Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Аудиторія» — українська студентська газета, тижневик Національного університету «Львівська політехніка». Виходить з жовтня 1946 року.
| Тематика | студентське життя, освіта, наука, культура, суспільство |
|---|---|
| Періодичність виходу | щотижня |
| Мова | українська |
| Адреса редакції | 79013, Львів, вул. Бандери, 12, кімната 229 |
| Головний редактор | Ярослава Величко |
| Видавець | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Засновано | 1946 |
| Обсяг | 20-24-28 |
| Наклад | 2 000 примірників |
| Передплатний індекс | 35004 (в Укрпошта або в ДП «Преса») |
| | |
| audytoriya.lpnu.ua | |
Головний редактор (2012) — Тетяна Пасович. Попередній редактор - Ярослава Величко.
Наклад - 2 000 примірників.
Передісторія газети
Як свідчать архівні джерела, у Львівській політехніці перші періодичні видання з'явилися ще в XIX столітті і виходили в часи австро-угорського і польського панування. Зокрема, часопис Źycie Technickie був єдиним у тодішній Польщі науково-популярним виданням вищих технічних навчальних закладів. Із заснуванням 1920 року Товариства українських студентів «Основа» в Політехніці почав виходити часопис «Студентський вісник», згодом ― «Бюлетень», «Досвітні вогні» та інші.
Із приходом більшовиків у вищих навчальних закладах Галичини почали випускати «багатотиражки» ― органи адміністрацій і партійних комітетів. У 1939—1941 роках у Львівському політехнічному інституті виходила багатотиражна газета «Червоний технік» (головний редактор Й.Рутштейн).
Історія
8 жовтня 1946 вийшло перше число газети «Радянський студент» (редактор Г.Самійленко, згодом редакційний колектив очолювали В.Бояр-Созонович, В.Сігорський, Л.Попко, С.Роговий, М.Горбатенко, Е.Мілевський, О.Козенко, С.Паливода). Саме цю дату прийнято вважати днем народження газети.
Як і всі періодичні видання того часу, газета була дзеркалом тодішньої політичної системи. Та, попри ідеологічну заанґажованість, вона була газетою студентською, освітянською. Навчальні будні, залікові й екзаменаційні сесії, наукові пошуки, студентські проблеми і дозвілля, художня самодіяльність і фізична культура були головними темами газетних публікацій.
1990 року, реагуючи на суспільно-політичні процеси в країні, орган парткому «Радянський студент» трансформувався у видання колективу Інституту під назвою «Львівський політехнік».
У той час через фінансові проблеми багато закладів освіти закривало свої видання, але Львівська політехніка зберегла свою газету.
Коли у 1980-х роках студент Володимир Пасічник сказав, що скоро газету можна буде робити на комп'ютері, це видавалося фантастикою. Та невдовзі інший студент, Микола Проданюк, під керівництвом уже доцента В.Пасічника реалізував перший у Львові проект — комп'ютерну верстку газети. Цією газетою був «Львівський політехнік». Згодом першим штатним верстальником стала Ірина Мамчур, яка вже під керівництвом викладача М.Проданюка робила в редакції свій дипломний проект, а після неї — студенти Орест Гавдьо, Руслан Валько, Ярослав Дубовик, Ігор Максимів, Наталя Бебел, Павло Проців.
У 1990-х роках газета «Львівський політехнік» тричі перемагала в конкурсах міжнародних фондів «Відродження» та «Євразія» і здобувала ґранти на організаційний і професіональний розвиток. А 1997 року перетворилася на освітній студентський тижневик «Аудиторія» з загальнодержавною сферою розповсюдження, внесений у Каталог періодичних видань України.
Сьогодення
Упродовж усіх цих літ незмінними залишалися пріоритети студентської й освітньої тематики, тісні зв'язки з навчальними підрозділами. Традиційно публікуються статті на історичну, суспільно-економічну, освітньо-наукову тематику викладачів і науковців Політехніки: Леонтія Дещинського, Ігора Гавриліва, Геннадія Вознюка, Ірини Фаріон, Оксани Микитюк, Олександра Шишки, Ренати Самотій, Зінаїди Козачук, Олега Кузьміна, Арнольда Прохорова. В «Аудиторію» подавали свої статті професори Степан Вовканич і Степан Злупко, журналіст Богдан Залізняк, історик Орест Тучковський.
Студентами дописували до газети директор Інституту інженерної механіки і транспорту професор Зіновій Стоцько, завідувачі кафедри Орест Івахів і Володимир Пасічник, професор В'ячеслав Довбенко, доцент Олег Іванчук, а також Олександр Шлапак, Роман Мурій, Богдан Скрига, Валерій Ужегов.
У різні часи впродовж своїх студентських років фотокореспондентами газети на громадських засадах працювали Юрій Курдина, Володимир Архипцев, Олександр Супрун, Михайло Гонак та інші майстри фотомистецтва. Щороку редакція влаштовує фотоконкурси та виставки студентських світлин і нагороджує їхніх авторів.
Від початку існування газети при редакції працює Літературна студія. Першим її керівником був відомий поет Микола Петренко. Тут друкували свої перші поезії тодішні студенти Політехніки: поетеса Оксана Сенатович, поетеса і художниця Лариса Учурханова, Левко Глухівський (потім завідувач кафедри, професор, народний депутат України). Другим керівником літстудії був поет Петро Шкраб'юк (учасники Олесь Гордон, Юрій Лазірко, Олександр Морушко, Софія Когут - усі стали знані як поети). У 1990-х рр. Літературну студію провадив поет Богдан Залізняк (староста — Оксана Фітель). Після нього студією керував лауреат Шевченківської премії Ігор Калинець.
Газета виступає організатором цільових і масових акцій: тематичних семінарів, дискусій за «круглим столом», соціологічних досліджень на актуальні теми, інтелектуальних та інших конкурсів, співорганізатором громадських і культурних заходів для молоді Львівщини. Щороку в День газети організовує зустрічі зі студентами — громадськими кореспондентами різних поколінь, влаштовує вечірки, конкурси, спортивні змагання на приз газети. З'явилася традиція ― на посвяченні першокурсників у студенти дарувати їм спеціальний випуск «Аудиторії».
Перший журналістський досвід у студентській газеті здобували студенти-політехніки, а нині професіональні журналісти Любко Петренко, Олександр Катачин, Наталя Кисіль, Надія Кугук, Петро Яценко, Олександр Єрохин. В "Аудиторії" публікувалися репортажі студента прикладної лінґвістики Володимира Самусенка та інформації курсанта Військового інституту Дмитра Жмовки. Сьогодні вони друкуються у великих газетах, а їм на зміну прийшли нові: Андрій Шпіцер, Світлана Шевчук, Дмитро Бучко.
Рубрики газети є постійні, періодичні й одноразові, залежно від тематики і жанрової різноманітності кожного числа. Так, постійними є сторінки «Студії» (відділ освіти і науки), «Суспільство», «Молодіжна політика», «Студмістечко», «Здоров'я», «Фізкультура і спорт» (відділ молодіжної політики), «Культура» і «Перерва» (відділ культури і дозвілля). Регулярно на сторінках газети проводяться конкурси, вікторини, хіт-паради тощо.
 | «Наша газета — це літопис Львівської політехніки і студентського руху загалом; це долі багатьох поколінь викладачів і студентів, які писали до неї і про котрих писала газета; це хроніка і трибуна нашої національно-визвольної боротьби, демократичних перетворень у суспільстві і високій школі» |  |
Колектив редакції нагороджений Дипломами Національної спілки журналістів України (1996, 2006), Дипломом міжнародного фонду «Відродження» за найкраще висвітлення процесу економічних реформ (1994), Дипломом конкурсу міжнародного фонду «Євразія» ― «ЗМІ для громадянського суспільства» (1997), Дипломом Фестивалю дитячих і молодіжних ЗМІ (2006), Почесними грамотами Національного університету «Львівська політехніка», а головний редактор ― Почесними грамотами Львівської політехніки, Національної спілки журналістів України, Міністерства освіти і науки України, знаком «Відмінник освіти України». Наприкінці 2007 року «Аудиторія» перемогла у Всеукраїнському конкурсі засобів масової інформації «Вища школа», організованому Міністерством освіти й науки України, Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Асоціацією працівників ЗМІ, і нагороджена спеціальним призом «Вища школа» ― «за високопрофесійну систематичну роботу у висвітленні в ЗМІ актуальних проблем вищої школи», а також здобула 1-е місце в номінації «Науково-дослідна робота» і 3-є місце в номінації «Впровадження студентського самоврядування» цього конкурсу.
Посилання
- «Аудиторія» — від А до Я (сторінка НУЛП) [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Auditoriya ukrayinska studentska gazeta tizhnevik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Vihodit z zhovtnya 1946 roku Auditoriya Tematika studentske zhittya osvita nauka kultura suspilstvoPeriodichnist vihodu shotizhnyaMova ukrayinskaAdresa redakciyi 79013 Lviv vul Banderi 12 kimnata 229Golovnij redaktor Yaroslava VelichkoVidavec Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Zasnovano 1946Obsyag 20 24 28Naklad 2 000 primirnikivPeredplatnij indeks 35004 v Ukrposhta abo v DP Presa audytoriya lpnu ua U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Auditoriya znachennya Golovnij redaktor 2012 Tetyana Pasovich Poperednij redaktor Yaroslava Velichko Naklad 2 000 primirnikiv Peredistoriya gazetiYak svidchat arhivni dzherela u Lvivskij politehnici pershi periodichni vidannya z yavilisya she v XIX stolitti i vihodili v chasi avstro ugorskogo i polskogo panuvannya Zokrema chasopis Zycie Technickie buv yedinim u todishnij Polshi naukovo populyarnim vidannyam vishih tehnichnih navchalnih zakladiv Iz zasnuvannyam 1920 roku Tovaristva ukrayinskih studentiv Osnova v Politehnici pochav vihoditi chasopis Studentskij visnik zgodom Byuleten Dosvitni vogni ta inshi Iz prihodom bilshovikiv u vishih navchalnih zakladah Galichini pochali vipuskati bagatotirazhki organi administracij i partijnih komitetiv U 1939 1941 rokah u Lvivskomu politehnichnomu instituti vihodila bagatotirazhna gazeta Chervonij tehnik golovnij redaktor J Rutshtejn Istoriya8 zhovtnya 1946 vijshlo pershe chislo gazeti Radyanskij student redaktor G Samijlenko zgodom redakcijnij kolektiv ocholyuvali V Boyar Sozonovich V Sigorskij L Popko S Rogovij M Gorbatenko E Milevskij O Kozenko S Palivoda Same cyu datu prijnyato vvazhati dnem narodzhennya gazeti Yak i vsi periodichni vidannya togo chasu gazeta bula dzerkalom todishnoyi politichnoyi sistemi Ta popri ideologichnu zaangazhovanist vona bula gazetoyu studentskoyu osvityanskoyu Navchalni budni zalikovi j ekzamenacijni sesiyi naukovi poshuki studentski problemi i dozvillya hudozhnya samodiyalnist i fizichna kultura buli golovnimi temami gazetnih publikacij 1990 roku reaguyuchi na suspilno politichni procesi v krayini organ partkomu Radyanskij student transformuvavsya u vidannya kolektivu Institutu pid nazvoyu Lvivskij politehnik U toj chas cherez finansovi problemi bagato zakladiv osviti zakrivalo svoyi vidannya ale Lvivska politehnika zberegla svoyu gazetu Koli u 1980 h rokah student Volodimir Pasichnik skazav sho skoro gazetu mozhna bude robiti na komp yuteri ce vidavalosya fantastikoyu Ta nevdovzi inshij student Mikola Prodanyuk pid kerivnictvom uzhe docenta V Pasichnika realizuvav pershij u Lvovi proekt komp yuternu verstku gazeti Ciyeyu gazetoyu buv Lvivskij politehnik Zgodom pershim shtatnim verstalnikom stala Irina Mamchur yaka vzhe pid kerivnictvom vikladacha M Prodanyuka robila v redakciyi svij diplomnij proekt a pislya neyi studenti Orest Gavdo Ruslan Valko Yaroslav Dubovik Igor Maksimiv Natalya Bebel Pavlo Prociv U 1990 h rokah gazeta Lvivskij politehnik trichi peremagala v konkursah mizhnarodnih fondiv Vidrodzhennya ta Yevraziya i zdobuvala granti na organizacijnij i profesionalnij rozvitok A 1997 roku peretvorilasya na osvitnij studentskij tizhnevik Auditoriya z zagalnoderzhavnoyu sferoyu rozpovsyudzhennya vnesenij u Katalog periodichnih vidan Ukrayini SogodennyaUprodovzh usih cih lit nezminnimi zalishalisya prioriteti studentskoyi j osvitnoyi tematiki tisni zv yazki z navchalnimi pidrozdilami Tradicijno publikuyutsya statti na istorichnu suspilno ekonomichnu osvitno naukovu tematiku vikladachiv i naukovciv Politehniki Leontiya Deshinskogo Igora Gavriliva Gennadiya Voznyuka Irini Farion Oksani Mikityuk Oleksandra Shishki Renati Samotij Zinayidi Kozachuk Olega Kuzmina Arnolda Prohorova V Auditoriyu podavali svoyi statti profesori Stepan Vovkanich i Stepan Zlupko zhurnalist Bogdan Zaliznyak istorik Orest Tuchkovskij Studentami dopisuvali do gazeti direktor Institutu inzhenernoyi mehaniki i transportu profesor Zinovij Stocko zaviduvachi kafedri Orest Ivahiv i Volodimir Pasichnik profesor V yacheslav Dovbenko docent Oleg Ivanchuk a takozh Oleksandr Shlapak Roman Murij Bogdan Skriga Valerij Uzhegov U rizni chasi vprodovzh svoyih studentskih rokiv fotokorespondentami gazeti na gromadskih zasadah pracyuvali Yurij Kurdina Volodimir Arhipcev Oleksandr Suprun Mihajlo Gonak ta inshi majstri fotomistectva Shoroku redakciya vlashtovuye fotokonkursi ta vistavki studentskih svitlin i nagorodzhuye yihnih avtoriv Vid pochatku isnuvannya gazeti pri redakciyi pracyuye Literaturna studiya Pershim yiyi kerivnikom buv vidomij poet Mikola Petrenko Tut drukuvali svoyi pershi poeziyi todishni studenti Politehniki poetesa Oksana Senatovich poetesa i hudozhnicya Larisa Uchurhanova Levko Gluhivskij potim zaviduvach kafedri profesor narodnij deputat Ukrayini Drugim kerivnikom litstudiyi buv poet Petro Shkrab yuk uchasniki Oles Gordon Yurij Lazirko Oleksandr Morushko Sofiya Kogut usi stali znani yak poeti U 1990 h rr Literaturnu studiyu provadiv poet Bogdan Zaliznyak starosta Oksana Fitel Pislya nogo studiyeyu keruvav laureat Shevchenkivskoyi premiyi Igor Kalinec Gazeta vistupaye organizatorom cilovih i masovih akcij tematichnih seminariv diskusij za kruglim stolom sociologichnih doslidzhen na aktualni temi intelektualnih ta inshih konkursiv spivorganizatorom gromadskih i kulturnih zahodiv dlya molodi Lvivshini Shoroku v Den gazeti organizovuye zustrichi zi studentami gromadskimi korespondentami riznih pokolin vlashtovuye vechirki konkursi sportivni zmagannya na priz gazeti Z yavilasya tradiciya na posvyachenni pershokursnikiv u studenti daruvati yim specialnij vipusk Auditoriyi Pershij zhurnalistskij dosvid u studentskij gazeti zdobuvali studenti politehniki a nini profesionalni zhurnalisti Lyubko Petrenko Oleksandr Katachin Natalya Kisil Nadiya Kuguk Petro Yacenko Oleksandr Yerohin V Auditoriyi publikuvalisya reportazhi studenta prikladnoyi lingvistiki Volodimira Samusenka ta informaciyi kursanta Vijskovogo institutu Dmitra Zhmovki Sogodni voni drukuyutsya u velikih gazetah a yim na zminu prijshli novi Andrij Shpicer Svitlana Shevchuk Dmitro Buchko Rubriki gazeti ye postijni periodichni j odnorazovi zalezhno vid tematiki i zhanrovoyi riznomanitnosti kozhnogo chisla Tak postijnimi ye storinki Studiyi viddil osviti i nauki Suspilstvo Molodizhna politika Studmistechko Zdorov ya Fizkultura i sport viddil molodizhnoyi politiki Kultura i Pererva viddil kulturi i dozvillya Regulyarno na storinkah gazeti provodyatsya konkursi viktorini hit paradi tosho Nasha gazeta ce litopis Lvivskoyi politehniki i studentskogo ruhu zagalom ce doli bagatoh pokolin vikladachiv i studentiv yaki pisali do neyi i pro kotrih pisala gazeta ce hronika i tribuna nashoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi demokratichnih peretvoren u suspilstvi i visokij shkoli Rektor universitetu Yurij Rudavskij na vidznachenni 60 richchya gazeti Kolektiv redakciyi nagorodzhenij Diplomami Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini 1996 2006 Diplomom mizhnarodnogo fondu Vidrodzhennya za najkrashe visvitlennya procesu ekonomichnih reform 1994 Diplomom konkursu mizhnarodnogo fondu Yevraziya ZMI dlya gromadyanskogo suspilstva 1997 Diplomom Festivalyu dityachih i molodizhnih ZMI 2006 Pochesnimi gramotami Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika a golovnij redaktor Pochesnimi gramotami Lvivskoyi politehniki Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Ministerstva osviti i nauki Ukrayini znakom Vidminnik osviti Ukrayini Naprikinci 2007 roku Auditoriya peremogla u Vseukrayinskomu konkursi zasobiv masovoyi informaciyi Visha shkola organizovanomu Ministerstvom osviti j nauki Ukrayini Kiyivskim nacionalnim universitetom im T Shevchenka ta Asociaciyeyu pracivnikiv ZMI i nagorodzhena specialnim prizom Visha shkola za visokoprofesijnu sistematichnu robotu u visvitlenni v ZMI aktualnih problem vishoyi shkoli a takozh zdobula 1 e misce v nominaciyi Naukovo doslidna robota i 3 ye misce v nominaciyi Vprovadzhennya studentskogo samovryaduvannya cogo konkursu Posilannya Auditoriya vid A do Ya storinka NULP 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine