Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Синдром неспокійних ніг СНН англ restless legs syndrome стан що характеризується неприємними відчуттями в нижніх кінцівк

Синдром неспокійних ніг

Синдром неспокійних ніг

Синдром неспокійних ніг (СНН) (англ. restless legs syndrome) — стан, що характеризується неприємними відчуттями в нижніх кінцівках, які з'являються в спокої (частіше у вечірній і нічний час), змушують хворого здійснювати полегшуючі їх рухи і часто призводять до порушення сну.

Сучасні популяційні дослідження показують поширеність СНН у 2-10 %. СНН зустрічається у всіх вікових групах, частіше відзначається в середньому і літньому віці. Серед вагітних жінок є значно поширенішим, ніж у популяції в цілому: від 10 % до 34 % вагітних жінок мають симптоми СНН у певний момент вагітності. СНН є причиною приблизно 15 % випадків хронічного безсоння — інсомнії.

Етіологія

Більш ніж у половині випадків СНН виникає під час відсутності будь-якого іншого неврологічного або соматичного захворювання (ідіопатичний, або первинний СНН). Ідіопатичний СНН, як правило, проявляється в перші три десятиліття життя і може мати спадковий характер. Сімейний анамнез вказує на аутосомно-домінантний тип спадкування. Симптоматичний (вторинний) СНН може бути викликаний дефіцитом заліза, уремією, цукровим діабетом, амілоїдозом, кріоглобулінемією, резекцією шлунка, дефіцитом вітамінів групи В, магнію, алкоголізмом, хронічними обструктивними захворюваннями легень, гіпотиреозом і тиреотоксикозом, ревматоїдним артритом, синдромом Шегрена, порфірією, облітерирувальними захворюваннями артерій або хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок. При багатьох із цих станів СНН виникає на тлі симптомів полінейропатії. СНН виявляється майже у 20 % вагітних жінок, причому в частині випадків його симптоми з'являються лише в II—III триместрі і зникають незабаром після пологів. Описано СНН і у хворих на радикулопатії, а також з ураженнями спинного мозку, як правило, шийного і грудного відділів (наприклад, при травмах, спондилогенній шийній мієлопатії, розсіяному склерозі). Симптоматичний СНН частіше дебютує після 50 років, але клінічно не відрізняється від ідіопатичного СНН.

СНН іноді виявляють у хворих з хворобою Паркінсона, есенціальним тремором, синдромом Туретта, хворобою Гентінгтона, бічним аміотрофічним склерозом, фіброміалгією. Однак залишається незрозумілим,чи пояснюється це поєднання випадковим збігом окремих захворювань або наявністю загальних патогенетичних механізмів. Іноді прояви СНН відзначаються у здорових осіб у період стресу, після інтенсивного фізичного навантаження, а також при надмірному вживанні продуктів, що містять кофеїн.

Патогенез

Ефективність дофамінергічних засобів і можливість погіршення симптомів під впливом нейролептиків, вказують на те, що ключовою ланкою патогенезу СНН є дефектність дофамінергічних систем. Чіткий добовий ритм клінічних проявів СНН може відображати залученість структур гіпоталамуса, зокрема , яке регулює добові цикли фізіологічних процесів в організмі. Можливо, що у частини хворих СНН полінейропатія, дефіцит заліза, зловживання кавою або інші чинники лише виявляють наявну спадкову схильність, що почасти розмиває межу між ідіопатичним і симптоматичним варіантами СНН.

Клінічна картина

Клінічно СНН характеризується появою в нижніх кінцівках (найчастіше в глибині гомілок) неприємних відчуттів такого характеру: свербить, шкребе, коле, розпирає або давить. Зазвичай вони виникають в спокої (в положенні сидячи або лежачи), але зменшуються при русі. Щоб полегшити свій стан, хворі змушені витягувати і згинати кінцівки, струшувати, розтирати і масажувати їх, перевертатися в ліжку, вставати і ходити по кімнаті або переступати з ноги на ногу. Під час руху неприємні відчуття зменшуються або проходять, але варто хворому лягти, а іноді і просто зупинитися, як вони знову посилюються.

Симптоми СНН мають чіткий добовий ритм, з'являючись або посилюючись у вечірні або нічні години. В середньому максимальної виразності вони досягають в період від 0 до 4 години ранку, а мінімальної вираженості — в період від 6 до 10 години ранку. У важких випадках характерний добовий ритм зникає, і симптоми стають постійними. Вони можуть виникати не тільки в лежачому положенні, але і в положенні сидячи і здатні зробити нестерпними відвідування кіно чи театру, або тривалу поїздку в транспорті.

Прямим наслідком неприємних відчуттів в кінцівках і необхідності постійно здійснювати рухи є порушення сну — безсоння (). Хворі довго не можуть заснути і часто прокидаються вночі. Наслідком безсоння є сонливість та швидка стомлюваність в денний час. Скарга на поганий сон є провідною у більшості хворих.

Порушення сну при СНН посилюють періодичні рухи кінцівками (ПРК) — ритмічні короткочасні посмикування, які найчастіше спостерігаються в ногах, мають стереотипний характер і охоплюють тильне згинання великих пальців стопи іноді з віялоподібним розведенням інших пальців або згинанням всієї стопи. При ідіопатичному СНН клінічні прояви зберігаються протягом усього життя, при цьому їх інтенсивність може значно коливатися, але в більшості випадків спостерігається тенденція до повільного наростання симптомів, хоча можливі і тривалі ремісії.

Цікаво, що в деяких випадках при СНН можуть виникати неприємні відчуття не тільки в нижніх, але і в верхніх кінцівках.

Критерії діагностики

Мінімальними критеріями діагностики синдрому неспокійних ніг, згідно з останніми даними міжнародної групи експертів є:

  • Імперативні бажання рухати кінцівками в зв'язку з парестезіями (дизестезіями) в них.
  • Рухове занепокоєння; при цьому хворий усвідомлює, що змушений здійснювати рухи, і використовує різні рухові стратегії для полегшення або позбавлення від неприємних відчуттів.
  • Посилення або поява симптомів у спокої (коли хворий лежить або сидить) і часткове або тимчасове їх усунення при рухах.
  • Симптоми обов'язково посилюються до вечора або вночі.

Діагностика

СНН доводиться диференціювати з акатизією, синдромом «хворобливі ноги-рухомі пальці», гіпнічними посмикуваннями, компресійними невропатиями нижніх кінцівок, стенозом поперекового хребетного каналу.

Лікування

При симптоматичному СНН лікування в першу чергу повинна бути спрямована на корекцію первинного захворювання (наприклад, при діабетичної природі СНН нормалізація балансу глюкози і інсуліну при застосуванні метформіну призводить до зникнення болю в нижніх кінцівках) або заповнення виявленого дефіциту (заліза, фолієвої кислоти, магнію і т. д.).

Симптоматична терапія включає як немедикаментозні заходи, так і застосування лікарських засобів. Усім хворим рекомендують посильне помірне фізичне навантаження протягом дня, вечірні прогулянки, вечірній душ, збалансовану дієту з відмовою від вживання в денний і вечірній час кави, міцного чаю та інших кофеїномістких продуктів (наприклад, шоколаду або кока-коли), обмеження алкоголю, припинення куріння, нормалізація режиму дня. Тепла ванна для ніг або легкий розігріваючий масаж ніг перед сном можуть значно поліпшити стан. У ряді випадків виявляються ефективними черезшкірна електростимуляція, вібромасаж, дарсонвалізація гомілок, рефлексотерапія або магнітотерапія.

Слід скасувати лікарські препарати, які можуть посилити прояви СНН (нейролептики, метоклопрамід, трициклічніантидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, препарати літію, тербуталін, антагоністи Н2-рецепторів, ніфедипін та інші антагоністи кальцію).

Специфічні лікарські засоби при СНН прийнято призначати в тих випадках, коли він значно порушує життєдіяльність хворого, викликаючи стійке порушення сну. У легких випадках можна обмежитися прийомом седативних засобів рослинного походження. У більш важких випадках доводиться вибирати препарат з чотирьох основних груп: бензодіазепінів, дофаминергических засобів, антиконвульсантів, опіоїдів.

Примітки

  1. Аверьянов Ю. Н., Подчуфарова Е. В. Синдром беспокойных ног // Неврологический журнал, 1997. № 3. С. 12-16. Левин О. С. Синдром беспокойных ног // Диагностика и лечение экстрапирамидных расстройств / под ред. В. Н. Штока. — М., 2000. С. 124—138.
  2. Allen R. P. Contraversies and challenges in defining etiology and pathophysiology of restless legs syndrome // Am. J. Med., 2007. V.120. S. 13-21.
  3. Happe S., Klosch G., Saletu B. et al. Treatment of idiopathic restless legs syndrome (RLS) with gabapentin // Neurology, 2001. V.57. P. 1717—1719.
  4. Becker P. M., Jamieson A. O., Brown W. D. Dopaminergic agents in restless legs syndrome and periodic limb movements of sleep: response and complications of extended treatment in 49 cases // Sleep, 1993. V.16. P. 713—716.
  5. Steiner J. C. Clonidine helps restless legs syndrome // Neurology, 1987. V. 37(Suppl. 1). P. 278.
  6. Ulfberg J., Nystrom B., Carter N. et al. Prevalence of restless legs syndrome among men aged 18 to 64 years: an association with somatic disease and neuropsychiatric symptoms // Mov. Disord., 2001. V. 16. P. 1159—1163.
  7. Chen, Si-Jing; Shi, Le; Bao, Yan-Ping; Sun, Ye-Kun; Lin, Xiao; Que, Jian-Yu; Vitiello, Michael V.; Zhou, Yu-Xin; Wang, Yong-Qing (2018). Prevalence of restless legs syndrome during pregnancy: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine Reviews. Elsevier BV. 40: 43—54. doi:10.1016/j.smrv.2017.10.003. ISSN 1087-0792.
  8. Gupta, R.; Dhyani, M.; Kendzerska, T.; Pandi-Perumal, S. R.; BaHammam, A. S.; Srivanitchapoom, P.; Pandey, S.; Hallett, M. (19 жовтня 2015). Restless legs syndrome and pregnancy: prevalence, possible pathophysiological mechanisms and treatment. Acta Neurologica Scandinavica. Hindawi Limited. 133 (5): 320—329. doi:10.1111/ane.12520. ISSN 0001-6314.
  9. Allen R. P., Walters A. S., Monplaisir J. et al. Restless legs syndrome // Slep. Med.,2003. V.4. P. 101—119.
  10. Левин О. С. Синдром беспокойных ног // Экстрапирамидные расстройства. Руководство по диагностике и лечению / под ред. В. Н. Штока, И. А. Ивановой-Смоленской, О. С. Левина. М.: Медпресс-информ, 2002. С. 425—434.
  11. Ekbom K. A. Restless legs // Acta Med. Scand., 1945. V. 158. P. 5—123.
  12. Earley C. J. Restless legs syndrome // N. Engl. J. Med., 2003. V. 348. P. 2103—2109.
  13. http://www.sleepnet.ru/vracham/library/sindrom-bespokoynyih-nog/ [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] Р. В. Бузунов, Е. В. Царева. Синдром беспокойных ног. Руководство для врачей, 2011 год.
  14. Голубев В. Л., Вейн А. М. Неврологические синдромы // М. МЕДпресс-информ, 2007. С.597
  15. Saletu M., Anderer P., Saletu-Zyhlarz G. et al. Restless legs syndrome (RLS) and periodic limb movement disorder (PLMD) acute placebo-controlled sleep laboratory studies with clonazepam // Eur. Neuropsychopharmacol., 2001. V. 11. P. 153—161. Silber M. H., Ehrenberg B. L., Allen R. P. et al. An algorithm for the management of restless legs syndrome // Mayo Clin Proc., 2004. V. 79. P. 916—922.

Література

  • Неврология. Справочник практического врача. Д. Р. Штульман, О. С. Левин. — М.: Медпресс, 2008. (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sindrom nespokijnih nig SNN angl restless legs syndrome stan sho harakterizuyetsya nepriyemnimi vidchuttyami v nizhnih kincivkah yaki z yavlyayutsya v spokoyi chastishe u vechirnij i nichnij chas zmushuyut hvorogo zdijsnyuvati polegshuyuchi yih ruhi i chasto prizvodyat do porushennya snu Suchasni populyacijni doslidzhennya pokazuyut poshirenist SNN u 2 10 SNN zustrichayetsya u vsih vikovih grupah chastishe vidznachayetsya v serednomu i litnomu vici Sered vagitnih zhinok ye znachno poshirenishim nizh u populyaciyi v cilomu vid 10 do 34 vagitnih zhinok mayut simptomi SNN u pevnij moment vagitnosti SNN ye prichinoyu priblizno 15 vipadkiv hronichnogo bezsonnya insomniyi EtiologiyaBilsh nizh u polovini vipadkiv SNN vinikaye pid chas vidsutnosti bud yakogo inshogo nevrologichnogo abo somatichnogo zahvoryuvannya idiopatichnij abo pervinnij SNN Idiopatichnij SNN yak pravilo proyavlyayetsya v pershi tri desyatilittya zhittya i mozhe mati spadkovij harakter Simejnij anamnez vkazuye na autosomno dominantnij tip spadkuvannya Simptomatichnij vtorinnij SNN mozhe buti viklikanij deficitom zaliza uremiyeyu cukrovim diabetom amiloyidozom krioglobulinemiyeyu rezekciyeyu shlunka deficitom vitaminiv grupi V magniyu alkogolizmom hronichnimi obstruktivnimi zahvoryuvannyami legen gipotireozom i tireotoksikozom revmatoyidnim artritom sindromom Shegrena porfiriyeyu obliteriruvalnimi zahvoryuvannyami arterij abo hronichnoyu venoznoyu nedostatnistyu nizhnih kincivok Pri bagatoh iz cih staniv SNN vinikaye na tli simptomiv polinejropatiyi SNN viyavlyayetsya majzhe u 20 vagitnih zhinok prichomu v chastini vipadkiv jogo simptomi z yavlyayutsya lishe v II III trimestri i znikayut nezabarom pislya pologiv Opisano SNN i u hvorih na radikulopatiyi a takozh z urazhennyami spinnogo mozku yak pravilo shijnogo i grudnogo viddiliv napriklad pri travmah spondilogennij shijnij miyelopatiyi rozsiyanomu sklerozi Simptomatichnij SNN chastishe debyutuye pislya 50 rokiv ale klinichno ne vidriznyayetsya vid idiopatichnogo SNN SNN inodi viyavlyayut u hvorih z hvoroboyu Parkinsona esencialnim tremorom sindromom Turetta hvoroboyu Gentingtona bichnim amiotrofichnim sklerozom fibromialgiyeyu Odnak zalishayetsya nezrozumilim chi poyasnyuyetsya ce poyednannya vipadkovim zbigom okremih zahvoryuvan abo nayavnistyu zagalnih patogenetichnih mehanizmiv Inodi proyavi SNN vidznachayutsya u zdorovih osib u period stresu pislya intensivnogo fizichnogo navantazhennya a takozh pri nadmirnomu vzhivanni produktiv sho mistyat kofeyin PatogenezEfektivnist dofaminergichnih zasobiv i mozhlivist pogirshennya simptomiv pid vplivom nejroleptikiv vkazuyut na te sho klyuchovoyu lankoyu patogenezu SNN ye defektnist dofaminergichnih sistem Chitkij dobovij ritm klinichnih proyaviv SNN mozhe vidobrazhati zaluchenist struktur gipotalamusa zokrema yake regulyuye dobovi cikli fiziologichnih procesiv v organizmi Mozhlivo sho u chastini hvorih SNN polinejropatiya deficit zaliza zlovzhivannya kavoyu abo inshi chinniki lishe viyavlyayut nayavnu spadkovu shilnist sho pochasti rozmivaye mezhu mizh idiopatichnim i simptomatichnim variantami SNN Klinichna kartinaKlinichno SNN harakterizuyetsya poyavoyu v nizhnih kincivkah najchastishe v glibini gomilok nepriyemnih vidchuttiv takogo harakteru sverbit shkrebe kole rozpiraye abo davit Zazvichaj voni vinikayut v spokoyi v polozhenni sidyachi abo lezhachi ale zmenshuyutsya pri rusi Shob polegshiti svij stan hvori zmusheni vityaguvati i zginati kincivki strushuvati roztirati i masazhuvati yih perevertatisya v lizhku vstavati i hoditi po kimnati abo perestupati z nogi na nogu Pid chas ruhu nepriyemni vidchuttya zmenshuyutsya abo prohodyat ale varto hvoromu lyagti a inodi i prosto zupinitisya yak voni znovu posilyuyutsya Simptomi SNN mayut chitkij dobovij ritm z yavlyayuchis abo posilyuyuchis u vechirni abo nichni godini V serednomu maksimalnoyi viraznosti voni dosyagayut v period vid 0 do 4 godini ranku a minimalnoyi virazhenosti v period vid 6 do 10 godini ranku U vazhkih vipadkah harakternij dobovij ritm znikaye i simptomi stayut postijnimi Voni mozhut vinikati ne tilki v lezhachomu polozhenni ale i v polozhenni sidyachi i zdatni zrobiti nesterpnimi vidviduvannya kino chi teatru abo trivalu poyizdku v transporti Pryamim naslidkom nepriyemnih vidchuttiv v kincivkah i neobhidnosti postijno zdijsnyuvati ruhi ye porushennya snu bezsonnya Hvori dovgo ne mozhut zasnuti i chasto prokidayutsya vnochi Naslidkom bezsonnya ye sonlivist ta shvidka stomlyuvanist v dennij chas Skarga na poganij son ye providnoyu u bilshosti hvorih Porushennya snu pri SNN posilyuyut periodichni ruhi kincivkami PRK ritmichni korotkochasni posmikuvannya yaki najchastishe sposterigayutsya v nogah mayut stereotipnij harakter i ohoplyuyut tilne zginannya velikih palciv stopi inodi z viyalopodibnim rozvedennyam inshih palciv abo zginannyam vsiyeyi stopi Pri idiopatichnomu SNN klinichni proyavi zberigayutsya protyagom usogo zhittya pri comu yih intensivnist mozhe znachno kolivatisya ale v bilshosti vipadkiv sposterigayetsya tendenciya do povilnogo narostannya simptomiv hocha mozhlivi i trivali remisiyi Cikavo sho v deyakih vipadkah pri SNN mozhut vinikati nepriyemni vidchuttya ne tilki v nizhnih ale i v verhnih kincivkah Kriteriyi diagnostikiMinimalnimi kriteriyami diagnostiki sindromu nespokijnih nig zgidno z ostannimi danimi mizhnarodnoyi grupi ekspertiv ye Imperativni bazhannya ruhati kincivkami v zv yazku z paresteziyami dizesteziyami v nih Ruhove zanepokoyennya pri comu hvorij usvidomlyuye sho zmushenij zdijsnyuvati ruhi i vikoristovuye rizni ruhovi strategiyi dlya polegshennya abo pozbavlennya vid nepriyemnih vidchuttiv Posilennya abo poyava simptomiv u spokoyi koli hvorij lezhit abo sidit i chastkove abo timchasove yih usunennya pri ruhah Simptomi obov yazkovo posilyuyutsya do vechora abo vnochi DiagnostikaSNN dovoditsya diferenciyuvati z akatiziyeyu sindromom hvoroblivi nogi ruhomi palci gipnichnimi posmikuvannyami kompresijnimi nevropatiyami nizhnih kincivok stenozom poperekovogo hrebetnogo kanalu LikuvannyaPri simptomatichnomu SNN likuvannya v pershu chergu povinna buti spryamovana na korekciyu pervinnogo zahvoryuvannya napriklad pri diabetichnoyi prirodi SNN normalizaciya balansu glyukozi i insulinu pri zastosuvanni metforminu prizvodit do zniknennya bolyu v nizhnih kincivkah abo zapovnennya viyavlenogo deficitu zaliza foliyevoyi kisloti magniyu i t d Simptomatichna terapiya vklyuchaye yak nemedikamentozni zahodi tak i zastosuvannya likarskih zasobiv Usim hvorim rekomenduyut posilne pomirne fizichne navantazhennya protyagom dnya vechirni progulyanki vechirnij dush zbalansovanu diyetu z vidmovoyu vid vzhivannya v dennij i vechirnij chas kavi micnogo chayu ta inshih kofeyinomistkih produktiv napriklad shokoladu abo koka koli obmezhennya alkogolyu pripinennya kurinnya normalizaciya rezhimu dnya Tepla vanna dlya nig abo legkij rozigrivayuchij masazh nig pered snom mozhut znachno polipshiti stan U ryadi vipadkiv viyavlyayutsya efektivnimi cherezshkirna elektrostimulyaciya vibromasazh darsonvalizaciya gomilok refleksoterapiya abo magnitoterapiya Slid skasuvati likarski preparati yaki mozhut posiliti proyavi SNN nejroleptiki metoklopramid triciklichniantidepresanti selektivni ingibitori zvorotnogo zahoplennya serotoninu preparati litiyu terbutalin antagonisti N2 receptoriv nifedipin ta inshi antagonisti kalciyu Specifichni likarski zasobi pri SNN prijnyato priznachati v tih vipadkah koli vin znachno porushuye zhittyediyalnist hvorogo viklikayuchi stijke porushennya snu U legkih vipadkah mozhna obmezhitisya prijomom sedativnih zasobiv roslinnogo pohodzhennya U bilsh vazhkih vipadkah dovoditsya vibirati preparat z chotiroh osnovnih grup benzodiazepiniv dofaminergicheskih zasobiv antikonvulsantiv opioyidiv PrimitkiAveryanov Yu N Podchufarova E V Sindrom bespokojnyh nog Nevrologicheskij zhurnal 1997 3 S 12 16 Levin O S Sindrom bespokojnyh nog Diagnostika i lechenie ekstrapiramidnyh rasstrojstv pod red V N Shtoka M 2000 S 124 138 Allen R P Contraversies and challenges in defining etiology and pathophysiology of restless legs syndrome Am J Med 2007 V 120 S 13 21 Happe S Klosch G Saletu B et al Treatment of idiopathic restless legs syndrome RLS with gabapentin Neurology 2001 V 57 P 1717 1719 Becker P M Jamieson A O Brown W D Dopaminergic agents in restless legs syndrome and periodic limb movements of sleep response and complications of extended treatment in 49 cases Sleep 1993 V 16 P 713 716 Steiner J C Clonidine helps restless legs syndrome Neurology 1987 V 37 Suppl 1 P 278 Ulfberg J Nystrom B Carter N et al Prevalence of restless legs syndrome among men aged 18 to 64 years an association with somatic disease and neuropsychiatric symptoms Mov Disord 2001 V 16 P 1159 1163 Chen Si Jing Shi Le Bao Yan Ping Sun Ye Kun Lin Xiao Que Jian Yu Vitiello Michael V Zhou Yu Xin Wang Yong Qing 2018 Prevalence of restless legs syndrome during pregnancy A systematic review and meta analysis Sleep Medicine Reviews Elsevier BV 40 43 54 doi 10 1016 j smrv 2017 10 003 ISSN 1087 0792 Gupta R Dhyani M Kendzerska T Pandi Perumal S R BaHammam A S Srivanitchapoom P Pandey S Hallett M 19 zhovtnya 2015 Restless legs syndrome and pregnancy prevalence possible pathophysiological mechanisms and treatment Acta Neurologica Scandinavica Hindawi Limited 133 5 320 329 doi 10 1111 ane 12520 ISSN 0001 6314 Allen R P Walters A S Monplaisir J et al Restless legs syndrome Slep Med 2003 V 4 P 101 119 Levin O S Sindrom bespokojnyh nog Ekstrapiramidnye rasstrojstva Rukovodstvo po diagnostike i lecheniyu pod red V N Shtoka I A Ivanovoj Smolenskoj O S Levina M Medpress inform 2002 S 425 434 Ekbom K A Restless legs Acta Med Scand 1945 V 158 P 5 123 Earley C J Restless legs syndrome N Engl J Med 2003 V 348 P 2103 2109 http www sleepnet ru vracham library sindrom bespokoynyih nog 7 listopada 2016 u Wayback Machine R V Buzunov E V Careva Sindrom bespokojnyh nog Rukovodstvo dlya vrachej 2011 god Golubev V L Vejn A M Nevrologicheskie sindromy M MEDpress inform 2007 S 597 Saletu M Anderer P Saletu Zyhlarz G et al Restless legs syndrome RLS and periodic limb movement disorder PLMD acute placebo controlled sleep laboratory studies with clonazepam Eur Neuropsychopharmacol 2001 V 11 P 153 161 Silber M H Ehrenberg B L Allen R P et al An algorithm for the management of restless legs syndrome Mayo Clin Proc 2004 V 79 P 916 922 LiteraturaNevrologiya Spravochnik prakticheskogo vracha D R Shtulman O S Levin M Medpress 2008 ros Posilannyahttp momandkids net ua xvoroby mamy i tata 3220 syndrom nespokiynyx nig html 16 bereznya 2015 u Wayback Machine Sindrom bespokojnyh nog R V Buzunov 27 listopada 2016 u Wayback Machine Sindrom bespokojnyh nog 3 sichnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ