Жо́вква — місто в Україні з населенням 13 тисяч мешканців у північній частині Львівського району, центр громади. Поселення засноване у 1368 році. Міські права отримало 1603 року. Відоме як місто ремісників. У XVII столітті Жовква була резиденцією короля Речі Посполитої Яна III Собеського. Наприкінці XVII — на початку XVIII століть славилася художня школа і школа різьблення по дереву.
Жовква | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Жовківський замок | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Львівська область | ||||||||
Район | Львівський район | ||||||||
Громада | Жовківська міська громада | ||||||||
Засноване | 1597 р. (с. Винники з XIV ст.) | ||||||||
Магдебурзьке право | 1603 | ||||||||
Статус міста | від 1603 р. (м. Жовква) року | ||||||||
Населення | ▲ 13 834 (01.01.2017) | ||||||||
- повне | ▲ 13 834 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 7.6 км² | ||||||||
Густота населення | 1793 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 80300 | ||||||||
Телефонний код | +380-3252 | ||||||||
Координати | 50°03′18″ пн. ш. 23°58′36″ сх. д. / 50.05500° пн. ш. 23.97667° сх. д.Координати: 50°03′18″ пн. ш. 23°58′36″ сх. д. / 50.05500° пн. ш. 23.97667° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 270 м | ||||||||
Водойма | р. Свиня | ||||||||
Назва мешканців | жо́вківець; жовківча́нин жо́вківка; жовківча́нка жо́вківці; жовківча́ни | ||||||||
Міста-побратими | Замостя Венгрув Цесіс | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Жовква | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 25 км | ||||||||
- залізницею | 32 км | ||||||||
- автошляхами | 24 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- автошляхами | 540 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 80300, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Жовква, пл. Вічева, 1 | ||||||||
Вебсторінка | Жовківська міська рада | ||||||||
Жовква у Вікісховищі
|
Етимологія
Можливо назва міста пов'язана з діалектним "жовква" («болотяна рослинність жовтого кольору», пор. жовклий, жовкнути), що походить від прасл. *žьltъ («жовтий»).
За іншою версією, місто назване на честь белзького воєводи Станіслава Жолкевського-молодшого.
Географія
Жовква розміщена за 25 кілометрів на північ від Львова, за 35 кілометрів від українсько-польського кордону, на роздоріжжі міжнародних автошляхів до Польщі, E372 (Львів — Рава-Руська — Варшава), та до країн Балтики, (Львів — Ковель — Берестя). Поряд з автотрасою проходить залізниця Львів — Рава-Руська — Варшава. Головна площа міста - площа Вічева.
Місто розміщене на межі природних областей: горбистого пасма Розточчя та дуже заболоченої в давнину рівнини Малого Полісся. Межа природних областей збігається з багатою геологічною, кліматичною, рослинною і тваринною межею в Європі, поруч з якою проходить Головний європейський вододіл.
Це також древня межа земель та князівств Червоної Руси — Галичини, Волині, Звенигородського і Белзького князівств. Біля підніжжя гори Гарай (365 м) — крутого уступу Розточчя, яка здіймається на 150 метрів над прилеглою рівниною, перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Зі сходу на захід проходив шлях на відтинку між містами Димошин (нині місто Кам'янка-Бузька) та Щекотин (околиці села Глинськ за 5 кілометрів від Жовкви), далі до Янова (тепер Івано-Франкове), Краківця, Кракова; з півдня на північ пролягав шлях зі столичного міста Галича (пізніше зі Львова) на Белз і Холм.
Рельєф, природа, природні копалини
Центральна (історична) частина міста лежить на підвищеній гряді, яка простягається із сходу на захід, західним краєм примикаючи до північно-східних уступів Розточчя. Біля підніжжя гори Гарай (150 м) гряду прорізає річка Свиня, утворюючи кілька вигинів. В долині річки в давнину існували великі стави (Сопошинський, Середній і Зволинський), які були осушені протягом XIX століття. Заболочені колись території по обидві сторони гряди також поступово осушили і на сьогодні вони повністю забудовані.
На південній околиці міста в районі цегельного заводу здійснюється розробка покладів глини в невеликих масштабах, яка використовується для виробництва керамічної цегли. В околицях міста виявили також напірні сірководневі води з температурою на поверхні 39 °C, які можуть використовуватися для бальнеологічних та термальних цілей.
У межах міста розташовані дві прироохоронні території: Під Гараєм (дендропарк) і Замковий парк XVII ст.
Демографія
Станом на 2003 р. в Жовкві проживало 13,3 тисяч мешканців.
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 97,50 % |
росіяни | 1,98 % |
інші/не вказали | 0,52 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,97 % |
російська | 1,82 % |
інші/не вказали | 0,21 % |
Історія
Місто Жовква було закладене у 1597 році на землях давньоруського поселення Винники, неподалік древнього міста Щекотів (Щекотин, тепер село Глинсько Жовківського району), яке згадувалося у Галицько-Волинському літописі у 1242 році.
Перша згадка в літописах про село Винники датується 1368 роком. Винники лежали на межі Звенигородського та Белзького князівств, через територію яких пролягли торгові шляхи з Галича та Львова на Белз, Холм. Розташування поселення на торговій дорозі сприяло його швидкому розвитку. Після розпаду Руського Королівства (Галицько-Волинського князівства) і захоплення його земель Польщею наприкінці XVI століття (1588 р.) Винники перейшли у власність гетьмана Станіслава Жолкевського, який згодом одержав королівський привілей Зиґмунта III Вази на будівництво нового міста та на право назвати нове місто Жовквою (1603 р.).
З наданням Жовкві 22 лютого 1603 р. грамотою короля Сигізмунда ІІІ Вази магдебурзького права пожвавилося економічне життя міста й околиць, швидше стали розвиватися ремесла й торгівля. Урядування в місті здійснював магістрат, який обирався за згодою власника міста.
Для будівництва міста Жовкви була вибрана вигідна в оборонному відношенні, вільна від житлової забудови підвищена платформа, де перетиналися важливі шляхи Червоної Русі. Припускають, що гетьман С. Жолкевський із дружиною хотіли бачити розпланування Жовкви за взірцем «Ідеальних міст» італійського архітектора П'єтро Катанео. Планування здійснив Павло Щасливий, який тоді зводив замок, а після нього костел св. Лаврентія. В першій половині XVII ст. Жовква перетворилася на укріплене місто-фортецю, оточене валами та ровами. Ринкову площу, розплановану перед замком, з північного та східного боків оточили житлові кам'яниці з відкритими галереями-підсінням. Припускають, що своєю красою Жовква має завдячувати дружині гетьмана Реґіні, котра дбала про місто, у той час коли чоловік перебував на королівській службі. Після Жолкевських місто належало родині Даниловичів, далі по матері Софії Теофілії — Янові ІІІ Собєському. В XIX столітті в Златополі у пана Владислава Ясенецького зберігався сімейний портрет Теофіли з синами Марком та Яном на молитві у костелі міста Жовква.
З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. У II пол. XVII — на початку XVIII ст. місто досконало розбудувалося, отримало низку нових кам'яних будівель, прекрасні садово-паркові ансамблі й досягло свого найвищого розвитку і багатства. У Жовкві діяли п'ять церков, чотири костели, синагога. Славилась високою художньою цінністю жовківська збірка живопису, графіки, різьблення, гобеленів, порцеляни, зброї. Прославили місто іконописці та різьбярі Жовківського мистецького осередку кінця XVII — початку XVIII століття.
Дослідник історії Жовкви вірменин Садок Баронч висунув версію про народження тут українського державного діяча і полководця, гетьмана Богдана Хмельницького. Під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького у Жовкві двічі побувало козацько-селянське військо. Під час Північної війни 1700—1721 років Жовківський замок з грудня 1706 року до квітня 1707 року став резиденцією російського царя Петра I.
До Жовкви у квітні 1707 року приїздив український гетьман Іван Мазепа. З Жовкви гетьман відправляв посланця до Саксонії заручитись підтримкою шведського короля Карла XII.
Кароль Юзеф Сапєга восени 1745 року пробував бути посередником в суперечці між гетьманом литовським Михайлом Казимиром Радзивіллом «Рибонькою» та сандомирським воєводою Яном Тарлом в їх суперечці через права на Жовкву.
У складі імперії Габсбургів
У Жовкві була велика друкарня, де друкувалася більшість служебних книжок для греко-католицької церкви.
1880 року у Галичині — провінції Австро-Угорської монархії, було утворено адміністративний повіт Жовква, що охоплював 74 громади. Піднесенню Жовкви сприяло прокладення через неї залізниці Львів — Белжець, адміністрація якої з 1889 року розмістилася у місті. Особливо сильного удару місту завдала Перша світова війна, під час якої місто переходило з рук в руки, у часі відступу росіян місто було спалене. Перед війною у Жовкві повністю базувався 15-й полк драгунів імені Ерцгерцога Йозефа (штаб і обидва дивізіони).
3 березня 1918 року в місті відбулося віче — «свято державності і миру» на підтримку дій уряду Української Народної Республіки, на якому були присутні близько 10000 осіб.
1 листопада 1918 року в повіті Жовква було встановлено владу незалежної Української держави — ЗУНР.
Українська РСР
25 вересня 1939 року з'єднання 2-го кавалерійського корпусу разом з 24-ю танковою бригадою вступили до Жовкви.
За радянських часів Жовква була перейменована (1951 р.) на Нестеров — на честь відомого російського авіатора часів Першої світової війни Петра Нестерова (перший у світі виконавець «мертвої петлі»), який загинув неподалік від міста в результаті першого у світі повітряного бою з застосуванням тарану.
Від 30 грудня 1962 року Нестеров разом з смт Добротвір стали містами обласного підпорядкування Львівської області..
У незалежній Україні
У 1992 році місту повернули стару назву. У 1994 році Жовкві надано статус Державного історико-архітектурного заповідника — у ньому 55 пам'яток світового, національного та регіонального значення.
У 2003 році до 400-ліття від надання місту магдебурзького права центральна частина Жовкви, зокрема центральна площа — Вічева, пережили масштабну реконструкцію, котра частково триває й досі.
9 червня 2017 року у Жовкві, відбулося відкриття пам'ятного знаку пожежним рятувальникам, що загинули 30 травня 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі: Андрію Вненкевичу, Юрію Рудому, Богдану Юнку.
22 грудня 2018 року громада УПЦ МП церкви святих Петра і Павла ухвалила рішення перейти до Православної церкви України.
Сфера послуг і торгівля
Харчі для мешканців міста продають в супермаркетах АТБ, Рукавичка, Наш Край. Мережа Сільпо не має фізичного магазину, а здійснює доставку харчів та господарчих товарів безпосередньо додому.
В Жовкві працюють понад 10 ресторанів та кавʼярень, декілька перукарень, близько десятка аптек. Базову електроніку продають у крамниці .
Задля поштової доставки діє відділення Укрпошти та в місті розташовані 2 відділення Нової Пошти і декілька поштоматів.
Послуги таксі перевезення мешканців надаються через додаток Убер.
Банківські послуги надаються у відділенні Ощадбанку.
Герб міста
- Сучасний герб: на золотому полі Іван Богослов, що тримає в правій руці золоту чашу, у лівій — чорну змію. Одяг синій, плащ червоний. Щит обрамлений декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями.
- Герб австрійського періоду має вигляд розділеного навпіл щита, на якому зображені половини гербів Собеських і Радзивіллів.
Архітектура
Жовква збудована за принципом «ідеальних міст» доби Ренесансу. До видатних історико-архітектурних ансамблів відноситься добудова історичної Ринкової площі (сучасна пл. Вічева) із замком 1594 р., костелом Св. Лаврентія XVII ст., Василіанський (XVII—XX ст.) і Домініканський (XVII—XVIII ст.) монастирі. Високу художню цінність мають зразки дерев'яного зодчества, збережена на території колишніх передмість та синагога в стилі Ренесанс. На невеликій території історичного центру, що з 1994 року має статус Державного історико-архітектурного заповідника, сьогодні знаходиться близько 55 пам'яток архітектури, у тому числі світового рівня. Деревʼяна церква Святої Трійці належить до переліку світової спадщини ЮНЕСКО.
У Жовкві працював видатний архітектор, скульптор доби бароко Андреас Шлютер (1662—1714 рр., як майстер меморіальної пластики). В костелі збереглися два надгробки роботи великого майстра, автора палаців та монументів у Берліні, Кенігсберзі: матері та брата Яна Собеського.
Найстарішою школою міста є Жовківська ЗОШ №1. Школа була заснована у 1896 році (тоді це була польська гімназія імені Адама Міцкевича). У міжвоєнний період тут викладав Іван Крип'якевич[]
-
- Оборонний мур та Глинська брама
- Церква Пресвятого Серця Христового
- Жовківська оборонна синагога відома у всьому світі
- Міський Народний дім
- Церква Святої Трійці в списку світової спадщини ЮНЕСКО
- Глинська брама
- Глинська брама
- районний центр дитячої та юнацької творчості
Міста-побратими
Відомі люди
Народилися
- Петро Білянський — український релігійний й освітній діяч.
- Волошко Степан — актор, оперний співак, педагог.
- Кіяновська Маріанна Ярославівна — українська поетеса, прозаїк, есеїстка, перекладачка, літературний критик та літературознавець
- Йов Кондзелевич — відомий іконописець, автор іконостаса із монастиря Скит Манявський (Богородчанський іконостас) 1698—1705 рр.
- Герш Лаутерпахт — юрист, один із авторів концепції прав людини як норми міжнародного права
- Любомир Романків — провідний науковець компанії IBM в галузі комп'ютерних технологій, співвинахідник (разом з Девідом Томпсоном) процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації.
- Юзеф Руффер (1878—1940) — польський поет-модерніст та художник.
- Цись Роман — композитор.
Проживали у місті
- Дімітріе Баріле - молдовський Митрополит і політичний діяч, учений, поет, і перекладач. Почав використовувати румунську мову (в кириличному варіанті) в церковній сфері. Помер у Жовкві
- Василь зі Львова — український мистець (художник, придворний короля Яна ІІІ Собеського).
- Калітовська Леся — призерка Олімпійських ігор у Пекіні 2008 р.
- Кантемір Юрій — український воєнний комендант Жовкви, сотник УГА.
- Михайло Король — український адвокат, доктор права, громадсько-політичний діяч, провідник місцевої української громади, голова «Руської Ради», ініціатор будови «Народного Дому» в Жовкві.
- Костевич Володимир Євгенович — український футболіст.
- Василь Петранович — відомий іконописець, автор (на думку Володимира Овсійчука; разом з учнями в 1744—1749 роках) іконостасу церкви святого Миколая в Бучачi.
- Іван Руткович — відомий іконописець, автор так званого Скварявського іконостаса 1697-99 рр.
- Ян ІІІ Собеський — король Речі Посполитої.
- отець Яким Фещак — капелан УГА, редактор журналу УГКЦ «Місіонар», перебував під час І-ї світ. війни
Військовики
- Греділь Володимир Ярославович (1977—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Турчин Володимир Богданович (1990—2017) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни,
- Слука Петро Богданович – військовик, загинув .
- Процайло Василь Васильович (1970-2022) — начальник відділу контролю за переміщенням товарів Львівської митниці — військовий 24-ї ОМБр. Був командиром мотопіхотного взводу з позивним – «Митник». Захищаючи Попасну Луганської області, отримав важке поранення.
- Бішко Михайло Степанович (14.02.1971-09.12.2022) загинув 9 грудня у селі Загризове Харківської області
- Дудар Віктор Васильович (20.12.1977-02.03.2022)
- Кунтий Мар'ян Васильович (10.04.1991-28.03.2022)
- Михалюк Ярослав Миронович (03.04.1969-31.03.2023)
- Паршин Андрій Анатолійович (10.10.1977-22.04.2022)
- Станько Андрій Богданович (29.02.1988-03.04.2022)
- Ткаченко Олександр Сергійович (20.08.1998-19.03.2022)
- Смолій Богдан Володимирович (06.06.1982-27.04.2023)
- Паламарчук Олександр (07.10.1977-23.05.2023)
- Ілащук Сергій Олександрович (03.09.1986-26.06.2022)
Парламентські посли від Жовкви
- отець Ковальський Тит — священик УГКЦ, посол Галицького Сейму (2 рази обирався від I курії Жовківського округу).
Великі панорами міста
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / відп. ред. В. Г. Скляренко. — К. : ВЦ «Академія», 2014. — 544 с. — . — С. 343—344
- . web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Zofia Zielińska Sapieha Karol Józef h. Lis (zm. 1768) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994.— T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 30. (пол.)
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 23. — .
- Лев Шанківський. Стрий і Стрийщина у визвольній війні 1918—1920 рр. // Незалежний український культурологічний часопис «Ї». — 2012. — Вип. № 70.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 24 березня 2019.
- У Жовкві відкрився супермаркет (ФОТО). Четверта студія. 4 жовтня 2021. Процитовано 13 березня 2022.
- . shop.silpo.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- Крип’якевич, Р. І. (2016). . Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. № 28. с. 545—548. ISSN 2223-1196. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Василь зі Львова // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 1. — С. 215
- Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ, 2010. — С. 68. — .
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 109—110; 139.
Джерела
- Головко В. В. Жовква [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 163. — .
- Кубай М. В. Жовква [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Шубарт Павло. Захоплююче знайомство з Жовквою // Чорноморські новини. — 5 січня 2013. — № 1—2.
Посилання
- Комунальне підприємство Жовківської міської ради «Туристичний інформаційний центр» [ 17 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Державний історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві [ 4 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Проект «VIRTUAL ZHOVKVA» [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.] (zhovkva.info)
- Жовква — ідеальне місто [ 5 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Замки і храми України: Жовква [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Жовква.com.ua [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Жовква.net [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- '
- Укріплення Жовкви [ 2 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Фотографії Жовкви [ 21 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Фотографії Жовкви на b17 [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Минає 90 років із дня загибелі Петра Нестерова
- Замок Жовкви, фото і опис [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Żółkiew // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 817. (пол.). — S. 817—822. (пол.)
- Колишній домініканський костел Вознесіння Пресвятої Діви Марії у Жовкві на фільмі з дрона (2018) [ 11 червня 2021 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zho vkva misto v Ukrayini z naselennyam 13 tisyach meshkanciv u pivnichnij chastini Lvivskogo rajonu centr gromadi Poselennya zasnovane u 1368 roci Miski prava otrimalo 1603 roku Vidome yak misto remisnikiv U XVII stolitti Zhovkva bula rezidenciyeyu korolya Rechi Pospolitoyi Yana III Sobeskogo Naprikinci XVII na pochatku XVIII stolit slavilasya hudozhnya shkola i shkola rizblennya po derevu Zhovkva Gerb Zhovkvi Prapor Zhovkvi Zhovkivskij zamok Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Zhovkivska miska gromada Zasnovane 1597 r s Vinniki z XIV st Magdeburzke pravo 1603 Status mista vid 1603 r m Zhovkva roku Naselennya 13 834 01 01 2017 povne 13 834 01 01 2017 Plosha 7 6 km Gustota naselennya 1793 osib km Poshtovi indeksi 80300 Telefonnij kod 380 3252 Koordinati 50 03 18 pn sh 23 58 36 sh d 50 05500 pn sh 23 97667 sh d 50 05500 23 97667 Koordinati 50 03 18 pn sh 23 58 36 sh d 50 05500 pn sh 23 97667 sh d 50 05500 23 97667 Visota nad rivnem morya 270 m Vodojma r Svinya Nazva meshkanciv zho vkivec zhovkivcha nin zho vkivka zhovkivcha nka zho vkivci zhovkivcha ni Mista pobratimi Zamostya Vengruv Cesis Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhovkva Do obl resp centru fizichna 25 km zalizniceyu 32 km avtoshlyahami 24 km Do Kiyeva avtoshlyahami 540 km Miska vlada Adresa 80300 Lvivska obl Zhovkivskij r n m Zhovkva pl Vicheva 1 Vebstorinka Zhovkivska miska rada Zhovkva u Vikishovishi Mapa Zhovkva ZhovkvaEtimologiyaMozhlivo nazva mista pov yazana z dialektnim zhovkva bolotyana roslinnist zhovtogo koloru por zhovklij zhovknuti sho pohodit vid prasl zlt zhovtij Za inshoyu versiyeyu misto nazvane na chest belzkogo voyevodi Stanislava Zholkevskogo molodshogo GeografiyaZhovkva rozmishena za 25 kilometriv na pivnich vid Lvova za 35 kilometriv vid ukrayinsko polskogo kordonu na rozdorizhzhi mizhnarodnih avtoshlyahiv do Polshi E372 Lviv Rava Ruska Varshava ta do krayin Baltiki Lviv Kovel Berestya Poryad z avtotrasoyu prohodit zaliznicya Lviv Rava Ruska Varshava Golovna plosha mista plosha Vicheva Misto rozmishene na mezhi prirodnih oblastej gorbistogo pasma Roztochchya ta duzhe zabolochenoyi v davninu rivnini Malogo Polissya Mezha prirodnih oblastej zbigayetsya z bagatoyu geologichnoyu klimatichnoyu roslinnoyu i tvarinnoyu mezheyu v Yevropi poruch z yakoyu prohodit Golovnij yevropejskij vododil Karel Auer Zhovkva Rinkova plosha do 1858 r Ce takozh drevnya mezha zemel ta knyazivstv Chervonoyi Rusi Galichini Volini Zvenigorodskogo i Belzkogo knyazivstv Bilya pidnizhzhya gori Garaj 365 m krutogo ustupu Roztochchya yaka zdijmayetsya na 150 metriv nad prilegloyu rivninoyu peretinalisya vazhlivi shlyahi Chervonoyi Rusi Zi shodu na zahid prohodiv shlyah na vidtinku mizh mistami Dimoshin nini misto Kam yanka Buzka ta Shekotin okolici sela Glinsk za 5 kilometriv vid Zhovkvi dali do Yanova teper Ivano Frankove Krakivcya Krakova z pivdnya na pivnich prolyagav shlyah zi stolichnogo mista Galicha piznishe zi Lvova na Belz i Holm Akvarel Kronbaha Krayevid Zhovkvi u XVIII st Relyef priroda prirodni kopalini Centralna istorichna chastina mista lezhit na pidvishenij gryadi yaka prostyagayetsya iz shodu na zahid zahidnim krayem primikayuchi do pivnichno shidnih ustupiv Roztochchya Bilya pidnizhzhya gori Garaj 150 m gryadu prorizaye richka Svinya utvoryuyuchi kilka viginiv V dolini richki v davninu isnuvali veliki stavi Soposhinskij Serednij i Zvolinskij yaki buli osusheni protyagom XIX stolittya Zabolocheni kolis teritoriyi po obidvi storoni gryadi takozh postupovo osushili i na sogodni voni povnistyu zabudovani Na pivdennij okolici mista v rajoni cegelnogo zavodu zdijsnyuyetsya rozrobka pokladiv glini v nevelikih masshtabah yaka vikoristovuyetsya dlya virobnictva keramichnoyi cegli V okolicyah mista viyavili takozh napirni sirkovodnevi vodi z temperaturoyu na poverhni 39 C yaki mozhut vikoristovuvatisya dlya balneologichnih ta termalnih cilej U mezhah mista roztashovani dvi priroohoronni teritoriyi Pid Garayem dendropark i Zamkovij park XVII st DemografiyaStanom na 2003 r v Zhovkvi prozhivalo 13 3 tisyach meshkanciv Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 97 50 rosiyani 1 98 inshi ne vkazali 0 52 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 97 rosijska 1 82 inshi ne vkazali 0 21 IstoriyaMisto Zhovkva bulo zakladene u 1597 roci na zemlyah davnoruskogo poselennya Vinniki nepodalik drevnogo mista Shekotiv Shekotin teper selo Glinsko Zhovkivskogo rajonu yake zgaduvalosya u Galicko Volinskomu litopisi u 1242 roci Persha zgadka v litopisah pro selo Vinniki datuyetsya 1368 rokom Vinniki lezhali na mezhi Zvenigorodskogo ta Belzkogo knyazivstv cherez teritoriyu yakih prolyagli torgovi shlyahi z Galicha ta Lvova na Belz Holm Roztashuvannya poselennya na torgovij dorozi spriyalo jogo shvidkomu rozvitku Pislya rozpadu Ruskogo Korolivstva Galicko Volinskogo knyazivstva i zahoplennya jogo zemel Polsheyu naprikinci XVI stolittya 1588 r Vinniki perejshli u vlasnist getmana Stanislava Zholkevskogo yakij zgodom oderzhav korolivskij privilej Zigmunta III Vazi na budivnictvo novogo mista ta na pravo nazvati nove misto Zhovkvoyu 1603 r Z nadannyam Zhovkvi 22 lyutogo 1603 r gramotoyu korolya Sigizmunda III Vazi magdeburzkogo prava pozhvavilosya ekonomichne zhittya mista j okolic shvidshe stali rozvivatisya remesla j torgivlya Uryaduvannya v misti zdijsnyuvav magistrat yakij obiravsya za zgodoyu vlasnika mista Teofila Sobeska Danilovich iz sinami na molitvi u Zhovkvi Dlya budivnictva mista Zhovkvi bula vibrana vigidna v oboronnomu vidnoshenni vilna vid zhitlovoyi zabudovi pidvishena platforma de peretinalisya vazhlivi shlyahi Chervonoyi Rusi Pripuskayut sho getman S Zholkevskij iz druzhinoyu hotili bachiti rozplanuvannya Zhovkvi za vzircem Idealnih mist italijskogo arhitektora P yetro Kataneo Planuvannya zdijsniv Pavlo Shaslivij yakij todi zvodiv zamok a pislya nogo kostel sv Lavrentiya V pershij polovini XVII st Zhovkva peretvorilasya na ukriplene misto fortecyu otochene valami ta rovami Rinkovu ploshu rozplanovanu pered zamkom z pivnichnogo ta shidnogo bokiv otochili zhitlovi kam yanici z vidkritimi galereyami pidsinnyam Pripuskayut sho svoyeyu krasoyu Zhovkva maye zavdyachuvati druzhini getmana Regini kotra dbala pro misto u toj chas koli cholovik perebuvav na korolivskij sluzhbi Pislya Zholkevskih misto nalezhalo rodini Danilovichiv dali po materi Sofiyi Teofiliyi Yanovi III Sobyeskomu V XIX stolitti v Zlatopoli u pana Vladislava Yaseneckogo zberigavsya simejnij portret Teofili z sinami Markom ta Yanom na molitvi u kosteli mista Zhovkva Z 1678 roku Zhovkivskij zamok stav korolivskoyu rezidenciyeyu Yana III Sobeskogo U II pol XVII na pochatku XVIII st misto doskonalo rozbuduvalosya otrimalo nizku novih kam yanih budivel prekrasni sadovo parkovi ansambli j dosyaglo svogo najvishogo rozvitku i bagatstva U Zhovkvi diyali p yat cerkov chotiri kosteli sinagoga Slavilas visokoyu hudozhnoyu cinnistyu zhovkivska zbirka zhivopisu grafiki rizblennya gobeleniv porcelyani zbroyi Proslavili misto ikonopisci ta rizbyari Zhovkivskogo misteckogo oseredku kincya XVII pochatku XVIII stolittya Doslidnik istoriyi Zhovkvi virmenin Sadok Baronch visunuv versiyu pro narodzhennya tut ukrayinskogo derzhavnogo diyacha i polkovodcya getmana Bogdana Hmelnickogo Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo u Zhovkvi dvichi pobuvalo kozacko selyanske vijsko Pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rokiv Zhovkivskij zamok z grudnya 1706 roku do kvitnya 1707 roku stav rezidenciyeyu rosijskogo carya Petra I Do Zhovkvi u kvitni 1707 roku priyizdiv ukrayinskij getman Ivan Mazepa Z Zhovkvi getman vidpravlyav poslancya do Saksoniyi zaruchitis pidtrimkoyu shvedskogo korolya Karla XII Karol Yuzef Sapyega voseni 1745 roku probuvav buti poserednikom v superechci mizh getmanom litovskim Mihajlom Kazimirom Radzivillom Ribonkoyu ta sandomirskim voyevodoyu Yanom Tarlom v yih superechci cherez prava na Zhovkvu U skladi imperiyi Gabsburgiv U Zhovkvi bula velika drukarnya de drukuvalasya bilshist sluzhebnih knizhok dlya greko katolickoyi cerkvi 1880 roku u Galichini provinciyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi bulo utvoreno administrativnij povit Zhovkva sho ohoplyuvav 74 gromadi Pidnesennyu Zhovkvi spriyalo prokladennya cherez neyi zaliznici Lviv Belzhec administraciya yakoyi z 1889 roku rozmistilasya u misti Osoblivo silnogo udaru mistu zavdala Persha svitova vijna pid chas yakoyi misto perehodilo z ruk v ruki u chasi vidstupu rosiyan misto bulo spalene Pered vijnoyu u Zhovkvi povnistyu bazuvavsya 15 j polk draguniv imeni Ercgercoga Jozefa shtab i obidva divizioni Dokladnishe 15 j polk draguniv Avstro Ugorshina 3 bereznya 1918 roku v misti vidbulosya viche svyato derzhavnosti i miru na pidtrimku dij uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na yakomu buli prisutni blizko 10000 osib Zahidnoukrayinska Narodna Respublika 1 listopada 1918 roku v poviti Zhovkva bulo vstanovleno vladu nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi ZUNR Ukrayinska RSR 25 veresnya 1939 roku z yednannya 2 go kavalerijskogo korpusu razom z 24 yu tankovoyu brigadoyu vstupili do Zhovkvi Za radyanskih chasiv Zhovkva bula perejmenovana 1951 r na Nesterov na chest vidomogo rosijskogo aviatora chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Petra Nesterova pershij u sviti vikonavec mertvoyi petli yakij zaginuv nepodalik vid mista v rezultati pershogo u sviti povitryanogo boyu z zastosuvannyam taranu Vid 30 grudnya 1962 roku Nesterov razom z smt Dobrotvir stali mistami oblasnogo pidporyadkuvannya Lvivskoyi oblasti U nezalezhnij Ukrayini U 1992 roci mistu povernuli staru nazvu U 1994 roci Zhovkvi nadano status Derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika u nomu 55 pam yatok svitovogo nacionalnogo ta regionalnogo znachennya U 2003 roci do 400 littya vid nadannya mistu magdeburzkogo prava centralna chastina Zhovkvi zokrema centralna plosha Vicheva perezhili masshtabnu rekonstrukciyu kotra chastkovo trivaye j dosi 9 chervnya 2017 roku u Zhovkvi vidbulosya vidkrittya pam yatnogo znaku pozhezhnim ryatuvalnikam sho zaginuli 30 travnya 2016 roku na Gribovickomu smittyezvalishi Andriyu Vnenkevichu Yuriyu Rudomu Bogdanu Yunku 22 grudnya 2018 roku gromada UPC MP cerkvi svyatih Petra i Pavla uhvalila rishennya perejti do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Sfera poslug i torgivlyaHarchi dlya meshkanciv mista prodayut v supermarketah ATB Rukavichka Nash Kraj Merezha Silpo ne maye fizichnogo magazinu a zdijsnyuye dostavku harchiv ta gospodarchih tovariv bezposeredno dodomu V Zhovkvi pracyuyut ponad 10 restoraniv ta kavʼyaren dekilka perukaren blizko desyatka aptek Bazovu elektroniku prodayut u kramnici Zadlya poshtovoyi dostavki diye viddilennya Ukrposhti ta v misti roztashovani 2 viddilennya Novoyi Poshti i dekilka poshtomativ Poslugi taksi perevezennya meshkanciv nadayutsya cherez dodatok Uber Bankivski poslugi nadayutsya u viddilenni Oshadbanku Gerb mistaGerb Zhovkvi avstrijskogo periodu Suchasnij gerb na zolotomu poli Ivan Bogoslov sho trimaye v pravij ruci zolotu chashu u livij chornu zmiyu Odyag sinij plash chervonij Shit obramlenij dekorativnim kartushem i uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu z troma zubcyami Gerb avstrijskogo periodu maye viglyad rozdilenogo navpil shita na yakomu zobrazheni polovini gerbiv Sobeskih i Radzivilliv ArhitekturaDokladnishe Arhitekturni pam yatki Zhovkvi Zhovkva zbudovana za principom idealnih mist dobi Renesansu Do vidatnih istoriko arhitekturnih ansambliv vidnositsya dobudova istorichnoyi Rinkovoyi ploshi suchasna pl Vicheva iz zamkom 1594 r kostelom Sv Lavrentiya XVII st Vasilianskij XVII XX st i Dominikanskij XVII XVIII st monastiri Visoku hudozhnyu cinnist mayut zrazki derev yanogo zodchestva zberezhena na teritoriyi kolishnih peredmist ta sinagoga v stili Renesans Na nevelikij teritoriyi istorichnogo centru sho z 1994 roku maye status Derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika sogodni znahoditsya blizko 55 pam yatok arhitekturi u tomu chisli svitovogo rivnya Derevʼyana cerkva Svyatoyi Trijci nalezhit do pereliku svitovoyi spadshini YuNESKO U Zhovkvi pracyuvav vidatnij arhitektor skulptor dobi baroko Andreas Shlyuter 1662 1714 rr yak majster memorialnoyi plastiki V kosteli zbereglisya dva nadgrobki roboti velikogo majstra avtora palaciv ta monumentiv u Berlini Kenigsberzi materi ta brata Yana Sobeskogo Najstarishoyu shkoloyu mista ye Zhovkivska ZOSh 1 Shkola bula zasnovana u 1896 roci todi ce bula polska gimnaziya imeni Adama Mickevicha U mizhvoyennij period tut vikladav Ivan Krip yakevich dzherelo Kostel Svyatogo Lavrentiya Oboronnij mur ta Glinska brama Cerkva Presvyatogo Sercya Hristovogo Zhovkivska oboronna sinagoga vidoma u vsomu sviti Miskij Narodnij dim Cerkva Svyatoyi Trijci v spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Glinska brama Glinska brama rajonnij centr dityachoyi ta yunackoyi tvorchostiMista pobratimiCeshanuv Polsha Zamostya Polsha Grubeshiv Polsha Pyaski Polsha Melgev Polsha Krasnistav Polsha Gorinec Zdruj Polsha Lyubachiv Polsha Lyudvin Polsha Chortkiv UkrayinaVidomi lyudiArhangel Gavriyil Narodilisya Petro Bilyanskij ukrayinskij religijnij j osvitnij diyach Voloshko Stepan aktor opernij spivak pedagog Kiyanovska Marianna Yaroslavivna ukrayinska poetesa prozayik eseyistka perekladachka literaturnij kritik ta literaturoznavec Jov Kondzelevich vidomij ikonopisec avtor ikonostasa iz monastirya Skit Manyavskij Bogorodchanskij ikonostas 1698 1705 rr Gersh Lauterpaht yurist odin iz avtoriv koncepciyi prav lyudini yak normi mizhnarodnogo prava Lyubomir Romankiv providnij naukovec kompaniyi IBM v galuzi komp yuternih tehnologij spivvinahidnik razom z Devidom Tompsonom procesiv stvorennya tonkoplivkovih induktivnih i magnitorezistivnih mikrogolovok dlya zapisu informaciyi Yuzef Ruffer 1878 1940 polskij poet modernist ta hudozhnik Cis Roman kompozitor Prozhivali u misti Dimitrie Barile moldovskij Mitropolit i politichnij diyach uchenij poet i perekladach Pochav vikoristovuvati rumunsku movu v kirilichnomu varianti v cerkovnij sferi Pomer u Zhovkvi Vasil zi Lvova ukrayinskij mistec hudozhnik pridvornij korolya Yana III Sobeskogo Kalitovska Lesya prizerka Olimpijskih igor u Pekini 2008 r Kantemir Yurij ukrayinskij voyennij komendant Zhovkvi sotnik UGA Mihajlo Korol ukrayinskij advokat doktor prava gromadsko politichnij diyach providnik miscevoyi ukrayinskoyi gromadi golova Ruskoyi Radi iniciator budovi Narodnogo Domu v Zhovkvi Kostevich Volodimir Yevgenovich ukrayinskij futbolist Vasil Petranovich vidomij ikonopisec avtor na dumku Volodimira Ovsijchuka razom z uchnyami v 1744 1749 rokah ikonostasu cerkvi svyatogo Mikolaya v Buchachi Ivan Rutkovich vidomij ikonopisec avtor tak zvanogo Skvaryavskogo ikonostasa 1697 99 rr Yan III Sobeskij korol Rechi Pospolitoyi otec Yakim Feshak kapelan UGA redaktor zhurnalu UGKC Misionar perebuvav pid chas I yi svit vijni Vijskoviki Gredil Volodimir Yaroslavovich 1977 2022 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci Turchin Volodimir Bogdanovich 1990 2017 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sluka Petro Bogdanovich vijskovik zaginuv Procajlo Vasil Vasilovich 1970 2022 nachalnik viddilu kontrolyu za peremishennyam tovariv Lvivskoyi mitnici vijskovij 24 yi OMBr Buv komandirom motopihotnogo vzvodu z pozivnim Mitnik Zahishayuchi Popasnu Luganskoyi oblasti otrimav vazhke poranennya Bishko Mihajlo Stepanovich 14 02 1971 09 12 2022 zaginuv 9 grudnya u seli Zagrizove Harkivskoyi oblasti Dudar Viktor Vasilovich 20 12 1977 02 03 2022 Kuntij Mar yan Vasilovich 10 04 1991 28 03 2022 Mihalyuk Yaroslav Mironovich 03 04 1969 31 03 2023 Parshin Andrij Anatolijovich 10 10 1977 22 04 2022 Stanko Andrij Bogdanovich 29 02 1988 03 04 2022 Tkachenko Oleksandr Sergijovich 20 08 1998 19 03 2022 Smolij Bogdan Volodimirovich 06 06 1982 27 04 2023 Palamarchuk Oleksandr 07 10 1977 23 05 2023 Ilashuk Sergij Oleksandrovich 03 09 1986 26 06 2022 Parlamentski posli vid Zhovkvi otec Kovalskij Tit svyashenik UGKC posol Galickogo Sejmu 2 razi obiravsya vid I kuriyi Zhovkivskogo okrugu Veliki panorami mistaVelika panorama centru mista Velika panorama Zhovkivskogo zamkuPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Luchik V V Etimologichnij slovnik toponimiv Ukrayini vidp red V G Sklyarenko K VC Akademiya 2014 544 s ISBN 978 966 580 454 3 S 343 344 web archive org 22 sichnya 2021 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 lyutogo 2022 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Zofia Zielinska Sapieha Karol Jozef h Lis zm 1768 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polskia Akademja Nauk 1994 T XXXV 1 zeszyt 144 S 30 pol Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 23 ISBN 5 7707 7867 9 Lev Shankivskij Strij i Strijshina u vizvolnij vijni 1918 1920 rr Nezalezhnij ukrayinskij kulturologichnij chasopis Yi 2012 Vip 70 Arhiv originalu za 1 chervnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2018 Arhiv originalu za 10 listopada 2016 Procitovano 10 listopada 2016 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 5 listopada 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 24 bereznya 2019 U Zhovkvi vidkrivsya supermarket FOTO Chetverta studiya 4 zhovtnya 2021 Procitovano 13 bereznya 2022 shop silpo ua ukr Arhiv originalu za 3 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 Krip yakevich R I 2016 Ukrayina kulturna spadshina nacionalna svidomist derzhavnist 28 s 545 548 ISSN 2223 1196 Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Vasil zi Lvova Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 1 S 215 Stankevich M Buchach ta okolici Lviv SKIM 2010 S 68 ISBN 966 95709 0 4 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2022 Procitovano 20 travnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 109 110 139 DzherelaGolovko V V Zhovkva 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 163 ISBN 966 00 0610 1 Kubaj M V Zhovkva 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Shubart Pavlo Zahoplyuyuche znajomstvo z Zhovkvoyu Chornomorski novini 5 sichnya 2013 1 2 PosilannyaPortal Galichina Portal Ukrayina Komunalne pidpriyemstvo Zhovkivskoyi miskoyi radi Turistichnij informacijnij centr 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u m Zhovkvi 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Proekt VIRTUAL ZHOVKVA 11 chervnya 2021 u Wayback Machine zhovkva info Zhovkva idealne misto 5 sichnya 2022 u Wayback Machine Zamki i hrami Ukrayini Zhovkva 25 listopada 2020 u Wayback Machine Zhovkva com ua 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine Zhovkva net 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukriplennya Zhovkvi 2 veresnya 2006 u Wayback Machine Fotografiyi Zhovkvi 21 listopada 2020 u Wayback Machine Fotografiyi Zhovkvi na b17 26 lyutogo 2015 u Wayback Machine Minaye 90 rokiv iz dnya zagibeli Petra Nesterova Zamok Zhovkvi foto i opis 24 travnya 2011 u Wayback Machine Zolkiew Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 817 pol S 817 822 pol Kolishnij dominikanskij kostel Voznesinnya Presvyatoyi Divi Mariyi u Zhovkvi na filmi z drona 2018 11 chervnya 2021 u Wayback Machine