Григорій Іванович Денисенко (29 квітня 1919, Ходорів — 24 травня 1998, Київ) — український науковець, кандидат технічних наук (з 1956 року), доктор технічних наук (з 1963 року), професор (з 1964 року), член-кореспондент НАН України (з 1969 року), радник дирекції Інституту електродинаміки НАН України (з 1989 року).
Денисенко Григорій Іванович | |
---|---|
Народився | 29 квітня 1919[1] с. Ходорів (нині Миронівського району) Київської області |
Помер | 24 травня 1998 (79 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковець, викладач університету |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут (1970) Харківський політехнічний інститут (1987) |
Галузь | електротехніка |
Заклад | Національний університет «Львівська політехніка» НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство | НАН України |
Партія | КПРС |
Нагороди |
Денисенко Григорій Іванович | |
---|---|
ректор Львівського політехнічного інституту | |
1963 — 1971 | |
Попередник | Максимович Микола Григорович |
Наступник | Гаврилюк Михайло Олександрович |
(Ректор Київського політехнічного інституту) | |
1971 — 1987 | |
| |
Народився | 29 квітня 1919 Ходорів |
Помер | 24 травня 1998 (79 років) Київ |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | науковець, викладач університету |
Місце роботи | Національний університет «Львівська політехніка» і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Громадянство | СРСР, Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут (1970) і Харківський політехнічний інститут (1987) |
Політична партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився 29 квітня 1919 року в селі Ходорові (нині Миронівського району Київської області) в селянській родині. У 1929 році 10-річним хлопчиком став круглим сиротою і надалі виховувався у старшого брата, якого після закінчення було направлено працювати в Чимкент. Згодом переїхав у Харків. Успішно склав іспити і вступив до , але війна перервала навчання. Добровольцем пішов на фронт, був зарахований до Чугуївського полку, але скоро його відкликали з передової. Командування направило Григорія Івановича викладачем військового училища в Самарканді. Там він познайомився з майбутньою дружиною Зінаїдою Макарівною, яка теж народилася в Україні. Потім працював викладачем Вищої офіцерської школи самохідної артилерії, а у вересні 1946 року, маючи вже стаж викладацької роботи, став знову студентом 4-го курсу Львівського політехнічного інституту. Успішно закінчив навчання у 1948 році за спеціальністю електричні станції, системи та мережі.
Після закінчення інституту серед найкращих випускників був залишений у ньому викладачем. У 1948—1951 роках — працював старшим лаборантом, у 1951—1953 роках — керівник науково-дослідницького сектору. У 1953 році захистив кандидатську дисертацію. У 1953—1955 роках — старший викладач, у 1955—1959 роках — доцент, у 1959—1962 роках — декан енергетичного факультету, у 1962—1963 роках — проректор з навчальної роботи . В 1963 році захистив докторську дисертацію.
З 1963 по 1971 рік очолював Львівський політехнічний інститут. За розробку і створення комплексу навчальних корпусів Львівського політехнічного інституту був нагороджений премією Ради Міністрів СРСР.
26 грудня 1969 року обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР за спеціальністю «електричні мережі і системи».
У 1971—1987 роках працював ректором Київського політехнічного інституту. У 1987—1989 роках — завідувач відділу, керівник Відділення КЕС з ВДЕ ІЕД НАН України.
Був активним делегатом XXVI з'їзду КПРС і XXVII з'їзду Компартії України. На XXVII з'їзді Компартії України обирався членом ЦК КПУ. Депутат Київської міськради кількох скликань.
Жив у Києві. Помер 24 травня 1998 у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Наукова діяльність
Дослідження електромагнітних та енергетичних процесів в електричних мережах, аналіз надійності їх роботи, розробка принципових основ використання відновлюваних джерел енергії та побудова комбінованих систем енергопостачання на їх основі.
Праці
Підготував більш ніж 270 наукових публікацій, 7 монографій та отримав 22 авторські свідоцтва. Праці присвячені дослідженню одночасної передачі електроенергії змінним і постійним струмом по загальних проводах, проблемам створення математичних моделей передачі енергії пульсуючим струмом, вивченню електромагнітних процесів у таких передачах, використання енергії сонця, вітру, води в народному господарстві. Основні праці:
- «Одночасна передача електричної енергії постійним і змінним струмами загальними лініями передач» (1969);
- «Відновлювальні джерела енергії» (1983);
- «Електричні системи і мережі» (1986);
- «Передача електричної енергії пульсуючим струмом» (1971).
Велике значення Г. І. Денисенко надавав міжнародному науковому співробітництву. Його наукові праці опубліковані в США, Великій Британії, Японії.
Нагороди та почесні звання
«Заслужений діяч науки УРСР» з 1969 року. Почесний доктор Вроцлавського політехнічного інституту.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 серпня 1986 року за великий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців для народного господарства і розвиток наукових досліджень ректору Київського політехнічного інституту імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції Григорію Івановичу Денисенку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».
Нагороджений трьома орденами Леніна (1967, 1981, 1986), орденами Жовтневої революції (1971), Трудового Червоного Прапора.
Пам'ять
Іменем Григорія Денисенка названа Науково-технічна бібліотека Київського політехнічного інституту, на фасаді будівлі якої у 1987 році встановлено анотаційну дошку.
Гіпсовий барельєф встановлено на першому поверсі в коридорі 1-го корпусу Київського політехнічного інституту за адресою: Берестейський проспект, 37.
Примітки
- метрична книга
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 25 березня 2012.
- Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Посилання
- Ректори Львівської політехніки [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Львівська Політехніка [ 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorij Ivanovich Denisenko 29 kvitnya 1919 Hodoriv 24 travnya 1998 Kiyiv ukrayinskij naukovec kandidat tehnichnih nauk z 1956 roku doktor tehnichnih nauk z 1963 roku profesor z 1964 roku chlen korespondent NAN Ukrayini z 1969 roku radnik direkciyi Institutu elektrodinamiki NAN Ukrayini z 1989 roku Denisenko Grigorij IvanovichNarodivsya 29 kvitnya 1919 1919 04 29 1 s Hodoriv nini Mironivskogo rajonu Kiyivskoyi oblastiPomer 24 travnya 1998 1998 05 24 79 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist naukovec vikladach universitetuAlma mater Lvivskij politehnichnij institut 1970 Harkivskij politehnichnij institut 1987 Galuz elektrotehnikaZaklad Nacionalnij universitet Lvivska politehnika NTUU KPI im Igorya SikorskogoNaukovij stupin doktor tehnichnih naukChlenstvo NAN UkrayiniPartiya KPRSNagorodi premiya Radi Ministriv SRSR Denisenko Grigorij Ivanovichrektor Lvivskogo politehnichnogo institutu1963 1971Poperednik Maksimovich Mikola GrigorovichNastupnik Gavrilyuk Mihajlo OleksandrovichRektor Kiyivskogo politehnichnogo institutu1971 1987Narodivsya 29 kvitnya 1919 1919 04 29 HodorivPomer 24 travnya 1998 1998 05 24 79 rokiv KiyivPohovanij Bajkove kladovisheVidomij yak naukovec vikladach universitetuMisce roboti Nacionalnij universitet Lvivska politehnika i NTUU KPI im Igorya SikorskogoGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecAlma mater Lvivskij politehnichnij institut 1970 i Harkivskij politehnichnij institut 1987 Politichna partiya KPRSNagorodi premiya Radi Ministriv SRSR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Denisenko BiografiyaNarodivsya 29 kvitnya 1919 roku v seli Hodorovi nini Mironivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v selyanskij rodini U 1929 roci 10 richnim hlopchikom stav kruglim sirotoyu i nadali vihovuvavsya u starshogo brata yakogo pislya zakinchennya bulo napravleno pracyuvati v Chimkent Zgodom pereyihav u Harkiv Uspishno sklav ispiti i vstupiv do ale vijna perervala navchannya Dobrovolcem pishov na front buv zarahovanij do Chuguyivskogo polku ale skoro jogo vidklikali z peredovoyi Komanduvannya napravilo Grigoriya Ivanovicha vikladachem vijskovogo uchilisha v Samarkandi Tam vin poznajomivsya z majbutnoyu druzhinoyu Zinayidoyu Makarivnoyu yaka tezh narodilasya v Ukrayini Potim pracyuvav vikladachem Vishoyi oficerskoyi shkoli samohidnoyi artileriyi a u veresni 1946 roku mayuchi vzhe stazh vikladackoyi roboti stav znovu studentom 4 go kursu Lvivskogo politehnichnogo institutu Uspishno zakinchiv navchannya u 1948 roci za specialnistyu elektrichni stanciyi sistemi ta merezhi Pislya zakinchennya institutu sered najkrashih vipusknikiv buv zalishenij u nomu vikladachem U 1948 1951 rokah pracyuvav starshim laborantom u 1951 1953 rokah kerivnik naukovo doslidnickogo sektoru U 1953 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu U 1953 1955 rokah starshij vikladach u 1955 1959 rokah docent u 1959 1962 rokah dekan energetichnogo fakultetu u 1962 1963 rokah prorektor z navchalnoyi roboti V 1963 roci zahistiv doktorsku disertaciyu Z 1963 po 1971 rik ocholyuvav Lvivskij politehnichnij institut Za rozrobku i stvorennya kompleksu navchalnih korpusiv Lvivskogo politehnichnogo institutu buv nagorodzhenij premiyeyu Radi Ministriv SRSR 26 grudnya 1969 roku obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk URSR za specialnistyu elektrichni merezhi i sistemi U 1971 1987 rokah pracyuvav rektorom Kiyivskogo politehnichnogo institutu U 1987 1989 rokah zaviduvach viddilu kerivnik Viddilennya KES z VDE IED NAN Ukrayini Buv aktivnim delegatom XXVI z yizdu KPRS i XXVII z yizdu Kompartiyi Ukrayini Na XXVII z yizdi Kompartiyi Ukrayini obiravsya chlenom CK KPU Deputat Kiyivskoyi miskradi kilkoh sklikan Mogila Grigoriya Denisenka Zhiv u Kiyevi Pomer 24 travnya 1998 u Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi Naukova diyalnistDoslidzhennya elektromagnitnih ta energetichnih procesiv v elektrichnih merezhah analiz nadijnosti yih roboti rozrobka principovih osnov vikoristannya vidnovlyuvanih dzherel energiyi ta pobudova kombinovanih sistem energopostachannya na yih osnovi Praci Pidgotuvav bilsh nizh 270 naukovih publikacij 7 monografij ta otrimav 22 avtorski svidoctva Praci prisvyacheni doslidzhennyu odnochasnoyi peredachi elektroenergiyi zminnim i postijnim strumom po zagalnih provodah problemam stvorennya matematichnih modelej peredachi energiyi pulsuyuchim strumom vivchennyu elektromagnitnih procesiv u takih peredachah vikoristannya energiyi soncya vitru vodi v narodnomu gospodarstvi Osnovni praci Odnochasna peredacha elektrichnoyi energiyi postijnim i zminnim strumami zagalnimi liniyami peredach 1969 Vidnovlyuvalni dzherela energiyi 1983 Elektrichni sistemi i merezhi 1986 Peredacha elektrichnoyi energiyi pulsuyuchim strumom 1971 Velike znachennya G I Denisenko nadavav mizhnarodnomu naukovomu spivrobitnictvu Jogo naukovi praci opublikovani v SShA Velikij Britaniyi Yaponiyi Nagorodi ta pochesni zvannya Zasluzhenij diyach nauki URSR z 1969 roku Pochesnij doktor Vroclavskogo politehnichnogo institutu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 serpnya 1986 roku za velikij vnesok u pidgotovku visokokvalifikovanih fahivciv dlya narodnogo gospodarstva i rozvitok naukovih doslidzhen rektoru Kiyivskogo politehnichnogo institutu imeni 50 richchya Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Grigoriyu Ivanovichu Denisenku prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i medali Serp i Molot Nagorodzhenij troma ordenami Lenina 1967 1981 1986 ordenami Zhovtnevoyi revolyuciyi 1971 Trudovogo Chervonogo Prapora Pam yatNaukovo tehnichna biblioteka im G I Denisenka NTUU KPI Imenem Grigoriya Denisenka nazvana Naukovo tehnichna biblioteka Kiyivskogo politehnichnogo institutu na fasadi budivli yakoyi u 1987 roci vstanovleno anotacijnu doshku Gipsovij barelyef vstanovleno na pershomu poversi v koridori 1 go korpusu Kiyivskogo politehnichnogo institutu za adresoyu Berestejskij prospekt 37 Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 25 bereznya 2012 Cikavij Kiyiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros PosilannyaRektori Lvivskoyi politehniki 7 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Lvivska Politehnika 28 zhovtnya 2011 u Wayback Machine