Францішек Томаш Бєрнат

Францішек Томаш Бєрнат (пол. Franciszek Tomasz Bernat; 1879, Львів — після 1939, там само) — польський скульптор.

Францішек Томаш Бєрнат
пол. Franciszek Tomasz Bernat
Народився	1879 Львів, Австро-Угорщина
Помер	після 1939 Львів, Польща
Національність	поляк
Громадянство	Австро-Угорщина→ Польща
Жанр	інтерпретація іконографічних сюжетів та стилістики середньовіччя та бароко
Навчання	Львівська художньо-промислова школа
Напрямок	скульптура
Роки творчості	1909—1939
Вплив	Петра Гарасимовича, Юліуша Белтовського
Працював у містах	Львів

У 1897—1901 роках навчався у Львівській художньо-промисловій школі (викладачі Петро-Віталіс Гарасимович та Юліуш Белтовський). Упродовж 1908—1939 років керував власним закладом архітектурно-скульптурного оздоблення. Виконував барельєфи та статуї для декорування будинків, а також паркову скульптуру, надгробки. Бернату властиві прийоми гротеску та експресії, лінійно-орнаментальної декоративності у дусі модерну, вільна інтерпретація іконографічних сюжетів та стилістики середньовіччя й бароко.

Після закінчення першої світової війни Бєрнат продовжив співробітництво з львівськими архітекторами, але вже не так активно. Він був заприсяженим експертом у судових справах, пов'язаних із декоративною скульптурою.

Мешкав на вул. Клушинській (нині — ), 7. Тут містилася і його майстерня.

Роботи у Львові

• десять барельєфів на міфологічну тематику на фасадах кам'яниці на вул. Ставропігійській, 4 (1909);
• фігура орла на фасаді будинку на вул. Зеленій, 46 (1909);
• статуї та рельєфи за середньовічними та театральними мотивами на фасаді й в інтер'єрі будинку театру-вар'єте «Казино де Парі» (1910; нині — Львівський академічний театр імені Леся Курбаса на вул. Леся Курбаса, 3);
• три барельєфи у стилі ар деко з фігурами збирачів винограду на фронтоні кам'яниці на вул. Пекарській, 49 (1910);
• горельєф «Мадонна з малим Ісусом» на фасаді кам'яниці архітектора Юзефа-Яна Яворського, що на нинішній вул. Єфремова, 34 (1929).

• Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• Барельєф на міфологічну тематику
  (вул. Ставропігійська, 4)
• Фігура орла на фасаді будинку
  (вул. Зелена, 46)
• Маскарон на фасаді Львівського академічного театру імені Леся Курбаса
  (вул. Курбаса, 3)
• Маскарон на фасаді Львівського академічного театру імені Леся Курбаса
  (вул. Курбаса, 3)
• Барельєфи з фігурами збирачів винограду на фронтоні кам'яниці
  (вул. Пекарська, 49)

Ймовірне авторство

• скульптури гаргулій та химер на фасадах міської школи імені Генрика Сенкевича (1907, нині вул. Залізняка, 21);
• скульптури гаргулій та химер на фасадах вілл на вул. Глінки, 5, 7 (1909);
• маскарони на фасадах кам'яниці на вул. Мартовича, 4 (1909);
• рельєфи стилізованих драконів та симарглів на фасадах кам'яниці на вул. Франка, 71 (1911);
• маскарони на фасадах кам'яниць на вул. Огієнка, 18, 18а (1911);
• маскарони на фасадах кам'яниці на вул. Саксаганського, 14 (1911);
• скульптури путті на фасадах кам'яниць вул. Левицького, 11, 11а, 15 (1911);
• рельєфи стилізованих драконів та симарглів на фасаді кам'яниці на вул. Пекарській, 3 (1912);
• рельєфи грифонів та слонових голів на фасаді кам'яниці на вул. Братів Рогатинців, 14 (1912);
• скульптури путті, що пливуть на морських потворах на фасаді кам'яниці на вул. Шептицьких, 17 (1912);
• декоративно спрощений горельєф «Вершник» на аттику кам'яниці на вул. Франка, 144 (1913).

• Скульптура гаргульї на фасаді вілли
  (вул. Вулиця Галицької Армії, 5)
• Маскарон на фасаді будинку
  (вул. Мартовича, 4)
• Рельєфи стилізованих симарглів на фасаді кам'яниці
  (вул. Франка, 71)
• Рельєфи стилізованих драконів та симарглів на фасаді кам'яниці
  (вул. Франка, 71)
• Маскарони на фасаді кам'яниці
  (вул. Огієнка, 18, 18а)
• Скульптури путті на фасаді будинку
  (вул. Левицького, 11)
• Скульптури путті на фасаді будинку
  (вул. Левицького, 11а)
• Рельєфи грифонів та слонових голів на фасаді кам'яниці
  (вул. Пекарська, 3)

Примітки

1. Львівська скульптура, 2015, с. 381.
2. Львівська скульптура, 2015, с. 382.
3. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 242. — . (пол.)
4. Віктор Гальчинський. Нетуристичний Львів: сецесія над річкою та палаци Пекарської. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 20 червня 2023.
5. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 100.
6. Львівська скульптура, 2015, с. 383.

Джерела

• Ю. О. Бірюльов. Бєрнат Францішек-Томаш // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
• Бірюльов Ю. Францішек Томаш Бєрнат // Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII — середина XX ст.). — Львів : Апріорі, 2015. — С. 381—383. — .
• Бірюльов Ю. Творчість мулярських майстрів і скульпторів-декораторів львівських споруд кінця XIX — початку XX ст. / Ю. О. Бірюльов // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Архітектура. — 2015. — № 836. — С. 211—220.
• Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Левицького, 011 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 листопада 2021.
• Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — .

Посилання

• Проєкт «Міський медіаархів»: фасад Будинку народної творчості (тепер Академічний театр ім. Курбаса). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.