Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Варша́вська би́тва (пол. Bitwa Warszawska; рос. Варшавская битва), також відома як «Диво на Віслі» (пол. Cud nad Wisłą), відбулася 13—25 серпня 1920 року. Вона стала вирішальною битвою радянсько-польської війни, внаслідок якої Польська Республіка зуміла відстояти незалежність, завдавши поразки Червоній армії. Союзником польських військ були українські військові з'єднання УНР.
| Варшавська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько–радянська війна | |||||||
 За годинниковою стрілкою зверху зліва: Польська піхота в русі; вечеря під час чергування; 120-мм батарея веде вогонь по російських позиціях; Кулеметне гніздо; Польське підкріплення на шляху до фронту; Захисники демонструють захоплені радянські прапори. | |||||||
| Координати: 52°18′ пн. ш. 20°49′ сх. д. / 52.300° пн. ш. 20.817° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Польська Республіка |  Російська РФСР | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Юзеф Пілсудський Едвард Ридз-Смігли Владислав Сікорський Тадеуш Розвадовський Юзеф Галлер Леонард Скерський Болеслав Роя Францішек Латинік |  Михайло Тухачевський Семен Будьонний Йосип Сталін Олександр Єгоров Сергій Каменєв Август Корк Микола Соллогуб | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 113,000–123,000 Включаючи 14,000 вояків Армії УНР | 104,000–140,000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 4,500 вбитих 22,000 поранених 10,000 зниклих Загалом: 36,500 | 15,000–25,000 вбитих, поранених або зниклих 65,000–66,000 полонених 30,000–35,000 Інтерновано в Східну Пруссію Загалом: 110,000–126,000 | ||||||
Передумови
У січні 1920 року Польща взяла участь у конференції балтійських країн. Однак досягти угоди про зміцнення зв'язків та співробітництва не вдалося. У розпорядженні Юзефа Пілсудського залишався єдиний можливий союзник — Директорія УНР, армія якої зазнала поразки від більшовиків. Симон Петлюра перебував у безвихідній ситуації на території Польщі і міг розраховувати тільки на поляків. З травня 1919 року почались таємні перемовини з представниками УНР щодо умов польсько-українського союзу[]. Перемовини між представниками УНР та Польщі тривали до середини квітня 1920 року.
Перемовини відбувалися під постійним тиском поляків. Коли Симон Петлюра не погодився на польські умови, його разом з міністрами заарештували й протримали 24 години. 22 квітня 1920 року підписано Варшавський договір між Польською Республікою і УНР. Польща визнавала за УНР територію до кордонів 1772 року, західноукраїнські землі ж відходили до Польщі. 24 квітня 1920 року між представниками Військового міністерства Польщі та Урядом Симона Петлюри підписана Військова конвенція між Польщею та Україною, як додаток до Варшавського договору. Згідно з Конвенцією, польські та українські війська мали діяти спільно як союзні армії. У випадку польсько-українських дій проти радянських військ на території Правобережної України військові операції мали проводитись під керівництвом польського командування.
Вже у квітні-травні 1920 року українсько-польські війська почали швидко просувались вглиб українських земель, а на початку травня увійшли до Києва. Поляки не поспішали віддавати зайняті українські землі урядові УНР і поводились на них не набагато краще за більшовиків. Ось що писав генерал-поручник Армії УНР Олександр Удовиченко про поляків:
 | Українське населення повітів, зайнятих польськими військами, заскочене швидким розвитком політичних подій, підозріло ставилося до приходу поляків. Сотні більшовицьких агітаторів пускали чутки про наміри поляків відібрати від селян колишні панські землі, про повернення власників до своїх маєтків, про контрибуції, що мусять селяни заплатити за зруйноване панське господарство та ін. З другого боку, польські війська поводилися з населенням, як у завойованій країні. Відбувалися самочинні безконтрольні реквізиції збіжжя, цукру, фуражу, коней і худоби. Скарги населення залишалися без наслідків, а це призвело до напружених взаємовідносин між українцями й поляками. |  |
Польсько-українські війська невдовзі були зупинені. Більшовики підтягнули значні сили, зокрема й 1-шу Кінну армію Будьонного, й розпочали контрнаступ. РККА почала швидко просувалась на захід. На початку липня більшовики вийшли до річки Збруч, на кордон між УНР та Польщею, а наприкінці липня — безпосередньо на польську територію.
Лорд Джордж Керзон 11 липня 1920 року вручив ноту радянським представникам у Великій Британії. У ноті пропонувалося зупинити більшовиків на лінії Гродно–Брест–Рава-Руська—Перемишль, на так званій Лінії Керзона. Проте більшовики цю ноту відхилили.
Оргбюро ЦК РКП(б) сформувало 8 липня 1920 року в Києві Галицький революційний комітет. Його головою призначили Володимира Затонського. Вже 15 липня 1920 року Галицький революційний комітет проголосив створення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР). 19 липня 1920 року Оргбюро ЦК РКП(б) створило Польське бюро ЦК РКП(б) на чолі з Феліксом Дзержинським, поляком за походженням. 23 липня 1920 року в Смоленську сформовано маріонетковий Тимчасовий революційний комітет Польщі, який мав взяти владу в Польщі після взяття Варшави. Головою Тимчасового революційного комітету Польщі призначили комуніста Юліана Мархлевського. Зі Смоленська ТРК Польщі переїхав у Білосток.
12 серпня — 25 серпня 1920 року розгорнулась масштабна Варшавська битва, яка увійшла в історію під назвою «Диво на Віслі». Основний тягар оборони Варшави лежав на армії Північного фронту генерала Юзефа Галлера. У кровопролитних оборонних боях за Радзимін, Зєльонку та Оссув поляки знекровили противника. Юзеф Пілсудський зібрав на південний схід від Варшави групу свіжих частин, у складі п'яти дивізій піхоти і бригади кавалерії, та 16 серпня 1920 року з-над річки Вєпш вдарив у фланг наступаючих армій Західного фронту під командуванням Тухачевського. Протягом кількох тижнів поляки розгромили між Віслою та Німаном кілька червоних армій.
Більшовики зрозуміли, що їм важко вести наступ одночасно на Варшаву та Львів, тому перекинули 1-шу кінну армію на варшавський напрямок. Армія Будьонного мала рухатись через Замостя, Люблін у тил контратакуючих дивізій Пілсудського.
Оборона Замостя
Саме у період з 19 до 30 серпня 1920 року 6-та Січова дивізія УНР під командуванням Генерал-хорунжого Марка Безручка відбивала атаки 1-ї кінної армії Будьонного під Замостям. Безручко командував залогою міста, до якої входили: 6-та Січова дивізія, 31-й польський полк та 2 етапових курені. Всього — 3200 багнетів, 200 шабель, 12 гармат та 3 бронепотяги. Морська піхота УНР міністра ВМС УНР Михайла Білинського стала під Замостям тією фортецею, яку не могли здолати війська М. Тухачевського. Під час тих боїв Білинський постійно знаходився в діючій армії зі своєю дивізією морської піхоти.
Атаковані з півдня і заходу більшовики змушені перейти прусський кордон, частина військ відступила на схід.
Наслідки битви
Після Варшавської битви більшовики змушені піти на перемовини з Польщею. За наслідками перемовин між РСФСР та УСРР з одного боку, і Польщею, з іншого, на вимогу більшовиків до складу делегації Польщі не було допущено делегатів від Уряду УНР, 12 жовтня 1920 року в Ризі підписано радянсько-польське перемир'я, а 18 березня 1921 року — Ризьку мирну угоду.
Згідно з угодою більшовики визнавали за Польщею входження до її складу західнобілоруських земель до рік Двіни і Березини та західноукраїнських теренів у районі Полісся. Стосовно галицьких земель, більшовики погоджувались з їх міжнародно-правовим статусом як підмандатної території Ліги Націй з тимчасовим управлінням Польщею, затвердженим Верховною Радою Паризької конференції 25 червня 1919 року. На сході Галичини польські повноваження тимчасового зверхника мали за межу річку Збруч.
Під час польсько-радянської війни 1920 року українська сторона надала суттєву військо-політичну допомогу Польщі та зарекомендувала себе надійним партнером[]. Завдяки грамотним тактичним діям українського командування Армії УНР, героїзмові та звитязі рядових військових, вдалося не просто зупинити більшовицьке просування на захід та відвернути трагедію під Варшавою, але й зірвати більшовицькі плани «всесвітньої революції»[].
Після підписання сепаратної Ризької угоди, українські дивізії залишено напризволяще поляками під Проскуровом та Кам'янцем-Подільським. Не витримавши більшовицького наступу, українські війська перейшли 21 листопада 1920 року Збруч і були інтерновані поляками в таборах у Каліші, Александруві-Куявському та інших містах.
У масовій культурі
- Кінематограф
- 1921 — , Польща, режисер Річард Болеславський;
- 2011 — «Варшавська битва. 1920», Польща, режисер Єжи Гоффман.
Примітки
- Szczepański, Janusz. . Mówią Wieki (пол.). Архів оригіналу (Controversies surrounding the Battle of Warsaw in 1920) за 14 травня 2008. Процитовано 12 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
- Soviet casualties refer to all the operations during the battle, from the fighting on the approaches to Warsaw, through the counteroffensive, to the battles of Białystok and , while the estimate of Red Army strength may be only for the units that were close to Warsaw, not counting the units held in reserve that took part in the later battles.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- Історія дипломатичних відносин у XX сторіччі.
- Народження країни. Від краю до держави.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
Література
- Зашкільняк Л. О., Крикун М. Г. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка; Ін-т іст. досліджень; Центр іст. полоністики. — Львів, 2002. — C. 442.
- Макарчук С. А. Українська республіка галичан: Нариси про ЗУНР — Львів: Світ, 1997. — 192 с.
- Красівський О. ЗУНР і Польща: політичне і воєнне протиборство (листопад 1918 — липень 1919 рр.) / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 1999. — 43 с.
- Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 pp.: Монографія. — Львів: Світ, 1998. — 488 с.
- Ярема Я. Над Сяном. Листопадові дні 1918 року в Перемишлі: Події і роздуми / Упоряд. С. Яреми; Післямова М. Литвина; НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, Львів. — Львів, 1997. — 96 с.
- Polska i Ukraina: Sojusz 1920 roku i jego następstwa: Materiaiy z konf. nauk., Toruń, 16-18 list. 1995 r. / Nauk. red.: Z. Karpus, W. Rezmer, E. Wiszka. — Toruń, 1997. — 562 s.
- Дильонгова Г. Історія Польщі 1795—1990. — К.: Києво-Могилянська академія, 2007. — C. 111.
- Лісевич І. У відблиску польських багнетів: Життя Києва під час перебування в ньому польських військ (травень — червень 1920 р.) / НАН України. Ін-т історії України; Відп. ред. С. В. Віднянський. — Київ, 2002. — 220 с.
- Прушинський М. Драма Пілсудського. Війна 1920 / Відп. ред. В. П. Вєдіна; Пер. з пол.: В. В. Булгаков, В. П. Вєдіна. — Київ: Лібра, 1997. — 335 с., [16] арк. іл.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Варшавська битва (1920) |
Кінематографія
- 1920 Варшавська битва (2011) / 1920 Bitwa Warszawska (2011) [ 16 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Varshavska bitva Varsha vska bi tva pol Bitwa Warszawska ros Varshavskaya bitva takozh vidoma yak Divo na Visli pol Cud nad Wisla vidbulasya 13 25 serpnya 1920 roku Vona stala virishalnoyu bitvoyu radyansko polskoyi vijni vnaslidok yakoyi Polska Respublika zumila vidstoyati nezalezhnist zavdavshi porazki Chervonij armiyi Soyuznikom polskih vijsk buli ukrayinski vijskovi z yednannya UNR Varshavska bitva Polsko radyanska vijna Za godinnikovoyu strilkoyu zverhu zliva Polska pihota v rusi vecherya pid chas cherguvannya 120 mm batareya vede vogon po rosijskih poziciyah Kulemetne gnizdo Polske pidkriplennya na shlyahu do frontu Zahisniki demonstruyut zahopleni radyanski prapori Za godinnikovoyu strilkoyu zverhu zliva Polska pihota v rusi vecherya pid chas cherguvannya 120 mm batareya vede vogon po rosijskih poziciyah Kulemetne gnizdo Polske pidkriplennya na shlyahu do frontu Zahisniki demonstruyut zahopleni radyanski prapori Koordinati 52 18 pn sh 20 49 sh d 52 300 pn sh 20 817 sh d 52 300 20 817 Data 12 25 serpnya 1920 Misce Varshava Polsha Rezultat peremoga polsko ukrayinskih sil Storoni Polska Respublika Ukrayinska Narodna Respublika Rosijska RFSR Komanduvachi Yuzef Pilsudskij Edvard Ridz Smigli Vladislav Sikorskij Tadeush Rozvadovskij Yuzef Galler Leonard Skerskij Boleslav Roya Francishek Latinik Simon Petlyura Mihajlo Omelyanovich Pavlenko Marko Bezruchko Mihajlo Tuhachevskij Semen Budonnij Josip Stalin Oleksandr Yegorov Sergij Kamenyev Avgust Kork Mikola Sollogub Vijskovi sili 113 000 123 000 Vklyuchayuchi 14 000 voyakiv Armiyi UNR 104 000 140 000 Vtrati 4 500 vbitih 22 000 poranenih 10 000 zniklih Zagalom 36 500 15 000 25 000 vbitih poranenih abo zniklih 65 000 66 000 polonenih 30 000 35 000 Internovano v Shidnu Prussiyu Zagalom 110 000 126 000PeredumoviU sichni 1920 roku Polsha vzyala uchast u konferenciyi baltijskih krayin Odnak dosyagti ugodi pro zmicnennya zv yazkiv ta spivrobitnictva ne vdalosya U rozporyadzhenni Yuzefa Pilsudskogo zalishavsya yedinij mozhlivij soyuznik Direktoriya UNR armiya yakoyi zaznala porazki vid bilshovikiv Simon Petlyura perebuvav u bezvihidnij situaciyi na teritoriyi Polshi i mig rozrahovuvati tilki na polyakiv Z travnya 1919 roku pochalis tayemni peremovini z predstavnikami UNR shodo umov polsko ukrayinskogo soyuzu dzherelo Peremovini mizh predstavnikami UNR ta Polshi trivali do seredini kvitnya 1920 roku Liniya frontu u serpni 1920 roku Peremovini vidbuvalisya pid postijnim tiskom polyakiv Koli Simon Petlyura ne pogodivsya na polski umovi jogo razom z ministrami zaareshtuvali j protrimali 24 godini 22 kvitnya 1920 roku pidpisano Varshavskij dogovir mizh Polskoyu Respublikoyu i UNR Polsha viznavala za UNR teritoriyu do kordoniv 1772 roku zahidnoukrayinski zemli zh vidhodili do Polshi 24 kvitnya 1920 roku mizh predstavnikami Vijskovogo ministerstva Polshi ta Uryadom Simona Petlyuri pidpisana Vijskova konvenciya mizh Polsheyu ta Ukrayinoyu yak dodatok do Varshavskogo dogovoru Zgidno z Konvenciyeyu polski ta ukrayinski vijska mali diyati spilno yak soyuzni armiyi U vipadku polsko ukrayinskih dij proti radyanskih vijsk na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini vijskovi operaciyi mali provoditis pid kerivnictvom polskogo komanduvannya Pochatok Varshavskoyi bitvi Polskij kontrnastup Vzhe u kvitni travni 1920 roku ukrayinsko polski vijska pochali shvidko prosuvalis vglib ukrayinskih zemel a na pochatku travnya uvijshli do Kiyeva Polyaki ne pospishali viddavati zajnyati ukrayinski zemli uryadovi UNR i povodilis na nih ne nabagato krashe za bilshovikiv Os sho pisav general poruchnik Armiyi UNR Oleksandr Udovichenko pro polyakiv Ukrayinske naselennya povitiv zajnyatih polskimi vijskami zaskochene shvidkim rozvitkom politichnih podij pidozrilo stavilosya do prihodu polyakiv Sotni bilshovickih agitatoriv puskali chutki pro namiri polyakiv vidibrati vid selyan kolishni panski zemli pro povernennya vlasnikiv do svoyih mayetkiv pro kontribuciyi sho musyat selyani zaplatiti za zrujnovane panske gospodarstvo ta in Z drugogo boku polski vijska povodilisya z naselennyam yak u zavojovanij krayini Vidbuvalisya samochinni bezkontrolni rekviziciyi zbizhzhya cukru furazhu konej i hudobi Skargi naselennya zalishalisya bez naslidkiv a ce prizvelo do napruzhenih vzayemovidnosin mizh ukrayincyami j polyakami Polsko ukrayinski vijska nevdovzi buli zupineni Bilshoviki pidtyagnuli znachni sili zokrema j 1 shu Kinnu armiyu Budonnogo j rozpochali kontrnastup RKKA pochala shvidko prosuvalas na zahid Na pochatku lipnya bilshoviki vijshli do richki Zbruch na kordon mizh UNR ta Polsheyu a naprikinci lipnya bezposeredno na polsku teritoriyu Lord Dzhordzh Kerzon 11 lipnya 1920 roku vruchiv notu radyanskim predstavnikam u Velikij Britaniyi U noti proponuvalosya zupiniti bilshovikiv na liniyi Grodno Brest Rava Ruska Peremishl na tak zvanij Liniyi Kerzona Prote bilshoviki cyu notu vidhilili Orgbyuro CK RKP b sformuvalo 8 lipnya 1920 roku v Kiyevi Galickij revolyucijnij komitet Jogo golovoyu priznachili Volodimira Zatonskogo Vzhe 15 lipnya 1920 roku Galickij revolyucijnij komitet progolosiv stvorennya Galickoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki GSRR 19 lipnya 1920 roku Orgbyuro CK RKP b stvorilo Polske byuro CK RKP b na choli z Feliksom Dzerzhinskim polyakom za pohodzhennyam 23 lipnya 1920 roku v Smolensku sformovano marionetkovij Timchasovij revolyucijnij komitet Polshi yakij mav vzyati vladu v Polshi pislya vzyattya Varshavi Golovoyu Timchasovogo revolyucijnogo komitetu Polshi priznachili komunista Yuliana Marhlevskogo Zi Smolenska TRK Polshi pereyihav u Bilostok 12 serpnya 25 serpnya 1920 roku rozgornulas masshtabna Varshavska bitva yaka uvijshla v istoriyu pid nazvoyu Divo na Visli Osnovnij tyagar oboroni Varshavi lezhav na armiyi Pivnichnogo frontu generala Yuzefa Gallera U krovoprolitnih oboronnih boyah za Radzimin Zyelonku ta Ossuv polyaki znekrovili protivnika Yuzef Pilsudskij zibrav na pivdennij shid vid Varshavi grupu svizhih chastin u skladi p yati divizij pihoti i brigadi kavaleriyi ta 16 serpnya 1920 roku z nad richki Vyepsh vdariv u flang nastupayuchih armij Zahidnogo frontu pid komanduvannyam Tuhachevskogo Protyagom kilkoh tizhniv polyaki rozgromili mizh Visloyu ta Nimanom kilka chervonih armij Bilshoviki zrozumili sho yim vazhko vesti nastup odnochasno na Varshavu ta Lviv tomu perekinuli 1 shu kinnu armiyu na varshavskij napryamok Armiya Budonnogo mala ruhatis cherez Zamostya Lyublin u til kontratakuyuchih divizij Pilsudskogo Oborona Zamostya Dokladnishe Oborona Zamostya Same u period z 19 do 30 serpnya 1920 roku 6 ta Sichova diviziya UNR pid komanduvannyam General horunzhogo Marka Bezruchka vidbivala ataki 1 yi kinnoyi armiyi Budonnogo pid Zamostyam Bezruchko komanduvav zalogoyu mista do yakoyi vhodili 6 ta Sichova diviziya 31 j polskij polk ta 2 etapovih kureni Vsogo 3200 bagnetiv 200 shabel 12 garmat ta 3 bronepotyagi Morska pihota UNR ministra VMS UNR Mihajla Bilinskogo stala pid Zamostyam tiyeyu forteceyu yaku ne mogli zdolati vijska M Tuhachevskogo Pid chas tih boyiv Bilinskij postijno znahodivsya v diyuchij armiyi zi svoyeyu diviziyeyu morskoyi pihoti Atakovani z pivdnya i zahodu bilshoviki zmusheni perejti prusskij kordon chastina vijsk vidstupila na shid Naslidki bitviPolski okopi pid Milosnoyu serpen 1920 Pislya Varshavskoyi bitvi bilshoviki zmusheni piti na peremovini z Polsheyu Za naslidkami peremovin mizh RSFSR ta USRR z odnogo boku i Polsheyu z inshogo na vimogu bilshovikiv do skladu delegaciyi Polshi ne bulo dopusheno delegativ vid Uryadu UNR 12 zhovtnya 1920 roku v Rizi pidpisano radyansko polske peremir ya a 18 bereznya 1921 roku Rizku mirnu ugodu Zgidno z ugodoyu bilshoviki viznavali za Polsheyu vhodzhennya do yiyi skladu zahidnobiloruskih zemel do rik Dvini i Berezini ta zahidnoukrayinskih tereniv u rajoni Polissya Stosovno galickih zemel bilshoviki pogodzhuvalis z yih mizhnarodno pravovim statusom yak pidmandatnoyi teritoriyi Ligi Nacij z timchasovim upravlinnyam Polsheyu zatverdzhenim Verhovnoyu Radoyu Parizkoyi konferenciyi 25 chervnya 1919 roku Na shodi Galichini polski povnovazhennya timchasovogo zverhnika mali za mezhu richku Zbruch Pid chas polsko radyanskoyi vijni 1920 roku ukrayinska storona nadala suttyevu vijsko politichnu dopomogu Polshi ta zarekomenduvala sebe nadijnim partnerom dzherelo Zavdyaki gramotnim taktichnim diyam ukrayinskogo komanduvannya Armiyi UNR geroyizmovi ta zvityazi ryadovih vijskovih vdalosya ne prosto zupiniti bilshovicke prosuvannya na zahid ta vidvernuti tragediyu pid Varshavoyu ale j zirvati bilshovicki plani vsesvitnoyi revolyuciyi dzherelo Pislya pidpisannya separatnoyi Rizkoyi ugodi ukrayinski diviziyi zalisheno naprizvolyashe polyakami pid Proskurovom ta Kam yancem Podilskim Ne vitrimavshi bilshovickogo nastupu ukrayinski vijska perejshli 21 listopada 1920 roku Zbruch i buli internovani polyakami v taborah u Kalishi Aleksandruvi Kuyavskomu ta inshih mistah U masovij kulturiKinematograf 1921 Polsha rezhiser Richard Boleslavskij 2011 Varshavska bitva 1920 Polsha rezhiser Yezhi Goffman PrimitkiSzczepanski Janusz Mowia Wieki pol Arhiv originalu Controversies surrounding the Battle of Warsaw in 1920 za 14 travnya 2008 Procitovano 12 travnya 2008 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 28 serpnya 2017 Soviet casualties refer to all the operations during the battle from the fighting on the approaches to Warsaw through the counteroffensive to the battles of Bialystok and while the estimate of Red Army strength may be only for the units that were close to Warsaw not counting the units held in reserve that took part in the later battles Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Istoriya diplomatichnih vidnosin u XX storichchi Narodzhennya krayini Vid krayu do derzhavi Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 11 zhovtnya 2016 LiteraturaZashkilnyak L O Krikun M G Istoriya Polshi vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Lviv nac un t im I Franka In t ist doslidzhen Centr ist polonistiki Lviv 2002 C 442 Makarchuk S A Ukrayinska respublika galichan Narisi pro ZUNR Lviv Svit 1997 192 s Krasivskij O ZUNR i Polsha politichne i voyenne protiborstvo listopad 1918 lipen 1919 rr NAN Ukrayini In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv 1999 43 s Litvin M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 pp Monografiya Lviv Svit 1998 488 s Yarema Ya Nad Syanom Listopadovi dni 1918 roku v Peremishli Podiyi i rozdumi Uporyad S Yaremi Pislyamova M Litvina NAN Ukrayini In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha Lviv Lviv 1997 96 s Polska i Ukraina Sojusz 1920 roku i jego nastepstwa Materiaiy z konf nauk Torun 16 18 list 1995 r Nauk red Z Karpus W Rezmer E Wiszka Torun 1997 562 s Dilongova G Istoriya Polshi 1795 1990 K Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 C 111 Lisevich I U vidblisku polskih bagnetiv Zhittya Kiyeva pid chas perebuvannya v nomu polskih vijsk traven cherven 1920 r NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Vidp red S V Vidnyanskij Kiyiv 2002 220 s Prushinskij M Drama Pilsudskogo Vijna 1920 Vidp red V P Vyedina Per z pol V V Bulgakov V P Vyedina Kiyiv Libra 1997 335 s 16 ark il PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Varshavska bitva 1920 Kinematografiya1920 Varshavska bitva 2011 1920 Bitwa Warszawska 2011 16 travnya 2022 u Wayback Machine