Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Схі дні торги пол Targi Wschodnie щорічні міжнародні виставки що відбувалися із 1921 по 1939 роки у Львові Орієнтовані н

Східні торги

Східні торги

Схі́дні торги́ (пол. Targi Wschodnie) — щорічні міжнародні виставки, що відбувалися із 1921 по 1939 роки у Львові. Орієнтовані на розвиток торгівлі Польщі з іншими країнами Центральної та Східної Європи, зокрема із СРСР.

image
Панорама виставки першої половини 1920-х років.
image
Вхід на виставку, 1930-ті роки.

Історія

Ідея створення Східних торгів, як майданчика міжнародної торгівлі виникла 1920 року в Купецькій конгрегації. У подальшому кілька членів конгрегації увійшли до спілки «Східні торги». Було обрано територію, на якій у 1894 році проводилась Загальна крайова виставка, а у 1916 році — військова виставка. Заходами опікувалось Міністерство промисловості та торгівлі та Міністерство закордонних справ Польщі. Загальна виставкова площа становила 220 тис. м², з яких 22 тис. забудовані павільйонами. До Східних торгів підведено власну гілку залізниці. Виставка мала власну товарну станцію, митницю, пошту, телеграф, газову та електричну мережу, водопровід, із містом пов'язана трамвайною гілкою. За усі роки у виставці взяли участь близько 229 фірм із близько 23 країн. До прикладу на VI Східних торгах проведених 5—15 вересня 1926 року, кількість відвідувачів сягнула 130 тис. Того року паралельно відбулась Будівельна виставка, котра була частиною Торгів і виявилась вкрай успішною. У рамках Будівельної виставки Дослідна станція Львівської політехніки отримала найвищу відзнаку — почесний диплом за наукову підтримку будівельної промисловості. Найактивнішим учасником Торгів 1926 року була Австрія (52 фірми), Німеччина (41 фірма), Франція (40 фірм), Чехословаччина (23 фірми), вперше взяли участь представники Туреччини, Іспанії, Алжиру, Болгарії, Естонії, Фінляндії. 1930 року було утворено окремий Будівельний відділ. 12-14 вересня того року він організував у Політехніці серію лекцій на тему будівництва. Доповідачами були Бартошевич, , Стефан Брила, Адам Курилло, Вітольд Мінкевич, , Єжи Саський, Тадеуш Врубель.

Торги 1939 року не відбулись через вибух Другої світової війни. Від 1953 року стару вузькоколійну залізничну гілку перебудовано у дитячу залізницю із трьома станціями. У ранні радянські часи павільйони виставки були зайняті військовими складами. Частину складів було ліквідовано, щоб 1956 року в кількох реконструйованих павільйонах відкрити виставку присвячену 700-річчю Львова. Частина території Східних торгів, зокрема головна тераса, тепер відноситься до Стрийського парку.

Архітектура

Перші павільйони зведені у 1921 році із нетривких матеріалів. У наступні роки їх поступово замінено на капітальні споруди більшого розміру. Більшість із них були згруповані вздовж центральної алеї. Стилістично відносились до неокласицизму, дворкового стилю, ар деко та функціоналізму (будівлі від 1930-х). Використовувались деякі павільйони, споруджені ще у 1894 році для Крайової виставки. Донині дійшли лише деякі переобладнані будівлі, однак у Державному архіві Львівської області збереглась багата фотодокументація і плани споруд.

Список деяких павільйонів
  • Павільйони сільськогосподарської секції у формах «Садибного стилю», пол. Styl dworkowy (1921, архітектор Ян Новорита).
  • Павільйон товариства «Eta» (1921, архітектор Вітольд Долинський).
  • Центральний павільйон або «Підкова» (1922, архітектори Іван Багенський, Броніслав Віктор, Вітольд Блада, Тадеуш Врубель).
  • Павільйон «Nafta» (бл. 1924, архітектор Євген Червінський).
  • Павільйон-ротонда «Sarotti» (1925, збережений дотепер, архітектор Тадеуш Врубель).
  • Броварня «Okocim» (1926, архітектор Ян Новорита).
  • Броварня PKO (1926, архітектор М. Косачевський).
  • Павільйон фірми «Baczewski», або «Вежа Бачевського» (1926, архітектор Ервін Вечорек).
  • «Lektor Pacyków» (1926, архітектори Альфред Захаревич, Євген Червінський).
  • «Hebrewo» (1927, архітектор Ян Новорита).
  • «Рудки» (1928, архітектор Вавжинець Дайчак).
  • Павільйон виставки архітектурних проектів (архітектор Збігнев Жепецький).
  • Павільйон фірми «J. Słoński» у стилі поміркованого функціоналізму (1935, архітектор Петро Тарнавецький).
  • Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, збудована у 1936—1937 роках. Архітектор Петро Тарнавецький, фірма Міхала Уляма. Зварні стальні конструкції даху виконала краківська фірма «L. Zieleniewski i Fitzner-Gamper S. A.». Наприкінці 1950-х років павільйон перебудований, де 1960 року було відкрито перший широкоформатний кінотеатр України — кінотеатр «Львів», що діє й донині.
  • У 1930—1936 роках на території було споруджено будинок Польського радіо в стилі функціоналізму за проектом Антонія Дигата. Під кінець 1930-х років установу вирішено перенести ближче до центру міста, однак через початок війни плани не реалізовано.
  • Павільйон алебастрових виробів «Журавно»
  • Павільйон транспорту, споруджений 1922 року. Архітектори Зигмунт Шмукер і А. Бадіян. Втрачений.
  • image
    Павільйон Малопольського банку
  • image
    Павільйон «Nafta»
  • image
    Павільйон сільського господарства й лісництва
  • image
    Павільйон-ротонда «Sarotti» (1925)
  • image
    Кіоск «Рудки» (1928).

Примітки

  1. Pfau J. Kupiectwo a Targi Wschodnie // Nowe Czasy. — 1 września 1935. — № 26. — S. 5.
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 536. — .
  3. Z ostatniej fazy rozwoju Targów Wschodnich // Architektura i Budownictwo. — 1926. — № 10/11. — S. 1—4.
  4. Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1927. — № 3. — S. 48.
  5. Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 16. — S. 295; Różne sprawy // Czasopismo Techniczne. — 1930. — № 19. — S. 360.
  6. Дорош А. Ю. Львів. На південний схід від передмістя // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 13.
  7. Архітектура Львова… — С. 603.
  8. Банцекова А. Є. До питання визначення стилю Ар Деко в архітектурі Львова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2008. — Вип. 18. — С. 128.
  9. Банцекова А. Є. До питання визначення… — С. 130.
  10. Бірюльов Ю. О. Долинський Вітольд // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 115. — .
  11. Банцекова А. Є. До питання визначення… — С. 128, 130.
  12. Банцекова А. Є. До питання визначення… — С. 127.
  13. Банцекова А. Є. До питання визначення… — С. 129—130.
  14. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — .
  15. Wilenko L. Stalowa konstrukcja spawana dachu nad nowym Pawilonem na Targach Wschodnich we Lwowie // Budowniczy. — 1936. — № 7—8. — S. 7
  16. . Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 17 вересня 2017.
  17. Архітектура Львова… — С. 549.
  18. Алебастр в історії Журавна // Галицька брама. — 1996. — № 13. — С. 8.
  19. Банцекова А. Є. До питання визначення… — С. 126.
  20. Ґранкін П. Е. Львів у кривому дзеркалі // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — 2007. — № 17. — С. 205.
Східні торги
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Східні торги у Вікісховищі?

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shi dni torgi pol Targi Wschodnie shorichni mizhnarodni vistavki sho vidbuvalisya iz 1921 po 1939 roki u Lvovi Oriyentovani na rozvitok torgivli Polshi z inshimi krayinami Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi zokrema iz SRSR Panorama vistavki pershoyi polovini 1920 h rokiv Vhid na vistavku 1930 ti roki IstoriyaIdeya stvorennya Shidnih torgiv yak majdanchika mizhnarodnoyi torgivli vinikla 1920 roku v Kupeckij kongregaciyi U podalshomu kilka chleniv kongregaciyi uvijshli do spilki Shidni torgi Bulo obrano teritoriyu na yakij u 1894 roci provodilas Zagalna krajova vistavka a u 1916 roci vijskova vistavka Zahodami opikuvalos Ministerstvo promislovosti ta torgivli ta Ministerstvo zakordonnih sprav Polshi Zagalna vistavkova plosha stanovila 220 tis m z yakih 22 tis zabudovani paviljonami Do Shidnih torgiv pidvedeno vlasnu gilku zaliznici Vistavka mala vlasnu tovarnu stanciyu mitnicyu poshtu telegraf gazovu ta elektrichnu merezhu vodoprovid iz mistom pov yazana tramvajnoyu gilkoyu Za usi roki u vistavci vzyali uchast blizko 229 firm iz blizko 23 krayin Do prikladu na VI Shidnih torgah provedenih 5 15 veresnya 1926 roku kilkist vidviduvachiv syagnula 130 tis Togo roku paralelno vidbulas Budivelna vistavka kotra bula chastinoyu Torgiv i viyavilas vkraj uspishnoyu U ramkah Budivelnoyi vistavki Doslidna stanciya Lvivskoyi politehniki otrimala najvishu vidznaku pochesnij diplom za naukovu pidtrimku budivelnoyi promislovosti Najaktivnishim uchasnikom Torgiv 1926 roku bula Avstriya 52 firmi Nimechchina 41 firma Franciya 40 firm Chehoslovachchina 23 firmi vpershe vzyali uchast predstavniki Turechchini Ispaniyi Alzhiru Bolgariyi Estoniyi Finlyandiyi 1930 roku bulo utvoreno okremij Budivelnij viddil 12 14 veresnya togo roku vin organizuvav u Politehnici seriyu lekcij na temu budivnictva Dopovidachami buli Bartoshevich Stefan Brila Adam Kurillo Vitold Minkevich Yezhi Saskij Tadeush Vrubel Torgi 1939 roku ne vidbulis cherez vibuh Drugoyi svitovoyi vijni Vid 1953 roku staru vuzkokolijnu zaliznichnu gilku perebudovano u dityachu zaliznicyu iz troma stanciyami U ranni radyanski chasi paviljoni vistavki buli zajnyati vijskovimi skladami Chastinu skladiv bulo likvidovano shob 1956 roku v kilkoh rekonstrujovanih paviljonah vidkriti vistavku prisvyachenu 700 richchyu Lvova Chastina teritoriyi Shidnih torgiv zokrema golovna terasa teper vidnositsya do Strijskogo parku ArhitekturaPershi paviljoni zvedeni u 1921 roci iz netrivkih materialiv U nastupni roki yih postupovo zamineno na kapitalni sporudi bilshogo rozmiru Bilshist iz nih buli zgrupovani vzdovzh centralnoyi aleyi Stilistichno vidnosilis do neoklasicizmu dvorkovogo stilyu ar deko ta funkcionalizmu budivli vid 1930 h Vikoristovuvalis deyaki paviljoni sporudzheni she u 1894 roci dlya Krajovoyi vistavki Donini dijshli lishe deyaki pereobladnani budivli odnak u Derzhavnomu arhivi Lvivskoyi oblasti zbereglas bagata fotodokumentaciya i plani sporud Spisok deyakih paviljoniv Paviljoni silskogospodarskoyi sekciyi u formah Sadibnogo stilyu pol Styl dworkowy 1921 arhitektor Yan Novorita Paviljon tovaristva Eta 1921 arhitektor Vitold Dolinskij Centralnij paviljon abo Pidkova 1922 arhitektori Ivan Bagenskij Bronislav Viktor Vitold Blada Tadeush Vrubel Paviljon Nafta bl 1924 arhitektor Yevgen Chervinskij Paviljon rotonda Sarotti 1925 zberezhenij doteper arhitektor Tadeush Vrubel Brovarnya Okocim 1926 arhitektor Yan Novorita Brovarnya PKO 1926 arhitektor M Kosachevskij Paviljon firmi Baczewski abo Vezha Bachevskogo 1926 arhitektor Ervin Vechorek Lektor Pacykow 1926 arhitektori Alfred Zaharevich Yevgen Chervinskij Hebrewo 1927 arhitektor Yan Novorita Rudki 1928 arhitektor Vavzhinec Dajchak Paviljon vistavki arhitekturnih proektiv arhitektor Zbignev Zhepeckij Paviljon firmi J Slonski u stili pomirkovanogo funkcionalizmu 1935 arhitektor Petro Tarnaveckij Paviljon vazhkoyi promislovosti najbilsha sporuda Shidnih torgiv zbudovana u 1936 1937 rokah Arhitektor Petro Tarnaveckij firma Mihala Ulyama Zvarni stalni konstrukciyi dahu vikonala krakivska firma L Zieleniewski i Fitzner Gamper S A Naprikinci 1950 h rokiv paviljon perebudovanij de 1960 roku bulo vidkrito pershij shirokoformatnij kinoteatr Ukrayini kinoteatr Lviv sho diye j donini U 1930 1936 rokah na teritoriyi bulo sporudzheno budinok Polskogo radio v stili funkcionalizmu za proektom Antoniya Digata Pid kinec 1930 h rokiv ustanovu virisheno perenesti blizhche do centru mista odnak cherez pochatok vijni plani ne realizovano Paviljon alebastrovih virobiv Zhuravno Paviljon transportu sporudzhenij 1922 roku Arhitektori Zigmunt Shmuker i A Badiyan Vtrachenij Paviljon Malopolskogo banku Paviljon Nafta Paviljon silskogo gospodarstva j lisnictva Paviljon rotonda Sarotti 1925 Kiosk Rudki 1928 PrimitkiPfau J Kupiectwo a Targi Wschodnie Nowe Czasy 1 wrzesnia 1935 26 S 5 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 536 ISBN 978 966 7022 77 8 Z ostatniej fazy rozwoju Targow Wschodnich Architektura i Budownictwo 1926 10 11 S 1 4 Rozne sprawy Czasopismo Techniczne 1927 3 S 48 Rozne sprawy Czasopismo Techniczne 1930 16 S 295 Rozne sprawy Czasopismo Techniczne 1930 19 S 360 Dorosh A Yu Lviv Na pivdennij shid vid peredmistya Galicka brama 2001 11 12 83 84 S 13 Arhitektura Lvova S 603 Bancekova A Ye Do pitannya viznachennya stilyu Ar Deko v arhitekturi Lvova Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2008 Vip 18 S 128 Bancekova A Ye Do pitannya viznachennya S 130 Biryulov Yu O Dolinskij Vitold Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 2 S 115 ISBN 978 966 7007 69 0 Bancekova A Ye Do pitannya viznachennya S 128 130 Bancekova A Ye Do pitannya viznachennya S 127 Bancekova A Ye Do pitannya viznachennya S 129 130 Piotr Tarnawiecki architekt lwowski Lwow 2002 S 100 ISBN 966 7022 27 7 Wilenko L Stalowa konstrukcja spawana dachu nad nowym Pawilonem na Targach Wschodnich we Lwowie Budowniczy 1936 7 8 S 7 Arhiv originalu za 17 veresnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2017 Arhitektura Lvova S 549 Alebastr v istoriyi Zhuravna Galicka brama 1996 13 S 8 Bancekova A Ye Do pitannya viznachennya S 126 Grankin P E Lviv u krivomu dzerkali Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2007 17 S 205 Shidni torgi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Shidni torgi u Vikishovishi

Дата публікації:
Топ