Відновлення незале́жності Украї́ни — шлях, що пройшов український народ від Декларації про державний суверенітет (16 липня) до фактичного відновлення незалежності держави, що отримала офіційну назву — Україна, проголошення Акту її незалежності (24 серпня), підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням Президента України. Формування легітимного переходу всієї повноти влади денонсацією союзних угод про утворення СРСР (співзасновником якого була УРСР), пов'язаних розпадом СРСР.
Період від формування законодавства на проголошення державності, її символів та систем функціонування її народного господарства, армії тощо, закладених Декларацією про державний суверенітет.
Передісторія
- 1649 — заснування Гетьманщини. Ліквідована Російською імперією.
- 13 грудня 1917 — проголошення незалежності Кримської Народної Республіки. Ліквідована більшовицькою Росією.
- 22 січня 1918 — проголошення незалежності Української Народної Республіки. Окупована більшовицькою Росією.
- 16 лютого 1918 — проголошення незалежності Кубанської Народної Республіки. Ліквідована більшовицькою Росією.
- 19 жовтня 1918 — проголошення незалежності Західноукраїнської Народної Республіки. Окупована Польською Республікою.
- 15 березня 1939 — проголошення незалежності Карпатської України. Ліквідована Угорським королівством.
- 30 червня 1941 — проголошення відновлення незалежності Української держави. Ліквідована німецьким Третім Рейхом.
Події
Суспільно-політичні процеси оновлення, розпочаті в СРСР горбачовською перебудовою, стримувалися консервативними силами, які знаходили підтримку частини суспільства. Зокрема, УРСР наприкінці 1980-х років за динамікою розгортання національно-демократичного руху відставала не тільки від радянського центру, а й від прибалтійських та південнокавказьких республік. Тим самим створювалася реальна загроза руху назад — компартійна еліта не зважувалася на самостійну політичну лінію та займала вичікувальну позицію. Проте цей стан речей вже не влаштовував українське суспільство, яке відчуло подих свободи.
Перші демократичні вибори (1990)
Нова суспільна тенденція проявилася в ході виборів до Верховної Ради УРСР у березні 1990 року. Це були перші вибори на реальних, а не формальних демократичних засадах, хоча на користь кандидатів від Комуністичної партії України (КПУ) були задіяні адміністративний ресурс та ЗМІ, які в абсолютній більшості залишалися підконтрольними державі. Ознакою демократичності виборів, що проходили за мажоритарною системою, стала надзвичайно висока конкуренція між кандидатами, яким доводилося вести жорсткі дебати — цим вони принципово відрізнялися від радянської рутини підтвердження статусу народних обранців, призначених комуністичною партією.
За підсумками виборів в інших радянських республіках опозиція отримала вагомі результати, тоді як в УРСР безумовну перемогу здобула КПУ, яка і сформувала конституційну більшість. Однак проходження у парламент 111 депутатів (із 442-х) від опозиційного «Демократичного блоку» свідчило, що зрушення відбуваються і в українській громадянській думці. Ще одним доказом цього стало оновлення персонального складу Верховної Ради на 90 %. Нарешті, кардинально новим феноменом стало те, що й після обрання депутати перебували у полі постійної уваги виборців, які жваво цікавилися тим, яку політику відстоює їхній обранець у парламенті.
Новообрана Верховна Рада розпочала роботу 15 травня і відразу перетворилася на центр політичного життя республіки. Зокрема, її сесії почали тривати 60 днів замість кількох, як це було у попередній період, коли від цього органу державної влади вимагалося лише формальне схвалення рішень компартійного уряду. Опозиція створила об’єднання «Народна рада», до якого ввійшли 125 депутатів, і контролювала сім із 23-х парламентських комітетів. В умовах дедалі більшого зростання політичної активності мас навіть цих малих сил вистачало, щоб домагатися поступок від компартійної більшості з національно-культурних та політичних питань. Наприклад, використовуючи норму регламенту про те, що для кворуму необхідна присутність двох третин від кількості депутатів, опозиція могла домагатися своїх цілей погрозами бойкоту засідань.
Декларація про державний суверенітет (1990)
16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP була прийнята Деклара́ція про́ держа́вний сувереніте́т Украї́ни. Це була не перша декларація такого типу у СРСР.
- 11 березня 1990 року Литва проголосила свою незалежність від СРСР.
- 12 червня 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет РРФСР.
Перебуваючи під тиском суспільних настроїв, 16 липня 1990 р. на з'їзді КПУ прийняла резолюцію «Про державний суверенітет Української РСР». Оскільки більшість у Верховній Раді УРСР формально складали комуністи, того ж дня депутати Верховної Ради УРСР прийняли Декларацію на виконання резолюції з'їзду.
Проте Декларація про державний суверенітет України далеко випередила декларацію Росії та резолюцію КПУ. Це фактично була програма побудови незалежної держави.
Практично всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. Але заключним в Декларації стало положення про те, що принципи Декларації про суверенітет України будуть використані для укладення нового союзного договору.
Спроба державного перевороту у СРСР (ДКНС)
19 серпня 1991 року з метою повернення суспільства до попередніх порядків була здійснена спроба державного заколоту. Його ініціятори — представники вищого державного керівництва СРСР — заявили, що у зв'язку з начебто хворобою Президента СРСР М. Горбачова його обов'язки виконуватиме Г. Янаєв, а країною керуватиме Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС, рос. ГКЧП — Государственный комитет по чрезвычайному положению).
ДКНС оголосив про запровадження на пів року в окремих районах СРСР надзвичайного стану. Призупинялася діяльність всіх політичних партій, окрім КПРС, громадських організацій і рухів демократичного спрямування, заборонялися мітинги, демонстрації, страйки, запроваджувалася жорстка цензура над засобами масової інформації, призупинявся вихід газет, крім кількох лояльних до ДКНС. У Москві, де відбувалися головні події, було запроваджено комендантську годину, виведено на вулиці та майдани війська.
Вранці того ж дня у Києві представник ДКНС генерал В. Варенников, зібравши командирів військових частин гарнізону міста, наказали виконувати всі розпорядження ДКНС, ультимативно зажадали підтримки ДКНС з боку Верховної Ради та уряду республіки. Керівництво Компартії України направило на місця шифротелеграму із завданням партійним комітетам всіляко сприяти діям ДКНС. Лояльність щодо нього виявила більшість облвиконкомів республіки та керівництво Кримської АРСР.
Л. Кравчук у своєму виступі по республіканському радіо закликав громадян до спокою і витримки, запропонував зосередитися на розв'язанні найважливіших проблем повсякденного життя, заявивши, що відповідні оцінки і висновки зробить Верховна Рада України та її Президія. Президія Верховної Ради УРСР лише ввечері 20 серпня прийняла заяву, в якій зазначалося, що постанови ДКНС, поки це питання не вирішить Верховна Рада України, не мають юридичної сили на території УРСР.
Якщо реакція керівництва республіки на події у Москві була загалом стриманою, то опозиційні сили від самого початку заколоту зайняли принципову позицію, розуміючи, чим загрожує Україні перемога ДКНС. 19 серпня 1991 р. Народний Рух України закликав співвітчизників не підкорятися волі заколотників, створювати структури активного опору, вдатися до всеукраїнського страйку. 20 серпня Народна Рада — організована опозиція в республіканському парламенті — засудила державний заколот і закликала підтримати керівництво Росії у протистоянні з ним. 19–22 серпня 1991 р. масові мітинги-протести проти дій заколотників відбулися у Києві, Львові, Харкові, Донецьку, інших містах України. Так, в м. Донецьку 19 серпня 1991 року НРУ організував пікетування Донецької міськради з вимогою визнання діяльності ДКНС (ГКЧП — рос.) злочинною і антиконституційною. В Донецькій міськраді РУХ організував Штаб спротиву ДКНС. Під впливом РУХу 20 серпня зібрана позачергова сесія депутатів міста Донецька, якою дії ДКНС засуджені і оприлюднено звернення до народу, Уряду і парламенту України дотримуватись в Україні конституційного ладу і Декларації про незалежність України.
Головні події розгорнулися у Москві. Центром опору стала Верховна Рада РРФСР, навколо якої зібралися тисячі захисників демократії, було зведено барикади. Опір ДКНС очолив Президент Російської Федерації Б. Єльцин. На його заклик, десятки тисяч людей вийшли на вулиці столиці й перекрили бронетехніці та військам шлях до будинку Верховної Ради РРФСР. Серед захисників демократії в Москві було чимало українців. Над барикадами, поруч з іншими, майорів і український синьо-жовтий прапор.
Рішучий опір заколотникам з боку тисяч громадян, що заполонили центр Москви, дії керівництва РРФСР на чолі з Б. Єльциним, вагання військ, перехід окремих військових частин на бік демократичних сил, нерішучість самого ДКНС спричинили ганебний провал заколоту 22 серпня 1991 р. Радянський період в історії країни завершився.
Провал заколоту мав катастрофічні наслідки для КПРС, діяльність якої відразу ж було заборонено. 30 серпня Президія Верховної Ради України заборонила діяльність Компартії України як складової частини КПРС.
Після цього Президент СРСР М. Горбачов, який у дні заколоту був ізольований путчистами на південному березі Криму, стрімко втрачав владу. Різко посилювалася діяльність керівництва Російської Федерації, яке відіграло ключову роль у придушенні заколоту. Союзні органи влади були паралізовані. Виникли сприятливі обставини для здобуття незалежності союзними республіками з-під радянської окупації.
Акт проголошення незалежності
24 серпня 1991 р. о 17:55 Верховна Рада України прийняла Історичний документ виняткового значення для долі українського народу — Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося:
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. |
За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.
- Акт проголошення незалежності України
- Постанова Верховної Ради України про проголошення незалежності України
Питання правонаступництва
Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. проголосив Україну правонаступницею УРСР і частково правонаступницею СРСР.
22 серпня 1992 року Микола Плав'юк, останній (Президент УНР в екзилі) (1989—1992), урочисто (передав президенту України Леоніду Кравчуку відповідні повноваження та регалії):
Складаючи свої повноваження, ми заявляємо, що проголошена 24 серпня і утверджена 1 грудня 1991 року народом України Українська Держава продовжує державно-національні традиції УНР і є правонаступницею Української Народної Республіки.
Але питання правонаступництва України від УНР є символічним і неврегульоване законами України. День 22 серпня 1992 року майже ніколи не згадується.
Референдум
На підтвердження Акту проголошення незалежності, Верховна Рада України вирішила провести 1 грудня 1991 р. республіканський референдум. Він був потрібен, щоб нейтралізувати політичні спекуляції противників української незалежності, особливо у східних і південних областях республіки, які заявляли, що народ буцімто не підтримує Акт про незалежність. Союзне керівництво на чолі з президентом СРСР М. Горбачовим, не втрачаючи надій на укладення нового союзного договору, вело активну роботу в цьому напрямі. Крім того, світове співтовариство не поспішало з визнанням самостійності України, вичікуючи, як розгортатимуться події. На всеукраїнському референдумі кожен громадянин мав чітко відповісти «Так, підтверджую», або «Ні, не підтверджую» на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»
З 37 885,6 тис. громадян України, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь у голосуванні 31 891,7 тис. (84,18 %). З них позитивно відповіли 28 804,1 тис. виборців (90,32 %). Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму «Так, підтверджую» 54,19 % громадян, у Севастополі — 57,07 %; у Донецькій, Луганський, Одеській, Харківській областях підтвердили Акт про незалежність понад 80 % виборців; в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95 %, у решті областей — понад 90 % громадян.
Так | Ні | Недійсні |
---|---|---|
90,32 % | 7,58 % | 2,10 % |
За результатами референдуму вже ні в кого не могло бути сумніву, чи український народ хоче мати свою самостійну державу. Втретє за 350 років від Визвольної війни середини XVII століття Україна здобула самостійність. Головним завданням стало збереження незалежності й суверенності Української держави, недопущення помилок, зроблених на двох попередніх етапах існування державності, — у середині XVII ст. і в 1917—1920 рр.
Формування (утвердження) атрибутів державності
24 серпня 1991 р. вона офіційно отримала назву — Україна, що відповідає історичній традиції. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав.
4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отримав статус державного.
15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна».
19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.
Визнання України і встановлення дипломатичних зв'язків
Незалежність України була визнана всіма колишніми радянськими республіками, світовим співтовариством. Свою незалежність Україна здобула за винятково сприятливого збігу внутрішніх та зовнішніх обставин.
Одначе ж, визнання незалежності України почалося з грудня 1991 року, коли було проведено референдум та обрано першого президента. Всього за період з грудня 1991 року до 27 вересня 2003 року Україну визнала 171 держава.
Дата | Держава |
---|---|
02.12.1991 | Польща |
02.12.1991 | Канада |
03.12.1991 | Угорщина |
04.12.1991 | Латвія |
04.12.1991 | Литва |
05.12.1991 | Аргентина |
05.12.1991 | Болівія |
05.12.1991 | Болгарія |
05.12.1991 | Росія |
05.12.1991 | Хорватія |
06.12.1991 | Куба |
08.12.1991 | Чехословаччина |
09.12.1991 | Естонія |
11.12.1991 | Словенія |
12.12.1991 | Грузія |
16.12.1991 | Туреччина |
18.12.1991 | Швеція |
18.12.1991 | Норвегія |
20.12.1991 | Киргизстан |
20.12.1991 | Туркменістан |
21.12.1991 | Сьєрра-Леоне |
23.12.1991 | Казахстан |
23.12.1991 | Коста-Рика |
23.12.1991 | Ліхтенштейн |
23.12.1991 | Швейцарія |
24.12.1991 | Афганістан |
24.12.1991 | Лівія |
24.12.1991 | Монголія |
25.12.1991 | Вірменія |
25.12.1991 | Ізраїль |
25.12.1991 | Іран |
25.12.1991 | Мексика |
25.12.1991 | США |
25.12.1991 | Таджикистан |
25.12.1991 | Туніс |
26.12.1991 | Австралія |
26.12.1991 | Бразилія |
26.12.1991 | Індія |
26.12.1991 | Німеччина |
26.12.1991 | Перу |
26.12.1991 | Північна Корея |
26.12.1991 | Таїланд |
26.12.1991 | Уругвай |
27.12.1991 | Алжир |
27.12.1991 | Білорусь |
27.12.1991 | В'єтнам |
27.12.1991 | Камбоджа |
27.12.1991 | КНР |
27.12.1991 | Кіпр |
27.12.1991 | Молдова |
27.12.1991 | Франція |
28.12.1991 | Індонезія |
28.12.1991 | Італія |
28.12.1991 | Йорданія |
28.12.1991 | Оман |
28.12.1991 | Сирія |
28.12.1991 | Японія |
29.12.1991 | Бангладеш |
30.12.1991 | Замбія |
30.12.1991 | Ліван |
30.12.1991 | Марокко |
30.12.1991 | Намібія |
30.12.1991 | Південна Корея |
30.12.1991 | Фінляндія |
31.12.1991 | Бельгія |
31.12.1991 | Велика Британія |
31.12.1991 | Греція |
31.12.1991 | Данія |
31.12.1991 | Ірландія |
31.12.1991 | Іспанія |
31.12.1991 | Люксембург |
31.12.1991 | Малайзія |
31.12.1991 | Нідерланди |
31.12.1991 | Пакистан |
01.01.1992 | Ірак |
01.01.1992 | Панама |
02.01.1992 | Еквадор |
02.01.1992 | Ефіопія |
02.01.1992 | Лаос |
02.01.1992 | Палестина |
03.01.1992 | Єгипет |
03.01.1992 | Непал |
03.01.1992 | Сінгапур |
04.01.1992 | Албанія |
04.01.1992 | Узбекистан |
05.01.1992 | Бахрейн |
05.01.1992 | Ємен |
05.01.1992 | Малі |
06.01.1992 | Бурунді |
06.01.1992 | Джибуті |
07.01.1992 | Португалія |
08.01.1992 | Гаяна |
08.01.1992 | Румунія |
09.01.1992 | Бенін |
09.01.1992 | Венесуела |
09.01.1992 | Чилі |
10.01.1992 | Габон |
10.01.1992 | Гвінея |
15.01.1992 | Австрія |
15.01.1992 | Ямайка |
16.01.1992 | Буркіна-Фасо |
16.01.1992 | Кабо-Верде |
17.01.1992 | Екваторіальна Гвінея |
19.01.1992 | Ісландія |
20.01.1992 | ОАЕ |
22.01.1992 | Філіппіни |
24.01.1992 | Лесото |
06.02.1992 | Азербайджан |
07.02.1992 | Руанда |
08.02.1992 | Ватикан |
11.02.1992 | Ботсвана |
12.02.1992 | Шрі-Ланка |
13.02.1992 | Уганда |
14.02.1992 | ПАР |
27.02.1992 | Нова Зеландія |
04.03.1992 | Мадагаскар |
05.03.1992 | Мальта |
09.03.1992 | Зімбабве |
11.03.1992 | Нігерія |
17.03.1992 | Мозамбік |
25.03.1992 | Республіка Конго |
01.04.1992 | Парагвай |
20.04.1992 | Боснія та Герцеговина |
22.04.1992 | Гана |
25.04.1992 | Судан |
25.04.1992 | Югославія |
27.05.1992 | Колумбія |
02.06.1992 | Сенегал |
08.06.1992 | Маврикій |
08.06.1992 | Танзанія |
17.06.1992 | Камерун |
30.09.1992 | Мавританія |
20.10.1992 | Кот-д'Івуар |
25.10.1992 | Сальвадор |
26.10.1992 | Гватемала |
30.11.1992 | Нікарагуа |
10.01.1993 | Чад |
27.01.1993 | Антигуа і Барбуда |
24.03.1993 | Мальдіви |
13.04.1993 | Барбадос |
13.04.1993 | Катар |
15.04.1993 | Саудівська Аравія |
18.04.1993 | Кувейт |
06.05.1993 | Кенія |
07.06.1993 | Коморські Острови |
23.07.1993 | Македонія |
20.12.1993 | Еритрея |
10.11.1993 | Того |
15.04.1994 | Союзна Республіка Югославія |
30.09.1994 | Ангола |
30.09.1994 | Сейшельські Острови |
14.06.1995 | Центральноафриканська Республіка |
30.10.1995 | Сан-Марино |
22.12.1995 | Маршаллові Острови |
19.04.1996 | Андорра |
03.10.1997 | Бруней |
16.04.1998 | Сан-Томе і Принсіпі |
13.05.1998 | Есватіні |
24.09.1998 | Ліберія |
19.01.1999 | М'янма |
13.04.1999 | Демократична Республіка Конго |
02.07.1999 | Гамбія |
17.09.1999 | Федеративні Штати Мікронезії |
27.09.1999 | Тринідад і Тобаго |
29.09.1999 | Вануату |
01.10.1999 | Беліз |
01.10.1999 | Нігер |
21.09.2000 | Домініканська Республіка |
17.09.2002 | Гондурас |
03.02.2003 | Гвінея-Бісау |
27.09.2003 | Багамські Острови |
27.09.2003 | Східний Тимор |
Співдружність Незалежних Держав
Незалежна Україна
Після провалу серпневого заколоту посилились відцентрові настрої в українському суспільстві. Союзні органи влади втратили контроль над подіями у радянських республіках, а консервативні великодержавні сили були тимчасово деморалізовані, Компартія України опинилася під забороною. Більшість колишніх комуністів підтримали ідею незалежності. Соціально-економічне життя в СРСР восени 1991 р. стрімко погіршувалося і народні маси щиро сподівалися, що в самостійній Україні становище швидко поліпшиться, тому теж у переважній більшості підтримали незалежність. Світове співтовариство загалом позитивно поставилось до намагання радянських республік здобути незалежність і не заважало розпаду СРСР. Україна стала суверенною державою без кровопролиття, мирним шляхом.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Відновлення державної незалежності України (1990—1991) |
Примітки
- Головко В. В. Національно-демократична революція 1990—1991 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2019. — Т. Україна—Українці. — Кн. 2. — 842 с. : іл. — .
- Стенограма пленарного засідання 24 серпня 1991 року
- День, що змінив хід історії // Василь [ 2016-08-22 у Wayback Machine.] Туглук. Урядовий кур'єр, 23 серпня 2011
- Незалежна Україна. Історична правда. Процитовано 6 квітня 2022.
- Хроніка двосторонніх відносин[недоступне посилання з червня 2019]
- Історія двосторонніх відносин // Посольство України в Японії
- Історія двосторонніх відносин // Посольство України в Республіці Корея
- Філоненко Д. Велика Британія || великій Україні // Молодь України. || № 27. || 27.07.2007. || С. 07.
Джерела та література
- (укр.) Микола Міхновський. Кантата «Самостійна Україна»
- (укр.) Історія України. Короткий огляд, Дрогобич, 1992 р.
- (укр.) В. І. Танцюра. Політична історія України. Посібник, Київ, 2001 р.
- (укр.) Степан Рудницький. Чому ми хочемо самостійної України, 1994 р.
- (рос.) Салтан А. Н. , СЛЕД.net.ua — 25.08.16.
- «Журналісти і Незалежність». – Київ : ВЦ «Академія», 2020. – 400 с.
- Українське суспільство: Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг. 2011.
Посилання
- Постанова Верховної Ради УРСР від 24.8.1991 №1427-XII «Про проголошення незалежності України»
- Незалежність // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1116-1117. — 1000 екз.
- Верховна Рада України проголошує незалежність // Youtube
- 30 подій, що сформували і зміцнили Незалежність України. Радіо Свобода (укр.). 23 серпня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- 30 популярних текстів про незалежності України. Історична правда. 24 СЕРПНЯ 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Володимир В’ятрович: У нашому історичному календарі є 10 Днів незалежності України. Історична правда. 24 СЕРПНЯ 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Історичний серіал: 10 Днів незалежності України. YouTube. Процитовано 18 грудня 2021.
- Камеристий-Брайтенбюхер Р. Чого у 1991-му так боявся Буш. США визнали незалежність України після референдуму 1 грудня лише через 25 днів, і ось чому — історія з NV // NV. — 2023.
- Розпад Радянського Союзу. Усна історія незалежної України - 1988-1991. Процитовано 18 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidnovlennya nezale zhnosti Ukrayi ni shlyah sho projshov ukrayinskij narod vid Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet 16 lipnya do faktichnogo vidnovlennya nezalezhnosti derzhavi sho otrimala oficijnu nazvu Ukrayina progoloshennya Aktu yiyi nezalezhnosti 24 serpnya pidtverdzhennya cih zakonodavchih rishen na Vseukrayinskomu referendumi z obrannyam Prezidenta Ukrayini Formuvannya legitimnogo perehodu vsiyeyi povnoti vladi denonsaciyeyu soyuznih ugod pro utvorennya SRSR spivzasnovnikom yakogo bula URSR pov yazanih rozpadom SRSR Gazeta Golos Ukrayini 165 vid 27 08 1991 r z tekstom Postanovi ta Aktu progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Period vid formuvannya zakonodavstva na progoloshennya derzhavnosti yiyi simvoliv ta sistem funkcionuvannya yiyi narodnogo gospodarstva armiyi tosho zakladenih Deklaraciyeyu pro derzhavnij suverenitet Peredistoriya1649 zasnuvannya Getmanshini Likvidovana Rosijskoyu imperiyeyu 13 grudnya 1917 progoloshennya nezalezhnosti Krimskoyi Narodnoyi Respubliki Likvidovana bilshovickoyu Rosiyeyu 22 sichnya 1918 progoloshennya nezalezhnosti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Okupovana bilshovickoyu Rosiyeyu 16 lyutogo 1918 progoloshennya nezalezhnosti Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki Likvidovana bilshovickoyu Rosiyeyu 19 zhovtnya 1918 progoloshennya nezalezhnosti Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Okupovana Polskoyu Respublikoyu 15 bereznya 1939 progoloshennya nezalezhnosti Karpatskoyi Ukrayini Likvidovana Ugorskim korolivstvom 30 chervnya 1941 progoloshennya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayinskoyi derzhavi Likvidovana nimeckim Tretim Rejhom PodiyiSuspilno politichni procesi onovlennya rozpochati v SRSR gorbachovskoyu perebudovoyu strimuvalisya konservativnimi silami yaki znahodili pidtrimku chastini suspilstva Zokrema URSR naprikinci 1980 h rokiv za dinamikoyu rozgortannya nacionalno demokratichnogo ruhu vidstavala ne tilki vid radyanskogo centru a j vid pribaltijskih ta pivdennokavkazkih respublik Tim samim stvoryuvalasya realna zagroza ruhu nazad kompartijna elita ne zvazhuvalasya na samostijnu politichnu liniyu ta zajmala vichikuvalnu poziciyu Prote cej stan rechej vzhe ne vlashtovuvav ukrayinske suspilstvo yake vidchulo podih svobodi Pershi demokratichni vibori 1990 Dokladnishe Parlamentski vibori v URSR 1990 Nova suspilna tendenciya proyavilasya v hodi viboriv do Verhovnoyi Radi URSR u berezni 1990 roku Ce buli pershi vibori na realnih a ne formalnih demokratichnih zasadah hocha na korist kandidativ vid Komunistichnoyi partiyi Ukrayini KPU buli zadiyani administrativnij resurs ta ZMI yaki v absolyutnij bilshosti zalishalisya pidkontrolnimi derzhavi Oznakoyu demokratichnosti viboriv sho prohodili za mazhoritarnoyu sistemoyu stala nadzvichajno visoka konkurenciya mizh kandidatami yakim dovodilosya vesti zhorstki debati cim voni principovo vidriznyalisya vid radyanskoyi rutini pidtverdzhennya statusu narodnih obranciv priznachenih komunistichnoyu partiyeyu Za pidsumkami viboriv v inshih radyanskih respublikah opoziciya otrimala vagomi rezultati todi yak v URSR bezumovnu peremogu zdobula KPU yaka i sformuvala konstitucijnu bilshist Odnak prohodzhennya u parlament 111 deputativ iz 442 h vid opozicijnogo Demokratichnogo bloku svidchilo sho zrushennya vidbuvayutsya i v ukrayinskij gromadyanskij dumci She odnim dokazom cogo stalo onovlennya personalnogo skladu Verhovnoyi Radi na 90 Nareshti kardinalno novim fenomenom stalo te sho j pislya obrannya deputati perebuvali u poli postijnoyi uvagi viborciv yaki zhvavo cikavilisya tim yaku politiku vidstoyuye yihnij obranec u parlamenti Novoobrana Verhovna Rada rozpochala robotu 15 travnya i vidrazu peretvorilasya na centr politichnogo zhittya respubliki Zokrema yiyi sesiyi pochali trivati 60 dniv zamist kilkoh yak ce bulo u poperednij period koli vid cogo organu derzhavnoyi vladi vimagalosya lishe formalne shvalennya rishen kompartijnogo uryadu Opoziciya stvorila ob yednannya Narodna rada do yakogo vvijshli 125 deputativ i kontrolyuvala sim iz 23 h parlamentskih komitetiv V umovah dedali bilshogo zrostannya politichnoyi aktivnosti mas navit cih malih sil vistachalo shob domagatisya postupok vid kompartijnoyi bilshosti z nacionalno kulturnih ta politichnih pitan Napriklad vikoristovuyuchi normu reglamentu pro te sho dlya kvorumu neobhidna prisutnist dvoh tretin vid kilkosti deputativ opoziciya mogla domagatisya svoyih cilej pogrozami bojkotu zasidan Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet 1990 Dokladnishe Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet Ukrayini 16 lipnya 1990 roku Verhovnoyu Radoyu Ukrayinskoyi PCP bula prijnyata Deklara ciya pro derzha vnij suverenite t Ukrayi ni Ce bula ne persha deklaraciya takogo tipu u SRSR 11 bereznya 1990 roku Litva progolosila svoyu nezalezhnist vid SRSR 12 chervnya 1990 roku bula prijnyata Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet RRFSR Perebuvayuchi pid tiskom suspilnih nastroyiv 16 lipnya 1990 r na z yizdi KPU prijnyala rezolyuciyu Pro derzhavnij suverenitet Ukrayinskoyi RSR Oskilki bilshist u Verhovnij Radi URSR formalno skladali komunisti togo zh dnya deputati Verhovnoyi Radi URSR prijnyali Deklaraciyu na vikonannya rezolyuciyi z yizdu Prote Deklaraciya pro derzhavnij suverenitet Ukrayini daleko viperedila deklaraciyu Rosiyi ta rezolyuciyu KPU Ce faktichno bula programa pobudovi nezalezhnoyi derzhavi Praktichno vsi polozhennya Deklaraciyi superechili chinnij na toj chas Konstituciyi URSR Ale zaklyuchnim v Deklaraciyi stalo polozhennya pro te sho principi Deklaraciyi pro suverenitet Ukrayini budut vikoristani dlya ukladennya novogo soyuznogo dogovoru Sproba derzhavnogo perevorotu u SRSR DKNS Dokladnishe Sproba derzhavnogo perevorotu v SRSR 1991 19 serpnya 1991 roku z metoyu povernennya suspilstva do poperednih poryadkiv bula zdijsnena sproba derzhavnogo zakolotu Jogo iniciyatori predstavniki vishogo derzhavnogo kerivnictva SRSR zayavili sho u zv yazku z nachebto hvoroboyu Prezidenta SRSR M Gorbachova jogo obov yazki vikonuvatime G Yanayev a krayinoyu keruvatime Derzhavnij komitet z nadzvichajnogo stanu DKNS ros GKChP Gosudarstvennyj komitet po chrezvychajnomu polozheniyu DKNS ogolosiv pro zaprovadzhennya na piv roku v okremih rajonah SRSR nadzvichajnogo stanu Prizupinyalasya diyalnist vsih politichnih partij okrim KPRS gromadskih organizacij i ruhiv demokratichnogo spryamuvannya zaboronyalisya mitingi demonstraciyi strajki zaprovadzhuvalasya zhorstka cenzura nad zasobami masovoyi informaciyi prizupinyavsya vihid gazet krim kilkoh loyalnih do DKNS U Moskvi de vidbuvalisya golovni podiyi bulo zaprovadzheno komendantsku godinu vivedeno na vulici ta majdani vijska Vranci togo zh dnya u Kiyevi predstavnik DKNS general V Varennikov zibravshi komandiriv vijskovih chastin garnizonu mista nakazali vikonuvati vsi rozporyadzhennya DKNS ultimativno zazhadali pidtrimki DKNS z boku Verhovnoyi Radi ta uryadu respubliki Kerivnictvo Kompartiyi Ukrayini napravilo na miscya shifrotelegramu iz zavdannyam partijnim komitetam vsilyako spriyati diyam DKNS Loyalnist shodo nogo viyavila bilshist oblvikonkomiv respubliki ta kerivnictvo Krimskoyi ARSR L Kravchuk u svoyemu vistupi po respublikanskomu radio zaklikav gromadyan do spokoyu i vitrimki zaproponuvav zosereditisya na rozv yazanni najvazhlivishih problem povsyakdennogo zhittya zayavivshi sho vidpovidni ocinki i visnovki zrobit Verhovna Rada Ukrayini ta yiyi Prezidiya Prezidiya Verhovnoyi Radi URSR lishe vvecheri 20 serpnya prijnyala zayavu v yakij zaznachalosya sho postanovi DKNS poki ce pitannya ne virishit Verhovna Rada Ukrayini ne mayut yuridichnoyi sili na teritoriyi URSR Yaksho reakciya kerivnictva respubliki na podiyi u Moskvi bula zagalom strimanoyu to opozicijni sili vid samogo pochatku zakolotu zajnyali principovu poziciyu rozumiyuchi chim zagrozhuye Ukrayini peremoga DKNS 19 serpnya 1991 r Narodnij Ruh Ukrayini zaklikav spivvitchiznikiv ne pidkoryatisya voli zakolotnikiv stvoryuvati strukturi aktivnogo oporu vdatisya do vseukrayinskogo strajku 20 serpnya Narodna Rada organizovana opoziciya v respublikanskomu parlamenti zasudila derzhavnij zakolot i zaklikala pidtrimati kerivnictvo Rosiyi u protistoyanni z nim 19 22 serpnya 1991 r masovi mitingi protesti proti dij zakolotnikiv vidbulisya u Kiyevi Lvovi Harkovi Donecku inshih mistah Ukrayini Tak v m Donecku 19 serpnya 1991 roku NRU organizuvav piketuvannya Doneckoyi miskradi z vimogoyu viznannya diyalnosti DKNS GKChP ros zlochinnoyu i antikonstitucijnoyu V Doneckij miskradi RUH organizuvav Shtab sprotivu DKNS Pid vplivom RUHu 20 serpnya zibrana pozachergova sesiya deputativ mista Donecka yakoyu diyi DKNS zasudzheni i oprilyudneno zvernennya do narodu Uryadu i parlamentu Ukrayini dotrimuvatis v Ukrayini konstitucijnogo ladu i Deklaraciyi pro nezalezhnist Ukrayini Golovni podiyi rozgornulisya u Moskvi Centrom oporu stala Verhovna Rada RRFSR navkolo yakoyi zibralisya tisyachi zahisnikiv demokratiyi bulo zvedeno barikadi Opir DKNS ocholiv Prezident Rosijskoyi Federaciyi B Yelcin Na jogo zaklik desyatki tisyach lyudej vijshli na vulici stolici j perekrili bronetehnici ta vijskam shlyah do budinku Verhovnoyi Radi RRFSR Sered zahisnikiv demokratiyi v Moskvi bulo chimalo ukrayinciv Nad barikadami poruch z inshimi majoriv i ukrayinskij sino zhovtij prapor Rishuchij opir zakolotnikam z boku tisyach gromadyan sho zapolonili centr Moskvi diyi kerivnictva RRFSR na choli z B Yelcinim vagannya vijsk perehid okremih vijskovih chastin na bik demokratichnih sil nerishuchist samogo DKNS sprichinili ganebnij proval zakolotu 22 serpnya 1991 r Radyanskij period v istoriyi krayini zavershivsya Proval zakolotu mav katastrofichni naslidki dlya KPRS diyalnist yakoyi vidrazu zh bulo zaboroneno 30 serpnya Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayini zaboronila diyalnist Kompartiyi Ukrayini yak skladovoyi chastini KPRS Pislya cogo Prezident SRSR M Gorbachov yakij u dni zakolotu buv izolovanij putchistami na pivdennomu berezi Krimu strimko vtrachav vladu Rizko posilyuvalasya diyalnist kerivnictva Rosijskoyi Federaciyi yake vidigralo klyuchovu rol u pridushenni zakolotu Soyuzni organi vladi buli paralizovani Vinikli spriyatlivi obstavini dlya zdobuttya nezalezhnosti soyuznimi respublikami z pid radyanskoyi okupaciyi Akt progoloshennya nezalezhnostiDokladnishe Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 24 serpnya 1991 r o 17 55 Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Istorichnij dokument vinyatkovogo znachennya dlya doli ukrayinskogo narodu Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini U nomu zaznachalosya Vihodyachi iz smertelnoyi nebezpeki yaka navisla bula nad Ukrayinoyu v zv yazku z derzhavnim perevorotom v SRSR 19 serpnya 1991 roku prodovzhuyuchi tisyacholitnyu tradiciyu derzhavotvorennya v Ukrayini vihodyachi z prava na samoviznachennya peredbachenogo Statutom OOH ta inshimi mizhnarodno pravovimi dokumentami zdijsnyuyuchi Deklaraciyu pro Derzhavnij suverenitet Ukrayini Verhovna Rada Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki urochisto progoloshuye nezalezhnist Ukrayini ta stvorennya samostijnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Ukrayini Teritoriya Ukrayini ye nepodilnoyu i nedotorkanoyu Vidnini na teritoriyi Ukrayini mayut chinnist vinyatkovo Konstituciya i zakoni Ukrayini Cej akt nabiraye chinnosti z momentu jogo shvalennya Verhovna Rada Ukrayini Za Akt progolosuvala absolyutna bilshist deputativ Verhovnoyi Radi URSR perestala isnuvati Na geopolitichnij karti svitu postala nova samostijna derzhava Ukrayina Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini pro progoloshennya nezalezhnosti UkrayiniPitannya pravonastupnictvaDokladnishe Pravonastupnictvo Ukrayini Zakon Ukrayini Pro pravonastupnictvo Ukrayini vid 12 veresnya 1991 r progolosiv Ukrayinu pravonastupniceyu URSR i chastkovo pravonastupniceyu SRSR 22 serpnya 1992 roku Mikola Plav yuk ostannij Prezident UNR v ekzili 1989 1992 urochisto peredav prezidentu Ukrayini Leonidu Kravchuku vidpovidni povnovazhennya ta regaliyi Skladayuchi svoyi povnovazhennya mi zayavlyayemo sho progoloshena 24 serpnya i utverdzhena 1 grudnya 1991 roku narodom Ukrayini Ukrayinska Derzhava prodovzhuye derzhavno nacionalni tradiciyi UNR i ye pravonastupniceyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ale pitannya pravonastupnictva Ukrayini vid UNR ye simvolichnim i nevregulovane zakonami Ukrayini Den 22 serpnya 1992 roku majzhe nikoli ne zgaduyetsya ReferendumDokladnishe Vseukrayinskij referendum 1991 Pidtrimka Aktu nezalezhnosti po regionah pershogo rivnya u vidsotkah Na pidtverdzhennya Aktu progoloshennya nezalezhnosti Verhovna Rada Ukrayini virishila provesti 1 grudnya 1991 r respublikanskij referendum Vin buv potriben shob nejtralizuvati politichni spekulyaciyi protivnikiv ukrayinskoyi nezalezhnosti osoblivo u shidnih i pivdennih oblastyah respubliki yaki zayavlyali sho narod bucimto ne pidtrimuye Akt pro nezalezhnist Soyuzne kerivnictvo na choli z prezidentom SRSR M Gorbachovim ne vtrachayuchi nadij na ukladennya novogo soyuznogo dogovoru velo aktivnu robotu v comu napryami Krim togo svitove spivtovaristvo ne pospishalo z viznannyam samostijnosti Ukrayini vichikuyuchi yak rozgortatimutsya podiyi Na vseukrayinskomu referendumi kozhen gromadyanin mav chitko vidpovisti Tak pidtverdzhuyu abo Ni ne pidtverdzhuyu na zapitannya Chi pidtverdzhuyete Vi Akt progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Z 37 885 6 tis gromadyan Ukrayini kotri buli vneseni do spiskiv dlya tayemnogo golosuvannya vzyali uchast u golosuvanni 31 891 7 tis 84 18 Z nih pozitivno vidpovili 28 804 1 tis viborciv 90 32 Zokrema u Krimu vidpovili na zapitannya referendumu Tak pidtverdzhuyu 54 19 gromadyan u Sevastopoli 57 07 u Doneckij Luganskij Odeskij Harkivskij oblastyah pidtverdili Akt pro nezalezhnist ponad 80 viborciv v Ivano Frankivskij Lvivskij Ternopilskij Volinskij Rivnenskij Zhitomirskij Kiyivskij Hmelnickij Cherkaskij Vinnickij oblastyah za nezalezhnist progolosuvalo ponad 95 u reshti oblastej ponad 90 gromadyan Tak Ni Nedijsni 90 32 7 58 2 10 Za rezultatami referendumu vzhe ni v kogo ne moglo buti sumnivu chi ukrayinskij narod hoche mati svoyu samostijnu derzhavu Vtretye za 350 rokiv vid Vizvolnoyi vijni seredini XVII stolittya Ukrayina zdobula samostijnist Golovnim zavdannyam stalo zberezhennya nezalezhnosti j suverennosti Ukrayinskoyi derzhavi nedopushennya pomilok zroblenih na dvoh poperednih etapah isnuvannya derzhavnosti u seredini XVII st i v 1917 1920 rr Formuvannya utverdzhennya atributiv derzhavnosti24 serpnya 1991 r vona oficijno otrimala nazvu Ukrayina sho vidpovidaye istorichnij tradiciyi Rozpochavsya proces utverdzhennya atributiv derzhavnosti bez yakih ne isnuye suverennih derzhav 4 veresnya 1991 r nad kupolom budinku Verhovnoyi Radi zamajoriv nacionalnij sino zhovtij ukrayinskij prapor a 28 sichnya 1992 r vin otrimav status derzhavnogo 15 sichnya 1992 r derzhavnim gimnom Ukrayini stala muzika kompozitora M Verbickogo na slova P Chubinskogo She ne vmerla Ukrayina 19 lyutogo 1992 r Verhovna Rada zatverdila trizub yak malij gerb Ukrayini Nacionalna simvolika peretvorilasya na derzhavnu Viznannya Ukrayini i vstanovlennya diplomatichnih zv yazkivNezalezhnist Ukrayini bula viznana vsima kolishnimi radyanskimi respublikami svitovim spivtovaristvom Svoyu nezalezhnist Ukrayina zdobula za vinyatkovo spriyatlivogo zbigu vnutrishnih ta zovnishnih obstavin Odnache zh viznannya nezalezhnosti Ukrayini pochalosya z grudnya 1991 roku koli bulo provedeno referendum ta obrano pershogo prezidenta Vsogo za period z grudnya 1991 roku do 27 veresnya 2003 roku Ukrayinu viznala 171 derzhava Data Derzhava 02 12 1991 Polsha 02 12 1991 Kanada 03 12 1991 Ugorshina 04 12 1991 Latviya 04 12 1991 Litva 05 12 1991 Argentina 05 12 1991 Boliviya 05 12 1991 Bolgariya 05 12 1991 Rosiya 05 12 1991 Horvatiya 06 12 1991 Kuba 08 12 1991 Chehoslovachchina 09 12 1991 Estoniya 11 12 1991 Sloveniya 12 12 1991 Gruziya 16 12 1991 Turechchina 18 12 1991 Shveciya 18 12 1991 Norvegiya 20 12 1991 Kirgizstan 20 12 1991 Turkmenistan 21 12 1991 Syerra Leone 23 12 1991 Kazahstan 23 12 1991 Kosta Rika 23 12 1991 Lihtenshtejn 23 12 1991 Shvejcariya 24 12 1991 Afganistan 24 12 1991 Liviya 24 12 1991 Mongoliya 25 12 1991 Virmeniya 25 12 1991 Izrayil 25 12 1991 Iran 25 12 1991 Meksika 25 12 1991 SShA 25 12 1991 Tadzhikistan 25 12 1991 Tunis 26 12 1991 Avstraliya 26 12 1991 Braziliya 26 12 1991 Indiya 26 12 1991 Nimechchina 26 12 1991 Peru 26 12 1991 Pivnichna Koreya 26 12 1991 Tayiland 26 12 1991 Urugvaj 27 12 1991 Alzhir 27 12 1991 Bilorus 27 12 1991 V yetnam 27 12 1991 Kambodzha 27 12 1991 KNR 27 12 1991 Kipr 27 12 1991 Moldova 27 12 1991 Franciya 28 12 1991 Indoneziya 28 12 1991 Italiya 28 12 1991 Jordaniya 28 12 1991 Oman 28 12 1991 Siriya 28 12 1991 Yaponiya 29 12 1991 Bangladesh 30 12 1991 Zambiya 30 12 1991 Livan 30 12 1991 Marokko 30 12 1991 Namibiya 30 12 1991 Pivdenna Koreya 30 12 1991 Finlyandiya 31 12 1991 Belgiya 31 12 1991 Velika Britaniya 31 12 1991 Greciya 31 12 1991 Daniya 31 12 1991 Irlandiya 31 12 1991 Ispaniya 31 12 1991 Lyuksemburg 31 12 1991 Malajziya 31 12 1991 Niderlandi 31 12 1991 Pakistan 01 01 1992 Irak 01 01 1992 Panama 02 01 1992 Ekvador 02 01 1992 Efiopiya 02 01 1992 Laos 02 01 1992 Palestina 03 01 1992 Yegipet 03 01 1992 Nepal 03 01 1992 Singapur 04 01 1992 Albaniya 04 01 1992 Uzbekistan 05 01 1992 Bahrejn 05 01 1992 Yemen 05 01 1992 Mali 06 01 1992 Burundi 06 01 1992 Dzhibuti 07 01 1992 Portugaliya 08 01 1992 Gayana 08 01 1992 Rumuniya 09 01 1992 Benin 09 01 1992 Venesuela 09 01 1992 Chili 10 01 1992 Gabon 10 01 1992 Gvineya 15 01 1992 Avstriya 15 01 1992 Yamajka 16 01 1992 Burkina Faso 16 01 1992 Kabo Verde 17 01 1992 Ekvatorialna Gvineya 19 01 1992 Islandiya 20 01 1992 OAE 22 01 1992 Filippini 24 01 1992 Lesoto 06 02 1992 Azerbajdzhan 07 02 1992 Ruanda 08 02 1992 Vatikan 11 02 1992 Botsvana 12 02 1992 Shri Lanka 13 02 1992 Uganda 14 02 1992 PAR 27 02 1992 Nova Zelandiya 04 03 1992 Madagaskar 05 03 1992 Malta 09 03 1992 Zimbabve 11 03 1992 Nigeriya 17 03 1992 Mozambik 25 03 1992 Respublika Kongo 01 04 1992 Paragvaj 20 04 1992 Bosniya ta Gercegovina 22 04 1992 Gana 25 04 1992 Sudan 25 04 1992 Yugoslaviya 27 05 1992 Kolumbiya 02 06 1992 Senegal 08 06 1992 Mavrikij 08 06 1992 Tanzaniya 17 06 1992 Kamerun 30 09 1992 Mavritaniya 20 10 1992 Kot d Ivuar 25 10 1992 Salvador 26 10 1992 Gvatemala 30 11 1992 Nikaragua 10 01 1993 Chad 27 01 1993 Antigua i Barbuda 24 03 1993 Maldivi 13 04 1993 Barbados 13 04 1993 Katar 15 04 1993 Saudivska Araviya 18 04 1993 Kuvejt 06 05 1993 Keniya 07 06 1993 Komorski Ostrovi 23 07 1993 Makedoniya 20 12 1993 Eritreya 10 11 1993 Togo 15 04 1994 Soyuzna Respublika Yugoslaviya 30 09 1994 Angola 30 09 1994 Sejshelski Ostrovi 14 06 1995 Centralnoafrikanska Respublika 30 10 1995 San Marino 22 12 1995 Marshallovi Ostrovi 19 04 1996 Andorra 03 10 1997 Brunej 16 04 1998 San Tome i Prinsipi 13 05 1998 Esvatini 24 09 1998 Liberiya 19 01 1999 M yanma 13 04 1999 Demokratichna Respublika Kongo 02 07 1999 Gambiya 17 09 1999 Federativni Shtati Mikroneziyi 27 09 1999 Trinidad i Tobago 29 09 1999 Vanuatu 01 10 1999 Beliz 01 10 1999 Niger 21 09 2000 Dominikanska Respublika 17 09 2002 Gonduras 03 02 2003 Gvineya Bisau 27 09 2003 Bagamski Ostrovi 27 09 2003 Shidnij TimorSpivdruzhnist Nezalezhnih DerzhavDokladnishe Spivdruzhnist Nezalezhnih DerzhavNezalezhna UkrayinaPislya provalu serpnevogo zakolotu posililis vidcentrovi nastroyi v ukrayinskomu suspilstvi Soyuzni organi vladi vtratili kontrol nad podiyami u radyanskih respublikah a konservativni velikoderzhavni sili buli timchasovo demoralizovani Kompartiya Ukrayini opinilasya pid zaboronoyu Bilshist kolishnih komunistiv pidtrimali ideyu nezalezhnosti Socialno ekonomichne zhittya v SRSR voseni 1991 r strimko pogirshuvalosya i narodni masi shiro spodivalisya sho v samostijnij Ukrayini stanovishe shvidko polipshitsya tomu tezh u perevazhnij bilshosti pidtrimali nezalezhnist Svitove spivtovaristvo zagalom pozitivno postavilos do namagannya radyanskih respublik zdobuti nezalezhnist i ne zavazhalo rozpadu SRSR Ukrayina stala suverennoyu derzhavoyu bez krovoprolittya mirnim shlyahom Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnosti Ukrayini 1990 1991 Konstituciya Ukrayini Den nezalezhnosti Ukrayini Spivdruzhnist Nezalezhnih DerzhavPrimitkiGolovko V V Nacionalno demokratichna revolyuciya 1990 1991 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2019 T Ukrayina Ukrayinci Kn 2 842 s il ISBN 978 966 00 1740 5 Stenograma plenarnogo zasidannya 24 serpnya 1991 roku Den sho zminiv hid istoriyi Vasil 2016 08 22 u Wayback Machine Tugluk Uryadovij kur yer 23 serpnya 2011 Nezalezhna Ukrayina Istorichna pravda Procitovano 6 kvitnya 2022 Hronika dvostoronnih vidnosin nedostupne posilannya z chervnya 2019 Istoriya dvostoronnih vidnosin Posolstvo Ukrayini v Yaponiyi Istoriya dvostoronnih vidnosin Posolstvo Ukrayini v Respublici Koreya Filonenko D Velika Britaniya velikij Ukrayini Molod Ukrayini 27 27 07 2007 S 07 Dzherela ta literatura ukr Mikola Mihnovskij Kantata Samostijna Ukrayina ukr Istoriya Ukrayini Korotkij oglyad Drogobich 1992 r ukr V I Tancyura Politichna istoriya Ukrayini Posibnik Kiyiv 2001 r ukr Stepan Rudnickij Chomu mi hochemo samostijnoyi Ukrayini 1994 r ros Saltan A N SLED net ua 25 08 16 Zhurnalisti i Nezalezhnist Kiyiv VC Akademiya 2020 400 s Ukrayinske suspilstvo Dvadcyat rokiv nezalezhnosti Sociologichnij monitoring 2011 PosilannyaPostanova Verhovnoyi Radi URSR vid 24 8 1991 1427 XII Pro progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Nezalezhnist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1116 1117 1000 ekz Verhovna Rada Ukrayini progoloshuye nezalezhnist Youtube 30 podij sho sformuvali i zmicnili Nezalezhnist Ukrayini Radio Svoboda ukr 23 serpnya 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 30 populyarnih tekstiv pro nezalezhnosti Ukrayini Istorichna pravda 24 SERPNYa 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Volodimir V yatrovich U nashomu istorichnomu kalendari ye 10 Dniv nezalezhnosti Ukrayini Istorichna pravda 24 SERPNYa 2021 Procitovano 18 grudnya 2021 Istorichnij serial 10 Dniv nezalezhnosti Ukrayini YouTube Procitovano 18 grudnya 2021 Kameristij Brajtenbyuher R Chogo u 1991 mu tak boyavsya Bush SShA viznali nezalezhnist Ukrayini pislya referendumu 1 grudnya lishe cherez 25 dniv i os chomu istoriya z NV NV 2023 Rozpad Radyanskogo Soyuzu Usna istoriya nezalezhnoyi Ukrayini 1988 1991 Procitovano 18 grudnya 2021