Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арабська работорглівля також Східно африканська работоргівля та работоргівля у Індійському океані це загальна назва рабо

Арабська работоргівля

Арабська работоргівля

Арабська работорглівля, також Східно-африканська работоргівля та работоргівля у Індійському океані — це загальна назва работоргівлі, що мала місце в арабському світі, в основному у Західній Азії, Північній Африці, Південно-Східній Африці, на Африканському Розі, а також в деяких частинах Європи (наприклад, Піренейському півострові і Сицилії) в період панування арабів в цих районах. Торгівля людьми тривала переважно між середньовічною епохою і початком XX століття та здійснювалася через рабовласницькі ринки цих районів. Людей захоплювали здебільшого у внутрішніх районах Африки, Південної та Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії.

image
Гравюра XIX століття зображує караван арабського работорговця, що перевозить чорношкірих африканських рабів через пустелю Сахара.

Доктор Волтер Родні стверджує, що термін арабська работоргівля є історично неправильною назвою, оскільки в цей період работоргівлею займались безліч етнічних груп і народностей які проживали як на території цих країн так і за її межами. В багатьох випадках торговці не були арабами.

Протягом VIII і IX століть, в період існування Фатімідського халіфату, більшість рабів були європейцями (так звані сакаліба), захопленими на узбережжях Європи під час воєн. За оцінками істориків, між 650 і 1900 роками від 10 до 18 мільйонів людей були поневолені арабськими работорговцями і вивезені з Європи, Азії та Африки через Червоне море, Індійський океан і пустелю Сахара. При цьому раби походили з безлічі регіонів. Серед них були представники середземноморських народів, перси, народи Кавказу і Закавказзя (Грузія, Вірменія), Центральної Азії і Скандинавії, Англії, Голландії та Ірландії, в тому числі представники африканських народів. Пізніше у Східній Африці у XVIII і XIX століттях почали домінувати європейські колоніальні торговці.

Сфера торгівлі

Африканські раби

image
Арабські рабовласники і їхні полонені поблизу річки Рувума в Мозамбіку.

Арабська работоргівля через пустелю Сахара і Індійський океан почалася після того, як мусульмани почали контролювати узбережжя Африки і морські шляхи в IX столітті (див. Занзібарський султанат). Араби підкорили народи Банту, які проживали на території сучасної Кенії, Мозамбіку і Танзанії. Велика кількість рабів була переміщена до узбережжя. Там вони поступово асимілювалися в сільській місцевості, особливо на островах Унгуджа і Пемба біля африканського узбережжя Суахілі.

Деякі історики стверджують, що 17 мільйонів людей були продані в рабство на узбережжях Індійського океану, Близького Сходу та Північної Африки, а близько 5 мільйонів африканських рабів були перевезені через Червоне море, Індійський океан, і Пустелю Сахару в інші частини світу між 1500 і 1900 роками.

Полонені продавалися по всьому Близькому Сході. Ця торгівля прискорилася, в зв'язку зі збільшенням попиту на робочу силу на плантаціях і будівництві нових кораблів, які були здатні перевезти більшу кількість рабів.

Торгівля в Індійському океані була багатовекторною і змінювалася з часом. Для задоволення попиту на рабську працю, раби банту, придбані арабськими рабовласниками в південно-східній Африці, протягом століть продавалися в Єгипті, Аравії, Перській затоці, Індії, європейських колоніях, на Далекому Сході, Ефіопії, Сомалі та на островах Індійського океану.

Рабська праця в Східній Африці базувалася на представниках народів банту, які жили уздовж узбережжя Східної Африки. Невільники протягом століть переправлялися арабськими торговцями до всіх країн, що межують з Індійським океаном. Омеядські та Аббасидські халіфи вербували багатьох рабів банту в солдати. В 696 році в Іраці відбулися повстання рабів-солдатів.

У китайському тексті 7-го століття згадуються посли з Яви, які представляли китайського імператора та мали в прислузі двох рабів африканського походження. В китайських хроніках VIII і XIX століття також згадуються раби банту.

Повстання рабів які мали місце між 869 і 883 р н. е. недалеко від міста Басра (також відоме як Басара), розташоване в сучасному Іраку свідчать про важкий характер праці рабів, які були залучені до сільськогосподарського виробництва і нестерпні умови життя рабів. Плантаційне виробництво стало дешевшим і почало витісняти працю місцевих селян. Крім того праця у сільському господарстві та інша ручна робота вважалася принижуючою. Внаслідок цього дефіцит робочої сили призвів до збільшення попиту на рабів.

Дельта річки Тигр і Євфрат, яка перетворилася на занедбане болото та втратила родючість в результаті селянських міграцій і багаторазового підтоплення річкової долини водою, та могла бути відновлена лише інтенсивною працею рабів. Заможні власники «отримували великі ділянки заплавних земель за умови, що вони зроблять її орною». Основною плантаційною культурою стала цукрова тростина, особливо в провінції Хузестан.Також багато рабів працювали на соляних шахтах Месопотамії в районі Басри. Дослідник Ібн Баттута, який відвідав середньовічне африканське царство Малі в середині XIV століття розповідав, що місцеві жителі змагаються один з одним у кількості рабів і слуг, і навіть Ібн Батутті був подарований хлопчик-раб.

Європейські раби

image
Мекканськй торговець (праворуч) і його Черкеський раб, між 1886 і 1887 роками

У Середньовіччя раби завозилися в мусульманські землі також з Центральної Європи. Захоплені в рабство християни відправлялися в мусульманські країни через Францію і Венецію. Прага в той час була головним центром кастрації слов'янських полонених. Емірат Барі також слугував важливим місцем для торгівлі рабами. Після того, як Візантійська імперія і Венеція заборонили арабським купцям перевозити через свої порти, работорговці почали завозити рабів з Кавказу і Каспійського моря.

Араби теж поневолювали європейців. За словами Роберта Девіса від 1 млн і 1,25 млн європейців були захоплені між XVI і XIX століттями. Берберські корсари, які перебували у васальній залежності від Османської імперії, захоплювали людей в полон з прибережних селищ Італії, Іспанії, Португалії, Ірландії, а також з більш віддалених місць, таких як Франція, Англія, Голландія, і навіть з Ісландії.Також моряків захоплених піратами в полон продавали в рабство. Не гребували работорговлею і пірати з Європи.

Наслідки піратських нападів були катастрофічними: Франція, Англія і Іспанія втратили тисячі кораблів. Тисячі кілометрів на іспанських та італійських узбережжях через часті напади корсарів стали майже повністю безлюдними. Піратські набіги перешкоджали поселенням людей на узбережжях морів аж до XIX століття.

Періодично мусульманські грабіжницькі експедиції відправлялися з Ісламської Іберії, щоб зруйнувати християнські країни, та перетворити населення на рабів. Так у рейді проти Лісабона в 1189 році, мусульманський халіф Альмохад Бербер, Абу Юсуф Якуб аль-Мансур, взяв у полон 3000 жінок і дітей, а його губернатор Кордови у наступному нападі на Сільвеш у 1191 році полонив 3000 християн.

Арабські раби

Арабів теж іноді перетворювали на рабів у мусульманському світі. До арабських невільників іноді застосовувалася операція кастрації. В Мецці арабські жінки вільно продавалися в рабство, а деякі правителі Західної Африки мали рабинь арабського походження. За словами аль-Макризі рабині дівчата з більш світлою шкірою були продані західноафриканським паломникам під час хаджу. Ібн Баттута зустрівся з арабською рабовласницею Фарбою Сулейман поблизу Тімбукту в Малі в 1353 році. Він писав що її рабиня і сама рабовласниця вільно володіють арабською мовою.

Ісламський і східний аспект

Патрік Меннінг писав, що «східну» або «Арабську» работоргівлю іноді називають «Ісламською» работоргівлею. Але релігійне приналежність невільників не була головною. Далі він стверджує, що таке використання термінів «ісламський» або «мусульманський світ» помилково розглядає Африку поза межами ісламу, або що Африка є незначною частиною ісламського світу.

Східна работоргівля в Середньовіччі відбувалася двома основними шляхами:

  • Сухопутний маршрут через Магрибу і Машріку (транссахарський маршрут);
  • Морські шляхи на схід від Африки через Червоне море та Індійський океан (східний маршрут).

Історія Арабської работоргівлі

Торгівля африканськими рабами

Арабська торгівля рабами банту в Південно-Східній Африці є однією із найстаріших работоргівель у світі. Вона виникла на 700 років раніше Європейської трансатлантичної работоргівлі. Чоловіки-раби часто були змушені працювати в сільському господарстві, служити солдатами, або прислужувати своїм господарям, в той час рабині використовувалися як наложниці та прислуга.

З VII століття до 1960-х років арабська работоргівля тривала у тій чи іншій формі. Історичні оповідання і листування заможних людей в Аравії, Ємені та в інших місцях свідчать що праця рабів використовувалася до початку 1920-х років.

У 641 році і правителі Єгипту надали арабським купцям великі привілеї в торгівлі, а також частку в торгівлі рабами.

Протягом другої половини XIX і початку XX століття раби з Ефіопії, мали великий попит на ринках Аравійського півострова і на інших невільничих ринках Близького Сходу. Раби працювали переважно домашніми слугами, в сільському господарстві, носіями води, пастухами, моряками, погоничами верблюдів, вантажниками, каменярями, продавцями і кухарями. Освічені і сильні чоловіки працювали чиновниками, охоронцями, розпорядниками у заможних людей. Вони користувалися значною особистою свободою, а іноді і мали власних рабів. Крім європейських, кавказьких, яванських і китайських дівчат, привезених з Далекого Сходу, «червоні» ефіопські молоді жінки були одними з найцінніших наложниць. Найкрасивіші з них часто вели заможний спосіб життя, і могли стати членами еліти, або були матерями правителів і заможних людей. Основними джерелами цих рабів, була південно — західна частина Ефіопії.

На території сучасної Центральноафриканської Республіки під час XVI і XVII століть мусульманські торговці-мусульмани почали здійснювати набіги в регіоні в рамках розширення торгових шляхів з Сахари і Нілу. Захоплені в рабство люди були відправлені на середземноморське узбережжя, Європу, Аравію, Західну півкулю, або на плантації вздовж західного та північного узбережжя Африки, на південь вздовж річок Убангі і Конго.

image
Викуп християнських бранців католицькими ченцями в берберських державах.

Нащадки африканських рабів, привезених на Близький Схід під час рабської торгівлі, досі живуть там і знають про своє африканське походження.

Європейські раби

На північно африканських ринках також продавалися раби з Європи. Невільники були захоплені піратами під час нападів на торгові кораблі і набігів на приморські міста Італії, Португалії, Франції, Англії, Нідерландів, а також Ісландії. Піратські набіги призвели до того, що величезна кількість приморських міст були покинуті. Професор Роберт Девіс описує історію білої работоргівлі у своїй книзі « Християнські раби, мусульманські майстри: Біле рабство в Середземномор'ї, узбережжі Бербари та Італії» (1500—1800).

Девіс вважає, що від 1 млн до 1,25 млн європейців були поневолені в Північній Африці, починаючи з XVI і до середини XVIII століття арабами з Тунісу, Алжиру і Триполі (ці цифри не включають європейців). які були поневолені марокканськими піратами і іншими торговцями узбережжя Середземного моря)? і приблизно 700 американців були ув'язнені в цьому регіоні і перетворені на рабів між 1785 і 1815 роками.

Митна статистика Стамбулу XVI і XVII століття свідчить, що імпорт рабів становив близько 2,5 мільйонів чоловік.

Європейський колоніалізм

До XVIII і XIX століть в Східноафриканській работоторгівлі домінували європейські колонізатори.  Більшість східноафриканських рабів у XVIII—XIX ст. опинилися на плантаціях Маврикія, Реюньйона, Сейшельських островів і мису Доброї Надії, та були відправлені до багатьох колоній Нового Світу.  Саме в цей час східноафриканська работоргівля досягла свого піку.

Деякі арабські країни теж почали застосовувати плантаційну систему господарювання, наприклад, Занзібар, що в свою чергу збільшило попит на рабів. Занзібар був одним з головних центрів работоргівлі у Східній Африці. Понад 50000 рабів проходили через острів щороку.

XIX століття

З початку XIX століття торгівля рабами в ісламському світі значно зросла, а з 1850 року європейська майже завершилася. Колонізація материка Африка європейцями завершилася в 1900 році.

У 1814 році швейцарський дослідник Йоганн Буркхардт описав свої подорожі до Єгипту і Нубії, де був свідком продажі рабів: "я часто був свідком сцен з найбільш безсоромних непристойностей, в яких работоргівці були головними дійовими особами. Я смію стверджувати, що дуже небагато рабинь десятирічного віку що продавалися в Єгипті або Аравії були незайманими.

image
Покарання хлопчика-раба в Занзібарі за незначне правопорушення. 1890 р.

Давид Лівінгстон описував работоргівлю в районі Великих африканських озер, які він відвідав у середині XIX століття:

перебільшити це зло — просто неможливо…

19 червня 1866 — ми пройшли повз мертву жінку, прив'язану за шию до дерева. Місцеві люди пояснили, що вона була не змозі йти в ногу з іншими рабами, і її господар вирішив, що вона не повинна бути нічиєю власністю.

26 червня. -…ми пройшли повз рабиню яка отримала ножове поранення за те, що не могла йти далі.

27-го червня 1866 року — у цей день ми натрапили на людину, яка померла від голоду. Пізніше Один з наших товаришів знайшов багато понівечених рабів, покинутих своїми господарями без їжі; вони були занадто слабкі, щоб сказати звідки вони взялися; деякі з них були зовсім маленькими.

XX століття

Під час Другої суданської громадянської війни (1983—2005) було поневолено і продано в рабство від 14 000 до 200 000 осіб.

В Мавританії рабство було скасовано законами прийнятими у 1905, 1961 і 1981. Закон про кримінальне покарання за рабовласництво був прийнятий в серпні 2007 року. За оцінками, до 600 000 мавританців, або 20 % від населення Мавританії перебували в рабстві, або в умовах до них наближених.

Порівняно недавно рабство було заборонена Катарі (1952), Саудівській Аравії і Ємені (1962) та в Омані (1970).

Історичний і географічний контекст

Ісламський світ

image
Невільничий ринок у 13 столітті у Ємені.

За законами ісламського шаріату рабство дозволялося, але було заборонено перетворювати мусульман на рабів, тому рабами в першу чергу ставали люди, які жили в прикордонних районах мусульманського світу. Пізніше в работоргвілю включилися інші регіони світу, включаючи Центральну Азію і Європу, але в сучасну епоху, раби в основному поставлялися з Африки.

Згідно з законом шаріату рабам було дозволено заробляти на життя, якщо вони хотіли цього. А власник раба був зобов'язаний забезпечити це бажання. Рабовласник також не мав права змушувати невільника заробляти гроші для нього, звичайно якщо не була укладена угода між ним і його власником.

В рамках ісламської цивілізації була добре розвинена мережа міст і оазисних торгових центрів з ринкомами. Ці населені пункти були з'єднані між собою системою доріг, які перетинають посушливі райони і пустелі. Між населеними пунктами товари перевозилися караванами, а раби були частиною цього караванного руху.

На відміну від атлантичної работоргівлі, де співвідношення чоловіків і жінок було 2:1 або 3:1, В арабському світі ставлення до жінок було іншим. Тому кількість жінок, які продавалися в рабство було значним.

image
Невільничий ринок в Каїрі. Малюнок Девіда Робертса, приблизно в 1848 році.

Маршрути работоторгівлі в Африці в середньовіччя

image
Основні маршрути

За даними професора Ібрагіма-Баба Kaké існувало чотири основних маршрути работоторгівлі до арабського світу, від Сходу до заходу Африки, від Магрибу до Судану, від Триполітанії до центрального Судану і Єгипту і до Близького Сходу. Караванні маршрути, створені в IX столітті проходили через оази Сахари.

image
Традиційне арабське судно дау використовувалося для перевезення вантажів в Оман.

Історики знають мало про морські шляхи. Доказами слугують документи, та усна народна творчість, зокрема перекази та казки. Перевезення рабів водним транспортом значно розширило географію торгівлі. Рабів почали доправляти до Індії і навіть Китаю. Історичні тексти XII століття говорять що, у більшості заможних сімей у кантоні були чорні раби, яких за зовнішній вигляд вважали дикунами, або демонами.

Бартер

image
Мушлі використовувались у якості грошей в работоргівлі.

Раби часто були обміняні на об'єкти різного роду: в Судані, вони були на тканини, люстерка і так далі. В Магрибі- на коней. У містах в пустелях на відрізи тканини, кераміку, венеційське скло, намисто, барвники, дорогоцінне каміння, золотими монетами.

Невільницькі ринки і ярмарки

image
Невільничий ринок в Хартумі, Судан, гр. 1876.

Поневолені африканців були продані в містах арабського світу. В 1416 році, Аль-Макрізі розповів, як паломники, що прибувають з Такрур (недалеко від річки Сенегал) привезли 1,700 рабів в Мекку. У Північній Африці великі невільницькі ринки були в Марокко, Алжирі, Триполі та Каїрі. Продаж проводився в громадських місцях або на базарах.

Потенційні покупці ретельно перевіряли «крам»: Перевірявся стан здоров'я людини, яку часто роздягали до гола. У Каїрі, угоди, пов'язані з євнухами і наложницями відбувалися у приватних будинках. Ціни варіювалися в залежності від якості раба. 

Міста і порти, що займалися работоргівлею

Спадщина

Історія работоргівлі породили численні суперечки серед істориків. Фахівці не визначилися із кількістю африканців проданих в рабство; це важко вирішити через відсутність достовірних статистичних даних, так як в середні часи не вівся перепис населення Африці. Архівні матеріали трансатлантичної торгівлі в XVI—XVIII століттях можуть слугувати джерелами. Але ці документи часто фальсифікували кількість перевезених рабів. Луїс Феліпе де Аленсандро стверджує, що з Африки було вивезено між VIII і XIX століттями більше 8 мільйонів рабів уздовж східного і транссахарського маршрутів.

На основі праці Ральфа Остіна була визначена цифра в 17 мільйонів африканців, поневолених (в той же час і з того ж регіону). Рональд Сегал визначив кількість проданих в рабство між 11.5 — 14 мільйонів. За іншими оцінками близько 11,2 мільйона чоловік.

В сучасному світі спостерігається значний генетичний вплив на арабів по всьому арабському світі африканського геному.

Первинні джерела

Середньовічні арабські джерела

image
1816 р ілюстрації християнські раби в Алжирі.

Ці наводяться в хронологічному порядку. Вчені і географи з арабського світу були подорожі по Африці з часів Мухаммеда в VII столітті.

  • Аль-Масуді (помер 957), Луки золоті, або копальні самоцвітів, довідкове керівництво для географів та істориків мусульманського світу. Автор подорожував по всьому арабському світу, а також побував на Далекому Сході.
  • Якубі (IX століття), Кітаб ал-Булдан або книга країни
  • Авраам Бен-Яків (Ібрагім ібн Якуб) (X століття), єврейський купець з Кордови
  • Аль-Бакрі, автор Кітаб аль-Масалік уаль-Мамалік або книга шляхів і царств, опубліковані в Кордові близько 1068, дає нам інформацію про берберів і їхню діяльность; автор збирав свідчення очевидців про територію на південь від караванних шляхів.
  • Мухаммад аль-Ідрісі (помер близько 1165), опис Африки та Іспанії
  • Ібн Баттута (помер близько 1377), марокканський географа, який побував в Африці південніше пустелі Сахари, в Гао і Томбукту. Подарунок для тих, хто споглядає чудеса міст і чудеса подорожей.
  • Ібн Халдун (помер у 1406 Р.), історик і філософ з Північної Африки. Його вважають істориком арабського, берберського і Перського суспільства. Він є автором Мукаддиме або історичні Пролегомени та історії берберів.
  • Аль-Магрізіі (помер у 1442 році), єгипетський історик. Його основний внесок-це його опис ринків Каїра.
  • Лев Африканський (помер близько 1548), автор Descrittione Dell' Африка, або опис Африки, рідкісний опис Африки.
  • Ріфа'а аль-Тахтаві (1801—1873), переклав середньовічні твори з географії та історії. Його робота стосується в основному мусульманського Єгипту.
  • Джозеф Куок видав збірку арабські джерел про Західну Африку між VIII і XVI століттми (Париж, 1975)

Європейський тексти (16-19 ст.)

Інші джерела

  • Історичні рукописи, такі як Тарих аль-Судан, Адаліт Футух аль-Хабаш, Абіссінський Кебра Нагаст, а також різні арабські писемні документи
  • Африканська усна творчість
  • Хроніка Кілва (фрагменти XVI століття)
  • Нумізматика: аналіз монет та їх поширення
  • Археологія: архітектура торгових постів і міст, пов'язаних з работоргівлею
  • Іконографія: арабські і перські мініатюри у великих бібліотеках
  • Європейські гравюри, періоду работоргівлі, і деякі більш сучасні
  • Фотографії XIX століття

Див. також

Посилання

Ця стаття була спочатку перекладена з французької беріть участь у вікі-статті [fr]» 19 травня 2006 року.
  1. Gwyn Campbell, The Structure of Slavery in Indian Ocean Africa and Asia, 1 edition, (Routledge: 2003), p.ix
  2. Ochiengʼ, William Robert (1975). . East African Literature Bureau. с. 76. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 15 травня 2015.
  3. Jeff Grabmeier (8 березня 2004). . researchnews.osu.edu. Columbus, Ohio: OSU News Research Archive. Архів оригіналу за 25 July 2011. Процитовано 15 травня 2015.
  4. Based on «records for 27,233 voyages that set out to obtain slaves for the Americas». Stephen Behrendt, «Transatlantic Slave Trade», Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience (New York: Basic Civitas Books, 1999), .
  5. Волтер Родни. ru.knowledgr.com. Процитовано 14 липня 2019.
  6. , Zamani: A Survey of East African History, (East African Publishing House: 1974), p.104
  7. . BBC. 3 вересня 2001. Архів оригіналу за 25 May 2017.
  8. F.R.C. Bagley et al., The Last Great Muslim Empires, (Brill: 1997), p.174
  9. . History-world.org. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2016.
  10. . Web.archive.org. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 23 березня 2016.
  11. Noel King (ed.), Ibn Battuta in Black Africa, Princeton 2005, p. 54
  12. . с. 62. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  13. . с. 653, 654. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2017. Процитовано 23 березня 2016.
  15. Tinniswood, Adrian (2011). Pirates of Barbary: Corsairs, Conquests and Captivity in the Seventeenth-Century Mediterranean.
  16. . BBC. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 23 березня 2016.
  17. Christopher Hitchens (Spring 2007). . Manhattan Institute for Policy Research, Inc. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 23 березня 2016.
  18. Muhammad A. J. Beg, The «serfs» of Islamic society under the Abbasid regime, Islamic Culture, 49, 2, 1975, p. 108
  19. Owen Rutter (1986). . Oxford University Press. с. 140. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 14 липня 2019.
  20. Raymond Aaron Silverman (1983). History, art and assimilation: the impact of Islam on Akan material culture. University of Washington. с. 51.
  21. Noel Quinton King (1971). Christian and Muslim in Africa. Harper & Row. с. 22.
  22. Manning (1990) p.10
  23. . Web.archive.org. 28 червня 2010. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 23 березня 2016.
  24. Susi O'Neill. . www.pilotguides.com. . Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 29 квітня 2015.
  25. Kevin Mwachiro (30 березня 2007). . Nairobi: BBC. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 29 квітня 2015.
  26. Mintz, S. Digital History Slavery, Facts & Myths
  27. Jay Spaulding. "Medieval Christian Nubia and the Islamic World: A Reconsideration of the Baqt Treaty, " International Journal of African Historical Studies XXVIII, 3 (1995)
  28. Alistair Boddy-Evans. Central Africa Republic Timeline — Part 1: From Prehistory to Independence (13 August 1960), A Chronology of Key Events in Central Africa Republic [ 23 квітня 2013 у Wayback Machine.]. About.com
  29. Labbe, Theola (11 січня 2004). . The Washington Post. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 29 квітня 2015.
  30. Davis, Robert. Christian Slaves, Muslim Masters: White Slavery in the Mediterranean, the Barbary Coast and Italy, 1500—1800.[1] [ 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
  31. Adams, Charles Hansford (2005). The Narrative of Robert Adams: A Barbary Captive. New York: Cambridge University Press. с. xlv—xlvi. ISBN .
  32. The Cambridge World History of Slavery: Volume 3, AD 1420–AD 1804
  33. . .nationalgeographic.com. 17 жовтня 2002. Архів оригіналу за 6 December 2007. Процитовано 15 травня 2015.
  34. Manning, Patrick (1990). Slavery and African Life: Occidental, Oriental, and African Slave Trades. African Studies Series. London: Cambridge University Press.
  35. . Ebooks.adelaide.edu.au. 25 серпня 2015. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 23 березня 2016.
  36. The Last Journals of David Livingstone in Central Africa, from 1865 to His Death: Continued by a Narrative of His Last Moments and Sufferings, Obtained from His Faithful Servants, Chuma and Susi. Cambridge University Press. 15 вересня 2011. с. 56, 62. Процитовано 25 квітня 2019.
  37. . US Department of State. 22 травня 2002. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 20 березня 2014.
  38. Reuters Editorial (22 березня 2007). . Reuters.com. Архів оригіналу за 10 січня 2009. Процитовано 23 березня 2016.
  39. . BBC News. 9 серпня 2007. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 23 березня 2016.
  40. «The Abolition season» [ 3 червня 2011 у Wayback Machine.], BBC World Service
  41. Miers, Suzanne (21 березня 2018). . Rowman Altamira. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 21 березня 2018.
  42. . bbc.co.uk. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
  43. Alexander, J. (2001). Islam, Archaeology and Slavery in Africa. World Archaeology. 33 (1): 44—60. doi:10.1080/00438240126645. JSTOR 827888.
  44. David D. Laitin, Politics, Language, and Thought: The Somali Experience, (University Of Chicago Press: 1977), p.52
  45. Luiz Felipe de Alencastro, «Traite», in Encyclopædia Universalis (2002), corpus 22, page 902.
  46. Ralph Austen, African Economic History (1987)
  47. Quoted in Ronald Segal's Islam's Black Slaves [ 14 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  48. Adam Hochschild (4 березня 2001). . New York Times. Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 20 грудня 2012.
  49. Maddison, Angus. Contours of the world economy 1-2030 AD: Essays in macro-economic history. Oxford University Press, 2007.
  50. Botelho, Alyssa. . New Scientist. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 14 липня 2019.
  51. . Архів оригіналу за 15 лютого 2010. Процитовано 14 липня 2019.
  • Shaban, M.A. (1976). . Cambridge: Cambridge University Press. с. 100 ff. ISBN . Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2019.

Подальше читання

  • Едвард А. Алперс, Східно-Африканської Работоргівлі (Берклі 1967)
  • Ібн Халдун, в Мукаддиме, транс. Ф. Розенталь, Ед. Х. Н. Дауд (Прінстон 1967)
  • Гордон Мюррей, рабство в арабському світі (Нью-Йорк, 1989)
  • Хабіб Аканде, що освітлює темряву: негрів та вихідців з Північної Африки в Ісламі (та Ха 2012)
  • Бернард Льюїс, гонка і рабство на Близькому Сході (ОУП 1990)
  • ЛАЛ, С. К. (1994). Мусульманські рабовласницький лад в середньовічній Індії. Нью-Делі: Prakashan Адітья.
  • Патрік Меннінг, рабства і африканської життя: Західної, Східної та африканської работоргівлі (Кембридж, 1990)
  • Павло Е. Лавджой, перетворення в рабстві: історія рабства в Африці (Кембридж, 2000)
  • Аллан Р. Б. Фішер, рабство і мусульманське суспільство в Африці, Ед. К. Хьорст (Лондон, 1970, 2-е видання, 2001 рік)
  • Африканської діаспори в країнах Середземномор'я Ісламу (Принстон серії на Близькому Сході) Єва Troutt Пауелл (редактор), Джон О. Hunwick (редактор) (Принстон 2001)
  • Рональд Сегал, Ісламу чорних рабів («Атлантик букс», Лондон, 2002)
  • Роберт С. Девіс, християнські раби, мусульманські майстра: Біле рабство в Середземномор'ї, Барбари узбережжі та Італії, 1500—1800 (Палгрейв Макміллан, Лондон 2003)
  • (2001). . . ISBN . Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 26 травня 2015.

Посилання

  • Robert Davis. . BBC. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 29 квітня 2015.
  • . BBC. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 29 квітня 2015.
  • . www.britannica.com. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 квітня 2015.
  • iAbolish.Орг! [ 17 січня 2022 у Wayback Machine.] Американське антирабовладельческое групи (AASG) — особлива увага приділяється північно-африканських рабів [ 17 січня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arabska rabotorglivlya takozh Shidno afrikanska rabotorgivlya ta rabotorgivlya u Indijskomu okeani ce zagalna nazva rabotorgivli sho mala misce v arabskomu sviti v osnovnomu u Zahidnij Aziyi Pivnichnij Africi Pivdenno Shidnij Africi na Afrikanskomu Rozi a takozh v deyakih chastinah Yevropi napriklad Pirenejskomu pivostrovi i Siciliyi v period panuvannya arabiv v cih rajonah Torgivlya lyudmi trivala perevazhno mizh serednovichnoyu epohoyu i pochatkom XX stolittya ta zdijsnyuvalasya cherez rabovlasnicki rinki cih rajoniv Lyudej zahoplyuvali zdebilshogo u vnutrishnih rajonah Afriki Pivdennoyi ta Shidnoyi Yevropi Kavkazu i Centralnoyi Aziyi Gravyura XIX stolittya zobrazhuye karavan arabskogo rabotorgovcya sho perevozit chornoshkirih afrikanskih rabiv cherez pustelyu Sahara Doktor Volter Rodni stverdzhuye sho termin arabska rabotorgivlya ye istorichno nepravilnoyu nazvoyu oskilki v cej period rabotorgivleyu zajmalis bezlich etnichnih grup i narodnostej yaki prozhivali yak na teritoriyi cih krayin tak i za yiyi mezhami V bagatoh vipadkah torgovci ne buli arabami Protyagom VIII i IX stolit v period isnuvannya Fatimidskogo halifatu bilshist rabiv buli yevropejcyami tak zvani sakaliba zahoplenimi na uzberezhzhyah Yevropi pid chas voyen Za ocinkami istorikiv mizh 650 i 1900 rokami vid 10 do 18 miljoniv lyudej buli ponevoleni arabskimi rabotorgovcyami i vivezeni z Yevropi Aziyi ta Afriki cherez Chervone more Indijskij okean i pustelyu Sahara Pri comu rabi pohodili z bezlichi regioniv Sered nih buli predstavniki seredzemnomorskih narodiv persi narodi Kavkazu i Zakavkazzya Gruziya Virmeniya Centralnoyi Aziyi i Skandinaviyi Angliyi Gollandiyi ta Irlandiyi v tomu chisli predstavniki afrikanskih narodiv Piznishe u Shidnij Africi u XVIII i XIX stolittyah pochali dominuvati yevropejski kolonialni torgovci Sfera torgivliAfrikanski rabi Arabski rabovlasniki i yihni poloneni poblizu richki Ruvuma v Mozambiku Arabska rabotorgivlya cherez pustelyu Sahara i Indijskij okean pochalasya pislya togo yak musulmani pochali kontrolyuvati uzberezhzhya Afriki i morski shlyahi v IX stolitti div Zanzibarskij sultanat Arabi pidkorili narodi Bantu yaki prozhivali na teritoriyi suchasnoyi Keniyi Mozambiku i Tanzaniyi Velika kilkist rabiv bula peremishena do uzberezhzhya Tam voni postupovo asimilyuvalisya v silskij miscevosti osoblivo na ostrovah Ungudzha i Pemba bilya afrikanskogo uzberezhzhya Suahili Deyaki istoriki stverdzhuyut sho 17 miljoniv lyudej buli prodani v rabstvo na uzberezhzhyah Indijskogo okeanu Blizkogo Shodu ta Pivnichnoyi Afriki a blizko 5 miljoniv afrikanskih rabiv buli perevezeni cherez Chervone more Indijskij okean i Pustelyu Saharu v inshi chastini svitu mizh 1500 i 1900 rokami Poloneni prodavalisya po vsomu Blizkomu Shodi Cya torgivlya priskorilasya v zv yazku zi zbilshennyam popitu na robochu silu na plantaciyah i budivnictvi novih korabliv yaki buli zdatni perevezti bilshu kilkist rabiv Torgivlya v Indijskomu okeani bula bagatovektornoyu i zminyuvalasya z chasom Dlya zadovolennya popitu na rabsku pracyu rabi bantu pridbani arabskimi rabovlasnikami v pivdenno shidnij Africi protyagom stolit prodavalisya v Yegipti Araviyi Perskij zatoci Indiyi yevropejskih koloniyah na Dalekomu Shodi Efiopiyi Somali ta na ostrovah Indijskogo okeanu Rabska pracya v Shidnij Africi bazuvalasya na predstavnikah narodiv bantu yaki zhili uzdovzh uzberezhzhya Shidnoyi Afriki Nevilniki protyagom stolit perepravlyalisya arabskimi torgovcyami do vsih krayin sho mezhuyut z Indijskim okeanom Omeyadski ta Abbasidski halifi verbuvali bagatoh rabiv bantu v soldati V 696 roci v Iraci vidbulisya povstannya rabiv soldativ U kitajskomu teksti 7 go stolittya zgaduyutsya posli z Yavi yaki predstavlyali kitajskogo imperatora ta mali v prisluzi dvoh rabiv afrikanskogo pohodzhennya V kitajskih hronikah VIII i XIX stolittya takozh zgaduyutsya rabi bantu Povstannya rabiv yaki mali misce mizh 869 i 883 r n e nedaleko vid mista Basra takozh vidome yak Basara roztashovane v suchasnomu Iraku svidchat pro vazhkij harakter praci rabiv yaki buli zalucheni do silskogospodarskogo virobnictva i nesterpni umovi zhittya rabiv Plantacijne virobnictvo stalo deshevshim i pochalo vitisnyati pracyu miscevih selyan Krim togo pracya u silskomu gospodarstvi ta insha ruchna robota vvazhalasya prinizhuyuchoyu Vnaslidok cogo deficit robochoyi sili prizviv do zbilshennya popitu na rabiv Delta richki Tigr i Yevfrat yaka peretvorilasya na zanedbane boloto ta vtratila rodyuchist v rezultati selyanskih migracij i bagatorazovogo pidtoplennya richkovoyi dolini vodoyu ta mogla buti vidnovlena lishe intensivnoyu praceyu rabiv Zamozhni vlasniki otrimuvali veliki dilyanki zaplavnih zemel za umovi sho voni zroblyat yiyi ornoyu Osnovnoyu plantacijnoyu kulturoyu stala cukrova trostina osoblivo v provinciyi Huzestan Takozh bagato rabiv pracyuvali na solyanih shahtah Mesopotamiyi v rajoni Basri Doslidnik Ibn Battuta yakij vidvidav serednovichne afrikanske carstvo Mali v seredini XIV stolittya rozpovidav sho miscevi zhiteli zmagayutsya odin z odnim u kilkosti rabiv i slug i navit Ibn Batutti buv podarovanij hlopchik rab Yevropejski rabi Mekkanskj torgovec pravoruch i jogo Cherkeskij rab mizh 1886 i 1887 rokami U Serednovichchya rabi zavozilisya v musulmanski zemli takozh z Centralnoyi Yevropi Zahopleni v rabstvo hristiyani vidpravlyalisya v musulmanski krayini cherez Franciyu i Veneciyu Praga v toj chas bula golovnim centrom kastraciyi slov yanskih polonenih Emirat Bari takozh sluguvav vazhlivim miscem dlya torgivli rabami Pislya togo yak Vizantijska imperiya i Veneciya zaboronili arabskim kupcyam perevoziti cherez svoyi porti rabotorgovci pochali zavoziti rabiv z Kavkazu i Kaspijskogo morya Arabi tezh ponevolyuvali yevropejciv Za slovami Roberta Devisa vid 1 mln i 1 25 mln yevropejciv buli zahopleni mizh XVI i XIX stolittyami Berberski korsari yaki perebuvali u vasalnij zalezhnosti vid Osmanskoyi imperiyi zahoplyuvali lyudej v polon z priberezhnih selish Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Irlandiyi a takozh z bilsh viddalenih misc takih yak Franciya Angliya Gollandiya i navit z Islandiyi Takozh moryakiv zahoplenih piratami v polon prodavali v rabstvo Ne grebuvali rabotorgovleyu i pirati z Yevropi Naslidki piratskih napadiv buli katastrofichnimi Franciya Angliya i Ispaniya vtratili tisyachi korabliv Tisyachi kilometriv na ispanskih ta italijskih uzberezhzhyah cherez chasti napadi korsariv stali majzhe povnistyu bezlyudnimi Piratski nabigi pereshkodzhali poselennyam lyudej na uzberezhzhyah moriv azh do XIX stolittya Periodichno musulmanski grabizhnicki ekspediciyi vidpravlyalisya z Islamskoyi Iberiyi shob zrujnuvati hristiyanski krayini ta peretvoriti naselennya na rabiv Tak u rejdi proti Lisabona v 1189 roci musulmanskij halif Almohad Berber Abu Yusuf Yakub al Mansur vzyav u polon 3000 zhinok i ditej a jogo gubernator Kordovi u nastupnomu napadi na Silvesh u 1191 roci poloniv 3000 hristiyan Arabski rabi Arabiv tezh inodi peretvoryuvali na rabiv u musulmanskomu sviti Do arabskih nevilnikiv inodi zastosovuvalasya operaciya kastraciyi V Mecci arabski zhinki vilno prodavalisya v rabstvo a deyaki praviteli Zahidnoyi Afriki mali rabin arabskogo pohodzhennya Za slovami al Makrizi rabini divchata z bilsh svitloyu shkiroyu buli prodani zahidnoafrikanskim palomnikam pid chas hadzhu Ibn Battuta zustrivsya z arabskoyu rabovlasniceyu Farboyu Sulejman poblizu Timbuktu v Mali v 1353 roci Vin pisav sho yiyi rabinya i sama rabovlasnicya vilno volodiyut arabskoyu movoyu Islamskij i shidnij aspekt Patrik Menning pisav sho shidnu abo Arabsku rabotorgivlyu inodi nazivayut Islamskoyu rabotorgivleyu Ale religijne prinalezhnist nevilnikiv ne bula golovnoyu Dali vin stverdzhuye sho take vikoristannya terminiv islamskij abo musulmanskij svit pomilkovo rozglyadaye Afriku poza mezhami islamu abo sho Afrika ye neznachnoyu chastinoyu islamskogo svitu Shidna rabotorgivlya v Serednovichchi vidbuvalasya dvoma osnovnimi shlyahami Suhoputnij marshrut cherez Magribu i Mashriku transsaharskij marshrut Morski shlyahi na shid vid Afriki cherez Chervone more ta Indijskij okean shidnij marshrut Istoriya Arabskoyi rabotorgivliTorgivlya afrikanskimi rabami Arabska torgivlya rabami bantu v Pivdenno Shidnij Africi ye odniyeyu iz najstarishih rabotorgivel u sviti Vona vinikla na 700 rokiv ranishe Yevropejskoyi transatlantichnoyi rabotorgivli Choloviki rabi chasto buli zmusheni pracyuvati v silskomu gospodarstvi sluzhiti soldatami abo prisluzhuvati svoyim gospodaryam v toj chas rabini vikoristovuvalisya yak nalozhnici ta prisluga Z VII stolittya do 1960 h rokiv arabska rabotorgivlya trivala u tij chi inshij formi Istorichni opovidannya i listuvannya zamozhnih lyudej v Araviyi Yemeni ta v inshih miscyah svidchat sho pracya rabiv vikoristovuvalasya do pochatku 1920 h rokiv U 641 roci i praviteli Yegiptu nadali arabskim kupcyam veliki privileyi v torgivli a takozh chastku v torgivli rabami Protyagom drugoyi polovini XIX i pochatku XX stolittya rabi z Efiopiyi mali velikij popit na rinkah Aravijskogo pivostrova i na inshih nevilnichih rinkah Blizkogo Shodu Rabi pracyuvali perevazhno domashnimi slugami v silskomu gospodarstvi nosiyami vodi pastuhami moryakami pogonichami verblyudiv vantazhnikami kamenyaryami prodavcyami i kuharyami Osvicheni i silni choloviki pracyuvali chinovnikami ohoroncyami rozporyadnikami u zamozhnih lyudej Voni koristuvalisya znachnoyu osobistoyu svobodoyu a inodi i mali vlasnih rabiv Krim yevropejskih kavkazkih yavanskih i kitajskih divchat privezenih z Dalekogo Shodu chervoni efiopski molodi zhinki buli odnimi z najcinnishih nalozhnic Najkrasivishi z nih chasto veli zamozhnij sposib zhittya i mogli stati chlenami eliti abo buli materyami praviteliv i zamozhnih lyudej Osnovnimi dzherelami cih rabiv bula pivdenno zahidna chastina Efiopiyi Na teritoriyi suchasnoyi Centralnoafrikanskoyi Respubliki pid chas XVI i XVII stolit musulmanski torgovci musulmani pochali zdijsnyuvati nabigi v regioni v ramkah rozshirennya torgovih shlyahiv z Sahari i Nilu Zahopleni v rabstvo lyudi buli vidpravleni na seredzemnomorske uzberezhzhya Yevropu Araviyu Zahidnu pivkulyu abo na plantaciyi vzdovzh zahidnogo ta pivnichnogo uzberezhzhya Afriki na pivden vzdovzh richok Ubangi i Kongo Vikup hristiyanskih branciv katolickimi chencyami v berberskih derzhavah Nashadki afrikanskih rabiv privezenih na Blizkij Shid pid chas rabskoyi torgivli dosi zhivut tam i znayut pro svoye afrikanske pohodzhennya Yevropejski rabi Na pivnichno afrikanskih rinkah takozh prodavalisya rabi z Yevropi Nevilniki buli zahopleni piratami pid chas napadiv na torgovi korabli i nabigiv na primorski mista Italiyi Portugaliyi Franciyi Angliyi Niderlandiv a takozh Islandiyi Piratski nabigi prizveli do togo sho velichezna kilkist primorskih mist buli pokinuti Profesor Robert Devis opisuye istoriyu biloyi rabotorgivli u svoyij knizi Hristiyanski rabi musulmanski majstri Bile rabstvo v Seredzemnomor yi uzberezhzhi Berbari ta Italiyi 1500 1800 Devis vvazhaye sho vid 1 mln do 1 25 mln yevropejciv buli ponevoleni v Pivnichnij Africi pochinayuchi z XVI i do seredini XVIII stolittya arabami z Tunisu Alzhiru i Tripoli ci cifri ne vklyuchayut yevropejciv yaki buli ponevoleni marokkanskimi piratami i inshimi torgovcyami uzberezhzhya Seredzemnogo morya i priblizno 700 amerikanciv buli uv yazneni v comu regioni i peretvoreni na rabiv mizh 1785 i 1815 rokami Mitna statistika Stambulu XVI i XVII stolittya svidchit sho import rabiv stanoviv blizko 2 5 miljoniv cholovik Yevropejskij kolonializm Do XVIII i XIX stolit v Shidnoafrikanskij rabototorgivli dominuvali yevropejski kolonizatori Bilshist shidnoafrikanskih rabiv u XVIII XIX st opinilisya na plantaciyah Mavrikiya Reyunjona Sejshelskih ostroviv i misu Dobroyi Nadiyi ta buli vidpravleni do bagatoh kolonij Novogo Svitu Same v cej chas shidnoafrikanska rabotorgivlya dosyagla svogo piku Deyaki arabski krayini tezh pochali zastosovuvati plantacijnu sistemu gospodaryuvannya napriklad Zanzibar sho v svoyu chergu zbilshilo popit na rabiv Zanzibar buv odnim z golovnih centriv rabotorgivli u Shidnij Africi Ponad 50000 rabiv prohodili cherez ostriv shoroku XIX stolittya Z pochatku XIX stolittya torgivlya rabami v islamskomu sviti znachno zrosla a z 1850 roku yevropejska majzhe zavershilasya Kolonizaciya materika Afrika yevropejcyami zavershilasya v 1900 roci U 1814 roci shvejcarskij doslidnik Jogann Burkhardt opisav svoyi podorozhi do Yegiptu i Nubiyi de buv svidkom prodazhi rabiv ya chasto buv svidkom scen z najbilsh bezsoromnih nepristojnostej v yakih rabotorgivci buli golovnimi dijovimi osobami Ya smiyu stverdzhuvati sho duzhe nebagato rabin desyatirichnogo viku sho prodavalisya v Yegipti abo Araviyi buli nezajmanimi Pokarannya hlopchika raba v Zanzibari za neznachne pravoporushennya 1890 r David Livingston opisuvav rabotorgivlyu v rajoni Velikih afrikanskih ozer yaki vin vidvidav u seredini XIX stolittya perebilshiti ce zlo prosto nemozhlivo 19 chervnya 1866 mi projshli povz mertvu zhinku priv yazanu za shiyu do dereva Miscevi lyudi poyasnili sho vona bula ne zmozi jti v nogu z inshimi rabami i yiyi gospodar virishiv sho vona ne povinna buti nichiyeyu vlasnistyu 26 chervnya mi projshli povz rabinyu yaka otrimala nozhove poranennya za te sho ne mogla jti dali 27 go chervnya 1866 roku u cej den mi natrapili na lyudinu yaka pomerla vid golodu Piznishe Odin z nashih tovarishiv znajshov bagato ponivechenih rabiv pokinutih svoyimi gospodaryami bez yizhi voni buli zanadto slabki shob skazati zvidki voni vzyalisya deyaki z nih buli zovsim malenkimi XX stolittya Pid chas Drugoyi sudanskoyi gromadyanskoyi vijni 1983 2005 bulo ponevoleno i prodano v rabstvo vid 14 000 do 200 000 osib V Mavritaniyi rabstvo bulo skasovano zakonami prijnyatimi u 1905 1961 i 1981 Zakon pro kriminalne pokarannya za rabovlasnictvo buv prijnyatij v serpni 2007 roku Za ocinkami do 600 000 mavritanciv abo 20 vid naselennya Mavritaniyi perebuvali v rabstvi abo v umovah do nih nablizhenih Porivnyano nedavno rabstvo bulo zaboronena Katari 1952 Saudivskij Araviyi i Yemeni 1962 ta v Omani 1970 Istorichnij i geografichnij kontekstIslamskij svit Nevilnichij rinok u 13 stolitti u Yemeni Za zakonami islamskogo shariatu rabstvo dozvolyalosya ale bulo zaboroneno peretvoryuvati musulman na rabiv tomu rabami v pershu chergu stavali lyudi yaki zhili v prikordonnih rajonah musulmanskogo svitu Piznishe v rabotorgvilyu vklyuchilisya inshi regioni svitu vklyuchayuchi Centralnu Aziyu i Yevropu ale v suchasnu epohu rabi v osnovnomu postavlyalisya z Afriki Zgidno z zakonom shariatu rabam bulo dozvoleno zaroblyati na zhittya yaksho voni hotili cogo A vlasnik raba buv zobov yazanij zabezpechiti ce bazhannya Rabovlasnik takozh ne mav prava zmushuvati nevilnika zaroblyati groshi dlya nogo zvichajno yaksho ne bula ukladena ugoda mizh nim i jogo vlasnikom V ramkah islamskoyi civilizaciyi bula dobre rozvinena merezha mist i oazisnih torgovih centriv z rinkomami Ci naseleni punkti buli z yednani mizh soboyu sistemoyu dorig yaki peretinayut posushlivi rajoni i pusteli Mizh naselenimi punktami tovari perevozilisya karavanami a rabi buli chastinoyu cogo karavannogo ruhu Na vidminu vid atlantichnoyi rabotorgivli de spivvidnoshennya cholovikiv i zhinok bulo 2 1 abo 3 1 V arabskomu sviti stavlennya do zhinok bulo inshim Tomu kilkist zhinok yaki prodavalisya v rabstvo bulo znachnim Nevilnichij rinok v Kayiri Malyunok Devida Robertsa priblizno v 1848 roci Marshruti rabototorgivli v Africi v serednovichchya Osnovni marshruti Za danimi profesora Ibragima Baba Kake isnuvalo chotiri osnovnih marshruti rabototorgivli do arabskogo svitu vid Shodu do zahodu Afriki vid Magribu do Sudanu vid Tripolitaniyi do centralnogo Sudanu i Yegiptu i do Blizkogo Shodu Karavanni marshruti stvoreni v IX stolitti prohodili cherez oazi Sahari Tradicijne arabske sudno dau vikoristovuvalosya dlya perevezennya vantazhiv v Oman Istoriki znayut malo pro morski shlyahi Dokazami sluguyut dokumenti ta usna narodna tvorchist zokrema perekazi ta kazki Perevezennya rabiv vodnim transportom znachno rozshirilo geografiyu torgivli Rabiv pochali dopravlyati do Indiyi i navit Kitayu Istorichni teksti XII stolittya govoryat sho u bilshosti zamozhnih simej u kantoni buli chorni rabi yakih za zovnishnij viglyad vvazhali dikunami abo demonami Barter Mushli vikoristovuvalis u yakosti groshej v rabotorgivli Rabi chasto buli obminyani na ob yekti riznogo rodu v Sudani voni buli na tkanini lyusterka i tak dali V Magribi na konej U mistah v pustelyah na vidrizi tkanini keramiku venecijske sklo namisto barvniki dorogocinne kaminnya zolotimi monetami Nevilnicki rinki i yarmarki Nevilnichij rinok v Hartumi Sudan gr 1876 Ponevoleni afrikanciv buli prodani v mistah arabskogo svitu V 1416 roci Al Makrizi rozpoviv yak palomniki sho pribuvayut z Takrur nedaleko vid richki Senegal privezli 1 700 rabiv v Mekku U Pivnichnij Africi veliki nevilnicki rinki buli v Marokko Alzhiri Tripoli ta Kayiri Prodazh provodivsya v gromadskih miscyah abo na bazarah Potencijni pokupci retelno pereviryali kram Pereviryavsya stan zdorov ya lyudini yaku chasto rozdyagali do gola U Kayiri ugodi pov yazani z yevnuhami i nalozhnicyami vidbuvalisya u privatnih budinkah Cini variyuvalisya v zalezhnosti vid yakosti raba Mista i porti sho zajmalisya rabotorgivleyu Pivnichna Afrika Tanzher Marokko Marrakesh Marokko Alzhir Alzhir Tripoli Liviya Kayir Yegipet Asuan Yegipet Zahidna Afrika Aoudaghost Mavritaniya Timbuktu Mali Gao Mali Bilma Niger Kano Nigeriya Primorski mista i teritoriyi Bagamojo Tanzaniya Zanzibar Tanzaniya Kilvu Tanzaniya Sofala Bejra Mozambik Mombasa Keniya Somalijskij pivostriv Assab Eritreya Massavu Eritreya Nefasit Eritreya Tadzhuru Dzhibuti Zejlya Somali Mogadisho Somali Kismajo Somali Aravijskij Pivostriv Dzhidda Saudivska Araviya Zabid Yemen Muskat Oman Aden Yemen Sokotra Indijskij Okean Indijskij Okean Debalceve Sind Pakistan Karachi Provinciya Sind Pakistan V Goteli Indiya Surat Indiya Mandvi Kach Indiya SpadshinaIstoriya rabotorgivli porodili chislenni superechki sered istorikiv Fahivci ne viznachilisya iz kilkistyu afrikanciv prodanih v rabstvo ce vazhko virishiti cherez vidsutnist dostovirnih statistichnih danih tak yak v seredni chasi ne vivsya perepis naselennya Africi Arhivni materiali transatlantichnoyi torgivli v XVI XVIII stolittyah mozhut sluguvati dzherelami Ale ci dokumenti chasto falsifikuvali kilkist perevezenih rabiv Luyis Felipe de Alensandro stverdzhuye sho z Afriki bulo vivezeno mizh VIII i XIX stolittyami bilshe 8 miljoniv rabiv uzdovzh shidnogo i transsaharskogo marshrutiv Na osnovi praci Ralfa Ostina bula viznachena cifra v 17 miljoniv afrikanciv ponevolenih v toj zhe chas i z togo zh regionu Ronald Segal viznachiv kilkist prodanih v rabstvo mizh 11 5 14 miljoniv Za inshimi ocinkami blizko 11 2 miljona cholovik V suchasnomu sviti sposterigayetsya znachnij genetichnij vpliv na arabiv po vsomu arabskomu sviti afrikanskogo genomu Pervinni dzherelaSerednovichni arabski dzherela 1816 r ilyustraciyi hristiyanski rabi v Alzhiri Ci navodyatsya v hronologichnomu poryadku Vcheni i geografi z arabskogo svitu buli podorozhi po Africi z chasiv Muhammeda v VII stolitti Al Masudi pomer 957 Luki zoloti abo kopalni samocvitiv dovidkove kerivnictvo dlya geografiv ta istorikiv musulmanskogo svitu Avtor podorozhuvav po vsomu arabskomu svitu a takozh pobuvav na Dalekomu Shodi Yakubi IX stolittya Kitab al Buldan abo kniga krayini Avraam Ben Yakiv Ibragim ibn Yakub X stolittya yevrejskij kupec z Kordovi Al Bakri avtor Kitab al Masalik ual Mamalik abo kniga shlyahiv i carstv opublikovani v Kordovi blizko 1068 daye nam informaciyu pro berberiv i yihnyu diyalnost avtor zbirav svidchennya ochevidciv pro teritoriyu na pivden vid karavannih shlyahiv Muhammad al Idrisi pomer blizko 1165 opis Afriki ta Ispaniyi Ibn Battuta pomer blizko 1377 marokkanskij geografa yakij pobuvav v Africi pivdennishe pusteli Sahari v Gao i Tombuktu Podarunok dlya tih hto spoglyadaye chudesa mist i chudesa podorozhej Ibn Haldun pomer u 1406 R istorik i filosof z Pivnichnoyi Afriki Jogo vvazhayut istorikom arabskogo berberskogo i Perskogo suspilstva Vin ye avtorom Mukaddime abo istorichni Prolegomeni ta istoriyi berberiv Al Magrizii pomer u 1442 roci yegipetskij istorik Jogo osnovnij vnesok ce jogo opis rinkiv Kayira Lev Afrikanskij pomer blizko 1548 avtor Descrittione Dell Afrika abo opis Afriki ridkisnij opis Afriki Rifa a al Tahtavi 1801 1873 pereklav serednovichni tvori z geografiyi ta istoriyi Jogo robota stosuyetsya v osnovnomu musulmanskogo Yegiptu Dzhozef Kuok vidav zbirku arabski dzherel pro Zahidnu Afriku mizh VIII i XVI stolittmi Parizh 1975 Yevropejskij teksti 16 19 st Zhoao de Kastro Rotejro Dorozhnya karta Lissabona 1538 Dzhejms Bryus 1730 1794 Podorozhi shob viyaviti dzherelo Nilu 1790 Rene Caillie 1799 1838 Shodennik poyizdki do Tombuktu Robert Adams Rozpovid Roberta Adamsa 1816 Mungo Park 1771 1806 Podorozhi v glib Afriki 1816 Iogann Lyudvig Burkhardt 1784 1817 Podorozhi po Nubiyi 1819 Genrih Bart 1821 1865 Podorozhi i vidkrittya v Pivnichnij i Centralnij Africi 1857 Richard Frensis Berton 1821 1890 Ozera regioniv Centralnoyi Afriki 1860 Devid Livingston 1813 1873 Turistichni notatki 1866 1873 Genri Morton Stenli 1841 1904 Cherez temnij kontinent 1878 Inshi dzherela Istorichni rukopisi taki yak Tarih al Sudan Adalit Futuh al Habash Abissinskij Kebra Nagast a takozh rizni arabski pisemni dokumenti Afrikanska usna tvorchist Hronika Kilva fragmenti XVI stolittya Numizmatika analiz monet ta yih poshirennya Arheologiya arhitektura torgovih postiv i mist pov yazanih z rabotorgivleyu Ikonografiya arabski i perski miniatyuri u velikih bibliotekah Yevropejski gravyuri periodu rabotorgivli i deyaki bilsh suchasni Fotografiyi XIX stolittyaDiv takozhBerberska rabotorgivlya Transatlanticha rabotorgivlya Bile rabstvo Mamlyuk musulmanski voyini i praviteli rabskogo pohodzhennyaPosilannyaCya stattya bula spochatku perekladena z francuzkoyi berit uchast u viki statti fr 19 travnya 2006 roku Gwyn Campbell The Structure of Slavery in Indian Ocean Africa and Asia 1 edition Routledge 2003 p ix Ochiengʼ William Robert 1975 East African Literature Bureau s 76 Arhiv originalu za 29 lipnya 2020 Procitovano 15 travnya 2015 Jeff Grabmeier 8 bereznya 2004 researchnews osu edu Columbus Ohio OSU News Research Archive Arhiv originalu za 25 July 2011 Procitovano 15 travnya 2015 Based on records for 27 233 voyages that set out to obtain slaves for the Americas Stephen Behrendt Transatlantic Slave Trade Africana The Encyclopedia of the African and African American Experience New York Basic Civitas Books 1999 ISBN 0 465 00071 1 Volter Rodni ru knowledgr com Procitovano 14 lipnya 2019 Zamani A Survey of East African History East African Publishing House 1974 p 104 BBC 3 veresnya 2001 Arhiv originalu za 25 May 2017 F R C Bagley et al The Last Great Muslim Empires Brill 1997 p 174 History world org Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 23 bereznya 2016 Web archive org Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2009 Procitovano 23 bereznya 2016 Noel King ed Ibn Battuta in Black Africa Princeton 2005 p 54 s 62 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2019 s 653 654 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 9 serpnya 2017 Procitovano 23 bereznya 2016 Tinniswood Adrian 2011 Pirates of Barbary Corsairs Conquests and Captivity in the Seventeenth Century Mediterranean BBC Arhiv originalu za 25 kvitnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2016 Christopher Hitchens Spring 2007 Manhattan Institute for Policy Research Inc Arhiv originalu za 25 veresnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2016 Muhammad A J Beg The serfs of Islamic society under the Abbasid regime Islamic Culture 49 2 1975 p 108 Owen Rutter 1986 Oxford University Press s 140 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2019 Raymond Aaron Silverman 1983 History art and assimilation the impact of Islam on Akan material culture University of Washington s 51 Noel Quinton King 1971 Christian and Muslim in Africa Harper amp Row s 22 Manning 1990 p 10 Web archive org 28 chervnya 2010 Arhiv originalu za 28 chervnya 2010 Procitovano 23 bereznya 2016 Susi O Neill www pilotguides com Arhiv originalu za 25 grudnya 2008 Procitovano 29 kvitnya 2015 Kevin Mwachiro 30 bereznya 2007 Nairobi BBC Arhiv originalu za 25 lyutogo 2011 Procitovano 29 kvitnya 2015 Mintz S Digital History Slavery Facts amp Myths Jay Spaulding Medieval Christian Nubia and the Islamic World A Reconsideration of the Baqt Treaty International Journal of African Historical Studies XXVIII 3 1995 Alistair Boddy Evans Central Africa Republic Timeline Part 1 From Prehistory to Independence 13 August 1960 A Chronology of Key Events in Central Africa Republic 23 kvitnya 2013 u Wayback Machine About com Labbe Theola 11 sichnya 2004 The Washington Post Arhiv originalu za 24 lipnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2015 Davis Robert Christian Slaves Muslim Masters White Slavery in the Mediterranean the Barbary Coast and Italy 1500 1800 1 24 lipnya 2015 u Wayback Machine Adams Charles Hansford 2005 The Narrative of Robert Adams A Barbary Captive New York Cambridge University Press s xlv xlvi ISBN 978 0 521 603 73 7 The Cambridge World History of Slavery Volume 3 AD 1420 AD 1804 nationalgeographic com 17 zhovtnya 2002 Arhiv originalu za 6 December 2007 Procitovano 15 travnya 2015 Manning Patrick 1990 Slavery and African Life Occidental Oriental and African Slave Trades African Studies Series London Cambridge University Press Ebooks adelaide edu au 25 serpnya 2015 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 23 bereznya 2016 The Last Journals of David Livingstone in Central Africa from 1865 to His Death Continued by a Narrative of His Last Moments and Sufferings Obtained from His Faithful Servants Chuma and Susi Cambridge University Press 15 veresnya 2011 s 56 62 Procitovano 25 kvitnya 2019 US Department of State 22 travnya 2002 Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 20 bereznya 2014 Reuters Editorial 22 bereznya 2007 Reuters com Arhiv originalu za 10 sichnya 2009 Procitovano 23 bereznya 2016 BBC News 9 serpnya 2007 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2020 Procitovano 23 bereznya 2016 The Abolition season 3 chervnya 2011 u Wayback Machine BBC World Service Miers Suzanne 21 bereznya 2018 Rowman Altamira Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 21 bereznya 2018 bbc co uk Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2018 Alexander J 2001 Islam Archaeology and Slavery in Africa World Archaeology 33 1 44 60 doi 10 1080 00438240126645 JSTOR 827888 David D Laitin Politics Language and Thought The Somali Experience University Of Chicago Press 1977 p 52 Luiz Felipe de Alencastro Traite in Encyclopaedia Universalis 2002 corpus 22 page 902 Ralph Austen African Economic History 1987 Quoted in Ronald Segal s Islam s Black Slaves 14 kvitnya 2013 u Wayback Machine Adam Hochschild 4 bereznya 2001 New York Times Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2012 Maddison Angus Contours of the world economy 1 2030 AD Essays in macro economic history Oxford University Press 2007 Botelho Alyssa New Scientist Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 14 lipnya 2019 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2010 Procitovano 14 lipnya 2019 Shaban M A 1976 Cambridge Cambridge University Press s 100 ff ISBN 978 0 521 21198 7 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2019 Podalshe chitannyaEdvard A Alpers Shidno Afrikanskoyi Rabotorgivli Berkli 1967 Ibn Haldun v Mukaddime trans F Rozental Ed H N Daud Prinston 1967 Gordon Myurrej rabstvo v arabskomu sviti Nyu Jork 1989 Habib Akande sho osvitlyuye temryavu negriv ta vihidciv z Pivnichnoyi Afriki v Islami ta Ha 2012 Bernard Lyuyis gonka i rabstvo na Blizkomu Shodi OUP 1990 LAL S K 1994 Musulmanski rabovlasnickij lad v serednovichnij Indiyi Nyu Deli Prakashan Aditya Patrik Menning rabstva i afrikanskoyi zhittya Zahidnoyi Shidnoyi ta afrikanskoyi rabotorgivli Kembridzh 1990 Pavlo E Lavdzhoj peretvorennya v rabstvi istoriya rabstva v Africi Kembridzh 2000 Allan R B Fisher rabstvo i musulmanske suspilstvo v Africi Ed K Horst London 1970 2 e vidannya 2001 rik Afrikanskoyi diaspori v krayinah Seredzemnomor ya Islamu Prinston seriyi na Blizkomu Shodi Yeva Troutt Pauell redaktor Dzhon O Hunwick redaktor Prinston 2001 Ronald Segal Islamu chornih rabiv Atlantik buks London 2002 Robert S Devis hristiyanski rabi musulmanski majstra Bile rabstvo v Seredzemnomor yi Barbari uzberezhzhi ta Italiyi 1500 1800 Palgrejv Makmillan London 2003 ISBN 978 1 4039 4551 8 2001 ISBN 978 1571812650 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2015 Procitovano 26 travnya 2015 PosilannyaRobert Davis BBC Arhiv originalu za 25 kvitnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2015 BBC Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 29 kvitnya 2015 www britannica com Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 29 kvitnya 2015 iAbolish Org 17 sichnya 2022 u Wayback Machine Amerikanske antirabovladelcheskoe grupi AASG osobliva uvaga pridilyayetsya pivnichno afrikanskih rabiv 17 sichnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ