Каспер Вайґель (пол. Kasper Weigel; 10 червня 1880 — 4 липня 1941) — видатний польський вчений геодезист і фотограмметрист, доктор технічних наук, професор Львівської Політехніки.
Каспер Вайґель Kasper Weigel | |
---|---|
Народився | 10 червня 1880 м. Львів |
Помер | 4 липня 1941 (61 рік) м. Львів |
Країна | Австро-Угорщина→ ЗУНР→ II Польська Республіка |
Діяльність | геодезист |
Alma mater | Вища політехнічна школа у Львові |
Галузь | Геодезія, Фотограмметрія |
Заклад | Львівська Політехніка |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор технічних наук |
Членство | Польське наукове товариство у Львові |
Нагороди | Командорський хрест Ордена Відродження Польщі |
Каспер Вайґель у Вікісховищі |
Біографія
Народився у Львові (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія).
Закінчив 2-гу німецькомовну державну вищу гімназію (1898, тепер ліцей № 8 Львівської міської ради) та інженерний факультет Вищої політехнічної школи у Львові (ВПШ, з 1921 р. — Львівська політехніка) у Львові (1903). Учень геодезиста Северина Відта (1862—1912) та астронома Вацлава Ласки (1862—1943). У 1903–1908 роках працював на будівництві залізниці Львів — Підгайці, потім з 1908 р. — асистентом, ад'юнктом і доцентом, а у 1912-1941 рр. — професором і третім завідувачем кафедри геодезії ВПШ.
У 1919 р. працює шефом геодезичної секції Міністерства громадських робіт Польщі, у 1920–1921 рр. — деканом комунікаційного відділення факультету водного і шляхового будівництва, а у 1929–1930 навчальному році — ректором, а у 1930–1931 навчальному році — проректором Львівської політехніки. Був також керівником Екзаменаційної комісії для приватних геодезистів у Львові.
Після входження Західної України до складу УРСР у вересні 1939 р. продовжує керувати кафедрою. Однак мирну працю перервала Друга світова війна. Під час німецької окупації Львова у ніч з 3 на 4 липня 1941 р. К. Вайґеля разом з єдиним сином магістром прав Юзефом Вайґелем (*1908) заарештували і разом з іншими львівськими вченими розстріляли на Вулецьких пагорбах. Місце поховання невідоме.
Автор приблизно 50 наукових праць і навчальних посібників з геодезії, вирівнювальних обчислень, фотограмметрії і математики, написаних німецькою, польською, англійською і французькою мовами. До цього часу не втратили свого значення його підручники «Rachunek wyrównawczy» (1923, 1926), «Miernictwo ІІ» (1926), «Geodezja(Miernictwo)» (1938).
Піонер та ініціатор застосування в Польщі фотограмметрії, трилатерації та інтерферометрії для вимірювання віддалей. Під його керівництвом проводились значні польові науково-виробничі роботи. Було виконано фототеодолітне знімання і складена карта східної частини Високих Татр (1917–1927), інварними дротами виміряно Коломийський базис (1929–1930), побудовано і відспостережено у Львові мережу тріангуляції у вигляді центральної системи навколо пункту Піскова гора нім. Sandberg (1932), а у 1934–1938 рр. разом з іншими кафедрами геодезичного відділення складено карту Львова за результатами аерофотознімання 1933 р.
Член Державної геодезичної ради, член Академії технічних наук, голова секції геодезії і геофізики Польської академії наук, член Постійної комісії Міжнародної геодезичної і геофізичної спілки (МГГС), член Міжнародного фотограмметричного товариства (МФТ), член-засновник і перший голова Польського фотограмметричного товариства (1930–1939), член наукових товариств у Львові і Варшаві тощо. Учасник конгресів МГГС (1927, 1930) і МФТ (1926, 1930, 1938).
Довголітній куратор товариства Братньої допомоги студентів, Технічного хору студентів і Спілки студентів-геодезистів Львівської політехніки, віце-голова Літературного казино тощо. Належав і до багатьох культурних товариств, а як великий шанувальник музики, брав участь у концертах і сам складав твори, які пізніше виконував студентський хор.
Учні
Серед його учнів велика плеяда польських і українських вчених. У Польщі це Едмунд Вільчкевіч (*1891-†1946), Міхал Францішек Пашкевіч (*1896-†1966), Збігнев Скоупскі (*1903-†1985), Юзеф Кожуховський (*?-†1968), Юзеф Різнер (*1881-†1955), Ян Цісло (*1912-†?), Тадеуш Каліш (*1905-†1972), Мечислав Врона (*1903-†1961), Роман Глібовіцкі (*1911-†1999), Роман Ґалас (*?-†?), Юзеф Адамскі (*?-†?), Валенти Шпунар (*1904-†1989), [pl] (*1910-†1992) та інші. У Канаді працював Теодор Блахут (*1915-†2004), у Венесуелі — Бернард Вагль (*?-†?), в Африці — Оскар Бальцар (*?-†?), а у США — Роман Кароль Хроущ (*1914-†?) і Орест Макар (*1909-†1969). До речі, професор [en] Орест Степанович Макар після Другої світової війни повернувся до Львова і працював на кафедрах аерофотогеодезії і геодезії геодезичного факультету Політехнічного інституту.
В пам'яті нащадків
Ім'я вченого достойно шанується сучасними геодезистами Польщі і України.
У Вроцлаві його ім'я присвоєно геодезичному технікуму (1972), а у Ряшеві він став патроном кафедри геодезії на Відділі будівництва і інженерії середовища місцевої політехніки.
Не забула свого третього завідувача і кафедра геодезії Львівської політехніки, яка 7 червня 1991 р. провела засідання, присвячене його пам'яті (з нагоди 50-ліття від дня смерті), на якому були присутні і виступили віце-консул Республіки Польща Добєслав Жемєнєвскі, представники товариств польської культури Львівщини Станіслав Черкас та проф. Лешек Мазепа і «Ческа беседа» О. Дрбал. З доповіддю про життя і діяльність вченого виступив доц. Р. С. Сидорик (*1930-†1998). На цьому засіданні вперше після Другої світової війни громадськості показали бронзовий бюст проф. К. Вайґеля (1930 р.) роботи доцента Львівської політехніки скульптора Яна Нальборчика (*1870-†1948). Співробітники кафедри брали участь і в Українсько-польському симпозіумі, присвяченому пам'яті проф. К. Вайґеля, який відбувся 19 — 23. листопада 1995 р. у Львові. Серед членів оргкомітету були А. Л. Островський (*1923-†2008), К. Р. Третяк, О. Й. Дрбал та І. С. Сідоров. На симпозіумі виступили А. Л. Островський та О. Й. Дрбал. Учасники симпозіуму взяли участь у поминальному Богослужінні в Архікафедральній базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії, поклали квіти до Пам'ятного хреста на місці загибелі К. Вайґеля та інших львівських вчених на Вулецьких горбах та взяли активну участь у відкритті (20 листопада) меморіальної дошки вченому (скульптор Василь Ярич, архітектор Михайло Бендина) на будинку на вул. Саксаганського, 3, де він мешкав.
Література
- Дрбал О. Вайгель Каспар. — В кн.: Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844—1994: Біограф. довідник. — Львів, 1994. — С. 33-34. — Літ. 2. — ISBN 5-7707-5706-Х.
- Дрбал О. Визначний польський геодезист Каспар Вайгель (1880—1941) // Геодезія, картографія та аерофотознімання (м. Львів). — ISSN 0130-1039. — 1993. — Вип. 55. — С. 143—146. — Літ. 16.
- Дрбал А. Каспар Вайгель // Львівський політехнік (м. Львів). — 17.06.1991. — № 9. — 1997. — С. 4.
- Дрбал О. Пам'яті видатного вченого // Львівський політехнік (м. Львів). — 8. 12. 1995. — № 33/20111. — С. 1.
- Дрбал А., КОЦАБ М. Професор Каспер Вайґель (1880—1941) — третій завідувач кафедри геодезії // Геодезія, картографія та аерофотознімання (м. Львів). — ISSN 0130-1039. — 2011. — Вип. 74. — С. 161—169: 2 іл. — Літ. 48.
- Drbal A., Szymański W. Profesor Dr Kasper Weigel // Gazeta Lwowska. — 15.12.1995. — Nr. 21 (116). — S. 4. (пол.)
- Elznic V. Prof. Dr. Kasper Weigel — oběť války // Zeměměřický obzor. — 1947. — № 4. — S. 64. (чеськ.)
- Kamela Cz. Kasper Weigel (1880—1941) w setną rocznicę urodzin // Geodezja i kartografia. — ISSN 0016-7134. — 1980. — № 2. — S. 63-64. (пол.)
- Kamela Cz. Lwowska szkoła geodezyjna w latach 1918—1939 // Zeszyty naukowe Akademii górniczo-hutniczej im. Stanisława Staszica. Nr. 916. Geodezja (м. Краків). — 1981. — № 63. — S. 258, 261—263. (пол.)
- Kamela Cz., Szpunar W. Lucjan Grabowski — Kasper Weigel — wybitni geodeti, pamiętni ludzie. — Warszawa: Muzeum techniki, b.r. — S. 10-16. (пол.)
- Кафедра геодезії — 135 років: Історико-бібліографічний нарис / В. Ващенко, О. Дрбал, В. Колгунов, О. Мороз, В. Тарнавський; За редакцією О. І. Мороза. — Львів: Львівська політехніка, 2006. — С. 6, 30, 31: 1 іл., 129, 130, 131, 132.
- Krawczyk J. Geodezja Lwowska w czasie II wojny światovej // Geodezja i kartografia. — ISSN 0016-7134. — 1991. — № 2. — S. 244, 245. (пол.)
- Krawczyk J. Lwowska szkoła geodezyjna. — Warszawa, 1991. — S. 19-20. (пол.)
- Lwów: Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów; Wrocław: Centrum Europy; Via Nova, 2001. — S. 86. — . (пол.)
- Politechnika Lwowska. Jej stan obecny i potrzeby / O. Nadolski, K. Weigel, W. Wojtan, W. Derdacki, W. Jakób, E. Hauswald, K. Różycki, W. Stożek; Red. D. Szymkiewicz. — Lwów: Wydano staraniem grona profesorów, 1932. — 272 s.: 54 il. — Lit. 9. (пол.)
- Popławski Z. Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844—1945. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum, 1992. — S. 140, 146, 150, 179, 183, 201, 205, 206, 220, 232, 253, 277, 282, 288, 303, 305, 315, 320—322, 324. — ISBN 83-04-03932-Х. (пол.)
- Programy roczne C. K. Szkoły Politechnicznej we Lwowie i Politechniky Lwowskie od r. 1898/1899 do r. 1939/40. (пол.)
Посилання
- Albert Z. Każń profesorów lwowskich: Lipiec 1941 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1989. — 384 s. — . (пол.)
- Дрбал А., Коцаб М. Професор Каспер Вайґель (1880—1941) — третій завідувач кафедри геодезії // Геодезія, картографія та аерофотознімання. — ISSN 0130-1039. — 2011. — Вип. 74. — С. 161—169: 2 іл. — Літ. 48/
- Гречин K. Пам’яті Каспара Вайгеля // Львівський політехнік. — 1995. — 24 листопада.
- Kamela Cz. Prof. Kasper Weigel (1880—1941) — pierwszy przewodniczący polskiego towarzystwa fotogrametrycznego [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] [22-24.5.1991]
- Вайгель Каспер — видатний вчений Львівської політехніки (до 130-ліття від дня народження) [ 25 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Mord profesorów lwowskich (пол.)
- Politechnika lwowska 1844—1945 [ 9 жовтня 2017 у Wayback Machine.] / Komitet redakcyjny: Jan Boberski, Stanisław Marian Brzozowski, Konrad Dyba, Zbysław Popławski, Jerzy Schroeder, Robert Szewalski (przewodniczący), Jerzy Węgierski. — Wrocław: Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 1993. — 577 s. — Lit. 37.
- . — LIV. — Lwów, 1926. (пол.)
- Program Politechniki lwowskiej na rok akademicki 1933/34 [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]. — LXI. — Lwów, 1933. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vajgel Kasper Vajgel pol Kasper Weigel 10 chervnya 1880 4 lipnya 1941 vidatnij polskij vchenij geodezist i fotogrammetrist doktor tehnichnih nauk profesor Lvivskoyi Politehniki Kasper Vajgel Kasper WeigelNarodivsya10 chervnya 1880 1880 06 10 m LvivPomer4 lipnya 1941 1941 07 04 61 rik m LvivKrayina Avstro Ugorshina ZUNR II Polska RespublikaDiyalnistgeodezistAlma materVisha politehnichna shkola u LvoviGaluzGeodeziya FotogrammetriyaZakladLvivska PolitehnikaVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinDoktor tehnichnih naukChlenstvoPolske naukove tovaristvo u LvoviNagorodiKomandorskij hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Kasper Vajgel u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Lvovi Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya Zakinchiv 2 gu nimeckomovnu derzhavnu vishu gimnaziyu 1898 teper licej 8 Lvivskoyi miskoyi radi ta inzhenernij fakultet Vishoyi politehnichnoyi shkoli u Lvovi VPSh z 1921 r Lvivska politehnika u Lvovi 1903 Uchen geodezista Severina Vidta 1862 1912 ta astronoma Vaclava Laski 1862 1943 U 1903 1908 rokah pracyuvav na budivnictvi zaliznici Lviv Pidgajci potim z 1908 r asistentom ad yunktom i docentom a u 1912 1941 rr profesorom i tretim zaviduvachem kafedri geodeziyi VPSh U 1919 r pracyuye shefom geodezichnoyi sekciyi Ministerstva gromadskih robit Polshi u 1920 1921 rr dekanom komunikacijnogo viddilennya fakultetu vodnogo i shlyahovogo budivnictva a u 1929 1930 navchalnomu roci rektorom a u 1930 1931 navchalnomu roci prorektorom Lvivskoyi politehniki Buv takozh kerivnikom Ekzamenacijnoyi komisiyi dlya privatnih geodezistiv u Lvovi Pislya vhodzhennya Zahidnoyi Ukrayini do skladu URSR u veresni 1939 r prodovzhuye keruvati kafedroyu Odnak mirnu pracyu perervala Druga svitova vijna Pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova u nich z 3 na 4 lipnya 1941 r K Vajgelya razom z yedinim sinom magistrom prav Yuzefom Vajgelem 1908 zaareshtuvali i razom z inshimi lvivskimi vchenimi rozstrilyali na Vuleckih pagorbah Misce pohovannya nevidome Avtor priblizno 50 naukovih prac i navchalnih posibnikiv z geodeziyi virivnyuvalnih obchislen fotogrammetriyi i matematiki napisanih nimeckoyu polskoyu anglijskoyu i francuzkoyu movami Do cogo chasu ne vtratili svogo znachennya jogo pidruchniki Rachunek wyrownawczy 1923 1926 Miernictwo II 1926 Geodezja Miernictwo 1938 Pioner ta iniciator zastosuvannya v Polshi fotogrammetriyi trilateraciyi ta interferometriyi dlya vimiryuvannya viddalej Pid jogo kerivnictvom provodilis znachni polovi naukovo virobnichi roboti Bulo vikonano fototeodolitne znimannya i skladena karta shidnoyi chastini Visokih Tatr 1917 1927 invarnimi drotami vimiryano Kolomijskij bazis 1929 1930 pobudovano i vidsposterezheno u Lvovi merezhu triangulyaciyi u viglyadi centralnoyi sistemi navkolo punktu Piskova gora nim Sandberg 1932 a u 1934 1938 rr razom z inshimi kafedrami geodezichnogo viddilennya skladeno kartu Lvova za rezultatami aerofotoznimannya 1933 r Chlen Derzhavnoyi geodezichnoyi radi chlen Akademiyi tehnichnih nauk golova sekciyi geodeziyi i geofiziki Polskoyi akademiyi nauk chlen Postijnoyi komisiyi Mizhnarodnoyi geodezichnoyi i geofizichnoyi spilki MGGS chlen Mizhnarodnogo fotogrammetrichnogo tovaristva MFT chlen zasnovnik i pershij golova Polskogo fotogrammetrichnogo tovaristva 1930 1939 chlen naukovih tovaristv u Lvovi i Varshavi tosho Uchasnik kongresiv MGGS 1927 1930 i MFT 1926 1930 1938 Dovgolitnij kurator tovaristva Bratnoyi dopomogi studentiv Tehnichnogo horu studentiv i Spilki studentiv geodezistiv Lvivskoyi politehniki vice golova Literaturnogo kazino tosho Nalezhav i do bagatoh kulturnih tovaristv a yak velikij shanuvalnik muziki brav uchast u koncertah i sam skladav tvori yaki piznishe vikonuvav studentskij hor UchniSered jogo uchniv velika pleyada polskih i ukrayinskih vchenih U Polshi ce Edmund Vilchkevich 1891 1946 Mihal Francishek Pashkevich 1896 1966 Zbignev Skoupski 1903 1985 Yuzef Kozhuhovskij 1968 Yuzef Rizner 1881 1955 Yan Cislo 1912 Tadeush Kalish 1905 1972 Mechislav Vrona 1903 1961 Roman Glibovicki 1911 1999 Roman Galas Yuzef Adamski Valenti Shpunar 1904 1989 pl 1910 1992 ta inshi U Kanadi pracyuvav Teodor Blahut 1915 2004 u Venesueli Bernard Vagl v Africi Oskar Balcar a u SShA Roman Karol Hroush 1914 i Orest Makar 1909 1969 Do rechi profesor en Orest Stepanovich Makar pislya Drugoyi svitovoyi vijni povernuvsya do Lvova i pracyuvav na kafedrah aerofotogeodeziyi i geodeziyi geodezichnogo fakultetu Politehnichnogo institutu V pam yati nashadkivMemorialna tablicya na vul Saksaganskogo 3 u Lvovi Im ya vchenogo dostojno shanuyetsya suchasnimi geodezistami Polshi i Ukrayini U Vroclavi jogo im ya prisvoyeno geodezichnomu tehnikumu 1972 a u Ryashevi vin stav patronom kafedri geodeziyi na Viddili budivnictva i inzheneriyi seredovisha miscevoyi politehniki Ne zabula svogo tretogo zaviduvacha i kafedra geodeziyi Lvivskoyi politehniki yaka 7 chervnya 1991 r provela zasidannya prisvyachene jogo pam yati z nagodi 50 littya vid dnya smerti na yakomu buli prisutni i vistupili vice konsul Respubliki Polsha Dobyeslav Zhemyenyevski predstavniki tovaristv polskoyi kulturi Lvivshini Stanislav Cherkas ta prof Leshek Mazepa i Cheska beseda O Drbal Z dopoviddyu pro zhittya i diyalnist vchenogo vistupiv doc R S Sidorik 1930 1998 Na comu zasidanni vpershe pislya Drugoyi svitovoyi vijni gromadskosti pokazali bronzovij byust prof K Vajgelya 1930 r roboti docenta Lvivskoyi politehniki skulptora Yana Nalborchika 1870 1948 Spivrobitniki kafedri brali uchast i v Ukrayinsko polskomu simpoziumi prisvyachenomu pam yati prof K Vajgelya yakij vidbuvsya 19 23 listopada 1995 r u Lvovi Sered chleniv orgkomitetu buli A L Ostrovskij 1923 2008 K R Tretyak O J Drbal ta I S Sidorov Na simpoziumi vistupili A L Ostrovskij ta O J Drbal Uchasniki simpoziumu vzyali uchast u pominalnomu Bogosluzhinni v Arhikafedralnij bazilici Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi poklali kviti do Pam yatnogo hresta na misci zagibeli K Vajgelya ta inshih lvivskih vchenih na Vuleckih gorbah ta vzyali aktivnu uchast u vidkritti 20 listopada memorialnoyi doshki vchenomu skulptor Vasil Yarich arhitektor Mihajlo Bendina na budinku na vul Saksaganskogo 3 de vin meshkav LiteraturaDrbal O Vajgel Kaspar V kn Bucko M I Vidomi vcheni Derzhavnogo universitetu Lvivska politehnika 1844 1994 Biograf dovidnik Lviv 1994 S 33 34 Lit 2 ISBN 5 7707 5706 H Drbal O Viznachnij polskij geodezist Kaspar Vajgel 1880 1941 Geodeziya kartografiya ta aerofotoznimannya m Lviv ISSN 0130 1039 1993 Vip 55 S 143 146 Lit 16 Drbal A Kaspar Vajgel Lvivskij politehnik m Lviv 17 06 1991 9 1997 S 4 Drbal O Pam yati vidatnogo vchenogo Lvivskij politehnik m Lviv 8 12 1995 33 20111 S 1 Drbal A KOCAB M Profesor Kasper Vajgel 1880 1941 tretij zaviduvach kafedri geodeziyi Geodeziya kartografiya ta aerofotoznimannya m Lviv ISSN 0130 1039 2011 Vip 74 S 161 169 2 il Lit 48 Drbal A Szymanski W Profesor Dr Kasper Weigel Gazeta Lwowska 15 12 1995 Nr 21 116 S 4 pol Elznic V Prof Dr Kasper Weigel obet valky Zememericky obzor 1947 4 S 64 chesk Kamela Cz Kasper Weigel 1880 1941 w setna rocznice urodzin Geodezja i kartografia ISSN 0016 7134 1980 2 S 63 64 pol Kamela Cz Lwowska szkola geodezyjna w latach 1918 1939 Zeszyty naukowe Akademii gorniczo hutniczej im Stanislawa Staszica Nr 916 Geodezja m Krakiv 1981 63 S 258 261 263 pol Kamela Cz Szpunar W Lucjan Grabowski Kasper Weigel wybitni geodeti pamietni ludzie Warszawa Muzeum techniki b r S 10 16 pol Kafedra geodeziyi 135 rokiv Istoriko bibliografichnij naris V Vashenko O Drbal V Kolgunov O Moroz V Tarnavskij Za redakciyeyu O I Moroza Lviv Lvivska politehnika 2006 S 6 30 31 1 il 129 130 131 132 Krawczyk J Geodezja Lwowska w czasie II wojny swiatovej Geodezja i kartografia ISSN 0016 7134 1991 2 S 244 245 pol Krawczyk J Lwowska szkola geodezyjna Warszawa 1991 S 19 20 pol Lwow Ilustrowany przewodnik Pod red Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego Lwow Wroclaw Centrum Europy Via Nova 2001 S 86 ISBN 966 7022 26 9 pol Politechnika Lwowska Jej stan obecny i potrzeby O Nadolski K Weigel W Wojtan W Derdacki W Jakob E Hauswald K Rozycki W Stozek Red D Szymkiewicz Lwow Wydano staraniem grona profesorow 1932 272 s 54 il Lit 9 pol Poplawski Z Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844 1945 Wroclaw Warszawa Krakow Ossolineum 1992 S 140 146 150 179 183 201 205 206 220 232 253 277 282 288 303 305 315 320 322 324 ISBN 83 04 03932 H pol Programy roczne C K Szkoly Politechnicznej we Lwowie i Politechniky Lwowskie od r 1898 1899 do r 1939 40 pol PosilannyaAlbert Z Kazn profesorow lwowskich Lipiec 1941 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 1989 384 s ISBN 83 229 0351 0 pol Drbal A Kocab M Profesor Kasper Vajgel 1880 1941 tretij zaviduvach kafedri geodeziyi Geodeziya kartografiya ta aerofotoznimannya ISSN 0130 1039 2011 Vip 74 S 161 169 2 il Lit 48 Grechin K Pam yati Kaspara Vajgelya Lvivskij politehnik 1995 24 listopada Kamela Cz Prof Kasper Weigel 1880 1941 pierwszy przewodniczacy polskiego towarzystwa fotogrametrycznego 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine 22 24 5 1991 Vajgel Kasper vidatnij vchenij Lvivskoyi politehniki do 130 littya vid dnya narodzhennya 25 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Mord profesorow lwowskich pol Politechnika lwowska 1844 1945 9 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Komitet redakcyjny Jan Boberski Stanislaw Marian Brzozowski Konrad Dyba Zbyslaw Poplawski Jerzy Schroeder Robert Szewalski przewodniczacy Jerzy Wegierski Wroclaw Wydawnictwo Politechniki Wroclawskiej 1993 577 s Lit 37 ISBN 83 7085 058 8 LIV Lwow 1926 pol Program Politechniki lwowskiej na rok akademicki 1933 34 18 grudnya 2010 u Wayback Machine LXI Lwow 1933 pol