Громадя́нське суспі́льство — суспільство, в основі якого лежить розгалужена мережа незалежних від держави інституцій, об’єднань та організацій, створених самими громадянами для виявлення й здійснення різних громадських ініціатив, задоволення своїх суспільних потреб та обстоювання колективних інтересів.
Воно містить у собі сім'ю і приватну сферу, тобто «третій сектор» суспільства паралельно з державою та бізнесом. Елементами громадянського суспільства є різні об'єднання (професійні, творчі, спортивні, конфесійні тощо), що охоплюють всі сфери суспільного життя.
Історія розвитку ідеї громадянського суспільства
Виокремлення і, відповідно, дослідження поняття «громадянське суспільство» було започатковано в епоху Платона та Аристотеля і призвело в подальшому до появи цілісного вчення про суспільство, державу та людину. Вчені та мислителі епохи Відродження та Нового часу приділили значну увагу дослідженню проблем громадянськості та взаємовідносин людини з владою. Значний внесок у вирішення цих проблем зробили: Т. Гоббс, Дж. Локк, Н. Макіавеллі, Т. Мор, Е. Ротердамський, А. Сен–Сімон.
Т. Гоббс писав що, первісне положення людини «за межами громадянського суспільства, яке можна назвати природним станом, не може бути нічим іншим, як війною всіх проти всіх (bellum omnium contra omnes)».
Г. В. Ф. Гегель звернув увагу на той факт, що природним станом є стан некультурності, насилля та несправедливості. Саме тому, обов'язковим є вступ людей у громадянське суспільство, оскільки лише у ньому правове відношення володіє дійсністю.
Гегель говорив про громадянське суспільство, визначаючи його як антагоністичне, яке роздирають протилежні інтереси, «війна всіх проти всіх». Він виділив три основні моменти громадянського суспільства: три прошарки у громадянському суспільстві: a) субстанціальний (до якого належать землероби — шляхтичі та селяни);
b) промисловий (фабриканти, торговці, ремісники);
c) загальний (до якого належать чиновники).
Основна ідея цих двох філософів полягала у визнанні того факту, що «правильна» та «мудра» держава має бути громадянською, тобто людяною, а не звірячою.
Таке, автоматично призводило до певної ідеалізації держави. Це стало поштовхом для розвитку ідеї про те, що справжнім громадянським суспільством може бути лише антидержавна опозиція. Красномовними прикладами «історичної живучості» цієї ідеї, є, по–перше, ідеї перших соціалістів–утопістів Т. Кампанелли, Т. Мора, Т. Мюнцера, які мріяли побудувати ідеальне суспільство з назвою «Місто сонця», ізолювавши його від злого світу на далекому острові «Утопія»; по–друге, ідеї «комуністичного раю» на землі, що поширилися у 30–40 рр. ХІХ ст.
Представники цієї течії по–різному бачили шляхи реалізації зазначеної мети. Так, виходячи з позицій християнської моралі, В. Вейтлінг пропагував «християнський комунізм». Е. Кабе заперечував насильницькі методи, відстоюючи значимість так званого «мирного комунізму». На противагу їм, інші філософи розповсюджували ідеї народного повстання (Т. Дезамі, Л. Бланкі та інші).
Ідея розмежування громадянського суспільства і держави, виникнувши наприкінці XVIII ст. в Європі, у ХІХ ст. почала активно розроблятися науковцями на теоретичному рівні. Результатом цього стала еволюція сутності поняття «громадянське суспільство». Традиційне застосування цього терміну на позначення мирного політичного устрою, що управляється на основі закону (societas civilas), поступилося місцем його застосуванню на позначення окремої інституціональної сфери життя, яка не відповідала існуючим на відповідній стадії суспільного розвитку інститутам державної влади.
В період з 1750 р. по 1850 р., зазначене поняття стало предметом наукових досліджень та дискусій.
Проблематика громадянського суспільства, наприкінці 80–х років XX ст. набула змісту «соціалістичного громадянського суспільства». Це відбулося внаслідок розпаду Радянського Союзу та процесу дезінтеграції колишніх його суб'єктів. За таких умов на громадські організації покладалося завдання допомогти «символічно скріпити державу, яка розвалювалася, і забезпечити атомізованих індивідів життєво необхідними послугами». Створювані на той час неурядові організації виконували переважно соціальні та культурні функції, компенсуючи тим самим недостатність державної присутності у цих сферах.
У сучасних поглядах на громадянське суспільство можна виділити такі моменти:
• по-перше, воно характеризується тим, що у ньому є місце як для консервативних, так і для радикальних сил, які виступають його необхідними компонентами;
• по-друге, відносним соціальним консенсусом за системою базових соціальних цінностей (права людини, демократія, плюралізм, правова держава, верховенство закону, власність, соціальна захищеність тощо);
• по-третє, діалогом різних політичних сил, спрямованих на підтримку, постійне відновлення, відтворення соціального консенсусу згідно із соціальними умовами, які змінюються.
Одна із задач громадянського суспільства полягає в регулюванні горизонтальних зв'язків, що повинно робитися з позиції доцільності.
Дефініція та характеристика
Гегель дає таке визначення громадянського суспільства: Громадянське суспільство — це система інститутів і відносин, яка знаходиться між сім'єю і державою, це сфера задоволення потреб індивіда, яка ґрунтується на праці і власності, і містить у собі протиріччя багатства і злиденності [].
Громадянське суспільство — це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян.
Громадянське суспільство — сфера недержавних суспільних інститутів та відносин. Громадянське суспільство — це все те в суспільстві, що не є державою та державним.
Громадянське суспільство — це здійснення індивідуальної свободи людини через правові норми і форми суспільної самоорганізації та самоврядування.
Громадянське суспільство — теоретична категорія для аналізу й пояснення явищ реальної дійсності і свідчить, що громадянське суспільство — агреговане поняття, котре позначає специфічну сутність суспільних комунікацій, соціальних зв'язків, інститутів і цінностей. Головними суб'єктами такого суспільства є: громадянин зі своїми громадянськими правами і громадські (неполітичні й недержавні) організації-асоціації, об'єднання, рухи і громадські інститути.
Громадянське (цивільне) суспільство — це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності.
Громадянське суспільство — це сукупність суб'єктів (особа, сім'я, громадські об'єднання та політичні партії, трудові колективи тощо), які не входять у структуру держави і вступають у різноманітні суспільні відносини, в тому числі і з державою, але існують як відносно незалежні суб'єкти для задоволення своїх потреб та інтересів.
Громадянське суспільство — це насамперед сукупність громадян одного суспільства, одного регіону, однієї країни чи регіонального об'єднання. У будь-якому разі, на практиці громадянське суспільство не досягається індивідуально, лише спільнотою. Таку спільноту можна розглядати як утворену на добровільних, волонтерських засадах і сукупні особисті зацікавлення громадян формально від імені членів спільноти (організації).
Громадянське суспільство — це середовище стабільного функціонування людини у всіх його проявах, яке ґрунтується на відчутті свободи дій, це цілісна суспільна система, організований загал.
Основним показником дієвості громадянського суспільства є гарантоване ним забезпечення прав і свобод людини, які визнані як загальнолюдська цінність.
Аспекти громадянського суспільства
• З погляду захисту і реалізації індивідуальних і групових інтересів громадянське суспільство — це система добровільних громадських організацій, засобів формування суспільної думки, тиску на політичну сферу, а також інших міжгрупових і міжособистісних стосунків, які створюють можливості для реалізації членами суспільства своїх інтересів. Тут важливою є здатність людини свідомо і добровільно об'єднуватися із собі подібними, на яку звернув увагу Алексіс де Токвіль.
• З точки зору структури суспільної системи громадянське суспільство — це своєрідний соціальний простір, в якому люди взаємодіють як автономні індивіди, а, взаємодіючи, утворюють складну, багаторівневу мережу громадянських зв'язків і взаємозалежностей, які і творять власне соціальне життя і власне суспільство, якому не потрібен примус з боку політичних структур, щоб функціонувати.
• З погляду взаємовідносин з державою громадянське суспільство — це сфера автономного існування, самовияву, самореалізації і самоорганізації індивідів, яка захищена законами від прямого втручання та регламентації з боку державної влади; це сукупність неполітичних, недержавних відносин у суспільстві: економічних, соціальних, духовних, етнічних, релігійних тощо.
Атрибути громадянського суспільства
• наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації, наслідком чого є формування сфери громадського (цивільного) життя і громадської думки;
• організоване громадське (публічне) життя вільних і рівних індивідів, чиї права захищені конституцією та законами;
• незалежні від держави, добровільні асоціації, автономність яких усвідомлена на індивідуальному і колективному рівні;
• зорієнтована на громадські інтереси та публічну політичну діяльність, наслідком якої є кооперація та солідарність між людьми, спілкування на засадах взаємної довіри і співробітництва.
Окрім загальних атрибутів, які властиві будь-якому суспільству зріле суспільство характеризується також відносною автономією його інститутів і організацій, саморегуляцією, складною організацією, відкритістю, плюралізмом, високою мобільністю і динамічністю.
Ознаки громадянського суспільства
• опосередкування потреби та задоволення одиничного за допомогою його праці та за допомогою праці та задоволення потреб усіх останніх, систему потреб;
• дійсність того, що міститься у цьому загальному свободи, захисту власності за допомогою правосуддя;
• піклування про запобігання того, що залишилося в цих системах випадковості, та увага до особливого інтересу як до загального за допомогою правоохоронних органів та корпорації.
• розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції;
• демократія і плюралізм в політичній сфері;
• ринкова економіка, основу якої складають недержавні підприємства;
• середній клас як соціальна основа громадянського суспільства;
• правова держава, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави;
• ідеологічний і політичний плюралізм;
• свобода слова і засобів масової інформації.
Умови життєздатності громадянського суспільства
• володіння кожним його членом конкретною власністю чи участь його у володінні власністю, право використовувати її, розпоряджатися нею на свій розсуд;
• автономія особи, доволі високий рівень її соціального, інтелектуального, психологічного розвитку, її внутрішня свобода і здатність до повної самостійності при активній участі в роботі того чи іншого інституту громадянського суспільства;
• наявність права, яке закріплює та охороняє цю автономію;
• структурованість суспільства, суспільних відносин, які відображають багатство і різноплановість інтересів представників різних груп та прошарків.
• забезпечення свободи особи та особистої ініціативи;
• відповідальність за наслідки власної дії;
• здатність індивідів до громадського співробітництва заради індивідуальної і спільної вигоди та громадянського миру.
Рівні сформованості громадянського суспільства
• абсолютне громадянське суспільство — як вища ціль і ступінь суспільного розвитку;
• відносне громадянське суспільство — як потенційно можливе в рамках існуючого рівня розвитку виробничих сил, як ідеальна модель, де є умови для задоволення певної системи потреб і специфічних історичних інтересів населення;
• реальне громадянське суспільство — як конкретно-історична форма його існування в одній окремо визначеній країні. Слід також зазначити, що громадянське суспільство утворюють лише вільні та рівні індивіди та створені ними добровільні асоціації, зорієнтовані на громадські справи, а також вільна преса як засіб комунікації та самовираження.
Принципи
• економічний і політичний плюралізм,
• особиста свобода,
• публічність і загальна проінформованість,
• справедливість і суворе дотримання законів.
• верховенство права в усіх сферах суспільного життя; відповідальність перед законом як державних органів, так і громадських організацій та громадян;
• підзаконність державної влади, обмеженість сфери її діяльності, невтручання держави у справи громадянського суспільства;
• охорона державою невід'ємних природних прав людини та громадянських свобод, що з них випливають; визнання пріоритетності прав та інтересів особи, непорушності її честі та гідності, гарантування умов для їх захисту;
• рівність закону для всіх і рівність усіх перед законом;
• взаємна відповідальність держави і особи, правова відповідальність офіційних осіб за дії, які вони чинять від імені держави;
• поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, їх взаємна урівноваженість і відкритість;
• незалежність судів та суддів, наявність ефективної системи захисту;
• наявність ефективних форм контролю за дотриманням законів та інших нормативно-юридичних актів.
Інститути громадянського суспільства
Біла книга урядування ЄС дає таке визначення: «ГС об'єднує переважно організації самоутворені або утворені під керівництвом, організації неурядові, професійні асоціації, харитативні, ініціативні, організації, які заохочують до соціально активного життя на рівні району і міста, часом з внеском місцевої церкви і її громади».
Приклади інституцій громадянського суспільства:
- недержавна організація (англ. NGO)
- (англ. PVO)
- народна організація
- громада
- Посередницька організація волонтерів та позабюджетні
- громадська фундація
- клуби місцевої громади
- профспілка
- об'єднання громадян за культурною, статевою і релігійною ознаками
- харитативна організація
- соціальні або спортивні клуби
- кооператив
- природоохоронна організація
- професійна асоціація
- академія
- приватний бізнес
- правничі інституції
- організації споживачів
- засоби масової інформації
- добровільна дружина
- релігійні організації
- клуби за інтересами
Чи всі з наведених організацій є складовою громадянського суспільства є питанням дискусійним. Наприклад , науковець з Індії, вважає, що лише критично налаштовані до уряду організації можуть вважатися інституціями ГС. Але в суспільствах, які розвиваються, нових демократіях, будь-яка організація, що може позитивно для суспільства впливати на уряд може розглядатися, як складова ГС, що зароджується.
Функції громадянського суспільства
• самоорганізація громадського механізму для виконання суспільних прав;
• противага владним структурам, головного заборона проти можливих спроб узурпації влади;
• засіб соціалізації, що зменшує відчуженість індивідів та орієнтує їх на «суспільно корисні справи»;
Роль політичних партій
Політичні партії як невід'ємна частина громадянського суспільства безпосередньо впливають на державну політику та відіграють провідну роль у формуванні політичної культури громадян. Саме через партії виражається воля різних верств населення в органах влади, досягається відповідальність урядових структур перед народом. Головна риса, яка відрізняє політичні партії від інших організацій, — це прагнення до заміщення державних посад своїми представниками.
Як будь-який феномен має позитивні та негативні аспекти, так і феномен громадянського суспільства має негативні та позитивні аспекти.
Наприклад, відомо багато прикладів країн з сильним та дієвим громадянським суспільством, де слабкість політичних партій ставить під загрозу систему в цілому як таку.
Американський дослідник в своїй статі «Демократія поза балансом. Громадянське суспільство не може змінити політичні партії», яка була опублікована в часописі «Парламент» № 5 від 2001 року наводить наступні приклади, коли в країні, де політичні партії на порядок менше розвинуті, ніж саме громадянське суспільство.
У Бангладеш, незважаючи на велику кількість лобістських та правозахисних громадських організацій, триває політична криза, що призводить до злидарювання країни та її громадян. Здається, що на шляху від воєнної диктатури до всенародно обраної влади окремі політичні лідери мало чого навчились. Провідні політичні сили Бангладеш, зі свого боку, зробили чимало для посилення політичної кризи. Вплив багатьох політичних лідерів спрямовується переважно на вузько партійні цілі, а громадянське суспільство безпорадно залишається обабіч цих цілей. Крім того, тенденційні спроби роз'єднання громадянського суспільства вказують на реальну загрозу, яку об'єднане та незалежне громадянське суспільство становить для тих, хто намагається підірвати чи зруйнувати демократію. Без проведення політичних реформ та створення більш відкритої та прозорої парламентської системи доля демократії та добробут народу Бангладеш залишатимуться під загрозою.
Північна Ірландія є ще одним прикладом того, як добре розвинуте та фінансово забезпечене громадянське суспільство не спромоглося заповнити вакуум, що з'явився внаслідок політичного застою. Десятиріччями провінцію Ольстер виснажували внутрішні конфлікти, її суспільство вирізняли гірка розрізненість та зменшення ролі всенародно обраних політиків. Традиційні повноваження місцевої влади виконувались громадськими організаціями через комітети «куангос» — утворення, які зазвичай відносять до непідвідомчих громадських органів (NDPB). Ці органи складаються з призначених посадових осіб та за рахунок громадського фінансування здійснюють свої повноваження в громадах по всій провінції. В той час, коли політичні лідери намагалися подолати непоборне на перший погляд секторальне розрізнення, а принцип верховенства права поступився насиллю та тероризму, прогрес був можливий лише за умови досягнення компромісу із врахуванням відмінних прагнень, як національних, так і юніоністських політичних сил. Ці компроміси були досягнуті шляхом переговорів політичних лідерів та за підтримки громадянського суспільства. Не може бути сумнівів у тому, що роль громадянського суспільства була визначальним складником консенсусу, але без залучення політичних партій його досягнення було б неможливим. Остаточна домовленість про самоврядування (Страсна П'ятниця 1998 року) шляхом розподілу влади була схвалена майже 70 відсотками електорату на референдумі та включала участь громадянського суспільства у формі «громадського форуму», який діятиме як дорадча структура з соціальних, економічних та культурних питань.
Отже, у всіх подібних прикладах по всьому світу — у Чилі та на Філіппінах у 1980-тих та в Індонезії та Сербії в 1990-тих роках — об'єднані та взаємодоповнюючі зусилля політичних партій та громадянського суспільства відновили демократію для багатьох громадян. В більшості випадків здається, що набагато легше та зручніше для міжнародної спільноти надавати підтримку та заохочувати громадянське суспільство із обмеженою взаємодією з політичними партіями. Проте, тоді як будь-який перехід до демократії вимагає мобілізації громадської думки, так само необхідне її інституціональне оформлення. Первісна мобілізація може бути скерована громадянським суспільством, але лише політичні партії можуть встановити необхідні інституціональні рамки.
Методологія дослідження
Методи дослідження громадянського суспільства можна поділити на такі групи:
• загальнологічні: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, теоретичне моделювання;
• теоретичні: думковий (віртуальний) експеримент, математична формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетичний перехід від абстрактності до конкретності;
• соціологічні: вивчення документів (контент-аналіз), анкетування, інтерв'ю, експертне опитування, спостереження, вивчення соціальних настанов, соціально-політичний експеримент;
• соціально-психологічні: вивчення документів (контент-аналіз), когнітивне картування, соціометричне опитування, тестування, шкалування, спостереження, соціально-психологічний експеримент;
• порівняльно-історичні: історичного опису, конкретно-історичного аналізу, порівняльний, періодизації, хронологічний ретроспективний;
• емпіричні (експлікативні): практичний експеримент, аналіз статистичного матеріалу, контент-аналіз, івент-аналіз, конкретне моделювання;
• системно-функціональні: системний метод, декомпозиція, композиція, інституціональний та функціональний методи, структурно-функціональний аналіз;
• прогностичні: висновки за аналогією, метод простої екстраполяції, дельфійський метод, метод побудови сценаріїв, аналіз детермінант і змінних, спектральний аналіз, комп'ютерна симуляція;
Громадянське суспільство як особливим чином структурована сфера соціуму
Цей підхід дозволяє виділити три відносно самостійні елементи даного соціального феномену і відповідно три рівні дослідження.
Перший рівень має своїм предметом дослідження фактичну наявність інститутів і структур громадянського суспільства у всіх сферах життя. В соціології для даного дослідження використовують переважно статистичний метод.
Другий рівень безпосередньо концентрує увагу на аналізі процесів функціонування, зв'язків і взаємодії різних елементів і структур громадянського суспільства. Для нього характерним є поєднання кількісних та якісних методів дослідження.
Третій рівень, на якому предметом дослідження стають громадяни того чи іншого співтовариства. Тут особливого значення набувають якісні методи соціологічного дослідження.
При аналізі суспільств, які почали здійснювати демократичні перетворення, найвагомішим пунктом дослідження є перший рівень, на відміну від суспільств з демократичною системою, де наявність фізичних елементів громадянського суспільства є безсумнівною, і вектор дослідження зміщений у напрямку вивчення особистісного рівня.
В період переходу від тоталітарного (командно-адміністративного) до громадського стану суспільства виникає безліч конфліктів між існуючими та новими (в якісному та кількісному аспекті) соціальними інститутами. Зміни ці впливають на уже наявну консервативну систему цінностей, що поглиблює ці конфлікти. Вихід із цієї ситуації — поступові цивілізовані зміни в суспільстві.
Слід зазначити, що існують помітні відмінності між громадянським суспільством, яке перебуває у становленні, і уже сформованим. У деяких формах такого інституціоналізованого суспільства також можливе повторне виникнення рухів та ініціативних груп, що ставлять собі за мету нове радикальне руйнування інституцій.
Для формування основних інститутів громадянського суспільства необхідно, щоб були сприятливі умови. Їх забезпечує саме суспільство через державу і всупереч їй. Через державу — прийняттям необхідних законів, формуванням демократичних структур, суворим дотриманням державою загальноприйнятих демократичних норм і процедур. Всупереч державі — утворення у рамках Конституції противаги у вигляді незалежних суспільних організацій і засобів масової інформації, функціонуванням масових демократичних суспільних рухів.
Співвідношення громадянського суспільства з державою
Відносини і взаємовплив громадянського суспільства і держави є визначальним у забезпеченні демократичного розвитку країни. З одного боку, відстоюючи матеріальну та духовну незалежність людини від держави, домагаючись правової гарантії такої незалежності, захисту приватних і суспільних інтересів людей, громадянське суспільство активно сприяє процесам демократизації держави, набуття нею ознак правової держави.З іншого боку, громадянське суспільство саме залежить від держави і не може набути розвинених форм в умовах політичного насильства та тиранії. Тому зворотний зв'язок у стосунках громадянського суспільства і держави повинен обов'язково діяти.
Рівновага між громадянським суспільством і державою є найважливішим фактором стабільного демократичного розвитку, а її порушення веде до гіпертрофії владних структур, відчуженості і політичного безсилля народу.
Без правової держави немає громадянського суспільства і без громадянського суспільства немає правової держави.
Правова держава
Правову державу можна визначити як таку форму організації і діяльності публічно-політичної влади, яка функціонує згідно з принципом верховенства права, за якої діють усталені правові норми, встановлені у порядку, що визначений Основним законом країни, гарантуються права і свободи людини, владні структури не втручаються у сферу громадянського суспільства. Правова держава — це держава, в якій панує право, де діяльність усіх її органів та посадових осіб здійснюється на основі та в межах, визначених правом, де не тільки особа відповідальна за свої дії перед державою, а й держава несе відповідальність перед особою за результати своєї діяльності.
Цінність правової держави полягає в утвердженні принципу суверенітету народу, визнанні його джерелом будь-якої влади, в гарантованості прав і свобод особи, підпорядкованості державних структур правовим нормам. Ідея панування закону в житті народу, суспільства, держави має давні традиції. Ще Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою. Подібну думку висвітлював і Аристотель: там, де відсутня влада закону, зазначав мислитель, немає сенсу говорити про будь-яку форму державного устрою. Адже в такому суспільстві панує або хаос і анархія, або свавілля володаря-деспота. Ідеї правової держави пізніше були розвинуті передовими представниками західноєвропейської політичної думки XVII—XIX століть (Дж. Локком, Ш.-Л. Монтеск'є, Г. В.-Ф. Гегелем).
Філософська основа правової держави була сформульована Кантом, який розглядав державу як об'єднання багатьох людей, підпорядкованих правовим законам. Обстоюючи принцип взаємної відповідальності держави і громадян за дотримання законів, філософ стверджував, що кожний громадянин повинен мати так саму можливість примусити володаря до точного і безумовного виконання закону, як і володар — громадянина.
Формування правової держави є загальносвітовою тенденцією. Воно вимагає послідовного втілення в практику державного врядування низки важливих принципів.
Певне коло науковців виділяють такі принципи правової держави:
• верховенство права в усіх сферах суспільного життя; відповідальність перед законом як державних органів, так і громадських організацій та громадян;
• підзаконність державної влади, обмеженість сфери її діяльності, невтручання держави у справи громадянського суспільства;
• охорона державою невід'ємних природних прав людини та громадянських свобод, що з них випливають; визнання пріоритетності прав та інтересів особи, непорушності її честі та гідності, гарантування умов для їх захисту;
• рівність закону для всіх і рівність усіх перед законом;
• взаємна відповідальність держави і особи, правова відповідальність офіційних осіб за дії, які вони чинять від імені держави;
• поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, їх взаємна урівноваженість і відкритість;
• незалежність судів і суддів, наявність ефективної системи захисту.Невід'ємним атрибутом правової держави є верховенство правових законів, тобто демократичних законів, в яких виражені інтереси і потреби всіх суб'єктів суспільних відносин, в яких оптимально збалансовані права і законні інтереси як громадянина, так і держави.
Принцип поділу влади вимагає, щоб кожна з гілок влади займала чітко визначене місце у загальній системі державно-організованої влади і виконувала тільки їй властиві повноваження.
Правова держава — держава, в якій панує верховенство права, де діяльність усіх її органів і посадових осіб здійснюється на основі та в межах, визначених правом, де не тільки особа відповідальна за свої дії перед державою, а й держава несе відповідальність перед особою за результати своєї діяльності.
Правову державу не можна проголосити. Правова держава повинна скластися як результат економічних, політичних реформ, правових інтересів, реальної зміни характеру взаємовідносин між суспільством, державою, особою.
Для правової держави характерні різні принципи правової поведінки громадян і державної влади: громадянам дозволено все, що не заборонено законом, а владним структурам, навпаки, дозволяється лише те, що прямо передбачено законом. Це означає, що за вільними і формально рівними між собою громадянами визнається право вступати у відносини, керуючись лише власною волею, а не чиїмось дозволами, утворювати інститути громадянського суспільства. Проте такий стан речей вимагає від громадян високого рівня правової культури, усвідомлення не тільки своїх прав, але і обов'язків, поважання прав і свобод інших громадян.
Для максимального задоволення потреб людини з одночасною повагою до її особистості, дотриманням прав і свобод та національної самобутності поки що найефективнішим винаходом є гуманістична правова держава. До такої правової держави, тобто до такої, де реально панує право, треба відштовхуватися не від закону, а від громадянського суспільства, сучасне розуміння якого склалося паралельно з удосконаленням уявлень про демократичну правову державу. Така держава закріплює законодавством принципи громадянського суспільства, тобто відображає в юридичному плані його основні засади.
Гуманістична правова держава повинна бути зацікавлена в тому, щоб кожний член суспільства вибрав свідомо для себе найбільш розумний та оптимальний спосіб спілкування з навколишнім середовищем, зі співгромадянами, владою. Цей вибір допомагають йому зробити суспільні інститути, засоби масової інформації. Громадянське суспільство, взаємодіючи з правовою державою, змушене не лише створити сприятливі умови для розвитку кожної особистості, але й бере на себе завдання залучити її до активної співпраці, надати імпульси до розвитку потреб (а отже і попиту) та розгалуження сфери інтересів, які реалізовуються в межах закону і ставлять відповідні вимоги до нього, тобто наповнює сам процес реалізації мети та завдань даного утворення.
Також слід зазначити, що окрім зазначених властивостей гуманістичної правової держави, необхідно наголосити ще і на таких моментах, як:
• регулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам тільки те, що прямо дозволено законом;
• взаємна відповідальність особи і держави; відповідальність держави перед особою та громадянським суспільством за свою діяльність;
• ефективна організація контролю та нагляду зі сторони громадянського суспільства за здійсненням законів та режиму законності.
Демократія та статус правової держави пов'язані між собою нерозривно. Демократичні правові держави процвітають, якщо про це піклуються громадяни, якщо вони готові використати свободу для плідної праці на благо суспільства, якщо обрана влада звітує за свої дії, якщо життя суспільства ґрунтується на засадах компромісу та толерантності. Демократичне суспільство — це, насамперед, внутрішньо збалансоване і правозаконне суспільство. У цьому випадку суспільство віддає перевагу законності, що пов'язана не з силою влади, а з силою влади правового закону. В цьому випадку суспільство схильне до демократично облаштованої суспільної дисципліни та правопорядку як право упорядкованості. Він і справді обмежує свободу членів суспільства, але якщо це обмеження здійснюється в рамках закону і є однаковим для всіх, рівним, то складається ситуація «суспільного договору», що проявляється у системі взаємно взятих зобов'язань. Заради спільного блага кожний згідний добровільно віддавати частину своєї свободи. Побудова демократично сильної правової держави — це відповідь на питання, що треба збудувати і куди треба іти. Ю. Шемшученко зазначає, що демократично сильна держава — це, по-перше, сильні всі гілки влади, які здійснюють свої функції не тільки за принципом розподілу, а й взаємодії влад, а, по-друге, — це держава, заснована на диктатурі особи, а не на диктатурі закону. Формування правової держави потребує переоцінки взаємовідносин держави в політичній системі з особистістю та громадянським суспільством. Правова держава з гуманістичним наповненням — це практичний інструмент забезпечення і захисту здоров'я, честі, гідності, свободи особистості, засіб боротьби з бюрократією, форма реалізації самоуправління і народовладдя.
Громадянське суспільство в Україні
В Україні до інститутів громадянського суспільства відносять:
- громадські організації,
- релігійні організації,
- благодійні організації,
- професійні спілки,
- об'єднання професійних спілок,
- творчі спілки,
- асоціації,
- організації роботодавців,
- недержавні засоби масової інформації,
- інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства України
Інститути громадянського суспільства досить часто позначають таким терміном як «громадськість», але ототожнювати їх не варто, оскільки громадськість є більш ширшим терміном, ніж термін «інститути громадянського суспільства».
Сучасний стан та тенденції
Згідно з міжнародними оцінками, громадянське суспільство в Україні залишається неконсолідованим та значно відстає у своєму розвитку від громадянського суспільства європейських країн в цілому та постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи зокрема.
Поряд із внутрішніми факторами, як то низький рівень громадянської активності та організаційної спроможності організацій громадянського суспільства, зовнішнім обмеженням для розвитку громадянського суспільства є недостатньо сприятливе законодавче середовище.
Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави. Саме таку норму містить Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України», ухвалений у 2010 році.
Україна має ряд міжнародних зобов'язань щодо забезпечення права на свободу об'єднання, свободу мирних зібрань та доступу до інформації й інші як основи розвитку громадянського суспільства.
Основні законодавчі перешкоди діяльності громадських та благодійних організацій в Україні
Право бути засновниками як громадських, так і благодійних організацій надано законодавством виключно фізичним особам. Відсутність у юридичних осіб права створювати громадські організації значно гальмує розвиток неприбуткових представницьких бізнесових асоціацій, які в розвинених демократичних державах є вагомим сегментом громадянського суспільства.
Територія діяльності громадських та благодійних організацій обмежена на законодавчому рівні існуванням територіальних статусів. Наявність територіального статусу фактично означає, що громадська організація не може проводити заходи або приймати у члени осіб, що мешкають поза місцевістю, де зареєстрована організація.
У реєстрації Об'єднання об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства. Це дає можливість органами легалізації надто широко тлумачити підстави для відмов.
Додатково блокує громадську активність передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність за керівництво об'єднанням громадян, яке не легалізоване у встановленому законом порядку або якому відмовлено у легалізації, та участь у такому об'єднанні.
Вимоги до законодавства для розвитку громадянського суспільства які слід реалізувати в Україні
- прості процедури реєстрації організацій громадянського суспільства;
- податкові стимули для діяльності організацій громадянського суспільства та їх підтримки з боку індивідуальних та корпоративних донорів;
- правові можливості забезпечити існування організації через її господарську діяльність;
- прозорі процедури державної фінансової підтримки громадських організацій;
- правові гарантії вільного доступу організацій громадянського суспільства до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів;
- процедури залучення організацій громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики.
Статистичні дані
Так, в Україні на 10 тис. населення зареєстровано лише 14 громадських організацій. В той же час, в Угорщині на 10 тис. населення діють 46 організацій, у Хорватії — 85, а в Естонії — 201. Частка громадських організацій у ВВП України становить 0,24 %4, тоді як у Росії цей показник дорівнює 0,5 %5, у Бельгії — 5 %, у Канаді — 7,9 %.
Благодійна діяльність в Україні має відносно низький рівень розвитку. Наприклад, станом на 2010 рік Україна посідала лише 150 місце у світовому рейтингу благодійності серед 153 держав і, відповідно, останнє місце з 26 держав у регіоні Центральної та Східної Європи.
За даними Всесвітньої служби Геллапа, у 2010 році 5 % українців надавали благодійні пожертви, 19 % українців допомагали незнайомим людям — менше допомагали лише мешканці Мадагаскару і Камбоджі.
Енциклопедія «Громадянське суспільство в Україні»
У 2017 році на безкоштовній платформі ФЕНДОМ почала роботу вікі-енциклопедія «Громадянське суспільство в Україні», http://uk.prostir.wikia.com, на якому кожен може створювати та редагувати сторінки про громадських діячів, інституції, проєкти, події, публікації. Станом на 10 січня 2019 в цій енциклопедії створено 718 статей, 1918 сторінок, зроблено 6260 редагувань, завантажено 334 файли.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Громадянське суспільство |
Примітки
- ред. кол.: Дзюба І.М. (співгол.), Жуковський А.І. (співгол.), Железняк М.Г. (відпов. секр.) та ін. (2014). Енциклопедія сучасної України. Київ: НАН України. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ (); Явне використання «та ін.» у:|last=
() - Енциклопеція сучасної України \ Encyclopedia of modern Ukraine. esu.com.ua. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
- [ Гоббс Т. Избранные произведения: В 2–х т. — М., 1989. — Т. 1. — С. 280.]
- [ Гегель Г. В. Ф. Работы разных лет: В 2–х т. — М., 1971. –Т. 2. — С. 51.]
- [ Риттер М. Политическая сфера как идеал политической культуры // Граждане и власть: Проблемы и подходы / Под ред. Г. М. Михалевой.]
- . Dictionary.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 9 травня 2016.
- [Гурицька М. С. Громадянське суспільство: теорія і практика. — Вісник Сев, ДТУ. Вип. 91. Політологія. Зб. Наук., пр.. — Севастополь: Вид-во Сев. НТУ, 2008 р. — С. 219—222.]
- [<(Alexander J. Bringing Democracy Back In. — Р. 168). ]
- [Резнік О. Особистість і громадянське суспільство: досвід теоретичного осмислення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2002. 0 № 3. — С. 68-79.]
- ["Політологія. Друге видання, перероблене та доповнене" за науковою редакцією А. Колодій, К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003]
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» від 03.11.2010 № 996
- Нестерович В.Ф. (2014). Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. с. 38-40 (736 с).
- [Правові умови розвитку громадянського суспільства в Україні. Що потрібно зробити? / М. В. Лациба, А. О. Красносільська [та ін.]; Укр. незалеж.центр політ. дослідж. — К.: Агентство «Україна», 2011. — 132 с.]
- . FANDOM powered by Wikia. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
Джерела та література
- Анікін В. Державна етнополітика та формування громадянського суспільства / В. Анікін // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський — 2004 — № 5 (8) — с. 63-70.
- Аристотель Политика // Сочинения в четырех томах. — М.: Мысль, 1983 — Т. 4 — с. 375—642.
- Барков В. Ю. Соціально-політичне становлення громадянського суспільства в Україні: Автореферат дис. … д-ра політичних наук / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького . — К., 1999. — 38 с.
- Берк Е. Релігія і громадянське суспільство / Пер. з англ. // Кон-серватизм. Антологія.– К.:Смолоскип, 1998. — С. 143—153.
- Бойчук М. А. Влада і громадянське суспільство: механізми взаємодії / М. А. Бойчук — К: Атлант ЮЕмСі, 2007.
- Буряк В. В. «Глобальное гражданское общество и сетевые революции». / Виктор Буряк. — Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. — 152 с. [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Влада і суспільство: діалог через громадські ради: монографія / Шайгородський Ю. Ж., Андрійчук Т. С., Дідух А. Я. та ін.; за заг. ред. Шайгородського Ю. Ж. — К., 2011. — 148 с.[недоступне посилання з липня 2019]
- Воронов І. О. Виклик «Левіафану»: еволюція і перспективи громадянського суспільства/І. О. Воронов. — К. : Генеза, 2007. — 398 с.
- Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство/Переклад з німецької А. Онишко; редактор М. Прихода. — Львів: Літопис, 2000 — 317 с.
- Громадянське суспільство в Україні / Редактори-упорядники: Н. Демчук, Л. Кудіна. — К. : Молодіжна альтернатива, 2004. — 57 с.
- Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку/за заг. ред. Ф. М. Рудич. — К. : Парламентське вид-во, 2006 — 412 с.
- Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / В. Ф. Сіренко, В. І. Тимошенко, Т. І. Ковальчук та ін.; НАН України, Ін-т держави і права ім.. В. М. Корецького. — К.: Логос, 1997. — 124 с.
- Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєвропейський досвід: Збірник наукових праць / За ред. А. Карася; Львівський національний університет. Філос. фак. — Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 1999. — 384 с.
- Дашо Т. Ю. Загальна характеристика поняття «громадянське суспільство» / Т. Ю. Дашо // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць / Львівський державний університет внутрішніх справ. — Львів, 2006. — С. 49-58.
- Джин Л. Коэн Гражданское общество и политическая теория. Перевод с английского/Джин Л. Коэн, Эндрю Арато — М. : Изд-во «Весь мир», 2003 — 784 с.
- Догерті Айвен. Демократія поза балансом. Громадянське суспільство не може змінити / Айвен Догерті // Часопис Парламент. — 2001 — № 5.
- Журавко А. В. Движение инвалидов в гражданском обществе / А. В. Журавко — К. : Інститут стратегічної політики, 2006. — 134 с.
- Зеленько Г. І. Політична «матриця» громадянського суспільства (досвід країн Вишеградської групи та України) / Г. І. Зеленько; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. — К. : Знання України, 2007. — 335 с.
- Калініченко М. Влада громадянського суспільства / М. Калініченко — Суми: Університетська книга, 2006. — 174 с.
- Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. Монографія. Київ-Львів, 2003. - 520 с.
- Кириченко С. О. Громадянське суспільство і правова держава: поняття та зміст/С. О. Кириченко. — К. : Логос, 1999. — 47 с.
- Кін Джон. Громадянське суспільство: старі образи, нове бачення / Олександр Гриценко (пер.з англ.). — К. : К. І. С., 2000. — 191 с.
- Колодій А. Ф. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього (формування ідеалу) / А. Ф. Колодій // Електронний незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2001. — № 21 — С. 23-42.
- Кондратенко Ігор. Громадянське суспільство та його вороги // Тиждень.ua, 2012. [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Кресіна І. Громадянське суспільство: відокремити зерно від полови / О. Полішарова, І. Кресіна // Віче. — 2002 — № 4 — С. 23-27.
- Кульчицький С. В. Громадянське суспільство [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 215. — .
- Левенець Ю. А. Держава у просторі громадянського суспільства / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень / Ю. А. Левенець — К. : Освітня книга, 2006. — 272 с.
- Литвин В. Громадянське суспільство: міфи і реальність // Дзеркало тижня. −2002. — 26 січ.
- Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения в 3-х томах. — М. : Мысль, 1988 — Т. 3. — 668 с.
- Макарова І. Співвідношення категорій «громадянське суспільство», «правова держава», «влада» в процесі демократизації владно-суспільних відносин / І. Макарова // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць; Дніпропетровський регіональний інститут державного управління; НАДУ. — Дніпропетровськ, 2005. — Вип. 2. — С. 73-80.
- Парламентаризм і громадянське суспільство в Україні. Матеріали громадських слухань. — Х. : Майдан, 2005.
- Пасько Я. І. Соціальна держава і громадянське суспільство: співпраця versus протистояння: монографія / Я. І. Пасько. — К. : ПАРАПАН, 2008.
- Патей-Братасюк М. Громадянське суспільство: сутність, генеза, ідеї, особливості становлення в умовах сучасної України / М. Патей-Братасюк, Т. Довгунь — Тернопіль: Мандрівець, 1999.
- Політична система і громадянське суспільство: європейські і українські реалії: монографія / за ред. А. І. Кудряченка. — К. : НІСД, 2007. — 396 с.
- Політологія посткомунізму. Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / В. Полохало (керівник авт. колективу); Заг. ред-ція.: Є. Бистрицький, В. Полохало, С. Макеєв, О. Дергачов. — К. : Політична думка, 1995. — 368 с. [ 25 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Роль та місце правової держави у формуванні та розвитку громадянського суспільства: зб. матеріалів круглого столу (3 квіт. 2007 р.) / М-во праці та соц. політики України, Черніг. держ. ін-т права, соц. технологій та праці, Каф. історії та теорії держави і права, конституц. права та адм. права; за ред. Козинець О. Г. — Чернігів: Чернігівські обереги, 2007. — 75 с.
- Рябчук М. Ю. Громадянське суспільство [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Сенюшкіна Т. Громадянське суспільство // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.160 .
- Ситник П. К. Громадянське суспільство і держава: особливості їх взаємодії / П. К. Ситник // Національна безпека України / Корпорація Медіа-Трейдінг. — Київ, 2004. — № 1/2. — С. 50-53.
- Скригонюк М. І. Плебсологія та громадянське суспільство / М. І. Скригонюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — К., 2005. — Вип. 63/64 — С. 26-32.
- Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества / Пер. с англ. И. И. Мюрберг; Под ред. М. А. Абрамова. — М. : РОССПЭН, 2000. — 389 с.
- Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: Моногр. / А. Карась; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — К.; Л., 2003. — 520 c. — Бібліогр.: с. 488—504.
- Цвих В. Ф. Профспілки в громадянському суспільстві: теорія, методологія, практика: монографія /В. Ф. Цвих. — К. : ВПУ Київський університет, 2002 — 376 с.
- Череміскіна Н. Воєнна організація держави і громадянське суспільство: співіснування при становленні демократії / Н. Череміскіна // Политические исследования ПОЛИС: Научный и культурно-просветительский журнал / Некоммерческое партнёрство Редакция журн. ПОЛИС; Ин-т сравнительной политологии РАН и др. — М., 2002. — № 5. — С.151-159.
- Чувардинський О. Історична рефлексія поняття «громадянське суспільство» та його філософська еволюція / О. Чувардинський // Політичний менеджмент: наук. журнал / голов. ред. Ю. Ж. Шайгородський — 2006 — № 3 (18) — С. 69-75.
- Шайгородський Ю. Громадянське суспільство в Україні: чинники й особливості формування / Ю. Шайгородський // Сучасна українська політика. — К. : Центр соціальних комунікацій, 2013. — Вип. № 28. — С. 323—334.
- Шайгородський Ю. Громадянське суспільство у пошуках нових смислів і практик / Ю. Шайгородський // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 1111, серія «Питання політології». — Випуск 26. — 2014. — С. 22–28.
- Шайгородський Ю. Взаємодія політичних інститутів та інститутів громадянського суспільства в Україні // Трансформація політичних інститутів України: проблеми теорії і практики / Авт. колектив: М. І. Михальченко (керівник) та ін. — К. : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2016. — С. 92–122.
- Щедрова Г. П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян / Г. П. Щедрова. — К. : ВІПОЛ, 1994 — 112 с.
- Якубовський О. П. Державна влада і громадянське суспільство: система взаємодії /О. П. Якубовський, Т. О. Бутирська; Національна академія державного управління при Президентові України, Одеський регіональний інститут державного управління — Одеса, 2004. — 196 с.
- Ділан Райлі: «Ми називаємо щось „громадянським суспільством“, коли воно нам подобається, а як ні — то шукаємо якусь іншу назву» [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 20.12.2013
- Мороз Н. О. Становлення громадянського суспільства незалежної України (1991 – 2010 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 історія України – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського, Міністерство освіти і науки України, Миколаїв, 2018.
Посилання
- Вікі Енциклопедія громадянського суспільства в Україні.
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- Громадянське суспільство [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 646. — .
- Громадянське суспільство // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 318-322.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadya nske suspi lstvo suspilstvo v osnovi yakogo lezhit rozgaluzhena merezha nezalezhnih vid derzhavi institucij ob yednan ta organizacij stvorenih samimi gromadyanami dlya viyavlennya j zdijsnennya riznih gromadskih iniciativ zadovolennya svoyih suspilnih potreb ta obstoyuvannya kolektivnih interesiv Vono mistit u sobi sim yu i privatnu sferu tobto tretij sektor suspilstva paralelno z derzhavoyu ta biznesom Elementami gromadyanskogo suspilstva ye rizni ob yednannya profesijni tvorchi sportivni konfesijni tosho sho ohoplyuyut vsi sferi suspilnogo zhittya Istoriya rozvitku ideyi gromadyanskogo suspilstvaViokremlennya i vidpovidno doslidzhennya ponyattya gromadyanske suspilstvo bulo zapochatkovano v epohu Platona ta Aristotelya i prizvelo v podalshomu do poyavi cilisnogo vchennya pro suspilstvo derzhavu ta lyudinu Vcheni ta misliteli epohi Vidrodzhennya ta Novogo chasu pridilili znachnu uvagu doslidzhennyu problem gromadyanskosti ta vzayemovidnosin lyudini z vladoyu Znachnij vnesok u virishennya cih problem zrobili T Gobbs Dzh Lokk N Makiavelli T Mor E Roterdamskij A Sen Simon T Gobbs pisav sho pervisne polozhennya lyudini za mezhami gromadyanskogo suspilstva yake mozhna nazvati prirodnim stanom ne mozhe buti nichim inshim yak vijnoyu vsih proti vsih bellum omnium contra omnes G V F Gegel zvernuv uvagu na toj fakt sho prirodnim stanom ye stan nekulturnosti nasillya ta nespravedlivosti Same tomu obov yazkovim ye vstup lyudej u gromadyanske suspilstvo oskilki lishe u nomu pravove vidnoshennya volodiye dijsnistyu Gegel govoriv pro gromadyanske suspilstvo viznachayuchi jogo yak antagonistichne yake rozdirayut protilezhni interesi vijna vsih proti vsih Vin vidiliv tri osnovni momenti gromadyanskogo suspilstva tri prosharki u gromadyanskomu suspilstvi a substancialnij do yakogo nalezhat zemlerobi shlyahtichi ta selyani b promislovij fabrikanti torgovci remisniki c zagalnij do yakogo nalezhat chinovniki Osnovna ideya cih dvoh filosofiv polyagala u viznanni togo faktu sho pravilna ta mudra derzhava maye buti gromadyanskoyu tobto lyudyanoyu a ne zviryachoyu Take avtomatichno prizvodilo do pevnoyi idealizaciyi derzhavi Ce stalo poshtovhom dlya rozvitku ideyi pro te sho spravzhnim gromadyanskim suspilstvom mozhe buti lishe antiderzhavna opoziciya Krasnomovnimi prikladami istorichnoyi zhivuchosti ciyeyi ideyi ye po pershe ideyi pershih socialistiv utopistiv T Kampanelli T Mora T Myuncera yaki mriyali pobuduvati idealne suspilstvo z nazvoyu Misto soncya izolyuvavshi jogo vid zlogo svitu na dalekomu ostrovi Utopiya po druge ideyi komunistichnogo rayu na zemli sho poshirilisya u 30 40 rr HIH st Predstavniki ciyeyi techiyi po riznomu bachili shlyahi realizaciyi zaznachenoyi meti Tak vihodyachi z pozicij hristiyanskoyi morali V Vejtling propaguvav hristiyanskij komunizm E Kabe zaperechuvav nasilnicki metodi vidstoyuyuchi znachimist tak zvanogo mirnogo komunizmu Na protivagu yim inshi filosofi rozpovsyudzhuvali ideyi narodnogo povstannya T Dezami L Blanki ta inshi Ideya rozmezhuvannya gromadyanskogo suspilstva i derzhavi viniknuvshi naprikinci XVIII st v Yevropi u HIH st pochala aktivno rozroblyatisya naukovcyami na teoretichnomu rivni Rezultatom cogo stala evolyuciya sutnosti ponyattya gromadyanske suspilstvo Tradicijne zastosuvannya cogo terminu na poznachennya mirnogo politichnogo ustroyu sho upravlyayetsya na osnovi zakonu societas civilas postupilosya miscem jogo zastosuvannyu na poznachennya okremoyi institucionalnoyi sferi zhittya yaka ne vidpovidala isnuyuchim na vidpovidnij stadiyi suspilnogo rozvitku institutam derzhavnoyi vladi V period z 1750 r po 1850 r zaznachene ponyattya stalo predmetom naukovih doslidzhen ta diskusij Problematika gromadyanskogo suspilstva naprikinci 80 h rokiv XX st nabula zmistu socialistichnogo gromadyanskogo suspilstva Ce vidbulosya vnaslidok rozpadu Radyanskogo Soyuzu ta procesu dezintegraciyi kolishnih jogo sub yektiv Za takih umov na gromadski organizaciyi pokladalosya zavdannya dopomogti simvolichno skripiti derzhavu yaka rozvalyuvalasya i zabezpechiti atomizovanih individiv zhittyevo neobhidnimi poslugami Stvoryuvani na toj chas neuryadovi organizaciyi vikonuvali perevazhno socialni ta kulturni funkciyi kompensuyuchi tim samim nedostatnist derzhavnoyi prisutnosti u cih sferah U suchasnih poglyadah na gromadyanske suspilstvo mozhna vidiliti taki momenti po pershe vono harakterizuyetsya tim sho u nomu ye misce yak dlya konservativnih tak i dlya radikalnih sil yaki vistupayut jogo neobhidnimi komponentami po druge vidnosnim socialnim konsensusom za sistemoyu bazovih socialnih cinnostej prava lyudini demokratiya plyuralizm pravova derzhava verhovenstvo zakonu vlasnist socialna zahishenist tosho po tretye dialogom riznih politichnih sil spryamovanih na pidtrimku postijne vidnovlennya vidtvorennya socialnogo konsensusu zgidno iz socialnimi umovami yaki zminyuyutsya Odna iz zadach gromadyanskogo suspilstva polyagaye v regulyuvanni gorizontalnih zv yazkiv sho povinno robitisya z poziciyi docilnosti Definiciya ta harakteristikaGegel daye take viznachennya gromadyanskogo suspilstva Gromadyanske suspilstvo ce sistema institutiv i vidnosin yaka znahoditsya mizh sim yeyu i derzhavoyu ce sfera zadovolennya potreb individa yaka gruntuyetsya na praci i vlasnosti i mistit u sobi protirichchya bagatstva i zlidennosti dzherelo Gromadyanske suspilstvo ce sukupnist nederzhavnih organizacij yaki predstavlyayut volyu ta interesi gromadyan Gromadyanske suspilstvo sfera nederzhavnih suspilnih institutiv ta vidnosin Gromadyanske suspilstvo ce vse te v suspilstvi sho ne ye derzhavoyu ta derzhavnim Gromadyanske suspilstvo ce zdijsnennya individualnoyi svobodi lyudini cherez pravovi normi i formi suspilnoyi samoorganizaciyi ta samovryaduvannya Gromadyanske suspilstvo teoretichna kategoriya dlya analizu j poyasnennya yavish realnoyi dijsnosti i svidchit sho gromadyanske suspilstvo agregovane ponyattya kotre poznachaye specifichnu sutnist suspilnih komunikacij socialnih zv yazkiv institutiv i cinnostej Golovnimi sub yektami takogo suspilstva ye gromadyanin zi svoyimi gromadyanskimi pravami i gromadski nepolitichni j nederzhavni organizaciyi asociaciyi ob yednannya ruhi i gromadski instituti Gromadyanske civilne suspilstvo ce sfera spilkuvannya vzayemodiyi spontannoyi samoorganizaciyi i samovryaduvannya vilnih individiv na osnovi dobrovilno sformovanih asociacij yaka zahishena neobhidnimi zakonami vid pryamogo vtruchannya i reglamentaciyi z boku derzhavi i v yakij perevazhayut gromadyanski cinnosti Gromadyanske suspilstvo ce sukupnist sub yektiv osoba sim ya gromadski ob yednannya ta politichni partiyi trudovi kolektivi tosho yaki ne vhodyat u strukturu derzhavi i vstupayut u riznomanitni suspilni vidnosini v tomu chisli i z derzhavoyu ale isnuyut yak vidnosno nezalezhni sub yekti dlya zadovolennya svoyih potreb ta interesiv Gromadyanske suspilstvo ce nasampered sukupnist gromadyan odnogo suspilstva odnogo regionu odniyeyi krayini chi regionalnogo ob yednannya U bud yakomu razi na praktici gromadyanske suspilstvo ne dosyagayetsya individualno lishe spilnotoyu Taku spilnotu mozhna rozglyadati yak utvorenu na dobrovilnih volonterskih zasadah i sukupni osobisti zacikavlennya gromadyan formalno vid imeni chleniv spilnoti organizaciyi Gromadyanske suspilstvo ce seredovishe stabilnogo funkcionuvannya lyudini u vsih jogo proyavah yake gruntuyetsya na vidchutti svobodi dij ce cilisna suspilna sistema organizovanij zagal Osnovnim pokaznikom diyevosti gromadyanskogo suspilstva ye garantovane nim zabezpechennya prav i svobod lyudini yaki viznani yak zagalnolyudska cinnist Aspekti gromadyanskogo suspilstva Z poglyadu zahistu i realizaciyi individualnih i grupovih interesiv gromadyanske suspilstvo ce sistema dobrovilnih gromadskih organizacij zasobiv formuvannya suspilnoyi dumki tisku na politichnu sferu a takozh inshih mizhgrupovih i mizhosobistisnih stosunkiv yaki stvoryuyut mozhlivosti dlya realizaciyi chlenami suspilstva svoyih interesiv Tut vazhlivoyu ye zdatnist lyudini svidomo i dobrovilno ob yednuvatisya iz sobi podibnimi na yaku zvernuv uvagu Aleksis de Tokvil Z tochki zoru strukturi suspilnoyi sistemi gromadyanske suspilstvo ce svoyeridnij socialnij prostir v yakomu lyudi vzayemodiyut yak avtonomni individi a vzayemodiyuchi utvoryuyut skladnu bagatorivnevu merezhu gromadyanskih zv yazkiv i vzayemozalezhnostej yaki i tvoryat vlasne socialne zhittya i vlasne suspilstvo yakomu ne potriben primus z boku politichnih struktur shob funkcionuvati Z poglyadu vzayemovidnosin z derzhavoyu gromadyanske suspilstvo ce sfera avtonomnogo isnuvannya samoviyavu samorealizaciyi i samoorganizaciyi individiv yaka zahishena zakonami vid pryamogo vtruchannya ta reglamentaciyi z boku derzhavnoyi vladi ce sukupnist nepolitichnih nederzhavnih vidnosin u suspilstvi ekonomichnih socialnih duhovnih etnichnih religijnih tosho Atributi gromadyanskogo suspilstva nayavnist publichnogo prostoru zasobiv i centriv komunikaciyi naslidkom chogo ye formuvannya sferi gromadskogo civilnogo zhittya i gromadskoyi dumki organizovane gromadske publichne zhittya vilnih i rivnih individiv chiyi prava zahisheni konstituciyeyu ta zakonami nezalezhni vid derzhavi dobrovilni asociaciyi avtonomnist yakih usvidomlena na individualnomu i kolektivnomu rivni zoriyentovana na gromadski interesi ta publichnu politichnu diyalnist naslidkom yakoyi ye kooperaciya ta solidarnist mizh lyudmi spilkuvannya na zasadah vzayemnoyi doviri i spivrobitnictva Okrim zagalnih atributiv yaki vlastivi bud yakomu suspilstvu zrile suspilstvo harakterizuyetsya takozh vidnosnoyu avtonomiyeyu jogo institutiv i organizacij samoregulyaciyeyu skladnoyu organizaciyeyu vidkritistyu plyuralizmom visokoyu mobilnistyu i dinamichnistyu Oznaki gromadyanskogo suspilstva oposeredkuvannya potrebi ta zadovolennya odinichnogo za dopomogoyu jogo praci ta za dopomogoyu praci ta zadovolennya potreb usih ostannih sistemu potreb dijsnist togo sho mistitsya u comu zagalnomu svobodi zahistu vlasnosti za dopomogoyu pravosuddya pikluvannya pro zapobigannya togo sho zalishilosya v cih sistemah vipadkovosti ta uvaga do osoblivogo interesu yak do zagalnogo za dopomogoyu pravoohoronnih organiv ta korporaciyi rozmezhuvannya kompetenciyi derzhavi i suspilstva nezalezhnist institutiv gromadyanskogo suspilstva vid derzhavi v ramkah svoyeyi kompetenciyi demokratiya i plyuralizm v politichnij sferi rinkova ekonomika osnovu yakoyi skladayut nederzhavni pidpriyemstva serednij klas yak socialna osnova gromadyanskogo suspilstva pravova derzhava prioritet prav i svobod individa pered interesami derzhavi ideologichnij i politichnij plyuralizm svoboda slova i zasobiv masovoyi informaciyi Umovi zhittyezdatnosti gromadyanskogo suspilstva volodinnya kozhnim jogo chlenom konkretnoyu vlasnistyu chi uchast jogo u volodinni vlasnistyu pravo vikoristovuvati yiyi rozporyadzhatisya neyu na svij rozsud avtonomiya osobi dovoli visokij riven yiyi socialnogo intelektualnogo psihologichnogo rozvitku yiyi vnutrishnya svoboda i zdatnist do povnoyi samostijnosti pri aktivnij uchasti v roboti togo chi inshogo institutu gromadyanskogo suspilstva nayavnist prava yake zakriplyuye ta ohoronyaye cyu avtonomiyu strukturovanist suspilstva suspilnih vidnosin yaki vidobrazhayut bagatstvo i riznoplanovist interesiv predstavnikiv riznih grup ta prosharkiv zabezpechennya svobodi osobi ta osobistoyi iniciativi vidpovidalnist za naslidki vlasnoyi diyi zdatnist individiv do gromadskogo spivrobitnictva zaradi individualnoyi i spilnoyi vigodi ta gromadyanskogo miru Rivni sformovanosti gromadyanskogo suspilstva absolyutne gromadyanske suspilstvo yak visha cil i stupin suspilnogo rozvitku vidnosne gromadyanske suspilstvo yak potencijno mozhlive v ramkah isnuyuchogo rivnya rozvitku virobnichih sil yak idealna model de ye umovi dlya zadovolennya pevnoyi sistemi potreb i specifichnih istorichnih interesiv naselennya realne gromadyanske suspilstvo yak konkretno istorichna forma jogo isnuvannya v odnij okremo viznachenij krayini Slid takozh zaznachiti sho gromadyanske suspilstvo utvoryuyut lishe vilni ta rivni individi ta stvoreni nimi dobrovilni asociaciyi zoriyentovani na gromadski spravi a takozh vilna presa yak zasib komunikaciyi ta samovirazhennya Principi ekonomichnij i politichnij plyuralizm osobista svoboda publichnist i zagalna proinformovanist spravedlivist i suvore dotrimannya zakoniv verhovenstvo prava v usih sferah suspilnogo zhittya vidpovidalnist pered zakonom yak derzhavnih organiv tak i gromadskih organizacij ta gromadyan pidzakonnist derzhavnoyi vladi obmezhenist sferi yiyi diyalnosti nevtruchannya derzhavi u spravi gromadyanskogo suspilstva ohorona derzhavoyu nevid yemnih prirodnih prav lyudini ta gromadyanskih svobod sho z nih viplivayut viznannya prioritetnosti prav ta interesiv osobi neporushnosti yiyi chesti ta gidnosti garantuvannya umov dlya yih zahistu rivnist zakonu dlya vsih i rivnist usih pered zakonom vzayemna vidpovidalnist derzhavi i osobi pravova vidpovidalnist oficijnih osib za diyi yaki voni chinyat vid imeni derzhavi podil vladi na zakonodavchu vikonavchu i sudovu yih vzayemna urivnovazhenist i vidkritist nezalezhnist sudiv ta suddiv nayavnist efektivnoyi sistemi zahistu nayavnist efektivnih form kontrolyu za dotrimannyam zakoniv ta inshih normativno yuridichnih aktiv Instituti gromadyanskogo suspilstvaBila kniga uryaduvannya YeS daye take viznachennya GS ob yednuye perevazhno organizaciyi samoutvoreni abo utvoreni pid kerivnictvom organizaciyi neuryadovi profesijni asociaciyi haritativni iniciativni organizaciyi yaki zaohochuyut do socialno aktivnogo zhittya na rivni rajonu i mista chasom z vneskom miscevoyi cerkvi i yiyi gromadi Prikladi institucij gromadyanskogo suspilstva nederzhavna organizaciya angl NGO angl PVO narodna organizaciya gromada Poserednicka organizaciya volonteriv ta pozabyudzhetni gromadska fundaciya klubi miscevoyi gromadi profspilka ob yednannya gromadyan za kulturnoyu statevoyu i religijnoyu oznakami haritativna organizaciya socialni abo sportivni klubi kooperativ prirodoohoronna organizaciya profesijna asociaciya akademiya privatnij biznes pravnichi instituciyi organizaciyi spozhivachiv zasobi masovoyi informaciyi dobrovilna druzhina religijni organizaciyi klubi za interesami Chi vsi z navedenih organizacij ye skladovoyu gromadyanskogo suspilstva ye pitannyam diskusijnim Napriklad naukovec z Indiyi vvazhaye sho lishe kritichno nalashtovani do uryadu organizaciyi mozhut vvazhatisya instituciyami GS Ale v suspilstvah yaki rozvivayutsya novih demokratiyah bud yaka organizaciya sho mozhe pozitivno dlya suspilstva vplivati na uryad mozhe rozglyadatisya yak skladova GS sho zarodzhuyetsya Funkciyi gromadyanskogo suspilstva samoorganizaciya gromadskogo mehanizmu dlya vikonannya suspilnih prav protivaga vladnim strukturam golovnogo zaborona proti mozhlivih sprob uzurpaciyi vladi zasib socializaciyi sho zmenshuye vidchuzhenist individiv ta oriyentuye yih na suspilno korisni spravi Rol politichnih partijPolitichni partiyi yak nevid yemna chastina gromadyanskogo suspilstva bezposeredno vplivayut na derzhavnu politiku ta vidigrayut providnu rol u formuvanni politichnoyi kulturi gromadyan Same cherez partiyi virazhayetsya volya riznih verstv naselennya v organah vladi dosyagayetsya vidpovidalnist uryadovih struktur pered narodom Golovna risa yaka vidriznyaye politichni partiyi vid inshih organizacij ce pragnennya do zamishennya derzhavnih posad svoyimi predstavnikami Yak bud yakij fenomen maye pozitivni ta negativni aspekti tak i fenomen gromadyanskogo suspilstva maye negativni ta pozitivni aspekti Napriklad vidomo bagato prikladiv krayin z silnim ta diyevim gromadyanskim suspilstvom de slabkist politichnih partij stavit pid zagrozu sistemu v cilomu yak taku Amerikanskij doslidnik v svoyij stati Demokratiya poza balansom Gromadyanske suspilstvo ne mozhe zminiti politichni partiyi yaka bula opublikovana v chasopisi Parlament 5 vid 2001 roku navodit nastupni prikladi koli v krayini de politichni partiyi na poryadok menshe rozvinuti nizh same gromadyanske suspilstvo U Bangladesh nezvazhayuchi na veliku kilkist lobistskih ta pravozahisnih gromadskih organizacij trivaye politichna kriza sho prizvodit do zlidaryuvannya krayini ta yiyi gromadyan Zdayetsya sho na shlyahu vid voyennoyi diktaturi do vsenarodno obranoyi vladi okremi politichni lideri malo chogo navchilis Providni politichni sili Bangladesh zi svogo boku zrobili chimalo dlya posilennya politichnoyi krizi Vpliv bagatoh politichnih lideriv spryamovuyetsya perevazhno na vuzko partijni cili a gromadyanske suspilstvo bezporadno zalishayetsya obabich cih cilej Krim togo tendencijni sprobi roz yednannya gromadyanskogo suspilstva vkazuyut na realnu zagrozu yaku ob yednane ta nezalezhne gromadyanske suspilstvo stanovit dlya tih hto namagayetsya pidirvati chi zrujnuvati demokratiyu Bez provedennya politichnih reform ta stvorennya bilsh vidkritoyi ta prozoroyi parlamentskoyi sistemi dolya demokratiyi ta dobrobut narodu Bangladesh zalishatimutsya pid zagrozoyu Pivnichna Irlandiya ye she odnim prikladom togo yak dobre rozvinute ta finansovo zabezpechene gromadyanske suspilstvo ne spromoglosya zapovniti vakuum sho z yavivsya vnaslidok politichnogo zastoyu Desyatirichchyami provinciyu Olster visnazhuvali vnutrishni konflikti yiyi suspilstvo viriznyali girka rozriznenist ta zmenshennya roli vsenarodno obranih politikiv Tradicijni povnovazhennya miscevoyi vladi vikonuvalis gromadskimi organizaciyami cherez komiteti kuangos utvorennya yaki zazvichaj vidnosyat do nepidvidomchih gromadskih organiv NDPB Ci organi skladayutsya z priznachenih posadovih osib ta za rahunok gromadskogo finansuvannya zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya v gromadah po vsij provinciyi V toj chas koli politichni lideri namagalisya podolati nepoborne na pershij poglyad sektoralne rozriznennya a princip verhovenstva prava postupivsya nasillyu ta terorizmu progres buv mozhlivij lishe za umovi dosyagnennya kompromisu iz vrahuvannyam vidminnih pragnen yak nacionalnih tak i yunionistskih politichnih sil Ci kompromisi buli dosyagnuti shlyahom peregovoriv politichnih lideriv ta za pidtrimki gromadyanskogo suspilstva Ne mozhe buti sumniviv u tomu sho rol gromadyanskogo suspilstva bula viznachalnim skladnikom konsensusu ale bez zaluchennya politichnih partij jogo dosyagnennya bulo b nemozhlivim Ostatochna domovlenist pro samovryaduvannya Strasna P yatnicya 1998 roku shlyahom rozpodilu vladi bula shvalena majzhe 70 vidsotkami elektoratu na referendumi ta vklyuchala uchast gromadyanskogo suspilstva u formi gromadskogo forumu yakij diyatime yak doradcha struktura z socialnih ekonomichnih ta kulturnih pitan Otzhe u vsih podibnih prikladah po vsomu svitu u Chili ta na Filippinah u 1980 tih ta v Indoneziyi ta Serbiyi v 1990 tih rokah ob yednani ta vzayemodopovnyuyuchi zusillya politichnih partij ta gromadyanskogo suspilstva vidnovili demokratiyu dlya bagatoh gromadyan V bilshosti vipadkiv zdayetsya sho nabagato legshe ta zruchnishe dlya mizhnarodnoyi spilnoti nadavati pidtrimku ta zaohochuvati gromadyanske suspilstvo iz obmezhenoyu vzayemodiyeyu z politichnimi partiyami Prote todi yak bud yakij perehid do demokratiyi vimagaye mobilizaciyi gromadskoyi dumki tak samo neobhidne yiyi institucionalne oformlennya Pervisna mobilizaciya mozhe buti skerovana gromadyanskim suspilstvom ale lishe politichni partiyi mozhut vstanoviti neobhidni institucionalni ramki Metodologiya doslidzhennyaMetodi doslidzhennya gromadyanskogo suspilstva mozhna podiliti na taki grupi zagalnologichni analiz sintez abstraguvannya uzagalnennya indukciya dedukciya teoretichne modelyuvannya teoretichni dumkovij virtualnij eksperiment matematichna formalizaciya aksiomatichnij metod gipotetichnij perehid vid abstraktnosti do konkretnosti sociologichni vivchennya dokumentiv kontent analiz anketuvannya interv yu ekspertne opituvannya sposterezhennya vivchennya socialnih nastanov socialno politichnij eksperiment socialno psihologichni vivchennya dokumentiv kontent analiz kognitivne kartuvannya sociometrichne opituvannya testuvannya shkaluvannya sposterezhennya socialno psihologichnij eksperiment porivnyalno istorichni istorichnogo opisu konkretno istorichnogo analizu porivnyalnij periodizaciyi hronologichnij retrospektivnij empirichni eksplikativni praktichnij eksperiment analiz statistichnogo materialu kontent analiz ivent analiz konkretne modelyuvannya sistemno funkcionalni sistemnij metod dekompoziciya kompoziciya institucionalnij ta funkcionalnij metodi strukturno funkcionalnij analiz prognostichni visnovki za analogiyeyu metod prostoyi ekstrapolyaciyi delfijskij metod metod pobudovi scenariyiv analiz determinant i zminnih spektralnij analiz komp yuterna simulyaciya Gromadyanske suspilstvo yak osoblivim chinom strukturovana sfera sociumuCej pidhid dozvolyaye vidiliti tri vidnosno samostijni elementi danogo socialnogo fenomenu i vidpovidno tri rivni doslidzhennya Pershij riven maye svoyim predmetom doslidzhennya faktichnu nayavnist institutiv i struktur gromadyanskogo suspilstva u vsih sferah zhittya V sociologiyi dlya danogo doslidzhennya vikoristovuyut perevazhno statistichnij metod Drugij riven bezposeredno koncentruye uvagu na analizi procesiv funkcionuvannya zv yazkiv i vzayemodiyi riznih elementiv i struktur gromadyanskogo suspilstva Dlya nogo harakternim ye poyednannya kilkisnih ta yakisnih metodiv doslidzhennya Tretij riven na yakomu predmetom doslidzhennya stayut gromadyani togo chi inshogo spivtovaristva Tut osoblivogo znachennya nabuvayut yakisni metodi sociologichnogo doslidzhennya Pri analizi suspilstv yaki pochali zdijsnyuvati demokratichni peretvorennya najvagomishim punktom doslidzhennya ye pershij riven na vidminu vid suspilstv z demokratichnoyu sistemoyu de nayavnist fizichnih elementiv gromadyanskogo suspilstva ye bezsumnivnoyu i vektor doslidzhennya zmishenij u napryamku vivchennya osobistisnogo rivnya V period perehodu vid totalitarnogo komandno administrativnogo do gromadskogo stanu suspilstva vinikaye bezlich konfliktiv mizh isnuyuchimi ta novimi v yakisnomu ta kilkisnomu aspekti socialnimi institutami Zmini ci vplivayut na uzhe nayavnu konservativnu sistemu cinnostej sho pogliblyuye ci konflikti Vihid iz ciyeyi situaciyi postupovi civilizovani zmini v suspilstvi Slid zaznachiti sho isnuyut pomitni vidminnosti mizh gromadyanskim suspilstvom yake perebuvaye u stanovlenni i uzhe sformovanim U deyakih formah takogo institucionalizovanogo suspilstva takozh mozhlive povtorne viniknennya ruhiv ta iniciativnih grup sho stavlyat sobi za metu nove radikalne rujnuvannya institucij Dlya formuvannya osnovnih institutiv gromadyanskogo suspilstva neobhidno shob buli spriyatlivi umovi Yih zabezpechuye same suspilstvo cherez derzhavu i vsuperech yij Cherez derzhavu prijnyattyam neobhidnih zakoniv formuvannyam demokratichnih struktur suvorim dotrimannyam derzhavoyu zagalnoprijnyatih demokratichnih norm i procedur Vsuperech derzhavi utvorennya u ramkah Konstituciyi protivagi u viglyadi nezalezhnih suspilnih organizacij i zasobiv masovoyi informaciyi funkcionuvannyam masovih demokratichnih suspilnih ruhiv Spivvidnoshennya gromadyanskogo suspilstva z derzhavoyuVidnosini i vzayemovpliv gromadyanskogo suspilstva i derzhavi ye viznachalnim u zabezpechenni demokratichnogo rozvitku krayini Z odnogo boku vidstoyuyuchi materialnu ta duhovnu nezalezhnist lyudini vid derzhavi domagayuchis pravovoyi garantiyi takoyi nezalezhnosti zahistu privatnih i suspilnih interesiv lyudej gromadyanske suspilstvo aktivno spriyaye procesam demokratizaciyi derzhavi nabuttya neyu oznak pravovoyi derzhavi Z inshogo boku gromadyanske suspilstvo same zalezhit vid derzhavi i ne mozhe nabuti rozvinenih form v umovah politichnogo nasilstva ta tiraniyi Tomu zvorotnij zv yazok u stosunkah gromadyanskogo suspilstva i derzhavi povinen obov yazkovo diyati Rivnovaga mizh gromadyanskim suspilstvom i derzhavoyu ye najvazhlivishim faktorom stabilnogo demokratichnogo rozvitku a yiyi porushennya vede do gipertrofiyi vladnih struktur vidchuzhenosti i politichnogo bezsillya narodu Bez pravovoyi derzhavi nemaye gromadyanskogo suspilstva i bez gromadyanskogo suspilstva nemaye pravovoyi derzhavi Pravova derzhavaPravovu derzhavu mozhna viznachiti yak taku formu organizaciyi i diyalnosti publichno politichnoyi vladi yaka funkcionuye zgidno z principom verhovenstva prava za yakoyi diyut ustaleni pravovi normi vstanovleni u poryadku sho viznachenij Osnovnim zakonom krayini garantuyutsya prava i svobodi lyudini vladni strukturi ne vtruchayutsya u sferu gromadyanskogo suspilstva Pravova derzhava ce derzhava v yakij panuye pravo de diyalnist usih yiyi organiv ta posadovih osib zdijsnyuyetsya na osnovi ta v mezhah viznachenih pravom de ne tilki osoba vidpovidalna za svoyi diyi pered derzhavoyu a j derzhava nese vidpovidalnist pered osoboyu za rezultati svoyeyi diyalnosti Cinnist pravovoyi derzhavi polyagaye v utverdzhenni principu suverenitetu narodu viznanni jogo dzherelom bud yakoyi vladi v garantovanosti prav i svobod osobi pidporyadkovanosti derzhavnih struktur pravovim normam Ideya panuvannya zakonu v zhitti narodu suspilstva derzhavi maye davni tradiciyi She Platon pisav sho vin bachit blizku zagibel tiyeyi derzhavi de zakon ne maye sili i perebuvaye pid vladoyu Podibnu dumku visvitlyuvav i Aristotel tam de vidsutnya vlada zakonu zaznachav mislitel nemaye sensu govoriti pro bud yaku formu derzhavnogo ustroyu Adzhe v takomu suspilstvi panuye abo haos i anarhiya abo svavillya volodarya despota Ideyi pravovoyi derzhavi piznishe buli rozvinuti peredovimi predstavnikami zahidnoyevropejskoyi politichnoyi dumki XVII XIX stolit Dzh Lokkom Sh L Montesk ye G V F Gegelem Filosofska osnova pravovoyi derzhavi bula sformulovana Kantom yakij rozglyadav derzhavu yak ob yednannya bagatoh lyudej pidporyadkovanih pravovim zakonam Obstoyuyuchi princip vzayemnoyi vidpovidalnosti derzhavi i gromadyan za dotrimannya zakoniv filosof stverdzhuvav sho kozhnij gromadyanin povinen mati tak samu mozhlivist primusiti volodarya do tochnogo i bezumovnogo vikonannya zakonu yak i volodar gromadyanina Formuvannya pravovoyi derzhavi ye zagalnosvitovoyu tendenciyeyu Vono vimagaye poslidovnogo vtilennya v praktiku derzhavnogo vryaduvannya nizki vazhlivih principiv Pevne kolo naukovciv vidilyayut taki principi pravovoyi derzhavi verhovenstvo prava v usih sferah suspilnogo zhittya vidpovidalnist pered zakonom yak derzhavnih organiv tak i gromadskih organizacij ta gromadyan pidzakonnist derzhavnoyi vladi obmezhenist sferi yiyi diyalnosti nevtruchannya derzhavi u spravi gromadyanskogo suspilstva ohorona derzhavoyu nevid yemnih prirodnih prav lyudini ta gromadyanskih svobod sho z nih viplivayut viznannya prioritetnosti prav ta interesiv osobi neporushnosti yiyi chesti ta gidnosti garantuvannya umov dlya yih zahistu rivnist zakonu dlya vsih i rivnist usih pered zakonom vzayemna vidpovidalnist derzhavi i osobi pravova vidpovidalnist oficijnih osib za diyi yaki voni chinyat vid imeni derzhavi podil vladi na zakonodavchu vikonavchu i sudovu yih vzayemna urivnovazhenist i vidkritist nezalezhnist sudiv i suddiv nayavnist efektivnoyi sistemi zahistu Nevid yemnim atributom pravovoyi derzhavi ye verhovenstvo pravovih zakoniv tobto demokratichnih zakoniv v yakih virazheni interesi i potrebi vsih sub yektiv suspilnih vidnosin v yakih optimalno zbalansovani prava i zakonni interesi yak gromadyanina tak i derzhavi Princip podilu vladi vimagaye shob kozhna z gilok vladi zajmala chitko viznachene misce u zagalnij sistemi derzhavno organizovanoyi vladi i vikonuvala tilki yij vlastivi povnovazhennya Pravova derzhava derzhava v yakij panuye verhovenstvo prava de diyalnist usih yiyi organiv i posadovih osib zdijsnyuyetsya na osnovi ta v mezhah viznachenih pravom de ne tilki osoba vidpovidalna za svoyi diyi pered derzhavoyu a j derzhava nese vidpovidalnist pered osoboyu za rezultati svoyeyi diyalnosti Pravovu derzhavu ne mozhna progolositi Pravova derzhava povinna sklastisya yak rezultat ekonomichnih politichnih reform pravovih interesiv realnoyi zmini harakteru vzayemovidnosin mizh suspilstvom derzhavoyu osoboyu Dlya pravovoyi derzhavi harakterni rizni principi pravovoyi povedinki gromadyan i derzhavnoyi vladi gromadyanam dozvoleno vse sho ne zaboroneno zakonom a vladnim strukturam navpaki dozvolyayetsya lishe te sho pryamo peredbacheno zakonom Ce oznachaye sho za vilnimi i formalno rivnimi mizh soboyu gromadyanami viznayetsya pravo vstupati u vidnosini keruyuchis lishe vlasnoyu voleyu a ne chiyimos dozvolami utvoryuvati instituti gromadyanskogo suspilstva Prote takij stan rechej vimagaye vid gromadyan visokogo rivnya pravovoyi kulturi usvidomlennya ne tilki svoyih prav ale i obov yazkiv povazhannya prav i svobod inshih gromadyan Dlya maksimalnogo zadovolennya potreb lyudini z odnochasnoyu povagoyu do yiyi osobistosti dotrimannyam prav i svobod ta nacionalnoyi samobutnosti poki sho najefektivnishim vinahodom ye gumanistichna pravova derzhava Do takoyi pravovoyi derzhavi tobto do takoyi de realno panuye pravo treba vidshtovhuvatisya ne vid zakonu a vid gromadyanskogo suspilstva suchasne rozuminnya yakogo sklalosya paralelno z udoskonalennyam uyavlen pro demokratichnu pravovu derzhavu Taka derzhava zakriplyuye zakonodavstvom principi gromadyanskogo suspilstva tobto vidobrazhaye v yuridichnomu plani jogo osnovni zasadi Gumanistichna pravova derzhava povinna buti zacikavlena v tomu shob kozhnij chlen suspilstva vibrav svidomo dlya sebe najbilsh rozumnij ta optimalnij sposib spilkuvannya z navkolishnim seredovishem zi spivgromadyanami vladoyu Cej vibir dopomagayut jomu zrobiti suspilni instituti zasobi masovoyi informaciyi Gromadyanske suspilstvo vzayemodiyuchi z pravovoyu derzhavoyu zmushene ne lishe stvoriti spriyatlivi umovi dlya rozvitku kozhnoyi osobistosti ale j bere na sebe zavdannya zaluchiti yiyi do aktivnoyi spivpraci nadati impulsi do rozvitku potreb a otzhe i popitu ta rozgaluzhennya sferi interesiv yaki realizovuyutsya v mezhah zakonu i stavlyat vidpovidni vimogi do nogo tobto napovnyuye sam proces realizaciyi meti ta zavdan danogo utvorennya Takozh slid zaznachiti sho okrim zaznachenih vlastivostej gumanistichnoyi pravovoyi derzhavi neobhidno nagolositi she i na takih momentah yak regulyuvannya vzayemovidnosin mizh osoboyu ta derzhavoyu na zasadah dozvolenosti osobi robiti vse sho pryamo ne zaboroneno zakonom a derzhavnim organam tilki te sho pryamo dozvoleno zakonom vzayemna vidpovidalnist osobi i derzhavi vidpovidalnist derzhavi pered osoboyu ta gromadyanskim suspilstvom za svoyu diyalnist efektivna organizaciya kontrolyu ta naglyadu zi storoni gromadyanskogo suspilstva za zdijsnennyam zakoniv ta rezhimu zakonnosti Demokratiya ta status pravovoyi derzhavi pov yazani mizh soboyu nerozrivno Demokratichni pravovi derzhavi procvitayut yaksho pro ce pikluyutsya gromadyani yaksho voni gotovi vikoristati svobodu dlya plidnoyi praci na blago suspilstva yaksho obrana vlada zvituye za svoyi diyi yaksho zhittya suspilstva gruntuyetsya na zasadah kompromisu ta tolerantnosti Demokratichne suspilstvo ce nasampered vnutrishno zbalansovane i pravozakonne suspilstvo U comu vipadku suspilstvo viddaye perevagu zakonnosti sho pov yazana ne z siloyu vladi a z siloyu vladi pravovogo zakonu V comu vipadku suspilstvo shilne do demokratichno oblashtovanoyi suspilnoyi disciplini ta pravoporyadku yak pravo uporyadkovanosti Vin i spravdi obmezhuye svobodu chleniv suspilstva ale yaksho ce obmezhennya zdijsnyuyetsya v ramkah zakonu i ye odnakovim dlya vsih rivnim to skladayetsya situaciya suspilnogo dogovoru sho proyavlyayetsya u sistemi vzayemno vzyatih zobov yazan Zaradi spilnogo blaga kozhnij zgidnij dobrovilno viddavati chastinu svoyeyi svobodi Pobudova demokratichno silnoyi pravovoyi derzhavi ce vidpovid na pitannya sho treba zbuduvati i kudi treba iti Yu Shemshuchenko zaznachaye sho demokratichno silna derzhava ce po pershe silni vsi gilki vladi yaki zdijsnyuyut svoyi funkciyi ne tilki za principom rozpodilu a j vzayemodiyi vlad a po druge ce derzhava zasnovana na diktaturi osobi a ne na diktaturi zakonu Formuvannya pravovoyi derzhavi potrebuye pereocinki vzayemovidnosin derzhavi v politichnij sistemi z osobististyu ta gromadyanskim suspilstvom Pravova derzhava z gumanistichnim napovnennyam ce praktichnij instrument zabezpechennya i zahistu zdorov ya chesti gidnosti svobodi osobistosti zasib borotbi z byurokratiyeyu forma realizaciyi samoupravlinnya i narodovladdya Gromadyanske suspilstvo v UkrayiniInstalyaciya z viznachennyam ponyattya V Ukrayini do institutiv gromadyanskogo suspilstva vidnosyat gromadski organizaciyi religijni organizaciyi blagodijni organizaciyi profesijni spilki ob yednannya profesijnih spilok tvorchi spilki asociaciyi organizaciyi robotodavciv nederzhavni zasobi masovoyi informaciyi inshi nepidpriyemnicki tovaristva i ustanovi legalizovani vidpovidno do zakonodavstva Ukrayini Instituti gromadyanskogo suspilstva dosit chasto poznachayut takim terminom yak gromadskist ale ototozhnyuvati yih ne varto oskilki gromadskist ye bilsh shirshim terminom nizh termin instituti gromadyanskogo suspilstva Suchasnij stan ta tendenciyi Zgidno z mizhnarodnimi ocinkami gromadyanske suspilstvo v Ukrayini zalishayetsya nekonsolidovanim ta znachno vidstaye u svoyemu rozvitku vid gromadyanskogo suspilstva yevropejskih krayin v cilomu ta postsocialistichnih krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi zokrema Poryad iz vnutrishnimi faktorami yak to nizkij riven gromadyanskoyi aktivnosti ta organizacijnoyi spromozhnosti organizacij gromadyanskogo suspilstva zovnishnim obmezhennyam dlya rozvitku gromadyanskogo suspilstva ye nedostatno spriyatlive zakonodavche seredovishe Ukrayina na zakonodavchomu rivni viznala vazhlivist utverdzhennya gromadyanskogo suspilstva yak garantiyi demokratichnogo rozvitku derzhavi Same taku normu mistit Zakon Ukrayini Pro zasadi vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Ukrayini uhvalenij u 2010 roci Ukrayina maye ryad mizhnarodnih zobov yazan shodo zabezpechennya prava na svobodu ob yednannya svobodu mirnih zibran ta dostupu do informaciyi j inshi yak osnovi rozvitku gromadyanskogo suspilstva Osnovni zakonodavchi pereshkodi diyalnosti gromadskih ta blagodijnih organizacij v Ukrayini Pravo buti zasnovnikami yak gromadskih tak i blagodijnih organizacij nadano zakonodavstvom viklyuchno fizichnim osobam Vidsutnist u yuridichnih osib prava stvoryuvati gromadski organizaciyi znachno galmuye rozvitok nepributkovih predstavnickih biznesovih asociacij yaki v rozvinenih demokratichnih derzhavah ye vagomim segmentom gromadyanskogo suspilstva Teritoriya diyalnosti gromadskih ta blagodijnih organizacij obmezhena na zakonodavchomu rivni isnuvannyam teritorialnih statusiv Nayavnist teritorialnogo statusu faktichno oznachaye sho gromadska organizaciya ne mozhe provoditi zahodi abo prijmati u chleni osib sho meshkayut poza miscevistyu de zareyestrovana organizaciya U reyestraciyi Ob yednannya ob yednannyu gromadyan mozhe buti vidmovleno yaksho jogo nazva statutnij abo inshi dokumenti podani dlya reyestraciyi ob yednannya superechat vimogam zakonodavstva Ce daye mozhlivist organami legalizaciyi nadto shiroko tlumachiti pidstavi dlya vidmov Dodatkovo blokuye gromadsku aktivnist peredbachena Kodeksom Ukrayini pro administrativni pravoporushennya administrativna vidpovidalnist za kerivnictvo ob yednannyam gromadyan yake ne legalizovane u vstanovlenomu zakonom poryadku abo yakomu vidmovleno u legalizaciyi ta uchast u takomu ob yednanni Vimogi do zakonodavstva dlya rozvitku gromadyanskogo suspilstva yaki slid realizuvati v Ukrayini prosti proceduri reyestraciyi organizacij gromadyanskogo suspilstva podatkovi stimuli dlya diyalnosti organizacij gromadyanskogo suspilstva ta yih pidtrimki z boku individualnih ta korporativnih donoriv pravovi mozhlivosti zabezpechiti isnuvannya organizaciyi cherez yiyi gospodarsku diyalnist prozori proceduri derzhavnoyi finansovoyi pidtrimki gromadskih organizacij pravovi garantiyi vilnogo dostupu organizacij gromadyanskogo suspilstva do nadannya socialnih poslug za rahunok byudzhetnih koshtiv proceduri zaluchennya organizacij gromadyanskogo suspilstva do formuvannya ta realizaciyi derzhavnoyi politiki Statistichni dani Tak v Ukrayini na 10 tis naselennya zareyestrovano lishe 14 gromadskih organizacij V toj zhe chas v Ugorshini na 10 tis naselennya diyut 46 organizacij u Horvatiyi 85 a v Estoniyi 201 Chastka gromadskih organizacij u VVP Ukrayini stanovit 0 24 4 todi yak u Rosiyi cej pokaznik dorivnyuye 0 5 5 u Belgiyi 5 u Kanadi 7 9 Blagodijna diyalnist v Ukrayini maye vidnosno nizkij riven rozvitku Napriklad stanom na 2010 rik Ukrayina posidala lishe 150 misce u svitovomu rejtingu blagodijnosti sered 153 derzhav i vidpovidno ostannye misce z 26 derzhav u regioni Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Za danimi Vsesvitnoyi sluzhbi Gellapa u 2010 roci 5 ukrayinciv nadavali blagodijni pozhertvi 19 ukrayinciv dopomagali neznajomim lyudyam menshe dopomagali lishe meshkanci Madagaskaru i Kambodzhi Enciklopediya Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini U 2017 roci na bezkoshtovnij platformi FENDOM pochala robotu viki enciklopediya Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini http uk prostir wikia com na yakomu kozhen mozhe stvoryuvati ta redaguvati storinki pro gromadskih diyachiv instituciyi proyekti podiyi publikaciyi Stanom na 10 sichnya 2019 v cij enciklopediyi stvoreno 718 statej 1918 storinok zrobleno 6260 redaguvan zavantazheno 334 fajli Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Gromadyanske suspilstvo Institut gromadyanskogo suspilstva Gromadskist Gromadska ekspertiza Gromadska rada Konsultativno doradchij organ GONGO Zakon Ukrayini Pro gromadski ob yednannya Gromadske ob yednannya Res publica Vidkrite suspilstvo Analitichni centri UkrayiniPrimitkired kol Dzyuba I M spivgol Zhukovskij A I spivgol Zheleznyak M G vidpov sekr ta in 2014 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Kiyiv NAN Ukrayini ISBN ISBN 966 02 2074 X a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Yavne vikoristannya ta in u last dovidka Enciklopeciya suchasnoyi Ukrayini Encyclopedia of modern Ukraine esu com ua Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Gobbs T Izbrannye proizvedeniya V 2 h t M 1989 T 1 S 280 Gegel G V F Raboty raznyh let V 2 h t M 1971 T 2 S 51 Ritter M Politicheskaya sfera kak ideal politicheskoj kultury Grazhdane i vlast Problemy i podhody Pod red G M Mihalevoj Dictionary com Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 9 travnya 2016 Guricka M S Gromadyanske suspilstvo teoriya i praktika Visnik Sev DTU Vip 91 Politologiya Zb Nauk pr Sevastopol Vid vo Sev NTU 2008 r S 219 222 lt Alexander J Bringing Democracy Back In R 168 Reznik O Osobistist i gromadyanske suspilstvo dosvid teoretichnogo osmislennya Sociologiya teoriya metodi marketing 2002 0 3 S 68 79 Politologiya Druge vidannya pereroblene ta dopovnene za naukovoyu redakciyeyu A Kolodij K Elga Nika Centr 2003 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro zabezpechennya uchasti gromadskosti u formuvanni ta realizaciyi derzhavnoyi politiki vid 03 11 2010 996 Nesterovich V F 2014 Vpliv gromadskosti na prijnyattya normativno pravovih aktiv problemi konstitucijnoyi teoriyi ta praktiki Monografiya Lugansk RVV LDUVS im E O Didorenka s 38 40 736 s Pravovi umovi rozvitku gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini Sho potribno zrobiti M V Laciba A O Krasnosilska ta in Ukr nezalezh centr polit doslidzh K Agentstvo Ukrayina 2011 132 s FANDOM powered by Wikia Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 10 sichnya 2019 Dzherela ta literaturaAnikin V Derzhavna etnopolitika ta formuvannya gromadyanskogo suspilstva V Anikin Politichnij menedzhment nauk zhurnal golov red Yu Zh Shajgorodskij 2004 5 8 s 63 70 Aristotel Politika Sochineniya v chetyreh tomah M Mysl 1983 T 4 s 375 642 Barkov V Yu Socialno politichne stanovlennya gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini Avtoreferat dis d ra politichnih nauk NAN Ukrayini In t derzhavi i prava im V M Koreckogo K 1999 38 s Berk E Religiya i gromadyanske suspilstvo Per z angl Kon servatizm Antologiya K Smoloskip 1998 S 143 153 Bojchuk M A Vlada i gromadyanske suspilstvo mehanizmi vzayemodiyi M A Bojchuk K Atlant YuEmSi 2007 Buryak V V Globalnoe grazhdanskoe obshestvo i setevye revolyucii Viktor Buryak Simferopol DIAJPI 2011 152 s 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Vlada i suspilstvo dialog cherez gromadski radi monografiya Shajgorodskij Yu Zh Andrijchuk T S Diduh A Ya ta in za zag red Shajgorodskogo Yu Zh K 2011 148 s nedostupne posilannya z lipnya 2019 Voronov I O Viklik Leviafanu evolyuciya i perspektivi gromadyanskogo suspilstva I O Voronov K Geneza 2007 398 s Gabermas Yu Strukturni peretvorennya u sferi vidkritosti doslidzhennya kategoriyi gromadyanske suspilstvo Pereklad z nimeckoyi A Onishko redaktor M Prihoda Lviv Litopis 2000 317 s Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini Redaktori uporyadniki N Demchuk L Kudina K Molodizhna alternativa 2004 57 s Gromadyanske suspilstvo v suchasnij Ukrayini specifika stanovlennya tendenciyi rozvitku za zag red F M Rudich K Parlamentske vid vo 2006 412 s Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini problemi stanovlennya V F Sirenko V I Timoshenko T I Kovalchuk ta in NAN Ukrayini In t derzhavi i prava im V M Koreckogo K Logos 1997 124 s Gromadyanske suspilstvo yak zdijsnennya svobodi Centralno shidnoyevropejskij dosvid Zbirnik naukovih prac Za red A Karasya Lvivskij nacionalnij universitet Filos fak Lviv Lvivskij nacionalnij universitet im I Franka 1999 384 s Dasho T Yu Zagalna harakteristika ponyattya gromadyanske suspilstvo T Yu Dasho Naukovij visnik Lvivskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav Zbirnik naukovih prac Lvivskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav Lviv 2006 S 49 58 Dzhin L Koen Grazhdanskoe obshestvo i politicheskaya teoriya Perevod s anglijskogo Dzhin L Koen Endryu Arato M Izd vo Ves mir 2003 784 s Dogerti Ajven Demokratiya poza balansom Gromadyanske suspilstvo ne mozhe zminiti Ajven Dogerti Chasopis Parlament 2001 5 Zhuravko A V Dvizhenie invalidov v grazhdanskom obshestve A V Zhuravko K Institut strategichnoyi politiki 2006 134 s Zelenko G I Politichna matricya gromadyanskogo suspilstva dosvid krayin Vishegradskoyi grupi ta Ukrayini G I Zelenko NAN Ukrayini In t polit i etnonac doslidzh im I F Kurasa K Znannya Ukrayini 2007 335 s Kalinichenko M Vlada gromadyanskogo suspilstva M Kalinichenko Sumi Universitetska kniga 2006 174 s Karas A F Filosofiya gromadyanskogo suspilstva v klasichnih teoriyah i neklasichnih interpretaciyah Monografiya Kiyiv Lviv 2003 520 s Kirichenko S O Gromadyanske suspilstvo i pravova derzhava ponyattya ta zmist S O Kirichenko K Logos 1999 47 s Kin Dzhon Gromadyanske suspilstvo stari obrazi nove bachennya Oleksandr Gricenko per z angl K K I S 2000 191 s Kolodij A F Istorichna evolyuciya gromadyanskogo suspilstva ta uyavlen pro nogo formuvannya idealu A F Kolodij Elektronnij nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2001 21 S 23 42 Kondratenko Igor Gromadyanske suspilstvo ta jogo vorogi Tizhden ua 2012 31 travnya 2012 u Wayback Machine Kresina I Gromadyanske suspilstvo vidokremiti zerno vid polovi O Polisharova I Kresina Viche 2002 4 S 23 27 Kulchickij S V Gromadyanske suspilstvo 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 215 ISBN 966 00 0405 2 Levenec Yu A Derzhava u prostori gromadyanskogo suspilstva NAN Ukrayini Institut politichnih i etnonacionalnih doslidzhen Yu A Levenec K Osvitnya kniga 2006 272 s Litvin V Gromadyanske suspilstvo mifi i realnist Dzerkalo tizhnya 2002 26 sich Lokk Dzh Dva traktata o pravlenii Sochineniya v 3 h tomah M Mysl 1988 T 3 668 s Makarova I Spivvidnoshennya kategorij gromadyanske suspilstvo pravova derzhava vlada v procesi demokratizaciyi vladno suspilnih vidnosin I Makarova Aktualni problemi derzhavnogo upravlinnya Zbirnik naukovih prac Dnipropetrovskij regionalnij institut derzhavnogo upravlinnya NADU Dnipropetrovsk 2005 Vip 2 S 73 80 Parlamentarizm i gromadyanske suspilstvo v Ukrayini Materiali gromadskih sluhan H Majdan 2005 Pasko Ya I Socialna derzhava i gromadyanske suspilstvo spivpracya versus protistoyannya monografiya Ya I Pasko K PARAPAN 2008 Patej Bratasyuk M Gromadyanske suspilstvo sutnist geneza ideyi osoblivosti stanovlennya v umovah suchasnoyi Ukrayini M Patej Bratasyuk T Dovgun Ternopil Mandrivec 1999 Politichna sistema i gromadyanske suspilstvo yevropejski i ukrayinski realiyi monografiya za red A I Kudryachenka K NISD 2007 396 s Politologiya postkomunizmu Politichnij analiz postkomunistichnih suspilstv V Polohalo kerivnik avt kolektivu Zag red ciya Ye Bistrickij V Polohalo S Makeyev O Dergachov K Politichna dumka 1995 368 s 25 kvitnya 2013 u Wayback Machine Rol ta misce pravovoyi derzhavi u formuvanni ta rozvitku gromadyanskogo suspilstva zb materialiv kruglogo stolu 3 kvit 2007 r M vo praci ta soc politiki Ukrayini Chernig derzh in t prava soc tehnologij ta praci Kaf istoriyi ta teoriyi derzhavi i prava konstituc prava ta adm prava za red Kozinec O G Chernigiv Chernigivski oberegi 2007 75 s Ryabchuk M Yu Gromadyanske suspilstvo 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Senyushkina T Gromadyanske suspilstvo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 160 ISBN 978 966 611 818 2 Sitnik P K Gromadyanske suspilstvo i derzhava osoblivosti yih vzayemodiyi P K Sitnik Nacionalna bezpeka Ukrayini Korporaciya Media Trejding Kiyiv 2004 1 2 S 50 53 Skrigonyuk M I Plebsologiya ta gromadyanske suspilstvo M I Skrigonyuk Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka K 2005 Vip 63 64 S 26 32 Fergyuson A Opyt istorii grazhdanskogo obshestva Per s angl I I Myurberg Pod red M A Abramova M ROSSPEN 2000 389 s Filosofiya gromadyanskogo suspilstva v klasichnih teoriyah i neklasichnih interpretaciyah Monogr A Karas Lviv nac un t im I Franka K L 2003 520 c Bibliogr s 488 504 Cvih V F Profspilki v gromadyanskomu suspilstvi teoriya metodologiya praktika monografiya V F Cvih K VPU Kiyivskij universitet 2002 376 s Cheremiskina N Voyenna organizaciya derzhavi i gromadyanske suspilstvo spivisnuvannya pri stanovlenni demokratiyi N Cheremiskina Politicheskie issledovaniya POLIS Nauchnyj i kulturno prosvetitelskij zhurnal Nekommercheskoe partnyorstvo Redakciya zhurn POLIS In t sravnitelnoj politologii RAN i dr M 2002 5 S 151 159 Chuvardinskij O Istorichna refleksiya ponyattya gromadyanske suspilstvo ta jogo filosofska evolyuciya O Chuvardinskij Politichnij menedzhment nauk zhurnal golov red Yu Zh Shajgorodskij 2006 3 18 S 69 75 Shajgorodskij Yu Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini chinniki j osoblivosti formuvannya Yu Shajgorodskij Suchasna ukrayinska politika K Centr socialnih komunikacij 2013 Vip 28 S 323 334 Shajgorodskij Yu Gromadyanske suspilstvo u poshukah novih smisliv i praktik Yu Shajgorodskij Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 1111 seriya Pitannya politologiyi Vipusk 26 2014 S 22 28 Shajgorodskij Yu Vzayemodiya politichnih institutiv ta institutiv gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini Transformaciya politichnih institutiv Ukrayini problemi teoriyi i praktiki Avt kolektiv M I Mihalchenko kerivnik ta in K IPiEND im I F Kurasa NAN Ukrayini 2016 S 92 122 Shedrova G P Gromadyanske suspilstvo pravova derzhava i politichna svidomist gromadyan G P Shedrova K VIPOL 1994 112 s Yakubovskij O P Derzhavna vlada i gromadyanske suspilstvo sistema vzayemodiyi O P Yakubovskij T O Butirska Nacionalna akademiya derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini Odeskij regionalnij institut derzhavnogo upravlinnya Odesa 2004 196 s Dilan Rajli Mi nazivayemo shos gromadyanskim suspilstvom koli vono nam podobayetsya a yak ni to shukayemo yakus inshu nazvu 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Spilne 20 12 2013 Moroz N O Stanovlennya gromadyanskogo suspilstva nezalezhnoyi Ukrayini 1991 2010 rr Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk doktora filosofiyi za specialnistyu 07 00 01 istoriya Ukrayini Nacionalnij tehnichnij universitet Dniprovska politehnika Mikolayivskij nacionalnij universitet imeni V O Suhomlinskogo Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Mikolayiv 2018 PosilannyaViki Enciklopediya gromadyanskogo suspilstva v Ukrayini Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Gromadyanske suspilstvo 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 646 ISBN 966 7492 00 X Gromadyanske suspilstvo Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 318 322