Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лаврови́шня лікарська (Prunus laurocerasus L.) — вічнозелена рослина роду сливових із родини розових. Походить із регіонів, що межують із Чорним морем у південно-західній Азії та південно-східній Європі, від Албанії та Болгарії на схід через Туреччину до Кавказьких гір та північного Ірану.
| Лавровишня | |
|---|---|
 | |
| Листя та квітки лавровишні | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (Prunus) |
| Вид: | Лавровишня (P. laurocerasus) |
| Біноміальна назва | |
| Prunus laurocerasus L., 1753 | |
Загальні назви P. laurocerasus стосуються схожості листя та зовнішнього вигляду з лавром (Laurus nobilis). Як і лавр, лавровишня використовувалася для виготовлення лаврових вінків, але ці дві рослини не пов'язані між собою.
Опис
Вічнозелений кущ або дерево від малого до середнього розміру, що виростає до 5-15 метрів у висоту, рідко до 18 метрів, зі стовбуром до 60 см завтовшки. Листя темно-зелене, шкірясте, блискуче, (5–)10–25(–30) см завдовжки і 4–10 см завширшки, з дрібно зубчастим краєм. При подрібненні листя може мати запах мигдалю. Квіткові бруньки з'являються ранньою весною і розкриваються на початку літа в прямостоячих 7–15 см суцвіттях по 30–40 квіток, кожна квітка діаметром 1 см, із п'ятьма кремово-білими пелюстками і численними жовтуватими тичинками із солодким запахом. Плід — невелика вишня діаметром 1–2 см, чорніє при дозріванні на початку осені.
Плід їстівний, насіння отруйне, містить синильну кислоту. Росте головним чином в теплих і помірних регіонах Євразії та Америки.
Поширення
Лавровишня походить із південно-східної Європи до Ірану та Лівії, включаючи Сербію, Албанію, Болгарію, Румунію, Туреччину, Азербайджан, Грузію, Кавказький регіон, Таджикистан та Лівію.
Вид процвітає у місцях, бідних на поживні речовини, і є в основному морозостійким. За короткий час рослина може широко поширитися шляхом самосіву. Це особливо проблематично, оскільки рослина поширюється в підліску існуючих лісів і витісняє місцеву природну рослинність. У багатьох регіонах вид увійшов до списку інвазивних, наприклад у Північній Америці, Великій Британії та деяких інших країнах Європи.
Культивація
Лавровишня широко культивована декоративна рослина, що використовується для посадки в садах і парках у помірних регіонах по всьому світу. Її часто використовують для живоплотів, як просіюючу та як масову ландшафтну рослину. Більшість сортів є міцними чагарниками, що можуть впоратися зі складними умовами вирощування, включаючи затіненість та нестачу вологи, і які добре реагують на обрізку. Існує більше 40 сортів.
Отруйність
Листя та насіння можуть викликати сильний дискомфорт для людей при проковковтуванні. Вживання листя або кількох розжованих насінин може призвести до нудоти, блювоти, підвищеного серцебиття та судом; більше десяти розжованих насіння можуть призвести до смерті від зупинки серця або дихання.
У Туреччині м'якоть вишні використовується для варення або желе, оскільки сполуки ціанистого водню руйнуються під час варіння, а м'якоть менш токсична, ніж листя та насіння.
Насіння вишні, як і решта рослини, отруйне, містять ціаногенні глікозиди та амигдалін. Саме цей хімічний склад дає запах мигдалю при подрібненні листя.
Галерея
 Загальний вигляд дорослої рослини |  Листки |  Квітки |  Плоди |
Див. також
Примітки
- . npgsweb.ars-grin.gov. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- Mabberley, D. J. (2008-05). (англ.). Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- Royal Society for Nature Conservation, Keith (1999). Collins wildlife trust guide trees : a photographic guide to the trees of Britain and Europe. London: HarperCollins. ISBN . OCLC 41338335.
- . web.archive.org. 14 травня 2008. Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 22 грудня 2021.
- . ww2.bgbm.org. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- Alternativen zu unerwünschten und verbotenen exotischen Pflanzen: Ratgeber für Garten- und Hausbesitzer/innen. (https://www.baselland.ch/politik-und-behorden/direktionen/bau-und-umweltschutzdirektion/umweltschutz-energie/dokumente-sit/ftw-simplelayout-filelistingblock/alternativen-zg.pdf).
- Andreas Gigon: Ersatz-Pflanzenarten für die unerwünschten gebietsfremden Arten (invasive Neophyten) der Schwarzen und der Beobachtungsliste der Schweiz. (https://www.infoflora.ch/de/assets/content/documents/neophyten/neophyten_diverses/neophyten-ersatzarten.pdf).
- (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2013. Процитовано 22 грудня 2021.
- Huxley, Anthony; Griffiths, Mark; Royal Horticultural Society (1992). . London: Macmillan Press. ISBN . OCLC 25202760. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 22 грудня 2021.
- Brickell, Christopher; Royal Horticultural Society (2008). A-Z encyclopedia of garden plants (вид. [3rd ed.]). London: Dorling Kindersley in association with the Royal Horticultural Society. ISBN . OCLC 299238159.
- Reichl, Franz-Xaver (2009). Taschenatlas Toxikologie (вид. 3., aktualisierte Aufl). Stuttgart. с. 272—273. ISBN . OCLC 316310308.
- Vollbrecht, Gabriele (2009). Auf den Spuren der Wildfrüchte in Europa Bedeutung und Verwertung von der Vergangenheit bis in die Gegenwart. Alzenau. с. 270—271. ISBN . OCLC 312719988.
- . web.archive.org. 19 квітня 2007. Архів оригіналу за 19 квітня 2007. Процитовано 22 грудня 2021.
 | Це незавершена стаття про трояндові. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lavrovi shnya likarska Prunus laurocerasus L vichnozelena roslina rodu slivovih iz rodini rozovih Pohodit iz regioniv sho mezhuyut iz Chornim morem u pivdenno zahidnij Aziyi ta pivdenno shidnij Yevropi vid Albaniyi ta Bolgariyi na shid cherez Turechchinu do Kavkazkih gir ta pivnichnogo Iranu Lavrovishnya Listya ta kvitki lavrovishni Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Troyandovi Rosaceae Rid Sliva Prunus Vid Lavrovishnya P laurocerasus Binomialna nazva Prunus laurocerasus L 1753 Zagalni nazvi P laurocerasus stosuyutsya shozhosti listya ta zovnishnogo viglyadu z lavrom Laurus nobilis Yak i lavr lavrovishnya vikoristovuvalasya dlya vigotovlennya lavrovih vinkiv ale ci dvi roslini ne pov yazani mizh soboyu OpisVichnozelenij kush abo derevo vid malogo do serednogo rozmiru sho virostaye do 5 15 metriv u visotu ridko do 18 metriv zi stovburom do 60 sm zavtovshki Listya temno zelene shkiryaste bliskuche 5 10 25 30 sm zavdovzhki i 4 10 sm zavshirshki z dribno zubchastim krayem Pri podribnenni listya mozhe mati zapah migdalyu Kvitkovi brunki z yavlyayutsya rannoyu vesnoyu i rozkrivayutsya na pochatku lita v pryamostoyachih 7 15 sm sucvittyah po 30 40 kvitok kozhna kvitka diametrom 1 sm iz p yatma kremovo bilimi pelyustkami i chislennimi zhovtuvatimi tichinkami iz solodkim zapahom Plid nevelika vishnya diametrom 1 2 sm chorniye pri dozrivanni na pochatku oseni Plid yistivnij nasinnya otrujne mistit sinilnu kislotu Roste golovnim chinom v teplih i pomirnih regionah Yevraziyi ta Ameriki PoshirennyaLavrovishnya pohodit iz pivdenno shidnoyi Yevropi do Iranu ta Liviyi vklyuchayuchi Serbiyu Albaniyu Bolgariyu Rumuniyu Turechchinu Azerbajdzhan Gruziyu Kavkazkij region Tadzhikistan ta Liviyu Vid procvitaye u miscyah bidnih na pozhivni rechovini i ye v osnovnomu morozostijkim Za korotkij chas roslina mozhe shiroko poshiritisya shlyahom samosivu Ce osoblivo problematichno oskilki roslina poshiryuyetsya v pidlisku isnuyuchih lisiv i vitisnyaye miscevu prirodnu roslinnist U bagatoh regionah vid uvijshov do spisku invazivnih napriklad u Pivnichnij Americi Velikij Britaniyi ta deyakih inshih krayinah Yevropi KultivaciyaLavrovishnya shiroko kultivovana dekorativna roslina sho vikoristovuyetsya dlya posadki v sadah i parkah u pomirnih regionah po vsomu svitu Yiyi chasto vikoristovuyut dlya zhivoplotiv yak prosiyuyuchu ta yak masovu landshaftnu roslinu Bilshist sortiv ye micnimi chagarnikami sho mozhut vporatisya zi skladnimi umovami viroshuvannya vklyuchayuchi zatinenist ta nestachu vologi i yaki dobre reaguyut na obrizku Isnuye bilshe 40 sortiv OtrujnistListya ta nasinnya mozhut viklikati silnij diskomfort dlya lyudej pri prokovkovtuvanni Vzhivannya listya abo kilkoh rozzhovanih nasinin mozhe prizvesti do nudoti blyuvoti pidvishenogo sercebittya ta sudom bilshe desyati rozzhovanih nasinnya mozhut prizvesti do smerti vid zupinki sercya abo dihannya U Turechchini m yakot vishni vikoristovuyetsya dlya varennya abo zhele oskilki spoluki cianistogo vodnyu rujnuyutsya pid chas varinnya a m yakot mensh toksichna nizh listya ta nasinnya Nasinnya vishni yak i reshta roslini otrujne mistyat cianogenni glikozidi ta amigdalin Same cej himichnij sklad daye zapah migdalyu pri podribnenni listya GalereyaZagalnij viglyad dorosloyi roslini Listki Kvitki PlodiDiv takozhSpisok vidiv rodu slivaPrimitki npgsweb ars grin gov Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 Mabberley D J 2008 05 angl Cambridge University Press ISBN 978 0 521 82071 4 Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 Royal Society for Nature Conservation Keith 1999 Collins wildlife trust guide trees a photographic guide to the trees of Britain and Europe London HarperCollins ISBN 0 00 220013 9 OCLC 41338335 web archive org 14 travnya 2008 Arhiv originalu za 14 travnya 2008 Procitovano 22 grudnya 2021 ww2 bgbm org Arhiv originalu za 22 grudnya 2021 Procitovano 22 grudnya 2021 Alternativen zu unerwunschten und verbotenen exotischen Pflanzen Ratgeber fur Garten und Hausbesitzer innen https www baselland ch politik und behorden direktionen bau und umweltschutzdirektion umweltschutz energie dokumente sit ftw simplelayout filelistingblock alternativen zg pdf Andreas Gigon Ersatz Pflanzenarten fur die unerwunschten gebietsfremden Arten invasive Neophyten der Schwarzen und der Beobachtungsliste der Schweiz https www infoflora ch de assets content documents neophyten neophyten diverses neophyten ersatzarten pdf PDF web archive org Arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2013 Procitovano 22 grudnya 2021 Huxley Anthony Griffiths Mark Royal Horticultural Society 1992 London Macmillan Press ISBN 0 333 47494 5 OCLC 25202760 Arhiv originalu za 8 travnya 2022 Procitovano 22 grudnya 2021 Brickell Christopher Royal Horticultural Society 2008 A Z encyclopedia of garden plants vid 3rd ed London Dorling Kindersley in association with the Royal Horticultural Society ISBN 978 1 4053 3296 5 OCLC 299238159 Reichl Franz Xaver 2009 Taschenatlas Toxikologie vid 3 aktualisierte Aufl Stuttgart s 272 273 ISBN 978 3 13 108973 1 OCLC 316310308 Vollbrecht Gabriele 2009 Auf den Spuren der Wildfruchte in Europa Bedeutung und Verwertung von der Vergangenheit bis in die Gegenwart Alzenau s 270 271 ISBN 978 3 00 021129 4 OCLC 312719988 web archive org 19 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2007 Procitovano 22 grudnya 2021 Ce nezavershena stattya pro troyandovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi