У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Овчаренко Трохим Трохимович Овчаренко 7 вересня 1911 Юрченков

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Овчаренко.

Трохим Трохимович Овчаренко (7 вересня 1911, Юрченкове — 28 жовтня 1963, Юрченкове) — радянський військовик, учасник Німецько-радянської війни. Орденоносець.

Овчаренко Трохим Трохимович

Народження	7 вересня 1911(1911-09-07) Юрченкове, Білоколодязька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	28 жовтня 1963(1963-10-28) (52 роки) Юрченкове, Вовчанський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Партія	КПРС
Звання	Старший лейтенант
Війни / битви	Друга світова війна і Сталінградська битва
Нагороди

Життєпис

Трохим Овчаренко народився 7 вересня 1911 року у селі Юрченкове Білоколодязької волості Вовчанського повіту. За етнічним походженням українець. У 1932—1936 роках проходив службу у Червоній армії, пізніше проходив навчання на курсах удосконалення командного складу, які закінчив у 1940 році.

Третього вересня 1941 року був мобілізований та направлений у розташування ^[ru]. Брав участь в обороні Сталінграда, з 31 жовтня 1942 як командир вогневого взводу 3-ї батареї 202 окремого винищувально-протитанкового дивізіону ^[ru]. Його взвод відзначився у боротьбі з румунськими військами, за що молодший лейтенант Трохим Овчаренко, 9 грудня 1942 року, був нагороджений орденом Червоної зірки.

Сімнадцятого серпня 1943 року, вже старший лейтенант Трохим Овчаренко, очолив батарею ^[ru]. Вже 23 серпня він відзначився під час відбиття німецької контратаки у районі сіл Артемівка та Рубашкине. Під час якої його батарея знищила чотири танки Pz.Kpfw. IV, дві кулеметні точки та близько 50 солдатів супротивника. Також 30-31 серпня того ж року батарея Овчаренка успішно прикрила радянських солдатів, які прорвалися у тил супротивника в районі хутора Полузюкова та знищила три ворожих танки та одну самохідну артилерійську установку. Трохим Овчаренко був представлений до ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, однак його відзначили другим орденом Червоної зірки. Отримав бойове поранення 6 вересня того ж року.

Був членом КПРС. По закінченню війни, Трохим Овчаренко продовжував службу до 14 березня 1946 року, коли був звільнений у запас. Мешкав у рідному селі де і помер 28 жовтня 1963 року.

Нагороди

орден Червоної зірки (9.12.1942, 20.09.1943)
медаль «За оборону Сталінграда»

Примітки

Овчаренко Трофим Трофимович Учетно-послужная картотека. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.
Овчаренко Трофим Трофимович : Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.
Переможці, 2014, с. 347.
Овчаренко Трофим Трофимович : Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.

Джерела

Овчаренко Трохим Трохимович // Книга Пам'яті України. Харківська область. Переможці / Головна ред. кол.:Конашевич В. Д. (в. о. голови) та ін.; Обласна ред. кол.: І. О. Терехов (керівник) та ін. — Харків : Комунальний заклад Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам'яті України, 2014. — Т. 4 (27). — С. 347. — 594 с. — .

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Овчаренко Трофим Трофимович Учетно-послужная картотека. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.

[:0-2] Овчаренко Трофим Трофимович : Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.

[FOOTNOTEПереможці2014347-3] Переможці, 2014, с. 347.

[:1-4] Овчаренко Трофим Трофимович : Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.