Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Занзібар Унгуджа суах Unguja також часто використовується назва Зан

Унгуджа

Унгуджа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Занзібар.

Унгуджа (суах. Unguja), також часто використовується назва Занзіба́р  — найбільший острів архіпелагу Занзібар в Індійському океані біля східно-африканського узбережжя. Разом з іншими островами архіпелагу утворює автономію Занзібар в складі країни Танзанія.

Унгуджа або Занзібар
Місцева назва: Unguja
image
Кам'яне місто з султанським палацом на березі
Географія
image
Розташування Індійський океан
Координати 6°08′03″ пд. ш. 39°18′59″ сх. д. / 6.13417° пд. ш. 39.31639° сх. д. / -6.13417; 39.31639
Площа 1666 км²
Адміністрація
image Танзанія
Найбільше місто Занзібар (205.870, 2002)
Демографія
Населення 896 721 чол. (2012)
Аборигени суахілі

Загальні відомості

Площа Унгуджи — 1.651 км². Острів переважно рівнинний, оточений кораловими рифами. Поширений карст. Клімат — субекваторіальний, теплий, з дуже високою вологістю. У флорі переважають чагарникові зарості, на узбережжі — мангрові ліси. У фауні представлені ендеміки. У той же час є декотрі материкові види, що примандрували на острів під час останнього льодовикового періоду, наприклад, занзібарський леопард, якого декотрі вчені вважають уже зниклим. На Унгуджі вирощують гвоздикове дерево, кокосову пальму тощо. Центр міжнародного туризму. Головне та найбільше місто та порт — Занзібар (206 тис. мешканців, 2006).

Основна етнічна група Унгуджи  — суахілі (один з небагатьох регіонів Східної Африки, де вони складають більшість населення). За віросповіданням населення є здебільшого мусульманами (ібадитами та сунітами) (до 88 % населення), решта — послідовники африканських традиційних культів, християни тощо. Занзібарське суспільство відзначається значною консервативністю.

Історія

Докладніше:

Згідно з археологічними свідченнями, острів був постійно заселений щонайменше 20 тисяч років. Імовірно Унгуджа під назвою Менуфія згадується в давньогрецькому географічному творі Періпл Еритрейського моря. У I тисячолітті н. е. острів відвідували індійські, арабські та перські купці. У 1107 році на півночі була побудована перша мечеть в південній півкулі — мечеть Кізімказі. У 1505 році весь занзібарський архіпелаг перейшов під контроль Португалії, а в 1698 — під контроль Оману. Найбільшого розквіту султанат Оман досяг у першій половині XIX століття за султана . У 1840 році Саїд ібн Султан переніс столицю в Кам'яне місто на острові Унгуджа. Унгуджа в його правління була найбільшим торговим центром, де велася торгівля по всьому Індійському океану, в першу чергу рабами і гвоздикою, яку вирощували на плантаціях прямо на острові.

Після смерті Саїда ібн Султана в 1856 році Занзібарський султанат і Оман стали двома незалежними султанатами. У 1890 році острів в складі Занзібару став британським протекторатом, а в грудні 1963 року отримав незалежність від Великої Британії. На початку 1964 року в ході монархія була повалена, і проголошена Народна Республіка Занзібар і Пемба. У квітні 1964 року Республіка Занзібар і Пемба об'єдналася з Танганьїкою, ставши автономним регіоном у складі держави Танзанія.

Адміністративний поділ

Острів Занзібар поділяється на 3 регіони:

№ Регіон (мкоа) Суахілі Англ. Адм. центр Площа,
км²		 Населення,
чол. (2012)		 Щільність,
чол./км²
1 Занзібар Північний Kaskazini Unguja Zanzibar North Region Мкокотоні 470 187 455 398,84
2 Занзібар Південний Kusini Unguja Zanzibar Central/South Region Коані 854 115 588 135,35
3 Занзібар Західний Mjini Magharibi Zanzibar Urban/West Region Занзібар 230 593 678 2581,21
Острів Занзібар Zanzibar Zanzibar Island Занзібар 1 554 896 721 577,04

У свою чергу, кожна область має по 2 округи. Тобто, всього 6 округів:

  • Касказіні «А» або Північний «А» ( Kaskazini «A» ) — північ Північного Занзібару (105 780 осіб, 2012),
  • Касказіні «Б» або Північний «Б» ( Kaskazini «B» ) — південь Північного Занзібару (81 675 осіб, 2012),
  • Каті (Kati) або Центральний Занзібар (76 346 осіб, 2012),
  • Кусіні (Kusini) або Південний Занзібар (39 242 осіб, 2012),
  • Магарібі (Magharibi) або Західний Занзібар (370 645 осіб, 2012),
  • Мжіні (Mjini) або Занзібар-місто (223 033 осіб, 2012).

Галерея

  • image
    Арабський форт у Занзібарі
  • image
    Куточок Кам'яного міста
  • image
    Східне узбережжя Занзібару
  • image
    Занзібарський пляж

Джерела і посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Zanzibar

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zanzibar Ungudzha suah Unguja takozh chasto vikoristovuyetsya nazva Zanziba r najbilshij ostriv arhipelagu Zanzibar v Indijskomu okeani bilya shidno afrikanskogo uzberezhzhya Razom z inshimi ostrovami arhipelagu utvoryuye avtonomiyu Zanzibar v skladi krayini Tanzaniya Ungudzha abo Zanzibar Misceva nazva Unguja Kam yane misto z sultanskim palacom na berezi Geografiya Roztashuvannya Indijskij okean Koordinati 6 08 03 pd sh 39 18 59 sh d 6 13417 pd sh 39 31639 sh d 6 13417 39 31639 Plosha 1666 km Administraciya Tanzaniya Najbilshe misto Zanzibar 205 870 2002 Demografiya Naselennya 896 721 chol 2012 Aborigeni suahiliZagalni vidomostiPlosha Ungudzhi 1 651 km Ostriv perevazhno rivninnij otochenij koralovimi rifami Poshirenij karst Klimat subekvatorialnij teplij z duzhe visokoyu vologistyu U flori perevazhayut chagarnikovi zarosti na uzberezhzhi mangrovi lisi U fauni predstavleni endemiki U toj zhe chas ye dekotri materikovi vidi sho primandruvali na ostriv pid chas ostannogo lodovikovogo periodu napriklad zanzibarskij leopard yakogo dekotri vcheni vvazhayut uzhe zniklim Na Ungudzhi viroshuyut gvozdikove derevo kokosovu palmu tosho Centr mizhnarodnogo turizmu Golovne ta najbilshe misto ta port Zanzibar 206 tis meshkanciv 2006 Osnovna etnichna grupa Ungudzhi suahili odin z nebagatoh regioniv Shidnoyi Afriki de voni skladayut bilshist naselennya Za virospovidannyam naselennya ye zdebilshogo musulmanami ibaditami ta sunitami do 88 naselennya reshta poslidovniki afrikanskih tradicijnih kultiv hristiyani tosho Zanzibarske suspilstvo vidznachayetsya znachnoyu konservativnistyu IstoriyaDokladnishe Zgidno z arheologichnimi svidchennyami ostriv buv postijno zaselenij shonajmenshe 20 tisyach rokiv Imovirno Ungudzha pid nazvoyu Menufiya zgaduyetsya v davnogreckomu geografichnomu tvori Peripl Eritrejskogo morya U I tisyacholitti n e ostriv vidviduvali indijski arabski ta perski kupci U 1107 roci na pivnochi bula pobudovana persha mechet v pivdennij pivkuli mechet Kizimkazi U 1505 roci ves zanzibarskij arhipelag perejshov pid kontrol Portugaliyi a v 1698 pid kontrol Omanu Najbilshogo rozkvitu sultanat Oman dosyag u pershij polovini XIX stolittya za sultana U 1840 roci Sayid ibn Sultan perenis stolicyu v Kam yane misto na ostrovi Ungudzha Ungudzha v jogo pravlinnya bula najbilshim torgovim centrom de velasya torgivlya po vsomu Indijskomu okeanu v pershu chergu rabami i gvozdikoyu yaku viroshuvali na plantaciyah pryamo na ostrovi Pislya smerti Sayida ibn Sultana v 1856 roci Zanzibarskij sultanat i Oman stali dvoma nezalezhnimi sultanatami U 1890 roci ostriv v skladi Zanzibaru stav britanskim protektoratom a v grudni 1963 roku otrimav nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi Na pochatku 1964 roku v hodi monarhiya bula povalena i progoloshena Narodna Respublika Zanzibar i Pemba U kvitni 1964 roku Respublika Zanzibar i Pemba ob yednalasya z Tanganyikoyu stavshi avtonomnim regionom u skladi derzhavi Tanzaniya Administrativnij podilOstriv Zanzibar podilyayetsya na 3 regioni Region mkoa Suahili Angl Adm centr Plosha km Naselennya chol 2012 Shilnist chol km 1 Zanzibar Pivnichnij Kaskazini Unguja Zanzibar North Region Mkokotoni 470 187 455 398 84 2 Zanzibar Pivdennij Kusini Unguja Zanzibar Central South Region Koani 854 115 588 135 35 3 Zanzibar Zahidnij Mjini Magharibi Zanzibar Urban West Region Zanzibar 230 593 678 2581 21 Ostriv Zanzibar Zanzibar Zanzibar Island Zanzibar 1 554 896 721 577 04 U svoyu chergu kozhna oblast maye po 2 okrugi Tobto vsogo 6 okrugiv Kaskazini A abo Pivnichnij A Kaskazini A pivnich Pivnichnogo Zanzibaru 105 780 osib 2012 Kaskazini B abo Pivnichnij B Kaskazini B pivden Pivnichnogo Zanzibaru 81 675 osib 2012 Kati Kati abo Centralnij Zanzibar 76 346 osib 2012 Kusini Kusini abo Pivdennij Zanzibar 39 242 osib 2012 Magaribi Magharibi abo Zahidnij Zanzibar 370 645 osib 2012 Mzhini Mjini abo Zanzibar misto 223 033 osib 2012 GalereyaArabskij fort u Zanzibari Kutochok Kam yanogo mista Shidne uzberezhzhya Zanzibaru Zanzibarskij plyazhDzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zanzibar Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 4 K 1979 stor 195 Istoriya ta miscya Zanzibaru angl Pro Zanzibar na www africa org ua info centr Afrika ros Joy as Zanzibar flies new flag stattya BBC pro prijnyattya novogo zanzibarskogo prapora angl Fotoreportazh ta naris Zanzibar ros sajt hersonskoyi oblasnoyi biblioteki

Дата публікації:
Топ