Ба́ски (самоназва — еускалдунак; баск. Euskaldunak, букв. «баскомовні») — народ, який мешкає у Південно-Західній Європі, основне населення історичної області Басконія (або Країна Басків).
Баски Euskaldunak | |
---|---|
Кількість | 1,5 ~ 2 млн осіб (оцінка, поч. 1990-х рр.) |
Ареал | Іспанія: Країна Басків, Наварра Франція: Атлантичні Піренеї Аргентина Бразилія країни Південної Америки |
Близькі до: | немає |
Мова | Баскська |
Релігія | католики |
У Вікісловнику є сторінка баск. |
Етноніми
Слово vasco (баск) походить від латинського uasco (множина з закінченням -n — Vascon). За однією з версій латинське «баск» зводиться до слова «ліс, гай» (лат. boscus, buscus). Таким чином, вислів баски (vascones) означає «люди, що живуть у лісі». Однак у теперішній час цю теорію вважають абсолютно невиправданою, оскільки латинське boscus / buscus відносять до Середньовіччя, і, ймовірно, походить від слова arbustus (від нім. busk або bosk, походження яких невідоме).
Згідно з іншою теорією слово баск, схоже на латинське «ліс», бере свій початок саме від слова «ліс», але баскського basoko, у якому закінчення –ko вказує на приналежність (присвійність). Але, взявши до уваги, що баскське basoko є сучасним, а значить у минулому мало інший вигляд, учені відкинули цю теорію, попри її популярність серед самих басків.
Лишається також фактом, що на знайдених на півночі Іспанії монетах, датованих I—II ст. до н. е., викарбувано (іберійським письмом) слово barscunes, походження якого етимологізується найвірогідніше з басками, оскільки саме так (барскунами) називали їх кельти та ібери.
На теперішній час вважають, що сучасне баск є похідним від латинських коренів слів vasca і aquitana, що, у свою чергу, вказують на самоназви баскського населення в пізні римські часи.
Якщо прийняти, що сучасне баски — це екзонім, що, ймовірно походить від латинського uasco, то неможливо не помітити, що самоназва басків euskaldun є доволі близькою фонетично (тим більше, враховуючи історичні чергування звуків у мові), са́ме тому можна стверджувати, що першість або самоназви, або екзоніма є на тепер нез'ясовною.
Територія проживання — Басконія і чисельність басків
Баски є корінними мешканцями історичної області Басконія (Країна Басків) у західних Піренеях. Успадковані від Середньовіччя i, що викликає подив, досі збережені, як у свідомості самих басків, так і сусідніх народів, межі Країни Басків окреслюють сім історичних провінцій, відомих як Саспйак бат (баск. Zazpiak bat, досл. «Усімох єдині»: на південь від Піренеїв (на північному заході Іспанії) їх чотири — Біская, Ґіпускоа, ´Áраба (ісп. Áлава) і Наварра (це так звані «Баскомовні землі» / баск. Vascongadas, столиця — Ґерніка), північніше Піренеїв (вже на крайньому південному заході Франції) ще три невеликі баскські краї, які традиційно об'єднуються під назвою Північна Країна Басків — Лапурді, Нижня Наварра, Субéроа (спільна столиця Байонна); відтак у наші дні Країна Басків (баск. Euskadi; її радше символічною столицею вважають Гондаррибію/Фуентеррабію) — це поняття, у широкому розумінні, передусім культурно-історичне, а не політичне.
Втім від 1978 року Біская, Ґіпускоа та Алава, тобто три з семи баскських історичних областей, творять сучасну іспанську автономію Країна Басків (баск. Euskal Autonomi Elkarte, EAE, столиця Віторія Ґастейс), а 1980 автономний статус надано також і Наваррі (столиця Памплона/Ірунья), французькі баскські краї розташовані переважно у сучасному департаменті Атлантичні Піренеї (французькі історичні регіони Байонна і Молеон).
Щодо чисельності басків є значні розбіжності у даних, переважно оціночних. Навіть у авторитетному довіднику «Народи світу» (М., 1988) наводяться лише приблизні (і то дуже) кількісні дані — за ними на кін. 1980-х років у Іспанії проживало від 600 000 до 1 800 000 осіб, які є басками, або походять від басків, а число таких осіб у Франції оцінювалось у межах 90 000 — 150 000 осіб. За іншими даними чисельність баскомовних осіб у Франції на сер. 1980-х рр. могла складати 180 000 осіб.
Крім основної території проживання близько 150 000 ~ 250 000 басків проживають у Латинській Америці, в тому числі від 70 000 до 100 000 у Аргентині (оцінка, поч. 2000-х рр.), також у Бразилії (40 тис.), Венсуелі (15 тис.), Уругваї (10 тис.), Мексиці, США (переважно у Каліфорнії), Чилі — всі по 5 тис. осіб (дані на 1988 рік), Канаді тощо.
Таким чином, чисельність басків у світі становить бл. 1,5 — 2 млн осіб (оцінка, поч. 1990-х рр.).
Мова і релігія
Мова басків — баскська (Еускара / баск. Euskara) не зв'язана з іншими мовами світу (є ізольованою) і становить окрему мовну сім'ю. Достеменним є факт походження баскської мови від аквітанської, поширеної в Аквітанії до завоювання її римлянами, що проіснувала до раннього Середньовіччя.
- Див. основну статтю: Баскська мова
Морфологічно баскська мова нагадує мову іберів (найдавнішого населення Іспанії), але не є її «нащадком», а «далеким родичем». Усі дискутивні питання і висновки про спорідненість баскської з віддаленими географічно неіндоєвропейськими мовами (наприклад, кавказькими) лишаються радше не підкріпленими солідною доказовою базою версіями.
На території мовлення баскської мови (понад 20 000 км², тобто за площею трохи менше за Київську область) виділяють доволі значне діалектне членування — гуіпуско, лабурден, нижньонаваррський (зі східним і західним піддіалектами), верхньонаваррський (з північним і південним піддіалектами), сулетен, ронкальський та біскайський. Усі діалекти, в свою чергу, поділяються на говори.
Писемність баскської мови — на основі латинки. Найдавніша пам'ятка писемності — книга Дечепарре «Початки мови басків» (1545).
Серед басків поширені державні мови країн, у яких вони проживають, — іспанська та французька.
За віросповіданням більшість басків є ревними католиками. В дохристиянські часи в басків розвинулась , одним із найважливіших символів якої був баскський хрест.
Етнічна історія
Проблематика етногенезу
Проблематика етногенезу басків нині є невирішеною. Беручи до уваги, що основними джерелами в дослідженні будь-якого народу, зокрема, його етнічної історії, є дані археології, відомості з письмових (зокрема іноземних) джерел, вивчення мови й мовних зв'язків етносу, дослідження матеріальної культури та фольклору народу, з'ясуймо глибину і ступінь важливості їх послідовно для басків.
Баскські землі від доісторичних часів до римського правління
Баски — доіндоєвропейский народ, найстаріше населення Піренейського півострова, проживають на своїх землях, імовірно ще з часів палеоліту.
Близько 35 тис. тому землі, що зараз є Країною Басків, разом з навколишніми районами, такими як Аквітанія та Піренеї, були заселені Homo sapiens, які стадіально посунули раніше неандертальське населення. Прибувши з Центральної Європи, вони принесли з собою оріньякську культуру.
Пращури басків — племена васконів, вардулів, каристіїв тощо, щодо ступеню спорідненості яких з іберами — населенням Піренейського півострова у 1-му тис. до н. е. — серед дослідників немає єдності. В доісторичні часи вони, згідно з деякими припущеннями, як і аквитанці, заселяли північніші терени (аж до центральної Франції), але були посунуті на південь кельтами. Від давнього населення Країни Басків залізної доби лишились численні менгіри.
Римляни досягли північно-західних окраїн Піренейського півострова, включаючи баскський регіон, за часів Помпея у 1-му ст. до н. е., але римське управління не було консолідованим до часів імператора Авґуста. Але навіть інкорпорувавши до імперії землі басків, римляни мали незначний вплив на їхній розвиток. Римським форпостом стало місто Помпело (лат. Pompaelo, сучасна Памплона, баскська назва — Ірунья / Iruñ(e)a), назване на честь імператора-полководця, в якому містився гарнізон римлян.
Країна Басків за Середньовіччя
У часи римського правління (аж до середини 1-го тисячоліття) баски були чи не єдиними мешканцями Піренеїв, кому вдалося опиратися романізації й зберегти власні культуру, мову і традиції. У 418 році Рим здав візіготам провінції Аквітанія (Aquitania) та Терраконенсіс (Tarraconensis), задля захисту кордонів своєї провінції Новемпопулана (Novempopulana) від постійних нападів басків. Са́ме поміж 435 і 450 роками відомі найбільші сутички басків з об'єднаними воєнними загонами римлян і візиготів, найкраще задокументованими з яких є битви при Тулузі, Араселі та Туріасумі.
Вигнання франками візіготів із Аквітанії у 507 році поставило басків у становище між двома великими ворогуючими королівствами. У 581 році і франки, і візіготи, вторглися до Васконії, втім без особливих успіхів. І справді, войовничі і волелюбні баски з кінця 6 століття постійно являли загрозу для Франкського королівства, час від часу повстаючи проти франків..
Створене у 602 році Васконське герцогство спромоглося включити у свій склад землі Піренейського регіону, заселені власне васконами (басками), що в майбутньому стали основою формування королівства Наварра (Памплона). Дуже рано Васконія підпала під уплив Аквітанії — завдяки особистій унії в 660 році, але саме це зберігало її відносно самостійний статус до 678 року. Влада аквітанців і в подальшому була більшою мірою номінальною, але про значні повстання басків тогочасні письмові джерела не повідомляють, а спокій порушувався лише нападами візіготів.
У 715 році під орудою герцога Едо об'єднані землі герцогств Аквітанії та Васконії проголошують незалежність, однак невдовзі знову підпорядковуються Франкському королівству (746), що не в останню чергу, було викликано об'єднанням зусиль проти арабо-маврської навали на Піренейський півострів (з 711 року).
Заснована бл. 800 року басксько-мусульманська держава на чолі династії Бану Касі (Banu Qasi) зберігала відносний мир з Аль-Андалусом, а значить окремішність і самостійність басків.
Підвалиною наступної автономії басків стало входження їхніх земель до утвореного в 824 році Королівства Памплона (з 1004 року Королівство Наварра), яке особливої міці набуло у Х—ХІ ст. У його складі захищена самою природою, високогірна Країна Басків стала осереддям багатовікової Реконкісти — відвоювання корінними християнами своїх земель.
Вже за Середньовіччя південні баскські землі опинилися в сфері впливу Кастилії, північні — Франції. Перші значні спроби Іспанської корони інкорпорувати Алаву і Гіпускоа датуються 1200 роком, Біскаю — 1379 роком.
З посиленням централізації західноєвропейських королівств Країна Басків з кін. XV — на поч. XVI ст. увійшла до складу централізованого Іспанського королівства. Битва між армією Біскаї і об'єднаного війська Кастилії та Леону при Мунгії (1471 рік) є визначальною у цьому процесі. Північні баскські землі — Байонна і Молеон відійшли до Франції в XVI — на само́му поч. XVII століть.
Розвиток басків і Басконії у XVI—XIX ст.
Від часу входження до Іспанського королівства баски зберігали багато демократичних традицій докласового суспільства, що з одного боку, наче «законсервували» баскське суспільство і сприяли стійкості національної самосвідомості, зберігаючи мову і традиційну культуру, а з іншого — гальмували соціальне розшарування, цементуючи традиційний господарський уклад, а отже негативно позначались на розвиткові народу. Перетворенню кланової (родоплемінної) верхівки південних басків на клас феодалів завадили традиційно міцні позиції громадників, що зі свого боку, були підтримані іспанськими королями, отримавши від останніх т. зв. «колективне дворянство».
Тривалий час, власне, іспанські королі лишались сеньйорами баскських земель, будучи насправді військовими ватажками з обмеженими правами і можливістю впливати на політичну (і економічну) ситуацію в Басконії. У цей час управління в Країні Басків здійснювалося Генеральними хунтами провінцій, що обиралися демократично місцевим населенням.
У той час у культурній сфері відбувалось неухильне витіснення баскської мови і культури на село і до нижніх шарів міської людности. Саме міста Басконії, особливо ті, які заснували кастильські монархи, стали основним ядром іспанізації (кастилізації) басків. Цьому ж неабияк сприяли брак розвитку баскських політичних інституцій, а у галузі культури — значне діалектне членування баскської мови й відсутність її єдиної літературної норми.
Наприкінці XVIII — на самому поч. XIX в ході Наполеонівських війн усі баскські землі опинилися під французьким управлінням.
Баскські автономістські права (фуерос) зберігались аж до 1876 року. У цьому ж XIX ст. сформувався баскський національний рух, який крім культурницьких завдань уже від самого початку декларував свої політичні вимоги. Баскський письменник Сабіно Арана (Sabino Arana Goiri; 1865—1903) є засновником та ідеологом баскського націоналізму, творцем першої баскської політичної партії Баскська Націоналістична партія (PNV, ПНВ), він же обґрунтував створення незалежної держави Еускаді, вигадав її назву і національні символи (в тому числі баскський прапор інкурінья, свято Аберрі-Еґґуна).
Баски у ХХ—XXI ст.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баски |
Розвиток національно-політичного руху басків призвів до утворення баскської незалежної держави. Під час Громадянської війни в Іспанії 1936—1939 рр. баски виступили на боці республіканців, розбитих Франко. Саме в цей час, зокрема в жовтні 1936 року, була проголошена Республіка Еускаді, яка втім уже в червні 1937 року припинила своє існування.
З утвердженням франкістського режиму в Країні Басків, як і в інших неіспанських регіонах, посилилась іспанізація (1940—1950-ті рр.). В цей час іспаномовний елемент посилився ще й завдяки значному притоку робочої сили на промислові підприємства Більбао, Сан-Себастьяна та ін. міст.
Вже у 1960—1970-ті роки нового імпульсу набув культурницький підйом у баскському суспільстві, зокрема зростання зацікавлення до рідної мови, що позначилось на виникненні і функціонуванні широкої мережі приватних мовних шкіл і курсів, культурних і фольклорних товариств тощо.
У політичній сфері — ще наприкінці диктатури Франко в 1968 році було утворено підпільну політичну баскську організацію Еускаді та аскатасуна (баск. Euzkadi Ta Azkatasuna «Басконія і воля», більш знана за своєю абревіатурою ЕТА), очільники і члени якої ставили за мету звільнення від диктатури й заснування незалежної баскської держави.
Майже 40 років баски вели боротьбу за відновлення своїх прав, забраних диктатурою. 8 грудня 1979 був прийнятий закон про статус автономії Країни басків, за яким провінції Алава, Гіпускоа і Біская увійшли до складу Регіонального автономного об'єднання Країни басків.
Країна басків як автономний регіон користується дуже широкими правами: її жителі обирають свого президента і свій парламент, в регіоні діє власна система податків, є власні поліцейські сили, влади регіону самі здійснюють контроль за ситуацією у сфері освіти, а викладання в школах ведеться баскською мовою. Однак, попри це, етнополітичний конфлікт у Країні басків — один з найпомітніших у сучасній Західній Європі.
В основі конфлікту — прагнення частини екстремістськи налаштованих басків досягти повної незалежності. Основна мета сепаратистів — створення незалежної «Великої Еускаді — Країни басків», яка має включити низку провінцій північній Іспанії, південної Франції, а також іспанську область Наварра. У цьому конфлікті помітну роль грає ліворадикальна організація Euskadi Ta Askatasuna, відоміша під абревіатурою ЕТА.
Навіть процеси демократизації і відновлення автономістських прав Басконії з падінням франкістського режиму (1975) й подальше правове закріплення автономії Країни Басків (разом з Каталонією) у Конституції Іспанії 1978 року, не припинило подальше розгортання справжньої партизанської війни з боку ЕТА та деяких інших радикальних угруповань за надання самостійності Країні Басків. Задля цього широко використовуються методи, неприпустимі з демократією, в тому числі й здійснення терористичних актів — організація вибухів і підпалів, викрадення людей тощо як у всій Іспанії, так і особливо у самій Басконії. Серед методів фінансування ЕТА є і вимагання грошей та шантаж підприємців, схиляння їх до уплати т. зв. «революційної податі», організація пограбувань банків і викрадення людей з метою отримання викупів. Саме через це діяльність ЕТА, а також ліворадикальної партії Батасуна заборонені, як у Іспанії, так і ЄС. Періодично офіційний Мадрид запідозрює і також звинувачує (аж до скасування офіційного статусу) у зв'язках з цими терористичними угруповуванням і інші регіональні політичні партії (Баскська національна дія, Комуністична партія баскських земель).
27 червня 2008 року за ініціативою Голови баскського уряду Хуана Хосе Ібарретче Парламент Країни Басків ухвалив закон про всенародні опитування, за яким 25 жовтня цього ж року у Басконії повинний був відбутися референдум, на якому місцеві жителі мали висловитись з двох питань: 1) чи схвалюють вони започаткування перемовин з ЕТА у разі оголошення нею припинення насильства; 2) чи згодні вони з правом усіх баскських політичних партій і об'єднань на проведення переговорів з питання самовизначення баскського народу аж до утворення самостійної держави, однак на початку вересня 2008 року Верховний суд Іспанії заборонив проведення такого опитування-референдуму, чітко мотивувавши своє рішення тим, що проведення референдумів є виключною прерогативою центральної влади країни.
На чергових регіональних парламентських виборах у Країні Басків, що пройшли 1 березня 2009 року, націоналісти (BNP) набрали 38,56 % голосів і отримують, відповідно, 30 місць у парламенті, за соціалістів (Баскська Соціалістична партія) проголосувало 30,71 % виборців, що забезпечує їм 24 парламентські крісла, «народники» з Баскської народної партії отримали 14,09 % (13 мандатів). Вперше у виборах в Країні басків не брали участі представники жодних баскських радикальних політичних рухів, адже крім неучасті заборонених у своїй діяльності Верховний суд Іспанії 9 лютого 2009 року, заздалегідь, усунув від участі в регіональних виборах ще дві партії — Демократія 3 000 000 (D3M) і Аскатасуна, звинувативши їх у зв'язках з терористичною організацією ETA та її політичним крилом партією Батасуна. Ці вибори у Басконії (в тому числі менша, порівняно з попередніми у 2005 році, явка голосувальників) не виявили переможця — правляча PNV не набрала достатньо голосів, щоб сформувати однопартійний уряд, тому в будь-якому разі новий уряд Країни Басків стане коаліційним.
Мовно-національна баскська проблема
Господарство і суспільство
Значна частина басків — селяни. Серед галузей господарства — рільництво (маїс, ячмінь, пшениця, овес, бобові, картопля); розвинуте також скотарство (молочна худоба, вівці), садівництво, виноградарство.
Робітники переважно працюють в металургійній промисловості (Більбао та ін. великі міста).
За відносно розвинутої промисловості Басконії у її сільському господарстві аж до сер. XX ст. панували традиційні відносини та архаїчна техніка. Малоземелля в умовах гірської місцевості (західна частина Піренеїв) породило звичай, за яким будинок і земельну ділянку успадковував лише один син — зазвичай за первородством (старший) або на власний розсуд (вибір) батьків. Відтак, решті синів — братам «нового» господаря лишалось жити у батьківському домі на правах «помічників», але заводити родину було не вільно. Саме тому значним і постійним був еміграційний відтік чоловіків із Країни Басків. Дехто з заробітчан, заробивши сякі-такі гроші, вертався назад додому в надії оженитись з одиначкою-спадкоємицею земельного наділа.
Будинки басків нерідко мали кількасотлітню історію й «переживали» не одне покоління родини, будучи символами родів (подеколи навіть мали власні імена, на зразок міських особняків, переважно за іменами власників). Привілеєм придбати будинок володіли виключно родичі, що вкупі з міцними зв'язками і традиціями взаємодопомоги, робило баскську общину закритою для «чужинців».
Матеріальна культура
Поселення і житло
Традиційний «розкиданий» тип поселень у басків у цілому відповідає поширеній практиці ведення хутірських господарств. Баски живуть також невеликими селами (алдеа; ісп. aldea).
Ще з римської доби в Басконії існує мережа міст, які, проте, від Середньовіччя традиційно були осередками іспанізації басків.
Ці три типи поселень, точніше зони традиційних баскських поселень, а саме щільність заселення і дисперсійну забудову півночі (Басконґадас у значенні іспанської Басконії, де традиційно поширена баскська мова, і Французька Басконія), маленькі селища-алдеас (Алава/Араба, південь Біскаї, центральні райони Гіпускоа і Наварри — землі, звідки впродовж XVI—XIX ст. баскська мова «відступала») та південь Наварри, який дуже рано зазнав іспанізації і формування міських осередків, виокремив і описав відомий іспанський етнограф Хуліо Каро Бароха.
Зазвичай баскський хутір (басеррі) складається з однієї єдиної будівлі — просторого великого будинку, на першому поверху якого містяться господарські приміщення, а горішні відведені під житло.
Традиційне баскське житло — касеріо — будинок т. зв. басксько-наваррського типу — являє собою масивний, дво- або й триповерховий, повністю або частково з каміння, нерідко з потинькованими (побіленими) стінами з двосхилим (нерідко гостроверхим, неправильної форми) дахом великий будинок, де зазвичай проживала велика родина.
Баскські будинки часто прикрашені балконами (іноді глухими), критими галереями, карнизами тощо.
Дах баскського будинку може бути доволі крутим, зазвичай шиферним або черепичним (черепиця — переважно червона), іноді з одного боку він спускається чи не до землі. Нерідко під одним дахом містились як житлові приміщення (на горішніх поверхах), так і господарські (хліви, стайня, комори тощо). Двері і віконниці — масивні, з грубого дерева.
Будинки цього типу в Країні Басків з'явилися лише в XVII столітті — раніше ж баскське житло, складене з великих кам'яних брил, скидалося більше на фортецю.
Одяг
Традиційному баскському одягу притаманна широка різноманітність, залежно від місцевості.
Найхарактерніший і найяскравіший костюм (у гірській Наваррі) включав у жінок коротку чорну куртку з золотим і срібним шиттям на шнурівці з різнобарвними китицями, блакитну спідницю, на яку надягали святковий різнобарвний чохол; на голові — два шовкових банти, стрічки у волоссі і червона, гаптована оксамитом мантілья; на грудях — намиста, часто срібні або золоті.
Дівчата нерідко носили корсаж, надягаючи його під білу сорочку з широкими рукавами; голова лишалась непокритою.
Чоловічий баскський костюм — чорні або коричневі штани до колін, що щільно прилягають до стегон; жилет і куртка зі срібними ґудзиками, яку вбирали на білу сорочку; обов'язково широкий пояс, на плечах — біла вовняна пелерина; на ногах — короткі вовняні шкарпетки (зазвичай чорного кольору).
Головний убір баскських чоловіків — капелюх. Баскський берет шапела (баск. txapela), що міцно ввійшов до національного костюму, запозичений басками від французів лише в XIX столітті.
Взуття і в чоловіків, і в жінок — шкіряні черевики з пряжками на низьких підборах.
У басків-горян, зокрема пастухів, збереглися архаїчні зразки верхнього одягу (XVI століття) — грубі накидки з вовни, рідше овечих або козячих шкур, що являють собою суцільну накидку, зшиту по боках грубими нитками, з отвором для голови і каптуром.
Кухня
Традиційна повсякденна їжа басків складалася з пшеничного і кукурудзяного хліба (кукурудзяне борошно є дуже популярним для випікання), молока і молочних продуктів (особливих баскських сирів, наприклад, ідіасабаль / баск. idiazábal). Популярними є також супи і рагу, особливо гострі овочеві, щедро приправлені червоним перцем. Характерна страва — піпераде (баск. pipérade) — суміш тушкованих у оливковій олії цибулі, томатів і червоного перцю.
М'ясні страви представлені різноманітними зі свинини і баранини. Тушкуванню надається перевага перед смаженням. Найпопулярніший жир — оливкова олія.
У басків не прийнято було тривале зберігання продуктів, саме тому різноманітні його методи (соління, маринування, заморожування, в'ялення тощо) не отримали значного поширення. Велика родина й культ гостинності у басків перетворили споживання їжі зі звичайних трапез у справжні бенкети, крім того традиційні порції баскських страв є доволі великими. І через це також у разі забою, скажімо, барана, для подальшого зберігання просто не лишалось м'яса.
Традиційний раціон внутрішньої Басконії і районів узбережжя значно різниться. Для останнього притаманними є морепродукти, наприклад, з характерних страв — тушковані плавники щуки, тріска у білому соусі. Баски гористих і лісистих внутрішніх районів споживають також гриби.
Серед борошняних страв популярними були тортильї-тало (баск. talo) — тонкі печені кукурудзяні хлібці. На свята баски готують найрізноманітніші десерти — з молока, горіхів, фруктів і ягід. Характерна оригінальна десертна страва — маміа (баск. mamia), яку готують із загуслого овечого молока і смак якої нагадує смак кисломолочного сиру. Для цього молоко витримують у дерев'яних діжечках, які підігрівають на гарячому камінні, через що страва набуває ще й присмаку диму.
Найпопулярніший слабоалкогольний напій — яблучний сидр. Користуються популярністю і наваррські виноградні вина. Повсякдень баски раніше споживали коров'яче молоко.
Духовна культура
Свята, традиції і народний спорт
Баски відомі своїми численними святами і традиціями — разом із загальнодержавними іспанськими, в Країні Басків обов'язково широко святкують національні — найбільше баскське свято (баск. Aberri Eguna), що відмічається великоднього понеділка, було запроваджене ще С.Араною у XIX ст., а більш націоналістично налаштовані баски також святкують «День баскського вояка» (баск. Gudari Eguna).
Популярними у Басконії, як і в усій Іспанії, є церковні католицькі свята (напр. День усіх святих 1 листопада), в тому числі дні різноманітних святих, наприклад, покровителя Наварри Святого Франциска Ксав'єра (баск. San Frantzisko Xabierkoa; *1506 — †1552) і численних місцевих святих. Нерідко з церковними святами пов'язані цікаві традиції, що своїм корінням сягають язичницької старовини.
Так, у період святкувань днів Святого Ферміна (7—14 липня щороку) у столиці Наварри місті Памплоні кожного ранку проводиться найвідоміше в Іспанії енсьєрро — бичачі перегони за натовпом сміливців-відчайдухів. Подібні перегони є традиційними для низки інших міст Країни Басків.
Прикладом суто місцевих традицій є карнавал у двох наваррських селищах — Ітурен і Субієта, що по суті є Святом зустрічі весни. Цей фестиваль має суто локальний характер (хоча останнім часом через надзвичайну популярність набув поширення і в інших муніципіях Наварри) і, безперечно, походить з дохристиянських часів. Його учасники — хоалдунаки (баск. joaldunak, від joare «дзвоник» і присвійний суфікс -dun, що означає «носій (чогось)»), щоб привітати настання зеленої пори, вбираються у чудернацьке вбрання — білі сукні, шкіри овець, гостроконечні ковпаки з пір'ям півнів і обов'язковим дзвоником для худоби на вершечку. Махаючи мітлами, зробленими з конячих хвостів, і баламкаючи коров'ячими дзвониками у такт ході, вони сповіщають про прихід очікуваної теплої пори року.
За старих часів у справжні свята з народними гуляннями, частуваннями, виступами акторів-аматорів і народних музик оберталися ярмарки, в тому числі і худоби. Як правило, жоден ярмарок не обходився і без показів моці дужих баскських силачів, виступів з народних видів спорту тощо.
Баски, як жоден інший народ, можуть похвалитися великою кількістю видів національного сільського спорту (еррі кіролак баск. herri kirolak, загалом понад 2 десятків), які і в наш час ретельно зберігаються, культивуються і навіть популяризуються у всьому світі.
Деякі з баскських народних видів спорту вимагають небуденних моці, витривалості та інших фізичних якостей. З цих видів спорту проводяться численні міжселищні змагання, регіональні і навіть міжнародні чемпіонати-багатоборства. Деякі з них є прямими прообразами сучасних Богатирських ігор та інших, в тому числі міжнародних і комерційних, спортивних змагань. Для самих же басків ці спортивні змагання є ніби продовженням сільського укладу життя, що цементують національну традицію.
Серед найпопулярніших баскських народних видів спорту:
- Айсколаріак (баск. aizkolariak) — змагання дроворубів на швидкість розколювання дерев'яних колод;
- Ґіза-абере-пробак (баск. giza-abere probak) — різновиди перетягування різноманітних важких предметів (в тому числі і з тваринами) на відстань;
- Арріхасоцайлеак (баск. harrijasotzaileak) — здіймання каміння (кам'яних брил); до цього ж змагання примикають інші зі здіймання важких предметів, наприклад, кінських бричок (баск. orga jokoa) та численні види носіння на швидкість важких предметів, наприклад, «тягання лантухів» (баск. zaku eramatea) або ж змагання з кидання різних предметів, як то ковальських підков (баск. aitzur jaurtiketa);
- Естропадак (баск. estropadak) — змагання з греблі, в яких команди з 13 осіб виступають на швидкісних човнах з нерухомо закріпленими сидіннями;
- Сеґа хокоа (баск. sega jokoa) — змагання на вправність у орудуванні косою, тобто хто більше накосить трави за певний відведений час;
- Аарі топека (баск. ahari topeka) — баранячі бої;
- Бланколарі (баск. blankolari) — стріляння з луків;
- Пульсоларіак (баск. pulsolariak) — баскський армреслінг;
- Корріка (баск. korrika) — бігові перегони та інші.
Напевно, найвідомішим баскським народним спортом, що став прообразом сучасного сквошу, є пелота баска (баск. pilota) — гра з м'ячем, що практикується також широко поза межами Еускаді (в першу чергу, в Латинській Америці), а свого часу навіть мала шанс закріпитися як олімпійський вид спорту, будучи представленими на ІІ Олімпійських іграх (Париж, 1900), а за сучасності з пелоти проводяться Чемпіонати світу, змагання з неї також були показані на XXV Олімпійських іграх (Барселона, 1992).
Гра проводиться на зеленому полі і полягає в тому, що пружний м'яч жбурляють об кам'яну стінку, відбивати ж його можна або рукою, або спеціальною ракеткою, схожою на тенісну. В результаті перемагає той гравець, який виявиться найтривалішим у боротьбі з непокірним м'ячем і продовжуватиме відбивати його, уникаючи падіння м'яча на долівку (або за правилами більше 1 удару об землю).
Веселим і захопливим є конкурс собак-пастухів (баск. txakur probak), що проводиться у серпні в Більбао — собаки повинні якнайшвидше і не кусаючи овець провести отару через гірську ущелину, причому допомагати їм хазяїн не вправі.
Фольклор
У басків надзвичайно багатий фольклор — танцювальний, театральний, пісенний і усний.
Баски здавна славились своїми танцями — переважно чоловічими або з домінуванням чоловіків, багато з яких, імовірно, походять від давніх бойових танців і, зазвичай, є колективними, навіть масовими, з численними перестроюваннями, стрибками і підстрибами, різноманітними гімнастичними фігурами, з імітацією сутичок двох ворогуючих сторін (наприклад, еспата данцаріс баск. espata dantzaris — танці з мечами). Танцюристи виступають під акомпанемент вигуків, своїх і глядачів, традиційної флейти і барабана.
Музична культура басків представлена цілим рядом співочих традицій, чільне місце серед яких належить — традиції народного усного віршування на популярні мотиви, що є римованою імпровізацією у певному музичному ритмі, яка в дечому подібна на українські коломийки і/або частівки, але є набагато ширшою за сюжетикою — охоплює не лише народну сатиру, а й характеризується значною ліричною складовою. У Країні Басків дотепер регулярно проводяться народні змагання (баск. txapelketak de bertsolaris).
Популярними у басків є і хорова музика та хорові співи, в тому числі акапельні багатоголосі співи горян. Популярна хорова традиція — т. зв. очоти (очоте; баск. ochote(s)) — співи вісьмох чоловіків з низькими голосами на місцеві і фольклорні теми, що набули особливої популярності в 1930-х роках в регіоні Більбао, і щодо походження якої вчені сперечаються між зв'язками з церковним співом або робітничими піснями. Можливо, частково очоти породили ще один жанр — білбайнади (баск. bilbainadas) (відомий до 1960-х рр., зараз, здебільшого в забутті).
З погляду фольклористики, за твердженнями видатного баскського етнографа та історика, багаторічного працівника Баскського музею в Байонні (Франція) і автора однієї з найвідоміших розвідок про басків Філіпа Вейрена (Philipe Veyrin), «цікаву й своєрідну групу становлять вранішні пісні — обади, або пісні-випрошування, які ще не зовсім зникли з ужитку. В Сен-Жан-де-Люз, Сібурі та Урунні їх співають на Святвечір i в Новорічну ніч; у Ларро в Сулі — в останню суботу січня; у багатьох інших селах — на Стрітення», які деякою мірою нагадують українські колядки і щедрівки.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Баскські прислів'я |
Особливе місце в баскському національному мистецтві займають пасторалі (баск. pastoral) — жанр традиційного народного театру басків історичного регіону Субе́роа (Французька Басконія), що являє собою народні масові вистави на релігійні, казкові і побутові теми, які відбуваються на відкритому просторі.
Для басків пасторалі є радше не мистецьким жанром, а народною традицією — масовим театралізованим дійством з сукупністю обрядів. У пасторалях бере участь чи не все населення регіону, де вона організовується. Невід'ємною складовою святкувань з нагоди пасторалі, що відбувається щоліта в заздалегідь обраній, щоразу іншій, місцевості або поселенні Субероа, є традиційний парад учасників і глядачів. Композиційно-художніми рисами пасторалей є: масовість, виключно баскська мова дійства, традиційна музична культура басків, танці як основа вистав. В пасторалей різноманітна сюжетика, просякнута дуалізмом, — чіткими трактуванням і оцінками того, що відбувається на сцені; непорушним розподілом персонажів на добрих і лихих тощо. З середини ХХ століття проведення пасторалей на постійній основі стало одним з чинників відродження баскської національної культури.
Усний фольклор басків представлений як великими жанрами — казками і легендами, в тому числі популярними повсюдно на Піренеях, християнськими легендами та міськими оповідками, так і жартами та пареміями — прислів'ями, приказками тощо. Класична перекладна (англомовна) робота-зібрання з баскського фольклору — «Баскські легенди» В.Вебстера (Basque Legends by Wentworth Webster, 1879). 1989 року у видавництві «Дніпро» вперше українською мовою опублікована збірка баскських прислів'їв та приказок".
Внесок басків у світову цивілізацію
Баски й українці
До української мови з баскської запозичені слова: багнет (від назви міста Байони), а також більярд і анчоус[].
У 1916 році українські та баскські націоналісти зустрілися під час Третьої конференції народів, організованою Союзом народів у Лозанні (Швейцарія).
Цікаві факти, пов'язані з басками
- Найдавніша писемна пам'ятка іспанської літературної мови «Еміліанські глоси» (Х століття) містить декілька баскських слів: dugu «ми його маємо», ezdugu «ми його не маємо» i guec «ми самі», що символізує нерозривність кастильської i баскської історії.
- Міжнародна абревіатура баскської мови — eu є також абревіатурою Європейського Союзу (ЄС / EU), а з крапкою попереду, тобто .eu — національним доменом верхнього рівня (ccTLD) для ЄС в Інтернеті, плюс до цього скороченням для хімічного елемента європія.
Виноски
- Enciclopedia Auñamendi. VASCO [ 11 квітня 2009 у Wayback Machine.](ісп.)
- для прикладу див. франкомовне визначення Країни Басків у Le petit Robert: Dictionnaire de la langue franç aise, P.Robert., P., 1977, стор. 150 (фр.)
- Тищенко Констянтин НАЙДОВША МОВНА Й КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ В ЄВРОПІ: БАСКИ [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- Кожановский А. Н. Баски // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 89 (рос.)
- Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 565—569
- Aquitanian Language [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.] by Jesús Rodríguez Ramos (англ.)
- http://www.cultinfo.ru/fulltext/1/001/007/009/9009.htm[недоступне посилання з лютого 2019]
- Collins Roger The Basques in Aquitaine and Navarre: Problems of Frontier Government. War and Society in the Middle Ages: Essays in Honour of J. O. Prestwich. edd. J. Gillingham and J. C. Holt. Cambridge: Boydell Press, 1984. Reprinted in Law, Culture and Regionalism in Early Medieval Spain. Variorum, 1992. , стор. 6 (англ.)
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 21 лютого 2009.
- Фредегар. Хроніка. [ 20 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Esteban Igartua Antxustegui El debate nacionalista. Sabino Arana y sus herederos. Editum, 2008.
- Верховний суд Іспанії заборонив ще одну баскську партію, інформація на palm.newsru.com(рос.)
- Мадрид заборонив баскам проводити референдум з питань суверенітету регіону, інформація на palm.newsru.com [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Вибори в Іспанії: попередні результати голосування, інформація на новинному порталі korrespondent.net(укр.)
- Кожановский А. Н. Баски // Народы мира. Историко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 90 (рос.)
- Бароха Х. К. Баски. — М. : Едиториал УРСС, 2004. — С. 20-32. (рос.)
- Бароха Х. К. Баски. — М.: Едиториал УРСС, 2004, стор. 184 (рос.)
- Див. на flickr.com директорію світлин зі Свята Баскської Батьківщини 2008 року [ 29 березня 2008 у Wayback Machine.]/
- Ісурса Джон (John Ysursa) Aberri Eguna. Створюючи День Баскської Батьківщини [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
- Про Карнавал на вебсайті муніципалітету Ітурена [ 16 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
- Про Країну Басків і басконців на www.espanol.org.ru [ 28 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Там же [ 28 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Баски і Країна Басків. Майже не Іспанія [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] // стаття у журналі «Обучение за рубежом» (рос.)
- Історія очоте на сайті Міжнародного Фестивалю очотів у Портуґалете (Portugalete) [ 8 квітня 2008 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Veyrin Ph. Les Basques., P., 1947
- Там же, стор. 225 (фр.)
- Дивіться більш детально Баскійські щедрівки // Тищенко Констянтин [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- [[https://web.archive.org/web/20080829103020/http://www.sacred-texts.com/neu/basque/bl/bl71.htm Архівовано 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] Пасторалі. Ч.1 // Баскські легенди, збірка Вентворта Вебстера 1879 (англ.)
- [[https://web.archive.org/web/20080706155729/http://www.sacred-texts.com/neu/basque/bl/bl72.htm Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.] Пасторалі. Ч.2 // Баскські легенди, збірка Вентворта Вебстера 1879 (англ.)
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2005. Процитовано 28 лютого 2009.
- [[https://web.archive.org/web/20081201160920/http://www.sacred-texts.com./neu/basque/bl/index.htm Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] Баскські легенди, збірка Вентворта Вебстера 1879 (англ.)
- Баскські прислів'я та приказки / Укл. М.Литвинець., К.: «Дніпро», 1989
- Тищенко Костянтин. Історія Запозичення Слів до Українського Словника [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (укр.)
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
- Intxausti J. Euskara, Euskaldunon hizkuntza., Donostia, 1991, стор. 61 (баск.)
Джерела, посилання і література
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Баски |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Баскські прислів'я |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баски |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кожановский А. Н. Баски // Народы мира. Историко-этнографический справочник. — М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 89—90 (рос.)
- Тищенко Констянтин НАЙДОВША МОВНА Й КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ В ЄВРОПІ: БАСКИ [ 8 березня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
- www.gernika.ru — «Герніка», двомовний вебпортал про баскську культуру [ 27 лютого 2009 у Wayback Machine.] (баск.) (рос.)
- Про Країну Басків і басконців на www.espanol.org.ru [ 28 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Баски і Країна Басків. Майже не Іспанія [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] // стаття у журналі «Обучение за рубежом» (рос.)
- Сучасна Еускаді [ 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Величезна директорія світлин Басконії (пророда, архітектура) і басків та їхньої культури на www.flickr.com [ 2 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Іспансько-баскський і Басксько-іспанський електронний перекладач [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Intxausti J. Euskara, Euskaldunon hizkuntza., Donostia, 1991 (баск.)
- Caro Baroja J. Los vascos, Madrid, 1972 (ісп.)
- переклад — Бароха Х. К. Баски., М.: Едиториал УРСС, 2004 (рос.)
- Cuenca J.M. Historia de España, Barcelona, 1981 (ісп.)
- Veirin P. Les Baques., P., 1976 (фр.)
- Lafitte P. Grammaire basque., Donostia-Baiona, 1995 (фр.)
- Дзидзигури Шота Баски и грузины., Тб.: «Мерани», 1979 (рос.)
- Зыцарь Ю. В. О современном состоянии языка и культуры басков // IBERICA: Культура народов Пиренейского полуострова. — М., 1983 (рос.)
- Литвинець М. Баскська література // Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1988. Т. 1., стор. 134—135 (укр.)
- Тищенко К. Баскійський досвід мовного будівництва // Урок Української. — 2000. № 8. стор. 51-56 (укр.)
- Тищенко К. Баскійський досвід мовного будівництва // Шлях перемоги. — 2000. № 36—39 (укр.)
- Тищенко К. Баскійська мова // Мови Європи: Атлас-календар 2001. — К.-Лв., 2001. стор 2,3 (укр.)
- [недоступне посилання з серпня 2019 Про баскійську народну музику][недоступне посилання з жовтня 2019](пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ba ski samonazva euskaldunak bask Euskaldunak bukv baskomovni narod yakij meshkaye u Pivdenno Zahidnij Yevropi osnovne naselennya istorichnoyi oblasti Baskoniya abo Krayina Baskiv Baski EuskaldunakVikonavci baskskogo narodnogo tancyu espata ezpata dantza San Sebastyan Donostiya 2006Kilkist 1 5 2 mln osib ocinka poch 1990 h rr Areal Ispaniya Krayina Baskiv Navarra Franciya Atlantichni Pireneyi Argentina Braziliya krayini Pivdennoyi AmerikiBlizki do nemayeMova BaskskaReligiya katoliki Rimski moneti barskuni Vikipediya Vikipediya maye rozdil Vikipediya baskskoyu movoyu Euskaldun U Vikislovniku ye storinka bask EtnonimiSlovo vasco bask pohodit vid latinskogo uasco mnozhina z zakinchennyam n Vascon Za odniyeyu z versij latinske bask zvoditsya do slova lis gaj lat boscus buscus Takim chinom visliv baski vascones oznachaye lyudi sho zhivut u lisi Odnak u teperishnij chas cyu teoriyu vvazhayut absolyutno nevipravdanoyu oskilki latinske boscus buscus vidnosyat do Serednovichchya i jmovirno pohodit vid slova arbustus vid nim busk abo bosk pohodzhennya yakih nevidome Zgidno z inshoyu teoriyeyu slovo bask shozhe na latinske lis bere svij pochatok same vid slova lis ale baskskogo basoko u yakomu zakinchennya ko vkazuye na prinalezhnist prisvijnist Ale vzyavshi do uvagi sho baskske basoko ye suchasnim a znachit u minulomu malo inshij viglyad ucheni vidkinuli cyu teoriyu popri yiyi populyarnist sered samih baskiv Lishayetsya takozh faktom sho na znajdenih na pivnochi Ispaniyi monetah datovanih I II st do n e vikarbuvano iberijskim pismom slovo barscunes pohodzhennya yakogo etimologizuyetsya najvirogidnishe z baskami oskilki same tak barskunami nazivali yih kelti ta iberi Na teperishnij chas vvazhayut sho suchasne bask ye pohidnim vid latinskih koreniv sliv vasca i aquitana sho u svoyu chergu vkazuyut na samonazvi baskskogo naselennya v pizni rimski chasi Yaksho prijnyati sho suchasne baski ce ekzonim sho jmovirno pohodit vid latinskogo uasco to nemozhlivo ne pomititi sho samonazva baskiv euskaldun ye dovoli blizkoyu fonetichno tim bilshe vrahovuyuchi istorichni cherguvannya zvukiv u movi sa me tomu mozhna stverdzhuvati sho pershist abo samonazvi abo ekzonima ye na teper nez yasovnoyu Teritoriya prozhivannya Baskoniya i chiselnist baskivEtnichni zemli baskiv rozdileni kordonami Ispaniyi ta Franciyi Baski ye korinnimi meshkancyami istorichnoyi oblasti Baskoniya Krayina Baskiv u zahidnih Pireneyah Uspadkovani vid Serednovichchya i sho viklikaye podiv dosi zberezheni yak u svidomosti samih baskiv tak i susidnih narodiv mezhi Krayini Baskiv okreslyuyut sim istorichnih provincij vidomih yak Saspjak bat bask Zazpiak bat dosl Usimoh yedini na pivden vid Pireneyiv na pivnichnomu zahodi Ispaniyi yih chotiri Biskaya Gipuskoa Araba isp Alava i Navarra ce tak zvani Baskomovni zemli bask Vascongadas stolicya Gernika pivnichnishe Pireneyiv vzhe na krajnomu pivdennomu zahodi Franciyi she tri neveliki baskski krayi yaki tradicijno ob yednuyutsya pid nazvoyu Pivnichna Krayina Baskiv Lapurdi Nizhnya Navarra Suberoa spilna stolicya Bajonna vidtak u nashi dni Krayina Baskiv bask Euskadi yiyi radshe simvolichnoyu stoliceyu vvazhayut Gondarribiyu Fuenterrabiyu ce ponyattya u shirokomu rozuminni peredusim kulturno istorichne a ne politichne Vtim vid 1978 roku Biskaya Gipuskoa ta Alava tobto tri z semi baskskih istorichnih oblastej tvoryat suchasnu ispansku avtonomiyu Krayina Baskiv bask Euskal Autonomi Elkarte EAE stolicya Vitoriya Gastejs a 1980 avtonomnij status nadano takozh i Navarri stolicya Pamplona Irunya francuzki baskski krayi roztashovani perevazhno u suchasnomu departamenti Atlantichni Pireneyi francuzki istorichni regioni Bajonna i Moleon Shodo chiselnosti baskiv ye znachni rozbizhnosti u danih perevazhno ocinochnih Navit u avtoritetnomu dovidniku Narodi svitu M 1988 navodyatsya lishe priblizni i to duzhe kilkisni dani za nimi na kin 1980 h rokiv u Ispaniyi prozhivalo vid 600 000 do 1 800 000 osib yaki ye baskami abo pohodyat vid baskiv a chislo takih osib u Franciyi ocinyuvalos u mezhah 90 000 150 000 osib Za inshimi danimi chiselnist baskomovnih osib u Franciyi na ser 1980 h rr mogla skladati 180 000 osib Krim osnovnoyi teritoriyi prozhivannya blizko 150 000 250 000 baskiv prozhivayut u Latinskij Americi v tomu chisli vid 70 000 do 100 000 u Argentini ocinka poch 2000 h rr takozh u Braziliyi 40 tis Vensueli 15 tis Urugvayi 10 tis Meksici SShA perevazhno u Kaliforniyi Chili vsi po 5 tis osib dani na 1988 rik Kanadi tosho Takim chinom chiselnist baskiv u sviti stanovit bl 1 5 2 mln osib ocinka poch 1990 h rr Mova i religiyaDialektne chlenuvannya baskskoyi movi Mova baskiv baskska Euskara bask Euskara ne zv yazana z inshimi movami svitu ye izolovanoyu i stanovit okremu movnu sim yu Dostemennim ye fakt pohodzhennya baskskoyi movi vid akvitanskoyi poshirenoyi v Akvitaniyi do zavoyuvannya yiyi rimlyanami sho proisnuvala do rannogo Serednovichchya Div osnovnu stattyu Baskska mova Morfologichno baskska mova nagaduye movu iberiv najdavnishogo naselennya Ispaniyi ale ne ye yiyi nashadkom a dalekim rodichem Usi diskutivni pitannya i visnovki pro sporidnenist baskskoyi z viddalenimi geografichno neindoyevropejskimi movami napriklad kavkazkimi lishayutsya radshe ne pidkriplenimi solidnoyu dokazovoyu bazoyu versiyami Na teritoriyi movlennya baskskoyi movi ponad 20 000 km tobto za plosheyu trohi menshe za Kiyivsku oblast vidilyayut dovoli znachne dialektne chlenuvannya guipusko laburden nizhnonavarrskij zi shidnim i zahidnim piddialektami verhnonavarrskij z pivnichnim i pivdennim piddialektami suleten ronkalskijtabiskajskij Usi dialekti v svoyu chergu podilyayutsya na govori Pisemnist baskskoyi movi na osnovi latinki Najdavnisha pam yatka pisemnosti kniga Decheparre Pochatki movi baskiv 1545 Sered baskiv poshireni derzhavni movi krayin u yakih voni prozhivayut ispanska ta francuzka Za virospovidannyam bilshist baskiv ye revnimi katolikami V dohristiyanski chasi v baskiv rozvinulas odnim iz najvazhlivishih simvoliv yakoyi buv baskskij hrest Etnichna istoriyaProblematika etnogenezu Dokladnishe Pohodzhennya baskiv Problematika etnogenezu baskiv nini ye nevirishenoyu Beruchi do uvagi sho osnovnimi dzherelami v doslidzhenni bud yakogo narodu zokrema jogo etnichnoyi istoriyi ye dani arheologiyi vidomosti z pismovih zokrema inozemnih dzherel vivchennya movi j movnih zv yazkiv etnosu doslidzhennya materialnoyi kulturi ta folkloru narodu z yasujmo glibinu i stupin vazhlivosti yih poslidovno dlya baskiv Baskski zemli vid doistorichnih chasiv do rimskogo pravlinnya Baskski plemena na mapi poznacheno chervonim Baski doindoyevropejskij narod najstarishe naselennya Pirenejskogo pivostrova prozhivayut na svoyih zemlyah imovirno she z chasiv paleolitu Blizko 35 tis tomu zemli sho zaraz ye Krayinoyu Baskiv razom z navkolishnimi rajonami takimi yak Akvitaniya ta Pireneyi buli zaseleni Homo sapiens yaki stadialno posunuli ranishe neandertalske naselennya Pribuvshi z Centralnoyi Yevropi voni prinesli z soboyu orinyaksku kulturu Prashuri baskiv plemena vaskoniv varduliv karistiyiv tosho shodo stupenyu sporidnenosti yakih z iberami naselennyam Pirenejskogo pivostrova u 1 mu tis do n e sered doslidnikiv nemaye yednosti V doistorichni chasi voni zgidno z deyakimi pripushennyami yak i akvitanci zaselyali pivnichnishi tereni azh do centralnoyi Franciyi ale buli posunuti na pivden keltami Vid davnogo naselennya Krayini Baskiv zaliznoyi dobi lishilis chislenni mengiri Rimlyani dosyagli pivnichno zahidnih okrayin Pirenejskogo pivostrova vklyuchayuchi baskskij region za chasiv Pompeya u 1 mu st do n e ale rimske upravlinnya ne bulo konsolidovanim do chasiv imperatora Avgusta Ale navit inkorporuvavshi do imperiyi zemli baskiv rimlyani mali neznachnij vpliv na yihnij rozvitok Rimskim forpostom stalo misto Pompelo lat Pompaelo suchasna Pamplona baskska nazva Irunya Irun e a nazvane na chest imperatora polkovodcya v yakomu mistivsya garnizon rimlyan Krayina Baskiv za Serednovichchya U chasi rimskogo pravlinnya azh do seredini 1 go tisyacholittya baski buli chi ne yedinimi meshkancyami Pireneyiv komu vdalosya opiratisya romanizaciyi j zberegti vlasni kulturu movu i tradiciyi U 418 roci Rim zdav vizigotam provinciyi Akvitaniya Aquitania ta Terrakonensis Tarraconensis zadlya zahistu kordoniv svoyeyi provinciyi Novempopulana Novempopulana vid postijnih napadiv baskiv Sa me pomizh 435 i 450 rokami vidomi najbilshi sutichki baskiv z ob yednanimi voyennimi zagonami rimlyan i vizigotiv najkrashe zadokumentovanimi z yakih ye bitvi pri Tuluzi Araseli ta Turiasumi Gercogstvo Vaskoniya u chasi pravlinnya Edo Velikogo yakij upravlyav i pivnichnishoyu Akvitaniyeyu Vignannya frankami vizigotiv iz Akvitaniyi u 507 roci postavilo baskiv u stanovishe mizh dvoma velikimi voroguyuchimi korolivstvami U 581 roci i franki i vizigoti vtorglisya do Vaskoniyi vtim bez osoblivih uspihiv I spravdi vojovnichi i volelyubni baski z kincya 6 stolittya postijno yavlyali zagrozu dlya Frankskogo korolivstva chas vid chasu povstayuchi proti frankiv Stvorene u 602 roci Vaskonske gercogstvo spromoglosya vklyuchiti u svij sklad zemli Pirenejskogo regionu zaseleni vlasne vaskonami baskami sho v majbutnomu stali osnovoyu formuvannya korolivstva Navarra Pamplona Duzhe rano Vaskoniya pidpala pid upliv Akvitaniyi zavdyaki osobistij uniyi v 660 roci ale same ce zberigalo yiyi vidnosno samostijnij status do 678 roku Vlada akvitanciv i v podalshomu bula bilshoyu miroyu nominalnoyu ale pro znachni povstannya baskiv togochasni pismovi dzherela ne povidomlyayut a spokij porushuvavsya lishe napadami vizigotiv Ozbroyenij biskayec gravyura z albomu Gansa Vajgelya 1577 U 715 roci pid orudoyu gercoga Edo ob yednani zemli gercogstv Akvitaniyi ta Vaskoniyi progoloshuyut nezalezhnist odnak nevdovzi znovu pidporyadkovuyutsya Frankskomu korolivstvu 746 sho ne v ostannyu chergu bulo viklikano ob yednannyam zusil proti arabo mavrskoyi navali na Pirenejskij pivostriv z 711 roku Zasnovana bl 800 roku basksko musulmanska derzhava na choli dinastiyi Banu Kasi Banu Qasi zberigala vidnosnij mir z Al Andalusom a znachit okremishnist i samostijnist baskiv Pidvalinoyu nastupnoyi avtonomiyi baskiv stalo vhodzhennya yihnih zemel do utvorenogo v 824 roci Korolivstva Pamplona z 1004 roku Korolivstvo Navarra yake osoblivoyi mici nabulo u H HI st U jogo skladi zahishena samoyu prirodoyu visokogirna Krayina Baskiv stala osereddyam bagatovikovoyi Rekonkisti vidvoyuvannya korinnimi hristiyanami svoyih zemel Vzhe za Serednovichchya pivdenni baskski zemli opinilisya v sferi vplivu Kastiliyi pivnichni Franciyi Pershi znachni sprobi Ispanskoyi koroni inkorporuvati Alavu i Gipuskoa datuyutsya 1200 rokom Biskayu 1379 rokom Z posilennyam centralizaciyi zahidnoyevropejskih korolivstv Krayina Baskiv z kin XV na poch XVI st uvijshla do skladu centralizovanogo Ispanskogo korolivstva Bitva mizh armiyeyu Biskayi i ob yednanogo vijska Kastiliyi ta Leonu pri Mungiyi 1471 rik ye viznachalnoyu u comu procesi Pivnichni baskski zemli Bajonna i Moleon vidijshli do Franciyi v XVI na samo mu poch XVII stolit Rozvitok baskiv i Baskoniyi u XVI XIX st Vid chasu vhodzhennya do Ispanskogo korolivstva baski zberigali bagato demokratichnih tradicij doklasovogo suspilstva sho z odnogo boku nache zakonservuvali baskske suspilstvo i spriyali stijkosti nacionalnoyi samosvidomosti zberigayuchi movu i tradicijnu kulturu a z inshogo galmuvali socialne rozsharuvannya cementuyuchi tradicijnij gospodarskij uklad a otzhe negativno poznachalis na rozvitkovi narodu Peretvorennyu klanovoyi rodopleminnoyi verhivki pivdennih baskiv na klas feodaliv zavadili tradicijno micni poziciyi gromadnikiv sho zi svogo boku buli pidtrimani ispanskimi korolyami otrimavshi vid ostannih t zv kolektivne dvoryanstvo Sabino Arana Trivalij chas vlasne ispanski koroli lishalis senjorami baskskih zemel buduchi naspravdi vijskovimi vatazhkami z obmezhenimi pravami i mozhlivistyu vplivati na politichnu i ekonomichnu situaciyu v Baskoniyi U cej chas upravlinnya v Krayini Baskiv zdijsnyuvalosya Generalnimi huntami provincij sho obiralisya demokratichno miscevim naselennyam U toj chas u kulturnij sferi vidbuvalos neuhilne vitisnennya baskskoyi movi i kulturi na selo i do nizhnih shariv miskoyi lyudnosti Same mista Baskoniyi osoblivo ti yaki zasnuvali kastilski monarhi stali osnovnim yadrom ispanizaciyi kastilizaciyi baskiv Comu zh neabiyak spriyali brak rozvitku baskskih politichnih institucij a u galuzi kulturi znachne dialektne chlenuvannya baskskoyi movi j vidsutnist yiyi yedinoyi literaturnoyi normi Baskskij nacionalnij prapor Naprikinci XVIII na samomu poch XIX v hodi Napoleonivskih vijn usi baskski zemli opinilisya pid francuzkim upravlinnyam Baskski avtonomistski prava fueros zberigalis azh do 1876 roku U comu zh XIX st sformuvavsya baskskij nacionalnij ruh yakij krim kulturnickih zavdan uzhe vid samogo pochatku deklaruvav svoyi politichni vimogi Baskskij pismennik Sabino Arana Sabino Arana Goiri 1865 1903 ye zasnovnikom ta ideologom baskskogo nacionalizmu tvorcem pershoyi baskskoyi politichnoyi partiyi Baskska Nacionalistichna partiya PNV PNV vin zhe obgruntuvav stvorennya nezalezhnoyi derzhavi Euskadi vigadav yiyi nazvu i nacionalni simvoli v tomu chisli baskskij prapor inkurinya svyato Aberri Egguna Baski u HH XXI st Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baski Rozvitok nacionalno politichnogo ruhu baskiv prizviv do utvorennya baskskoyi nezalezhnoyi derzhavi Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 rr baski vistupili na boci respublikanciv rozbitih Franko Same v cej chas zokrema v zhovtni 1936 roku bula progoloshena Respublika Euskadi yaka vtim uzhe v chervni 1937 roku pripinila svoye isnuvannya Z utverdzhennyam frankistskogo rezhimu v Krayini Baskiv yak i v inshih neispanskih regionah posililas ispanizaciya 1940 1950 ti rr V cej chas ispanomovnij element posilivsya she j zavdyaki znachnomu pritoku robochoyi sili na promislovi pidpriyemstva Bilbao San Sebastyana ta in mist Vzhe u 1960 1970 ti roki novogo impulsu nabuv kulturnickij pidjom u baskskomu suspilstvi zokrema zrostannya zacikavlennya do ridnoyi movi sho poznachilos na viniknenni i funkcionuvanni shirokoyi merezhi privatnih movnih shkil i kursiv kulturnih i folklornih tovaristv tosho Chleni ETA strilyayut u nebo z nagodi Dnya baskskogo voyaka Gudari Eguna 25 veresnya 2006 roku U politichnij sferi she naprikinci diktaturi Franko v 1968 roci bulo utvoreno pidpilnu politichnu basksku organizaciyu Euskadi ta askatasuna bask Euzkadi Ta Azkatasuna Baskoniya i volya bilsh znana za svoyeyu abreviaturoyu ETA ochilniki i chleni yakoyi stavili za metu zvilnennya vid diktaturi j zasnuvannya nezalezhnoyi baskskoyi derzhavi Majzhe 40 rokiv baski veli borotbu za vidnovlennya svoyih prav zabranih diktaturoyu 8 grudnya 1979 buv prijnyatij zakon pro status avtonomiyi Krayini baskiv za yakim provinciyi Alava Gipuskoa i Biskaya uvijshli do skladu Regionalnogo avtonomnogo ob yednannya Krayini baskiv Krayina baskiv yak avtonomnij region koristuyetsya duzhe shirokimi pravami yiyi zhiteli obirayut svogo prezidenta i svij parlament v regioni diye vlasna sistema podatkiv ye vlasni policejski sili vladi regionu sami zdijsnyuyut kontrol za situaciyeyu u sferi osviti a vikladannya v shkolah vedetsya baskskoyu movoyu Odnak popri ce etnopolitichnij konflikt u Krayini baskiv odin z najpomitnishih u suchasnij Zahidnij Yevropi V osnovi konfliktu pragnennya chastini ekstremistski nalashtovanih baskiv dosyagti povnoyi nezalezhnosti Osnovna meta separatistiv stvorennya nezalezhnoyi Velikoyi Euskadi Krayini baskiv yaka maye vklyuchiti nizku provincij pivnichnij Ispaniyi pivdennoyi Franciyi a takozh ispansku oblast Navarra U comu konflikti pomitnu rol graye livoradikalna organizaciya Euskadi Ta Askatasuna vidomisha pid abreviaturoyu ETA Navit procesi demokratizaciyi i vidnovlennya avtonomistskih prav Baskoniyi z padinnyam frankistskogo rezhimu 1975 j podalshe pravove zakriplennya avtonomiyi Krayini Baskiv razom z Kataloniyeyu u Konstituciyi Ispaniyi 1978 roku ne pripinilo podalshe rozgortannya spravzhnoyi partizanskoyi vijni z boku ETA ta deyakih inshih radikalnih ugrupovan za nadannya samostijnosti Krayini Baskiv Zadlya cogo shiroko vikoristovuyutsya metodi nepripustimi z demokratiyeyu v tomu chisli j zdijsnennya teroristichnih aktiv organizaciya vibuhiv i pidpaliv vikradennya lyudej tosho yak u vsij Ispaniyi tak i osoblivo u samij Baskoniyi Sered metodiv finansuvannya ETA ye i vimagannya groshej ta shantazh pidpriyemciv shilyannya yih do uplati t zv revolyucijnoyi podati organizaciya pograbuvan bankiv i vikradennya lyudej z metoyu otrimannya vikupiv Same cherez ce diyalnist ETA a takozh livoradikalnoyi partiyi Batasuna zaboroneni yak u Ispaniyi tak i YeS Periodichno oficijnij Madrid zapidozryuye i takozh zvinuvachuye azh do skasuvannya oficijnogo statusu u zv yazkah z cimi teroristichnimi ugrupovuvannyam i inshi regionalni politichni partiyi Baskska nacionalna diya Komunistichna partiya baskskih zemel 27 chervnya 2008 roku za iniciativoyu Golovi baskskogo uryadu Huana Hose Ibarretche Parlament Krayini Baskiv uhvaliv zakon pro vsenarodni opituvannya za yakim 25 zhovtnya cogo zh roku u Baskoniyi povinnij buv vidbutisya referendum na yakomu miscevi zhiteli mali vislovitis z dvoh pitan 1 chi shvalyuyut voni zapochatkuvannya peremovin z ETA u razi ogoloshennya neyu pripinennya nasilstva 2 chi zgodni voni z pravom usih baskskih politichnih partij i ob yednan na provedennya peregovoriv z pitannya samoviznachennya baskskogo narodu azh do utvorennya samostijnoyi derzhavi odnak na pochatku veresnya 2008 roku Verhovnij sud Ispaniyi zaboroniv provedennya takogo opituvannya referendumu chitko motivuvavshi svoye rishennya tim sho provedennya referendumiv ye viklyuchnoyu prerogativoyu centralnoyi vladi krayini Na chergovih regionalnih parlamentskih viborah u Krayini Baskiv sho projshli 1 bereznya 2009 roku nacionalisti BNP nabrali 38 56 golosiv i otrimuyut vidpovidno 30 misc u parlamenti za socialistiv Baskska Socialistichna partiya progolosuvalo 30 71 viborciv sho zabezpechuye yim 24 parlamentski krisla narodniki z Baskskoyi narodnoyi partiyi otrimali 14 09 13 mandativ Vpershe u viborah v Krayini baskiv ne brali uchasti predstavniki zhodnih baskskih radikalnih politichnih ruhiv adzhe krim neuchasti zaboronenih u svoyij diyalnosti Verhovnij sud Ispaniyi 9 lyutogo 2009 roku zazdalegid usunuv vid uchasti v regionalnih viborah she dvi partiyi Demokratiya 3 000 000 D3M i Askatasuna zvinuvativshi yih u zv yazkah z teroristichnoyu organizaciyeyu ETA ta yiyi politichnim krilom partiyeyu Batasuna Ci vibori u Baskoniyi v tomu chisli mensha porivnyano z poperednimi u 2005 roci yavka golosuvalnikiv ne viyavili peremozhcya pravlyacha PNV ne nabrala dostatno golosiv shob sformuvati odnopartijnij uryad tomu v bud yakomu razi novij uryad Krayini Baskiv stane koalicijnim Movno nacionalna baskska problemaGospodarstvo i suspilstvoPolya v umovah visokogir ya ye klaptikovimi Znachna chastina baskiv selyani Sered galuzej gospodarstva rilnictvo mayis yachmin pshenicya oves bobovi kartoplya rozvinute takozh skotarstvo molochna hudoba vivci sadivnictvo vinogradarstvo Robitniki perevazhno pracyuyut v metalurgijnij promislovosti Bilbao ta in veliki mista Za vidnosno rozvinutoyi promislovosti Baskoniyi u yiyi silskomu gospodarstvi azh do ser XX st panuvali tradicijni vidnosini ta arhayichna tehnika Malozemellya v umovah girskoyi miscevosti zahidna chastina Pireneyiv porodilo zvichaj za yakim budinok i zemelnu dilyanku uspadkovuvav lishe odin sin zazvichaj za pervorodstvom starshij abo na vlasnij rozsud vibir batkiv Vidtak reshti siniv bratam novogo gospodarya lishalos zhiti u batkivskomu domi na pravah pomichnikiv ale zavoditi rodinu bulo ne vilno Same tomu znachnim i postijnim buv emigracijnij vidtik cholovikiv iz Krayini Baskiv Dehto z zarobitchan zarobivshi syaki taki groshi vertavsya nazad dodomu v nadiyi ozhenitis z odinachkoyu spadkoyemiceyu zemelnogo nadila Budinki baskiv neridko mali kilkasotlitnyu istoriyu j perezhivali ne odne pokolinnya rodini buduchi simvolami rodiv podekoli navit mali vlasni imena na zrazok miskih osobnyakiv perevazhno za imenami vlasnikiv Privileyem pridbati budinok volodili viklyuchno rodichi sho vkupi z micnimi zv yazkami i tradiciyami vzayemodopomogi robilo basksku obshinu zakritoyu dlya chuzhinciv Materialna kulturaGirske poselennya Amesketa Amezketa Gipuskoa Poselennya i zhitlo Navarrskij budinok Tradicijnij rozkidanij tip poselen u baskiv u cilomu vidpovidaye poshirenij praktici vedennya hutirskih gospodarstv Baski zhivut takozh nevelikimi selami aldea isp aldea She z rimskoyi dobi v Baskoniyi isnuye merezha mist yaki prote vid Serednovichchya tradicijno buli oseredkami ispanizaciyi baskiv Ci tri tipi poselen tochnishe zoni tradicijnih baskskih poselen a same shilnist zaselennya i dispersijnu zabudovu pivnochi Baskongadas u znachenni ispanskoyi Baskoniyi de tradicijno poshirena baskska mova i Francuzka Baskoniya malenki selisha aldeas Alava Araba pivden Biskayi centralni rajoni Gipuskoa i Navarri zemli zvidki vprodovzh XVI XIX st baskska mova vidstupala ta pivden Navarri yakij duzhe rano zaznav ispanizaciyi i formuvannya miskih oseredkiv viokremiv i opisav vidomij ispanskij etnograf Hulio Karo Baroha Zazvichaj baskskij hutir baserri skladayetsya z odniyeyi yedinoyi budivli prostorogo velikogo budinku na pershomu poverhu yakogo mistyatsya gospodarski primishennya a gorishni vidvedeni pid zhitlo Tradicijne baskske zhitlo kaserio budinok t zv basksko navarrskogo tipu yavlyaye soboyu masivnij dvo abo j tripoverhovij povnistyu abo chastkovo z kaminnya neridko z potinkovanimi pobilenimi stinami z dvoshilim neridko gostroverhim nepravilnoyi formi dahom velikij budinok de zazvichaj prozhivala velika rodina Baskski budinki chasto prikrasheni balkonami inodi gluhimi kritimi galereyami karnizami tosho Dah baskskogo budinku mozhe buti dovoli krutim zazvichaj shifernim abo cherepichnim cherepicya perevazhno chervona inodi z odnogo boku vin spuskayetsya chi ne do zemli Neridko pid odnim dahom mistilis yak zhitlovi primishennya na gorishnih poverhah tak i gospodarski hlivi stajnya komori tosho Dveri i vikonnici masivni z grubogo dereva Budinki cogo tipu v Krayini Baskiv z yavilisya lishe v XVII stolitti ranishe zh baskske zhitlo skladene z velikih kam yanih bril skidalosya bilshe na fortecyu Baskski selyani z Navarri v nacionalnih kostyumah listivka kin XIX poch HH st st Odyag Tradicijnomu baskskomu odyagu pritamanna shiroka riznomanitnist zalezhno vid miscevosti Najharakternishij i najyaskravishij kostyum u girskij Navarri vklyuchav u zhinok korotku chornu kurtku z zolotim i sribnim shittyam na shnurivci z riznobarvnimi kiticyami blakitnu spidnicyu na yaku nadyagali svyatkovij riznobarvnij chohol na golovi dva shovkovih banti strichki u volossi i chervona gaptovana oksamitom mantilya na grudyah namista chasto sribni abo zoloti Divchata neridko nosili korsazh nadyagayuchi jogo pid bilu sorochku z shirokimi rukavami golova lishalas nepokritoyu Cholovichij baskskij kostyum chorni abo korichnevi shtani do kolin sho shilno prilyagayut do stegon zhilet i kurtka zi sribnimi gudzikami yaku vbirali na bilu sorochku obov yazkovo shirokij poyas na plechah bila vovnyana pelerina na nogah korotki vovnyani shkarpetki zazvichaj chornogo koloru Golovnij ubir baskskih cholovikiv kapelyuh Baskskij beret shapela bask txapela sho micno vvijshov do nacionalnogo kostyumu zapozichenij baskami vid francuziv lishe v XIX stolitti Vzuttya i v cholovikiv i v zhinok shkiryani chereviki z pryazhkami na nizkih pidborah U baskiv goryan zokrema pastuhiv zbereglisya arhayichni zrazki verhnogo odyagu XVI stolittya grubi nakidki z vovni ridshe ovechih abo kozyachih shkur sho yavlyayut soboyu sucilnu nakidku zshitu po bokah grubimi nitkami z otvorom dlya golovi i kapturom Kuhnya Piperade Baskskij sidr Tradicijna povsyakdenna yizha baskiv skladalasya z pshenichnogo i kukurudzyanogo hliba kukurudzyane boroshno ye duzhe populyarnim dlya vipikannya moloka i molochnih produktiv osoblivih baskskih siriv napriklad idiasabal bask idiazabal Populyarnimi ye takozh supi i ragu osoblivo gostri ovochevi shedro pripravleni chervonim percem Harakterna strava piperade bask piperade sumish tushkovanih u olivkovij oliyi cibuli tomativ i chervonogo percyu M yasni stravi predstavleni riznomanitnimi zi svinini i baranini Tushkuvannyu nadayetsya perevaga pered smazhennyam Najpopulyarnishij zhir olivkova oliya U baskiv ne prijnyato bulo trivale zberigannya produktiv same tomu riznomanitni jogo metodi solinnya marinuvannya zamorozhuvannya v yalennya tosho ne otrimali znachnogo poshirennya Velika rodina j kult gostinnosti u baskiv peretvorili spozhivannya yizhi zi zvichajnih trapez u spravzhni benketi krim togo tradicijni porciyi baskskih strav ye dovoli velikimi I cherez ce takozh u razi zaboyu skazhimo barana dlya podalshogo zberigannya prosto ne lishalos m yasa Tradicijnij racion vnutrishnoyi Baskoniyi i rajoniv uzberezhzhya znachno riznitsya Dlya ostannogo pritamannimi ye moreprodukti napriklad z harakternih strav tushkovani plavniki shuki triska u bilomu sousi Baski goristih i lisistih vnutrishnih rajoniv spozhivayut takozh gribi Sered boroshnyanih strav populyarnimi buli tortilyi talo bask talo tonki pecheni kukurudzyani hlibci Na svyata baski gotuyut najriznomanitnishi deserti z moloka gorihiv fruktiv i yagid Harakterna originalna desertna strava mamia bask mamia yaku gotuyut iz zaguslogo ovechogo moloka i smak yakoyi nagaduye smak kislomolochnogo siru Dlya cogo moloko vitrimuyut u derev yanih dizhechkah yaki pidigrivayut na garyachomu kaminni cherez sho strava nabuvaye she j prismaku dimu Najpopulyarnishij slaboalkogolnij napij yabluchnij sidr Koristuyutsya populyarnistyu i navarrski vinogradni vina Povsyakden baski ranishe spozhivali korov yache moloko Duhovna kulturaSvyata tradiciyi i narodnij sport Politichnij miting na Den Baskskoyi Batkivshini 2006 Baski vidomi svoyimi chislennimi svyatami i tradiciyami razom iz zagalnoderzhavnimi ispanskimi v Krayini Baskiv obov yazkovo shiroko svyatkuyut nacionalni najbilshe baskske svyato bask Aberri Eguna sho vidmichayetsya velikodnogo ponedilka bulo zaprovadzhene she S Aranoyu u XIX st a bilsh nacionalistichno nalashtovani baski takozh svyatkuyut Den baskskogo voyaka bask Gudari Eguna Hoda hoaldunakiv Populyarnimi u Baskoniyi yak i v usij Ispaniyi ye cerkovni katolicki svyata napr Den usih svyatih 1 listopada v tomu chisli dni riznomanitnih svyatih napriklad pokrovitelya Navarri Svyatogo Franciska Ksav yera bask San Frantzisko Xabierkoa 1506 1552 i chislennih miscevih svyatih Neridko z cerkovnimi svyatami pov yazani cikavi tradiciyi sho svoyim korinnyam syagayut yazichnickoyi starovini Tak u period svyatkuvan dniv Svyatogo Fermina 7 14 lipnya shoroku u stolici Navarri misti Pamploni kozhnogo ranku provoditsya najvidomishe v Ispaniyi ensyerro bichachi peregoni za natovpom smilivciv vidchajduhiv Podibni peregoni ye tradicijnimi dlya nizki inshih mist Krayini Baskiv Prikladom suto miscevih tradicij ye karnaval u dvoh navarrskih selishah Ituren i Subiyeta sho po suti ye Svyatom zustrichi vesni Cej festival maye suto lokalnij harakter hocha ostannim chasom cherez nadzvichajnu populyarnist nabuv poshirennya i v inshih municipiyah Navarri i bezperechno pohodit z dohristiyanskih chasiv Jogo uchasniki hoaldunaki bask joaldunak vid joare dzvonik i prisvijnij sufiks dun sho oznachaye nosij chogos shob privitati nastannya zelenoyi pori vbirayutsya u chudernacke vbrannya bili sukni shkiri ovec gostrokonechni kovpaki z pir yam pivniv i obov yazkovim dzvonikom dlya hudobi na vershechku Mahayuchi mitlami zroblenimi z konyachih hvostiv i balamkayuchi korov yachimi dzvonikami u takt hodi voni spovishayut pro prihid ochikuvanoyi teployi pori roku Za starih chasiv u spravzhni svyata z narodnimi gulyannyami chastuvannyami vistupami aktoriv amatoriv i narodnih muzik obertalisya yarmarki v tomu chisli i hudobi Yak pravilo zhoden yarmarok ne obhodivsya i bez pokaziv moci duzhih baskskih silachiv vistupiv z narodnih vidiv sportu tosho Ajskolariak Arrihasocajleak Baski yak zhoden inshij narod mozhut pohvalitisya velikoyu kilkistyu vidiv nacionalnogo silskogo sportu erri kirolak bask herri kirolak zagalom ponad 2 desyatkiv yaki i v nash chas retelno zberigayutsya kultivuyutsya i navit populyarizuyutsya u vsomu sviti Deyaki z baskskih narodnih vidiv sportu vimagayut nebudennih moci vitrivalosti ta inshih fizichnih yakostej Z cih vidiv sportu provodyatsya chislenni mizhselishni zmagannya regionalni i navit mizhnarodni chempionati bagatoborstva Deyaki z nih ye pryamimi proobrazami suchasnih Bogatirskih igor ta inshih v tomu chisli mizhnarodnih i komercijnih sportivnih zmagan Dlya samih zhe baskiv ci sportivni zmagannya ye nibi prodovzhennyam silskogo ukladu zhittya sho cementuyut nacionalnu tradiciyu Sered najpopulyarnishih baskskih narodnih vidiv sportu Ajskolariak bask aizkolariak zmagannya drovorubiv na shvidkist rozkolyuvannya derev yanih kolod Giza abere probak bask giza abere probak riznovidi peretyaguvannya riznomanitnih vazhkih predmetiv v tomu chisli i z tvarinami na vidstan Arrihasocajleak bask harrijasotzaileak zdijmannya kaminnya kam yanih bril do cogo zh zmagannya primikayut inshi zi zdijmannya vazhkih predmetiv napriklad kinskih brichok bask orga jokoa ta chislenni vidi nosinnya na shvidkist vazhkih predmetiv napriklad tyagannya lantuhiv bask zaku eramatea abo zh zmagannya z kidannya riznih predmetiv yak to kovalskih pidkov bask aitzur jaurtiketa Estropadak bask estropadak zmagannya z grebli v yakih komandi z 13 osib vistupayut na shvidkisnih chovnah z neruhomo zakriplenimi sidinnyami Sega hokoa bask sega jokoa zmagannya na vpravnist u oruduvanni kosoyu tobto hto bilshe nakosit travi za pevnij vidvedenij chas Aari topeka bask ahari topeka baranyachi boyi Blankolari bask blankolari strilyannya z lukiv Pulsolariak bask pulsolariak baskskij armresling Korrika bask korrika bigovi peregoni ta inshi Pelota 2004 Napevno najvidomishim baskskim narodnim sportom sho stav proobrazom suchasnogo skvoshu ye pelota baska bask pilota gra z m yachem sho praktikuyetsya takozh shiroko poza mezhami Euskadi v pershu chergu v Latinskij Americi a svogo chasu navit mala shans zakripitisya yak olimpijskij vid sportu buduchi predstavlenimi na II Olimpijskih igrah Parizh 1900 a za suchasnosti z peloti provodyatsya Chempionati svitu zmagannya z neyi takozh buli pokazani na XXV Olimpijskih igrah Barselona 1992 Gra provoditsya na zelenomu poli i polyagaye v tomu sho pruzhnij m yach zhburlyayut ob kam yanu stinku vidbivati zh jogo mozhna abo rukoyu abo specialnoyu raketkoyu shozhoyu na tenisnu V rezultati peremagaye toj gravec yakij viyavitsya najtrivalishim u borotbi z nepokirnim m yachem i prodovzhuvatime vidbivati jogo unikayuchi padinnya m yacha na dolivku abo za pravilami bilshe 1 udaru ob zemlyu Veselim i zahoplivim ye konkurs sobak pastuhiv bask txakur probak sho provoditsya u serpni v Bilbao sobaki povinni yaknajshvidshe i ne kusayuchi ovec provesti otaru cherez girsku ushelinu prichomu dopomagati yim hazyayin ne vpravi Folklor U baskiv nadzvichajno bagatij folklor tancyuvalnij teatralnij pisennij i usnij Tanec makil Makil dantza Baski zdavna slavilis svoyimi tancyami perevazhno cholovichimi abo z dominuvannyam cholovikiv bagato z yakih imovirno pohodyat vid davnih bojovih tanciv i zazvichaj ye kolektivnimi navit masovimi z chislennimi perestroyuvannyami stribkami i pidstribami riznomanitnimi gimnastichnimi figurami z imitaciyeyu sutichok dvoh voroguyuchih storin napriklad espata dancaris bask espata dantzaris tanci z mechami Tancyuristi vistupayut pid akompanement vigukiv svoyih i glyadachiv tradicijnoyi flejti i barabana Muzichna kultura baskiv predstavlena cilim ryadom spivochih tradicij chilne misce sered yakih nalezhit tradiciyi narodnogo usnogo virshuvannya na populyarni motivi sho ye rimovanoyu improvizaciyeyu u pevnomu muzichnomu ritmi yaka v dechomu podibna na ukrayinski kolomijki i abo chastivki ale ye nabagato shirshoyu za syuzhetikoyu ohoplyuye ne lishe narodnu satiru a j harakterizuyetsya znachnoyu lirichnoyu skladovoyu U Krayini Baskiv doteper regulyarno provodyatsya narodni zmagannya bask txapelketak de bertsolaris Baskski diti u 2009 roci Pastoral u Kamu Sig Camou Cihigue 29 lipnya 2007 Populyarnimi u baskiv ye i horova muzika ta horovi spivi v tomu chisli akapelni bagatogolosi spivi goryan Populyarna horova tradiciya t zv ochoti ochote bask ochote s spivi vismoh cholovikiv z nizkimi golosami na miscevi i folklorni temi sho nabuli osoblivoyi populyarnosti v 1930 h rokah v regioni Bilbao i shodo pohodzhennya yakoyi vcheni sperechayutsya mizh zv yazkami z cerkovnim spivom abo robitnichimi pisnyami Mozhlivo chastkovo ochoti porodili she odin zhanr bilbajnadi bask bilbainadas vidomij do 1960 h rr zaraz zdebilshogo v zabutti Z poglyadu folkloristiki za tverdzhennyami vidatnogo baskskogo etnografa ta istorika bagatorichnogo pracivnika Baskskogo muzeyu v Bajonni Franciya i avtora odniyeyi z najvidomishih rozvidok pro baskiv Filipa Vejrena Philipe Veyrin cikavu j svoyeridnu grupu stanovlyat vranishni pisni obadi abo pisni viproshuvannya yaki she ne zovsim znikli z uzhitku V Sen Zhan de Lyuz Siburi ta Urunni yih spivayut na Svyatvechir i v Novorichnu nich u Larro v Suli v ostannyu subotu sichnya u bagatoh inshih selah na Stritennya yaki deyakoyu miroyu nagaduyut ukrayinski kolyadki i shedrivki Baskski prisliv ya ta prikazki K 1989 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Baskski prisliv ya Osoblive misce v baskskomu nacionalnomu mistectvi zajmayut pastorali bask pastoral zhanr tradicijnogo narodnogo teatru baskiv istorichnogo regionu Sube roa Francuzka Baskoniya sho yavlyaye soboyu narodni masovi vistavi na religijni kazkovi i pobutovi temi yaki vidbuvayutsya na vidkritomu prostori Dlya baskiv pastorali ye radshe ne misteckim zhanrom a narodnoyu tradiciyeyu masovim teatralizovanim dijstvom z sukupnistyu obryadiv U pastoralyah bere uchast chi ne vse naselennya regionu de vona organizovuyetsya Nevid yemnoyu skladovoyu svyatkuvan z nagodi pastorali sho vidbuvayetsya sholita v zazdalegid obranij shorazu inshij miscevosti abo poselenni Suberoa ye tradicijnij parad uchasnikiv i glyadachiv Kompozicijno hudozhnimi risami pastoralej ye masovist viklyuchno baskska mova dijstva tradicijna muzichna kultura baskiv tanci yak osnova vistav V pastoralej riznomanitna syuzhetika prosyaknuta dualizmom chitkimi traktuvannyam i ocinkami togo sho vidbuvayetsya na sceni neporushnim rozpodilom personazhiv na dobrih i lihih tosho Z seredini HH stolittya provedennya pastoralej na postijnij osnovi stalo odnim z chinnikiv vidrodzhennya baskskoyi nacionalnoyi kulturi Usnij folklor baskiv predstavlenij yak velikimi zhanrami kazkami i legendami v tomu chisli populyarnimi povsyudno na Pireneyah hristiyanskimi legendami ta miskimi opovidkami tak i zhartami ta paremiyami prisliv yami prikazkami tosho Klasichna perekladna anglomovna robota zibrannya z baskskogo folkloru Baskski legendi V Vebstera Basque Legends by Wentworth Webster 1879 1989 roku u vidavnictvi Dnipro vpershe ukrayinskoyu movoyu opublikovana zbirka baskskih prisliv yiv ta prikazok Vnesok baskiv u svitovu civilizaciyuBaski j ukrayinciDo ukrayinskoyi movi z baskskoyi zapozicheni slova bagnet vid nazvi mista Bajoni a takozh bilyard i anchous neavtoritetne dzherelo U 1916 roci ukrayinski ta baskski nacionalisti zustrilisya pid chas Tretoyi konferenciyi narodiv organizovanoyu Soyuzom narodiv u Lozanni Shvejcariya Cikavi fakti pov yazani z baskamiNajdavnisha pisemna pam yatka ispanskoyi literaturnoyi movi Emilianski glosi H stolittya mistit dekilka baskskih sliv dugu mi jogo mayemo ezdugu mi jogo ne mayemo i guec mi sami sho simvolizuye nerozrivnist kastilskoyi i baskskoyi istoriyi Mizhnarodna abreviatura baskskoyi movi eu ye takozh abreviaturoyu Yevropejskogo Soyuzu YeS EU a z krapkoyu poperedu tobto eu nacionalnim domenom verhnogo rivnya ccTLD dlya YeS v Interneti plyus do cogo skorochennyam dlya himichnogo elementa yevropiya VinoskiEnciclopedia Aunamendi VASCO 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine isp dlya prikladu div frankomovne viznachennya Krayini Baskiv u Le petit Robert Dictionnaire de la langue franc aise P Robert P 1977 stor 150 fr Tishenko Konstyantin NAJDOVShA MOVNA J KULTURNA TRADICIYa V YeVROPI BASKI 8 bereznya 2009 u Wayback Machine ukr Kozhanovskij A N Baski Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 89 ros Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 565 569 Aquitanian Language 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine by Jesus Rodriguez Ramos angl http www cultinfo ru fulltext 1 001 007 009 9009 htm nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Collins Roger The Basques in Aquitaine and Navarre Problems of Frontier Government War and Society in the Middle Ages Essays in Honour of J O Prestwich edd J Gillingham and J C Holt Cambridge Boydell Press 1984 Reprinted in Law Culture and Regionalism in Early Medieval Spain Variorum 1992 ISBN 0 86078 308 1 stor 6 angl Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 21 lyutogo 2009 Fredegar Hronika 20 veresnya 2008 u Wayback Machine ros Esteban Igartua Antxustegui El debate nacionalista Sabino Arana y sus herederos ISBN 978 84 8371 725 7 Editum 2008 Verhovnij sud Ispaniyi zaboroniv she odnu basksku partiyu informaciya na palm newsru com ros Madrid zaboroniv baskam provoditi referendum z pitan suverenitetu regionu informaciya na palm newsru com 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Vibori v Ispaniyi poperedni rezultati golosuvannya informaciya na novinnomu portali korrespondent net ukr Kozhanovskij A N Baski Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 90 ros Baroha H K Baski M Editorial URSS 2004 S 20 32 ros Baroha H K Baski M Editorial URSS 2004 stor 184 ros Div na flickr com direktoriyu svitlin zi Svyata Baskskoyi Batkivshini 2008 roku 29 bereznya 2008 u Wayback Machine Isursa Dzhon John Ysursa Aberri Eguna Stvoryuyuchi Den Baskskoyi Batkivshini 11 travnya 2008 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2009 Pro Karnaval na vebsajti municipalitetu Iturena 16 zhovtnya 2008 u Wayback Machine isp Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2009 Pro Krayinu Baskiv i baskonciv na www espanol org ru 28 listopada 2012 u Wayback Machine ros Tam zhe 28 listopada 2012 u Wayback Machine ros Baski i Krayina Baskiv Majzhe ne Ispaniya 1 grudnya 2008 u Wayback Machine stattya u zhurnali Obuchenie za rubezhom ros Istoriya ochote na sajti Mizhnarodnogo Festivalyu ochotiv u Portugalete Portugalete 8 kvitnya 2008 u Wayback Machine isp Veyrin Ph Les Basques P 1947 Tam zhe stor 225 fr Divitsya bilsh detalno Baskijski shedrivki Tishenko Konstyantin 8 bereznya 2009 u Wayback Machine ukr https web archive org web 20080829103020 http www sacred texts com neu basque bl bl71 htm Arhivovano29 serpnya 2008 u Wayback Machine Pastorali Ch 1 Baskski legendi zbirka Ventvorta Vebstera 1879 angl https web archive org web 20080706155729 http www sacred texts com neu basque bl bl72 htm Arhivovano6 lipnya 2008 u Wayback Machine Pastorali Ch 2 Baskski legendi zbirka Ventvorta Vebstera 1879 angl Arhiv originalu za 27 lyutogo 2005 Procitovano 28 lyutogo 2009 https web archive org web 20081201160920 http www sacred texts com neu basque bl index htm Arhivovano1 grudnya 2008 u Wayback Machine Baskski legendi zbirka Ventvorta Vebstera 1879 angl Baskski prisliv ya ta prikazki Ukl M Litvinec K Dnipro 1989 Tishenko Kostyantin Istoriya Zapozichennya Sliv do Ukrayinskogo Slovnika 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Intxausti J Euskara Euskaldunon hizkuntza Donostia 1991 stor 61 bask Dzherela posilannya i literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Baski Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Baskski prisliv ya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baski Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kozhanovskij A N Baski Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 89 90 ros Tishenko Konstyantin NAJDOVShA MOVNA J KULTURNA TRADICIYa V YeVROPI BASKI 8 bereznya 2009 u Wayback Machine ukr www gernika ru Gernika dvomovnij vebportal pro basksku kulturu 27 lyutogo 2009 u Wayback Machine bask ros Pro Krayinu Baskiv i baskonciv na www espanol org ru 28 listopada 2012 u Wayback Machine ros ros Baski i Krayina Baskiv Majzhe ne Ispaniya 1 grudnya 2008 u Wayback Machine stattya u zhurnali Obuchenie za rubezhom ros Suchasna Euskadi 27 serpnya 2008 u Wayback Machine angl Velichezna direktoriya svitlin Baskoniyi proroda arhitektura i baskiv ta yihnoyi kulturi na www flickr com 2 chervnya 2009 u Wayback Machine Ispansko baskskij i Basksko ispanskij elektronnij perekladach 7 serpnya 2011 u Wayback Machine Intxausti J Euskara Euskaldunon hizkuntza Donostia 1991 bask Caro Baroja J Los vascos Madrid 1972 isp pereklad Baroha H K Baski M Editorial URSS 2004 ros Cuenca J M Historia de Espana Barcelona 1981 isp Veirin P Les Baques P 1976 fr Lafitte P Grammaire basque Donostia Baiona 1995 fr Dzidziguri Shota Baski i gruziny Tb Merani 1979 ros Zycar Yu V O sovremennom sostoyanii yazyka i kultury baskov IBERICA Kultura narodov Pirenejskogo poluostrova M 1983 ros Litvinec M Baskska literatura Ukrayinska Literaturna Enciklopediya K 1988 T 1 stor 134 135 ukr Tishenko K Baskijskij dosvid movnogo budivnictva Urok Ukrayinskoyi 2000 8 stor 51 56 ukr Tishenko K Baskijskij dosvid movnogo budivnictva Shlyah peremogi 2000 36 39 ukr Tishenko K Baskijska mova Movi Yevropi Atlas kalendar 2001 K Lv 2001 stor 2 3 ukr nedostupne posilannya z serpnya 2019 Pro baskijsku narodnu muziku nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 pol