Ñ | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Латинська абетка | ||||||||||
A | B | C | D | E | F | G | ||||
H | I | J | K | L | M | N | ||||
O | P | Q | R | S | T | U | ||||
V | W | X | Y | Z | ||||||
Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
Ā | Ă | Ą | Ɐ | Ɑ | ||||||
Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||||
Č | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | |||||
É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
Ɡ | Ĥ | Ì | Í | Î | Ï | |||||
Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | |||||
Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | |||||
Ľ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | |||||
N̈ | Ɲ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | |||||
Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
Ơ | Ŕ | Ř | ||||||||
Ɽ | ß | ſ | Ś | Ṡ | Ş | |||||
Š | Þ | Ť | ||||||||
Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Ü | ||||||
Ŭ | Ů | Ű | Ų | |||||||
Ý | Ÿ | |||||||||
Ź | Ż | Ƶ | Ž |
Ñ, ñ (ісп. la eñe, еньє) — п'ятнадцята літера іспанської абетки, належить до розширеної латинки.
Позначає твердопіднебінний носовий приголосний звук.
Також буква використовується в таких мовах, як кечуа, аймара, філіппінська, кримськотатарська, казахська та бретонська. Серед мов, поширених в Іспанії, ñ вживається в галісійській, астурійській та баскській.
Історія
Історично ñ виникла як лігатура nn: тильда над першою n замість літери використовувалася для спрощення письма. Наприклад, іспанське слово año (рік) походить від латинського ANNVS. В інших мовах використовується макрон над n чи m для позначення простого подвоєння.
Вже в середньовічній латинській мові знак, що згодом в іспанській отримав назву virgulilla (тильда) зображався над голосною та позначав пропущену носову приголосну, що йшла за ним (n чи m), наприклад, tãtus замість tantus чи quã замість quam. Таке вживання перейшло до деяких інших мов на базі латинки, хоча згодом більшість із них від нього відмовилися. Іспанська та португальська мова для певних випадків зберегли цю особливість. Зокрема, в іспанській тильда (ñ) використовується для позначення твердопіднебінного носового приголосного. Слово «тильда» походить від іспанського «título», що означає «заголовок» чи «титул».
Зі слова anno, що таким чином перетворилося на ãno, згодом тильда перемістилася до «n» та збереглася як засіб позначення нового носового звуку, що з'явився в іспанській мові у цій позиції: año. Цей знак також використовувався на позначення того самого звуку в інших випадках, коли він не виникав з оригінального «nn», наприклад, leña (лат. ligna) чи señor (лат. senior).
Інші романські мови для відповідної фонеми використовують інші літери та сполучення: в італійській та французькій — gn, що також походить з латинської, в португальській та окситанській — nh, в каталанській — ny. Останні два диграфи не мають спеціальної історії походження.
При розширенні азбуки Морзе для цієї літери було введено власний код ( — — · — —).
Кодування
Графема | HTML | Юнікод | TeX |
---|---|---|---|
Ñ | Ñ | U+00D1 | \tilde N |
ñ | ñ | U+00F1 | \tilde n |
Примітки
- Ortografía de la lengua española, 2010, p. 56.
- Buitrago, A., Torijano, J. A.: «Diccionario del origen de las palabras». Espasa Calpe, S. A., Madrid, 1998. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Enye N Latinska abetka A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z Dodatkovi i variantni znaki A A A A A A AE A Ă A Ɐ Ɑ C C Ĉ Ċ Ȼ C D D d Ɖ ɖ Đ đ E E E E E Ė e E E Ɠ Ĝ G Ġ G Ƣ Ɡ Ĥ I I I I Į I I IJ Ĵ k Ǩ Ƙ Ⱪ L L Ĺ Ľ LJ N N N N N Ɲ Ŋ NJ O o O O O Ǫ O O Œ Ơ Ŕ R Ɽ ss ſ S Ṡ S S TH T Ʈ T U U U Ŭ U U Ų Y Ÿ Z Z Ƶ Z N n isp la ene enye p yatnadcyata litera ispanskoyi abetki nalezhit do rozshirenoyi latinki Poznachaye tverdopidnebinnij nosovij prigolosnij zvuk Takozh bukva vikoristovuyetsya v takih movah yak kechua ajmara filippinska krimskotatarska kazahska ta bretonska Sered mov poshirenih v Ispaniyi n vzhivayetsya v galisijskij asturijskij ta baskskij IstoriyaIstorichno n vinikla yak ligatura nn tilda nad pershoyu n zamist literi vikoristovuvalasya dlya sproshennya pisma Napriklad ispanske slovo ano rik pohodit vid latinskogo ANNVS V inshih movah vikoristovuyetsya makron nad n chi m dlya poznachennya prostogo podvoyennya Vzhe v serednovichnij latinskij movi znak sho zgodom v ispanskij otrimav nazvu virgulilla tilda zobrazhavsya nad golosnoyu ta poznachav propushenu nosovu prigolosnu sho jshla za nim n chi m napriklad tatus zamist tantus chi qua zamist quam Take vzhivannya perejshlo do deyakih inshih mov na bazi latinki hocha zgodom bilshist iz nih vid nogo vidmovilisya Ispanska ta portugalska mova dlya pevnih vipadkiv zberegli cyu osoblivist Zokrema v ispanskij tilda n vikoristovuyetsya dlya poznachennya tverdopidnebinnogo nosovogo prigolosnogo Slovo tilda pohodit vid ispanskogo titulo sho oznachaye zagolovok chi titul Zi slova anno sho takim chinom peretvorilosya na ano zgodom tilda peremistilasya do n ta zbereglasya yak zasib poznachennya novogo nosovogo zvuku sho z yavivsya v ispanskij movi u cij poziciyi ano Cej znak takozh vikoristovuvavsya na poznachennya togo samogo zvuku v inshih vipadkah koli vin ne vinikav z originalnogo nn napriklad lena lat ligna chi senor lat senior Inshi romanski movi dlya vidpovidnoyi fonemi vikoristovuyut inshi literi ta spoluchennya v italijskij ta francuzkij gn sho takozh pohodit z latinskoyi v portugalskij ta oksitanskij nh v katalanskij ny Ostanni dva digrafi ne mayut specialnoyi istoriyi pohodzhennya Pri rozshirenni azbuki Morze dlya ciyeyi literi bulo vvedeno vlasnij kod KoduvannyaGrafema HTML Yunikod TeX N amp Ntilde U 00D1 tilde N n amp ntilde U 00F1 tilde nPrimitkiOrtografia de la lengua espanola 2010 p 56 Buitrago A Torijano J A Diccionario del origen de las palabras Espasa Calpe S A Madrid 1998 isp