Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ассироло гія або ассиріоло гія дав гр Ἀσσυρίᾱ Ассирія дав гр λόγος слово наука наука що вивчає писемність стародавніх на

Ассиролог

Ассиролог

Ассироло́гія або ассиріоло́гія (дав.-гр. Ἀσσυρίᾱ — Ассирія, дав.-гр. λόγος — слово; наука) — наука, що вивчає писемність стародавніх народів Месопотамії, які вдавалися до клинопису: шумерів, вавилонян, аккадців, ассирійців. Також комплекс знань про мову, історію, релігію та культуру цих народів.

image
Дослідники стоять навпроти ассирійського крилатого бика Ламассу біля брами палацу Саргона II, Дур-Шаррукин, Ніневія, Ассирія, 1852 рік

Початок ассирологія бере у 1802, коли були здійснені перші спроби прочитання клинопису, але остаточною датою зародження науки заведено вважати 1857 рік.

Виникнення науки та її історія

Як виникла ассирологія

Першопроходьцями в дослідженні Середнього Сходу стали мандрівники й купці, що подорожували до східних країн, почасти через допитливість і бажання відвідати країни, описані в Біблії.

На початку XVII ст., італійський мандрівник П'єтро делла Валле відвідав Межиріччя та Близький Схід. Він склав детальний опис своєї подорожі та привіз звідти перші зразки клинописного письма; він не зміг прочитати їх, але правильно припустив, що це система письма і вона читається зліва направо. Рукописи Валле зацікавили й інших подорожніх, кожен з яких вважав за честь направитися на схід та скопіювати чудернацькі написи. Проте ніхто на той час не міг прочитати ті символи або бодай зрозуміти до якої мови вони належать.

Значна кількість подорожей та експедицій допомогла накопичити значний багаж знань та матеріальну базу, попри те, що основною метою цих знахідок була не наука, а радше — матеріальне збагачення. В середині XVIII ст. дедалі більше дослідників підтримують думку, що дивні написи на табличках є не чудернацьким візерунком, а системою письма. І хоча дешифрування тексту було майже неможливим, була окреслена перша мета — розшукати якомога більше клинописних табличок. Починаючи з XIX ст. археологічним дослідження країн Сходу починають цікавитися Франція та Велика Британія, які намагалися потурати власному імперіалізму через вивчення й «культурне завоювання» інших країн.

В 1842 році, французький дипломат знайшов один з найвизначніших палаців Месопотамії — палац Саргона II у Хорсабаді. Знахідка була важлива, проте на той час вона мало що дала дослідникам, адже досі ще ніхто не спромігся прочитати написи. Термін ассирологія створив французький науковець Ернест Ренан, утворивши його від схожої науки — єгиптології. На той час більшість розкопок відбувалися в північному Іраку, в регіоні Ассирія. Згодом клинописні тексти знаходитимуть і на Близькому Сході, але назва науки залишатиметься такою, лише з'являться різні спеціальності, як от , тощо.

Дешифрування клинопису

image
Перший стовпчик Бегістунського напису (DB I 1-15), замальований німецьким сходознавцем (1881)

Ключ до дешифрування клинописного письма змогли підібрати лише наприкінці XIX ст. завдяки написам, знайденим у Персеполі. Ці написи містили текст, який було упорядковано у три стовпці, що згодом виявилося трьома окремими написами різними мовами. Проте ніхто не міг припустити що це були за мови. Згодом дослідники погодилися, що рядки мають синонімічний текст, тому прочитання однієї з мов дасть можливість розшифрувати інші. За основу взяли першу частину яка складалася з 42 символів; спершу припустили, що це могла бути абетка якої послуговувалася мова IV ст. до н. е. Зважаючи на це припущення, а також на розташування знахідок, дослідники вирішили, що мова в першому рядку могла буди родичкою перської мови. Крім того, грецькі мандрівники зберегли старовинні написи давніх царів — Дарія І та Ксеркса.

Скориставшись вищевказаними досягненнями та шляхом дивовижних умовиводів, вчитель німецького ліцею Георг Гротефенд зміг скласти першу абетку клинописних знаків та прочитати імена перських царів. Це сталося у 1802 році, коли він зрозумів, що група знаків, які часто повторюються в тексті 𐎧𐏁𐎠𐎹𐎰𐎡𐎹 могли означати «цар», а знак 𐏐 використовувався для розмежування слів одне від одного. Праця Гротефенда мала багато помилок і її не сприйняла наукова спільнота, лише у 1842 році, після значної кількості обговорень, було укладено абетку невідомої мови, яка дозволяла повністю читати текст.

Але остаточно клинопис дешифрували лише в середині XIX ст. Це зробили норвежець К. Лассен, француз Ежен Бюрнуф, та англієць Генрі Роулінс. Ці вченні скористались сенсаційною знахідкою Роулінса — Бехістунським написом, якого було викарбувано на прямовисній Бехистунській скелі в іранській долині за наказом царя Дарія І. 1857 року Вільям Генрі Фокс Талбот провів експеримент і надіслав трьом вченим (Лассену, Бюрнуфу та Роулінсу) один і той самий текст на переклад, коли їх переклади порівняли, то остаточно закрили питання розшифрування клинопису.

Від Ассирії до Шумеру

image
Генрі Кресвік Роулінсон, «батько» сучасної ассирології
image
Пошуковий котлован німецької експедиції на телі Каср у Вавилоні. 30 серпня 1919 року, автор — Роберт Кольдевей.

Після відкриття Месопотамської цивілізації та дешифрування аккадської мови, давні культури Сходу привернули увагу Заходу. Наприкінці XIX ст. розпочинаються великі розкопки в Ассирії, що й дало назву дисципліні «ассиріологія», якою послуговуються і досі, попри значні знахідки інших культур Давнього Сходу. Після розкопок в місті Дур-Шаррукін, британець Остін Генрі Лаярд розкопав Німруд, потім Ніневію, де в 1851 році він знайшов бібліотеку Ашшурбаніпала, де зберігалися тисячі глиняних табличок. Після нього розкопками займався Ормуз Рассам, який більше цікавився коштовними знахідками, аніж збереженням пам'яток. Знахідки, розкопані у найважливіших містах Ассирії, надсилаються до Франції та Великої Британії, де їх розміщують в Луврі та Британському музеї. В той же час продовжуються переклади текстів, і в 1872 році Джордж Сміт вперше перекладає Епос про Гільгамеша, який містить вавилонську версію Всесвітнього потопу. Дана знахідка справляє справжній фурор на науковому поприщі.

В той же час, значні розкопки проводяться й в Нижній Месопотамії, де розкопують Ур, Урук та Сузи. 1877 року француз Ернест де Саржак проводив розкопки арабського міста Телло, яке спочатку вважали руїнами Лагашу, але насправді виявилося залишками стародавнього міста Гірсу. Він знайшов артефакти, які були найдавніші серед усіх знайдених донині, а також розкопав Стелу шулік та статуетку Гудеа, який був правителем міста Лагаш. Окрім того, на розкопках в Ніппурі та Сузах, знаходять численні таблички, які доводять проживання інших народностей несемітського походження на теренах Месопотамії — давніх шумерів, а згодом відкривають і їх мову. Існування цього народу передбачили ще під час перекладу перших табличок, адже в аккадській мові (в її діалектах — вавилонській та ассирійській) траплялися слова несемітського походження. В Сузах також було розкопано найважливіший пам'ятник історії Месопотамії — Кодекс Хаммурапі, який згодом перекладають.

Кінець XIX ст. і початок XX ст. побачили більш ретельне дослідження, особливо з початком німецьких досліджень, які спонсорував сам Вільгельм II. В Німеччині навіть починають з'являтися кафедри ассирології, а саму дисципліну починають викладати. Досліджують і розкопують велику кількість міст, наприклад розкопки Вавилона під проводом Роберта Кольдевея. Робота перекладачів розширює пізнання про шумерів, завдяки адміністративним та економічним текстам, знайденим під час розгопок. Перша світова війна вносить свої корективи в дослідження: розкопки припиняються, а більшість знахідок розкрадається.

Дослідження між двох воєн

image
Королівська брама в Хаттусі.

Після 1918 року, із падінням Османської імперії, почалася політична трансформація Середнього Сходу. Мандат, який отримала Британія в Іраці, Палистині та Йордані, а Франція в Сирії та Лівані, а також культурні й технічні революції в Туреччині та Персії, полегшили цим країнам дослідження Месопотамії, а також розширили горизонт досліджень в ассирології.

Розкопки, які проводилися в регіонах, що межували із Месопотамією, розширили наше розуміння цих територій. Так, близько 1886 року, в Єгипті, в телі ель-Амарна, були знайдені клинописні таблички із дипломатичною кореспонденцією фараонів Аменхотепа III та Аменхотепа IV із країнами Месопотамії, що розповіли нам про важливі способи ведення дипломатії та торгівлі. 1906 року німецький дослідник Гуго Вінклер розкопав Бохгазкьой (тур. Boghazköy), де знаходилася столиця давнього Хетського царства — Хаттуса. Дипломатичні табличкі, які там були знайдені, містили текст тоді ще невідомою мовою — хетською. Таблички дешифрував Бедржих Грозний, і тепер хеттська мова — найдавніша відома індоєвропейська мова. 1923 року з'являється перша повна граматика шумерської мови (нім. Grundzüge der sumerischen Grammatik), яку укладає німецький ассиролог Арно Побель.

На початку XX ст. починають з'являтися кращі методи археологічних досліджень. Зокрема, їх починають використовувати у Вавилоні, який розкопує Кольдевей аж до своєї смерті в 1925 році, а також на розкопках в долині річки Діяла, які проводить під егідою Інституту сходознавства Чиказького університету. Знахідки ретельніше перевіряються й з ними обережніше поводяться. Також укладається перша хронологія Месопотамської цивілізації. Найцікавіша знахідка того часу — царська скарбниця в місті Ур.

За межами Месопотамії розкопують місто Угарит, у 1933 році розкопують місто-державу Марі; разом із Сузами вони складають найважливіші археологічні об'єкти французьких дослідників. В кожному розкопують значну кількість писемних знахідок, які ще досі не перекладені в повному обсязі. Завдяки розкопкам а Анатолії та Сирії, особливо в Йорган Тепе (стародавнє місто Нузі), дізнаються про новий народ, що населяв ці території — хурити, чию мову починають досліджувати.

У Вірменії досліджують народ Урарти, який розмовляв схожою до хуритської мовою. Проводиться дослідження Іранського нагір'я, де шукають палац Дарія I.

Після 1945: нові відкриття та покращення методів

Після закінчення Другої світової війни дослідження продовжувалися. Дослідники повертаються до розкопок в найстаріших відомих місцях, як от Єрихон в Палестині чи Чатал-Гьоюк в Туреччині. Ассирологія повторює прогрес, який відбувається в археології, а саме детальне вивчення довкілля та залучення інших дисциплін. Проте археологічні розкопки зосереджувалися на монументах та ігнорували житлові райони (як виняток — розкопки в Урі, Угариті). Регіони які раніше вважали периферією набувають значення і ассирологія починає поступово відходити від «месопотамоцентричної» моделі. Розкопки італійської команди в Еблі на чолі з Паоло Меттіа допомогли пролити світло на розвиток Сирії на початку бронзової доби, про який раніше не підозрювали. Цей розвиток було підтверджено й новими розкопками в долині річки Хабур та відкриття культури Галіл-Руд в Ірані. Значне територіальне охоплення розкопок аж від Єгипту до Центральної Азії допомогло висвітлити важливість економічних, торгівельних та дипломатичних зв'язків між різними культурами, які існували від найдавніших часів.

Розвиток ассирології наприкінці XX ст. змусив ассирологів обирати спеціалізацію в залежності від географії (Ассирія, Вавилонія, Елам тощо), часового проміжку (неоліт, архаїка, стародавній світ, середні віки та сучасність) або певної галузі (релігія, економіка, історія дипломатії тощо). Як результат, ассирологія розкололася на декілька напрямків. Після того, як Семюел Крамер у своїй роботі «Історія починається в Шумері» називає себе «шумерологом», інші дослідники починають виділяти свою галузь — «еламісти», «хеттологи» тощо.

Громадянська війна в Лівані, ісламська революція в Ірані, Ірано-іракська війна, а також інші події в регіоні заважали розкопкам і дослідженню. Деякі країни також мали труднощі в боротьбі з грабежем археологічної спадщини та продажем артефактів на чорному ринку, які стають все частішими реаліями територій, охоплених війною.

Сучасна ассирологія

За своє недовге існування ассирології, як науковій дисципліні, вдалося відновити історію найдавніших цивілізацій відомих світу, де зародилися перші міста, письмо тощо. Проте існує низка питань, які необхідно уточнити. Із отриманням нових знань про давні цивілізації, необхідно передивлятися старі дослідження для їх корегування, адже є імовірність, що деякі загальновідомі факти з історії Давнього Сходу можуть виявитися хибними. Окрім того, більшість знайдених клинописних табличок ще й досі не були перекладені й проаналізовані. Із постійними розкопками, кількість відомих табличок тільки зростає.

Джерельна база

Джерела з історії країн Месопотамії можна поділити на три типи: пам'ятки матеріальної культури, писемні джерела та згадки в Біблії та античних джерелах.

Починаючи з XIX ст. на території Месопотамії проводяться численні розкопки; окрім великої кількості амулетів, кераміки, табличок, археологи розкопують цілі міста й споруди: зикурати, театри, храми. 1898 року було створено Німецьке східне товариство, щоб поширити зацікавлення сходом і назбирати необхідні кошти для майбутніх експедицій. У той же час створили Східний департамент музеїв Прусії, який мав займатися отриманням майбутніх знахідок. Із 1901 року Вільгельм II візьме товариство під свою опіку і почне його фінансувати. Товариство буде першим проводити розкопки в багатьох містах Месопотамії, деякі предмети будуть відновлені й направлені до Пергамського музею, там же відбудована Брама Іштар.

Існує велика кількість писемних джерел з Месопотамії. Клинописні таблички напрочуд добре збереглися, певною мірою завдяки тривкості матеріалу з якого їх робили — глині. Зазвичай це листи, двосторонні договори та інформація щодо збору бала (податку). Більшість текстів — юридичні; найбільша колекція юридичних текстів належить сім'ї вавилонських банкірів, що носить ім'я Дім Егіби. Окремі історичні відомості знаходимо й у «царських списках», де вказані правителі та їх найбільші досягнення.

Про Месопотамію писали й античні автори. Найбагатший матеріал залишив «батько історії» Геродот. Він описав природні умови, звичаї та побут населення, описав місто Вавилон та його пам'ятки та деякі примітки з історії країни. Цінні історичні повідомлення знаходимо у працях Діодора Сицилійського, Страбона, Ктесія Кнідського, Йосипа Флавія, Помпея Троги тощо. Одне античне джерело, що хоча й дійшло до нас фрагментами і крізь цитати з інших джерел, вважається найточнішим. Це історія Вавилонії, написана вавилонянином, на ім'я Берос. Він був жерцем Мардука і створив розгорнуту хронологію Вавилона на замовлення Антіоха I Селевкіда. Проте це не звичайна хронологія, а радше вступ до вавилонської культури, щоб ознайомити із нею греків.

Мови

Ассирологія у вузькому сенсі зосереджена на вивчені мов, які послуговувалися клинописним письмом. Саме тому, коли говорять про ассирологію як про дисципліну, її розділяють за наступними мовами:

Примітки

  1. Pietro, Della Valle, (1973). The travels of Pietro della Valle in India : on two volumes. Franklin. OCLC 830857782.
  2. Larsen, Mogens Trolle (2014). The Conquest of Assyria : Excavations in an Antique Land (вид. First edition). Boca Raton, FL. ISBN . OCLC 1125100973.
  3. Guralnick, Eleanor (2002). New drawings of Khorsabad sculptures by Paul Émile Botta. Revue d'assyriologie et d'archéologie orientale. Т. 95, № 1. с. 23. doi:10.3917/assy.095.0023. ISSN 0373-6032. Процитовано 6 травня 2021.
  4. Jean., Laurens, Henry, 1954- Balcou, (2013). Ernest Renan : la science, la religion, la République : colloque annuel 2012. Jacob. ISBN . OCLC 861572603.
  5. Sayce, Archibald Henry (2014). Archaeology of the cuneiform inscriptions. [Place of publication not identified]: Cambridge Univ Press. ISBN . OCLC 922280180.
  6. Matthews, Roger, Dr (2003). The archaeology of Mesopotamia : theories and approaches. London: Routledge. ISBN . OCLC 825768287.

Посилання

  • Міжнародна асоціація ассирології [ 24 березня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  • Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Цифрова бібліотека клинописних текстів [ 8 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
  • Електронний корпус шумерської літератури [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Assirolo giya abo assiriolo giya dav gr Ἀssyriᾱ Assiriya dav gr logos slovo nauka nauka sho vivchaye pisemnist starodavnih narodiv Mesopotamiyi yaki vdavalisya do klinopisu shumeriv vavilonyan akkadciv assirijciv Takozh kompleks znan pro movu istoriyu religiyu ta kulturu cih narodiv Doslidniki stoyat navproti assirijskogo krilatogo bika Lamassu bilya brami palacu Sargona II Dur Sharrukin Nineviya Assiriya 1852 rik Pochatok assirologiya bere u 1802 koli buli zdijsneni pershi sprobi prochitannya klinopisu ale ostatochnoyu datoyu zarodzhennya nauki zavedeno vvazhati 1857 rik Viniknennya nauki ta yiyi istoriyaYak vinikla assirologiya Pershoprohodcyami v doslidzhenni Serednogo Shodu stali mandrivniki j kupci sho podorozhuvali do shidnih krayin pochasti cherez dopitlivist i bazhannya vidvidati krayini opisani v Bibliyi Na pochatku XVII st italijskij mandrivnik P yetro della Valle vidvidav Mezhirichchya ta Blizkij Shid Vin sklav detalnij opis svoyeyi podorozhi ta priviz zvidti pershi zrazki klinopisnogo pisma vin ne zmig prochitati yih ale pravilno pripustiv sho ce sistema pisma i vona chitayetsya zliva napravo Rukopisi Valle zacikavili j inshih podorozhnih kozhen z yakih vvazhav za chest napravitisya na shid ta skopiyuvati chudernacki napisi Prote nihto na toj chas ne mig prochitati ti simvoli abo bodaj zrozumiti do yakoyi movi voni nalezhat Znachna kilkist podorozhej ta ekspedicij dopomogla nakopichiti znachnij bagazh znan ta materialnu bazu popri te sho osnovnoyu metoyu cih znahidok bula ne nauka a radshe materialne zbagachennya V seredini XVIII st dedali bilshe doslidnikiv pidtrimuyut dumku sho divni napisi na tablichkah ye ne chudernackim vizerunkom a sistemoyu pisma I hocha deshifruvannya tekstu bulo majzhe nemozhlivim bula okreslena persha meta rozshukati yakomoga bilshe klinopisnih tablichok Pochinayuchi z XIX st arheologichnim doslidzhennya krayin Shodu pochinayut cikavitisya Franciya ta Velika Britaniya yaki namagalisya poturati vlasnomu imperializmu cherez vivchennya j kulturne zavoyuvannya inshih krayin V 1842 roci francuzkij diplomat znajshov odin z najviznachnishih palaciv Mesopotamiyi palac Sargona II u Horsabadi Znahidka bula vazhliva prote na toj chas vona malo sho dala doslidnikam adzhe dosi she nihto ne spromigsya prochitati napisi Termin assirologiya stvoriv francuzkij naukovec Ernest Renan utvorivshi jogo vid shozhoyi nauki yegiptologiyi Na toj chas bilshist rozkopok vidbuvalisya v pivnichnomu Iraku v regioni Assiriya Zgodom klinopisni teksti znahoditimut i na Blizkomu Shodi ale nazva nauki zalishatimetsya takoyu lishe z yavlyatsya rizni specialnosti yak ot tosho Deshifruvannya klinopisu Pershij stovpchik Begistunskogo napisu DB I 1 15 zamalovanij nimeckim shodoznavcem 1881 Klyuch do deshifruvannya klinopisnogo pisma zmogli pidibrati lishe naprikinci XIX st zavdyaki napisam znajdenim u Persepoli Ci napisi mistili tekst yakij bulo uporyadkovano u tri stovpci sho zgodom viyavilosya troma okremimi napisami riznimi movami Prote nihto ne mig pripustiti sho ce buli za movi Zgodom doslidniki pogodilisya sho ryadki mayut sinonimichnij tekst tomu prochitannya odniyeyi z mov dast mozhlivist rozshifruvati inshi Za osnovu vzyali pershu chastinu yaka skladalasya z 42 simvoliv spershu pripustili sho ce mogla buti abetka yakoyi poslugovuvalasya mova IV st do n e Zvazhayuchi na ce pripushennya a takozh na roztashuvannya znahidok doslidniki virishili sho mova v pershomu ryadku mogla budi rodichkoyu perskoyi movi Krim togo grecki mandrivniki zberegli starovinni napisi davnih cariv Dariya I ta Kserksa Skoristavshis vishevkazanimi dosyagnennyami ta shlyahom divovizhnih umovivodiv vchitel nimeckogo liceyu Georg Grotefend zmig sklasti pershu abetku klinopisnih znakiv ta prochitati imena perskih cariv Ce stalosya u 1802 roci koli vin zrozumiv sho grupa znakiv yaki chasto povtoryuyutsya v teksti 𐎧𐏁𐎠𐎹𐎰𐎡𐎹 mogli oznachati car a znak vikoristovuvavsya dlya rozmezhuvannya sliv odne vid odnogo Pracya Grotefenda mala bagato pomilok i yiyi ne sprijnyala naukova spilnota lishe u 1842 roci pislya znachnoyi kilkosti obgovoren bulo ukladeno abetku nevidomoyi movi yaka dozvolyala povnistyu chitati tekst Ale ostatochno klinopis deshifruvali lishe v seredini XIX st Ce zrobili norvezhec K Lassen francuz Ezhen Byurnuf ta angliyec Genri Roulins Ci vchenni skoristalis sensacijnoyu znahidkoyu Roulinsa Behistunskim napisom yakogo bulo vikarbuvano na pryamovisnij Behistunskij skeli v iranskij dolini za nakazom carya Dariya I 1857 roku Vilyam Genri Foks Talbot proviv eksperiment i nadislav trom vchenim Lassenu Byurnufu ta Roulinsu odin i toj samij tekst na pereklad koli yih perekladi porivnyali to ostatochno zakrili pitannya rozshifruvannya klinopisu Vid Assiriyi do Shumeru Genri Kresvik Roulinson batko suchasnoyi assirologiyiPoshukovij kotlovan nimeckoyi ekspediciyi na teli Kasr u Vaviloni 30 serpnya 1919 roku avtor Robert Koldevej Pislya vidkrittya Mesopotamskoyi civilizaciyi ta deshifruvannya akkadskoyi movi davni kulturi Shodu privernuli uvagu Zahodu Naprikinci XIX st rozpochinayutsya veliki rozkopki v Assiriyi sho j dalo nazvu disciplini assiriologiya yakoyu poslugovuyutsya i dosi popri znachni znahidki inshih kultur Davnogo Shodu Pislya rozkopok v misti Dur Sharrukin britanec Ostin Genri Layard rozkopav Nimrud potim Nineviyu de v 1851 roci vin znajshov biblioteku Ashshurbanipala de zberigalisya tisyachi glinyanih tablichok Pislya nogo rozkopkami zajmavsya Ormuz Rassam yakij bilshe cikavivsya koshtovnimi znahidkami anizh zberezhennyam pam yatok Znahidki rozkopani u najvazhlivishih mistah Assiriyi nadsilayutsya do Franciyi ta Velikoyi Britaniyi de yih rozmishuyut v Luvri ta Britanskomu muzeyi V toj zhe chas prodovzhuyutsya perekladi tekstiv i v 1872 roci Dzhordzh Smit vpershe perekladaye Epos pro Gilgamesha yakij mistit vavilonsku versiyu Vsesvitnogo potopu Dana znahidka spravlyaye spravzhnij furor na naukovomu poprishi V toj zhe chas znachni rozkopki provodyatsya j v Nizhnij Mesopotamiyi de rozkopuyut Ur Uruk ta Suzi 1877 roku francuz Ernest de Sarzhak provodiv rozkopki arabskogo mista Tello yake spochatku vvazhali ruyinami Lagashu ale naspravdi viyavilosya zalishkami starodavnogo mista Girsu Vin znajshov artefakti yaki buli najdavnishi sered usih znajdenih donini a takozh rozkopav Stelu shulik ta statuetku Gudea yakij buv pravitelem mista Lagash Okrim togo na rozkopkah v Nippuri ta Suzah znahodyat chislenni tablichki yaki dovodyat prozhivannya inshih narodnostej nesemitskogo pohodzhennya na terenah Mesopotamiyi davnih shumeriv a zgodom vidkrivayut i yih movu Isnuvannya cogo narodu peredbachili she pid chas perekladu pershih tablichok adzhe v akkadskij movi v yiyi dialektah vavilonskij ta assirijskij traplyalisya slova nesemitskogo pohodzhennya V Suzah takozh bulo rozkopano najvazhlivishij pam yatnik istoriyi Mesopotamiyi Kodeks Hammurapi yakij zgodom perekladayut Kinec XIX st i pochatok XX st pobachili bilsh retelne doslidzhennya osoblivo z pochatkom nimeckih doslidzhen yaki sponsoruvav sam Vilgelm II V Nimechchini navit pochinayut z yavlyatisya kafedri assirologiyi a samu disciplinu pochinayut vikladati Doslidzhuyut i rozkopuyut veliku kilkist mist napriklad rozkopki Vavilona pid provodom Roberta Koldeveya Robota perekladachiv rozshiryuye piznannya pro shumeriv zavdyaki administrativnim ta ekonomichnim tekstam znajdenim pid chas rozgopok Persha svitova vijna vnosit svoyi korektivi v doslidzhennya rozkopki pripinyayutsya a bilshist znahidok rozkradayetsya Doslidzhennya mizh dvoh voyen Korolivska brama v Hattusi Pislya 1918 roku iz padinnyam Osmanskoyi imperiyi pochalasya politichna transformaciya Serednogo Shodu Mandat yakij otrimala Britaniya v Iraci Palistini ta Jordani a Franciya v Siriyi ta Livani a takozh kulturni j tehnichni revolyuciyi v Turechchini ta Persiyi polegshili cim krayinam doslidzhennya Mesopotamiyi a takozh rozshirili gorizont doslidzhen v assirologiyi Rozkopki yaki provodilisya v regionah sho mezhuvali iz Mesopotamiyeyu rozshirili nashe rozuminnya cih teritorij Tak blizko 1886 roku v Yegipti v teli el Amarna buli znajdeni klinopisni tablichki iz diplomatichnoyu korespondenciyeyu faraoniv Amenhotepa III ta Amenhotepa IV iz krayinami Mesopotamiyi sho rozpovili nam pro vazhlivi sposobi vedennya diplomatiyi ta torgivli 1906 roku nimeckij doslidnik Gugo Vinkler rozkopav Bohgazkoj tur Boghazkoy de znahodilasya stolicya davnogo Hetskogo carstva Hattusa Diplomatichni tablichki yaki tam buli znajdeni mistili tekst todi she nevidomoyu movoyu hetskoyu Tablichki deshifruvav Bedrzhih Groznij i teper hettska mova najdavnisha vidoma indoyevropejska mova 1923 roku z yavlyayetsya persha povna gramatika shumerskoyi movi nim Grundzuge der sumerischen Grammatik yaku ukladaye nimeckij assirolog Arno Pobel Na pochatku XX st pochinayut z yavlyatisya krashi metodi arheologichnih doslidzhen Zokrema yih pochinayut vikoristovuvati u Vaviloni yakij rozkopuye Koldevej azh do svoyeyi smerti v 1925 roci a takozh na rozkopkah v dolini richki Diyala yaki provodit pid egidoyu Institutu shodoznavstva Chikazkogo universitetu Znahidki retelnishe pereviryayutsya j z nimi oberezhnishe povodyatsya Takozh ukladayetsya persha hronologiya Mesopotamskoyi civilizaciyi Najcikavisha znahidka togo chasu carska skarbnicya v misti Ur Za mezhami Mesopotamiyi rozkopuyut misto Ugarit u 1933 roci rozkopuyut misto derzhavu Mari razom iz Suzami voni skladayut najvazhlivishi arheologichni ob yekti francuzkih doslidnikiv V kozhnomu rozkopuyut znachnu kilkist pisemnih znahidok yaki she dosi ne perekladeni v povnomu obsyazi Zavdyaki rozkopkam a Anatoliyi ta Siriyi osoblivo v Jorgan Tepe starodavnye misto Nuzi diznayutsya pro novij narod sho naselyav ci teritoriyi huriti chiyu movu pochinayut doslidzhuvati U Virmeniyi doslidzhuyut narod Urarti yakij rozmovlyav shozhoyu do huritskoyi movoyu Provoditsya doslidzhennya Iranskogo nagir ya de shukayut palac Dariya I Pislya 1945 novi vidkrittya ta pokrashennya metodiv Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni doslidzhennya prodovzhuvalisya Doslidniki povertayutsya do rozkopok v najstarishih vidomih miscyah yak ot Yerihon v Palestini chi Chatal Goyuk v Turechchini Assirologiya povtoryuye progres yakij vidbuvayetsya v arheologiyi a same detalne vivchennya dovkillya ta zaluchennya inshih disciplin Prote arheologichni rozkopki zoseredzhuvalisya na monumentah ta ignoruvali zhitlovi rajoni yak vinyatok rozkopki v Uri Ugariti Regioni yaki ranishe vvazhali periferiyeyu nabuvayut znachennya i assirologiya pochinaye postupovo vidhoditi vid mesopotamocentrichnoyi modeli Rozkopki italijskoyi komandi v Ebli na choli z Paolo Mettia dopomogli proliti svitlo na rozvitok Siriyi na pochatku bronzovoyi dobi pro yakij ranishe ne pidozryuvali Cej rozvitok bulo pidtverdzheno j novimi rozkopkami v dolini richki Habur ta vidkrittya kulturi Galil Rud v Irani Znachne teritorialne ohoplennya rozkopok azh vid Yegiptu do Centralnoyi Aziyi dopomoglo visvitliti vazhlivist ekonomichnih torgivelnih ta diplomatichnih zv yazkiv mizh riznimi kulturami yaki isnuvali vid najdavnishih chasiv Rozvitok assirologiyi naprikinci XX st zmusiv assirologiv obirati specializaciyu v zalezhnosti vid geografiyi Assiriya Vaviloniya Elam tosho chasovogo promizhku neolit arhayika starodavnij svit seredni viki ta suchasnist abo pevnoyi galuzi religiya ekonomika istoriya diplomatiyi tosho Yak rezultat assirologiya rozkololasya na dekilka napryamkiv Pislya togo yak Semyuel Kramer u svoyij roboti Istoriya pochinayetsya v Shumeri nazivaye sebe shumerologom inshi doslidniki pochinayut vidilyati svoyu galuz elamisti hettologi tosho Gromadyanska vijna v Livani islamska revolyuciya v Irani Irano irakska vijna a takozh inshi podiyi v regioni zavazhali rozkopkam i doslidzhennyu Deyaki krayini takozh mali trudnoshi v borotbi z grabezhem arheologichnoyi spadshini ta prodazhem artefaktiv na chornomu rinku yaki stayut vse chastishimi realiyami teritorij ohoplenih vijnoyu Suchasna assirologiya Za svoye nedovge isnuvannya assirologiyi yak naukovij disciplini vdalosya vidnoviti istoriyu najdavnishih civilizacij vidomih svitu de zarodilisya pershi mista pismo tosho Prote isnuye nizka pitan yaki neobhidno utochniti Iz otrimannyam novih znan pro davni civilizaciyi neobhidno peredivlyatisya stari doslidzhennya dlya yih koreguvannya adzhe ye imovirnist sho deyaki zagalnovidomi fakti z istoriyi Davnogo Shodu mozhut viyavitisya hibnimi Okrim togo bilshist znajdenih klinopisnih tablichok she j dosi ne buli perekladeni j proanalizovani Iz postijnimi rozkopkami kilkist vidomih tablichok tilki zrostaye Dzherelna bazaDzherela z istoriyi krayin Mesopotamiyi mozhna podiliti na tri tipi pam yatki materialnoyi kulturi pisemni dzherela ta zgadki v Bibliyi ta antichnih dzherelah Pochinayuchi z XIX st na teritoriyi Mesopotamiyi provodyatsya chislenni rozkopki okrim velikoyi kilkosti amuletiv keramiki tablichok arheologi rozkopuyut cili mista j sporudi zikurati teatri hrami 1898 roku bulo stvoreno Nimecke shidne tovaristvo shob poshiriti zacikavlennya shodom i nazbirati neobhidni koshti dlya majbutnih ekspedicij U toj zhe chas stvorili Shidnij departament muzeyiv Prusiyi yakij mav zajmatisya otrimannyam majbutnih znahidok Iz 1901 roku Vilgelm II vizme tovaristvo pid svoyu opiku i pochne jogo finansuvati Tovaristvo bude pershim provoditi rozkopki v bagatoh mistah Mesopotamiyi deyaki predmeti budut vidnovleni j napravleni do Pergamskogo muzeyu tam zhe vidbudovana Brama Ishtar Isnuye velika kilkist pisemnih dzherel z Mesopotamiyi Klinopisni tablichki naprochud dobre zbereglisya pevnoyu miroyu zavdyaki trivkosti materialu z yakogo yih robili glini Zazvichaj ce listi dvostoronni dogovori ta informaciya shodo zboru bala podatku Bilshist tekstiv yuridichni najbilsha kolekciya yuridichnih tekstiv nalezhit sim yi vavilonskih bankiriv sho nosit im ya Dim Egibi Okremi istorichni vidomosti znahodimo j u carskih spiskah de vkazani praviteli ta yih najbilshi dosyagnennya Pro Mesopotamiyu pisali j antichni avtori Najbagatshij material zalishiv batko istoriyi Gerodot Vin opisav prirodni umovi zvichayi ta pobut naselennya opisav misto Vavilon ta jogo pam yatki ta deyaki primitki z istoriyi krayini Cinni istorichni povidomlennya znahodimo u pracyah Diodora Sicilijskogo Strabona Ktesiya Knidskogo Josipa Flaviya Pompeya Trogi tosho Odne antichne dzherelo sho hocha j dijshlo do nas fragmentami i kriz citati z inshih dzherel vvazhayetsya najtochnishim Ce istoriya Vaviloniyi napisana vavilonyaninom na im ya Beros Vin buv zhercem Marduka i stvoriv rozgornutu hronologiyu Vavilona na zamovlennya Antioha I Selevkida Prote ce ne zvichajna hronologiya a radshe vstup do vavilonskoyi kulturi shob oznajomiti iz neyu grekiv MoviAssirologiya u vuzkomu sensi zoseredzhena na vivcheni mov yaki poslugovuvalisya klinopisnim pismom Same tomu koli govoryat pro assirologiyu yak pro disciplinu yiyi rozdilyayut za nastupnimi movami Akkadska mova semitska mova yakoyu rozmovlyali davni assirijci ta vavilonyani v period z III po I st do n e bula poshirena v Mesopotamiyi Irak suchasna Siriya potim na Serednomu Shodi Akkadska mova bula najbilsh poshirena yak v prostori tak i v chasi isnuvannya sered mov Mezhirichchya velika kilkist pisemnih pam yatok dozvolili dobre vivchiti movu ta yiyi osoblivosti Yak i eblayitska mova nalezhit do shidnosemitskih mov Shumerska mova najdavnisha vidoma mova lyudstva majzhe nemaye vidpovidnikiv sered inshih mov ye movoyu izolyatom Vinikla v pivdennij chastini Mesopotamiyi mizh III ta II st do n e pislya togo yak akkadska mova stala dominuvati v davnij Mesopotamiyi shumerska zalishilasya movoyu religiyi ta nauki Hettska mova najdavnisha indoyevropejska mova Bula poshirena v Malij Aziyi v II st do n e sluguvala osnovnoyu movoyu Hetskogo carstva Amorejska ugaritska finikijska ta aramejska movi chotiri duzhe sporidneni semitski movi Voni vinikli v pivnichno zahidnij Mesopotamiyi mizh II ta I st do n e Amorejska zberiglasya suto u viglyadi vlasnih nazv yaki v svij chas buli zapisani akkadskim klinopisom ostanni tri movi zberiglisya krashe adzhe zapisuvalisya abetkoyu shozhoyu na davnoyevrejsku Urartska ta huritska movi dvi sporidneni movi ale obidvi ye izolovanimi poshireni mizh III ta II st do n e v Mesopotamiyi ta Malij Aziyi a takozh piznish v Anatoliyi ta davnij Virmeniyi Elamska mova izolovano mova bula poshirena na teritoriyi suchasnogo Iranu Davnoperska mova indoyevropejska mova yaka bula poshirena v Imperiyi Ahemenidiv v I st do n e PrimitkiPietro Della Valle 1973 The travels of Pietro della Valle in India on two volumes Franklin OCLC 830857782 Larsen Mogens Trolle 2014 The Conquest of Assyria Excavations in an Antique Land vid First edition Boca Raton FL ISBN 978 1 315 86285 9 OCLC 1125100973 Guralnick Eleanor 2002 New drawings of Khorsabad sculptures by Paul Emile Botta Revue d assyriologie et d archeologie orientale T 95 1 s 23 doi 10 3917 assy 095 0023 ISSN 0373 6032 Procitovano 6 travnya 2021 Jean Laurens Henry 1954 Balcou 2013 Ernest Renan la science la religion la Republique colloque annuel 2012 Jacob ISBN 978 2 7381 3028 0 OCLC 861572603 Sayce Archibald Henry 2014 Archaeology of the cuneiform inscriptions Place of publication not identified Cambridge Univ Press ISBN 1 108 08239 4 OCLC 922280180 Matthews Roger Dr 2003 The archaeology of Mesopotamia theories and approaches London Routledge ISBN 978 1 135 13446 4 OCLC 825768287 PosilannyaMizhnarodna asociaciya assirologiyi 24 bereznya 2021 u Wayback Machine angl Institut shodoznavstva im A Yu Krimskogo 5 travnya 2021 u Wayback Machine Cifrova biblioteka klinopisnih tekstiv 8 sichnya 2022 u Wayback Machine angl Elektronnij korpus shumerskoyi literaturi 7 travnya 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ