Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Унеізат Азизівна Мейланова (лезг. Мейланрин Унеизат Азизан руш; нар. 1 травня 1924, Касумкент, нині Сулейман-Стальський район — пом. 28 липня 2001) — вчений-лінгвіст і громадський діяч, професор, заслужений діяч науки Російської РФСР і Дагестанської АССР.
| Мейланова Унеізат Азизівна | |
|---|---|
| Народилася | 1 травня 1924 Касумкент, d, Російська імперія |
| Померла | 28 липня 2001 (77 років) Махачкала, Росія |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | науковиця |
| Alma mater | Дагестанський державний університет |
| Галузь | філологія |
| Заклад | d |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
| Нагороди |  |
Біографія
Народилася 1 травня 1924 року (за іншими даними в 1925 р.) в Касумкенті, нині Сулейман-Стальський район Дагестану. Після закінчення середньої школи вступила на філологічний факультет Дагестанського державного педагогічного інституту імені С. Стальського (нині Дагестанський державний університет), де була сталінською стипендіаткою. Після закінчення інституту її направляють на навчання до аспірантури Інституту мовознавства Академії наук СРСР у Москві.
У 1952 році Унезіат Мейланова стала першою жінкою, яка захистила в Інституті мовознавства АН СРСР дисертацію на науковий ступінь кандидата філологічних наук. В 1965 році на спеціальній раді в Інституті мовознавства Грузинської РСР захистила докторську дисертацію на тему — «Лезгинська діалектологія».
З 1947 року працювала в Інституті мови, літератури і мистецтва Дагестанського національного центру РАН. З 1969 по 1990 роки — завідувач відділу безписемних мов Інституту. У 1950-1960-х роках — завідувач кафедрою дагестанських мов ДГПИ їм. Стальського С..
Унезіат Мейлановаивховала двох синів, один з яких Енвер Шейхіо професор, доктор філологічних наук, співробітник Інституту мовознавства РАН.
Наукова діяльність
Унезіат Мейланова спеціалізувалася у сфері граматики, діалектології, лексикології дагестанських літературних і безписемних мов. Організовувала науково-дослідні експедиції, активно брала участь в наукових конференціях, включаючи міжнародні.
Унезіат Мейланова вела роботу з дослідження безписемних лезгинських мов на території Дагестану і Азербайджану. Виданий нею «Будухсько-російський словник» фактично активізував дослідження та видання словників багвалинської, бежтинської, гінухської, годоберинської, гунзибської, каратинської, тиндинської, хіналугської, чамалинської мов. Під її керівництвом та за участю була підготовлена і видана порівняльно-історична монографія з дагестанських мов.
Унезіат Мейланова є автором більше 200 статей, опублікованих у наукових журналах. Здійснювала керівництво роботою зі створення першої академічної граматики лезгінської мови, складання повного орфографічного словника.
Мейланова була керівником і членом Комітету Лінгвістичного атласу Європи, головним редактором журналу «Жінка Дагестану», членом Комітету радянських жінок. Обиралася членом ряду наукових рад при Відділенні літератури і мови АН СРСР, членом спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій Київського університету імені Тараса Шевченка, Бакинського науково-дослідного інституту імені Нізамі, членом спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій Дагестанського державного університету, Кабардино-Балкарського державного університету. Була членом редколегії «Щорічника іберійсько-кавказького мовознавства» (м. Тбілісі).
Нагороди та премії
- Медаль «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни» (1943).
- Медаль «За оборону Кавказу» (1944).
- Медаль «За заслуги перед Республікою Дагестан».
- Золота медаль Комітету радянських жінок.
- Золота медаль Комітету солідарності країн Азії та Африки.
- Вісім Почесних грамот Президії Верховної Ради РРФСР і Республіки Дагестану, Президії АН СРСР.
- Премія імені Арн. С. Чікобави (1998).
- Заслужений діяч науки Російської Федерації.
- Заслужений діяч Республіки Дагестан.
Публікації
- Мейланова У. А. Типы образования повелительного наклонения глагола в лезгинском языке // Языки Дагестана. Вып. 2. Махачкала, 1954.- С. 264—271.
- Мейланова У. А. Функции эргативного падежа в лезгинском языке// Труды Института языкознания. Т. 3, 1954а. — С. 250—257.
- Мейланова У. А. Гилиярский смешанный говор и его место в системе лезгинских диалектов//Учен. Зап. ИИЯЛ. 1958. Т. 5. — С. 248—263.
- Мейланова У. А. Стальский говор лезгинского языка// Учен. Зап. ИИЯЛ. 1959. Т. 6. — С. 307—330.
- Мейланова У. А. Краткая характеристика гюнейского диалекта лезгинского * Мейланова У. А. Морфологическая и синтаксическая характеристика падежей лезгинского языка. Махачкала, 1960. — 181 с.
- Мейланова У. А. Морфологическая и синтаксическая характеристика падежей лезгинского языка. Махачкала, 1961
- Мейланова У. А. Очерки лезгинской диалектологии. М., 1964. — 417 с.
- Мейланова У. А. О категории грамматического класса в лезгинском язы-ке//Учен. Зап. ИИЯЛ. Т. 10. 1964. — С. 282—297.
- Мейланова У. А. Лезгинский язык // Языки народов СССР. Т. IV. Иберийско-кавказские языки. М., 1967. — С. 528—544.
- Мейланова У. А. Гюнейский диалект — основа лезгинского литературного языка. Махачкала, 1970. — 193 с.
- Мейланова У. А., Талибов Б. Б. Конструкции предложения с переходно-непереходными глаголами в лезгинском языке // Вопросы синтаксического строя иберийско-кавказских языков. Материалы 4-й региональной сессии по историко-сравнительному изучению иберийско-кавказских языков. Нальчик, 1977. — С. 265—272.
- Мейланова У. А. Звуковые процессы в консонантной системе юго-западных говоров кубинского наречия лезгинского языка // Фонетическая система дагестанских языков. Махачкала, 1981. — С. 13-26.
- Мейланова У. А. Ареальные изменения и развитие некоторых разрядов местоимений в лезгинском языке // Местоимения в языках Дагестана. Махачкала, 1983. — С. 4-11.
- Мейланова У. А. Будухско-русский словарь. М., 1984.
- Мейланова У. А. Основные вопросы формирования и функционирования категории числа в лезгинском языке // Категория числа в дагестанских языках. Махачкала, 1985. — С. 52-59.
- Мейланова У. А. Вводные слова и обращение как распространители предложения в лезгинском языке// Ежегодник иберийско-кавказского языкознания. Т. 13. 1986.- С. 199—207, рез. груз., англ.
- Мейланова У. А., Ганиева Ф. А. К характеристике некоторых терминов животного мира в лезгинском языке//0траслевая лексика дагестанских языков: Названия животных и птиц. Махачкала, 1988. — С. 5-13.
- Мейланова У. А., Ганиева Ф. А. Характеристика наименований деревьев и кустарников в лезгинском языке//Проблемы отраслевой лексики дагестанских языков: Названия деревьев, трав, кустарников. Махачкала, 1989. -С. 5-15.
- Мейланова У. А. Особенности выражения будущего времени в лезгинском языке// Выражение временных отношений в языках Дагестана. Махачкала, 1990. — С. 32-36.
- Мейланова У. А. Ещё раз о категории грамматического класса в лезгинском языке // Проблемы сравнительно-исторического исследования морфологии языков Дагестана. Махачкала, 1992. — С. 87-92.
- Мейланова У. А. К истории терминов животного мира в лезгинском языке // Ежегодник иберийско-кавказского языкознания. Т. 2. — С. 222—227, рез. груз., англ..
- Мейланова У. А., Талибов Б. Б. Преруптивы в консонантной системе лезгинского языка//Ежегодник иберийско-кавказского языкознания. Т. 14. — С. 263—269, рез. груз., англ.
- Мейланова У. А., Талибов Б. Б. Кубинское наречие как промежуточное звено в системе лезгинских диалектов// Диалектологическое изучения дагестанских языков. Махачкала, 1992. — С. 118—128.
- Мейланова У. А., Талибов Б. Б., Шейхов Э. М. Структурно-морфологическая характеристика лезгинской топонимической номенклатуры на территории Азербайджана// Дагестанская ономастика: Материалы и исследования. Вып. 2/ ИЯЛИ ДНЦ РАН. Махачкала., 1996. — С. 67-72.
Примітки
- МР «С.-Стальский район».
- Гюльмагомедов, 2014.
- Абдурахманова, Ажа. Пора цветущей зрелости. Женщина Дагестана. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 11 жовтня 2014.
Посилання
- . . — № 17.
- Унейзат Азизовна Мейланова (1925-1999). Муниципальный район «Сулейман-Стальский район». Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2014.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - . . — № 11 (258).
- Унейзат Азизівна Мейланова. nplg.gov.ge. Процитовано 11 жовтня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uneizat Azizivna Mejlanova lezg Mejlanrin Uneizat Azizan rush nar 1 travnya 1924 Kasumkent nini Sulejman Stalskij rajon pom 28 lipnya 2001 vchenij lingvist i gromadskij diyach profesor zasluzhenij diyach nauki Rosijskoyi RFSR i Dagestanskoyi ASSR Mejlanova Uneizat AzizivnaNarodilasya1 travnya 1924 1924 05 01 Kasumkent Kyurinsky Okrugd Rosijska imperiyaPomerla28 lipnya 2001 2001 07 28 77 rokiv Mahachkala RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnistnaukovicyaAlma materDagestanskij derzhavnij universitetGaluzfilologiyaZakladTsadasa Institute of Language Literature and ArtdNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d Nagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Nagorodi ta premiyi 3 1 Publikaciyi 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiyared Narodilasya 1 travnya 1924 roku za inshimi danimi v 1925 r v Kasumkenti nini Sulejman Stalskij rajon Dagestanu Pislya zakinchennya serednoyi shkoli vstupila na filologichnij fakultet Dagestanskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni S Stalskogo nini Dagestanskij derzhavnij universitet de bula stalinskoyu stipendiatkoyu Pislya zakinchennya institutu yiyi napravlyayut na navchannya do aspiranturi Institutu movoznavstva Akademiyi nauk SRSR u Moskvi 1 U 1952 roci Uneziat Mejlanova stala pershoyu zhinkoyu yaka zahistila v Instituti movoznavstva AN SRSR disertaciyu na naukovij stupin kandidata filologichnih nauk V 1965 roci na specialnij radi v Instituti movoznavstva Gruzinskoyi RSR zahistila doktorsku disertaciyu na temu Lezginska dialektologiya 2 Z 1947 roku pracyuvala v Instituti movi literaturi i mistectva Dagestanskogo nacionalnogo centru RAN Z 1969 po 1990 roki zaviduvach viddilu bezpisemnih mov Institutu U 1950 1960 h rokah zaviduvach kafedroyu dagestanskih mov DGPI yim Stalskogo S 2 Uneziat Mejlanovaivhovala dvoh siniv odin z yakih Enver Shejhio profesor doktor filologichnih nauk spivrobitnik Institutu movoznavstva RAN 1 Naukova diyalnistred Uneziat Mejlanova specializuvalasya u sferi gramatiki dialektologiyi leksikologiyi dagestanskih literaturnih i bezpisemnih mov Organizovuvala naukovo doslidni ekspediciyi aktivno brala uchast v naukovih konferenciyah vklyuchayuchi mizhnarodni 2 Uneziat Mejlanova vela robotu z doslidzhennya bezpisemnih lezginskih mov na teritoriyi Dagestanu i Azerbajdzhanu Vidanij neyu Buduhsko rosijskij slovnik faktichno aktivizuvav doslidzhennya ta vidannya slovnikiv bagvalinskoyi bezhtinskoyi ginuhskoyi godoberinskoyi gunzibskoyi karatinskoyi tindinskoyi hinalugskoyi chamalinskoyi mov Pid yiyi kerivnictvom ta za uchastyu bula pidgotovlena i vidana porivnyalno istorichna monografiya z dagestanskih mov 2 Uneziat Mejlanova ye avtorom bilshe 200 statej opublikovanih u naukovih zhurnalah Zdijsnyuvala kerivnictvo robotoyu zi stvorennya pershoyi akademichnoyi gramatiki lezginskoyi movi skladannya povnogo orfografichnogo slovnika 2 Mejlanova bula kerivnikom i chlenom Komitetu Lingvistichnogo atlasu Yevropi golovnim redaktorom zhurnalu Zhinka Dagestanu 3 chlenom Komitetu radyanskih zhinok 2 Obiralasya chlenom ryadu naukovih rad pri Viddilenni literaturi i movi AN SRSR chlenom specializovanih rad iz zahistu doktorskih disertacij Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Bakinskogo naukovo doslidnogo institutu imeni Nizami chlenom specializovanoyi radi iz zahistu kandidatskih disertacij Dagestanskogo derzhavnogo universitetu Kabardino Balkarskogo derzhavnogo universitetu Bula chlenom redkolegiyi Shorichnika iberijsko kavkazkogo movoznavstva m Tbilisi 1 Nagorodi ta premiyired Medal Za doblesnu pracyu v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1943 Medal Za oboronu Kavkazu 1944 Medal Za zaslugi pered Respublikoyu Dagestan Zolota medal Komitetu radyanskih zhinok Zolota medal Komitetu solidarnosti krayin Aziyi ta Afriki 1 Visim Pochesnih gramot Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR i Respubliki Dagestanu Prezidiyi AN SRSR Premiya imeni Arn S Chikobavi 1998 Zasluzhenij diyach nauki Rosijskoyi Federaciyi Zasluzhenij diyach Respubliki Dagestan 2 Publikaciyired Mejlanova U A Tipy obrazovaniya povelitelnogo nakloneniya glagola v lezginskom yazyke Yazyki Dagestana Vyp 2 Mahachkala 1954 S 264 271 Mejlanova U A Funkcii ergativnogo padezha v lezginskom yazyke Trudy Instituta yazykoznaniya T 3 1954a S 250 257 Mejlanova U A Giliyarskij smeshannyj govor i ego mesto v sisteme lezginskih dialektov Uchen Zap IIYaL 1958 T 5 S 248 263 Mejlanova U A Stalskij govor lezginskogo yazyka Uchen Zap IIYaL 1959 T 6 S 307 330 Mejlanova U A Kratkaya harakteristika gyunejskogo dialekta lezginskogo Mejlanova U A Morfologicheskaya i sintaksicheskaya harakteristika padezhej lezginskogo yazyka Mahachkala 1960 181 s Mejlanova U A Morfologicheskaya i sintaksicheskaya harakteristika padezhej lezginskogo yazyka Mahachkala 1961 Mejlanova U A Ocherki lezginskoj dialektologii M 1964 417 s Mejlanova U A O kategorii grammaticheskogo klassa v lezginskom yazy ke Uchen Zap IIYaL T 10 1964 S 282 297 Mejlanova U A Lezginskij yazyk Yazyki narodov SSSR T IV Iberijsko kavkazskie yazyki M 1967 S 528 544 Mejlanova U A Gyunejskij dialekt osnova lezginskogo literaturnogo yazyka Mahachkala 1970 193 s Mejlanova U A Talibov B B Konstrukcii predlozheniya s perehodno neperehodnymi glagolami v lezginskom yazyke Voprosy sintaksicheskogo stroya iberijsko kavkazskih yazykov Materialy 4 j regionalnoj sessii po istoriko sravnitelnomu izucheniyu iberijsko kavkazskih yazykov Nalchik 1977 S 265 272 Mejlanova U A Zvukovye processy v konsonantnoj sisteme yugo zapadnyh govorov kubinskogo narechiya lezginskogo yazyka Foneticheskaya sistema dagestanskih yazykov Mahachkala 1981 S 13 26 Mejlanova U A Arealnye izmeneniya i razvitie nekotoryh razryadov mestoimenij v lezginskom yazyke Mestoimeniya v yazykah Dagestana Mahachkala 1983 S 4 11 Mejlanova U A Buduhsko russkij slovar M 1984 Mejlanova U A Osnovnye voprosy formirovaniya i funkcionirovaniya kategorii chisla v lezginskom yazyke Kategoriya chisla v dagestanskih yazykah Mahachkala 1985 S 52 59 Mejlanova U A Vvodnye slova i obrashenie kak rasprostraniteli predlozheniya v lezginskom yazyke Ezhegodnik iberijsko kavkazskogo yazykoznaniya T 13 1986 S 199 207 rez gruz angl Mejlanova U A Ganieva F A K harakteristike nekotoryh terminov zhivotnogo mira v lezginskom yazyke 0traslevaya leksika dagestanskih yazykov Nazvaniya zhivotnyh i ptic Mahachkala 1988 S 5 13 Mejlanova U A Ganieva F A Harakteristika naimenovanij derevev i kustarnikov v lezginskom yazyke Problemy otraslevoj leksiki dagestanskih yazykov Nazvaniya derevev trav kustarnikov Mahachkala 1989 S 5 15 Mejlanova U A Osobennosti vyrazheniya budushego vremeni v lezginskom yazyke Vyrazhenie vremennyh otnoshenij v yazykah Dagestana Mahachkala 1990 S 32 36 Mejlanova U A Eshyo raz o kategorii grammaticheskogo klassa v lezginskom yazyke Problemy sravnitelno istoricheskogo issledovaniya morfologii yazykov Dagestana Mahachkala 1992 S 87 92 Mejlanova U A K istorii terminov zhivotnogo mira v lezginskom yazyke Ezhegodnik iberijsko kavkazskogo yazykoznaniya T 2 S 222 227 rez gruz angl Mejlanova U A Talibov B B Preruptivy v konsonantnoj sisteme lezginskogo yazyka Ezhegodnik iberijsko kavkazskogo yazykoznaniya T 14 S 263 269 rez gruz angl Mejlanova U A Talibov B B Kubinskoe narechie kak promezhutochnoe zveno v sisteme lezginskih dialektov Dialektologicheskoe izucheniya dagestanskih yazykov Mahachkala 1992 S 118 128 Mejlanova U A Talibov B B Shejhov E M Strukturno morfologicheskaya harakteristika lezginskoj toponimicheskoj nomenklatury na territorii Azerbajdzhana Dagestanskaya onomastika Materialy i issledovaniya Vyp 2 IYaLI DNC RAN Mahachkala 1996 S 67 72 Primitkired a b v g MR S Stalskij rajon a b v g d e zh Gyulmagomedov 2014 Abdurahmanova Azha Pora cvetushej zrelosti Zhenshina Dagestana Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2014 Posilannyared Gyulmagomedov Ahmedullah 17 Unejzat Azizovna Mejlanova 1925 1999 Municipalnyj rajon Sulejman Stalskij rajon Arhiv originalu za 12 veresnya 2012 Procitovano 13 listopada 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Kerimova Sedaget 11 258 Unejzat Azizivna Mejlanova nplg gov ge Procitovano 11 zhovtnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mejlanova Uneizat Azizivna amp oldid 41382352