Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем який н

Джеймс Брюс

Джеймс Брюс
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2017)

Джеймс Брюс (англ. James Bruce; 14 грудня 1730 — 27 квітня 1794) — шотландський мандрівник і письменник, який понад 10 років провів у Північній Африці і Ефіопії, де він виявив витоки Блакитного Нілу.

Джеймс Брюс
image
Народився 14 грудня 1730(1730-12-14)[4][1][…]
Стерлінг, Шотландія, Королівство Велика Британія
Помер 27 квітня 1794(1794-04-27)[1][2][…] (63 роки)
Стерлінг, Шотландія, Королівство Велика Британія
Країна image Королівство Велика Британія
Діяльність мандрівник-дослідник, археолог, ботанік, астроном
Галузь ботаніка
Alma mater Единбурзький університет і Школа Герроу
Знання мов англійська[4][6]
Членство Лондонське королівське товариство
У шлюбі з d
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брюс.
Bruce є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Джеймс Брюс.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Біографія

Юні роки

Джеймс Брюс народився в Шотландії в родинному гнізді Фолькірка Кіннерда (англ. Falkirk Kinnaird) в [en] і здобув освіту в школі Харроу та Единбурзькому університеті. Після закінчення університету він почав вчитися на адвоката, але одруження на дочці торговця вином спонукало його зайнятися виноторгівлею. Його дружина померла в жовтні 1754 року, на дев'ятому місяці їхнього шлюбу, після чого Брюс вирушив у подорож Португалією і Іспанією. Вивчення східних рукописів в спонукало його до вивчення арабської мови та мови геєз і визначило подальший життєвий шлях. У 1758 році, після смерті батька, він вступив у володіння маєтком Кіннерд.

У Північну Африку

Після початку війни з Іспанією в 1762 році Брюс представив британському уряду план нападу на Ферроль. Пропозиція не була прийнята, але завдяки їй ([en]) надав йому перевагу при призначенні на посаду британського консула в м. Алжир, давши доручення вивчити стародавні руїни в цій країні, інтерес до яких пробудили описи, надіслані ([en]; 1694—1751), який був священиком при консульстві в м. Алжир. Після вивчення протягом півроку старожитностей у Італії Брюс прибув до Алжиру в березні 1763 року. У серпні 1765 року, після прибуття в консульство його наступника, Брюс почав дослідження давньоримських руїн у Берберії. Обстеживши безліч руїн у східному Алжирі, він сухопутним шляхом проїхав з Тунісу в Триполі, і в Птолеметі (Ptolemeta) відправився морем в канд, але зазнав корабельної аварії біля Бенгазі і був змушений уплав добиратися до берега. Зрештою дістався до Крита, звідки відпливши в Сидон, проїхав через всю Сирію, побувавши в Пальмірі і Баальбеку. Під час своїх подорожей по Берберії і Леванту Брюс робив ретельні замальовки багатьох оглянутих ним руїн. Також він вивчив медицину в достатній мірі, щоб видавати себе на Сході за лікаря.

Ніл і Ефіопія

У червні 1768 Брюс прибув до Александрії, зважившись спробувати знайти витоки Нілу, який, на його думку, брав початок у Ефіопії. У Каїрі він заручився підтримкою правителя мамлюків Алі-бея. Відвідавши Фіви (де він побував у гробниці Рамзеса III, [en]), він здійснив перехід через пустелю в ([en]), де переодягнувся турецьким матросом. У травні 1769 року Брюс добрався до Джидди. Після зупинки в Аравії він знову перетнув Червоне море і 19 вересня висадився на берег в Массауа, якою в той час володіли турки. 14 лютого 1770 а Джеймс Брюс досяг Гондару, що був у той час столицею Ефіопії, де він був тепло зустрінутий негусом Текле Гайманотом II, расом ([en]), фактичним правителем країни, Войзеро Естер (Wozoro Esther), дружиною раса, і ефіопами в цілому. Його приємна зовнішність (мав зріст 6 футів 4 дюйми), знання мови гєез, спортивна майстерність, мужність, винахідливість і самоповага прихиляли до нього людей, що в цілому недовірливо ставилися до всіх іноземців. Брюс залишався в Ефіопії протягом двох років, отримавши знання, що дозволили йому згодом дати досконалу картину життя ефіопів. Сповнений рішучості досягти витоку Блакитного Нілу, після одужання від малярії, в жовтні 1770 року він знову вирушає в дорогу. Цього разу він подорожував у складі власної невеликої експедиції, що включала балугані (довірену особу царя) і грека на ім'я Стратес. Стратес був з грецького острова Кефалонія (Cephalonia) і жив в Ефіопії, а, можливо, й народився там. До складу експедиції Джеймса Брюса входили носильники, які як і раніше несли квадрант. Останній похід був здійснений 4 листопада 1770 по приємній місцевості, де росли квітучі кущі і пурхали тропічні птахи, з видом на високі гори. У другій половині дня, коли експедиція піднялася на висоту 9,5 тис. футів, показалася грубо збудована церква, і провідник, показавши рукою позаду неї, вказав на болітце з невеликим пагорбом посередині: це, за його словами, і був витік Нілу. 14 листопада 1770 Брюс досяг озера Тана — витіку Блакитного Нілу. Коли вони вийшли на берег озера, Джеймс Брюс, вирішивши відсвяткувати, взяв половинку кокосового горіха, яку він використовував замість чашки. Наповнивши її водою з джерела, він в компанії з Стратесом проголосив тости за «Його величність короля Георга III і за всіх принців» і за «Катерину, імператрицю всіх руських» — цей останній тост був жестом у бік грецького походження Стратеса, оскільки Катерина II саме в той час воювала з турками в Егейському морі. Послідували ще тости. Визнаючи, що Білий Ніл був більш великою річкою, Брюс стверджував, що Блакитний Ніл є Нілом древніх, тому саме він є першовідкривачем його витоку. Однак, на думку Алана Мурхеда, висловлену ним у книзі «Блакитний Ніл» (Moorehead. Blue Nile, p. 32-34), більш доцільно вважати, що Стратес був європейцем, що жив в Ефіопії до Джеймса Брюса, і саме він привів того до витоків Нілу — тому Стратеса-грека можна вважати першим європейцем, який знайшов витік Блакитного Нілу.

Сьогодні більшість істориків вважає єзуїтського місіонера ([en]) першим європейцем, який виявив витік Блакитного Нілу 21 квітня [ [1618]] а (Sir Wallis Budge: A history of Ethiopia, p. 397), а невелика грубо обтесаних церква на цьому місці, присвячена Св. Михайла, була зведена в пам'ять про цю подію. Тим не менш Брюс оскаржував це відкриття і висловив припущення, що відповідний уривок у мемуарах Паеса міг бути підроблений Атанасіус Кірхер. Пізніше витоки Блакитного Нілу відвідав ([en]), який в 1669 році опублікував книгу під назвою «A Short Relation of the River Nile, of its source and current…». Джеймс Брюс намагався поставити під сумнів праці Лобо, але сучасні дослідження показали, що опис Лобо витоків абсолютно точно в деталях (RE Cheesman. Lake Tana and the Blue Nile.), Крім того, у розпорядженні Брюса був тільки неправильний переклад решті праць Лобо — через що в наші дні забавно читати спроби Брюса поставити праці Лобо під сумнів в порівнянні з правильним перекладом праць Лобо ( Beckingham, Costa, Lockhart. The itenerario of Jeronimo Lobo. — 1984.) — Брюс дійшов до того, що стверджував (помилково), що Лобо повинен був плисти по суші, а також заперечував існування кобри, що плюється отрутою, описаної Лобо (Bruces Travels, volume 4, page 326—331, 1805).

Повернення

Виїхавши з Гондар в грудні 1771 року, незважаючи на значні труднощі, Брюс добрався через Сеннар в Нубію, ставши першим європейцем, який пройшов вздовж Блакитного Нілу до його злиття з Білим Нілом. 29 листопада 1772 року він досяг Асуана, незабаром повернувшись в пустелю за своїми щоденниками та багажем, які були залишені через загибель всіх його верблюдів. У Каїр мандрівник прибув у січні 1773 року, а в березні Брюс приїхав у Францію, де його вітав Жорж-Луї Леклерк де Бюффон та інші вчені. Брюс прибув до Лондона в 1774 році, але, ображений недовірою, з якою був сприйнятий опис його подорожей, оселився в своєму будинку в Кіннерді. Лише в 1790 році за наполяганням свого друга Дейнса Беррінгтона ([en]) він опублікував свої «Мандри до витоків Нілу в 1768, 1769, 1770, 1771, 1772 і 1773 роках» ([en]), але інші мандрівники критикували книгу як таку, що не заслуговує довіри. Пізніше була показана достатня точність описів його абіссінських подорожей, і вважається, що їм зроблено реальний внесок у географічні пізнання того часу.

Спадщина

  • Ряд малюнків Брюса були подаровані королю Георгу III і знаходяться в королівській колекції в Віндзорському замку.
  • Подорожі і відкриття Брюса надихали засновників британської Африканської асоціації (British [en]) (1788) в їх зусиллях по організації подорожей з метою дослідження течії річки Нігер і міста Тімбукту.

Біографії

  • Майор (згодом сер) Френсіс Хед ([en]), редактор скороченій версії «Мандрів», написав інформативну книгу «Життя Брюса» (Life of Bruce) (Лондон, 1830).
  • Найкращий у XIX столітті виклад подорожей Брюса міститься в книзі сера Ламберта Плейфера ([en]) «Подорожі по слідах Брюса» ( Travels in the Footsteps of Bruce ' ') (London, 1877), де вперше була опублікована добірка його малюнків.
  • Bredin, Miles (2001), The Pale Abyssinian: A Life of James Bruce, African Explorer and Adventurer, Flamingo.

Вшанування

На честь Брюса названо чагарник роду Brucea, від якого отримав назву відомий алкалоїд бруцин. Однак відомості про вміст бруцину в цій рослині виявилися помилковими. Насправді бруцин був виділений з насіння блювотного горіха (Strychnos nux-vomica), де він міститься в кількості 1-1,5 %.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. IPNI,  Bruce

Література

  • Брюс, Джеймс (мандрівник) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ципкін Г. В. Ефіопія в антиколоніальних війнах. — М.: Наука. Головна редакція східної літератури, 1988. 312 з.
  • Bruce, James. [en]. Five Volumes. — London: G. G. J. and J. Robinson, 1790. (англ.)
  • Bruce, James. Travels. Abridged edition. — New York: Horizon Press, 1964. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2017 Dzhejms Bryus angl James Bruce 14 grudnya 1730 27 kvitnya 1794 shotlandskij mandrivnik i pismennik yakij ponad 10 rokiv proviv u Pivnichnij Africi i Efiopiyi de vin viyaviv vitoki Blakitnogo Nilu Dzhejms BryusNarodivsya 14 grudnya 1730 1730 12 14 4 1 Sterling Shotlandiya Korolivstvo Velika BritaniyaPomer 27 kvitnya 1794 1794 04 27 1 2 63 roki Sterling Shotlandiya Korolivstvo Velika BritaniyaKrayina Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnist mandrivnik doslidnik arheolog botanik astronomGaluz botanikaAlma mater Edinburzkij universitet i Shkola GerrouZnannya mov anglijska 4 6 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvoU shlyubi z dNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bryus Bruce ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Dzhejms Bryus Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI BiografiyaYuni roki Dzhejms Bryus narodivsya v Shotlandiyi v rodinnomu gnizdi Folkirka Kinnerda angl Falkirk Kinnaird v en i zdobuv osvitu v shkoli Harrou ta Edinburzkomu universiteti Pislya zakinchennya universitetu vin pochav vchitisya na advokata ale odruzhennya na dochci torgovcya vinom sponukalo jogo zajnyatisya vinotorgivleyu Jogo druzhina pomerla v zhovtni 1754 roku na dev yatomu misyaci yihnogo shlyubu pislya chogo Bryus virushiv u podorozh Portugaliyeyu i Ispaniyeyu Vivchennya shidnih rukopisiv v sponukalo jogo do vivchennya arabskoyi movi ta movi geyez i viznachilo podalshij zhittyevij shlyah U 1758 roci pislya smerti batka vin vstupiv u volodinnya mayetkom Kinnerd U Pivnichnu Afriku Pislya pochatku vijni z Ispaniyeyu v 1762 roci Bryus predstaviv britanskomu uryadu plan napadu na Ferrol Propoziciya ne bula prijnyata ale zavdyaki yij en nadav jomu perevagu pri priznachenni na posadu britanskogo konsula v m Alzhir davshi doruchennya vivchiti starodavni ruyini v cij krayini interes do yakih probudili opisi nadislani en 1694 1751 yakij buv svyashenikom pri konsulstvi v m Alzhir Pislya vivchennya protyagom pivroku starozhitnostej u Italiyi Bryus pribuv do Alzhiru v berezni 1763 roku U serpni 1765 roku pislya pributtya v konsulstvo jogo nastupnika Bryus pochav doslidzhennya davnorimskih ruyin u Berberiyi Obstezhivshi bezlich ruyin u shidnomu Alzhiri vin suhoputnim shlyahom proyihav z Tunisu v Tripoli i v Ptolemeti Ptolemeta vidpravivsya morem v kand ale zaznav korabelnoyi avariyi bilya Bengazi i buv zmushenij uplav dobiratisya do berega Zreshtoyu distavsya do Krita zvidki vidplivshi v Sidon proyihav cherez vsyu Siriyu pobuvavshi v Palmiri i Baalbeku Pid chas svoyih podorozhej po Berberiyi i Levantu Bryus robiv retelni zamalovki bagatoh oglyanutih nim ruyin Takozh vin vivchiv medicinu v dostatnij miri shob vidavati sebe na Shodi za likarya Nil i Efiopiya U chervni 1768 Bryus pribuv do Aleksandriyi zvazhivshis sprobuvati znajti vitoki Nilu yakij na jogo dumku brav pochatok u Efiopiyi U Kayiri vin zaruchivsya pidtrimkoyu pravitelya mamlyukiv Ali beya Vidvidavshi Fivi de vin pobuvav u grobnici Ramzesa III en vin zdijsniv perehid cherez pustelyu v en de pereodyagnuvsya tureckim matrosom U travni 1769 roku Bryus dobravsya do Dzhiddi Pislya zupinki v Araviyi vin znovu peretnuv Chervone more i 19 veresnya visadivsya na bereg v Massaua yakoyu v toj chas volodili turki 14 lyutogo 1770 a Dzhejms Bryus dosyag Gondaru sho buv u toj chas stoliceyu Efiopiyi de vin buv teplo zustrinutij negusom Tekle Gajmanotom II rasom en faktichnim pravitelem krayini Vojzero Ester Wozoro Esther druzhinoyu rasa i efiopami v cilomu Jogo priyemna zovnishnist mav zrist 6 futiv 4 dyujmi znannya movi gyeez sportivna majsternist muzhnist vinahidlivist i samopovaga prihilyali do nogo lyudej sho v cilomu nedovirlivo stavilisya do vsih inozemciv Bryus zalishavsya v Efiopiyi protyagom dvoh rokiv otrimavshi znannya sho dozvolili jomu zgodom dati doskonalu kartinu zhittya efiopiv Spovnenij rishuchosti dosyagti vitoku Blakitnogo Nilu pislya oduzhannya vid malyariyi v zhovtni 1770 roku vin znovu virushaye v dorogu Cogo razu vin podorozhuvav u skladi vlasnoyi nevelikoyi ekspediciyi sho vklyuchala balugani dovirenu osobu carya i greka na im ya Strates Strates buv z greckogo ostrova Kefaloniya Cephalonia i zhiv v Efiopiyi a mozhlivo j narodivsya tam Do skladu ekspediciyi Dzhejmsa Bryusa vhodili nosilniki yaki yak i ranishe nesli kvadrant Ostannij pohid buv zdijsnenij 4 listopada 1770 po priyemnij miscevosti de rosli kvituchi kushi i purhali tropichni ptahi z vidom na visoki gori U drugij polovini dnya koli ekspediciya pidnyalasya na visotu 9 5 tis futiv pokazalasya grubo zbudovana cerkva i providnik pokazavshi rukoyu pozadu neyi vkazav na bolitce z nevelikim pagorbom poseredini ce za jogo slovami i buv vitik Nilu 14 listopada 1770 Bryus dosyag ozera Tana vitiku Blakitnogo Nilu Koli voni vijshli na bereg ozera Dzhejms Bryus virishivshi vidsvyatkuvati vzyav polovinku kokosovogo goriha yaku vin vikoristovuvav zamist chashki Napovnivshi yiyi vodoyu z dzherela vin v kompaniyi z Stratesom progolosiv tosti za Jogo velichnist korolya Georga III i za vsih princiv i za Katerinu imperatricyu vsih ruskih cej ostannij tost buv zhestom u bik greckogo pohodzhennya Stratesa oskilki Katerina II same v toj chas voyuvala z turkami v Egejskomu mori Posliduvali she tosti Viznayuchi sho Bilij Nil buv bilsh velikoyu richkoyu Bryus stverdzhuvav sho Blakitnij Nil ye Nilom drevnih tomu same vin ye pershovidkrivachem jogo vitoku Odnak na dumku Alana Murheda vislovlenu nim u knizi Blakitnij Nil Moorehead Blue Nile p 32 34 bilsh docilno vvazhati sho Strates buv yevropejcem sho zhiv v Efiopiyi do Dzhejmsa Bryusa i same vin priviv togo do vitokiv Nilu tomu Stratesa greka mozhna vvazhati pershim yevropejcem yakij znajshov vitik Blakitnogo Nilu Sogodni bilshist istorikiv vvazhaye yezuyitskogo misionera en pershim yevropejcem yakij viyaviv vitik Blakitnogo Nilu 21 kvitnya 1618 a Sir Wallis Budge A history of Ethiopia p 397 a nevelika grubo obtesanih cerkva na comu misci prisvyachena Sv Mihajla bula zvedena v pam yat pro cyu podiyu Tim ne mensh Bryus oskarzhuvav ce vidkrittya i visloviv pripushennya sho vidpovidnij urivok u memuarah Paesa mig buti pidroblenij Atanasius Kirher Piznishe vitoki Blakitnogo Nilu vidvidav en yakij v 1669 roci opublikuvav knigu pid nazvoyu A Short Relation of the River Nile of its source and current Dzhejms Bryus namagavsya postaviti pid sumniv praci Lobo ale suchasni doslidzhennya pokazali sho opis Lobo vitokiv absolyutno tochno v detalyah RE Cheesman Lake Tana and the Blue Nile Krim togo u rozporyadzhenni Bryusa buv tilki nepravilnij pereklad reshti prac Lobo cherez sho v nashi dni zabavno chitati sprobi Bryusa postaviti praci Lobo pid sumniv v porivnyanni z pravilnim perekladom prac Lobo Beckingham Costa Lockhart The itenerario of Jeronimo Lobo 1984 Bryus dijshov do togo sho stverdzhuvav pomilkovo sho Lobo povinen buv plisti po sushi a takozh zaperechuvav isnuvannya kobri sho plyuyetsya otrutoyu opisanoyi Lobo Bruces Travels volume 4 page 326 331 1805 Povernennya Viyihavshi z Gondar v grudni 1771 roku nezvazhayuchi na znachni trudnoshi Bryus dobravsya cherez Sennar v Nubiyu stavshi pershim yevropejcem yakij projshov vzdovzh Blakitnogo Nilu do jogo zlittya z Bilim Nilom 29 listopada 1772 roku vin dosyag Asuana nezabarom povernuvshis v pustelyu za svoyimi shodennikami ta bagazhem yaki buli zalisheni cherez zagibel vsih jogo verblyudiv U Kayir mandrivnik pribuv u sichni 1773 roku a v berezni Bryus priyihav u Franciyu de jogo vitav Zhorzh Luyi Leklerk de Byuffon ta inshi vcheni Bryus pribuv do Londona v 1774 roci ale obrazhenij nedoviroyu z yakoyu buv sprijnyatij opis jogo podorozhej oselivsya v svoyemu budinku v Kinnerdi Lishe v 1790 roci za napolyagannyam svogo druga Dejnsa Berringtona en vin opublikuvav svoyi Mandri do vitokiv Nilu v 1768 1769 1770 1771 1772 i 1773 rokah en ale inshi mandrivniki kritikuvali knigu yak taku sho ne zaslugovuye doviri Piznishe bula pokazana dostatnya tochnist opisiv jogo abissinskih podorozhej i vvazhayetsya sho yim zrobleno realnij vnesok u geografichni piznannya togo chasu SpadshinaRyad malyunkiv Bryusa buli podarovani korolyu Georgu III i znahodyatsya v korolivskij kolekciyi v Vindzorskomu zamku Podorozhi i vidkrittya Bryusa nadihali zasnovnikiv britanskoyi Afrikanskoyi asociaciyi British en 1788 v yih zusillyah po organizaciyi podorozhej z metoyu doslidzhennya techiyi richki Niger i mista Timbuktu BiografiyiMajor zgodom ser Frensis Hed en redaktor skorochenij versiyi Mandriv napisav informativnu knigu Zhittya Bryusa Life of Bruce London 1830 Najkrashij u XIX stolitti viklad podorozhej Bryusa mistitsya v knizi sera Lamberta Plejfera en Podorozhi po slidah Bryusa Travels in the Footsteps of Bruce London 1877 de vpershe bula opublikovana dobirka jogo malyunkiv Bredin Miles 2001 The Pale Abyssinian A Life of James Bruce African Explorer and Adventurer Flamingo VshanuvannyaNa chest Bryusa nazvano chagarnik rodu Brucea vid yakogo otrimav nazvu vidomij alkaloyid brucin Odnak vidomosti pro vmist brucinu v cij roslini viyavilisya pomilkovimi Naspravdi brucin buv vidilenij z nasinnya blyuvotnogo goriha Strychnos nux vomica de vin mistitsya v kilkosti 1 1 5 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Babelio 2007 d Track Q2877812 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 IPNI BruceLiteraturaBryus Dzhejms mandrivnik 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Cipkin G V Efiopiya v antikolonialnih vijnah M Nauka Golovna redakciya shidnoyi literaturi 1988 312 z ISBN 5 02 016406 2 Bruce James en Five Volumes London G G J and J Robinson 1790 angl Bruce James Travels Abridged edition New York Horizon Press 1964 angl

Дата публікації:
Топ