Дистимі́я (грец. δυσθυμία, трансліт. dusthūmíā, дос. «меланхолія») або субдепресія — хронічний, стійкий розлад настрою, з депресивним спектром. Він не обов'язково є менш тяжким, ніж клінічна депресія. Термін приписують Джеймсу Кочісу в 1970-х роках. На дистимічний розлад страждають від 3% до 6% людей у суспільстві та від 22% до 36% амбулаторних пацієнтів у закладах охорони психічного здоров'я. Нечисленні дослідження РД свідчать про його поширеність від 0,6% до 1,7% у дітей та від 1,6% до 8,0% у підлітків.
Дистимія | |
---|---|
Спеціальність | психіатрія і клінічна психологія |
Ведення | психотерапія |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 6A72 |
МКХ-10 | F34.1 |
МКХ-9 | 300.4 |
MedlinePlus | 000918 |
MeSH | D019263 |
Визначення
Дистимія (або дистимічний розлад) вважається ослабленою і хронічною формою депресії. Термін було введено в DSM-III у 1980 році. Раніше ці розлади іноді розглядалися як розлади настрою, іноді як розлади особистості: наприклад, їх називали «депресивним неврозом». Деякі невротичні розлади, такі як неврастенія або психастенія, також можуть бути пов'язані з ними.
Дистимія може бути пов'язана зі структурою, яка не сприяє позитивному розвитку дитини: насильство, інцест, війна, сильна емоційна депривація, надмірна сором'язливість. Дитина схильна вважати ці події нормальними й в кінцевому підсумку тривіалізує їх та інтегрує у свою психологічну структуру. Якщо дитину або дорослого не лікувати, ризик деструкції, саморуйнування або самогубства є дуже високим. Люди, які страждають на дистимію, можуть розпізнати тривожні ознаки, такі як сильне почуття смутку, зневіри, дуже песимістичний погляд на майбутнє, ізоляція тощо. Дітям рекомендується, наскільки це можливо, отримувати освітню допомогу, чисте середовище, місце для самовираження, тривалі періоди дозвілля, моральну підтримку, шкільний нагляд і терапевтичне спостереження. Для дорослих медичне спостереження є абсолютно необхідним: антидепресанти останнього покоління і снодійні препарати настійно рекомендуються в кризові періоди, так само як і тиморегулятори другого покоління.
Суворий спосіб життя, тривала терапія, реальне навчання здоровим соціальним стосункам, спрямоване на підвищення самооцінки, а також азбука позитивного мислення - все це необхідно для того, щоб навчитися жити зі старими травмами та недоліками. Для дитини або дорослого з дистимією життєво важливо усвідомити травми та їх реальний вплив на його життя, оскільки дистимік схильний мінімізувати або навіть ігнорувати травми та ступінь їх впливу на його психологічну структуру. Вони схильні думати, що ця перехідна структура є вродженою і остаточною, і не уявляють, що вона може мати якесь інше походження, окрім їхньої власної особистості.
Дистимія - це лише стан, який є наслідком частково дистресового дитинства, і не може вважатися внутрішнім аспектом особистості. Усвідомлення травми (травм) дозволяє дистиміку реінтегруватися і реінвестувати всю свою психіку. З усім тим, пацієнт може залишатися схильним до дистимії до тих пір, поки не відбудеться реальної консолідації через процес відкриття і реконструкції тієї частини психіки, яка страждає. Відкриття може бути частковим або повним протягом періоду реконструкції. Хронологія не є ознакою зцілення. Однак преамбулу до одужання можна спостерігати, коли пацієнт вживає заходів для консолідації. Рецидиви можливі, але менш небезпечні, враховуючи, що пацієнт піклується про себе і має бажання зрозуміти часткову психічну структуру, яка ампутує і забирає його справжню особистість.
Симптоми
Симптоми дистимії схожі на симптоми великої депресії, хоча вони, як правило, менш інтенсивні. В обох випадках людина може бути похмурою або дратівливою, втрачати інтерес до занять, які більшість людей вважають веселими, відчувати брак енергії або постійну втому. Апетит і вага можуть збільшуватися або зменшуватися. Людина може проспати або мати проблеми зі сном. Їй може бути важко зосередитися. Людина може бути нерішучою, песимістичною та мати низьку самооцінку. Симптоми можуть посилюватися і призвести до періоду глибокої депресії. Це іноді називають «подвійною депресією», оскільки період інтенсивної депресії накладається на загальне відчуття поганого настрою. Люди з дистимією мають вищий за середній ризик розвитку великої депресії. У той час як велика депресія часто виникає епізодично, дистимія є більш постійною і тривалою, іноді починається з дитинства, в результаті чого людина, яка страждає на дистимію, схильна вважати, що депресія є частиною її особистості. Людина з дистимією може навіть не думати про те, щоб розповісти про свій стан лікарю, членам сім'ї або друзям. Дистимія, як і велика депресія, як правило, передається в сім'ях. Вона в два-три рази частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків. Деякі люди з дистимією пережили велику втрату в дитинстві, наприклад, смерть одного з батьків. Інші повідомляють, що перебувають у стані хронічного стресу. Часто важко визначити, чи люди, які страждають на дистимію, відчувають більше стресу, ніж інші люди, чи це дистимія змушує їх сприймати більше стресу, ніж інші люди.
Крім цього, розлад супроводжується такими симптомами:
- пригніченим станом, почуттям власної непотрібності;
- страхом, відчуттям безнадійності та безвиході;
- високою фізичною стомлюваністю, відсутністю життєвих сил;
- розладами харчової поведінки (відсутністю апетиту або його аномальним підвищенням);
- впевненістю людини, що вона нічого не досягла у житті;
- соціальна відгородженість, замкненість, вторинна депривація;
- повільністю в психічному та фізичному плані.
Якщо своєчасно не розпочати лікування дистимії, вона викликає розвиток комплексу неповноцінності та провини. Порушення харчування призводить до проблем з органами шлунково-кишкового тракту, також часто виникають головні болі, біль у м'язах та суглобах, задишка, сльозотеча. Хронічна соматична дистимія призводить до виникнення нав'язливих думок про хворобу та смерть.
Діагностичні критерії (DSM-IV)
Згідно з критеріями Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів, діагноз дистимії можна поставити, якщо пригнічений настрій присутній практично весь день, частіше одного дня з двох протягом не менше двох років (без перерви понад два місяці) з наявністю хоча б двох з цих симптомів.
- Дорослий пацієнт цілими днями й протягом двох років або більше повідомляє про те, що він пригнічений, або здається пригніченим людям, які його оточують.
- При депресії у пацієнта може бути:
- Сильний або слабкий апетит
- Довгий або короткий сон (гіперсомнія або безсоння)
- Втома або низький рівень енергії
- Низька самооцінка
- Труднощі з концентрацією уваги або прийняттям рішень
- Почуття непотрібності або песимізм
- Протягом цього дворічного періоду вищевказані симптоми ніколи не були відсутні більше двох місяців поспіль.
- Протягом перших двох років цього синдрому пацієнтка не страждала на велику клінічну депресію.
- У пацієнта не було епізодів манії, гіпоманії або обох.
- Пацієнт не відповідає критеріям циклотимічного розладу.
- Депресія не є частиною хронічного психозу (наприклад, шизофренії або маревного розладу).
- Симптоми не викликані безпосередньо психічним захворюванням або речовиною, включаючи наркотики та інші медикаменти.
- Симптоми можуть бути пов'язані з соціальними, шкільними або іншими життєвими проблемами.
Лікування
Залежно від тяжкості проблем, лікування складається з :
- тривалого прийому амісульприду (який є антидепресантом лише в низьких дозах)6,
- тривалого прийому інших антидепресантів (які можуть бути призначені на тривалий час)
- анксіолітики (на короткі періоди),
- регулятори настрою (тиморегулятори),
- психотерапія.
Див. також
Примітки
- Beidel, Deborah C.; Frueh, B. Christopher; Hersen, Michel, ред. (2014). Adult psychopathology and diagnosis (вид. Seventh edition). Hoboken, New Jersey: John Wiley & Sons, Inc. ISBN .
- The News-Journal - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Процитовано 25 квітня 2024.
- Comorbidity of Dysthymic Disorders in Children and Adolescents. Psychiatric Times (англ.). 1 вересня 2005. Процитовано 25 квітня 2024.
- Eléments pour la rédaction de d'introduction à partir des axes de travail proposés par le. psydoc-fr.broca.inserm.fr. Процитовано 25 квітня 2024.
- Jefferys, D. DYSTHYMIA. pamguide.com.au. Процитовано 25 квітня 2024.
- Zhang, Ruibin; Peng, Xiaoling; Song, Xiaoqi; Long, Jixin; Wang, Chanyu; Zhang, Chichen; Huang, Ruiwang; Lee, Tatia M. C. (14 лютого 2022). The prevalence and risk of developing major depression among individuals with subthreshold depression in the general population. Psychological Medicine. Т. 53, № 8. с. 3611—3620. doi:10.1017/s0033291722000241. ISSN 0033-2917. Процитовано 25 квітня 2024.
- Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5 (вид. 5th ed). Washington: American psychiatric association. 2013. ISBN .
Посилання
- Стаття про дистимію, на сайті doc.ua.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Distimi ya grec dys8ymia translit dusthumia dos melanholiya abo subdepresiya hronichnij stijkij rozlad nastroyu z depresivnim spektrom Vin ne obov yazkovo ye mensh tyazhkim nizh klinichna depresiya Termin pripisuyut Dzhejmsu Kochisu v 1970 h rokah Na distimichnij rozlad strazhdayut vid 3 do 6 lyudej u suspilstvi ta vid 22 do 36 ambulatornih paciyentiv u zakladah ohoroni psihichnogo zdorov ya Nechislenni doslidzhennya RD svidchat pro jogo poshirenist vid 0 6 do 1 7 u ditej ta vid 1 6 do 8 0 u pidlitkiv DistimiyaSpecialnistpsihiatriya i klinichna psihologiyaVedennyapsihoterapiyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 116A72MKH 10F34 1MKH 9300 4MedlinePlus000918MeSHD019263ViznachennyaDistimiya abo distimichnij rozlad vvazhayetsya oslablenoyu i hronichnoyu formoyu depresiyi Termin bulo vvedeno v DSM III u 1980 roci Ranishe ci rozladi inodi rozglyadalisya yak rozladi nastroyu inodi yak rozladi osobistosti napriklad yih nazivali depresivnim nevrozom Deyaki nevrotichni rozladi taki yak nevrasteniya abo psihasteniya takozh mozhut buti pov yazani z nimi Distimiya mozhe buti pov yazana zi strukturoyu yaka ne spriyaye pozitivnomu rozvitku ditini nasilstvo incest vijna silna emocijna deprivaciya nadmirna sorom yazlivist Ditina shilna vvazhati ci podiyi normalnimi j v kincevomu pidsumku trivializuye yih ta integruye u svoyu psihologichnu strukturu Yaksho ditinu abo doroslogo ne likuvati rizik destrukciyi samorujnuvannya abo samogubstva ye duzhe visokim Lyudi yaki strazhdayut na distimiyu mozhut rozpiznati trivozhni oznaki taki yak silne pochuttya smutku zneviri duzhe pesimistichnij poglyad na majbutnye izolyaciya tosho Dityam rekomenduyetsya naskilki ce mozhlivo otrimuvati osvitnyu dopomogu chiste seredovishe misce dlya samovirazhennya trivali periodi dozvillya moralnu pidtrimku shkilnij naglyad i terapevtichne sposterezhennya Dlya doroslih medichne sposterezhennya ye absolyutno neobhidnim antidepresanti ostannogo pokolinnya i snodijni preparati nastijno rekomenduyutsya v krizovi periodi tak samo yak i timoregulyatori drugogo pokolinnya Suvorij sposib zhittya trivala terapiya realne navchannya zdorovim socialnim stosunkam spryamovane na pidvishennya samoocinki a takozh azbuka pozitivnogo mislennya vse ce neobhidno dlya togo shob navchitisya zhiti zi starimi travmami ta nedolikami Dlya ditini abo doroslogo z distimiyeyu zhittyevo vazhlivo usvidomiti travmi ta yih realnij vpliv na jogo zhittya oskilki distimik shilnij minimizuvati abo navit ignoruvati travmi ta stupin yih vplivu na jogo psihologichnu strukturu Voni shilni dumati sho cya perehidna struktura ye vrodzhenoyu i ostatochnoyu i ne uyavlyayut sho vona mozhe mati yakes inshe pohodzhennya okrim yihnoyi vlasnoyi osobistosti Distimiya ce lishe stan yakij ye naslidkom chastkovo distresovogo ditinstva i ne mozhe vvazhatisya vnutrishnim aspektom osobistosti Usvidomlennya travmi travm dozvolyaye distimiku reintegruvatisya i reinvestuvati vsyu svoyu psihiku Z usim tim paciyent mozhe zalishatisya shilnim do distimiyi do tih pir poki ne vidbudetsya realnoyi konsolidaciyi cherez proces vidkrittya i rekonstrukciyi tiyeyi chastini psihiki yaka strazhdaye Vidkrittya mozhe buti chastkovim abo povnim protyagom periodu rekonstrukciyi Hronologiya ne ye oznakoyu zcilennya Odnak preambulu do oduzhannya mozhna sposterigati koli paciyent vzhivaye zahodiv dlya konsolidaciyi Recidivi mozhlivi ale mensh nebezpechni vrahovuyuchi sho paciyent pikluyetsya pro sebe i maye bazhannya zrozumiti chastkovu psihichnu strukturu yaka amputuye i zabiraye jogo spravzhnyu osobistist SimptomiSimptomi distimiyi shozhi na simptomi velikoyi depresiyi hocha voni yak pravilo mensh intensivni V oboh vipadkah lyudina mozhe buti pohmuroyu abo drativlivoyu vtrachati interes do zanyat yaki bilshist lyudej vvazhayut veselimi vidchuvati brak energiyi abo postijnu vtomu Apetit i vaga mozhut zbilshuvatisya abo zmenshuvatisya Lyudina mozhe prospati abo mati problemi zi snom Yij mozhe buti vazhko zosereditisya Lyudina mozhe buti nerishuchoyu pesimistichnoyu ta mati nizku samoocinku Simptomi mozhut posilyuvatisya i prizvesti do periodu glibokoyi depresiyi Ce inodi nazivayut podvijnoyu depresiyeyu oskilki period intensivnoyi depresiyi nakladayetsya na zagalne vidchuttya poganogo nastroyu Lyudi z distimiyeyu mayut vishij za serednij rizik rozvitku velikoyi depresiyi U toj chas yak velika depresiya chasto vinikaye epizodichno distimiya ye bilsh postijnoyu i trivaloyu inodi pochinayetsya z ditinstva v rezultati chogo lyudina yaka strazhdaye na distimiyu shilna vvazhati sho depresiya ye chastinoyu yiyi osobistosti Lyudina z distimiyeyu mozhe navit ne dumati pro te shob rozpovisti pro svij stan likaryu chlenam sim yi abo druzyam Distimiya yak i velika depresiya yak pravilo peredayetsya v sim yah Vona v dva tri razi chastishe zustrichayetsya u zhinok nizh u cholovikiv Deyaki lyudi z distimiyeyu perezhili veliku vtratu v ditinstvi napriklad smert odnogo z batkiv Inshi povidomlyayut sho perebuvayut u stani hronichnogo stresu Chasto vazhko viznachiti chi lyudi yaki strazhdayut na distimiyu vidchuvayut bilshe stresu nizh inshi lyudi chi ce distimiya zmushuye yih sprijmati bilshe stresu nizh inshi lyudi Krim cogo rozlad suprovodzhuyetsya takimi simptomami prignichenim stanom pochuttyam vlasnoyi nepotribnosti strahom vidchuttyam beznadijnosti ta bezvihodi visokoyu fizichnoyu stomlyuvanistyu vidsutnistyu zhittyevih sil rozladami harchovoyi povedinki vidsutnistyu apetitu abo jogo anomalnim pidvishennyam vpevnenistyu lyudini sho vona nichogo ne dosyagla u zhitti socialna vidgorodzhenist zamknenist vtorinna deprivaciya povilnistyu v psihichnomu ta fizichnomu plani Yaksho svoyechasno ne rozpochati likuvannya distimiyi vona viklikaye rozvitok kompleksu nepovnocinnosti ta provini Porushennya harchuvannya prizvodit do problem z organami shlunkovo kishkovogo traktu takozh chasto vinikayut golovni boli bil u m yazah ta suglobah zadishka slozotecha Hronichna somatichna distimiya prizvodit do viniknennya nav yazlivih dumok pro hvorobu ta smert Diagnostichni kriteriyi DSM IV Zgidno z kriteriyami Diagnostichnogo i statistichnogo posibnika z psihichnih rozladiv diagnoz distimiyi mozhna postaviti yaksho prignichenij nastrij prisutnij praktichno ves den chastishe odnogo dnya z dvoh protyagom ne menshe dvoh rokiv bez perervi ponad dva misyaci z nayavnistyu hocha b dvoh z cih simptomiv Doroslij paciyent cilimi dnyami j protyagom dvoh rokiv abo bilshe povidomlyaye pro te sho vin prignichenij abo zdayetsya prignichenim lyudyam yaki jogo otochuyut Pri depresiyi u paciyenta mozhe buti Silnij abo slabkij apetit Dovgij abo korotkij son gipersomniya abo bezsonnya Vtoma abo nizkij riven energiyi Nizka samoocinka Trudnoshi z koncentraciyeyu uvagi abo prijnyattyam rishen Pochuttya nepotribnosti abo pesimizm Protyagom cogo dvorichnogo periodu vishevkazani simptomi nikoli ne buli vidsutni bilshe dvoh misyaciv pospil Protyagom pershih dvoh rokiv cogo sindromu paciyentka ne strazhdala na veliku klinichnu depresiyu U paciyenta ne bulo epizodiv maniyi gipomaniyi abo oboh Paciyent ne vidpovidaye kriteriyam ciklotimichnogo rozladu Depresiya ne ye chastinoyu hronichnogo psihozu napriklad shizofreniyi abo marevnogo rozladu Simptomi ne viklikani bezposeredno psihichnim zahvoryuvannyam abo rechovinoyu vklyuchayuchi narkotiki ta inshi medikamenti Simptomi mozhut buti pov yazani z socialnimi shkilnimi abo inshimi zhittyevimi problemami LikuvannyaZalezhno vid tyazhkosti problem likuvannya skladayetsya z trivalogo prijomu amisulpridu yakij ye antidepresantom lishe v nizkih dozah 6 trivalogo prijomu inshih antidepresantiv yaki mozhut buti priznacheni na trivalij chas anksiolitiki na korotki periodi regulyatori nastroyu timoregulyatori psihoterapiya Div takozhAngedoniya Depresiya Bipolyarnij rozladPrimitkiBeidel Deborah C Frueh B Christopher Hersen Michel red 2014 Adult psychopathology and diagnosis vid Seventh edition Hoboken New Jersey John Wiley amp Sons Inc ISBN 978 1 118 65708 9 The News Journal Poshuk v arhivi Novin Google news google com Procitovano 25 kvitnya 2024 Comorbidity of Dysthymic Disorders in Children and Adolescents Psychiatric Times angl 1 veresnya 2005 Procitovano 25 kvitnya 2024 Elements pour la redaction de d introduction a partir des axes de travail proposes par le psydoc fr broca inserm fr Procitovano 25 kvitnya 2024 Jefferys D DYSTHYMIA pamguide com au Procitovano 25 kvitnya 2024 Zhang Ruibin Peng Xiaoling Song Xiaoqi Long Jixin Wang Chanyu Zhang Chichen Huang Ruiwang Lee Tatia M C 14 lyutogo 2022 The prevalence and risk of developing major depression among individuals with subthreshold depression in the general population Psychological Medicine T 53 8 s 3611 3620 doi 10 1017 s0033291722000241 ISSN 0033 2917 Procitovano 25 kvitnya 2024 Diagnostic and statistical manual of mental disorders DSM 5 vid 5th ed Washington American psychiatric association 2013 ISBN 978 0 89042 554 1 PosilannyaStattya pro distimiyu na sajti doc ua