Гендриков (Гендрихов) Іван Симонович (*1719 — †16 травня 1778, Рубіжне (Вовчанський район))) — військовий та державний діяч Російської імперії, граф (1742), генерал-аншеф (1762), організатор проведення Елекції гетьмана Кирила Розумовського у Глухові в 1750 році.
Гендриков Іван Симонович Гендриков Иван Симонович | |
Портрет художника О.П.Антропова, 1768 р. | |
Народження: | 1719 |
---|---|
Смерть: | 5 (16) травня 1778 село Рубіжне (нині Вовчанського району Харківської області) |
Поховання: | Рубіжне |
Національність: | росіянин |
Країна: | Російська імперія |
Освіта: | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
Рід: | d |
Батько: | Гейнрих (Гендрик) Симон Леонтійович (1672—1728) |
Мати: | Скавронська (Сконоромська, Сковоронська, Сковронська) Христина Самуїлівна (1687—1729) |
Шлюб: | d |
Діти: | d, d і Q109559215? |
Військова служба | |
Звання: | генерал-аншеф |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Походження
Родина жила у Литві. Батько Симон Гейнрих (Гендрик) був селянином. Мати Христина Скавронська (Сконоромська, Сковоронська, Сковронська) — рідна сестра Скавронської Марти Самуїлівни, більш відомої, як Катерини I. Дід Самуїл Скавронський жив у Мінському воєводстві Великого князівства Литовського, а потім переселився у Маргенбург (нині Алуксне у Латвії).
В 1732 році І.Гендриков разом з братом прибули до Санкт-Петербурга, щоб вступити до шляхетського кадетського корпусу. Щоб мати статус шляхетного роду взяли прізвище від другого імені батька Гендриков.
Військова служба
По закінченні кадетського корпусу у 1736 році отримав звання капрал. У складі брав участь в російсько-турецькій війні 1735—1739 років.
У 1737 році брав участь у штурмі Очаківської фортеці, за що отримав звання сержанта, а згодом — прапорщика. У 1741 році у званні капітана був зарахований до складу .
Нова імператриця Єлизавета Петрівна в день власного коронування 25 липня 1744 року призначила свого двоюрідного брата капітан-поручиком .
Після цього починається швидка кар'єра:
- 1744 рік — бригадир, камергер майбутньої імператриці Катерини II, а тоді великої княгині Катерини Олексіївни;
- 1747 рік — генерал-майор, підпоручик лейб-компанії. Нагороджений голштинським Орденом Святої Анни;
- 1748 рік — нагороджений Орденом Святого Олександра Невського.
Відрядження в Глухів
16 січня 1750 р. прибув до Глухова з царською жалуваною грамотою «прошеніе в гетманы Кирилы Григорьевича» для обрання гетьманом Кирила Розумовського.
22 лютого 1750 року у Глухові граф І.Гендриков провів елекцію (обрання) останнього українського гетьмана без присутності Кирила Розумовського. За це отримав від українських старшини 10 тисяч рублів.
Окрім цих коштів, самочинно прихопив із української скарбниці ще 2 000 рублів. Однак імператриця Єлизавета Петрівна наказала повернути кошти до Колегії закордонних справ у Санкт-Петербурзі.
Служба при дворі
У 1750—1762 роках, як помічник графа Олексія Розумовського, завідував . В 1757 році отримав звання генерал-лейтенант. У квітні 1762 року імператор Петро ІІІ відправив його у відставку у званні генерал-аншефа.
Після приходу до влади Катерини II у липні 1762 року справи знову пішли вгору. За допомогу у сходженні на трон імператриця призначила І.Гендрикова шефом .
Однак через два роки — у грудні 1764 р. був остаточно звільнений зі служби «для поправлення домашнього його стану», оскільки «через збільшення на ньому великого боргу не в змозі себе утримувати тут (тобто в Петербурзі) без крайнього собі розорення». При звільненні йому було подаровано 30000 рублів на сплату боргів.
На пенсії мешкав у Вовчанському повіті Харківщини. Тут йому належали великі маєтки, у яких жило понад 8000 душ чоловічої статі.
Похований у слободі Рубіжне (нині село Рубіжне Вовчанського району Харківської області), в спорудженому ним в 1769 році храмі Успіння Богородиці.
Сім'я
Одружився з Єлизаветою (або Катериною) Сергіївною (? — 1784) — онукою генерал-аншефа . У них народилось чотири сини та шість доньок:
- Катерина (? — 1814) — дружина графа Матвія Федоровича Апраксіна (1744—1803), який для молодої дружини побудував відомий у Москві;
- Іван (? — 1801), полковник, секунд-ротмістр кінної гвардії;
- Єлизавета Ізмайлова (1737—1779);
- Софія Волконська;
- Сергій (1754—1818) — полковник;
- Варвара (1747—1817) — дружина сенатора (1744—1806);
- Андрій — поручик лейб-гвардії Кінного полку;
- Дмитро (1758—1762);
- Олександра Голіцина (1759—1789)
Примітки
- Гуржій О. І. ГЛУХІВСЬКІ РАДИ 1750, 1763 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Glukhivski_rady [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 03.07.2016)
- Белашов В. І. Глухів — столиця гетьманської і Лівобережної України: посібник до «Глухівського періоду» історії України (1708—1782 рр.) — Глухів, 1996. — С. 52-53.
- Усенко П. Г. ГЕНДРИКОВ Іван Симонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gendrykov_I [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (останній перегляд: 03.07.2016)
- Федорченко В. И. Императорский Дом. Выдающиеся сановники. — Красноярск: Бонус, 2003. — Т. 1. — 672 с. — 3000 экз. —
- http://ru.rodovid.org/wk/Запись:302413 Родовід[недоступне посилання з травня 2019]
Джерела та література
- Усенко П. Г. Гендриков Іван Симонович [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 69. — .
- Гендриков Іван Симонович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- П.Катков. . Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gendrikov Gendrihov Ivan Simonovich 1719 16 travnya 1778 Rubizhne Vovchanskij rajon vijskovij ta derzhavnij diyach Rosijskoyi imperiyi graf 1742 general anshef 1762 organizator provedennya Elekciyi getmana Kirila Rozumovskogo u Gluhovi v 1750 roci Gendrikov Ivan Simonovich Gendrikov Ivan SimonovichGendrikov Ivan SimonovichPortret hudozhnika O P Antropova 1768 r Narodzhennya 1719 1719 Smert 5 16 travnya 1778 1778 05 16 selo Rubizhne nini Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Pohovannya RubizhneNacionalnist rosiyaninKrayina Rosijska imperiyaOsvita Pershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Rid dBatko Gejnrih Gendrik Simon Leontijovich 1672 1728 Mati Skavronska Skonoromska Skovoronska Skovronska Hristina Samuyilivna 1687 1729 Shlyub dDiti d d i Q109559215 Vijskova sluzhba Zvannya general anshef Nagorodi Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rich Pospolita Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gendrikov prizvishe PohodzhennyaRodina zhila u Litvi Batko Simon Gejnrih Gendrik buv selyaninom Mati Hristina Skavronska Skonoromska Skovoronska Skovronska ridna sestra Skavronskoyi Marti Samuyilivni bilsh vidomoyi yak Katerini I Did Samuyil Skavronskij zhiv u Minskomu voyevodstvi Velikogo knyazivstva Litovskogo a potim pereselivsya u Margenburg nini Aluksne u Latviyi V 1732 roci I Gendrikov razom z bratom pribuli do Sankt Peterburga shob vstupiti do shlyahetskogo kadetskogo korpusu Shob mati status shlyahetnogo rodu vzyali prizvishe vid drugogo imeni batka Gendrikov Vijskova sluzhbaPo zakinchenni kadetskogo korpusu u 1736 roci otrimav zvannya kapral U skladi brav uchast v rosijsko tureckij vijni 1735 1739 rokiv U 1737 roci brav uchast u shturmi Ochakivskoyi forteci za sho otrimav zvannya serzhanta a zgodom praporshika U 1741 roci u zvanni kapitana buv zarahovanij do skladu Nova imperatricya Yelizaveta Petrivna v den vlasnogo koronuvannya 25 lipnya 1744 roku priznachila svogo dvoyuridnogo brata kapitan poruchikom Pislya cogo pochinayetsya shvidka kar yera 1744 rik brigadir kamerger majbutnoyi imperatrici Katerini II a todi velikoyi knyagini Katerini Oleksiyivni 1747 rik general major pidporuchik lejb kompaniyi Nagorodzhenij golshtinskim Ordenom Svyatoyi Anni 1748 rik nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Oleksandra Nevskogo Vidryadzhennya v Gluhiv16 sichnya 1750 r pribuv do Gluhova z carskoyu zhaluvanoyu gramotoyu proshenie v getmany Kirily Grigorevicha dlya obrannya getmanom Kirila Rozumovskogo Dokladnishe Obrannya getmana Kirila Rozumovskogo u Gluhovi zaochna 22 lyutogo 1750 roku u Gluhovi graf I Gendrikov proviv elekciyu obrannya ostannogo ukrayinskogo getmana bez prisutnosti Kirila Rozumovskogo Za ce otrimav vid ukrayinskih starshini 10 tisyach rubliv Okrim cih koshtiv samochinno prihopiv iz ukrayinskoyi skarbnici she 2 000 rubliv Odnak imperatricya Yelizaveta Petrivna nakazala povernuti koshti do Kolegiyi zakordonnih sprav u Sankt Peterburzi Sluzhba pri dvoriU 1750 1762 rokah yak pomichnik grafa Oleksiya Rozumovskogo zaviduvav V 1757 roci otrimav zvannya general lejtenant U kvitni 1762 roku imperator Petro III vidpraviv jogo u vidstavku u zvanni general anshefa Pislya prihodu do vladi Katerini II u lipni 1762 roku spravi znovu pishli vgoru Za dopomogu u shodzhenni na tron imperatricya priznachila I Gendrikova shefom Odnak cherez dva roki u grudni 1764 r buv ostatochno zvilnenij zi sluzhbi dlya popravlennya domashnogo jogo stanu oskilki cherez zbilshennya na nomu velikogo borgu ne v zmozi sebe utrimuvati tut tobto v Peterburzi bez krajnogo sobi rozorennya Pri zvilnenni jomu bulo podarovano 30000 rubliv na splatu borgiv Na pensiyi meshkav u Vovchanskomu poviti Harkivshini Tut jomu nalezhali veliki mayetki u yakih zhilo ponad 8000 dush cholovichoyi stati Pohovanij u slobodi Rubizhne nini selo Rubizhne Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti v sporudzhenomu nim v 1769 roci hrami Uspinnya Bogorodici Sim yaOdruzhivsya z Yelizavetoyu abo Katerinoyu Sergiyivnoyu 1784 onukoyu general anshefa U nih narodilos chotiri sini ta shist donok Katerina 1814 druzhina grafa Matviya Fedorovicha Apraksina 1744 1803 yakij dlya molodoyi druzhini pobuduvav vidomij u Moskvi Ivan 1801 polkovnik sekund rotmistr kinnoyi gvardiyi Yelizaveta Izmajlova 1737 1779 Sofiya Volkonska Sergij 1754 1818 polkovnik Varvara 1747 1817 druzhina senatora 1744 1806 Andrij poruchik lejb gvardiyi Kinnogo polku Dmitro 1758 1762 Oleksandra Golicina 1759 1789 PrimitkiGurzhij O I GLUHIVSKI RADI 1750 1763 Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2004 688 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Glukhivski rady 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ostannij pereglyad 03 07 2016 Belashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi i Livoberezhnoyi Ukrayini posibnik do Gluhivskogo periodu istoriyi Ukrayini 1708 1782 rr Gluhiv 1996 S 52 53 Usenko P G GENDRIKOV Ivan Simonovich Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2004 688 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Gendrykov I 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ostannij pereglyad 03 07 2016 Fedorchenko V I Imperatorskij Dom Vydayushiesya sanovniki Krasnoyarsk Bonus 2003 T 1 672 s 3000 ekz ISBN 5 7867 0048 8 http ru rodovid org wk Zapis 302413 Rodovid nedostupne posilannya z travnya 2019 Dzherela ta literaturaUsenko P G Gendrikov Ivan Simonovich 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 69 ISBN 966 00 0405 2 Gendrikov Ivan Simonovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros P Katkov Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 3 lipnya 2016