Котик Валентина Петрівна

• У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Котик.

Валенти́на Петрі́вна Ко́тик (нар. 8 січня 1978, Білий Колодязь, СРСР) — українська футболістка та футбольна тренерка, відома перш за все завдяки виступам у харківському «Житлобуді-1» та жіночій збірній України. Майстер спорту України.

Валентина Котик
Особисті дані
Повне ім'я	Валентина Петрівна Котик
Народження	8 січня 1978(1978-01-08) (46 років)
	Білий Колодязь, Вовчанський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Зріст	168 см
Вага	60 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник / півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1997—1999 ? (?) 2000—2002 ? (?) 2003—2004 «Рязань-ТНК» ? (?) 2005 ? (?) 2006 ? (?) 2007 ? (?) 2008—2010 ? (?) 2011—2012 «Зоркий» ? (?) 2012 ? (?) 2013—2015 «Житлобуд-1» 19 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2007—2014 Україна ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2016—2017 «Житлобуд-1» (в.о) 2017—2019 «Житлобуд-1»
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту України
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Валентина Котик народилася у смт Білий Колодязь, що на Харківщині. Мешкала в Полтавській області, займалася легкою атлетикою. У 16-річному віці переїхала тренуватися до спортивної школи в Запоріжжі, а за три роки почала займатися футболом. Захищала кольори футбольного клубу (згодом клуб було перейменовано на «Графіт»).

Після розформування запорізької команди та тривалого заліковування травми Валентина Котик вирушила до Росії, де пристала на пропозицію шахтинського . Відігравши два роки у «Дон-Тексі» українська футболістка перейшла до лав клубу «Рязань-ТНК», що був на той час чемпіоном Росії та грав у жіночій Лізі чемпіонів. Втім, за два сезони Котик разом з новою командою нічого серйозного так і не здобула та перейшла до з Ногінська, яку згодом залишила заради виступів у московському , а потім повернулася назад. З 2007 року залучалася до ігор жіночої збірної України з футболу, брала участь у фінальній частині чемпіонату Європи 2009. З 2008 до 2010 року грала у , згодом у жіночих футбольних клубах «Зоркий» та .

У 2013 році Валентина Котик повернулася до України, де продовжила виступи у ЖФК «Житлобуд-1», разом з яким тричі поспіль ставала чемпіонкою України. По завершенні сезону 2015 закінчила активні виступи, у лютому 2016 року отримала тренерську ліцензію категорії «С», а жовтні — категорії «B». Входила до тренерського штабу ЖФК «Житлобуд-1». В розіграші виконувала обов'язки головного тренера клубу, адже окрім неї ніхто з тренерів харківської команди не мав діючої тренерської ліцензії, що було вимогою УЄФА.

У грудні 2017 стала головною тренеркою ЖФК «Житлобуд-1», того ж року визнана кращим тренером України.

Під керівництвом Валентини Котик клуб став чемпіоном України та виграв кубок, таким чином зробивши золотий дубль.

Того ж року підопічні Валентини Котик подолали груповий етап Ліги чемпіонів, однак поступилися у 1/16 фіналу шведським спортсменкам з «Лінчепінгу».

14 березня 2019 року Валентина Котик народила сина.

Досягнення

Як гравець

• Чемпіон України (3): 2013, 2014, 2015
• Срібний призер чемпіонату Росії (2): ,
• Бронзовий призер чемпіонату Росії (2): , 2007
• Володар Кубка України (3): , ,
• Фіналістка Кубка Росії (2): ,

Як тренер

• Чемпіон України (1): 2018
• Володар Кубка України (1):

Примітки

1. . «Объектив». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
2. (рос.) . Офіційний сайт ЖФК «Жилстрой-1». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
3. (рос.) . Телеканал «Футбол». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
4. (рос.) . «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
5. . wfpl.com.ua. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
6. . Всеукраїнська Асоціація жіночого футболу (ВАЖФ). Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
7. . Телеканалы Футбол 1/Футбол 2 (рос.). Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
8. Валентина Котик народила сина (ukr) . Процитовано 18 березня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Посилання

• «Житлобуд-1»: Валентина Котик & Ганна Мозольська у програмі «Мові футболу» / 240 випуск // 4.03.2019 / Відео
• (рос.) . «Женский футбол Украины». Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
• (англ.) . Офіційний сайт УЄФА. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 грудня 2016.
• (рос.) . «Women Soccer». Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 грудня 2016.

Інтерв'ю

• Петро Троць (7 листопада 2011). . «Україна Молода». Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 грудня 2016.