Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болеслав Єжи Роя (англ. Bolesław Jerzy Roja 4 квітня 1876, с. Бринці-Загірні, Станиславівське староство, Жидачівський округ, Австро-Угорщина — 27 травня 1940, Заксенгаузен, Бранденбург, Третій Рейх) — польський військовий та політичний діяч, офіцер Польських легіонів під час Першої світової війни, генерал дивізії Війська Польського і депутат Сейму Польської Республіки. Був нагороджений найвищою польською військовою відзнакою Virtuti Militari. Був в опозиції до Юзефа Пілсудського і його авторитарного політичного режиму санації.
| Болеслав Роя | |
|---|---|
| Bolesław Roja | |
 | |
| Ім'я при народженні | Bolesław Jerzy Roja |
| Народження | 4 квітня 1876 Бринці-Загірні, Жидачівський район, Львівська область, Україна |
| Смерть | 27 травня 1940 (64 роки) Заксенгаузен, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна | Австро-Угорщина, Польська Республіка |
| Рід військ | Сухопутні війська, піхота |
| Партія | d |
| Звання | Бригадний генерал, Дивізійний генерал |
| Формування | Австро-Угорська армія, 1899-1905 Польські легіони, 1914-1918 Військо Польське, 1919-1922 |
| Війни / битви | Перша світова війна і Друга світова війна |
| Нагороди | Срібний Хрест ордену Virtuti Militari, Хрест Незалежності, Хрест Доблесті |
 Болеслав Роя у Вікісховищі | |
У 1991 р. на його честь у Кракові назвали вулицю Генерала Болеслава Рої. У 2006 р. у м. Легіоново було відкрито пам'ятник Рої на вулиці, яка була названа його іменем.
Життєпис
Болеслав Роя народився у селі Бринці-Загірні неподалік Жидачева в сім'ї лісничого Юзефа Роя і Марії Тжцінської. Навчався у кадетській школі австро-угорської армії у Відні. У 1899 р. отримав звання підпоручника (лейтенанта) і служив у 36-му полку крайової оборони (Landwehr Infanterie Regiment Nr. 36) в Коломиї. У 1905 р. у зв'язку з проблемами із здоров'ям був відправлений у резерв. Співпрацював з австро-угорською розвідкою.
У цей час вивчав право та медицину в Яґеллонському університеті і працював державним службовцем у Кракові. Також був учасником таємного руху за незалежність Польщі на терені Галичини. Одружився з Геленою Нєджвєдзькою, з якою мав чотирьох дітей: Ян (1906 р.н.), Софія (1908 р.н.), Кристина (1912 р.н.) і Болеслав (1916 р.н.).
Перша світова війна
З початком Першої світової війни Роя приєднався до Польських легіонів, де був близьким соратником Юзефа Пілсудського. Проте після дитви під Ястковим у 1915 р., у якій Болеслав Роя командував 4-им полком піхоти, у них відбувся конфлікт. Пілсудський вважав, що дії підполковника Роя були занадто сміливими. Натомість він звинуватив Пілсудського та командира 7-го піхотного полку майора Мєчислава Риш-Трояновського, який командував на правому фланзі, у млявості під час наступу, що призвело до того, що т. зв. батальйони «четвертаків» зазнали флангової атаки російської армії.
Після конфлікту Роя покинув Польські легіони і пішов на службу до австрійської армії. У кінці 1918 р. він повернувся з Граца до Кракова, де жив у Білому будиночку. Тут Роя приєднався до руху за здобуття незалежності Польщі. 31 жовтня 1918 р. за рішенням Польської ліквідаційної комісії він перебрав військове командування над австрійською армією в Галичині і Краківським гарнізоном від бригадного генерала Зиґмунда фон Беніньї (Siegmund von Benigni in Müldenberg). Указом від 1 листопада 1918 р. Регентська рада Польського Королівства ухвалила рішення «задля патріотизму, сміливості та відповідно до військових інтересів Польщі призначити бригадира Болеслава Роя бригадним генералом Війська польського та командувачем бригади у Кракові». Незабаром це звання затвердив головнокомандувач польських збройних сил Юзеф Пілсудський.
Польсько-українська війна
Болеслав Роя брав участь у Польсько-українській війні. Був командувачем підкріплення польської армії у Східній Галичині у складі армії «Схід». Брав участь у битві за здобуття Львова, який до 21 листопада 1918 р. займали українці. Роя прибув до міста у ніч з 21 на 22 листопада і перебрав тимчасове командування до прибуття 25 листопада до Львова генерала Тадеуша Розвадовського. Таким чином він перебував у місті під час єврейського погрому, безуспішно намагаючись зупинити насильство, яке чинили польські солдати.
Польсько-радянська війна
З січня по серпень 1919 р. Роя командував 2-ю дивізією піхоти Польських легіонів і оперативною групою на литовсько-білоруському фронті у Польсько-радянській війні проти Червоної армії. 8 серпня 1919 р. його частини займають Мінськ. Після цього він перейшов на посаду командувача гарнізону в Кельці, у березні 1920 р. — командувача генерального округу «Помор'я» (Okręg Generalny VIII) у Торуню, де він заснував Поморську раду (організація, метою якої було збереження польськості Гданського Помор'я), а далі товариство «Straż» (національна гвардія), яке згілно указу глави держави 19 липня 1920 р. було перетворене Західну національну гвардію (Zachodnią Straż Obywatelską), що налічувала 10 тис. осіб.
1 січня 1920 р. головнокомандувач Юзеф Пілсудський іменував його членом тимчасової капітури найвищого польського військового ордену «Virtuti Militari» і присвоїв його Срібний Хрест цього ордену.
2-6 серпня 1920 р. Болеслав Роя протягом короткого часу командував т. зв. нарв'янською оперативною групою на Північному фронті, а після цього — 2-ю армією. На початку серпня 1920 р. запропонував зайняти оборону в Остроленці з метою влаштувати там радянській армії на зразок оборону Збаража, критикуючи у своїх звітах Генеральний штаб через те, що вони ставили неможливі для виконання накази. Згодом скептично ставився до шансів Польщі здобути перемогу над Червоною армією, мав власні політичні та військові погляди, а тмоу його називали «червоним генералом» (у своїх зверненнях до солдатів генерального округу «Помор'я» звигувачував росіян в компрементації комуністичних ідей).
У липні 1920 р., коли Червона армія була на підходах до Варшави, Роя планував проголосити незалежність Помор'я і укласти сепаратний мир з Радянським Союзом. Решта частина країни мала б відійшла під контроль більшовиків. Напочатку серпня 1920 р. він запропонував Вінцентію Вітосу усунути Пілсудського як невдалого воєначальника, проголосити за допомогою більшовицьких гасел утворення народно-робітничого уряду на чолі з прем'єр-міністром Вітосом і міністром оборони Болеславом Рої. Вітом відхилив цю пропозицію і повідомив про неї вище керівництво Рої. У результаті, через політиканство і дефетизм (пораженство), у серпні 1920 р. Пілсудський відсторонив Болеслава Роя від командування. 20 серпня 1920 р. «за власним бажанням був звільнений з посади командувача групи „Помор'я“ і переведений до армійського резерву». 1 жовтня 1922 р. був відправлений на пенсію у званні генерал дивізії.
Політична діяльність
У подальшому Роя критично ставився до політичної діяльності Юзефа Пілсудського та його політичного режиму санації. У 1928 р. був обраний послом (депутатом) Сейму у складі ліво орієнтованої Польської селянської партії (пол. Stronnictwo Chłopskie). Він був заступником голови парламентської комісії з військових питань. У грудні 1929 р. Роя склав депутатський мандат. У серпні 1930 р. він розкритикував Пілсудського у відкритому листі, якого написав з нагоди з'їзду ветеранів Польського легіону, проте він був конфіскований цензурою ще до його офіційного оприлюднення. Повторна спроба Рої виступити на черговому з'їзді легіонерів у 1937 р. у Кракові закінчилася скерування його на примусове лікування до психіатричного відділення військового шпиталю у Кракові згідно з рішенням міністра військових справ генерала Тадеуша Каспжицького.
Після об'єднання народного руху у 1931 р. Роя допомагав Польській селянській партії, проте так і не приєднався до неї. Під час Позачергово з'їзду Польської селянської партії 1937 р. у Варшаві, він виступав проти соціальної несправедливості по відношенню до селян, де сказав, що «селяни, які боролися у Польських легіонах за незалежність, також боролися за соціальну справедливість».
Німецька окупація
У кінці 1939 р. Роя приєднався до діяльності польського Червоного Христа. У цей час також мав проблеми із здоров'ям. У березні 1940 р. був арештований німцями. Спершу перебував в ув'язненні у варшавській тюрмі «Павяк», а на початку травня 1940 р. переведений до концентраційного табору в Заксенгаузен, де помер 27 травня цього ж року. Похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.
Б. Роя і українці
На думку українського дослідника М .Вітенка, звинувачення Б. Рої у схильності до співпраці з більшовиками були надумані. Насправді ж мова йшла про суперництво між ним та Ю. Пілсудським, в ході якого Ю. Пілсудський опирався на співпрацю з польськими фінансово-промисловими колами, а Б. Роя на польських селян. Відмінними були їхні погляди на політичний устрій Польщі, на ставлення до українців Галичини та Наддніпрянщини. В історичних джерелах зазначалося, що Б. Роя відвідав у 1920 р. окремі концтабори, у яких утримувалися полонені українські вояки (зокрема у м. Тухоля). У результаті генерал: "Змінив адміністрацію табору, пом’якшив внутрішній режим, сприяв помітному покращенню умов перебування, а також відкриттю кримінальних справ проти низки охоронців табору за нелюдське поводження з полоненими". .
Болеслав Роя є автором спогадів про бої за м. Львів у 1918 р., у яких заперечив глорифікацію “львівських орлят”, позитивно оцінював вояків і старшин УГА. У своїй діяльності послідовно виступав проти колонізації і пацифікації Східної Галичини. Був прихильником надання автономії українцям краю. Підтримував радикальну земельну реформу в інтересах селян, а не колоністів-осадників.
Нагороди
- Срібний Хрест військового ордену Virtuti Militari (1920)
- Хрест Незалежності
- Хрест Доблесті (чотири рази)
- Знак «За вірну службу»
Див. також
Примітки
- Wacław M. Borzemski: Pamiętnik tajnych organizacji niepodległościowych na terenie byłej Galicji w latach 1880—1897. — Lwów, 1930. — с. 190.
- Jan Konefał. Bitwa Legionów Polskich pod Jastkowem w dniach 31 lipca — 3 sierpnia 1915 r. — «Rocznik Lubelski», 1988. — T. 27/28 (1985—1986), с. 121—129
- Rozkaz Polskiej Komendy Wojskowej nr 1 z 1 listopada 1918 roku
- Rozkaz Naczelnego Wodza z 1 stycznia 1920 r. — Dziennik Rozkazów 1920 r., Nr 1, poz. 1
- Wojciech Zawadzki Pomorze 1920. — Bellona 2015, — с. 67-69
- Dekret L. 2341 Naczelnika Państwa i Naczelnego Wodza z dnia 20 września 1920 r. — Dziennik Personalny M.S.Wojsk, № 38 від 06.10.1920 р.
- Dekret L. 36676/V.G. Naczelnika Państwa i Naczelnego Wodza z dn. 4 września 1922 r. — Dziennik Personalny M.S.Wojsk, № 33 dsl 16.09.1922 р.
- Wilhelmina Matuszewska, Stanisława Leblang. Strajk chłopski w 1937 roku. — Warszawa: Książka i Wiedza, 1960. — с. 73-74
- Вітенко М. Роя Болеслав Єжи // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 353-354.
Джерела
- Вітенко М. Роя Болеслав Єжи // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 3: П - С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020. С. 353-354.
- Bolesław Roja. Bitwa Warszawska. — 2010, Starostwo Powiatowe w Wołominie
- Legendy i fakty (1931)
- Legioniści w Karpatach w 1914—1915 roku (1933)
- Henryk Korczyk. Bolesław Roja. Polski Słownik Biograficzny, Tom XXXI, 1989
- Andrzej Suchcitz, Generałowie wojny polsko-sowieckiej 1919—1920. Mały słownik biograficzny, Białystok 1993
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boleslav Yezhi Roya angl Boleslaw Jerzy Roja 4 kvitnya 1876 s Brinci Zagirni Stanislavivske starostvo Zhidachivskij okrug Avstro Ugorshina 27 travnya 1940 Zaksengauzen Brandenburg Tretij Rejh polskij vijskovij ta politichnij diyach oficer Polskih legioniv pid chas Pershoyi svitovoyi vijni general diviziyi Vijska Polskogo i deputat Sejmu Polskoyi Respubliki Buv nagorodzhenij najvishoyu polskoyu vijskovoyu vidznakoyu Virtuti Militari Buv v opoziciyi do Yuzefa Pilsudskogo i jogo avtoritarnogo politichnogo rezhimu sanaciyi Boleslav RoyaBoleslaw RojaIm ya pri narodzhenni Boleslaw Jerzy RojaNarodzhennya 4 kvitnya 1876 1876 04 04 Brinci Zagirni Zhidachivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaSmert 27 travnya 1940 1940 05 27 64 roki Zaksengauzen Oraniyenburg Brandenburg NimechchinaPohovannya Vijskovi PovonzkiKrayina Avstro Ugorshina Polska RespublikaRid vijsk Suhoputni vijska pihotaPartiya dZvannya Brigadnij general Divizijnij generalFormuvannya Avstro Ugorska armiya 1899 1905 Polski legioni 1914 1918 Vijsko Polske 1919 1922Vijni bitvi Persha svitova vijna i Druga svitova vijnaNagorodi Sribnij Hrest ordenu Virtuti Militari Hrest Nezalezhnosti Hrest Doblesti Boleslav Roya u Vikishovishi U 1991 r na jogo chest u Krakovi nazvali vulicyu Generala Boleslava Royi U 2006 r u m Legionovo bulo vidkrito pam yatnik Royi na vulici yaka bula nazvana jogo imenem ZhittyepisBoleslav Roya narodivsya u seli Brinci Zagirni nepodalik Zhidacheva v sim yi lisnichogo Yuzefa Roya i Mariyi Tzhcinskoyi Navchavsya u kadetskij shkoli avstro ugorskoyi armiyi u Vidni U 1899 r otrimav zvannya pidporuchnika lejtenanta i sluzhiv u 36 mu polku krajovoyi oboroni Landwehr Infanterie Regiment Nr 36 v Kolomiyi U 1905 r u zv yazku z problemami iz zdorov yam buv vidpravlenij u rezerv Spivpracyuvav z avstro ugorskoyu rozvidkoyu U cej chas vivchav pravo ta medicinu v Yagellonskomu universiteti i pracyuvav derzhavnim sluzhbovcem u Krakovi Takozh buv uchasnikom tayemnogo ruhu za nezalezhnist Polshi na tereni Galichini Odruzhivsya z Gelenoyu Nyedzhvyedzkoyu z yakoyu mav chotiroh ditej Yan 1906 r n Sofiya 1908 r n Kristina 1912 r n i Boleslav 1916 r n Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Roya priyednavsya do Polskih legioniv de buv blizkim soratnikom Yuzefa Pilsudskogo Prote pislya ditvi pid Yastkovim u 1915 r u yakij Boleslav Roya komanduvav 4 im polkom pihoti u nih vidbuvsya konflikt Pilsudskij vvazhav sho diyi pidpolkovnika Roya buli zanadto smilivimi Natomist vin zvinuvativ Pilsudskogo ta komandira 7 go pihotnogo polku majora Myechislava Rish Troyanovskogo yakij komanduvav na pravomu flanzi u mlyavosti pid chas nastupu sho prizvelo do togo sho t zv bataljoni chetvertakiv zaznali flangovoyi ataki rosijskoyi armiyi Pislya konfliktu Roya pokinuv Polski legioni i pishov na sluzhbu do avstrijskoyi armiyi U kinci 1918 r vin povernuvsya z Graca do Krakova de zhiv u Bilomu budinochku Tut Roya priyednavsya do ruhu za zdobuttya nezalezhnosti Polshi 31 zhovtnya 1918 r za rishennyam Polskoyi likvidacijnoyi komisiyi vin perebrav vijskove komanduvannya nad avstrijskoyu armiyeyu v Galichini i Krakivskim garnizonom vid brigadnogo generala Zigmunda fon Beninyi Siegmund von Benigni in Muldenberg Ukazom vid 1 listopada 1918 r Regentska rada Polskogo Korolivstva uhvalila rishennya zadlya patriotizmu smilivosti ta vidpovidno do vijskovih interesiv Polshi priznachiti brigadira Boleslava Roya brigadnim generalom Vijska polskogo ta komanduvachem brigadi u Krakovi Nezabarom ce zvannya zatverdiv golovnokomanduvach polskih zbrojnih sil Yuzef Pilsudskij Polsko ukrayinska vijna Boleslav Roya brav uchast u Polsko ukrayinskij vijni Buv komanduvachem pidkriplennya polskoyi armiyi u Shidnij Galichini u skladi armiyi Shid Brav uchast u bitvi za zdobuttya Lvova yakij do 21 listopada 1918 r zajmali ukrayinci Roya pribuv do mista u nich z 21 na 22 listopada i perebrav timchasove komanduvannya do pributtya 25 listopada do Lvova generala Tadeusha Rozvadovskogo Takim chinom vin perebuvav u misti pid chas yevrejskogo pogromu bezuspishno namagayuchis zupiniti nasilstvo yake chinili polski soldati Polsko radyanska vijna Z sichnya po serpen 1919 r Roya komanduvav 2 yu diviziyeyu pihoti Polskih legioniv i operativnoyu grupoyu na litovsko biloruskomu fronti u Polsko radyanskij vijni proti Chervonoyi armiyi 8 serpnya 1919 r jogo chastini zajmayut Minsk Pislya cogo vin perejshov na posadu komanduvacha garnizonu v Kelci u berezni 1920 r komanduvacha generalnogo okrugu Pomor ya Okreg Generalny VIII u Torunyu de vin zasnuvav Pomorsku radu organizaciya metoyu yakoyi bulo zberezhennya polskosti Gdanskogo Pomor ya a dali tovaristvo Straz nacionalna gvardiya yake zgilno ukazu glavi derzhavi 19 lipnya 1920 r bulo peretvorene Zahidnu nacionalnu gvardiyu Zachodnia Straz Obywatelska sho nalichuvala 10 tis osib 1 sichnya 1920 r golovnokomanduvach Yuzef Pilsudskij imenuvav jogo chlenom timchasovoyi kapituri najvishogo polskogo vijskovogo ordenu Virtuti Militari i prisvoyiv jogo Sribnij Hrest cogo ordenu 2 6 serpnya 1920 r Boleslav Roya protyagom korotkogo chasu komanduvav t zv narv yanskoyu operativnoyu grupoyu na Pivnichnomu fronti a pislya cogo 2 yu armiyeyu Na pochatku serpnya 1920 r zaproponuvav zajnyati oboronu v Ostrolenci z metoyu vlashtuvati tam radyanskij armiyi na zrazok oboronu Zbarazha kritikuyuchi u svoyih zvitah Generalnij shtab cherez te sho voni stavili nemozhlivi dlya vikonannya nakazi Zgodom skeptichno stavivsya do shansiv Polshi zdobuti peremogu nad Chervonoyu armiyeyu mav vlasni politichni ta vijskovi poglyadi a tmou jogo nazivali chervonim generalom u svoyih zvernennyah do soldativ generalnogo okrugu Pomor ya zviguvachuvav rosiyan v komprementaciyi komunistichnih idej U lipni 1920 r koli Chervona armiya bula na pidhodah do Varshavi Roya planuvav progolositi nezalezhnist Pomor ya i uklasti separatnij mir z Radyanskim Soyuzom Reshta chastina krayini mala b vidijshla pid kontrol bilshovikiv Napochatku serpnya 1920 r vin zaproponuvav Vincentiyu Vitosu usunuti Pilsudskogo yak nevdalogo voyenachalnika progolositi za dopomogoyu bilshovickih gasel utvorennya narodno robitnichogo uryadu na choli z prem yer ministrom Vitosom i ministrom oboroni Boleslavom Royi Vitom vidhiliv cyu propoziciyu i povidomiv pro neyi vishe kerivnictvo Royi U rezultati cherez politikanstvo i defetizm porazhenstvo u serpni 1920 r Pilsudskij vidstoroniv Boleslava Roya vid komanduvannya 20 serpnya 1920 r za vlasnim bazhannyam buv zvilnenij z posadi komanduvacha grupi Pomor ya i perevedenij do armijskogo rezervu 1 zhovtnya 1922 r buv vidpravlenij na pensiyu u zvanni general diviziyi Politichna diyalnist U podalshomu Roya kritichno stavivsya do politichnoyi diyalnosti Yuzefa Pilsudskogo ta jogo politichnogo rezhimu sanaciyi U 1928 r buv obranij poslom deputatom Sejmu u skladi livo oriyentovanoyi Polskoyi selyanskoyi partiyi pol Stronnictwo Chlopskie Vin buv zastupnikom golovi parlamentskoyi komisiyi z vijskovih pitan U grudni 1929 r Roya sklav deputatskij mandat U serpni 1930 r vin rozkritikuvav Pilsudskogo u vidkritomu listi yakogo napisav z nagodi z yizdu veteraniv Polskogo legionu prote vin buv konfiskovanij cenzuroyu she do jogo oficijnogo oprilyudnennya Povtorna sproba Royi vistupiti na chergovomu z yizdi legioneriv u 1937 r u Krakovi zakinchilasya skeruvannya jogo na primusove likuvannya do psihiatrichnogo viddilennya vijskovogo shpitalyu u Krakovi zgidno z rishennyam ministra vijskovih sprav generala Tadeusha Kaspzhickogo Pislya ob yednannya narodnogo ruhu u 1931 r Roya dopomagav Polskij selyanskij partiyi prote tak i ne priyednavsya do neyi Pid chas Pozachergovo z yizdu Polskoyi selyanskoyi partiyi 1937 r u Varshavi vin vistupav proti socialnoyi nespravedlivosti po vidnoshennyu do selyan de skazav sho selyani yaki borolisya u Polskih legionah za nezalezhnist takozh borolisya za socialnu spravedlivist Nimecka okupaciya U kinci 1939 r Roya priyednavsya do diyalnosti polskogo Chervonogo Hrista U cej chas takozh mav problemi iz zdorov yam U berezni 1940 r buv areshtovanij nimcyami Spershu perebuvav v uv yaznenni u varshavskij tyurmi Pavyak a na pochatku travnya 1940 r perevedenij do koncentracijnogo taboru v Zaksengauzen de pomer 27 travnya cogo zh roku Pohovanij na Povonzkivskomu cvintari u Varshavi B Roya i ukrayinciNa dumku ukrayinskogo doslidnika M Vitenka zvinuvachennya B Royi u shilnosti do spivpraci z bilshovikami buli nadumani Naspravdi zh mova jshla pro supernictvo mizh nim ta Yu Pilsudskim v hodi yakogo Yu Pilsudskij opiravsya na spivpracyu z polskimi finansovo promislovimi kolami a B Roya na polskih selyan Vidminnimi buli yihni poglyadi na politichnij ustrij Polshi na stavlennya do ukrayinciv Galichini ta Naddnipryanshini V istorichnih dzherelah zaznachalosya sho B Roya vidvidav u 1920 r okremi konctabori u yakih utrimuvalisya poloneni ukrayinski voyaki zokrema u m Tuholya U rezultati general Zminiv administraciyu taboru pom yakshiv vnutrishnij rezhim spriyav pomitnomu pokrashennyu umov perebuvannya a takozh vidkrittyu kriminalnih sprav proti nizki ohoronciv taboru za nelyudske povodzhennya z polonenimi Boleslav Roya ye avtorom spogadiv pro boyi za m Lviv u 1918 r u yakih zaperechiv glorifikaciyu lvivskih orlyat pozitivno ocinyuvav voyakiv i starshin UGA U svoyij diyalnosti poslidovno vistupav proti kolonizaciyi i pacifikaciyi Shidnoyi Galichini Buv prihilnikom nadannya avtonomiyi ukrayincyam krayu Pidtrimuvav radikalnu zemelnu reformu v interesah selyan a ne kolonistiv osadnikiv NagorodiSribnij Hrest vijskovogo ordenu Virtuti Militari 1920 Hrest Nezalezhnosti Hrest Doblesti chotiri razi Znak Za virnu sluzhbu Div takozhPolski legioni Polska likvidacijna komisiya Yevrejskij pogrom u Lvovi 1918 PrimitkiWaclaw M Borzemski Pamietnik tajnych organizacji niepodleglosciowych na terenie bylej Galicji w latach 1880 1897 Lwow 1930 s 190 Jan Konefal Bitwa Legionow Polskich pod Jastkowem w dniach 31 lipca 3 sierpnia 1915 r Rocznik Lubelski 1988 T 27 28 1985 1986 s 121 129 Rozkaz Polskiej Komendy Wojskowej nr 1 z 1 listopada 1918 roku Rozkaz Naczelnego Wodza z 1 stycznia 1920 r Dziennik Rozkazow 1920 r Nr 1 poz 1 Wojciech Zawadzki Pomorze 1920 Bellona 2015 s 67 69 Dekret L 2341 Naczelnika Panstwa i Naczelnego Wodza z dnia 20 wrzesnia 1920 r Dziennik Personalny M S Wojsk 38 vid 06 10 1920 r Dekret L 36676 V G Naczelnika Panstwa i Naczelnego Wodza z dn 4 wrzesnia 1922 r Dziennik Personalny M S Wojsk 33 dsl 16 09 1922 r Wilhelmina Matuszewska Stanislawa Leblang Strajk chlopski w 1937 roku Warszawa Ksiazka i Wiedza 1960 s 73 74 Vitenko M Roya Boleslav Yezhi Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 353 354 ISBN 978 966 2067 65 1DzherelaVitenko M Roya Boleslav Yezhi Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Enciklopediya T 3 P S Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2020 S 353 354 ISBN 978 966 2067 65 1 Boleslaw Roja Bitwa Warszawska 2010 Starostwo Powiatowe w Wolominie Legendy i fakty 1931 Legionisci w Karpatach w 1914 1915 roku 1933 Henryk Korczyk Boleslaw Roja Polski Slownik Biograficzny Tom XXXI 1989 Andrzej Suchcitz Generalowie wojny polsko sowieckiej 1919 1920 Maly slownik biograficzny Bialystok 1993