Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трансатлантична работоргівля — процес вивезення негрів-рабів з Африки (в більшості випадків з Західної Африки і басейну річки Конго) для роботи на плантаціях Північної і Південної Америки — на територію сучасних Бразилії, півдня США, Карибських островів, Колумбії і Еквадору. Складав невід'ємну частину так званій Трикутній торгівлі.
ООН називає трансатлантичну работоргівлю одним з найгрубіших порушень прав людини в історії людства. Це найбільший акт депортації населення, коли протягом 400 років було переміщено понад 17 мільйонів осіб.
«Трикутник работоргівлі»
З відкриттям нових земель в західній півкулі європейським колонізаторам потрібні були робочі ресурси для їх освоєння. Джерелом працьовитих рук стали землі Західної Африки і басейну Конго, де під час етнічних конфліктів або цілеспрямованого викрадення безліч людей ставали рабами. Європейські кораблі, навантажені товарами, прямували до африканських берегів, де за свій вантаж отримували «живий товар», з яким здійснювали подорож через Атлантичний океан в Новий світ. Тут раби продавались, а в Європу вивозилася продукція, вироблена їх працею: тютюн, цукор, бавовна, кава і ром. Утворився трикутний маршрут, що отримав назву «Трикутника работоргівлі». Ціна будь-якого товару (будь то раби, ром або цукор) на кожній ланці цього торгового ланцюга після перевезення зростала у кілька десятків разів, не тільки покриваючи торгові витрати, але й забезпечуючи збагачення.
Іноді для отримання максимального прибутку при перетині океану раби розміщувалися в тісноті та антисанітарії, в результаті чого, за оцінками, кожен шостий з них помирав по дорозі. При спалахах хвороби або під час повстань могло загинути до половини рабів. При цьому вже в Америці серед негрів зберігалась дуже висока смертність (в основному через інфекційні хвороби, особливо гарячку денге, малярію, а також венеричні захворювання).
Країни-учасниці
Участь у трансатлантичній торгівлі рабами брали в першу чергу колоніальні держави — Іспанія, Португалія, Нідерланди, Англія та Франція.
У північноамериканських колоніях, особливо у Вірджинії, англійці спочатку використовували як рабів шотландських і ірландських військовополонених. З початку XVI століття іспанці почали доставляти африканців в Вест-Індію, португальці — в Бразилію. Історія рабства в самій Африці налічує кілька тисячоліть, а поневолення негрів відбувалось ще в давніх цивілізаціях та культурах Північної, Північно-Східної Африки і Близького Сходу.
Африканці як раби на територію нинішніх США були вперше завезені в 1620 році, причому англійський уряд нав'язав їх колоніям, ввівши монополію. Поступово розвинулася ціла система работоргівлі. Протягом XVI—XVII століть торгівля рабами становила королівський привілей, передавалася приватним особам, здебільшого як монополія, із зобов'язанням доставити в колонії певну кількість рабів у певний час. Доходи від работоргівлі і рабської праці на американських плантаціях становили основу процвітання багатьох європейських міст. Розквіт торгівлі неграми склав підґрунтя для великих торгових компаній в Голландії, Франції і Англії в 1621—1631 роках, які отримали привілеї на вивезення рабів із західної Африки, на просторі від тропіка Рака до мису Доброї Надії.
Виходячи з великої економічної вигоди, работоргівля вважалася морально виправданою і навіть благом, а рабовласницькі закони підносили як захист від зловживань. Французький «Чорний кодекс» 1685 року встановлював права і обов'язки рабів і рабовласників та передбачав жорстокі покарання для рабів. У 1698 році англійський парламент дозволив приватним особам займатися работоргівлею.
При цьому європейці зазвичай лише купували «живий товар» в колоніальних містечках-факторіях на африканському узбережжі, не беручи участь у самому процесі «відлову» рабів. Раби виводилися до берега караванами, зв'язаними по руках і з накладеними на шиї дерев'яними колодками. Всього в британські колонії в Північній Америці, а пізніше в США було доставлено близько 13 мільйонів рабів з Африки.
Великомасштабне проникнення європейців вглиб Африки розпочинається лише в другій половині XIX століття, до цього Африка за межами узбережжя була практично невідома європейцям.
Скасування трансатлантичної работоргівлі
У XVIII столітті почалась активна кампанія з інформування суспільства про нелюдські умови, в яких раби транспортуються з Африки до Америки. Лідерами протестів стали релігійні і громадські організації, такі як американські квакери.
Переломним моментом стало повстання рабів на Гаїті в 1791—1804 роках. За результатами колонія отримала незалежність від Франції, а європейські держави побачили небезпеку в подальшому збільшенні кількості рабів. В Парламенті Великої Британії перший білль про заборону работоргівлі був запропонований Вільямом Вілберфорсом (William Wilberforce, 1759—1833) в 1791 році, але не був підтриманий при голосуванні. В 1798 році виникло перше протиневільниче товариство «Африканська Асоціація». На його вимогу британський Парламент призначив комісію для дослідження становища африканських рабів, результатом чого став перший акт для полегшення їхнього становища. Помітною стала англійська «Спільнота за викорінення работоргівлі». Стимулом для широкої дискусії про становище рабів у колоніях стала автобіографія [ru], хоча, як вважають сучасні дослідники, багато що в його книзі вигадано. Поступово ставлення до работоргівлі в суспільстві ставало все більш негативним.
Нові економічні умови в Європі знизили важливість колоній, що стало ще одним поштовхом для початку згортання трансатлантичної работоргівлі.
На початку XIX століття трансатлантична работоргівлі поступово заборонялась. Ринки Американського континенту були досить насичені. Негри, які були хрещені, розмовляли на європейських (або креольських) мовах і адаптовані до життя на плантаціях, цінувались значно вище ніж «дикі» африканці. Біле населення обох Америк було невдоволено різким збільшенням частки чорношкірого населення, що стало загрожувати їх домінуванню на Американському континенті.
В 1807 році президент США Томас Джефферсон підписав закон про скасування рабства. 25 березня 1807 року британський Парламент прийняв «Акт про скасування работоргівлі» (Abolition of the Slave Trade Act). За ними протягом кількох років від работоргівлі відмовилися інші європейські країни, одночасно забороняючи і рабство. Остаточне скасування трансатлантичної работоргівлі відбулось в кінці XIX століття, коли рабство заборонили Куба в 1886 році і Бразилія в 1888 році.
На міждержавному рівні Великій Британії в цьому напрямку активно протидіяли Іспанії та Португалії, що побоювалися банкрутства своїх колоній після негайного припинення надходження темношкірих рабів. Приєднувалась до них і Франція, що не бажала посилення морської могутності Англії наданням, у мирний час, англійським крейсерам права огляду і обшуку підозрілих кораблів, що плавають в африканських водах. Але поступово деякі морські держави організували наглядові ескадри і надали союзним сторонам право огляду та арешту підозрілих суден.
У складі британського флоту була утворена спеціальна Західноафриканська ескадра, що займалася в числі іншого захопленням суден работоргівців. 15 травня 1820 Конгрес США прирівняв работоргівлю до піратства, що карається стратою, однак обшук американських суден іноземними громадянами не допускався. З 1820 року до боротьби з работоргівлею в африканських водах приєдналися кораблі військового флоту США.
Уряд США спробував налагодити вивезення звільнених рабів назад в Африку, де для них була створена спеціальна колонія Ліберія. Аналогічну колонію для звільнених рабів французи створили в 1843 році на території нинішнього Габону.
За британо-португальською угодою в Сьєрра-Леоне була утворена спільна комісія для перевірки суден, що займалися або підозрювалися в работоргівлі. Це мало важливе значення, оскільки саме на португальські колонії на початку XIX століття припадало близько 43 % всього експорту африканських рабів. З червня 1819 до кінця 1840 змішані комісії у Сьєрра-Леоне за участю іспанців, португальців і бразильців розглянули справи про 425 суден работоргівців, захоплених британської ескадрою. У ході цих розглядів були звільнені 59 341 рабів.
Оскільки британська ескадра спочатку не мала права захоплювати судна, на яких не знаходили рабів, то багато капітанів суден з рабами стали викидати їх за борт при наближенні британців. Однак з 1835 року британським капітанам було дозволено затримувати работорговців на підставі непрямих доказів. З посиленням оглядів не погодився уряд Португалії, що вважав, що наявність на борту кайданів і великих котлів для варіння рису не може бути приводом для затримання судна. Проте Велика Британія змусила Португалію 3 липня 1842 підписати договір, що визнавав право на захоплення суден работорговців навіть за відсутності на них рабів. Аналогічні інструкції були в 1849 році дані і американським кораблям.
День скасування трансатлантичної работоргівлі
28 листопада 2006 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 25 березня 2007 року в якості Міжнародного дня святкування 200-річчя скасування трансатлантичної работоргівлі.
Див. також
Примітки
- Осознание трагедии — путь к преодолению её последствий. ООН. Процитовано 27 жовтня 2015.
Література
- Рено Ф., Навіть С. Африканські раби в далекому і недавньому минулому / Франсуа Рено, Серж Навіть; Пров. з франц. М. Б. Горнунга; Відп. ред. К. Е. Куббель; Інститут сходознавства АН СРСР. — М: Наука. Головна редакція східної літератури, 1991. — 216 с. — (Розповіді про країни Сходу). — 5000 примірників — ISBN 5-02-016600-6.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (травень 2024) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transatlantichna rabotorgivlya proces vivezennya negriv rabiv z Afriki v bilshosti vipadkiv z Zahidnoyi Afriki i basejnu richki Kongo dlya roboti na plantaciyah Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki na teritoriyu suchasnih Braziliyi pivdnya SShA Karibskih ostroviv Kolumbiyi i Ekvadoru Skladav nevid yemnu chastinu tak zvanij Trikutnij torgivli Regioni Afriki zvidki provodivsya viviz rabiv cherez Atlantiku OON nazivaye transatlantichnu rabotorgivlyu odnim z najgrubishih porushen prav lyudini v istoriyi lyudstva Ce najbilshij akt deportaciyi naselennya koli protyagom 400 rokiv bulo peremisheno ponad 17 miljoniv osib Trikutnik transatlantichnoyi torgivli XVII XVIII stolittyah Trikutnik rabotorgivli Dokladnishe Trikutnikova torgivlya Z vidkrittyam novih zemel v zahidnij pivkuli yevropejskim kolonizatoram potribni buli robochi resursi dlya yih osvoyennya Dzherelom pracovitih ruk stali zemli Zahidnoyi Afriki i basejnu Kongo de pid chas etnichnih konfliktiv abo cilespryamovanogo vikradennya bezlich lyudej stavali rabami Yevropejski korabli navantazheni tovarami pryamuvali do afrikanskih beregiv de za svij vantazh otrimuvali zhivij tovar z yakim zdijsnyuvali podorozh cherez Atlantichnij okean v Novij svit Tut rabi prodavalis a v Yevropu vivozilasya produkciya viroblena yih praceyu tyutyun cukor bavovna kava i rom Utvorivsya trikutnij marshrut sho otrimav nazvu Trikutnika rabotorgivli Cina bud yakogo tovaru bud to rabi rom abo cukor na kozhnij lanci cogo torgovogo lancyuga pislya perevezennya zrostala u kilka desyatkiv raziv ne tilki pokrivayuchi torgovi vitrati ale j zabezpechuyuchi zbagachennya Inodi dlya otrimannya maksimalnogo pributku pri peretini okeanu rabi rozmishuvalisya v tisnoti ta antisanitariyi v rezultati chogo za ocinkami kozhen shostij z nih pomirav po dorozi Pri spalahah hvorobi abo pid chas povstan moglo zaginuti do polovini rabiv Pri comu vzhe v Americi sered negriv zberigalas duzhe visoka smertnist v osnovnomu cherez infekcijni hvorobi osoblivo garyachku denge malyariyu a takozh venerichni zahvoryuvannya Krayini uchasniciUchast u transatlantichnij torgivli rabami brali v pershu chergu kolonialni derzhavi Ispaniya Portugaliya Niderlandi Angliya ta Franciya U pivnichnoamerikanskih koloniyah osoblivo u Virdzhiniyi anglijci spochatku vikoristovuvali yak rabiv shotlandskih i irlandskih vijskovopolonenih Z pochatku XVI stolittya ispanci pochali dostavlyati afrikanciv v Vest Indiyu portugalci v Braziliyu Istoriya rabstva v samij Africi nalichuye kilka tisyacholit a ponevolennya negriv vidbuvalos she v davnih civilizaciyah ta kulturah Pivnichnoyi Pivnichno Shidnoyi Afriki i Blizkogo Shodu Afrikanci yak rabi na teritoriyu ninishnih SShA buli vpershe zavezeni v 1620 roci prichomu anglijskij uryad nav yazav yih koloniyam vvivshi monopoliyu Postupovo rozvinulasya cila sistema rabotorgivli Protyagom XVI XVII stolit torgivlya rabami stanovila korolivskij privilej peredavalasya privatnim osobam zdebilshogo yak monopoliya iz zobov yazannyam dostaviti v koloniyi pevnu kilkist rabiv u pevnij chas Dohodi vid rabotorgivli i rabskoyi praci na amerikanskih plantaciyah stanovili osnovu procvitannya bagatoh yevropejskih mist Rozkvit torgivli negrami sklav pidgruntya dlya velikih torgovih kompanij v Gollandiyi Franciyi i Angliyi v 1621 1631 rokah yaki otrimali privileyi na vivezennya rabiv iz zahidnoyi Afriki na prostori vid tropika Raka do misu Dobroyi Nadiyi Vihodyachi z velikoyi ekonomichnoyi vigodi rabotorgivlya vvazhalasya moralno vipravdanoyu i navit blagom a rabovlasnicki zakoni pidnosili yak zahist vid zlovzhivan Francuzkij Chornij kodeks 1685 roku vstanovlyuvav prava i obov yazki rabiv i rabovlasnikiv ta peredbachav zhorstoki pokarannya dlya rabiv U 1698 roci anglijskij parlament dozvoliv privatnim osobam zajmatisya rabotorgivleyu Pri comu yevropejci zazvichaj lishe kupuvali zhivij tovar v kolonialnih mistechkah faktoriyah na afrikanskomu uzberezhzhi ne beruchi uchast u samomu procesi vidlovu rabiv Rabi vivodilisya do berega karavanami zv yazanimi po rukah i z nakladenimi na shiyi derev yanimi kolodkami Vsogo v britanski koloniyi v Pivnichnij Americi a piznishe v SShA bulo dostavleno blizko 13 miljoniv rabiv z Afriki Velikomasshtabne proniknennya yevropejciv vglib Afriki rozpochinayetsya lishe v drugij polovini XIX stolittya do cogo Afrika za mezhami uzberezhzhya bula praktichno nevidoma yevropejcyam Skasuvannya transatlantichnoyi rabotorgivliU XVIII stolitti pochalas aktivna kampaniya z informuvannya suspilstva pro nelyudski umovi v yakih rabi transportuyutsya z Afriki do Ameriki Liderami protestiv stali religijni i gromadski organizaciyi taki yak amerikanski kvakeri Perelomnim momentom stalo povstannya rabiv na Gayiti v 1791 1804 rokah Za rezultatami koloniya otrimala nezalezhnist vid Franciyi a yevropejski derzhavi pobachili nebezpeku v podalshomu zbilshenni kilkosti rabiv V Parlamenti Velikoyi Britaniyi pershij bill pro zaboronu rabotorgivli buv zaproponovanij Vilyamom Vilberforsom William Wilberforce 1759 1833 v 1791 roci ale ne buv pidtrimanij pri golosuvanni V 1798 roci viniklo pershe protinevilniche tovaristvo Afrikanska Asociaciya Na jogo vimogu britanskij Parlament priznachiv komisiyu dlya doslidzhennya stanovisha afrikanskih rabiv rezultatom chogo stav pershij akt dlya polegshennya yihnogo stanovisha Pomitnoyu stala anglijska Spilnota za vikorinennya rabotorgivli Stimulom dlya shirokoyi diskusiyi pro stanovishe rabiv u koloniyah stala avtobiografiya ru hocha yak vvazhayut suchasni doslidniki bagato sho v jogo knizi vigadano Postupovo stavlennya do rabotorgivli v suspilstvi stavalo vse bilsh negativnim Novi ekonomichni umovi v Yevropi znizili vazhlivist kolonij sho stalo she odnim poshtovhom dlya pochatku zgortannya transatlantichnoyi rabotorgivli Na pochatku XIX stolittya transatlantichna rabotorgivli postupovo zaboronyalas Rinki Amerikanskogo kontinentu buli dosit nasicheni Negri yaki buli hresheni rozmovlyali na yevropejskih abo kreolskih movah i adaptovani do zhittya na plantaciyah cinuvalis znachno vishe nizh diki afrikanci Bile naselennya oboh Amerik bulo nevdovoleno rizkim zbilshennyam chastki chornoshkirogo naselennya sho stalo zagrozhuvati yih dominuvannyu na Amerikanskomu kontinenti V 1807 roci prezident SShA Tomas Dzhefferson pidpisav zakon pro skasuvannya rabstva 25 bereznya 1807 roku britanskij Parlament prijnyav Akt pro skasuvannya rabotorgivli Abolition of the Slave Trade Act Za nimi protyagom kilkoh rokiv vid rabotorgivli vidmovilisya inshi yevropejski krayini odnochasno zaboronyayuchi i rabstvo Ostatochne skasuvannya transatlantichnoyi rabotorgivli vidbulos v kinci XIX stolittya koli rabstvo zaboronili Kuba v 1886 roci i Braziliya v 1888 roci Na mizhderzhavnomu rivni Velikij Britaniyi v comu napryamku aktivno protidiyali Ispaniyi ta Portugaliyi sho poboyuvalisya bankrutstva svoyih kolonij pislya negajnogo pripinennya nadhodzhennya temnoshkirih rabiv Priyednuvalas do nih i Franciya sho ne bazhala posilennya morskoyi mogutnosti Angliyi nadannyam u mirnij chas anglijskim krejseram prava oglyadu i obshuku pidozrilih korabliv sho plavayut v afrikanskih vodah Ale postupovo deyaki morski derzhavi organizuvali naglyadovi eskadri i nadali soyuznim storonam pravo oglyadu ta areshtu pidozrilih suden U skladi britanskogo flotu bula utvorena specialna Zahidnoafrikanska eskadra sho zajmalasya v chisli inshogo zahoplennyam suden rabotorgivciv 15 travnya 1820 Kongres SShA pririvnyav rabotorgivlyu do piratstva sho karayetsya stratoyu odnak obshuk amerikanskih suden inozemnimi gromadyanami ne dopuskavsya Z 1820 roku do borotbi z rabotorgivleyu v afrikanskih vodah priyednalisya korabli vijskovogo flotu SShA Uryad SShA sprobuvav nalagoditi vivezennya zvilnenih rabiv nazad v Afriku de dlya nih bula stvorena specialna koloniya Liberiya Analogichnu koloniyu dlya zvilnenih rabiv francuzi stvorili v 1843 roci na teritoriyi ninishnogo Gabonu Za britano portugalskoyu ugodoyu v Syerra Leone bula utvorena spilna komisiya dlya perevirki suden sho zajmalisya abo pidozryuvalisya v rabotorgivli Ce malo vazhlive znachennya oskilki same na portugalski koloniyi na pochatku XIX stolittya pripadalo blizko 43 vsogo eksportu afrikanskih rabiv Z chervnya 1819 do kincya 1840 zmishani komisiyi u Syerra Leone za uchastyu ispanciv portugalciv i brazilciv rozglyanuli spravi pro 425 suden rabotorgivciv zahoplenih britanskoyi eskadroyu U hodi cih rozglyadiv buli zvilneni 59 341 rabiv Oskilki britanska eskadra spochatku ne mala prava zahoplyuvati sudna na yakih ne znahodili rabiv to bagato kapitaniv suden z rabami stali vikidati yih za bort pri nablizhenni britanciv Odnak z 1835 roku britanskim kapitanam bulo dozvoleno zatrimuvati rabotorgovciv na pidstavi nepryamih dokaziv Z posilennyam oglyadiv ne pogodivsya uryad Portugaliyi sho vvazhav sho nayavnist na bortu kajdaniv i velikih kotliv dlya varinnya risu ne mozhe buti privodom dlya zatrimannya sudna Prote Velika Britaniya zmusila Portugaliyu 3 lipnya 1842 pidpisati dogovir sho viznavav pravo na zahoplennya suden rabotorgovciv navit za vidsutnosti na nih rabiv Analogichni instrukciyi buli v 1849 roci dani i amerikanskim korablyam Den skasuvannya transatlantichnoyi rabotorgivli28 listopada 2006 roku Generalna Asambleya OON progolosila 25 bereznya 2007 roku v yakosti Mizhnarodnogo dnya svyatkuvannya 200 richchya skasuvannya transatlantichnoyi rabotorgivli Div takozhRabstvo v SShA Nevilnichij beregPrimitkiOsoznanie tragedii put k preodoleniyu eyo posledstvij OON Procitovano 27 zhovtnya 2015 LiteraturaReno F Navit S Afrikanski rabi v dalekomu i nedavnomu minulomu Fransua Reno Serzh Navit Prov z franc M B Gornunga Vidp red K E Kubbel Institut shodoznavstva AN SRSR M Nauka Golovna redakciya shidnoyi literaturi 1991 216 s Rozpovidi pro krayini Shodu 5000 primirnikiv ISBN 5 02 016600 6 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2024