Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максиміліан Марцелі Тульє (пол. Maksymilian Marceli Thullie; 16 січня 1853, Львів — 1 вересня 1939, там само) — польський інженер. Доктор технічних наук (1901), почесний професор (1926). 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках. Один із розробників правил використання залізобетону в будівництві мостів; запровадив поняття фази.
| Максиміліан Тульє | |||
|---|---|---|---|
| Maksymilian Marceli Thullie | |||
 | |||
| Народився | 16 січня 1853[1] Львів, Австрійська імперія | ||
| Помер | 1 вересня 1939[1](86 років) Львів, Польська Республіка | ||
| Поховання | Личаківський цвинтар[2] | ||
| Країна |  Республіка Польща | ||
| Діяльність | політик, інженер, викладач університету | ||
| Alma mater | Львівська технічна академія, Віденський технічний університет | ||
| Заклад | Львівська політехніка | ||
| Посада | Ректор Львівської політехніки (1894—1895 і 1910—1911) | ||
| Вчене звання | професор | ||
| Членство | Польське наукове товариство у Львові | ||
| Партія | d | ||
| Рід | Q63531283? | ||
| Діти | Чеслав Тульє | ||
| Нагороди |
| ||
 Максиміліан Тульє у Вікісховищі | |||
Біографія
У 1871 — студент Львівської технічної академії, наступного року перевівся до Віденського технічного університету, де закінчив факультет інженерії (1876). Від 1876 року працював у Львівсько-Чернівецькій залізниці. 1878 року здобув звання інженера, викладач теорії будівництва мостів, будівельної механіки, штатний доцент, з 1888 — безплатний надзвичайний професор статики будівництва і теорії мостів, 1889—1925 — завідувач кафедри будівництва мостів, 1893 — звичайний професор Львівської політехнічної школи. Ректор Львівської політехнічної школи у 1894 і 1910 роках.
Від 1877 року був членом Політехнічного товариства у Львові. Упродовж 1885—1893 років працював редактором друкованого органу товариства — часопису «Czasopismo Techniczne».
1894 року ініціював побудову у подвір'ї Львівської політехніки залізобетонного моста-арки (стоїть там і досі), як експоната для виставки застосування залізобетону, що проводилася в той час у Львові.
Автор 29 підручників та 183 наукових праць.
Помер у день початку Другої світової війни, 1 вересня 1939 року. Похований на полі № 71 Личаківського цвинтаря.
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» — Львів: 1994. — С. 210–211. — 257 с.
- Дані на сторінці Бібліотеки Сейму Польщі (пол.)
- Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 96.
Джерела
- Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 422—423
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilian Marceli Tulye pol Maksymilian Marceli Thullie 16 sichnya 1853 Lviv 1 veresnya 1939 tam samo polskij inzhener Doktor tehnichnih nauk 1901 pochesnij profesor 1926 1889 1925 zaviduvach kafedri budivnictva mostiv 1893 zvichajnij profesor Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli Rektor Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli u 1894 i 1910 rokah Odin iz rozrobnikiv pravil vikoristannya zalizobetonu v budivnictvi mostiv zaprovadiv ponyattya fazi Maksimilian TulyeMaksymilian Marceli ThullieNarodivsya16 sichnya 1853 1853 01 16 1 Lviv Avstrijska imperiyaPomer1 veresnya 1939 1939 09 01 1 86 rokiv Lviv Polska RespublikaPohovannyaLichakivskij cvintar 2 Krayina Respublika PolshaDiyalnistpolitik inzhener vikladach universitetuAlma materLvivska tehnichna akademiya Videnskij tehnichnij universitetZakladLvivska politehnikaPosadaRektor Lvivskoyi politehniki 1894 1895 i 1910 1911 Vchene zvannyaprofesorChlenstvoPolske naukove tovaristvo u LvoviPartiyadRidQ63531283 DitiCheslav TulyeNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Hrest Za zaslugi pered Cerkvoyu i Papoyu Maksimilian Tulye u VikishovishiBiografiyaSklep rodini Tulye na Lichakivskomu cvintari U 1871 student Lvivskoyi tehnichnoyi akademiyi nastupnogo roku perevivsya do Videnskogo tehnichnogo universitetu de zakinchiv fakultet inzheneriyi 1876 Vid 1876 roku pracyuvav u Lvivsko Cherniveckij zaliznici 1878 roku zdobuv zvannya inzhenera vikladach teoriyi budivnictva mostiv budivelnoyi mehaniki shtatnij docent z 1888 bezplatnij nadzvichajnij profesor statiki budivnictva i teoriyi mostiv 1889 1925 zaviduvach kafedri budivnictva mostiv 1893 zvichajnij profesor Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli Rektor Lvivskoyi politehnichnoyi shkoli u 1894 i 1910 rokah Vid 1877 roku buv chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi Uprodovzh 1885 1893 rokiv pracyuvav redaktorom drukovanogo organu tovaristva chasopisu Czasopismo Techniczne 1894 roku iniciyuvav pobudovu u podvir yi Lvivskoyi politehniki zalizobetonnogo mosta arki stoyit tam i dosi yak eksponata dlya vistavki zastosuvannya zalizobetonu sho provodilasya v toj chas u Lvovi Avtor 29 pidruchnikiv ta 183 naukovih prac Pomer u den pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 1 veresnya 1939 roku Pohovanij na poli 71 Lichakivskogo cvintarya PrimitkiInternetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Bucko M I Vidomi vcheni Derzhavnogo universitetu Lvivska politehnika Lviv 1994 S 210 211 257 s d Track Q63865190d Track Q61115950d Track Q36036 Dani na storinci Biblioteki Sejmu Polshi pol Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 96 DzherelaPortal Biografiyi Novi imena Lvivshina ta lviv yani Istoriko biografichnij enciklopedichnij dovidnik Lviv 2004 S 422 423