Богдан Мариняк | |
---|---|
Богдан Мариняк | |
Народився | 27 лютого 1844 Роздільне, Австрійська імперія |
Помер | 8 червня 1912 (68 років) Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Національність | українці[1] |
Діяльність | інженер-механік |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» Віденський технічний університет |
Галузь | машинобудування |
Вчене звання | професор |
Членство | Польське політехнічне товариство у Львові |
Відомий завдяки: | Ректор Львівської політехніки |
Мариняк Богдан у Вікісховищі |
Богдан Мариняк (1844, с. Розджаловичі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія (нині с. Роздільне Самбірського району) — 8 червня 1912, Львів) — польський науковець, професор машинобудування, винахідник.
Біографія
Народився у с. Розджаловичі в Галичині (нині — село Роздільне Самбірського району, Львівської області).
Навчався у реальній школі в Самборі та Львові. У 1866 році вступив до Політехнічної школи у Львові. 1870 року перевівся до Віденської технічної академії, де закінчив факультет машинобудування і працював асистентом, відзначався великими здібностями до винахідництва.
У 1873 році призначений асистентом кафедри нарисної геометрії Львівської політехніки. Далі вдосконалював теоретичні студії у Берлінській промисловій академії, працював у закладі будівництва корабельних машин у Бельгії (під керівництвом конструктора Краффта). Подорожі з науковою метою по Бельгії, Голландії, Франції, Швейцарії, Баварії сприяли вдосконаленню практичної підготовки конструктора заводів машинобудування.
1876 року призначений професором та завідувачем кафедри машинобудування Львівської політехніки. У 1886—1887 навчальному році — ректор, згодом неодноразово обирався деканом факультету машинобудування. Був куратором та з 1894 року почесним членом студентського товариства «Братня поміч».
Помер 8 червня 1912 року у Львові та похований на Личаківському цвинтарі.
Вшанування
Для вшанування пам'яті першого конструктора було створено фонд імені Богдана Мариняка, з якого щорічно виплачували певний відсоток як нагороду слухачам факультету машинобудування, що відзначилися конструкторськими нахилами.
Джерела
- О. В. Шишка Мариняк Богдан [ 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Мариняк Богдан (Теодор) // Львівська політехніка у пресі (1844—1900). Довідкове видання / Уклад.: П. В. Вербицька, Б. П. Кузьмінська, Ю. М. Курдина, Я. Б. Лисейко, Н. Б. Панас, І. Я. Хома; наук. ред. І. Я. Петрій. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — С. 9, 58, 71, 101, 110, 112, 114, 120, 142, 168–169, 198, 218. — ISBN: 978-617-607-917-0.
- Національний університет «Львівська політехніка» [ 26 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Видавничий центр «Логос Україна»
Посилання
- Ректори Львівської політехніки [ 8 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/71014/edition/65042/content — С. 3.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
misce smerti data smerti data narodzhennya misce narodzhennya Bogdan MarinyakBogdan Marinyak Bogdan MarinyakNarodivsya27 lyutogo 1844 1844 02 27 Rozdilne Avstrijska imperiyaPomer8 chervnya 1912 1912 06 08 68 rokiv Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarKrayinaAvstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinci 1 Diyalnistinzhener mehanikAlma materNacionalnij universitet Lvivska politehnika Videnskij tehnichnij universitetGaluzmashinobuduvannyaVchene zvannyaprofesorChlenstvoPolske politehnichne tovaristvo u LvoviVidomij zavdyaki Rektor Lvivskoyi politehniki Marinyak Bogdan u Vikishovishi Bogdan Marinyak 1844 s Rozdzhalovichi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiya nini s Rozdilne Sambirskogo rajonu 8 chervnya 1912 Lviv polskij naukovec profesor mashinobuduvannya vinahidnik BiografiyaNarodivsya u s Rozdzhalovichi v Galichini nini selo Rozdilne Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Navchavsya u realnij shkoli v Sambori ta Lvovi U 1866 roci vstupiv do Politehnichnoyi shkoli u Lvovi 1870 roku perevivsya do Videnskoyi tehnichnoyi akademiyi de zakinchiv fakultet mashinobuduvannya i pracyuvav asistentom vidznachavsya velikimi zdibnostyami do vinahidnictva U 1873 roci priznachenij asistentom kafedri narisnoyi geometriyi Lvivskoyi politehniki Dali vdoskonalyuvav teoretichni studiyi u Berlinskij promislovij akademiyi pracyuvav u zakladi budivnictva korabelnih mashin u Belgiyi pid kerivnictvom konstruktora Kraffta Podorozhi z naukovoyu metoyu po Belgiyi Gollandiyi Franciyi Shvejcariyi Bavariyi spriyali vdoskonalennyu praktichnoyi pidgotovki konstruktora zavodiv mashinobuduvannya 1876 roku priznachenij profesorom ta zaviduvachem kafedri mashinobuduvannya Lvivskoyi politehniki U 1886 1887 navchalnomu roci rektor zgodom neodnorazovo obiravsya dekanom fakultetu mashinobuduvannya Buv kuratorom ta z 1894 roku pochesnim chlenom studentskogo tovaristva Bratnya pomich Pomer 8 chervnya 1912 roku u Lvovi ta pohovanij na Lichakivskomu cvintari VshanuvannyaDlya vshanuvannya pam yati pershogo konstruktora bulo stvoreno fond imeni Bogdana Marinyaka z yakogo shorichno viplachuvali pevnij vidsotok yak nagorodu sluhacham fakultetu mashinobuduvannya sho vidznachilisya konstruktorskimi nahilami DzherelaO V Shishka Marinyak Bogdan 7 lyutogo 2021 u Wayback Machine ESU Marinyak Bogdan Teodor Lvivska politehnika u presi 1844 1900 Dovidkove vidannya Uklad P V Verbicka B P Kuzminska Yu M Kurdina Ya B Lisejko N B Panas I Ya Homa nauk red I Ya Petrij Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2016 S 9 58 71 101 110 112 114 120 142 168 169 198 218 ISBN 978 617 607 917 0 Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vidavnichij centr Logos Ukrayina PosilannyaRektori Lvivskoyi politehniki 8 lyutogo 2021 u Wayback Machine Portal Biografiyi https dlibra kul pl dlibra publication 71014 edition 65042 content S 3