Вестготи, візіго́ти (лат. Visigothi, Wisigothi, Vesi, Visi, Wesi, або Wisi) — західна гілка кочових готів під час великого переселення народів.
Вестготи | |
---|---|
Вестготи засновували нові міста в Західній Європі від доби падіння західної половини Римської імперії до піднесення династії Каролінгів. Багато вестготських назв все ще використовуються в сучасній іспанській та португальській мовах. Проте їхньою найвизначнішою спадщиною вважається Вестготська правда, кодекс, який послужив основою для судових процедур у правовій системі з моменту християнізації Іберії аж до Пізнього середньовіччя, тобто через століття після знищення Вестготського королівства.
Історія
Вестготи вперше з'явилися в історії як окреме плем'я в 268, коли вторглися до Римської Імперії на Балканський півострів. Вестготи пройшли через римські провінції Паннонію (Pannonia) та Іллірію (Illyricum) — і навіть загрожували самій Італії[]. Але влітку вестготам було завдано поразки в битві на місці сучасного італійсько-словенського кордону, а у вересні були розбиті у битві під Найсусом (Naissus).
Протягом наступних 3 років їх було витіснено за Дунай імператорами Клавдієм II і Авреліаном. Проте вони залишилися в колишній римській провінції Дакія, яку Авреліан покинув у 271.
Під тиском гунів у 376 перейшли Дунай, прохаючи римського імператора Валента надати їм місця для поселення. Їм надано місце у Нижній Мезії, але, незадоволені визиском римського чиновництва, вони підняли бунт. У битві під Адріанополем вестготи розбили армію Валента, убивши його.
Імператор Феодосій І залагодив конфлікт, але після його смерті в 395, коли Римську імперію було розділено між його синами на Східну та Західну, вестготи, користуючись непевністю ситуації, почали грабіжницькі походи, спочатку у Грецію, а у 410, очолювані Аларіхом, на Рим, який істотно пограбували.
Вестготське королівство
Вестготське королівство було західноєвропейською державою в 5-8 століттях, створене спочатку в Галлії, коли римляни втратили контроль над західною половиною своєї імперії, а потім в Іспанії — до 711 року. Протягом короткого періоду вестготи контролювали наймогутніше з військової точки зору королівство Західної Європи. У відповідь на вторгнення вандалів, аланів і свебів у римську Іспанію в 409 році Гонорій, імператор Заходу, заручився допомогою вестготів, щоб відновити контроль над територією. Проте з 408 по 410 рік вестготи завдали стільки шкоди Риму та безпосередній периферії імперії, що майже десятиліття потому провінції змогли внести лише одну сьому від своїх попередніх податків.
У 451 брали участь у битві на Каталаунських полях проти гунів у війську римського намісника Галії Аеція.
Розбиті королем франків Хлодвігом у 507, залишили на його користь південну Галію і відійшли в Іспанію.
У 711 після битви при Гвадалете Вестготське королівство біло захоплене та знищене арабами.
Королі вестготів
Тервінги
Ці королі та вожді, за винятком Фрітігрена і, можливо, Алавівуса, були язичниками.
Династія Балтів
Були аріанами.
- Аларіх I (395—410)
- Атаульф (410—415)
- Сігеріх (415)
- Валлія (415—419)
- Теодоріх I (419—451)
- Торізмунд (451—453)
- Теодоріх II (453—467)
- Ейріх (467—485)
- Аларіх II (485—507)
- Гезалех (507—511)
- Амаларіх (507—531)
Позадинастичні королі
Починаючи з Рекареда І, прийняли християнство, засноване на нікейському символі віри.
- Теудіс (531—548)
- Теудігізел (548—549)
- Агіла I (549—554)
- Атанагільд (554—567)
- Ліува I (568—572)
- Леовігільд (568—586)
- Рекаред I (586—601)
- Ліува II (601—603)
- Віттеріх (603—610)
- Гундемар (610—612)
- Сісебут (612—620)
- Рекаред II (620—621)
- Свінтіла (621—631)
- Сісенанд (631—536)
- Хінтіла (636—640)
- Тульґа (640—641)
- Гіндасвінт (641—652)
- Реккесвінт (649—672)
- Вамба (672—680)
- Ервіґ (680—687)
- Егіка (687—701)
- Вітіца (697—709)
- Родеріх (710—711)
- Агіла II (711—714)
- Ардо (714—721)
Посилання
- Візіготське право [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Williams, Mark (2004). The Story of Spain. San Mateo, CA: Golden Era Books. . p. 51.
- Heather, Peter (2005). The Fall of the Roman Empire: A New History of Rome and the Barbarians. Oxford and New York: Oxford University Press. . p. 434.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vestgoti vizigo ti lat Visigothi Wisigothi Vesi Visi Wesi abo Wisi zahidna gilka kochovih gotiv pid chas velikogo pereselennya narodiv Vestgoti Rozselennya Vestgoti zasnovuvali novi mista v Zahidnij Yevropi vid dobi padinnya zahidnoyi polovini Rimskoyi imperiyi do pidnesennya dinastiyi Karolingiv Bagato vestgotskih nazv vse she vikoristovuyutsya v suchasnij ispanskij ta portugalskij movah Prote yihnoyu najviznachnishoyu spadshinoyu vvazhayetsya Vestgotska pravda kodeks yakij posluzhiv osnovoyu dlya sudovih procedur u pravovij sistemi z momentu hristiyanizaciyi Iberiyi azh do Piznogo serednovichchya tobto cherez stolittya pislya znishennya Vestgotskogo korolivstva IstoriyaVestgoti vpershe z yavilisya v istoriyi yak okreme plem ya v 268 koli vtorglisya do Rimskoyi Imperiyi na Balkanskij pivostriv Vestgoti projshli cherez rimski provinciyi Pannoniyu Pannonia ta Illiriyu Illyricum i navit zagrozhuvali samij Italiyi utochniti Ale vlitku vestgotam bulo zavdano porazki v bitvi na misci suchasnogo italijsko slovenskogo kordonu a u veresni buli rozbiti u bitvi pid Najsusom Naissus Protyagom nastupnih 3 rokiv yih bulo vitisneno za Dunaj imperatorami Klavdiyem II i Avrelianom Prote voni zalishilisya v kolishnij rimskij provinciyi Dakiya yaku Avrelian pokinuv u 271 Pid tiskom guniv u 376 perejshli Dunaj prohayuchi rimskogo imperatora Valenta nadati yim miscya dlya poselennya Yim nadano misce u Nizhnij Meziyi ale nezadovoleni viziskom rimskogo chinovnictva voni pidnyali bunt U bitvi pid Adrianopolem vestgoti rozbili armiyu Valenta ubivshi jogo Imperator Feodosij I zalagodiv konflikt ale pislya jogo smerti v 395 koli Rimsku imperiyu bulo rozdileno mizh jogo sinami na Shidnu ta Zahidnu vestgoti koristuyuchis nepevnistyu situaciyi pochali grabizhnicki pohodi spochatku u Greciyu a u 410 ocholyuvani Alarihom na Rim yakij istotno pograbuvali Vestgotske korolivstvoDokladnishe Vestgotske korolivstvo Vestgotske korolivstvo bulo zahidnoyevropejskoyu derzhavoyu v 5 8 stolittyah stvorene spochatku v Galliyi koli rimlyani vtratili kontrol nad zahidnoyu polovinoyu svoyeyi imperiyi a potim v Ispaniyi do 711 roku Protyagom korotkogo periodu vestgoti kontrolyuvali najmogutnishe z vijskovoyi tochki zoru korolivstvo Zahidnoyi Yevropi U vidpovid na vtorgnennya vandaliv alaniv i svebiv u rimsku Ispaniyu v 409 roci Gonorij imperator Zahodu zaruchivsya dopomogoyu vestgotiv shob vidnoviti kontrol nad teritoriyeyu Prote z 408 po 410 rik vestgoti zavdali stilki shkodi Rimu ta bezposerednij periferiyi imperiyi sho majzhe desyatilittya potomu provinciyi zmogli vnesti lishe odnu somu vid svoyih poperednih podatkiv U 451 brali uchast u bitvi na Katalaunskih polyah proti guniv u vijsku rimskogo namisnika Galiyi Aeciya Rozbiti korolem frankiv Hlodvigom u 507 zalishili na jogo korist pivdennu Galiyu i vidijshli v Ispaniyu U 711 pislya bitvi pri Gvadalete Vestgotske korolivstvo bilo zahoplene ta znishene arabami Koroli vestgotivTervingi Ci koroli ta vozhdi za vinyatkom Fritigrena i mozhlivo Alavivusa buli yazichnikami Dinastiya Baltiv Buli arianami Alarih I 395 410 Ataulf 410 415 Sigerih 415 Valliya 415 419 Teodorih I 419 451 Torizmund 451 453 Teodorih II 453 467 Ejrih 467 485 Alarih II 485 507 Gezaleh 507 511 Amalarih 507 531 Pozadinastichni koroli Pochinayuchi z Rekareda I prijnyali hristiyanstvo zasnovane na nikejskomu simvoli viri Teudis 531 548 Teudigizel 548 549 Agila I 549 554 Atanagild 554 567 Liuva I 568 572 Leovigild 568 586 Rekared I 586 601 Liuva II 601 603 Vitterih 603 610 Gundemar 610 612 Sisebut 612 620 Rekared II 620 621 Svintila 621 631 Sisenand 631 536 Hintila 636 640 Tulga 640 641 Gindasvint 641 652 Rekkesvint 649 672 Vamba 672 680 Ervig 680 687 Egika 687 701 Vitica 697 709 Roderih 710 711 Agila II 711 714 Ardo 714 721 PosilannyaVizigotske pravo 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Williams Mark 2004 The Story of Spain San Mateo CA Golden Era Books ISBN 978 0 97069 692 2 p 51 Heather Peter 2005 The Fall of the Roman Empire A New History of Rome and the Barbarians Oxford and New York Oxford University Press ISBN 978 0 19515 954 7 p 434