Чорна Русь | |
| |
Чорна Русь (нім. Schwarzreussen) на мапі 1892 року з 4го видання Енциклопедії Майера, що відображає Річ Посполиту в 1660 році |
Чо́рна Русь (лат. Russia Negra) — історична назва земель у північно-західній Білорусі, у басейні верхньої течії річки Німану.
Основними центрами Чорної Русі були Гродно (Городня), Новогрудок, Вовковиськ, Слонім, Здітов (нині село ), Ліда, Несвіж.
Назва
Назву «Чорна Русь» у XVI–XVII ст. вживали також і в інших значеннях. Походження цієї назви не з'ясовано.
«Чорна Русь» на географічних картах
1459 р. Карта Світу Фра Мавро. Територія в районі р. Оки (Правобережжя) названа лат. Russia Negra (Чорною Руссю).
1539 р. Олаф Магнус. Карта Скандинавії (лат. Carta Marina). Russia Nigra (Чорна Русь) показана на схід від Пскова, як і на глобусі Меркатора (1541).
Історія
З X ст. Чорна Русь входила до Київської Русі. У XII ст. Новгород-Литовський стає центром Чорної Руси. У XIII ст. Велике князівство Литовське і Галицько-Волинське князівство вели боротьбу за Чорну Русь, у результаті якої ця територія від 40-х років ХІІІ ст. (на думку декого з істориків, вже з 1219 року) підпала під владу Литви. Близько 1255–1258 років тут правив син Данила Галицького — Роман Данилович, як васал литовського князя Міндовга. Деякий час Чорна Русь входила до володінь галицько-холмського князя та короля Русі Шварна Даниловича. Після його смерті остаточно підпала під владу Литви.
у середині 13 ст.
(роки приєднання)
і удільних
князівств
торговельні
шляхи
руських
князівств
Частина Русі в старих авторів називалася Сарматією Азійською (лат. Sarmatia asiatica) на відміну від Русі, яка належала до Польського Королівства і називалася Сарматією Європейською. Пізніше цю Сарматію Азійську називали Чорною Руссю і нові автори називали її Московією. Границя проходила до витоків Дніпра (біля Смоленська) та Дону (біля Новомосковська, Тульської об-ті). Власне Польща називалася в ті часи — Вандалія. Біла Русь обмежувалася — Великим Князівством Литовським. І до Червоної Русі, яка власне Королівською називалася, входили: Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Холмська, Белзька та Галицька землі; Львівська земля, яка називалася також Малою Руссю або Південною Руссю (лат. Russia Australis), сюди входило також місто Ярослав.
Див. також
Примітки
- Байцар А. «Чорна Русь» як одна із назв українських етнічних земель. Західноєвропейські карти XV—XVIII ст. https://baitsar.blogspot.com/2018/10/xv-xviii.html
- Theatrum Cosmographico-Historicum .. — 2.,76 S., 1688
Джерела та література
- Ясь О. О. Чорна Русь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 556. — .
- Ісаєвич Я. Чорна Русь // Довідник з історії України (А — Я): посібник для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Інститут історичних досліджень Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка ; упоряд. І. З. Підкова ; заг. ред. І. З. Підкова, Р. М. Шуста. — 2.вид., доопрац. і доп. — К.: Генеза, 2002. — 1135 с. —
- Котляр М. Ф. Русько-литовська союзна угода 1254 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 2. — 812 с. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Чорна Русь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Чорна Русь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2060. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chorna Rus Chorna Rus nim Schwarzreussen na mapi 1892 roku z 4go vidannya Enciklopediyi Majera sho vidobrazhaye Rich Pospolitu v 1660 roci Cho rna Rus lat Russia Negra istorichna nazva zemel u pivnichno zahidnij Bilorusi u basejni verhnoyi techiyi richki Nimanu Kolozka cerkva yedinij chastkovo zberezhenij pam yatnik gorodnyanskogo budivnictva HII st Osnovnimi centrami Chornoyi Rusi buli Grodno Gorodnya Novogrudok Vovkovisk Slonim Zditov nini selo Lida Nesvizh NazvaNazvu Chorna Rus u XVI XVII st vzhivali takozh i v inshih znachennyah Pohodzhennya ciyeyi nazvi ne z yasovano Chorna Rus na geografichnih kartah1459 r Karta Svitu Fra Mavro Teritoriya v rajoni r Oki Pravoberezhzhya nazvana lat Russia Negra Chornoyu Russyu 1539 r Olaf Magnus Karta Skandinaviyi lat Carta Marina Russia Nigra Chorna Rus pokazana na shid vid Pskova yak i na globusi Merkatora 1541 IstoriyaZ X st Chorna Rus vhodila do Kiyivskoyi Rusi U XII st Novgorod Litovskij staye centrom Chornoyi Rusi U XIII st Velike knyazivstvo Litovske i Galicko Volinske knyazivstvo veli borotbu za Chornu Rus u rezultati yakoyi cya teritoriya vid 40 h rokiv HIII st na dumku dekogo z istorikiv vzhe z 1219 roku pidpala pid vladu Litvi Blizko 1255 1258 rokiv tut praviv sin Danila Galickogo Roman Danilovich yak vasal litovskogo knyazya Mindovga Deyakij chas Chorna Rus vhodila do volodin galicko holmskogo knyazya ta korolya Rusi Shvarna Danilovicha Pislya jogo smerti ostatochno pidpala pid vladu Litvi GALICKO VOLINSKE KNYaZIVSTVO GVK U DRUGIJ POLOVINI 13 NA POChATKU 14 ST GVK u seredini 13 st Priyednannya GVK roki priyednannya Zolota Orda Korolivstvo Ugorske Korolivstvo Polske Tevtonskij orden Litovski knyazivstva Mezhi zemel i udilnih knyazivstv Golovni torgovelni shlyahi Kordoni ruskih knyazivstv Stolni gradi Kiyiv Chernigiv Pereyaslav Grodno Pinsk Turiv Volodimir Galich Mensk Sluchesk Dubrovicya Stepan Ovruch Iskorosten Korosten Vozvyagel Zvyagel Kolodyazhin Gubin Mezhibozh Medzhibizh Novgorodok Vovkovisk Rodna Mukachevo Koshici Sandomir lt Lyublin Holm Cherven Sutijsk Vizna Bilsk Dorogichin Kam yanec Kobrin Berestya Volodava Lyuboml Belz Zvenigorod Lviv Buzhsk Peremishl Yaroslav Syanik Sambir Luchesk Luck Dorogobuzh Peresopnicya Duben Krem yanec Zaslavl Terebovl Kolomiya Vasiliv Chern Chernivci Hotin Ushicya Kuchelmin Kiyivske knyazivstvo Turivsko Pinske knyazivstvo Polocke knyazivstvo Chorna Rus Zakarpattya Shipinska zemlya Berladska zemlya 1230 1240 1230 ti 1252 1254 1280 1320 1289 1302 1251 1252 1254 Galicke knyazivstvo Berestejska zemlya Chervensko Holmska zemlya Volinske knyazivstvo Belzke knyazivstvo Lucke knyazivstvo Peremishlske knyazivstvo r Dnipro r Bozh Pivdennij Bug r Dnister r Prut r Seret r Tisa r Visla r Syan r Bug r Niman r Prip yat r Vepr Chastina Rusi v starih avtoriv nazivalasya Sarmatiyeyu Azijskoyu lat Sarmatia asiatica na vidminu vid Rusi yaka nalezhala do Polskogo Korolivstva i nazivalasya Sarmatiyeyu Yevropejskoyu Piznishe cyu Sarmatiyu Azijsku nazivali Chornoyu Russyu i novi avtori nazivali yiyi Moskoviyeyu Granicya prohodila do vitokiv Dnipra bilya Smolenska ta Donu bilya Novomoskovska Tulskoyi ob ti Vlasne Polsha nazivalasya v ti chasi Vandaliya Bila Rus obmezhuvalasya Velikim Knyazivstvom Litovskim I do Chervonoyi Rusi yaka vlasne Korolivskoyu nazivalasya vhodili Kiyivshina Volin Podillya Braclavshina Holmska Belzka ta Galicka zemli Lvivska zemlya yaka nazivalasya takozh Maloyu Russyu abo Pivdennoyu Russyu lat Russia Australis syudi vhodilo takozh misto Yaroslav Div takozhChervona Rus Bila RusPrimitkiBajcar A Chorna Rus yak odna iz nazv ukrayinskih etnichnih zemel Zahidnoyevropejski karti XV XVIII st https baitsar blogspot com 2018 10 xv xviii html Theatrum Cosmographico Historicum 2 76 S 1688Dzherela ta literaturaYas O O Chorna Rus Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 556 ISBN 978 966 00 1359 9 Isayevich Ya Chorna Rus Dovidnik z istoriyi Ukrayini A Ya posibnik dlya sered zagalnoosvit navch zakl Institut istorichnih doslidzhen Lvivskogo nacionalnogo un tu im Ivana Franka uporyad I Z Pidkova zag red I Z Pidkova R M Shusta 2 vid dooprac i dop K Geneza 2002 1135 s ISBN 966 504 179 7 Kotlyar M F Rusko litovska soyuzna ugoda 1254 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Chorna Rus Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaChorna Rus Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2060 1000 ekz