Олекса́ндр Іва́нович Кра́вченко (нар. 1 жовтня 1906 — пом. 1987) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир 111-го окремого винищувально-протитанкового батальйону 12-ї армії, капітан. Герой Радянського Союзу (1943).
Олександр Іванович Кравченко | |
---|---|
Народження | 1 жовтня 1906 Білий Колодязь, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 4 грудня 1987 (81 рік) Одеса, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Другий християнський цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1928—1954 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 1 жовтня 1906 року в селі Білий Колодязь Вовчанського повіту Харківської губернії Російської імперії (нині — селище міського типу Вовчанського району Харківської області), в родині службовця. Українець. У 1920 році закінчив Старосалтівську сільську школу. Працював завідувачем хатою-читальнею радгоспу «Вереміївський».
До лав РСЧА призваний Вовчанським РВК у 1928 році. У 1931 році закінчив Харківську військову піхотну школу. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1942 році закінчив Курси удосконалення командного складу «Постріл».
На фронтах німецько-радянської війни з червня 1942 року. Воював на Південно-Західному, брав участь у визволенні України. Особливо командир 111-го окремого винищувального протитанкового батальйону капітан О. І. Кравченко відзначився під час битви за Дніпро.
Після закінчення війни продовжив військову службу. У 1947 році вдруге закінчив КУКС «Постріл». У 1954 році полковник О. І. Кравченко вийшов у запас.
Мешкав в Одесі. До 1968 року працював на Одеській кіностудії. Помер 4 грудня 1987 року. Похований на Другому Християнському цвинтарі міста.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 листопада 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», капітанові Кравченку Олександру Івановичу надане звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1951).
Нагороджений також орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського (22.10.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки та медалями.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravchenko Oleksa ndr Iva novich Kra vchenko nar 1 zhovtnya 1906 pom 1987 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir 111 go okremogo vinishuvalno protitankovogo bataljonu 12 yi armiyi kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Oleksandr Ivanovich KravchenkoNarodzhennya1 zhovtnya 1906 1906 10 01 Bilij Kolodyaz Vovchanskij povit Harkivska guberniya Rosijska imperiyaSmert4 grudnya 1987 1987 12 04 81 rik Odesa Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaDrugij hristiyanskij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1928 1954PartiyaKPRSZvannya PolkovnikVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya 1 zhovtnya 1906 roku v seli Bilij Kolodyaz Vovchanskogo povitu Harkivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini selishe miskogo tipu Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v rodini sluzhbovcya Ukrayinec U 1920 roci zakinchiv Starosaltivsku silsku shkolu Pracyuvav zaviduvachem hatoyu chitalneyu radgospu Veremiyivskij Do lav RSChA prizvanij Vovchanskim RVK u 1928 roci U 1931 roci zakinchiv Harkivsku vijskovu pihotnu shkolu Chlen VKP b z 1939 roku U 1942 roci zakinchiv Kursi udoskonalennya komandnogo skladu Postril Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1942 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu brav uchast u vizvolenni Ukrayini Osoblivo komandir 111 go okremogo vinishuvalnogo protitankovogo bataljonu kapitan O I Kravchenko vidznachivsya pid chas bitvi za Dnipro Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu U 1947 roci vdruge zakinchiv KUKS Postril U 1954 roci polkovnik O I Kravchenko vijshov u zapas Meshkav v Odesi Do 1968 roku pracyuvav na Odeskij kinostudiyi Pomer 4 grudnya 1987 roku Pohovanij na Drugomu Hristiyanskomu cvintari mista NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 listopada 1943 roku za uspishne forsuvannya richki Dnipro micne zakriplennya placdarmu na zahidnomu berezi richki Dnipro ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm kapitanovi Kravchenku Oleksandru Ivanovichu nadane zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1951 Nagorodzhenij takozh ordenami Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo 22 10 1943 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 Chervonoyi Zirki ta medalyami Posilannya