Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Психі чний ро злад назва стану людини що останнім часом замінила узвичаєне найменування психічна хвороба поширене до 196

Психічна хвороба

Психічна хвороба

Психі́чний ро́злад — назва стану людини, що останнім часом замінила узвичаєне найменування «психічна хвороба», поширене до 1960—1980-х років. Слово «розлад» вживають у «Міжнародній класифікації хвороб» 10-го перегляду (МКХ-10), оскільки застосування термінів «хвороба» та «захворювання» викликало великі складнощі.

image
Літографський відбиток 1857 року, зроблений Арманом Готьє, що зображує людей з найпоширенішими психічними розладами XIX століття: божевіллям, манією величі, маніакальним синдромом, меланхолією, уроджена розумова відсталість, галюцинаціями, еротоманією та прогресивним паралічем в садах госпіталю Пітьє-Сальпетрієр

Термінологія

«Психічний розлад» не є точно визначеним терміном, але в МКХ-10 під ним докладно представлено чіткий перелік клінічних симптомів або поведінкових ознак, які у більшості випадків завдають страждання і перешкоджають особистісній діяльності. Також зазначено, що відокремлені соціальні відхилення або конфлікти без особистісної дисфункції, не повинні залучатися до групи психічних розладів.

Для тлумачення стану «психічний розлад» використовують визначення способом негації — його розкривають як відсутність психічного здоров'я; або ж як сукупність ознак і моделей поведінки, які не притаманні загально прийнятому (нормальному) розвитку особистості чи культури. (Довідка: За визначенням ВООЗ, норма — є етичним зразком, правилами поведінки, котрі розглядаються як бажані, прийнятні або узвичаєні для тієї чи іншої культури. Багато дослідників відзначають засадничу неспроможність дати справедливе визначення «нормальної поведінки», оскільки у різних культурах й у відмінних історичних становищах, ознаки психічної норми різняться).

Всесвітня організація охорони здоров'я ВООЗ визначає психічне здоров'я як стан добробуту, за якого кожна людина може втілювати власні здібності, , діяльно та плідно працювати, а також здійснювати внесок у життя своєї спільноти.

Термін психічний розлад може мати особливі визначення у національній юриспруденції, психіатрії та психології.

Деякі з психічних розладів виникають на ранньому етапі індивідуального розвитку, інші є наслідком соціального життя.

Означення

Психічні розлади можуть бути розподілені зазвичай на психотичний розлад або психоз (англ. psychoses), тобто хворобливі стани, за яких наявні маячні ідеї, галюцинації, порушення свідомості, велике порушення емоцій і настрою, з'єднані з розладами мислення і діяльності, і непсихотичні розлади, що охоплює неврози й інші типи невротичних розладів (наприклад, адаптивні реакції), частина психосоматичних розладів, розумова відсталість, більшість груп органічного розладу особистості, алкогольні залежності та зловживання іншими речовинами, деякі сексуальні відхилення. Цей поділ не є точним, оскільки в ході деяких непсихотичних розладів, наприклад наркоманія, можуть з'явитися психотичні симптоми (скажімо, порушення свідомості).

Виокремлення більшості різних психологічних[] порушень, що застосовуються нині[] в класифікації, такій як DSM або МКХ-5-10, зроблені переважно з практичних міркувань, пов'язаних із правилами поведінки — медичної, соціальної та правової. До того ж, автори цих класифікацій використовують загальніший термін «розлад» (англ. Disorder), щоб уникнути серйозних сумнівів стосовно терміна «хвороба» (англ. disease або англ. illness). А втім, деякі джерела застосовують терміни «психічний розлад» і «психічне захворювання» як взаємозамінні, за винятком відмінностей між конотацією цих термінів чи винятками.

Більш вузьким способом визначення «психічних розладів», є розпізнавання психозу. Розуміння розладу, пов'язане з тлумаченнями психічного здоров'я, (прийнятної) поведінки і його патології.

Критерії психічного здоров'я

Всесвітня організація охорони здоров'я розробила мірила психічного здоров'я, відхилення від яких можуть розглядатися як ознака психічного розладу:

  • усвідомлення та відчуття безперервності існування, постійність, ідентичність фізичного і психічного «Я»;
  • відчуття подібності переживань у подібних становищах;
  • вимогливе ставлення до себе, підсумків своєї діяльності;
  • відповідність психічних реакцій силі й частоті впливів, соціальних ситуацій та обставин;
  • здатність виправляти власну поведінку;
  • планування своєї діяльності, впровадження цих планів;
  • здатність змінити власну поведінку відповідно до певної події.

Розлади психіки та поведінки за Міжнародним класифікатором хвороб

Докладніше: МКХ-10: Клас V. Розлади психіки та поведінки та Список психічних розладів
  • [F00 F09] Органічні, зокрема симптоматичні, психічні розлади
  • [F10 F19] Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин
    image
    Роки життя з поправкою на інвалідність для психоневрологічних станів на 100 000 жителів 2004 року, за країнами. Жовте — менше 2200, червоне — більше 4200.
  • [F20 F29] Шизофренія, шизотипові стани та маячні розлади
  • [F30 F39] Розлади настрою (афективні розлади)
  • [F40 F49] Невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади
  • [F50 F59] Поведінкові синдроми, пов'язані з фізіологічними розладами та фізичними чинниками
  • [F60 F69] Розлади зрілої особистості та поведінкові розлади
  • [F70 F79] Розумова відсталість
  • [F80 F89] Розлади, пов'язані з психологічним розвитком
  • [F90 F98] Розлади поведінки та емоцій, які починаються здебільшого в дитячому та підлітковому віці
  • [F99 F99] Неуточнений психічний розлад

Особливості тлумачення

Уявлення про те, що є, а що не є психічним розладом, змінюються разом із плином часу. Так, гомосексуальність з XIX ст. до 50—70-х рр. ХХ ст. вважалася психічним розладом, однак подальші наукові дослідження довели, що це не так. На відміну від розладів особистості, психічні розлади мають конкретно-особистісне значення, пов'язане із порушенням прийнятної соціальної діяльності особи, що не відзначалося у переважній більшості випадків гомосексуальності. Сама собою, сексуальна орієнтація не може розглядатися як розлад — вона може бути розладом, лише якщо через неї виникають психологічні проблеми (пункт F 66).

У європейському регіоні кількість психічних розладів у різних країнах коливається від 1 % до 6 %, у більшості країн також — від 1 % до 6 %. У ринкових та пострадянських країнах Європи, за розрахунками на 1990 роки, найпоширенішими розладами були депресія, біполярні порушення та шизофренія, які охоплювали понад 9,5 % усіх хвороб та інвалідностей загалом [1].

Поширені психічні розлади у світі охоплюють: депресію, яка уражає близько 264 мільйонів осіб, біполярний розлад, на який нездужає близько 45 мільйонів душ, деменцію, від котрої потерпають близько 50 мільйонів, і шизофренію та інші психози, якими страждає близько 20 мільйонів людей у всьому світі.

Різновиди розладів

Дивіться також: Список психічних розладів

Існує багато різних категорій психічних розладів і багато різноманітних проявів людської поведінки та особистості, які можуть стати розладами.

Тривожний розлад

Основна стаття: Тривожний розлад

Тривожний розлад — це занепокоєння або переляк, які заважають прийнятній діяльності, можна визначати як невроз. Загальновизнані категорії охоплюють специфічні фобії, генералізований тривожний розлад, соціальний тривожний розлад, панічний розлад, агорафобію, обсесивно-компульсивний розлад і посттравматичний стресовий розлад.

Розлад настрою

Основна стаття: Розлад настрою

Інші афективні процеси (емоції/настрій) також можуть порушуватися. Розлад настрою, що охоплює надзвичайно напружений і тривалий смуток, меланхолію або відчай, знаний як велика депресія (також знана як уніполярна або клінічна депресія). Більш легка, але все ж тривала депресія може бути розпізнана як дистимія. Біполярний розлад (також знаний як маніакальна депресія) передбачає неприйнятно «підвищений» або напружений стан настрою, знаний як манія або гіпоманія, що чергується з нормальним або депресивним настроєм. Ступінь, до якої уніполярні та біполярні явища настрою представляють різні категорії розладу, або змішуються та зливаються впродовж вимірювання чи спектру настрою, є предметом деяких наукових дебатів.

Психотичний розлад

Основна стаття: Психотичний розлад

Зразки переконань, використання мови та сприйняття дійсності можуть стати некерованими (наприклад, марення, розлади мислення, галюцинації). Психотичні розлади з цього переліку, стосуються шизофренії та маревного розладу. Шизоафективний розлад — це визначення, яке використовують для осіб, котрі показують ознаки як шизофренії, так і афективних розладів. Шизотипія – це категорія, яка застосовується для осіб, котрі виявляють деякі ознаки, пов’язані з шизофренією, але не відповідають граничним критеріям.

Розлад особистості

Основна стаття: Розлад особистості

image
Силует психічних розладів

Особистість — як основоположні властивості/риси людини, котрі впливають на думки та поведінку в різних становищах і в часі — можна вважати невпорядкованою, якщо вважати її неприйнятно жорсткою та дезадаптивною (нездатною до призвичаєння). Хоча дехто розглядає їх окремо, загальновживані категоріальні схеми визначають їх як психічні розлади, хоча й на окремій осі II у випадку DSM-IV. Перелічено низку різних розладів особистості, зокрема ті, котрі інколи класифікуються як ексцентричні, наприклад: параноїдальні, шизоїдні та шизотипові розлади особистості; типи, які описуються як драматичні або емоційні, як от антисоціальні, прикордонні, театральні або нарцисичні розлади особистості; і розлади особистості, котрі інколи тлумачаться як пов’язані зі страхом, наприклад, розлади особистості, пов’язані з уникненням тривоги, залежність або обсесивно-компульсивні розлади. Розлади особистості, здебільшого, визначаються як такі, що виникають у дитинстві або принаймні в підлітковому чи ранньому дорослому віці. МКХ (міжнародна класифікація хвороб) також має категорію для стійких змін особистості після руйнівного досвіду або психічної хвороби. Якщо нездатність належним чином пристосуватися до життєвих обставин починається протягом трьох місяців після певної події чи ситуації, та закінчується протягом шести місяців після припинення або усунення стресора (надзвичайного подразника), її можна класифікувати як розлад адаптації. Існує згода стосовно того, що розлади особистості, як і притаманних рис особистості в цілому, передбачають суміш гострої дисфункціональної поведінки, яка може вирішуватися протягом короткого періоду часу, і дезадаптивних темпераментних рис, які є більш стійкими. До того ж, наявні також некатегорійні схеми, які оцінюють усіх людей за профілем різних вимірів особистості без відсікання на основі симптомів від нормальних варіацій особистості, наприклад, за допомогою схем, заснованих на вимірних моделях.

Розлад харчової поведінки

Основна стаття: Розлад харчової поведінки

Розлади харчової поведінки стосуються невідповідної турботи про їжу та вагу. Категорії розладів у цьому переліку охоплюють нервову анорексію, нервову булімію, булімію фізичних вправ або компульсивне переїдання (зняття напруги через їжу).

Розлад сну

Основна стаття: Порушення сну, Неспання

Розлади сну пов’язані з порушенням прийнятного перебігу сну. Поширеним розладом сну є безсоння, яке бачиться як труднощі з засипанням і/або збереженням сну. Інші розлади сну охоплюють нарколепсію, апное сну, розлад поведінки у фазі швидкого сну, хронічну депривацію сну та синдром неспокійних ніг.

Нарколепсія, це стан надзвичайної схильності засинати будь-де та будь-коли. Люди з нарколепсією відчувають себе бадьорими після випадкового сну, але з часом знову стають сонними. Діагностика нарколепсії вимагає ночівлі в центрі сну для дослідження, під час якого лікарі просять докладну історію сну та записи сну. Лікарі також використовують актіграфію та полісомнографію. Лікарі проведуть багаторазовий тест на затримку сну, який вимірює, скільки часу потрібно людині, щоби заснути.

Пов'язані з сексуальністю

Сексуальні розлади охоплюють диспареунію та різні види парафілії (статеве збудження до об’єктів, ситуацій або осіб, які вважаються ненормальними або шкідливими для людини чи інших).

Інші розлади

Розлад контролю над імпульсами: людей, які неприродно нездатні протистояти певним потягам або імпульсам, котрі можуть бути шкідливими для них самих або інших, можна визначати як такі, що мають розлад контролю над власними поривами, та такі розлади, як от клептоманія (крадіжка) або піроманія (підпал). Різні поведінкові залежності, наприклад залежність від азартних ігор, можна визначати як розлад. Обсесивно-компульсивний розлад інколи може стосуватися нездатності чинити опір певним діям, але розпізнається окремо як здебільшого тривожний розлад.

Розлад, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин: цей розлад стосується вживання наркотиків (легальних або нелегальних, зокрема алкоголю), яке триває, попри значні проблеми або шкоду, пов’язану з його вживанням. Залежність від психоактивних речовин і зловживання психоактивними речовинами підпадають під цю загальну категорію в DSM. Розлад, пов’язаний зі зловживанням психоактивними речовинами, може бути наслідком компульсивного та повторюваного вживання наркотику, що призводить до розвитку призвичаєності до його ефектів і симптомів відмови (відхилень у стані), коли споживання зменшується або припиняється.

Дисоціативний розлад: люди з серйозними порушеннями самовизначення, пам’яті та загального усвідомлення себе та власного оточення, можуть бути розпізнані як такі, що мають ці види розладів, зокрема розлад деперсоналізації або дисоціативний розлад ідентичності (котрий раніше називався розладом множинної особистості або «роздвоєння особистості»).

Когнітивні розлади: вони впливають на когнітивні здібності, наприклад навчання та пам'ять. Ця категорія охоплює марення, а також легкі та серйозні нейрокогнітивні розлади (раніше називалися деменцією).

Порушення розвитку: ці порушення спочатку виникають у дитинстві. Деякі прикладами є розлад аутистичного  спектру, опозиційний розлад і розлад поведінки, а також синдром нестачі уваги з гіперактивністю (СНУГ), які можуть тривати у дорослому віці. Розлад поведінки, якщо він продовжується в дорослому віці, може бути діагностований як антисоціальний розлад особистості (дисоціальний розлад особистості в МКХ). Поширені ярлики, такі як психопат (або соціопат), не з’являються в DSM або ICD, але дехто пов’язує їх із цими діагнозами.

Соматоформні розлади можуть бути визначені, коли є проблеми, котрі, здається, виникають в організмі та вважаються проявами психічного розладу. Це стосується розладу соматизації та конверсійного розладу. Існують також розлади того, як людина сприймає власне тіло, наприклад дисморфічний розлад тіла. Неврастенія — задавнений діагноз, який передбачає соматичні скарги, а також втому та поганий настрій/депресію, який офіційно визнано МКХ-10, але більше не визнається DSM-IV.

Несправжні розлади діагностуються, якщо вважається, що симптоми повідомляються задля особистої вигоди. Прояви розладів, часто створюються навмисно або вони заохочуються, і можуть стосуватися симптомів у людини або когось із її близьких, зокрема осіб, про яких вони піклуються.

Є спроби запровадити категорію розладів стосунків, коли діагностується взаємини, а не будь-яка особа в цих стосунках. Взаємозв'язки можуть бути між дітьми та їхніми батьками, між парами чи іншими. Під категорією психозу вже наявний діагноз спільного психотичного розладу, коли двоє або більше осіб поділяють певну ілюзію через їхні близькі стосунки один з одним.

Існує набір незвичайних психіатричних синдромів, які часто називають на честь людини, котра вперше їх описала, наприклад, синдром Капгра, синдром де Клерамбо, синдром Отелло, Ґанзера, марення Котара та синдром Екбома, а також додаткові розлади, такі як синдром Кувад і синдром Гешвінда.

Попередження

Основна стаття:

У звіті ВООЗ «Профілактика психічних розладів» за 2004 рік зазначено, що «Попередження цих розладів, очевидно, є одним із найдієвіших способів зменшити тягар [захворювання]». Керівництво Європейської психіатричної асоціації (EPA) 2011 року щодо профілактики психічних розладів стверджує: «Існує значна кількість доказів того, що різним психічним захворюванням можна запобігти шляхом впровадження дієвих втручань, що ґрунтуються на доказах». У звіті Департаменту охорони здоров’я Великої Британії за 2011 рік щодо грошового обґрунтування зміцнення психічного здоров’я та попередження психічних захворювань зазначено, що «багато втручань мають надзвичайно добре співвідношення ціни й якості та мають низьку вартість і часто стають  згодом самоокупними, заощаджуючи державні витрати». 2016 року, Національний інститут психічного здоров’я знову підтвердив профілактику як першочергову галузь досліджень.

Відповідне виховання може вплинути на психічне здоров’я дитини, і дані свідчать про те, що допомога батькам у діяльнішій взаємодії з власними дітьми, може задовольнити потреби в їхньому психічному здоров’ї.

Універсальна профілактика (спрямована на населення, яке не має підвищеного ризику розвитку психічного розладу, наприклад, шкільні програми чи кампанії в ЗМІ) потребує дуже великої кількості людей, щоби отримати віддачу. Підходи до подолання цього полягають у (1) зосередженні на групах із високим рівнем захворюваності, (2) у використанні кількох втручань для досягнення більших, отже й, більш статистично обґрунтованих ефектів, (3) у використанні кумулятивних мета-аналізів багатьох випробувань і (4) проведення дуже розлогих випробувань.

Наслідки економічних криз

Згідно з оглядом EPA 2016 року, існує загальна згода щодо згубного впливу економічних криз на психічне здоров’я, зокрема на психічний добробут, депресію, тривожні розлади, безсоння, зловживання алкоголем і суїцидальну поведінку. Основними чинниками ризику є безробіття, борги, неусталені умови праці, нерівність, відсутність соціальних зв’язків і непевність житла. Чоловіки працездатного віку можуть бути особливо схильні до ризику, а також групи населення з попереднім низьким соціально-економічним статусом або стигматизовані групи населення. Дуже поширена жорстка економія та погано розвинені системи соціального забезпечення, посилюють шкідливий вплив економічних криз на психічне здоров’я. Кілька досліджень, присвячених політичним заходам, свідчать про те, що розробка програм соціального захисту, як от програми активної роботи, системи соціальної допомоги, захист від відсутності житла та кращий доступ до психіатричної допомоги (особливо на рівні первинної медичної допомоги), є терміновою потребою.

Опікування розладами

Основні статті: , і Фахівці з психічного

image
Німеччина. Колишній заміський маєток на березі з особняком 1912 року, тепер поділений на школу для дітей з особливими потребами та готель із впровадженою концепцією трудового навчання та реабілітації для людей з психічними захворюваннями («Haus Tornow am See»).

здоров'я

Лікування та підтримка щодо психічних розладів, надаються в психіатричних лікарнях, клініках або низці громадських служб психічного здоров'я. У деяких країнах послуги дедалі більше ґрунтуються на підході до одужання, спрямованому на підтримання особистого просування людей до досягнення такого життя, яке вони хочуть.

Існує цілий набір різних видів лікування, і те, що є найпридатнішим, залежить від власне розладу та особистості. Було виявлено, що багато речей допомагають принаймні деяким людям, і явище плацебо може мати певний вплив у будь-якому втручанні чи лікуванні. У меншості випадків, з людьми можуть поводитися проти їхньої волі, що здатне спричинити особливі складнощі залежно від того, як це здійснюється та сприймається. Примусове лікування в суспільстві, проти непримусового лікування, здається, не має великої різниці, за винятком можливо, зменшення віктимізації.

Спосіб життя

Лінії поведінки стосовно способу життя, зокрема зміни в харчуванні, фізичні вправи та відмова від куріння, можуть бути корисними.

Терапія

Існує також широкий перелік психотерапевтів (зокрема сімейна терапія), порадників і спеціалістів у галузі охорони здоров'я. До того ж, існують ролі підтримки однолітків, де особистий досвід вирішення подібних питань, є основним джерелом знань.

Переважним способом лікування багатьох психічних розладів є психотерапія. Існує кілька основних типів. Когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) широко використовують і вона основана на зміні моделей мислення та поведінки, пов’язаних із певним розладом. Інші види психотерапії охоплюють діалектичну поведінкову терапію (DBT) і міжособистісну психотерапію (IPT). Психоаналіз, який розглядає глибинні психічні конфлікти та захисти, був переважною школою психотерапії та все ще використовується. Інколи застосовують системну терапію або сімейну терапію, спрямовану на мережу значущих людей, а також на окрему людину.

Деякі психотерапії засновано на гуманістичному підході. В наявності багато особливих терапій, які використовують для певних розладів, які можуть бути відгалуженнями або поєднаннями вищевказаних типів. Фахівці з питань психічного здоров’я часто застосовують еклектичний або інтегративний підхід. Багато що може залежати від терапевтичних стосунків, і можуть виникнути питання з довірою, таємністю та залученням.

Ліки

Основним способом лікування багатьох психічних розладів є психіатричні ліки, й існує кілька основних груп. Антидепресанти використовують для лікування клінічної депресії, а також часто для лікування тривоги та низки інших розладів. Анксіолітики (зокрема седативні засоби) застосовуються для лікування тривожних розладів і пов’язаних із ними питань, таких як безсоння. Стабілізатори настрою використовують переважно у разі біполярного розладу. Антипсихотики придатні для психотичних розладів, особливо щодо позитивних симптомів при шизофренії, а також все частіше для низки інших розладів. Стимулятори зазвичай застосовуються, особливо для лікування СДУГ (синдрому дефіциту/нестачі уваги з гіперактивністю).

Попри різноманітні загальноприйняті назви груп препаратів, може існувати значне збігання розладів, стосовно яких вони насправді показані, а також може бути використання ліків не за призначенням.

Див. також

Джерела та література

  1. А.в, Устинов (25 лютого 2013). Психічне здоров’я як складова національної безпеки. Український медичний часопис (рос.). Процитовано 20 лютого 2023.
  2. Психосфера.
  3. Mental health. www.who.int (англ.). Процитовано 20 лютого 2023.
  4. Solomon, Paul R. (2011). Memory loss : a practical guide for clinicians. [Edinburgh?]: Elsevier Saunders. ISBN . OCLC 793520231.
  5. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. icd.who.int. Процитовано 20 лютого 2023.
  6. Здоровье для всех к 2000 году. Глобальная стратегия ВОЗ. — Женева, 1981.
  7. Chapter V. Mental and behavioural disorders (F00-F99). International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision (ICD-10)-WHO Version for ;2016. Всесвітня організація охорони здоров'я. Процитовано 23.04.2018.
  8. Hooker E. The adjustment of the male overt homosexual // Journal of projective techniques. — 1957. — Vol. XXI. — P. 18-31.
  9. F6 Расстройства личности и поведения в зрелом возрасте.
  10. Mental disorders. www.who.int (англ.). Процитовано 21 липня 2020.
  11. Burchell, Robert A. (1977-12). William R. Hunt, Alaska: A Bicentennial History (New York: W. W. Norton & Company, Inc., 1976, $8.95). Pp. xvi, 216. - David L. Lewis, District of Columbia: A Bicentennial History (New York: W. W. Norton & Company, Inc., 1976, $8.95). Pp. xiv, 208. Journal of American Studies. Т. 11, № 3. с. 411—412. doi:10.1017/s0021875800004874. ISSN 0021-8758. Процитовано 21 лютого 2023.
  12. Mental illness and recovery. Personal Recovery and Mental Illness. 28 травня 2009. с. 1—44. doi:10.1017/cbo9780511581649.001. Процитовано 21 лютого 2023.
  13. United States. Public Health Service. Office of the Surgeon General; Center for Mental Health Services; National Institute of Mental Health (1999). Mental health : a report of the Surgeon General. Rockville, Md.: Dept. of Health and Human Services, U.S. Public Health Service. ISBN . OCLC 43285691.
  14. The Mental Health Curriculum. Mental Health in Schools: A Guide to Pastoral and Curriculum Provision. 1 Oliver's Yard, 55 City Road, London EC1Y 1SP United Kingdom: SAGE Publications Ltd. 2006. с. 86—110.
  15. Akiskal, Hagop S.; Benazzi, Franco (2006-05). The DSM-IV and ICD-10 categories of recurrent [major] depressive and bipolar II disorders: Evidence that they lie on a dimensional spectrum. Journal of Affective Disorders (англ.). Т. 92, № 1. с. 45—54. doi:10.1016/j.jad.2005.12.035. Процитовано 21 лютого 2023.
  16. Clark, Lee Anna (1 січня 2007). Assessment and Diagnosis of Personality Disorder: Perennial Issues and an Emerging Reconceptualization. Annual Review of Psychology (англ.). Т. 58, № 1. с. 227—257. doi:10.1146/annurev.psych.57.102904.190200. ISSN 0066-4308. Процитовано 21 лютого 2023.
  17. MOREY, LESLIE C.; HOPWOOD, CHRISTOPHER J.; GUNDERSON, JOHN G.; SKODOL, ANDREW E.; SHEA, M. TRACIE; YEN, SHIRLEY; STOUT, ROBERT L.; ZANARINI, MARY C.; GRILO, CARLOS M. (23 листопада 2006). Comparison of alternative models for personality disorders. Psychological Medicine. Т. 37, № 7. с. 983—994. doi:10.1017/s0033291706009482. ISSN 0033-2917. Процитовано 21 лютого 2023.
  18. de la Houssaye, Deborah. National Alliance on Mental Illness (NAMI) New Orleans Helpline Analysis. Процитовано 21 лютого 2023.
  19. Nath, Karl A. (2022-11). In the Limelight: November 2022. Mayo Clinic Proceedings. Т. 97, № 11. с. 1961—1963. doi:10.1016/j.mayocp.2022.09.017. ISSN 0025-6196. Процитовано 21 лютого 2023.
  20. Gamma, Alex; Angst, Jules; Ajdacic, Vladeta; Eich, Dominique; Rössler, Wulf (25 листопада 2006). The spectra of neurasthenia and depression: course, stability and transitions. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience. Т. 257, № 2. с. 120—127. doi:10.1007/s00406-006-0699-6. ISSN 0940-1334. Процитовано 21 лютого 2023.
  21. Trimble, M. (1 серпня 2002). Uncommon psychiatric syndromes, 4th edn: Edited by M David Enoch and Hadrian N Ball (Pp 260, pound25.00). Published by Arnold Publishers, London, 2001. ISBN 0-340-76388-4. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. Т. 73, № 2. с. 211—c-212. doi:10.1136/jnnp.73.2.211-c. ISSN 0022-3050. Процитовано 21 лютого 2023.
  22. M., Trimble, (2002-08). Uncommon psychiatric syndromes, 4th edn. BMJ Group. OCLC 678462169.
  23. Hosman, C. M. H.; Jané Llopis, Eva; Saxena, Shekhar; World Health Organization. Department of Mental Health and Substance Abuse; Prevention Research Centre (2004). Prevention of mental disorders : effective interventions and policy options : summary report. Geneva: World Health Organization. ISBN . OCLC 61334296.
  24. Campion, J.; Bhui, K.; Bhugra, D. (2012-02). European Psychiatric Association (EPA) guidance on prevention of mental disorders. European Psychiatry. Т. 27, № 2. с. 68—80. doi:10.1016/j.eurpsy.2011.10.004. ISSN 0924-9338. Процитовано 21 лютого 2023.
  25. Luyten, Jeroen; Knapp, Martin (2017). Economic Evaluation of Mental Health Promotion and Mental Illness Prevention. Global Mental Health. Cham: Springer International Publishing. с. 207—222. ISBN .
  26. Mehralivand, Sherif; Kolagunda, Abhishek; Hammerich, Kai; Sabarwal, Vikram; Harmon, Stephanie; Sanford, Thomas; Gold, Samuel; Hale, Graham; Romero, Vladimir Valera (9 вересня 2019). A multiparametric magnetic resonance imaging-based virtual reality surgical navigation tool for robotic-assisted radical prostatectomy. Türk Üroloji Dergisi/Turkish Journal of Urology. Т. 45, № 5. с. 357—365. doi:10.5152/tud.2019.19133. ISSN 2149-3235. Процитовано 21 лютого 2023.
  27. Wolicki, Sara Beth; Bitsko, Rebecca H.; Cree, Robyn A.; Danielson, Melissa L.; Ko, Jean Y.; Warner, Lee; Robinson, Lara R. (19 квітня 2021). Mental Health of Parents and Primary Caregivers by Sex and Associated Child Health Indicators. Adversity and Resilience Science. Т. 2, № 2. с. 125—139. doi:10.1007/s42844-021-00037-7. ISSN 2662-2424. Процитовано 21 лютого 2023.
  28. Richard P. Barth (2009). Preventing Child Abuse and Neglect with Parent Training: Evidence and Opportunities. The Future of Children. Т. 19, № 2. с. 95—118. doi:10.1353/foc.0.0031. ISSN 1550-1558. Процитовано 21 лютого 2023.
  29. Muñoz, Ricardo F.; Cuijpers, Pim; Smit, Filip; Barrera, Alinne Z.; Leykin, Yan (1 березня 2010). Prevention of Major Depression. Annual Review of Clinical Psychology. Т. 6, № 1. с. 181—212. doi:10.1146/annurev-clinpsy-033109-132040. ISSN 1548-5943. Процитовано 21 лютого 2023.
  30. Cuijpers, Pim (2003-08). Examining the Effects of Prevention Programs on the Incidence of New Cases of Mental Disorders: The Lack of Statistical Power. American Journal of Psychiatry. Т. 160, № 8. с. 1385—1391. doi:10.1176/appi.ajp.160.8.1385. ISSN 0002-953X. Процитовано 21 лютого 2023.
  31. Martin-Carrasco, M.; Evans-Lacko, S.; Dom, G.; Christodoulou, N. G.; Samochowiec, J.; González-Fraile, E.; Bienkowski, P.; Gómez-Beneyto, M.; Dos Santos, M. J. H. (13 лютого 2016). EPA guidance on mental health and economic crises in Europe. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience. Т. 266, № 2. с. 89—124. doi:10.1007/s00406-016-0681-x. ISSN 0940-1334. Процитовано 21 лютого 2023.
  32. Kisely, Steve R; Campbell, Leslie A; O'Reilly, Richard (17 березня 2017). Compulsory community and involuntary outpatient treatment for people with severe mental disorders. Cochrane Database of Systematic Reviews. Т. 2017, № 6. doi:10.1002/14651858.cd004408.pub5. ISSN 1465-1858. Процитовано 21 лютого 2023.
  33. Sarris, Jerome; Logan, Alan C; Akbaraly, Tasnime N; Amminger, G Paul; Balanzá-Martínez, Vicent; Freeman, Marlene P; Hibbeln, Joseph; Matsuoka, Yutaka; Mischoulon, David (2015-03). Nutritional medicine as mainstream in psychiatry. The Lancet Psychiatry. Т. 2, № 3. с. 271—274. doi:10.1016/s2215-0366(14)00051-0. ISSN 2215-0366. Процитовано 21 лютого 2023.
  34. Marx, Wolfgang; Moseley, Genevieve; Berk, Michael; Jacka, Felice (25 вересня 2017). Nutritional psychiatry: the present state of the evidence. Proceedings of the Nutrition Society. Т. 76, № 4. с. 427—436. doi:10.1017/s0029665117002026. ISSN 0029-6651. Процитовано 21 лютого 2023.
  35. Chamberlin, Judi (2005-03). User/consumer involvement in mental health service delivery. Epidemiologia e Psichiatria Sociale. Т. 14, № 1. с. 10—14. doi:10.1017/s1121189x00001871. ISSN 1121-189X. Процитовано 21 лютого 2023.
  36. McCann, Terence V.; Baird, John; Clark, Eileen; Lu, Sai (2006-12). Beliefs about using consumer consultants in inpatient psychiatric units. International Journal of Mental Health Nursing. Т. 15, № 4. с. 258—265. doi:10.1111/j.1447-0349.2006.00432.x. ISSN 1445-8330. Процитовано 21 лютого 2023.
  37. Gandhi, Sailaxmi; Poreddi, Vijalakshmi; Govindan, Radhakrishnan; G, Jothimani; Anjanappa, Shamala; Sahu, Maya; Narayanasamy, Padmavathi; N, Manjunath; C, Naveenkumar (2019-02). Knowledge and perceptions of Indian primary care nurses towards mental illness. Investigación y Educación en Enfermería. Т. 37, № 1. с. e7. doi:10.17533/udea.iee.v37n1e06. ISSN 0120-5307. Процитовано 21 лютого 2023.


image Це незавершена стаття з психіатрії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Psihi chnij ro zlad nazva stanu lyudini sho ostannim chasom zaminila uzvichayene najmenuvannya psihichna hvoroba poshirene do 1960 1980 h rokiv Slovo rozlad vzhivayut u Mizhnarodnij klasifikaciyi hvorob 10 go pereglyadu MKH 10 oskilki zastosuvannya terminiv hvoroba ta zahvoryuvannya viklikalo veliki skladnoshi Litografskij vidbitok 1857 roku zroblenij Armanom Gotye sho zobrazhuye lyudej z najposhirenishimi psihichnimi rozladami XIX stolittya bozhevillyam maniyeyu velichi maniakalnim sindromom melanholiyeyu urodzhena rozumova vidstalist galyucinaciyami erotomaniyeyu ta progresivnim paralichem v sadah gospitalyu Pitye SalpetriyerTerminologiya Psihichnij rozlad ne ye tochno viznachenim terminom ale v MKH 10 pid nim dokladno predstavleno chitkij perelik klinichnih simptomiv abo povedinkovih oznak yaki u bilshosti vipadkiv zavdayut strazhdannya i pereshkodzhayut osobistisnij diyalnosti Takozh zaznacheno sho vidokremleni socialni vidhilennya abo konflikti bez osobistisnoyi disfunkciyi ne povinni zaluchatisya do grupi psihichnih rozladiv Dlya tlumachennya stanu psihichnij rozlad vikoristovuyut viznachennya sposobom negaciyi jogo rozkrivayut yak vidsutnist psihichnogo zdorov ya abo zh yak sukupnist oznak i modelej povedinki yaki ne pritamanni zagalno prijnyatomu normalnomu rozvitku osobistosti chi kulturi Dovidka Za viznachennyam VOOZ norma ye etichnim zrazkom pravilami povedinki kotri rozglyadayutsya yak bazhani prijnyatni abo uzvichayeni dlya tiyeyi chi inshoyi kulturi Bagato doslidnikiv vidznachayut zasadnichu nespromozhnist dati spravedlive viznachennya normalnoyi povedinki oskilki u riznih kulturah j u vidminnih istorichnih stanovishah oznaki psihichnoyi normi riznyatsya Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya VOOZ viznachaye psihichne zdorov ya yak stan dobrobutu za yakogo kozhna lyudina mozhe vtilyuvati vlasni zdibnosti diyalno ta plidno pracyuvati a takozh zdijsnyuvati vnesok u zhittya svoyeyi spilnoti Termin psihichnij rozlad mozhe mati osoblivi viznachennya u nacionalnij yurisprudenciyi psihiatriyi ta psihologiyi Deyaki z psihichnih rozladiv vinikayut na rannomu etapi individualnogo rozvitku inshi ye naslidkom socialnogo zhittya OznachennyaPsihichni rozladi mozhut buti rozpodileni zazvichaj na psihotichnij rozlad abo psihoz angl psychoses tobto hvoroblivi stani za yakih nayavni mayachni ideyi galyucinaciyi porushennya svidomosti velike porushennya emocij i nastroyu z yednani z rozladami mislennya i diyalnosti i nepsihotichni rozladi sho ohoplyuye nevrozi j inshi tipi nevrotichnih rozladiv napriklad adaptivni reakciyi chastina psihosomatichnih rozladiv rozumova vidstalist bilshist grup organichnogo rozladu osobistosti alkogolni zalezhnosti ta zlovzhivannya inshimi rechovinami deyaki seksualni vidhilennya Cej podil ne ye tochnim oskilki v hodi deyakih nepsihotichnih rozladiv napriklad narkomaniya mozhut z yavitisya psihotichni simptomi skazhimo porushennya svidomosti Viokremlennya bilshosti riznih psihologichnih proyasniti porushen sho zastosovuyutsya nini koli v klasifikaciyi takij yak DSM abo MKH 5 10 zrobleni perevazhno z praktichnih mirkuvan pov yazanih iz pravilami povedinki medichnoyi socialnoyi ta pravovoyi Do togo zh avtori cih klasifikacij vikoristovuyut zagalnishij termin rozlad angl Disorder shob uniknuti serjoznih sumniviv stosovno termina hvoroba angl disease abo angl illness A vtim deyaki dzherela zastosovuyut termini psihichnij rozlad i psihichne zahvoryuvannya yak vzayemozaminni za vinyatkom vidminnostej mizh konotaciyeyu cih terminiv chi vinyatkami Bilsh vuzkim sposobom viznachennya psihichnih rozladiv ye rozpiznavannya psihozu Rozuminnya rozladu pov yazane z tlumachennyami psihichnogo zdorov ya prijnyatnoyi povedinki i jogo patologiyi Kriteriyi psihichnogo zdorov yaVsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya rozrobila mirila psihichnogo zdorov ya vidhilennya vid yakih mozhut rozglyadatisya yak oznaka psihichnogo rozladu usvidomlennya ta vidchuttya bezperervnosti isnuvannya postijnist identichnist fizichnogo i psihichnogo Ya vidchuttya podibnosti perezhivan u podibnih stanovishah vimoglive stavlennya do sebe pidsumkiv svoyeyi diyalnosti vidpovidnist psihichnih reakcij sili j chastoti vpliviv socialnih situacij ta obstavin zdatnist vipravlyati vlasnu povedinku planuvannya svoyeyi diyalnosti vprovadzhennya cih planiv zdatnist zminiti vlasnu povedinku vidpovidno do pevnoyi podiyi Rozladi psihiki ta povedinki za Mizhnarodnim klasifikatorom hvorobDokladnishe MKH 10 Klas V Rozladi psihiki ta povedinki ta Spisok psihichnih rozladiv F00 F09 Organichni zokrema simptomatichni psihichni rozladi F10 F19 Rozladi psihiki ta povedinki vnaslidok vzhivannya psihoaktivnih rechovinRoki zhittya z popravkoyu na invalidnist dlya psihonevrologichnih staniv na 100 000 zhiteliv 2004 roku za krayinami Zhovte menshe 2200 chervone bilshe 4200 F20 F29 Shizofreniya shizotipovi stani ta mayachni rozladi F30 F39 Rozladi nastroyu afektivni rozladi F40 F49 Nevrotichni pov yazani zi stresom ta somatoformni rozladi F50 F59 Povedinkovi sindromi pov yazani z fiziologichnimi rozladami ta fizichnimi chinnikami F60 F69 Rozladi zriloyi osobistosti ta povedinkovi rozladi F70 F79 Rozumova vidstalist F80 F89 Rozladi pov yazani z psihologichnim rozvitkom F90 F98 Rozladi povedinki ta emocij yaki pochinayutsya zdebilshogo v dityachomu ta pidlitkovomu vici F99 F99 Neutochnenij psihichnij rozladOsoblivosti tlumachennyaUyavlennya pro te sho ye a sho ne ye psihichnim rozladom zminyuyutsya razom iz plinom chasu Tak gomoseksualnist z XIX st do 50 70 h rr HH st vvazhalasya psihichnim rozladom odnak podalshi naukovi doslidzhennya doveli sho ce ne tak Na vidminu vid rozladiv osobistosti psihichni rozladi mayut konkretno osobistisne znachennya pov yazane iz porushennyam prijnyatnoyi socialnoyi diyalnosti osobi sho ne vidznachalosya u perevazhnij bilshosti vipadkiv gomoseksualnosti Sama soboyu seksualna oriyentaciya ne mozhe rozglyadatisya yak rozlad vona mozhe buti rozladom lishe yaksho cherez neyi vinikayut psihologichni problemi punkt F 66 U yevropejskomu regioni kilkist psihichnih rozladiv u riznih krayinah kolivayetsya vid 1 do 6 u bilshosti krayin takozh vid 1 do 6 U rinkovih ta postradyanskih krayinah Yevropi za rozrahunkami na 1990 roki najposhirenishimi rozladami buli depresiya bipolyarni porushennya ta shizofreniya yaki ohoplyuvali ponad 9 5 usih hvorob ta invalidnostej zagalom 1 Poshireni psihichni rozladi u sviti ohoplyuyut depresiyu yaka urazhaye blizko 264 miljoniv osib bipolyarnij rozlad na yakij nezduzhaye blizko 45 miljoniv dush demenciyu vid kotroyi poterpayut blizko 50 miljoniv i shizofreniyu ta inshi psihozi yakimi strazhdaye blizko 20 miljoniv lyudej u vsomu sviti Riznovidi rozladivDivitsya takozh Spisok psihichnih rozladiv Isnuye bagato riznih kategorij psihichnih rozladiv i bagato riznomanitnih proyaviv lyudskoyi povedinki ta osobistosti yaki mozhut stati rozladami Trivozhnij rozlad Osnovna stattya Trivozhnij rozlad Trivozhnij rozlad ce zanepokoyennya abo perelyak yaki zavazhayut prijnyatnij diyalnosti mozhna viznachati yak nevroz Zagalnoviznani kategoriyi ohoplyuyut specifichni fobiyi generalizovanij trivozhnij rozlad socialnij trivozhnij rozlad panichnij rozlad agorafobiyu obsesivno kompulsivnij rozlad i posttravmatichnij stresovij rozlad Rozlad nastroyu Osnovna stattya Rozlad nastroyu Inshi afektivni procesi emociyi nastrij takozh mozhut porushuvatisya Rozlad nastroyu sho ohoplyuye nadzvichajno napruzhenij i trivalij smutok melanholiyu abo vidchaj znanij yak velika depresiya takozh znana yak unipolyarna abo klinichna depresiya Bilsh legka ale vse zh trivala depresiya mozhe buti rozpiznana yak distimiya Bipolyarnij rozlad takozh znanij yak maniakalna depresiya peredbachaye neprijnyatno pidvishenij abo napruzhenij stan nastroyu znanij yak maniya abo gipomaniya sho cherguyetsya z normalnim abo depresivnim nastroyem Stupin do yakoyi unipolyarni ta bipolyarni yavisha nastroyu predstavlyayut rizni kategoriyi rozladu abo zmishuyutsya ta zlivayutsya vprodovzh vimiryuvannya chi spektru nastroyu ye predmetom deyakih naukovih debativ Psihotichnij rozlad Osnovna stattya Psihotichnij rozlad Zrazki perekonan vikoristannya movi ta sprijnyattya dijsnosti mozhut stati nekerovanimi napriklad marennya rozladi mislennya galyucinaciyi Psihotichni rozladi z cogo pereliku stosuyutsya shizofreniyi ta marevnogo rozladu Shizoafektivnij rozlad ce viznachennya yake vikoristovuyut dlya osib kotri pokazuyut oznaki yak shizofreniyi tak i afektivnih rozladiv Shizotipiya ce kategoriya yaka zastosovuyetsya dlya osib kotri viyavlyayut deyaki oznaki pov yazani z shizofreniyeyu ale ne vidpovidayut granichnim kriteriyam Rozlad osobistosti Osnovna stattya Rozlad osobistosti Siluet psihichnih rozladiv Osobistist yak osnovopolozhni vlastivosti risi lyudini kotri vplivayut na dumki ta povedinku v riznih stanovishah i v chasi mozhna vvazhati nevporyadkovanoyu yaksho vvazhati yiyi neprijnyatno zhorstkoyu ta dezadaptivnoyu nezdatnoyu do prizvichayennya Hocha dehto rozglyadaye yih okremo zagalnovzhivani kategorialni shemi viznachayut yih yak psihichni rozladi hocha j na okremij osi II u vipadku DSM IV Perelicheno nizku riznih rozladiv osobistosti zokrema ti kotri inkoli klasifikuyutsya yak ekscentrichni napriklad paranoyidalni shizoyidni ta shizotipovi rozladi osobistosti tipi yaki opisuyutsya yak dramatichni abo emocijni yak ot antisocialni prikordonni teatralni abo narcisichni rozladi osobistosti i rozladi osobistosti kotri inkoli tlumachatsya yak pov yazani zi strahom napriklad rozladi osobistosti pov yazani z uniknennyam trivogi zalezhnist abo obsesivno kompulsivni rozladi Rozladi osobistosti zdebilshogo viznachayutsya yak taki sho vinikayut u ditinstvi abo prinajmni v pidlitkovomu chi rannomu doroslomu vici MKH mizhnarodna klasifikaciya hvorob takozh maye kategoriyu dlya stijkih zmin osobistosti pislya rujnivnogo dosvidu abo psihichnoyi hvorobi Yaksho nezdatnist nalezhnim chinom pristosuvatisya do zhittyevih obstavin pochinayetsya protyagom troh misyaciv pislya pevnoyi podiyi chi situaciyi ta zakinchuyetsya protyagom shesti misyaciv pislya pripinennya abo usunennya stresora nadzvichajnogo podraznika yiyi mozhna klasifikuvati yak rozlad adaptaciyi Isnuye zgoda stosovno togo sho rozladi osobistosti yak i pritamannih ris osobistosti v cilomu peredbachayut sumish gostroyi disfunkcionalnoyi povedinki yaka mozhe virishuvatisya protyagom korotkogo periodu chasu i dezadaptivnih temperamentnih ris yaki ye bilsh stijkimi Do togo zh nayavni takozh nekategorijni shemi yaki ocinyuyut usih lyudej za profilem riznih vimiriv osobistosti bez vidsikannya na osnovi simptomiv vid normalnih variacij osobistosti napriklad za dopomogoyu shem zasnovanih na vimirnih modelyah Rozlad harchovoyi povedinki Osnovna stattya Rozlad harchovoyi povedinki Rozladi harchovoyi povedinki stosuyutsya nevidpovidnoyi turboti pro yizhu ta vagu Kategoriyi rozladiv u comu pereliku ohoplyuyut nervovu anoreksiyu nervovu bulimiyu bulimiyu fizichnih vprav abo kompulsivne pereyidannya znyattya naprugi cherez yizhu Rozlad snu Osnovna stattya Porushennya snu Nespannya Rozladi snu pov yazani z porushennyam prijnyatnogo perebigu snu Poshirenim rozladom snu ye bezsonnya yake bachitsya yak trudnoshi z zasipannyam i abo zberezhennyam snu Inshi rozladi snu ohoplyuyut narkolepsiyu apnoe snu rozlad povedinki u fazi shvidkogo snu hronichnu deprivaciyu snu ta sindrom nespokijnih nig Narkolepsiya ce stan nadzvichajnoyi shilnosti zasinati bud de ta bud koli Lyudi z narkolepsiyeyu vidchuvayut sebe badorimi pislya vipadkovogo snu ale z chasom znovu stayut sonnimi Diagnostika narkolepsiyi vimagaye nochivli v centri snu dlya doslidzhennya pid chas yakogo likari prosyat dokladnu istoriyu snu ta zapisi snu Likari takozh vikoristovuyut aktigrafiyu ta polisomnografiyu Likari provedut bagatorazovij test na zatrimku snu yakij vimiryuye skilki chasu potribno lyudini shobi zasnuti Pov yazani z seksualnistyu Seksualni rozladi ohoplyuyut dispareuniyu ta rizni vidi parafiliyi stateve zbudzhennya do ob yektiv situacij abo osib yaki vvazhayutsya nenormalnimi abo shkidlivimi dlya lyudini chi inshih Inshi rozladi Rozlad kontrolyu nad impulsami lyudej yaki neprirodno nezdatni protistoyati pevnim potyagam abo impulsam kotri mozhut buti shkidlivimi dlya nih samih abo inshih mozhna viznachati yak taki sho mayut rozlad kontrolyu nad vlasnimi porivami ta taki rozladi yak ot kleptomaniya kradizhka abo piromaniya pidpal Rizni povedinkovi zalezhnosti napriklad zalezhnist vid azartnih igor mozhna viznachati yak rozlad Obsesivno kompulsivnij rozlad inkoli mozhe stosuvatisya nezdatnosti chiniti opir pevnim diyam ale rozpiznayetsya okremo yak zdebilshogo trivozhnij rozlad Rozlad pov yazanij iz vzhivannyam psihoaktivnih rechovin cej rozlad stosuyetsya vzhivannya narkotikiv legalnih abo nelegalnih zokrema alkogolyu yake trivaye popri znachni problemi abo shkodu pov yazanu z jogo vzhivannyam Zalezhnist vid psihoaktivnih rechovin i zlovzhivannya psihoaktivnimi rechovinami pidpadayut pid cyu zagalnu kategoriyu v DSM Rozlad pov yazanij zi zlovzhivannyam psihoaktivnimi rechovinami mozhe buti naslidkom kompulsivnogo ta povtoryuvanogo vzhivannya narkotiku sho prizvodit do rozvitku prizvichayenosti do jogo efektiv i simptomiv vidmovi vidhilen u stani koli spozhivannya zmenshuyetsya abo pripinyayetsya Disociativnij rozlad lyudi z serjoznimi porushennyami samoviznachennya pam yati ta zagalnogo usvidomlennya sebe ta vlasnogo otochennya mozhut buti rozpiznani yak taki sho mayut ci vidi rozladiv zokrema rozlad depersonalizaciyi abo disociativnij rozlad identichnosti kotrij ranishe nazivavsya rozladom mnozhinnoyi osobistosti abo rozdvoyennya osobistosti Kognitivni rozladi voni vplivayut na kognitivni zdibnosti napriklad navchannya ta pam yat Cya kategoriya ohoplyuye marennya a takozh legki ta serjozni nejrokognitivni rozladi ranishe nazivalisya demenciyeyu Porushennya rozvitku ci porushennya spochatku vinikayut u ditinstvi Deyaki prikladami ye rozlad autistichnogo spektru opozicijnij rozlad i rozlad povedinki a takozh sindrom nestachi uvagi z giperaktivnistyu SNUG yaki mozhut trivati u doroslomu vici Rozlad povedinki yaksho vin prodovzhuyetsya v doroslomu vici mozhe buti diagnostovanij yak antisocialnij rozlad osobistosti disocialnij rozlad osobistosti v MKH Poshireni yarliki taki yak psihopat abo sociopat ne z yavlyayutsya v DSM abo ICD ale dehto pov yazuye yih iz cimi diagnozami Somatoformni rozladi mozhut buti viznacheni koli ye problemi kotri zdayetsya vinikayut v organizmi ta vvazhayutsya proyavami psihichnogo rozladu Ce stosuyetsya rozladu somatizaciyi ta konversijnogo rozladu Isnuyut takozh rozladi togo yak lyudina sprijmaye vlasne tilo napriklad dismorfichnij rozlad tila Nevrasteniya zadavnenij diagnoz yakij peredbachaye somatichni skargi a takozh vtomu ta poganij nastrij depresiyu yakij oficijno viznano MKH 10 ale bilshe ne viznayetsya DSM IV Nespravzhni rozladi diagnostuyutsya yaksho vvazhayetsya sho simptomi povidomlyayutsya zadlya osobistoyi vigodi Proyavi rozladiv chasto stvoryuyutsya navmisno abo voni zaohochuyutsya i mozhut stosuvatisya simptomiv u lyudini abo kogos iz yiyi blizkih zokrema osib pro yakih voni pikluyutsya Ye sprobi zaprovaditi kategoriyu rozladiv stosunkiv koli diagnostuyetsya vzayemini a ne bud yaka osoba v cih stosunkah Vzayemozv yazki mozhut buti mizh ditmi ta yihnimi batkami mizh parami chi inshimi Pid kategoriyeyu psihozu vzhe nayavnij diagnoz spilnogo psihotichnogo rozladu koli dvoye abo bilshe osib podilyayut pevnu ilyuziyu cherez yihni blizki stosunki odin z odnim Isnuye nabir nezvichajnih psihiatrichnih sindromiv yaki chasto nazivayut na chest lyudini kotra vpershe yih opisala napriklad sindrom Kapgra sindrom de Klerambo sindrom Otello Ganzera marennya Kotara ta sindrom Ekboma a takozh dodatkovi rozladi taki yak sindrom Kuvad i sindrom Geshvinda PoperedzhennyaOsnovna stattya U zviti VOOZ Profilaktika psihichnih rozladiv za 2004 rik zaznacheno sho Poperedzhennya cih rozladiv ochevidno ye odnim iz najdiyevishih sposobiv zmenshiti tyagar zahvoryuvannya Kerivnictvo Yevropejskoyi psihiatrichnoyi asociaciyi EPA 2011 roku shodo profilaktiki psihichnih rozladiv stverdzhuye Isnuye znachna kilkist dokaziv togo sho riznim psihichnim zahvoryuvannyam mozhna zapobigti shlyahom vprovadzhennya diyevih vtruchan sho gruntuyutsya na dokazah U zviti Departamentu ohoroni zdorov ya Velikoyi Britaniyi za 2011 rik shodo groshovogo obgruntuvannya zmicnennya psihichnogo zdorov ya ta poperedzhennya psihichnih zahvoryuvan zaznacheno sho bagato vtruchan mayut nadzvichajno dobre spivvidnoshennya cini j yakosti ta mayut nizku vartist i chasto stayut zgodom samookupnimi zaoshadzhuyuchi derzhavni vitrati 2016 roku Nacionalnij institut psihichnogo zdorov ya znovu pidtverdiv profilaktiku yak pershochergovu galuz doslidzhen Vidpovidne vihovannya mozhe vplinuti na psihichne zdorov ya ditini i dani svidchat pro te sho dopomoga batkam u diyalnishij vzayemodiyi z vlasnimi ditmi mozhe zadovolniti potrebi v yihnomu psihichnomu zdorov yi Universalna profilaktika spryamovana na naselennya yake ne maye pidvishenogo riziku rozvitku psihichnogo rozladu napriklad shkilni programi chi kampaniyi v ZMI potrebuye duzhe velikoyi kilkosti lyudej shobi otrimati viddachu Pidhodi do podolannya cogo polyagayut u 1 zoseredzhenni na grupah iz visokim rivnem zahvoryuvanosti 2 u vikoristanni kilkoh vtruchan dlya dosyagnennya bilshih otzhe j bilsh statistichno obgruntovanih efektiv 3 u vikoristanni kumulyativnih meta analiziv bagatoh viprobuvan i 4 provedennya duzhe rozlogih viprobuvan Naslidki ekonomichnih kriz Zgidno z oglyadom EPA 2016 roku isnuye zagalna zgoda shodo zgubnogo vplivu ekonomichnih kriz na psihichne zdorov ya zokrema na psihichnij dobrobut depresiyu trivozhni rozladi bezsonnya zlovzhivannya alkogolem i suyicidalnu povedinku Osnovnimi chinnikami riziku ye bezrobittya borgi neustaleni umovi praci nerivnist vidsutnist socialnih zv yazkiv i nepevnist zhitla Choloviki pracezdatnogo viku mozhut buti osoblivo shilni do riziku a takozh grupi naselennya z poperednim nizkim socialno ekonomichnim statusom abo stigmatizovani grupi naselennya Duzhe poshirena zhorstka ekonomiya ta pogano rozvineni sistemi socialnogo zabezpechennya posilyuyut shkidlivij vpliv ekonomichnih kriz na psihichne zdorov ya Kilka doslidzhen prisvyachenih politichnim zahodam svidchat pro te sho rozrobka program socialnogo zahistu yak ot programi aktivnoyi roboti sistemi socialnoyi dopomogi zahist vid vidsutnosti zhitla ta krashij dostup do psihiatrichnoyi dopomogi osoblivo na rivni pervinnoyi medichnoyi dopomogi ye terminovoyu potreboyu Opikuvannya rozladamiOsnovni statti i Fahivci z psihichnogo Nimechchina Kolishnij zamiskij mayetok na berezi z osobnyakom 1912 roku teper podilenij na shkolu dlya ditej z osoblivimi potrebami ta gotel iz vprovadzhenoyu koncepciyeyu trudovogo navchannya ta reabilitaciyi dlya lyudej z psihichnimi zahvoryuvannyami Haus Tornow am See zdorov ya Likuvannya ta pidtrimka shodo psihichnih rozladiv nadayutsya v psihiatrichnih likarnyah klinikah abo nizci gromadskih sluzhb psihichnogo zdorov ya U deyakih krayinah poslugi dedali bilshe gruntuyutsya na pidhodi do oduzhannya spryamovanomu na pidtrimannya osobistogo prosuvannya lyudej do dosyagnennya takogo zhittya yake voni hochut Isnuye cilij nabir riznih vidiv likuvannya i te sho ye najpridatnishim zalezhit vid vlasne rozladu ta osobistosti Bulo viyavleno sho bagato rechej dopomagayut prinajmni deyakim lyudyam i yavishe placebo mozhe mati pevnij vpliv u bud yakomu vtruchanni chi likuvanni U menshosti vipadkiv z lyudmi mozhut povoditisya proti yihnoyi voli sho zdatne sprichiniti osoblivi skladnoshi zalezhno vid togo yak ce zdijsnyuyetsya ta sprijmayetsya Primusove likuvannya v suspilstvi proti neprimusovogo likuvannya zdayetsya ne maye velikoyi riznici za vinyatkom mozhlivo zmenshennya viktimizaciyi Sposib zhittya Liniyi povedinki stosovno sposobu zhittya zokrema zmini v harchuvanni fizichni vpravi ta vidmova vid kurinnya mozhut buti korisnimi Terapiya Isnuye takozh shirokij perelik psihoterapevtiv zokrema simejna terapiya poradnikiv i specialistiv u galuzi ohoroni zdorov ya Do togo zh isnuyut roli pidtrimki odnolitkiv de osobistij dosvid virishennya podibnih pitan ye osnovnim dzherelom znan Perevazhnim sposobom likuvannya bagatoh psihichnih rozladiv ye psihoterapiya Isnuye kilka osnovnih tipiv Kognitivno povedinkovu terapiyu KPT shiroko vikoristovuyut i vona osnovana na zmini modelej mislennya ta povedinki pov yazanih iz pevnim rozladom Inshi vidi psihoterapiyi ohoplyuyut dialektichnu povedinkovu terapiyu DBT i mizhosobistisnu psihoterapiyu IPT Psihoanaliz yakij rozglyadaye glibinni psihichni konflikti ta zahisti buv perevazhnoyu shkoloyu psihoterapiyi ta vse she vikoristovuyetsya Inkoli zastosovuyut sistemnu terapiyu abo simejnu terapiyu spryamovanu na merezhu znachushih lyudej a takozh na okremu lyudinu Deyaki psihoterapiyi zasnovano na gumanistichnomu pidhodi V nayavnosti bagato osoblivih terapij yaki vikoristovuyut dlya pevnih rozladiv yaki mozhut buti vidgaluzhennyami abo poyednannyami vishevkazanih tipiv Fahivci z pitan psihichnogo zdorov ya chasto zastosovuyut eklektichnij abo integrativnij pidhid Bagato sho mozhe zalezhati vid terapevtichnih stosunkiv i mozhut viniknuti pitannya z doviroyu tayemnistyu ta zaluchennyam Liki Osnovnim sposobom likuvannya bagatoh psihichnih rozladiv ye psihiatrichni liki j isnuye kilka osnovnih grup Antidepresanti vikoristovuyut dlya likuvannya klinichnoyi depresiyi a takozh chasto dlya likuvannya trivogi ta nizki inshih rozladiv Anksiolitiki zokrema sedativni zasobi zastosovuyutsya dlya likuvannya trivozhnih rozladiv i pov yazanih iz nimi pitan takih yak bezsonnya Stabilizatori nastroyu vikoristovuyut perevazhno u razi bipolyarnogo rozladu Antipsihotiki pridatni dlya psihotichnih rozladiv osoblivo shodo pozitivnih simptomiv pri shizofreniyi a takozh vse chastishe dlya nizki inshih rozladiv Stimulyatori zazvichaj zastosovuyutsya osoblivo dlya likuvannya SDUG sindromu deficitu nestachi uvagi z giperaktivnistyu Popri riznomanitni zagalnoprijnyati nazvi grup preparativ mozhe isnuvati znachne zbigannya rozladiv stosovno yakih voni naspravdi pokazani a takozh mozhe buti vikoristannya likiv ne za priznachennyam Div takozhSpisok psihichnih rozladiv Psihichne zdorov ya Psihiatriya Rozladi svidomosti Posttravmatichnij stresovij rozlad Nespannya Psihologiya natovpu Nature Mental Health Depresiya Angionevrozi Nevroz Psihoz Nejropatiya Fobiya Stres medicina Bipolyarnij afektivnij rozlad Generalizovanij trivozhnij rozlad PsihofarmakologiyaDzherela ta literaturaA v Ustinov 25 lyutogo 2013 Psihichne zdorov ya yak skladova nacionalnoyi bezpeki Ukrayinskij medichnij chasopis ros Procitovano 20 lyutogo 2023 Psihosfera Mental health www who int angl Procitovano 20 lyutogo 2023 Solomon Paul R 2011 Memory loss a practical guide for clinicians Edinburgh Elsevier Saunders ISBN 978 1 4377 3779 0 OCLC 793520231 ICD 11 for Mortality and Morbidity Statistics icd who int Procitovano 20 lyutogo 2023 Zdorove dlya vseh k 2000 godu Globalnaya strategiya VOZ Zheneva 1981 Chapter V Mental and behavioural disorders F00 F99 International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision ICD 10 WHO Version for 2016 Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya Procitovano 23 04 2018 Hooker E The adjustment of the male overt homosexual Journal of projective techniques 1957 Vol XXI P 18 31 F6 Rasstrojstva lichnosti i povedeniya v zrelom vozraste Mental disorders www who int angl Procitovano 21 lipnya 2020 Burchell Robert A 1977 12 William R Hunt Alaska A Bicentennial History New York W W Norton amp Company Inc 1976 8 95 Pp xvi 216 David L Lewis District of Columbia A Bicentennial History New York W W Norton amp Company Inc 1976 8 95 Pp xiv 208 Journal of American Studies T 11 3 s 411 412 doi 10 1017 s0021875800004874 ISSN 0021 8758 Procitovano 21 lyutogo 2023 Mental illness and recovery Personal Recovery and Mental Illness 28 travnya 2009 s 1 44 doi 10 1017 cbo9780511581649 001 Procitovano 21 lyutogo 2023 United States Public Health Service Office of the Surgeon General Center for Mental Health Services National Institute of Mental Health 1999 Mental health a report of the Surgeon General Rockville Md Dept of Health and Human Services U S Public Health Service ISBN 0 16 050300 0 OCLC 43285691 The Mental Health Curriculum Mental Health in Schools A Guide to Pastoral and Curriculum Provision 1 Oliver s Yard 55 City Road London EC1Y 1SP United Kingdom SAGE Publications Ltd 2006 s 86 110 Akiskal Hagop S Benazzi Franco 2006 05 The DSM IV and ICD 10 categories of recurrent major depressive and bipolar II disorders Evidence that they lie on a dimensional spectrum Journal of Affective Disorders angl T 92 1 s 45 54 doi 10 1016 j jad 2005 12 035 Procitovano 21 lyutogo 2023 Clark Lee Anna 1 sichnya 2007 Assessment and Diagnosis of Personality Disorder Perennial Issues and an Emerging Reconceptualization Annual Review of Psychology angl T 58 1 s 227 257 doi 10 1146 annurev psych 57 102904 190200 ISSN 0066 4308 Procitovano 21 lyutogo 2023 MOREY LESLIE C HOPWOOD CHRISTOPHER J GUNDERSON JOHN G SKODOL ANDREW E SHEA M TRACIE YEN SHIRLEY STOUT ROBERT L ZANARINI MARY C GRILO CARLOS M 23 listopada 2006 Comparison of alternative models for personality disorders Psychological Medicine T 37 7 s 983 994 doi 10 1017 s0033291706009482 ISSN 0033 2917 Procitovano 21 lyutogo 2023 de la Houssaye Deborah National Alliance on Mental Illness NAMI New Orleans Helpline Analysis Procitovano 21 lyutogo 2023 Nath Karl A 2022 11 In the Limelight November 2022 Mayo Clinic Proceedings T 97 11 s 1961 1963 doi 10 1016 j mayocp 2022 09 017 ISSN 0025 6196 Procitovano 21 lyutogo 2023 Gamma Alex Angst Jules Ajdacic Vladeta Eich Dominique Rossler Wulf 25 listopada 2006 The spectra of neurasthenia and depression course stability and transitions European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience T 257 2 s 120 127 doi 10 1007 s00406 006 0699 6 ISSN 0940 1334 Procitovano 21 lyutogo 2023 Trimble M 1 serpnya 2002 Uncommon psychiatric syndromes 4th edn Edited by M David Enoch and Hadrian N Ball Pp 260 pound25 00 Published by Arnold Publishers London 2001 ISBN 0 340 76388 4 Journal of Neurology Neurosurgery amp Psychiatry T 73 2 s 211 c 212 doi 10 1136 jnnp 73 2 211 c ISSN 0022 3050 Procitovano 21 lyutogo 2023 M Trimble 2002 08 Uncommon psychiatric syndromes 4th edn BMJ Group OCLC 678462169 Hosman C M H Jane Llopis Eva Saxena Shekhar World Health Organization Department of Mental Health and Substance Abuse Prevention Research Centre 2004 Prevention of mental disorders effective interventions and policy options summary report Geneva World Health Organization ISBN 978 92 4 159215 4 OCLC 61334296 Campion J Bhui K Bhugra D 2012 02 European Psychiatric Association EPA guidance on prevention of mental disorders European Psychiatry T 27 2 s 68 80 doi 10 1016 j eurpsy 2011 10 004 ISSN 0924 9338 Procitovano 21 lyutogo 2023 Luyten Jeroen Knapp Martin 2017 Economic Evaluation of Mental Health Promotion and Mental Illness Prevention Global Mental Health Cham Springer International Publishing s 207 222 ISBN 978 3 319 59122 3 Mehralivand Sherif Kolagunda Abhishek Hammerich Kai Sabarwal Vikram Harmon Stephanie Sanford Thomas Gold Samuel Hale Graham Romero Vladimir Valera 9 veresnya 2019 A multiparametric magnetic resonance imaging based virtual reality surgical navigation tool for robotic assisted radical prostatectomy Turk Uroloji Dergisi Turkish Journal of Urology T 45 5 s 357 365 doi 10 5152 tud 2019 19133 ISSN 2149 3235 Procitovano 21 lyutogo 2023 Wolicki Sara Beth Bitsko Rebecca H Cree Robyn A Danielson Melissa L Ko Jean Y Warner Lee Robinson Lara R 19 kvitnya 2021 Mental Health of Parents and Primary Caregivers by Sex and Associated Child Health Indicators Adversity and Resilience Science T 2 2 s 125 139 doi 10 1007 s42844 021 00037 7 ISSN 2662 2424 Procitovano 21 lyutogo 2023 Richard P Barth 2009 Preventing Child Abuse and Neglect with Parent Training Evidence and Opportunities The Future of Children T 19 2 s 95 118 doi 10 1353 foc 0 0031 ISSN 1550 1558 Procitovano 21 lyutogo 2023 Munoz Ricardo F Cuijpers Pim Smit Filip Barrera Alinne Z Leykin Yan 1 bereznya 2010 Prevention of Major Depression Annual Review of Clinical Psychology T 6 1 s 181 212 doi 10 1146 annurev clinpsy 033109 132040 ISSN 1548 5943 Procitovano 21 lyutogo 2023 Cuijpers Pim 2003 08 Examining the Effects of Prevention Programs on the Incidence of New Cases of Mental Disorders The Lack of Statistical Power American Journal of Psychiatry T 160 8 s 1385 1391 doi 10 1176 appi ajp 160 8 1385 ISSN 0002 953X Procitovano 21 lyutogo 2023 Martin Carrasco M Evans Lacko S Dom G Christodoulou N G Samochowiec J Gonzalez Fraile E Bienkowski P Gomez Beneyto M Dos Santos M J H 13 lyutogo 2016 EPA guidance on mental health and economic crises in Europe European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience T 266 2 s 89 124 doi 10 1007 s00406 016 0681 x ISSN 0940 1334 Procitovano 21 lyutogo 2023 Kisely Steve R Campbell Leslie A O Reilly Richard 17 bereznya 2017 Compulsory community and involuntary outpatient treatment for people with severe mental disorders Cochrane Database of Systematic Reviews T 2017 6 doi 10 1002 14651858 cd004408 pub5 ISSN 1465 1858 Procitovano 21 lyutogo 2023 Sarris Jerome Logan Alan C Akbaraly Tasnime N Amminger G Paul Balanza Martinez Vicent Freeman Marlene P Hibbeln Joseph Matsuoka Yutaka Mischoulon David 2015 03 Nutritional medicine as mainstream in psychiatry The Lancet Psychiatry T 2 3 s 271 274 doi 10 1016 s2215 0366 14 00051 0 ISSN 2215 0366 Procitovano 21 lyutogo 2023 Marx Wolfgang Moseley Genevieve Berk Michael Jacka Felice 25 veresnya 2017 Nutritional psychiatry the present state of the evidence Proceedings of the Nutrition Society T 76 4 s 427 436 doi 10 1017 s0029665117002026 ISSN 0029 6651 Procitovano 21 lyutogo 2023 Chamberlin Judi 2005 03 User consumer involvement in mental health service delivery Epidemiologia e Psichiatria Sociale T 14 1 s 10 14 doi 10 1017 s1121189x00001871 ISSN 1121 189X Procitovano 21 lyutogo 2023 McCann Terence V Baird John Clark Eileen Lu Sai 2006 12 Beliefs about using consumer consultants in inpatient psychiatric units International Journal of Mental Health Nursing T 15 4 s 258 265 doi 10 1111 j 1447 0349 2006 00432 x ISSN 1445 8330 Procitovano 21 lyutogo 2023 Gandhi Sailaxmi Poreddi Vijalakshmi Govindan Radhakrishnan G Jothimani Anjanappa Shamala Sahu Maya Narayanasamy Padmavathi N Manjunath C Naveenkumar 2019 02 Knowledge and perceptions of Indian primary care nurses towards mental illness Investigacion y Educacion en Enfermeria T 37 1 s e7 doi 10 17533 udea iee v37n1e06 ISSN 0120 5307 Procitovano 21 lyutogo 2023 Ce nezavershena stattya z psihiatriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ