Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дими тр Хри стов Мето дієв Со тір болг Димитър Христов Методиев Сотир 11 вересня 1922 19220911 Белово Болгарія 19 червня

Димитр Методієв

Димитр Методієв

Дими́тр Хри́стов Мето́дієв; Со́тір (болг. Димитър Христов Методиев; Сотир, 11 вересня 1922(19220911), Белово, Болгарія — 19 червня 1995, Софія) — болгарський поет, перекладач і партійний діяч.

Димитр Методієв
Димитър Методиев
image
Димитр Методієв. Не пізніш як у 1986 році.
Ім'я при народженні Димитър Христов Методиев
Псевдонім Сотір
Народився 11 вересня 1922(1922-09-11)[1]
Белово, Пазарджицька область
Помер 19 червня 1995(1995-06-19) (72 роки)
Софія
Громадянство image Болгарія
Національність болгарин
Діяльність поет, перекладач
Alma mater Літературний інститут імені Максима Горького
Мова творів болгарська
Роки активності 1937–1995
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр лірика
Партія БКП (1944—1990), БСП (1990—1995)
Батько Христо Методієв
Діти Сергей, Мая
Нагороди
image
image
Белово. Пам'ятник Александрові Піпонкову, командирові партизанського загону, учасником якого був Димитр Методієв. Позаду на постаменті викарбувано імена загиблих партизанів і рядки з вірша Методієва «Болгарській комуністичній партії».

Біографічні дані

Димитр Методієв народився в селянській сім'ї. Ще школярем (з 1937 року) був активний член Робітничої молодіжної спілки. 1941 року закінчив середнє сільськогосподарське училище в місті Садово, а з 1941-го по 1944-й вчився на агрономічному факультеті Софійського університету. Під час Другої світової війни брав участь у Комуністичному русі опору в Болгарії (bgПартизанско движение в България). У 1944 році під проводом Александра Піпонкова. Методієв воював у партизанському загоні імені Ангела Кинчева — болгарського революціонера. Цього ж року вступив у Болгарську комуністичну партію (БКП). Був мером міста Белово (1946—1947) і директором місцевої фабрики «Родопи» (1947).

У 1948-му став студентом факультету журналістики , де навчався до 1950-го. 1953 року закінчив Літературний інститут імені Максима Горького. У 1953-1958 був редактор літературного і громадсько-політичного журналу «Наша Родина». У 1958-1960 і 1961–1966 роках Методієв працював заступником головного редактора відповідно в журналі «Септември» й газеті  — центральному органі БКП. З 1966-го обіймав посаду головного редактора журналу «Наша Родина». Був членом Спілки болгарських письменників. У 1969 році дістав звання «Заслужений діяч мистецтва і культури Болгарії», а в 1974-му — «Народний діяч мистецтва і культури Болгарії». У 1967—1989 роках Методієв працював політичним радником генерального секретаря Центрального комітету БКП Тодора Живкова й писав для нього тексти промов. Від 1971 до 1976 року був кандидатом у члени ЦК БКП, а від 1976 до 1990 року — членом ЦК БКП. Був депутатом Народних зборів Болгарії VI, VII, VIII і IX скликань.

Творчість

Перші вірші Методієв написав ще 15-літнім школярем. Уперше опублікувався 1939 року в пловдивському журналі «Ученически устрем». Дмитро Павличко охарактеризував його творчість як назагал зразок «соцреалістичної» публіцистики, провідне місце в якій займає оспівування радянської дійсності, звеличення Росії як провідної сили у справі комуністичної перебудови світу. Це особливо характерно для дебютної книжки Методієва — збірки «На штурм!», що вийшла 1945 року. Як і для роману у віршах про боротьбу комуністичної болгарської молоді «Димитровське плем'я» (1951), відзначеного Димитровською премією, збірки «Про час і про себе» (1963, Димитровська премія 1964 року). Радянській Росії присвячено поему «Країна мрій» («Страна на мечтите», 1956) і збірку «Пісня про Росію» (1967). В інших, не «програмних», віршах та збірках, як-от «Замикання кола» (1967), «Вірші і маленькі поеми» (1968), «І все знов повторюватиметься» (1975) та інших, Методієв показав себе майстром слова й тонким ліриком. Є в нього твори, сповнені глибоким смутком, жалем за молодістю, óбразами болгарської природи і провінції. Вірші Методієва послужили текстами пісень — як політичних, так і ліричних — для відомих болгарських виконавців, зокрема Бісера Кірова.

Твори Методієва перекладено багатьма мовами. Російською вийшли книжки «Младое поколение» (М., 1954), «Солнечное притяжение» (М., 1967), «Монолог в пути» (М., 1975), «Избранное» (М., 1987). Українською мовою його вірші перекладали Дмитро Білоус, Платон Воронько, Всеволод Ткаченко, Дмитро Павличко, Антоніна Корінь і Олег Король. Опубліковано такі перекладні книжки: «Червоний мак» (К., 1969), «Велике переселення» (К., 1975). Чотири вірші Методієва українською є в книжці Дмитра Павличка «Антологія болгарської поезії» (К., 2006).

Димитр Методієв відомий також як видатний перекладач російських (Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Микола Некрасов, Володимир Маяковський, Олександр Твардовський) та українських (Іван Франко, Платон Воронько, Дмитро Білоус) письменників. Особливу увагу він приділив Тарасові Шевченку, взявшись за його поезії на початку 1950-х років. У 1956-му в Софії видано однотомник вибраних творів Шевченка в перекладах Методієва. До 100-річчя від дня смерті українського поета здійснив низку нових перекладів і видав із своєю передмовою «Вибрані твори» Шевченка в двох томах (Софія, 1960). До 150-річчя від дня народження Шевченка вийшло повне видання «Кобзаря» (Софія, 1964) в перекладах Методієва, що відзначаються високою художньою майстерністю, передають революційний пафос оригіналів, їх художньо-стильові та ритміко-мелодійні особливості. За цю книжку в 1974 році Методієва відзначено літературною Премією імені Максима Рильського. До 2013 року Методієв залишався єдиним у світі, хто власноруч переклав і опублікував усього «Кобзаря». У 1961-му він виступив з промовою на урочистому засіданні в Москві у зв'язку з 100-річчям від дня смерті Шевченка. Методієву належить низка статей, присвячених українському поетові («Безсмертний син українського народу», «Тарас Шевченко», «Ми любимо Шевченка»).

Нижче наведено переклад Методієва Шевченкового «Заповіту».

ЗАПОВІТ

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Щом умра, ме погребете
нейде на могила
посред степите широки
на Украйна мила,
та скалите над водата,
Днепър и полята
да се виждат, да се чува,
как реве реката.

Щом помъкне от Украйна
Днепър към морето
кърви вражи - аз тогава
планини, полета
ще оставя, ще отида
чак при бога в рая
да се моля. Дотогава
господ аз не зная.

Погребете ме, станете,
прангите счупете,
с вражи кърви свободата
щедро наръсете.
И семейството велико,
свободно и ново
не забравяйте, спомнете
и мен с добро слово.

Твори

Власні

  • «На штурм!» («На щурм!», 1945), вірші
  • «Димитровське плем'я» («Димитровско племе», 1951, 1955, 1964, 1970), роман у віршах
  • «Країна мрій» («Страна на мечтите», 1956), лірична поема
  • «Шумлять тополі» («Шумят тополите», 1958), вірші
  • «Так умру», «Китайський щоденник», «Орлине гніздо» («Така ще си умра», «Китайски дневник», «Орлово гнездо», 1961), невеликі поеми
  • «Вірші» («Стихотворения», 1961)
  • «Про час і про себе» («За времето и за себе си», 1963, 1964)
  • «Я не із землі» («Не съм от пръст», 1965)
  • «Замикання кола» («Затваряне на кръга», 1967)
  • «Пісня про Росію» («Песен за Русия», 1967)
  • «Вірші і маленькі поеми» («Стихотворения и малки поеми», 1968)
  • «Велике переселення» («Великото преселение», 1970), вірші і поеми
  • «Вірші» («Стихотворения», София, Български писател, 1972)
  • «Вибране» («Избрано», София, 1972)
  • «І все знов повторюватиметься» («И всичко пак ще се повтаря», 1975)
  • «Монологи в дорозі» («Монолози по пътя», 1975, 1979)
  • «Коли Батак повстав» («Когато Батак въстана», Пловдив, 1976)
  • «У час осінньої ясності» («В часа на есенната яснота», 1977, 1980)
  • «І запах солодкий…» («И мирис сладък…», 1980)
  • «Пісня про генеральну лінію» («Песен за генералната линия», 1981), поеми
  • «Вибрані твори» («Избрани произведения», 1982)
  • «Лірика. Невеликі поеми», «Димитровське плем'я». («Лирика. Малки поеми». «Димитровско племе», 1984)
  • «Моя душа повниться тобою» («Душата ми е пълна с теб», 1984)
  • «Антологія манускрипту» («Антология манускрипта», 1985)
  • «Ріки, з яких я пив воду» («Реките, от които пих вода», 1985), вірші
  • «Ліричний щоденник» («Лиричен дневник», 1988)
  • «Вірші» («Стихотворения», Българска книжница, 2012)

Переклади

  • Шевченко Т. Избрани произведения. — София, 1956
  • Шевченко Т. Избрани произведения, т. 1 — 2. — София, 1960
  • Шевченко Т. Кобзар. — София, 1964
  • Избрани преводи, 1982

Література

  • Григоров Г. Д. Методиев, «Септември», 1969,. № 9
  • Коларов С. С партиен патос и вяра, «Пламък», 1972, № 18.
  • Захаржевська В. Апофеоз братнього єднання, «Літературна Україна», 19.02.1974
  • Сингаївський М. Подвижницький труд, «Всесвіт», 1974, № 9
  • Наташа Манолова. Димитър Методиев. Литературно-критически очерк. С., 1979

Нагороди і відзнаки


Примітки

  1. Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Пламен Антов, «Тезиси за социалистическия реализъм в българската литература» [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], сайт LiterNet, 24.07.2017, № 7 (212)
  3. Велко Вълканов, «Поет, милеещ за човека» [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.], в-к «Нова зора», 2013, бр. 5
  4. . Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 1 лютого 2014.
  5. . Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 3 липня 2019.
  6. Семерджиев А., За да има живот, София, 1964, с. 341
  7. Сабина Беляева, Людмила Малинова. «Димитър Методиев». — В: Речник по нова българска литература. София: Хемус, 1994, с. 223
  8. (2009). Тодор Живков. Биография. София: Сиела. с. 136. ISBN .
  9. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  10. Дмитро Павличко. «Антологія болгарської поезії», К., «Основи», 2006, с. 267)
  11. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  12. «Заповіт мовами світу». К.: Наукова думка, 1989, с. 199—241
  13. [1] [ 10 квітня 2020 у Wayback Machine.] Ukrainian Institute NYC
  14. Українська літературна енциклопедія, — К.: «УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ» імені М. П. Бажана, т. ІІІ, с. 348

Посилання

  • Методієв Димитр Христов // ЕСУ
  • Методієв Димитр // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 184-185.
  • Стихотворения и преводи на Димитър Методиев в Литературен свят [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • РЕЦИТАЛ. Богдан Дуков, декламация

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dimi tr Hri stov Meto diyev So tir bolg Dimitr Hristov Metodiev Sotir 11 veresnya 1922 19220911 Belovo Bolgariya 19 chervnya 1995 Sofiya bolgarskij poet perekladach i partijnij diyach Dimitr MetodiyevDimitr MetodievDimitr Metodiyev Ne piznish yak u 1986 roci Im ya pri narodzhenni Dimitr Hristov MetodievPsevdonim SotirNarodivsya 11 veresnya 1922 1922 09 11 1 Belovo Pazardzhicka oblastPomer 19 chervnya 1995 1995 06 19 72 roki SofiyaGromadyanstvo BolgariyaNacionalnist bolgarinDiyalnist poet perekladachAlma mater Literaturnij institut imeni Maksima GorkogoMova tvoriv bolgarskaRoki aktivnosti 1937 1995Napryamok socialistichnij realizmZhanr lirikaPartiya BKP 1944 1990 BSP 1990 1995 Batko Hristo MetodiyevDiti Sergej MayaNagorodi Belovo Pam yatnik Aleksandrovi Piponkovu komandirovi partizanskogo zagonu uchasnikom yakogo buv Dimitr Metodiyev Pozadu na postamenti vikarbuvano imena zagiblih partizaniv i ryadki z virsha Metodiyeva Bolgarskij komunistichnij partiyi Biografichni daniDimitr Metodiyev narodivsya v selyanskij sim yi She shkolyarem z 1937 roku buv aktivnij chlen Robitnichoyi molodizhnoyi spilki 1941 roku zakinchiv serednye silskogospodarske uchilishe v misti Sadovo a z 1941 go po 1944 j vchivsya na agronomichnomu fakulteti Sofijskogo universitetu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni brav uchast u Komunistichnomu rusi oporu v Bolgariyi bgPartizansko dvizhenie v Blgariya U 1944 roci pid provodom Aleksandra Piponkova Metodiyev voyuvav u partizanskomu zagoni imeni Angela Kincheva bolgarskogo revolyucionera Cogo zh roku vstupiv u Bolgarsku komunistichnu partiyu BKP Buv merom mista Belovo 1946 1947 i direktorom miscevoyi fabriki Rodopi 1947 U 1948 mu stav studentom fakultetu zhurnalistiki de navchavsya do 1950 go 1953 roku zakinchiv Literaturnij institut imeni Maksima Gorkogo U 1953 1958 buv redaktor literaturnogo i gromadsko politichnogo zhurnalu Nasha Rodina U 1958 1960 i 1961 1966 rokah Metodiyev pracyuvav zastupnikom golovnogo redaktora vidpovidno v zhurnali Septemvri j gazeti centralnomu organi BKP Z 1966 go obijmav posadu golovnogo redaktora zhurnalu Nasha Rodina Buv chlenom Spilki bolgarskih pismennikiv U 1969 roci distav zvannya Zasluzhenij diyach mistectva i kulturi Bolgariyi a v 1974 mu Narodnij diyach mistectva i kulturi Bolgariyi U 1967 1989 rokah Metodiyev pracyuvav politichnim radnikom generalnogo sekretarya Centralnogo komitetu BKP Todora Zhivkova j pisav dlya nogo teksti promov Vid 1971 do 1976 roku buv kandidatom u chleni CK BKP a vid 1976 do 1990 roku chlenom CK BKP Buv deputatom Narodnih zboriv Bolgariyi VI VII VIII i IX sklikan TvorchistPershi virshi Metodiyev napisav she 15 litnim shkolyarem Upershe opublikuvavsya 1939 roku v plovdivskomu zhurnali Uchenicheski ustrem Dmitro Pavlichko oharakterizuvav jogo tvorchist yak nazagal zrazok socrealistichnoyi publicistiki providne misce v yakij zajmaye ospivuvannya radyanskoyi dijsnosti zvelichennya Rosiyi yak providnoyi sili u spravi komunistichnoyi perebudovi svitu Ce osoblivo harakterno dlya debyutnoyi knizhki Metodiyeva zbirki Na shturm sho vijshla 1945 roku Yak i dlya romanu u virshah pro borotbu komunistichnoyi bolgarskoyi molodi Dimitrovske plem ya 1951 vidznachenogo Dimitrovskoyu premiyeyu zbirki Pro chas i pro sebe 1963 Dimitrovska premiya 1964 roku Radyanskij Rosiyi prisvyacheno poemu Krayina mrij Strana na mechtite 1956 i zbirku Pisnya pro Rosiyu 1967 V inshih ne programnih virshah ta zbirkah yak ot Zamikannya kola 1967 Virshi i malenki poemi 1968 I vse znov povtoryuvatimetsya 1975 ta inshih Metodiyev pokazav sebe majstrom slova j tonkim lirikom Ye v nogo tvori spovneni glibokim smutkom zhalem za molodistyu obrazami bolgarskoyi prirodi i provinciyi Virshi Metodiyeva posluzhili tekstami pisen yak politichnih tak i lirichnih dlya vidomih bolgarskih vikonavciv zokrema Bisera Kirova Tvori Metodiyeva perekladeno bagatma movami Rosijskoyu vijshli knizhki Mladoe pokolenie M 1954 Solnechnoe prityazhenie M 1967 Monolog v puti M 1975 Izbrannoe M 1987 Ukrayinskoyu movoyu jogo virshi perekladali Dmitro Bilous Platon Voronko Vsevolod Tkachenko Dmitro Pavlichko Antonina Korin i Oleg Korol Opublikovano taki perekladni knizhki Chervonij mak K 1969 Velike pereselennya K 1975 Chotiri virshi Metodiyeva ukrayinskoyu ye v knizhci Dmitra Pavlichka Antologiya bolgarskoyi poeziyi K 2006 Dimitr Metodiyev vidomij takozh yak vidatnij perekladach rosijskih Oleksandr Pushkin Mihajlo Lermontov Mikola Nekrasov Volodimir Mayakovskij Oleksandr Tvardovskij ta ukrayinskih Ivan Franko Platon Voronko Dmitro Bilous pismennikiv Osoblivu uvagu vin pridiliv Tarasovi Shevchenku vzyavshis za jogo poeziyi na pochatku 1950 h rokiv U 1956 mu v Sofiyi vidano odnotomnik vibranih tvoriv Shevchenka v perekladah Metodiyeva Do 100 richchya vid dnya smerti ukrayinskogo poeta zdijsniv nizku novih perekladiv i vidav iz svoyeyu peredmovoyu Vibrani tvori Shevchenka v dvoh tomah Sofiya 1960 Do 150 richchya vid dnya narodzhennya Shevchenka vijshlo povne vidannya Kobzarya Sofiya 1964 v perekladah Metodiyeva sho vidznachayutsya visokoyu hudozhnoyu majsternistyu peredayut revolyucijnij pafos originaliv yih hudozhno stilovi ta ritmiko melodijni osoblivosti Za cyu knizhku v 1974 roci Metodiyeva vidznacheno literaturnoyu Premiyeyu imeni Maksima Rilskogo Do 2013 roku Metodiyev zalishavsya yedinim u sviti hto vlasnoruch pereklav i opublikuvav usogo Kobzarya U 1961 mu vin vistupiv z promovoyu na urochistomu zasidanni v Moskvi u zv yazku z 100 richchyam vid dnya smerti Shevchenka Metodiyevu nalezhit nizka statej prisvyachenih ukrayinskomu poetovi Bezsmertnij sin ukrayinskogo narodu Taras Shevchenko Mi lyubimo Shevchenka Nizhche navedeno pereklad Metodiyeva Shevchenkovogo Zapovitu ZAPOVIT Yak umru to pohovajte Mene na mogili Sered stepu shirokogo Na Vkrayini milij Shob lani shirokopoli I Dnipro i kruchi Bulo vidno bulo chuti Yak reve revuchij Yak ponese z Ukrayini U sinyeye more Krov vorozhu otojdi ya I lani i gori Vse pokinu i polinu Do samogo Boga Molitisya a do togo Ya ne znayu Boga Pohovajte ta vstavajte Kajdani porvite I vrazhoyu zloyu krov yu Volyu okropite I mene v sem yi velikij V sem yi volnij novij Ne zabudte pom yanuti Nezlim tihim slovom Shom umra me pogrebete nejde na mogila posred stepite shiroki na Ukrajna mila ta skalite nad vodata Dnepr i polyata da se vizhdat da se chuva kak reve rekata Shom pomkne ot Ukrajna Dnepr km moreto krvi vrazhi az togava planini poleta she ostavya she otida chak pri boga v raya da se molya Dotogava gospod az ne znaya Pogrebete me stanete prangite schupete s vrazhi krvi svobodata shedro narsete I semejstvoto veliko svobodno i novo ne zabravyajte spomnete i men s dobro slovo TvoriVlasni Na shturm Na shurm 1945 virshi Dimitrovske plem ya Dimitrovsko pleme 1951 1955 1964 1970 roman u virshah Krayina mrij Strana na mechtite 1956 lirichna poema Shumlyat topoli Shumyat topolite 1958 virshi Tak umru Kitajskij shodennik Orline gnizdo Taka she si umra Kitajski dnevnik Orlovo gnezdo 1961 neveliki poemi Virshi Stihotvoreniya 1961 Pro chas i pro sebe Za vremeto i za sebe si 1963 1964 Ya ne iz zemli Ne sm ot prst 1965 Zamikannya kola Zatvaryane na krga 1967 Pisnya pro Rosiyu Pesen za Rusiya 1967 Virshi i malenki poemi Stihotvoreniya i malki poemi 1968 Velike pereselennya Velikoto preselenie 1970 virshi i poemi Virshi Stihotvoreniya Sofiya Blgarski pisatel 1972 Vibrane Izbrano Sofiya 1972 I vse znov povtoryuvatimetsya I vsichko pak she se povtarya 1975 Monologi v dorozi Monolozi po ptya 1975 1979 Koli Batak povstav Kogato Batak vstana Plovdiv 1976 U chas osinnoyi yasnosti V chasa na esennata yasnota 1977 1980 I zapah solodkij I miris sladk 1980 Pisnya pro generalnu liniyu Pesen za generalnata liniya 1981 poemi Vibrani tvori Izbrani proizvedeniya 1982 Lirika Neveliki poemi Dimitrovske plem ya Lirika Malki poemi Dimitrovsko pleme 1984 Moya dusha povnitsya toboyu Dushata mi e plna s teb 1984 Antologiya manuskriptu Antologiya manuskripta 1985 Riki z yakih ya piv vodu Rekite ot koito pih voda 1985 virshi Lirichnij shodennik Lirichen dnevnik 1988 Virshi Stihotvoreniya Blgarska knizhnica 2012 Perekladi Shevchenko T Izbrani proizvedeniya Sofiya 1956 Shevchenko T Izbrani proizvedeniya t 1 2 Sofiya 1960 Shevchenko T Kobzar Sofiya 1964 Izbrani prevodi 1982LiteraturaGrigorov G D Metodiev Septemvri 1969 9 Kolarov S S partien patos i vyara Plamk 1972 18 Zaharzhevska V Apofeoz bratnogo yednannya Literaturna Ukrayina 19 02 1974 Singayivskij M Podvizhnickij trud Vsesvit 1974 9 Natasha Manolova Dimitr Metodiev Literaturno kriticheski ocherk S 1979Nagorodi i vidznaki1952 Dimitrovska premiya za roman u virshah Dimitrovske plem ya 1964 Dimitrovska premiya za zbirku Pro chas i pro sebe 1969 Zvannya Zasluzhenij diyach mistectva i kulturi Bolgariyi 1972 I stupenya 1974 Zvannya Narodnij diyach mistectva i kulturi Bolgariyi 1974 Premiya imeni Maksima Rilskogo za hudozhnij pereklad Kobzarya T G Shevchenka bolgarskoyu movoyu 1982 Orden Georgiya Dimitrova 1982 Premiya Institutu Solenzara Franciya 1985 Premiya imeni Nikoli Furnadzhiyeva Pochesnij gromadyanin PazardzhikaPrimitkiBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Plamen Antov Tezisi za socialisticheskiya realizm v blgarskata literatura 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine sajt LiterNet 24 07 2017 7 212 Velko Vlkanov Poet mileesh za choveka 11 bereznya 2022 u Wayback Machine v k Nova zora 2013 br 5 Arhiv originalu za 9 bereznya 2015 Procitovano 1 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 11 bereznya 2014 Procitovano 3 lipnya 2019 Semerdzhiev A Za da ima zhivot Sofiya 1964 s 341 Sabina Belyaeva Lyudmila Malinova Dimitr Metodiev V Rechnik po nova blgarska literatura Sofiya Hemus 1994 s 223 2009 Todor Zhivkov Biografiya Sofiya Siela s 136 ISBN 978 954 28 0586 1 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 Dmitro Pavlichko Antologiya bolgarskoyi poeziyi K Osnovi 2006 s 267 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 Zapovit movami svitu K Naukova dumka 1989 s 199 241 1 10 kvitnya 2020 u Wayback Machine Ukrainian Institute NYC Ukrayinska literaturna enciklopediya K UKRAYiNSKA ENCIKLOPEDIYa imeni M P Bazhana t III s 348PosilannyaMetodiyev Dimitr Hristov ESU Metodiyev Dimitr Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 184 185 Stihotvoreniya i prevodi na Dimitr Metodiev v Literaturen svyat 26 grudnya 2013 u Wayback Machine RECITAL Bogdan Dukov deklamaciya

Дата публікації:
Топ