Бі́лий Коло́дязь — селище у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області.
Селище Білий Колодязь
Координати 50°12′31″ пн. ш. 37°05′49″ сх. д. / 50.2086111111387723° пн. ш. 37.09694444447177375° сх. д.Координати: 50°12′31″ пн. ш. 37°05′49″ сх. д. / 50.2086111111387723° пн. ш. 37.09694444447177375° сх. д.
Білий Колодязь у Вікісховищі |
Центр Білоколодязького старостинського округу.
Географічне розташування
Селище розташоване на початку балки Яр Білий, якою протікає безіменна річка і через 10 км впадає в річку Вовчу, на якій кілька загат. За 4 км знаходяться витоки річки Пільна. На відстані кілометра розташоване село Юрченкове.
Відстань до центру громади, міста Вовчанська:
- по шосе — 14 км;
- по залізниці — 18 км.
У селищі є однойменна залізнична станція, проходить автомобільна дорога Т 2104.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 4 211 | 97,25 % |
Російська | 97 | 2,24 % |
Інше | 22 | 0,51 % |
Разом | 4 330 | 100,00 % |
Історичні відомості
Територія Східньої України була заселена людьми ще в добу раннього палеоліту, про що свідчить знайдена стоянка біля села Яремівки Ізюмського району Харківської області.
В часи пізнього палеоліту Східня Європа через зміни кліматичних умов була вкрита льодовиком, а річки, що брали початок з льодовика підчас його танення, утворювали долини-тераси вздовж Сіверського Донця. Кам'яні знаряддя того часу виявлено в Богодухівському, Балаклійському та Ізюмському районах. Потім ця місцевість була вкрита морем, що відступило на південь, залишивши великі товщі крейди, які виступають прямо на поверхню. Зокрема, правий берег річки Вовчі, яка протікає в Вовчанському районі поблизу сіл Мала Вовча, Миколаївка, Волохівка, Землянки, Нестерне, Охримівка, – це крейдяні гори з досить крутими схилами.
На території Східньої України знайдено поселення часів неоліту та бронзового віку, досліджувалися пам'ятки скіфів, черняхівської культури, поселення сіверян VIIІ-ІХ ст. З кінця ІХ ст. територія Східної України увійшла до складу Київської держави, а з ХІ століття належала до Чернігівського, пізніше – Переяславського та Новгород-Сіверського князівств.
Монголо-татарська навала, а згодом татарські напади на кілька століть перетворили освоєні землі в безлюдне Дике Поле. Саме тут, між лісами й болотами, проходив сумнозвісний Муравський шлях з Криму на Русь, по якому здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські та ногайські татари. Для захисту від них на початку XVII ст. серед Дикого поля почали створюватися перші малочисельні укріплені пункти – невеликі фортеці та остроги: Цареборисів (1600), Чугуїв (1638), Салтів (1639), Валки (1646). Активне освоєння цих земель розпочалось у 30-ті рр. XVII ст., а масового характеру дістало під час війни Хмельницького 1648-1657 рр. Тоді на великих територіях сучасного Північного Сходу України переважно мешкали вихідці з Задніпров'я. Поселення, що засновувалися українськими переселенцями, називалися слободами, звідси назва Слобідська Україна, або Слобожанщина (від слова «свобода»), центром якої став Харків, заснований у 1654 р. на злитті річок Харків і Лопань.
У 1674 році козак Мартин Прокопович Старочудний заснував слободу Вовчі Води (з 1776 року – Вовчанськ), яка згодом стає сотенним містечком Харківського козачого Слобідського полку. Землями в ті часи на території сучасного Білого Колодязя користувалися козаки Вовчанської сотні, які заснували неподалік кілька хуторів. Вони несли сторожову службу, займалися землеробством, тваринництвом і приганяли на водопій до колодязя з водою білуватого кольору свою худобу, із-за чого колодязь був названий білим.
Писемна згадка
Перша писемна згадка про населений пункт Білий Колодязь припадає на 1761 рік.
В описі земель за цей рік сказано, що з 1760 року стала заселятися слобода Білий Колодязь, в якій тоді налічувалося 30 дворів. Слобода була приватно-власницькою. Населення її досить швидко збільшувалася: через десять років тут мешкало 452 особи, а 1790 року — 1 647 осіб. Всі навколишні землі тут належали військовому та державному діячу Російської імперії Івану Симоновичу Гендрикову (1719-1778).
Саме граф Гендріков у тому ж році побудував тут перший храм на честь Іверської ікони Божої Матері, образ якої на грудях, за переказами, спас графа, захистивши його від кулі під час битви. Храм був побудована на місці сучасного шкільного спортивного майданчика. Відомо, що до храму приблизно 1762 року була прибудована кімната, у якій працювала церковно-парафіянська школа.
У XIX сторіччя
У XIX сторіччі Білий Колодязь і навколишні землі (8 тис. десятин) перейшли у власність генеральської родини Скалонів, а жителі села стали їх кріпаками. Дворянський рід Скалон, який походить від французького гугенота Георгія де Скалона, внесений в родовідні книги Володимирської, Катеринославської, Курської, Подільської, Санкт-Петербурзької і Харківської губерній. За архівними записами із селищем пов’язане ім’я Антона Олександровича Скалона (1804-1899) – штабс-ротмістра Лейб-гвардії уланського полку, дійсного статського радника, камергера. Відомо, що у 1833 році його дружина, майорша Віра Федорівна Скалон (1812-1844) і Катерина Андріївна, уроджена графинею Гендріковою побудували, на іншій стороні колодязя, кам'яний храм, як і раніше в честь Іверської ікони Божої Матері (), який був підірваний більшовиками після 1917 року. Цього ж року образ Іверської ікони Божої Матері, завдяки поміщиці Вірі Федорівні, оброблений в срібну глянцеву ризу і прикрашений алмазами.
У 1834 року А.О. Скалон став дійсним членом Імператорського Московського товариства сільського господарства. А вже у 1836 році влаштував у слободі Білий Колодязь Вовчанського повіту, перший у Харківській губернії цукроварний завод, який працював шляхом холодної вимочки, і постійно дбав про введення нових удосконалень. З 1837 року він – член Комітету, який спостерігає за депо насіння при Товаристві, а з 1839 року член Комітету цукроварів. 1840 року за постійні праці за званням члена Комітету, завідувача дією депо насіння, нагороджений срібною медаллю. Помістив в працях Товариства кілька статей по цукробуряковому виробництву: «О заводской отчетности» («Земледельческий журнал», 1841 рік, №2, стор. 59); «О ходе свеклосахарного завода, устроенного в Харьковской губернии» («Записки гг. сахароваров», 1838 рік.) і «Опыт над добыванием сахара из кукурузы» (там же, 1839 рік).
Життя селян у Білому Колодязі було дуже тяжким. Поміщик Скалон примушував кріпаків працювати на цукрових плантаціях, які забезпечували сировиною цукровий завод. Щороку під цукрові буряки відводили приблизно 550 десятин землі. Всі роботи з вирощування цієї культури провадилися вручну. Кріпаків, які з тих чи інших причин не виходили на роботу, жорстоко карали. Часто через панщинні роботи їм не залишалося часу для обробітку своїх клаптиків землі, і тому вони змушені були працювати і вночі. Великої шкоди завдавали селянам стихійні лиха – неврожаї і падіж худоби, внаслідок чого часто виникав голод, а також епідемії. 1848 року, протягом липня, у слободі померло від холери 182 людини. 1849 року цинга вразила третю частину жителів, і протягом двох місяців, березня і квітня, померло від неї 127 осіб. Поряд з землеробством, селяни займалися різними промислами, зокрема ткацтвом, чоботарством, лимарством, теслярством та іншими.
На час реформи 1861 року Білий Колодязь був волосним центром Вовчанського повіту. Скасування кріпосного права не поліпшило земельного становища селянства. В їх користуванні залишилося навіть менше землі, ніж було до реформи. Щоб проіснувати, селяни змушені були найматися на завод і в економію Скалонів.
За даними на 1864 рік у власницькому селі мешкало 997 осіб (499 чоловіків та 498 жінок), налічувалось 165 дворових господарств, крім православної церкви та цукрового заводу, існував вівчарний завод, лікарня.
Слобода була центром Білоколодязької волості Вовчанського повіту та Третього поліцейського стану Вовчанського повіту і тут знаходився становий пристав. 1885 року кількість дворових господарств зросла до 250, мешканців — до 1253. Існували три лавки, цегельний та вівчарний заводи, п'ять разів на рік відбувались ярмарки. Хоча у слободі з 1872 року функціонувала церковно-приходська школа з трьома клясами навчання (згодом парафіяльне училище), більшість жителів залишались неграмотніми.
У 1890 році поблизу села було прокладено залізницю, що зв’язувала, зокрема, більшість існуючих тоді цукрових заводів Курської та Харківської губерній. Побудова залізниці дала поштовх для дальшого розвитку цукрової промисловості і взагалі пожвавлення господарської діяльності. 1899 року на цукровому заводі в Білому Колодязі працювало понад 550 постійних робітників. За сезон на заводі робили 181 тисячу пудів цукру.
XX сторіччя
У 1902 році власник заводу поміщик Скалон вирішив перенести його ближче до залізниці, і на початку 1905 року в Білому Колодязі було споруджено новий цукровий завод, а старий знесено. На новому підприємстві працювало понад тисячу робітників. На інших підприємствах Скалонів, що існували в селі (механічна майстерня, цегельний завод, паровий млин та ін.), працювало 632 робітники. В цей період зосереджувалось 42,6% постійних робітників всього Вовчанського повіту. За рахунок надвірної радниці Скалон містилася в слободі богадільня на 16 душ чоловік та 19 дружин. З 1903 року працював фельдшерсько-акушерський пункт.
Найгірші умови праці були в економіці. Робочий день в літній період тривав від зорі до зорі, а оплата становила не більше 18 крб. на місяць. В зимовий період робітники одержували в місяць лише 3-4 крб., жінок у цей час зовсім не наймали на роботу. Щоб менше платити, Скалон наймав селян-бідняків з глухих кутків Росії на певний строк. Таких робітників називали строковими. Серед них було багато жінок. «Працювали ми, – згадує про ті часи колишня робітниця М.П.Цвіренко, – по 16-18 годин на добу. Ночували в казармах або сараях. Тут було тісно, брудно, багато робітників хворіло на тиф. Були випадки смерті робітниць і в полі». На цукровому заводі використовувалася дитяча праця. Підлітки працювали на рівні з дорослими, а одержували оплату в 2-3 рази меншу. «Вісім років мені довелося працювати учнем, – писав М.М.Хижняк, один з старих робітників цього підприємства, – бо платили менше». Багато процесів на заводі виконувалося вручну, зокрема буряки терли па тертках. Селяни не мирилися з своїм тяжким становищем і піднімалися на боротьбу проти експлуататорів.
Класова боротьба з кожним роком набирала гостріших форм. На початку 1904 року група робітників цукрового заводу і механічної майстерні в т.ч.: І.М.Соболь, К.П.Товолжанський, С.Т.Шевченко та інші, організувала підпільний гурток. Збори членів гуртка провадилися вечорами в хаті слюсаря заводу Л.Т.Сироти. На зборах обговорювали питання про становище робітників, читали проклямації, які привозилися з Харкова, накреслювали заходи по організації політичної аґітації серед робітників. Під виливом соціял-демократичної пропаганди кількість членів гуртка за короткий час зросла до ста людей. Гуртківці розгорнули підготовку до страйку. Пропаганду серед робітників цукрового заводу вели слюсарі В.С.Усов, Л.Т.Сирота та інші, а серед поденних та строкових робітників – І.М.Соболь, К.П.Товолжанський, С.Т.Шевченко.
Страйки 1905 року
Гуркіт революційних подій 1905 року докотився і до Білого Колодязя.
11 листопада в селі розпочався страйк. Об 11 годині обидві зміни робітників зустрілися біля воріт підприємства. У цей час пролунав заводський гудок (який звучав на початку та кінці праці у цукровому заводі) – сигнал до початку страйку. Понад тисячу робітників припинили роботу. Управитель заводу, що з’явився в оточенні станових і жандармів, почав погрожувати звільненням. Але у відповідь на це виступив представник харківської соціял-демократичної організації з закликом: «Товариші! Не поступайтеся, поки не задовольнять ваших вимог. Не вірте цим павукам!». Цілу ніч у селі було неспокійно.
На світанку 12 листопада в Білий Колодязь прибули ескадрон драгунів і загін солдатів. Вони оточили робітників, які знов зібралися. Але й перед лицем військової сили робітники вистояли. Два тижні вони страйкували і виграли боротьбу. Управитель змушений був задовольнити більшість вимог робітників. Адміністрація заводу зобов’язалася встановити 8-годинний робочий день із збереженням оплати праці, що була до страйку, поліпшити харчування та житлові умови строкових робітників, видати спецодяг, оплатити простої і, головне, – не вживати ніяких репресій проти учасників страйку. Це була велика, хоч і тимчасова, перемога робітників.
У березні 1906 року, коли цукрову сировину було перероблено, адміністрація заводу намагалась анулювати свої зобов’язання перед робітниками, посилаючись на необхідність ремонту заводу. Але робітники застрайкували, і адміністрація змушена була частково задовольнити їх вимоги.
Перед Першою Світовою та у часи війни
Відомо, що у 1910 році в Білий Колодязь з Америки було доставлено куплений Скалоном за 15 тисяч крб. перший трактор, який працював на кам'яному вугіллі та був завбільшки з паровоз. 1912 року в слободі була створена більшовицька організація робітників цукрового заводу, початок дії якої датується ще 1904 роком, як невеликого таємного гуртка. Керівником був Стратон Данилович Олєйніков.
У 1912 році Василь Григорович Колокольцов (1867–1934) – граф, меценат, голова Вовчанської земської управи, відомий діяч Російської імперії, побудував у Білому Колодязі за проєктом архітектора Костянтина Миколайовича Жукова (1874-1940) нову земську школу, будівля якої стоїть і зараз (нині це Храм Іверської ікони Божої Матері). Архітектор для дітей створив не просто шкільний будинок, а казково-романтичний образ палацу навчання, і не десь там у місті, а в селі. В цей же час закладено і два нових корпуси школи край шляху, що вів на Вовчанськ. Вигнали стіни, але революційні події не дали закінчити будівництво школи.
Після поразки першої російської революції, царський уряд, який прагнув створити собі опору на селі, провів столипінську реформу. На початку ХХ століття у власності Білоколодязького сільського товариства (499 чоловік) знаходилось 1 628 десятин орної і присадибної землі. У серпні 1912 року почалось виділення відрубів. На початку 1914 року 349 господарств одержали відруби, в їх володінні знаходилось 1 572 десятини землі (в середньому 4,4 десятини на господарство). Розмежування селян посилилось. Дуже швидко багато бідняків розорилося, бо збирали низькі врожаї (біля 30 пудів з десятини), а довелося, крім податків, платити за різні борги за землевпорядкувальні роботи і проценти по них. Їх землі за безцінок скуповували багаті селяни. В липні 1915 року робітники заводу знову страйкували і адміністрація була змушена задовольнити ряд їх вимог, зокрема збільшити заробітну плату на 10 відсотків, зменшити штрафи тощо. Цього ж року в слободі відкрита ще одна лікарня.
З початком Першої світової імперіялістичної війни багатьох робітників заводу було мобілізовано в армію і відправлено на фронт. Замість них на заводі Скалона використовували полонених, зокрема австрійців, які працювали в економії і на заводі під охороною козаків до середини 1917 року. Спираючись на козаків, власник заводу жорстоко розправлявся з робітниками, звільняючи кожного, хто виявляв невдоволення умовами праці або був неблагонадійним. А в селі наростало невдоволення війною, тяжким становищем трудящих.
Після Лютневої революції
Після повалення царизму в лютому 1917 року в Білому Колодязі на мітингу робітників і селян 06 березня було обрано волосну Раду. У травні 1917 року створено земельний комітет, а на цукровому заводі – заводський профспілковий комітет.
Велику тривогу в робітників і селян Білого Колодязя, як і у трудівників інших міст і сіл України, викликав Корніловський заколот. Зібравшись 07 вересня 1917 року на мітинг, вони визнали виступ Корнілова контрреволюційним і ухвалили «всіляко підтримувати Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів, вступити в революційну бойову дружину і йти на захист свободи і революції». Звістка про перемогу збройного повстання робітників і солдатів Петрограда швидко долетіли до Білого Колодязя.
Робітники взяли керівництво цукровим заводом в свої руки. Для управління підприємством було створено колегію, головою якої обрали більшовика М.М.Хижняка.
У часи Української революції
В кінці 1917 року в Білий Колодязь увірвався загін українських буржуазних націоналістів, який намагався встановити тут владу Центральної Ради. Але незабаром вони були вигнані з села військовою дружиною, створеною з числа робітників заводу і солдатів, що повернулися з фронтів.
В січні 1918 року в Білому Колодязі створено волосний військово-революційний комітет. На цукровому заводі була організована військова дружина із трьохсот робітників, яка одержала з Харкова 250 гвинтівок і чотири кулемети. Військова дружина не тільки вигнала загін націоналістів з села, а й допомогла подолати опір буржуазії у Вовчанську і встановити там Радянську владу.
Але весною 1918 року в Білому Колодязі радянське будівництво було перервано загарбниками, які окупували Україну. В село вступила рота німецьких військ і загін Центральної ради із сімдесяти осіб. Вони грабували селян, вивозили продовольство.
Під владою Совітів
В листопаді 1918 року в Білий Колодязь таємно приїхав більшовик М.М.Хижняк. Він скликав на цукровому заводі нелегальні збори робітників, на яких було вирішено відкопати зброю, заховану під час відступу, і створити військовий загін. Сформований за короткий строк загін не допустив вивезення в Німеччину 60 тисяч пудів цукру, що лежав на складах заводу, розгромив гетьманську управу в селі. У грудні 1918 року в Білому Колодязі було відновлено Радянську владу.
На початку 1919 року на цукровому заводі виник комуністичний осередок. До його складу ввійшло 14 осіб – М.М.Хижняк, П.І.Мороз, Й.Д.Білинський, Л.К.Товолжанський, І.П.Петренко, С.Т.Шевченко та інші. Всі комуністи були робітниками заводу і брали активну участь у боротьбі за встановлення і зміцнення Радянської влади в селі. Одним з перших важливих заходів, здійснених з ініціативи комуністів, були збір і відправка на ім'я В.І. Леніна майже 1 100 пудів хліба для голодуючих робітників Москви і Петрограда. Під керівництвом партійного осередку на заводі було організовано ремонт обладнання, комуністи допомагали селянам підготуватися до весняної сівби 1919 року. В механічних майстернях проводився ремонт сільськогосподарських знарядь. На заводі був установлений 8-годинний робочий день. Багато сімей робітників одержали житло. Розпочалися заняття в школі, було відкрито клуб ім. Луначарського.
У квітні 1919 року в місті Вовчанську відбулася Перша повітова конференція селянської бідноти. Було ухвалено рішення ліквідувати тридцять найкрупніших поміщичих маєтків: Скалона в Білому Колодязі, Гендрікова в Графському, Колокольцова у Верхній Писарівці, Боткіна у Плетенівці та ін.
Партійний осередок вживав також заходів до організації збройних загонів для боротьби проти різного роду банд. Так, на території Білоколодязької волості була розгромлена анархістська банда, що тероризувала населення. Комуністи села билися проти денікінців, які 17 червня вдерлися у Білий Колодязь. Настали тяжкі часи для робітників і селян. Білогвардійці відновлювали старі порядки, грабували населення, катували робітників і селян, особливо тих, хто хоч у якійсь формі висловлював свої симпатії до Радянської влади. В кінці 1919 року під ударами Червоної Армії денікінці почали відступати. У Білому Колодязі були відновлені органи Радянської влади, розпочато відбудовні роботи та здійснення соціялістичних перетворень. Цукровий завод був націоналізований і перейшов у власність народу.
Відповідно до закону від 05 лютого 1920 року земля була передана незаможним селянам і біднякам. У травні 1920 року в селі почав діяти Комітет незаможних селян, головою якого довгий час був селянин-бідняк П.С.Кухтенко. З перших днів свого існування КНС справляв значний вилив на політичне і громадське життя села. Комнезам провів значну роботу по утвердженню і зміцненню соціялістичних завоювань: організовував фінансову допомогу школам і вчителям, культурно-освітню роботу, вів активну боротьбу з бандами, з спекулянтами і розкрадачами народнього добра. В листопаді 1920 року за рішенням громадських організацій села у куркулів були вилучені значні лишки зерна, які передано у фонд Червоної Армії і для потреб сімей червоноармійців та незаможників. Значно поліпшено роботу робітничого кооперативу «Надія». Комуністи за допомогою комсомольців і жінок-селянок відкрили в селі будинок для дітей-сиріт, батьки яких загинули в період громадянської війни. Було створено також пункти лікнепу і школи малописьменних. У 1920-1921 рр. навчальний процес в усіх школах Вовчанського повіту був перебудований, введено обов'язкове чотирикласне початкове навчання.
Велика увага приділялась підготовці до пуску цукрового заводу. 1921 року при заводі було відкрито школу ФЗУ. З 1922 року завод почав виконувати плани переробки цукрової сировини. 13 серпня того ж року на прохання робітників цукрозавод був названий ім'ям Г.І. Петровського. За успішне проведення сезону 1922 року Харківське відділення цукротресту визнало колектив цукрового заводу ім. Петровського кращим і нагородило перехідним Червоним Прапором.
Згідно (адміністративної реформи 1923 року) в складі Харківської округи було створено Білоколодязький район. До нього увійшли Білоколодязька волость і частини Волохівської, Червоноармійської і Вільховатської волостей колишнього Вовчанського повіту. Район розформовано в кінці 1929 року.
Рік у рік цукровий завод збільшував випуск цукру. Якщо в 1923 році за добу тут виробляли 5 тис. пудів продукції, то в 1924 році – 7,2 тис. пудів, а в 1925 році колектив підприємства за добовим виробництвом цукру перевищив показники 1919 року. Це дало можливість висунути перед колективом робітників та інженерно-технічних працівників нове завдання – не тільки збільшувати випуск продукції, а й добиватись зниження її собівартості.
Важливу роль у справі розширений посівів цукрових буряків для повного забезпечення заводу сировиною на виробничий сезон відігравав Комітет незаможних селян. Він дбав про заготівлю добрив, виділяв кредити для придбання кондиційного насіння, техніки тощо. Питання про одержання високих урожаїв цукрових буряків часто обговорювалося на загальних зборах і зборах активу КНС. У вересні 1925 року Г.І. Петровський відвідав Білий Колодязь і виступив перед робітниками.
За рішенням комнезаму в 1925 році група селян була відряджена на навчання у Слов’янський технікум і вечірній робітфак, до фінансово-економічного інституту і на курси у Вовчанськ, в радпартшколу і в сільськогосподарський інститут. Значну увагу приділяв КНС передвиборній кампанії по виборах до місцевих органів влади. На кінець 1925 року в Білому Колодязі було створено кілька невеликих сільськогосподарських артілей і ТСОЗів. Комуністи роз’яснювали селянам переваги колективного господарювання перед індивідуальним, вели підготовку до переходу трудівників села на соціялістичний шлях.
У період 1926-1927 років завдяки завідувачові семилітньої школи Пантелеймону Бондаренкові починається навчання у новій школі на вулиці Вовчанській для 5-7 клясів. Саме П.В.Бондаренко розбирає один корпус недобудованої школи за селом, і цього будівельного матеріалу вистачає, щоб добудувати цю нову школу. Школа мала два поверхи: на першому навчальні класи, на другому – житлові кімнати для вчителів. Працювала їдальня, був спортивний майданчик, кабінети були облаштовані меблями, цукровий завод виділив поблизу землі для ділянок під огородину. І обов’язково за старою козацькою традицією викопали колодязь, який зберігся до сих пір. 1-4 класи в той час навчалися у центрі села у школі, яку збудував Колокольцов.
У 1928 році створено хлібоприймальний пункт «Заготзерно», першим директором якого був Ф.В.Олексієнко. Із розповідей старожилів відомо, що від початку – це було господарство, куди селяни, організовані у ТОЗи та СОЗи (комуни зі спільного обробітку землі), звозили вирощене збіжжя. Робітники підприємства «Заготзерно» вручну розвантажували зерно з возів (у мішках) та засипали його у комори (амбари). У роки, коли Федір Васильович очолював Білоколодязький хлібоприймальний пункт «Заготзерно», були збудовані перші складські приміщення місткістю 12,8 тис. тон.
У червні 1929 року в Білому Колодязі відбулася визначна подія. На центральній площі, де зібралося понад 10 тисяч трудящих з Вовчанського району, в урочистій обстановці було підписано договір на соціялістичне змагання між Харківською і Донецькою округами. Хлібороби включилися у боротьбу за масове створення кооперативних господарств, підвищення врожайності всіх сільськогосподарських культур, піднесення матеріяльного рівня всіх трудівників.
У 1929 році всі селяни Білого Колодязя вступили у ТСОЗи. Вони звернулися з закликом до створення колективних господарств в усіх селах України. В їхньому листі до газети «Комуніст» зазначалось:
Без створення великих культурних господарств ми труднощів не ліквідуємо. Отож, ідучи за вказівками вашого керівника – Комуністичної партії, ми, селяни Білого Колодязя, цілим селом вирішили організувати два ТСОЗи: один – ім. Сельінтерну, другий – "Червона Україна". Замість 242 розпорошених дрібних господарств у нас тепер буде два ТСОЗи, що об'єднуватимуть 1 870 га землі. Днем початку існування наших ТСОЗів ми вважаємо 2 вересня – день колективізації нашої країни… Ми твердо переконані, що ще рік, два, три – і вся Україна вкриється великими соціялістичними господарствами. |
На почин селян Білого Колодязя відгукнулися тоді сотні сіл Радянської України. Газета «Комуніст» широко популяризувала лист загальних зборів білоколодязьких селян, друкувала відгуки і розповіді про хід колективізації. 1930 року обидва ТСОЗи в Білому Колодязі об'єдналися і поклали початок сільськогосподарській артілі «Червоний селянин», яку в 1934 році перейменовано в колгосп ім. Кірова. Куркулі всіляко намагалися зірвати перехід селян на шлях колективізації. В Білому Колодязі вони підпалили кілька хат активістів колгоспного руху, скирт необмолоченої пшениці, сіна і соломи, що належали артілі.
Важливу роль у зміцненні колгоспів Білого Колодязя і навколишніх сіл відіграло створення у 1929 році МТС. На початку 1930 року вона налічувала 89 тракторів, 46 молотарок та інші машини і причіпні знаряддя. Уже наступного року МТС виконувала значний обсяг найбільш трудомістких робіт у сільськогосподарських артілях. Рік у рік рівень механізації праці в колгоспному виробництві неухильно збільшувався. 1930 року в Білому Колодязі розпочато реконструкцію цукрового заводу і створено радгосп з вирощування насіння цукрових буряків для бурякосіючих колгоспів і радгоспів зони заводу. Після реконструкції завод перетворено у комбінат, який було названо Першим Петровським цукровим комбінатом. 1938 року він переробляв за добу 11,2 тис. ц сировини. У передвоєнний період на заводі була велика партійна організація (137 членів і кандидатів у члени партії), що успішно мобілізувала колектив підприємства на виконання планів виробництва цукру для потреб країни.
У Білому Колодязі у передвоєнний період сталися величезні зміни в культурному житті трудівників. На кінець 1930 року було повністю ліквідовано неписьменність серед селян. Тут працювали курси по підготовці молоді до вступу на робітфаки та у виші. На курсах навчалося близько ста людей. 1931 року при МТС створено робітфак, який готував молодь до вступу в Харківський інститут механізації сільського господарства. В селі було запроваджено обов'язкове навчання для дітей шкільного віку, відкрито клуб, кінотеатр, літній театр, завершено радіофікацію. З кожним роком поліпшувалося життя трудящих, воно ставало дедалі заможнішим і культурнішим. Якщо до 1917 року в Білому Колодязі працював лише один лікар і один фельдшер, то в 1941 році тут було п'ять лікарів і 20 осіб іншого медичного персоналу. Лікарня мала стаціонар, поліклінічне і пологове відділення. 1931 року в селі відкрито аптеку.
Село постраждало внаслідок Голодомору-геноциду українського народу, проведеного урядом Союзу РСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв становить 230 людей.
У 1938 році Білий Колодязь було віднесено до категорії селищ міського типу.
Більшість населення становили робітники і службовці, які працювали на цукровому комбінаті, в механічній майстерні, на цегельному заводі, в МТС. Завдяки впровадженню механізації у сільськогосподарське виробництво колгоспи і радгоспи зони діяльності Білоколодязької МТС рік у рік збільшували урожайність зернових і продуктивність тваринництва. 1939 року вони були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.
Період Другої Світової. Окупація та звільнення
В перші ж дні нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз близько тисячі комуністів і комсомольців, а також безпартійних робітників і колгоспників Білого Колодязя пішли в ряди Червоної Армії, ставши на захист своєї соціялістичної вітчизни.
Щоб успішно виконати зобов'язання перед державою і допомогти країні, трудівники Білого Колодязя з ще більшою енергією взялися за роботу. Для збирання врожаю в МТС були терміново підготовлені 22 комбайнери, 50 трактористів, переважно з числа жінок.
Колгосп і радгосп в 1941 році зібрали непоганий врожай зернових. Значну частину хліба було передано державі для потреб армії і народу. На цукровому комбінаті для потреб армії було негайно налагоджено виробництво концентратів. Селищна Рада депутатів трудящих і партійна організація вживали заходів по організації загонів народних месників. Створений загін налічував 120 людей. Його бійці налагодили охорону заводу, залізничної станції. З вересня 1941 року в селищі були розміщені польовий госпіталь, аеродром, армійські склади. Жителі всіляко допомагали військовим організаціям в їх роботі, особливо госпіталю, де знаходилися на лікуванні поранені радянські воїни.
З наближенням фронту білоколодязькі цукровики частину устаткування комбінату евакуювали в міста Джамбул (нині Тараз) Казахської РСР і Токмак (Токмок) Киргизької РСР. По-братньому прийняли трудівники Середньої Азії своїх українських друзів, створивши їм необхідні умови для розгортання виробництва, а також нормального життя і побуту.
11 червня 1942 року війська нацистської Німеччини та її союзників окупували Білий Колодязь. Напередодні в районі селища відбулися запеклі бої. На полі бою лишилися вбиті і поранені червоноармійці. Жителі села поховали загиблих, а тяжко поранених бійців перенесли в будинок колгоспниці М.І. Ягнюк. В умовах окупації радянські патріоти, переховуючи поранених, лікували їх. Але не всіх бійців вдалося врятувати. Фашисти знаходили поранених і кинули їх у табір.
В період окупації у східній частині Вовчанського району діяли партизанські загони. Одним з добровольців загону №13 був житель Білого Колодязя, комуніст В.М.Рябчинський. 04 грудня 1941 року він разом з іншими партизанами допоміг перейти лінію фронту 215-му стрілецькому полку (командир – підполковник Кашляєв). Під час переходу лінії фронту полк несподівано для ворога оточив село Рубіжне і захопив його. В бою було вбито понад 100 фашистських солдатів і офіцерів, а партизани В.М.Рябчинський і М.В.Синельник знищили дві гармати ворога. Активно діяв у цих місцях партизанський загін під командуванням І.А.Шепелева, який до війни працював інструктором Вовчанського райкому партії. Учасником цього загону був житель Білого Колодязя І.С.Шевченко.
У листопаді 1942 року група партизанів цього загону замінувала і підірвала залізницю на перегоні Вовчанськ-Білий Колодязь. Партизани завдали чималих втрат ворогові, порушуючи зв'язок, комунікації тощо. Фашисти кинули проти них значні військові сили. 25 листопада 1942 року карателям вдалося оточити народних месників у селі Стариці. Два дні тривав жорстокий бій, під час якого героїчно загинув начальник штабу загону №13 В.М. Рябчинський. Трагічно склалася і доля партизана І.С.Шевченка. Після бою, вночі, він прийшов у Білий Колодязь на розвідку. Але один з місцевих прислужників фашистів видав його поліцаям. Кілька днів І.С.Шевченка катували в поліції, а потім відправили в гестапо, де 03 грудня 1942 року його розстріляли.
1946 року на кошти населення в Білому Колодязі було встановлено пам’ятник воїнам, які загинули в боях.
Під час окупації Білого Колодязя гітлерівці вчинили криваву розправу над радянськими активістами. Вони розстріляли і закатували 15 жителів – літнього колгоспника, одного з організаторів комнезаму в селі К.І.Мирошниченка, вчителя І.С.Чекмарьова, комсомольців В.І.Куценка, І.М.Рубана та інших.
На примусові роботи до Німеччини було вивезено тридцять жителів.
Відступаючи з Білого Колодязя, окупанти заподіяли йому великої шкоди. Були зруйновані середня школа, вокзал, заводські склади, під'їзні шляхи, літній театр, пошкоджений клуб, знищені парк і ліс на площі 15 га. Фашисти спалили близько 100 будинків. Вони намагалися висадити в повітря і цукровий комбінат, але радянські воїни-розвідники вчасно перехопили ворожих підривників і знешкодили їх.
Збитки, заподіяні Білому Колодязю нацистськими загарбниками, тільки по заводу, радгоспу, МТС і механічній майстерні становлять більш як 41,9 млн крб.
Повоєнні роки
До середини серпня 1943 року Білий Колодязь перебував у прифронтовій смузі.
Попри це, колективи радгоспу і колгоспу ім. Кірова провели весняну сівбу і зібрали врожай з площі 2 654 га. Вони значно перевиконали встановлений план хлібозаготівель. Відразу ж після визволення селища в ньому почали розгортатися відбудовні роботи. В цьому ж році відновив свою роботу хлібоприймальний пункт «Заготзерно». Відповідно до архівного документу, а саме наказу від 28 серпня 1943 року №1 Білоколодязького пункту «Заготзерно», зокрема, пп.1-2 зафіксовано факт вступу на посаду директора Д.Т.Вирвикнета та затверджено штат працівників, а ось п.3 всіх працівників зобов’язано «…прийом зерна здійснювати від зорі до зорі щоденно». У повоєнні роки складські місткості підприємства «Заготзерно» були збільшені до 30 тис. тонн.
Цукровий комбінат було пущено в дію в 1944 році. В тому ж році стали до ладу механічна майстерня, електростанція, водокачка, лазня. Відновили свою діяльність культурно-освітні заклади – школи, клуб, кінотеатр, радіовузол. Одночасно йшла відбудова МТС. 1950 року вона мала 73 трактори, які виконували всі основні сільськогосподарські роботи в колгоспах. У цьому ж році 13 тракторних бригад МТС перейшли на госпрозрахунок. Тоді ж у Білому Колодязі збудовано новий хлібоприймальний пункт, а через три роки маслозавод і пункт по відгодівлі великої рогатої худоби та свиней. Робітники МТС допомогли механізувати тваринницькі ферми колгоспу ім. Кірова. Механічне доїння корів було запроваджено на всіх фермах радгоспу. «Раніше, – розповідає доярка відділення радгоспу П.Васюхнова, – ми доїли вручну 10-11 корів, а тепер одна доярка почала обслуговувати 25 корів, працювати стало значно легше». У квітні 1960 року колгосп ім. Кірова увійшов до складу радгоспу.
В післявоєнні роки швидко нарощувалася потужність цукрового заводу. Якщо в 1951-1952 рр. середньодобова переробка буряків становила 13 тис. центнерів, то в 1965 році вона доведена майже до 22 тисяч. Усі виробничі процеси на заводі були механізовані й автоматизовані. Завдяки інтенсифікації робота апаратів у період виробництва цукру з буряків була зменшена до 20 годин. Все це сприяло підвищенню продуктивності праці.
Трудящі Білого Колодязя наполегливо працювали над виконанням завдань, поставлених урядом, по дальшому піднесенню сільського господарства. 1964 року на комбінаті розгорнулося змагання за право називатись підприємством комуністичної праці. Попереду був колектив цукрового комбінату, який у цьому році виробив 30 тис. ц цукру, перевиконавши планове завдання. За багаторічну бездоганну роботу, систематичне перевиконання виробничих завдань, при високій якості роботи шести бригадам комбінату, якими керували П.М.Логвінов, Ф.Е.Гаврюшенко, І.С.Харьковщенко, П.С.Литовченко, М.Т.Ягнюк, І.В.Носов, присвоєно звання колективів комуністичної праці.
Безпосередньо в цехах працювало 79 комуністів, у цукрорадгоспі – 76 ос., а в механічній майстерні – 14 ос. Серед трудівників підприємства провадилася широка пропаганда і вивчення марксистсько-ленінської теорії. В економічному семінарі, яким керував комуніст начальник зміни В.М.Шило, – 34 слухачі. Всі вони працювали в одній зміні.
Нарощував виробничі потужності і маслозавод. Він за добу виробляв 40 ц масла і понад 50 ц інших молочних продуктів. Одним з великих промислових підприємств селища був також авторемонтний завод. Він забезпечував ремонт автомашин і автомобільних двигунів, виготовляв запасні частини для сільськогосподарських машин. Підприємство працювало ритмічно, перевиконуючи встановлені завдання. Тут було багато раціоналізаторів. Серед них – кадровий робітник комуніст П.І. Триньов. За два роки він вніс 10 раціоналізаторських пропозицій, навчив токарній справі 15 молодих робітників.
У 1958 році в Білому Колодязі організовано автобазу. Уже в 1964 році колектив цього підприємства перевіз зерна, силосу, цукрових буряків та інших вантажів близько 1 млн тон. Серед працівників автобази – 45 комуністів, причому 42 з них працювали водіями і слюсарями. 47 працівників удостоєні звання ударників комуністичної праці. На початок 1965 року на автобазі працювало 230 людей.
1964 року запрацювали потокові лінії з приймання зернових культур хлібоприймального пункту «Заготзерно». Багато передових людей селища брали участь у роботі Білоколодязької селищної Ради депутатів трудящих. Великим авторитетом і повагою серед виборців користувалися депутати – компресорник молокозаводу А.Г.Чернобай, вчителька М.С.Огулькова, пенсіонер Г.К.Нестайко.
У 60-70 рр. селище поступово набирає вигляду промислового міста. Понад 3,2 тисячі жителів було зайнято на промислових підприємствах, в торгівлі, на транспорті. 70% з них працювало на 1-му Петровському цукровому комбінаті. Селище підключено до Харківської енергосистеми. Прокладено асфальтовані дороги. У селищі в післявоєнні роки збудовано пів тисячі житлових будинків. Тільки цукрокомбінат спорудив 4 107 м² житлової площі. В селищі з'явилося 12 нових вулиць, на яких поставлено 28 водорозбірних колонок, збудовано приміщення універмагу, функціонували магазин готового одягу, культтоварів, продовольчі магазини, чайна, їдальня на цукрозаводі. Відкрито дві швейні, дві взуттєві та слюсарну майстерні, нову лазню.
Жителі селища широко користувалися радіоприймачами, телевізорами, сучасними побутовими приладами. Велосипеди і мотоцикли мали більшість робітників і службовців. Майже кожна сім'я передплачує газети і журнали.
У Білому Колодязі працювало кілька бібліотек. Найбільша з них була бібліотека цукрокомбінату. Її книжковий фонд перевищував 14 тис. томів. Бібліотеки провадили широку масову роботу: читацькі конференції, літературні вечори, диспути, зустрічі з письменниками, старими більшовиками – учасниками Жовтневої революції і громадянської війни, з учасниками Великої Вітчизняної війни. Вечорами і у вихідні дні відбувалися масові спортивні змагання, а також концерти художньої самодіяльності.
Багато було зроблено для дітей. Вони виховувалися в дитячих садках і яслах. На березі ставка збудовано піонерський табір.
У жовтні 1967 року на святкування 50-ої річниці Жовтневої революції відкрито приміщення середньої загальноосвітньої політехнічної школи, яке збудоване під керівництвом директора Андрія Михайловича Арестова. В школі навчалося понад тисячу учнів і викладало 60 учителів. Тут же розміщено вечірню середню школу робітничої молоді.
У тому ж році збудований цегельний завод цукрового комбінату. 1970 року розпочалося будівництво ремонтного заводу. 1977 року розпочалося будівництво комбікормового заводу. 1979 року на базі підприємства «Заготзерно» розпочалося будівництво Білоколодязького елеватора місткістю – 102,2 тис. т (нині загальна зернова місткість елеватора становить – 111,8 тис. т). 1980 року здано в експлуатацію першу чергу хлібопереробного виробництва на 50 тисяч т зерна. 1982 року повністю завершені будівельні роботи. Доставку зернових до елеватора забезпечували господарства регіону, у їх числі: з Вовчанського, Великобурлуцького, Печенізького, Харківського районів.
У 1985 році почала проводитися політика «перебудови».
Кульмінацією демократичних процесів у суспільстві стало відновлення незалежної української держави в 1991 році. Це дало можливість новій державі самостійно створювати своє майбутнє. Як і вся Україна, Слобожанщина прийшла в найжорстокішу всеосяжну кризу. Звалилася індустрія регіону. Збанкрутувало і було закрито більшість підприємств і заводів Білого Колодязя.
Відновлення незалежности
Перший же рік незалежности став для України найбільшим випробуванням.
Після проголошення незалежності України селище опинилося на кордоні з Росією, тут було обладнано відділ прикордонної служби «Білий Колодязь», який знаходиться у зоні відповідальності Харківського прикордонного загону Східнього реґіонального управління ДПСУ.
Основний удар було завдано по економіці. З 02 січня 1992 року ціни пішли у вільне плавання. Колишня соціалістична система господарювання почала швидко руйнуватися, але нормальна ринкова економіка ще не виникла. Почався хаос, який збільшувався розривом внутрішньосоюзних господарських зв'язків. Народ швидко зубожіє. 1993 рік у економічному плані став ще гіршим за попередній. Саме тоді в Україні була зафіксована гіперінфляція – ціни виросли на 10 тисяч відсотків.
У 1993 році в селищі ще працювали: авторемонтний завод, комбікормовий завод, маслозавод, цукровий завод з чотирьома відділеннями: Білоколодязьке, Землянське, Кіровське і Волохівське; відгодівельний пункт, рибгосп, сільгоспхімія, паливний склад, хлібокомбінат, хлібоприймальний пункт, елеватор, дві середні школи та інтернат.
У 1994 році в приміщенні старої школи, збудованої В.Г.Колокольцевим, утворилася церковна громада. Основну роботу з облаштування храму взяли на себе настоятель храму ієрей отець Іоанн Остапович та цукровий завод ім. Петровського в особі директора В.О.Симоненка і головного інженера О.О.Кулінічєва.
Станом на 01 січня 1995 р. загальна площа Білоколодязької селищної ради становила 83,915 тис. м², 165 сільських дворів та 5 253 чол. населення.
У липні 1995 року Кабінет Міністрів ухвалив рішення про приватизацію цукрового заводу і бурякорадгоспу, що знаходилися в селищі (у лютому 2003 року почався розгляд справи про банкрутство заводу).
Сучасність
У 2000 році вперше після майже 10 років спаду економіка почала зростати. Здебільшого цьому сприяла девальвація гривні, яка на той час впала до 5,5 за долар. 2004 року темпи зростання ВВП пішли на рекорд – 13%. Ніколи ні до, ні після українська економіка такими темпами не росла. З осені різко були підняті пенсії та інші соціяльні виплати.
Після виходу з ладу тепломереж у січні 2001 року (що офіційно набув статусу надзвичайної ситуації) Кабінет Міністрів України виділив 660 тис. гривень на ліквідацію наслідків аварії.
За даними перепису 2001 року чисельність населення становила 4 330 чол.
У 2008 році гривня впала з 5 до 8 за долар, почався обвал промисловості, крах банків, паніка населення. Від ілюзії «нескінченного процвітання» і споживчого буму, яка охопила українців в попередні роки, не залишилося і сліду. Це мало значні наслідки. Україна вступила в тривалий період стагнації, що перейшла в обвал після подій 2014 року. Падали мрії, наростало розчарування.
У 2009 році на цукровому заводі з'явилося нове керівництво, завод отримав нову назву – "товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь"»" і новий шлях розвитку. Протягом року компанія збільшила виробництво цукру, знизила витрати виробництва за рахунок модернізації обладнання, знизила витрати на лоґістику (завод має власне сховище готової продукції з залізничними послугами) і вартість сировини.
Станом на 01 січня 2013 року чисельність населення становила 3 988 людей.
Влітку того ж року рішенням Вовчанської райради Білоколодязька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була реорганізована у навчально-виховний комплекс, а у школі було організовано дошкільний навчальний заклад.
Навесні 2014 року на ТОВ «СП "Білий Колодязь"» зайшов новий інвестор – депутат Харківської облради Віктор Звєрєв, і відразу розпочалася активна модернізація обладнання цукрового заводу, що востаннє проводилася аж 2005 року. З відновленням підприємства не лише пожвавилося життя в селищі та отримали роботу сотні місцевих жителів, повнішою стала і скарбниця селищної ради, куди підприємство відраховує податки. До того ж і керівництво підприємства, і інвестор всіляко допомагають владі селища втілювати в життя плани соціяльно-економічного розвитку. За активної підтримки підприємства у селищі неодноразово влаштовувалися масові культурні заходи.
Відповідно до Закону Про засудження комуністичного та націонал-соціялістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки, на виконання розпорядження селищного голови від 21 грудня 2015 р. у селищі в 2016 році було перейменовано багато вулиць та провулків. Так, наприклад, вулицю Радянську перейменували на Верхню, вулицю Кірова — на Іванівську; провулок Леніна став Сонячним, вулиця Ватутіна — провулком Грушевського; а центральній вулиці дали імʼя Героїв України.
У квітні 2016 року на честь Міжнародного дня пам’яти Чорнобильської трагедії у сквері біля будинку культури пройшла церемонія відкриття пам'ятного знаку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який було встановлено на місці знесеного цього ж року пам’ятника В.І.Леніну.
У 2017 році за декілька місяців був збудований і розпочав свою роботу новий елеватор ємністю зберігання 110 тис. т, який оснащений сучасним очищувальним та сушильним обладнанням. Найсучасніше обладнання европейських виробників, повна автоматизація технологічного процесу, вигідне розташування, зручне транспортне сполучення до комплексу, дають можливість припускати повне завантаження потужностей елеватора з моменту його відкриття. Новий елеватор сприяє веденню прибуткового аграрного виробництва приватними господарствами Вовчанського району, які мають змогу реалізовувати своє збіжжя за вигідними цінами та сучасними стандартами обслуговування.
16 січня 2018 року згідно Закону Про добровільне об’єднання територіальних громад у приміщенні актової зали навчально-виховного комплексу відбулись громадські обговорення щодо створення ОТГ з адміністративним центром у селищі, де розглядали ініціятивну пропозицію селищної ради щодо добровільного об’єднання територіяльних громад Білоколодязької селищної ради, Іванівської, Котівської, Новоолександрівської, Петропавлівської, Пільнянської та Юрченківської сільрад. Усі присутні одноголосно підтримали ініціативу об’єднання та створення ОТГ. У тому ж році рішенням Вовчанської райради Білоколодязький навчально-виховний комплекс був реорганізований у ліцей, а за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва біля школи було збудовано новий спортивний майданчик.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області, а 17 липня, в результаті адміністративно-територіяльної реформи та ліквідації колишнього Вовчанського району, селище увійшло до складу новоствореної Вовчанської міської територіяльної громади Чугуївського району.
Відповідно до Закону Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України, який набув чинності 26 січня 2024 року, усі населені пункти, що мали статус "селища міського типу", "автоматично" стають селищами. Отже, Білий Колодязь став одним з 59 селищ Харківської області, які отримали новий статус.
Вторгнення росіян в Україну
В перший день повномасштабного вторгнення на територію України, о 05:50 24 лютого 2022 року російські мілітаристські війська порушили державний кордон, окупувавши Вовчанську громаду і селище зокрема. Перший місяць вторгення люди провели у повній тривозі та страху. "Асвабаждєніє" людей від дому над головою, електрики, води та Інтернету не давало можливості знати про себе за межі окупованої громади, про що згадувалось у вірші одного з місцевих жителів.
О 12:48 7 квітня росіяни позбавили жителів окупованої громади і селища зокрема без світла та звʼязку. Люди не могли дізнаватися аніяких новин — окупанти розповсюджували їх у газеті «Харьков Z» та в однойменній радіостанції, де були явно відверті антиукраїнські та антизахідні кремлівські наративи. Через відсутність електрики жителі користувалися генераторами, і то вони були не у всіх. У травні-червні окупаційні війська проводили електропостачання з Білгорода до Куп'янська, а потім — з нього і до окупованих населених пунктів.
О 16:10 10 червня електропостачання було "повернуто". Сигнал українських телеканалів зник, а Українське радіо можна було слухати лише у AM-частотах (на FM-частотах транслювалися лише російські радіостанції). Тим часом розповсюджувалася російська пропаганда. Незгодних жорстоко карали або у нині закритому маслозаводі, або у Вовчанському агрегатному заводі. Ширився колабораціонізм. На території амбулаторії, яка знаходиться навпроти школи через Мазьминський ставок, влаштували окупаційний штаб, на якому розвішувались прапори росії та так званої «ДНР», а на будівлі тамтешнього старостату — ще і прапор окупованих районів Харківської області.
У серпні окупанти встановили звʼязок з мобільним оператором «МирТелеком», картки якого неохоче купували місцеві жителі. Вартість однієї хвилини дзвінка на росію коштували 3 рублі, а в Україну — в 7 разів дорожче (20 рублів).
До місцевого ліцею окупанти завозили підручники з російською програмою та готували школярів до навчання за нею. Місцеву жительку поставили т.зв. "директоркою" незаконної «Державної бюджетної освітньої установи "Середня загальноосвітня школа селища Білий Колодязь"». У День знань 1 вересня окупанти подарували першоклясникам рюкзаки із символікою "Единой России".
Також рашисти, за даними СБУ, готували у окупованому селищі комісії з референдуму про входження окупованих територій Харківської області до складу росії (що означало анексію територій області). Але в ході Слобожанського контрнаступу 11 вересня окупанти втекли із селища, і 12 вересня ЗСУ зайшли до нього. Білий Колодязь було визволено. Окупацію, яка тривала 198 діб, було припинено. Розпочалося відновлення мирного життя: поступово відновлювалася робота місцевих органів влади, підприємств та установ, відновлювався сигнал українського телебачення і радіо (на FM-частотах), мобільний зв'язок.
5 жовтня з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії було обстріляно Білий Колодязь.
Об 11:55 16 жовтня до жителів Вовчанська та Білого Колодязя повернулося електропостачання. Вже з кінця вересня відновили свою роботу деякі магазини, а з листопада запрацювало відділення Укрпошти («Нова пошта» запрацювала у серпні 2023 р.).
16 листопада з артилерії різних типів селище було обстріляно.
1 грудня місцевий ліцей дистанційно відновив навчальний процес.
13, 14, 18 і 27 січня 2023 р. селище зазнало мінометних та артилерійських обстрілів.
Близько 23:30 4 липня рашисти завдали ракетного удару по селищу. За даними ГУ ДСНС Харківщини, РФ влучила у законсервований цукровий завод:
Внаслідок обстрілу зруйновано дах, стіни та конструктивні елементи виробничої будівлі, горіло трансформаторне мастило на площі 50 м². На місці події працювали вогнеборці 66-го ДПРП, котрим вдалось загасити вогонь о 00:20. | ||
— повідомлення ДСНС |
За даними Генштабу, армія РФ вдарила по селищу ракетою. У зведенні керівника ОВА Олега Синєгубова йдеться про те, що це, ймовірно, була С-300:
Отримали вибухові травми чоловіки 45 та 37 років, госпіталізовані у середньому стані тяжкості. | ||
— зведення ОВА |
Також росіяни вдарили по селищу близько 04:00 ранку 5 липня. Пошкоджено багатоквартирний будинок та автомобіль. Інформація щодо поранених не надходила.
Близько 11:00 15 лютого 2024 року рашисти завдали нового ракетного удару по селищу. За даними ГУНП Харківщини, РФ влучила у приватний будинок: пошкоджено вікна, ворота та паркан. За попередніми даними, обстріл здійснювався із ЗРК С-300:
Це – селище Білий Колодязь, Вовчанський район. Вирва просто посеред вулиці, навколо – звичайні українські хати. Дивом обійшлось без постраждалих. Принаймні поки що маємо таку інформацію | ||
— начальник ГУНП Харківщини Сергій Болвінов |
Інформація щодо поранених не надходила.
Економіка
У селищі діють:
- машинно-тракторні майстерні;
- цукровий завод (ТОВ «СП "Білий Колодязь"», з 2019 р. законсервовано);
- комбікормовий завод;
- фермерське господарство «ДЕМЕТРА»;
- ДП «Білоколодязький елеватор» (є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України»);
- відділ прикордонної служби «Білий Колодязь»;
Релігія
У Білому Колодязі діє церква Іверської Ікони Божої Матері московського патріархату.
Відомі особистості
Народилися
- Веретенченко Олекса (псевдонім Олекса Розмай, 1918—1993) — український поет, перекладач, журналіст;
- Кравченко Олександр Іванович — радянський військовик часів Другої світової війни. Герой Радянського Союзу;
- Котик Валентина Петрівна — українська футболістка та футбольна тренерка;
- Статинов Анатолій Сергійович — міністр торгівлі Української РСР;
- Токаренко Михайло Кузьмич (1919—1984) — генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу;
- Яковлєв Василь Данилович (1909—1980) — радянський воєначальник, віце-адмірал.
Похований
- Блінов Микита Павлович (1914—1942) — майстер танкового бою, Герой Радянського Союзу.
Галерея
- Братська могила радянських воїнів
- Епітафія
- Список похованих
- Список похованих
- Список похованих
- Могила М.П. Блінова
Див. також
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
- на цьому місці зараз знаходиться житловий будинок за адресою: вул. Героїв України, д. 30
- Волостныя, станичныя, сельския, гминныя правления, 1913.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 31 жовтня 2015.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- російська військова техніка порушила державний кордон України.
- російські підрозділи рухаються з боку кордону повз Вовчанську громаду у бік селища Білий Колодязь.
- Мразь перешла на сторону оккупантов, когда они зашли.
- Харківська область: оперативна інформація станом на 07:00 05 липня 2023 року.
- Вирва просто посеред вулиці: якими стали наслідки обстрілу Білого Колодязя (відео).
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 9 червня 2012.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Білий Колодязь // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Офіційний сайт селища Білий Колодязь
- Волостныя, станичныя, сельския, гминныя правления и управления, а также полицейские станы всей России с обозначением места их нахождения : ( )[рос. дореф.]. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi lij Kolo dyaz selishe u Vovchanskij miskij gromadi Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Selishe Bilij Kolodyaz Koordinati 50 12 31 pn sh 37 05 49 sh d 50 2086111111387723 pn sh 37 09694444447177375 sh d 50 2086111111387723 37 09694444447177375 Koordinati 50 12 31 pn sh 37 05 49 sh d 50 2086111111387723 pn sh 37 09694444447177375 sh d 50 2086111111387723 37 09694444447177375 Krayina Ukrayina UkrayinaOblast Harkivska oblastRajon Chuguyivskij rajonGromada Vovchanska miska gromadaStarosta pani Anastasiya BondarenkoData zasnuvannya 1760Persha zgadka 1761Selishe z 1938 yak selishe miskogo tipu 2024 yak selishe Plosha 15 6 km Nad rivnem morya 189 mKlimat pomirno kontinentalnijNaselennya 3 698 na 01 sichnya 2021 Gustota naselennya 244 48 osib km Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 380 57 41HHHHHPoshtovij indeks 62540Avtomobilnij kod AH KH 21KATOTTG 6321655300GeoNames 712474Adresa 62540 vul Geroyiv Ukrayini bud 6Oficijnij sajt oksyur wixsite com bilyikolodiazBilij KolodyazBilij Kolodyaz Ukrayina Bilij KolodyazBilij Kolodyaz Harkivska oblast Bilij KolodyazBilij Kolodyaz Chuguyivskij rajon Bilij Kolodyaz u Vikishovishi Centr Bilokolodyazkogo starostinskogo okrugu Geografichne roztashuvannyaSelishe roztashovane na pochatku balki Yar Bilij yakoyu protikaye bezimenna richka i cherez 10 km vpadaye v richku Vovchu na yakij kilka zagat Za 4 km znahodyatsya vitoki richki Pilna Na vidstani kilometra roztashovane selo Yurchenkove Vidstan do centru gromadi mista Vovchanska po shose 14 km po zaliznici 18 km U selishi ye odnojmenna zaliznichna stanciya prohodit avtomobilna doroga T 2104 NaselennyaMovnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 4 211 97 25 Rosijska 97 2 24 Inshe 22 0 51 Razom 4 330 100 00 Istorichni vidomostiTeritoriya Shidnoyi Ukrayini bula zaselena lyudmi she v dobu rannogo paleolitu pro sho svidchit znajdena stoyanka bilya sela Yaremivki Izyumskogo rajonu Harkivskoyi oblasti V chasi piznogo paleolitu Shidnya Yevropa cherez zmini klimatichnih umov bula vkrita lodovikom a richki sho brali pochatok z lodovika pidchas jogo tanennya utvoryuvali dolini terasi vzdovzh Siverskogo Doncya Kam yani znaryaddya togo chasu viyavleno v Bogoduhivskomu Balaklijskomu ta Izyumskomu rajonah Potim cya miscevist bula vkrita morem sho vidstupilo na pivden zalishivshi veliki tovshi krejdi yaki vistupayut pryamo na poverhnyu Zokrema pravij bereg richki Vovchi yaka protikaye v Vovchanskomu rajoni poblizu sil Mala Vovcha Mikolayivka Volohivka Zemlyanki Nesterne Ohrimivka ce krejdyani gori z dosit krutimi shilami Na teritoriyi Shidnoyi Ukrayini znajdeno poselennya chasiv neolitu ta bronzovogo viku doslidzhuvalisya pam yatki skifiv chernyahivskoyi kulturi poselennya siveryan VIII IH st Z kincya IH st teritoriya Shidnoyi Ukrayini uvijshla do skladu Kiyivskoyi derzhavi a z HI stolittya nalezhala do Chernigivskogo piznishe Pereyaslavskogo ta Novgorod Siverskogo knyazivstv Mongolo tatarska navala a zgodom tatarski napadi na kilka stolit peretvorili osvoyeni zemli v bezlyudne Dike Pole Same tut mizh lisami j bolotami prohodiv sumnozvisnij Muravskij shlyah z Krimu na Rus po yakomu zdijsnyuvali nabigi za zdobichchyu ta nevilnikami krimski ta nogajski tatari Dlya zahistu vid nih na pochatku XVII st sered Dikogo polya pochali stvoryuvatisya pershi malochiselni ukripleni punkti neveliki forteci ta ostrogi Careborisiv 1600 Chuguyiv 1638 Saltiv 1639 Valki 1646 Aktivne osvoyennya cih zemel rozpochalos u 30 ti rr XVII st a masovogo harakteru distalo pid chas vijni Hmelnickogo 1648 1657 rr Todi na velikih teritoriyah suchasnogo Pivnichnogo Shodu Ukrayini perevazhno meshkali vihidci z Zadniprov ya Poselennya sho zasnovuvalisya ukrayinskimi pereselencyami nazivalisya slobodami zvidsi nazva Slobidska Ukrayina abo Slobozhanshina vid slova svoboda centrom yakoyi stav Harkiv zasnovanij u 1654 r na zlitti richok Harkiv i Lopan U 1674 roci kozak Martin Prokopovich Starochudnij zasnuvav slobodu Vovchi Vodi z 1776 roku Vovchansk yaka zgodom staye sotennim mistechkom Harkivskogo kozachogo Slobidskogo polku Zemlyami v ti chasi na teritoriyi suchasnogo Bilogo Kolodyazya koristuvalisya kozaki Vovchanskoyi sotni yaki zasnuvali nepodalik kilka hutoriv Voni nesli storozhovu sluzhbu zajmalisya zemlerobstvom tvarinnictvom i priganyali na vodopij do kolodyazya z vodoyu biluvatogo koloru svoyu hudobu iz za chogo kolodyaz buv nazvanij bilim Pisemna zgadka Persha pisemna zgadka pro naselenij punkt Bilij Kolodyaz pripadaye na 1761 rik V opisi zemel za cej rik skazano sho z 1760 roku stala zaselyatisya sloboda Bilij Kolodyaz v yakij todi nalichuvalosya 30 dvoriv Sloboda bula privatno vlasnickoyu Naselennya yiyi dosit shvidko zbilshuvalasya cherez desyat rokiv tut meshkalo 452 osobi a 1790 roku 1 647 osib Vsi navkolishni zemli tut nalezhali vijskovomu ta derzhavnomu diyachu Rosijskoyi imperiyi Ivanu Simonovichu Gendrikovu 1719 1778 Same graf Gendrikov u tomu zh roci pobuduvav tut pershij hram na chest Iverskoyi ikoni Bozhoyi Materi obraz yakoyi na grudyah za perekazami spas grafa zahistivshi jogo vid kuli pid chas bitvi Hram buv pobudovana na misci suchasnogo shkilnogo sportivnogo majdanchika Vidomo sho do hramu priblizno 1762 roku bula pribudovana kimnata u yakij pracyuvala cerkovno parafiyanska shkola U XIX storichchya U XIX storichchi Bilij Kolodyaz i navkolishni zemli 8 tis desyatin perejshli u vlasnist generalskoyi rodini Skaloniv a zhiteli sela stali yih kripakami Dvoryanskij rid Skalon yakij pohodit vid francuzkogo gugenota Georgiya de Skalona vnesenij v rodovidni knigi Volodimirskoyi Katerinoslavskoyi Kurskoyi Podilskoyi Sankt Peterburzkoyi i Harkivskoyi gubernij Za arhivnimi zapisami iz selishem pov yazane im ya Antona Oleksandrovicha Skalona 1804 1899 shtabs rotmistra Lejb gvardiyi ulanskogo polku dijsnogo statskogo radnika kamergera Vidomo sho u 1833 roci jogo druzhina majorsha Vira Fedorivna Skalon 1812 1844 i Katerina Andriyivna urodzhena grafineyu Gendrikovoyu pobuduvali na inshij storoni kolodyazya kam yanij hram yak i ranishe v chest Iverskoyi ikoni Bozhoyi Materi yakij buv pidirvanij bilshovikami pislya 1917 roku Cogo zh roku obraz Iverskoyi ikoni Bozhoyi Materi zavdyaki pomishici Viri Fedorivni obroblenij v sribnu glyancevu rizu i prikrashenij almazami U 1834 roku A O Skalon stav dijsnim chlenom Imperatorskogo Moskovskogo tovaristva silskogo gospodarstva A vzhe u 1836 roci vlashtuvav u slobodi Bilij Kolodyaz Vovchanskogo povitu pershij u Harkivskij guberniyi cukrovarnij zavod yakij pracyuvav shlyahom holodnoyi vimochki i postijno dbav pro vvedennya novih udoskonalen Z 1837 roku vin chlen Komitetu yakij sposterigaye za depo nasinnya pri Tovaristvi a z 1839 roku chlen Komitetu cukrovariv 1840 roku za postijni praci za zvannyam chlena Komitetu zaviduvacha diyeyu depo nasinnya nagorodzhenij sribnoyu medallyu Pomistiv v pracyah Tovaristva kilka statej po cukroburyakovomu virobnictvu O zavodskoj otchetnosti Zemledelcheskij zhurnal 1841 rik 2 stor 59 O hode sveklosaharnogo zavoda ustroennogo v Harkovskoj gubernii Zapiski gg saharovarov 1838 rik i Opyt nad dobyvaniem sahara iz kukuruzy tam zhe 1839 rik Zhittya selyan u Bilomu Kolodyazi bulo duzhe tyazhkim Pomishik Skalon primushuvav kripakiv pracyuvati na cukrovih plantaciyah yaki zabezpechuvali sirovinoyu cukrovij zavod Shoroku pid cukrovi buryaki vidvodili priblizno 550 desyatin zemli Vsi roboti z viroshuvannya ciyeyi kulturi provadilisya vruchnu Kripakiv yaki z tih chi inshih prichin ne vihodili na robotu zhorstoko karali Chasto cherez panshinni roboti yim ne zalishalosya chasu dlya obrobitku svoyih klaptikiv zemli i tomu voni zmusheni buli pracyuvati i vnochi Velikoyi shkodi zavdavali selyanam stihijni liha nevrozhayi i padizh hudobi vnaslidok chogo chasto vinikav golod a takozh epidemiyi 1848 roku protyagom lipnya u slobodi pomerlo vid holeri 182 lyudini 1849 roku cinga vrazila tretyu chastinu zhiteliv i protyagom dvoh misyaciv bereznya i kvitnya pomerlo vid neyi 127 osib Poryad z zemlerobstvom selyani zajmalisya riznimi promislami zokrema tkactvom chobotarstvom limarstvom teslyarstvom ta inshimi Na chas reformi 1861 roku Bilij Kolodyaz buv volosnim centrom Vovchanskogo povitu Skasuvannya kriposnogo prava ne polipshilo zemelnogo stanovisha selyanstva V yih koristuvanni zalishilosya navit menshe zemli nizh bulo do reformi Shob proisnuvati selyani zmusheni buli najmatisya na zavod i v ekonomiyu Skaloniv Za danimi na 1864 rik u vlasnickomu seli meshkalo 997 osib 499 cholovikiv ta 498 zhinok nalichuvalos 165 dvorovih gospodarstv krim pravoslavnoyi cerkvi ta cukrovogo zavodu isnuvav vivcharnij zavod likarnya Sloboda bula centrom Bilokolodyazkoyi volosti Vovchanskogo povitu ta Tretogo policejskogo stanu Vovchanskogo povitu i tut znahodivsya stanovij pristav 1885 roku kilkist dvorovih gospodarstv zrosla do 250 meshkanciv do 1253 Isnuvali tri lavki cegelnij ta vivcharnij zavodi p yat raziv na rik vidbuvalis yarmarki Hocha u slobodi z 1872 roku funkcionuvala cerkovno prihodska shkola z troma klyasami navchannya zgodom parafiyalne uchilishe bilshist zhiteliv zalishalis negramotnimi U 1890 roci poblizu sela bulo prokladeno zaliznicyu sho zv yazuvala zokrema bilshist isnuyuchih todi cukrovih zavodiv Kurskoyi ta Harkivskoyi gubernij Pobudova zaliznici dala poshtovh dlya dalshogo rozvitku cukrovoyi promislovosti i vzagali pozhvavlennya gospodarskoyi diyalnosti 1899 roku na cukrovomu zavodi v Bilomu Kolodyazi pracyuvalo ponad 550 postijnih robitnikiv Za sezon na zavodi robili 181 tisyachu pudiv cukru XX storichchya U 1902 roci vlasnik zavodu pomishik Skalon virishiv perenesti jogo blizhche do zaliznici i na pochatku 1905 roku v Bilomu Kolodyazi bulo sporudzheno novij cukrovij zavod a starij zneseno Na novomu pidpriyemstvi pracyuvalo ponad tisyachu robitnikiv Na inshih pidpriyemstvah Skaloniv sho isnuvali v seli mehanichna majsternya cegelnij zavod parovij mlin ta in pracyuvalo 632 robitniki V cej period zoseredzhuvalos 42 6 postijnih robitnikiv vsogo Vovchanskogo povitu Za rahunok nadvirnoyi radnici Skalon mistilasya v slobodi bogadilnya na 16 dush cholovik ta 19 druzhin Z 1903 roku pracyuvav feldshersko akusherskij punkt Najgirshi umovi praci buli v ekonomici Robochij den v litnij period trivav vid zori do zori a oplata stanovila ne bilshe 18 krb na misyac V zimovij period robitniki oderzhuvali v misyac lishe 3 4 krb zhinok u cej chas zovsim ne najmali na robotu Shob menshe platiti Skalon najmav selyan bidnyakiv z gluhih kutkiv Rosiyi na pevnij strok Takih robitnikiv nazivali strokovimi Sered nih bulo bagato zhinok Pracyuvali mi zgaduye pro ti chasi kolishnya robitnicya M P Cvirenko po 16 18 godin na dobu Nochuvali v kazarmah abo sarayah Tut bulo tisno brudno bagato robitnikiv hvorilo na tif Buli vipadki smerti robitnic i v poli Na cukrovomu zavodi vikoristovuvalasya dityacha pracya Pidlitki pracyuvali na rivni z doroslimi a oderzhuvali oplatu v 2 3 razi menshu Visim rokiv meni dovelosya pracyuvati uchnem pisav M M Hizhnyak odin z starih robitnikiv cogo pidpriyemstva bo platili menshe Bagato procesiv na zavodi vikonuvalosya vruchnu zokrema buryaki terli pa tertkah Selyani ne mirilisya z svoyim tyazhkim stanovishem i pidnimalisya na borotbu proti ekspluatatoriv Klasova borotba z kozhnim rokom nabirala gostrishih form Na pochatku 1904 roku grupa robitnikiv cukrovogo zavodu i mehanichnoyi majsterni v t ch I M Sobol K P Tovolzhanskij S T Shevchenko ta inshi organizuvala pidpilnij gurtok Zbori chleniv gurtka provadilisya vechorami v hati slyusarya zavodu L T Siroti Na zborah obgovoryuvali pitannya pro stanovishe robitnikiv chitali proklyamaciyi yaki privozilisya z Harkova nakreslyuvali zahodi po organizaciyi politichnoyi agitaciyi sered robitnikiv Pid vilivom sociyal demokratichnoyi propagandi kilkist chleniv gurtka za korotkij chas zrosla do sta lyudej Gurtkivci rozgornuli pidgotovku do strajku Propagandu sered robitnikiv cukrovogo zavodu veli slyusari V S Usov L T Sirota ta inshi a sered podennih ta strokovih robitnikiv I M Sobol K P Tovolzhanskij S T Shevchenko Strajki 1905 roku Gurkit revolyucijnih podij 1905 roku dokotivsya i do Bilogo Kolodyazya 11 listopada v seli rozpochavsya strajk Ob 11 godini obidvi zmini robitnikiv zustrilisya bilya vorit pidpriyemstva U cej chas prolunav zavodskij gudok yakij zvuchav na pochatku ta kinci praci u cukrovomu zavodi signal do pochatku strajku Ponad tisyachu robitnikiv pripinili robotu Upravitel zavodu sho z yavivsya v otochenni stanovih i zhandarmiv pochav pogrozhuvati zvilnennyam Ale u vidpovid na ce vistupiv predstavnik harkivskoyi sociyal demokratichnoyi organizaciyi z zaklikom Tovarishi Ne postupajtesya poki ne zadovolnyat vashih vimog Ne virte cim pavukam Cilu nich u seli bulo nespokijno Na svitanku 12 listopada v Bilij Kolodyaz pribuli eskadron draguniv i zagin soldativ Voni otochili robitnikiv yaki znov zibralisya Ale j pered licem vijskovoyi sili robitniki vistoyali Dva tizhni voni strajkuvali i vigrali borotbu Upravitel zmushenij buv zadovolniti bilshist vimog robitnikiv Administraciya zavodu zobov yazalasya vstanoviti 8 godinnij robochij den iz zberezhennyam oplati praci sho bula do strajku polipshiti harchuvannya ta zhitlovi umovi strokovih robitnikiv vidati specodyag oplatiti prostoyi i golovne ne vzhivati niyakih represij proti uchasnikiv strajku Ce bula velika hoch i timchasova peremoga robitnikiv U berezni 1906 roku koli cukrovu sirovinu bulo pererobleno administraciya zavodu namagalas anulyuvati svoyi zobov yazannya pered robitnikami posilayuchis na neobhidnist remontu zavodu Ale robitniki zastrajkuvali i administraciya zmushena bula chastkovo zadovolniti yih vimogi Pered Pershoyu Svitovoyu ta u chasi vijni Vidomo sho u 1910 roci v Bilij Kolodyaz z Ameriki bulo dostavleno kuplenij Skalonom za 15 tisyach krb pershij traktor yakij pracyuvav na kam yanomu vugilli ta buv zavbilshki z parovoz 1912 roku v slobodi bula stvorena bilshovicka organizaciya robitnikiv cukrovogo zavodu pochatok diyi yakoyi datuyetsya she 1904 rokom yak nevelikogo tayemnogo gurtka Kerivnikom buv Straton Danilovich Olyejnikov U 1912 roci Vasil Grigorovich Kolokolcov 1867 1934 graf mecenat golova Vovchanskoyi zemskoyi upravi vidomij diyach Rosijskoyi imperiyi pobuduvav u Bilomu Kolodyazi za proyektom arhitektora Kostyantina Mikolajovicha Zhukova 1874 1940 novu zemsku shkolu budivlya yakoyi stoyit i zaraz nini ce Hram Iverskoyi ikoni Bozhoyi Materi Arhitektor dlya ditej stvoriv ne prosto shkilnij budinok a kazkovo romantichnij obraz palacu navchannya i ne des tam u misti a v seli V cej zhe chas zakladeno i dva novih korpusi shkoli kraj shlyahu sho viv na Vovchansk Vignali stini ale revolyucijni podiyi ne dali zakinchiti budivnictvo shkoli Pislya porazki pershoyi rosijskoyi revolyuciyi carskij uryad yakij pragnuv stvoriti sobi oporu na seli proviv stolipinsku reformu Na pochatku HH stolittya u vlasnosti Bilokolodyazkogo silskogo tovaristva 499 cholovik znahodilos 1 628 desyatin ornoyi i prisadibnoyi zemli U serpni 1912 roku pochalos vidilennya vidrubiv Na pochatku 1914 roku 349 gospodarstv oderzhali vidrubi v yih volodinni znahodilos 1 572 desyatini zemli v serednomu 4 4 desyatini na gospodarstvo Rozmezhuvannya selyan posililos Duzhe shvidko bagato bidnyakiv rozorilosya bo zbirali nizki vrozhayi bilya 30 pudiv z desyatini a dovelosya krim podatkiv platiti za rizni borgi za zemlevporyadkuvalni roboti i procenti po nih Yih zemli za bezcinok skupovuvali bagati selyani V lipni 1915 roku robitniki zavodu znovu strajkuvali i administraciya bula zmushena zadovolniti ryad yih vimog zokrema zbilshiti zarobitnu platu na 10 vidsotkiv zmenshiti shtrafi tosho Cogo zh roku v slobodi vidkrita she odna likarnya Z pochatkom Pershoyi svitovoyi imperiyalistichnoyi vijni bagatoh robitnikiv zavodu bulo mobilizovano v armiyu i vidpravleno na front Zamist nih na zavodi Skalona vikoristovuvali polonenih zokrema avstrijciv yaki pracyuvali v ekonomiyi i na zavodi pid ohoronoyu kozakiv do seredini 1917 roku Spirayuchis na kozakiv vlasnik zavodu zhorstoko rozpravlyavsya z robitnikami zvilnyayuchi kozhnogo hto viyavlyav nevdovolennya umovami praci abo buv neblagonadijnim A v seli narostalo nevdovolennya vijnoyu tyazhkim stanovishem trudyashih Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi Pislya povalennya carizmu v lyutomu 1917 roku v Bilomu Kolodyazi na mitingu robitnikiv i selyan 06 bereznya bulo obrano volosnu Radu U travni 1917 roku stvoreno zemelnij komitet a na cukrovomu zavodi zavodskij profspilkovij komitet Veliku trivogu v robitnikiv i selyan Bilogo Kolodyazya yak i u trudivnikiv inshih mist i sil Ukrayini viklikav Kornilovskij zakolot Zibravshis 07 veresnya 1917 roku na miting voni viznali vistup Kornilova kontrrevolyucijnim i uhvalili vsilyako pidtrimuvati Radu robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ vstupiti v revolyucijnu bojovu druzhinu i jti na zahist svobodi i revolyuciyi Zvistka pro peremogu zbrojnogo povstannya robitnikiv i soldativ Petrograda shvidko doletili do Bilogo Kolodyazya Robitniki vzyali kerivnictvo cukrovim zavodom v svoyi ruki Dlya upravlinnya pidpriyemstvom bulo stvoreno kolegiyu golovoyu yakoyi obrali bilshovika M M Hizhnyaka U chasi Ukrayinskoyi revolyuciyi V kinci 1917 roku v Bilij Kolodyaz uvirvavsya zagin ukrayinskih burzhuaznih nacionalistiv yakij namagavsya vstanoviti tut vladu Centralnoyi Radi Ale nezabarom voni buli vignani z sela vijskovoyu druzhinoyu stvorenoyu z chisla robitnikiv zavodu i soldativ sho povernulisya z frontiv V sichni 1918 roku v Bilomu Kolodyazi stvoreno volosnij vijskovo revolyucijnij komitet Na cukrovomu zavodi bula organizovana vijskova druzhina iz trohsot robitnikiv yaka oderzhala z Harkova 250 gvintivok i chotiri kulemeti Vijskova druzhina ne tilki vignala zagin nacionalistiv z sela a j dopomogla podolati opir burzhuaziyi u Vovchansku i vstanoviti tam Radyansku vladu Ale vesnoyu 1918 roku v Bilomu Kolodyazi radyanske budivnictvo bulo perervano zagarbnikami yaki okupuvali Ukrayinu V selo vstupila rota nimeckih vijsk i zagin Centralnoyi radi iz simdesyati osib Voni grabuvali selyan vivozili prodovolstvo Pid vladoyu Sovitiv V listopadi 1918 roku v Bilij Kolodyaz tayemno priyihav bilshovik M M Hizhnyak Vin sklikav na cukrovomu zavodi nelegalni zbori robitnikiv na yakih bulo virisheno vidkopati zbroyu zahovanu pid chas vidstupu i stvoriti vijskovij zagin Sformovanij za korotkij strok zagin ne dopustiv vivezennya v Nimechchinu 60 tisyach pudiv cukru sho lezhav na skladah zavodu rozgromiv getmansku upravu v seli U grudni 1918 roku v Bilomu Kolodyazi bulo vidnovleno Radyansku vladu Na pochatku 1919 roku na cukrovomu zavodi vinik komunistichnij oseredok Do jogo skladu vvijshlo 14 osib M M Hizhnyak P I Moroz J D Bilinskij L K Tovolzhanskij I P Petrenko S T Shevchenko ta inshi Vsi komunisti buli robitnikami zavodu i brali aktivnu uchast u borotbi za vstanovlennya i zmicnennya Radyanskoyi vladi v seli Odnim z pershih vazhlivih zahodiv zdijsnenih z iniciativi komunistiv buli zbir i vidpravka na im ya V I Lenina majzhe 1 100 pudiv hliba dlya goloduyuchih robitnikiv Moskvi i Petrograda Pid kerivnictvom partijnogo oseredku na zavodi bulo organizovano remont obladnannya komunisti dopomagali selyanam pidgotuvatisya do vesnyanoyi sivbi 1919 roku V mehanichnih majsternyah provodivsya remont silskogospodarskih znaryad Na zavodi buv ustanovlenij 8 godinnij robochij den Bagato simej robitnikiv oderzhali zhitlo Rozpochalisya zanyattya v shkoli bulo vidkrito klub im Lunacharskogo U kvitni 1919 roku v misti Vovchansku vidbulasya Persha povitova konferenciya selyanskoyi bidnoti Bulo uhvaleno rishennya likviduvati tridcyat najkrupnishih pomishichih mayetkiv Skalona v Bilomu Kolodyazi Gendrikova v Grafskomu Kolokolcova u Verhnij Pisarivci Botkina u Pletenivci ta in Partijnij oseredok vzhivav takozh zahodiv do organizaciyi zbrojnih zagoniv dlya borotbi proti riznogo rodu band Tak na teritoriyi Bilokolodyazkoyi volosti bula rozgromlena anarhistska banda sho terorizuvala naselennya Komunisti sela bilisya proti denikinciv yaki 17 chervnya vderlisya u Bilij Kolodyaz Nastali tyazhki chasi dlya robitnikiv i selyan Bilogvardijci vidnovlyuvali stari poryadki grabuvali naselennya katuvali robitnikiv i selyan osoblivo tih hto hoch u yakijs formi vislovlyuvav svoyi simpatiyi do Radyanskoyi vladi V kinci 1919 roku pid udarami Chervonoyi Armiyi denikinci pochali vidstupati U Bilomu Kolodyazi buli vidnovleni organi Radyanskoyi vladi rozpochato vidbudovni roboti ta zdijsnennya sociyalistichnih peretvoren Cukrovij zavod buv nacionalizovanij i perejshov u vlasnist narodu Vidpovidno do zakonu vid 05 lyutogo 1920 roku zemlya bula peredana nezamozhnim selyanam i bidnyakam U travni 1920 roku v seli pochav diyati Komitet nezamozhnih selyan golovoyu yakogo dovgij chas buv selyanin bidnyak P S Kuhtenko Z pershih dniv svogo isnuvannya KNS spravlyav znachnij viliv na politichne i gromadske zhittya sela Komnezam proviv znachnu robotu po utverdzhennyu i zmicnennyu sociyalistichnih zavoyuvan organizovuvav finansovu dopomogu shkolam i vchitelyam kulturno osvitnyu robotu viv aktivnu borotbu z bandami z spekulyantami i rozkradachami narodnogo dobra V listopadi 1920 roku za rishennyam gromadskih organizacij sela u kurkuliv buli vilucheni znachni lishki zerna yaki peredano u fond Chervonoyi Armiyi i dlya potreb simej chervonoarmijciv ta nezamozhnikiv Znachno polipsheno robotu robitnichogo kooperativu Nadiya Komunisti za dopomogoyu komsomolciv i zhinok selyanok vidkrili v seli budinok dlya ditej sirit batki yakih zaginuli v period gromadyanskoyi vijni Bulo stvoreno takozh punkti liknepu i shkoli malopismennih U 1920 1921 rr navchalnij proces v usih shkolah Vovchanskogo povitu buv perebudovanij vvedeno obov yazkove chotiriklasne pochatkove navchannya Velika uvaga pridilyalas pidgotovci do pusku cukrovogo zavodu 1921 roku pri zavodi bulo vidkrito shkolu FZU Z 1922 roku zavod pochav vikonuvati plani pererobki cukrovoyi sirovini 13 serpnya togo zh roku na prohannya robitnikiv cukrozavod buv nazvanij im yam G I Petrovskogo Za uspishne provedennya sezonu 1922 roku Harkivske viddilennya cukrotrestu viznalo kolektiv cukrovogo zavodu im Petrovskogo krashim i nagorodilo perehidnim Chervonim Praporom Zgidno administrativnoyi reformi 1923 roku v skladi Harkivskoyi okrugi bulo stvoreno Bilokolodyazkij rajon Do nogo uvijshli Bilokolodyazka volost i chastini Volohivskoyi Chervonoarmijskoyi i Vilhovatskoyi volostej kolishnogo Vovchanskogo povitu Rajon rozformovano v kinci 1929 roku Rik u rik cukrovij zavod zbilshuvav vipusk cukru Yaksho v 1923 roci za dobu tut viroblyali 5 tis pudiv produkciyi to v 1924 roci 7 2 tis pudiv a v 1925 roci kolektiv pidpriyemstva za dobovim virobnictvom cukru perevishiv pokazniki 1919 roku Ce dalo mozhlivist visunuti pered kolektivom robitnikiv ta inzhenerno tehnichnih pracivnikiv nove zavdannya ne tilki zbilshuvati vipusk produkciyi a j dobivatis znizhennya yiyi sobivartosti Vazhlivu rol u spravi rozshirenij posiviv cukrovih buryakiv dlya povnogo zabezpechennya zavodu sirovinoyu na virobnichij sezon vidigravav Komitet nezamozhnih selyan Vin dbav pro zagotivlyu dobriv vidilyav krediti dlya pridbannya kondicijnogo nasinnya tehniki tosho Pitannya pro oderzhannya visokih urozhayiv cukrovih buryakiv chasto obgovoryuvalosya na zagalnih zborah i zborah aktivu KNS U veresni 1925 roku G I Petrovskij vidvidav Bilij Kolodyaz i vistupiv pered robitnikami Za rishennyam komnezamu v 1925 roci grupa selyan bula vidryadzhena na navchannya u Slov yanskij tehnikum i vechirnij robitfak do finansovo ekonomichnogo institutu i na kursi u Vovchansk v radpartshkolu i v silskogospodarskij institut Znachnu uvagu pridilyav KNS peredvibornij kampaniyi po viborah do miscevih organiv vladi Na kinec 1925 roku v Bilomu Kolodyazi bulo stvoreno kilka nevelikih silskogospodarskih artilej i TSOZiv Komunisti roz yasnyuvali selyanam perevagi kolektivnogo gospodaryuvannya pered individualnim veli pidgotovku do perehodu trudivnikiv sela na sociyalistichnij shlyah U period 1926 1927 rokiv zavdyaki zaviduvachovi semilitnoyi shkoli Pantelejmonu Bondarenkovi pochinayetsya navchannya u novij shkoli na vulici Vovchanskij dlya 5 7 klyasiv Same P V Bondarenko rozbiraye odin korpus nedobudovanoyi shkoli za selom i cogo budivelnogo materialu vistachaye shob dobuduvati cyu novu shkolu Shkola mala dva poverhi na pershomu navchalni klasi na drugomu zhitlovi kimnati dlya vchiteliv Pracyuvala yidalnya buv sportivnij majdanchik kabineti buli oblashtovani meblyami cukrovij zavod vidiliv poblizu zemli dlya dilyanok pid ogorodinu I obov yazkovo za staroyu kozackoyu tradiciyeyu vikopali kolodyaz yakij zberigsya do sih pir 1 4 klasi v toj chas navchalisya u centri sela u shkoli yaku zbuduvav Kolokolcov U 1928 roci stvoreno hliboprijmalnij punkt Zagotzerno pershim direktorom yakogo buv F V Oleksiyenko Iz rozpovidej starozhiliv vidomo sho vid pochatku ce bulo gospodarstvo kudi selyani organizovani u TOZi ta SOZi komuni zi spilnogo obrobitku zemli zvozili viroshene zbizhzhya Robitniki pidpriyemstva Zagotzerno vruchnu rozvantazhuvali zerno z voziv u mishkah ta zasipali jogo u komori ambari U roki koli Fedir Vasilovich ocholyuvav Bilokolodyazkij hliboprijmalnij punkt Zagotzerno buli zbudovani pershi skladski primishennya mistkistyu 12 8 tis ton U chervni 1929 roku v Bilomu Kolodyazi vidbulasya viznachna podiya Na centralnij ploshi de zibralosya ponad 10 tisyach trudyashih z Vovchanskogo rajonu v urochistij obstanovci bulo pidpisano dogovir na sociyalistichne zmagannya mizh Harkivskoyu i Doneckoyu okrugami Hliborobi vklyuchilisya u borotbu za masove stvorennya kooperativnih gospodarstv pidvishennya vrozhajnosti vsih silskogospodarskih kultur pidnesennya materiyalnogo rivnya vsih trudivnikiv U 1929 roci vsi selyani Bilogo Kolodyazya vstupili u TSOZi Voni zvernulisya z zaklikom do stvorennya kolektivnih gospodarstv v usih selah Ukrayini V yihnomu listi do gazeti Komunist zaznachalos Bez stvorennya velikih kulturnih gospodarstv mi trudnoshiv ne likviduyemo Otozh iduchi za vkazivkami vashogo kerivnika Komunistichnoyi partiyi mi selyani Bilogo Kolodyazya cilim selom virishili organizuvati dva TSOZi odin im Selinternu drugij Chervona Ukrayina Zamist 242 rozporoshenih dribnih gospodarstv u nas teper bude dva TSOZi sho ob yednuvatimut 1 870 ga zemli Dnem pochatku isnuvannya nashih TSOZiv mi vvazhayemo 2 veresnya den kolektivizaciyi nashoyi krayini Mi tverdo perekonani sho she rik dva tri i vsya Ukrayina vkriyetsya velikimi sociyalistichnimi gospodarstvami Na pochin selyan Bilogo Kolodyazya vidguknulisya todi sotni sil Radyanskoyi Ukrayini Gazeta Komunist shiroko populyarizuvala list zagalnih zboriv bilokolodyazkih selyan drukuvala vidguki i rozpovidi pro hid kolektivizaciyi 1930 roku obidva TSOZi v Bilomu Kolodyazi ob yednalisya i poklali pochatok silskogospodarskij artili Chervonij selyanin yaku v 1934 roci perejmenovano v kolgosp im Kirova Kurkuli vsilyako namagalisya zirvati perehid selyan na shlyah kolektivizaciyi V Bilomu Kolodyazi voni pidpalili kilka hat aktivistiv kolgospnogo ruhu skirt neobmolochenoyi pshenici sina i solomi sho nalezhali artili Vazhlivu rol u zmicnenni kolgospiv Bilogo Kolodyazya i navkolishnih sil vidigralo stvorennya u 1929 roci MTS Na pochatku 1930 roku vona nalichuvala 89 traktoriv 46 molotarok ta inshi mashini i prichipni znaryaddya Uzhe nastupnogo roku MTS vikonuvala znachnij obsyag najbilsh trudomistkih robit u silskogospodarskih artilyah Rik u rik riven mehanizaciyi praci v kolgospnomu virobnictvi neuhilno zbilshuvavsya 1930 roku v Bilomu Kolodyazi rozpochato rekonstrukciyu cukrovogo zavodu i stvoreno radgosp z viroshuvannya nasinnya cukrovih buryakiv dlya buryakosiyuchih kolgospiv i radgospiv zoni zavodu Pislya rekonstrukciyi zavod peretvoreno u kombinat yakij bulo nazvano Pershim Petrovskim cukrovim kombinatom 1938 roku vin pereroblyav za dobu 11 2 tis c sirovini U peredvoyennij period na zavodi bula velika partijna organizaciya 137 chleniv i kandidativ u chleni partiyi sho uspishno mobilizuvala kolektiv pidpriyemstva na vikonannya planiv virobnictva cukru dlya potreb krayini U Bilomu Kolodyazi u peredvoyennij period stalisya velichezni zmini v kulturnomu zhitti trudivnikiv Na kinec 1930 roku bulo povnistyu likvidovano nepismennist sered selyan Tut pracyuvali kursi po pidgotovci molodi do vstupu na robitfaki ta u vishi Na kursah navchalosya blizko sta lyudej 1931 roku pri MTS stvoreno robitfak yakij gotuvav molod do vstupu v Harkivskij institut mehanizaciyi silskogo gospodarstva V seli bulo zaprovadzheno obov yazkove navchannya dlya ditej shkilnogo viku vidkrito klub kinoteatr litnij teatr zaversheno radiofikaciyu Z kozhnim rokom polipshuvalosya zhittya trudyashih vono stavalo dedali zamozhnishim i kulturnishim Yaksho do 1917 roku v Bilomu Kolodyazi pracyuvav lishe odin likar i odin feldsher to v 1941 roci tut bulo p yat likariv i 20 osib inshogo medichnogo personalu Likarnya mala stacionar poliklinichne i pologove viddilennya 1931 roku v seli vidkrito apteku Selo postrazhdalo vnaslidok Golodomoru genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom Soyuzu RSR v 1932 1933 rokah kilkist vstanovlenih zhertv stanovit 230 lyudej U 1938 roci Bilij Kolodyaz bulo vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu Bilshist naselennya stanovili robitniki i sluzhbovci yaki pracyuvali na cukrovomu kombinati v mehanichnij majsterni na cegelnomu zavodi v MTS Zavdyaki vprovadzhennyu mehanizaciyi u silskogospodarske virobnictvo kolgospi i radgospi zoni diyalnosti Bilokolodyazkoyi MTS rik u rik zbilshuvali urozhajnist zernovih i produktivnist tvarinnictva 1939 roku voni buli uchasnikami Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki u Moskvi Period Drugoyi Svitovoyi Okupaciya ta zvilnennya V pershi zh dni napadu gitlerivskoyi Nimechchini na Radyanskij Soyuz blizko tisyachi komunistiv i komsomolciv a takozh bezpartijnih robitnikiv i kolgospnikiv Bilogo Kolodyazya pishli v ryadi Chervonoyi Armiyi stavshi na zahist svoyeyi sociyalistichnoyi vitchizni Shob uspishno vikonati zobov yazannya pered derzhavoyu i dopomogti krayini trudivniki Bilogo Kolodyazya z she bilshoyu energiyeyu vzyalisya za robotu Dlya zbirannya vrozhayu v MTS buli terminovo pidgotovleni 22 kombajneri 50 traktoristiv perevazhno z chisla zhinok Kolgosp i radgosp v 1941 roci zibrali nepoganij vrozhaj zernovih Znachnu chastinu hliba bulo peredano derzhavi dlya potreb armiyi i narodu Na cukrovomu kombinati dlya potreb armiyi bulo negajno nalagodzheno virobnictvo koncentrativ Selishna Rada deputativ trudyashih i partijna organizaciya vzhivali zahodiv po organizaciyi zagoniv narodnih mesnikiv Stvorenij zagin nalichuvav 120 lyudej Jogo bijci nalagodili ohoronu zavodu zaliznichnoyi stanciyi Z veresnya 1941 roku v selishi buli rozmisheni polovij gospital aerodrom armijski skladi Zhiteli vsilyako dopomagali vijskovim organizaciyam v yih roboti osoblivo gospitalyu de znahodilisya na likuvanni poraneni radyanski voyini Z nablizhennyam frontu bilokolodyazki cukroviki chastinu ustatkuvannya kombinatu evakuyuvali v mista Dzhambul nini Taraz Kazahskoyi RSR i Tokmak Tokmok Kirgizkoyi RSR Po bratnomu prijnyali trudivniki Serednoyi Aziyi svoyih ukrayinskih druziv stvorivshi yim neobhidni umovi dlya rozgortannya virobnictva a takozh normalnogo zhittya i pobutu 11 chervnya 1942 roku vijska nacistskoyi Nimechchini ta yiyi soyuznikiv okupuvali Bilij Kolodyaz Naperedodni v rajoni selisha vidbulisya zapekli boyi Na poli boyu lishilisya vbiti i poraneni chervonoarmijci Zhiteli sela pohovali zagiblih a tyazhko poranenih bijciv perenesli v budinok kolgospnici M I Yagnyuk V umovah okupaciyi radyanski patrioti perehovuyuchi poranenih likuvali yih Ale ne vsih bijciv vdalosya vryatuvati Fashisti znahodili poranenih i kinuli yih u tabir V period okupaciyi u shidnij chastini Vovchanskogo rajonu diyali partizanski zagoni Odnim z dobrovolciv zagonu 13 buv zhitel Bilogo Kolodyazya komunist V M Ryabchinskij 04 grudnya 1941 roku vin razom z inshimi partizanami dopomig perejti liniyu frontu 215 mu strileckomu polku komandir pidpolkovnik Kashlyayev Pid chas perehodu liniyi frontu polk nespodivano dlya voroga otochiv selo Rubizhne i zahopiv jogo V boyu bulo vbito ponad 100 fashistskih soldativ i oficeriv a partizani V M Ryabchinskij i M V Sinelnik znishili dvi garmati voroga Aktivno diyav u cih miscyah partizanskij zagin pid komanduvannyam I A Shepeleva yakij do vijni pracyuvav instruktorom Vovchanskogo rajkomu partiyi Uchasnikom cogo zagonu buv zhitel Bilogo Kolodyazya I S Shevchenko U listopadi 1942 roku grupa partizaniv cogo zagonu zaminuvala i pidirvala zaliznicyu na peregoni Vovchansk Bilij Kolodyaz Partizani zavdali chimalih vtrat vorogovi porushuyuchi zv yazok komunikaciyi tosho Fashisti kinuli proti nih znachni vijskovi sili 25 listopada 1942 roku karatelyam vdalosya otochiti narodnih mesnikiv u seli Starici Dva dni trivav zhorstokij bij pid chas yakogo geroyichno zaginuv nachalnik shtabu zagonu 13 V M Ryabchinskij Tragichno sklalasya i dolya partizana I S Shevchenka Pislya boyu vnochi vin prijshov u Bilij Kolodyaz na rozvidku Ale odin z miscevih prisluzhnikiv fashistiv vidav jogo policayam Kilka dniv I S Shevchenka katuvali v policiyi a potim vidpravili v gestapo de 03 grudnya 1942 roku jogo rozstrilyali 1946 roku na koshti naselennya v Bilomu Kolodyazi bulo vstanovleno pam yatnik voyinam yaki zaginuli v boyah Pid chas okupaciyi Bilogo Kolodyazya gitlerivci vchinili krivavu rozpravu nad radyanskimi aktivistami Voni rozstrilyali i zakatuvali 15 zhiteliv litnogo kolgospnika odnogo z organizatoriv komnezamu v seli K I Miroshnichenka vchitelya I S Chekmarova komsomolciv V I Kucenka I M Rubana ta inshih Na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno tridcyat zhiteliv Vidstupayuchi z Bilogo Kolodyazya okupanti zapodiyali jomu velikoyi shkodi Buli zrujnovani serednya shkola vokzal zavodski skladi pid yizni shlyahi litnij teatr poshkodzhenij klub znisheni park i lis na ploshi 15 ga Fashisti spalili blizko 100 budinkiv Voni namagalisya visaditi v povitrya i cukrovij kombinat ale radyanski voyini rozvidniki vchasno perehopili vorozhih pidrivnikiv i zneshkodili yih Zbitki zapodiyani Bilomu Kolodyazyu nacistskimi zagarbnikami tilki po zavodu radgospu MTS i mehanichnij majsterni stanovlyat bilsh yak 41 9 mln krb Povoyenni roki Do seredini serpnya 1943 roku Bilij Kolodyaz perebuvav u prifrontovij smuzi Popri ce kolektivi radgospu i kolgospu im Kirova proveli vesnyanu sivbu i zibrali vrozhaj z ploshi 2 654 ga Voni znachno perevikonali vstanovlenij plan hlibozagotivel Vidrazu zh pislya vizvolennya selisha v nomu pochali rozgortatisya vidbudovni roboti V comu zh roci vidnoviv svoyu robotu hliboprijmalnij punkt Zagotzerno Vidpovidno do arhivnogo dokumentu a same nakazu vid 28 serpnya 1943 roku 1 Bilokolodyazkogo punktu Zagotzerno zokrema pp 1 2 zafiksovano fakt vstupu na posadu direktora D T Virvikneta ta zatverdzheno shtat pracivnikiv a os p 3 vsih pracivnikiv zobov yazano prijom zerna zdijsnyuvati vid zori do zori shodenno U povoyenni roki skladski mistkosti pidpriyemstva Zagotzerno buli zbilsheni do 30 tis tonn Cukrovij kombinat bulo pusheno v diyu v 1944 roci V tomu zh roci stali do ladu mehanichna majsternya elektrostanciya vodokachka laznya Vidnovili svoyu diyalnist kulturno osvitni zakladi shkoli klub kinoteatr radiovuzol Odnochasno jshla vidbudova MTS 1950 roku vona mala 73 traktori yaki vikonuvali vsi osnovni silskogospodarski roboti v kolgospah U comu zh roci 13 traktornih brigad MTS perejshli na gosprozrahunok Todi zh u Bilomu Kolodyazi zbudovano novij hliboprijmalnij punkt a cherez tri roki maslozavod i punkt po vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi ta svinej Robitniki MTS dopomogli mehanizuvati tvarinnicki fermi kolgospu im Kirova Mehanichne doyinnya koriv bulo zaprovadzheno na vsih fermah radgospu Ranishe rozpovidaye doyarka viddilennya radgospu P Vasyuhnova mi doyili vruchnu 10 11 koriv a teper odna doyarka pochala obslugovuvati 25 koriv pracyuvati stalo znachno legshe U kvitni 1960 roku kolgosp im Kirova uvijshov do skladu radgospu V pislyavoyenni roki shvidko naroshuvalasya potuzhnist cukrovogo zavodu Yaksho v 1951 1952 rr serednodobova pererobka buryakiv stanovila 13 tis centneriv to v 1965 roci vona dovedena majzhe do 22 tisyach Usi virobnichi procesi na zavodi buli mehanizovani j avtomatizovani Zavdyaki intensifikaciyi robota aparativ u period virobnictva cukru z buryakiv bula zmenshena do 20 godin Vse ce spriyalo pidvishennyu produktivnosti praci Trudyashi Bilogo Kolodyazya napoleglivo pracyuvali nad vikonannyam zavdan postavlenih uryadom po dalshomu pidnesennyu silskogo gospodarstva 1964 roku na kombinati rozgornulosya zmagannya za pravo nazivatis pidpriyemstvom komunistichnoyi praci Poperedu buv kolektiv cukrovogo kombinatu yakij u comu roci virobiv 30 tis c cukru perevikonavshi planove zavdannya Za bagatorichnu bezdogannu robotu sistematichne perevikonannya virobnichih zavdan pri visokij yakosti roboti shesti brigadam kombinatu yakimi keruvali P M Logvinov F E Gavryushenko I S Harkovshenko P S Litovchenko M T Yagnyuk I V Nosov prisvoyeno zvannya kolektiviv komunistichnoyi praci Bezposeredno v cehah pracyuvalo 79 komunistiv u cukroradgospi 76 os a v mehanichnij majsterni 14 os Sered trudivnikiv pidpriyemstva provadilasya shiroka propaganda i vivchennya marksistsko leninskoyi teoriyi V ekonomichnomu seminari yakim keruvav komunist nachalnik zmini V M Shilo 34 sluhachi Vsi voni pracyuvali v odnij zmini Naroshuvav virobnichi potuzhnosti i maslozavod Vin za dobu viroblyav 40 c masla i ponad 50 c inshih molochnih produktiv Odnim z velikih promislovih pidpriyemstv selisha buv takozh avtoremontnij zavod Vin zabezpechuvav remont avtomashin i avtomobilnih dviguniv vigotovlyav zapasni chastini dlya silskogospodarskih mashin Pidpriyemstvo pracyuvalo ritmichno perevikonuyuchi vstanovleni zavdannya Tut bulo bagato racionalizatoriv Sered nih kadrovij robitnik komunist P I Trinov Za dva roki vin vnis 10 racionalizatorskih propozicij navchiv tokarnij spravi 15 molodih robitnikiv U 1958 roci v Bilomu Kolodyazi organizovano avtobazu Uzhe v 1964 roci kolektiv cogo pidpriyemstva pereviz zerna silosu cukrovih buryakiv ta inshih vantazhiv blizko 1 mln ton Sered pracivnikiv avtobazi 45 komunistiv prichomu 42 z nih pracyuvali vodiyami i slyusaryami 47 pracivnikiv udostoyeni zvannya udarnikiv komunistichnoyi praci Na pochatok 1965 roku na avtobazi pracyuvalo 230 lyudej 1964 roku zapracyuvali potokovi liniyi z prijmannya zernovih kultur hliboprijmalnogo punktu Zagotzerno Bagato peredovih lyudej selisha brali uchast u roboti Bilokolodyazkoyi selishnoyi Radi deputativ trudyashih Velikim avtoritetom i povagoyu sered viborciv koristuvalisya deputati kompresornik molokozavodu A G Chernobaj vchitelka M S Ogulkova pensioner G K Nestajko U 60 70 rr selishe postupovo nabiraye viglyadu promislovogo mista Ponad 3 2 tisyachi zhiteliv bulo zajnyato na promislovih pidpriyemstvah v torgivli na transporti 70 z nih pracyuvalo na 1 mu Petrovskomu cukrovomu kombinati Selishe pidklyucheno do Harkivskoyi energosistemi Prokladeno asfaltovani dorogi U selishi v pislyavoyenni roki zbudovano piv tisyachi zhitlovih budinkiv Tilki cukrokombinat sporudiv 4 107 m zhitlovoyi ploshi V selishi z yavilosya 12 novih vulic na yakih postavleno 28 vodorozbirnih kolonok zbudovano primishennya univermagu funkcionuvali magazin gotovogo odyagu kulttovariv prodovolchi magazini chajna yidalnya na cukrozavodi Vidkrito dvi shvejni dvi vzuttyevi ta slyusarnu majsterni novu laznyu Zhiteli selisha shiroko koristuvalisya radioprijmachami televizorami suchasnimi pobutovimi priladami Velosipedi i motocikli mali bilshist robitnikiv i sluzhbovciv Majzhe kozhna sim ya peredplachuye gazeti i zhurnali U Bilomu Kolodyazi pracyuvalo kilka bibliotek Najbilsha z nih bula biblioteka cukrokombinatu Yiyi knizhkovij fond perevishuvav 14 tis tomiv Biblioteki provadili shiroku masovu robotu chitacki konferenciyi literaturni vechori disputi zustrichi z pismennikami starimi bilshovikami uchasnikami Zhovtnevoyi revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni z uchasnikami Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Vechorami i u vihidni dni vidbuvalisya masovi sportivni zmagannya a takozh koncerti hudozhnoyi samodiyalnosti Bagato bulo zrobleno dlya ditej Voni vihovuvalisya v dityachih sadkah i yaslah Na berezi stavka zbudovano pionerskij tabir U zhovtni 1967 roku na svyatkuvannya 50 oyi richnici Zhovtnevoyi revolyuciyi vidkrito primishennya serednoyi zagalnoosvitnoyi politehnichnoyi shkoli yake zbudovane pid kerivnictvom direktora Andriya Mihajlovicha Arestova V shkoli navchalosya ponad tisyachu uchniv i vikladalo 60 uchiteliv Tut zhe rozmisheno vechirnyu serednyu shkolu robitnichoyi molodi U tomu zh roci zbudovanij cegelnij zavod cukrovogo kombinatu 1970 roku rozpochalosya budivnictvo remontnogo zavodu 1977 roku rozpochalosya budivnictvo kombikormovogo zavodu 1979 roku na bazi pidpriyemstva Zagotzerno rozpochalosya budivnictvo Bilokolodyazkogo elevatora mistkistyu 102 2 tis t nini zagalna zernova mistkist elevatora stanovit 111 8 tis t 1980 roku zdano v ekspluataciyu pershu chergu hlibopererobnogo virobnictva na 50 tisyach t zerna 1982 roku povnistyu zaversheni budivelni roboti Dostavku zernovih do elevatora zabezpechuvali gospodarstva regionu u yih chisli z Vovchanskogo Velikoburluckogo Pechenizkogo Harkivskogo rajoniv U 1985 roci pochala provoditisya politika perebudovi Kulminaciyeyu demokratichnih procesiv u suspilstvi stalo vidnovlennya nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi v 1991 roci Ce dalo mozhlivist novij derzhavi samostijno stvoryuvati svoye majbutnye Yak i vsya Ukrayina Slobozhanshina prijshla v najzhorstokishu vseosyazhnu krizu Zvalilasya industriya regionu Zbankrutuvalo i bulo zakrito bilshist pidpriyemstv i zavodiv Bilogo Kolodyazya Vidnovlennya nezalezhnosti Pershij zhe rik nezalezhnosti stav dlya Ukrayini najbilshim viprobuvannyam Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini selishe opinilosya na kordoni z Rosiyeyu tut bulo obladnano viddil prikordonnoyi sluzhbi Bilij Kolodyaz yakij znahoditsya u zoni vidpovidalnosti Harkivskogo prikordonnogo zagonu Shidnogo regionalnogo upravlinnya DPSU Osnovnij udar bulo zavdano po ekonomici Z 02 sichnya 1992 roku cini pishli u vilne plavannya Kolishnya socialistichna sistema gospodaryuvannya pochala shvidko rujnuvatisya ale normalna rinkova ekonomika she ne vinikla Pochavsya haos yakij zbilshuvavsya rozrivom vnutrishnosoyuznih gospodarskih zv yazkiv Narod shvidko zubozhiye 1993 rik u ekonomichnomu plani stav she girshim za poperednij Same todi v Ukrayini bula zafiksovana giperinflyaciya cini virosli na 10 tisyach vidsotkiv U 1993 roci v selishi she pracyuvali avtoremontnij zavod kombikormovij zavod maslozavod cukrovij zavod z chotiroma viddilennyami Bilokolodyazke Zemlyanske Kirovske i Volohivske vidgodivelnij punkt ribgosp silgosphimiya palivnij sklad hlibokombinat hliboprijmalnij punkt elevator dvi seredni shkoli ta internat U 1994 roci v primishenni staroyi shkoli zbudovanoyi V G Kolokolcevim utvorilasya cerkovna gromada Osnovnu robotu z oblashtuvannya hramu vzyali na sebe nastoyatel hramu iyerej otec Ioann Ostapovich ta cukrovij zavod im Petrovskogo v osobi direktora V O Simonenka i golovnogo inzhenera O O Kulinichyeva Stanom na 01 sichnya 1995 r zagalna plosha Bilokolodyazkoyi selishnoyi radi stanovila 83 915 tis m 165 silskih dvoriv ta 5 253 chol naselennya U lipni 1995 roku Kabinet Ministriv uhvaliv rishennya pro privatizaciyu cukrovogo zavodu i buryakoradgospu sho znahodilisya v selishi u lyutomu 2003 roku pochavsya rozglyad spravi pro bankrutstvo zavodu Suchasnist U 2000 roci vpershe pislya majzhe 10 rokiv spadu ekonomika pochala zrostati Zdebilshogo comu spriyala devalvaciya grivni yaka na toj chas vpala do 5 5 za dolar 2004 roku tempi zrostannya VVP pishli na rekord 13 Nikoli ni do ni pislya ukrayinska ekonomika takimi tempami ne rosla Z oseni rizko buli pidnyati pensiyi ta inshi sociyalni viplati Pislya vihodu z ladu teplomerezh u sichni 2001 roku sho oficijno nabuv statusu nadzvichajnoyi situaciyi Kabinet Ministriv Ukrayini vidiliv 660 tis griven na likvidaciyu naslidkiv avariyi Za danimi perepisu 2001 roku chiselnist naselennya stanovila 4 330 chol U 2008 roci grivnya vpala z 5 do 8 za dolar pochavsya obval promislovosti krah bankiv panika naselennya Vid ilyuziyi neskinchennogo procvitannya i spozhivchogo bumu yaka ohopila ukrayinciv v poperedni roki ne zalishilosya i slidu Ce malo znachni naslidki Ukrayina vstupila v trivalij period stagnaciyi sho perejshla v obval pislya podij 2014 roku Padali mriyi narostalo rozcharuvannya U 2009 roci na cukrovomu zavodi z yavilosya nove kerivnictvo zavod otrimav novu nazvu tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Silskogospodarske pidpriyemstvo Bilij Kolodyaz i novij shlyah rozvitku Protyagom roku kompaniya zbilshila virobnictvo cukru znizila vitrati virobnictva za rahunok modernizaciyi obladnannya znizila vitrati na logistiku zavod maye vlasne shovishe gotovoyi produkciyi z zaliznichnimi poslugami i vartist sirovini Stanom na 01 sichnya 2013 roku chiselnist naselennya stanovila 3 988 lyudej Vlitku togo zh roku rishennyam Vovchanskoyi rajradi Bilokolodyazka zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv bula reorganizovana u navchalno vihovnij kompleks a u shkoli bulo organizovano doshkilnij navchalnij zaklad Navesni 2014 roku na TOV SP Bilij Kolodyaz zajshov novij investor deputat Harkivskoyi oblradi Viktor Zvyeryev i vidrazu rozpochalasya aktivna modernizaciya obladnannya cukrovogo zavodu sho vostannye provodilasya azh 2005 roku Z vidnovlennyam pidpriyemstva ne lishe pozhvavilosya zhittya v selishi ta otrimali robotu sotni miscevih zhiteliv povnishoyu stala i skarbnicya selishnoyi radi kudi pidpriyemstvo vidrahovuye podatki Do togo zh i kerivnictvo pidpriyemstva i investor vsilyako dopomagayut vladi selisha vtilyuvati v zhittya plani sociyalno ekonomichnogo rozvitku Za aktivnoyi pidtrimki pidpriyemstva u selishi neodnorazovo vlashtovuvalisya masovi kulturni zahodi Vidpovidno do Zakonu Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional sociyalistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki na vikonannya rozporyadzhennya selishnogo golovi vid 21 grudnya 2015 r u selishi v 2016 roci bulo perejmenovano bagato vulic ta provulkiv Tak napriklad vulicyu Radyansku perejmenuvali na Verhnyu vulicyu Kirova na Ivanivsku provulok Lenina stav Sonyachnim vulicya Vatutina provulkom Grushevskogo a centralnij vulici dali imʼya Geroyiv Ukrayini U kvitni 2016 roku na chest Mizhnarodnogo dnya pam yati Chornobilskoyi tragediyi u skveri bilya budinku kulturi projshla ceremoniya vidkrittya pam yatnogo znaku uchasnikam likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES yakij bulo vstanovleno na misci znesenogo cogo zh roku pam yatnika V I Leninu U 2017 roci za dekilka misyaciv buv zbudovanij i rozpochav svoyu robotu novij elevator yemnistyu zberigannya 110 tis t yakij osnashenij suchasnim ochishuvalnim ta sushilnim obladnannyam Najsuchasnishe obladnannya evropejskih virobnikiv povna avtomatizaciya tehnologichnogo procesu vigidne roztashuvannya zruchne transportne spoluchennya do kompleksu dayut mozhlivist pripuskati povne zavantazhennya potuzhnostej elevatora z momentu jogo vidkrittya Novij elevator spriyaye vedennyu pributkovogo agrarnogo virobnictva privatnimi gospodarstvami Vovchanskogo rajonu yaki mayut zmogu realizovuvati svoye zbizhzhya za vigidnimi cinami ta suchasnimi standartami obslugovuvannya 16 sichnya 2018 roku zgidno Zakonu Pro dobrovilne ob yednannya teritorialnih gromad u primishenni aktovoyi zali navchalno vihovnogo kompleksu vidbulis gromadski obgovorennya shodo stvorennya OTG z administrativnim centrom u selishi de rozglyadali iniciyativnu propoziciyu selishnoyi radi shodo dobrovilnogo ob yednannya teritoriyalnih gromad Bilokolodyazkoyi selishnoyi radi Ivanivskoyi Kotivskoyi Novooleksandrivskoyi Petropavlivskoyi Pilnyanskoyi ta Yurchenkivskoyi silrad Usi prisutni odnogolosno pidtrimali iniciativu ob yednannya ta stvorennya OTG U tomu zh roci rishennyam Vovchanskoyi rajradi Bilokolodyazkij navchalno vihovnij kompleks buv reorganizovanij u licej a za pidtrimki Nimeckogo tovaristva mizhnarodnogo spivrobitnictva bilya shkoli bulo zbudovano novij sportivnij majdanchik 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti a 17 lipnya v rezultati administrativno teritoriyalnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Vovchanskogo rajonu selishe uvijshlo do skladu novostvorenoyi Vovchanskoyi miskoyi teritoriyalnoyi gromadi Chuguyivskogo rajonu Vidpovidno do Zakonu Pro poryadok virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini yakij nabuv chinnosti 26 sichnya 2024 roku usi naseleni punkti sho mali status selisha miskogo tipu avtomatichno stayut selishami Otzhe Bilij Kolodyaz stav odnim z 59 selish Harkivskoyi oblasti yaki otrimali novij status Vtorgnennya rosiyan v Ukrayinu V pershij den povnomasshtabnogo vtorgnennya na teritoriyu Ukrayini o 05 50 24 lyutogo 2022 roku rosijski militaristski vijska porushili derzhavnij kordon okupuvavshi Vovchansku gromadu i selishe zokrema Pershij misyac vtorgennya lyudi proveli u povnij trivozi ta strahu Asvabazhdyeniye lyudej vid domu nad golovoyu elektriki vodi ta Internetu ne davalo mozhlivosti znati pro sebe za mezhi okupovanoyi gromadi pro sho zgaduvalos u virshi odnogo z miscevih zhiteliv O 12 48 7 kvitnya rosiyani pozbavili zhiteliv okupovanoyi gromadi i selisha zokrema bez svitla ta zvʼyazku Lyudi ne mogli diznavatisya aniyakih novin okupanti rozpovsyudzhuvali yih u gazeti Harkov Z ta v odnojmennij radiostanciyi de buli yavno vidverti antiukrayinski ta antizahidni kremlivski narativi Cherez vidsutnist elektriki zhiteli koristuvalisya generatorami i to voni buli ne u vsih U travni chervni okupacijni vijska provodili elektropostachannya z Bilgoroda do Kup yanska a potim z nogo i do okupovanih naselenih punktiv O 16 10 10 chervnya elektropostachannya bulo povernuto Signal ukrayinskih telekanaliv znik a Ukrayinske radio mozhna bulo sluhati lishe u AM chastotah na FM chastotah translyuvalisya lishe rosijski radiostanciyi Tim chasom rozpovsyudzhuvalasya rosijska propaganda Nezgodnih zhorstoko karali abo u nini zakritomu maslozavodi abo u Vovchanskomu agregatnomu zavodi Shirivsya kolaboracionizm Na teritoriyi ambulatoriyi yaka znahoditsya navproti shkoli cherez Mazminskij stavok vlashtuvali okupacijnij shtab na yakomu rozvishuvalis prapori rosiyi ta tak zvanoyi DNR a na budivli tamteshnogo starostatu she i prapor okupovanih rajoniv Harkivskoyi oblasti U serpni okupanti vstanovili zvʼyazok z mobilnim operatorom MirTelekom kartki yakogo neohoche kupuvali miscevi zhiteli Vartist odniyeyi hvilini dzvinka na rosiyu koshtuvali 3 rubli a v Ukrayinu v 7 raziv dorozhche 20 rubliv Do miscevogo liceyu okupanti zavozili pidruchniki z rosijskoyu programoyu ta gotuvali shkolyariv do navchannya za neyu Miscevu zhitelku postavili t zv direktorkoyu nezakonnoyi Derzhavnoyi byudzhetnoyi osvitnoyi ustanovi Serednya zagalnoosvitnya shkola selisha Bilij Kolodyaz U Den znan 1 veresnya okupanti podaruvali pershoklyasnikam ryukzaki iz simvolikoyu Edinoj Rossii Takozh rashisti za danimi SBU gotuvali u okupovanomu selishi komisiyi z referendumu pro vhodzhennya okupovanih teritorij Harkivskoyi oblasti do skladu rosiyi sho oznachalo aneksiyu teritorij oblasti Ale v hodi Slobozhanskogo kontrnastupu 11 veresnya okupanti vtekli iz selisha i 12 veresnya ZSU zajshli do nogo Bilij Kolodyaz bulo vizvoleno Okupaciyu yaka trivala 198 dib bulo pripineno Rozpochalosya vidnovlennya mirnogo zhittya postupovo vidnovlyuvalasya robota miscevih organiv vladi pidpriyemstv ta ustanov vidnovlyuvavsya signal ukrayinskogo telebachennya i radio na FM chastotah mobilnij zv yazok 5 zhovtnya z tankiv minometiv stvolnoyi ta reaktivnoyi artileriyi bulo obstrilyano Bilij Kolodyaz Ob 11 55 16 zhovtnya do zhiteliv Vovchanska ta Bilogo Kolodyazya povernulosya elektropostachannya Vzhe z kincya veresnya vidnovili svoyu robotu deyaki magazini a z listopada zapracyuvalo viddilennya Ukrposhti Nova poshta zapracyuvala u serpni 2023 r 16 listopada z artileriyi riznih tipiv selishe bulo obstrilyano 1 grudnya miscevij licej distancijno vidnoviv navchalnij proces 13 14 18 i 27 sichnya 2023 r selishe zaznalo minometnih ta artilerijskih obstriliv Blizko 23 30 4 lipnya rashisti zavdali raketnogo udaru po selishu Za danimi GU DSNS Harkivshini RF vluchila u zakonservovanij cukrovij zavod Vnaslidok obstrilu zrujnovano dah stini ta konstruktivni elementi virobnichoyi budivli gorilo transformatorne mastilo na ploshi 50 m Na misci podiyi pracyuvali vogneborci 66 go DPRP kotrim vdalos zagasiti vogon o 00 20 povidomlennya DSNS Za danimi Genshtabu armiya RF vdarila po selishu raketoyu U zvedenni kerivnika OVA Olega Sinyegubova jdetsya pro te sho ce jmovirno bula S 300 Otrimali vibuhovi travmi choloviki 45 ta 37 rokiv gospitalizovani u serednomu stani tyazhkosti zvedennya OVA Takozh rosiyani vdarili po selishu blizko 04 00 ranku 5 lipnya Poshkodzheno bagatokvartirnij budinok ta avtomobil Informaciya shodo poranenih ne nadhodila Blizko 11 00 15 lyutogo 2024 roku rashisti zavdali novogo raketnogo udaru po selishu Za danimi GUNP Harkivshini RF vluchila u privatnij budinok poshkodzheno vikna vorota ta parkan Za poperednimi danimi obstril zdijsnyuvavsya iz ZRK S 300 Ce selishe Bilij Kolodyaz Vovchanskij rajon Virva prosto posered vulici navkolo zvichajni ukrayinski hati Divom obijshlos bez postrazhdalih Prinajmni poki sho mayemo taku informaciyu nachalnik GUNP Harkivshini Sergij Bolvinov Informaciya shodo poranenih ne nadhodila EkonomikaU selishi diyut mashinno traktorni majsterni cukrovij zavod TOV SP Bilij Kolodyaz z 2019 r zakonservovano kombikormovij zavod fermerske gospodarstvo DEMETRA DP Bilokolodyazkij elevator ye dochirnim pidpriyemstvom DAK Hlib Ukrayini viddil prikordonnoyi sluzhbi Bilij Kolodyaz ReligiyaU Bilomu Kolodyazi diye cerkva Iverskoyi Ikoni Bozhoyi Materi moskovskogo patriarhatu Vidomi osobistostiNarodilisya Veretenchenko Oleksa psevdonim Oleksa Rozmaj 1918 1993 ukrayinskij poet perekladach zhurnalist Kravchenko Oleksandr Ivanovich radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Kotik Valentina Petrivna ukrayinska futbolistka ta futbolna trenerka Statinov Anatolij Sergijovich ministr torgivli Ukrayinskoyi RSR Tokarenko Mihajlo Kuzmich 1919 1984 general major aviaciyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Yakovlyev Vasil Danilovich 1909 1980 radyanskij voyenachalnik vice admiral Pohovanij Blinov Mikita Pavlovich 1914 1942 majster tankovogo boyu Geroj Radyanskogo Soyuzu GalereyaBratska mogila radyanskih voyiniv Epitafiya Spisok pohovanih Spisok pohovanih Spisok pohovanih Mogila M P BlinovaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblastPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih na comu misci zaraz znahoditsya zhitlovij budinok za adresoyu vul Geroyiv Ukrayini d 30 Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya 1913 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PDF Arhiv originalu PDF za 23 lyutogo 2014 Procitovano 31 zhovtnya 2015 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 listopada 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv rosijska vijskova tehnika porushila derzhavnij kordon Ukrayini rosijski pidrozdili ruhayutsya z boku kordonu povz Vovchansku gromadu u bik selisha Bilij Kolodyaz Mraz pereshla na storonu okkupantov kogda oni zashli Harkivska oblast operativna informaciya stanom na 07 00 05 lipnya 2023 roku Virva prosto posered vulici yakimi stali naslidki obstrilu Bilogo Kolodyazya video Arhiv originalu za 17 veresnya 2011 Procitovano 9 chervnya 2012 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Bilij Kolodyaz Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Oficijnij sajt selisha Bilij Kolodyaz Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mesta ih nahozhdeniya ros doref Kiev Izd vo T va L M Fish 1913