Цефотаксим

Цефотакси́м — антибіотик з групи цефалоспоринів III покоління для парентерального введення з широким спектром дії. Цефотаксим уперше синтезований у 1976 році в лабораторії німецької компанії , яка розпочала його випуск під торговельною маркою «Клафоран».

Цефотаксим
Систематизована назва за IUPAC
(6R,7R,Z)-3-(acetoxymethyl)-7-(2-(2-aminothiazol-4-yl)- 2-(methoxyimino)acetamido)-8-oxo-5-thia-1-azabicyclo[4.2.0] oct-2-ene-2-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код	J01DD01
PubChem	5479527
CAS	63527-52-6
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C16H17N5O7S2
Мол. маса	455,47 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	90-100%
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	1-1,5 год.
Екскреція	Нирки (~90%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	ЦЕФОТАКСИМ-ДАРНИЦЯ, ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»,Україна UA/6338/01/02 20.04.2012-20/04/2017 ЦЕФАНТРАЛ, «Люпін Лімітед»,Індія UA/0522/01/03 29.04.2014-29/04/2019 ЛОРАКСИМ, «Ексір Фармасьютикал Компані»,Іран UA/8164/01/02 07.06.2013-07.06.2018

Фармакологічні властивості

Цефотаксим — антибіотик широкого спектра антимікробної дії. Діє бактерицидно; пригнічуючи синтез клітинної стінки бактерій, як і інші β-лактамні антибіотики. Препарат активний як до грампозитивних бактерій — (стафілококів, як продукуючих, так і непродукуючих ; стрептококів; Corynebacterium diphtheriae; ; так і до грамнегативних: Haemophilus spp., Bordetella pertussis, spp., сальмонели, єрсінії, Enterobacter spp., клебсієли, Escherichia coli, ., Proteus spp., нейсерії, шигели, Acinetobacter; а також фузобактерії, , , пептострептококи. Гірше, чим цефалоспорини I і II поколінь, впливає на грампозитивні коки. Препарат неактивний до туберкульозної палички, лістерій, Enterococcus spp., Pseudomonas aeruginosa та інші представники роду Pseudomonas, , а також до більшості штамів Clostridium difficile. Оскільки цефотаксим у меншому ступені зв'язується з білками плазми крові, ніж цефтріаксон, тому він є безпечнішим при застосуванні у новонароджених, оскільки при його застосуванні спостерігається менший ризик гіпербілірубінемії новонароджених.

Фармакодинаміка

Після одноразового внутрішньовенного введення препарату в дозі 0,5—1 г максимальна концентрація в крові досягається протягом 5 хвилин, при внутрішньом'язовому введенні — 30 хвилин. Високі концентрації препарату виявляються в міокарді, кістках, жовчевому міхурі, шкірі, м'яких тканинах, а також у рідинах організму(спинномозковій, перикардіальній, плевральній, перитонеальній, синовіальній). Цефотаксим проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. В крові препарат на 30—50 % зв'язується з білками плазми. Біодоступність антибіотика становить 90 % при внутрішньом'язовому введенні і 100 % — при внутрішньовенному введенні. Цефотаксим метаболізується у печінці з утворенням активного метаболіту (дезацетилцефотаксим) і 2-х неактивних метаболітів. Період напіввиведення цефотаксиму при внутрішньовенному введенні становить 1 годину і 1—1,5 години при внутрішньом'язовому введенні. Період напіввиведення дезацетилцефотаксиму більший, ніж цефотаксиму. Препарат виводиться нирками, частково (25—36 %) — у незміненому вигляді, а також у вигляді активних та неактивних метаболітів. Частково екскретується з жовчю і в грудне молоко. При хронічній нирковій недостатності і в осіб літнього віку період напіввиведення збільшується вдвічі, а в недоношених дітей (маса тіла менше 1,5 кг) може зростати до 4,6 години. У дітей з масою тіла більше 1,5 кг період напіввиведення становить 3,4 години.

Показання до застосування

Цефотаксим застосовують при бактеріальних інфекціях, що спричинюють чутливі до нього збудники, а саме:

• інфекціях нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії, плеврити, абсцес легень);
• інфекціях сечовивідних шляхів (у тому числі гонорея і хламідіоз);
• інфекціях ЛОР-органів (ангіни, отити);
• ендокардиті;
• сепсисі;
• деяких інфекційних хворобах — бактеріальному менінгіті; хворобі Лайма; септичному перебігу сальмонельозу;
• інфікованих ранах та опіках;
• інфекціях шкіри, кісток та суглобів;
• інтраабдомінальних тазових інфекціях; а також для профілактики післяопераційних інфекцій.

Побічна дія

При застосуванні цефотаксиму можуть спостерігатись наступні побічні ефекти:

• Алергічні реакції — рідко (менше 5 %) кропив'янка, гарячка, свербіж шкіри, дуже рідко (0,0001-0,1 %) бронхоспазм, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
• З боку нервової системи — рідко головний біль і запаморочення, дуже рідко (при введенні препарату в дуже високих дозах або при нирковій недостатності) судоми, оборотна енцефалопатія.
• З боку травної системи — часто (1—10 %) нудота, блювання, метеоризм, біль у животі, дисбіоз, діарея або запор, порушення функції печінки, стоматит, глосит, кандидоз ротової порожнини, псевдомембранозний коліт (частіше у перші тижні лікування).
• З боку сечовидільної системи рідко (частіше при сумісному застосуванні з аміноглікозидами) порушення функції нирок, оліґурія, інтерстиціальний нефрит.
• З боку серцево-судинної системи — дуже рідко при швидкому введенні в центральну вену можливий розвиток потенційно загрозливої життю аритмії.
• Зміни в лабораторних аналізах — часто (1—10 %) підвищення активності амінотрансфераз і лужної фосфатази, гіпербілірубінемія, рідко лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, явища гіпокоагуляції, збільшення рівня сечовини і креатиніну в крові, гіперкальціємія, позитивна реакція Кумбса; у поодиноких випадках спостерігалась гемолітична анемія.
• Місцеві реакції — при внутрішньом'язовому введенні відмічається болючість, спостерігають інфільтрат в місці введення; при внутрішньовенному введенні спостерігають болючість по ходу вени і флебіти.

Протипоказання

Протипоказанням до введення цефотаксиму є підвищена чутливість до β-лактамних антибіотиків, тяжка хронічна ниркова недостатність, неспецифічний виразковий коліт (у тому числі в анамнезі), діти до 2,5 років (для внутрішном'язового способу введення), внутрішньосерцеві блокади без встановленого водія ритму. З обережністю застосовують препарат при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

Цефотаксим випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,25; 0,5; 1,0 та 2,0 г.

Цікавий факт

Застосування цефотаксиму розпочалось на початку 80-х років ХХ століття у Німеччині. Уже за рік, у 1982 році в Аргентині, були виявлені штами бактерій Klebsiella pneumoniae, які мали здатність інактивувати цефотаксим, та були нечутливі до препарату.

Примітки

1. Державний реєстр лікарських засобів України
2. Walker, S. R. (2012). Trends and Changes in Drug Research and Development (англ.). Springer Science & Business Media. с. 109. ISBN .
3. Справочник, 1993, с. 126.
4. Справочник, 1993, с. 325.
5. Архів . Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
6. Цефалоспорины: спектр активности, направления клинического применения. . Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
7. Березняков, 2004, с. 52.
8. Березняков, 2004, с. 45.
9. " ЦЕФОТАКСИМ САНДОЗ^®. Описание препарата в справочнике Видаль.^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
10. " "Цефотаксим в Справочнике Машковского">Цефотаксим.^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
11. β-лактамазы расшиенного спектра — быстро растущая и плохо осознаваемая угроза (рос.)

Література

• Березняков И.Г. Инфекции и антибиотики. — Харків : Константа, 2004. — С. 35-61. — 1000 прим. — .
• Николаева Н.Б. и др. Лекарственные средства зарубежных фирм в России: Справочник. — Москва : «Астрафармсервис», 1993. — 720 с. — ISBN 5-89892-014-05. (рос.)

Посилання

• Цефотаксим на сайті mozdocs.kiev.ua
• ЦЕФОТАКСИМУ НАТРІЄВА СІЛЬ ^{[недоступне посилання]}
• Цефалоспорини // ФЕ
• (рос.)
• Цефотаксим на сайті rlsnet.ru(рос.)^{[недоступне посилання]}