Нови́й Сімеї́з — курортна зона на узбережжі Чорного моря, на території України, на південному березі Криму. Відзначений в 1913 році срібною медаллю на серед європейських міст-курортів.
Ідею створення курорту виношував російський промисловець і землевласник , а втілили (на початку ХХ століття) його сини Іван та Микола. Популярністю Новий Сімеїз завдячує досить приємному клімату — м'яка тепла зима і неспекотне літо (наче увесь рік весна), що відповідає субтропікам середземноморського типу.
|
Географія
Курорт Новий Сімеїз є частиною містечка Сімеїз, що знаходиться в пониззі Головного пасма Кримських гір, яке отримало назву Сімеїзька котловина, сформована східною підковоподібною частиною гірського масиву Ай-Петринська яйла з вершинами Ат-Баш (1203 метрів), (900 метрів), та гори Кішка. Новий Сімеїз займає більшу частину котловини: центральну, західну й північно-західну частини. Уже в радянський час деякі інші курортні зони Сімеїзу (вілли і пансіонати) мешканці долучили до звичного поняття курорт Новий Сімеїз. Територіально цей курорт відноситься до , складової Ялтинської міської ради. Хоча раніше, в часи свого заснування та розквіту, це була цілком самостійна територіальна одиниця, розташована по сусідству з кримсько-татарським селом Сімеїз.
Розташування
Новий Сімеїз розкинувся по всій низині і займає майже 2/3 її площі: Західний Новий Сімеїз займав усю західну частину низовини Лімень, включно з підніжжям гори Кішка. Східні межі Нового Сімеїзу складають другу чергу курорту — південно-східну територію сімеїзької низини, південніше колишнього села Сімеїз (тепер центр селища), на заході територія курорту закінчується урочищем «Блакитна Затока» і межами поселення Кацівелі, на півночі межа Нового Сімеїзу проходить уздовж (старої дороги Севастополь — Ялта) і давнім поселенням в горах Лімень (тепер селище Голуба Затока).
Високі гори (пікові вершини коливаються в межах 1000—1222 метри), їх відроги, глибокі річкові долини і тепле незамерзаюче море сформували на узбережжі Криму субтропічний кліматичний пояс. Висота і протяжність гірського пасма та особливості рельєфу узбережжя по різному вплинули на кримський субтропік, відтак Сімеїзька котловина потрапила до м'якої мікрокліматичної зони.
Геологія
|
Флора і фауна
Флору Нового Сімеїзу формують ліси, сади, гаї і парки. У підніжжі гір ростуть такі види дерев та кущів: кипариси, сосни та ялівець, граб, суничне дерево, ліщина, ожина, терен, шипшина, глід і рускус. На низині, в долині висаджені багатовікові дуби, ясени, терпентинні та інші листяні дерева. В середині XIX століття Сергій Іванович Мальцев, дбаючи за свій маєток і щоби привабити туди відпочиваючих, заклав великий парк — діброви ялівцю, лаврові алеї, кипариси, мигдаль створювали додатковий фітофон усього курорту.
Завдяки великому масиву зелених насаджень створюється унікальний мікроклімат, що сприяє лікуванню хвороб дихальних шляхів та загальному оздоровленню. Адже з гір теплі вітри доносять в низину аромат кримських сосен, а в низині насадження ялівця деревоподібного насичують повітря фітонцидами, які вбивають шкідливу мікрофлору (один гектар ялівцю виділяє до 30 кілограм фітонцидів).
Створення курорту посприяло зведенню багатьох вілл та дач, в яких їхні власники розбивали свої зелені дворики, висаджуючи екзотичні та реліктові насадження (в кінці ХІХ століття і на початку ХХ століття в Росії було модно експериментувати із заморськими рослинами), які додавали новизни в місцевій флорі. Місцева рослинність збагатилася новими рослинними формами, і помірно-теплий клімат тому сприяв, так всю зиму тут цвітуть проліски, а за ними ранні фіалки. В цих декоративних парках переважають вічнозелені дерева і чагарники: мамонтове дерево, гімалайські кедри, лавровишня, пальма, лавр благородний.
Але й місцева флора становить особливе місце, адже багато її видів віднесені до природо-охоронної Червоної книги. Так плантаріум (Fumana procumbens), що поселився на горі Кішка, більше ніде не зустрічається в межах колишнього СРСР.
Вітри
М'який і стабільний клімат Сімеїзької котловини досягається гірськими пасмами, які її обрамляють. Так, Ай-Петринська яйла не пропускає взимку холодних північних вітрів, а влітку спекотних суховіїв. На заході хребет Лімен-Койя (з горою Кішка, скелями та ) став стіною для західних вітрів. Східні сухі вітри зустрічає Чорна Гора (Стомас-Харабаір), що височіє за маєтком Д. А. Мілютіна, нині територія санаторію ім. Баранова та Олійна гора (яку князь Воронцов засадив оливковими деревами). Тож, зародившись в гірських долинах, повітряні маси піднімаючись вгору кожних 100 метрів охолоджуються на пів градуса, віддають вологу і сповільняються, коли ж ці потоки спрямовуються до узбережжя, то кожних 100 метрів прогріваються на один градус. Тому влітку ці вітри розганяють спеку, а взимку приносять тепло. Загалом, влітку переважають південно-західні і південно-східні вітри, а взимку — північно-східні. Протягом року − 136 погожих дні, тоді як в Ялті − тільки 70.
Морські бризи, сформовані влітку над морською гладдю, чи не щодня, з 9-10 годин ранку до 17-18 години вечора дмуть з моря на сушу, насичуючи повітря іонами йоду, брому, магнію та інших мікроелементів, а вночі приносять прохолоду гірських лісів. Різкий і складний рельєф ділянки суші, численні затоки та скали узбережжя сформували захисний рубіж від штормових вітрів (лише 1-8 днів на рік).
Клімат
Впродовж року в Новому Сімеїзі налічується до 245—246 ясних, погожих дні. Відносна вологість — 72 % (влітку 50-55 %, взимку 70-80 %). Весняні й осінні дощі випадають рідко, але тривалі можуть йти цілий день, а літні і зимові (ще рідші) лише на кілька годин. Найбільше опадів припадає на листопад, а загалом, впродовж року випадає 660 мм опадів. Сніговий покрив тримається заледве добу, зазвичай кілька годин, та й взагалі, сніжні зими нечасті, бувають раз-другий на десятиріччя (тоді температура опускається до −10°).
Статистичні температурні дані, які почали відслідковувати з кінця ХІХ століття (завдяки захопленню наукою Івана Мальцева) показують, що середня температура в усі пори року завжди плюсова і становить: взимку − 3,25°С, навесні − 9,3°С, восени − 10,8°С, а влітку − 17,93°С (у найспекотніший липень середня температура складає 24,4°С). В порівнянні з показниками інших міст узбережжя, то найтепліша і довготривала осінь в Сімеїзі, а от влітку тут прохолодніше, ніж в Ялті (не так спекотно).
Берегова лінія і море
Берег моря в Сімеїзі, як і по всьому південному узбережжі Криму — дрібногальковий. Дві невеликі затоки, обрамлені високими скелями: Діва, Крило лебедя, , які й не допускають формування високого прибою, що дозволяє купатися в морі в безпечній і спокійній воді. Самі бухти глибокі, вода в них чиста, прозора, адже прибережні скелі і донні западини покриті морськими водоростями та мідіями (які очищають та насичують морську воду). Купально-відпочинковий сезон розпочинається у травні і закінчується останніми числами вересня, цьому сприяє температура води в морі: влітку досягає 23-25 ° (кілька днів на сезон бувають згони води, через потужні західні повітряні маси, які й формують прохолоднішу течію, спричиняючи кількаденне пониження до 10 °).
Чорне море, наче тепловий резервуар — пригашає зимовий холод і втамовує літню спеку. З листопада до квітня температура моря майже завжди вища температури повітря, таким чином воно наче підігріває повітряні маси. Влітку погашати спеку долучаються морські бризи (сформовані через різницю температури повітря над морем і сушею — створюючи перепади тиску), що дмуть вдень з моря на сушу, а вночі назад..
Історія
Історія курорту Новий Сімеїз бере початок з початку ХІХ століття і тісно пов'язана з історією роду Мальцевих, відомих російських промисловців та землевласників. Відомі царські урядовці, дворяни, письменники і науковці сприяли розвитку курорту. Така популярність курорту за царських часів перекинулася і в часи робітничо-селянської Країни Рад, щоби не втрачати надбання попередників, радянські функціонери додатково розширили площу та медичні послуги на території курорту. Після розпаду СРСР, частина курортних закладів почала занепадати. Після утвердження України, як держави, почало відновлюватися курортне господарство Сімеїзу, як за рахунок держави, так і приватним коштом.
Передумови
Територія Нового Сімеїзу знаходилася поруч маловідомого татарського села Сімеїз. До ХІХ століття тут жодних курортів не було, а місцеві жителі розвивали сільське господарство (виноградарство, високогірне тваринництво). Після російсько-турецької війни 1768—1174 років та підписання Кючук-Кайнарджійського мирного договору, Кримське ханство отримало незалежний статус, але фактично, воно було окуповане російськими військами, а імператриця Катерина принаджувала туди своїх ставлеників. Через кілька років, кримчаки не витримали підступності росіян і почали бунт, тоді імператриця легально ввела війська (нібито для захисту законної влади). Численні російські гарнізони і посадженці все більше схиляли кримчаків до імперії, тому в 1783 році, за сприяння Потьомкіна, Крим офіційно перейшов під російське підданство.
Щоби утримувати кримчаків у покірності, імператриця, окрім розквартирування військових легіонів, роздавала кримські землі своїм підданим та фаворитам, кількома роками раніше виселивши чимало кримчаків (греків, татар, турків) з їх обжитих земель. Під утисками фізичними і чиновницькими, значна частина турецьких вельмож також виселилася, спродаючи свої землі і статки приїжджим російським землевласникам та офіцерам. Так на кримські землі й прийшли землевласниками: російські графи, царські німці-вислужники та поселенці, кавказькі князі, купецькі роди та попи, які перебиралися сюди цілими родинами і селами
Саме так сталося і в Сімеїзі, після російсько-турецької війни (1768—1774 роки) більшість турків-османів з Кримського півострова подались в Османську імперію. Російська імператриця Катерина ІІ віддячувалася своїм підданим-військовим, наділивши сімеїзькими землями: , графа Потоцького, , князя Кочубея, , . Відомі тоді катеринівські фаворити та військові розподілили поміж собою сотні тисяч гектарів кримської землі.
Землі сучасного Нового Сімеїзу належали місцевій татарській знаті, та з приходом росіян останні почали ці земельні наділи присвоювати (зазвичай утискаючи та переслідуючи їх власників — присвоюючи їх або викуповуючи за копійки). Князь Григорій Потьомкін, як головний тріумфатор російсько-турецьких військових кампаній кінця XVIII століття, забрав собі найбільший пай — більша частина Ліменської долини (це лише маленька частина з 150193 тисяч десятин кримської землі), на якій він розпорядився висадити шовковичні та маслинові гаї і село Сімеїз. Мешканці села не були кріпосними, але змушені були обслуговувати великий маєток князя Таврійського. Після смерті Потоцького, маєток перейшов до його коханки і фрейліни імператриці — Софії Вітте (Потоцькій), яка пізніше вийшла заміж за Станіслава Потоцького. Після смерті Софії та Станіслава землі Потьомкіна-Потоцьких успадкували діти Софії, а згодом розпродали сусідам (російським землевласникам Ростопчиним-Наришкіним, Ревеліотісу), які і становили другу хвилю власників сімеїзької землі.
Після смерті Потьомкіна більша частина долини належала фаворитові й улюбленцеві Потьомкіна командиру Балаклавського Грецького піхотного батальйону , який попри командування Албанським корпусом (грецьким підрозділом російського війська) надмірно збагатився, йому належало 16 тисяч гектарів кримської землі. За сприяння Потьомкіна він захоплював землі, що залишилися після виселення татар і землі, даровані царицею Албанському корпусу за вірну службу: Кікенеїз, , Сімеїз, Алупка й інші місцини Криму стали його.
Іншими власниками була родина Ростопчіних, а саме (фаворит Павла І) також брав участь у військових кампаніях в Криму, земельний наділ в Сімеїзі він дав у посаг з дочкою Наталією, яка вийшла заміж за Дмитра Наришкіна. Таврійський губернатор, не здавав (як попередники) землі в найм селянам, а вирішив тут закласти свій маєток, і скоро його дружина там поселилася на постійній основі. Невдовзі, Сімеїз став вотчиною Наришкіних, адже ще один з них, Лев Олександрович Наришкін, який взяв за дружину дочку Софії і Станіслава Потоцьких, Ольгу, якій матір залишила чималий пай землі (подарований Потьомкіним).
Коли ж поруч Сімеїзу була вибудована резиденція царської сім'ї та прокладена дорога Севастополь — Ялта, в ці краї хлинула хвиля придворних вельмож та російських багатіїв. Саме з тих часів і почали згадувати про Крим не як відсталий сільськогосподарський регіон, а як місце відпочинку знаті та аристократичний курорт. Багатії будували пансіонати, купальні, ресторани, дачі і навідувалися туди на купальний або виноградний сезони.
Першопрохідці курорту Сімеїз
Перші перетворення Сімеїзу з відсталого господарського закутка в привабливу, зі світськими маєтками долину почалися після російсько-французької війни й подальшого економічного зростання в Російській імперії. А поштовхом тому стала поява знатних і царських персон в Криму. Олександр І, викупивши в 1825 році Ореанду, мріяв тут поселитися, та невдовзі помер, тоді естафету підхопив його син і перетворив її в родинне гніздо, таким чином імператор Микола І зробив новий поштовх (після Потьомкіна) в розвитку Кримського півострова. Свита царя, за прикладом Миколи І, ринула і собі до Криму, закладаючи свої маєтності, щоби бути поближче до його світлості й тих хто вершить країною (царськими урядниками, губернаторами…).
Перший маєток Сімеїзу належав ще Григорію Потьомкіну, а потім перейшов до рук Софії Потоцької. Знана своїми культурно-меценатськими проектами (наприкінці свого життя) Софія, ймовірно, не обділила увагою свою південну власність. Володіючи Софіївськими та Уманськими палацово-парковими комплексами, вона й в Сімеїзі облаштувала дачу та заклала парк, а її дочка Ольга (якій відійшов Сімеїз по смерті матері) продовжила облаштовувати маєток. Завдяки старанням архітектора Ф. Ельсона було збудовано палац в стилі орієнталізму, східні мотиви якого перегукувалися із попередньою роботою майстра (палац М. С. Воронцова в Алупці). Ця споруда так і не збереглася, на відміну від парку, який і досі мешканці називають парком графині Потоцької.
Та перші часи експансії росіян в Криму, зокрема в Сімеїзі, для місцевих мешканців запам'яталися діяннями сім'ї Наришкіних, які тісно родичалися із Воронцовими (які після смерті Потьомкіна ще більше утвердилися в царських урядах). Маючи вплив, політичний і фінансовий, Наришкіни прибрали велику частину власності в Сімеїзі, на якій таврійський губернатор, Дмитро Васильович Наришкін, облаштував великий маєток із садом та виноградниками.. Будинок-палац Наришкіна став прикрасою Сімеїзу (в ХІХ столітті), його відкриті галереї (в азійських мотивах) стали класичним оглядовим майданчиком морського горизонту. Дмитро Наришкін не часто навідувався до Сімеїзу, натомість в маєтку жила його молода дружина Наталія (яка дісталася йому разом з сімеїзькою землею), й займалася господарством та палацом. В 1929 році Наришкін помер, а Наталія Наришкіна продовжувала володіти маєтностями, до середини 30-х років, коли на них не появився покупець. До сучасників так і не дійшла будівля палацу Наришкіних, на його місці стоїть головний корпус санаторію «Сімеїз», лише парк Наришкіна та Наришкінські камені на мілководді вздовж берега нагадують про російських першопроходців аристократичного Криму.
Перші власники сімеїзької землі так і не розгледіли в ній значного потенціалу, отримавши її у спадок чи іншими легкими шляхами, вони чекали слушного моменту, аби їх позбутися (фінансово вигравши). Тому коли на узбережжі появилися аристократичні родини та почався розвиток інфраструктури краю (пошта, дороги, вода та комунікації) більшість з власників перепродували землю, адже ніхто не виношував ніяких масштабних планів щодо Сімеїзу і не мав наміру тут жити. Їхні маєтки і палаци були новомодним віянням того часу для їхнього статусу та престижу, і такі задуми оволодівали російською елітою все ХІХ століття.
Мальцови і Сімеїз
Ймовірно, що саме модні течії світського життя навернули відомого в Російській імперії промисловця та землевласника в сторону південного Криму, і вкладання капіталу в ці землі вважалися доволі перспективними. Тільки на відміну від багатьох російських буржуа, Іван Мальцов володів підприємницьким хистом, тому й розгледів значні перспективи Сімеїзу і спрямовував свої зусилля на розвиток Сімеїзу.
Легенда
Про першу появу Івана Мальцова в Сімеїзі і подальші наслідки сучасники дізналися з їх родинного переказу-легенди:
|
.
Іван Акимович Мальцов, і справді, відданий чоловік, зустрівши в 1905 році на балу в Москві молоду дружину російського поета Василя Пушкіна, добився її уваги та прихильності. І через рік, після її розлучення, одружився з Капітоліною Михайлівною Вишеславцевою та прожив з нею в злагоді 50 років. Участь Олександра Грибоєдова у житті Мальцових також була визначальною, адже саме він, будучи впливовим представником Росії в Персії, став просувати товари Дятьківської скло-фабрики (що належала Мальцовим) та іншу металургійну продукцію Мальцова до Азії.
Попри легенду, існувала й інша, більш практична обставина. На початку ХІХ століття російський князь Іван Сергійович Мещерський придбав собі земельну ділянку в Сімеїзі (ймовірно, разом із добрим другом та калужським сусідом Ростопчіним). Опікуючись передчасно осиротілою родиною Мальцових, князь міг запрошувати до своїх кримських володінь, тому Іван Акимович Мальцов мав детальну інформацію про Сімеїз. Ставши на ноги і маючи підтримку князя, він міг цілком впевнено розвинути ідею виноградарства на кримському узбережжі. Підтвердженням участі князя стає той факт, що Мальцови викупили майже всі ділянки, а землі князя вони не займали, залишившись сусідами (як і в Калузькій губернії). Тому зупинка на відпочинок в Сімеїзі, під час мандрівки з Грибоєдовим, була не випадковою.
Іван Акимович Мальцов — власник Сімеїзу
Родина Мальцових — відомі в Російській імперії купці, яким присвоїли статус дворян, були рушіями економіки та суспільства. Побачивши перспективи скляної та металургійної галузей, вони розвивали їх, скуповуючи землі стали великими землевласниками. Найуспішнішим з них був Іван Акимович Мальцов, який підхопив у батька торгову і скляну мануфактури й розвинув їх по всій Росії та за її межами. Саме йому спало на думку вкласти капітали в перспективний земельний ринок— південний берег Криму. Це була не спонтанна думка, подальші роки це підтвердили, адже Іван Мальцов скуповував щораз то більшу ділянку на узбережжі, поруч Сімеїзу, допоки не купив майже все.
Спершу він придбав у 1828 році 30 десятин землі у Феодосія Ревеліоті. І на землях в урочищах «Кокос» та «Ай-Панда» почав облаштовувати свій маєток. В 1830 році він ще докупив 4 десятини 1428 квадратних сажнів у Дмитра Наришкіна і 127 десятин 1484 квадратних сажнів у Мусліма Умера Оглу і це дало можливість калузькому багатію розвернути цілий господарський комплекс.
Сімеїзькі землі, як виявилося через півроку, стали важливим ресурсом для нового комерційного проекту Мальцова — виноробство, ось що його захопило. Терміново було побудовано завод, відкритий в 1829 році, який став першим та найпотужнішим в тих краях. В Сімеїзі постали галереї для вина, сухі та без плісняви, в яких зберігалася продукція Мальцових та їх колег (завод і досі діючий, входить до системи виноробного комбінату «Масандра»). Іван Акимович заклав довкола заводу величезний виноградник — на 85 000 лоз. В збезводненій поймі Сімеїзу він проклав систему водозабезпечення, підвівши воду своїми чавунними трубами аж з верхів'їв гір. А потім, щоразу купляючи нові ділянки, він продовжував нарощувати свій виноградник, а вино із Сімеїзу почало поступати до столу до Москви та Санкт-Петербурга.
Та не лише одним виноградарством переймався Мальцов. Побачивши масштаби будівельних та господарських робіт на узбережжі, він відкриває магазин залізних, чавунних виробів, скла та інших предметів для поселенців південного берега Криму — найбільший господарський магазин того часу в Криму, до якого з'їжджалися зі всіх усюд. Крім того, в маєтку він розчистив садово-паркову зону, що залишилася від попередників і завершив будову власного маєтку, продовжував висаджувати фруктові сади та оливкові алеї в кримському передгір'ї. Щоби полегшити робочі цикли, Мальцов наказав прокласти кілька доріг та слідкувати за станом головної магістралі Севастополь-Ялта, таким чином він перетворився на найбільшого місцевого латифундиста з більш як 600 десятин кримської землі..
Розвернувши своє господарство, Мальцов продовжував шукати можливості до його збільшення, а в 1836 році провернув найбільшу угоду, придбавши у Халіла Еіп Оглу — 250 десятин землі. Маючи під боком такого великого землевласника, місцеві жителі не мали можливостей з ним конкурувати, тому до 1944 року більшість з них продали свої дрібні земельні паї Мальцову. Окрім земельних справ Івана Акимовича цікавили його заводи та комерція, які на середину ХІХ століття перетворилися у велику компанію, знану в Росії та за її межами. Однією зі складових усієї власності Мальцових стало прибуткове господарство (на такий рівень він вивів його) в Сімеїзі. І він не забував про нього до кінця своїх днів, адже останні 50 десятин землі він придбав 29 березня 1853 року в Олександри Потоцької, за кілька місяців до своєї смерті, уже будучи хворим на холеру.
Сергій Іванович Мальцов — відкривач курорту Сімеїз
Батьковим наступником став 43-річний Сергій Іванович Мальцов, якому необхідно було слідкувати та розвивати 22 різнопрофільних заводи, тисячі гектарів землеволодінь, та десятки тисяч працівників:
|
Та була в цієї аскетичної та вимогливої людини мрія, якою він дорожив і до якої він прихилявся — Сімеїз, їхнє кримське «родинне гніздо». Розвинувши власну промислову імперію, Сергій Іванович почав прикладати зусилля у покращенні сімеїзького маєтку, а згодом, побачивши його лікувально-туристичну привабливість, почав розвивати цей напрямок. Заклавши великий парк він зумів укріпити береги, створив чимало тінистих зон, де відпочиваючі могли сховатися від спеки. Коли ж царське відомство відмовилося від його вагонів, він зумів прилаштувати їх (суттєво переобладнавши) під будиночки для відпочиваючих і розмістив їх в парку. З тих пір «мальцовські вагончики» отримали поширення по всьому узбережжі Криму, в них, у невибагливій обстановці, відпочиваючі (середній клас та молодь) могли прожити кілька днів. Таке облаштування ще більше привернуло увагу до Сімеїзу, сюди приїздили зі всіх куточків країни.
Брати Мальцови і Новий Сімеїз
Брати Микола та Іван Мальцови, отримавши у спадок майже весь Сімеїз, не горіли бажанням господарювати там і навідувалися лише на відпочинок. Для цього вони вибудували, кожен окремо, дачі-маєтки. На початку ХХ століття, молодший брат, Микола захопився астрономією і вирішив облаштувати в себе обсерваторію, тому він уже довший час почав проводити в Сімеїзі. За ним довелося й Іванові придивитися до батькової спадщини, згодом йому спало на думку реорганізувати батьківські виноградники та курорт.
Мандруючи світом, брати бачили різні форми курортного сервісу, ймовірно, ідея облаштунку «кримської рів'єри» захопила їх обох. Тому Іван Мальцов віднайшов відомого в Криму військового інженера Якова Семенова, щоби він допоміг їм облаштувати батьківський маєток. Спільними зусиллями їм вдалося за кілька років облаштувати водогін, дороги, каналізацію та провести генеральне розпланування та поділили все на земельні паї. В 1906 році вони заснували ще й Товариство власників дач, яке стало керувати роботами з благоустрою та забудови курорту. Стараннями нових власників дач, відомих архітекторів та братів Мальцових почав формуватися аристократичний курорт — Новий Сімеїз, з численними віллами, парками та пансіонами.
Впродовж 9-ти років брати Мальцови та Товариство власників дач ще спільно управляли маєтком, а потім повністю передали всі права Товариству. Самі розділили сфери впливу: східна частина, в якій жив молодший брат, перейшла Миколі Мальцову, а західна, на якій була вілла Івана, перейшла Іванові Мальцову. Більш енергійний Іван, спродав майже усі паї своєї частини та продовжував опікуватися самим курортом.
Нові власники сімеїзьких земельних паїв зводили двох-, трьохповерхові особняки і пансіони з різноманітністю архітектурних стилів, різноманіттям форм, саме так архітектори Краснов, Щекетов, Суботін, Семенов вражали приїжджих та відпочиваючих. Мальцови сприяли розвитку селища й всієї території, облаштовуючи парк, зони відпочинку, купальні та налагоджували загальну інфраструктуру: аптеки, магазини, поштово-телеграфне відділення, народний дім, концертні майданчики.
Розквіт курорту
Розквітом курорту вважається період 1910-1916 років, підтвердженням тому є особлива відзнака на європейському конкурсі «Місто-парк», поступившись першим місцем Ніцці, Новий Сімеїз випередив кілька десятків відомих і багатих міст Європи. Високе журі вразило поєднання природних особливостей, різноманіття садово-паркових композицій та модерної архітектури.
Невдовзі, курорт Новий Сімеїз став знаним на всю країну, ще б пак, його було внесено престижною Британською академією наук до , єдиний від Росії цілісний курортний комплекс.
Сюди на оздоровлення приїжджало більше 12 тисяч відвідувачів щороку, що в 10 разів перевищувало кількість самих жителів цієї округи.
Націоналізація більшовиками
Після приходу в 1921 році більшовиків всі дачі і пансіонати були націоналізовані. Незаконно присвоївши майно багатіїв, комісари не могли ним усім управляти, тому ті будинки чи квартири де ще жили їхні власники (якщо не втекли за кордон) вони запропонували викупити (оскільки молода радянська влада потребувала фінансів то таким чином поповнювала казну). Деякі із аристократичних сімей, що не встигли виїхати в еміграцію чи з якихось інших причин так і вчинили, бо маєтки на материку були розпродані, а вони всі й далі жили в Криму. Комісарам було того мало, і під різними приводами вигадували нові побори, так в часи НЕПу в кримських власників вілл і садиб майно вилучили і запропонували його вже винаймати (мотивуючи тим, що в Країні Рад приватного немає нічого, а все суспільне). Довелося власникам кримського майна пристати й на такі умови, облаштовуючи свої вілли під уже радянські пансіонати й санаторії, або ж тіснитися в кількох кімнатах, бо в інших уже були заселені родичі комісарів. Посилення більшовицької влади (кінець 20-х років XX століття) закінчилося остаточним відбором власності, тоді ж втрачаються сліди більшості колишніх власників вілл в Криму, а більшовики управляли їх майном на свій розсуд. В часи Другої світової війни більшість вілл Нового Сімеїзу не постраждали.
Хронологія відновлення роботи курортних пансіонатів після націоналізації:
- 1921 рік — санаторії «Примор'я» та корпуси санаторію імені Семашко до яких демонстративно привозили робітників з Москви, Ленінграда і Донбасу, а також партійний актив;
- 1922 рік — санаторії «Дельфін» та «Селям»;
- 1924 рік — протитуберкульозний санаторій «Піонер» (колишній «Ай-Панда»);
- 1925 рік — санаторій «Червоний маяк»;
- 1930 рік — великий протитуберкульозний санаторій ім. Леніна.
Більшість лікувальних закладів відкривалися тільки у сезон (зазвичай з травня по жовтень), але в деяких дитячих закладах організували круглорічний пансіон, для цього в них відкрили спеціальні школи, де діти отримували освіту.
Сучасність
З початків XXI століття, коли економічна і суспільна ситуація в Україні стабілізувалася, почав відновлюватися курорт в Сімеїзі. Здебільшого, завдяки приватній ініціативі почали відкриватися приватні пансіонати, налагоджувався відповідний курортно-туристичний сервіс та інфраструктура. Поряд із приватним сектором і почали відновлювати роботу і державні санаторні заклади.
Через обмеженість у ресурсах землі, почали проявлятися негативні тенденції: підпільна приватизація земельних наділів та історичних пам'ятників чиновниками (ніби ж то брали в оренду на 40 років), викуп невеличких клаптиків землі чи господарських будівель через фіктивні фірми із подальшим захопленням уже самих історичних об'єктів та великих площ сімеїзької землі, навмисно доводили до руйнування історичні будівлі, щоби потім віддати їх в безоплатне користування. Тож поряд із лікувально-цілющими особливостями, курорт Сімеїз стає сучасним світським містечком на узбережжі моря.
Після захоплення Росією українських земель в 2014 році, російський уряд залишив в дії українські природоохоронні закони в анексованому Криму. В той же час, як російські чиновники почали новий перерозподіл власності на курорті.
Інфраструктура
Транспорт
Курортна зона Сімеїзу знаходиться в 22-24 кілометрів на захід від міста Ялти (автошлях Н19), і за 105 кілометрів від Сімферополя.
Головним транспортом, яким можна добратися до Нового Сімеїзу є маршрутні таксі (автобуси):
- № 26 Сімеїз (автостанція) — Алупка (автостанція) — Ялта (автовокзал);
- № 36 Кацивелі (аквапарк) — Сімеїз () — Сімеїз (автостанція) — Алупка (автостанція);
- № 42 Сімеїз (автостанція) — Алупка (розплідник) — Південнобережне шосе — Ялта (11 мікрорайон) — Ялта (автовокзал).
Також до курорту можна добратися і на морському транспорті. Морські бухти тут глибокі і в місті існує кілька пристаней, де зупиняються човни.
Розваги і відпочинок
Окрім звичних лікувальних фітопроцедур, в Сімеїзі пропонують і пізнавальні екскурсійні тури. Насамперед, це піші прогулянки місцевими пам'ятками природи: гора Кішка (або Куш-Кая), візуально схожа на величезну кішку, порослу ялівцем. Поміж зарослі ялівцю та скельних порід, туристи виходять на верхній хребет і милуються краєвидами бухти Блакитної затоки і Сімеїзу; а на узбережжі туристи підіймаються звивистими кам'яними сходами на оглядовий майданчик скелі Діва.
Архітектура
Курорт Новий Сімеїз — унікальний архітектурно-ландшафтний проект, який створили завдяки перемішуванню різних архітектурних стилів відомі російські архітектори, тому і називали в народі його музеєм архітектури просто неба.
№ п/п | № земельного паю | Найменування вілли | Дата побудови | Координати | Адреса | Короткі дані | фото |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Дача Семенова «Диво» | 1910 рік | +44° 24' 11.00", +33° 59' 48.00" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 76. | |||
2 | 1910 рік | +44° 24' 18.00", +34° 0' 40.20" | Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського (Морська), 18. | ||||
3 | Вілла «Великий Богдан» М. М. Богданова | 1910 рік | +44° 24' 11.50", +33° 59' 52.15" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 39. | |||
4 | 1910 рік | +44° 24' 15.50", +34° 0' 33.00" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 6, санаторій ім. М. О. Семашка, корпус № 3. | ||||
5 | 1910 рік | +44° 24' 21.00", +34° 0' 38.00" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського. | ||||
6 | 1910 рік | +44° 24' 17.00", +34° 0' 26.50" | |||||
7 | Вілла «Ксенія» | 1910 рік | +44° 24' 14.00", +34° 0' 5.00" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 33. | |||
8 | Вілла «Мрія» | 1910 рік | +44° 24' 14.00", +34° 0' 7.50" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 33. | |||
9 | 1910 рік | +44° 24' 13.50", +34° 0' 28.00" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, санаторію ім. Семашко, корпус № 3. | ||||
10 | Дача «Нюкта» | 1910 рік | +44° 24' 8.15", +33° 59' 48.50" | ||||
11 | 1910 рік | ||||||
12 | Дача Свіягіна | 1910 рік | +44° 24' 8.00", +33° 59' 54.00" | ||||
13 | 1910 рік | ||||||
14 | Дача Е. Л. Короб'їної «Селям» | 1910 рік | +44° 24' 10.00", +33° 59' 55.00" | ||||
15 | 1910 рік | +44° 24' 15.65", +33° 59' 53.00" | Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 72. | ||||
16 | 1910 рік | +44° 24' 16.50", +33° 59' 55.15" | |||||
17 | Вілла Шлеє | 1910 рік | +44° 24' 15.65", +33° 59' 58.20" | Велика Ялта, смт. Сімеїз, вул. Радянська, 33 | |||
18 | Дача Лансере «Хризоліт» | 1910 рік | +44° 24' 11.00", +33° 59' 50.30" |
Відомі персони
Різні верстви відпочивальників відвідували Новий Сімеїз за його, більш як столітню історію. Це були й імператори та еміри, відомі урядовці та землевласники, промисловці та купці-комерсанти, науковці та інтелігенція, і прості робітники та їх діти (особливо в радянський час). Одні залишалися тут надовго (облаштовуючи свої родинні гнізда, вілли), інші навідувалися до родичів чи просто підліковувались, і в кожного закарбувалась згадка про курорт Новий Сімеїз.
Засновники курорту
Незважаючи на те, що землями Нового Сімеїзу на початках володіли відомі царські фаворити, урядовці та військові (Григорій Потьомкін, Потоцькі, Ревеліоті та Наришкіни), першим хто розгледів потенціал Сімеїзу, як курорту, можна вважати Івана Акимовича Мальцова, а за ним уся його родина:
- (1774-1853) — син промисловця і землевласника Акима Мальцова, з 1804 року стає єдиним і повноправним власником всіх Мальцівських заводів: 5 заводів у Володимирській губернії (Гусівський, Нікулінський, Малиновський, Головінський, Вековський) і 5 заводів в Орловській губернії (Радицький, Дятьківський, Старський, Знеберський, Шумовський), ставши майже монополістом виробництва скла й кришталю. Започаткував металургійне виробництво на Брянщині;
- (1810—1893) — після смерті батька Івана Якимовича став найбільшим землевласником, повновладним господарем величезного промислового району в центральній частині Європейської Росії. У 1854 році Мальцов вступив в купецький прошарок, в першу гільдію. У спадок йому дісталися кришталева фабрика, кілька скляних, бурякоцукрових і металозаводів. За час його підприємництва були придбані нові фабрики і заводи, організовані нові виробництва на яких працювало до 100000 робітників;
- Брати та — не мали батькового комерційного хисту, їх більше приваблювало світське життя, військові чини та слава. Та завдяки ним, батьківський задум (курорт Сімеїз) був завершений. Ініціатива Івана Мальцова (молодшого) стосувалася в передачі сімеїзької землі, до якої вони охололи, ефективним господарям — шляхом продажу під відпочинкові вілли (дачі). Революція застала братів зненацька, вони взяли активну участь у тодішніх суспільних зрушеннях, Іван загинув разом зі всією сім'єю, а Микола був вимушений податися в еміграцію, де й помер самотнім;
- (1906) — організоване братами Мальцовими, щоби ефективно використати розпайовану сімеїзьку землю, яка залишилася їм у спадок. До його складу увійшли архітектор Чернов, брати Семенови, архітектор Микола Краснов, які розробили генеральний план забудови Сімеїзу, який в історії архітектури Росії, вважається один з перших комплексних планів забудови
Архітектори та будівничі
Репутацію аристократичного курорту місцеві жителі підтримували завдяки оригінальності своїх будівель та маєтків, яку їм створювали знані в Росії майстри, архітектори, садівники:
- Філіп Ф. Ельсон — архітектор, який в 20-х роках ХІХ століття в стилі орієнталізм вибудував маєток Потоцьких, який вони успадкували від матері Софії (фаворитки Григорія Потоцького). Ельсон був родинним архітектором Воронцових (які опікувалися молодою Ольгою) та спроектував палац Потоцького в Лівадії (який пізніше викупила сім'я імператора Миколи І) та пізніше ще кілька споруд для родини Потоцьких;
- Микола Краснов — імператорський архітектор, селянського походження, побудував велику кількість садиб, палаців, дач і адміністративних будівель, в Криму, Росії та Югославії.
- — російський інженер, почесний президент Товариства благоустрою Нового Сімеїзу, головний забудовник містечка, без якого не проводилося жодне будівництво курорту Новий Сімеїз, будучи його проектантом та опікуном, міг і прикластися до спорудження багатьох вілл;
- Петро Щекотов — російський архітектор, впроваджувач стилю московський модерн. Відома його участь у зведенні п'ятьох вілл-дач Сімеїзу;
Відомі відпочивальники
Серед знаних особистостей курорт облюбували: Олександр Пушкін, І. М. Муравйов-Апостол, Лев Толстой, Михайло Коцюбинський, Володимир Маяковський, Сергєєв-Ценський, Новиков-Прибой, В. Луговський та інші:
- Олександр Пушкін — в 1820 році з родиною Раєвських мандрував Кримом, про Сімеїз не згадував нічого;
- Олександр Грибоєдов — в 1825 році мандрував Кримом, спинявся в Сімеїзі, сподобалася кухня, краєвиди та історичні місця і скеля Діва;
- Іван Мальцов — в 1825 році російський промисловець та землевласник супроводжував Грибоєдова в Криму, купався в морі, захопився краєвидами і місцевістю, як наслідок почав скуповувати землі та облаштував собі тут маєток;
- Василь Жуковський— в 1837 році поет у компанії цесаревича Олександра, був тут проїздом, зупинявся для малювання та відпочинку;
- Лев Толстой — кілька раз був в Сімеїзі, в 1885 році навіть мешкав у маєтку Мальцових, та не знайшов спільної мови з його власником;
- — військовий міністр часів Олександра II, на початку царювання Олександра III його відправили у відставку і проживав у своєму маєтку на межі Сімеїзу й Алупки. Маєток заповів передати під «військовий санаторій» для офіцерів і нижніх чинів.
- Сергій Рахманінов — ще з дитинства навідувався до Сімеїзу, на дачах своєї рідні вперше почав складати музичні композиції. Ненадовго зупинявся в маєтку дружини (літо-осінь 1917 року) коли відправлявся в еміграцію;
- Зінаїда Серебрякова — з 1912 по 1917 рік часто навідувала дачі своїх сестер та батьків Лансере (дівоче її прізвище), відпочивала і малювала, потім перебралася в еміграцію;
- Володимир Маяковський — часто поправляв тут своє здолров'я, а в 1927 році виступав на поетичному вечорі;
- Ілля Сельвінський — поет-конструктивіст, часто бував в Сімеїзі і описував його в своїх творах;
- — радянський поет, тривалий час навідувався до Сімеїзу на відпочинок, про що згадував у своїх віршах та листуванні;
- Василь Шулейкін — в дитинстві відпочивав в Сімеїзі (в мальцівських вагончиках), а в 1929 році організував на захід від Сімеїзу в селищі Кацивелі , створив унікальний експериментальний комплекс і до 1941 року був директором станції. Академік АН СРСР, геофізик і океанограф, Василь Шулейкін, тривалий час жив в Сімеїзі та його околицях;
- Іван Пузанов — відомий зоолог та викладач, юначі роки провів на дачі своєї матері «Червоний мак», потім ще часто навідувався до Сімеїзу, навіть після конфіскації маєтку. Чимало досліджень та розшуків розпочинав з Сімеїзу, описував його в своїх роботах;
- Андрій Туполєв — відомий авіаконструктор, бував у Сімеїзі, та святкував тут своє 75-річчя;
- Микола Амосов — видатний хірург, практикував у санаторії «Приморський»;
- Олексій Ганський — астро-фізик, співробітник Пулковської обсерваторії, спізнався в Сімеїзі з Іваном Мальцовим (молодшим, який побудував власну обсерваторію). У 1908 році прибув до Сімеїзу, маючи великі наукові плани, і приступив до налагодження устаткування обсерваторії, але загинув, купаючись в штормовому морі біля гори Кішка;
- Василь Кузьменко — інженер-залізничник, який осів в Сімеїзі (побудувавши собі віллу) та видав дві книжки, якими і повідав світу про творення курорту Новий Сімеїз.
- Михайло Коцюбинський — український письменник, громадський діяч, жив і працював у Сімеїзі у 1895 р.
Див. також
Примітки
- . www.1sev.tv. Архів оригіналу за 22.12.2015. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- Клімат тут субтропічний середземноморського типу, м'який. simeizrent.com. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- . www.krymsegodnya.ru. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Селище міського типу Сімеїз, Автономна Республіка Крим, місто Ялта[недоступне посилання з липня 2019]
- Сімеїз — селище міського типу, підпорядковане Ялтинській міській Раді
- Дані з «Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915», Крим 1783—1998 рр. , ст. 297
- Гора Кішка в Сімеїзі була одним з навігаційних орієнтирів того часу. У якій би частині Сімеїзу ви не знаходилися, ці помітно-знакові скелі видно добре, висота його коливається від 10 метрів над рівнем моря до 150 метрів (вілли на підніжжі гори). Найближча долина називається Лімени, що в перекладі з грецької — «затока, бухта»
- В. М. Кузьменко. «Нариси південного берега і гірської частини Криму». Нарис 2 «Из Симеиза в Ай-Тодор». www.krimoved.crimea.ua. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Наявність дерев ялівцю деревоподібного сприяє значному збереженню чистоти повітря (тут знаходиться один з найбільших ялівцевих гаїв півострова), тому повітря Сімеїзу являє собою цілющий коктейль. jalita.com «Путівник. По околицям Ялти». Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Кішка гора по праву вважається єдиним в СНД місцепроживання фумани, безліч рослин цій місцевості є експонатами Червоної книги. www.planetofhotels.com. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Роза вітрів (напрямки повітряних мас) в Симеїзі (помісячно). www.votpusk.ru. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- . simeizrent.com. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Річна сума опадів у Сімеїзі - 660 мм, тим часом як у Лівадії - 690, в Сочі - 1500, а в Батумі - 2400 мм. Зазначимо для порівняння, що в Сімеїзі дощових днів в році - 61, у Ялті - 79, а в Сухумі - 125. www.yalta.com.ua. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Середня температура в усі пори року завжди плюсова і становить взимку 3,25°С, відповідно навесні 9,3°С, влітку - 17,93°С, хоча середня температура липня складає 24,4°С, восени - 10,8°С. simeiz.biz. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Період з найбільш комфортними для відпочинку та оздоровлення погодними умовами триває з кінця травня по кінець вересня. У цей час відзначається більше 20 днів на місяць з найбільш сприятливою погодою: температура і вологість повітря, швидкість вітру і опади, хмарність та сонячне сяйво знаходяться в оптимальному для людини співвідношенні. журналкрым.рф. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- Температура моря на поверхні, у спекотні літні місяці, піднімається до 23° тепла і вище, а в найхолоднішу пору року не опускається нижче 7° тепла. Чорне море, як величезний тепловий резервуар, вгамовує зимовий холод і літню спеку в Криму. www.yalta.com.ua. Процитовано 08. 08. 2015.(рос.)
- . ukrainian.su. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- . valiza.com.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- Г. Чупін «Предыстория и история Крыма». 2012, 256 ст. . Але Криму потрібні були робочі руки, і Потьомкін заохочував поміщиків центральній Росії до переселення, щедро наділяв їх землею, щоб вони їхали до Криму зі своїми кріпаками. І люди їхали сім'ями, цілими селами з Тамбовської, Курської, Орловської та інших областей. Деякі, навіть кріпаки, не хотіли покидати свої рідні місця, але їх насильно вивозили. До 1857 їх було в Криму вже 21144 людини. krimoved-library.ru. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- Богумил А. К. «К истории управления Новороссией князем Г. А. Потемкиным». Екатеринослав 1905, т. I, с. 29 — 30, 94, 104. .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
(); Пропущений або порожній|url=
()(рос.) - . simeiz.biz. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- Приблизно все йшло так само і в Криму після його приєднання до Росії. У ньому виявилося багато «нічийної» землі. Це були землі, які раніше належали турецькому султану, кримським ханам, беям, мурзам, які втекли до Туреччини... Найбільшим землевласником став сам князь Таврійський (Георгій Потьомкін) - 150193 тисяч десятин, за ним слідували: В. Попов, царський чиновник і вельможа — 51609, А. Безбородько, представник української знаті, канцлер Російської імперії — 12208 десятин, граф Мордвинов, Наришкін, Ревеліотті і багато інших. www.krimoved-library.ru. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- Після приєднання Криму до Росії Сімеїз входив в Сімферопольський повіт. Село складалося з двох частин: маєтку власника (Старий Сімеїз) і казенного татарського села, де жили державні селяни. www.yalta.com.ua. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- Коли князь Таврійський пішов у кращий світ, Софії не було про що шкодувати. Від зв'язку з Григорієм Потьомкіним їй дісталися - грецьке селище Масандра, маєтки в Сімеїзі, Місхорі, дача біля Сімферополя і палац у Петербурзі. Що ж, справедливості заради треба визнати, що настільки розкішні подарунки Софія отримала не тільки за красиві очі. Прекрасна гурія виконувала для Росії доручення делікатного політичного характеру. Одне з них звело її з польським паном, графом Станіславом Щенсним-Потоцьким. За задумом Катерини, шарм, чарівність Софії повинно було схилити графа на бік Росії і тим самим вирішити долю руху за незалежність Польщі. slovo.odessa.ua. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- Виконуючи таємні доручення Потьомкіна і Катерини II, вона їздила на сейм до Варшави в 1788 році і переконала магната і коронного гетьмана, графа Фелікса-Станіслава Потоцького примкнути до Тарговицької конфедерації, після чого послідувало повстання Костюшка — і Потоцький залишив батьківщину. homerandatlantis.com. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- Світлий князь Григорій Потьомкін став одним з перших великих власників землі в Сімеїзі. Йому належала частина Ліменська долина... Сучасна частина селища Сімеїз належала командиру Балаклавського Грецького піхотного батальйону Ф.Д. Ревеліоті, якому належало ще понад 16 тисяч гектар землі. simeiza.net. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- графиня Наталія Федорівна Ростопчіна (1797 - 1866), одружена з таємним радником Д. В. Наришкіним. www.necropol.org. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- Видатним жителем Сімеїзу був Д. В. Наришкін. Будучи Таврійським цивільним губернатором, він можливо хотів жити недалеко від колеги М. С. Воронцова сусідити в Алупці. Земля ж йому дісталася від дружини Н. Ф. Наришкіної. simeiza.net. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- Слідом за тим, як під Ялтою була побудована літня резиденція царської сім'ї, сюди, на південь, спрямовуються придворна знать, вищі царські чиновники, поміщики. Південний берег Криму перетворюється на аристократичний курорт. Будуються готелі і приватні пансіони, ресторани, гральні будинки і купальні. До забудови узбережжя залучаються видатні архітектори та інженери. Аристократи використовують свої володіння, як дачне місце, куди приїжджають на купальний і виноградний сезон з усім сімейством, гувернерами, гостями, дворової челяддю, іноді навіть з хором і музикантами. hotelrenesans.com. Процитовано 11. 08. 2015.(рос.)
- У 1825 р. Олександр I став першим з династії Романових власником особистого маєтку на Південному березі Криму. Однак його мрія про самотнє життя в маєтку Ореанда не збулася. У листопаді того ж року імператор помер в Таганрозі. Власником Ореанди став Микола I. Під наглядом графа Миколи Воронцова тут були створені плантації найкращих європейських сортів винограду і чудовий парк. Микола I подарував Ореанду своїй дружині і вирішив побудувати там для неї розкішний палац. crimea-land.info. Процитовано 12. 08. 2015.(рос.)
- Ще один парк в Сімеїзі з'явився завдяки графині О.С. Потоцької, навколо маєтку якої він і був розбитий. Сам особняк графині не зберігся, але якщо вірити описами сучасників, то він був побудований у східному стилі. simeiza.net. Процитовано 12. 08. 2015.(рос.)
- Видатним жителем Сімеїзу був Д. В. Наришкін. Будучи Таврійським цивільним губернатором, він можливо хотів жити недалеко від колеги М. С. Воронцова сусідити в Алупці. Земля ж йому дісталася від дружини Н. Ф. Наришкіної. simeiza.net. Процитовано 12. 08. 2015.(рос.)
- . ligosimeiz.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12. 08. 2015.(рос.)
- . simeiza.net. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12. 08. 2015.(рос.)
- У сім'ї Мальцових збереглася така легенда, щодо зацікавленості Мальцовими Сімеїзом. nash-sovremennik.ru. Процитовано 12.08.2015.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- . gus-info.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- . ligosimeiz.ru. Архів оригіналу за 28.12.2015. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- . fisechko.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . ligosimeiz.ru. Архів оригіналу за 28.12.2015. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . krymology.info. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- Первісний маєток, заснований ним в 1828 році, до кінця 40-х років перетворився на латифундію майже в 600 десятин. jalita.com. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . fisechko.ru. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- Мемуарист-дослідник Георгій Метельський описував Мальцова. www.ruspred.ru. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . simeiz.biz. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 12.08.2015.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
()(рос.) - Збереглися в Сімеїзі будинки синів Сергія Івановича Мальцова, Миколи та Івана, засновників нового курорту в Криму. Іван Сергійович, генерал від інфантерії, оселився в західній частині маєтку, а Микола Сергійович, шталмейстер Двору Його Величності, — у східній, в старовинному Симеїзькому парку... Велика частина маєтку Мальцевих була з самого заснування нічим не зайнята і не приносила доходу, оскільки була кам'янистою, безводною місцевістю. У 1900 році у братів з'явилася ідея — використати свої землі в комерційних цілях і створити на них дачне селище, яке, на їхню думку, повинно давати хороші доходи. krim.biz.ua. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- Днем народження Сімеїзу, саме як курорту, слід вважати 1913, саме тоді він став знаменитий на всю Європу завдяки конкурсу «Місто-парк», на якому посів друге місце, поступившись першим французькій Ніцці, і відсунувши на третє місце всесвітньо відомий німецький курорт Баден-Баден. adonis-crimea.com.ua. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- У 1913 році Новий Сімеїз був внесений у "Всесвітню архітектурну енциклопедію", як один з перших вдалих прикладів проектної забудови курортної місцевості. Видавала енциклопедію Британська академія наук. forum.anastasia.ru. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . adonis-crimea.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- І. І. Пузанов жив у Криму постійно до 1932 року. За всю виконану наукову і громадську роботу він був удостоєний звання професора без захисту дисертації. Але незважаючи на його звання і положення в суспільстві, Наказом № 2 від 20 грудня 1920 РНК Криму вілла його була націоналізована як і всі інші на півострові. Потім власників дач змусили їх викупити, після чого взяти в оренду і, врешті-решт, відібрали повністю. simeiza.net. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- Після встановлення Радянської влади Вилежинський брав участь у створенні курорту, добудовував і ремонтував маєтки, стежив за джерелами, зсувами, відновлював Сімеїзьку обсерваторію, зруйновану під час землетрусу 1927 На всі роботи були дані підтверджуючі документи. І, тим не менш, бідняцькі-батрацьких комітет порахував його експлуататором і дармоїдом відібравши у нього все: будинок, одяг, профспілкову картку, яка забезпечувала отримання продовольчого пайка, позбавили права голосу. Рік він з дружиною відсидів у масандрівському концтаборі. Коли Вацлав Едуардович вийшов на свободу, йому було 75 років. У нього нічого не залишилося і йому довелося оселитися з дружиною в будинку Мемета Ресуля. Він вимагав повернення майна та прав, але бідняцько-батрацьких комітет вимагав його виселення. Як склалася його доля надалі - невідомо. Але все, що з ним сталося - типово для багатьох власників дач залишилися жити в Сімеїзі після встановлення Радянської влади. simeiza.net. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- У санаторіях для хворих дітей відкриті спеціальні школи, де вони можуть отримати освіту. crimea-tour.ru. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- . vra4i.proizvoly.net. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- І знову чиновники продали олігархам те, що належить народу, а найголовніше хворим дітям! Дитячий санаторій "Юність" розірваний на шматки, а на санаторному пляжі уже котедж «Лукойлу». www.youtube.com. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- www.sobytiya.info = Також на території санаторію досі перебувають "ліві" будиночки, опечатані одразу після трагедії. Як зазначено у звіті Госфініспекції за результатами перевірки, будиночки належать ПП "Спецсервіс". Будиночки були встановлені за договором, підписаним колишнім головним лікарем "Юності" Слюсаренко в 2011 році, і налічують 33 ліжко-місця http://www.sobytiya.info/news/13/34299 = Також на території санаторію досі перебувають "ліві" будиночки, опечатані одразу після трагедії. Як зазначено у звіті Госфініспекції за результатами перевірки, будиночки належать ПП "Спецсервіс". Будиночки були встановлені за договором, підписаним колишнім головним лікарем "Юності" Слюсаренко в 2011 році, і налічують 33 ліжко-місця. Процитовано 13.08.2015.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
()(рос.) - Місцеві жителі селища Сімеїз у Криму розповіли подробиці обвалення балкона спального корпусу дитячого санаторію Юність, в результаті якого загинула десятирічна дівчинка 30 травня 2013 року. korrespondent.net. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- Культурна спадщина Росії, Сімеїз. ru.wikivoyage.org. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- . alupkame.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2015. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- . www.in-crimea.com.ua. Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- . 7continent.crimea.ua. Архів оригіналу за 08.07.2015. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- На початку 20 століття Сімеїз називався музеєм архітектури просто неба. Найкращі архітектори створювали проекти для дачного селища новий Сімеїз, вони творили в різних стилях не схожих один на одного, що додало селищу казковий вигляд. galinaloktushina.com. Процитовано 08.08.2015.[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- . ligosimeiz.ru. Архів оригіналу за 28.12.2015. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- Людина, який випередила свій час — Сергій Мальцов. У XIX столітті його називали «російським американцем», багато хто ним захоплювався, інші вважали дивним і дивакуватим чоловіком. delovoymir.biz. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- . www.umpro.ru/index. Архів оригіналу за 05.03.2018. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- . country.alltravels.com.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 11.08.2015.(рос.)
- . domobaza.info. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . журналкрым.рф. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 12.08.2015.(рос.)
- . krym.sarov.info. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 13.08.2015.(рос.)
- У 1906 році з ініціативи Я. П. Семенова була створена «Спільнота благоустрою селища», почесним членом якого він був. Всього до 1913 року за проектами (частина з них - у співавторстві з Н. П. Красновим) Якова Семенова були побудовані 18 з 38 дач Нового Сімеїзу, при цьому навряд чи в селищі в цей період було зведено хоч одну будівлю, до якої не мав би відношення «військовий інженер» Семенов. За свою роботу Яків Петрович отримав звання генерал-майора. archiportal-crimea.ru. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- Маленьке містечко Сімеїз не обділене увагою людей відомих, знаменитих і просто знатних. Оскільки єдина дорога проходила крізь нього, то проїжджали тут всі знаменитості, які подорожували по Південному березі Криму. симеиз.net. Процитовано 08.08.2015.(рос.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
Джерела
- «Памятники культуры и истории УССР». Наукова думка. —Киев. 1987.;(рос.)
- Виноградов В. Е. «Романтизм в архитектурной среде Ялты». Ялтинский Orient: моногр. / В. Е. Виноградов.: «Фирма „Салта“ ЛТД». 2012. — 88 с.: 175 іл.;(рос.)
- М. М. Петрова «Симеиз: путешествие по старым дачам». Путівник, «Сонат», 2006, 176 ст. ;(рос.)
- Григорій Москвич «Путеводитель по Крыму». Путівник, «Редакция „Путеводителей“», 1913, Ч.2;(рос.)
- Кузьменко В. М. «Новый Симеиз и его окрестности на Южном берегу Крыма». «Т-во скоропечатны А. А. Левинсон», 1913 — 77 стор;(рос.)
- Г. Чупін «Предыстория и история Крыма». «Литера Нова», 2012, 256 ст. .
Посилання
- «Сімеїз. Край старовинних вілл» [недоступне посилання з грудня 2021](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novi j Simeyi z kurortna zona na uzberezhzhi Chornogo morya na teritoriyi Ukrayini na pivdennomu berezi Krimu Vidznachenij v 1913 roci sribnoyu medallyu na sered yevropejskih mist kurortiv Ideyu stvorennya kurortu vinoshuvav rosijskij promislovec i zemlevlasnik a vtilili na pochatku HH stolittya jogo sini Ivan ta Mikola Populyarnistyu Novij Simeyiz zavdyachuye dosit priyemnomu klimatu m yaka tepla zima i nespekotne lito nache uves rik vesna sho vidpovidaye subtropikam seredzemnomorskogo tipu Ya pomistivsya v goteli chudovo Nich misyachna kiparisi chornimi stovpami na napivgori Fontani dzyurchat skriz i vnizu sinye more i bez upinu Shose v kaminnyah olivki vinogradniki dereva migdalevi i more sinye Tut dobre tim sho krim teploti i krasi bagato nemaye zhebrakiv zarobitok velikij Os de abo vzagali na pivdni treba pochinati zhiti tim yaki zahochut zhiti dobre L M Tolstoj 1885 r Simeyiz GeografiyaKurort Novij Simeyiz ye chastinoyu mistechka Simeyiz sho znahoditsya v ponizzi Golovnogo pasma Krimskih gir yake otrimalo nazvu Simeyizka kotlovina sformovana shidnoyu pidkovopodibnoyu chastinoyu girskogo masivu Aj Petrinska yajla z vershinami At Bash 1203 metriv 900 metriv ta gori Kishka Novij Simeyiz zajmaye bilshu chastinu kotlovini centralnu zahidnu j pivnichno zahidnu chastini Uzhe v radyanskij chas deyaki inshi kurortni zoni Simeyizu villi i pansionati meshkanci doluchili do zvichnogo ponyattya kurort Novij Simeyiz Teritorialno cej kurort vidnositsya do skladovoyi Yaltinskoyi miskoyi radi Hocha ranishe v chasi svogo zasnuvannya ta rozkvitu ce bula cilkom samostijna teritorialna odinicya roztashovana po susidstvu z krimsko tatarskim selom Simeyiz Roztashuvannya Novij Simeyiz rozkinuvsya po vsij nizini i zajmaye majzhe 2 3 yiyi ploshi Zahidnij Novij Simeyiz zajmav usyu zahidnu chastinu nizovini Limen vklyuchno z pidnizhzhyam gori Kishka Shidni mezhi Novogo Simeyizu skladayut drugu chergu kurortu pivdenno shidnu teritoriyu simeyizkoyi nizini pivdennishe kolishnogo sela Simeyiz teper centr selisha na zahodi teritoriya kurortu zakinchuyetsya urochishem Blakitna Zatoka i mezhami poselennya Kaciveli na pivnochi mezha Novogo Simeyizu prohodit uzdovzh staroyi dorogi Sevastopol Yalta i davnim poselennyam v gorah Limen teper selishe Goluba Zatoka Visoki gori pikovi vershini kolivayutsya v mezhah 1000 1222 metri yih vidrogi gliboki richkovi dolini i teple nezamerzayuche more sformuvali na uzberezhzhi Krimu subtropichnij klimatichnij poyas Visota i protyazhnist girskogo pasma ta osoblivosti relyefu uzberezhzhya po riznomu vplinuli na krimskij subtropik vidtak Simeyizka kotlovina potrapila do m yakoyi mikroklimatichnoyi zoni Geologiya U cij miscevosti kolis duzhe davno stavsya grandioznij zsuv z golovnogo hrebta vid yakogo jmovirno sho navisala v bik berega znachnih rozmiriv chastina vidokremilasya i potim zsunulasya vniz do morya pokrivshi svoyeyu tovsheyu osnovnu porodu shilu pivdennogo uzberezhzhya glinistij slanec yakij takim chinom pohovanij tut na velikij glibini Takij harakter maye miscevist na velicheznomu prostori protyagom vvazhayuchi po verhnomu shose vid Gaspri do Oreandi Poverhnya shilu pokrita abo skelyami abo nagromadzhennyami velikih kameniv abo gruntom shozhim na chervonu glinu ale yavlyaye soboyu ni sho inshe yak produkt rozkladannya togo zh vapnyaku Flora i fauna Floru Novogo Simeyizu formuyut lisi sadi gayi i parki U pidnizhzhi gir rostut taki vidi derev ta kushiv kiparisi sosni ta yalivec grab sunichne derevo lishina ozhina teren shipshina glid i ruskus Na nizini v dolini visadzheni bagatovikovi dubi yaseni terpentinni ta inshi listyani dereva V seredini XIX stolittya Sergij Ivanovich Malcev dbayuchi za svij mayetok i shobi privabiti tudi vidpochivayuchih zaklav velikij park dibrovi yalivcyu lavrovi aleyi kiparisi migdal stvoryuvali dodatkovij fitofon usogo kurortu Zavdyaki velikomu masivu zelenih nasadzhen stvoryuyetsya unikalnij mikroklimat sho spriyaye likuvannyu hvorob dihalnih shlyahiv ta zagalnomu ozdorovlennyu Adzhe z gir tepli vitri donosyat v nizinu aromat krimskih sosen a v nizini nasadzhennya yalivcya derevopodibnogo nasichuyut povitrya fitoncidami yaki vbivayut shkidlivu mikrofloru odin gektar yalivcyu vidilyaye do 30 kilogram fitoncidiv Stvorennya kurortu pospriyalo zvedennyu bagatoh vill ta dach v yakih yihni vlasniki rozbivali svoyi zeleni dvoriki visadzhuyuchi ekzotichni ta reliktovi nasadzhennya v kinci HIH stolittya i na pochatku HH stolittya v Rosiyi bulo modno eksperimentuvati iz zamorskimi roslinami yaki dodavali novizni v miscevij flori Misceva roslinnist zbagatilasya novimi roslinnimi formami i pomirno teplij klimat tomu spriyav tak vsyu zimu tut cvitut proliski a za nimi ranni fialki V cih dekorativnih parkah perevazhayut vichnozeleni dereva i chagarniki mamontove derevo gimalajski kedri lavrovishnya palma lavr blagorodnij Ale j misceva flora stanovit osoblive misce adzhe bagato yiyi vidiv vidneseni do prirodo ohoronnoyi Chervonoyi knigi Tak plantarium Fumana procumbens sho poselivsya na gori Kishka bilshe nide ne zustrichayetsya v mezhah kolishnogo SRSR Vitri M yakij i stabilnij klimat Simeyizkoyi kotlovini dosyagayetsya girskimi pasmami yaki yiyi obramlyayut Tak Aj Petrinska yajla ne propuskaye vzimku holodnih pivnichnih vitriv a vlitku spekotnih suhoviyiv Na zahodi hrebet Limen Kojya z goroyu Kishka skelyami ta stav stinoyu dlya zahidnih vitriv Shidni suhi vitri zustrichaye Chorna Gora Stomas Harabair sho visochiye za mayetkom D A Milyutina nini teritoriya sanatoriyu im Baranova ta Olijna gora yaku knyaz Voroncov zasadiv olivkovimi derevami Tozh zarodivshis v girskih dolinah povitryani masi pidnimayuchis vgoru kozhnih 100 metriv oholodzhuyutsya na piv gradusa viddayut vologu i spovilnyayutsya koli zh ci potoki spryamovuyutsya do uzberezhzhya to kozhnih 100 metriv progrivayutsya na odin gradus Tomu vlitku ci vitri rozganyayut speku a vzimku prinosyat teplo Zagalom vlitku perevazhayut pivdenno zahidni i pivdenno shidni vitri a vzimku pivnichno shidni Protyagom roku 136 pogozhih dni todi yak v Yalti tilki 70 Morski brizi sformovani vlitku nad morskoyu gladdyu chi ne shodnya z 9 10 godin ranku do 17 18 godini vechora dmut z morya na sushu nasichuyuchi povitrya ionami jodu bromu magniyu ta inshih mikroelementiv a vnochi prinosyat proholodu girskih lisiv Rizkij i skladnij relyef dilyanki sushi chislenni zatoki ta skali uzberezhzhya sformuvali zahisnij rubizh vid shtormovih vitriv lishe 1 8 dniv na rik Klimat Vprodovzh roku v Novomu Simeyizi nalichuyetsya do 245 246 yasnih pogozhih dni Vidnosna vologist 72 vlitku 50 55 vzimku 70 80 Vesnyani j osinni doshi vipadayut ridko ale trivali mozhut jti cilij den a litni i zimovi she ridshi lishe na kilka godin Najbilshe opadiv pripadaye na listopad a zagalom vprodovzh roku vipadaye 660 mm opadiv Snigovij pokriv trimayetsya zaledve dobu zazvichaj kilka godin ta j vzagali snizhni zimi nechasti buvayut raz drugij na desyatirichchya todi temperatura opuskayetsya do 10 Statistichni temperaturni dani yaki pochali vidslidkovuvati z kincya HIH stolittya zavdyaki zahoplennyu naukoyu Ivana Malceva pokazuyut sho serednya temperatura v usi pori roku zavzhdi plyusova i stanovit vzimku 3 25 S navesni 9 3 S voseni 10 8 S a vlitku 17 93 S u najspekotnishij lipen serednya temperatura skladaye 24 4 S V porivnyanni z pokaznikami inshih mist uzberezhzhya to najteplisha i dovgotrivala osin v Simeyizi a ot vlitku tut proholodnishe nizh v Yalti ne tak spekotno Beregova liniya i more Bereg morya v Simeyizi yak i po vsomu pivdennomu uzberezhzhi Krimu dribnogalkovij Dvi neveliki zatoki obramleni visokimi skelyami Diva Krilo lebedya yaki j ne dopuskayut formuvannya visokogo priboyu sho dozvolyaye kupatisya v mori v bezpechnij i spokijnij vodi Sami buhti gliboki voda v nih chista prozora adzhe priberezhni skeli i donni zapadini pokriti morskimi vodorostyami ta midiyami yaki ochishayut ta nasichuyut morsku vodu Kupalno vidpochinkovij sezon rozpochinayetsya u travni i zakinchuyetsya ostannimi chislami veresnya comu spriyaye temperatura vodi v mori vlitku dosyagaye 23 25 kilka dniv na sezon buvayut zgoni vodi cherez potuzhni zahidni povitryani masi yaki j formuyut proholodnishu techiyu sprichinyayuchi kilkadenne ponizhennya do 10 Chorne more nache teplovij rezervuar prigashaye zimovij holod i vtamovuye litnyu speku Z listopada do kvitnya temperatura morya majzhe zavzhdi visha temperaturi povitrya takim chinom vono nache pidigrivaye povitryani masi Vlitku pogashati speku doluchayutsya morski brizi sformovani cherez riznicyu temperaturi povitrya nad morem i susheyu stvoryuyuchi perepadi tisku sho dmut vden z morya na sushu a vnochi nazad IstoriyaIstoriya kurortu Novij Simeyiz bere pochatok z pochatku HIH stolittya i tisno pov yazana z istoriyeyu rodu Malcevih vidomih rosijskih promislovciv ta zemlevlasnikiv Vidomi carski uryadovci dvoryani pismenniki i naukovci spriyali rozvitku kurortu Taka populyarnist kurortu za carskih chasiv perekinulasya i v chasi robitnicho selyanskoyi Krayini Rad shobi ne vtrachati nadbannya poperednikiv radyanski funkcioneri dodatkovo rozshirili ploshu ta medichni poslugi na teritoriyi kurortu Pislya rozpadu SRSR chastina kurortnih zakladiv pochala zanepadati Pislya utverdzhennya Ukrayini yak derzhavi pochalo vidnovlyuvatisya kurortne gospodarstvo Simeyizu yak za rahunok derzhavi tak i privatnim koshtom Peredumovi Teritoriya Novogo Simeyizu znahodilasya poruch malovidomogo tatarskogo sela Simeyiz Do HIH stolittya tut zhodnih kurortiv ne bulo a miscevi zhiteli rozvivali silske gospodarstvo vinogradarstvo visokogirne tvarinnictvo Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1174 rokiv ta pidpisannya Kyuchuk Kajnardzhijskogo mirnogo dogovoru Krimske hanstvo otrimalo nezalezhnij status ale faktichno vono bulo okupovane rosijskimi vijskami a imperatricya Katerina prinadzhuvala tudi svoyih stavlenikiv Cherez kilka rokiv krimchaki ne vitrimali pidstupnosti rosiyan i pochali bunt todi imperatricya legalno vvela vijska nibito dlya zahistu zakonnoyi vladi Chislenni rosijski garnizoni i posadzhenci vse bilshe shilyali krimchakiv do imperiyi tomu v 1783 roci za spriyannya Potomkina Krim oficijno perejshov pid rosijske piddanstvo Shobi utrimuvati krimchakiv u pokirnosti imperatricya okrim rozkvartiruvannya vijskovih legioniv rozdavala krimski zemli svoyim piddanim ta favoritam kilkoma rokami ranishe viselivshi chimalo krimchakiv grekiv tatar turkiv z yih obzhitih zemel Pid utiskami fizichnimi i chinovnickimi znachna chastina tureckih velmozh takozh viselilasya sprodayuchi svoyi zemli i statki priyizhdzhim rosijskim zemlevlasnikam ta oficeram Tak na krimski zemli j prijshli zemlevlasnikami rosijski grafi carski nimci visluzhniki ta poselenci kavkazki knyazi kupecki rodi ta popi yaki perebiralisya syudi cilimi rodinami i selami Same tak stalosya i v Simeyizi pislya rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 roki bilshist turkiv osmaniv z Krimskogo pivostrova podalis v Osmansku imperiyu Rosijska imperatricya Katerina II viddyachuvalasya svoyim piddanim vijskovim nadilivshi simeyizkimi zemlyami grafa Potockogo knyazya Kochubeya Vidomi todi katerinivski favoriti ta vijskovi rozpodilili pomizh soboyu sotni tisyach gektariv krimskoyi zemli Zemli suchasnogo Novogo Simeyizu nalezhali miscevij tatarskij znati ta z prihodom rosiyan ostanni pochali ci zemelni nadili prisvoyuvati zazvichaj utiskayuchi ta peresliduyuchi yih vlasnikiv prisvoyuyuchi yih abo vikupovuyuchi za kopijki Knyaz Grigorij Potomkin yak golovnij triumfator rosijsko tureckih vijskovih kampanij kincya XVIII stolittya zabrav sobi najbilshij paj bilsha chastina Limenskoyi dolini ce lishe malenka chastina z 150193 tisyach desyatin krimskoyi zemli na yakij vin rozporyadivsya visaditi shovkovichni ta maslinovi gayi i selo Simeyiz Meshkanci sela ne buli kriposnimi ale zmusheni buli obslugovuvati velikij mayetok knyazya Tavrijskogo Pislya smerti Potockogo mayetok perejshov do jogo kohanki i frejlini imperatrici Sofiyi Vitte Potockij yaka piznishe vijshla zamizh za Stanislava Potockogo Pislya smerti Sofiyi ta Stanislava zemli Potomkina Potockih uspadkuvali diti Sofiyi a zgodom rozprodali susidam rosijskim zemlevlasnikam Rostopchinim Narishkinim Reveliotisu yaki i stanovili drugu hvilyu vlasnikiv simeyizkoyi zemli Pislya smerti Potomkina bilsha chastina dolini nalezhala favoritovi j ulyublencevi Potomkina komandiru Balaklavskogo Greckogo pihotnogo bataljonu yakij popri komanduvannya Albanskim korpusom greckim pidrozdilom rosijskogo vijska nadmirno zbagativsya jomu nalezhalo 16 tisyach gektariv krimskoyi zemli Za spriyannya Potomkina vin zahoplyuvav zemli sho zalishilisya pislya viselennya tatar i zemli darovani cariceyu Albanskomu korpusu za virnu sluzhbu Kikeneyiz Simeyiz Alupka j inshi miscini Krimu stali jogo Inshimi vlasnikami bula rodina Rostopchinih a same favorit Pavla I takozh brav uchast u vijskovih kampaniyah v Krimu zemelnij nadil v Simeyizi vin dav u posag z dochkoyu Nataliyeyu yaka vijshla zamizh za Dmitra Narishkina Tavrijskij gubernator ne zdavav yak poperedniki zemli v najm selyanam a virishiv tut zaklasti svij mayetok i skoro jogo druzhina tam poselilasya na postijnij osnovi Nevdovzi Simeyiz stav votchinoyu Narishkinih adzhe she odin z nih Lev Oleksandrovich Narishkin yakij vzyav za druzhinu dochku Sofiyi i Stanislava Potockih Olgu yakij matir zalishila chimalij paj zemli podarovanij Potomkinim Koli zh poruch Simeyizu bula vibudovana rezidenciya carskoyi sim yi ta prokladena doroga Sevastopol Yalta v ci krayi hlinula hvilya pridvornih velmozh ta rosijskih bagatiyiv Same z tih chasiv i pochali zgaduvati pro Krim ne yak vidstalij silskogospodarskij region a yak misce vidpochinku znati ta aristokratichnij kurort Bagatiyi buduvali pansionati kupalni restorani dachi i naviduvalisya tudi na kupalnij abo vinogradnij sezoni Pershoprohidci kurortu Simeyiz Pershi peretvorennya Simeyizu z vidstalogo gospodarskogo zakutka v privablivu zi svitskimi mayetkami dolinu pochalisya pislya rosijsko francuzkoyi vijni j podalshogo ekonomichnogo zrostannya v Rosijskij imperiyi A poshtovhom tomu stala poyava znatnih i carskih person v Krimu Oleksandr I vikupivshi v 1825 roci Oreandu mriyav tut poselitisya ta nevdovzi pomer todi estafetu pidhopiv jogo sin i peretvoriv yiyi v rodinne gnizdo takim chinom imperator Mikola I zrobiv novij poshtovh pislya Potomkina v rozvitku Krimskogo pivostrova Svita carya za prikladom Mikoli I rinula i sobi do Krimu zakladayuchi svoyi mayetnosti shobi buti poblizhche do jogo svitlosti j tih hto vershit krayinoyu carskimi uryadnikami gubernatorami Pershij mayetok Simeyizu nalezhav she Grigoriyu Potomkinu a potim perejshov do ruk Sofiyi Potockoyi Znana svoyimi kulturno mecenatskimi proektami naprikinci svogo zhittya Sofiya jmovirno ne obdilila uvagoyu svoyu pivdennu vlasnist Volodiyuchi Sofiyivskimi ta Umanskimi palacovo parkovimi kompleksami vona j v Simeyizi oblashtuvala dachu ta zaklala park a yiyi dochka Olga yakij vidijshov Simeyiz po smerti materi prodovzhila oblashtovuvati mayetok Zavdyaki starannyam arhitektora F Elsona bulo zbudovano palac v stili oriyentalizmu shidni motivi yakogo peregukuvalisya iz poperednoyu robotoyu majstra palac M S Voroncova v Alupci Cya sporuda tak i ne zbereglasya na vidminu vid parku yakij i dosi meshkanci nazivayut parkom grafini Potockoyi Ta pershi chasi ekspansiyi rosiyan v Krimu zokrema v Simeyizi dlya miscevih meshkanciv zapam yatalisya diyannyami sim yi Narishkinih yaki tisno rodichalisya iz Voroncovimi yaki pislya smerti Potomkina she bilshe utverdilisya v carskih uryadah Mayuchi vpliv politichnij i finansovij Narishkini pribrali veliku chastinu vlasnosti v Simeyizi na yakij tavrijskij gubernator Dmitro Vasilovich Narishkin oblashtuvav velikij mayetok iz sadom ta vinogradnikami Budinok palac Narishkina stav prikrasoyu Simeyizu v HIH stolitti jogo vidkriti galereyi v azijskih motivah stali klasichnim oglyadovim majdanchikom morskogo gorizontu Dmitro Narishkin ne chasto naviduvavsya do Simeyizu natomist v mayetku zhila jogo moloda druzhina Nataliya yaka distalasya jomu razom z simeyizkoyu zemleyu j zajmalasya gospodarstvom ta palacom V 1929 roci Narishkin pomer a Nataliya Narishkina prodovzhuvala voloditi mayetnostyami do seredini 30 h rokiv koli na nih ne poyavivsya pokupec Do suchasnikiv tak i ne dijshla budivlya palacu Narishkinih na jogo misci stoyit golovnij korpus sanatoriyu Simeyiz lishe park Narishkina ta Narishkinski kameni na milkovoddi vzdovzh berega nagaduyut pro rosijskih pershoprohodciv aristokratichnogo Krimu Pershi vlasniki simeyizkoyi zemli tak i ne rozgledili v nij znachnogo potencialu otrimavshi yiyi u spadok chi inshimi legkimi shlyahami voni chekali slushnogo momentu abi yih pozbutisya finansovo vigravshi Tomu koli na uzberezhzhi poyavilisya aristokratichni rodini ta pochavsya rozvitok infrastrukturi krayu poshta dorogi voda ta komunikaciyi bilshist z vlasnikiv pereproduvali zemlyu adzhe nihto ne vinoshuvav niyakih masshtabnih planiv shodo Simeyizu i ne mav namiru tut zhiti Yihni mayetki i palaci buli novomodnim viyannyam togo chasu dlya yihnogo statusu ta prestizhu i taki zadumi ovolodivali rosijskoyu elitoyu vse HIH stolittya Malcovi i Simeyiz Jmovirno sho same modni techiyi svitskogo zhittya navernuli vidomogo v Rosijskij imperiyi promislovcya ta zemlevlasnika v storonu pivdennogo Krimu i vkladannya kapitalu v ci zemli vvazhalisya dovoli perspektivnimi Tilki na vidminu vid bagatoh rosijskih burzhua Ivan Malcov volodiv pidpriyemnickim histom tomu j rozglediv znachni perspektivi Simeyizu i spryamovuvav svoyi zusillya na rozvitok Simeyizu Legenda Pro pershu poyavu Ivana Malcova v Simeyizi i podalshi naslidki suchasniki diznalisya z yih rodinnogo perekazu legendi A S Griboyedov pered vid yizdom do Persiyi tobto nezadovgo do svoyeyi tragichnoyi zagibeli poyihav do Krimu razom z sekund majorom I A Malcova Voni vidvidali Simeyiz okolici yakogo vrazili yih svoyeyu krasoyu Blizko skeli Diva virishili skupatisya Pid chas kupannya Ivan Yakimovich vtrativ obruchku Vin buv duzhe zasmuchenij i virishiv ne yihati do tih pir poki ne znajde dorogu dlya nogo rich Ale nastavav chas vid yizdu ta hiba znajdesh golku v sini I todi Griboyedova prijshla ideya z vtratoyu obruchki treba zmiritisya ale ot yaksho Malcov stane vlasnikom tiyeyi chastini berega de vono bulo zagubleno to naspravdi vona bude yak i ranishe nalezhati jomu Cya ideya pismennika bula prijnyata z vdyachnistyu i Malcov negajno pristupiv do yiyi zdijsnennya Ivan Akimovich Malcov i spravdi viddanij cholovik zustrivshi v 1905 roci na balu v Moskvi molodu druzhinu rosijskogo poeta Vasilya Pushkina dobivsya yiyi uvagi ta prihilnosti I cherez rik pislya yiyi rozluchennya odruzhivsya z Kapitolinoyu Mihajlivnoyu Visheslavcevoyu ta prozhiv z neyu v zlagodi 50 rokiv Uchast Oleksandra Griboyedova u zhitti Malcovih takozh bula viznachalnoyu adzhe same vin buduchi vplivovim predstavnikom Rosiyi v Persiyi stav prosuvati tovari Dyatkivskoyi sklo fabriki sho nalezhala Malcovim ta inshu metalurgijnu produkciyu Malcova do Aziyi Popri legendu isnuvala j insha bilsh praktichna obstavina Na pochatku HIH stolittya rosijskij knyaz Ivan Sergijovich Mesherskij pridbav sobi zemelnu dilyanku v Simeyizi jmovirno razom iz dobrim drugom ta kaluzhskim susidom Rostopchinim Opikuyuchis peredchasno osirotiloyu rodinoyu Malcovih knyaz mig zaproshuvati do svoyih krimskih volodin tomu Ivan Akimovich Malcov mav detalnu informaciyu pro Simeyiz Stavshi na nogi i mayuchi pidtrimku knyazya vin mig cilkom vpevneno rozvinuti ideyu vinogradarstva na krimskomu uzberezhzhi Pidtverdzhennyam uchasti knyazya staye toj fakt sho Malcovi vikupili majzhe vsi dilyanki a zemli knyazya voni ne zajmali zalishivshis susidami yak i v Kaluzkij guberniyi Tomu zupinka na vidpochinok v Simeyizi pid chas mandrivki z Griboyedovim bula ne vipadkovoyu Ivan Akimovich Malcov vlasnik Simeyizu Rodina Malcovih vidomi v Rosijskij imperiyi kupci yakim prisvoyili status dvoryan buli rushiyami ekonomiki ta suspilstva Pobachivshi perspektivi sklyanoyi ta metalurgijnoyi galuzej voni rozvivali yih skupovuyuchi zemli stali velikimi zemlevlasnikami Najuspishnishim z nih buv Ivan Akimovich Malcov yakij pidhopiv u batka torgovu i sklyanu manufakturi j rozvinuv yih po vsij Rosiyi ta za yiyi mezhami Same jomu spalo na dumku vklasti kapitali v perspektivnij zemelnij rinok pivdennij bereg Krimu Ce bula ne spontanna dumka podalshi roki ce pidtverdili adzhe Ivan Malcov skupovuvav shoraz to bilshu dilyanku na uzberezhzhi poruch Simeyizu dopoki ne kupiv majzhe vse Spershu vin pridbav u 1828 roci 30 desyatin zemli u Feodosiya Revelioti I na zemlyah v urochishah Kokos ta Aj Panda pochav oblashtovuvati svij mayetok V 1830 roci vin she dokupiv 4 desyatini 1428 kvadratnih sazhniv u Dmitra Narishkina i 127 desyatin 1484 kvadratnih sazhniv u Muslima Umera Oglu i ce dalo mozhlivist kaluzkomu bagatiyu rozvernuti cilij gospodarskij kompleks Simeyizki zemli yak viyavilosya cherez pivroku stali vazhlivim resursom dlya novogo komercijnogo proektu Malcova vinorobstvo os sho jogo zahopilo Terminovo bulo pobudovano zavod vidkritij v 1829 roci yakij stav pershim ta najpotuzhnishim v tih krayah V Simeyizi postali galereyi dlya vina suhi ta bez plisnyavi v yakih zberigalasya produkciya Malcovih ta yih koleg zavod i dosi diyuchij vhodit do sistemi vinorobnogo kombinatu Masandra Ivan Akimovich zaklav dovkola zavodu velicheznij vinogradnik na 85 000 loz V zbezvodnenij pojmi Simeyizu vin proklav sistemu vodozabezpechennya pidvivshi vodu svoyimi chavunnimi trubami azh z verhiv yiv gir A potim shorazu kuplyayuchi novi dilyanki vin prodovzhuvav naroshuvati svij vinogradnik a vino iz Simeyizu pochalo postupati do stolu do Moskvi ta Sankt Peterburga Ta ne lishe odnim vinogradarstvom perejmavsya Malcov Pobachivshi masshtabi budivelnih ta gospodarskih robit na uzberezhzhi vin vidkrivaye magazin zaliznih chavunnih virobiv skla ta inshih predmetiv dlya poselenciv pivdennogo berega Krimu najbilshij gospodarskij magazin togo chasu v Krimu do yakogo z yizhdzhalisya zi vsih usyud Krim togo v mayetku vin rozchistiv sadovo parkovu zonu sho zalishilasya vid poperednikiv i zavershiv budovu vlasnogo mayetku prodovzhuvav visadzhuvati fruktovi sadi ta olivkovi aleyi v krimskomu peredgir yi Shobi polegshiti robochi cikli Malcov nakazav proklasti kilka dorig ta slidkuvati za stanom golovnoyi magistrali Sevastopol Yalta takim chinom vin peretvorivsya na najbilshogo miscevogo latifundista z bilsh yak 600 desyatin krimskoyi zemli Rozvernuvshi svoye gospodarstvo Malcov prodovzhuvav shukati mozhlivosti do jogo zbilshennya a v 1836 roci provernuv najbilshu ugodu pridbavshi u Halila Eip Oglu 250 desyatin zemli Mayuchi pid bokom takogo velikogo zemlevlasnika miscevi zhiteli ne mali mozhlivostej z nim konkuruvati tomu do 1944 roku bilshist z nih prodali svoyi dribni zemelni payi Malcovu Okrim zemelnih sprav Ivana Akimovicha cikavili jogo zavodi ta komerciya yaki na seredinu HIH stolittya peretvorilisya u veliku kompaniyu znanu v Rosiyi ta za yiyi mezhami Odniyeyu zi skladovih usiyeyi vlasnosti Malcovih stalo pributkove gospodarstvo na takij riven vin viviv jogo v Simeyizi I vin ne zabuvav pro nogo do kincya svoyih dniv adzhe ostanni 50 desyatin zemli vin pridbav 29 bereznya 1853 roku v Oleksandri Potockoyi za kilka misyaciv do svoyeyi smerti uzhe buduchi hvorim na holeru Sergij Ivanovich Malcov vidkrivach kurortu Simeyiz Batkovim nastupnikom stav 43 richnij Sergij Ivanovich Malcov yakomu neobhidno bulo slidkuvati ta rozvivati 22 riznoprofilnih zavodi tisyachi gektariv zemlevolodin ta desyatki tisyach pracivnikiv Ce buv divna oderzhima lyudina Vin goduvavsya z robitnikami z odnogo kazana sam osobisto klav shpali rejki rubav i zvoziv lis dlya vlasnoyi vuzkokolijnoyi zaliznici sho tyaglasya cherez usyu jogo votchinu na dvisti chotiri versti U Malcova bula svoya telefonno telegrafna merezha svoyi shlyuzi yaki zrobili sudnoplavnoyu obmililu richku Bolva buli svoyi paperovi groshi svoyi paroplavi shkoli bogodilni i cerkvi Ta bula v ciyeyi asketichnoyi ta vimoglivoyi lyudini mriya yakoyu vin dorozhiv i do yakoyi vin prihilyavsya Simeyiz yihnye krimske rodinne gnizdo Rozvinuvshi vlasnu promislovu imperiyu Sergij Ivanovich pochav prikladati zusillya u pokrashenni simeyizkogo mayetku a zgodom pobachivshi jogo likuvalno turistichnu privablivist pochav rozvivati cej napryamok Zaklavshi velikij park vin zumiv ukripiti beregi stvoriv chimalo tinistih zon de vidpochivayuchi mogli shovatisya vid speki Koli zh carske vidomstvo vidmovilosya vid jogo vagoniv vin zumiv prilashtuvati yih suttyevo pereobladnavshi pid budinochki dlya vidpochivayuchih i rozmistiv yih v parku Z tih pir malcovski vagonchiki otrimali poshirennya po vsomu uzberezhzhi Krimu v nih u nevibaglivij obstanovci vidpochivayuchi serednij klas ta molod mogli prozhiti kilka dniv Take oblashtuvannya she bilshe privernulo uvagu do Simeyizu syudi priyizdili zi vsih kutochkiv krayini Brati Malcovi i Novij Simeyiz Brati Mikola ta Ivan Malcovi otrimavshi u spadok majzhe ves Simeyiz ne gorili bazhannyam gospodaryuvati tam i naviduvalisya lishe na vidpochinok Dlya cogo voni vibuduvali kozhen okremo dachi mayetki Na pochatku HH stolittya molodshij brat Mikola zahopivsya astronomiyeyu i virishiv oblashtuvati v sebe observatoriyu tomu vin uzhe dovshij chas pochav provoditi v Simeyizi Za nim dovelosya j Ivanovi pridivitisya do batkovoyi spadshini zgodom jomu spalo na dumku reorganizuvati batkivski vinogradniki ta kurort Mandruyuchi svitom brati bachili rizni formi kurortnogo servisu jmovirno ideya oblashtunku krimskoyi riv yeri zahopila yih oboh Tomu Ivan Malcov vidnajshov vidomogo v Krimu vijskovogo inzhenera Yakova Semenova shobi vin dopomig yim oblashtuvati batkivskij mayetok Spilnimi zusillyami yim vdalosya za kilka rokiv oblashtuvati vodogin dorogi kanalizaciyu ta provesti generalne rozplanuvannya ta podilili vse na zemelni payi V 1906 roci voni zasnuvali she j Tovaristvo vlasnikiv dach yake stalo keruvati robotami z blagoustroyu ta zabudovi kurortu Starannyami novih vlasnikiv dach vidomih arhitektoriv ta brativ Malcovih pochav formuvatisya aristokratichnij kurort Novij Simeyiz z chislennimi villami parkami ta pansionami Vprodovzh 9 ti rokiv brati Malcovi ta Tovaristvo vlasnikiv dach she spilno upravlyali mayetkom a potim povnistyu peredali vsi prava Tovaristvu Sami rozdilili sferi vplivu shidna chastina v yakij zhiv molodshij brat perejshla Mikoli Malcovu a zahidna na yakij bula villa Ivana perejshla Ivanovi Malcovu Bilsh energijnij Ivan sprodav majzhe usi payi svoyeyi chastini ta prodovzhuvav opikuvatisya samim kurortom Novi vlasniki simeyizkih zemelnih payiv zvodili dvoh trohpoverhovi osobnyaki i pansioni z riznomanitnistyu arhitekturnih stiliv riznomanittyam form same tak arhitektori Krasnov Sheketov Subotin Semenov vrazhali priyizhdzhih ta vidpochivayuchih Malcovi spriyali rozvitku selisha j vsiyeyi teritoriyi oblashtovuyuchi park zoni vidpochinku kupalni ta nalagodzhuvali zagalnu infrastrukturu apteki magazini poshtovo telegrafne viddilennya narodnij dim koncertni majdanchiki Rozkvit kurortu Rozkvitom kurortu vvazhayetsya period 1910 1916 rokiv pidtverdzhennyam tomu ye osobliva vidznaka na yevropejskomu konkursi Misto park postupivshis pershim miscem Nicci Novij Simeyiz viperediv kilka desyatkiv vidomih i bagatih mist Yevropi Visoke zhuri vrazilo poyednannya prirodnih osoblivostej riznomanittya sadovo parkovih kompozicij ta modernoyi arhitekturi Nevdovzi kurort Novij Simeyiz stav znanim na vsyu krayinu she b pak jogo bulo vneseno prestizhnoyu Britanskoyu akademiyeyu nauk do yedinij vid Rosiyi cilisnij kurortnij kompleks Syudi na ozdorovlennya priyizhdzhalo bilshe 12 tisyach vidviduvachiv shoroku sho v 10 raziv perevishuvalo kilkist samih zhiteliv ciyeyi okrugi Nacionalizaciya bilshovikami Pislya prihodu v 1921 roci bilshovikiv vsi dachi i pansionati buli nacionalizovani Nezakonno prisvoyivshi majno bagatiyiv komisari ne mogli nim usim upravlyati tomu ti budinki chi kvartiri de she zhili yihni vlasniki yaksho ne vtekli za kordon voni zaproponuvali vikupiti oskilki moloda radyanska vlada potrebuvala finansiv to takim chinom popovnyuvala kaznu Deyaki iz aristokratichnih simej sho ne vstigli viyihati v emigraciyu chi z yakihos inshih prichin tak i vchinili bo mayetki na materiku buli rozprodani a voni vsi j dali zhili v Krimu Komisaram bulo togo malo i pid riznimi privodami vigaduvali novi pobori tak v chasi NEPu v krimskih vlasnikiv vill i sadib majno viluchili i zaproponuvali jogo vzhe vinajmati motivuyuchi tim sho v Krayini Rad privatnogo nemaye nichogo a vse suspilne Dovelosya vlasnikam krimskogo majna pristati j na taki umovi oblashtovuyuchi svoyi villi pid uzhe radyanski pansionati j sanatoriyi abo zh tisnitisya v kilkoh kimnatah bo v inshih uzhe buli zaseleni rodichi komisariv Posilennya bilshovickoyi vladi kinec 20 h rokiv XX stolittya zakinchilosya ostatochnim vidborom vlasnosti todi zh vtrachayutsya slidi bilshosti kolishnih vlasnikiv vill v Krimu a bilshoviki upravlyali yih majnom na svij rozsud V chasi Drugoyi svitovoyi vijni bilshist vill Novogo Simeyizu ne postrazhdali Hronologiya vidnovlennya roboti kurortnih pansionativ pislya nacionalizaciyi 1921 rik sanatoriyi Primor ya ta korpusi sanatoriyu imeni Semashko do yakih demonstrativno privozili robitnikiv z Moskvi Leningrada i Donbasu a takozh partijnij aktiv 1922 rik sanatoriyi Delfin ta Selyam 1924 rik protituberkuloznij sanatorij Pioner kolishnij Aj Panda 1925 rik sanatorij Chervonij mayak 1930 rik velikij protituberkuloznij sanatorij im Lenina Bilshist likuvalnih zakladiv vidkrivalisya tilki u sezon zazvichaj z travnya po zhovten ale v deyakih dityachih zakladah organizuvali kruglorichnij pansion dlya cogo v nih vidkrili specialni shkoli de diti otrimuvali osvitu Suchasnist Z pochatkiv XXI stolittya koli ekonomichna i suspilna situaciya v Ukrayini stabilizuvalasya pochav vidnovlyuvatisya kurort v Simeyizi Zdebilshogo zavdyaki privatnij iniciativi pochali vidkrivatisya privatni pansionati nalagodzhuvavsya vidpovidnij kurortno turistichnij servis ta infrastruktura Poryad iz privatnim sektorom i pochali vidnovlyuvati robotu i derzhavni sanatorni zakladi Cherez obmezhenist u resursah zemli pochali proyavlyatisya negativni tendenciyi pidpilna privatizaciya zemelnih nadiliv ta istorichnih pam yatnikiv chinovnikami nibi zh to brali v orendu na 40 rokiv vikup nevelichkih klaptikiv zemli chi gospodarskih budivel cherez fiktivni firmi iz podalshim zahoplennyam uzhe samih istorichnih ob yektiv ta velikih plosh simeyizkoyi zemli navmisno dovodili do rujnuvannya istorichni budivli shobi potim viddati yih v bezoplatne koristuvannya Tozh poryad iz likuvalno cilyushimi osoblivostyami kurort Simeyiz staye suchasnim svitskim mistechkom na uzberezhzhi morya Pislya zahoplennya Rosiyeyu ukrayinskih zemel v 2014 roci rosijskij uryad zalishiv v diyi ukrayinski prirodoohoronni zakoni v aneksovanomu Krimu V toj zhe chas yak rosijski chinovniki pochali novij pererozpodil vlasnosti na kurorti InfrastrukturaTransport Kurortna zona Simeyizu znahoditsya v 22 24 kilometriv na zahid vid mista Yalti avtoshlyah N19 i za 105 kilometriv vid Simferopolya Golovnim transportom yakim mozhna dobratisya do Novogo Simeyizu ye marshrutni taksi avtobusi 26 Simeyiz avtostanciya Alupka avtostanciya Yalta avtovokzal 36 Kaciveli akvapark Simeyiz Simeyiz avtostanciya Alupka avtostanciya 42 Simeyiz avtostanciya Alupka rozplidnik Pivdennoberezhne shose Yalta 11 mikrorajon Yalta avtovokzal Takozh do kurortu mozhna dobratisya i na morskomu transporti Morski buhti tut gliboki i v misti isnuye kilka pristanej de zupinyayutsya chovni Rozvagi i vidpochinok Okrim zvichnih likuvalnih fitoprocedur v Simeyizi proponuyut i piznavalni ekskursijni turi Nasampered ce pishi progulyanki miscevimi pam yatkami prirodi gora Kishka abo Kush Kaya vizualno shozha na velicheznu kishku poroslu yalivcem Pomizh zarosli yalivcyu ta skelnih porid turisti vihodyat na verhnij hrebet i miluyutsya krayevidami buhti Blakitnoyi zatoki i Simeyizu a na uzberezhzhi turisti pidijmayutsya zvivistimi kam yanimi shodami na oglyadovij majdanchik skeli Diva ArhitekturaKurort Novij Simeyiz unikalnij arhitekturno landshaftnij proekt yakij stvorili zavdyaki peremishuvannyu riznih arhitekturnih stiliv vidomi rosijski arhitektori tomu i nazivali v narodi jogo muzeyem arhitekturi prosto neba p p zemelnogo payu Najmenuvannya villi Data pobudovi Koordinati Adresa Korotki dani foto 1 Dacha Semenova Divo 1910 rik 44 24 11 00 33 59 48 00 Velika Yalta smt Simeyiz vul Radyanska 76 2 1910 rik 44 24 18 00 34 0 40 20 Yalta smt Simeyiz vul Lugovskogo Morska 18 3 Villa Velikij Bogdan M M Bogdanova 1910 rik 44 24 11 50 33 59 52 15 Velika Yalta smt Simeyiz vul Radyanska 39 4 1910 rik 44 24 15 50 34 0 33 00 Velika Yalta smt Simeyiz vul Lugovskogo 6 sanatorij im M O Semashka korpus 3 5 1910 rik 44 24 21 00 34 0 38 00 Velika Yalta smt Simeyiz vul Lugovskogo 6 1910 rik 44 24 17 00 34 0 26 50 7 Villa Kseniya 1910 rik 44 24 14 00 34 0 5 00 Velika Yalta smt Simeyiz vul Radyanska 33 8 Villa Mriya 1910 rik 44 24 14 00 34 0 7 50 Velika Yalta smt Simeyiz vul Radyanska 33 9 1910 rik 44 24 13 50 34 0 28 00 Velika Yalta smt Simeyiz sanatoriyu im Semashko korpus 3 10 Dacha Nyukta 1910 rik 44 24 8 15 33 59 48 50 11 1910 rik 12 Dacha Sviyagina 1910 rik 44 24 8 00 33 59 54 00 13 1910 rik 14 Dacha E L Korob yinoyi Selyam 1910 rik 44 24 10 00 33 59 55 00 15 1910 rik 44 24 15 65 33 59 53 00 Yalta smt Simeyiz vul Radyanska 72 16 1910 rik 44 24 16 50 33 59 55 15 17 Villa Shleye 1910 rik 44 24 15 65 33 59 58 20 Velika Yalta smt Simeyiz vul Radyanska 33 18 Dacha Lansere Hrizolit 1910 rik 44 24 11 00 33 59 50 30 Vidomi personiRizni verstvi vidpochivalnikiv vidviduvali Novij Simeyiz za jogo bilsh yak stolitnyu istoriyu Ce buli j imperatori ta emiri vidomi uryadovci ta zemlevlasniki promislovci ta kupci komersanti naukovci ta inteligenciya i prosti robitniki ta yih diti osoblivo v radyanskij chas Odni zalishalisya tut nadovgo oblashtovuyuchi svoyi rodinni gnizda villi inshi naviduvalisya do rodichiv chi prosto pidlikovuvalis i v kozhnogo zakarbuvalas zgadka pro kurort Novij Simeyiz Zasnovniki kurortu Nezvazhayuchi na te sho zemlyami Novogo Simeyizu na pochatkah volodili vidomi carski favoriti uryadovci ta vijskovi Grigorij Potomkin Potocki Revelioti ta Narishkini pershim hto rozglediv potencial Simeyizu yak kurortu mozhna vvazhati Ivana Akimovicha Malcova a za nim usya jogo rodina 1774 1853 sin promislovcya i zemlevlasnika Akima Malcova z 1804 roku staye yedinim i povnopravnim vlasnikom vsih Malcivskih zavodiv 5 zavodiv u Volodimirskij guberniyi Gusivskij Nikulinskij Malinovskij Golovinskij Vekovskij i 5 zavodiv v Orlovskij guberniyi Radickij Dyatkivskij Starskij Zneberskij Shumovskij stavshi majzhe monopolistom virobnictva skla j krishtalyu Zapochatkuvav metalurgijne virobnictvo na Bryanshini 1810 1893 pislya smerti batka Ivana Yakimovicha stav najbilshim zemlevlasnikom povnovladnim gospodarem velicheznogo promislovogo rajonu v centralnij chastini Yevropejskoyi Rosiyi U 1854 roci Malcov vstupiv v kupeckij prosharok v pershu gildiyu U spadok jomu distalisya krishtaleva fabrika kilka sklyanih buryakocukrovih i metalozavodiv Za chas jogo pidpriyemnictva buli pridbani novi fabriki i zavodi organizovani novi virobnictva na yakih pracyuvalo do 100000 robitnikiv Brati ta ne mali batkovogo komercijnogo histu yih bilshe privablyuvalo svitske zhittya vijskovi chini ta slava Ta zavdyaki nim batkivskij zadum kurort Simeyiz buv zavershenij Iniciativa Ivana Malcova molodshogo stosuvalasya v peredachi simeyizkoyi zemli do yakoyi voni ohololi efektivnim gospodaryam shlyahom prodazhu pid vidpochinkovi villi dachi Revolyuciya zastala brativ znenacka voni vzyali aktivnu uchast u todishnih suspilnih zrushennyah Ivan zaginuv razom zi vsiyeyu sim yeyu a Mikola buv vimushenij podatisya v emigraciyu de j pomer samotnim 1906 organizovane bratami Malcovimi shobi efektivno vikoristati rozpajovanu simeyizku zemlyu yaka zalishilasya yim u spadok Do jogo skladu uvijshli arhitektor Chernov brati Semenovi arhitektor Mikola Krasnov yaki rozrobili generalnij plan zabudovi Simeyizu yakij v istoriyi arhitekturi Rosiyi vvazhayetsya odin z pershih kompleksnih planiv zabudovi Arhitektori ta budivnichi Reputaciyu aristokratichnogo kurortu miscevi zhiteli pidtrimuvali zavdyaki originalnosti svoyih budivel ta mayetkiv yaku yim stvoryuvali znani v Rosiyi majstri arhitektori sadivniki Filip F Elson arhitektor yakij v 20 h rokah HIH stolittya v stili oriyentalizm vibuduvav mayetok Potockih yakij voni uspadkuvali vid materi Sofiyi favoritki Grigoriya Potockogo Elson buv rodinnim arhitektorom Voroncovih yaki opikuvalisya molodoyu Olgoyu ta sproektuvav palac Potockogo v Livadiyi yakij piznishe vikupila sim ya imperatora Mikoli I ta piznishe she kilka sporud dlya rodini Potockih Mikola Krasnov imperatorskij arhitektor selyanskogo pohodzhennya pobuduvav veliku kilkist sadib palaciv dach i administrativnih budivel v Krimu Rosiyi ta Yugoslaviyi rosijskij inzhener pochesnij prezident Tovaristva blagoustroyu Novogo Simeyizu golovnij zabudovnik mistechka bez yakogo ne provodilosya zhodne budivnictvo kurortu Novij Simeyiz buduchi jogo proektantom ta opikunom mig i priklastisya do sporudzhennya bagatoh vill Petro Shekotov rosijskij arhitektor vprovadzhuvach stilyu moskovskij modern Vidoma jogo uchast u zvedenni p yatoh vill dach Simeyizu Vidomi vidpochivalniki Sered znanih osobistostej kurort oblyubuvali Oleksandr Pushkin I M Muravjov Apostol Lev Tolstoj Mihajlo Kocyubinskij Volodimir Mayakovskij Sergyeyev Censkij Novikov Priboj V Lugovskij ta inshi Oleksandr Pushkin v 1820 roci z rodinoyu Rayevskih mandruvav Krimom pro Simeyiz ne zgaduvav nichogo Oleksandr Griboyedov v 1825 roci mandruvav Krimom spinyavsya v Simeyizi spodobalasya kuhnya krayevidi ta istorichni miscya i skelya Diva Ivan Malcov v 1825 roci rosijskij promislovec ta zemlevlasnik suprovodzhuvav Griboyedova v Krimu kupavsya v mori zahopivsya krayevidami i miscevistyu yak naslidok pochav skupovuvati zemli ta oblashtuvav sobi tut mayetok Vasil Zhukovskij v 1837 roci poet u kompaniyi cesarevicha Oleksandra buv tut proyizdom zupinyavsya dlya malyuvannya ta vidpochinku Lev Tolstoj kilka raz buv v Simeyizi v 1885 roci navit meshkav u mayetku Malcovih ta ne znajshov spilnoyi movi z jogo vlasnikom vijskovij ministr chasiv Oleksandra II na pochatku caryuvannya Oleksandra III jogo vidpravili u vidstavku i prozhivav u svoyemu mayetku na mezhi Simeyizu j Alupki Mayetok zapoviv peredati pid vijskovij sanatorij dlya oficeriv i nizhnih chiniv Sergij Rahmaninov she z ditinstva naviduvavsya do Simeyizu na dachah svoyeyi ridni vpershe pochav skladati muzichni kompoziciyi Nenadovgo zupinyavsya v mayetku druzhini lito osin 1917 roku koli vidpravlyavsya v emigraciyu Zinayida Serebryakova z 1912 po 1917 rik chasto naviduvala dachi svoyih sester ta batkiv Lansere divoche yiyi prizvishe vidpochivala i malyuvala potim perebralasya v emigraciyu Volodimir Mayakovskij chasto popravlyav tut svoye zdolrov ya a v 1927 roci vistupav na poetichnomu vechori Illya Selvinskij poet konstruktivist chasto buvav v Simeyizi i opisuvav jogo v svoyih tvorah radyanskij poet trivalij chas naviduvavsya do Simeyizu na vidpochinok pro sho zgaduvav u svoyih virshah ta listuvanni Vasil Shulejkin v ditinstvi vidpochivav v Simeyizi v malcivskih vagonchikah a v 1929 roci organizuvav na zahid vid Simeyizu v selishi Kaciveli stvoriv unikalnij eksperimentalnij kompleks i do 1941 roku buv direktorom stanciyi Akademik AN SRSR geofizik i okeanograf Vasil Shulejkin trivalij chas zhiv v Simeyizi ta jogo okolicyah Ivan Puzanov vidomij zoolog ta vikladach yunachi roki proviv na dachi svoyeyi materi Chervonij mak potim she chasto naviduvavsya do Simeyizu navit pislya konfiskaciyi mayetku Chimalo doslidzhen ta rozshukiv rozpochinav z Simeyizu opisuvav jogo v svoyih robotah Andrij Tupolyev vidomij aviakonstruktor buvav u Simeyizi ta svyatkuvav tut svoye 75 richchya Mikola Amosov vidatnij hirurg praktikuvav u sanatoriyi Primorskij Oleksij Ganskij astro fizik spivrobitnik Pulkovskoyi observatoriyi spiznavsya v Simeyizi z Ivanom Malcovim molodshim yakij pobuduvav vlasnu observatoriyu U 1908 roci pribuv do Simeyizu mayuchi veliki naukovi plani i pristupiv do nalagodzhennya ustatkuvannya observatoriyi ale zaginuv kupayuchis v shtormovomu mori bilya gori Kishka Vasil Kuzmenko inzhener zaliznichnik yakij osiv v Simeyizi pobuduvavshi sobi villu ta vidav dvi knizhki yakimi i povidav svitu pro tvorennya kurortu Novij Simeyiz Mihajlo Kocyubinskij ukrayinskij pismennik gromadskij diyach zhiv i pracyuvav u Simeyizi u 1895 r Div takozhBukovel Kurortopolis Truskavec Francuzka Riv yera Zoloti piski Sonyachnij bereg Kosta Brava Italijska Riv yera Gajligendamm Muzej Mihajla Kocyubinskogo v SimeyiziPrimitki www 1sev tv Arhiv originalu za 22 12 2015 Procitovano 08 08 2015 ros Klimat tut subtropichnij seredzemnomorskogo tipu m yakij simeizrent com Procitovano 08 08 2015 ros www krymsegodnya ru Arhiv originalu za 8 lipnya 2015 Procitovano 08 08 2015 ros Selishe miskogo tipu Simeyiz Avtonomna Respublika Krim misto Yalta nedostupne posilannya z lipnya 2019 Simeyiz selishe miskogo tipu pidporyadkovane Yaltinskij miskij Radi Dani z Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi 1915 Krim 1783 1998 rr st 297 Gora Kishka v Simeyizi bula odnim z navigacijnih oriyentiriv togo chasu U yakij bi chastini Simeyizu vi ne znahodilisya ci pomitno znakovi skeli vidno dobre visota jogo kolivayetsya vid 10 metriv nad rivnem morya do 150 metriv villi na pidnizhzhi gori Najblizhcha dolina nazivayetsya Limeni sho v perekladi z greckoyi zatoka buhta V M Kuzmenko Narisi pivdennogo berega i girskoyi chastini Krimu Naris 2 Iz Simeiza v Aj Todor www krimoved crimea ua Procitovano 08 08 2015 ros Nayavnist derev yalivcyu derevopodibnogo spriyaye znachnomu zberezhennyu chistoti povitrya tut znahoditsya odin z najbilshih yalivcevih gayiv pivostrova tomu povitrya Simeyizu yavlyaye soboyu cilyushij koktejl jalita com Putivnik Po okolicyam Yalti Procitovano 08 08 2015 ros Kishka gora po pravu vvazhayetsya yedinim v SND misceprozhivannya fumani bezlich roslin cij miscevosti ye eksponatami Chervonoyi knigi www planetofhotels com Procitovano 08 08 2015 ros Roza vitriv napryamki povitryanih mas v Simeyizi pomisyachno www votpusk ru Procitovano 08 08 2015 ros simeizrent com Arhiv originalu za 17 chervnya 2015 Procitovano 08 08 2015 ros Richna suma opadiv u Simeyizi 660 mm tim chasom yak u Livadiyi 690 v Sochi 1500 a v Batumi 2400 mm Zaznachimo dlya porivnyannya sho v Simeyizi doshovih dniv v roci 61 u Yalti 79 a v Suhumi 125 www yalta com ua Procitovano 08 08 2015 ros Serednya temperatura v usi pori roku zavzhdi plyusova i stanovit vzimku 3 25 S vidpovidno navesni 9 3 S vlitku 17 93 S hocha serednya temperatura lipnya skladaye 24 4 S voseni 10 8 S simeiz biz Procitovano 08 08 2015 ros Period z najbilsh komfortnimi dlya vidpochinku ta ozdorovlennya pogodnimi umovami trivaye z kincya travnya po kinec veresnya U cej chas vidznachayetsya bilshe 20 dniv na misyac z najbilsh spriyatlivoyu pogodoyu temperatura i vologist povitrya shvidkist vitru i opadi hmarnist ta sonyachne syajvo znahodyatsya v optimalnomu dlya lyudini spivvidnoshenni zhurnalkrym rf Procitovano 08 08 2015 ros Temperatura morya na poverhni u spekotni litni misyaci pidnimayetsya do 23 tepla i vishe a v najholodnishu poru roku ne opuskayetsya nizhche 7 tepla Chorne more yak velicheznij teplovij rezervuar vgamovuye zimovij holod i litnyu speku v Krimu www yalta com ua Procitovano 08 08 2015 ros ukrainian su Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 11 08 2015 ros valiza com ua Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 11 08 2015 ros G Chupin Predystoriya i istoriya Kryma 2012 256 st ISBN 978 966 1553 22 3 Ale Krimu potribni buli robochi ruki i Potomkin zaohochuvav pomishikiv centralnij Rosiyi do pereselennya shedro nadilyav yih zemleyu shob voni yihali do Krimu zi svoyimi kripakami I lyudi yihali sim yami cilimi selami z Tambovskoyi Kurskoyi Orlovskoyi ta inshih oblastej Deyaki navit kripaki ne hotili pokidati svoyi ridni miscya ale yih nasilno vivozili Do 1857 yih bulo v Krimu vzhe 21144 lyudini krimoved library ru Procitovano 11 08 2015 ros Bogumil A K K istorii upravleniya Novorossiej knyazem G A Potemkinym Ekaterinoslav 1905 t I s 29 30 94 104 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka ros simeiz biz Arhiv originalu za 31 grudnya 2017 Procitovano 11 08 2015 ros Priblizno vse jshlo tak samo i v Krimu pislya jogo priyednannya do Rosiyi U nomu viyavilosya bagato nichijnoyi zemli Ce buli zemli yaki ranishe nalezhali tureckomu sultanu krimskim hanam beyam murzam yaki vtekli do Turechchini Najbilshim zemlevlasnikom stav sam knyaz Tavrijskij Georgij Potomkin 150193 tisyach desyatin za nim sliduvali V Popov carskij chinovnik i velmozha 51609 A Bezborodko predstavnik ukrayinskoyi znati kancler Rosijskoyi imperiyi 12208 desyatin graf Mordvinov Narishkin Reveliotti i bagato inshih www krimoved library ru Procitovano 11 08 2015 ros Pislya priyednannya Krimu do Rosiyi Simeyiz vhodiv v Simferopolskij povit Selo skladalosya z dvoh chastin mayetku vlasnika Starij Simeyiz i kazennogo tatarskogo sela de zhili derzhavni selyani www yalta com ua Procitovano 11 08 2015 ros Koli knyaz Tavrijskij pishov u krashij svit Sofiyi ne bulo pro sho shkoduvati Vid zv yazku z Grigoriyem Potomkinim yij distalisya grecke selishe Masandra mayetki v Simeyizi Mishori dacha bilya Simferopolya i palac u Peterburzi Sho zh spravedlivosti zaradi treba viznati sho nastilki rozkishni podarunki Sofiya otrimala ne tilki za krasivi ochi Prekrasna guriya vikonuvala dlya Rosiyi doruchennya delikatnogo politichnogo harakteru Odne z nih zvelo yiyi z polskim panom grafom Stanislavom Shensnim Potockim Za zadumom Katerini sharm charivnist Sofiyi povinno bulo shiliti grafa na bik Rosiyi i tim samim virishiti dolyu ruhu za nezalezhnist Polshi slovo odessa ua Procitovano 11 08 2015 ros Vikonuyuchi tayemni doruchennya Potomkina i Katerini II vona yizdila na sejm do Varshavi v 1788 roci i perekonala magnata i koronnogo getmana grafa Feliksa Stanislava Potockogo primknuti do Targovickoyi konfederaciyi pislya chogo posliduvalo povstannya Kostyushka i Potockij zalishiv batkivshinu homerandatlantis com Procitovano 11 08 2015 ros Svitlij knyaz Grigorij Potomkin stav odnim z pershih velikih vlasnikiv zemli v Simeyizi Jomu nalezhala chastina Limenska dolina Suchasna chastina selisha Simeyiz nalezhala komandiru Balaklavskogo Greckogo pihotnogo bataljonu F D Revelioti yakomu nalezhalo she ponad 16 tisyach gektar zemli simeiza net Procitovano 11 08 2015 ros grafinya Nataliya Fedorivna Rostopchina 1797 1866 odruzhena z tayemnim radnikom D V Narishkinim www necropol org Procitovano 11 08 2015 ros Vidatnim zhitelem Simeyizu buv D V Narishkin Buduchi Tavrijskim civilnim gubernatorom vin mozhlivo hotiv zhiti nedaleko vid kolegi M S Voroncova susiditi v Alupci Zemlya zh jomu distalasya vid druzhini N F Narishkinoyi simeiza net Procitovano 11 08 2015 ros Slidom za tim yak pid Yaltoyu bula pobudovana litnya rezidenciya carskoyi sim yi syudi na pivden spryamovuyutsya pridvorna znat vishi carski chinovniki pomishiki Pivdennij bereg Krimu peretvoryuyetsya na aristokratichnij kurort Buduyutsya goteli i privatni pansioni restorani gralni budinki i kupalni Do zabudovi uzberezhzhya zaluchayutsya vidatni arhitektori ta inzheneri Aristokrati vikoristovuyut svoyi volodinnya yak dachne misce kudi priyizhdzhayut na kupalnij i vinogradnij sezon z usim simejstvom guvernerami gostyami dvorovoyi chelyaddyu inodi navit z horom i muzikantami hotelrenesans com Procitovano 11 08 2015 ros U 1825 r Oleksandr I stav pershim z dinastiyi Romanovih vlasnikom osobistogo mayetku na Pivdennomu berezi Krimu Odnak jogo mriya pro samotnye zhittya v mayetku Oreanda ne zbulasya U listopadi togo zh roku imperator pomer v Taganrozi Vlasnikom Oreandi stav Mikola I Pid naglyadom grafa Mikoli Voroncova tut buli stvoreni plantaciyi najkrashih yevropejskih sortiv vinogradu i chudovij park Mikola I podaruvav Oreandu svoyij druzhini i virishiv pobuduvati tam dlya neyi rozkishnij palac crimea land info Procitovano 12 08 2015 ros She odin park v Simeyizi z yavivsya zavdyaki grafini O S Potockoyi navkolo mayetku yakoyi vin i buv rozbitij Sam osobnyak grafini ne zberigsya ale yaksho viriti opisami suchasnikiv to vin buv pobudovanij u shidnomu stili simeiza net Procitovano 12 08 2015 ros Vidatnim zhitelem Simeyizu buv D V Narishkin Buduchi Tavrijskim civilnim gubernatorom vin mozhlivo hotiv zhiti nedaleko vid kolegi M S Voroncova susiditi v Alupci Zemlya zh jomu distalasya vid druzhini N F Narishkinoyi simeiza net Procitovano 12 08 2015 ros ligosimeiz ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 08 2015 ros simeiza net Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 12 08 2015 ros U sim yi Malcovih zbereglasya taka legenda shodo zacikavlenosti Malcovimi Simeyizom nash sovremennik ru Procitovano 12 08 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros gus info ru Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 13 08 2015 ros ligosimeiz ru Arhiv originalu za 28 12 2015 Procitovano 13 08 2015 ros fisechko ru Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 12 08 2015 ros ligosimeiz ru Arhiv originalu za 28 12 2015 Procitovano 12 08 2015 ros krymology info Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 12 08 2015 ros Pervisnij mayetok zasnovanij nim v 1828 roci do kincya 40 h rokiv peretvorivsya na latifundiyu majzhe v 600 desyatin jalita com Procitovano 12 08 2015 ros fisechko ru Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 12 08 2015 ros Memuarist doslidnik Georgij Metelskij opisuvav Malcova www ruspred ru Procitovano 12 08 2015 ros simeiz biz Arhiv originalu za 31 grudnya 2017 Procitovano 12 08 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka ros Zbereglisya v Simeyizi budinki siniv Sergiya Ivanovicha Malcova Mikoli ta Ivana zasnovnikiv novogo kurortu v Krimu Ivan Sergijovich general vid infanteriyi oselivsya v zahidnij chastini mayetku a Mikola Sergijovich shtalmejster Dvoru Jogo Velichnosti u shidnij v starovinnomu Simeyizkomu parku Velika chastina mayetku Malcevih bula z samogo zasnuvannya nichim ne zajnyata i ne prinosila dohodu oskilki bula kam yanistoyu bezvodnoyu miscevistyu U 1900 roci u brativ z yavilasya ideya vikoristati svoyi zemli v komercijnih cilyah i stvoriti na nih dachne selishe yake na yihnyu dumku povinno davati horoshi dohodi krim biz ua Procitovano 13 08 2015 ros Dnem narodzhennya Simeyizu same yak kurortu slid vvazhati 1913 same todi vin stav znamenitij na vsyu Yevropu zavdyaki konkursu Misto park na yakomu posiv druge misce postupivshis pershim francuzkij Nicci i vidsunuvshi na tretye misce vsesvitno vidomij nimeckij kurort Baden Baden adonis crimea com ua Procitovano 08 08 2015 ros U 1913 roci Novij Simeyiz buv vnesenij u Vsesvitnyu arhitekturnu enciklopediyu yak odin z pershih vdalih prikladiv proektnoyi zabudovi kurortnoyi miscevosti Vidavala enciklopediyu Britanska akademiya nauk forum anastasia ru Procitovano 12 08 2015 ros adonis crimea com ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 12 08 2015 ros I I Puzanov zhiv u Krimu postijno do 1932 roku Za vsyu vikonanu naukovu i gromadsku robotu vin buv udostoyenij zvannya profesora bez zahistu disertaciyi Ale nezvazhayuchi na jogo zvannya i polozhennya v suspilstvi Nakazom 2 vid 20 grudnya 1920 RNK Krimu villa jogo bula nacionalizovana yak i vsi inshi na pivostrovi Potim vlasnikiv dach zmusili yih vikupiti pislya chogo vzyati v orendu i vreshti resht vidibrali povnistyu simeiza net Procitovano 13 08 2015 ros Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi Vilezhinskij brav uchast u stvorenni kurortu dobudovuvav i remontuvav mayetki stezhiv za dzherelami zsuvami vidnovlyuvav Simeyizku observatoriyu zrujnovanu pid chas zemletrusu 1927 Na vsi roboti buli dani pidtverdzhuyuchi dokumenti I tim ne mensh bidnyacki batrackih komitet porahuvav jogo ekspluatatorom i darmoyidom vidibravshi u nogo vse budinok odyag profspilkovu kartku yaka zabezpechuvala otrimannya prodovolchogo pajka pozbavili prava golosu Rik vin z druzhinoyu vidsidiv u masandrivskomu konctabori Koli Vaclav Eduardovich vijshov na svobodu jomu bulo 75 rokiv U nogo nichogo ne zalishilosya i jomu dovelosya oselitisya z druzhinoyu v budinku Memeta Resulya Vin vimagav povernennya majna ta prav ale bidnyacko batrackih komitet vimagav jogo viselennya Yak sklalasya jogo dolya nadali nevidomo Ale vse sho z nim stalosya tipovo dlya bagatoh vlasnikiv dach zalishilisya zhiti v Simeyizi pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi simeiza net Procitovano 12 08 2015 ros U sanatoriyah dlya hvorih ditej vidkriti specialni shkoli de voni mozhut otrimati osvitu crimea tour ru Procitovano 13 08 2015 ros vra4i proizvoly net Arhiv originalu za 19 kvitnya 2018 Procitovano 13 08 2015 ros I znovu chinovniki prodali oligarham te sho nalezhit narodu a najgolovnishe hvorim dityam Dityachij sanatorij Yunist rozirvanij na shmatki a na sanatornomu plyazhi uzhe kotedzh Lukojlu www youtube com Procitovano 13 08 2015 ros www sobytiya info Takozh na teritoriyi sanatoriyu dosi perebuvayut livi budinochki opechatani odrazu pislya tragediyi Yak zaznacheno u zviti Gosfinispekciyi za rezultatami perevirki budinochki nalezhat PP Specservis Budinochki buli vstanovleni za dogovorom pidpisanim kolishnim golovnim likarem Yunosti Slyusarenko v 2011 roci i nalichuyut 33 lizhko miscya http www sobytiya info news 13 34299 Takozh na teritoriyi sanatoriyu dosi perebuvayut livi budinochki opechatani odrazu pislya tragediyi Yak zaznacheno u zviti Gosfinispekciyi za rezultatami perevirki budinochki nalezhat PP Specservis Budinochki buli vstanovleni za dogovorom pidpisanim kolishnim golovnim likarem Yunosti Slyusarenko v 2011 roci i nalichuyut 33 lizhko miscya Procitovano 13 08 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka ros Miscevi zhiteli selisha Simeyiz u Krimu rozpovili podrobici obvalennya balkona spalnogo korpusu dityachogo sanatoriyu Yunist v rezultati yakogo zaginula desyatirichna divchinka 30 travnya 2013 roku korrespondent net Procitovano 13 08 2015 ros Kulturna spadshina Rosiyi Simeyiz ru wikivoyage org Procitovano 13 08 2015 ros alupkame info Arhiv originalu za 11 serpnya 2015 Procitovano 11 08 2015 ros www in crimea com ua Arhiv originalu za 05 03 2016 Procitovano 11 08 2015 ros 7continent crimea ua Arhiv originalu za 08 07 2015 Procitovano 08 08 2015 ros Na pochatku 20 stolittya Simeyiz nazivavsya muzeyem arhitekturi prosto neba Najkrashi arhitektori stvoryuvali proekti dlya dachnogo selisha novij Simeyiz voni tvorili v riznih stilyah ne shozhih odin na odnogo sho dodalo selishu kazkovij viglyad galinaloktushina com Procitovano 08 08 2015 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros ligosimeiz ru Arhiv originalu za 28 12 2015 Procitovano 11 08 2015 ros Lyudina yakij viperedila svij chas Sergij Malcov U XIX stolitti jogo nazivali rosijskim amerikancem bagato hto nim zahoplyuvavsya inshi vvazhali divnim i divakuvatim cholovikom delovoymir biz Procitovano 11 08 2015 ros www umpro ru index Arhiv originalu za 05 03 2018 Procitovano 11 08 2015 ros country alltravels com ua Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 11 08 2015 ros domobaza info Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Procitovano 12 08 2015 ros zhurnalkrym rf Arhiv originalu za 20 travnya 2016 Procitovano 12 08 2015 ros krym sarov info Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 13 08 2015 ros U 1906 roci z iniciativi Ya P Semenova bula stvorena Spilnota blagoustroyu selisha pochesnim chlenom yakogo vin buv Vsogo do 1913 roku za proektami chastina z nih u spivavtorstvi z N P Krasnovim Yakova Semenova buli pobudovani 18 z 38 dach Novogo Simeyizu pri comu navryad chi v selishi v cej period bulo zvedeno hoch odnu budivlyu do yakoyi ne mav bi vidnoshennya vijskovij inzhener Semenov Za svoyu robotu Yakiv Petrovich otrimav zvannya general majora archiportal crimea ru Procitovano 16 08 2015 ros Malenke mistechko Simeyiz ne obdilene uvagoyu lyudej vidomih znamenitih i prosto znatnih Oskilki yedina doroga prohodila kriz nogo to proyizhdzhali tut vsi znamenitosti yaki podorozhuvali po Pivdennomu berezi Krimu simeiz net Procitovano 08 08 2015 ros Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 2 veresnya 2015 Dzherela Pamyatniki kultury i istorii USSR Naukova dumka Kiev 1987 ros Vinogradov V E Romantizm v arhitekturnoj srede Yalty Yaltinskij Orient monogr V E Vinogradov Firma Salta LTD 2012 88 s 175 il ros M M Petrova Simeiz puteshestvie po starym dacham Putivnik Sonat 2006 176 st ISBN 966 8111 65 6 ros Grigorij Moskvich Putevoditel po Krymu Putivnik Redakciya Putevoditelej 1913 Ch 2 ros Kuzmenko V M Novyj Simeiz i ego okrestnosti na Yuzhnom beregu Kryma T vo skoropechatny A A Levinson 1913 77 stor ros G Chupin Predystoriya i istoriya Kryma Litera Nova 2012 256 st ISBN 978 966 1553 22 3 Posilannya Simeyiz Kraj starovinnih vill nedostupne posilannya z grudnya 2021 ros