Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Крістіан Лассен

Крістіан Лассен
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (листопад 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лассен.

Крістіан Ла́ссен (нім. Christian Lassen; 22 жовтня 1800(18001022), Берген — 8 травня 1876, Бонн) — норвезький та німецький сходознавець.

Крістіан Лассен
нім. Christian Lassen
image
Народився22 жовтня 1800(1800-10-22)[2][3]
Берґен, Норвегія
Помер8 травня 1876(1876-05-08)[2][3] (75 років)
Бонн, Німецька імперія[4][5]
Похованняd
Країнаimage Королівство Пруссія
image Норвегія
Діяльністьіндолог, історик, викладач університету, орієнталіст
Alma materБоннський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
d
Галузьіндологія[6], іраністика і сходознавство[6]
ЗакладБоннський університет
Науковий керівникАвгуст Вільгельм Шлегель
Відомі учніФрідріх фон Шпігель
d
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Академія надписів та красного письменства (1876)[7]
Батькоd
Нагороди
image image

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

image Крістіан Лассен у Вікісховищі

Біографія

Крістіан Лассен народився в Бергені в родині Миколи Лассена, де і здобув початкову освіту. Отримавши університетську освіту в Осло, він переїхав до Німеччини, здобувши там освіту в Гейдельберзькому та Боннському університетах. У Бонні Лассен відмінно опанував санскритом. Він провів 3 роки в Парижі та в Лондоні, мешкаючи за державний бюджет, займаючись копіюванням та звіркою рукописів, збираючи там матеріали для майбутніх досліджень, в першу чергу про індійські драми та філософію. У цей період Лассен опублікував разом з Еженом Бюрнуф свою першу працю «Ессе про пали» (фр. Essai sur le Pâli, Париж, 1826).

Повернувшись в Бонн, він зайнявся вивченням арабської мови та отримав ступінь доктора філософії. Його дисертація стосувалася арабських повідомлень про географію Пенджабу (Commentario geographica historica de Pentapotamia Indica, Бонн, 1827). Незабаром після цього він отримав посаду приват-доцента і в 1830 році був призначений екстраординарним професором давньоіндійської мови та літератури. Замість того, щоб прийняти привабливу пропозицію з Копенгагена в 1841 році, Лассен залишився відданий Боннському університету до кінця свого життя. У 1864 році він був допущений до читання лекцій. Він помер в Бонні, страждаючи від практично повної сліпоти впродовж кількох років.

Наукова діяльність

У 1829—1831 роках Лассен спільно з Августом Вільгельмом фон Шлегелем випустив критичне, забезпечене коментарями видання «Хітопадеша». Поява цього видання стала початковою точкою в критичному вивченні санскритської літератури. В цей же час Лассен допомагає Шлегелю в перкладі та виданні двох перших книг «Рамаяни» (1829—1838 р.р.). У 1832 році він опублікував текст першого акту драми Бхавабхуті під назвою «Малаті Мадхава» і повне видання з перекладом на латинську мову «Санкхья-Карика». У 1837 році вийшов переклад цього твору і видання ліричної драми Джаядева «Гітаговінда», а також вийшли його «Institutiones linguae Pracriticae».

Його «Anthologia Sanscritica», яка вийшла в 1838 році, містила кілька до цього неопублікованих текстів і багато зробила для стимулювання вивчення санскриту в університетах Німеччини. У 1846 році Лассен випустив покращене видання тексту «Бхагавад-гіти» з перекладом Шлегеля. Разом зі Шлегелем він став засновником критичної та історичної школи санскритології в Німеччині.

Крім вивчення індійських мов, Лассен залишив значний внесок і в інших галузях філологічної науки. Своєю працею «Beiträge zur Deutung der Eugubinischen Tafeln» (1833), він підготував ґрунт для правильної інтерпретації умбрійських написів. «Zeitschrift für die Kunde des Morgenlandes» (7 випусків, 1837—1850р.р.), засновником та редактором якого він же сам був, містив, крім ряду інших його цінних статей, граматичні огляди мов белуджі і брау, а також нарис про лікійські написи. У цьому періодичному виданні була опублікована робота Лассена «Beiträge zur Kunde des Indischen Alterthums aus dem Mahabharata», що поставило початок критичного вивчення в Німеччині індійської епічної поезії.

Незабаром після появи «Коментаря до Ясне» (фр. Commentaire sur le Yacna, 1833) Бюрнуф Лассен також звернув свою увагу на іраністику в загальній і зокрема в авестійській мові. В «Die altpersischen Keilinschriften von Persepolis»(1836), він першим з'ясував справжнє значення давньоперських клинописних написів, тим самим перевершивши роботу Бюрнуфа («Mémoire») на ту ж тему, яка вийшла на місяць пізніше, в той час як знаменита стаття Генрі Роулісона про Бехустинські написи, яка була написана в Персії, незалежно від сучасних їй європейських досліджень, приблизно в той же самий час, досягла Королівського азійського суспільства лише трьома роками пізніше.

Згодом Лассен опублікував в шостому випуску свого журналу (1845 рік) звіт всіх давньоперських клинописних написів, відомих вже на той час. Він також був першим в Європі вченим, який зробив з великим успіхом дешифрування тільки що відкритих бактрийських монет, отримавши тим самим матеріал для своєї праці «Zur Geschichte der griechischen und indoskythsschen Könige in Bakterien, Kabul, und Indien» (1838 рік).

Лассен мав на меті випустити критичне видання Вендідад, але після публікації перших п'яти (1852 рік) він вирішив застосувати свою енергію для успішного завершення головної праці його життя — «Indische Altertumskunde». Це класична робота випущена в чотирьох томах в 1847, 1849, 1858 та 1861 роках відповідно яка стосувалася політичного, соціального та духовного розвитку Індії. Лассен був іноземним членом інституту Франції і Петербурзької академії наук.

Бібліографія

  • Спільно з Еженом Бюрнуф: Essai sur le Pali ou langue sacrée de la presqu'île au-delà du Gange. Paris 1826.
  • Commentatio geographica atque historica de pentapotamia india (Dissertation). Bonn 1827.
  • Ueber Herrn Bopps grammatisches System der Sanskrit-Sprache. В: Indische Bibliothek. Band 3,1, 1830, S. 1—113.
  • Gymnosophista sive indicae philosophiae documenta I,1: Isvaracrishnae Sankhya-caricam tenens. Bonn 1832.
  • Die altpersischen Keil-Inschriften von Persepolis. Entzifferung des Alphabetes und Erklärung des Inhalts. Bonn 1836.
  • Institutiones linguae pracriticae. Bonn 1837.
  • Zur Geschichte der Griechischen und Indoscythischen Könige in Baktrien, Kabul und Indien durch Entzifferung der altkabulischen Legenden auf ihren Münzen. Bonn 1838.
  • Indische Altertumskunde I: Geographie und älteste Geschichte. Bonn 1847 (2. Auflage 1867).
  • Indische Altertumskunde II: Geschichte des Buddha bis auf die Ballabhi- und jüngere Gupta-Dynastie. Bonn 1849—52 (2. Auflage 1873).
  • Indische Altertumskunde III: Geschichte des Handels und des griechisch-römischen Wissens von Indien und Geschichte des nördlichen Indiens von 319 nach Christi Geburt bis auf die Muhammedaner. Bonn 1857/58.
  • Indische Altertumskunde IV: Geschichte des Dekkhans, Hinterindiens und des indischen Archipels von 319 nach Christi Geburt bis auf die Muhammedaner und die Portugiesen. Nebst Umriss der Kulturgeschichte und der Handelsgeschichte dieses Zeitraums. Bonn 1861.

Примітки

  1. Lassen, Christian // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 16.
    d:Track:Q28059925d:Track:Q867541
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. KNAW Past Members
    d:Track:Q21491701
  4. https://www.uni-marburg.de/fb10/iksl/indologie/fachgebiet-en/geschichte-en/index_html-en
  5. http://www.cgimunich.com/pages.php?id=42
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  8. Buckland C. E. Dictionary of Indian Biography. — London : Swan Sonnenschein & Co., Lim. — P. 244.
  9. Buckland C. E. Dictionary of Indian Biography. — London : Swan Sonnenschein & Co., Lim, 1906. — P. 245.

Джерела

  • Klaus Karttunen: Christian Lassen (1800—1876), a neglected pioneer of indology. В: K. Preisendanz (Hrsg.): Expanding and merging horizons. Contribution to South Asian and Cross-cultural Studies in commemoration of Wilhelm Halbfass. Austrian Academy of Science Press, Viena 2007 (Denkschriften der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, philologisch-historische Klasse, Band 351), S. 109—119 [mit Bibliographie].
  • Willibald Kirfel (Hrsg.): Briefwechsel A. W. von Schlegel — Christian Lassen. Cohen, Bonn 1914.
  • Willibald Kirfel: Christian Lassen 1800—1876. В: Bonner Gelehrte. Beiträge zur Geschichte der Wissenschaften in Bonn. Sprachwissenschaften. Bouvier/Röhrscheid, Bonn 1970 (150 Jahre Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität zu Bonn 1818—1968), S. 296—299.
  • Ernst Windisch: Geschichte der Sanskrit-Philologie und indischen Altertumskunde. I., II. Teil sowie nachgelassene Kapitel des III. Teils. de Gruyter, Berlin (usw.) 1992 [siehe S. 154—158 (XX) & 164—197 (XXII—XXVI), см. тут [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.].].

Посилання


image Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami listopad 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lassen Kristian La ssen nim Christian Lassen 22 zhovtnya 1800 18001022 Bergen 8 travnya 1876 Bonn norvezkij ta nimeckij shodoznavec Kristian Lassennim Christian LassenNarodivsya22 zhovtnya 1800 1800 10 22 2 3 Bergen NorvegiyaPomer8 travnya 1876 1876 05 08 2 3 75 rokiv Bonn Nimecka imperiya 4 5 PohovannyadKrayina Korolivstvo Prussiya NorvegiyaDiyalnistindolog istorik vikladach universitetu oriyentalistAlma materBonnskij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla dGaluzindologiya 6 iranistika i shodoznavstvo 6 ZakladBonnskij universitetNaukovij kerivnikAvgust Vilgelm ShlegelVidomi uchniFridrih fon Shpigel dAspiranti doktorantidChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1876 7 BatkodNagorodiChlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d Kristian Lassen u VikishovishiBiografiyaKristian Lassen narodivsya v Bergeni v rodini Mikoli Lassena de i zdobuv pochatkovu osvitu Otrimavshi universitetsku osvitu v Oslo vin pereyihav do Nimechchini zdobuvshi tam osvitu v Gejdelberzkomu ta Bonnskomu universitetah U Bonni Lassen vidminno opanuvav sanskritom Vin proviv 3 roki v Parizhi ta v Londoni meshkayuchi za derzhavnij byudzhet zajmayuchis kopiyuvannyam ta zvirkoyu rukopisiv zbirayuchi tam materiali dlya majbutnih doslidzhen v pershu chergu pro indijski drami ta filosofiyu U cej period Lassen opublikuvav razom z Ezhenom Byurnuf svoyu pershu pracyu Esse pro pali fr Essai sur le Pali Parizh 1826 Povernuvshis v Bonn vin zajnyavsya vivchennyam arabskoyi movi ta otrimav stupin doktora filosofiyi Jogo disertaciya stosuvalasya arabskih povidomlen pro geografiyu Pendzhabu Commentario geographica historica de Pentapotamia Indica Bonn 1827 Nezabarom pislya cogo vin otrimav posadu privat docenta i v 1830 roci buv priznachenij ekstraordinarnim profesorom davnoindijskoyi movi ta literaturi Zamist togo shob prijnyati privablivu propoziciyu z Kopengagena v 1841 roci Lassen zalishivsya viddanij Bonnskomu universitetu do kincya svogo zhittya U 1864 roci vin buv dopushenij do chitannya lekcij Vin pomer v Bonni strazhdayuchi vid praktichno povnoyi slipoti vprodovzh kilkoh rokiv Naukova diyalnistU 1829 1831 rokah Lassen spilno z Avgustom Vilgelmom fon Shlegelem vipustiv kritichne zabezpechene komentaryami vidannya Hitopadesha Poyava cogo vidannya stala pochatkovoyu tochkoyu v kritichnomu vivchenni sanskritskoyi literaturi V cej zhe chas Lassen dopomagaye Shlegelyu v perkladi ta vidanni dvoh pershih knig Ramayani 1829 1838 r r U 1832 roci vin opublikuvav tekst pershogo aktu drami Bhavabhuti pid nazvoyu Malati Madhava i povne vidannya z perekladom na latinsku movu Sankhya Karika U 1837 roci vijshov pereklad cogo tvoru i vidannya lirichnoyi drami Dzhayadeva Gitagovinda a takozh vijshli jogo Institutiones linguae Pracriticae Jogo Anthologia Sanscritica yaka vijshla v 1838 roci mistila kilka do cogo neopublikovanih tekstiv i bagato zrobila dlya stimulyuvannya vivchennya sanskritu v universitetah Nimechchini U 1846 roci Lassen vipustiv pokrashene vidannya tekstu Bhagavad giti z perekladom Shlegelya Razom zi Shlegelem vin stav zasnovnikom kritichnoyi ta istorichnoyi shkoli sanskritologiyi v Nimechchini Krim vivchennya indijskih mov Lassen zalishiv znachnij vnesok i v inshih galuzyah filologichnoyi nauki Svoyeyu praceyu Beitrage zur Deutung der Eugubinischen Tafeln 1833 vin pidgotuvav grunt dlya pravilnoyi interpretaciyi umbrijskih napisiv Zeitschrift fur die Kunde des Morgenlandes 7 vipuskiv 1837 1850r r zasnovnikom ta redaktorom yakogo vin zhe sam buv mistiv krim ryadu inshih jogo cinnih statej gramatichni oglyadi mov beludzhi i brau a takozh naris pro likijski napisi U comu periodichnomu vidanni bula opublikovana robota Lassena Beitrage zur Kunde des Indischen Alterthums aus dem Mahabharata sho postavilo pochatok kritichnogo vivchennya v Nimechchini indijskoyi epichnoyi poeziyi Nezabarom pislya poyavi Komentarya do Yasne fr Commentaire sur le Yacna 1833 Byurnuf Lassen takozh zvernuv svoyu uvagu na iranistiku v zagalnij i zokrema v avestijskij movi V Die altpersischen Keilinschriften von Persepolis 1836 vin pershim z yasuvav spravzhnye znachennya davnoperskih klinopisnih napisiv tim samim perevershivshi robotu Byurnufa Memoire na tu zh temu yaka vijshla na misyac piznishe v toj chas yak znamenita stattya Genri Roulisona pro Behustinski napisi yaka bula napisana v Persiyi nezalezhno vid suchasnih yij yevropejskih doslidzhen priblizno v toj zhe samij chas dosyagla Korolivskogo azijskogo suspilstva lishe troma rokami piznishe Zgodom Lassen opublikuvav v shostomu vipusku svogo zhurnalu 1845 rik zvit vsih davnoperskih klinopisnih napisiv vidomih vzhe na toj chas Vin takozh buv pershim v Yevropi vchenim yakij zrobiv z velikim uspihom deshifruvannya tilki sho vidkritih baktrijskih monet otrimavshi tim samim material dlya svoyeyi praci Zur Geschichte der griechischen und indoskythsschen Konige in Bakterien Kabul und Indien 1838 rik Lassen mav na meti vipustiti kritichne vidannya Vendidad ale pislya publikaciyi pershih p yati 1852 rik vin virishiv zastosuvati svoyu energiyu dlya uspishnogo zavershennya golovnoyi praci jogo zhittya Indische Altertumskunde Ce klasichna robota vipushena v chotiroh tomah v 1847 1849 1858 ta 1861 rokah vidpovidno yaka stosuvalasya politichnogo socialnogo ta duhovnogo rozvitku Indiyi Lassen buv inozemnim chlenom institutu Franciyi i Peterburzkoyi akademiyi nauk BibliografiyaSpilno z Ezhenom Byurnuf Essai sur le Pali ou langue sacree de la presqu ile au dela du Gange Paris 1826 Commentatio geographica atque historica de pentapotamia india Dissertation Bonn 1827 Ueber Herrn Bopps grammatisches System der Sanskrit Sprache V Indische Bibliothek Band 3 1 1830 S 1 113 Gymnosophista sive indicae philosophiae documenta I 1 Isvaracrishnae Sankhya caricam tenens Bonn 1832 Die altpersischen Keil Inschriften von Persepolis Entzifferung des Alphabetes und Erklarung des Inhalts Bonn 1836 Institutiones linguae pracriticae Bonn 1837 Zur Geschichte der Griechischen und Indoscythischen Konige in Baktrien Kabul und Indien durch Entzifferung der altkabulischen Legenden auf ihren Munzen Bonn 1838 Indische Altertumskunde I Geographie und alteste Geschichte Bonn 1847 2 Auflage 1867 Indische Altertumskunde II Geschichte des Buddha bis auf die Ballabhi und jungere Gupta Dynastie Bonn 1849 52 2 Auflage 1873 Indische Altertumskunde III Geschichte des Handels und des griechisch romischen Wissens von Indien und Geschichte des nordlichen Indiens von 319 nach Christi Geburt bis auf die Muhammedaner Bonn 1857 58 Indische Altertumskunde IV Geschichte des Dekkhans Hinterindiens und des indischen Archipels von 319 nach Christi Geburt bis auf die Muhammedaner und die Portugiesen Nebst Umriss der Kulturgeschichte und der Handelsgeschichte dieses Zeitraums Bonn 1861 PrimitkiLassen Christian Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 16 d Track Q28059925d Track Q867541 SNAC 2010 d Track Q29861311 KNAW Past Members d Track Q21491701 https www uni marburg de fb10 iksl indologie fachgebiet en geschichte en index html en http www cgimunich com pages php id 42 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https aibl fr academiciens depuis 1663 Buckland C E Dictionary of Indian Biography London Swan Sonnenschein amp Co Lim P 244 Buckland C E Dictionary of Indian Biography London Swan Sonnenschein amp Co Lim 1906 P 245 DzherelaKlaus Karttunen Christian Lassen 1800 1876 a neglected pioneer of indology V K Preisendanz Hrsg Expanding and merging horizons Contribution to South Asian and Cross cultural Studies in commemoration of Wilhelm Halbfass Austrian Academy of Science Press Viena 2007 Denkschriften der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften philologisch historische Klasse Band 351 S 109 119 mit Bibliographie Willibald Kirfel Hrsg Briefwechsel A W von Schlegel Christian Lassen Cohen Bonn 1914 Willibald Kirfel Christian Lassen 1800 1876 V Bonner Gelehrte Beitrage zur Geschichte der Wissenschaften in Bonn Sprachwissenschaften Bouvier Rohrscheid Bonn 1970 150 Jahre Rheinische Friedrich Wilhelms Universitat zu Bonn 1818 1968 S 296 299 Ernst Windisch Geschichte der Sanskrit Philologie und indischen Altertumskunde I II Teil sowie nachgelassene Kapitel des III Teils de Gruyter Berlin usw 1992 siehe S 154 158 XX amp 164 197 XXII XXVI sm tut 1 listopada 2018 u Wayback Machine PosilannyaJohannes Klatt Lassen Christian Arhivovano 15 listopada 2018 u Wayback Machine In Allgemeine Deutsche Biographie ADB Band 17 Duncker amp Humblot Leipzig 1883 S 784 788 Friedrich Wilhelm In Neue Deutsche Biographie NDB Band 13 Duncker amp Humblot Berlin 1982 S 673 Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ