Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болґа́рська мо́ва — одна з південнослов'янських мов. Поширена в Болгарії, певна кількість носіїв також живе в Україні (Одеська область), Молдові, Румунії, Північній Македонії. Ця мова є офіційною мовою Болгарії.
| Болґарська мова | |
|---|---|
| български език | |
 Болгарська мова, де вона є більшістю Болгарська мова, де вона є меншістю Македонська мова, де вона є більшістю Македонська мова, де вона є меншістю Торлацькі діалекти, перехідні між східно-південнослов'янськими мовами (болгаро-македонська) і західно-південнослов'янськими мовами (сербохорватська) | |
| Поширена в | Болґарія, Україна, Молдова, Румунія, Туреччина |
| Регіон | Європа |
| Етнічність | Болгари |
| Носії | 12 млн |
| Місце | 75 |
| Писемність | кирилиця () |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Болгарія Європейський Союз |
| Регіональна | Албанія, Чехія, Угорщина, Молдова, Україна, Сербія, Румунія |
| Регулює | Інститут болгарської мови |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | bg |
| ISO 639-2 | bul |
| ISO 639-3 | bul |
|
Історія
Болґарська мова є найдавнішою писемно задокументованою слов'янською мовою. Її історичний розвиток характеризується чотирма основними періодами. Варто зауважити, що це поділ умовний, і назви не відображають різних мов, а лише періоди у розвитку болгарської мови, для яких характерні певні особливості. Болґарська літературна мова сформувалася на середину XIX століття на базі північно-східних говірок. У XX столітті літературна мова зазнала значного впливу західних говірок, на території яких розташована столиця Болгарії — Софія. Писемність — на основі кирилиці.
У лексиці, а частково й у словотворі, літературна болгарська мова відбиває значний вплив так званої церковнослов’янської мови.
Писемна болгарська мова має тривалу історію. Найдавніші писемні пам'ятки відносяться до X сторіччя (надпис царя Самуїла, 993 року). Найважливіші етапи розвитку літературної мови:
- староболгарський період, щільно пов'язаний з першими продуктами конфесійного письменства при його виникненні в ІХ столітті. Охоплює період між прийняттям слов'янської мови як офіційної мови в Болгарії і кінцем Першої болгарської держави в 1018 році. Деякі мовознавці стверджують, що початок староболгарської мови фіксується трохи раніше, зі створенням першого слов'янського алфавіту (глаголиці) у 862 році святим Кирилом. Протягом цього періоду були написані найдавніші глаголичні та кириличні писемні пам'ятки староболгарською мовою. Болгарія стала центром слов'янської культури та писемності. Наступний, як і кілька подібних, напис на староболгарській мові з X століття є прикладом цієї писемності та культури.
 | СЬДЄ ЛЄЖИТЪ МОСТИЧЬ ЧРЬГѸБЪІЛꙖ(Я) БЪІВЪІ ПРІ СѴМЄОНѢ ЦР҃И И ПРІ ПЄТРѢ ЦР҃И ОСМИѬ ЖЄ ДЄСѦТЬ ЛѢТЪ СЪІ ОСТАВИВЪ ЧРЬГѸБЪІЛЬСТВО Ї ВЬСЄ ІМѢНИѤ БЪІСТЪ ЧРЬНОРИЗЬЦЬ Ї ВЪ ТОМЬ СЪВРЬШИ ЖИЗНЬ СВОѬ. |  |
- середньоболгарський період (12—15 століття)
Приблизно охоплює період від відновлення Другої болгарської держави до її падіння під османським натиском. Мова Другої болгарської держави є основою для створення російської, сербської та волохо-молдавської редакцій і набуває значення як загальнослов'янська книжкова мова. Російський фонетичний варіант середньоболгарської мови з епохи Другої болгарської держави і до сьогодні є мовою православних церковних богослужінь у багатьох слов'янських країнах і є загальною церковною мовою.
- новоболгарський (власне ранній новоболгарський) період — XVI — 1-а чверть XIX століття
Найранніші писемні пам'ятки новоболгарської мови датуються XVII–XVIII століттям. Один з таких пам'ятників - Тихонравівський дамаскін XVII століття, що є одним з найранніших представників новоболгарської групи дамаскінів.
Після звільнення болгарська мова була оголошена офіційною шляхом циркулярного листа російської окупаційної адміністрації від 11 вересня 1878 року. Пізніше народні представники вирішили, що офіційною болгарською мовою буде мова, заснована на північно-східних діалектах, як і сьогодні. Найімовірніше це сталося через те, що мешканці найбільших міст того часу в країні - Русе, Велико-Тирново, Шумен, Габрово, Стара Загора і Пловдив, були в єдиній позиції щодо межі ятів. Це підкреслює розмежування між літературною мовою і західними діалектами. Таким чином, особливо чітко відокремлюються як діалекти шопські - софійський, радомирський, кюстендильський, самоковський і північно-західно болгарський.
У розвитку новоболгарської літературної мови виділяють три основні періоди:
- З початку XIX століття до визволення Болгарії від османського панування;
- Після визволення, де болгарська мова зазнає кількох правописних реформ - Правопис після визволення, Дриновський правопис, Омарчевський правопис та правописна реформа БЗНС;
- З 9 вересня 1944 року і після цього (правописна реформа).
Наведений нижче приклад демонструє текст болгарської друкованої Біблії кінця XIX століття, де ми спостерігаємо офіційний правопис після визволення, при якому букви середньовічної староболгарської, такі як ѿ, ѥ, ѱ, ѯ, були вилучені, а ѧ, ѩ тепер використовуються як "я" за російським зразком. Однак цей правопис все ще містить і, ѳ, середньовічні болгарські ѣ, ѫ, ѭ, а також зниклий пізніше повний та неповний артиклі в жіночому роді (-та/-тѫ):
| | ...И пристигнѫ въ Дервіѭ и Листрѫ; и ето, имаше тамо нѣкой ученикъ на име Тимоѳей, сынъ на нѣкоѭ си женѫ Еврейкѫ повѣрвалѫ, а баща му бѣ Еллинъ; Който ученикъ бѣше свидѣтелствованъ отъ братія-та въ... | |
Бувши давно закріпленою на письмі, болгарська мова дуже довго зберігала в правописі зв'язок із старовинною, почасти ще старослов'янською мовою. Лише 1945 нова влада комуністичної Болгарії ввела в загальнонаціональний вжиток раціональну та просту орфографію, в основному побудовану на морфологічному принципі із значними поступками вимові.
Особливості
У ході історичного розвитку болгарської мови та контактів з неслов'янськими мовами Балканського півострова відбуваються значні зміни порівняно з іншими слов'янськими мовами. Вважається, що ці зміни включають морфологічні та синтаксичні зміни, які характеризуються майже повною відмовою від відмінків (залишки відмінкових форм маються в займенниках, особових іменниках, іменниках чоловічого роду в називному відмінку), виникнення та використання означеного артикля, збереження простих часів слов'янських дієслів (минулий доконаний час та минулий недоконаний час) та розвиток нових, виникнення подвоєного прямого та непрямого додатка, зникнення інфінітива та розвиток непрямовіддільних форм дієслів та інше. Ці зміни взагалі відрізняють розвиток морфології та синтаксису в болгарській мові від розвитку інших слов'янських мов.
Хоча його розмір важко визначити, російський вплив на болгарську мову під час утворення Третьої болгарської держави був дуже сильним. Частина прийнятих тоді слів з російської мови має староболгарське походження і була «повернута» в новітню болгарську літературну мову. Паралельно з цим увійшло велике число слів чисто російського походження (переважно в суспільно-політичній сфері).
Протягом півтисячолітнього османського панування через турецьку мову увійшло багато перських та арабських слів, які й досі помилково вважаються "турецькими" (наприклад, шише, диван, хамам, турши(я), хамал, шалвар, диване та ін.). Після розвитку промисловості та науки у болгарську технічну мову увійшло багато німецьких слів (бандаж, багер, бурмашина та ін.), а після початку 80-х років XX століття - англійські, переважно в галузі комп'ютерних наук та інформаційних технологій (одним з останніх прикладів, який спочатку увійшов в розмовну мову, є "флашка").
Діалекти
Болгарській мові властиві глибокі діалектні відмінності. Так, за вимовою старого «ятя» (Ѣ) діалекти поділяються на східні та західні. До особливостей болгарської мови порівняно з іншими слов'янськими мовами належать такі риси:
- відмінні від інших слов'янських рефлекси праслов'янської йотації: шт (записується літерою щ) на місці праслов'янського tj (в українській дало ч) та жд на місці праслов'янського dj (в українській дало ж): свеща [свешта] «свіча, свічка», чужд «чужий»
- особливий звук [ъ] на місці старого єра: сън «сон»
- наголос, який може стояти на будь-якому складі слова
- втрата відмінків іменників та прикметників (а також займенників та числівників), окрім вокатива, який використовується з особовими іменами
- наявність постпозитивного артикля (артикль, що приєднується до кінця означуваного ним іменника): човек — човекът або човека «чоловік, людина — той чоловік, та людина», жена — жената «жінка — та жінка», дете — детето «дитина — та дитина». Ця особливість зближує болгарську з іншими мовами балканського мовного союзу.
- втрата інфінітива, замість якого вживається особова форма дієслова теперішнього часу з часткою «да»: да зная «щоб мені знати»
- майбутній час утворюється за допомогою частки ще
- широке використання простих минулих часів, які зникли в інших слов'янських мовах — аориста та перфекта
- подвійний придієслівний додаток: мене ме викат «мене звати»
- дієслова, який вживається для передачі інформації від третьої особи.
Приклад
«Заповіт» Тараса Шевченка болгарською мовою (переклав Димитр Методієв)
|
(Джерело: Тарас Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)
Див. також
Література
| У Вікісловнику є сторінка болгарська мова. |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Цонев Б. История на български език, т. 1. Изд. 2. София, 1940, т. 2—3. София, 1934—37;
- Стойков С. Българска диалектология. София, 1955;
- Андрейчин Л. Грамматика болгарского языка. Пер. с болг. М., 1949;
- Державин Н. С. Болгарские колонии в России, т. 2. Язык. П., 1915;
- Бернштейн С. Б. Разыскания в области болгарской исторической диалектологии, т. 1. М.—Л., 1948;
- Маслов Ю. С. Очерк болгарской грамматики. М., 1956;
- Мирчев К. Историческа граматика на български език. София, 1958;
- Булаховский Л. А. Болгарский язык как источник для реконструкции древнейшей славянской акцентологической системы. М., 1958.
Словники
Посилання
- Болгарська мова на сайті Ethnologue: Bulgarian. A language of Bulgaria
- Болгарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Bulgarian [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Болгарська мова на сайті WALS Online: Language Bulgarian [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolga rska mo va odna z pivdennoslov yanskih mov Poshirena v Bolgariyi pevna kilkist nosiyiv takozh zhive v Ukrayini Odeska oblast Moldovi Rumuniyi Pivnichnij Makedoniyi Cya mova ye oficijnoyu movoyu Bolgariyi Bolgarska movablgarski ezik Bolgarska mova de vona ye bilshistyu Bolgarska mova de vona ye menshistyu Makedonska mova de vona ye bilshistyu Makedonska mova de vona ye menshistyu Torlacki dialekti perehidni mizh shidno pivdennoslov yanskimi movami bolgaro makedonska i zahidno pivdennoslov yanskimi movami serbohorvatska Poshirena v Bolgariya Ukrayina Moldova Rumuniya TurechchinaRegion YevropaEtnichnist BolgariNosiyi 12 mlnMisce 75Pisemnist kirilicya Klasifikaciya Indo Yevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdennoslov yanskaShidno pivdennoslov yanska dd dd dd Oficijnij statusOficijna Bolgariya Yevropejskij SoyuzRegionalna Albaniya Chehiya Ugorshina Moldova Ukrayina Serbiya RumuniyaRegulyuye Institut bolgarskoyi moviKodi moviISO 639 1 bgISO 639 2 bulISO 639 3 bulCya stattya ye chastinoyu seriyi statej pro narod BolgariKultura Literatura Muzika Kino Tanci Kuhnya Bolgarska diaspora Respublika Makedoniya Serbiya Ugorshina Velika Britaniya Ukrayina Banatski bolgari Bolgari Bessarabiyi PomakiReligiya Pravoslav ya Islam Katolicizm ProtestantizmMova Bolgarska ta yiyi dialektiInshi statti Bolgariya Vidomi bolgari Istoriya Cari BolgariyiCej shablon pereglyanutiredaguvatiIstoriyaDokladnishe en Bolgarska mova ye najdavnishoyu pisemno zadokumentovanoyu slov yanskoyu movoyu Yiyi istorichnij rozvitok harakterizuyetsya chotirma osnovnimi periodami Varto zauvazhiti sho ce podil umovnij i nazvi ne vidobrazhayut riznih mov a lishe periodi u rozvitku bolgarskoyi movi dlya yakih harakterni pevni osoblivosti Bolgarska literaturna mova sformuvalasya na seredinu XIX stolittya na bazi pivnichno shidnih govirok U XX stolitti literaturna mova zaznala znachnogo vplivu zahidnih govirok na teritoriyi yakih roztashovana stolicya Bolgariyi Sofiya Pisemnist na osnovi kirilici U leksici a chastkovo j u slovotvori literaturna bolgarska mova vidbivaye znachnij vpliv tak zvanoyi cerkovnoslov yanskoyi movi Pisemna bolgarska mova maye trivalu istoriyu Najdavnishi pisemni pam yatki vidnosyatsya do X storichchya nadpis carya Samuyila 993 roku Najvazhlivishi etapi rozvitku literaturnoyi movi starobolgarskij period shilno pov yazanij z pershimi produktami konfesijnogo pismenstva pri jogo viniknenni v IH stolitti Ohoplyuye period mizh prijnyattyam slov yanskoyi movi yak oficijnoyi movi v Bolgariyi i kincem Pershoyi bolgarskoyi derzhavi v 1018 roci Deyaki movoznavci stverdzhuyut sho pochatok starobolgarskoyi movi fiksuyetsya trohi ranishe zi stvorennyam pershogo slov yanskogo alfavitu glagolici u 862 roci svyatim Kirilom Protyagom cogo periodu buli napisani najdavnishi glagolichni ta kirilichni pisemni pam yatki starobolgarskoyu movoyu Bolgariya stala centrom slov yanskoyi kulturi ta pisemnosti Nastupnij yak i kilka podibnih napis na starobolgarskij movi z X stolittya ye prikladom ciyeyi pisemnosti ta kulturi SDYe LYeZhIT MOSTICh ChRGѸBILꙖ Ya BIVI PRI SѴMYeONѢ CR I I PRI PYeTRѢ CR I OSMIѬ ZhYe DYeSѦT LѢT SI OSTAVIV ChRGѸBILSTVO Yi VSYe IMѢNIѤ BIST ChRNORIZC Yi V TOM SVRShI ZhIZN SVOѬ serednobolgarskij period 12 15 stolittya Dokladnishe Serednobolgarska mova Priblizno ohoplyuye period vid vidnovlennya Drugoyi bolgarskoyi derzhavi do yiyi padinnya pid osmanskim natiskom Mova Drugoyi bolgarskoyi derzhavi ye osnovoyu dlya stvorennya rosijskoyi serbskoyi ta voloho moldavskoyi redakcij i nabuvaye znachennya yak zagalnoslov yanska knizhkova mova Rosijskij fonetichnij variant serednobolgarskoyi movi z epohi Drugoyi bolgarskoyi derzhavi i do sogodni ye movoyu pravoslavnih cerkovnih bogosluzhin u bagatoh slov yanskih krayinah i ye zagalnoyu cerkovnoyu movoyu novobolgarskij vlasne rannij novobolgarskij period XVI 1 a chvert XIX stolittya Najrannishi pisemni pam yatki novobolgarskoyi movi datuyutsya XVII XVIII stolittyam Odin z takih pam yatnikiv Tihonravivskij damaskin XVII stolittya sho ye odnim z najrannishih predstavnikiv novobolgarskoyi grupi damaskiniv Pislya zvilnennya bolgarska mova bula ogoloshena oficijnoyu shlyahom cirkulyarnogo lista rosijskoyi okupacijnoyi administraciyi vid 11 veresnya 1878 roku Piznishe narodni predstavniki virishili sho oficijnoyu bolgarskoyu movoyu bude mova zasnovana na pivnichno shidnih dialektah yak i sogodni Najimovirnishe ce stalosya cherez te sho meshkanci najbilshih mist togo chasu v krayini Ruse Veliko Tirnovo Shumen Gabrovo Stara Zagora i Plovdiv buli v yedinij poziciyi shodo mezhi yativ Ce pidkreslyuye rozmezhuvannya mizh literaturnoyu movoyu i zahidnimi dialektami Takim chinom osoblivo chitko vidokremlyuyutsya yak dialekti shopski sofijskij radomirskij kyustendilskij samokovskij i pivnichno zahidno bolgarskij U rozvitku novobolgarskoyi literaturnoyi movi vidilyayut tri osnovni periodi Z pochatku XIX stolittya do vizvolennya Bolgariyi vid osmanskogo panuvannya Pislya vizvolennya de bolgarska mova zaznaye kilkoh pravopisnih reform Pravopis pislya vizvolennya Drinovskij pravopis Omarchevskij pravopis ta pravopisna reforma BZNS Z 9 veresnya 1944 roku i pislya cogo pravopisna reforma Navedenij nizhche priklad demonstruye tekst bolgarskoyi drukovanoyi Bibliyi kincya XIX stolittya de mi sposterigayemo oficijnij pravopis pislya vizvolennya pri yakomu bukvi serednovichnoyi starobolgarskoyi taki yak ѿ ѥ ѱ ѯ buli vilucheni a ѧ ѩ teper vikoristovuyutsya yak ya za rosijskim zrazkom Odnak cej pravopis vse she mistit i ѳ serednovichni bolgarski ѣ ѫ ѭ a takozh zniklij piznishe povnij ta nepovnij artikli v zhinochomu rodi ta tѫ I pristignѫ v Derviѭ i Listrѫ i eto imashe tamo nѣkoj uchenik na ime Timoѳej syn na nѣkoѭ si zhenѫ Evrejkѫ povѣrvalѫ a basha mu bѣ Ellin Kojto uchenik bѣshe svidѣtelstvovan ot bratiya ta v Buvshi davno zakriplenoyu na pismi bolgarska mova duzhe dovgo zberigala v pravopisi zv yazok iz starovinnoyu pochasti she staroslov yanskoyu movoyu Lishe 1945 nova vlada komunistichnoyi Bolgariyi vvela v zagalnonacionalnij vzhitok racionalnu ta prostu orfografiyu v osnovnomu pobudovanu na morfologichnomu principi iz znachnimi postupkami vimovi OsoblivostiU hodi istorichnogo rozvitku bolgarskoyi movi ta kontaktiv z neslov yanskimi movami Balkanskogo pivostrova vidbuvayutsya znachni zmini porivnyano z inshimi slov yanskimi movami Vvazhayetsya sho ci zmini vklyuchayut morfologichni ta sintaksichni zmini yaki harakterizuyutsya majzhe povnoyu vidmovoyu vid vidminkiv zalishki vidminkovih form mayutsya v zajmennikah osobovih imennikah imennikah cholovichogo rodu v nazivnomu vidminku viniknennya ta vikoristannya oznachenogo artiklya zberezhennya prostih chasiv slov yanskih diyesliv minulij dokonanij chas ta minulij nedokonanij chas ta rozvitok novih viniknennya podvoyenogo pryamogo ta nepryamogo dodatka zniknennya infinitiva ta rozvitok nepryamoviddilnih form diyesliv ta inshe Ci zmini vzagali vidriznyayut rozvitok morfologiyi ta sintaksisu v bolgarskij movi vid rozvitku inshih slov yanskih mov Hocha jogo rozmir vazhko viznachiti rosijskij vpliv na bolgarsku movu pid chas utvorennya Tretoyi bolgarskoyi derzhavi buv duzhe silnim Chastina prijnyatih todi sliv z rosijskoyi movi maye starobolgarske pohodzhennya i bula povernuta v novitnyu bolgarsku literaturnu movu Paralelno z cim uvijshlo velike chislo sliv chisto rosijskogo pohodzhennya perevazhno v suspilno politichnij sferi Protyagom pivtisyacholitnogo osmanskogo panuvannya cherez turecku movu uvijshlo bagato perskih ta arabskih sliv yaki j dosi pomilkovo vvazhayutsya tureckimi napriklad shishe divan hamam turshi ya hamal shalvar divane ta in Pislya rozvitku promislovosti ta nauki u bolgarsku tehnichnu movu uvijshlo bagato nimeckih sliv bandazh bager burmashina ta in a pislya pochatku 80 h rokiv XX stolittya anglijski perevazhno v galuzi komp yuternih nauk ta informacijnih tehnologij odnim z ostannih prikladiv yakij spochatku uvijshov v rozmovnu movu ye flashka DialektiDiv takozh Dialekti bolgarskoyi movi Bolgarski dialekti Bolgarskij movi vlastivi gliboki dialektni vidminnosti Tak za vimovoyu starogo yatya Ѣ dialekti podilyayutsya na shidni ta zahidni Do osoblivostej bolgarskoyi movi porivnyano z inshimi slov yanskimi movami nalezhat taki risi vidminni vid inshih slov yanskih refleksi praslov yanskoyi jotaciyi sht zapisuyetsya literoyu sh na misci praslov yanskogo tj v ukrayinskij dalo ch ta zhd na misci praslov yanskogo dj v ukrayinskij dalo zh svesha sveshta svicha svichka chuzhd chuzhij osoblivij zvuk na misci starogo yera sn son nagolos yakij mozhe stoyati na bud yakomu skladi slova vtrata vidminkiv imennikiv ta prikmetnikiv a takozh zajmennikiv ta chislivnikiv okrim vokativa yakij vikoristovuyetsya z osobovimi imenami nayavnist postpozitivnogo artiklya artikl sho priyednuyetsya do kincya oznachuvanogo nim imennika chovek chovekt abo choveka cholovik lyudina toj cholovik ta lyudina zhena zhenata zhinka ta zhinka dete deteto ditina ta ditina Cya osoblivist zblizhuye bolgarsku z inshimi movami balkanskogo movnogo soyuzu vtrata infinitiva zamist yakogo vzhivayetsya osobova forma diyeslova teperishnogo chasu z chastkoyu da da znaya shob meni znati majbutnij chas utvoryuyetsya za dopomogoyu chastki she shiroke vikoristannya prostih minulih chasiv yaki znikli v inshih slov yanskih movah aorista ta perfekta podvijnij pridiyeslivnij dodatok mene me vikat mene zvati diyeslova yakij vzhivayetsya dlya peredachi informaciyi vid tretoyi osobi Priklad Zapovit Tarasa Shevchenka bolgarskoyu movoyu pereklav Dimitr Metodiyev Shom umra me pogrebete Nejde na mogila Posred stepite shiroki Na Ukrajna mila Ta skalite nad vodata Dnepr i polyata Da se vizhdat da se chuva Kak reve rekata Shom pomkne ot Ukrajna Dnepr km moreto Krvi vrazhi az togava Planini poleta She ostavya she otida Chak pri Boga v raya Da se molya Dotogava Gospod az ne znaya Pogrebete me stanete Prangite schupete S vrazhi krvi svobodata Shedro narsete I v semejstvoto veliko Svobodno i novo Ne zabravyajte spomenete I men s dobro slovo Dzherelo Taras Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Div takozhVikipediya Vikipediya maye rozdil bolgarskoyu movoyu Nachalna stranica Bolgari v Ukrayini Bolgarska mova v Ukrayini Movi Bolgariyi Bolgarska literaturna mova Bolgarska VikipediyaLiteraturaU Vikislovniku ye storinka bolgarska mova Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Conev B Istoriya na blgarski ezik t 1 Izd 2 Sofiya 1940 t 2 3 Sofiya 1934 37 Stojkov S Blgarska dialektologiya Sofiya 1955 Andrejchin L Grammatika bolgarskogo yazyka Per s bolg M 1949 Derzhavin N S Bolgarskie kolonii v Rossii t 2 Yazyk P 1915 Bernshtejn S B Razyskaniya v oblasti bolgarskoj istoricheskoj dialektologii t 1 M L 1948 Maslov Yu S Ocherk bolgarskoj grammatiki M 1956 Mirchev K Istoricheska gramatika na blgarski ezik Sofiya 1958 Bulahovskij L A Bolgarskij yazyk kak istochnik dlya rekonstrukcii drevnejshej slavyanskoj akcentologicheskoj sistemy M 1958 SlovnikiPosilannyaBolgarska mova na sajti Ethnologue Bulgarian A language of Bulgaria Bolgarska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Bulgarian 12 serpnya 2017 u Wayback Machine Bolgarska mova na sajti WALS Online Language Bulgarian 12 serpnya 2017 u Wayback Machine