Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юліан Мархлевський (пол. Julian Baltazar Marchlewski, псевдоніми: Карський, Куявський; *17 травня 1866, Влоцлавек, РІ — †22 березня 1925, Італія, похований в Німеччині, в 1950х прах перевезено у Варшаву) — громадський діяч польського та міжнародного революційного руху в 80-х рр. XIX ст. Один з організаторів та керівників соціал-демократії Королівства Польського та Литви, брав участь у створенні групи «Спартак» в Німеччині. Учасник революції 1905—1907 рр. у Варшаві. В 1907 кандидат в члени ЦК РСДРП. В 1920 р. голова тимчасового ревкому Польщі. Організатор МОПР, голова його ЦК. з 1922 р. — ректор Комуністичного університету національних меншин Заходу.
| Юліан Мархлевський | |
|---|---|
| пол. Julian Baltazar Marchlewski | |
 | |
| Псевдо | Карський, Куявський |
| Народився | 17 травня 1866 Влоцлавек, Влоцлавський повіт[d], Варшавська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[1][2] |
| Помер | 22 березня 1925 (58 років) Больяско, Провінція Генуя, Лігурія, Італія |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |  Російська імперія РСФРР СРСР Республіка Польща[2] |
| Діяльність | політик, редактор |
| Alma mater | Цюрихський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | польська[3] і російська |
| Членство | Всесоюзне товариство старих більшовиків |
| Посада | ректор |
| Партія | Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократія Королівства Польського і Литви, КПРС і Соціал-демократична партія Німеччини |
| Родичі | Генріх Фоґелер |
| У шлюбі з | Роза Люксембург[2] і d |
| Діти | d |
| Автограф |  |
| |
Життєпис
Ранні роки
Народився 17 травня 1866 року у Влоцлавку у родині пруських підданих.
У 1886 або 1887 році закінчив реальне училище у Варшаві. Для підтримки родини, яка жила в надзвичайній бідності, влаштувався робітником на фарбувальну фабрику у Варшаві. Потім переїхав до Германії, де працював фарбувальником на фабриках Саксонії.
Початок революційної діяльності
У 1889 році після повернення до Польщі взяв участь в організації «Союзу польських робітників».
У 1891 році був перший раз заарештований. У 1892 році, як іноземця, Мархлевського було вислано з Польщі, після чого він поїхав до Цюриху, де вступив до університету.
У 1895 році закінчує університет, захищає кандидатську дисертацію і переїжджає до Дрездена, де разом з Парвусом редагує німецьку соціал-демократичну газету «Sächsische Arbeiter Zeitung».
У 1898 році Мархлевський був висланий з Саксонії, переїхав до Мюнхену.
РСДРП
У 1903 році написав велику працю про суспільно-економічне положення Пруської Польщі, у 1908 — про стан єврейського населення у Польщі.
В грудні 1905 року переїжджає до Варшави.
В кінці 1906 року був заарештований.
Весною 1907 року після виходу з тюрми їде на з'їзд РСДРП у Лондоні, потім на конгрес у Штутгарті.
З початком І-ї Світової війни займає антивоєнну позицію, бере участь у заснованні «Союза Спартака».
В 1916 році потрапляє в тюрму, потім у табір для військовополонених, де залишається до 1918 року.
У 1918 році за вимогою радянського керівництва був звільнений і висланий в Росію.
Весною 1919 року повертається до Германії, у Рурську область. Однак під загрозою арешту вимушений втікати до РСФСР.
У Радянській Росії Мархлевський стає членом ВЦВК, працює у багатьох державних установах, як дипломатичний представник веде переговори з Польщею, Литвою, Фінляндією, Японією, Китаєм.
В 1920 очолив маріонетковий Тимчасовий революційний комітет Польщі в Білостоці.
З 1922 року — ректор Комуністичного університету національних меншин Заходу, голова ЦК Міжнародної організації допомоги борців революції МОДР, створений за його ініціативою.
Помер в 1925 році під час відпочинку в Італії (Bogliasco). В 1950 залишки праху перевезено в Польщу та перепоховано на Повонзківському кладовищі.
Вшанування пам'яті у часи СРСР
Іменем Мархлевського були названі:
- Польський автономний район (див. Мархлевськ) в Україні.
- Вулиця в Москві (перейменована на )
- Вулиця в Варшаві (перейменовано на )
- Вулиця в Миколаєві (перейменована на вулицю Адмірала Макарова)
- Комуністичний університет національних меншин Заходу (КУНМЗ)
- Партійна школа при ЦК ПОРП
Література
- Тых Ф. А., Шумахер Х., Юлиан Мархлевский, [переклад з полької], М., 1969;
- Жуковская Е., Свет вольности, в книге: Ленинская гвардия планеты, 2 изд., М., 1970.
- Юліан Мархлевський [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118730908 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- WeChangEd
- CONOR.Sl
- Під ред.Фігатнера Ю. (1989). Dei︠a︡teli SSSR i revoli︠u︡t︠s︡ionnogo dvizhenii︠a︡ Rossii : ėnt︠s︡iklopedicheskiĭ slovarʹ Granat (рос) (вид. Reprintnoe izd). Moskva: Sov. ėnt︠s︡iklopedii︠a︡. с. 534. ISBN . OCLC 21336788.
Посилання
- Біографія Ю. Мархлевського — www.hrono.ru [ 3 липня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marhlevskij Yulian Marhlevskij pol Julian Baltazar Marchlewski psevdonimi Karskij Kuyavskij 17 travnya 1866 Vloclavek RI 22 bereznya 1925 Italiya pohovanij v Nimechchini v 1950h prah perevezeno u Varshavu gromadskij diyach polskogo ta mizhnarodnogo revolyucijnogo ruhu v 80 h rr XIX st Odin z organizatoriv ta kerivnikiv social demokratiyi Korolivstva Polskogo ta Litvi brav uchast u stvorenni grupi Spartak v Nimechchini Uchasnik revolyuciyi 1905 1907 rr u Varshavi V 1907 kandidat v chleni CK RSDRP V 1920 r golova timchasovogo revkomu Polshi Organizator MOPR golova jogo CK z 1922 r rektor Komunistichnogo universitetu nacionalnih menshin Zahodu Yulian Marhlevskijpol Julian Baltazar MarchlewskiPsevdoKarskij KuyavskijNarodivsya17 travnya 1866 1866 05 17 Vloclavek Vloclavskij povit d Varshavska guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 1 2 Pomer22 bereznya 1925 1925 03 22 58 rokiv Bolyasko Provinciya Genuya Liguriya ItaliyaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Rosijska imperiya RSFRR SRSR Respublika Polsha 2 Diyalnistpolitik redaktorAlma materCyurihskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiZnannya movpolska 3 i rosijskaChlenstvoVsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPosadarektorPartiyaKomunistichna partiya Nimechchini Social demokratiya Korolivstva Polskogo i Litvi KPRS i Social demokratichna partiya NimechchiniRodichiGenrih FogelerU shlyubi zRoza Lyuksemburg 2 i dDitidAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Narodivsya 17 travnya 1866 roku u Vloclavku u rodini pruskih piddanih Misce pohovannya kladovishe Vijskovi Povonzki Varshava U 1886 abo 1887 roci zakinchiv realne uchilishe u Varshavi Dlya pidtrimki rodini yaka zhila v nadzvichajnij bidnosti vlashtuvavsya robitnikom na farbuvalnu fabriku u Varshavi Potim pereyihav do Germaniyi de pracyuvav farbuvalnikom na fabrikah Saksoniyi Pochatok revolyucijnoyi diyalnosti U 1889 roci pislya povernennya do Polshi vzyav uchast v organizaciyi Soyuzu polskih robitnikiv U 1891 roci buv pershij raz zaareshtovanij U 1892 roci yak inozemcya Marhlevskogo bulo vislano z Polshi pislya chogo vin poyihav do Cyurihu de vstupiv do universitetu U 1895 roci zakinchuye universitet zahishaye kandidatsku disertaciyu i pereyizhdzhaye do Drezdena de razom z Parvusom redaguye nimecku social demokratichnu gazetu Sachsische Arbeiter Zeitung U 1898 roci Marhlevskij buv vislanij z Saksoniyi pereyihav do Myunhenu RSDRP U 1903 roci napisav veliku pracyu pro suspilno ekonomichne polozhennya Pruskoyi Polshi u 1908 pro stan yevrejskogo naselennya u Polshi V grudni 1905 roku pereyizhdzhaye do Varshavi V kinci 1906 roku buv zaareshtovanij Vesnoyu 1907 roku pislya vihodu z tyurmi yide na z yizd RSDRP u Londoni potim na kongres u Shtutgarti Z pochatkom I yi Svitovoyi vijni zajmaye antivoyennu poziciyu bere uchast u zasnovanni Soyuza Spartaka V 1916 roci potraplyaye v tyurmu potim u tabir dlya vijskovopolonenih de zalishayetsya do 1918 roku U 1918 roci za vimogoyu radyanskogo kerivnictva buv zvilnenij i vislanij v Rosiyu Vesnoyu 1919 roku povertayetsya do Germaniyi u Rursku oblast Odnak pid zagrozoyu areshtu vimushenij vtikati do RSFSR U Radyanskij Rosiyi Marhlevskij staye chlenom VCVK pracyuye u bagatoh derzhavnih ustanovah yak diplomatichnij predstavnik vede peregovori z Polsheyu Litvoyu Finlyandiyeyu Yaponiyeyu Kitayem V 1920 ocholiv marionetkovij Timchasovij revolyucijnij komitet Polshi v Bilostoci Z 1922 roku rektor Komunistichnogo universitetu nacionalnih menshin Zahodu golova CK Mizhnarodnoyi organizaciyi dopomogi borciv revolyuciyi MODR stvorenij za jogo iniciativoyu Pomer v 1925 roci pid chas vidpochinku v Italiyi Bogliasco V 1950 zalishki prahu perevezeno v Polshu ta perepohovano na Povonzkivskomu kladovishi Vshanuvannya pam yati u chasi SRSR Imenem Marhlevskogo buli nazvani Polskij avtonomnij rajon div Marhlevsk v Ukrayini Vulicya v Moskvi perejmenovana na Vulicya v Varshavi perejmenovano na Vulicya v Mikolayevi perejmenovana na vulicyu Admirala Makarova Komunistichnij universitet nacionalnih menshin Zahodu KUNMZ Partijna shkola pri CK PORPLiteraturaTyh F A Shumaher H Yulian Marhlevskij pereklad z polkoyi M 1969 Zhukovskaya E Svet volnosti v knige Leninskaya gvardiya planety 2 izd M 1970 Yulian Marhlevskij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118730908 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 WeChangEd d Track Q86999151 CONOR Sl d Track Q16744133 Pid red Figatnera Yu 1989 Dei a teli SSSR i revoli u t s ionnogo dvizhenii a Rossii ent s iklopedicheskiĭ slovarʹ Granat ros vid Reprintnoe izd Moskva Sov ent s iklopedii a s 534 ISBN 5 85270 028 2 OCLC 21336788 PosilannyaBiografiya Yu Marhlevskogo www hrono ru 3 lipnya 2008 u Wayback Machine