Битва при Гвадалете (ісп. Batalla de Guadalete, араб. معركة سهل البرباط) — битва між вестготами та арабами й берберами з війська Омеядів. Відбулася 19 липня 711 року. Закінчилася повним розгромом армії вестготів і поклала початок мусульманському завоюванню Піренейського півострова.
Битва при Гвадалете | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабське завоювання Піренейського півострова | |||||||
Координати: 36°36′ пн. ш. 6°13′ зх. д. / 36.600° пн. ш. 6.217° зх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Королівство вестготів | Арабський халіфат | ||||||
Командувачі | |||||||
Родерік † | Тарік ібн Зіяд | ||||||
Військові сили | |||||||
5000-10000 | 12000 | ||||||
Втрати | |||||||
Невідомо | Невідомо |
Історія
Вважається, що на початку битви загинули король вестготів Родерік і його найближче оточення. Смертю воєначальників почасти можна пояснити неорганізовані дії армії вестготів. Найважливішим фактором став млявий опір арабам (або навіть його відсутність) з боку абсолютної більшості місцевого романського населення не тільки протягом бою, а й після нього. Останнє можна було пояснити тим, що Римська Іспанія була завойована германцями-вестготами у V ст. (411—467 рр.). Процеси консолідації невеликої групи германської військової аристократії, що узурпувала владу в країні, і старої римської знаті, не кажучи вже про численне іберо-романське селянство, не були до кінця завершені. Більше того, германці говорили іншою мовою, а також протягом тривалого часу зберігали заборону на міжнаціональні шлюби, сповідували християнство аріанського напряму, незрозуміле корінному романському населенню. Давні римські забобони щодо варварів-германців, негативні асоціації, пов'язані з їхнім нашестям у минулому, відносна жорстокість германців продовжували викликати неприйняття з боку корінного населення.
Араби та бербери, що прийшли з півдня (з давньої і добре відомої провінції Африка), таким чином, сприймалися римлянами не як окупанти, а радше як визволителі країни від німецького ярма. Тому тільки невелика частина воїнів вестготів уникла загибелі, сховавшись у фортеці міста Есіха (провінція Севілья). Однак незабаром мусульмани обложили і взяли місто.
У 712 році Тарік ібн Зіяд, намісник Омеядів в Африці, висадився на узбережжі Іспанії з армією чисельністю близько 18 тисяч осіб, і протягом наступних п'яти років араби захопили більшу частину Піренейського півострова, поклавши початок мусульманської Іспанії (Аль-Андалус). Лише найдавніші мешканці найпівнічнішої, гірської частині країни — баски, а також романізована Астурія не підкорилися й продовжували боротьбу. Примітно, що після битви при Гваделате мусульмани захопили практично весь Піренейський півострів лише за 5 років, тоді як християнським силам знадобився 781 рік (тобто майже 8 століть), щоб відвоювати Іспанію в ході так званої Реконкісти.
Опис битви
Опис битви з твору арабського історика :
На наступний ранок, на світанку, обидві армії приготувалися до битви, кожен воєначальник побудував свої кавалерію і піхоту, і як тільки було дано сигнал, армії зійшлися з шумом, ніби один з одним зіткнулися дві гори. Король Родерік сидів на троні під навісом з різнокольорового шовку, переховуючись від сонячних променів, оточений воїнами, закутими в блискучу сталь, із численними прапорами і штандартами, що майоріли на вітрі. Люди Таріка були споряджені інакше; їхні груди були приховані під кольчужними обладунками, на головах були надіті білі тюрбани, за спинами висіли арабські луки, за поясами стирчали мечі, а їхні руки твердо стискали довгі списи. Кажуть, що коли дві армії йшли назустріч одна одній, і погляд Родеріка впав на людей у перших рядах, його охопив жах і почувся вигукнув: «В ім'я месії! Це ті самі люди, яких я бачив намальованими у сувої, знайденому у толедській садибі», і з цього моменту страх увійшов в його серце, а коли Тарік зауважив Родеріка, він сказав своїм прихильникам: «Це король християн»; і кинувся в атаку зі своїми людьми, воїни, що оточували Родеріка, були розсіяні; бачачи це, Тарік прорвався через ряди ворогів, поки не досяг короля і не поранив його мечем в голову, і не вбив його прямо на троні; коли люди Родеріка побачили, що їхній король упав і його охоронці розсіяні, відступ став загальним і мусульмани здобули перемогу. Поразка християн була повною, замість того щоб зібратися в одному місці, вони бігли в різні боки, а паніка передалася їх співвітчизникам, міста відкрили ворота і замки здалися без опору. — Ахмед ібн Мохаммед аль-Маккарі. Історія мусульманських династій в Іспанії |
Наслідки
Битва при Гвадалете поклала початок тривалому пануванню мусульман в Іспанії. Завойовані території включив до свого складу Арабський халіфат з центром у Багдаді. У міру ісламізації регіону, особливо його південно-східної частини, та зростання відцентрових тенденцій в арабській державі, тут утворився незалежний Кордовський емірат з центром у м. Кордова, що згодом розпався на кілька дрібних мусульманських еміратів тайфа. Мусульманське панування залишило значні сліди в житті, побуті та культурі романських народів Іберії.
Посилання
- Ахмед ібн Мохаммед аль-Маккарі. Історія мусульманських династій в Іспанії [ 4 грудня 2011 у Wayback Machine.] Див. в тексті главу «Битва при Гвадалете»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Gvadalete isp Batalla de Guadalete arab معركة سهل البرباط bitva mizh vestgotami ta arabami j berberami z vijska Omeyadiv Vidbulasya 19 lipnya 711 roku Zakinchilasya povnim rozgromom armiyi vestgotiv i poklala pochatok musulmanskomu zavoyuvannyu Pirenejskogo pivostrova Bitva pri Gvadalete Arabske zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova Koordinati 36 36 pn sh 6 13 zh d 36 600 pn sh 6 217 zh d 36 600 6 217 Data 19 lipnya 23 lipnya 711 Misce Okolici riki provinciya Kadis Ispaniya Rezultat Povna peremoga arabiv Storoni Korolivstvo vestgotiv Arabskij halifat Komanduvachi Roderik Tarik ibn Ziyad Vijskovi sili 5000 10000 12000 Vtrati Nevidomo NevidomoIstoriyaVvazhayetsya sho na pochatku bitvi zaginuli korol vestgotiv Roderik i jogo najblizhche otochennya Smertyu voyenachalnikiv pochasti mozhna poyasniti neorganizovani diyi armiyi vestgotiv Najvazhlivishim faktorom stav mlyavij opir arabam abo navit jogo vidsutnist z boku absolyutnoyi bilshosti miscevogo romanskogo naselennya ne tilki protyagom boyu a j pislya nogo Ostannye mozhna bulo poyasniti tim sho Rimska Ispaniya bula zavojovana germancyami vestgotami u V st 411 467 rr Procesi konsolidaciyi nevelikoyi grupi germanskoyi vijskovoyi aristokratiyi sho uzurpuvala vladu v krayini i staroyi rimskoyi znati ne kazhuchi vzhe pro chislenne ibero romanske selyanstvo ne buli do kincya zaversheni Bilshe togo germanci govorili inshoyu movoyu a takozh protyagom trivalogo chasu zberigali zaboronu na mizhnacionalni shlyubi spoviduvali hristiyanstvo arianskogo napryamu nezrozumile korinnomu romanskomu naselennyu Davni rimski zaboboni shodo varvariv germanciv negativni asociaciyi pov yazani z yihnim nashestyam u minulomu vidnosna zhorstokist germanciv prodovzhuvali viklikati neprijnyattya z boku korinnogo naselennya Arabi ta berberi sho prijshli z pivdnya z davnoyi i dobre vidomoyi provinciyi Afrika takim chinom sprijmalisya rimlyanami ne yak okupanti a radshe yak vizvoliteli krayini vid nimeckogo yarma Tomu tilki nevelika chastina voyiniv vestgotiv unikla zagibeli shovavshis u forteci mista Esiha provinciya Sevilya Odnak nezabarom musulmani oblozhili i vzyali misto U 712 roci Tarik ibn Ziyad namisnik Omeyadiv v Africi visadivsya na uzberezhzhi Ispaniyi z armiyeyu chiselnistyu blizko 18 tisyach osib i protyagom nastupnih p yati rokiv arabi zahopili bilshu chastinu Pirenejskogo pivostrova poklavshi pochatok musulmanskoyi Ispaniyi Al Andalus Lishe najdavnishi meshkanci najpivnichnishoyi girskoyi chastini krayini baski a takozh romanizovana Asturiya ne pidkorilisya j prodovzhuvali borotbu Primitno sho pislya bitvi pri Gvadelate musulmani zahopili praktichno ves Pirenejskij pivostriv lishe za 5 rokiv todi yak hristiyanskim silam znadobivsya 781 rik tobto majzhe 8 stolit shob vidvoyuvati Ispaniyu v hodi tak zvanoyi Rekonkisti Opis bitviRichka Gvadelete Opis bitvi z tvoru arabskogo istorika Na nastupnij ranok na svitanku obidvi armiyi prigotuvalisya do bitvi kozhen voyenachalnik pobuduvav svoyi kavaleriyu i pihotu i yak tilki bulo dano signal armiyi zijshlisya z shumom nibi odin z odnim zitknulisya dvi gori Korol Roderik sidiv na troni pid navisom z riznokolorovogo shovku perehovuyuchis vid sonyachnih promeniv otochenij voyinami zakutimi v bliskuchu stal iz chislennimi praporami i shtandartami sho majorili na vitri Lyudi Tarika buli sporyadzheni inakshe yihni grudi buli prihovani pid kolchuzhnimi obladunkami na golovah buli naditi bili tyurbani za spinami visili arabski luki za poyasami stirchali mechi a yihni ruki tverdo stiskali dovgi spisi Kazhut sho koli dvi armiyi jshli nazustrich odna odnij i poglyad Roderika vpav na lyudej u pershih ryadah jogo ohopiv zhah i pochuvsya viguknuv V im ya mesiyi Ce ti sami lyudi yakih ya bachiv namalovanimi u suvoyi znajdenomu u toledskij sadibi i z cogo momentu strah uvijshov v jogo serce a koli Tarik zauvazhiv Roderika vin skazav svoyim prihilnikam Ce korol hristiyan i kinuvsya v ataku zi svoyimi lyudmi voyini sho otochuvali Roderika buli rozsiyani bachachi ce Tarik prorvavsya cherez ryadi vorogiv poki ne dosyag korolya i ne poraniv jogo mechem v golovu i ne vbiv jogo pryamo na troni koli lyudi Roderika pobachili sho yihnij korol upav i jogo ohoronci rozsiyani vidstup stav zagalnim i musulmani zdobuli peremogu Porazka hristiyan bula povnoyu zamist togo shob zibratisya v odnomu misci voni bigli v rizni boki a panika peredalasya yih spivvitchiznikam mista vidkrili vorota i zamki zdalisya bez oporu Ahmed ibn Mohammed al Makkari Istoriya musulmanskih dinastij v IspaniyiNaslidkiBitva pri Gvadalete poklala pochatok trivalomu panuvannyu musulman v Ispaniyi Zavojovani teritoriyi vklyuchiv do svogo skladu Arabskij halifat z centrom u Bagdadi U miru islamizaciyi regionu osoblivo jogo pivdenno shidnoyi chastini ta zrostannya vidcentrovih tendencij v arabskij derzhavi tut utvorivsya nezalezhnij Kordovskij emirat z centrom u m Kordova sho zgodom rozpavsya na kilka dribnih musulmanskih emirativ tajfa Musulmanske panuvannya zalishilo znachni slidi v zhitti pobuti ta kulturi romanskih narodiv Iberiyi PosilannyaAhmed ibn Mohammed al Makkari Istoriya musulmanskih dinastij v Ispaniyi 4 grudnya 2011 u Wayback Machine Div v teksti glavu Bitva pri Gvadalete