Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інститут телекомунікацій радіоелектроніки та електронної техніки (ІТРЕ) створено у жовтні 2001 року на базі радіотехнічного та електрофізичного факультетів.
| ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ, РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ТЕХНІКИ | |
|---|---|
| ІТРЕ | |
 | |
 | |
| 49°50′09″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д. / 49.835855560027773947° пн. ш. 24.01594722002777971° сх. д.Координати: 49°50′09″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д. / 49.835855560027773947° пн. ш. 24.01594722002777971° сх. д. | |
| Тип | інститут |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львівська політехніка навч корп. № 11, ауд. № 210 |
| Засновано | 2001 |
| Директор | |
| Докторів | 23 |
| Професорів | 23 |
| Приналежність | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Адреса | вул. Професорська, 2 Львів, 79013, Україна |
| Сайт | ІТРЕ |
Загальна інформація
З метою поліпшення якості підготовки фахівців та забезпечення їх мобільності, починаючи з вересня 2001 р., на підставі ухвали Вченої ради університету було реорганізовано структуру Львівської політехніки. Замість 16 факультетів утворено 12 навчально-наукових інститутів. Відтак, на базі 4-х кафедр радіотехнічного та 3-х кафедр електрофізичного факультетів утворено ІТРЕ. Засновниками згаданих факультетів були відомі вчені в галузях електротехніки, радіотехніки та електроніки: академік АН СРСР О.О. Харкевич, член-кореспондент АН СРСР та АН УРСР К.Б. Карандєєв, проф. Ю.Т. Величко та проф. О.І. Андрієвський.
Першим директором інституту було призначено д. т. н., професора Б.А. Мандзія. З 2004 року директором інституту телекомунікацій радіоелектроніки та електронної техніки є д. т. н., професор І.Н. Прудиус.
В інституті готують фахівців за напрямами: «Телекомунікації», «Радіотехніка», «Радіоелектронні апарати», «Мікро та наноелектроніка», «Електронні пристрої та системи», «Оптотехніка». Висококваліфіковану підготовку фахівців в ІТРЕ здійснюють 110 професорів та викладачів, близько 40 працівників науково-дослідних лабораторій, 45 осіб навчально-допоміжного персоналу, з яких наукові ступені і вчені звання мають 92 чол. На кафедрах інституту працює 22 докторів наук, професорів, та 70 кандидатів наук, доцентів.
Перелік бакалаврських програм
- 6.050901 радіотехніка
- 6.050902 радіоелектронні апарати
- 6.050903 телекомунікації
- 6.050801 мікро- та наноелектроніка
- 6.050802 електронні пристрої та системи
- 6.051004 оптотехніка
Кафедри
Навчальний процес за вказаними напрямами і спеціальностями забезпечують 7 кафедр інституту:
- кафедра електронних засобів інформаційно-комп'ютерних технологій — завідувач кафедри: д.т.н., професор Романишин Юрій Михайлович;
- кафедра електронних приладів — завідувач кафедри: д.т.н., професор Готра Зенон Юрійович;
- кафедра напівпровідникової електроніки — завідувач кафедри: д.т.н., професор ;
- кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань — завідувач кафедри: д.т.н., професор ;
- кафедра радіоелектронних пристроїв і систем — завідувач кафедри: д.т.н., доцент Оборжицький Валерій Іванович;
- кафедра телекомунікацій — завідувач кафедри: д.т.н., професор ;
- кафедра фотоніки — завідувач кафедри: д.т.н., професор Бобицький Ярослав Васильович.
Для підготовки науково-педагогічних кадрів і захисту докторських та кандидатських дисертацій в інституті створено 3 спеціалізовані Вчені ради за 9 спеціальностями, на яких за останні 5 років працівниками і аспірантами інституту захищено 13 докторських та 35 кандидатських дисертацій.
Кафедра електронних засобів інформаційно-комп’ютерних технологій
Організована на базі кафедри конструювання та технології виробництва радіоапаратури (КТРА), створеної вперше в Україні відповідно до рішення колегії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 10 від 8 січня 1960 р. Ініціатива організації кафедри належала доцентові Євгену Федоровичу Заморі, який був її першим завідувачем до 1974 року. Із 2000 р. кафедрою завідує професор В. А. Павлиш, під керівництвом якого сформована наукова школа фізико-технологічного моделювання радіоелектронних засобів. Професорсько-викладацький склад кафедри налічує 20 осіб, серед яких 3 доктори наук, 4 професори, 15 доцентів, кандидатів наук: В. А. Павлиш — кандидат технічних наук, професор, завідувач кафедри; М. Д. Матвійків — доктор технічних наук, професор; Ю. М. Романишин — доктор технічних наук, доцент; Є. В. Сторчун — доктор технічних наук, професор; кандидати технічних наук, доценти І. В. Атаманова, Г. М. Васьків, З. П. Весоловський, О. М. Воблий, Б. С.Вус, Л. К. Гліненко, Л. І. Закалик,Р. О.Корж,Т.А.Смердова, В. М. Фаст, Г. В. Юрчик, Є. І. Яковенко, К. І. Янгурський; кандидати фізико-математичних наук, доценти В. В. Гоблик, В. І. Процик, В. І.Лозинський. За час існування кафедри підготовлено 7 докторських і 45 кандидатських дисертацій, видано понад 40 монографій. Кафедра здійснює підготовку бакалаврів за напрямом «Електронні апарати» (з 2007 навчального року — «Радіоелектронні апарати»), спеціалістів та магістрів за спеціальностями: «Виробництво електронних засобів» зі спеціалізацією «Електронні засоби бізнес-технологій та банківських систем»; «Біотехнічні та медичні апарати і системи»; «Технології та засоби телекомунікацій».
Кафедра електронних приладів
Створена 1 вересня 1963 р. відповідно до рішення колегії Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР на радіотехнічному факультеті. Її завідувачем протягом 1963–1979 рр. був кандидат технічних наук, доцент Е. М.Мушкарден. З 1979 р. і досі кафедру очолює доктор технічних наук, професор Зенон Юрійович Готра. Нині кафедра налічує 16 викладачів (5 професорів, 11 доцентів), які здійснюють підготовку інженерних кадрів за напрямом «Електроніка» та займаються науковою роботою. Поряд із навчальним процесом на кафедрі здійснюється й науково-дослідна робота в НДЛ-3 з розробки та дослідження нових матеріалів, елементів електронної техніки, зокрема інтегральної оптики, для застосування в екології, медицині, технології, наукових дослідженнях. При кафедрі існують аспірантура та докторантура за спеціальностями «Твердотільна електроніка», «Технологія обладнання і виробництво електронної техніки» та «Фізика твердого тіла». Успішне навчання та досягнення в науковій діяльності дозволяє найкращим студентам і співробітникам кафедри проходити стажування в Австрії, Німеччині, Польщі, Франції, Японії та інших країнах.
Кафедра напівпровідникової електроніки
Кафедра теоретичної радіотехніки і радіовимірювань
Кафедра радіоелектронних пристроїв і систем (РЕПС)
- Створена в 1952 р. одночасно з радіотехнічним факультетом. Спочатку називалась «Радіоприймальні пристрої» і стала профілюючою за спеціальністю «Радіотехніка». Першим завідувачем кафедри був доктор технічних наук, професор, а згодом член-кореспондент Академії наук Радянського Союзу К. Б. Карандєєв, який заклав основи наукових досліджень і створення радіоелектронних пристроїв різноманітного призначення.
- Останнє десятиріччя наукового життя кафедри характеризується появою нових напрямів досліджень. Виконується комплекс робіт щодо побудови скануючих телевізійних мікроскопів з високою роздільною здатністю, які дають можливість у реальному часі проводити дослідження фізичних і нових біологічних мікрооб’єктів (керівник — доцент В. І. Шклярський). Під керівництвом завідувача кафедри, професора І. Н. Прудиуса розвинуто напрям наукових досліджень зі створення методів і систем формування та відновлення зображень, цифрової обробки сигналів за умов інтенсивних завад. За цією тематикою захищено 5 кандидатських дисертацій, підготовлено і видано навчальні підручники, посібники, конспекти лекцій.
- Навчальний процес студентів забезпечують 3 професори — І. Н. Прудиус, Б. Є. Рицар, В. О. Нічога, 9 доцентів — Л. В. Лазько, М. Й. Николишин, В. І. Оборжицький, К. М. Радіончик, О. В. Самсонюк, Л. А. Сніцарук, М. М. Сумик, Ю. І. Шаповалов, В. І. Шклярський, 5 старших викладачів — М. М. Гнатчук, С. Г. Іваночко, А. О.Кузик, В. Г. Протасевич, В. Г.Сторож та асистент В. В. Мінзюк.
З часу створення кафедра підготувала понад 7000 інженерів і спеціалістів у галузі радіоелектроніки, частина з яких працюють і за межами України.
Кафедра телекомунікацій
Кафедра фотоніки
Кафедра фотоніки створена у Львівському політехнічному інституті згідно з наказом Ректора № 132-10 від 30 грудня 1993 р. під назвою «Лазерна техніка та оптоелектронні системи».
За ініціативи «Львівської політехніки» та Харківського військового університету в Україні було відкрито нову спеціальність — «Лазерна та оптоелектронна техніка», яка згодом була виокремлена в однойменний напрям фахової підготовки 6.0911 «Лазерна та оптоелектронна техніка», а відтак — у 051004 «Оптотехніка».
Останніми роками різко зріс інтерес до фотонних явищ і процесів, що пов’язані з фотонами. Особливо це стало помітно у зв’язку з відкриттям фотонних кристалів і поняттям «фотонна ширина забороненої зони». Природно, що наукова і технологічна база, де носієм інформації, а також носієм енергії виступає не електрон, а фотон, окреслюється новим поняттям — фотоніка. Визначальним фактором фотоніки є те, що фотон як носій знімає фізичні обмеження по швидкості і є альтернативою до елементної бази електроніки. Фотоніка значно розширює предмет лазерної та оптоелектронної техніки, передбачаючи як слабкі фотонні сигнали (інформаційні технології), так і концентровані фотонні потоки (енергетика), причому оперує фотоніка у дуже широкому діапазоні електромагнітних хвиль: від корпускулярного випромінювання до радіодіапазону.
Враховуючи таку тенденцію наукового розвитку і появу у провідних університетах світу інститутів фотоніки, у червні 2002 року кафедра лазерної техніки та оптоелектронних систем отримала назву кафедри фотоніки (наказ № 113-07 від 21 червня 2002 р.). Підтвердженням вірно вибраного вектора розвитку є той факт, що у 2005 р. Європейський індустрійний консорціум і Об'єднання інженерів Німеччини висунув «Об'єднану європейську ініціативу фотонних досліджень» — рапорт «Фотоніка для ХХІ століття», яку підписали 55 керівників провідних компаній та ректори європейських університетів.
Організатором кафедри і її завідувачем з часу створення є д.т.н., проф. Бобицький Ярослав Васильович.
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 24 жовтня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina ITRE Institut telekomunikacij radioelektroniki ta elektronnoyi tehniki ITRE stvoreno u zhovtni 2001 roku na bazi radiotehnichnogo ta elektrofizichnogo fakultetiv INSTITUT TELEKOMUNIKACIJ RADIOELEKTRONIKI TA ELEKTRONNOYi TEHNIKI Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika ITRE den universitetu riven akreditaciyi49 50 09 pn sh 24 00 57 sh d 49 835855560027773947 pn sh 24 01594722002777971 sh d 49 835855560027773947 24 01594722002777971 Koordinati 49 50 09 pn sh 24 00 57 sh d 49 835855560027773947 pn sh 24 01594722002777971 sh d 49 835855560027773947 24 01594722002777971TipinstitutKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivska politehnika navch korp 11 aud 210Zasnovano2001DirektorDoktoriv23Profesoriv23PrinalezhnistNacionalnij universitet Lvivska politehnika Adresavul Profesorska 2 Lviv 79013 UkrayinaSajtITREZagalna informaciyaZ metoyu polipshennya yakosti pidgotovki fahivciv ta zabezpechennya yih mobilnosti pochinayuchi z veresnya 2001 r na pidstavi uhvali Vchenoyi radi universitetu bulo reorganizovano strukturu Lvivskoyi politehniki Zamist 16 fakultetiv utvoreno 12 navchalno naukovih institutiv Vidtak na bazi 4 h kafedr radiotehnichnogo ta 3 h kafedr elektrofizichnogo fakultetiv utvoreno ITRE Zasnovnikami zgadanih fakultetiv buli vidomi vcheni v galuzyah elektrotehniki radiotehniki ta elektroniki akademik AN SRSR O O Harkevich chlen korespondent AN SRSR ta AN URSR K B Karandyeyev prof Yu T Velichko ta prof O I Andriyevskij Pershim direktorom institutu bulo priznacheno d t n profesora B A Mandziya Z 2004 roku direktorom institutu telekomunikacij radioelektroniki ta elektronnoyi tehniki ye d t n profesor I N Prudius V instituti gotuyut fahivciv za napryamami Telekomunikaciyi Radiotehnika Radioelektronni aparati Mikro ta nanoelektronika Elektronni pristroyi ta sistemi Optotehnika Visokokvalifikovanu pidgotovku fahivciv v ITRE zdijsnyuyut 110 profesoriv ta vikladachiv blizko 40 pracivnikiv naukovo doslidnih laboratorij 45 osib navchalno dopomizhnogo personalu z yakih naukovi stupeni i vcheni zvannya mayut 92 chol Na kafedrah institutu pracyuye 22 doktoriv nauk profesoriv ta 70 kandidativ nauk docentiv Perelik bakalavrskih program 6 050901 radiotehnika 6 050902 radioelektronni aparati 6 050903 telekomunikaciyi 6 050801 mikro ta nanoelektronika 6 050802 elektronni pristroyi ta sistemi 6 051004 optotehnikaKafedriNavchalnij proces za vkazanimi napryamami i specialnostyami zabezpechuyut 7 kafedr institutu kafedra elektronnih zasobiv informacijno komp yuternih tehnologij zaviduvach kafedri d t n profesor Romanishin Yurij Mihajlovich kafedra elektronnih priladiv zaviduvach kafedri d t n profesor Gotra Zenon Yurijovich kafedra napivprovidnikovoyi elektroniki zaviduvach kafedri d t n profesor kafedra teoretichnoyi radiotehniki i radiovimiryuvan zaviduvach kafedri d t n profesor kafedra radioelektronnih pristroyiv i sistem zaviduvach kafedri d t n docent Oborzhickij Valerij Ivanovich kafedra telekomunikacij zaviduvach kafedri d t n profesor kafedra fotoniki zaviduvach kafedri d t n profesor Bobickij Yaroslav Vasilovich Dlya pidgotovki naukovo pedagogichnih kadriv i zahistu doktorskih ta kandidatskih disertacij v instituti stvoreno 3 specializovani Vcheni radi za 9 specialnostyami na yakih za ostanni 5 rokiv pracivnikami i aspirantami institutu zahisheno 13 doktorskih ta 35 kandidatskih disertacij Kafedra elektronnih zasobiv informacijno komp yuternih tehnologij Organizovana na bazi kafedri konstruyuvannya ta tehnologiyi virobnictva radioaparaturi KTRA stvorenoyi vpershe v Ukrayini vidpovidno do rishennya kolegiyi Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti URSR 10 vid 8 sichnya 1960 r Iniciativa organizaciyi kafedri nalezhala docentovi Yevgenu Fedorovichu Zamori yakij buv yiyi pershim zaviduvachem do 1974 roku Iz 2000 r kafedroyu zaviduye profesor V A Pavlish pid kerivnictvom yakogo sformovana naukova shkola fiziko tehnologichnogo modelyuvannya radioelektronnih zasobiv Profesorsko vikladackij sklad kafedri nalichuye 20 osib sered yakih 3 doktori nauk 4 profesori 15 docentiv kandidativ nauk V A Pavlish kandidat tehnichnih nauk profesor zaviduvach kafedri M D Matvijkiv doktor tehnichnih nauk profesor Yu M Romanishin doktor tehnichnih nauk docent Ye V Storchun doktor tehnichnih nauk profesor kandidati tehnichnih nauk docenti I V Atamanova G M Vaskiv Z P Vesolovskij O M Voblij B S Vus L K Glinenko L I Zakalik R O Korzh T A Smerdova V M Fast G V Yurchik Ye I Yakovenko K I Yangurskij kandidati fiziko matematichnih nauk docenti V V Goblik V I Procik V I Lozinskij Za chas isnuvannya kafedri pidgotovleno 7 doktorskih i 45 kandidatskih disertacij vidano ponad 40 monografij Kafedra zdijsnyuye pidgotovku bakalavriv za napryamom Elektronni aparati z 2007 navchalnogo roku Radioelektronni aparati specialistiv ta magistriv za specialnostyami Virobnictvo elektronnih zasobiv zi specializaciyeyu Elektronni zasobi biznes tehnologij ta bankivskih sistem Biotehnichni ta medichni aparati i sistemi Tehnologiyi ta zasobi telekomunikacij Kafedra elektronnih priladiv Stvorena 1 veresnya 1963 r vidpovidno do rishennya kolegiyi Ministerstva vishoyi ta serednoyi specialnoyi osviti URSR na radiotehnichnomu fakulteti Yiyi zaviduvachem protyagom 1963 1979 rr buv kandidat tehnichnih nauk docent E M Mushkarden Z 1979 r i dosi kafedru ocholyuye doktor tehnichnih nauk profesor Zenon Yurijovich Gotra Nini kafedra nalichuye 16 vikladachiv 5 profesoriv 11 docentiv yaki zdijsnyuyut pidgotovku inzhenernih kadriv za napryamom Elektronika ta zajmayutsya naukovoyu robotoyu Poryad iz navchalnim procesom na kafedri zdijsnyuyetsya j naukovo doslidna robota v NDL 3 z rozrobki ta doslidzhennya novih materialiv elementiv elektronnoyi tehniki zokrema integralnoyi optiki dlya zastosuvannya v ekologiyi medicini tehnologiyi naukovih doslidzhennyah Pri kafedri isnuyut aspirantura ta doktorantura za specialnostyami Tverdotilna elektronika Tehnologiya obladnannya i virobnictvo elektronnoyi tehniki ta Fizika tverdogo tila Uspishne navchannya ta dosyagnennya v naukovij diyalnosti dozvolyaye najkrashim studentam i spivrobitnikam kafedri prohoditi stazhuvannya v Avstriyi Nimechchini Polshi Franciyi Yaponiyi ta inshih krayinah Kafedra napivprovidnikovoyi elektroniki Kafedra teoretichnoyi radiotehniki i radiovimiryuvan Kafedra radioelektronnih pristroyiv i sistem REPS Stvorena v 1952 r odnochasno z radiotehnichnim fakultetom Spochatku nazivalas Radioprijmalni pristroyi i stala profilyuyuchoyu za specialnistyu Radiotehnika Pershim zaviduvachem kafedri buv doktor tehnichnih nauk profesor a zgodom chlen korespondent Akademiyi nauk Radyanskogo Soyuzu K B Karandyeyev yakij zaklav osnovi naukovih doslidzhen i stvorennya radioelektronnih pristroyiv riznomanitnogo priznachennya Ostannye desyatirichchya naukovogo zhittya kafedri harakterizuyetsya poyavoyu novih napryamiv doslidzhen Vikonuyetsya kompleks robit shodo pobudovi skanuyuchih televizijnih mikroskopiv z visokoyu rozdilnoyu zdatnistyu yaki dayut mozhlivist u realnomu chasi provoditi doslidzhennya fizichnih i novih biologichnih mikroob yektiv kerivnik docent V I Shklyarskij Pid kerivnictvom zaviduvacha kafedri profesora I N Prudiusa rozvinuto napryam naukovih doslidzhen zi stvorennya metodiv i sistem formuvannya ta vidnovlennya zobrazhen cifrovoyi obrobki signaliv za umov intensivnih zavad Za ciyeyu tematikoyu zahisheno 5 kandidatskih disertacij pidgotovleno i vidano navchalni pidruchniki posibniki konspekti lekcij Navchalnij proces studentiv zabezpechuyut 3 profesori I N Prudius B Ye Ricar V O Nichoga 9 docentiv L V Lazko M J Nikolishin V I Oborzhickij K M Radionchik O V Samsonyuk L A Snicaruk M M Sumik Yu I Shapovalov V I Shklyarskij 5 starshih vikladachiv M M Gnatchuk S G Ivanochko A O Kuzik V G Protasevich V G Storozh ta asistent V V Minzyuk Z chasu stvorennya kafedra pidgotuvala ponad 7000 inzheneriv i specialistiv u galuzi radioelektroniki chastina z yakih pracyuyut i za mezhami Ukrayini Kafedra telekomunikacij Kafedra fotoniki Kafedra fotoniki stvorena u Lvivskomu politehnichnomu instituti zgidno z nakazom Rektora 132 10 vid 30 grudnya 1993 r pid nazvoyu Lazerna tehnika ta optoelektronni sistemi Za iniciativi Lvivskoyi politehniki ta Harkivskogo vijskovogo universitetu v Ukrayini bulo vidkrito novu specialnist Lazerna ta optoelektronna tehnika yaka zgodom bula viokremlena v odnojmennij napryam fahovoyi pidgotovki 6 0911 Lazerna ta optoelektronna tehnika a vidtak u 051004 Optotehnika Ostannimi rokami rizko zris interes do fotonnih yavish i procesiv sho pov yazani z fotonami Osoblivo ce stalo pomitno u zv yazku z vidkrittyam fotonnih kristaliv i ponyattyam fotonna shirina zaboronenoyi zoni Prirodno sho naukova i tehnologichna baza de nosiyem informaciyi a takozh nosiyem energiyi vistupaye ne elektron a foton okreslyuyetsya novim ponyattyam fotonika Viznachalnim faktorom fotoniki ye te sho foton yak nosij znimaye fizichni obmezhennya po shvidkosti i ye alternativoyu do elementnoyi bazi elektroniki Fotonika znachno rozshiryuye predmet lazernoyi ta optoelektronnoyi tehniki peredbachayuchi yak slabki fotonni signali informacijni tehnologiyi tak i koncentrovani fotonni potoki energetika prichomu operuye fotonika u duzhe shirokomu diapazoni elektromagnitnih hvil vid korpuskulyarnogo viprominyuvannya do radiodiapazonu Vrahovuyuchi taku tendenciyu naukovogo rozvitku i poyavu u providnih universitetah svitu institutiv fotoniki u chervni 2002 roku kafedra lazernoyi tehniki ta optoelektronnih sistem otrimala nazvu kafedri fotoniki nakaz 113 07 vid 21 chervnya 2002 r Pidtverdzhennyam virno vibranogo vektora rozvitku ye toj fakt sho u 2005 r Yevropejskij industrijnij konsorcium i Ob yednannya inzheneriv Nimechchini visunuv Ob yednanu yevropejsku iniciativu fotonnih doslidzhen raport Fotonika dlya HHI stolittya yaku pidpisali 55 kerivnikiv providnih kompanij ta rektori yevropejskih universitetiv Organizatorom kafedri i yiyi zaviduvachem z chasu stvorennya ye d t n prof Bobickij Yaroslav Vasilovich Primitki Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 24 zhovtnya 2011