Націона́льний університе́т «Льві́вська політе́хніка» — університет технічного профілю зі статусом національного, заснований 1816 року у місті Львові. За оцінками Times Higher Education 2024, посідає перше місце в Україні як технічний заклад вищої освіти та друге серед всіх закладів вищої освіти після Сумського державного університету.
Національний університет «Львівська політехніка» | |
---|---|
НУ «ЛП» | |
Головний корпус Львівської політехніки | |
49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.000° сх. д.Координати: 49°50′ пн. ш. 24°00′ сх. д. / 49.833° пн. ш. 24.000° сх. д. | |
Міжнародна назва | Lviv Polytechnic National University |
Тип | технічного профілю, національний |
Країна | Україна |
Гасло | Litteris et Artibus |
Гасло українською | Наукам і Мистецтвам |
Засновано | 7 березня 1816 |
Ректор | Бобало Юрій Ярославович |
Студентів | 33500 |
Співробітників | 3587 (з них понад 2200 — науково-педагогічний склад) |
Докторів | 350 |
Членство у | |
Випускники | |
Адреса | 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12 |
Сайт | lpnu.ua |
Нагороди | |
Lviv Polytechnic у Вікісховищі |
Університет є найбільшим навчальним закладом України за кількістю студентів та одним з найбільших за кількістю інститутів (підрозділів) та кафедр.
7 березня визначено Днем Львівської політехніки.
Історія
Реальна школа
7 березня 1816 року у Львові відкрито Цісарсько-королівську реальну школу. Утримували навчальний заклад за кошти нововведеного місцевого промислового податку. В навчальних планах Реальної школи основну роль відвели предметам природничо-математичного циклу, кресленню, малюванню та вивченню мов. Реальна школа невдовзі стала визнаним науково-інтелектуальним та освітнім центром, осередком національної культури, свободи й демократичного розвою. Навчальний процес у навчальному закладі здійснювався на основі німецьких освітніх програм, які були пристосовані до місцевих вимог. Новостворена Реальна школа розмістилася в будинку під номером 20 на тодішній вулиці Пекарській (нині — вулиця Вірменська). Вступати до Реальної школи дозволялося випускникам, які закінчили 4-річну Нормальну школу.
Від Школи технічних наук і торгівлі до Політехнічної школи
У 1825 році, згідно з декретом австрійського імператора Франца Йосифа I, трикласну Реальну школу було реорганізовано в Цісарсько-королівську школу технічних наук і торгівлі. 1835 року заклад було перетворено в Цісарсько-королівську реально-торговельну академію. Тут у 1841 році відкрили технічний факультет.
У 1844 році, в будинку Даровського, що на теперішній вулиці Вірменській, 2, було відкрито Цісарсько-королівську технічну академію з технічним і торговельним відділами (факультетами) як реорганізовану Реально-торговельну-академію. Вона була однією з перших академічних технічних шкіл в Європі й першою в Україні. Технічна академія стала центром найкращих викладацьких технічних кадрів Галичини та молодечих амбіцій її студентів
Після проведеної в Австрійській монархії у 1863 році освітньої реформи, внаслідок чого освіту було поділено на вищу, середню й елементарну, Технічна академія у Львові, тільки за 14 років роботи, стала вищим навчальним закладом, отримавши в 1877 році статус «Hochschule», себто статус закладу вищої освіти.
У 1872 році австрійський уряд ухвалив рішення про зведення нового будинку для Технічної академії на місці колишніх садів графині Фредро поряд з вулицею Новий Світ (на теперішній вулиці Степана Бандери). 12 квітня цього ж року львівський магістрат затвердив дозвіл на спорудження будинку. Проєкт будівлі виконав архітектор Юліан Захаревич. Будівництво було завершено 1 жовтня 1877 року. Академія отримала назву Вищої технічної школи і її було включено до академічних шкіл Австро-Угорської імперії. 15 листопада 1877 року відбулося урочисте відкриття будівлі й інавгурація новообраного ректора — Юліана Захаревича. Новий навчальний рік під керівництвом нового ректора почали в новому корпусі академії. У 1894 році Вищу технічну школу було перейменовано у Цісарсько-королівську політехнічну школу. Вже в перші роки XX століття постала необхідність розширення будинку. До північного фасаду у 1903—1905 роках добудували два ризаліти, де на кожному з трьох поверхів розмістили лекційні аудиторії.
Станом на 1907 рік національний склад студентів був наступний: поляків — 998 студентів (серед яких 6 греко-католиків); русинів (українців) — 69 студентів; чехів — 3 студенти; німців — 1 студент; росіян — 1 студент; французів — 1 студент; англійців — 1 студент; не визначеної національності (імовірно євреї) — 114 студентів; загалом навчалося 1188 студентів.
10 липня 1912 року лекцію у Політехнічній школі прочитала Марія Склодовська-Кюрі, відома польська та французька науковиця. Того ж дня вчена рада Політехніки вшанувала Марію званням почесного доктора технічних наук. Її ім'я увічнено на почесній таблиці докторів Honoris causa Львівської політехніки.
Під час Першої світової війни Політехнічна школа, як і інші вищі навчальні заклади Львова, не діяла. У її головному корпусі розмістився австрійський військовий шпиталь. Через відсутність у місті дров для опалення у цей час було спалено майже все дерев'яне обладнання аудиторій. Також постраждав внутрішній вистрій залів і музейні колекції.
У листопаді 1918 року під час польсько-української війни тут розмістився головний шпиталь польського війська у Львові.
Після завершення боїв були відновлені фасади корпусу та влаштовано центральне опалення будинку, також частково переплановано будинок та змінено функцію частини приміщень.
Львівська політехніка як сучасний заклад вищої освіти
З 1921 року заклад став називатися Львівською політехнікою, а з 1939 року, після захоплення Львова радянською армією — Львівським політехнічним інститутом. Під час Другої світової війни в будинку розміщувався німецький військовий шпиталь.
За радянської доби існувало шість факультетів: енерго- та машинобудівний, електротехнічний, хіміко-технологічний, архітектурно-будівельний, шляхово-водний, сільськогосподарський та лісовий. Загалом функціонувало 79 кафедр, на яких працювало 395 викладачів. Навчальний заклад фінансували з державного бюджету Радянського Союзу; суттєво збільшилася кількість навчальних корпусів, побудовано сучасні гуртожитки.
Особливого розвитку університет набув у 1963—1971 роках за часів ректора Григорія Денисенка. Тоді на 21 факультеті та двох філіалах у Луцьку і Тернополі навчалося 27500 студентів. Навчальний процес у 1970-х роках у Львівському політехнічному інституті забезпечували 89 кафедр, на яких працювало 1589 професорів, доцентів і викладачів, а навчання студентів вели за 49 спеціальностями.
У червні 1993, за рік до святкування свого 150-річчя, Львівський політехнічний інститут отримав найвищий — четвертий — рівень акредитації, статус університету і назву Державний університет «Львівська політехніка». У 2000 році Львівська політехніка отримала статус національного університету. У 2001 році Львівська політехніка реформувала свою структуру; факультети були перерозподілені та перетворені у 16 інститутів.
8 липня 2009 року Кабінет Міністрів України на своєму засіданні надав Національному університету «Львівська політехніка» статус самоврядного дослідницького національного вищого навчального закладу.
З часу заснування і донині Ректорами Львівської політехніки була ціла низка видатних науковців та освітян, серед яких — відомий архітектор Юліан Захаревич, автор проєкту головного корпусу університету. У 1879 році ректором уперше став українець — Юліан Медвецький. Першим демократично обраним ректором Львівської політехніки у сучасній незалежній Україні став Юрій Рудавський у 1991 році. З 2007 року університет очолює професор Юрій Бобало.
Архітектура Львівської політехніки
Архітектура Львівської політехніки витримана в чотирьох стилях: неоренесанс, неокласицизм, модернізм та бруталізм.
Основне архітектурне тло розташоване на території між вулицями Степана Бандери, Митрополита Андрея, Професорською, Миколи Устияновича та площею Святого Юра. Західну частину (вздовж вулиць Митрополита Андрея та Олександра Карпінського) було забудовано сильно пізніше, ніж східну: вже за радянської доби.
Головний корпус
Головний корпус Львівської політехніки, споруджений 1877 року в стилі неоренесансу під орудою тодішнього ректора, професора Юліана Захаревича, став перлиною архітектури міста. Будівля є однією з головних архітектурних домінант на вулиці Степана Бандери.
Полотна в актовому залі головного корпусу символізують технічний прогрес. Всього в актовому залі є 11 написаних олією картин, які створені у 1880-х роках видатним польським художником Яном Матейком у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони написані майстрами краківської художньої школи під керівництвом автора.
Упродовж трьох століть свого розвитку університет є невіддільною складовою європейської технічної науки, уславився висококваліфікованими кадрами інженерів, конструкторів, вчених.
Фасад
Головний фасад із трьома тонкими ризалітами виконаний у строгих архітектурних формах неокласицизму. Центр його композиції утворює ризаліт потрактований у вигляді монументального неокласичного шестиколонного портика коринфського ордера висотою у два поверхи. Портик завершений високим аттиком зі скульптурною групою роботи Леонарда Марконі. Архітектор переосмислив стиль віденського історизму і додав у конструкцію будови елементи ренесансу і бароко. Алегоричні фігури групи символізують Інженерну науку, Архітектуру та Механіку — три основні факультети, що початково містилися у будинку. На аттику встановлений латинський напис «Litteris et Artibus» (присвята будинку, дослівно означає «Наукам і Мистецтвам»). На фризі антаблемента до 1919 р. був напис: «Franciscus Josephus, Austriae Imperator, A. D. 1877», («Франц Йосиф, Імператор Австрії, Року Божого 1877»). Фасади будинку чітко поділені на горизонтальні яруси. Партер рустований, з півциркульними вікнами, відділений від решти карнизом. Прямокутні вікна 2–3 поверхів з профільованими обрамленнями та сандриками — трикутними на другому та лінійними на третьому поверсі.
Інтер'єр вестибюля та сходової клітки
На противагу строгим неокласицистичним формам фасадів будівлі, інтер'єр парадний, неоренесансний. Урочисте враження справляє широкий вестибюль, дзеркальне склепіння центральної частини якого підтримують два ряди подвійних колон тосканського ордера. Бічні частини вестибюля перекриті хрестовими склепіннями.
Зліва у ніші розміщений мармуровий бюст Юліана Захаревича — робота скульптора Юліуша Белтовського (1910 р.), встановлений у 1913 р. Навпроти встановлена у 1990-х рр. пам'ятна стела «Борцям за волю України», виконана скульпторами Богданом Поповичем, Федором Василенком та Олегом Лясковським. На бронзовій плиті стели вилиті імена випускників та викладачів Львівської політехніки, які в роки німецької окупації та комуністичного режиму віддали життя в боротьбі за волю України: Микола Шлаг, Петро Франко, Катерина Зарицька, Андрій П'ясецький, Андрій Ластовецький, Олекса Гасин.
З вестибюля дев'ять сходинок ведуть вгору, у просторий передсінок, звідки є двері до коридорів, що ведуть до навчальних аудиторій на першому поверсі.
На другий поверх веде парадна сходова клітка з ліпними балюстрадами, прикрашеними декоративними металевими ліхтарями на п'єдесталах. Простір сходової клітки перекритий дзеркальним склепіннями з розпалубками, зі світловим ліхтарем у центрі. На другому поверсі сходи оточені по периметру аркадами, за якими — галереї, перекриті хрестовими склепіннями. Аркади — іонічного ордера, з боку сходової клітки їх антревольти арок декоровані алегоричними скульптурами з цементу та гідравлічного вапна, що персоніфікують мистецтво та науку. Автором цих скульптур, а також алегоричних фігур поряд із обома сходовими клітками на третій поверх був скульптор Еміль Шредль.
Поліхромні розписи склепінь сходової клітки та вестибюля виконали братами Маврицієм та Айзіґом Флеками за ескізами Юліана Захаревича.
Актова зала
На другому поверсі, поряд зі сходовою кліткою, розміщена велика актова зала, яка вважається одним з найкрасивіших приміщень будівлі. Зала — у два світла, її стіни почленовані подвійними тричвертними колонами коринфського ордеру, що підтримують антаблемент із карнизом на модульйонах. Між колонами — дзеркала, розписані 1884 р. художником Іваном Долинським з імітацією мармуру. Над антаблементом спаровані каріатиди підтримують ще один антаблемент. Стеля пласка, декорована кесонами з позолоченою дерев'яною різьбою, розетами, майолікою. Одинадцять полів між каріатидами прикрашені картинами за ескізами Яна Матейка «Тріумф прогресу», що представляють цикл сцен розвитку людської цивілізації:
- Створення людини.
- Відповідальність людини за долю землі.
- Боже натхнення.
- Вади людства.
- Примарний тріумф сатани.
- Пресвята Богородиця втішає тих, хто приходить до неї.
- Поезія, Музика, Історія.
- Скульптура, Живопис та Архітектура.
- Винахід залізниці та парової машини.
- Винахід телеграфу.
- Суецький канал.
Ескізи, виконані на картонах, зберігаються сьогодні у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Їх виготовив художник Ян Матейко на замовлення імператора Франца Йосифа I у манері властивій академізму XIX ст. Самі ж картини створені викладачами та учнями Краківської школи мистецтв, зокрема Юзефом Унєжицьким, Тадеушем Лісевичем, Володимиром Лускіною, Каспаром Желяховським, Олексієм Стражинським, Влодзімєжом Тетмаєром, Людвіком де Ляво, Вінцентієм Водзіновським та ін.
Дверні прорізи зали оформлені масивними декоративними десюдепортами, підлога вкрита паркетом.
Організація і структура
Керівництво університету
До складу керівництва університету входять:
- Ректор — доктор технічних наук, професор Бобало Юрій Ярославович.
- Перший проректор — доктор технічних наук, професор Матвійків Олег Михайлович.
- Проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку — доктор економічних наук, доцент Жук Лілія Володимирівна.
- Проректор з наукової роботи — доктор технічних наук, професор Демидов Іван Васильович.
- Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків — доктор економічних наук, професор Чухрай Наталія Іванівна.
- Проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації — доктор технічних наук, професор Жежнич Павло Іванович.
- Проректор з науково-педагогічної роботи — кандидат технічних наук, доцент Давидчак Олег Романович.
- Проректор з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку — доктор технічних наук, професор Корж Роман Орестович.
- Проректор з економічних питань — кандидат економічних наук, Лемішовський Василь Іванович.
- Проректор з навчально-виробничої роботи — доктор технічних наук, професор Крайовський Володимир Ярославович.
- Вчений секретар університету — кандидат технічних наук, доцент .
Структура
До складу університету входять:
- 18 навчально-наукових інститутів.
- Інститут дистанційного навчання.
- 34 навчально-лабораторних корпуси.
- Науково-дослідна частина.
- Науково-технічна бібліотека.
- Студентська бібліотека.
- 11 коледжів.
- Академічна гімназія.
- Центр безоплатної правової та психологічної допомоги населенню.
- Народний дім «Просвіта».
- Проєктно-конструкторське об'єднання «Політехніка».
- Видавництво Львівської політехніки.
- Геодезичний полігон та астрономо-геодезична лабораторія.
- Студентське містечко (13 гуртожитків).
- 4 навчально-оздоровчі табори.
Науково-навчальні інститути
Науково-навчальні інститути з'явилися на базі перерозподілених факультетів у 2001 році. Інститути поділено на кафедри, кожен з інститутів відповідає за конкретну галузь наукової діяльності, має свій логотип та певну автономність від університету. Студентське самоврядування кожного з інститутів представлено колегією студентів та професійним бюро.
В університеті діють такі науково-навчальні інститути:
- (ІАДУ).
- (ІАРД).
- Інститут будівництва та інженерних систем (ІБІС).
- Інститут геодезії (ІГДГ).
- Інститут гуманітарних та соціальних наук (ІГСН).
- Інститут економіки і менеджменту (ІНЕМ).
- Інститут енергетики та систем керування (ІЕСК).
- Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій (ІКНІ).
- Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології (ІКТА).
- (ІМІТ).
- (ІППТ).
- (ІППО).
- Інститут прикладної математики та фундаментальних наук (ІМФН).
- (ІСТР).
- Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки (ІТРЕ).
- Інститут хімії та хімічних технологій (ІХХТ).
- (ІАПО).
- Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК).
Рішенням Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року до Національного університету «Львівська політехніка» приєднано Українську академію друкарства. Про це рішення повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. Зі слів Лісового, у політехніці сформують окремий факультет з назвою — УАД, де продовжать освітню і наукову діяльність академії. Натомість її непрофільні програми гармонізують зі схожими програмами, які є у Львівській політехніці. Студенти, які вже розпочали навчання в академії, продовжать його за обраними спеціальностями та освітніми програмами у політехніці зі збереженням всіх попередніх умов (форма фінансування, сума контракту/бюджетне місце).
Науково-технічна бібліотека
Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» є однією з найбільших бібліотек вищих навчальних закладів України.
Бібліотека є структурним підрозділом університету і, виконуючи функції бібліотечно-бібліографічного, науково-інформаційного, навчально-допоміжного та культурно-просвітницького закладу, забезпечує навчальний процес, науково-педагогічну діяльність, науково-дослідну, виховну і культурно-просвітницьку роботу, з книгами, іншими носіями інформації, що складають фонд бібліотеки.
Книжково-журнальний фонд бібліотеки нараховує близько 1 млн 800 тис. примірників, більшу частину складає фонд наукової літератури. Фонди Науково-технічної бібліотеки поділяють на: основний книжково-журнальний фонд, який нараховує 1 млн 800 тис. примірників та резервно-обмінний фонд, який складається з дублетних примірників малоактуальних видань, що за своєю тематикою не відповідають профілю навчальної та наукової роботи університету та призначаються для обміну з іншими бібліотеками (7,5 тис. примірників).
Бібліотека надає основні бібліотечно-інформаційні послуги науковим і науково-педагогічним працівникам, студентам, аспірантам, іншим працівникам структурних підрозділів Львівської політехніки. У бібліотеці діє єдиний читацький квиток.
Студентська бібліотека та студентський простір
В університеті діє студентська бібліотека, розташована у XXVIII навчальному корпусі. Студентська бібліотека спеціалізується на задоволенні потреб студентів у навчальному процесі. Її відмінність від науково-технічної бібліотеки полягає у фокусі на конкретних предметах, що вивчаються студентами. Бібліотека комплектується літературою, рекомендованою викладачами для конкретних курсів, дисциплін та спеціальностей. Вона пропонує широкий спектр форматів літератури, окрім підручників: наукові статті, монографії, періодичні видання, методичні посібники тощо.
Для доступу до студентської бібліотеки потрібна лише наявність студентського квитка — у фізичному або електронному форматі (у сервісі «Дія»).
У 2022 році у Львівській політехніці поверхом вище за студентську бібліотеку відкрили студентський простір «III поверх» із 20 тисячами книг та інноваційною системою самообслуговування. У ході реновації приміщення було виділено окремі зони для творчості, роботи та відпочинку, створено дві закриті кімнати для проведення подій, зроблено повний редизайн приміщення, відремонтовано системи вентиляції, замінено електромережу, систему освітлення, пожежну сигналізацію, встановлено нові меблі. Для користування студентами до простору було передано 25 комп'ютерів, 5 ноутбуків, встановлено Wi-Fi мережу для комфортної роботи відвідувачів.
Коледжі
До структури університету входять 11 коледжів:
- Коледж телекомунікацій та комп'ютерних технологій.
- Хмельницький політехнічний коледж.
- Технологічний коледж.
- Технічний коледж.
- Техніко-економічний коледж.
- Львівський коледж «Інфокомунікації».
- Львівський автомобільно-дорожній коледж.
- Коломийський політехнічний коледж.
- Золочівський коледж.
- Фаховий коледж інформаційних технологій.
- Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури.
Академічна гімназія
При університеті діє Львівська академічна гімназія, що має 7 кафедр: української мови і літератури та зарубіжної літератури; математики, інформатики та фізики; хімії та біології; фізичного виховання та допризовної підготовки юнаків; іноземних мов; історії та географії; естетичного виховання.
Видавництво Львівської політехніки
Видавництво Львівської політехніки — сучасний видавничо-поліграфічний комплекс. Від 1999 року — щорічний активний учасник Форуму видавців у Львові. Комплекс видає навчальну, наукову, довідкову, навчально-методичну літературу, забезпечує навчальний процес в університеті і підручниками, посібниками, монографіями, конспектами лекцій, довідниками, словниками, навчально-методичними матеріалами.
Студентське містечко
Студентське містечко Національного університету «Львівська політехніка» складається із 14 студентських гуртожитків та 2 гуртожитків, у яких мешкають викладачі та співробітники вишу.
Студентське містечко є житлово-побутовим комплексом, що об'єднує:
- гуртожитки для студентів, студентських сімей, аспірантів, слухачів підготовчих відділень, абітурієнтів і студентів інших підрозділів університету, де більш ніж 7 тис. студентів проживають, відпочивають;
- житлові будинки, що є на балансі університету.
Студентське містечко — окремий структурний підрозділ Національного університету «Львівська політехніка», який керується у своїй діяльності законодавством України, типовим положенням про студентський гуртожиток навчального закладу Міністерства освіти і науки України, Статутом Національного університету «Львівська політехніка» та Положенням про Студентське містечко Національного університету «Львівська політехніка».
У студентському містечку функціонує 3 спортивні майданчики, бібліотека, 3 спортивних зали, створено умови для обслуговування студентів (студентський магазин, перукарні).
Головна мета діяльності студентського містечка — задоволення потреб студентів, аспірантів, студентських сімей, слухачів підготовчих відділень у забезпеченні житлом, створенні для них належних умов для проживання, занять, відпочинку, розвиткові фізичної культури та проведення просвітницької та виховної роботи, а також:
- надання додаткових послуг: копіювально-множильних, у сфері харчування, медичного, бібліотечного, перукарського обслуговування, зв'язку, ремонту одягу, взуття, користування комп'ютерами та інших, використовуючи приміщення нежитлового фонду;
- зміцнення матеріально-технічної бази студентського містечка.
Вільні місця в гуртожитках користаються для створення кімнат для приїжджих чи поселення співробітників та інших осіб у встановленому положенням ладу.
Tech StartUp School
На базі Львівської політехніки у діяльності бізнес-інноваційного центру започатковано Tech StartUp School, в межах якої організовано школу підприємців та інноваторів (стартап-школу), забезпечено умови для підготовки тренерів та менторів, створюються коворкінг, спеціалізовані лабораторії, організовано краудфандинговий майданчик, проводяться конкурси (бізнес-ідей та проєктів, міжнародний конкурс під брендом «Tech Challenge», конкурс зі створення мобільного додатку «Клікерс» тощо).
Навчання
Станом на 2024 рік, у Львівській політехніці навчається близько 33500 студентів; університет є найбільшим в Україні за їхньою кількістю.
Підготовка здійснюється за 64 бакалаврськими спеціальностями (67 освітніми бакалаврськими програмами), 54 магістерськими спеціальностями (158 магістерськими програмами). В університеті готують докторів філософії за 54 освітньо-науковими програмами та докторів наук — за 38 спеціальностями.
Інклюзивна освіта
Упродовж 2019 року у Львівській політехніці тривала імплементація інклюзивної освітньої політики задля дотримання загальнолюдських, національних, соціокультурних цінностей. Університет розвиває формування доступного освітнього середовища на засадах холістичного підходу до розуміння здоров'я особистості, з урахуванням архітектурної та соціальної доступності. Забезпечення архітектурної доступності передбачає відсутність архітектурних бар'єрів: облаштовано пандуси, працює гусеничний підіймач, триває розроблення «Архітектурного атласу доступності інфраструктури Львівської політехніки».
Формування соціальної доступності передбачає усунення соціальних бар'єрів — комунікативних, культурних, економічних, політичних тощо. Важливим інструментом забезпечення соціальної доступності є індивідуальний супровід осіб з інвалідністю та хронічними захворюваннями, що його реалізує Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень» — спеціальний підрозділ Міжнародного центру професійного партнерства «Інтеграція». Діяльність Служби доступності «Без обмежень» організовано з урахуванням кращих зразків світового досвіду в сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Вагомим ресурсом створення доступного освітнього середовища у Львівській політехніці є сформована мережа партнерської взаємодії «Без обмежень». Основні учасники цієї мережі — провідні чужоземні та українські університети, а також інші партнерські організації. Чільні позиції у цій співпраці належать: Манітобському університету та Канадському центру досліджень інвалідності (Канада); Вюрцбурзькому університету Юліуса Максиміліана (Німеччина); Університету НОРД (Норвегія); Оушн Коледжу (США); Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжеґожевської у місті Варшава (Польща) тощо. Активізації наукового пошуку на всіх рівнях співпраці сприяє створена онлайн-програма — Дослідницька платформа «Без обмежень».
Задля реагування на нагальні потреби громадян, зумовлені агресією Росії до України, у Львівській політехніці створено Ветеранську службу для учасників бойових дій, їхніх сімей та внутрішньо переміщених осіб, у становленні якої враховано передовий світовий та вітчизняний досвід, зокрема, у реалізації університетом проєкту «Україна-Норвегія» «Перепідготовка і соціальна адаптація військовослужбовців та членів їхніх сімей в Україні». Цю діяльність підтримує Міністерство у справах ветеранів України.
Наукова діяльність
На основі багаторічної теоретичної й експериментальної діяльності в університеті склалися відомі в Україні та за її межами наукові школи, що займають провідні позиції в Україні за типами науково-технічними напрямами та за структурою управління науковими дослідженнями.
Напрямки науково-технічної діяльності:
- Наноматеріали і нанотехнології, нові матеріали і технології.
- Енерго- та ресурсозберігаючі технології.
- Фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук.
- Перспективні комп'ютерні системи, інформаційні технології та приладобудування й вимірювальна техніка.
В структурі управління наукові дослідження ведуть:
Вся науково-технічна діяльність в системі університету є складовою частиною підготовки спеціалістів і здійснюється в рамках науково-дослідної частини (НДЧ) науковими колективами, окремими вченими за договорами, контрактами, державними замовленнями, програмами, проєктами.
Основні наукові напрямки
- Формування архітектурно-містобудівельними засобами середовища людського проживання.
- Теоретичні та експериментальні дослідження будівельних конструкцій будівель, споруд і мостів, розроблення енерго- та ресурсоощадних технологій будівництва, прогресивних будівельних матеріалів та підвищення енергоефективності систем теплогазопостачання і раціонального водокористування.
- Геоінформаційний моніторинг та оцінювання стану навколишнього середовища методами магнітометрії, геодезії, картографії, дистанційного зондування та кадастру.
- Актуальні проблеми гуманітарних і суспільствознавчих наук.
- Ресурсозберігаючі технології, природоохоронні заходи та засади оцінювання і використання реакраційно-туристичного потенціалу територій.
- Проблеми економіки та управління інноваційним розвитком.
- Ресурсозберігаючі технології та інтелектуальні системи керування в енергозабезпеченні об'єктів економічної діяльності.
- Створення новітніх технологій, технічних систем та матеріалів у промисловості та транспорті, діагностика машин, конструкцій і споруд.
- Перспективні комп'ютерні системи та інформаційні технології.
- Розроблення теоретичних основ, технічних та програмних засобів, математичного забезпечення комп'ютерних, вимірювальних, керуючих систем та систем захисту інформації, їх метрологічне забезпечення та сертифікаційне випробування.
- Правові, психологічні та інформаційні проблеми розвитку державності в Україні.
- Розроблення математичних методів та фізико-механічних моделей і їх застосування до розв'язування прикладних задач.
- Інфокомунікаційні радіоелектронні, електронні та оптоелектронні системи та пристрої, матеріали та компоненти.
- Розроблення теоретичних основ та технологій процесів одержання нових органічних і неорганічних речовин та матеріалів різного призначення.
- Діаспора та міграційні процеси в українському та світовому вимірах: політологічний, економічний, освітній, культурологічний аспект.
Студентське життя
Студентське самоврядування
Університет має широку та ліберальну програму студентського самоврядування. Головним представницьким органом студентів є Колегія студентів Національного університету «Львівська політехніка», інтереси профспілки представляє Первинна профспілкова організація студентів та аспірантів Національного університету «Львівська політехніка».
Голову Колегії студентів обирають студенти шляхом загальноуніверситетського голосування.
Кожен науково-навчальний інститут має власну колегію студентів та професійне бюро, які звітують на конференції студентів університету.
Студентсько-культурна програма
Реалізація молодіжної політики Львівської політехніки здійснюється у навчально-наукових інститутах, а також Науково-технічної бібліотеки, Народного дому «Просвіта», Товариства «Просвіта», тижневика «Аудиторія», Музею історії Львівської політехніки, Спортивного клубу, Студентського клубу, Колегії студентів, Профкому студентів і аспірантів, Товариства «Молода Просвіта» та громадських організацій університету.
Важлива роль у реалізації молодіжної політики належать органам студентського самоврядування та студентській профспілковій організації. Студентське самоврядування університету є співзасновником Студентської ради Львова.
Колегія студентів, Профком студентів і аспірантів спільно з Радою молодих вчених щороку проводять міжнародний молодіжний форум науки «Litteris et Artibus», під час якого відбуваються 9 міжнародних конференцій студентів, аспірантів та молодих вчених.
Найяскравішою щорічною подією у житті університету, яку організовують Колегія студентів та Профком студентів і аспірантів, є традиційний фестиваль студентської художньої самодіяльності «Весна Політехніки». Заходи фестивалю, що тривають місяць, відвідують тисячі глядачів.
Восени студенти проводять фестиваль гумору «Осінь Політехніки», університетські збірні КВК різних років регулярно перемагають на обласних та регіональних чемпіонатах КВК.
Народний дім «Просвіта» у Національному університеті «Львівська політехніка» є гідним осередком мистецької діяльності серед молоді. У Народному домі працюють 13 колективів художньої самодіяльності, а саме:
- Народна хорова капела студентів «Гаудеамус».
- Народний театр-студія «Хочу».
- Народний чоловічий хор «Орфей».
- Народний камерний оркестр «Поліфонія».
- Народний ансамбль бандуристок «Заспів».
- Народний духовий оркестр «Політехнік».
- Народний ансамбль танцю «Вірність».
- Народний камерний вокальний ансамбль «Аколада».
- Народний симфонічний оркестр.
- Ансамбль бального танцю «Грація».
- Ансамбль народної музики «Обрій».
- Ансамбль естрадної пісні «Сузір'я».
- Шоу-балет «Аверс».
За високий художньо-естетичний рівень виконавської майстерності, глибину змісту, інформування національно-культурних традицій в Україні та за кордоном 9-ти колективам присвоєно почесне звання «Народний». Колективи художньої самодіяльності часто беруть участь у міських заходах.
Студенти та викладачі успішно представляють університет на спортивних змаганнях Львівщини, всеукраїнських та міжнародних змаганнях, 11 студентів є кандидатами в збірні команди України.
У 2019 році збірні команди університету із 12 видів спорту успішно виступили на Всеукраїнській студентській універсіаді, зайнявши 2 місце серед університетів із кількістю студентів 10 тисяч і більше, а в загальному заліку серед 166 ЗВО зайняли 10 місце, пропустивши вперед переважно університети фізичної культури й університети з факультетами фізичного виховання.
Збірні команди Львівської політехніки за результатами участі в Універсіаді Львівщини-2019 серед ЗВО впевнено зайняли в загальному заліку 1 місце серед неспеціалізованих ЗВО. Крім того, у десяти видах спорту команди університету зайняли перші місця; у 14 — другі місця; в 10 — треті місця.
Міжнародні зв'язки
Національний університет «Львівська політехніка» є членом Асоціації університетів Європи та Університетського Агентства Франкофонії.
В університеті діє Центр міжнародної освіти, діяльність якого зосереджена, зокрема, на укладанні міжнародних угод, допомозі в реалізації Програм академічної мобільності Erasmus+, поширенні культури та мистецтва Україні в Європі тощо. Також для полегшення вступу іноземних громадян та їхньої інклюзивності діє підготовче відділення для іноземних громадян та відділ по роботі з іноземними студентами.
Рейтинги та репутація
Львівська політехніка традиційно посідає високі місця у національних та міжнародних рейтингах університетів. Місце Львівської політехніки в міжнародних рейтингах університетів на 2024 рік:
Рейтингове агентство | Місце у світовому рейтингу | Місце у національному рейтингу |
---|---|---|
Times Higher Education | 601-800 | 2 |
QS World University Rankings | 951-1000 | 6 |
Місце Львівської політехніки в національних рейтингах університетів на 2024 рік:
Рейтингове агентство | Місце |
---|---|
Академічний рейтинг «Топ-200 Україна» | 4 |
Консолідований рейтинг вишів України | 3-4 |
Відомі особистості
Ректори
- 1844—1848 — Флоріан Шиндлер
- 1851—1871 — Александер Райзінґер
- 1872—1874 — Фелікс Стшелецький
- 1874—1875 — Ян Непомуцен Франке
- 1875—1876 — Кароль Машковський
- 1876—1877 — Авґуст Фройнд
- 1877—1878 — Юліан Захарієвич
- 1878—1879 — Владислав Зайончковський
- 1879—1880 — Юліан Медвецький
- 1880—1881 — Ян Непомуцен Франке
- 1881—1882 — Юліан Захарієвич
- 1882—1883 — Авґуст Фройнд
- 1883—1884 — Юліуш Биковський
- 1884—1885 — Юліан Медвецький
- 1885—1886 — Владислав Зайончковський
- 1886—1887 — Богдан Мариняк
- 1887—1888 — Юліан Медвецький
- 1888—1889 — Густав Бізанц
- 1888—1889 — Домінік Зброжек
- 1889—1890 — Авґуст Фройнд
- 1890—1891 — Ян Непомуцен Франке
- 1891—1892 — Кароль Скібінський
- 1892—1893 — Юзеф Ріхтер
- 1893—1894 — Плацид Дзівінський
- 1894—1895 — Максиміліан Тульє
- 1895—1896 — Броніслав Павлевський
- 1896—1897 — Мечислав Лазарський
- 1897—1898 — Роман Гостковський
- 1898—1899 — Густав Бізанц
- 1899—1900 — Юзеф Ріхтер
- 1900—1901 — Стефан Нементовський
- 1901—1902 — Роман Дзеслевський
- 1902—1903 — Тадеуш Фідлер
- 1903—1904 — Станіслав Кемпінський
- 1904—1905 — Леон Сирочинський
- 1905—1906 — Северин Відт
- 1906−1907 — Едгар Ковач
- 1907—1908 — Віктор Синевський
- 1908—1909 — Стефан Нементовський
- 1909—1910 — Броніслав Павлевський
- 1910—1911 — Максиміліан Тульє
- 1911—1912 — Тадеуш Фідлер
- 1912—1913 — Едвін Гаусвальд
- 1913—1914 — Казимир Олеарський
- 1914—1915 — Максиміліан Титус Губер
- 1915—1916 — Станіслав Анчиц
- 1916—1917 — Тадей Обмінський
- 1917—1918 — Здзіслав Криговський
- 1918—1919 — Тадеуш Годлевський
- 1919—1920 — Максиміліан Матакевич
- 1920—1921 — Стефан Павлик
- 1921—1922 — Максиміліан Титус Губер
- 1922—1924 — Юліан Фабіянський
- 1924—1925 — Кароль Вонторек
- 1925—1925 — Ігнацій Мосцицький
- 1925—1926 — Ян Лопушанський
- 1926—1927 — Отто Надольський
- 1927—1928 — Юліан Токарський
- 1928—1929 — Казимир Зіпсер
- 1929—1930 — Каспер Вайґель
- 1930—1931 — Казимир Бартель
- 1931—1931 — Вітольд Мінкевич
- 1931—1932 — Габрієль Сокольницький
- 1932—1933 — Казимир Зіпсер
- 1933—1934 — Отто Надольський
- 1935—1936 — Отто Надольський
- 1936—1937 — Адольф Йошт
- 1937—1939 — Едвард Сухарда
- 1939—1939 — Антоній Верещинський
- 1939—1941 — Максим Садовський
- 1943—1944 — Теодор Бедефельд
- 1944—1944 — Володимир Бужинський
- 1944—1953 — Стефан Ямпольський
- 1953—1963 — Микола Максимович
- 1963—1971 — Григорій Денисенко
- 1971—1991 — Михайло Гаврилюк
- 1991—2007 — Юрій Рудавський
- 2007—нині — Юрій Бобало
Почесні професори
- 1908 — Юліан Медвецький
- 1921 — Кароль Скібінський
- 1921 — Єжи Міхальський
- 1925 — Плацид Дзівінський
- 1925 — Тадеуш Вісньовський
- 1925 — Максиміліан Тульє
- 1926 — Ігнацій Мосцицький
- 1929 — Тадеуш Фідлер
- 1931 — Кароль Малсбург
- 1935 — Вавжинець Тессейр
- 1936 — Юліан Фабіянський
- 1939 — Едвін Гаусвальд
- 1994 — Микола Буцко
- 2001 — Петро Потічний
- 2002 — Йосип Захарія
- 2005 — Богдан Гнідець
- 2005 — Іван Тивончук
- 2005 — Вернер Байєр
- 2005 — Борис Атаманенко
- 2006 — Федір Клименко
- 2007 — Віктор Яворський
- 2008 — Андрій Рудницький
- 2009 — Богдан Стадник
- 2011 — Богдан Мандзій
- 2011 — Зенон Готра
- 2011 — Орест Лозинський
- 2011 — Валерій Дудикевич
- 2011 — Станіслав Воронов
- 1912 — Марія Склодовська-Кюрі
- 1912 — Август Вітковський
- 1912 — Юліан Медведський
- 1912 — Ян Франке
- 1912 —
- 1919 — Юзеф Дзеконський
- 1921 — Кароль Скібінський
- 1922 — Ігнацій Мосцицький
- 1923 — Фердинанд Фош
- 1925 — Роман Інгарден
- 1925 — Фелікс Кухажевський
- 1925 — Анджей Кендзьор
- 1925 —
- 1929 — Тадеуш Фідлер
- 1930 — Станіслав Белжецький
- 1930 — Ральф Моджеєвський
- 1930 —
- 1931 —
- 1935 — Казімєж Бартель
- 1936 — Здіслав Раушер
- 1939 — Тадеуш Стриєнський
- 1995 — Мартін Кубелік
- 1999 —
- 1999 — Анджей Вишнєвський
- 2001 — Пітер Джордж
- 2001 —
- 2002 —
- 2002 — Володимир Литвин
- 2002 — Олексій Івахненко
- 2002 — Анатолій Шидловський
- 2003 —
- 2005 — Ярослав Яцків
- 2005 —
- 2006 — Юрій Єхануров
- 2006 — Мар'ян Долішній
- 2006 — Мирон Лозинський
- 2007 — Володимир Панасюк
- 2008 — Бредлі Маккензі
- 2008 —
- 2009 —
- 2011 — Тадеуш Вєнцковський
- 2012 —
- 2012 — Жан-Марі Лен
- 2015 — Лешек Бальцерович
- 2016 — Евген Чолій
Відомі випускники
- Див. також:
Видатні науковці
- Див. також:
- Опанас Андрієвський — український державний і політичний діяч, юрист
- Стефан Банах — математик
- Каспер Вайґель — геодезист, фотограмметрист
- Ярослав Бакушевич — економіст
- Юзеф Бачевський — підприємець
- Яків Беркман — науковець-хімік, доктор хімічних наук, завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії (1945—1967)
- Ігор Вишенчук — радянський вчений, фахівець у галузі приладів інформаційних систем
- Северин Відт — геодезист
- Остап Волощак — біолог
- Тихон Губенко — вчений в галузі електричних машин і електроприводу
- Максиміліан Губер — механік
- Казимир Бартель — польський математик і політик, неодноразовий прем'єр-міністр Польщі
- Роман Залозецький — український вчений, технолог, громадський і господарський діяч
- Юліан Захаревич — архітектор
- Констянтин Карандєєв — вчений в області електричних вимірювань та автоматичного контролю
- Еугеніуш Квятковський — хімік, польський віце-прем'єр і міністр промисловості
- Михайло Комаров
- Іван Левинський — український архітектор
- Володимир Макаєв — історик, доктор історичних наук
- Тимофій Мартинович — український фізик, фахівець у галузі механіки деформівного твердого тіла
- Юліан Медведський — український та польський вчений і педагог
- Андрій Моторний — геодезист
- Тадей Обмінський — український архітектор
- Дмитро Толопко — педагог, інженер-технолог, доктор хімічних наук
- Станіслав Улям — польський та американський математик
- Станіслав Фризе — польський електротехнік, один з творців основ загальної електротехніки
- Олександр Харкевич — фізик-кібернетик, учений у галузі електрозв'язку та електроакустики
- Бенціон Швецький — займався проєктуванням електронних цифрових вимірювальних приладів
- Микола Шульга — радянський фізико-хімік
- Олександр Юрженко — радянський фізико-хімік
- Тимофій Юрженко — радянський хімік
- Януш Вітвіцький — архітектор, історик, автор пластичної панорами Львова
- Юлій Бабей — фахівець у галузі металургії
- Ярослава Стецько — політична діячка
Згадки в нумізматиці та філателії
До 165 років Національному університету «Львівська політехніка» випущено Національним банком України ювілейні монети номіналом 2 гривні та 5 гривень (срібна монета). Монети введено в обіг 28 травня 2010 року. Вони належить до серії «Вищі навчальні заклади України».
До 200-літнього ювілею Національного університету «Львівська політехніка» Укрпошта випустила художньо-маркований конверт із зображенням вишу. 8 грудня 2016 року, в Актовій залі Національного університету «Львівська політехніка» відбулися урочисті збори за участі викладацької спільноти закладу та представників обласної влади, присвячені 200-літтю університету. Під час урочистостей відбулося погашення цього конверту спеціальним поштовим штемпелем.
Див. також
Примітки
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- Study in Ukraine | THE World University Rankings. Times Higher Education (THE) (англ.). 16 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2024.
- 100 найпопулярніших українських вишів серед вступників у 2023 році. 24 Канал (укр.). 3 серпня 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
- 7 березня вперше відзначатимемо День Львівської політехніки! 02.03.2023, 17:35
- Історія Університету | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2024.
- Христина Харчук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Бандери, 12 — Національний університет «Львівська політехніка». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 липня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Józef Wiczkowski Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieście. — Lwów: Skład Główny w księgarni H. Altenberga, 1907. — S. 169. (пол.)
- Офіційний сайт НУ «Львівська політехніка»
- Постанова Кабінету Міністрів України № 713 від 8 липня 2009 року
- Національний університет «Львівська політехніка»: Актова зала
- Христина Харчук. Вул. Бандери, 12 – Національний університет «Львівська політехніка». Інтерактивний Львів.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Олег Стецишин (2 квітня 2024). Кабмін приєднав Українську Академію друкарства до Львівської політехніки. lviv.media. Процитовано 20 квітня 2024.
- Науково-технічна бібліотека Львівської політехніки. library.lp.edu.ua. Процитовано 3 квітня 2020.
- У Львівській політехніці відкрили Студентський простір «ІІІ поверх» із 20 тисячами книг та інноваційною системою самообслуговування | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua (укр.). 29 вересня 2022. Процитовано 4 лютого 2024.
- Головна | Видавництво Львівської політехніки. vlp.com.ua. Процитовано 3 квітня 2020.
- Студентське містечко | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
- Паспорт університету | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- Інформація про університет | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua. Процитовано 4 лютого 2024.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 19 вересня 2011.
- Проєкт № 3988 «Радіаційностійкі холлівські зонди та пристрої для JET» (2007—2010 рр)
- Осінь Політехніки. www.facebook.com. Процитовано 31 січня 2020.
- Там, де творчість і натхнення: у Народному домі «Просвіта» Львівської політехніки діє 12 творчих колективів. Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 3 вересня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 6 листопада 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 24 грудня 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 21 червня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 25 травня 2016. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 5 листопада 2019. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- . Національний університет «Львівська політехніка» (укр.). 1 листопада 2019. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- QS Ranking - .. - Ukraine - Results. UniversityRankings.ch (англ.). Процитовано 4 лютого 2024.
- Львівська політехніка зберігає четверте місце в академічному рейтингу закладів вищої освіти «Топ-200 Україна 2023» | Національний університет «Львівська політехніка». lpnu.ua (укр.). 12 червня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
- Консолідований рейтинг вишів України 2023 року. Освіта.UA (укр.). 26 червня 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
- До 200-ліття Львівської політехніки погасили маркований конверт із зображенням закладу. loda.gov.ua. Прес-служба ОДА. 9 грудня 2016. Процитовано 9 березня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела та література
- Від Реальної школи до Львівської політехніки: нариси з історії Львівської політехніки (1816—1918) / Упорядник О. В. Шишка; За ред. проф. Ю. Я. Бобала; Національний університет «Львівська політехніка», Науково-технічна бібліотека. — Львів : НУ «ЛП», 2016. — 440 с. — .
- Витоки та розвиток електротехнічної освіти і науки у Львівській політехніці (1891—2016): до 125-річчя львів. електротехн. шк. / за ред. П. Г. Стахіва. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 214 с. : іл., портр. — Бібліогр.: с. 208 (14 назв). — Імен. покажч.: с. 209—212. —
- Doctores honoris causa Львівської політехніки / Кузьмин Р. Я., Курдина Ю. М. — Львів : НУ «ЛП», 2016. — 148 с. — .
- Видатні вчені-математики Львівської політехніки (1844—1939). Бібліографічний покажчик / Бєлоус І. О. — Львів : НУ «ЛП», 2012. — 100 с. — .
- Ректор Гаврилюк: рух у часи «застою». Спогади і думки львівських політехніків / Відповід. ред. проф. Ю. Бобало; редколегія: В. Павлиш, І. Лопатинський, А. Загородній, Б. Стадник. — Львів : НУ «ЛП», 2011. — 324 с. — .
- Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівська політехніка» / І. О. Бєлоус, О. В. Шишка, Д. О. Тарасова; за ред. проф. А. Г. Загороднього. — Львів : НУ «ЛП», 2009. — 196 с. — .
- Львівська політехніка на фотографіях. Частина І (1844—1990). Альбом / Укладачі О. В. Шишка, Л. В. Жук; За ред. проф. Ю. Я. Бобала. — Львів : НУ «ЛП», 2014. — 272 с. — -667-4.
- Історія радіотехнічної освіти і науки у Львівській політехніці (1952—2012). Наукове видання до 60-річчя радіотехнічного факультету — Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки / За ред. І. Н. Прудиуса, О. В. Шишки. — Львів : НУ «ЛП», 2015. — 324 с. — .
- Історія хімічної, хіміко-технологічної освіти і науки у Львівській політехніці (1844—1991): монографія: 170-річчю Нац. ун-ту «Львів. політехніка» присвячується / В. Т. Яворський, К. І. Блажівський; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге вид., доповн. і доопрац. — Львів : НУ «ЛП», 2015. — 184 с. — .
- Кафедра геодезії, 145 років: [іст.-бібліогр. нарис / О. І. Мороз та ін.] ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2016. — 199 с. : іл., табл., портр. — Бібліогр.: с. 195—196 (24 назви). —
- Кафедра електронних обчислювальних машин. До 50-річного ювілею / Нац. ун-т «Львів. політехніка»; за ред. А. О. Мельника; упоряд.: Л. О. Березко, Є. Я. Ваврук, В. С. Глухов, В. А. Голембо, В. С. Мархивка, А. О. Мельник, Я. С. Парамуд, В. Я. Пуйда, М. О. Хомуляк. — Львів : НУ «ЛП», 2013. — 228 с. — .
- Кафедра обліку та аналізу (2002—2007 рр.) / Національний університет «Львівська політехніка» (Львів), Інститут економіки і менеджменту ; уклад. А. Г. Загородній [та ін.]. — Л. : НУ «Львів. політехніка», 2007. — 104 с.: іл. —
- Кафедра фотограмметрії та геоінформатики: 50 років: іст.-бібліогр. нарис / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка»; за ред. О. Л. Дорожинського; уклад.: О. Л. Дорожинський, Х. В. Бурштинська, О. В. Тумська, М. Т. Процик, Л. В. Бабій. — Київ : Картографія, 2013. — 158 с. — .
- «Львівська політехніка», нац. ун-т. Кафедра обліку та аналізу. Кафедра обліку та аналізу Львівської політехніки: 2002—2017 : [іст.-довід. нарис / уклад.: І. Я. Яремко та ін.]. — Львів: ЗУКЦ, 2017. — 227 с. : іл., табл., портр. —
- Кафедра «Телекомунікації». До 20-річчя заснування (1993—2013) / Нац. ун-т «Львів. політехніка», Ін-т телекомунікацій, радіоелектрон. та електрон. техніки; уклад.: М. М. Климаш, Б. М. Стрихалюк, О. В. Красько. — Львів : НУ «ЛП», 2013. — 80 с.
- Львівська політехніка: litteris et artibus: [наукова діяльність ун-ту (до берез. 2010 р.)] / [Нац. ун-т «Львів. політехніка»] ; [редкол.: Ю. Я. Бобало (голова) та ін.]. — Київ ; Львів: Логос Україна, 2010. — 367 с. : іл. —
- Національний університет «Львівська політехніка»: архітектур. атлас / Богдан Черкес, Світлана Лінда, Юлія Богданова. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2016. — 403 с. : іл., портр. —
- Національний університет «Львівська політехніка»: [історія та сучасність] / [Нац. ун-т «Львів. політехніка»] ; [редкол.: Ю. Я. Бобало (голова) та ін.]. — Київ: Логос Україна, 2009. — 447 с. : іл. —
- Головна будівля Львівської політехніки / О. Жук; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — 2-ге, зі змін. і доповн. — Львів : НУ «ЛП», 2008. — 74 с. — .
- Львівська політехніка в публікаціях (1844—2013). Бібліографічний покажчик / Уклад.: І. О. Бєлоус, Г. К. Белявська, М. В. Загачевська, Н. В. Козел. — Львів : НУ «ЛП», 2014. — 692 с. — .
- Пам'ятні монети, медалі та значки — історичні символи Львівської політехніки. Альбом-каталог. До 170-річчя Національного університету «Львівська політехніка» / Загородній А. Г., Якубенко В. М. — Львів : НУ «ЛП», 2014. — 88 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Креативний урбанізм: до століття містобудівної освіти у Львівській політехніці = Creative urbanism: the 100th anniversary of the urban planning education at Lviv polytechnic: монографія / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; за заг. ред. Богдана Черкеса та Галини Петришин. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2014. — 793 с. : рис. — Текст укр., англ. — Парал. тит. арк. англ. — Бібліогр. в кінці ст. — 250 прим. —
- Kucharzewski F. Szkoła Politechniczna Lwowska // Przegląd Techniczny. — 1916. — № 1—2. — S. 1—5. (пол.)
Посилання
- Офіційна сторінка Національного університету «Львівська Політехніка»
- Сайт «Наука» Національного університету «Львівська політехніка»
- Рада молодих вчених Національного університету «Львівська політехніка»
- Видавництво Національного університету «Львівська Політехніка»
- Світлини Львівської політехніки
- (пол.)
- Інститут Комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська Політехніка»
- Історія Львівської політехніки
- Хронологічний перелік ректорів Львівської політехніки
- Історія Львівської політехніки
- Електронний науковий архів Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка»
- Львівська політехніка у Open Directory Project (DMOZ)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij universite t Lvi vska polite hnika universitet tehnichnogo profilyu zi statusom nacionalnogo zasnovanij 1816 roku u misti Lvovi Za ocinkami Times Higher Education 2024 posidaye pershe misce v Ukrayini yak tehnichnij zaklad vishoyi osviti ta druge sered vsih zakladiv vishoyi osviti pislya Sumskogo derzhavnogo universitetu Nacionalnij universitet Lvivska politehnika NU LP akreditaciyaGolovnij korpus Lvivskoyi politehniki49 50 pn sh 24 00 sh d 49 833 pn sh 24 000 sh d 49 833 24 000 Koordinati 49 50 pn sh 24 00 sh d 49 833 pn sh 24 000 sh d 49 833 24 000Mizhnarodna nazva Lviv Polytechnic National UniversityTip tehnichnogo profilyu nacionalnijKrayina UkrayinaGaslo Litteris et ArtibusGaslo ukrayinskoyu Naukam i MistectvamZasnovano 7 bereznya 1816Rektor Bobalo Yurij YaroslavovichStudentiv 33500Spivrobitnikiv 3587 z nih ponad 2200 naukovo pedagogichnij sklad Doktoriv 350Chlenstvo u Asociaciya universitetiv Yevropi 2 i Universitetske Agentstvo Frankofoniyi 1 Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Lvivskoyi politehnikiAdresa 79013 m Lviv vul Stepana Banderi 12Sajt lpnu uaNagorodi Lviv Polytechnic u Vikishovishi Universitet ye najbilshim navchalnim zakladom Ukrayini za kilkistyu studentiv ta odnim z najbilshih za kilkistyu institutiv pidrozdiliv ta kafedr 7 bereznya viznacheno Dnem Lvivskoyi politehniki IstoriyaRealna shkola 7 bereznya 1816 roku u Lvovi vidkrito Cisarsko korolivsku realnu shkolu Utrimuvali navchalnij zaklad za koshti novovvedenogo miscevogo promislovogo podatku V navchalnih planah Realnoyi shkoli osnovnu rol vidveli predmetam prirodnicho matematichnogo ciklu kreslennyu malyuvannyu ta vivchennyu mov Realna shkola nevdovzi stala viznanim naukovo intelektualnim ta osvitnim centrom oseredkom nacionalnoyi kulturi svobodi j demokratichnogo rozvoyu Navchalnij proces u navchalnomu zakladi zdijsnyuvavsya na osnovi nimeckih osvitnih program yaki buli pristosovani do miscevih vimog Novostvorena Realna shkola rozmistilasya v budinku pid nomerom 20 na todishnij vulici Pekarskij nini vulicya Virmenska Vstupati do Realnoyi shkoli dozvolyalosya vipusknikam yaki zakinchili 4 richnu Normalnu shkolu Vid Shkoli tehnichnih nauk i torgivli do Politehnichnoyi shkoli U 1825 roci zgidno z dekretom avstrijskogo imperatora Franca Josifa I triklasnu Realnu shkolu bulo reorganizovano v Cisarsko korolivsku shkolu tehnichnih nauk i torgivli 1835 roku zaklad bulo peretvoreno v Cisarsko korolivsku realno torgovelnu akademiyu Tut u 1841 roci vidkrili tehnichnij fakultet U 1844 roci v budinku Darovskogo sho na teperishnij vulici Virmenskij 2 bulo vidkrito Cisarsko korolivsku tehnichnu akademiyu z tehnichnim i torgovelnim viddilami fakultetami yak reorganizovanu Realno torgovelnu akademiyu Vona bula odniyeyu z pershih akademichnih tehnichnih shkil v Yevropi j pershoyu v Ukrayini Tehnichna akademiya stala centrom najkrashih vikladackih tehnichnih kadriv Galichini ta molodechih ambicij yiyi studentiv Pislya provedenoyi v Avstrijskij monarhiyi u 1863 roci osvitnoyi reformi vnaslidok chogo osvitu bulo podileno na vishu serednyu j elementarnu Tehnichna akademiya u Lvovi tilki za 14 rokiv roboti stala vishim navchalnim zakladom otrimavshi v 1877 roci status Hochschule sebto status zakladu vishoyi osviti U 1872 roci avstrijskij uryad uhvaliv rishennya pro zvedennya novogo budinku dlya Tehnichnoyi akademiyi na misci kolishnih sadiv grafini Fredro poryad z vuliceyu Novij Svit na teperishnij vulici Stepana Banderi 12 kvitnya cogo zh roku lvivskij magistrat zatverdiv dozvil na sporudzhennya budinku Proyekt budivli vikonav arhitektor Yulian Zaharevich Budivnictvo bulo zaversheno 1 zhovtnya 1877 roku Akademiya otrimala nazvu Vishoyi tehnichnoyi shkoli i yiyi bulo vklyucheno do akademichnih shkil Avstro Ugorskoyi imperiyi 15 listopada 1877 roku vidbulosya urochiste vidkrittya budivli j inavguraciya novoobranogo rektora Yuliana Zaharevicha Novij navchalnij rik pid kerivnictvom novogo rektora pochali v novomu korpusi akademiyi U 1894 roci Vishu tehnichnu shkolu bulo perejmenovano u Cisarsko korolivsku politehnichnu shkolu Vzhe v pershi roki XX stolittya postala neobhidnist rozshirennya budinku Do pivnichnogo fasadu u 1903 1905 rokah dobuduvali dva rizaliti de na kozhnomu z troh poverhiv rozmistili lekcijni auditoriyi Stanom na 1907 rik nacionalnij sklad studentiv buv nastupnij polyakiv 998 studentiv sered yakih 6 greko katolikiv rusiniv ukrayinciv 69 studentiv chehiv 3 studenti nimciv 1 student rosiyan 1 student francuziv 1 student anglijciv 1 student ne viznachenoyi nacionalnosti imovirno yevreyi 114 studentiv zagalom navchalosya 1188 studentiv 10 lipnya 1912 roku lekciyu u Politehnichnij shkoli prochitala Mariya Sklodovska Kyuri vidoma polska ta francuzka naukovicya Togo zh dnya vchena rada Politehniki vshanuvala Mariyu zvannyam pochesnogo doktora tehnichnih nauk Yiyi im ya uvichneno na pochesnij tablici doktoriv Honoris causa Lvivskoyi politehniki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Politehnichna shkola yak i inshi vishi navchalni zakladi Lvova ne diyala U yiyi golovnomu korpusi rozmistivsya avstrijskij vijskovij shpital Cherez vidsutnist u misti drov dlya opalennya u cej chas bulo spaleno majzhe vse derev yane obladnannya auditorij Takozh postrazhdav vnutrishnij vistrij zaliv i muzejni kolekciyi U listopadi 1918 roku pid chas polsko ukrayinskoyi vijni tut rozmistivsya golovnij shpital polskogo vijska u Lvovi Pislya zavershennya boyiv buli vidnovleni fasadi korpusu ta vlashtovano centralne opalennya budinku takozh chastkovo pereplanovano budinok ta zmineno funkciyu chastini primishen Lvivska politehnika yak suchasnij zaklad vishoyi osviti Z 1921 roku zaklad stav nazivatisya Lvivskoyu politehnikoyu a z 1939 roku pislya zahoplennya Lvova radyanskoyu armiyeyu Lvivskim politehnichnim institutom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v budinku rozmishuvavsya nimeckij vijskovij shpital Za radyanskoyi dobi isnuvalo shist fakultetiv energo ta mashinobudivnij elektrotehnichnij himiko tehnologichnij arhitekturno budivelnij shlyahovo vodnij silskogospodarskij ta lisovij Zagalom funkcionuvalo 79 kafedr na yakih pracyuvalo 395 vikladachiv Navchalnij zaklad finansuvali z derzhavnogo byudzhetu Radyanskogo Soyuzu suttyevo zbilshilasya kilkist navchalnih korpusiv pobudovano suchasni gurtozhitki Osoblivogo rozvitku universitet nabuv u 1963 1971 rokah za chasiv rektora Grigoriya Denisenka Todi na 21 fakulteti ta dvoh filialah u Lucku i Ternopoli navchalosya 27500 studentiv Navchalnij proces u 1970 h rokah u Lvivskomu politehnichnomu instituti zabezpechuvali 89 kafedr na yakih pracyuvalo 1589 profesoriv docentiv i vikladachiv a navchannya studentiv veli za 49 specialnostyami Golovnij korpus v 1954 roci U chervni 1993 za rik do svyatkuvannya svogo 150 richchya Lvivskij politehnichnij institut otrimav najvishij chetvertij riven akreditaciyi status universitetu i nazvu Derzhavnij universitet Lvivska politehnika U 2000 roci Lvivska politehnika otrimala status nacionalnogo universitetu U 2001 roci Lvivska politehnika reformuvala svoyu strukturu fakulteti buli pererozpodileni ta peretvoreni u 16 institutiv 8 lipnya 2009 roku Kabinet Ministriv Ukrayini na svoyemu zasidanni nadav Nacionalnomu universitetu Lvivska politehnika status samovryadnogo doslidnickogo nacionalnogo vishogo navchalnogo zakladu Z chasu zasnuvannya i donini Rektorami Lvivskoyi politehniki bula cila nizka vidatnih naukovciv ta osvityan sered yakih vidomij arhitektor Yulian Zaharevich avtor proyektu golovnogo korpusu universitetu U 1879 roci rektorom upershe stav ukrayinec Yulian Medveckij Pershim demokratichno obranim rektorom Lvivskoyi politehniki u suchasnij nezalezhnij Ukrayini stav Yurij Rudavskij u 1991 roci Z 2007 roku universitet ocholyuye profesor Yurij Bobalo Arhitektura Lvivskoyi politehnikiArhitektura Lvivskoyi politehniki vitrimana v chotiroh stilyah neorenesans neoklasicizm modernizm ta brutalizm Osnovne arhitekturne tlo roztashovane na teritoriyi mizh vulicyami Stepana Banderi Mitropolita Andreya Profesorskoyu Mikoli Ustiyanovicha ta plosheyu Svyatogo Yura Zahidnu chastinu vzdovzh vulic Mitropolita Andreya ta Oleksandra Karpinskogo bulo zabudovano silno piznishe nizh shidnu vzhe za radyanskoyi dobi Golovnij korpus Golovnij korpus Lvivskoyi politehniki sporudzhenij 1877 roku v stili neorenesansu pid orudoyu todishnogo rektora profesora Yuliana Zaharevicha stav perlinoyu arhitekturi mista Budivlya ye odniyeyu z golovnih arhitekturnih dominant na vulici Stepana Banderi Polotna v aktovomu zali golovnogo korpusu simvolizuyut tehnichnij progres Vsogo v aktovomu zali ye 11 napisanih oliyeyu kartin yaki stvoreni u 1880 h rokah vidatnim polskim hudozhnikom Yanom Matejkom u malih kompozicijnih eskizah U velikih rozmirah voni napisani majstrami krakivskoyi hudozhnoyi shkoli pid kerivnictvom avtora Uprodovzh troh stolit svogo rozvitku universitet ye neviddilnoyu skladovoyu yevropejskoyi tehnichnoyi nauki uslavivsya visokokvalifikovanimi kadrami inzheneriv konstruktoriv vchenih Fasad Golovnij fasad iz troma tonkimi rizalitami vikonanij u strogih arhitekturnih formah neoklasicizmu Centr jogo kompoziciyi utvoryuye rizalit potraktovanij u viglyadi monumentalnogo neoklasichnogo shestikolonnogo portika korinfskogo ordera visotoyu u dva poverhi Portik zavershenij visokim attikom zi skulpturnoyu grupoyu roboti Leonarda Markoni Arhitektor pereosmisliv stil videnskogo istorizmu i dodav u konstrukciyu budovi elementi renesansu i baroko Alegorichni figuri grupi simvolizuyut Inzhenernu nauku Arhitekturu ta Mehaniku tri osnovni fakulteti sho pochatkovo mistilisya u budinku Na attiku vstanovlenij latinskij napis Litteris et Artibus prisvyata budinku doslivno oznachaye Naukam i Mistectvam Na frizi antablementa do 1919 r buv napis Franciscus Josephus Austriae Imperator A D 1877 Franc Josif Imperator Avstriyi Roku Bozhogo 1877 Fasadi budinku chitko podileni na gorizontalni yarusi Parter rustovanij z pivcirkulnimi viknami viddilenij vid reshti karnizom Pryamokutni vikna 2 3 poverhiv z profilovanimi obramlennyami ta sandrikami trikutnimi na drugomu ta linijnimi na tretomu poversi Inter yer vestibyulya ta shodovoyi klitki Na protivagu strogim neoklasicistichnim formam fasadiv budivli inter yer paradnij neorenesansnij Urochiste vrazhennya spravlyaye shirokij vestibyul dzerkalne sklepinnya centralnoyi chastini yakogo pidtrimuyut dva ryadi podvijnih kolon toskanskogo ordera Bichni chastini vestibyulya perekriti hrestovimi sklepinnyami Zliva u nishi rozmishenij marmurovij byust Yuliana Zaharevicha robota skulptora Yuliusha Beltovskogo 1910 r vstanovlenij u 1913 r Navproti vstanovlena u 1990 h rr pam yatna stela Borcyam za volyu Ukrayini vikonana skulptorami Bogdanom Popovichem Fedorom Vasilenkom ta Olegom Lyaskovskim Na bronzovij pliti steli viliti imena vipusknikiv ta vikladachiv Lvivskoyi politehniki yaki v roki nimeckoyi okupaciyi ta komunistichnogo rezhimu viddali zhittya v borotbi za volyu Ukrayini Mikola Shlag Petro Franko Katerina Zaricka Andrij P yaseckij Andrij Lastoveckij Oleksa Gasin Z vestibyulya dev yat shodinok vedut vgoru u prostorij peredsinok zvidki ye dveri do koridoriv sho vedut do navchalnih auditorij na pershomu poversi Aktova zala Na drugij poverh vede paradna shodova klitka z lipnimi balyustradami prikrashenimi dekorativnimi metalevimi lihtaryami na p yedestalah Prostir shodovoyi klitki perekritij dzerkalnim sklepinnyami z rozpalubkami zi svitlovim lihtarem u centri Na drugomu poversi shodi otocheni po perimetru arkadami za yakimi galereyi perekriti hrestovimi sklepinnyami Arkadi ionichnogo ordera z boku shodovoyi klitki yih antrevolti arok dekorovani alegorichnimi skulpturami z cementu ta gidravlichnogo vapna sho personifikuyut mistectvo ta nauku Avtorom cih skulptur a takozh alegorichnih figur poryad iz oboma shodovimi klitkami na tretij poverh buv skulptor Emil Shredl Polihromni rozpisi sklepin shodovoyi klitki ta vestibyulya vikonali bratami Mavriciyem ta Ajzigom Flekami za eskizami Yuliana Zaharevicha Aktova zala Na drugomu poversi poryad zi shodovoyu klitkoyu rozmishena velika aktova zala yaka vvazhayetsya odnim z najkrasivishih primishen budivli Zala u dva svitla yiyi stini pochlenovani podvijnimi trichvertnimi kolonami korinfskogo orderu sho pidtrimuyut antablement iz karnizom na moduljonah Mizh kolonami dzerkala rozpisani 1884 r hudozhnikom Ivanom Dolinskim z imitaciyeyu marmuru Nad antablementom sparovani kariatidi pidtrimuyut she odin antablement Stelya plaska dekorovana kesonami z pozolochenoyu derev yanoyu rizboyu rozetami majolikoyu Odinadcyat poliv mizh kariatidami prikrasheni kartinami za eskizami Yana Matejka Triumf progresu sho predstavlyayut cikl scen rozvitku lyudskoyi civilizaciyi Stvorennya lyudini Vidpovidalnist lyudini za dolyu zemli Bozhe nathnennya Vadi lyudstva Primarnij triumf satani Presvyata Bogorodicya vtishaye tih hto prihodit do neyi Poeziya Muzika Istoriya Skulptura Zhivopis ta Arhitektura Vinahid zaliznici ta parovoyi mashini Vinahid telegrafu Sueckij kanal Eskizi vikonani na kartonah zberigayutsya sogodni u Lvivskij nacionalnij galereyi mistectv imeni Borisa Voznickogo Yih vigotoviv hudozhnik Yan Matejko na zamovlennya imperatora Franca Josifa I u maneri vlastivij akademizmu XIX st Sami zh kartini stvoreni vikladachami ta uchnyami Krakivskoyi shkoli mistectv zokrema Yuzefom Unyezhickim Tadeushem Lisevichem Volodimirom Luskinoyu Kasparom Zhelyahovskim Oleksiyem Strazhinskim Vlodzimyezhom Tetmayerom Lyudvikom de Lyavo Vincentiyem Vodzinovskim ta in Dverni prorizi zali oformleni masivnimi dekorativnimi desyudeportami pidloga vkrita parketom Organizaciya i strukturaKerivnictvo universitetu Do skladu kerivnictva universitetu vhodyat Rektor doktor tehnichnih nauk profesor Bobalo Yurij Yaroslavovich Pershij prorektor doktor tehnichnih nauk profesor Matvijkiv Oleg Mihajlovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta strategichnogo rozvitku doktor ekonomichnih nauk docent Zhuk Liliya Volodimirivna Prorektor z naukovoyi roboti doktor tehnichnih nauk profesor Demidov Ivan Vasilovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta mizhnarodnih zv yazkiv doktor ekonomichnih nauk profesor Chuhraj Nataliya Ivanivna Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta informatizaciyi doktor tehnichnih nauk profesor Zhezhnich Pavlo Ivanovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti kandidat tehnichnih nauk docent Davidchak Oleg Romanovich Prorektor z naukovo pedagogichnoyi roboti ta socialnogo rozvitku doktor tehnichnih nauk profesor Korzh Roman Orestovich Prorektor z ekonomichnih pitan kandidat ekonomichnih nauk Lemishovskij Vasil Ivanovich Prorektor z navchalno virobnichoyi roboti doktor tehnichnih nauk profesor Krajovskij Volodimir Yaroslavovich Vchenij sekretar universitetu kandidat tehnichnih nauk docent Struktura Do skladu universitetu vhodyat 18 navchalno naukovih institutiv Institut distancijnogo navchannya 34 navchalno laboratornih korpusi Naukovo doslidna chastina Naukovo tehnichna biblioteka Studentska biblioteka 11 koledzhiv Akademichna gimnaziya Centr bezoplatnoyi pravovoyi ta psihologichnoyi dopomogi naselennyu Narodnij dim Prosvita Proyektno konstruktorske ob yednannya Politehnika Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki Geodezichnij poligon ta astronomo geodezichna laboratoriya Studentske mistechko 13 gurtozhitkiv 4 navchalno ozdorovchi tabori Naukovo navchalni instituti Naukovo navchalni instituti z yavilisya na bazi pererozpodilenih fakultetiv u 2001 roci Instituti podileno na kafedri kozhen z institutiv vidpovidaye za konkretnu galuz naukovoyi diyalnosti maye svij logotip ta pevnu avtonomnist vid universitetu Studentske samovryaduvannya kozhnogo z institutiv predstavleno kolegiyeyu studentiv ta profesijnim byuro V universiteti diyut taki naukovo navchalni instituti IADU IARD Institut budivnictva ta inzhenernih sistem IBIS Institut geodeziyi IGDG Institut gumanitarnih ta socialnih nauk IGSN Institut ekonomiki i menedzhmentu INEM Institut energetiki ta sistem keruvannya IESK Institut komp yuternih nauk ta informacijnih tehnologij IKNI Institut komp yuternih tehnologij avtomatiki ta metrologiyi IKTA IMIT IPPT IPPO Institut prikladnoyi matematiki ta fundamentalnih nauk IMFN ISTR Institut telekomunikacij radioelektroniki ta elektronnoyi tehniki ITRE Institut himiyi ta himichnih tehnologij IHHT IAPO Mizhnarodnij institut osviti kulturi ta zv yazkiv z diasporoyu MIOK Rishennyam Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 2 kvitnya 2024 roku do Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika priyednano Ukrayinsku akademiyu drukarstva Pro ce rishennya povidomiv ministr osviti ta nauki Ukrayini Oksen Lisovij Zi sliv Lisovogo u politehnici sformuyut okremij fakultet z nazvoyu UAD de prodovzhat osvitnyu i naukovu diyalnist akademiyi Natomist yiyi neprofilni programi garmonizuyut zi shozhimi programami yaki ye u Lvivskij politehnici Studenti yaki vzhe rozpochali navchannya v akademiyi prodovzhat jogo za obranimi specialnostyami ta osvitnimi programami u politehnici zi zberezhennyam vsih poperednih umov forma finansuvannya suma kontraktu byudzhetne misce Naukovo tehnichna biblioteka Naukovo tehnichna biblioteka Lvivskoyi politehniki Naukovo tehnichna biblioteka Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika ye odniyeyu z najbilshih bibliotek vishih navchalnih zakladiv Ukrayini Biblioteka ye strukturnim pidrozdilom universitetu i vikonuyuchi funkciyi bibliotechno bibliografichnogo naukovo informacijnogo navchalno dopomizhnogo ta kulturno prosvitnickogo zakladu zabezpechuye navchalnij proces naukovo pedagogichnu diyalnist naukovo doslidnu vihovnu i kulturno prosvitnicku robotu z knigami inshimi nosiyami informaciyi sho skladayut fond biblioteki Knizhkovo zhurnalnij fond biblioteki narahovuye blizko 1 mln 800 tis primirnikiv bilshu chastinu skladaye fond naukovoyi literaturi Fondi Naukovo tehnichnoyi biblioteki podilyayut na osnovnij knizhkovo zhurnalnij fond yakij narahovuye 1 mln 800 tis primirnikiv ta rezervno obminnij fond yakij skladayetsya z dubletnih primirnikiv maloaktualnih vidan sho za svoyeyu tematikoyu ne vidpovidayut profilyu navchalnoyi ta naukovoyi roboti universitetu ta priznachayutsya dlya obminu z inshimi bibliotekami 7 5 tis primirnikiv Biblioteka nadaye osnovni bibliotechno informacijni poslugi naukovim i naukovo pedagogichnim pracivnikam studentam aspirantam inshim pracivnikam strukturnih pidrozdiliv Lvivskoyi politehniki U biblioteci diye yedinij chitackij kvitok Studentska biblioteka ta studentskij prostir V universiteti diye studentska biblioteka roztashovana u XXVIII navchalnomu korpusi Studentska biblioteka specializuyetsya na zadovolenni potreb studentiv u navchalnomu procesi Yiyi vidminnist vid naukovo tehnichnoyi biblioteki polyagaye u fokusi na konkretnih predmetah sho vivchayutsya studentami Biblioteka komplektuyetsya literaturoyu rekomendovanoyu vikladachami dlya konkretnih kursiv disciplin ta specialnostej Vona proponuye shirokij spektr formativ literaturi okrim pidruchnikiv naukovi statti monografiyi periodichni vidannya metodichni posibniki tosho Dlya dostupu do studentskoyi biblioteki potribna lishe nayavnist studentskogo kvitka u fizichnomu abo elektronnomu formati u servisi Diya Zustrich studentiv u studentskomu prostori U 2022 roci u Lvivskij politehnici poverhom vishe za studentsku biblioteku vidkrili studentskij prostir III poverh iz 20 tisyachami knig ta innovacijnoyu sistemoyu samoobslugovuvannya U hodi renovaciyi primishennya bulo vidileno okremi zoni dlya tvorchosti roboti ta vidpochinku stvoreno dvi zakriti kimnati dlya provedennya podij zrobleno povnij redizajn primishennya vidremontovano sistemi ventilyaciyi zamineno elektromerezhu sistemu osvitlennya pozhezhnu signalizaciyu vstanovleno novi mebli Dlya koristuvannya studentami do prostoru bulo peredano 25 komp yuteriv 5 noutbukiv vstanovleno Wi Fi merezhu dlya komfortnoyi roboti vidviduvachiv Koledzhi Do strukturi universitetu vhodyat 11 koledzhiv Koledzh telekomunikacij ta komp yuternih tehnologij Hmelnickij politehnichnij koledzh Tehnologichnij koledzh Tehnichnij koledzh Tehniko ekonomichnij koledzh Lvivskij koledzh Infokomunikaciyi Lvivskij avtomobilno dorozhnij koledzh Kolomijskij politehnichnij koledzh Zolochivskij koledzh Fahovij koledzh informacijnih tehnologij Lvivskij fahovij koledzh transportnoyi infrastrukturi Akademichna gimnaziya Pri universiteti diye Lvivska akademichna gimnaziya sho maye 7 kafedr ukrayinskoyi movi i literaturi ta zarubizhnoyi literaturi matematiki informatiki ta fiziki himiyi ta biologiyi fizichnogo vihovannya ta doprizovnoyi pidgotovki yunakiv inozemnih mov istoriyi ta geografiyi estetichnogo vihovannya Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki suchasnij vidavnicho poligrafichnij kompleks Vid 1999 roku shorichnij aktivnij uchasnik Forumu vidavciv u Lvovi Kompleks vidaye navchalnu naukovu dovidkovu navchalno metodichnu literaturu zabezpechuye navchalnij proces v universiteti i pidruchnikami posibnikami monografiyami konspektami lekcij dovidnikami slovnikami navchalno metodichnimi materialami Studentske mistechko Studentske mistechko Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika skladayetsya iz 14 studentskih gurtozhitkiv ta 2 gurtozhitkiv u yakih meshkayut vikladachi ta spivrobitniki vishu Studentske mistechko ye zhitlovo pobutovim kompleksom sho ob yednuye gurtozhitki dlya studentiv studentskih simej aspirantiv sluhachiv pidgotovchih viddilen abituriyentiv i studentiv inshih pidrozdiliv universitetu de bilsh nizh 7 tis studentiv prozhivayut vidpochivayut zhitlovi budinki sho ye na balansi universitetu Studentske mistechko okremij strukturnij pidrozdil Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika yakij keruyetsya u svoyij diyalnosti zakonodavstvom Ukrayini tipovim polozhennyam pro studentskij gurtozhitok navchalnogo zakladu Ministerstva osviti i nauki Ukrayini Statutom Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika ta Polozhennyam pro Studentske mistechko Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika U studentskomu mistechku funkcionuye 3 sportivni majdanchiki biblioteka 3 sportivnih zali stvoreno umovi dlya obslugovuvannya studentiv studentskij magazin perukarni Golovna meta diyalnosti studentskogo mistechka zadovolennya potreb studentiv aspirantiv studentskih simej sluhachiv pidgotovchih viddilen u zabezpechenni zhitlom stvorenni dlya nih nalezhnih umov dlya prozhivannya zanyat vidpochinku rozvitkovi fizichnoyi kulturi ta provedennya prosvitnickoyi ta vihovnoyi roboti a takozh nadannya dodatkovih poslug kopiyuvalno mnozhilnih u sferi harchuvannya medichnogo bibliotechnogo perukarskogo obslugovuvannya zv yazku remontu odyagu vzuttya koristuvannya komp yuterami ta inshih vikoristovuyuchi primishennya nezhitlovogo fondu zmicnennya materialno tehnichnoyi bazi studentskogo mistechka Vilni miscya v gurtozhitkah koristayutsya dlya stvorennya kimnat dlya priyizhdzhih chi poselennya spivrobitnikiv ta inshih osib u vstanovlenomu polozhennyam ladu Tech StartUp School Na bazi Lvivskoyi politehniki u diyalnosti biznes innovacijnogo centru zapochatkovano Tech StartUp School v mezhah yakoyi organizovano shkolu pidpriyemciv ta innovatoriv startap shkolu zabezpecheno umovi dlya pidgotovki treneriv ta mentoriv stvoryuyutsya kovorking specializovani laboratoriyi organizovano kraudfandingovij majdanchik provodyatsya konkursi biznes idej ta proyektiv mizhnarodnij konkurs pid brendom Tech Challenge konkurs zi stvorennya mobilnogo dodatku Klikers tosho NavchannyaStanom na 2024 rik u Lvivskij politehnici navchayetsya blizko 33500 studentiv universitet ye najbilshim v Ukrayini za yihnoyu kilkistyu Pidgotovka zdijsnyuyetsya za 64 bakalavrskimi specialnostyami 67 osvitnimi bakalavrskimi programami 54 magisterskimi specialnostyami 158 magisterskimi programami V universiteti gotuyut doktoriv filosofiyi za 54 osvitno naukovimi programami ta doktoriv nauk za 38 specialnostyami Inklyuzivna osvita Uprodovzh 2019 roku u Lvivskij politehnici trivala implementaciya inklyuzivnoyi osvitnoyi politiki zadlya dotrimannya zagalnolyudskih nacionalnih sociokulturnih cinnostej Universitet rozvivaye formuvannya dostupnogo osvitnogo seredovisha na zasadah holistichnogo pidhodu do rozuminnya zdorov ya osobistosti z urahuvannyam arhitekturnoyi ta socialnoyi dostupnosti Zabezpechennya arhitekturnoyi dostupnosti peredbachaye vidsutnist arhitekturnih bar yeriv oblashtovano pandusi pracyuye gusenichnij pidijmach trivaye rozroblennya Arhitekturnogo atlasu dostupnosti infrastrukturi Lvivskoyi politehniki Formuvannya socialnoyi dostupnosti peredbachaye usunennya socialnih bar yeriv komunikativnih kulturnih ekonomichnih politichnih tosho Vazhlivim instrumentom zabezpechennya socialnoyi dostupnosti ye individualnij suprovid osib z invalidnistyu ta hronichnimi zahvoryuvannyami sho jogo realizuye Sluzhba dostupnosti do mozhlivostej navchannya Bez obmezhen specialnij pidrozdil Mizhnarodnogo centru profesijnogo partnerstva Integraciya Diyalnist Sluzhbi dostupnosti Bez obmezhen organizovano z urahuvannyam krashih zrazkiv svitovogo dosvidu v sferi socialnoyi inklyuziyi ta inklyuzivnoyi osviti Vagomim resursom stvorennya dostupnogo osvitnogo seredovisha u Lvivskij politehnici ye sformovana merezha partnerskoyi vzayemodiyi Bez obmezhen Osnovni uchasniki ciyeyi merezhi providni chuzhozemni ta ukrayinski universiteti a takozh inshi partnerski organizaciyi Chilni poziciyi u cij spivpraci nalezhat Manitobskomu universitetu ta Kanadskomu centru doslidzhen invalidnosti Kanada Vyurcburzkomu universitetu Yuliusa Maksimiliana Nimechchina Universitetu NORD Norvegiya Oushn Koledzhu SShA Akademiyi specialnoyi pedagogiki imeni Mariyi Gzhegozhevskoyi u misti Varshava Polsha tosho Aktivizaciyi naukovogo poshuku na vsih rivnyah spivpraci spriyaye stvorena onlajn programa Doslidnicka platforma Bez obmezhen Zadlya reaguvannya na nagalni potrebi gromadyan zumovleni agresiyeyu Rosiyi do Ukrayini u Lvivskij politehnici stvoreno Veteransku sluzhbu dlya uchasnikiv bojovih dij yihnih simej ta vnutrishno peremishenih osib u stanovlenni yakoyi vrahovano peredovij svitovij ta vitchiznyanij dosvid zokrema u realizaciyi universitetom proyektu Ukrayina Norvegiya Perepidgotovka i socialna adaptaciya vijskovosluzhbovciv ta chleniv yihnih simej v Ukrayini Cyu diyalnist pidtrimuye Ministerstvo u spravah veteraniv Ukrayini Naukova diyalnistNa osnovi bagatorichnoyi teoretichnoyi j eksperimentalnoyi diyalnosti v universiteti sklalisya vidomi v Ukrayini ta za yiyi mezhami naukovi shkoli sho zajmayut providni poziciyi v Ukrayini za tipami naukovo tehnichnimi napryamami ta za strukturoyu upravlinnya naukovimi doslidzhennyami Napryamki naukovo tehnichnoyi diyalnosti Nanomateriali i nanotehnologiyi novi materiali i tehnologiyi Energo ta resursozberigayuchi tehnologiyi Fundamentalni doslidzhennya z najvazhlivishih problem prirodnichih suspilnih i gumanitarnih nauk Perspektivni komp yuterni sistemi informacijni tehnologiyi ta priladobuduvannya j vimiryuvalna tehnika V strukturi upravlinnya naukovi doslidzhennya vedut Naukovo doslidna chastina NDCh Vsya naukovo tehnichna diyalnist v sistemi universitetu ye skladovoyu chastinoyu pidgotovki specialistiv i zdijsnyuyetsya v ramkah naukovo doslidnoyi chastini NDCh naukovimi kolektivami okremimi vchenimi za dogovorami kontraktami derzhavnimi zamovlennyami programami proyektami Osnovni naukovi napryamki Formuvannya arhitekturno mistobudivelnimi zasobami seredovisha lyudskogo prozhivannya Teoretichni ta eksperimentalni doslidzhennya budivelnih konstrukcij budivel sporud i mostiv rozroblennya energo ta resursooshadnih tehnologij budivnictva progresivnih budivelnih materialiv ta pidvishennya energoefektivnosti sistem teplogazopostachannya i racionalnogo vodokoristuvannya Geoinformacijnij monitoring ta ocinyuvannya stanu navkolishnogo seredovisha metodami magnitometriyi geodeziyi kartografiyi distancijnogo zonduvannya ta kadastru Aktualni problemi gumanitarnih i suspilstvoznavchih nauk Resursozberigayuchi tehnologiyi prirodoohoronni zahodi ta zasadi ocinyuvannya i vikoristannya reakracijno turistichnogo potencialu teritorij Problemi ekonomiki ta upravlinnya innovacijnim rozvitkom Resursozberigayuchi tehnologiyi ta intelektualni sistemi keruvannya v energozabezpechenni ob yektiv ekonomichnoyi diyalnosti Stvorennya novitnih tehnologij tehnichnih sistem ta materialiv u promislovosti ta transporti diagnostika mashin konstrukcij i sporud Perspektivni komp yuterni sistemi ta informacijni tehnologiyi Rozroblennya teoretichnih osnov tehnichnih ta programnih zasobiv matematichnogo zabezpechennya komp yuternih vimiryuvalnih keruyuchih sistem ta sistem zahistu informaciyi yih metrologichne zabezpechennya ta sertifikacijne viprobuvannya Pravovi psihologichni ta informacijni problemi rozvitku derzhavnosti v Ukrayini Rozroblennya matematichnih metodiv ta fiziko mehanichnih modelej i yih zastosuvannya do rozv yazuvannya prikladnih zadach Infokomunikacijni radioelektronni elektronni ta optoelektronni sistemi ta pristroyi materiali ta komponenti Rozroblennya teoretichnih osnov ta tehnologij procesiv oderzhannya novih organichnih i neorganichnih rechovin ta materialiv riznogo priznachennya Diaspora ta migracijni procesi v ukrayinskomu ta svitovomu vimirah politologichnij ekonomichnij osvitnij kulturologichnij aspekt Studentske zhittyaStudentske samovryaduvannya Universitet maye shiroku ta liberalnu programu studentskogo samovryaduvannya Golovnim predstavnickim organom studentiv ye Kolegiya studentiv Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika interesi profspilki predstavlyaye Pervinna profspilkova organizaciya studentiv ta aspirantiv Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Golovu Kolegiyi studentiv obirayut studenti shlyahom zagalnouniversitetskogo golosuvannya Kozhen naukovo navchalnij institut maye vlasnu kolegiyu studentiv ta profesijne byuro yaki zvituyut na konferenciyi studentiv universitetu Studentsko kulturna programa Realizaciya molodizhnoyi politiki Lvivskoyi politehniki zdijsnyuyetsya u navchalno naukovih institutah a takozh Naukovo tehnichnoyi biblioteki Narodnogo domu Prosvita Tovaristva Prosvita tizhnevika Auditoriya Muzeyu istoriyi Lvivskoyi politehniki Sportivnogo klubu Studentskogo klubu Kolegiyi studentiv Profkomu studentiv i aspirantiv Tovaristva Moloda Prosvita ta gromadskih organizacij universitetu Vazhliva rol u realizaciyi molodizhnoyi politiki nalezhat organam studentskogo samovryaduvannya ta studentskij profspilkovij organizaciyi Studentske samovryaduvannya universitetu ye spivzasnovnikom Studentskoyi radi Lvova Kolegiya studentiv Profkom studentiv i aspirantiv spilno z Radoyu molodih vchenih shoroku provodyat mizhnarodnij molodizhnij forum nauki Litteris et Artibus pid chas yakogo vidbuvayutsya 9 mizhnarodnih konferencij studentiv aspirantiv ta molodih vchenih Najyaskravishoyu shorichnoyu podiyeyu u zhitti universitetu yaku organizovuyut Kolegiya studentiv ta Profkom studentiv i aspirantiv ye tradicijnij festival studentskoyi hudozhnoyi samodiyalnosti Vesna Politehniki Zahodi festivalyu sho trivayut misyac vidviduyut tisyachi glyadachiv Voseni studenti provodyat festival gumoru Osin Politehniki universitetski zbirni KVK riznih rokiv regulyarno peremagayut na oblasnih ta regionalnih chempionatah KVK Narodnij dim Prosvita u Nacionalnomu universiteti Lvivska politehnika ye gidnim oseredkom misteckoyi diyalnosti sered molodi U Narodnomu domi pracyuyut 13 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti a same Narodna horova kapela studentiv Gaudeamus Narodnij teatr studiya Hochu Narodnij cholovichij hor Orfej Narodnij kamernij orkestr Polifoniya Narodnij ansambl banduristok Zaspiv Narodnij duhovij orkestr Politehnik Narodnij ansambl tancyu Virnist Narodnij kamernij vokalnij ansambl Akolada Narodnij simfonichnij orkestr Ansambl balnogo tancyu Graciya Ansambl narodnoyi muziki Obrij Ansambl estradnoyi pisni Suzir ya Shou balet Avers Za visokij hudozhno estetichnij riven vikonavskoyi majsternosti glibinu zmistu informuvannya nacionalno kulturnih tradicij v Ukrayini ta za kordonom 9 ti kolektivam prisvoyeno pochesne zvannya Narodnij Kolektivi hudozhnoyi samodiyalnosti chasto berut uchast u miskih zahodah Studenti ta vikladachi uspishno predstavlyayut universitet na sportivnih zmagannyah Lvivshini vseukrayinskih ta mizhnarodnih zmagannyah 11 studentiv ye kandidatami v zbirni komandi Ukrayini U 2019 roci zbirni komandi universitetu iz 12 vidiv sportu uspishno vistupili na Vseukrayinskij studentskij universiadi zajnyavshi 2 misce sered universitetiv iz kilkistyu studentiv 10 tisyach i bilshe a v zagalnomu zaliku sered 166 ZVO zajnyali 10 misce propustivshi vpered perevazhno universiteti fizichnoyi kulturi j universiteti z fakultetami fizichnogo vihovannya Zbirni komandi Lvivskoyi politehniki za rezultatami uchasti v Universiadi Lvivshini 2019 sered ZVO vpevneno zajnyali v zagalnomu zaliku 1 misce sered nespecializovanih ZVO Krim togo u desyati vidah sportu komandi universitetu zajnyali pershi miscya u 14 drugi miscya v 10 treti miscya Mizhnarodni zv yazkiNacionalnij universitet Lvivska politehnika ye chlenom Asociaciyi universitetiv Yevropi ta Universitetskogo Agentstva Frankofoniyi V universiteti diye Centr mizhnarodnoyi osviti diyalnist yakogo zoseredzhena zokrema na ukladanni mizhnarodnih ugod dopomozi v realizaciyi Program akademichnoyi mobilnosti Erasmus poshirenni kulturi ta mistectva Ukrayini v Yevropi tosho Takozh dlya polegshennya vstupu inozemnih gromadyan ta yihnoyi inklyuzivnosti diye pidgotovche viddilennya dlya inozemnih gromadyan ta viddil po roboti z inozemnimi studentami Rejtingi ta reputaciyaLvivska politehnika tradicijno posidaye visoki miscya u nacionalnih ta mizhnarodnih rejtingah universitetiv Misce Lvivskoyi politehniki v mizhnarodnih rejtingah universitetiv na 2024 rik Rejtingove agentstvo Misce u svitovomu rejtingu Misce u nacionalnomu rejtingu Times Higher Education 601 800 2 QS World University Rankings 951 1000 6 Misce Lvivskoyi politehniki v nacionalnih rejtingah universitetiv na 2024 rik Rejtingove agentstvo Misce Akademichnij rejting Top 200 Ukrayina 4 Konsolidovanij rejting vishiv Ukrayini 3 4Vidomi osobistostiRektori 1844 1848 Florian Shindler 1851 1871 Aleksander Rajzinger 1872 1874 Feliks Stsheleckij 1874 1875 Yan Nepomucen Franke 1875 1876 Karol Mashkovskij 1876 1877 Avgust Frojnd 1877 1878 Yulian Zahariyevich 1878 1879 Vladislav Zajonchkovskij 1879 1880 Yulian Medveckij 1880 1881 Yan Nepomucen Franke 1881 1882 Yulian Zahariyevich 1882 1883 Avgust Frojnd 1883 1884 Yuliush Bikovskij 1884 1885 Yulian Medveckij 1885 1886 Vladislav Zajonchkovskij 1886 1887 Bogdan Marinyak 1887 1888 Yulian Medveckij 1888 1889 Gustav Bizanc 1888 1889 Dominik Zbrozhek 1889 1890 Avgust Frojnd 1890 1891 Yan Nepomucen Franke 1891 1892 Karol Skibinskij 1892 1893 Yuzef Rihter 1893 1894 Placid Dzivinskij 1894 1895 Maksimilian Tulye 1895 1896 Bronislav Pavlevskij 1896 1897 Mechislav Lazarskij 1897 1898 Roman Gostkovskij 1898 1899 Gustav Bizanc 1899 1900 Yuzef Rihter 1900 1901 Stefan Nementovskij 1901 1902 Roman Dzeslevskij 1902 1903 Tadeush Fidler 1903 1904 Stanislav Kempinskij 1904 1905 Leon Sirochinskij 1905 1906 Severin Vidt 1906 1907 Edgar Kovach 1907 1908 Viktor Sinevskij 1908 1909 Stefan Nementovskij 1909 1910 Bronislav Pavlevskij 1910 1911 Maksimilian Tulye 1911 1912 Tadeush Fidler 1912 1913 Edvin Gausvald 1913 1914 Kazimir Olearskij 1914 1915 Maksimilian Titus Guber 1915 1916 Stanislav Anchic 1916 1917 Tadej Obminskij 1917 1918 Zdzislav Krigovskij 1918 1919 Tadeush Godlevskij 1919 1920 Maksimilian Matakevich 1920 1921 Stefan Pavlik 1921 1922 Maksimilian Titus Guber 1922 1924 Yulian Fabiyanskij 1924 1925 Karol Vontorek 1925 1925 Ignacij Moscickij 1925 1926 Yan Lopushanskij 1926 1927 Otto Nadolskij 1927 1928 Yulian Tokarskij 1928 1929 Kazimir Zipser 1929 1930 Kasper Vajgel 1930 1931 Kazimir Bartel 1931 1931 Vitold Minkevich 1931 1932 Gabriyel Sokolnickij 1932 1933 Kazimir Zipser 1933 1934 Otto Nadolskij 1935 1936 Otto Nadolskij 1936 1937 Adolf Josht 1937 1939 Edvard Suharda 1939 1939 Antonij Vereshinskij 1939 1941 Maksim Sadovskij 1943 1944 Teodor Bedefeld 1944 1944 Volodimir Buzhinskij 1944 1953 Stefan Yampolskij 1953 1963 Mikola Maksimovich 1963 1971 Grigorij Denisenko 1971 1991 Mihajlo Gavrilyuk 1991 2007 Yurij Rudavskij 2007 nini Yurij Bobalo Pochesni profesori 1908 Yulian Medveckij 1921 Karol Skibinskij 1921 Yezhi Mihalskij 1925 Placid Dzivinskij 1925 Tadeush Visnovskij 1925 Maksimilian Tulye 1926 Ignacij Moscickij 1929 Tadeush Fidler 1931 Karol Malsburg 1935 Vavzhinec Tessejr 1936 Yulian Fabiyanskij 1939 Edvin Gausvald 1994 Mikola Bucko 2001 Petro Potichnij 2002 Josip Zahariya 2005 Bogdan Gnidec 2005 Ivan Tivonchuk 2005 Verner Bajyer 2005 Boris Atamanenko 2006 Fedir Klimenko 2007 Viktor Yavorskij 2008 Andrij Rudnickij 2009 Bogdan Stadnik 2011 Bogdan Mandzij 2011 Zenon Gotra 2011 Orest Lozinskij 2011 Valerij Dudikevich 2011 Stanislav Voronov Doktori Honoris Causa 1912 Mariya Sklodovska Kyuri 1912 Avgust Vitkovskij 1912 Yulian Medvedskij 1912 Yan Franke 1912 1919 Yuzef Dzekonskij 1921 Karol Skibinskij 1922 Ignacij Moscickij 1923 Ferdinand Fosh 1925 Roman Ingarden 1925 Feliks Kuhazhevskij 1925 Andzhej Kendzor 1925 1929 Tadeush Fidler 1930 Stanislav Belzheckij 1930 Ralf Modzheyevskij 1930 1931 1935 Kazimyezh Bartel 1936 Zdislav Rausher 1939 Tadeush Striyenskij 1995 Martin Kubelik 1999 1999 Andzhej Vishnyevskij 2001 Piter Dzhordzh 2001 2002 2002 Volodimir Litvin 2002 Oleksij Ivahnenko 2002 Anatolij Shidlovskij 2003 2005 Yaroslav Yackiv 2005 2006 Yurij Yehanurov 2006 Mar yan Dolishnij 2006 Miron Lozinskij 2007 Volodimir Panasyuk 2008 Bredli Makkenzi 2008 2009 2011 Tadeush Vyenckovskij 2012 2012 Zhan Mari Len 2015 Leshek Balcerovich 2016 Evgen Cholij Vidomi vipuskniki Div takozh Kategoriya Vipuskniki Lvivskoyi politehniki Denis Shmigal Dmitro Shimkiv Liliya Grinevich Oleksandr Shlapak Yurij Lucenko Oleksij Skripnik Andrij Sadovij Mikola Kmit Petro Pisarchuk Stepan Kubiv Mark Zarhin Cahiagijn Elbegdorzh Oksana Yurinec Vidatni naukovci Div takozh Kategoriya Naukovci Lvivskoyi politehniki Opanas Andriyevskij ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach yurist Stefan Banah matematik Kasper Vajgel geodezist fotogrammetrist Yaroslav Bakushevich ekonomist Yuzef Bachevskij pidpriyemec Yakiv Berkman naukovec himik doktor himichnih nauk zaviduvach kafedri zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi 1945 1967 Igor Vishenchuk radyanskij vchenij fahivec u galuzi priladiv informacijnih sistem Severin Vidt geodezist Ostap Voloshak biolog Tihon Gubenko vchenij v galuzi elektrichnih mashin i elektroprivodu Maksimilian Guber mehanik Kazimir Bartel polskij matematik i politik neodnorazovij prem yer ministr Polshi Roman Zalozeckij ukrayinskij vchenij tehnolog gromadskij i gospodarskij diyach Yulian Zaharevich arhitektor Konstyantin Karandyeyev vchenij v oblasti elektrichnih vimiryuvan ta avtomatichnogo kontrolyu Eugeniush Kvyatkovskij himik polskij vice prem yer i ministr promislovosti Mihajlo Komarov Ivan Levinskij ukrayinskij arhitektor Volodimir Makayev istorik doktor istorichnih nauk Timofij Martinovich ukrayinskij fizik fahivec u galuzi mehaniki deformivnogo tverdogo tila Yulian Medvedskij ukrayinskij ta polskij vchenij i pedagog Andrij Motornij geodezist Tadej Obminskij ukrayinskij arhitektor Dmitro Tolopko pedagog inzhener tehnolog doktor himichnih nauk Stanislav Ulyam polskij ta amerikanskij matematik Stanislav Frize polskij elektrotehnik odin z tvorciv osnov zagalnoyi elektrotehniki Oleksandr Harkevich fizik kibernetik uchenij u galuzi elektrozv yazku ta elektroakustiki Bencion Shveckij zajmavsya proyektuvannyam elektronnih cifrovih vimiryuvalnih priladiv Mikola Shulga radyanskij fiziko himik Oleksandr Yurzhenko radyanskij fiziko himik Timofij Yurzhenko radyanskij himik Yanush Vitvickij arhitektor istorik avtor plastichnoyi panorami Lvova Yulij Babej fahivec u galuzi metalurgiyi Yaroslava Stecko politichna diyachkaZgadki v numizmatici ta filateliyiDo 165 rokiv Nacionalnomu universitetu Lvivska politehnika vipusheno Nacionalnim bankom Ukrayini yuvilejni moneti nominalom 2 grivni ta 5 griven sribna moneta Moneti vvedeno v obig 28 travnya 2010 roku Voni nalezhit do seriyi Vishi navchalni zakladi Ukrayini Do 200 litnogo yuvileyu Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Ukrposhta vipustila hudozhno markovanij konvert iz zobrazhennyam vishu 8 grudnya 2016 roku v Aktovij zali Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika vidbulisya urochisti zbori za uchasti vikladackoyi spilnoti zakladu ta predstavnikiv oblasnoyi vladi prisvyacheni 200 littyu universitetu Pid chas urochistostej vidbulosya pogashennya cogo konvertu specialnim poshtovim shtempelem Specialnij konvert do yuvileyu Lvivskoyi politehnikiDiv takozhLvivska politehnika u socialnih merezhah Lvivska politehnika na sajti Facebook Lvivska politehnika na sajti Twitter Spisok vishiv sho gotuyut specialistiv z vidavnicho poligrafichnoyi spravi Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Lyublinska Politehnika Naukovo tehnichna biblioteka Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Primitkihttps eua eu about member directory html Study in Ukraine THE World University Rankings Times Higher Education THE angl 16 lyutogo 2017 Procitovano 3 lyutogo 2024 100 najpopulyarnishih ukrayinskih vishiv sered vstupnikiv u 2023 roci 24 Kanal ukr 3 serpnya 2023 Procitovano 3 lyutogo 2024 7 bereznya vpershe vidznachatimemo Den Lvivskoyi politehniki 02 03 2023 17 35 Istoriya Universitetu Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lpnu ua ukr Procitovano 3 lyutogo 2024 Hristina Harchuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Banderi 12 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 22 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Jozef Wiczkowski Lwow jego rozwoj i stan kulturalny oraz przewodnik po miescie Lwow Sklad Glowny w ksiegarni H Altenberga 1907 S 169 pol Oficijnij sajt NU Lvivska politehnika Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 vid 8 lipnya 2009 roku Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Aktova zala Hristina Harchuk Vul Banderi 12 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Interaktivnij Lviv a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oleg Stecishin 2 kvitnya 2024 Kabmin priyednav Ukrayinsku Akademiyu drukarstva do Lvivskoyi politehniki lviv media Procitovano 20 kvitnya 2024 Naukovo tehnichna biblioteka Lvivskoyi politehniki library lp edu ua Procitovano 3 kvitnya 2020 U Lvivskij politehnici vidkrili Studentskij prostir III poverh iz 20 tisyachami knig ta innovacijnoyu sistemoyu samoobslugovuvannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lpnu ua ukr 29 veresnya 2022 Procitovano 4 lyutogo 2024 Golovna Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki vlp com ua Procitovano 3 kvitnya 2020 Studentske mistechko Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lpnu ua ukr Procitovano 4 lyutogo 2024 Pasport universitetu Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lpnu ua Procitovano 4 lyutogo 2024 Informaciya pro universitet Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lpnu ua Procitovano 4 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 4 grudnya 2012 Procitovano 19 veresnya 2011 Proyekt 3988 Radiacijnostijki hollivski zondi ta pristroyi dlya JET 2007 2010 rr Osin Politehniki www facebook com Procitovano 31 sichnya 2020 Tam de tvorchist i nathnennya u Narodnomu domi Prosvita Lvivskoyi politehniki diye 12 tvorchih kolektiviv Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 3 veresnya 2019 Procitovano 31 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 6 listopada 2018 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 24 grudnya 2015 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 21 chervnya 2018 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 3 listopada 2016 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 5 listopada 2019 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ukr 1 listopada 2019 Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 QS Ranking Ukraine Results UniversityRankings ch angl Procitovano 4 lyutogo 2024 Lvivska politehnika zberigaye chetverte misce v akademichnomu rejtingu zakladiv vishoyi osviti Top 200 Ukrayina 2023 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika lpnu ua ukr 12 chervnya 2023 Procitovano 4 lyutogo 2024 Konsolidovanij rejting vishiv Ukrayini 2023 roku Osvita UA ukr 26 chervnya 2023 Procitovano 4 lyutogo 2024 Do 200 littya Lvivskoyi politehniki pogasili markovanij konvert iz zobrazhennyam zakladu loda gov ua Pres sluzhba ODA 9 grudnya 2016 Procitovano 9 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaVid Realnoyi shkoli do Lvivskoyi politehniki narisi z istoriyi Lvivskoyi politehniki 1816 1918 Uporyadnik O V Shishka Za red prof Yu Ya Bobala Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Naukovo tehnichna biblioteka Lviv NU LP 2016 440 s ISBN 978 617 607 984 2 Vitoki ta rozvitok elektrotehnichnoyi osviti i nauki u Lvivskij politehnici 1891 2016 do 125 richchya lviv elektrotehn shk za red P G Stahiva Lviv Vid vo Lviv politehniki 2017 214 s il portr Bibliogr s 208 14 nazv Imen pokazhch s 209 212 ISBN 978 966 941 058 0 Doctores honoris causa Lvivskoyi politehniki Kuzmin R Ya Kurdina Yu M Lviv NU LP 2016 148 s ISBN 978 617 607 995 8 Vidatni vcheni matematiki Lvivskoyi politehniki 1844 1939 Bibliografichnij pokazhchik Byelous I O Lviv NU LP 2012 100 s ISBN 978 617 607 205 8 Rektor Gavrilyuk ruh u chasi zastoyu Spogadi i dumki lvivskih politehnikiv Vidpovid red prof Yu Bobalo redkolegiya V Pavlish I Lopatinskij A Zagorodnij B Stadnik Lviv NU LP 2011 324 s ISBN 978 617 607 148 8 Naukovo tehnichna biblioteka Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika I O Byelous O V Shishka D O Tarasova za red prof A G Zagorodnogo Lviv NU LP 2009 196 s ISBN 978 966 553 757 1 Lvivska politehnika na fotografiyah Chastina I 1844 1990 Albom Ukladachi O V Shishka L V Zhuk Za red prof Yu Ya Bobala Lviv NU LP 2014 272 s ISBN 9978 617 607 667 4 Istoriya radiotehnichnoyi osviti i nauki u Lvivskij politehnici 1952 2012 Naukove vidannya do 60 richchya radiotehnichnogo fakultetu Institutu telekomunikacij radioelektroniki ta elektronnoyi tehniki Za red I N Prudiusa O V Shishki Lviv NU LP 2015 324 s ISBN 978 617 607 849 4 Istoriya himichnoyi himiko tehnologichnoyi osviti i nauki u Lvivskij politehnici 1844 1991 monografiya 170 richchyu Nac un tu Lviv politehnika prisvyachuyetsya V T Yavorskij K I Blazhivskij M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika 2 ge vid dopovn i dooprac Lviv NU LP 2015 184 s ISBN 978 617 607 860 9 Kafedra geodeziyi 145 rokiv ist bibliogr naris O I Moroz ta in Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2016 199 s il tabl portr Bibliogr s 195 196 24 nazvi ISBN 978 617 607 978 1 Kafedra elektronnih obchislyuvalnih mashin Do 50 richnogo yuvileyu Nac un t Lviv politehnika za red A O Melnika uporyad L O Berezko Ye Ya Vavruk V S Gluhov V A Golembo V S Marhivka A O Melnik Ya S Paramud V Ya Pujda M O Homulyak Lviv NU LP 2013 228 s ISBN 978 617 607 476 2 Kafedra obliku ta analizu 2002 2007 rr Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Lviv Institut ekonomiki i menedzhmentu uklad A G Zagorodnij ta in L NU Lviv politehnika 2007 104 s il ISBN 978 966 553 596 6 Kafedra fotogrammetriyi ta geoinformatiki 50 rokiv ist bibliogr naris M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika za red O L Dorozhinskogo uklad O L Dorozhinskij H V Burshtinska O V Tumska M T Procik L V Babij Kiyiv Kartografiya 2013 158 s ISBN 978 617 670 262 7 Lvivska politehnika nac un t Kafedra obliku ta analizu Kafedra obliku ta analizu Lvivskoyi politehniki 2002 2017 ist dovid naris uklad I Ya Yaremko ta in Lviv ZUKC 2017 227 s il tabl portr ISBN 978 617 655 149 2 Kafedra Telekomunikaciyi Do 20 richchya zasnuvannya 1993 2013 Nac un t Lviv politehnika In t telekomunikacij radioelektron ta elektron tehniki uklad M M Klimash B M Strihalyuk O V Krasko Lviv NU LP 2013 80 s Lvivska politehnika litteris et artibus naukova diyalnist un tu do berez 2010 r Nac un t Lviv politehnika redkol Yu Ya Bobalo golova ta in Kiyiv Lviv Logos Ukrayina 2010 367 s il ISBN 978 966 1581 07 3 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika arhitektur atlas Bogdan Cherkes Svitlana Linda Yuliya Bogdanova Lviv Vid vo Lviv politehniki 2016 403 s il portr ISBN 978 617 607 987 3 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika istoriya ta suchasnist Nac un t Lviv politehnika redkol Yu Ya Bobalo golova ta in Kiyiv Logos Ukrayina 2009 447 s il ISBN 978 966 1581 02 8 Golovna budivlya Lvivskoyi politehniki O Zhuk Nac un t Lviv politehnika 2 ge zi zmin i dopovn Lviv NU LP 2008 74 s ISBN 978 966 553 806 6 Lvivska politehnika v publikaciyah 1844 2013 Bibliografichnij pokazhchik Uklad I O Byelous G K Belyavska M V Zagachevska N V Kozel Lviv NU LP 2014 692 s ISBN 978 617 607 576 9 Pam yatni moneti medali ta znachki istorichni simvoli Lvivskoyi politehniki Albom katalog Do 170 richchya Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Zagorodnij A G Yakubenko V M Lviv NU LP 2014 88 s ISBN 978 617 607 615 5 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Kreativnij urbanizm do stolittya mistobudivnoyi osviti u Lvivskij politehnici Creative urbanism the 100th anniversary of the urban planning education at Lviv polytechnic monografiya Nac un t Lviv politehnika za zag red Bogdana Cherkesa ta Galini Petrishin Lviv Vid vo Lvivskoyi politehniki 2014 793 s ris Tekst ukr angl Paral tit ark angl Bibliogr v kinci st 250 prim ISBN 978 617 607 677 3 Kucharzewski F Szkola Politechniczna Lwowska Przeglad Techniczny 1916 1 2 S 1 5 pol PosilannyaOficijna storinka Nacionalnogo universitetu Lvivska Politehnika Sajt Nauka Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Rada molodih vchenih Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska Politehnika Svitlini Lvivskoyi politehniki pol Institut Komp yuternih nauk ta informacijnih tehnologij Nacionalnogo universitetu Lvivska Politehnika Istoriya Lvivskoyi politehniki Hronologichnij perelik rektoriv Lvivskoyi politehniki Istoriya Lvivskoyi politehniki Elektronnij naukovij arhiv Naukovo tehnichnoyi biblioteki Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Lvivska politehnika u Open Directory Project DMOZ