Глухий язичковий африкат — приголосний звук, що існує в деяких людських мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті представляється наступними символами: ⟨q͡χ⟩ та ⟨q͜χ⟩, еквівалентний символ X-SAMPA: q_X
. Допустимий запис без риски, тобто як ⟨qχ⟩ у МФА та qX
у X-SAMPA.
Глухий язичковий африкат | |
---|---|
qχ | |
Кодування | |
X-SAMPA | q_X |
Звучання | |
джерело · |
Аналогічно, у деяких мовах є глухий передязичковий африкат, що артикулюється ближче до рота, ніж типовий глухий язичковий африкат, однак не настільки близько, як глухий м'якопіднебінний африкат. Міжнародний фонетичний алфавіт не має окремого символу для цього звуку, втім можливий його запис як ⟨q̟͡χ̟⟩ або ⟨q͡χ˖⟩ (обидва діакритичні символи використовуються для позначення більш переднього ⟨q͡χ⟩) або ⟨k̠͡x̠⟩ (більш далеко ⟨k͡x⟩). Еквівалентні символи X-SAMPA: q_+_X_+
та k_-_x_-
відповідно.
Особливості
- Спосіб творення — несибілянтний африкат.
- Місце творення — язичкове, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на язичку або поряд із ним.
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Поширення
Язичковий
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Алеманська | Більшість верхніх та найвищих діалектів | Gschänk | [ˈkʃæɴq͡χ] | 'дарунок' | М'якопіднебінний [k͡x] в інших діалектах. |
Адигейська | Діалект натухайців | кхъэ | [q͡χa] | 'могила' | Діалектна форма. Відповідає [qʰ] в інших діалектах. |
Аварська | хъарахъ | [q͡χʰːaˈraq͡χʰː] | 'кущ' | Розрізняється з абруптивним [q͡χʼː]. | |
Англійська | Скауз | clock | [kl̥ɒq͡χ] | 'годинник' | Можлива вимова /k/ наприкінці слова. |
Кабардинська | кхъэ | [q͡χa] | 'могила' | ||
Фарсі | Деякі діалекти | ﻗﻔل | [q͡χofl] | 'замок' | /q/ на початку слова. |
Передязичковий
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Узбецька | quruq | [q̟uɾ̪uq̟͡χ̟] | 'сухий' | Алофон /q/ наприкінці слова та перед іншими приголосними. |
Примітки
- англ. voiceless pre-uvular affricate
- Wells, (1982), с. 372—373.
- Sjoberg, (1963), с. 11.
Джерела
- Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series. Т. 18. Bloomington: Indiana University. LCCN 63-62530. OCLC 4241028.
- Wells, John C. (1982). Accents of English. Т. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/CBO9780511611759. ISBN . OCLC 419896703.
Посилання
- Перелік мов зі звуком [qχ] у PHOIBLE
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluhij yazichkovij afrikat prigolosnij zvuk sho isnuye v deyakih lyudskih movah U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti predstavlyayetsya nastupnimi simvolami q x ta q x ekvivalentnij simvol X SAMPA q X Dopustimij zapis bez riski tobto yak qx u MFA ta qX u X SAMPA Gluhij yazichkovij afrikatqxKoduvannyaX SAMPAq XZvuchannya source source noicondzherelo dopomoga Analogichno u deyakih movah ye gluhij peredyazichkovij afrikat sho artikulyuyetsya blizhche do rota nizh tipovij gluhij yazichkovij afrikat odnak ne nastilki blizko yak gluhij m yakopidnebinnij afrikat Mizhnarodnij fonetichnij alfavit ne maye okremogo simvolu dlya cogo zvuku vtim mozhlivij jogo zapis yak q x abo q x obidva diakritichni simvoli vikoristovuyutsya dlya poznachennya bilsh perednogo q x abo k x bilsh daleko k x Ekvivalentni simvoli X SAMPA q X ta k x vidpovidno OsoblivostiSposib tvorennya nesibilyantnij afrikat Misce tvorennya yazichkove tobto vin artikulyuyetsya zadnoyu spinkoyu yazika na yazichku abo poryad iz nim Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota PoshirennyaYazichkovij Mova Slovo MFA Znachennya PrimitkiAlemanska Bilshist verhnih ta najvishih dialektiv Gschank ˈkʃaeɴq x darunok M yakopidnebinnij k x v inshih dialektah Adigejska Dialekt natuhajciv khe q xa d i mogila Dialektna forma Vidpovidaye qʰ v inshih dialektah Avarska harah q xʰːaˈraq xʰː d i kush Rozriznyayetsya z abruptivnim q xʼː Anglijska Skauz clock kl ɒq x godinnik Mozhliva vimova k naprikinci slova Kabardinska khe q xa d i mogila Farsi Deyaki dialekti ﻗﻔل q xofl zamok q na pochatku slova Peredyazichkovij Mova Slovo MFA Znachennya PrimitkiUzbecka quruq q uɾ uq x suhij Alofon q naprikinci slova ta pered inshimi prigolosnimi Primitkiangl voiceless pre uvular affricate Wells 1982 s 372 373 Sjoberg 1963 s 11 DzherelaSjoberg Andree F 1963 Uzbek Structural Grammar Uralic and Altaic Series T 18 Bloomington Indiana University LCCN 63 62530 OCLC 4241028 Wells John C 1982 Accents of English T 2 The British Isles Cambridge Cambridge University Press doi 10 1017 CBO9780511611759 ISBN 0 521 24224 X OCLC 419896703 PosilannyaPerelik mov zi zvukom qx u PHOIBLE