Тадеуш Вісньовський (Войцех) (18 квітня 1865, Станіслав — 12 грудня 1933, Варшава) — польський геолог, професор Львівської політехніки, член Академії навчання (1890 р.), член Наукового товариства у Львові, член (президент 1908 р.) Польського товариства натуралістів Коперніка, почесний член Польського геологічного інституту (1919), член фізіографічного комітету Академії мистецтв та наук, постійний член Генерального факультету Львівської політехніки, редактор журналу «Космос», заступник члена Музейного видавничого комітету ім. Дідушицьких у Львові.
Тадеуш Вісньовський | |
---|---|
Народився | 18 квітня 1865 Станиславів, Австрійська імперія |
Помер | 12 грудня 1933 (68 років) Варшава, Польська Республіка |
Діяльність | геолог |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Заклад | Ягеллонський університет |
Науковий ступінь | професор |
Членство | d Польське наукове товариство у Львові |
Рід | Q111304898? |
Діти | d |
Тадеуш Вісньовський у Вікісховищі |
Біографія
Він походить з бідної шляхетної сім'ї сімейства Вісньовських, що входить до герба Пруса, який був евакуйований у Галичині в 1782 році, з підтвердженням дворянства в 1821 році. Це була патріотична сім'я. Його прапрадід (також Тадеуш Вісньовський) був учасником Барської конфедерації. Дід кузена Теофіл Вісньовський був одним з найбільш активних галіційських змовників міжвоєнного періоду, за що він був страчений у Львові в 1847 році. Дядько Ян Вісньовський взяв участь в Угорській революції в 1848 році, після чого емігрував до Нью-Йорка, де він активно працював як президент польського товариства. Його батько Марселі Вісньовський був студентом технічної академії у Львові, потім працював музичним учителем та органістом у Коломиї та Станіславові. Його брат Теофіл Вісньовський був архітектором, він збудував кілька цукрових фабрик та створив ряд будинків у Варшаві.
Тадеуш Вісньовський втратив батька, коли йому було 12 років. Після закінчення гімназії в Станіславові в 1884 році, бореться з хворобами та важкими матеріальними умовами, вступив в Краківську академію. Спочатку він вивчав медицину, зрештою закінчив філософський факультет, який на той час включав природничі науки. Він також навчався у Відні. У 1886-93 працював демонстратором в геологічному кабінеті Ягеллонського університету, асистентом проф. Владислав Шайноха, при організації геологічних колекцій в Музеї Фізіографічної комісії Академії навчання, асистентом проф. Йозефа Ростафінського на кафедры ботаніки.
Бажаючи покращити свій фінансовий стан, він зайняв посаду викладача в 1893 році. Він навчав в гімназії св. Анни в Кракові, в молодшій школі єзуїтів у Хирові, а також у Коломиї. Нарешті він отримав постійну роботу у 6-й гімназії у Львові, працюючи там до 1909 року. У той же час він постійно працював, отримавши в 1908 році ступінь доктора філософії.
У 1908 призначений професором мінералогії та геології у політехнічному училищі у Львові. Він сам взяв на себе кафедру геології та палеонтології, який він спрямовував на дострокове виходу на пенсію через погане здоров'я у 1924 році. У 1912/13, 1913/14 та 1918/19 рр. він був деканом факультету технічної хімії Львівської політехніки в 1915-16 рр.
Наукова діяльність
Початок наукової роботи — це дослідження фауни озер, увінчаних першим науковим виданням та його єдиною роботою з живими організмами. Під час роботи в Хирові він провів дослідження поблизу Добромилу, де відкрив неокомську фауну в Сопотніку. Під час навчання в Коломиї він займався родовищами лігніту. Основними напрямками його наукової діяльності є:
- Геологія та палеонтологія флішових Карпат, Поділля та Краківської землі. Особливо примітними є роботи з: арктичної глинистої фауни в районі Кракова (1890/1), карпатської крейдяної фауни (1906/7) та Геологічного атласу Галичини (1908 р.).
- Історія геологічних наук та словники — це проблеми, якими він займався протягом усієї його наукової діяльності, особливо в останні роки його життя. Він працював над історією геологічних наук як у Польщі, так і в світі. Він написав ряд лозунгів і зібрав матеріали для біографічного словника польських геологів. Багато його робіт було присвячено геологічній словниковій літературі, яка в той час ще не була систематизована в Польщі.
- Навчання. Він був відмінним вчителем і викладачем, популяризатором геологічних питань, автором та співавтором шкільних підручників, таких як: Новини мінералогії, Принципи мінералогії та геології, Новини з зоології, Новини з хімії та мінералогії, Принципи геології та фізичної географії, Земельні науки.
Інтернет-ресурси
- Publikacje Tadeusza Wiśniowskiego w serwisie Polona
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadeush Visnovskij Vojceh 18 kvitnya 1865 Stanislav 12 grudnya 1933 Varshava polskij geolog profesor Lvivskoyi politehniki chlen Akademiyi navchannya 1890 r chlen Naukovogo tovaristva u Lvovi chlen prezident 1908 r Polskogo tovaristva naturalistiv Kopernika pochesnij chlen Polskogo geologichnogo institutu 1919 chlen fiziografichnogo komitetu Akademiyi mistectv ta nauk postijnij chlen Generalnogo fakultetu Lvivskoyi politehniki redaktor zhurnalu Kosmos zastupnik chlena Muzejnogo vidavnichogo komitetu im Didushickih u Lvovi Tadeush VisnovskijNarodivsya18 kvitnya 1865 1865 04 18 Stanislaviv Avstrijska imperiyaPomer12 grudnya 1933 1933 12 12 68 rokiv Varshava Polska RespublikaDiyalnistgeologAlma materYagellonskij universitetZakladYagellonskij universitetNaukovij stupinprofesorChlenstvod Polske naukove tovaristvo u LvoviRidQ111304898 Ditid Tadeush Visnovskij u VikishovishiBiografiyaVin pohodit z bidnoyi shlyahetnoyi sim yi simejstva Visnovskih sho vhodit do gerba Prusa yakij buv evakujovanij u Galichini v 1782 roci z pidtverdzhennyam dvoryanstva v 1821 roci Ce bula patriotichna sim ya Jogo prapradid takozh Tadeush Visnovskij buv uchasnikom Barskoyi konfederaciyi Did kuzena Teofil Visnovskij buv odnim z najbilsh aktivnih galicijskih zmovnikiv mizhvoyennogo periodu za sho vin buv strachenij u Lvovi v 1847 roci Dyadko Yan Visnovskij vzyav uchast v Ugorskij revolyuciyi v 1848 roci pislya chogo emigruvav do Nyu Jorka de vin aktivno pracyuvav yak prezident polskogo tovaristva Jogo batko Marseli Visnovskij buv studentom tehnichnoyi akademiyi u Lvovi potim pracyuvav muzichnim uchitelem ta organistom u Kolomiyi ta Stanislavovi Jogo brat Teofil Visnovskij buv arhitektorom vin zbuduvav kilka cukrovih fabrik ta stvoriv ryad budinkiv u Varshavi Tadeush Visnovskij vtrativ batka koli jomu bulo 12 rokiv Pislya zakinchennya gimnaziyi v Stanislavovi v 1884 roci boretsya z hvorobami ta vazhkimi materialnimi umovami vstupiv v Krakivsku akademiyu Spochatku vin vivchav medicinu zreshtoyu zakinchiv filosofskij fakultet yakij na toj chas vklyuchav prirodnichi nauki Vin takozh navchavsya u Vidni U 1886 93 pracyuvav demonstratorom v geologichnomu kabineti Yagellonskogo universitetu asistentom prof Vladislav Shajnoha pri organizaciyi geologichnih kolekcij v Muzeyi Fiziografichnoyi komisiyi Akademiyi navchannya asistentom prof Jozefa Rostafinskogo na kafedry botaniki Bazhayuchi pokrashiti svij finansovij stan vin zajnyav posadu vikladacha v 1893 roci Vin navchav v gimnaziyi sv Anni v Krakovi v molodshij shkoli yezuyitiv u Hirovi a takozh u Kolomiyi Nareshti vin otrimav postijnu robotu u 6 j gimnaziyi u Lvovi pracyuyuchi tam do 1909 roku U toj zhe chas vin postijno pracyuvav otrimavshi v 1908 roci stupin doktora filosofiyi U 1908 priznachenij profesorom mineralogiyi ta geologiyi u politehnichnomu uchilishi u Lvovi Vin sam vzyav na sebe kafedru geologiyi ta paleontologiyi yakij vin spryamovuvav na dostrokove vihodu na pensiyu cherez pogane zdorov ya u 1924 roci U 1912 13 1913 14 ta 1918 19 rr vin buv dekanom fakultetu tehnichnoyi himiyi Lvivskoyi politehniki v 1915 16 rr Naukova diyalnistPochatok naukovoyi roboti ce doslidzhennya fauni ozer uvinchanih pershim naukovim vidannyam ta jogo yedinoyu robotoyu z zhivimi organizmami Pid chas roboti v Hirovi vin proviv doslidzhennya poblizu Dobromilu de vidkriv neokomsku faunu v Sopotniku Pid chas navchannya v Kolomiyi vin zajmavsya rodovishami lignitu Osnovnimi napryamkami jogo naukovoyi diyalnosti ye Geologiya ta paleontologiya flishovih Karpat Podillya ta Krakivskoyi zemli Osoblivo primitnimi ye roboti z arktichnoyi glinistoyi fauni v rajoni Krakova 1890 1 karpatskoyi krejdyanoyi fauni 1906 7 ta Geologichnogo atlasu Galichini 1908 r Istoriya geologichnih nauk ta slovniki ce problemi yakimi vin zajmavsya protyagom usiyeyi jogo naukovoyi diyalnosti osoblivo v ostanni roki jogo zhittya Vin pracyuvav nad istoriyeyu geologichnih nauk yak u Polshi tak i v sviti Vin napisav ryad lozungiv i zibrav materiali dlya biografichnogo slovnika polskih geologiv Bagato jogo robit bulo prisvyacheno geologichnij slovnikovij literaturi yaka v toj chas she ne bula sistematizovana v Polshi Navchannya Vin buv vidminnim vchitelem i vikladachem populyarizatorom geologichnih pitan avtorom ta spivavtorom shkilnih pidruchnikiv takih yak Novini mineralogiyi Principi mineralogiyi ta geologiyi Novini z zoologiyi Novini z himiyi ta mineralogiyi Principi geologiyi ta fizichnoyi geografiyi Zemelni nauki Internet resursiPublikacje Tadeusza Wisniowskiego w serwisie Polona