Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Твардовський Казимир Єжи Адольф Твардовський пол Kazimierz Jerzy Adolf

Казимир Твардовський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Твардовський.

Казимир Єжи Адольф Твардовський (пол. Kazimierz Jerzy Adolf Twardowski, Ritter von Ogonczyk, 20 жовтня 1866, Відень, Австрія — 11 лютого 1938, Львів, Польща) — польський філософ, логік, психолог і педагог, творець Львівсько-варшавської філософської школи. Двоюрідний брат римо-католицького архиєпископа Болеслава Твардовського.

Казімеж Твардовський
Kazimierz Jerzy Adolf Twardowski
image
Народився20 жовтня 1866(1866-10-20)
Відень, Австрія
Помер11 лютого 1938(1938-02-11) (71 рік)
Львів, Польща
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
Країнаimage Австро-Угорщина→image Польща
Національністьполяк
Діяльністьфілософ, викладач університету, математик, психолог
Alma materТерезіанум, Віденський університет
Галузьфілософія
ЗакладЛьвівський університет
Посадаректор Львівського університету
Науковий ступіньпрофесор
ВчителіФранц Брентано і d
Відомі учні(Владислав Татаркевич), Ян Лукашевич, (Тадеуш Котарбінський), Казімеж Айдукевич, Тадеуш Чежовський, , , (Францішек Смолька), (Зигмунт Завірський), , , , , , , , Степан Балей, , , , , , Єжи Курилович, (Станіслав Лемпицький), , , Мечислав Ґембарович, (Остап Ортвін)
Аспіранти, докторантиСтефан Банах[2]
Ян Лукашевич[2]
d[2]
Казімеж Айдукевич[2]
(Тадеуш Котарбінський)[2]
d[2]
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові
Нагороди
image
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
image
Хрест Хоробрих (Польща)
image Казімеж Твардовський у Вікісховищі

Життєпис

Казимир Твардовський народився у Відні в польській родині шляхетського походження. Середню освіту здобув у віденській гімназії Терезіанум, а вищу освіту у Віденському університеті. Його викладачем був австрійський філософ і психолог Франц Брентано, який справив значний вплив на формування наукових поглядів молодого вченого. У 1891 році Твардовський захистив докторську працю з філософії під назвою Про зміст і предмет уявлень. Упродовж 1892-1895 років він працював у математичному кабінеті закладу страхування Першого загального товариства службовців і в цей же час почав працювати у Віденському університеті — спочатку асистентом, а з 1894 року приват-доцентом Інституту експериментальної психології.

Починаючи з 1895 і до 1930 року викладає на філософському факультеті Львівського університету — на посаді спершу надзвичайного, а з 1898 року уже звичайного професора. За час роботи в університеті викладав теорію пізнання, онтологію, етику, естетику, логіку, історію філософії, психологію, педагогіку.

У 1897 році створив і очолив філософський семінарій для студентів університету. Упродовж 1907-1920 років керував Психологічною лабораторією, у 1920-1930 роках був директором Психологічного інституту. що діяли у структурі університету. Після раптової смерті у 1921 році керівника Педагогічного семінарію (Болеслава Маньковського) керував цим підрозділом філософського факультету до 1930 року. При виході на спочинок у 1930 році отримав титул Почесного професора Львівського університету.

Казимир Твардовський кількаразово обирався деканом філософського факультету (1900/01, 1904/05) і тричі був обраний Ректором університету (1914/15, 1915/16, 1916/17).

У 1919-1930 роках керував Екзаменаційною Комісією для кандидатів на посади вчителів вищих шкіл. За час наукової і викладацької діяльності був членом редколегій видань Przegląd filozoficzny (Філософський огляд), Wiedza i życie (Знання і життя), а також незмінним редактором усіх видань Польського Філософського Товариства, видання (Товариства вчителів вищих шкіл) Muzeum (Музей), щомісячника Ruch filozoficzny (Філософський рух).

Нагороди

У 1916 році був обраний почесним членом (Товариства вчителів вищих шкіл). Був нагороджений командорським хрестом ордена Франца Йосифа (1917), а також орденами Відродження Польщі (1929) та Komandoria Polonia Restituta (1930). Обирався Почесним доктором Варшавського і Познанського університетів, Почесним членом Познанського Наукового Товариства і Наукової Каси ім. Мяновського, дійсним членом Польської Академії Мистецтв і Наукового Товариства у Львові, почесним членом Філософського товариства у Львові і його довічним головою.

Мав своїх учнів і послідовників у всіх вишах Польщі. Вважався одним із найвидатніших педагогів свого часу.

Помер 11 лютого 1938 року у Львові Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 27..

image
Надгробок Казимира Твардовського на Личаківському цвинтарі (фото 2007 р.

Наукові погляди

Наукові зацікавлення Казимира Твардовського розвивалися у сфері методології наукових досліджень, визначення філософських наук та експериментальної психології, а також теорії поділу наук на апріорні та емпіричні. Він не був кабінетним вченим, а часто відвідував знану львівську Шотланську (Шкоцьку) кав'ярню, де полюбляла збиратися академічна еліта — здебільшого філософи і математики.

Твардовський ввів у філософський дискурс теорію про судження в психологічному сенсі. Його цікавила сутність суджень про вчинки та їхній зв'язок з іншими психічними явищами. Згідно з Францом Гіллебрандом він виділив дві позиції: ало- та ідіогенетична теорія суджень. Алогенетичні теорії (включаючи Мойсея Мендельсона та Іммануїла Канта) вважали судження певною системою або комбінацією декількох (принаймні двох) уявлень. Однак ідіогенетичні теорії (включаючи Франца Брентано) заявляли, що також можливі судження, які є не поєднанням уявлень, а простим твердженням про існування (або неіснування) чинного стану справ. Твардовський був прихильником останньої концепції, намагаючись розробити і вдосконалити філософські тези Брентано.

Також Твардовський приймає від Брентано поділ психічних явищ на уявлення, судження та емоції. Уявлення не входять до складу суджень, але вони їх дозволяють. При цьому, вистачає і одного уявлення, а не два, як у вищевказаній позиції. Третя основна відмінність — це класифікація акту судження як психічного феномену sui generis, тоді як в алогенному становищі такі факти лише синтезуються, аналізуються або поєднуються.

Розвиваючи тези Брентано, Твардовський розрізняє акт, зміст та предмет судження. Акт судження — це заява чи заперечення. Зміст судження — це конкретна реальність (існування чи неіснування). Однак предметом є те, що існування (або неіснування) підтверджується або заперечується. Завдяки такій конструкції судження Твардовський уникає помилки, яку зробив Брентано, не розрізняючи самого об'єкта та його викладу. Отже, об'єкти, що існують у свідомості, трактуються однаково з предметами, що існують у позадуховній реальності, і їх існування реально не може бути заперечене.

Посилаючись на ідіогенні теорії суджень, Твардовський зазначає, що їхня незавершеність була наслідком того, що предметом суджень зазвичай є різні взаємозв'язки. З цієї причини стверджувалося, що судження є явищем, яке складається з декількох уявлень. За його словами, однак, це не вичерпує всіх можливих актів судження. У випадку, коли ми просто заявляємо, що існує дещо (наприклад, «Бог існує»), ми маємо справу лише з одним уявленням («Бог»), яке і є предметом судження. Такі судження мають на меті вказати на те, що ідіогенні теорії є більш точними, тобто вони пояснюють більш широке коло випадків, ніж алогенні теорії.

Хоча внесок Твардовського в теорію суджень був визнаний, його критикували у використанні етимологічно неправильних назв (ідіо- та алогенетичні теорії суджень). В результаті цієї критики встановилася інша форма: ідіогенні та алогенні теорії суджень.

Примітки

  1. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 241. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. . Sejm-Wielki.pl. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 5 листопада 2019.
  4. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien, 1918. — S. 168.
  5. Ч. Гломбік Твардовський, Казимір Єжі Адольф // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 630. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — .
  6. Górski, T.P. (2006). Twardowski, Kazimierz (1866–1938). Encyclopedia of Language & Linguistics. Elsevier. с. 180—181. ISBN .
  7. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 243. — .
  8. Карівець І. . — С. 138—139.
  9. Hillebrand, Franz (2007). Die neuen Theorien der kategorischen Schlüsse.
  10. Kazimierz Twardowski: O idio- i allogenetycznych teoriach sądów. W: Wybrane pisma filozoficzne. Warszawa: PWN, 1965, s. 198.
  11. Kazimierz Twardowski: Akt, treść i przedmiot sądu. W: Wybrane pisma filozoficzne. Warszawa: PWN, 1965, s. 4–8.
  12. Kazimierz Twardowski: O idio- i allogenetycznych teoriach sądów. W: Wybrane pisma filozoficzne. Warszawa: PWN, 1965, s. 199.
  13. Daniela Tennerówna. Istnienie jako «treść» sądzenia i sądu. Kilka uwag na marginesie teorii sądu prof. Twardowskiego. «Przegląd Filozoficzny». XVII (4), s. 465, 1914.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tvardovskij Kazimir Yezhi Adolf Tvardovskij pol Kazimierz Jerzy Adolf Twardowski Ritter von Ogonczyk 20 zhovtnya 1866 Viden Avstriya 11 lyutogo 1938 Lviv Polsha polskij filosof logik psiholog i pedagog tvorec Lvivsko varshavskoyi filosofskoyi shkoli Dvoyuridnij brat rimo katolickogo arhiyepiskopa Boleslava Tvardovskogo Kazimezh TvardovskijKazimierz Jerzy Adolf TwardowskiNarodivsya20 zhovtnya 1866 1866 10 20 Viden AvstriyaPomer11 lyutogo 1938 1938 02 11 71 rik Lviv PolshaPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Krayina Avstro Ugorshina PolshaNacionalnistpolyakDiyalnistfilosof vikladach universitetu matematik psihologAlma materTerezianum Videnskij universitetGaluzfilosofiyaZakladLvivskij universitetPosadarektor Lvivskogo universitetuNaukovij stupinprofesorVchiteliFranc Brentano i dVidomi uchniVladislav Tatarkevich Yan Lukashevich Tadeush Kotarbinskij Kazimezh Ajdukevich Tadeush Chezhovskij Francishek Smolka Zigmunt Zavirskij Stepan Balej Yezhi Kurilovich Stanislav Lempickij Mechislav Gembarovich Ostap OrtvinAspiranti doktorantiStefan Banah 2 Yan Lukashevich 2 d 2 Kazimezh Ajdukevich 2 Tadeush Kotarbinskij 2 d 2 ChlenstvoPolske naukove tovaristvo u LvoviNagorodiKavaler komandorskogo hresta ordena Franca JosifaHrest Horobrih Polsha Kazimezh Tvardovskij u VikishovishiZhittyepisKazimir Tvardovskij narodivsya u Vidni v polskij rodini shlyahetskogo pohodzhennya Serednyu osvitu zdobuv u videnskij gimnaziyi Terezianum a vishu osvitu u Videnskomu universiteti Jogo vikladachem buv avstrijskij filosof i psiholog Franc Brentano yakij spraviv znachnij vpliv na formuvannya naukovih poglyadiv molodogo vchenogo U 1891 roci Tvardovskij zahistiv doktorsku pracyu z filosofiyi pid nazvoyu Pro zmist i predmet uyavlen Uprodovzh 1892 1895 rokiv vin pracyuvav u matematichnomu kabineti zakladu strahuvannya Pershogo zagalnogo tovaristva sluzhbovciv i v cej zhe chas pochav pracyuvati u Videnskomu universiteti spochatku asistentom a z 1894 roku privat docentom Institutu eksperimentalnoyi psihologiyi Pochinayuchi z 1895 i do 1930 roku vikladaye na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu na posadi spershu nadzvichajnogo a z 1898 roku uzhe zvichajnogo profesora Za chas roboti v universiteti vikladav teoriyu piznannya ontologiyu etiku estetiku logiku istoriyu filosofiyi psihologiyu pedagogiku U 1897 roci stvoriv i ocholiv filosofskij seminarij dlya studentiv universitetu Uprodovzh 1907 1920 rokiv keruvav Psihologichnoyu laboratoriyeyu u 1920 1930 rokah buv direktorom Psihologichnogo institutu sho diyali u strukturi universitetu Pislya raptovoyi smerti u 1921 roci kerivnika Pedagogichnogo seminariyu Boleslava Mankovskogo keruvav cim pidrozdilom filosofskogo fakultetu do 1930 roku Pri vihodi na spochinok u 1930 roci otrimav titul Pochesnogo profesora Lvivskogo universitetu Kazimir Tvardovskij kilkarazovo obiravsya dekanom filosofskogo fakultetu 1900 01 1904 05 i trichi buv obranij Rektorom universitetu 1914 15 1915 16 1916 17 U 1919 1930 rokah keruvav Ekzamenacijnoyu Komisiyeyu dlya kandidativ na posadi vchiteliv vishih shkil Za chas naukovoyi i vikladackoyi diyalnosti buv chlenom redkolegij vidan Przeglad filozoficzny Filosofskij oglyad Wiedza i zycie Znannya i zhittya a takozh nezminnim redaktorom usih vidan Polskogo Filosofskogo Tovaristva vidannya Tovaristva vchiteliv vishih shkil Muzeum Muzej shomisyachnika Ruch filozoficzny Filosofskij ruh NagorodiU 1916 roci buv obranij pochesnim chlenom Tovaristva vchiteliv vishih shkil Buv nagorodzhenij komandorskim hrestom ordena Franca Josifa 1917 a takozh ordenami Vidrodzhennya Polshi 1929 ta Komandoria Polonia Restituta 1930 Obiravsya Pochesnim doktorom Varshavskogo i Poznanskogo universitetiv Pochesnim chlenom Poznanskogo Naukovogo Tovaristva i Naukovoyi Kasi im Myanovskogo dijsnim chlenom Polskoyi Akademiyi Mistectv i Naukovogo Tovaristva u Lvovi pochesnim chlenom Filosofskogo tovaristva u Lvovi i jogo dovichnim golovoyu Mav svoyih uchniv i poslidovnikiv u vsih vishah Polshi Vvazhavsya odnim iz najvidatnishih pedagogiv svogo chasu Pomer 11 lyutogo 1938 roku u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 27 Nadgrobok Kazimira Tvardovskogo na Lichakivskomu cvintari foto 2007 r Naukovi poglyadiNaukovi zacikavlennya Kazimira Tvardovskogo rozvivalisya u sferi metodologiyi naukovih doslidzhen viznachennya filosofskih nauk ta eksperimentalnoyi psihologiyi a takozh teoriyi podilu nauk na apriorni ta empirichni Vin ne buv kabinetnim vchenim a chasto vidviduvav znanu lvivsku Shotlansku Shkocku kav yarnyu de polyublyala zbiratisya akademichna elita zdebilshogo filosofi i matematiki Tvardovskij vviv u filosofskij diskurs teoriyu pro sudzhennya v psihologichnomu sensi Jogo cikavila sutnist sudzhen pro vchinki ta yihnij zv yazok z inshimi psihichnimi yavishami Zgidno z Francom Gillebrandom vin vidiliv dvi poziciyi alo ta idiogenetichna teoriya sudzhen Alogenetichni teoriyi vklyuchayuchi Mojseya Mendelsona ta Immanuyila Kanta vvazhali sudzhennya pevnoyu sistemoyu abo kombinaciyeyu dekilkoh prinajmni dvoh uyavlen Odnak idiogenetichni teoriyi vklyuchayuchi Franca Brentano zayavlyali sho takozh mozhlivi sudzhennya yaki ye ne poyednannyam uyavlen a prostim tverdzhennyam pro isnuvannya abo neisnuvannya chinnogo stanu sprav Tvardovskij buv prihilnikom ostannoyi koncepciyi namagayuchis rozrobiti i vdoskonaliti filosofski tezi Brentano Takozh Tvardovskij prijmaye vid Brentano podil psihichnih yavish na uyavlennya sudzhennya ta emociyi Uyavlennya ne vhodyat do skladu sudzhen ale voni yih dozvolyayut Pri comu vistachaye i odnogo uyavlennya a ne dva yak u vishevkazanij poziciyi Tretya osnovna vidminnist ce klasifikaciya aktu sudzhennya yak psihichnogo fenomenu sui generis todi yak v alogennomu stanovishi taki fakti lishe sintezuyutsya analizuyutsya abo poyednuyutsya Rozvivayuchi tezi Brentano Tvardovskij rozriznyaye akt zmist ta predmet sudzhennya Akt sudzhennya ce zayava chi zaperechennya Zmist sudzhennya ce konkretna realnist isnuvannya chi neisnuvannya Odnak predmetom ye te sho isnuvannya abo neisnuvannya pidtverdzhuyetsya abo zaperechuyetsya Zavdyaki takij konstrukciyi sudzhennya Tvardovskij unikaye pomilki yaku zrobiv Brentano ne rozriznyayuchi samogo ob yekta ta jogo vikladu Otzhe ob yekti sho isnuyut u svidomosti traktuyutsya odnakovo z predmetami sho isnuyut u pozaduhovnij realnosti i yih isnuvannya realno ne mozhe buti zaperechene Posilayuchis na idiogenni teoriyi sudzhen Tvardovskij zaznachaye sho yihnya nezavershenist bula naslidkom togo sho predmetom sudzhen zazvichaj ye rizni vzayemozv yazki Z ciyeyi prichini stverdzhuvalosya sho sudzhennya ye yavishem yake skladayetsya z dekilkoh uyavlen Za jogo slovami odnak ce ne vicherpuye vsih mozhlivih aktiv sudzhennya U vipadku koli mi prosto zayavlyayemo sho isnuye desho napriklad Bog isnuye mi mayemo spravu lishe z odnim uyavlennyam Bog yake i ye predmetom sudzhennya Taki sudzhennya mayut na meti vkazati na te sho idiogenni teoriyi ye bilsh tochnimi tobto voni poyasnyuyut bilsh shiroke kolo vipadkiv nizh alogenni teoriyi Hocha vnesok Tvardovskogo v teoriyu sudzhen buv viznanij jogo kritikuvali u vikoristanni etimologichno nepravilnih nazv idio ta alogenetichni teoriyi sudzhen V rezultati ciyeyi kritiki vstanovilasya insha forma idiogenni ta alogenni teoriyi sudzhen PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 241 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Sejm Wielki pl Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 5 listopada 2019 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wien 1918 S 168 Ch Glombik Tvardovskij Kazimir Yezhi Adolf Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 630 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Gorski T P 2006 Twardowski Kazimierz 1866 1938 Encyclopedia of Language amp Linguistics Elsevier s 180 181 ISBN 9780080448541 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 243 ISBN 966 8955 00 5 Karivec I S 138 139 Hillebrand Franz 2007 Die neuen Theorien der kategorischen Schlusse Kazimierz Twardowski O idio i allogenetycznych teoriach sadow W Wybrane pisma filozoficzne Warszawa PWN 1965 s 198 Kazimierz Twardowski Akt tresc i przedmiot sadu W Wybrane pisma filozoficzne Warszawa PWN 1965 s 4 8 Kazimierz Twardowski O idio i allogenetycznych teoriach sadow W Wybrane pisma filozoficzne Warszawa PWN 1965 s 199 Daniela Tennerowna Istnienie jako tresc sadzenia i sadu Kilka uwag na marginesie teorii sadu prof Twardowskiego Przeglad Filozoficzny XVII 4 s 465 1914 PosilannyaKazimierz Jerzy Adolf Twardowski ze Skrzypny h Ogonczyk ID lu 4371 7 travnya 2016 u Wayback Machine Polska kulturologiya XX st Kazimir Tvardovskij 10 bereznya 2016 u Wayback Machine polskoyu movoyu Rukopisi Kazimira Tvardovskogo na portali Archiwum Cyfrowe Polaczonych Bibliotek WFiS UW IFiS PAN i PTF 12 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Psychology and Ontology Twardowski on the Content and Object of Presentations 14 serpnya 2011 u Wayback Machine
Топ