Ву́лиця Іва́на Франка́ — вулиця у Галицькому, Личаківському та Сихівському районах м. Львова, у місцевості Софіївка. Починається від площі Соборної та закінчується кільцевою транспортною розв'язкою, що сполучає її з вулицями Панаса Мирного та Козельницькою.
Вулиця Івана Франка Львів | |
---|---|
Долішня частина вулиці Франка | |
Місцевість | Софіївка |
Район | Галицький, Личаківський, Сихівський |
Назва на честь | Франка Івана Яковича |
Загальні відомості | |
Протяжність | 3 км |
Координати початку | 49°50′16″ пн. ш. 24°02′06″ сх. д. / 49.8379111° пн. ш. 24.0351472° сх. д. |
Координати кінця | 49°49′03″ пн. ш. 24°01′31″ сх. д. / 49.8176361° пн. ш. 24.0252972° сх. д. |
поштові індекси | 79005, 79011, 79026 |
Транспорт | |
Автобуси | № 18, 45, 53 |
Трамваї | № 3, 4, 8, 9 |
Маршрутні таксі | № 26, 37, 43, 57 |
Зупинки громадського транспорту | «вул. Володимира Шухевича», «вул. Саксаганського», «пл. Івана Франка», «Стрийський парк», «Музей Івана Франка», «вул. Карманського», «Католицький університет» |
Рух | двосторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Пам'ятники | І. Трушу, погруддя І. Франку, стела з барельєфом М. Грушевського |
Храми | Костел Святої Софії, Монастир редемптористів з церквою Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці |
Державні установи | Львівський міський відділ РАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області |
Навчальні заклади | юридичний факультет Львівської комерційної академії |
Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2), ВПЗ № 11 (вул. Франка, 91/93), ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78) |
Парки | Стрийський парк |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Івана Франка у Вікісховищі |
Одна з перших серед вулиць Львова за кількістю пам'яток архітектури. На вулиці розташовано 52 кам'яниці, що є пам'ятками архітектури місцевого значення та містобудування міста Львова.
Прилучаються вулиці: Богомольця, Шухевича, Князя Романа, Герцена, Левицького, Зелена, Саксаганського, Костомарова, Грушевського, Скельна, Кобилянської, , Вітовського, , Руставелі, Стрийська, Паркова, Свєнціцького, Самчука, Ярославенка, .
Назва
У 1950 році з 4 окремих вулиць і однієї площі утворено нову вулицю, завдовжки 3 км. Її назвали на честь Івана Яковича Франка — українського письменника, поета, громадського і політичного діяча. Назви вулиць-попередниць змінювались неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів.
- Ділянка вулиці від площі Соборної до вулиці Зеленої
- від 1827 року — Збожова (пол. Zbożowa).
- від 1871 року — Панська (пол. Pańska).
- від 1929 року — Пілсудського (пол. Piłsudskiego), на честь польського політичного і державного діяча, прем'єр-міністра Польщі Юзефа Пілсудського.
- від січня 1941 року — Червоноармійська (рос. Красноармейская).
- від серпня 1941 року — Пілсудскіштрассе (нім. Pilsudskistrasse).
- від листопада 1941 року — Гауптштрассе (нім. Hauptstrasse).
- від липня 1944 року — Пілсудського (рос. Пилсудского) — повернута стара довоєнна назва вулиці.
- від грудня 1944 року — Червоноармійська (рос. Красноармейская).
- Ділянка від вулиці Зеленої до вулиці
- від 1768 року — Стрийська (пол. Stryjska).
- від 1886 року — Зиблікевича (пол. Zyblikiewicza), названа на честь польського політика, юриста, президента Кракова, маршалка Галицького сейму.
- від листопада 1941 року — Фіхтенштрассе (нім. Fichtenstrasse).
- від липня 1944 року — Зиблікевича (рос. Зыбликевича) — повернута стара довоєнна назва вулиці.
- від грудня 1944 року — Чернишевського (рос. Чернышевского), на честь російського письменника і публіциста Миколи Чернишевського.
- Ділянка від вулиці Менделєєва до вулиці
- від 1938 року - площа Пруса (пол. plac Prusa), на честь польського письменника Болеслава Пруса (деякі корінні львів'яни досі називають площу Франка — пляц Пруса).
- від 1943 року - Ґорліцерпляц (нім. Gorlitzeplatz), на честь прориву російського фронту під Горлицями австрійськими та німецькими військами під командуванням генерала Августа фон Макензена навесні 1915 року.
- від липня 1944 року — площа Пруса (рос. площадь Пруса) — повернута стара довоєнна назва площі.
- у радянські часи її умовно називали площею Івана Франка, але офіційно такої адреси не існувало та й усі будинки належать до вулиці Франка.
- Ділянка від вулиці Зарицьких до вулиці Ярославенка
- від 1871 року — Святої Софії (пол. św. Zofii).
- від листопада 1941 року — Зофієнштрассе (нім. Zofienstrasse).
- від липня 1944 року — Святої Софії (рос. Святой Софии) — повернута стара довоєнна назва вулиці.
- від грудня 1944 року — Тімірязєва (рос. Тимирязева), на честь російського біолога Климента Тімірязєва.
- Остання ділянка від вулиці Ярославенка до вулиці Панаса Мирного
- від 1885 року — Понінського (пол. Ponińskiego), на честь графа Калікста Понінського.
- від грудня 1940 року — Франка, на честь українського письменника, поета, громадського і політичного діяча Івана Яковича Франка.
- від серпня 1941 року — Понінського (пол. Ponińskiego) — повернута стара довоєнна назва вулиці.
- від листопада 1941 року — Франкіштрассе (нім. Frankistrasse).
- від травня 1942 року — Льойтенштрассе (нім. Leuthenstrasse).
- від липня 1944 року — Франка.
З історії вулиці
У першій половині XIX століття сучасними вулицями Франка та Левицького проходила межа між Галицьким та Личаківським передмістями Львова.
Частина сучасної вулиці Франка, від до нинішньої вулиці Ярославенка і далі вздовж вул. Ярославенка, віддавна називалася вулицею Святої Софії.
До 1870-х років на перетині вул. Святої Софії та Стрийської дороги існувала Стрийська рогатка. Далі подекуди траплялися садибні будівлі і, як писав Францішек Яворський, «на цьому місці була романтична пустка, непрохідне переплетення урвищ, ярів, глиняних горбів, зосередження різного роду волоцюг…».
Щоправда, на горі ще з початку XVII століття височів костел Святої Софії, фундований львівською міщанкою Зофією Ганель. Відтоді ця околиця називалася Софіївкою. Вона дістала потужний поштовх для розвитку через проведення у 1894 році Галицької крайової виставки. Відтак у 1890—1910 роках вулицю Святої Софії інтенсивно забудовували чиншовими (дохідними) кам'яницями та віллами.
Місце, де сходяться нинішні вулиці Свєнціцького, Самчука, Паркова та Рутковича, свого часу називалося Софійською площею. Офіційно будинки на площі Святої Софії мали нумерацію прилеглих вулиць. На сучасних планах ця площа не має окремої назви.
Свій нинішній вигляд колишня площа Святої Софії отримала на початку XX століття. Щоправда, деякі будівлі дещо змінили свій вигляд. А з новіших додалася будівля (ВП «Західна електроенергетична система» ПАТ «Національна енергетична компанія Укренерго») (вул. Свєнціцького, 2), який почали будувати у 1938 році, а закінчили після другої світової війни, та споруда консулату Республіки Польща, збудована вже у XXI столітті.
Остання ділянка вулиці тягнеться вздовж Стрийського парку (парний бік), в якому збереглися деякі будівлі Галицької крайової виставки 1894 року, зокрема, водонапірна вежа, збудована з червоної цегли у «замковому стилі» за проєктом Міхала Лужецького, та кілька перебудованих павільйонів щорічних виставок-ярмарків «Східні торги», які проводилися тут у міжвоєнний період. Після війни (до 1956 року) цю територію займала радянська військова частина, яку потім перевели до казарм, збудованих на вул. Стрийській, а в колишніх павільйонах «Східних торгів» у 1957 та 1967 роках влаштовували виставки з нагоди ювілеїв Жовтневого перевороту.
Непарна сторона вулиці є більше забудованою.
Ділянка нинішньої вул. Івана Франка від храму святої Софії з кінця XIX століття почали інтенсивно забудовувати віллами. 1895 року, на вшанування пам'яті доброчинця Вінцента Понінського — одного з фундаторів посагів для дівчат-сиріт, вулиця отримала назву вул. Понінського. 1940 року вулицю назвали на честь Івана Франка. Під час нацистської окупації вулиця мала назву Leuthenstrasse (укр. Людська), очевидно, через те, що багато вілл призначалося nur für Deutschen (укр. «лише для німців»).
У XXI столітті на кінцевій ділянці вулиці з'явилося кілька новобудов у стилі «євроремонт».
Забудова
Переважна більшість будинків на вулиці Івана Франка внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова.
№ 1 — еклектична кам'яниця (колишня адреса — вул. Панська, 1) на розі з вулицею Богомольця, прокладеною у 1904—1905 роках. Кам'яниця споруджена у 1905—1906 роках за проєктом Яна Шульца на місці двоповерхового будинку, який у 1870-х роках належав Альфреду Млоцькому, послу до Галицького сейму. До 1939 року в будинку містився готель «Метрополь» та кав'ярня.
№ 2, 4.
Пам'ятки архітектури місцевого значення під охоронними №№ 318-м, 319-м
Триповерхові будинки у стилі історизму, споруджені у 1883 році за проєктом архітекторів Вінцента Равського-молодшого та Ігнатія Віняжа. Неоренесансне скульптурне оздоблення будинку № 2 виконане Леонардом Марконі.
№ 3.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1403-м
У цій кам'яниці 1887 року відкрив власне фотографічне ательє фотограф Давид Мазур. 1904 року здійснена надбудова ательє за проєктом архітектора Августа Богохвальського та отримало модерністичну конструкцію з металу і скла, що забезпечила верхнє освітлення — її встановила відома львівська фірма Зиґмунта Пйотровича та Яна Шумана.
№ 5.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1286-м
Сецесійний будинок (інша адреса — вул. Богомольця, 2), споруджений у 1907—1908 роках фірмою Івана Левинського. Архітектор Казимир Жечицький. Нині у ній міститься Почесне консульство Канади.
№ 6 — семиповерхова будівля (інша адреса — вул. Шухевича, 1) колишнього бізнес-центру «Галілео», збудованого у 2008—2015 роках будівельною компанією «Девелопмент Інвест Груп» у стилі хай-тек. Нині тут розташований тризірковий готель «Ібіс Стайлз Львів Центр».
№ 7.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 322
Житловий будинок (колишня адреса — вул. Панська, 9), що постав внаслідок перебудови у 1911—1912 роках триповерхової кам'яниці, збудованої у 1874 році. Перебудова у стилі раціональної сецесії з елементами неокласицизму здійснювалася за проєктами Владислава Рауха та Броніслава Бауера. Фасад завершує фронтон мансардного даху та чотирикутна вежа зі шпилем. Вхідні двері кам'яниці, зроблені у стилі ар деко. До війни у цій кам'яниці містився Львівський музичний інститут.
№ 8.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 323-м
Кам'яниця збудована у 1911—1914 роках за проєктом Станіслава та Кароля Ріхтманів у стилі раціональної сецесії з елементами неоготики. У трикутному фронтоні будівлі вміщено горельєф хлопчика з птахом.
№ 9. Кам'яницю спорудили 1898 року за проєктом Анджея Ґоломба у стилі неоренесансу. Її завершує, між двома класичними балюстрадами, металева сецесійна решітка.
№ 15.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 324-м
Житловий будинок
№ 17.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 325-м
Неоготична кам'яниця «На стовпах» (інша адреса — вул. Левицького, 1), розташована на розі з вулицею Левицького. Збудована за проєктом Саломона Рімера.
№ 19. Двоповерхова наріжна кам'яниця з протилежного боку вулиці Левицького, збереглася з другої половини XIX століття.
№ 20. Початково житловий будинок (колишня адреса — Панська, 22), зведений за проєктом Войцеха Гаара у 1874—1875 роках для Марії і Віктора Малиновських. У 1897—1908 роках належав Львівському аптекарському товариству, котре провело переобладнання із влаштуванням торгових приміщень на першому поверсі, що здавалися в оренду. Товариство, бібліотека та редакція журналу «Czasopismo Aptekarskie» містилися на верхніх поверхах. Будинок перебудовано у післярадянський час і разом із цим втрачений неоренесансний декор, а також порушено композицію фасаду карнизом-дашком, що нависає над вулицею. Нині тут головне відділення львівської філії «OTP Банку».
№ 21. Триповерхова чиншова кам'яниця. У 1880—1890-х роках такими будинками була забудована парна сторона вулиці (№ 12—22).
№ 22. За Польщі у цій кам'яниці (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 2) містився ресторан та магазин делікатесів і колоніальних товарів (вина, горілка, лікери тощо) Миколая Левицького.
№ 23.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1676-м
Житловий будинок
№ 23а. Чотириповерхова будівля перукарсько-косметичного комплексу «Чародійка» (1970-ті роки, архітектор Микола Мікула. Споруда закриває подвір'я, на якому колись розташовувався кінотеатр просто неба «Літній-2». Замикає це подвір'я блок п'ятиповерхових житлових будинків для працівників Поштової ощадної каси (пол. Pocztowa Kasa Oszczędności), збудований наприкінці 1920-х років за проєктом Євгена Червінського. Будинки, оздоблені пілястрами з потужними капітелями коринфського ордеру, дещо нагадують сталінську неокласику 1940—1950-х років.5 квітня 2019 року виконком ЛМР погодив рішення стосовно будівництва готелю французької мережі Ibis на місці «Чародійки». Забудовниками виступили власники будівлі — це ТзОВ «Чародійка холдинг» та ТзОВ «Елембуд». Новозбудований готель буде мати назву «Ibis Red».
№ 25.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 665-м
Палац Баворовських, збудований наприкінці XIX століття у неокласичному стилі. У XVIII столітті на цьому місці стояв палац Сенявських, у якому 1698 року зупинявся польський король Август ІІ. Пізніше палац належав родині князів Чорторийських. Нині будинок носить статус адміністративної будівлі, оскільки тут знаходиться Львівський обласний військовий комісаріат.
№ 26.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1677-м
Житловий будинок (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 6), збудований у 1930-х роках за проєктом архітектора Вітольда Мінкевича у стилі функціоналізму. Нині тут діє аптека DS.
№ 28.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 326-м
Житловий будинок (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 8), збудований у 1899 році за проєктом Анджея Ґоломба. Тут мешкав архітектор Едмунд Жихович. Два поверхи цього будинку займав приватний дівочий ліцей імені Адама Міцкевича, яким керувала дружина Жиховича Ольга, донька відомого скульптора Париса Філіппі. Вона була власницею кам'яниці. На фасаді у ніші другого поверху уміщено скульптуру Адама Міцкевича роботи Леонарда Марконі. Раніше на цьому місці стояла приміська садиба, зображення якої міститься в книзі Адама Краєвського «Львівські передмістя».
Адміністративний суд (вул. Саксаганського, 13, колишня адреса — вул. Зиблікевича, 10). Будинок є продовженням лінійної забудови вулиці Франка, але належить до вулиці Саксаганського, на перехресті з якою утворює гострий кут. Проект, розроблений у Відні, перероблено у 1913 році проектним бюро Міхала Уляма. Будівництво, перерване Першою світовою, завершено фірмою Уляма лише 1921 року. Будівля споруджена в еклектичному стилі з неоренесансними аттиками. Початково тут була Цісарсько-королівська фінансова прокуратура та Військова інспекція.
У 1887—1893 роках за цією адресою знаходився невеличкий одноповерховий будинок садибного типу, у якому мешкав Іван Франко із сім'єю. Тут народилися його сини Тарас, Петро та донька Анна. Тут Іван Франко редагував журнал «Народ», писав збірку «В поті чола», поему «Смерть Каїна», повість «Лель і Полель», для своїх дітей — казку «Лис Микита», інші твори. У радянські часи — штаб з'єднання військово-повітряних сил. Нині будівлю займає Восьмий апеляційний адміністративний суд.
№ 32.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1058-м
Житловий будинок (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 12) перебудували на початку XX століття, додавши четвертий поверх та оздобивши його у стилі сецесії. До 1939 року цю адресу мало інженерно-будівельне бюро інженера Генрика Сандіга.
Сусідня кам'яниця (вул. Грушевського, 23, колишня адреса — вул. Зиблікевича, 14), залишилась триповерховою, але у 1920-х роках перший поверх оздобили спіральні пілястри у стилі ар деко. До 1939 року цю адресу мала аптека Прокеша «Під Святим Миколаєм».
№ 33.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1059-м
Житловий будинок (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 3), споруджений у 1913 року в стилі раціональної сецесії за проєктом Адама Опольського. Асиметричний фасад кам'яниці оздоблюють шість пілястр, з фігурами атлантів у капітелях. У тимпані трикутного фронтону — півциркульне вікно між двома вазами-рельєфами та вусатий маскарон. Портал входу до будинку виконано у дворковому стилі, з двома опуклими колонами. На місці цього будинку колись був промисловий заклад «Янів».
№ 36. (інша адреса — вул. Грушевського, 20), наріжна кам'яниця, в якій за Польщі працював ресторан Гервюца. У 2000-х роках тут працювала студія дизайну «Гардин», взуттєвий магазин «Ле Гранд» та магазин жіночого одягу «Крісті». Магазини працюють й понині, а на початку 2010-х років в колишньому приміщенні студії дизайну відкрилося відділення Альфа-Банку, яке на початку 2016 року закрилося, а натомість у травні 2016 року тут відкрилося відділення АТ «Артем-Банку».
№ 37.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 2217-м
Житловий будинок (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 7), будинок, споруджено у 1911 році за проєктом Бруно Ауера у стилі раціональної постсецесії, виходить на бічну вулицю Костомарова, якою до початку XX століття протікала річка — притока Полтви, що перетинала тут вул. Зиблікевича й текла далі вздовж нинішньої вул. Саксаганського 1994 року на фасаді будинку встановлено меморіальну таблицю, яка інформує, що тут мешкали українські діячі — поет Петро Карманський та психолог і фізіолог Яким Ярема, авторства скульптора Володимира Лози.
№ 41. (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 11). У 1891—1939 роках в будинку містилася майстерня архітектурно-скульптурного закладу Якуба Баллабана та Людвіка Тировича. У міжвоєнний період тут працювали також магазин з продажу мила Ґрінберґа, магазин спортивних товарів «Польський спорт» та склад автомобілів і запчастин. За радянських часів містився трамвайний диспетчерський пункт, а нині — тягова підстанція «Львівелектротрансу».
№ 43.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1060-м
Триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 15), збудована у 1897—1898 роках у необароковому стилі за проєктом Якуба Баллабана та Юліуша Цибульського. Скульптурне оздоблення Броніслава Солтиса. До 1939 року тут містилася Львівська видавнича спілка та спілка «Видавництво польське».
№ 45 — двоповерхова кам'яниця у 1920—1934 роках була осідком архітектурного бюро Домініка Вуховича.
№ 46, 48, 50, 52
Пам'ятки архітектури місцевого значення під охоронними №№ 755-м, 756-м, 757-м, 758-м
Будинки (колишні адреси — вул. Зиблікевича, 24, 24а, 26, 26а) утворюють курдонер, збудований у 1910—1912 роках у стилі раціональної сецесії за проєктом Александра Вартересєвича-Слонєвського. У цьому блоці з чотирьох будівель дещо вирізняється дім № 50, оздоблений елементами мавританської готики та двома рельєфами драконів роботи Івана Севери. Раніше через сходи з фігурою Божої Матері, якими закінчується курдонер, можна було перейти на вул. Кирила і Мефодія. В будинку № 50 від 1950-х років діяв салон з пошиття та ремонту одягу і ремонту панчіх, нині тут салон краси «Л'Етуаль».
№ 49. Житловий будинок
№ 53.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 327-м
Житловий будинок
№ 55.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 328-м
Постсецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 27), збудована у 1911 році архітектором Міхалом Улямом, у якій він мешкав зі своєю родиною. Його син Станіслав Мартин Улям був відомим математиком і фізиком, учнем Стефана Банаха, на час еміграції у США він працював над проєктом термоядерної бомби. В кам'яниці був салон дамських капелюшків Недбаль та магазин цементних виробів Фроймана. За Польщі тут також знаходилося інформаційне бюро (військові справи). Нині тут знаходиться клуб-студія «Gatto»..
№ 56 — монастирський комплекс оо. Редемптористів з невеликою церквою Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, споруджений у 1882—1884 роках в неороманському стилі для сестер Василіянок. Хоча ця невелика церква не була парафіяльною, до неї приходили на Службу Божу греко-католики з усієї Стрийської дільниці. Адміністраторами церкви були о. Теодозій Лежогубський і професор Академічної гімназії о. доктор Йосип Застирець. За радянських часів у приміщенні монастиря був гуртожиток обласної партійної школи, потім туристична база, а у храмі містилося кафе.
№ 57.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 329-м
Житловий будинок
№ 58. Одноповерховий будинок, який належить до монастирського комплексу оо. Редемптористів.
№ 59.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 330-м
Власна сецесійна кам'яниця Саломона Рімера (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 31), збудована ним у 1905–1907 роках. На першому поверсі містився овочевий магазин Еріха.
№ 60. За радянських часів тут знаходився опорний пункт правопорядку, нині тут магазин жіночого одягу «Маст Бутік», студія дизайну «Флердоранж».
№ 61. (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 33), із середини XIX століття й до кінця 1970-х років тут стояла довга будівля колишньої пральні та складу ліжок і постільної білизни австрійського війська. У 1983 році на цьому місці спорудили шестиповерхову будівлю для інституту . Колектив авторів: головні інженери проекту В. Крюков, В. Пешков, архітектори О. Гукович, В. Суц, А. Симбірцева, головний конструктор І. Богачик.
№ 62. За радянських часів працював магазин-салон з обслуговування інвалідів, нині тут магазин квітів «Квітковий дім».
Кафедра екології НЛТУУ (вул. Кобилянської, 1; колишня адреса — вул. Зиблікевича, 36). Ділянка, на якій розташований будинок є уявним продовженням вул. Франка. Колись на тій ділянці розташовувався невеликий костел святого Марка, споруджений у стилі бароко коштом Зузани Остроградської з роду львівських патриціїв Кампіанів. Під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVIII століття, а саме у 1784 року костел було ліквідовано, а його будівлю розібрано. У 1881 році, за проєктом архітектора Бруно (Броніслава) Бауера звели будівлю, куди з вулиці Святого Миколая перенесли Крайову школу лісового господарства. Поруч із школою був заснований невеликий дендрарій. Нині в будинку міститься кафедра ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУУ.
№ 66.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1061-м
Чотириповерхова наріжна сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 38), збудована у 1907 році за проєктом Юзефа Горнунга.
№ 68.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1062-м
Вілла-палац графині Ядвіги Русоцької, споруджена 1898 року в стилі історизму, з парадним ґанком та наріжною вежею зі шпилем, за проєктом Вінцента Равського-молодшого. Нині тут перебуває юридичний факультет Львівського торговельно-економічного університету.
№ 69. Кам'яниця (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 41), збудована 1907 року у стилі сецесії за проєктом Тадея Обмінського. Вирізняється ажурним металевими кронштейнами балконів третього поверху та карнизу.
№ 71.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 331-м
Сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 43), збудована 1911 році і оздоблена скульптором Францішком Томашем Бєрнатом у стилі близькому до маньєризму. Творить із попереднім будинком (№ 69) єдиний сецесійний ансамбль. У підвалі будинку на стінах та стелі виявлено малюнки та написи на івриті синагоги «Ховевей га-дат». За Польщі тут містилася молочарня Павловського..
На колишній пл. Пруса переважають еклектичні чиншові кам'яниці, збудовані у 1890-х роках, але деякі з них мають індивідуальні елементи оздоблення. Зокрема, фронтон «зиґмунтовських часів» на будинку № 78 чи наріжна баня над кам'яницею № 82.
№ 73. Вілла Зиґмунта Дронґовського (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 45), збудована 1888 року у модному для тодішніх палаців стилі французького неоренесансу, за проєктом Альфреда Каменобродського. До 1939 р. цю адресу мала слюсарна майстерня Еміліана Стеця та Станіслава Червінського. Нині тут розмістився ресторан та готель «У бюргера». Прибудований нещодавно масивний критий ґанок з металевими колонами та рожевими блискучими сходами не дуже пасує до цієї будівлі.
№ 75.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 332-м
Сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 47), збудована у 1907 році за проєктом Тадея Обмінського. Тут розташовувалася фабрика ковдр Петрушевського..
№ 81. (колишня адреса — вул. Святої Софії, 1). Початково ділянка належала громаді (ґміні) Королівського столичного міста Львова й призначалася для Стрийського базару, який функціонує тут донині.
№ 82. (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 50). За Польщі цю адресу мала аптека Антонія Марковича, нині — аптека № 16.
№ 83, 85.
Пам'ятки архітектури місцевого значення під охоронними №№ 333-м, 666-м
Два будинки (колишня адреса — вул. Святої Софії, 3, 5), споруджені близько 1910 року, у стилі раціональної сецесії.
№ 84.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1404-м
Завершувала вул. Зиблікевича велика будівля (колишня адреса — вул. Зиблікевича, 52), збудована у 1905—1907 роках за проєктом Августа Богохвальського для львівського кам'яничника та будівничого . В будинку також був пансіонат «Затишшя». Наріжні бані цієї масивної будівлі ще нагадують про еклектику кінця XIX століття, а овали фронтонів під ними, ліпнина на стінах та мереживо металевих решіток зроблені за сецесійними зразками. У 1950-х роках тут містився фотосалон артілі «Трудфото», пізніше книгарня, комісійний магазин та майстерня з виготовлення ключів. Нині тут працюють «Аптека низьких цін» (відкрилася 6 червня 2014 року), книгарня та туристична фірма «Юнта».
№ 87, 89.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронними №№ 334-м, 1063-м
Будинки (колишня адреса — вул. Святої Софії, 7, 9), споруджені у 1905—1906 роках за проєктом архітектора Августа Богохвальського в стилі декоративної сецесії. В будинку № 7 за Польщі працювала пральня Жачек.
№ 90.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 335-м
Кам'яниця, збудована у стилі раціональної сецесії 1910 року за проєктом Генрика Сальвера.
№ 98.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 336-м
Триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Святої Софії, 14), збудована у 1893 році за проєктом Якуба Баллабана будівничим Вінцентом Кузневичем — у поєднанні неоготичного та неороманського стилів, з нетинькованою кладкою фасадних стін охристою та червоною цеглою, декоративними керамічними плитками та шпичастими малими вежами на карнизі. Власником будинку був фабрикант кахлів Берл Нойвонер. Продукція його фірми на Снопкові при нинішній вулиці Василя Стуса, 25, оздоблювала стіни будинку.
№ 100. Ймовірно, найстаріша кам'яниця (колишня адреса — вул. Святої Софії, 16) на цій ділянці вулиці. У її подвір'ї гарно доглянутий садочок — приклад ініціативи та господарності мешканців будинку.
№ 101, 103, 105. Будинки (колишня адреса — вул. Святої Софії, 21), зведені у 1930-х роках у стилі функціоналізму. Знаходяться на місці садиби з двоповерховим класистичним палацом, який належав Станіславу Яну Єжи Желеховському, власнику бюро реклами та оголошень.
№ 102. На цій ділянці відбувається будівництво нового будинку.
№ 104. Триповерхова чиншова кам'яниця (колишня адреса — вул. Святої Софії, 16), декорована у необароковому стилі. Над входом встановлено погруддя Адама Міцкевича роботи Леонарда Марконі.
№ 108. (колишня адреса — вул. Святої Софії, 24). До 2005 року тут розташовувалася будівля колишньої школи Святої Софії, збудована у 1878 році за проєктом архітектора Юзефом Каетаном Яновським на місці міської цегельні, ліквідованої у 1860-х роках. Існує також версія про побудову школи у 1886 році за проєктом Ігнатія Брунека, можливо, це пов'язане з добудовою або реконструкцією будівлі. У березні 2005 року архітектурно-містобудівною радою при Управлінні архітектури та містобудування Львівської міської ради «прийнятий за основу» проект будівництва двох модерних споруд, поєднаних перехідною галереєю. Будівництво тривало шість років і закінчилося у 2011 році, а 16 травня 2012 року відбулося урочисте відкриття комплексу будівель Генерального консульства Республіки Польща у Львові за участю міністрів закордонних справ Польщі й України – Радослава Сікорського і Костянтина Грищенка.
№ 110. В колишній віллі (інша адреса — вул. Самчука, 1) львівського художника Станіслава Батовського-Качора 22 липня 1987 року відкрито Консульське Агентство ПНР у Львові. 1993 року, вже у незалежній Україні, Агентство було перетворене на Генеральне консульство Республіки Польща у Львові. Через збільшення персоналу консульства цього приміщення стало недостатньо. У 2006 році розпочато будівництво нової резиденції Генерального консульства РП при вулиці Франка, 108, а цю будівлю було кардинально реконструйовано. Від 2012 року тут працює Відділ Карти Поляка Генерального консульства Республіки Польща у Львові.
№ 111. Колишній «Дім українських інвалідів» (колишня адреса — вул. Святої Софії, 25), заснований 1920 року. Будинок належав Кредитовому товариству «Дністер», а допомогу інвалідам УГА здійснювало Товариство опіки над українським інвалідами. У 1930-х році цей заклад переїхав на вулицю Потоцького, 48.
№ 114.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 337-м
Колишня вілла промисловця, власника фабрики штучних добрив Юліана Ванґа (колишня адреса — вул. Святої Софії, 30), збудована у 1899 році архітектором Теодором Маріаном Тальовським. Ця вілла з нетинькованої червоної цегли, з першим поверхом, обличкованим ламаним каменем, поєднує готичний й романський стилі. Щоправда, дві невеличкі вежі з цибулястими банями вносять деякий «візантійський» дисонанс, хоча надають віллі певної оригінальності.
№ 116, 118. Дві чотириповерхові кам'яниці (колишня адреса — вул. Святої Софії, 32, 32-А), збудовані близько 1910 року у стилі раціональної постсецесії.
№ 117. (колишня адреса — вул. Святої Софії, 29а). В глибині ділянки знаходиться вілла в стилі неокласицизму, збудована для аптекаря Зиґмунта Броніслава Дронґовського.
№ 119.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 338-м
Будівля Закладу для незрячих фундації графів Єжи Чарторийського та Станіслава Мицєльського, знаходиться на підвищенні. Раніше цей заклад знаходився на вулиці Личаківській, 37. Триповерховий будинок школи (колишня адреса — вул. Святої Софії, 31), збудовано 1900 року у стилі неокласицизму з елементами декору у закопанському стилі на піддашшях. Архітектори Юзеф Каетан Яновський та Людвік Балдвін-Рамулт. На фасаді встановлено дати 1851–1901 (роки заснування Закладу для сліпих та перенесення його на вул. св. Софії). Нині — КЗ ЛМР «Львівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 100 І-III ступенів» для незрячих дітей. До школи примикає невеликий парк з кількома господарськими будинками і невисоким курганом.
№ 121. Вілла біля костелу Святої Софії. Збудована на замовлення сестер шариток у «швейцарському» стилі, як санаторій для дітей. Проєкт Філіпа Покутинського від 1872 року, реалізований 1873 року. Віллу сильно пошкоджено під час боїв 1944 року.
№ 121а.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 362-м
Храм Святої Софії. На кошти львівської міщанки Софії Ганель, власниці будинку на Ринку (тепер № 5) на цьому підвищенні у 1594 році був зведений невеликий, початково дерев'яний, костел. Землі також належали Софії Ганель, в той час називалися Кошнарівкою і знаходились серед букового лісу над потоком Свинория. Костел спалили турки під час облоги Львова 1672 року. На його місці у 1760–1765 роках збудували новий мурований костел. У 1789 році власником прилеглих ґрунтів став львівський райця Ян Антоній Лукевич, який відновив костел, заснував при ньому сиротинець сс. Милосердя для дівчат. Починаючи від 1832 року, 24 червня щороку, відбувалося жеребкування посагу, фондованого доброчинцями для однієї з дівчат.
У 1864 році костел перебудували й необароковий фасад оздобили статуями Святої Софії та її дочок Віри, Надії, Любові, виконані скульптором Павлом (Паулем) Ойтелє (дотепер збереглося лише дві фігури). Костел був філією римо-католицької парафії Святого Миколая. У 1944 році храм закрили й перетворили на склад. У 1992 році його передали греко-католицькій парафії Святої Софії.
№ 122.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 759-м
Вілла «Марія» (колишня адреса — вул. Святої Софії, 36), споруджена у 1896 році для себе архітектором Наполеоном Лущкевичем. Збереглася дерев'яна веранда з ажурною різьбою та різьблені причілки двосхилих дахів. Збереглась автентична стара огорожа. Тут свого часу було знято ряд сцен із фільму «Пастка» Олега Бійми за романом Івана Франка «Перехресні стежки».
№ 123. Будинки, збудовані у другій половині XIX століття для потреб сиротинця сс. Милосердя та парафії костелу Святої Софії.
Львівська українська приватна гімназія «Альфа» (вул. Ярославенка, 3, 5; колишня адреса — вул. Святої Софії, 35, 37), що міститься у двох кам'яницях збудованих у 1920—1930 роках.
№ 124, 126, 128, 130, 132.
Пам'ятки архітектури місцевого значення під охоронними №№ 339-м, 2218-м, 2219-м, 2220-м, 2221-м
Триповерхові, на високих цоколях, кам'яниці (колишня адреса — вул. Святої Софії, 40, 42, 44, 46, 48), збудовані у 1907 році за проєктом Людвіка Балдвіна-Рамулта, становлять своєрідний сецесійний ансамбль, що східцями піднімається вгору вулицею Франка. При цьому кожний будинок має індивідуальні риси. Під № 130 мешкав відомий філософ, засновник Львівсько-Варшавської філософської школи Казимир Твардовський, а у будинку № 132 — польський поет і ректор Львівського університету Ян Каспрович.
№ 125.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1406-м
Вілла (колишня адреса — вул. Понінського, 1), споруджена у 1896 році. Власником цієї вілли з романтичною вежею, завершеною шпилем, був професор медицини Юзеф Вічковський (1858–1924), який, окрім лікарської та викладацької діяльності, писав книги про Львів. З нагоди X з'їзду польських лікарів та природознавців, що відбувся у Львові 1907 року, він видав книгу «Львів: Його розвиток та культурний стан, а також Путівник по місту», яка містить багато цінної інформації про галицьку столицю початку XX століття.
№ 127.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 340-м
Вілла (колишня адреса — вул. Понінського, 3), збудована у 1910–1911 роках в необароково-модерному стилі фірмою Едмунда Жиховича за проєктом В. Літвіновича. Власником був фотограф Генрик Міколяш (1872–1931), який походив з родини львівських фармацевтів, власників Пасажу Міколяша та аптеки на вул. Коперніка, 1.
№ 129. Триповерховий функціоналістичний будинок, збудований у 1937–1938 роках за проєктом Артура Шталя. Меморіальна таблиця радянських часів на фасаді будинку інформує, що у 1939–1941 роках тут мешкав письменник-комуніст Олександр Гаврилюк.
№ 133. Велика вілла, що належала графу Станіславу Скарбеку-молодшому. У вересні 1939 року в будинку розпочала роботу Львівська обласна дитяча технічна та сільськогосподарська станція. Під час Другої світової війни заклад не працював і лише по війні, 18 серпня 1944 року, він відновив свою роботу. 1952 року відбулося роз'єднання дитячої технічної та сільськогосподарської станцій на дві обласні позашкільні установи – станцію юних натуралістів та станцію юних техніків. У листопаді 1995 року обласну станцію юних натуралістів реорганізовано в обласний дитячий еколого–натуралістичний центр, а 10 червня 2013 року — в комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Нині тут діє цей заклад та Львівський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді.
№ 134, 136, 138, 140, 142, 144 — пізньосецесійні кам'яниці (колишня адреса — вул. Святої Софії, 50, 52, 54, 54а, 56, 56а), збудовані у 1911—1914 роках, доповнюють попередній ансамбль декоративної сецесії. Будинок № 134 стилізований під неоготику, у якому за Польщі містилося будівельне підприємство Срочинського; № 136 — завершений неоренесансним аттиком. Будинок № 144, збудований 1913 року за проєктом Зигмунта Федорського, оздоблений пілястрами іонічного ордеру й завершений трикутним фронтоном з рельєфним зображенням вершника роботи ймовірно Францішка Томаша Бєрната.
№ 135, 141. Будинки 1930-х років у стилі функціоналізму.
№ 143. Вілла (колишня колишня адреса — вул. Понінського, 21) збудована у 1922 році за проєктом Яна Новорити для Бернарда Полонецького — видавця, власника «Польської книгарні» при площі Галицькій, 14, а пізніше — на вул. Клементини Танської, 1. На придбаній ділянці при вул. Понінського, 21 Полонецький створив великий квітковий сад та заснував квітникарську фірму «Город Полонецького», яка здобувала відзнаки на садівничих виставках.
№ 144. Житловий будинок (колишня колишня адреса — вул. Святої Софії, 56а) збудований за проєктом архітектора Зиґмунта Федорського у 1913 році. На фасаді будинку вміщено барельєф «Вершник», ймовірно авторства скульптора Францішка Томаша Бєрната.
№ 145, 147. Два будинки, споруджені у 1920-х роках на початку .
№ 146. Кам'яниця на розі з вулицею Уласа Самчука, споруджена у 1930-х роках у стилі функціоналізму за проєктом архітектора Артура Шталя.
№ 148.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 760-м
Кам'яниця на розі з вулицею Уласа Самчука, споруджена у 1930-х роках у стилі функціоналізму за проєктом архітектора Артура Шталя.
№ 150. Вілла-палац (колишня адреса — вул. Понінського, 2), збудована у 1923—1925 роках у стилі модернізованої класики за проєктом архітектора Івана Багенського для торгівця тканинами, власника готелю «Європейський» Антонія Увєри. Будівля оздоблена ліпниною у стилях ампіру та ар-деко. У липні 1944 року у віллі Увєри містився штаб військової контррозвідки Першого українського фронту у Львові. У подальші роки вілла використовувалася як «генеральський» будинок, де мешкали вищі військові чини колишнього Прикарпатського військового округу і лише 1991 року передана Літературно-меморіальному музею Івана Франка.
№ 151, 153.
Пам'ятки архітектури місцевого значення під охоронними №№ 341-м, 343-м
Триповерхові вілли з бароковими вежами, збудували у 1922 році за проєктом архітектора Яна Новорити.
№ 152.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 342-м
Вілла (колишня адреса — вул. Понінського, 3) належала видатному українському письменнику, вченому, політичному діячеві Іванові Франку.
У 1901—1902 роках будівничим Мартином Заходним (Захудним) були збудовані на сусідніх парцелах (конскрипційні номери 1560 ј та 1562 ј) за типовими проєктами дві вілли для членів НТШ — професора історії Львівського університету Михайла Грушевського та доктора Івана Франка.
Я в році 1901 купив кусень ґрунту під містом, щоб поставити собі хату, і Франко захотів стати моїм сусідом. Я відступив йому частину ґрунту і ми разом згодили собі одного будівничого для будови обох хат і одночасно їх вибудували одним заходом. |
— згадував пізніше М. Грушевський. Для придбання парцелі та будівництва вілли Іван Франко використав гроші, подаровані у 1898 році галицькою громадою до 25-річного ювілею його літературної праці, частину посагу його дружини Ольги Хоружинської (1864–1941) та кошти успадковані нею після смерті її діда, російського генерала Таманова. Довелося також взяти позику в Галицькому крайовому банку (12 тисяч корон під 4 % річних).
Вілла Франка — мурована будівля у «швейцарському стилі» під черепичним дахом з ромбовим орнаментом, яка складалася з 5 кімнат і кухні в партері та 2 кімнат — на другому поверсі. У власному будинку І. Франко прожив останні 14 років свого життя і помер тут 28 травня 1916 року. У похоронній процесії, яка рухалась нинішніми вулицями Франка, Грушевського, проспектом Шевченка, площами Галицькою та Соборною, вул. Пекарською до Личаківського цвинтаря, взяло участь близько 10 тисяч осіб.
У 1920—1930-х роках в будинку жили вдова Івана Франка та його сини Тарас і Петро зі своїми родинами. 10 жовтня 1940 року в тут відкрили Літературно-меморіальний музей Івана Франка, першим директором якого став його син Петро Франко, організатор і перший керівник літунського полку УГА, інженер і педагог, що вивезений зі Львова у червні 1941 році енкаведистами та загинув за невідомих обставин у липні 1941 року.
Директорами музею були потім поет Петро Карманський, син Івана Франка, письменник та літературознавець Тарас, син Василя Стефаника Семен, Іван Кияшко, Марія Кіх. Нині музеєм керує письменник і науковець Роман Горак. Музей відкритий для відвідувачів щодня (крім вівторка) з 10 до 16 год. Перед будинком стоїть бронзове погруддя Івана Франка, виконане у 1949 році скульптором Григорієм Пивоваровим.
№ 154.
Пам'ятка архітектури місцевого значення під охоронним № 1405-м
Вілла (колишня адреса — вул. Понінського, 6) професора історії Львівського університету, голови НТШ, потім — голови Української Центральної Ради та Президента Української Народної Республіки Михайла Грушевського. Вілла будувалася одночасно з будинком Франка архітектором та будівельним майстром Мартином Заходним — в необароковому стилі, з напівциркульними вікнами. Це одноповерхова будівля на високому цоколі з надбудованим над лівою частиною споруди другим поверхом.
Родина Грушевських мешкала тут до 1914 року. Перша світова війна застала професора з дружиною Марією з Вояковських (1868—1948) та донькою Катериною (1900—1943) на відпочинку у Криворівні на Гуцульщині. Перед наступом російських військ вони виїхали, не заїжджаючи до Львова, через Відень до нейтральної тоді Італії, а звідти — до Києва, де в Грушевських був будинок на вул. Паньківській, 9. У 1909 році Грушевські збудували там велику чиншову кам'яницю, зруйновану більшовицькою артилерією Муравйова на початку 1918 року. До Львова Грушевські вже не повернулися. Їх віллою опікувалися Володимир Дорошенко, Кирило Студинський, Михайло Мочульський, Кость Паньківський, Філарет Колесса, який від 1932 року мешкав тут з родиною; правовими питаннями реальності займався Олександр Надрага. По закінченню Другої світової війни, до 1949 року, у будинку мешкала родина тодішнього директора Літературно-меморіального музею І. Франка Тараса Франка. Згодом вілла Грушевського використовувалася Франковим музеєм, й екскурсоводи часом пошепки нагадували відвідувачам, хто був її господарем.
У травні 1998 року на садибі Грушевських, у відреставрованій віллі, було створено Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові, директором якого є Заслужений працівник культури України Марія Магунь. Нині у садибі Грушевських відтворено інтер'єри кількох кімнат: салону, кабінету-робітні, гуцульської світлиці. Експозиція музею розповідає про життя та діяльність Михайла Грушевського і його родини.
Перед віллою стоїть стела з барельєфом Михайла Грушевського, встановлена у 1991 році (скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Василь Каменщик). На території музею квітує сад, висаджений дев’ятьма європейськими президентами — В. Гавелом, Р. Герцогом, А. Гйонцем, А. Квасневським, Т. Клестілем, Е. Константінеску, М. Кучаном, Л. Кучмою та П. Стояновим, під час Львівського саміту глав держав Східної та Центральної Європи 15 травня 1999 року.
№ 156. Вілла (колишня адреса — вул. Понінського, 8) — одна з перших будівель на вул. Понінського, споруджена у 1892 році. 1906 року архітектором Філемоном Левицьким була проведена реконструкція вілли для професора Львівського університету Івана Копача. У 1926 році вілла перебудована у стилі модернізованої класики за проєктом Александра Остена на замовлення її власника — купця Яна Павловського.
Перед цим будинком 9 лютого 1944 року радянський диверсант-розвідник Микола Кузнєцов, перебраний в уніформу німецького офіцера, здійснив замах на віце-губернатора дистрикту Галичина Отто Бауера та шефа канцелярії президії галицької адміністрації Гайнріха Шнайдера.
У 1946 році цей будинок закріплений за Львівською обласною екскурсійно-туристичною базою. 1949 року обласну дитячу екскурсійно-туристичну станцію перейменовано на Львівську обласну туристичну базу. У 1952 році — на Львівську обласну туристичну базу перетворено на обласну екскурсійно-туристичну станцію, 1991 року — на Центр дитячого та юнацького туризму й екскурсій, 1996 року — на Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді (ЛОЦКЕТУМ), 2010 року — на Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний Центр, краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді».
За цією ж адресою розташоване депо дитячої вузькоколійної залізниці, яка функціонує на території Стрийського парку з 1950-х років. Її колія йде паралельно вул. Івана Франка й колись доходила до рогу вул. Стрийської та Гвардійської (станція «Піонерська»). У 1980-х років її лінія була скорочена до рогу вул. Стрийської та Козельницької (станція «Сонячна»).
№ 157. Житловий будинок (колишня адреса — вул. Понінського, 33), збудований у 1926 році у стилі неокласицизму за проєктом архітектора Адольфа Віктора Вайса для власника друкарні Піллерів, президента Королівського столичного міста Львова Юзефа Ноймана. За радянських часів будівлю перебудували й у ній містився будинок культури підприємства «Львівенерго», пізніше — заводу «Львівприлад». Від 2000 р. тут міститься Львіський міський відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Між житловими будинками на вулиці Івана Франка, 157а та вулиці Енергетичній, 19 зростає 150-літній дуб, якому рішенням виконкому ЛМРвід 25 лютого 2021 року надано статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Віковий дуб». Дерево має 5-метровий обхват стовбура. Це найбільший за таким показником дуб на території Львова.
№ 159. З цього будинку (колишня адреса — вул. Понінського, 35) на початку 1920-х років розпочалася забудова мікрорайону «Власна Стріха», що тягнеться далі нинішньою вулицею Панаса Мирного.
№ 161. Чотириповерховий житловий будинок, збудований у 1950-х роках, із солідними арками вітрин вбудованого «Гастроному» та іншими елементами сталінського класицизму. На початку 1990-х років приміщення колишнього «Гастроному» викупило ПП «Бон Тон» і відтоді там діє магазин споживчих товарів «Бон-Тон».
№ 161а. Невеличкий двоповерховий будиночок, збудований на початку XXI століття — ресторан кавказької кухні «Арагві».
Транспорт
Вулиця Івана Франка відіграє одну з ключових ролей у транспортному сполученні у центральній частині міста. Вже у 1895 році частиною сучасної вулиці Івана Франка – від початку до школи Святої Софії було прокладено трамвайну колію, а у 1907 році трамвайна колія була продовжена до місця проведення виставки у Стрийському парку. У 1936 році трамвайну колію було продовжено до вулиці Козельницької, а звідки до Стрийської рогатки. Однак вже у 1940 р. ділянка від вулиці Івана Франка до Стрийської рогатки була розібрана, а також була закрита трамвайна лінія у Стрийському парку. Від перетину з вулицею Парковою до перетину з вулицею Ярославенка до початку 1970-х років курсував трамвайний маршрут № 10. Маршрутом курсували двохсторонні вагони Sanok SW1. У 1972 році в зв'язку з тим, що трамваї такого типу повністю вичерпали свій експлуатаційний ресурс, рух трамваїв по горішній частині вулиці Івана Франка було припинено. Станом на вересень 2022 року нижньою частиною вулиці Івана Франка курсують трамвайні маршрути № 1, 3, 4, 9.
Також вулиця Франка має чимало автобусних маршрутів, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять міські автобуси № 3А, 4А, 46, маршрутні таксі № 7, 15, 18, 24, 26, 30, 35, 36, 37, 38, 39, 43, 45, 48, 52, 54.
Екологічні проблеми
Велика кількість трамваїв, маршрутних автобусів, а також приватних автомобілів робить ділянку вулиці Івана Франка від площі Соборної до вулиці Левицького однією з найбільш насичених транспортом, що призводить до постійних заторів у цій частині вулиці. Станом на лютий 2014 року ця ділянка вулиці визнана на однією з найзабрудненіших у місті — вміст шкідливих речовин у повітрі тут суттєво перевищує допустимий.
Примітки
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
- . eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
- . pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 квітня 2022.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — S. 2.
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: Rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 370.(пол.)
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 155. — . (пол.)
- Żakowicz A. Dawna fotografia lwowska 1839—1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 20, 63. — . (пол.)
- Архітектура Львова… — С. 475.
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 179. — .
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 173—174. — .
- Тимофієнко В. І. Рімер С. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999.
- Ґранкін П. Е. Будинки Львівського аптекарського товариства // Аптека галицька. — 2003. — № 9 (102). — С. 27.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939… — S. 13—14. (пол.)
- Петришин М. Залишився навічно в архітектурі Львова // Львівський політехнік. — 1 жовтня 1994. — 28 (2017). — С. 12.
- Липка Т. Архітектор Євген Червінський і еволюція творчих напрямків в архітектурі Львова 20-х років XX століття // Галицька брама. — 1996. — № 11. — С. 8—9.
- Катерина Родак (5 квітня 2019). На місці салону «Чародійка» у центрі Львова відкриють готель французької мережі Ibis Red. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 31 травня 2021.
- На Львівщині військкоматам надали приміщення в оренду за 1 грн в рік. varianty.lviv.ua. Варіанти. 3 червня 2014. Процитовано 31 травня 2021.
- Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 101. — . (пол.)
- Birulow J. Rzeźba… — S. 157. (пол.)
- Архітектура Львова… — С. 414—415.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939… — S. 28. (пол.)
- Ілько Лемко. Івана Франка вул. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 10 червня 2022.
- . artembank.com.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- Мельник І. Львівські вулиці… — С. 181.
- Хроніка творчих буднів // Дзвін. — 1995. — № 1 (603). — С. 156—157.
- Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 143—144. — .
- Birulow J. Rzeźba… — S. 168.
- Клуб-студія «Gatto». gatto.lviv.ua. Процитовано 10 червня 2022.
- Архітектура Львова… — С. 473.
- Дизайн студія «Флердоранж». flerdoranj.lviv.ua. Процитовано 10 червня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Військпроекту 50 // Архітектурний вісник. — 1998. — 1 (6). — C. 22, 23.
- Кафедра ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології. nltu.edu.ua. Національний лісотехнічний університет України. Процитовано 10 червня 2022.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 242. — . (пол.)
- . galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 6 вересня 2012. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939… — S. 64.(пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: Rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 365.(пол.)
- . edr.dominus.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: Rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 369.(пол.)
- . anc.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
- . yunta.lviv.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 9 лютого 2023.
- Ґранкін П., Богданова Ю. Снопківські кахлі // Галицька брама. — 2001. — № 11-12 (83-84). — С. 29/
- Архітектура Львова… — С. 283
- . lviv.mfa.gov.pl. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 5 березня 2022.
- Ю. О. Бірюльов. Бальдвін-Рамулт Людвіґ // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 180. — .
- . internat100.lviv.sch.in.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 травня 2018.
- Biernat M. Kościół p. w. Św. Zofii // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego. — Kraków: Antykwa, 2011. — Т. 19. — S. 157. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — . (пол.)
- Горак Р. Франкова околиця // Галицька брама. — 2001. — Вип. № 11—12 (83—84). — С. 17.
- Архітектура Львова… — С. 491, 492.
- . locketum.in.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2024. Процитовано 10 травня 2024.
- Birulow J. Rzeźba… — S. 242.
- Котлобулатова І. П. Бернард Полонецький і його «Сад» // Галицька брама. — 2004. — № 4-6 (112–114). — С. 21—23.
- Іванка Корань (29 березня 2019). . varianty.lviv.ua. Варіанти. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2021.
- . locketum.in.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- . locketum.in.ua. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- Мельник І. Львівські вулиці… — С. 192.
- Наталя Дуляба (26 лютого 2021). . portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- . business-guide.com.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- . aragvi.virtual.ua. Архів оригіналу за 20 серпня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
- Антон Лягушкін, Дмитро Янківський (2 серпня 2022). . inlviv.in.ua. То є Львів. Архів оригіналу за 2 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
- Мартінек Анна (7 лютого 2014). . 032.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 1 березня 2015.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Горинь В. Вілла М. Грушевського у Львові. — Львів : НАН України. Львів. наук. б-ка ім. В.Стефаника, 1999. — 72 с.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 135. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 65, 66. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 33, 173, 214, 215, 223, 226, 233—237, 240—242, 244, 246—249, 253, 266, 461. — .
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 173—175, 181—192. — .
- Пам'ятки історії та мистецтва Львівської області: каталог-довідник / М. Зобків та ін. — Львів : Новий час, 2003. — 160 с.
- Biriulow J. Lwów: Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2001. — 320 s. — . (пол.)
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Krajewski A. Lwowskie przedmieścia: obrazki i szkice z przed pół wieku [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów: Towarzystwo Miłośników Przeszłości Lwowa, 1909. — 73 s. (пол.)
Посилання
- . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
- . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 5 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Ivana Franka Vu licya Iva na Franka vulicya u Galickomu Lichakivskomu ta Sihivskomu rajonah m Lvova u miscevosti Sofiyivka Pochinayetsya vid ploshi Sobornoyi ta zakinchuyetsya kilcevoyu transportnoyu rozv yazkoyu sho spoluchaye yiyi z vulicyami Panasa Mirnogo ta Kozelnickoyu Vulicya Ivana Franka LvivDolishnya chastina vulici FrankaDolishnya chastina vulici FrankaMiscevist SofiyivkaRajon Galickij Lichakivskij SihivskijNazva na chest Franka Ivana YakovichaZagalni vidomostiProtyazhnist 3 kmKoordinati pochatku 49 50 16 pn sh 24 02 06 sh d 49 8379111 pn sh 24 0351472 sh d 49 8379111 24 0351472Koordinati kincya 49 49 03 pn sh 24 01 31 sh d 49 8176361 pn sh 24 0252972 sh d 49 8176361 24 0252972poshtovi indeksi 79005 79011 79026TransportAvtobusi 18 45 53Tramvayi 3 4 8 9Marshrutni taksi 26 37 43 57Zupinki gromadskogo transportu vul Volodimira Shuhevicha vul Saksaganskogo pl Ivana Franka Strijskij park Muzej Ivana Franka vul Karmanskogo Katolickij universitet Ruh dvostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatniki I Trushu pogruddya I Franku stela z barelyefom M GrushevskogoHrami Kostel Svyatoyi Sofiyi Monastir redemptoristiv z cerkvoyu Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi BogorodiciDerzhavni ustanovi Lvivskij miskij viddil RACS Golovnogo teritorialnogo upravlinnya yusticiyi u Lvivskij oblastiNavchalni zakladi yuridichnij fakultet Lvivskoyi komercijnoyi akademiyiPoshtovi viddilennya VPZ 5 vul Martovicha 2 VPZ 11 vul Franka 91 93 VPZ 26 vul Strijska 78 Parki Strijskij parkZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Ivana Franka u Vikishovishi Odna z pershih sered vulic Lvova za kilkistyu pam yatok arhitekturi Na vulici roztashovano 52 kam yanici sho ye pam yatkami arhitekturi miscevogo znachennya ta mistobuduvannya mista Lvova Priluchayutsya vulici Bogomolcya Shuhevicha Knyazya Romana Gercena Levickogo Zelena Saksaganskogo Kostomarova Grushevskogo Skelna Kobilyanskoyi Vitovskogo Rustaveli Strijska Parkova Svyencickogo Samchuka Yaroslavenka NazvaU 1950 roci z 4 okremih vulic i odniyeyi ploshi utvoreno novu vulicyu zavdovzhki 3 km Yiyi nazvali na chest Ivana Yakovicha Franka ukrayinskogo pismennika poeta gromadskogo i politichnogo diyacha Nazvi vulic poperednic zminyuvalis neodnorazovo perevazhno u zv yazku zi zminami politichnih rezhimiv Dilyanka vulici vid ploshi Sobornoyi do vulici Zelenoyi vid 1827 roku Zbozhova pol Zbozowa vid 1871 roku Panska pol Panska vid 1929 roku Pilsudskogo pol Pilsudskiego na chest polskogo politichnogo i derzhavnogo diyacha prem yer ministra Polshi Yuzefa Pilsudskogo vid sichnya 1941 roku Chervonoarmijska ros Krasnoarmejskaya vid serpnya 1941 roku Pilsudskishtrasse nim Pilsudskistrasse vid listopada 1941 roku Gauptshtrasse nim Hauptstrasse vid lipnya 1944 roku Pilsudskogo ros Pilsudskogo povernuta stara dovoyenna nazva vulici vid grudnya 1944 roku Chervonoarmijska ros Krasnoarmejskaya Dilyanka vid vulici Zelenoyi do vulici vid 1768 roku Strijska pol Stryjska vid 1886 roku Ziblikevicha pol Zyblikiewicza nazvana na chest polskogo politika yurista prezidenta Krakova marshalka Galickogo sejmu vid listopada 1941 roku Fihtenshtrasse nim Fichtenstrasse vid lipnya 1944 roku Ziblikevicha ros Zyblikevicha povernuta stara dovoyenna nazva vulici vid grudnya 1944 roku Chernishevskogo ros Chernyshevskogo na chest rosijskogo pismennika i publicista Mikoli Chernishevskogo Dilyanka vid vulici Mendelyeyeva do vulici vid 1938 roku plosha Prusa pol plac Prusa na chest polskogo pismennika Boleslava Prusa deyaki korinni lviv yani dosi nazivayut ploshu Franka plyac Prusa vid 1943 roku Gorlicerplyac nim Gorlitzeplatz na chest prorivu rosijskogo frontu pid Gorlicyami avstrijskimi ta nimeckimi vijskami pid komanduvannyam generala Avgusta fon Makenzena navesni 1915 roku vid lipnya 1944 roku plosha Prusa ros ploshad Prusa povernuta stara dovoyenna nazva ploshi u radyanski chasi yiyi umovno nazivali plosheyu Ivana Franka ale oficijno takoyi adresi ne isnuvalo ta j usi budinki nalezhat do vulici Franka Dilyanka vid vulici Zarickih do vulici Yaroslavenka vid 1871 roku Svyatoyi Sofiyi pol sw Zofii vid listopada 1941 roku Zofiyenshtrasse nim Zofienstrasse vid lipnya 1944 roku Svyatoyi Sofiyi ros Svyatoj Sofii povernuta stara dovoyenna nazva vulici vid grudnya 1944 roku Timiryazyeva ros Timiryazeva na chest rosijskogo biologa Klimenta Timiryazyeva Ostannya dilyanka vid vulici Yaroslavenka do vulici Panasa Mirnogo vid 1885 roku Poninskogo pol Poninskiego na chest grafa Kaliksta Poninskogo vid grudnya 1940 roku Franka na chest ukrayinskogo pismennika poeta gromadskogo i politichnogo diyacha Ivana Yakovicha Franka vid serpnya 1941 roku Poninskogo pol Poninskiego povernuta stara dovoyenna nazva vulici vid listopada 1941 roku Frankishtrasse nim Frankistrasse vid travnya 1942 roku Lojtenshtrasse nim Leuthenstrasse vid lipnya 1944 roku Franka Z istoriyi vuliciU pershij polovini XIX stolittya suchasnimi vulicyami Franka ta Levickogo prohodila mezha mizh Galickim ta Lichakivskim peredmistyami Lvova Chastina suchasnoyi vulici Franka vid do ninishnoyi vulici Yaroslavenka i dali vzdovzh vul Yaroslavenka viddavna nazivalasya vuliceyu Svyatoyi Sofiyi Do 1870 h rokiv na peretini vul Svyatoyi Sofiyi ta Strijskoyi dorogi isnuvala Strijska rogatka Dali podekudi traplyalisya sadibni budivli i yak pisav Francishek Yavorskij na comu misci bula romantichna pustka neprohidne perepletennya urvish yariv glinyanih gorbiv zoseredzhennya riznogo rodu volocyug Shopravda na gori she z pochatku XVII stolittya visochiv kostel Svyatoyi Sofiyi fundovanij lvivskoyu mishankoyu Zofiyeyu Ganel Vidtodi cya okolicya nazivalasya Sofiyivkoyu Vona distala potuzhnij poshtovh dlya rozvitku cherez provedennya u 1894 roci Galickoyi krajovoyi vistavki Vidtak u 1890 1910 rokah vulicyu Svyatoyi Sofiyi intensivno zabudovuvali chinshovimi dohidnimi kam yanicyami ta villami Misce de shodyatsya ninishni vulici Svyencickogo Samchuka Parkova ta Rutkovicha svogo chasu nazivalosya Sofijskoyu plosheyu Oficijno budinki na ploshi Svyatoyi Sofiyi mali numeraciyu prileglih vulic Na suchasnih planah cya plosha ne maye okremoyi nazvi Svij ninishnij viglyad kolishnya plosha Svyatoyi Sofiyi otrimala na pochatku XX stolittya Shopravda deyaki budivli desho zminili svij viglyad A z novishih dodalasya budivlya VP Zahidna elektroenergetichna sistema PAT Nacionalna energetichna kompaniya Ukrenergo vul Svyencickogo 2 yakij pochali buduvati u 1938 roci a zakinchili pislya drugoyi svitovoyi vijni ta sporuda konsulatu Respubliki Polsha zbudovana vzhe u XXI stolitti Vodonapirna vezha Ostannya dilyanka vulici tyagnetsya vzdovzh Strijskogo parku parnij bik v yakomu zbereglisya deyaki budivli Galickoyi krajovoyi vistavki 1894 roku zokrema vodonapirna vezha zbudovana z chervonoyi cegli u zamkovomu stili za proyektom Mihala Luzheckogo ta kilka perebudovanih paviljoniv shorichnih vistavok yarmarkiv Shidni torgi yaki provodilisya tut u mizhvoyennij period Pislya vijni do 1956 roku cyu teritoriyu zajmala radyanska vijskova chastina yaku potim pereveli do kazarm zbudovanih na vul Strijskij a v kolishnih paviljonah Shidnih torgiv u 1957 ta 1967 rokah vlashtovuvali vistavki z nagodi yuvileyiv Zhovtnevogo perevorotu Neparna storona vulici ye bilshe zabudovanoyu Dilyanka ninishnoyi vul Ivana Franka vid hramu svyatoyi Sofiyi z kincya XIX stolittya pochali intensivno zabudovuvati villami 1895 roku na vshanuvannya pam yati dobrochincya Vincenta Poninskogo odnogo z fundatoriv posagiv dlya divchat sirit vulicya otrimala nazvu vul Poninskogo 1940 roku vulicyu nazvali na chest Ivana Franka Pid chas nacistskoyi okupaciyi vulicya mala nazvu Leuthenstrasse ukr Lyudska ochevidno cherez te sho bagato vill priznachalosya nur fur Deutschen ukr lishe dlya nimciv U XXI stolitti na kincevij dilyanci vulici z yavilosya kilka novobudov u stili yevroremont ZabudovaPerevazhna bilshist budinkiv na vulici Ivana Franka vneseno do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya m Lvova 1 eklektichna kam yanicya kolishnya adresa vul Panska 1 na rozi z vuliceyu Bogomolcya prokladenoyu u 1904 1905 rokah Kam yanicya sporudzhena u 1905 1906 rokah za proyektom Yana Shulca na misci dvopoverhovogo budinku yakij u 1870 h rokah nalezhav Alfredu Mlockomu poslu do Galickogo sejmu Do 1939 roku v budinku mistivsya gotel Metropol ta kav yarnya 2 4 Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 318 m 319 m Tripoverhovi budinki u stili istorizmu sporudzheni u 1883 roci za proyektom arhitektoriv Vincenta Ravskogo molodshogo ta Ignatiya Vinyazha Neorenesansne skulpturne ozdoblennya budinku 2 vikonane Leonardom Markoni Kam yanicya Davida Mazura Franka 3 3 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1403 m U cij kam yanici 1887 roku vidkriv vlasne fotografichne atelye fotograf David Mazur 1904 roku zdijsnena nadbudova atelye za proyektom arhitektora Avgusta Bogohvalskogo ta otrimalo modernistichnu konstrukciyu z metalu i skla sho zabezpechila verhnye osvitlennya yiyi vstanovila vidoma lvivska firma Zigmunta Pjotrovicha ta Yana Shumana 5 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1286 m Secesijnij budinok insha adresa vul Bogomolcya 2 sporudzhenij u 1907 1908 rokah firmoyu Ivana Levinskogo Arhitektor Kazimir Zhechickij Nini u nij mistitsya Pochesne konsulstvo Kanadi 6 semipoverhova budivlya insha adresa vul Shuhevicha 1 kolishnogo biznes centru Galileo zbudovanogo u 2008 2015 rokah budivelnoyu kompaniyeyu Development Invest Grup u stili haj tek Nini tut roztashovanij trizirkovij gotel Ibis Stajlz Lviv Centr 7 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 322 Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Panska 9 sho postav vnaslidok perebudovi u 1911 1912 rokah tripoverhovoyi kam yanici zbudovanoyi u 1874 roci Perebudova u stili racionalnoyi secesiyi z elementami neoklasicizmu zdijsnyuvalasya za proyektami Vladislava Rauha ta Bronislava Bauera Fasad zavershuye fronton mansardnogo dahu ta chotirikutna vezha zi shpilem Vhidni dveri kam yanici zrobleni u stili ar deko Do vijni u cij kam yanici mistivsya Lvivskij muzichnij institut 8 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 323 m Kam yanicya zbudovana u 1911 1914 rokah za proyektom Stanislava ta Karolya Rihtmaniv u stili racionalnoyi secesiyi z elementami neogotiki U trikutnomu frontoni budivli vmisheno gorelyef hlopchika z ptahom 9 Kam yanicyu sporudili 1898 roku za proyektom Andzheya Golomba u stili neorenesansu Yiyi zavershuye mizh dvoma klasichnimi balyustradami metaleva secesijna reshitka 15 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 324 m Zhitlovij budinok 17 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 325 m Neogotichna kam yanicya Na stovpah insha adresa vul Levickogo 1 roztashovana na rozi z vuliceyu Levickogo Zbudovana za proyektom Salomona Rimera 19 Dvopoverhova narizhna kam yanicya z protilezhnogo boku vulici Levickogo zbereglasya z drugoyi polovini XIX stolittya 20 Pochatkovo zhitlovij budinok kolishnya adresa Panska 22 zvedenij za proyektom Vojceha Gaara u 1874 1875 rokah dlya Mariyi i Viktora Malinovskih U 1897 1908 rokah nalezhav Lvivskomu aptekarskomu tovaristvu kotre provelo pereobladnannya iz vlashtuvannyam torgovih primishen na pershomu poversi sho zdavalisya v orendu Tovaristvo biblioteka ta redakciya zhurnalu Czasopismo Aptekarskie mistilisya na verhnih poverhah Budinok perebudovano u pislyaradyanskij chas i razom iz cim vtrachenij neorenesansnij dekor a takozh porusheno kompoziciyu fasadu karnizom dashkom sho navisaye nad vuliceyu Nini tut golovne viddilennya lvivskoyi filiyi OTP Banku 21 Tripoverhova chinshova kam yanicya U 1880 1890 h rokah takimi budinkami bula zabudovana parna storona vulici 12 22 22 Za Polshi u cij kam yanici kolishnya adresa vul Ziblikevicha 2 mistivsya restoran ta magazin delikatesiv i kolonialnih tovariv vina gorilka likeri tosho Mikolaya Levickogo 23 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1676 m Zhitlovij budinok 23a Chotiripoverhova budivlya perukarsko kosmetichnogo kompleksu Charodijka 1970 ti roki arhitektor Mikola Mikula Sporuda zakrivaye podvir ya na yakomu kolis roztashovuvavsya kinoteatr prosto neba Litnij 2 Zamikaye ce podvir ya blok p yatipoverhovih zhitlovih budinkiv dlya pracivnikiv Poshtovoyi oshadnoyi kasi pol Pocztowa Kasa Oszczednosci zbudovanij naprikinci 1920 h rokiv za proyektom Yevgena Chervinskogo Budinki ozdobleni pilyastrami z potuzhnimi kapitelyami korinfskogo orderu desho nagaduyut stalinsku neoklasiku 1940 1950 h rokiv 5 kvitnya 2019 roku vikonkom LMR pogodiv rishennya stosovno budivnictva gotelyu francuzkoyi merezhi Ibis na misci Charodijki Zabudovnikami vistupili vlasniki budivli ce TzOV Charodijka holding ta TzOV Elembud Novozbudovanij gotel bude mati nazvu Ibis Red 25 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 665 m Palac Bavorovskih zbudovanij naprikinci XIX stolittya u neoklasichnomu stili U XVIII stolitti na comu misci stoyav palac Senyavskih u yakomu 1698 roku zupinyavsya polskij korol Avgust II Piznishe palac nalezhav rodini knyaziv Chortorijskih Nini budinok nosit status administrativnoyi budivli oskilki tut znahoditsya Lvivskij oblasnij vijskovij komisariat 26 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1677 m Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Ziblikevicha 6 zbudovanij u 1930 h rokah za proyektom arhitektora Vitolda Minkevicha u stili funkcionalizmu Nini tut diye apteka DS 28 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 326 m Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Ziblikevicha 8 zbudovanij u 1899 roci za proyektom Andzheya Golomba Tut meshkav arhitektor Edmund Zhihovich Dva poverhi cogo budinku zajmav privatnij divochij licej imeni Adama Mickevicha yakim keruvala druzhina Zhihovicha Olga donka vidomogo skulptora Parisa Filippi Vona bula vlasniceyu kam yanici Na fasadi u nishi drugogo poverhu umisheno skulpturu Adama Mickevicha roboti Leonarda Markoni Ranishe na comu misci stoyala primiska sadiba zobrazhennya yakoyi mistitsya v knizi Adama Krayevskogo Lvivski peredmistya Administrativnij sud Saksaganskogo 13 Administrativnij sud vul Saksaganskogo 13 kolishnya adresa vul Ziblikevicha 10 Budinok ye prodovzhennyam linijnoyi zabudovi vulici Franka ale nalezhit do vulici Saksaganskogo na perehresti z yakoyu utvoryuye gostrij kut Proekt rozroblenij u Vidni pererobleno u 1913 roci proektnim byuro Mihala Ulyama Budivnictvo perervane Pershoyu svitovoyu zaversheno firmoyu Ulyama lishe 1921 roku Budivlya sporudzhena v eklektichnomu stili z neorenesansnimi attikami Pochatkovo tut bula Cisarsko korolivska finansova prokuratura ta Vijskova inspekciya U 1887 1893 rokah za ciyeyu adresoyu znahodivsya nevelichkij odnopoverhovij budinok sadibnogo tipu u yakomu meshkav Ivan Franko iz sim yeyu Tut narodilisya jogo sini Taras Petro ta donka Anna Tut Ivan Franko redaguvav zhurnal Narod pisav zbirku V poti chola poemu Smert Kayina povist Lel i Polel dlya svoyih ditej kazku Lis Mikita inshi tvori U radyanski chasi shtab z yednannya vijskovo povitryanih sil Nini budivlyu zajmaye Vosmij apelyacijnij administrativnij sud 32 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1058 m Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Ziblikevicha 12 perebuduvali na pochatku XX stolittya dodavshi chetvertij poverh ta ozdobivshi jogo u stili secesiyi Do 1939 roku cyu adresu malo inzhenerno budivelne byuro inzhenera Genrika Sandiga Susidnya kam yanicya vul Grushevskogo 23 kolishnya adresa vul Ziblikevicha 14 zalishilas tripoverhovoyu ale u 1920 h rokah pershij poverh ozdobili spiralni pilyastri u stili ar deko Do 1939 roku cyu adresu mala apteka Prokesha Pid Svyatim Mikolayem 33 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1059 m Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Ziblikevicha 3 sporudzhenij u 1913 roku v stili racionalnoyi secesiyi za proyektom Adama Opolskogo Asimetrichnij fasad kam yanici ozdoblyuyut shist pilyastr z figurami atlantiv u kapitelyah U timpani trikutnogo frontonu pivcirkulne vikno mizh dvoma vazami relyefami ta vusatij maskaron Portal vhodu do budinku vikonano u dvorkovomu stili z dvoma opuklimi kolonami Na misci cogo budinku kolis buv promislovij zaklad Yaniv 36 insha adresa vul Grushevskogo 20 narizhna kam yanicya v yakij za Polshi pracyuvav restoran Gervyuca U 2000 h rokah tut pracyuvala studiya dizajnu Gardin vzuttyevij magazin Le Grand ta magazin zhinochogo odyagu Kristi Magazini pracyuyut j ponini a na pochatku 2010 h rokiv v kolishnomu primishenni studiyi dizajnu vidkrilosya viddilennya Alfa Banku yake na pochatku 2016 roku zakrilosya a natomist u travni 2016 roku tut vidkrilosya viddilennya AT Artem Banku 37 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2217 m Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Ziblikevicha 7 budinok sporudzheno u 1911 roci za proyektom Bruno Auera u stili racionalnoyi postsecesiyi vihodit na bichnu vulicyu Kostomarova yakoyu do pochatku XX stolittya protikala richka pritoka Poltvi sho peretinala tut vul Ziblikevicha j tekla dali vzdovzh ninishnoyi vul Saksaganskogo 1994 roku na fasadi budinku vstanovleno memorialnu tablicyu yaka informuye sho tut meshkali ukrayinski diyachi poet Petro Karmanskij ta psiholog i fiziolog Yakim Yarema avtorstva skulptora Volodimira Lozi 41 kolishnya adresa vul Ziblikevicha 11 U 1891 1939 rokah v budinku mistilasya majsternya arhitekturno skulpturnogo zakladu Yakuba Ballabana ta Lyudvika Tirovicha U mizhvoyennij period tut pracyuvali takozh magazin z prodazhu mila Grinberga magazin sportivnih tovariv Polskij sport ta sklad avtomobiliv i zapchastin Za radyanskih chasiv mistivsya tramvajnij dispetcherskij punkt a nini tyagova pidstanciya Lvivelektrotransu 43 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1060 m Tripoverhova kam yanicya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 15 zbudovana u 1897 1898 rokah u neobarokovomu stili za proyektom Yakuba Ballabana ta Yuliusha Cibulskogo Skulpturne ozdoblennya Bronislava Soltisa Do 1939 roku tut mistilasya Lvivska vidavnicha spilka ta spilka Vidavnictvo polske 45 dvopoverhova kam yanicya u 1920 1934 rokah bula osidkom arhitekturnogo byuro Dominika Vuhovicha Kam yanicya Franka 46 46 48 50 52 Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 755 m 756 m 757 m 758 m Budinki kolishni adresi vul Ziblikevicha 24 24a 26 26a utvoryuyut kurdoner zbudovanij u 1910 1912 rokah u stili racionalnoyi secesiyi za proyektom Aleksandra Varteresyevicha Slonyevskogo U comu bloci z chotiroh budivel desho viriznyayetsya dim 50 ozdoblenij elementami mavritanskoyi gotiki ta dvoma relyefami drakoniv roboti Ivana Severi Ranishe cherez shodi z figuroyu Bozhoyi Materi yakimi zakinchuyetsya kurdoner mozhna bulo perejti na vul Kirila i Mefodiya V budinku 50 vid 1950 h rokiv diyav salon z poshittya ta remontu odyagu i remontu panchih nini tut salon krasi L Etual 49 Zhitlovij budinok 53 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 327 m Zhitlovij budinok 55 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 328 m Postsecesijna kam yanicya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 27 zbudovana u 1911 roci arhitektorom Mihalom Ulyamom u yakij vin meshkav zi svoyeyu rodinoyu Jogo sin Stanislav Martin Ulyam buv vidomim matematikom i fizikom uchnem Stefana Banaha na chas emigraciyi u SShA vin pracyuvav nad proyektom termoyadernoyi bombi V kam yanici buv salon damskih kapelyushkiv Nedbal ta magazin cementnih virobiv Frojmana Za Polshi tut takozh znahodilosya informacijne byuro vijskovi spravi Nini tut znahoditsya klub studiya Gatto Monastirskij kompleks oo Redemptoristiv z nevelikoyu cerkvoyu Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Bogorodici Franka 56 56 monastirskij kompleks oo Redemptoristiv z nevelikoyu cerkvoyu Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Bogorodici sporudzhenij u 1882 1884 rokah v neoromanskomu stili dlya sester Vasiliyanok Hocha cya nevelika cerkva ne bula parafiyalnoyu do neyi prihodili na Sluzhbu Bozhu greko katoliki z usiyeyi Strijskoyi dilnici Administratorami cerkvi buli o Teodozij Lezhogubskij i profesor Akademichnoyi gimnaziyi o doktor Josip Zastirec Za radyanskih chasiv u primishenni monastirya buv gurtozhitok oblasnoyi partijnoyi shkoli potim turistichna baza a u hrami mistilosya kafe Dokladnishe Monastir redemptoristiv Lviv 57 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 329 m Zhitlovij budinok 58 Odnopoverhovij budinok yakij nalezhit do monastirskogo kompleksu oo Redemptoristiv 59 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 330 m Vlasna secesijna kam yanicya Salomona Rimera kolishnya adresa vul Ziblikevicha 31 zbudovana nim u 1905 1907 rokah Na pershomu poversi mistivsya ovochevij magazin Eriha 60 Za radyanskih chasiv tut znahodivsya opornij punkt pravoporyadku nini tut magazin zhinochogo odyagu Mast Butik studiya dizajnu Flerdoranzh 61 kolishnya adresa vul Ziblikevicha 33 iz seredini XIX stolittya j do kincya 1970 h rokiv tut stoyala dovga budivlya kolishnoyi pralni ta skladu lizhok i postilnoyi bilizni avstrijskogo vijska U 1983 roci na comu misci sporudili shestipoverhovu budivlyu dlya institutu Kolektiv avtoriv golovni inzheneri proektu V Kryukov V Peshkov arhitektori O Gukovich V Suc A Simbirceva golovnij konstruktor I Bogachik 62 Za radyanskih chasiv pracyuvav magazin salon z obslugovuvannya invalidiv nini tut magazin kvitiv Kvitkovij dim Kam yanicya Franka 63 Kafedra ekologiyi NLTUU vul Kobilyanskoyi 1 kolishnya adresa vul Ziblikevicha 36 Dilyanka na yakij roztashovanij budinok ye uyavnim prodovzhennyam vul Franka Kolis na tij dilyanci roztashovuvavsya nevelikij kostel svyatogo Marka sporudzhenij u stili baroko koshtom Zuzani Ostrogradskoyi z rodu lvivskih patriciyiv Kampianiv Pid chas kasacijnih reform avstrijskogo uryadu kincya XVIII stolittya a same u 1784 roku kostel bulo likvidovano a jogo budivlyu rozibrano U 1881 roci za proyektom arhitektora Bruno Bronislava Bauera zveli budivlyu kudi z vulici Svyatogo Mikolaya perenesli Krajovu shkolu lisovogo gospodarstva Poruch iz shkoloyu buv zasnovanij nevelikij dendrarij Nini v budinku mistitsya kafedra landshaftnoyi arhitekturi sadovo parkovogo gospodarstva ta urboekologiyi NLTUU Kam yanicya Franka 66 66 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1061 m Chotiripoverhova narizhna secesijna kam yanicya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 38 zbudovana u 1907 roci za proyektom Yuzefa Gornunga Villa palac grafini Yadvigi Rusockoyi Franka 68 68 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1062 m Villa palac grafini Yadvigi Rusockoyi sporudzhena 1898 roku v stili istorizmu z paradnim gankom ta narizhnoyu vezheyu zi shpilem za proyektom Vincenta Ravskogo molodshogo Nini tut perebuvaye yuridichnij fakultet Lvivskogo torgovelno ekonomichnogo universitetu 69 Kam yanicya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 41 zbudovana 1907 roku u stili secesiyi za proyektom Tadeya Obminskogo Viriznyayetsya azhurnim metalevimi kronshtejnami balkoniv tretogo poverhu ta karnizu 71 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 331 m Secesijna kam yanicya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 43 zbudovana 1911 roci i ozdoblena skulptorom Francishkom Tomashem Byernatom u stili blizkomu do manyerizmu Tvorit iz poperednim budinkom 69 yedinij secesijnij ansambl U pidvali budinku na stinah ta steli viyavleno malyunki ta napisi na ivriti sinagogi Hovevej ga dat Za Polshi tut mistilasya molocharnya Pavlovskogo Na kolishnij pl Prusa perevazhayut eklektichni chinshovi kam yanici zbudovani u 1890 h rokah ale deyaki z nih mayut individualni elementi ozdoblennya Zokrema fronton zigmuntovskih chasiv na budinku 78 chi narizhna banya nad kam yaniceyu 82 73 Villa Zigmunta Drongovskogo kolishnya adresa vul Ziblikevicha 45 zbudovana 1888 roku u modnomu dlya todishnih palaciv stili francuzkogo neorenesansu za proyektom Alfreda Kamenobrodskogo Do 1939 r cyu adresu mala slyusarna majsternya Emiliana Stecya ta Stanislava Chervinskogo Nini tut rozmistivsya restoran ta gotel U byurgera Pribudovanij neshodavno masivnij kritij ganok z metalevimi kolonami ta rozhevimi bliskuchimi shodami ne duzhe pasuye do ciyeyi budivli 75 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 332 m Secesijna kam yanicya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 47 zbudovana u 1907 roci za proyektom Tadeya Obminskogo Tut roztashovuvalasya fabrika kovdr Petrushevskogo 81 kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 1 Pochatkovo dilyanka nalezhala gromadi gmini Korolivskogo stolichnogo mista Lvova j priznachalasya dlya Strijskogo bazaru yakij funkcionuye tut donini 82 kolishnya adresa vul Ziblikevicha 50 Za Polshi cyu adresu mala apteka Antoniya Markovicha nini apteka 16 83 85 Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 333 m 666 m Dva budinki kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 3 5 sporudzheni blizko 1910 roku u stili racionalnoyi secesiyi 84 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1404 m Zavershuvala vul Ziblikevicha velika budivlya kolishnya adresa vul Ziblikevicha 52 zbudovana u 1905 1907 rokah za proyektom Avgusta Bogohvalskogo dlya lvivskogo kam yanichnika ta budivnichogo V budinku takozh buv pansionat Zatishshya Narizhni bani ciyeyi masivnoyi budivli she nagaduyut pro eklektiku kincya XIX stolittya a ovali frontoniv pid nimi lipnina na stinah ta merezhivo metalevih reshitok zrobleni za secesijnimi zrazkami U 1950 h rokah tut mistivsya fotosalon artili Trudfoto piznishe knigarnya komisijnij magazin ta majsternya z vigotovlennya klyuchiv Nini tut pracyuyut Apteka nizkih cin vidkrilasya 6 chervnya 2014 roku knigarnya ta turistichna firma Yunta 87 89 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 334 m 1063 m Budinki kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 7 9 sporudzheni u 1905 1906 rokah za proyektom arhitektora Avgusta Bogohvalskogo v stili dekorativnoyi secesiyi V budinku 7 za Polshi pracyuvala pralnya Zhachek 90 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 335 m Kam yanicya zbudovana u stili racionalnoyi secesiyi 1910 roku za proyektom Genrika Salvera 98 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 336 m Tripoverhova kam yanicya kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 14 zbudovana u 1893 roci za proyektom Yakuba Ballabana budivnichim Vincentom Kuznevichem u poyednanni neogotichnogo ta neoromanskogo stiliv z netinkovanoyu kladkoyu fasadnih stin ohristoyu ta chervonoyu cegloyu dekorativnimi keramichnimi plitkami ta shpichastimi malimi vezhami na karnizi Vlasnikom budinku buv fabrikant kahliv Berl Nojvoner Produkciya jogo firmi na Snopkovi pri ninishnij vulici Vasilya Stusa 25 ozdoblyuvala stini budinku 100 Jmovirno najstarisha kam yanicya kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 16 na cij dilyanci vulici U yiyi podvir yi garno doglyanutij sadochok priklad iniciativi ta gospodarnosti meshkanciv budinku 101 103 105 Budinki kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 21 zvedeni u 1930 h rokah u stili funkcionalizmu Znahodyatsya na misci sadibi z dvopoverhovim klasistichnim palacom yakij nalezhav Stanislavu Yanu Yezhi Zhelehovskomu vlasniku byuro reklami ta ogoloshen 102 Na cij dilyanci vidbuvayetsya budivnictvo novogo budinku 104 Tripoverhova chinshova kam yanicya kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 16 dekorovana u neobarokovomu stili Nad vhodom vstanovleno pogruddya Adama Mickevicha roboti Leonarda Markoni 108 kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 24 Do 2005 roku tut roztashovuvalasya budivlya kolishnoyi shkoli Svyatoyi Sofiyi zbudovana u 1878 roci za proyektom arhitektora Yuzefom Kaetanom Yanovskim na misci miskoyi cegelni likvidovanoyi u 1860 h rokah Isnuye takozh versiya pro pobudovu shkoli u 1886 roci za proyektom Ignatiya Bruneka mozhlivo ce pov yazane z dobudovoyu abo rekonstrukciyeyu budivli U berezni 2005 roku arhitekturno mistobudivnoyu radoyu pri Upravlinni arhitekturi ta mistobuduvannya Lvivskoyi miskoyi radi prijnyatij za osnovu proekt budivnictva dvoh modernih sporud poyednanih perehidnoyu galereyeyu Budivnictvo trivalo shist rokiv i zakinchilosya u 2011 roci a 16 travnya 2012 roku vidbulosya urochiste vidkrittya kompleksu budivel Generalnogo konsulstva Respubliki Polsha u Lvovi za uchastyu ministriv zakordonnih sprav Polshi j Ukrayini Radoslava Sikorskogo i Kostyantina Grishenka 110 V kolishnij villi insha adresa vul Samchuka 1 lvivskogo hudozhnika Stanislava Batovskogo Kachora 22 lipnya 1987 roku vidkrito Konsulske Agentstvo PNR u Lvovi 1993 roku vzhe u nezalezhnij Ukrayini Agentstvo bulo peretvorene na Generalne konsulstvo Respubliki Polsha u Lvovi Cherez zbilshennya personalu konsulstva cogo primishennya stalo nedostatno U 2006 roci rozpochato budivnictvo novoyi rezidenciyi Generalnogo konsulstva RP pri vulici Franka 108 a cyu budivlyu bulo kardinalno rekonstrujovano Vid 2012 roku tut pracyuye Viddil Karti Polyaka Generalnogo konsulstva Respubliki Polsha u Lvovi 111 Kolishnij Dim ukrayinskih invalidiv kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 25 zasnovanij 1920 roku Budinok nalezhav Kreditovomu tovaristvu Dnister a dopomogu invalidam UGA zdijsnyuvalo Tovaristvo opiki nad ukrayinskim invalidami U 1930 h roci cej zaklad pereyihav na vulicyu Potockogo 48 114 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 337 m Kolishnya villa promislovcya vlasnika fabriki shtuchnih dobriv Yuliana Vanga kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 30 zbudovana u 1899 roci arhitektorom Teodorom Marianom Talovskim Cya villa z netinkovanoyi chervonoyi cegli z pershim poverhom oblichkovanim lamanim kamenem poyednuye gotichnij j romanskij stili Shopravda dvi nevelichki vezhi z cibulyastimi banyami vnosyat deyakij vizantijskij disonans hocha nadayut villi pevnoyi originalnosti 116 118 Dvi chotiripoverhovi kam yanici kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 32 32 A zbudovani blizko 1910 roku u stili racionalnoyi postsecesiyi 117 kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 29a V glibini dilyanki znahoditsya villa v stili neoklasicizmu zbudovana dlya aptekarya Zigmunta Bronislava Drongovskogo 119 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 338 m Budivlya Zakladu dlya nezryachih fundaciyi grafiv Yezhi Chartorijskogo ta Stanislava Micyelskogo znahoditsya na pidvishenni Ranishe cej zaklad znahodivsya na vulici Lichakivskij 37 Tripoverhovij budinok shkoli kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 31 zbudovano 1900 roku u stili neoklasicizmu z elementami dekoru u zakopanskomu stili na piddashshyah Arhitektori Yuzef Kaetan Yanovskij ta Lyudvik Baldvin Ramult Na fasadi vstanovleno dati 1851 1901 roki zasnuvannya Zakladu dlya slipih ta perenesennya jogo na vul sv Sofiyi Nini KZ LMR Lvivska specialna zagalnoosvitnya shkola internat 100 I III stupeniv dlya nezryachih ditej Do shkoli primikaye nevelikij park z kilkoma gospodarskimi budinkami i nevisokim kurganom 121 Villa bilya kostelu Svyatoyi Sofiyi Zbudovana na zamovlennya sester sharitok u shvejcarskomu stili yak sanatorij dlya ditej Proyekt Filipa Pokutinskogo vid 1872 roku realizovanij 1873 roku Villu silno poshkodzheno pid chas boyiv 1944 roku 121a Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 362 m Hram Svyatoyi Sofiyi Na koshti lvivskoyi mishanki Sofiyi Ganel vlasnici budinku na Rinku teper 5 na comu pidvishenni u 1594 roci buv zvedenij nevelikij pochatkovo derev yanij kostel Zemli takozh nalezhali Sofiyi Ganel v toj chas nazivalisya Koshnarivkoyu i znahodilis sered bukovogo lisu nad potokom Svinoriya Kostel spalili turki pid chas oblogi Lvova 1672 roku Na jogo misci u 1760 1765 rokah zbuduvali novij murovanij kostel U 1789 roci vlasnikom prileglih gruntiv stav lvivskij rajcya Yan Antonij Lukevich yakij vidnoviv kostel zasnuvav pri nomu sirotinec ss Miloserdya dlya divchat Pochinayuchi vid 1832 roku 24 chervnya shoroku vidbuvalosya zherebkuvannya posagu fondovanogo dobrochincyami dlya odniyeyi z divchat U 1864 roci kostel perebuduvali j neobarokovij fasad ozdobili statuyami Svyatoyi Sofiyi ta yiyi dochok Viri Nadiyi Lyubovi vikonani skulptorom Pavlom Paulem Ojtelye doteper zbereglosya lishe dvi figuri Kostel buv filiyeyu rimo katolickoyi parafiyi Svyatogo Mikolaya U 1944 roci hram zakrili j peretvorili na sklad U 1992 roci jogo peredali greko katolickij parafiyi Svyatoyi Sofiyi Dokladnishe Kostel Svyatoyi Sofiyi Lviv 122 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 759 m Villa Mariya kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 36 sporudzhena u 1896 roci dlya sebe arhitektorom Napoleonom Lushkevichem Zbereglasya derev yana veranda z azhurnoyu rizboyu ta rizbleni prichilki dvoshilih dahiv Zbereglas avtentichna stara ogorozha Tut svogo chasu bulo znyato ryad scen iz filmu Pastka Olega Bijmi za romanom Ivana Franka Perehresni stezhki 123 Budinki zbudovani u drugij polovini XIX stolittya dlya potreb sirotincya ss Miloserdya ta parafiyi kostelu Svyatoyi Sofiyi Lvivska ukrayinska privatna gimnaziya Alfa vul Yaroslavenka 3 5 kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 35 37 sho mistitsya u dvoh kam yanicyah zbudovanih u 1920 1930 rokah 124 126 128 130 132 Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 339 m 2218 m 2219 m 2220 m 2221 m Tripoverhovi na visokih cokolyah kam yanici kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 40 42 44 46 48 zbudovani u 1907 roci za proyektom Lyudvika Baldvina Ramulta stanovlyat svoyeridnij secesijnij ansambl sho shidcyami pidnimayetsya vgoru vuliceyu Franka Pri comu kozhnij budinok maye individualni risi Pid 130 meshkav vidomij filosof zasnovnik Lvivsko Varshavskoyi filosofskoyi shkoli Kazimir Tvardovskij a u budinku 132 polskij poet i rektor Lvivskogo universitetu Yan Kasprovich 125 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1406 m Villa kolishnya adresa vul Poninskogo 1 sporudzhena u 1896 roci Vlasnikom ciyeyi villi z romantichnoyu vezheyu zavershenoyu shpilem buv profesor medicini Yuzef Vichkovskij 1858 1924 yakij okrim likarskoyi ta vikladackoyi diyalnosti pisav knigi pro Lviv Z nagodi X z yizdu polskih likariv ta prirodoznavciv sho vidbuvsya u Lvovi 1907 roku vin vidav knigu Lviv Jogo rozvitok ta kulturnij stan a takozh Putivnik po mistu yaka mistit bagato cinnoyi informaciyi pro galicku stolicyu pochatku XX stolittya Kam yanicya Genrika Mikolyasha Franka 127 127 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 340 m Villa kolishnya adresa vul Poninskogo 3 zbudovana u 1910 1911 rokah v neobarokovo modernomu stili firmoyu Edmunda Zhihovicha za proyektom V Litvinovicha Vlasnikom buv fotograf Genrik Mikolyash 1872 1931 yakij pohodiv z rodini lvivskih farmacevtiv vlasnikiv Pasazhu Mikolyasha ta apteki na vul Kopernika 1 129 Tripoverhovij funkcionalistichnij budinok zbudovanij u 1937 1938 rokah za proyektom Artura Shtalya Memorialna tablicya radyanskih chasiv na fasadi budinku informuye sho u 1939 1941 rokah tut meshkav pismennik komunist Oleksandr Gavrilyuk 133 Velika villa sho nalezhala grafu Stanislavu Skarbeku molodshomu U veresni 1939 roku v budinku rozpochala robotu Lvivska oblasna dityacha tehnichna ta silskogospodarska stanciya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zaklad ne pracyuvav i lishe po vijni 18 serpnya 1944 roku vin vidnoviv svoyu robotu 1952 roku vidbulosya roz yednannya dityachoyi tehnichnoyi ta silskogospodarskoyi stancij na dvi oblasni pozashkilni ustanovi stanciyu yunih naturalistiv ta stanciyu yunih tehnikiv U listopadi 1995 roku oblasnu stanciyu yunih naturalistiv reorganizovano v oblasnij dityachij ekologo naturalistichnij centr a 10 chervnya 2013 roku v komunalnij zaklad Lvivskoyi oblasnoyi radi Lvivskij oblasnij centr ekologo naturalistichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi Nini tut diye cej zaklad ta Lvivskij oblasnij centr naukovo tehnichnoyi tvorchosti uchnivskoyi molodi 134 136 138 140 142 144 piznosecesijni kam yanici kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 50 52 54 54a 56 56a zbudovani u 1911 1914 rokah dopovnyuyut poperednij ansambl dekorativnoyi secesiyi Budinok 134 stilizovanij pid neogotiku u yakomu za Polshi mistilosya budivelne pidpriyemstvo Srochinskogo 136 zavershenij neorenesansnim attikom Budinok 144 zbudovanij 1913 roku za proyektom Zigmunta Fedorskogo ozdoblenij pilyastrami ionichnogo orderu j zavershenij trikutnim frontonom z relyefnim zobrazhennyam vershnika roboti jmovirno Francishka Tomasha Byernata 135 141 Budinki 1930 h rokiv u stili funkcionalizmu 143 Villa kolishnya kolishnya adresa vul Poninskogo 21 zbudovana u 1922 roci za proyektom Yana Novoriti dlya Bernarda Poloneckogo vidavcya vlasnika Polskoyi knigarni pri ploshi Galickij 14 a piznishe na vul Klementini Tanskoyi 1 Na pridbanij dilyanci pri vul Poninskogo 21 Poloneckij stvoriv velikij kvitkovij sad ta zasnuvav kvitnikarsku firmu Gorod Poloneckogo yaka zdobuvala vidznaki na sadivnichih vistavkah 144 Zhitlovij budinok kolishnya kolishnya adresa vul Svyatoyi Sofiyi 56a zbudovanij za proyektom arhitektora Zigmunta Fedorskogo u 1913 roci Na fasadi budinku vmisheno barelyef Vershnik jmovirno avtorstva skulptora Francishka Tomasha Byernata 145 147 Dva budinki sporudzheni u 1920 h rokah na pochatku 146 Kam yanicya na rozi z vuliceyu Ulasa Samchuka sporudzhena u 1930 h rokah u stili funkcionalizmu za proyektom arhitektora Artura Shtalya 148 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 760 m Kam yanicya na rozi z vuliceyu Ulasa Samchuka sporudzhena u 1930 h rokah u stili funkcionalizmu za proyektom arhitektora Artura Shtalya 150 Villa palac kolishnya adresa vul Poninskogo 2 zbudovana u 1923 1925 rokah u stili modernizovanoyi klasiki za proyektom arhitektora Ivana Bagenskogo dlya torgivcya tkaninami vlasnika gotelyu Yevropejskij Antoniya Uvyeri Budivlya ozdoblena lipninoyu u stilyah ampiru ta ar deko U lipni 1944 roku u villi Uvyeri mistivsya shtab vijskovoyi kontrrozvidki Pershogo ukrayinskogo frontu u Lvovi U podalshi roki villa vikoristovuvalasya yak generalskij budinok de meshkali vishi vijskovi chini kolishnogo Prikarpatskogo vijskovogo okrugu i lishe 1991 roku peredana Literaturno memorialnomu muzeyu Ivana Franka 151 153 Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 341 m 343 m Tripoverhovi villi z barokovimi vezhami zbuduvali u 1922 roci za proyektom arhitektora Yana Novoriti Villa Ivana Franka Franka 152 152 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 342 m Villa kolishnya adresa vul Poninskogo 3 nalezhala vidatnomu ukrayinskomu pismenniku vchenomu politichnomu diyachevi Ivanovi Franku U 1901 1902 rokah budivnichim Martinom Zahodnim Zahudnim buli zbudovani na susidnih parcelah konskripcijni nomeri 1560 ј ta 1562 ј za tipovimi proyektami dvi villi dlya chleniv NTSh profesora istoriyi Lvivskogo universitetu Mihajla Grushevskogo ta doktora Ivana Franka Ya v roci 1901 kupiv kusen gruntu pid mistom shob postaviti sobi hatu i Franko zahotiv stati moyim susidom Ya vidstupiv jomu chastinu gruntu i mi razom zgodili sobi odnogo budivnichogo dlya budovi oboh hat i odnochasno yih vibuduvali odnim zahodom zgaduvav piznishe M Grushevskij Dlya pridbannya parceli ta budivnictva villi Ivan Franko vikoristav groshi podarovani u 1898 roci galickoyu gromadoyu do 25 richnogo yuvileyu jogo literaturnoyi praci chastinu posagu jogo druzhini Olgi Horuzhinskoyi 1864 1941 ta koshti uspadkovani neyu pislya smerti yiyi dida rosijskogo generala Tamanova Dovelosya takozh vzyati poziku v Galickomu krajovomu banku 12 tisyach koron pid 4 richnih Villa Franka murovana budivlya u shvejcarskomu stili pid cherepichnim dahom z rombovim ornamentom yaka skladalasya z 5 kimnat i kuhni v parteri ta 2 kimnat na drugomu poversi U vlasnomu budinku I Franko prozhiv ostanni 14 rokiv svogo zhittya i pomer tut 28 travnya 1916 roku U pohoronnij procesiyi yaka ruhalas ninishnimi vulicyami Franka Grushevskogo prospektom Shevchenka ploshami Galickoyu ta Sobornoyu vul Pekarskoyu do Lichakivskogo cvintarya vzyalo uchast blizko 10 tisyach osib U 1920 1930 h rokah v budinku zhili vdova Ivana Franka ta jogo sini Taras i Petro zi svoyimi rodinami 10 zhovtnya 1940 roku v tut vidkrili Literaturno memorialnij muzej Ivana Franka pershim direktorom yakogo stav jogo sin Petro Franko organizator i pershij kerivnik litunskogo polku UGA inzhener i pedagog sho vivezenij zi Lvova u chervni 1941 roci enkavedistami ta zaginuv za nevidomih obstavin u lipni 1941 roku Direktorami muzeyu buli potim poet Petro Karmanskij sin Ivana Franka pismennik ta literaturoznavec Taras sin Vasilya Stefanika Semen Ivan Kiyashko Mariya Kih Nini muzeyem keruye pismennik i naukovec Roman Gorak Muzej vidkritij dlya vidviduvachiv shodnya krim vivtorka z 10 do 16 god Pered budinkom stoyit bronzove pogruddya Ivana Franka vikonane u 1949 roci skulptorom Grigoriyem Pivovarovim 154 Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1405 m Villa kolishnya adresa vul Poninskogo 6 profesora istoriyi Lvivskogo universitetu golovi NTSh potim golovi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Prezidenta Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Mihajla Grushevskogo Villa buduvalasya odnochasno z budinkom Franka arhitektorom ta budivelnim majstrom Martinom Zahodnim v neobarokovomu stili z napivcirkulnimi viknami Ce odnopoverhova budivlya na visokomu cokoli z nadbudovanim nad livoyu chastinoyu sporudi drugim poverhom Rodina Grushevskih meshkala tut do 1914 roku Persha svitova vijna zastala profesora z druzhinoyu Mariyeyu z Voyakovskih 1868 1948 ta donkoyu Katerinoyu 1900 1943 na vidpochinku u Krivorivni na Guculshini Pered nastupom rosijskih vijsk voni viyihali ne zayizhdzhayuchi do Lvova cherez Viden do nejtralnoyi todi Italiyi a zvidti do Kiyeva de v Grushevskih buv budinok na vul Pankivskij 9 U 1909 roci Grushevski zbuduvali tam veliku chinshovu kam yanicyu zrujnovanu bilshovickoyu artileriyeyu Muravjova na pochatku 1918 roku Do Lvova Grushevski vzhe ne povernulisya Yih villoyu opikuvalisya Volodimir Doroshenko Kirilo Studinskij Mihajlo Mochulskij Kost Pankivskij Filaret Kolessa yakij vid 1932 roku meshkav tut z rodinoyu pravovimi pitannyami realnosti zajmavsya Oleksandr Nadraga Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni do 1949 roku u budinku meshkala rodina todishnogo direktora Literaturno memorialnogo muzeyu I Franka Tarasa Franka Zgodom villa Grushevskogo vikoristovuvalasya Frankovim muzeyem j ekskursovodi chasom poshepki nagaduvali vidviduvacham hto buv yiyi gospodarem U travni 1998 roku na sadibi Grushevskih u vidrestavrovanij villi bulo stvoreno Derzhavnij memorialnij muzej Mihajla Grushevskogo u Lvovi direktorom yakogo ye Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Mariya Magun Nini u sadibi Grushevskih vidtvoreno inter yeri kilkoh kimnat salonu kabinetu robitni guculskoyi svitlici Ekspoziciya muzeyu rozpovidaye pro zhittya ta diyalnist Mihajla Grushevskogo i jogo rodini Pered villoyu stoyit stela z barelyefom Mihajla Grushevskogo vstanovlena u 1991 roci skulptor Emmanuyil Misko arhitektor Vasil Kamenshik Na teritoriyi muzeyu kvituye sad visadzhenij dev yatma yevropejskimi prezidentami V Gavelom R Gercogom A Gjoncem A Kvasnevskim T Klestilem E Konstantinesku M Kuchanom L Kuchmoyu ta P Stoyanovim pid chas Lvivskogo samitu glav derzhav Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi 15 travnya 1999 roku 156 Villa kolishnya adresa vul Poninskogo 8 odna z pershih budivel na vul Poninskogo sporudzhena u 1892 roci 1906 roku arhitektorom Filemonom Levickim bula provedena rekonstrukciya villi dlya profesora Lvivskogo universitetu Ivana Kopacha U 1926 roci villa perebudovana u stili modernizovanoyi klasiki za proyektom Aleksandra Ostena na zamovlennya yiyi vlasnika kupcya Yana Pavlovskogo Pered cim budinkom 9 lyutogo 1944 roku radyanskij diversant rozvidnik Mikola Kuznyecov perebranij v uniformu nimeckogo oficera zdijsniv zamah na vice gubernatora distriktu Galichina Otto Bauera ta shefa kancelyariyi prezidiyi galickoyi administraciyi Gajnriha Shnajdera U 1946 roci cej budinok zakriplenij za Lvivskoyu oblasnoyu ekskursijno turistichnoyu bazoyu 1949 roku oblasnu dityachu ekskursijno turistichnu stanciyu perejmenovano na Lvivsku oblasnu turistichnu bazu U 1952 roci na Lvivsku oblasnu turistichnu bazu peretvoreno na oblasnu ekskursijno turistichnu stanciyu 1991 roku na Centr dityachogo ta yunackogo turizmu j ekskursij 1996 roku na Lvivskij oblasnij centr krayeznavstva ekskursij i turizmu uchnivskoyi molodi LOCKETUM 2010 roku na Komunalnij zaklad Lvivskoyi oblasnoyi radi Lvivskij oblasnij Centr krayeznavstva ekskursij i turizmu uchnivskoyi molodi Za ciyeyu zh adresoyu roztashovane depo dityachoyi vuzkokolijnoyi zaliznici yaka funkcionuye na teritoriyi Strijskogo parku z 1950 h rokiv Yiyi koliya jde paralelno vul Ivana Franka j kolis dohodila do rogu vul Strijskoyi ta Gvardijskoyi stanciya Pionerska U 1980 h rokiv yiyi liniya bula skorochena do rogu vul Strijskoyi ta Kozelnickoyi stanciya Sonyachna 157 Zhitlovij budinok kolishnya adresa vul Poninskogo 33 zbudovanij u 1926 roci u stili neoklasicizmu za proyektom arhitektora Adolfa Viktora Vajsa dlya vlasnika drukarni Pilleriv prezidenta Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Yuzefa Nojmana Za radyanskih chasiv budivlyu perebuduvali j u nij mistivsya budinok kulturi pidpriyemstva Lvivenergo piznishe zavodu Lvivprilad Vid 2000 r tut mistitsya Lviskij miskij viddil reyestraciyi aktiv civilnogo stanu Golovnogo teritorialnogo upravlinnya yusticiyi u Lvivskij oblasti Mizh zhitlovimi budinkami na vulici Ivana Franka 157a ta vulici Energetichnij 19 zrostaye 150 litnij dub yakomu rishennyam vikonkomu LMRvid 25 lyutogo 2021 roku nadano status botanichnoyi pam yatki prirodi miscevogo znachennya Vikovij dub Derevo maye 5 metrovij obhvat stovbura Ce najbilshij za takim pokaznikom dub na teritoriyi Lvova 159 Z cogo budinku kolishnya adresa vul Poninskogo 35 na pochatku 1920 h rokiv rozpochalasya zabudova mikrorajonu Vlasna Striha sho tyagnetsya dali ninishnoyu vuliceyu Panasa Mirnogo 161 Chotiripoverhovij zhitlovij budinok zbudovanij u 1950 h rokah iz solidnimi arkami vitrin vbudovanogo Gastronomu ta inshimi elementami stalinskogo klasicizmu Na pochatku 1990 h rokiv primishennya kolishnogo Gastronomu vikupilo PP Bon Ton i vidtodi tam diye magazin spozhivchih tovariv Bon Ton 161a Nevelichkij dvopoverhovij budinochok zbudovanij na pochatku XXI stolittya restoran kavkazkoyi kuhni Aragvi TransportVulicya Ivana Franka vidigraye odnu z klyuchovih rolej u transportnomu spoluchenni u centralnij chastini mista Vzhe u 1895 roci chastinoyu suchasnoyi vulici Ivana Franka vid pochatku do shkoli Svyatoyi Sofiyi bulo prokladeno tramvajnu koliyu a u 1907 roci tramvajna koliya bula prodovzhena do miscya provedennya vistavki u Strijskomu parku U 1936 roci tramvajnu koliyu bulo prodovzheno do vulici Kozelnickoyi a zvidki do Strijskoyi rogatki Odnak vzhe u 1940 r dilyanka vid vulici Ivana Franka do Strijskoyi rogatki bula rozibrana a takozh bula zakrita tramvajna liniya u Strijskomu parku Vid peretinu z vuliceyu Parkovoyu do peretinu z vuliceyu Yaroslavenka do pochatku 1970 h rokiv kursuvav tramvajnij marshrut 10 Marshrutom kursuvali dvohstoronni vagoni Sanok SW1 U 1972 roci v zv yazku z tim sho tramvayi takogo tipu povnistyu vicherpali svij ekspluatacijnij resurs ruh tramvayiv po gorishnij chastini vulici Ivana Franka bulo pripineno Stanom na veresen 2022 roku nizhnoyu chastinoyu vulici Ivana Franka kursuyut tramvajni marshruti 1 3 4 9 Takozh vulicya Franka maye chimalo avtobusnih marshrutiv vidpovidno do novoyi transportnoyi shemi yaka bula zaprovadzhena u Lvovi u 2012 roci tut prohodyat miski avtobusi 3A 4A 46 marshrutni taksi 7 15 18 24 26 30 35 36 37 38 39 43 45 48 52 54 Ekologichni problemiVelika kilkist tramvayiv marshrutnih avtobusiv a takozh privatnih avtomobiliv robit dilyanku vulici Ivana Franka vid ploshi Sobornoyi do vulici Levickogo odniyeyu z najbilsh nasichenih transportom sho prizvodit do postijnih zatoriv u cij chastini vulici Stanom na lyutij 2014 roku cya dilyanka vulici viznana na odniyeyu z najzabrudnenishih u misti vmist shkidlivih rechovin u povitri tut suttyevo perevishuye dopustimij Primitki ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2022 eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 24 veresnya 2022 Procitovano 24 kvitnya 2022 pomichnyk org Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 24 kvitnya 2022 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 S 2 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa Rocznik dziewietnasty 1916 S 370 pol Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 155 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Zakowicz A Dawna fotografia lwowska 1839 1939 Lwow Centrum Europy 2004 S 20 63 ISBN 978 617 629 077 3 pol Arhitektura Lvova S 475 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 179 ISBN 978 617 629 077 3 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 173 174 ISBN 978 966 7022 79 2 Timofiyenko V I Rimer S Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 Grankin P E Budinki Lvivskogo aptekarskogo tovaristva Apteka galicka 2003 9 102 S 27 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 S 13 14 pol Petrishin M Zalishivsya navichno v arhitekturi Lvova Lvivskij politehnik 1 zhovtnya 1994 28 2017 S 12 Lipka T Arhitektor Yevgen Chervinskij i evolyuciya tvorchih napryamkiv v arhitekturi Lvova 20 h rokiv XX stolittya Galicka brama 1996 11 S 8 9 Katerina Rodak 5 kvitnya 2019 Na misci salonu Charodijka u centri Lvova vidkriyut gotel francuzkoyi merezhi Ibis Red zaxid net Zaxid net Procitovano 31 travnya 2021 Na Lvivshini vijskkomatam nadali primishennya v orendu za 1 grn v rik varianty lviv ua Varianti 3 chervnya 2014 Procitovano 31 travnya 2021 Cielatkowska R Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej Gdansk Art Styl 1998 S 101 ISBN 83 905682 7 6 pol Birulow J Rzezba S 157 pol Arhitektura Lvova S 414 415 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 S 28 pol Ilko Lemko Ivana Franka vul pslava info Pradidivska slava Procitovano 10 chervnya 2022 artembank com ua Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 6 sichnya 2018 Melnik I Lvivski vulici S 181 Hronika tvorchih budniv Dzvin 1995 1 603 S 156 157 Zagajska R Viter v doloni Kniga prohodiv Lichakivskim cvintarem Lviv Apriori 2017 S 143 144 ISBN 978 617 629 367 5 Birulow J Rzezba S 168 Klub studiya Gatto gatto lviv ua Procitovano 10 chervnya 2022 Arhitektura Lvova S 473 Dizajn studiya Flerdoranzh flerdoranj lviv ua Procitovano 10 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vijskproektu 50 Arhitekturnij visnik 1998 1 6 C 22 23 Kafedra landshaftnoyi arhitekturi sadovo parkovogo gospodarstva ta urboekologiyi nltu edu ua Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini Procitovano 10 chervnya 2022 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 242 ISBN 978 83 7543 009 7 pol galinfo com ua Agenciya informaciyi ta analitiki GalInfo 6 veresnya 2012 Arhiv originalu za 22 veresnya 2022 Procitovano 10 chervnya 2022 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 S 64 pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa Rocznik dziewietnasty 1916 S 365 pol edr dominus kiev ua Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 21 sichnya 2018 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa Rocznik dziewietnasty 1916 S 369 pol anc ua Arhiv originalu za 9 lyutogo 2023 Procitovano 9 lyutogo 2023 yunta lviv ua Arhiv originalu za 2 grudnya 2022 Procitovano 9 lyutogo 2023 Grankin P Bogdanova Yu Snopkivski kahli Galicka brama 2001 11 12 83 84 S 29 Arhitektura Lvova S 283 lviv mfa gov pl Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2017 Procitovano 5 bereznya 2022 Yu O Biryulov Baldvin Ramult Lyudvig Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio S 180 ISBN 966 02 2681 0 internat100 lviv sch in ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 travnya 2018 Biernat M Kosciol p w Sw Zofii Koscioly i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego Krakow Antykwa 2011 T 19 S 157 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz 1 ISBN 978 83 89273 92 5 pol Gorak R Frankova okolicya Galicka brama 2001 Vip 11 12 83 84 S 17 Arhitektura Lvova S 491 492 locketum in ua Arhiv originalu za 1 travnya 2024 Procitovano 10 travnya 2024 Birulow J Rzezba S 242 Kotlobulatova I P Bernard Poloneckij i jogo Sad Galicka brama 2004 4 6 112 114 S 21 23 Ivanka Koran 29 bereznya 2019 varianty lviv ua Varianti Arhiv originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 20 bereznya 2021 locketum in ua Arhiv originalu za 16 serpnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2023 locketum in ua Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Melnik I Lvivski vulici S 192 Natalya Dulyaba 26 lyutogo 2021 portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal Arhiv originalu za 12 kvitnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2023 business guide com ua Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 8 zhovtnya 2017 aragvi virtual ua Arhiv originalu za 20 serpnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2023 Anton Lyagushkin Dmitro Yankivskij 2 serpnya 2022 inlviv in ua To ye Lviv Arhiv originalu za 2 serpnya 2022 Procitovano 8 serpnya 2022 Martinek Anna 7 lyutogo 2014 032 ua Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 1 bereznya 2015 DzherelaVulicya Franka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Franka u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gorin V Villa M Grushevskogo u Lvovi Lviv NAN Ukrayini Lviv nauk b ka im V Stefanika 1999 72 s Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 135 ISBN 978 617 629 077 3 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova HIII HH stolittya Lviv Svit 2001 S 65 66 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 33 173 214 215 223 226 233 237 240 242 244 246 249 253 266 461 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 173 175 181 192 ISBN 978 966 7022 79 2 Pam yatki istoriyi ta mistectva Lvivskoyi oblasti katalog dovidnik M Zobkiv ta in Lviv Novij chas 2003 160 s Biriulow J Lwow Ilustrowany przewodnik Lwow Centrum Europy 2001 320 s ISBN 966 7022 26 9 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Krajewski A Lwowskie przedmiescia obrazki i szkice z przed pol wieku 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Lwow Towarzystwo Milosnikow Przeszlosci Lwowa 1909 73 s pol Posilannya lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 5 bereznya 2022 lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 14 travnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2022