Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Юрченкове Юрченко ве село в Україні у Вовчанській міській громаді Ч

Юрченкове (Вовчанський район)

Юрченкове (Вовчанський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Юрченкове.

Юрченко́ве — село в Україні, у Вовчанській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 933 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Юрченківська сільська рада.

село Юрченкове
image
Країна image Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Вовчанська міська громада
Облікова картка Юрченкове 
Основні дані
Засноване 1780
Населення 933
Площа 0,223 км²
Густота населення 4183,86 осіб/км²
Поштовий індекс 62543
Телефонний код +380 5741
Географічні дані
Географічні координати 50°11′19″ пн. ш. 37°05′32″ сх. д. / 50.18861° пн. ш. 37.09222° сх. д. / 50.18861; 37.09222Координати: 50°11′19″ пн. ш. 37°05′32″ сх. д. / 50.18861° пн. ш. 37.09222° сх. д. / 50.18861; 37.09222
Середня висота
над рівнем моря 		163 м
Місцева влада
Адреса ради 62504, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Вовчанськ, вул. Соборна, буд. 92
Сільський голова Староста Чорнобай Володимир Іванович
Карта
image
image
Юрченкове
image
image
Юрченкове
Мапа

image Юрченкове у Вікісховищі

Географія

Село Юрченкове знаходиться на відстані 1 км від смт Білий Колодязь та за 3 км від річки Пільна.

На відстані 1 км проходить залізниця, найближча станція Білий Колодязь. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2104.

Історія

Село Юрченкове, та його історичне минуле.

Юрченкове. Поселення виникло в кінці XIV століття. Першим поселенцем був дехто Юрченко. Хутір Юрченкове займав територію по яру в сучасних межах. Було два ряди хат. Селилися за родинними ознаками. Корінні прізвища: Бондар, Капустян, Луб'янко, Лисенко, Лимар, Потикун, Ковбаса, Галушка, Ребрун, Шкрьогаль, Пилипець, Прасол, Юрченко, Мартовицький, Овчаренко, Пасинок.        

Юрченкове до 1861 року, належало своєму володарю - Скалону, після скасування кріпосного права, селяни села працювали по найму на його землях, тут же була його "економія". Вона займала площу південніше сучасного парку, де зараз мешкають Прасоли. Там стояли: два хліва для 200 голів волів, хата двох сімей наймитів, кухня для літнього сезону, капітальна контора в саду площею 0,5 га, де жив керуючий (тепер тут проживають Юрченки та Мірошніченки), в городах у яру був ставок, де напували скотину (це місце збереглося й зараз).

За даними на 1864 рік на власницькому хуторі Білоколодязької волості Вовчанського повіту мешкало 841 особи (418 чоловіків та 423 жінки), налічувалось 85 дворових господарств.

У 1905 році після земельної реформи (столипінщина) частину землі граф Скалон продав Юрчанам з виплатою вподовж 49 років. Селяни одержали можливість збільшити наділи землі. В приміщенні колишньої контори відкрили школу, яка проіснувала до 1957 року. В цьому році колгосп переніс її на фундамент клубу, що згорів, значно розширив, додавши декілька фінських будиночків. З 1959 року школа запрацювала.

З 1906 року село почало швидко забудовуватись: верхній ряд - від школи, по' горі від Бондаренків до Прасолів, далі - по яру від Краснокутських до Бондарів.

У Юрченковому була школа, яку, за спогадами старожилів, побудували близько 1870 року на кошти Вовчанського земства. Вона була двокласною, в ній працювало два вчителі, навчались спочатку лише хлопці, один раз на тиждень дві години заняття проводив піп. Ця школа була знесена в 1928 році, а натомість у 1929 році побудували клуб з бібліотекою. У 1942 році в клубі був військовий майновий склад, який був спалений військами Червоної Армії. На цьому місці зараз стоїть сучасна школа.

У цей час селянам дали ділянки землі по 8 та 10 га по Харченківському та Крейдяному ярах. У Харченковому побудували 13 хат, в Крейдяному -22. Під час суцільної колективізації ці хутори розбіглись: На 1933 рік  у Харченковому залишилось 4 подвір'я, в Крейдяному - 7. В 1939 році за ухвалою уряду всі мешканці були переселені до Юрченкового. В Крейдяному в 1928 році була відкрита школа. У 1931 побудована на вигоні нова двокласна для учнів першого та другого класів. Учні старших класів ходили до школи в Юрченкові, де, на той час, було дві школи: І-в приміщенні колишньої панської контори, П-в будинку колишнього дрібного купця Олексія Шкрьогала, який в 1907...1908 р. р. побудував будинок з крамницею, а під час революції виїхав до Харкова. Під час війни в цій будівлі був шпиталь, в якому від тяжких ран та контузій померло 172 червоноармійця. їхні останки були поховані спочатку поряд із шпиталем, а в 1957 і   1994 р.р. перепоховані в парку. Парки в Юрченковому були насаджені: перші два-в 1948 році, третій-у 1967 році (вулиця Польова).

У 1929 році почалась примусова колективізація. Червоною владою було пограбовано 11 дворів,а мешканців вислано до Архангельської та Вологодської областей. Колгосп було названо "Краща доля". У 1935 році колгосп перейменували на честь секретаря Болгарської комуністичної партії в колгосп імені Димитрова.

В 1930 році була проведена земельна реформа, за якою половину площ передали Землянському відділку Першого імені Петровського цукрокомбіната. Юрченківська земля після революції та в часи НЕПу займала площу: біля .залізниці в напрямку Вовчанська - відразу за полустанком "Мошель", у районі хутора Крейдяного від сучасної межі на схід-1,5 км. Колгоспу імені Димитрова залишили 1750 га.

Колгосп  до війни був передовим по урожайності цукрового буряка, озимих культур. Тваринництво було слабким: десь близько 150 голів великої рогатої худоби (ВРХ), 70...80 голів коней, близько 100 голів свиней.

Землі оброблялись технікою машино-тракторних станцій (МТС). Біло-Колодязька МТС була організована однією із перших Харківській області (стала до ладу в 1927... 1928 р.р.).

В 1907...1909 р.р. в селі був побудований млин хазяїном Борза ком (за національністю чи - то поляк, чи - то німець). Обладнання було завезене з Німеччини. Після революції млин був націоналізований і працював як державне підприємство до 1970 року, поки його не викупив у свою власність колгосп.

В серпні 1959 року за ухвалою облвиконкому колгосп імені Димитрова об'єднали з колгоспом імені Ворошилова (село  Шевченкове) та перепрофілювали в спеціальне господарство (спецгосп) по відгодівлі ВРХ і передали міжколгоспний відгодівельний пункт в селищі Білий Колодязь.

image
Пам'ятник воїнам-односельчанам

В 1960 році почалося бурхливе будівництво тваринницьких приміщень. На кінець 1968 року стали до ладу приміщення: в Шевченковому - 6 шт., в селищі Білий Колодязь - 2 шт., в Юрченковому - 1 шт. Молодняк вагою 150..220 кг поставляли колгоспи району. Але технологія відгодівлі була недосконалою. Приміщення для відгодівлі та вирощування худоби всередині декілька раз перероблялися то на прив'язне, то на безприв'язне утримання, а це потребувало значних коштів.

Сівозміна не була пристосована для одержання планового приросту ваги, була незбалансованою для забезпечення якості кормів.

У 1971 році до колгоспу імені Димитрова приєднали колгоспу імені Калініна (село Котовка), а пізніше додали ще і відгодівельний пункт Першого імені Петровського цукрокомбіната. Але бажаних результатів це не дало. Дуже рідко виконувався план по забезпеченню росту ваги тварин, продажу м'яса державі. Економіка господарства явно розвалювалась. Заборгованість по картотеці складала близько двох мільйонів карбованців. На фермах і в тракторних бригадах не було під'їзних шляхів з твердим покриттям, корми в основному роздавались вручну. Порушувалась технологічна та виробнича дисципліна. Майже зовсім не вирішувалось

питання, із соціальним розвитком і благоустроєм сіл, розташованих на території колгоспу.

У 1983 році господарство очолив М. І. Білецький, якому вдалося виправити ситуацію. Основний акцент зробили на поліпшення виробничої діяльності в питаннях вирощування цукрових буряків (на той час вони давали великі гроші), утримання та відгодівлі худоби. Докорінно змінили технологію вирощування цукристих, належним чином стали займатися створення кормової бази для тваринництва. В загальній структурі польових площ посіви кормових стали складати 45%.

Зміна організаційних форм роботи, зміцнення дисципліни, створення належних умов праці дозволили вже через два роки мити прибуток два мільйони карбованців. Це дозволило оновити техніку, здійснити реконструкцію та  благоустрій всіх ферм і тваринницьких приміщень. Були створені будівельні бригади, які здійснювали будівництво господарчим способом. Розвивалося житлове будівництво - кожного року споруджувалось більше десяти будинків.

Вдалося побудувати майже 20 км шляхів з твердим покриттям.

У селі є двоповерхова школа, яка була побудована та відкрита в 1997 році, будинок культури  та бібліотека. Постійно функціонує майже 55 років дитячий садок. На території громади є амбулаторія сімейного лікаря, яка оснащена новітніми приладами.

На території села знаходяться три історичні пам’ятки, а саме –

1 - Пам’ятник-комплекс «Братська могила 1942-1943 рр». До складу комплексу входять – пам'ятник збудований воїнам загиблим у період окупації території Юрченкове у 1967 р., братська могила, де поховано 29 воїнів загиблих у 1942-1943 р., могила-перезаховання в 1996 році воїнів, які померли в роки війни в шпиталі на території старої школи останки яких виявлені при будівництві нової школи.

2 - Пам’ятник загиблим воїнам односельчанам в роки громадянської війни 1918-1920 рр. та в роки ВВВ 1941-1945 рр. біля пам’ятника знаходиться стела  на якій  розміщені чотири меморіальні дошки з прізвищами загиблих  воїнів жителів села Юрченкове. Пам’ятник збудований у 1967 році.

3 – Пам’ятник Герою Радянського Союзу нашому односельчанину Лисенко Федору Константиновичу. Пам’ятник створений у 1967 році скульптором Приходько П.О. Також до 2016 року на території  села знаходився ще один пам’ятник діячеві  міжнародного комуністичного руху Георгію Димитрову, але в зв’язку з Законом України про декомунізацію у січні 2016 року був демонтований. У селі Шевченковому стоїть  пам’ятник воїнам – односельчанам загиблим у роки ВВВ 1941-1945 рр.

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 1724 осіб.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вовчанської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вовчанського району, село увійшло до складу Чугуївського району.

У зв'язку з децентралізацією, село Юрченкове перейшло до Чугуївського району Вовчанської міської ради з січня 2021 року.

Село Юрченкове та село Шевченкове (бувше Старіванівка та Другешевченкове) з 2021 року входить до Юрченківського старостату Вовчанської міської ради, до Юрченківського старостату також увйшли села Пільна, Українське, Котівка, Бережне.

Економіка

  • «БЛИСКАВКА-1», сільськогосподарське ПП.

Відомі уродженці

Примітки

  1. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.) С.64
  2. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

  • Погода в селі Юрченкове

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yurchenkove Yurchenko ve selo v Ukrayini u Vovchanskij miskij gromadi Chuguyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Naselennya stanovit 933 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Yurchenkivska silska rada selo Yurchenkove Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Chuguyivskij rajon Gromada Vovchanska miska gromada Oblikova kartka Yurchenkove Osnovni dani Zasnovane 1780 Naselennya 933 Plosha 0 223 km Gustota naselennya 4183 86 osib km Poshtovij indeks 62543 Telefonnij kod 380 5741 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 19 pn sh 37 05 32 sh d 50 18861 pn sh 37 09222 sh d 50 18861 37 09222 Koordinati 50 11 19 pn sh 37 05 32 sh d 50 18861 pn sh 37 09222 sh d 50 18861 37 09222 Serednya visota nad rivnem morya 163 m Misceva vlada Adresa radi 62504 Harkivska obl Chuguyivskij r n m Vovchansk vul Soborna bud 92 Silskij golova Starosta Chornobaj Volodimir Ivanovich Karta Yurchenkove Yurchenkove Mapa Yurchenkove u VikishovishiGeografiyaSelo Yurchenkove znahoditsya na vidstani 1 km vid smt Bilij Kolodyaz ta za 3 km vid richki Pilna Na vidstani 1 km prohodit zaliznicya najblizhcha stanciya Bilij Kolodyaz Poruch prohodit avtomobilna doroga T 2104 IstoriyaSelo Yurchenkove ta jogo istorichne minule Yurchenkove Poselennya viniklo v kinci XIV stolittya Pershim poselencem buv dehto Yurchenko Hutir Yurchenkove zajmav teritoriyu po yaru v suchasnih mezhah Bulo dva ryadi hat Selilisya za rodinnimi oznakami Korinni prizvisha Bondar Kapustyan Lub yanko Lisenko Limar Potikun Kovbasa Galushka Rebrun Shkrogal Pilipec Prasol Yurchenko Martovickij Ovcharenko Pasinok Yurchenkove do 1861 roku nalezhalo svoyemu volodaryu Skalonu pislya skasuvannya kriposnogo prava selyani sela pracyuvali po najmu na jogo zemlyah tut zhe bula jogo ekonomiya Vona zajmala ploshu pivdennishe suchasnogo parku de zaraz meshkayut Prasoli Tam stoyali dva hliva dlya 200 goliv voliv hata dvoh simej najmitiv kuhnya dlya litnogo sezonu kapitalna kontora v sadu plosheyu 0 5 ga de zhiv keruyuchij teper tut prozhivayut Yurchenki ta Miroshnichenki v gorodah u yaru buv stavok de napuvali skotinu ce misce zbereglosya j zaraz Za danimi na 1864 rik na vlasnickomu hutori Bilokolodyazkoyi volosti Vovchanskogo povitu meshkalo 841 osobi 418 cholovikiv ta 423 zhinki nalichuvalos 85 dvorovih gospodarstv U 1905 roci pislya zemelnoyi reformi stolipinshina chastinu zemli graf Skalon prodav Yurchanam z viplatoyu vpodovzh 49 rokiv Selyani oderzhali mozhlivist zbilshiti nadili zemli V primishenni kolishnoyi kontori vidkrili shkolu yaka proisnuvala do 1957 roku V comu roci kolgosp perenis yiyi na fundament klubu sho zgoriv znachno rozshiriv dodavshi dekilka finskih budinochkiv Z 1959 roku shkola zapracyuvala Z 1906 roku selo pochalo shvidko zabudovuvatis verhnij ryad vid shkoli po gori vid Bondarenkiv do Prasoliv dali po yaru vid Krasnokutskih do Bondariv U Yurchenkovomu bula shkola yaku za spogadami starozhiliv pobuduvali blizko 1870 roku na koshti Vovchanskogo zemstva Vona bula dvoklasnoyu v nij pracyuvalo dva vchiteli navchalis spochatku lishe hlopci odin raz na tizhden dvi godini zanyattya provodiv pip Cya shkola bula znesena v 1928 roci a natomist u 1929 roci pobuduvali klub z bibliotekoyu U 1942 roci v klubi buv vijskovij majnovij sklad yakij buv spalenij vijskami Chervonoyi Armiyi Na comu misci zaraz stoyit suchasna shkola U cej chas selyanam dali dilyanki zemli po 8 ta 10 ga po Harchenkivskomu ta Krejdyanomu yarah U Harchenkovomu pobuduvali 13 hat v Krejdyanomu 22 Pid chas sucilnoyi kolektivizaciyi ci hutori rozbiglis Na 1933 rik u Harchenkovomu zalishilos 4 podvir ya v Krejdyanomu 7 V 1939 roci za uhvaloyu uryadu vsi meshkanci buli pereseleni do Yurchenkovogo V Krejdyanomu v 1928 roci bula vidkrita shkola U 1931 pobudovana na vigoni nova dvoklasna dlya uchniv pershogo ta drugogo klasiv Uchni starshih klasiv hodili do shkoli v Yurchenkovi de na toj chas bulo dvi shkoli I v primishenni kolishnoyi panskoyi kontori P v budinku kolishnogo dribnogo kupcya Oleksiya Shkrogala yakij v 1907 1908 r r pobuduvav budinok z kramniceyu a pid chas revolyuciyi viyihav do Harkova Pid chas vijni v cij budivli buv shpital v yakomu vid tyazhkih ran ta kontuzij pomerlo 172 chervonoarmijcya yihni ostanki buli pohovani spochatku poryad iz shpitalem a v 1957 i 1994 r r perepohovani v parku Parki v Yurchenkovomu buli nasadzheni pershi dva v 1948 roci tretij u 1967 roci vulicya Polova U 1929 roci pochalas primusova kolektivizaciya Chervonoyu vladoyu bulo pograbovano 11 dvoriv a meshkanciv vislano do Arhangelskoyi ta Vologodskoyi oblastej Kolgosp bulo nazvano Krasha dolya U 1935 roci kolgosp perejmenuvali na chest sekretarya Bolgarskoyi komunistichnoyi partiyi v kolgosp imeni Dimitrova V 1930 roci bula provedena zemelna reforma za yakoyu polovinu plosh peredali Zemlyanskomu viddilku Pershogo imeni Petrovskogo cukrokombinata Yurchenkivska zemlya pislya revolyuciyi ta v chasi NEPu zajmala ploshu bilya zaliznici v napryamku Vovchanska vidrazu za polustankom Moshel u rajoni hutora Krejdyanogo vid suchasnoyi mezhi na shid 1 5 km Kolgospu imeni Dimitrova zalishili 1750 ga Kolgosp do vijni buv peredovim po urozhajnosti cukrovogo buryaka ozimih kultur Tvarinnictvo bulo slabkim des blizko 150 goliv velikoyi rogatoyi hudobi VRH 70 80 goliv konej blizko 100 goliv svinej Zemli obroblyalis tehnikoyu mashino traktornih stancij MTS Bilo Kolodyazka MTS bula organizovana odniyeyu iz pershih Harkivskij oblasti stala do ladu v 1927 1928 r r V 1907 1909 r r v seli buv pobudovanij mlin hazyayinom Borza kom za nacionalnistyu chi to polyak chi to nimec Obladnannya bulo zavezene z Nimechchini Pislya revolyuciyi mlin buv nacionalizovanij i pracyuvav yak derzhavne pidpriyemstvo do 1970 roku poki jogo ne vikupiv u svoyu vlasnist kolgosp V serpni 1959 roku za uhvaloyu oblvikonkomu kolgosp imeni Dimitrova ob yednali z kolgospom imeni Voroshilova selo Shevchenkove ta pereprofilyuvali v specialne gospodarstvo specgosp po vidgodivli VRH i peredali mizhkolgospnij vidgodivelnij punkt v selishi Bilij Kolodyaz Pam yatnik voyinam odnoselchanam V 1960 roci pochalosya burhlive budivnictvo tvarinnickih primishen Na kinec 1968 roku stali do ladu primishennya v Shevchenkovomu 6 sht v selishi Bilij Kolodyaz 2 sht v Yurchenkovomu 1 sht Molodnyak vagoyu 150 220 kg postavlyali kolgospi rajonu Ale tehnologiya vidgodivli bula nedoskonaloyu Primishennya dlya vidgodivli ta viroshuvannya hudobi vseredini dekilka raz pereroblyalisya to na priv yazne to na bezpriv yazne utrimannya a ce potrebuvalo znachnih koshtiv Sivozmina ne bula pristosovana dlya oderzhannya planovogo prirostu vagi bula nezbalansovanoyu dlya zabezpechennya yakosti kormiv U 1971 roci do kolgospu imeni Dimitrova priyednali kolgospu imeni Kalinina selo Kotovka a piznishe dodali she i vidgodivelnij punkt Pershogo imeni Petrovskogo cukrokombinata Ale bazhanih rezultativ ce ne dalo Duzhe ridko vikonuvavsya plan po zabezpechennyu rostu vagi tvarin prodazhu m yasa derzhavi Ekonomika gospodarstva yavno rozvalyuvalas Zaborgovanist po kartoteci skladala blizko dvoh miljoniv karbovanciv Na fermah i v traktornih brigadah ne bulo pid yiznih shlyahiv z tverdim pokrittyam kormi v osnovnomu rozdavalis vruchnu Porushuvalas tehnologichna ta virobnicha disciplina Majzhe zovsim ne virishuvalos pitannya iz socialnim rozvitkom i blagoustroyem sil roztashovanih na teritoriyi kolgospu U 1983 roci gospodarstvo ocholiv M I Bileckij yakomu vdalosya vipraviti situaciyu Osnovnij akcent zrobili na polipshennya virobnichoyi diyalnosti v pitannyah viroshuvannya cukrovih buryakiv na toj chas voni davali veliki groshi utrimannya ta vidgodivli hudobi Dokorinno zminili tehnologiyu viroshuvannya cukristih nalezhnim chinom stali zajmatisya stvorennya kormovoyi bazi dlya tvarinnictva V zagalnij strukturi polovih plosh posivi kormovih stali skladati 45 Zmina organizacijnih form roboti zmicnennya disciplini stvorennya nalezhnih umov praci dozvolili vzhe cherez dva roki miti pributok dva miljoni karbovanciv Ce dozvolilo onoviti tehniku zdijsniti rekonstrukciyu ta blagoustrij vsih ferm i tvarinnickih primishen Buli stvoreni budivelni brigadi yaki zdijsnyuvali budivnictvo gospodarchim sposobom Rozvivalosya zhitlove budivnictvo kozhnogo roku sporudzhuvalos bilshe desyati budinkiv Vdalosya pobuduvati majzhe 20 km shlyahiv z tverdim pokrittyam U seli ye dvopoverhova shkola yaka bula pobudovana ta vidkrita v 1997 roci budinok kulturi ta biblioteka Postijno funkcionuye majzhe 55 rokiv dityachij sadok Na teritoriyi gromadi ye ambulatoriya simejnogo likarya yaka osnashena novitnimi priladami Na teritoriyi sela znahodyatsya tri istorichni pam yatki a same 1 Pam yatnik kompleks Bratska mogila 1942 1943 rr Do skladu kompleksu vhodyat pam yatnik zbudovanij voyinam zagiblim u period okupaciyi teritoriyi Yurchenkove u 1967 r bratska mogila de pohovano 29 voyiniv zagiblih u 1942 1943 r mogila perezahovannya v 1996 roci voyiniv yaki pomerli v roki vijni v shpitali na teritoriyi staroyi shkoli ostanki yakih viyavleni pri budivnictvi novoyi shkoli 2 Pam yatnik zagiblim voyinam odnoselchanam v roki gromadyanskoyi vijni 1918 1920 rr ta v roki VVV 1941 1945 rr bilya pam yatnika znahoditsya stela na yakij rozmisheni chotiri memorialni doshki z prizvishami zagiblih voyiniv zhiteliv sela Yurchenkove Pam yatnik zbudovanij u 1967 roci 3 Pam yatnik Geroyu Radyanskogo Soyuzu nashomu odnoselchaninu Lisenko Fedoru Konstantinovichu Pam yatnik stvorenij u 1967 roci skulptorom Prihodko P O Takozh do 2016 roku na teritoriyi sela znahodivsya she odin pam yatnik diyachevi mizhnarodnogo komunistichnogo ruhu Georgiyu Dimitrovu ale v zv yazku z Zakonom Ukrayini pro dekomunizaciyu u sichni 2016 roku buv demontovanij U seli Shevchenkovomu stoyit pam yatnik voyinam odnoselchanam zagiblim u roki VVV 1941 1945 rr Stanom na 1914 rik kilkist meshkanciv zrosla do 1724 osib 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 725 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Vovchanskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Vovchanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Chuguyivskogo rajonu U zv yazku z decentralizaciyeyu selo Yurchenkove perejshlo do Chuguyivskogo rajonu Vovchanskoyi miskoyi radi z sichnya 2021 roku Selo Yurchenkove ta selo Shevchenkove buvshe Starivanivka ta Drugeshevchenkove z 2021 roku vhodit do Yurchenkivskogo starostatu Vovchanskoyi miskoyi radi do Yurchenkivskogo starostatu takozh uvjshli sela Pilna Ukrayinske Kotivka Berezhne Ekonomika BLISKAVKA 1 silskogospodarske PP Vidomi urodzhenciLisenko Fedir Kostyantinovich 1913 1945 Geroj Radyanskogo Soyuzu Ovcharenko Trohim Trohimovich 1911 1963 radyanskij vijskovik PrimitkiHarkovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLVI Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1869 XCVI 209 s ros doref S 64 Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Harkivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 4 listopada 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Yurchenkove

Дата публікації:
Топ