Хіналузька (хиналицька) мова (хіналузькою — каьтш мицІ, kätš micʼ) — мова хіналузьців, жителів високогірного села Хиналиг (азерб. Xınalıq), розташованого на заході Губинського району (азерб. Quba rayonu) Азербайджану. Хиналиг (хіналузькою Хыналыкъ) — азербайджанська назва села, раніше зазвичай використовувався її російський варіант — Хіналуг (рос. Хиналуг). Самі ж хіналузьці називають його Кетш (хіналузькою Каьтш, Каьтиш), а себе — кетш халх («кетшійський народ»), свою мову — кетш міц («кетшійська мова»).
Хіналузька мова азерб. xınalıq dili, xınalıqça | |
---|---|
каьтш мицӀ, kätš micʼ [kætʃ mit͡sʼ] kätiš micʼ, kättid micʼ | |
Хіналузька мова (в Азербайджані) | |
Поширена в | Азербайджан |
Регіон | Ґуба-Хачмазький район |
Носії | 2,2 тис. (2009, перепис) |
Писемність | кирилиця, латиниця |
Класифікація | Північно-кавказька сім'я
|
Офіційний статус | |
Офіційна | не має |
Коди мови | |
ISO 639-3 | kjj |
Аул Хиналиг, розташований на північних схилах Головного Кавказького хребта, на висоті 2300 метрів над рівнем моря, значною мірою відрізаний від решти світу. Незважаючи на те, що в кінці 1970-х років до села проклали автомобільну дорогу, через сніги сполучення з ним значну частину року й досі є неможливим. Ізольоване розташування Хиналигу сприяло збереженню власної мови, специфічної матеріальної і духовної культури народу.
За даними перепису населення 2009 року, в Азербайджані нараховувалось 2,2 тис. хіналузьців (0,02 % населення країни), 97,4 % з них розмовляло хіналузькою мовою.
Більшість хіналузьців живе в рідному селі. За його межами найбільше їх проживає у селі Владіміровка (азерб. Vladimirovka, інша назва Гюлюстан, азерб. Gülüstan), яке знаходиться на північному сході Губинського району, поблизу міста Ґуба (азерб. Quba, хіналузькою Къуба). Окремі групи хіналузьців живуть у районному центрі та інших селах Губинського району, а ще в інших районах Азербайджану, зокрема в Габалинському районі (азерб. Qəbələ rayonu), містах Баку та Сумгаїт, а також у Росії (в Москві, Уфі, Сургуті та інших містах).
Класифікація
Хіналузька мова — одна з нахсько-дагестанських мов, які належать до північно-кавказької мовної сім'ї.
Традиційно мова вважалася одною з лезгинських мов і разом з кризькою та будуською зараховувалась до шахдазької підгрупи (всі 3 зосереджені коло гори Шахдаг). Проте таке об'єднання виявилося суто географічним, спільні риси склалися як результат тривалих тісних контактів між народами-сусідами. Подальші дослідження виявили суттєві розбіжності у базисній лексиці між хіналузькою мовою та мовами лезгинської підгрупи. Тепер хіналузьку класифікують як окрему мову на рівні підгрупи серед нахсько-дагестанських мов.
Історія досліджень хіналузької мови
Перші спроби збору лінгвістичних даних датуються серединою XIX століття. У 1895 році генерал-лейтенант російської армії, німець за походженням, Родеріх Еркерт зібрав списки слів понад 40 кавказьких мов, серед них і хіналузької (Roderich von Erckert. Die Sprachen des Kaukasischen Stammes. Wien: Alfred Hölder K.u.K Hof- und Universitätsbuchhändler, 1895). На жаль, ці матеріали містять багато помилок. Граматиці хіналузької мови присвятив декілька сторінок німецький лінгвіст і етнолог Адольф Дірр (нім. Adolf Dirr) у своєму оглядовому дослідженні кавказьких мов (Adolf Dirr. Einführung in das Studium der kaukasischen Sprachen. Leipzig: Verlag der Asia Major, 1928).
Перші повні й детальні дослідження хіналузької мови опублікував чеченський радянський лінгвіст Юнус Дешерієв у своїй книзі, присвяченій її граматиці. Вона вийшла друком у 1959 році (Дешериев Ю. Д. Грамматика хиналугского языка. Москва: Издательство АН СССР, 1959). Інша значна з точки зору висвітлення граматики хиналузької мови праця належить російському лінгвістові О. Є. Кібрику та його команді з відділення структурної й прикладної лінгвістики філологічного факультету Московського державного університету (Кибрик А. Е., Кодзасов С. В., Оловянникова И. П. Фрагменты грамматики хиналугского языка. Москва: Издательство Московского Университета, 1972). Ця книжка базується на масштабних польових дослідженнях, проведених в 1970 р. у селі Хиналиг. Вона містить близько 4000 речень граматичних прикладів, 20 текстів різних жанрів, словник з 1000 слів.
Перший повний хіналузько-російський словник був опублікований дагестанською лінгвісткою Ф. А. Ганієвою в 2001 році (Ганиева Ф. А. Хиналугско-русский словарь. Махачкала, 2002). У цьому словнику авторка наводить також безліч прикладів різних хіналузьких сентенцій. Багато з них є прислів'ями й приказками, і це водночас сприяє збереженню цього жанру усної літератури народу. Словник був складений на основі текстового, лексичного й граматичного матеріалу, зібраного протягом 1970—1980 рр. Книжка містить також короткий опис хіналузької мови.
2007 року в рамках проекту документування хіналузької мови Хиналиг відвідала нова експедиційна група Московського Державного університету (Росія) під керівництвом С. В. Кодзасова. Були зроблені в дикторському виконанні аудіозаписи текстів, опублікованих 1972 року, а також декілька нових текстів в аудіо та відеоформатах. Серед іншого, результатом цього візиту стала розробка нової хіналузької абетки на базі латиниці. Протягом 2011—2016 рр. в Хинализі працювала група співробітників Франкфуртського університету (Німеччина) в рамках проекту з документування мов, що зникають. Була зібрана колекція аудіо та відеозаписів живого матеріалу від чоловіків і жінок різного віку і професій, для яких хіналузька мова є рідною. Крім того, було скориговано і трохи модифіковано абетку хіналузької мови, щоб зробити її зручнішою у використанні.
Фонетика
Хіналузька мова має надзвичайно багату фонетику й складну морфологічну структуру. Ю. Дешерієв налічує в ній 18 голосних і 45 приголосних. Серед голосних 5 назалізованих, 3 дифтонги. Багато приголосних можуть бути лабіалізованими, є проривні преруптиви, фарингальні спіранти. Глухі спіранти, займаючи позицію між голосними, можуть підсилюватись. Частина приголосних використовується лише в архаїчних словах, які виходять із вживання. Поступово втрачаються геміновані (подвоєні), лабіалізовані і палаталізовані приголосні.
Корінь хіналузьких слів часто складається з одного складу (приголосний+голосний), але побутують і більш складні структури. Склади можуть бути відкритими й закритими. Переважають відкриті склади, що починаються з сонантів (м, л, н). Відносно мало слів починаються з голосних. Доволі часто зустрічаються сполучення двох або трьох приголосних на початку, в середині й на кінці слова. Наявність великої кількості відмінків для іменних частин мови і часових форм дієслова породжує появу складних фонетичних структур слова, що можуть складатися з 6-8 складів і 16-18 (а то й більше) фонем.
Наголос слабкий, може займати різні позиції, але частіше падає на перший склад.
Хіналузькій мові притаманні такі фонетичні явища як оглушення дзвінких приголосних перед глухими, втрата лабіалізації приголосним, коли за них стоїть лабіалізований голосний, перестановка звуків, редукція коротких голосних у середині або на кінці слова, поява додаткових протетичних голосних перед групою приголосних у запозичених словах.
Сучасна хіналузька абетка складається з 39 приголосних і 9 голосних звуків, всього 48 літер. Вона була розроблена у 2007 із допомогою місцевих вчителів мови, та представлена у таблиці у лапках. Вона базується на азербайджанській вимові літер, однак хіналузька мова має набагато більше приголосних. Тому ця абетка додатково використовує два види діакритичних знаків: крапка і циркумфлекс. Крапка над літерою використовується для позначення еєктивних приголосних і дзвінкого глоткового фрикативу. Циркумфлекс вживається для позначення інших фонем, які схожі, але не дорівнюють азербайджанським: неаспірованих приголосних, певних дифтонгів, дзвінкого увулярного фрикативу і глухого фарингального фрикативу.
Таблиця голосних хіналузької мови:
Передні | Задні | |||
---|---|---|---|---|
неогублені | огублені | неогублені | огублені | |
Високі | i ⟨i⟩ | y ⟨ü⟩ | ɯ ⟨ı⟩ | u ⟨u⟩ |
Середні | e ⟨e⟩ | ø ⟨ö⟩ | ⟨o⟩ | |
Низькі | æ ⟨ə⟩ | ⟨a⟩ |
Є також наступні дифтонги: [iu] [ui] [oe] [oa].
Довгі голосні передаються на письмі подвійною літерою.
Таблиця приголосних хіналузької мови:
Губні | Зубні | Заясенні/ Середньопіднебінні | Задньоязикові | Увулярні | Фарингальні | Гортанні | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Носові | m ⟨m⟩ | n ⟨n⟩ | ||||||
Проривні | глухі | p ⟨p⟩ | t ⟨t⟩ | k ⟨k⟩ | q ⟨q⟩ | ʔ ⟨ʔ⟩ | ||
глухі [en] | pː ⟨pp⟩ | tː ⟨tt⟩ | kː ⟨kk⟩ | qː ⟨qq⟩ | ||||
дзвінкі | b ⟨b⟩ | d ⟨d⟩ | ɡ ⟨g⟩ | |||||
абруптивні | pʼ ⟨p'⟩ | tʼ ⟨t'⟩ | kʼ ⟨k'⟩ | |||||
Африкати | глухі | t͡s ⟨c⟩ | t͡ʃ ⟨ç⟩ | k͡x ⟨kx⟩3 | q͡χ ⟨x̂⟩ | |||
глухі [en] | t͡sː ⟨cc⟩ | t͡ʃː ⟨çç⟩ | ||||||
дзвінкі | d͡ʒ ⟨j⟩ | |||||||
абруптивні | ⟨c'⟩ | ⟨ç'⟩ | ⟨q'⟩ | |||||
Фрикативи | глухі | f ⟨f⟩ | s ⟨s⟩ | ʃ ⟨ş⟩ | x ⟨kh⟩2 | χ ⟨x⟩ | ħ ⟨hh⟩4 | h ⟨h⟩ |
дзвінкі | v ⟨v⟩ | z ⟨z⟩ | ʒ ⟨z̧⟩1 | ɣ ⟨gh⟩2 | ʁ ⟨ğ⟩ | ʕ ⟨ʕ⟩4 | ||
Дрижачі | r ⟨r⟩ | |||||||
Апроксиманти | l ⟨l⟩ | j ⟨y⟩ | w ⟨w⟩ |
1 Під <z> знаходиться седілья, що характерно російській лінгвістиці.
2 <kh> та <gh> вживається рідко.
3 <kx> вживається дуже рідко.
4 Фарингальні звуки переважно фігурують у запозиченнях з арабської.
Морфологія
Іменник у хіналузькій мові має граматичні категорії класу, числа і відмінку. Розрізняють 4 граматичні класи іменників:
- розумні істоти чоловічого роду: csə (брат), şі (син);
- розумні істоти жіночого роду: χinimkʾir (жінка), dädä (мати);
- нерозумні істоти та різні предмети, явища, поняття і назви міфічних істот: kukacʾ (курка), lucoz (корова), cʾol (коза);
- предмети, явища і поняття, що не належать до попереднього класу : ǝʕkka (річка), ǝʕqʾ (сонце), kʾǝnǝb (тиждень).
Хіналузькі іменники мають однину і множину. Нараховується 16 відмінків, з яких 12 місцеві.
Прикметники в хіналузькій мові двох типів: залежні і незалежні (самостійні). Залежний прикметник стоїть безпосередньо перед іменником, до якого він належить; він не відмінюється, утворюється від іменника додаванням афіксу. Самостійний прикметник відмінюється так само, як і іменник, має класи, утворюється також за допомогою афіксу.
Числівники поділяються на кількісні, дробові, кратні та розділові, окрім того з азербайджанської мови запозичені ще порядкові числівники. Лік у хіналузькій мові двадцятковий.
Займенники бувають особові, вказівні, присвійні, питальні.
Дієслово в хіналузькій мові є найскладнішою частиною мови. Воно має категорії класу, часу, способу, виду, особи. Показник класу водночас вказує й на число. Існує семантичне протиставлення перехідних і неперехідних дієслів. Хіналузьке дієслово може мати два теперішніх (простий і складений), декілька минулих (тільки-но минулий, давно минулий, невизначений наскільки минулий) і майбутній час. Існують наказовий, дійсний, прохально-бажальний, умовний, спонукальний, можливості, імперативний способи, короткотривалий і довготривалий види. Дієвідміна має три різновиди. Є заперечна й питальна форми дієслова. Широко представлені неправильні дієслівні преверби, в непродуктивному виді зустрічаються також локальні преверби.
Присутні також дієприкметники, дієприслівники, прислівники, післясклади, сполучники, частки, вигуки.
Основними способами словотворення в хіналузькій мові є суфіксація, словоскладання і описовий спосіб. Іменний словотвір розвинений слабко, словотворних афіксів мало.
Синтаксис
Основними типами передачі синтаксичних зв'язків у хіналузькій мові є узгодження, керування, прилягання, інтонація. За своєю структурою речення може бути простим і складним.
Прості речення поділяються на непоширені, які мають лише підмет і присудок, і поширені, до складу яких входять також другорядні члени речення. Трапляються речення, що складаються лише з одного слова. Порядок слів у хіналузькому реченні є вільним, але найпоширенішою схемою є підмет-додаток-присудок (англ. subject–object–verb, SOV). Хіналузьке речення може мати номінативну, ергативну, дативну, посесивну, локативну конструкцію.
Структура складного речення визначається зв'язком між простими реченнями, які входять до його складу, і типом цих простих речень. Складне речення може бути складносурядним і складнопідрядним.
Лексика
Хіналузька мова містить численні запозичення з азербайджанської, перської, арабської, російської мов. На першому місці серед них стоїть азербайджанська мова. З азербайджанської запозичені порядкові числівники, службові слова, слова, що позначають предмети домашнього побуту, наукові, технічні, культурні терміни та безліч різних інших слів. Деякі з азербайджанських запозичень витісняють їх давні хіналузькі аналоги. Більшу частину російських запозичень становлять громадсько-політичні та науково-технічні терміни доби соціалізму. Серед арабських запозичень переважає релігійна мусульманська термінологія. Є також доволі багато запозичень з перської мови.
Діалекти
Хіналузька мова не має поділу на діалекти або говірки. Але були відмічені деякі відмінності, переважно фонетичні, у вимові жителів верхньої, середньої та південної частин села. Ці частиини відповідають трьом основним родам хіналузьців, що в минулому ворогували між собою, і тому спілкування між ними було обмеженим. Разом із тим, не виключено, що ці відмінності мають субстратне походження; за хіналузькими переказами, у верхній і південній частинах села свого часу поселилися вірменські та єврейські переселенці.
Писемність
Починаючи з другої половини XX ст., було декілька спроб створення писемності для хіналузької мови, як на кириличній, так і на латинській основі. Рагім Алхас (1937—2003, азерб. Rəhim Alxas, хіналузькою Раьхіим Алхас), азербайджанський поет, перекладач і публіцист, хіналузець за національністю, який доклав чимало зусиль для розвитку рідної мови, адаптував для хіналузької лезгинську кириличну писемність. 1991 року вийшла друком його перша книжка хіналузькою мовою «Низами Гаьнджаьви. Хіикмаьти Чаьлаьнг». Згодом Рагім Алхас видав хіналузькою ще декілька книжок, серед яких збірки його віршів, підручники для хіналузької школи, переклади хіналузькою Нізамі, Фізулі.
Під час роботи в Хинализі 2007 року експедиції С. Кодзасова, у співпраці з місцевими вчителями мови, був створений новий проект хіналузької писемності, наближений до сучасної азербайджанської латиниці. Ця абетка складається з 50 знаків (9 голосних і 41 приголосний):
A a | B b | C c | Cc cc | C' c' | Ç ç | Çç çç | Ç' ç' |
Ə ə | F f | G g | Gh gh | Ğ ğ | H h | Hh hh | İ i |
I ı | J j | K k | Kk kk | K' k' | Kh kh | Kx kx | L l |
M m | N n | O o | Ö ö | P p | Pp pp | P' p' | Q q |
Qq qq | Q' q' | R r | S s | Ş ş | T t | Tt tt | T' t' |
U u | Ü ü | V v | X x | Y y | Z z | Z̧ z̧ | ʕ |
Абетка використовувала деякі символи МФА (англ. International Phonetic Alphabet, IPA), такі як апостроф для абруптивних (еєктивних) звуків (p’, t’, k’ і т. д.), а також символ ʕ для фарингального фрикативу. Непридихові приголосні і дифтонги позначалися відповідними диграфами.
Цією абеткою видавали дитячі книжки, календарі та інші друковані матеріали. Проте вона мала й свої недоліки, які викликали нарікання з боку членів громади Хиналигу. Найголовніше, що велика кількість диграфів призвела до появи дуже довгих слів; крім того, довгі приголосні звуки орфографічно не можна відрізнити від коротких непридихових.
2012 була спроба започаткування Вікіпедії хіналузькою мовою [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] з використанням старої (кириличної) абетки, але цей проект не отримав подальшого розвитку.
2013 року спеціалісти з Франкфуртського університету запропонували нову абетку, засновану на фонетичному дослідженні московських лінгвістів, пале вони замінили всі диграфи одиничними літерами з діакритичними знаками. З того часу ця абетка використовувалась для написання декількох книжок хиналузькою мовою, і цей факт можна розглядати як визнання її в суспільстві. Село було забезпечене сучасними принтерами, які можуть використовуватись для друкування літератури хіналузькою мовою.
Порівняльна таблиця старої кириличної абетки з латиницею 2013 року:
Кирилична абетка | Поточна абетка | Кирилична абетка | Поточна абетка | Кирилична абетка | Поточна абетка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
Стан хіналузької мови
Хіналузька мова, які і всі мови, що не мають писемності, має обмежену сферу використання, нею говорять переважно у побуті. Мовою діловодства, навчання, засобів масової інформації для хіналузьців є азербайджанська.
У серпні 2000 року спеціалістами Північно-Євразійської групи Літнього інституту лінгвістики (англ. North Eurasia Group of the Summer Institute of Linguistics) на чолі з Джоном Кліфтоном (англ. John Clifton) під егідою Інституту міжнародних відносин Академії наук Азербайджану в селищі Хиналиг проводились соціологічні дослідження. Всупереч попереднім прогнозам, виявилось, що хіналузька мова продовжує займати міцні позиції, рівень її використання не зменшився під впливом азербайджанської мови. Досягнута стабільна ситуація з двомовністю в хіналузькому суспільстві. Обидві мови нормально співіснують, і кожна з них має свою сферу використання. Хіналузька лишається основною мовою спілкування місцевих жителів, азербайджанська ж вживається у навчанні й для спілкування із зовнішнім світом. Жителі села позитивно ставляться до рідної мови, вона є першою мовою у хіналузьких сім'ях.
З 1993 по 1999 рр. у середній школі села Хиналиг з 1-го по 4-й клас проводились уроки хіналузької мови. Тоді директором школи був Рагім Алхас, а навчання проводились за складеними ним підручниками. На жаль, ця ініціатива невдовзі припинилося. Спочатку діти навчались по 2 години на тиждень, згодом навчання скоротили до 1 години на тиждень, а далі й зовсім припинили. Причиною, як вважають, була відсутність зацікавленості батьків учнів, для яких важливішим є добре вивчити дітей читати й писати азербайджанською. Певні труднощі з навчанням рідною мовою зробив перехід азербайджанської 1991 року на латиницю. Після цього засвоювати кириличні знаки дітям стало складніше.
Джерела
- Дешериев Ю. Д. Хиналугский язык. В кн.: Языки народов СССР, т. IV: Иберийско-кавказские языки. Москва: Издательство «Наука», 1967. с. 659—675 (рос.)
- Мейланова У. А. Хиналугский язык [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]. Лингвистический энциклопедический словарь. Главный редактор В. Н. Ярцева. Москва: «Советская энциклопедия», 1990 (рос.)
- Ганиева Ф. А. Хиналугско-русский словарь [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]. Махачкала: ДНЦ РАН, 2002. (рос.)
- Language Research History. Khinaliq. State History-Architecture and Ethnography Preserve (англ.) архівовано 29.12.2016
Література
- Ю. Д. Дешериев. Грамматика хиналугского языка. Москва: Издательство: АН СССР, 1959 (рос.)
- А. Е. Кибрик, С. В. Кодзасов, И. П. Оловянникова. Фрагменты грамматики хиналугского языка. Москва: Издательство МГУ, 1972 (рос.)
- Ф. А. Ганиева. Хиналугско-русский словарь [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]. Махачкала: ДНЦ РАН, 2002. (рос.)
- John M. Clifton, Laura Lucht, Gabriela Deckinga, Janfer Mak, and Calvin Tiessen. . SIL Electronic Survey Reports, Language Assessment, 2005 (англ.)
Посилання
- Хіналузька мова на сайті Ethnologue: Khinalugh. A language of Azerbaijan [ 25 вересня 2014 у Wayback Machine.]. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016 (англ.)
- Хіналузька мова на сайті Glottolog 2.7: Language: Khinalugh [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]. Glottolog 2.7 edited by Hammarström, Harald & Forkel, Robert & Haspelmath, Martin & Bank, Sebastian (англ.)
- Хіналузькі тексти: Корпус хиналугских текстов [ 10 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Сайт филологического факультета МГУ имени М. В. Ломоносова
- Відсканована книжка Рагіма Алхаса хіналузькою мовою (кирилична абетка): Низами Гаьнджаьви. Хіикмаьти Чаьлаьнг [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Бокку: Азаьрнаьшр, 1991.
- Фільм Хыналыг в 1970 году (27:14). За матеріалами лінгвістичної експедиції МДУ. Автор О. Є. Кібрик.
- Фільм Хиналуг-2007: Создание цифрового портрета малого языка [ 25 березня 2012 у Wayback Machine.] (20:14). Автор ідеї, текст за кадром — О. Є. Кібрик, оператор і монтаж — Д. В. Свідерський. [RealVideo, 320x200, 44 Мб]
- Хіналузька абетка на YouTube
Примітки
- . Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi / State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Baki / Baku. 2016, pp. 20-21. Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 11.01.2017.(азерб.)(англ.)
- Xınalıq və onun tarixi haqqında bəzi qeydlər. Xınalıq. Dövlət Tarix-Memarlıq və Etnoqrafiya Qoruğ. Архів оригіналу за 29.12.2016. Процитовано 11.01.2017.(азерб.)
- . Ethnologue: Languages of the World, 19th edition. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12.01.2017.(англ.)
- А. Кибрик. (PDF). «На меже меж Голосом и Эхом»: Сборник статей в честь Татьяны Владимировны Цивьян. Составитель: Л. О. Зайонц. Москва: Новое издательство, 2007. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2019. Процитовано 31.07.2019.(рос.)
- . LangueDOC, Центр мультимедийных языковых архивов Института мировой культуры МГУ имени М. В. Ломоносова. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 12.01.2017.(рос.)
- . LangueDOC, Центр мультимедийных языковых архивов Института мировой культуры МГУ имени М.В. Ломоносова. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 12.01.2017.(рос.)
- Language Research History. Khinaliq. State History-Architecture and Ethnography Preserve. Архів оригіналу за 29.12.2016. Процитовано 12.01.2017.(англ.)
- The Khinaliq Alphabet. Khinaliq. State History-Architecture and Ethnography Preserve. Архів оригіналу за 29.12.2016. Процитовано 12.01.2017.(англ.)
- Khvtisiashvili, Tamrika (2013). Principal aspects of Xinaliq phonology and morphosyntax (англ.). University of Utah.
- Kodzasov, S.V., et al., 2007. Khinalug language alphabet (in: Russian).
- Khvtisiashvili, Tamrika (2013). Principal aspects of Xinaliq phonology and morphosyntax. University of Utah.
- Раьхіим Алхас. . Бокку: Азаьрнаьшр, 1991. ISBN . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 13.01.2017. (хіналузькою)
- М. Алексеев, К. Казенин, М. Сулейманов. . Москва: Европа, 2006. ISBN . Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 13.01.2017.(рос.)
- (PDF). LangueDOC, Центр мультимедийных языковых архивов Института мировой культуры МГУ имени М.В. Ломоносова. Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2021. Процитовано 13.01.2017.(рос.)
- John M. Clifton, Laura Lucht, Gabriela Deckinga, Janfer Mak, and Calvin Tiessen. (PDF). SIL Electronic Survey Reports, Language Assessment, 2005. Архів оригіналу (PDF) за 12.08.2017. Процитовано 13.01.2017.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hinaluzka hinalicka mova hinaluzkoyu katsh micI kats micʼ mova hinaluzciv zhiteliv visokogirnogo sela Hinalig azerb Xinaliq roztashovanogo na zahodi Gubinskogo rajonu azerb Quba rayonu Azerbajdzhanu Hinalig hinaluzkoyu Hynalyk azerbajdzhanska nazva sela ranishe zazvichaj vikoristovuvavsya yiyi rosijskij variant Hinalug ros Hinalug Sami zh hinaluzci nazivayut jogo Ketsh hinaluzkoyu Katsh Katish a sebe ketsh halh ketshijskij narod svoyu movu ketsh mic ketshijska mova Hinaluzka mova azerb xinaliq dili xinaliqcakatsh micӀ kats micʼ kaetʃ mit sʼ katis micʼ kattid micʼ Hinaluzka mova v Azerbajdzhani Poshirena v AzerbajdzhanRegionGuba Hachmazkij rajonNosiyi2 2 tis 2009 perepis Pisemnistkirilicya latinicyaKlasifikaciyaPivnichno kavkazka sim ya Nahsko dagestanski moviHinaluzka mova dd Oficijnij statusOficijnane mayeKodi moviISO 639 3kjj Aul Hinalig roztashovanij na pivnichnih shilah Golovnogo Kavkazkogo hrebta na visoti 2300 metriv nad rivnem morya znachnoyu miroyu vidrizanij vid reshti svitu Nezvazhayuchi na te sho v kinci 1970 h rokiv do sela proklali avtomobilnu dorogu cherez snigi spoluchennya z nim znachnu chastinu roku j dosi ye nemozhlivim Izolovane roztashuvannya Hinaligu spriyalo zberezhennyu vlasnoyi movi specifichnoyi materialnoyi i duhovnoyi kulturi narodu Za danimi perepisu naselennya 2009 roku v Azerbajdzhani narahovuvalos 2 2 tis hinaluzciv 0 02 naselennya krayini 97 4 z nih rozmovlyalo hinaluzkoyu movoyu Bilshist hinaluzciv zhive v ridnomu seli Za jogo mezhami najbilshe yih prozhivaye u seli Vladimirovka azerb Vladimirovka insha nazva Gyulyustan azerb Gulustan yake znahoditsya na pivnichnomu shodi Gubinskogo rajonu poblizu mista Guba azerb Quba hinaluzkoyu Kuba Okremi grupi hinaluzciv zhivut u rajonnomu centri ta inshih selah Gubinskogo rajonu a she v inshih rajonah Azerbajdzhanu zokrema v Gabalinskomu rajoni azerb Qebele rayonu mistah Baku ta Sumgayit a takozh u Rosiyi v Moskvi Ufi Surguti ta inshih mistah KlasifikaciyaHinaluzka mova odna z nahsko dagestanskih mov yaki nalezhat do pivnichno kavkazkoyi movnoyi sim yi Tradicijno mova vvazhalasya odnoyu z lezginskih mov i razom z krizkoyu ta buduskoyu zarahovuvalas do shahdazkoyi pidgrupi vsi 3 zoseredzheni kolo gori Shahdag Prote take ob yednannya viyavilosya suto geografichnim spilni risi sklalisya yak rezultat trivalih tisnih kontaktiv mizh narodami susidami Podalshi doslidzhennya viyavili suttyevi rozbizhnosti u bazisnij leksici mizh hinaluzkoyu movoyu ta movami lezginskoyi pidgrupi Teper hinaluzku klasifikuyut yak okremu movu na rivni pidgrupi sered nahsko dagestanskih mov Istoriya doslidzhen hinaluzkoyi moviPershi sprobi zboru lingvistichnih danih datuyutsya seredinoyu XIX stolittya U 1895 roci general lejtenant rosijskoyi armiyi nimec za pohodzhennyam Roderih Erkert zibrav spiski sliv ponad 40 kavkazkih mov sered nih i hinaluzkoyi Roderich von Erckert Die Sprachen des Kaukasischen Stammes Wien Alfred Holder K u K Hof und Universitatsbuchhandler 1895 Na zhal ci materiali mistyat bagato pomilok Gramatici hinaluzkoyi movi prisvyativ dekilka storinok nimeckij lingvist i etnolog Adolf Dirr nim Adolf Dirr u svoyemu oglyadovomu doslidzhenni kavkazkih mov Adolf Dirr Einfuhrung in das Studium der kaukasischen Sprachen Leipzig Verlag der Asia Major 1928 Pershi povni j detalni doslidzhennya hinaluzkoyi movi opublikuvav chechenskij radyanskij lingvist Yunus Desheriyev u svoyij knizi prisvyachenij yiyi gramatici Vona vijshla drukom u 1959 roci Desheriev Yu D Grammatika hinalugskogo yazyka Moskva Izdatelstvo AN SSSR 1959 Insha znachna z tochki zoru visvitlennya gramatiki hinaluzkoyi movi pracya nalezhit rosijskomu lingvistovi O Ye Kibriku ta jogo komandi z viddilennya strukturnoyi j prikladnoyi lingvistiki filologichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo universitetu Kibrik A E Kodzasov S V Olovyannikova I P Fragmenty grammatiki hinalugskogo yazyka Moskva Izdatelstvo Moskovskogo Universiteta 1972 Cya knizhka bazuyetsya na masshtabnih polovih doslidzhennyah provedenih v 1970 r u seli Hinalig Vona mistit blizko 4000 rechen gramatichnih prikladiv 20 tekstiv riznih zhanriv slovnik z 1000 sliv Pershij povnij hinaluzko rosijskij slovnik buv opublikovanij dagestanskoyu lingvistkoyu F A Ganiyevoyu v 2001 roci Ganieva F A Hinalugsko russkij slovar Mahachkala 2002 U comu slovniku avtorka navodit takozh bezlich prikladiv riznih hinaluzkih sentencij Bagato z nih ye prisliv yami j prikazkami i ce vodnochas spriyaye zberezhennyu cogo zhanru usnoyi literaturi narodu Slovnik buv skladenij na osnovi tekstovogo leksichnogo j gramatichnogo materialu zibranogo protyagom 1970 1980 rr Knizhka mistit takozh korotkij opis hinaluzkoyi movi 2007 roku v ramkah proektu dokumentuvannya hinaluzkoyi movi Hinalig vidvidala nova ekspedicijna grupa Moskovskogo Derzhavnogo universitetu Rosiya pid kerivnictvom S V Kodzasova Buli zrobleni v diktorskomu vikonanni audiozapisi tekstiv opublikovanih 1972 roku a takozh dekilka novih tekstiv v audio ta videoformatah Sered inshogo rezultatom cogo vizitu stala rozrobka novoyi hinaluzkoyi abetki na bazi latinici Protyagom 2011 2016 rr v Hinalizi pracyuvala grupa spivrobitnikiv Frankfurtskogo universitetu Nimechchina v ramkah proektu z dokumentuvannya mov sho znikayut Bula zibrana kolekciya audio ta videozapisiv zhivogo materialu vid cholovikiv i zhinok riznogo viku i profesij dlya yakih hinaluzka mova ye ridnoyu Krim togo bulo skorigovano i trohi modifikovano abetku hinaluzkoyi movi shob zrobiti yiyi zruchnishoyu u vikoristanni FonetikaHinaluzka mova maye nadzvichajno bagatu fonetiku j skladnu morfologichnu strukturu Yu Desheriyev nalichuye v nij 18 golosnih i 45 prigolosnih Sered golosnih 5 nazalizovanih 3 diftongi Bagato prigolosnih mozhut buti labializovanimi ye prorivni preruptivi faringalni spiranti Gluhi spiranti zajmayuchi poziciyu mizh golosnimi mozhut pidsilyuvatis Chastina prigolosnih vikoristovuyetsya lishe v arhayichnih slovah yaki vihodyat iz vzhivannya Postupovo vtrachayutsya geminovani podvoyeni labializovani i palatalizovani prigolosni Korin hinaluzkih sliv chasto skladayetsya z odnogo skladu prigolosnij golosnij ale pobutuyut i bilsh skladni strukturi Skladi mozhut buti vidkritimi j zakritimi Perevazhayut vidkriti skladi sho pochinayutsya z sonantiv m l n Vidnosno malo sliv pochinayutsya z golosnih Dovoli chasto zustrichayutsya spoluchennya dvoh abo troh prigolosnih na pochatku v seredini j na kinci slova Nayavnist velikoyi kilkosti vidminkiv dlya imennih chastin movi i chasovih form diyeslova porodzhuye poyavu skladnih fonetichnih struktur slova sho mozhut skladatisya z 6 8 skladiv i 16 18 a to j bilshe fonem Nagolos slabkij mozhe zajmati rizni poziciyi ale chastishe padaye na pershij sklad Hinaluzkij movi pritamanni taki fonetichni yavisha yak oglushennya dzvinkih prigolosnih pered gluhimi vtrata labializaciyi prigolosnim koli za nih stoyit labializovanij golosnij perestanovka zvukiv redukciya korotkih golosnih u seredini abo na kinci slova poyava dodatkovih protetichnih golosnih pered grupoyu prigolosnih u zapozichenih slovah Suchasna hinaluzka abetka skladayetsya z 39 prigolosnih i 9 golosnih zvukiv vsogo 48 liter Vona bula rozroblena u 2007 iz dopomogoyu miscevih vchiteliv movi ta predstavlena u tablici u lapkah Vona bazuyetsya na azerbajdzhanskij vimovi liter odnak hinaluzka mova maye nabagato bilshe prigolosnih Tomu cya abetka dodatkovo vikoristovuye dva vidi diakritichnih znakiv krapka i cirkumfleks Krapka nad literoyu vikoristovuyetsya dlya poznachennya eyektivnih prigolosnih i dzvinkogo glotkovogo frikativu Cirkumfleks vzhivayetsya dlya poznachennya inshih fonem yaki shozhi ale ne dorivnyuyut azerbajdzhanskim neaspirovanih prigolosnih pevnih diftongiv dzvinkogo uvulyarnogo frikativu i gluhogo faringalnogo frikativu Tablicya golosnih hinaluzkoyi movi Peredni Zadni neogubleni ogubleni neogubleni ogubleni Visoki i i y u ɯ i u u Seredni e e o o o Nizki ae e a Ye takozh nastupni diftongi iu ui oe oa Dovgi golosni peredayutsya na pismi podvijnoyu literoyu Tablicya prigolosnih hinaluzkoyi movi Prigolosni Gubni Zubni Zayasenni Seredno pidnebinni Zadnoyazikovi Uvulyarni Faringalni Gortanni Nosovi m m n n Prorivni gluhi p p t t k k q q ʔ ʔ gluhi en pː pp tː tt kː kk qː qq dzvinki b b d d ɡ g abruptivni pʼ p tʼ t kʼ k Afrikati gluhi t s c t ʃ c k x kx 3 q x x gluhi en t sː cc t ʃː cc dzvinki d ʒ j abruptivni c c q Frikativi gluhi f f s s ʃ s x kh 2 x x ħ hh 4 h h dzvinki v v z z ʒ z 1 ɣ gh 2 ʁ g ʕ ʕ 4 Drizhachi r r Aproksimanti l l j y w w 1 Pid lt z gt znahoditsya sedilya sho harakterno rosijskij lingvistici 2 lt kh gt ta lt gh gt vzhivayetsya ridko 3 lt kx gt vzhivayetsya duzhe ridko 4 Faringalni zvuki perevazhno figuruyut u zapozichennyah z arabskoyi MorfologiyaImennik u hinaluzkij movi maye gramatichni kategoriyi klasu chisla i vidminku Rozriznyayut 4 gramatichni klasi imennikiv rozumni istoti cholovichogo rodu cse brat si sin rozumni istoti zhinochogo rodu xinimkʾir zhinka dada mati nerozumni istoti ta rizni predmeti yavisha ponyattya i nazvi mifichnih istot kukacʾ kurka lucoz korova cʾol koza predmeti yavisha i ponyattya sho ne nalezhat do poperednogo klasu ǝʕkka richka ǝʕqʾ sonce kʾǝnǝb tizhden Hinaluzki imenniki mayut odninu i mnozhinu Narahovuyetsya 16 vidminkiv z yakih 12 miscevi Prikmetniki v hinaluzkij movi dvoh tipiv zalezhni i nezalezhni samostijni Zalezhnij prikmetnik stoyit bezposeredno pered imennikom do yakogo vin nalezhit vin ne vidminyuyetsya utvoryuyetsya vid imennika dodavannyam afiksu Samostijnij prikmetnik vidminyuyetsya tak samo yak i imennik maye klasi utvoryuyetsya takozh za dopomogoyu afiksu Chislivniki podilyayutsya na kilkisni drobovi kratni ta rozdilovi okrim togo z azerbajdzhanskoyi movi zapozicheni she poryadkovi chislivniki Lik u hinaluzkij movi dvadcyatkovij Zajmenniki buvayut osobovi vkazivni prisvijni pitalni Diyeslovo v hinaluzkij movi ye najskladnishoyu chastinoyu movi Vono maye kategoriyi klasu chasu sposobu vidu osobi Pokaznik klasu vodnochas vkazuye j na chislo Isnuye semantichne protistavlennya perehidnih i neperehidnih diyesliv Hinaluzke diyeslovo mozhe mati dva teperishnih prostij i skladenij dekilka minulih tilki no minulij davno minulij neviznachenij naskilki minulij i majbutnij chas Isnuyut nakazovij dijsnij prohalno bazhalnij umovnij sponukalnij mozhlivosti imperativnij sposobi korotkotrivalij i dovgotrivalij vidi Diyevidmina maye tri riznovidi Ye zaperechna j pitalna formi diyeslova Shiroko predstavleni nepravilni diyeslivni preverbi v neproduktivnomu vidi zustrichayutsya takozh lokalni preverbi Prisutni takozh diyeprikmetniki diyeprislivniki prislivniki pislyaskladi spoluchniki chastki viguki Osnovnimi sposobami slovotvorennya v hinaluzkij movi ye sufiksaciya slovoskladannya i opisovij sposib Imennij slovotvir rozvinenij slabko slovotvornih afiksiv malo SintaksisOsnovnimi tipami peredachi sintaksichnih zv yazkiv u hinaluzkij movi ye uzgodzhennya keruvannya prilyagannya intonaciya Za svoyeyu strukturoyu rechennya mozhe buti prostim i skladnim Prosti rechennya podilyayutsya na neposhireni yaki mayut lishe pidmet i prisudok i poshireni do skladu yakih vhodyat takozh drugoryadni chleni rechennya Traplyayutsya rechennya sho skladayutsya lishe z odnogo slova Poryadok sliv u hinaluzkomu rechenni ye vilnim ale najposhirenishoyu shemoyu ye pidmet dodatok prisudok angl subject object verb SOV Hinaluzke rechennya mozhe mati nominativnu ergativnu dativnu posesivnu lokativnu konstrukciyu Struktura skladnogo rechennya viznachayetsya zv yazkom mizh prostimi rechennyami yaki vhodyat do jogo skladu i tipom cih prostih rechen Skladne rechennya mozhe buti skladnosuryadnim i skladnopidryadnim LeksikaHinaluzka mova mistit chislenni zapozichennya z azerbajdzhanskoyi perskoyi arabskoyi rosijskoyi mov Na pershomu misci sered nih stoyit azerbajdzhanska mova Z azerbajdzhanskoyi zapozicheni poryadkovi chislivniki sluzhbovi slova slova sho poznachayut predmeti domashnogo pobutu naukovi tehnichni kulturni termini ta bezlich riznih inshih sliv Deyaki z azerbajdzhanskih zapozichen vitisnyayut yih davni hinaluzki analogi Bilshu chastinu rosijskih zapozichen stanovlyat gromadsko politichni ta naukovo tehnichni termini dobi socializmu Sered arabskih zapozichen perevazhaye religijna musulmanska terminologiya Ye takozh dovoli bagato zapozichen z perskoyi movi DialektiHinaluzka mova ne maye podilu na dialekti abo govirki Ale buli vidmicheni deyaki vidminnosti perevazhno fonetichni u vimovi zhiteliv verhnoyi serednoyi ta pivdennoyi chastin sela Ci chastiini vidpovidayut trom osnovnim rodam hinaluzciv sho v minulomu voroguvali mizh soboyu i tomu spilkuvannya mizh nimi bulo obmezhenim Razom iz tim ne viklyucheno sho ci vidminnosti mayut substratne pohodzhennya za hinaluzkimi perekazami u verhnij i pivdennij chastinah sela svogo chasu poselilisya virmenski ta yevrejski pereselenci PisemnistPochinayuchi z drugoyi polovini XX st bulo dekilka sprob stvorennya pisemnosti dlya hinaluzkoyi movi yak na kirilichnij tak i na latinskij osnovi Ragim Alhas 1937 2003 azerb Rehim Alxas hinaluzkoyu Rahiim Alhas azerbajdzhanskij poet perekladach i publicist hinaluzec za nacionalnistyu yakij doklav chimalo zusil dlya rozvitku ridnoyi movi adaptuvav dlya hinaluzkoyi lezginsku kirilichnu pisemnist 1991 roku vijshla drukom jogo persha knizhka hinaluzkoyu movoyu Nizami Gandzhavi Hiikmati Chalang Zgodom Ragim Alhas vidav hinaluzkoyu she dekilka knizhok sered yakih zbirki jogo virshiv pidruchniki dlya hinaluzkoyi shkoli perekladi hinaluzkoyu Nizami Fizuli Pid chas roboti v Hinalizi 2007 roku ekspediciyi S Kodzasova u spivpraci z miscevimi vchitelyami movi buv stvorenij novij proekt hinaluzkoyi pisemnosti nablizhenij do suchasnoyi azerbajdzhanskoyi latinici Cya abetka skladayetsya z 50 znakiv 9 golosnih i 41 prigolosnij A a B b C c Cc cc C c C c Cc cc C c E e F f G g Gh gh G g H h Hh hh I i I i J j K k Kk kk K k Kh kh Kx kx L l M m N n O o O o P p Pp pp P p Q q Qq qq Q q R r S s S s T t Tt tt T t U u U u V v X x Y y Z z Z z ʕ Abetka vikoristovuvala deyaki simvoli MFA angl International Phonetic Alphabet IPA taki yak apostrof dlya abruptivnih eyektivnih zvukiv p t k i t d a takozh simvol ʕ dlya faringalnogo frikativu Nepridihovi prigolosni i diftongi poznachalisya vidpovidnimi digrafami Ciyeyu abetkoyu vidavali dityachi knizhki kalendari ta inshi drukovani materiali Prote vona mala j svoyi nedoliki yaki viklikali narikannya z boku chleniv gromadi Hinaligu Najgolovnishe sho velika kilkist digrafiv prizvela do poyavi duzhe dovgih sliv krim togo dovgi prigolosni zvuki orfografichno ne mozhna vidrizniti vid korotkih nepridihovih 2012 bula sproba zapochatkuvannya Vikipediyi hinaluzkoyu movoyu Arhivovano 22 veresnya 2015 u Wayback Machine z vikoristannyam staroyi kirilichnoyi abetki ale cej proekt ne otrimav podalshogo rozvitku 2013 roku specialisti z Frankfurtskogo universitetu zaproponuvali novu abetku zasnovanu na fonetichnomu doslidzhenni moskovskih lingvistiv pale voni zaminili vsi digrafi odinichnimi literami z diakritichnimi znakami Z togo chasu cya abetka vikoristovuvalas dlya napisannya dekilkoh knizhok hinaluzkoyu movoyu i cej fakt mozhna rozglyadati yak viznannya yiyi v suspilstvi Selo bulo zabezpechene suchasnimi printerami yaki mozhut vikoristovuvatis dlya drukuvannya literaturi hinaluzkoyu movoyu Porivnyalna tablicya staroyi kirilichnoyi abetki z latiniceyu 2013 roku Kirilichna abetka Potochna abetka Kirilichna abetka Potochna abetka Kirilichna abetka Potochna abetka A a A a B b V v G g Gg gg G g G g GӀ gӀ D d Dzh dzh E e Zh zh Z z I i J j K k A a E e B b V v G g Ĝ ĝ G g H h Ḣ ḣ D d C c E e J j Z z I i Y y K k Kk kk K k K k KӀ kӀ L l M m N n O o O o P p Pp pp PӀ pӀ R r S s T t Tt tt TӀ tӀ K k Q q Q q K k L l M m N n O o O o P p P p Ṗ ṗ R r S s T t T t Ṫ ṫ U u U u F f H h H h H h HӀ hӀ C c Cc cc CӀ cӀ Ch ch Chch chch ChӀ chӀ Sh sh Y y E e U u U u F f X x Q q X x Ĥ ĥ Ŝ ŝ Ẑ ẑ Z z C c Ĉ ĉ Ċ ċ S s Ḣ ḣ I i E eStan hinaluzkoyi moviHinaluzka mova yaki i vsi movi sho ne mayut pisemnosti maye obmezhenu sferu vikoristannya neyu govoryat perevazhno u pobuti Movoyu dilovodstva navchannya zasobiv masovoyi informaciyi dlya hinaluzciv ye azerbajdzhanska U serpni 2000 roku specialistami Pivnichno Yevrazijskoyi grupi Litnogo institutu lingvistiki angl North Eurasia Group of the Summer Institute of Linguistics na choli z Dzhonom Kliftonom angl John Clifton pid egidoyu Institutu mizhnarodnih vidnosin Akademiyi nauk Azerbajdzhanu v selishi Hinalig provodilis sociologichni doslidzhennya Vsuperech poperednim prognozam viyavilos sho hinaluzka mova prodovzhuye zajmati micni poziciyi riven yiyi vikoristannya ne zmenshivsya pid vplivom azerbajdzhanskoyi movi Dosyagnuta stabilna situaciya z dvomovnistyu v hinaluzkomu suspilstvi Obidvi movi normalno spivisnuyut i kozhna z nih maye svoyu sferu vikoristannya Hinaluzka lishayetsya osnovnoyu movoyu spilkuvannya miscevih zhiteliv azerbajdzhanska zh vzhivayetsya u navchanni j dlya spilkuvannya iz zovnishnim svitom Zhiteli sela pozitivno stavlyatsya do ridnoyi movi vona ye pershoyu movoyu u hinaluzkih sim yah Z 1993 po 1999 rr u serednij shkoli sela Hinalig z 1 go po 4 j klas provodilis uroki hinaluzkoyi movi Todi direktorom shkoli buv Ragim Alhas a navchannya provodilis za skladenimi nim pidruchnikami Na zhal cya iniciativa nevdovzi pripinilosya Spochatku diti navchalis po 2 godini na tizhden zgodom navchannya skorotili do 1 godini na tizhden a dali j zovsim pripinili Prichinoyu yak vvazhayut bula vidsutnist zacikavlenosti batkiv uchniv dlya yakih vazhlivishim ye dobre vivchiti ditej chitati j pisati azerbajdzhanskoyu Pevni trudnoshi z navchannyam ridnoyu movoyu zrobiv perehid azerbajdzhanskoyi 1991 roku na latinicyu Pislya cogo zasvoyuvati kirilichni znaki dityam stalo skladnishe Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi hinaluzkoyu movoyuDzherelaDesheriev Yu D Hinalugskij yazyk V kn Yazyki narodov SSSR t IV Iberijsko kavkazskie yazyki Moskva Izdatelstvo Nauka 1967 s 659 675 ros Mejlanova U A Hinalugskij yazyk 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Glavnyj redaktor V N Yarceva Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 ros Ganieva F A Hinalugsko russkij slovar 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Mahachkala DNC RAN 2002 ISBN 5 94434 015 0 ros Language Research History Khinaliq State History Architecture and Ethnography Preserve angl arhivovano 29 12 2016LiteraturaYu D Desheriev Grammatika hinalugskogo yazyka Moskva Izdatelstvo AN SSSR 1959 ros A E Kibrik S V Kodzasov I P Olovyannikova Fragmenty grammatiki hinalugskogo yazyka Moskva Izdatelstvo MGU 1972 ros F A Ganieva Hinalugsko russkij slovar 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Mahachkala DNC RAN 2002 ISBN 5 94434 015 0 ros John M Clifton Laura Lucht Gabriela Deckinga Janfer Mak and Calvin Tiessen SIL Electronic Survey Reports Language Assessment 2005 angl PosilannyaHinaluzka mova na sajti Ethnologue Khinalugh A language of Azerbaijan 25 veresnya 2014 u Wayback Machine Ethnologue Languages of the World Nineteenth edition 2016 angl Hinaluzka mova na sajti Glottolog 2 7 Language Khinalugh 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Glottolog 2 7 edited by Hammarstrom Harald amp Forkel Robert amp Haspelmath Martin amp Bank Sebastian angl Hinaluzki teksti Korpus hinalugskih tekstov 10 veresnya 2019 u Wayback Machine Sajt filologicheskogo fakulteta MGU imeni M V Lomonosova Vidskanovana knizhka Ragima Alhasa hinaluzkoyu movoyu kirilichna abetka Nizami Gandzhavi Hiikmati Chalang 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Bokku Azarnashr 1991 ISBN 5 552 00574 0 Film Hynalyg v 1970 godu 27 14 Za materialami lingvistichnoyi ekspediciyi MDU Avtor O Ye Kibrik Film Hinalug 2007 Sozdanie cifrovogo portreta malogo yazyka 25 bereznya 2012 u Wayback Machine 20 14 Avtor ideyi tekst za kadrom O Ye Kibrik operator i montazh D V Sviderskij RealVideo 320x200 44 Mb Hinaluzka abetka na YouTubePrimitki Azerbaycan Respublikasinin Dovlet Statistika Komitesi State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan Baki Baku 2016 pp 20 21 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 11 01 2017 azerb angl Xinaliq ve onun tarixi haqqinda bezi qeydler Xinaliq Dovlet Tarix Memarliq ve Etnoqrafiya Qorug Arhiv originalu za 29 12 2016 Procitovano 11 01 2017 azerb Ethnologue Languages of the World 19th edition Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 12 01 2017 angl A Kibrik PDF Na mezhe mezh Golosom i Ehom Sbornik statej v chest Tatyany Vladimirovny Civyan Sostavitel L O Zajonc Moskva Novoe izdatelstvo 2007 ISBN 978 5 98379 079 7 Arhiv originalu PDF za 31 lipnya 2019 Procitovano 31 07 2019 ros LangueDOC Centr multimedijnyh yazykovyh arhivov Instituta mirovoj kultury MGU imeni M V Lomonosova Arhiv originalu za 10 veresnya 2019 Procitovano 12 01 2017 ros LangueDOC Centr multimedijnyh yazykovyh arhivov Instituta mirovoj kultury MGU imeni M V Lomonosova Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 12 01 2017 ros Language Research History Khinaliq State History Architecture and Ethnography Preserve Arhiv originalu za 29 12 2016 Procitovano 12 01 2017 angl The Khinaliq Alphabet Khinaliq State History Architecture and Ethnography Preserve Arhiv originalu za 29 12 2016 Procitovano 12 01 2017 angl Khvtisiashvili Tamrika 2013 Principal aspects of Xinaliq phonology and morphosyntax angl University of Utah Kodzasov S V et al 2007 Khinalug language alphabet in Russian Khvtisiashvili Tamrika 2013 Principal aspects of Xinaliq phonology and morphosyntax University of Utah Rahiim Alhas Bokku Azarnashr 1991 ISBN 5 552 00574 0 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 13 01 2017 hinaluzkoyu M Alekseev K Kazenin M Sulejmanov Moskva Evropa 2006 ISBN 5 85270 031 2 Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 13 01 2017 ros PDF LangueDOC Centr multimedijnyh yazykovyh arhivov Instituta mirovoj kultury MGU imeni M V Lomonosova Arhiv originalu PDF za 17 sichnya 2021 Procitovano 13 01 2017 ros John M Clifton Laura Lucht Gabriela Deckinga Janfer Mak and Calvin Tiessen PDF SIL Electronic Survey Reports Language Assessment 2005 Arhiv originalu PDF za 12 08 2017 Procitovano 13 01 2017 angl