Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хронологія вулканізму на Землі набір даних список великих вулканічних вивержень приблизно принаймні 6 ї і вище величини

Хронологія вулканізму на Землі

Хронологія вулканізму на Землі

Хронологія вулканізму на Землі — набір даних (список) великих вулканічних вивержень приблизно принаймні 6-ї і вище величини (індексу) за шкалою вулканічної активності (експлозивності, VEI) або еквівалентного викиду діоксиду сірки (SO2) протягом четвертинного періоду (від 2,58 млн років тому до теперішнього часу). Також тут перераховані й інші значні виверження вулканів.

imageВиверження Новарупта 1912 рокуЄллоустоун (640 000 років до н.е.)Єллоустоун (2,1 млн. років до н.е.)Виверження Санта-Марії 1902 рокуВиверження Кілотоа 1280 рокуВиверження Вайнапутіна 1600 рокуВиверження Пуєуе-Кордон-Каулле 2011—2012 роківВиверження Еяф'ятлайокютль 2010 рокуВиверження Лакі 1783 рокуВиверження Бардарбунґа 1477 рокуВиверження Везувію 79 рокуВиверження Колумбо 1650 рокуВиверження Санторині 1627 року до н.е.Теорія катастрофічного виверження Тоба 69-77 тис. років томуКурильські островиВиверження Пекту 946 рокуКальдера КікайВиверження Пінатубо 1991 рокуЛонг-Айленд (Папуа Нова Гвінея)Виверження Тамбора 1815 рокуВиверження Кракатау 1883 рокуВиверження Мерапі 2010 рокуВиверження Біллі Мітчелл 1580 рокуВиверження Таупо 230 рокуВиверження Таупо 22 500 років до н.е.Виверження Таупо 252 000 років до н.е.Озеро Крейтер (5677 рік до н.е.)
Клікабельна мапа зображень, відомих вулканічних вивержень. Видимий об'єм кожної бульбашки лінійно пропорційний (об'єму викинутої тефри), позначеної кольором за часом виверження (див. легенду внизу зображення мапи). Рожеві лінії позначають конвергентні межі (лінії зіткнення літосферних плит), сині лінії позначають дивергентні межі (лінії розходження літосферних плит), а жовті плями позначають гарячі точки.

Деякі виверження призводили до охолодження глобального клімату Землі, спричиняючи вулканічну зиму, залежно від кількості викинутого діоксиду сірки та масштабу виверження. До сучасної епохи голоцену оцінки вивержень були менш точними, через обмежену доступність даних, частково через те, що пізніші виверження знищили докази попередніх. Перераховано лише деякі виверження до неогенового періоду (від 23 до 2,58 млн років тому). Також наведено дані про відомі великі виверження після періоду палеогену (від 66 до 23 млн років тому), особливо ті, що стосуються гарячої точки Єллоустоун, кальдери Санторіні та вулканічної зони Таупо.

Активні вулкани, такі як Стромболі, Етна та Кілауеа, не відображаються в цьому списку, але деякі вулкани в задуговій западині, які створили кальдери, в статті згадується. Деякі небезпечні вулкани в «населених районах» наведені багато разів: Санторіні, гаряча точка Єллоустоун. Також часто наведена вулканічна дуга Бісмарка, о. Нова Британія (Папуа Нова Гвінея), і вулканічна зона Таупо, (Нова Зеландія).

На додаток до подій, перерахованих нижче, є багато прикладів вивержень у голоцені на півострові Камчатка, які описані в додатковій таблиці [en].

Великі четвертинні виверження

Епоха голоцену починається 11 700 років до нашої ери (10 000 14 C років тому).

1000—2000 роки нашої ери

Огляд нашої ери

Це підведений підсумок 27 великих вивержень за останні 2000 років з VEI ≥6, що означає в середньому близько 1,3 вивержень на століття. Підрахунок не включає помітні VEI 5 виверження вулканів Сент-Геленс і Везувій. Виверження з невизначеними датами, обсягами тефри та посиланнями також не включені.

№ Кальдера/
Назва виверження 		Вулканічна дуга/ пояс, субрегіон або гаряча точка VEI Дата Відомі/ ймовірні наслідки
1 Пінатубо Лусон, вулканічна дуга 6 1991, 15 червня Глобальна температура впала на 0,4 °C
2 [en] Алеутський хребет 6 1912, 6 червня
3 Санта-Марія Вулканічна дуга Центральної Америки 6 1902, 24 жовтня
4 Кракатау Зондська дуга 6 1883, 26–27 серп. Щонайменше 30 тисяч загиблих
5 Тамбора Малі Зондські острови 7 1815, 10 квітня Рік без літа (1816)
6 Південно-західна частина Тихого океану 6 1808, грудень Збільшення сульфатів в кернах льоду
7 Вулканічна дуга Бісмарка 6 1660
8 Вайнапутіна Анди, Анд. вулканічний пояс 6 1600, Feb 19 Голод у Московському Царстві 1601-1603
9 Біллі Мітчелл Бугенвіль & Соломонові Острови 6 1580
10 Бардарбунґа Ісландія 6 1477
11 невідомо 6-7 1458 Можливо, більший за вплив Тамбора
12 невідомо 6-7 1452–53 2-й імпульс Малого льодовикового періоду?
13 Кілотоа Анди, Андійський вулканічний пояс 6 1280
14 Сегара-Анак (Ринджані) Ломбок, Малі Зондські острови 7 1257 1257, виверження Самалас, 1-й імпульс Малого льодовикового періоду? (бл. 1250)
15 Пекту/Виверження «Тяньчі» КНР/ Північна Корея (кордон) 7 946-947, листопад Обмежений регіональний кліматичний вплив.
16 [en] Трансмексиканський вулканічний пояс 6 930
17 [en] Вулканічна дуга Бісмарка 6 800
18 Паґо Вулканічна дуга Бісмарка 6 710
19 [en] Сх. Аляска, США 6 700
20 Кальдера Рабаул Вулканічна дуга Бісмарка 6 683 (прибл.)
21 Вулканічна зима 536 року Кракатау 6-7 535
22 [en] Вулканічна дуга Центральної Америки 6 450
23 [en] Камчатський півострів 6 240
24 Кальдера Таупо/Виверження Хатепе Таупо 7 180 або 230 Явище «червоного неба» над Римом і Китаєм
25 Сх. Аляска, США 6 60
26 Амбрим Вулканічна дуга Нові Гебриди 6 50
27 [en] Вулканічна дуга Центральної Америки 6 50 рік до н. е. (±100)

Примітка: назви кальдери мають тенденцію змінюватися з часом. Наприклад, кальдера Окатайна, кальдера Харохаро, вулканічний комплекс Харохаро та вулканічний комплекс Таравера мали однакове джерело магми у вулканічній зоні Таупо. Єллоустоунська кальдера, кальдера Генріс-Форк, кальдера Айленд-Парк, вулканічне поле Хейзе — джерело магми.

Ранні четвертинні виверження

2,588 ± 0,005 млн років до нашої ери починається четвертинний період і епоха плейстоцену.

Великі неогенові виверження

image
image
Санта-Роза-Каліко
image
Долина Вірджин
image
Макдермітт
image
Блек-Маунтін
image
Сайлент-Каньйон
image
Тімбер-Маунтін
image
Стоунволл
image
Місячний кратер
Невада/ Каліфорнія:
Місцерозташування вулканізму.
image
image
Кочетопа
image
Платоро
image
Доцеро
Вулканізм Колорадо. Посилання: Ла-Гаріта, Кочетопа і Норт-Пасс ([en]), Лейк-Сіті і [en].
image
image
image
Потрільо
image
Зуні-Бандера
image
Каррізозо
Вулканізм Нью-Мексико. Посилання: , Сокорро, [en], [en] та [en].

Пліоценові виверження

Приблизно 5,332 млн років до нашої ери починається епоха пліоцену. Більшість вивержень до четвертинного періоду мають невідомий VEI.

Міоценові виверження

image
Останні виверження на півострові Бенкс у Новій Зеландії відбулися приблизно 9 мільйонів років тому.
image
Велике виверження вулкана Гран-Канарія відбулося близько 14 мільйонів років тому.

Приблизно 23,03 млн років до н. е. починається неогеновий період і міоценова епоха.

  • [en], Болівія; 5,6–5,8 млн. років тому (ігнімбрити Гуача).
  • Острів Лорд-Гав, Австралія; гірських масиви Лідгберд та Гувер складаються з базальтової скелі, залишків лавових потоків, які колись заповнювали велику вулканічну кальдеру 6,4 млн. років тому.
  • Єллоустоунська гаряча точка, вулканічне поле Гайзе, Айдахо; 5,51 млн. років тому ±0,13 (туф Конант-Крік).
  • Єллоустоунська гаряча точка, вулканічне поле Гайзе, Айдахо; 5,6 млн. років тому; 500 kм3 (120 cu mi) туфу Блу-Крік.
  • [en] (розміри: 18 км шириною), [en], Болівія; 6,1 млн. років тому; 652 kм3 (156 cu mi) ігнімбритів Панізоса.
  • Єллоустоунська гаряча точка, вулканічне поле Гайзе, Айдахо; 6,27 млн. років тому ±0,04 (туф Волкотт).
  • Єллоустоунська гаряча точка, вулканічне поле Гайзе, Айдахо; Кальдера Блектеїл (розміри: 100 x 60 км), Айдахо; 6,62 млн. років тому ±0,03; 1 500 kм3 (360 cu mi) туфу Блектеїл.
  • [en] (розміри: 40 x 50 км), Вулканічний комплекс Альтіплано-Пуна, Болівія; 8,3 млн. років тому; 652 kм3 (156 cu mi) ігнімбритів Сифон.
  • [en], Адміралтейські острови, північна частина Папуа Нової Гвінеї; 8–10 млн. років тому.
  • Півострів Бенкс, Нова Зеландія; виверження Акароа 9 млн. років тому, виверження Літтелтон 12 млн. років тому.
  • Маскаренські острови утворилися в результаті серії підводних вулканічних вивержень 8–10 млн. років тому, коли Африканська плита дрейфувала над Гарячою точкою Реюньйон.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Твін-Фоллс, Айдахо; 8,6 — 10 млн. років тому.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Супервиверження «Грей-Ландінг», Айдахо; 8,72 млн. років тому, 2,800 kм3 (1 cu mi) ігнімбритів Грей-Ландінг.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Супервиверження «Мак-Муллен», Айдахо; 8,99 млн. років тому, 1,700 kм3 (0 cu mi) вулканічного матеріалу.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле «Пікабо», Айдахо; 10,21 млн. років тому ± 0,03 (туф долини Арбон).
  • [en], Нова Зеландія; остання фаза виверження закінчилася приблизно 10 млн. років тому. Центр кальдери знаходиться біля порту Чалмерс, головного порту міста Данідін. Більшу частину кальдери займає гавань Отаго.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Айдахо; [en]; 10,0 — 12,5 млн. років тому (Виверження «Ашфалл Фоссіль Бедс»).
  • [en], Британська Колумбія, Канада; створила [en] за останні 13 мільйонів років.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Овайгі-Гумбольдта, Айдахо/Невада/Орегон; близько 12,8 to 13,9 млн. років тому.
  • Кальдера Техеда, Острів Гран-Канарія, Іспанія; 13,9 млн. років тому; виверження об'ємом 80 км³ утворило складний ігнімбрит (P1) з ріоліту, трахіту та базальтових матеріалів товщиною 30 метрів на відстань до 10 км від центру кальдери.
  • Острів Гран-Канарія щитове виверження базальту, Іспанія; 14,5 to 14 млн. років тому; 1000 км³ толеїтових до лужних базальтів.
  • Кальдера Флегрейські поля, Неаполь, Італія; 14,9 млн. років тому; 79 kм3 (19 cu mi) неаполітанського жовтого туфу
  • Гуайліллас ігнімбрит, Болівія, південне Перу, північне Чилі; 15 млн. років тому ±1; 1 100 kм3 (264 cu mi) тефри.
  • Єллоустоунська гаряча точка, (Вулканічне поле Макдермітт) (північ), Гори Траут-Крік, кальдера Вайтгорс (розміри: 15 км шириною), Орегон; 15 млн. років тому; 40 kм3 (10 cu mi) туфу Вайтгорс-Крік.
  • Єллоустоунська гаряча точка (?), Вулканічне поле [en]; 15,0 to 15,5 млн. років тому.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Макдермітт (південь), кальдера Джордан Медов, (розміри: 10–15 км шириною), Невада/Орегон; 15,6 млн. років тому; 350 kм3 (84 cu mi) Лонгрідж туфу, 2–3 частина пласту.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Макдермітт (південь), , (розміри: 33 км шириною), Невада/Орегон; 15,6 млн. років тому; 400 kм3 (96 cu mi) Лонгрідж туфу, 5 частина пласту.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Макдермітт (південь), Кальдера Калавера, (розміри: 17 км шириною), Невада/Орегон; 15,7 млн. років тому; 300 kм3 (72 cu mi) Дубл Г туфу.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Макдермітт (південь), Кальдера Гоппін Пікс, 16 млн. років тому; Гоппін Пікс туфу.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Макдермітт (північ), Гори Траут-Крік, кальдера Пуебло (розміри: 20 x 10 км), Орегон; 15,8 млн. років тому; 40 kм3 (10 cu mi) туфу гір Траут-Крік.
  • Єллоустоунська гаряча точка, Вулканічне поле Макдермітт (південь), Кальдера Вошберн, (розміри: 30 x 25 км шириною), Невада/Орегон; 16,548 млн. років тому; 250 kм3 (60 cu mi) туфу Орегонського каньйону.
  • Єллоустоунська гаряча точка (?), Північно-західне вулканічне поле Невади (NWNV), Долина Вірджин, Гай Рок, Гоґ Ранч і безіменні кальдери; на захід від хребта [en], штат Невада; 15,5 to 16,5 млн. років тому.
  • Єллоустоунська гаряча точка, [en], Пуебло, Стінс та регіон ущелини Малер, гори [en], гора [en], Вашингтон, Орегон і Айдахо, США; найсильніші виверження були з 14 до 17 млн. років тому; 180 000 kм3 (43 184 cu mi) лави.
  • [en] Новий Південний Вельс, Австралія; є частиною залишків згаслого вулкана Нандевар, який припинив свою діяльність приблизно через 17 мільйонів років після 4 мільйонів років діяльності.
  • Оксая ігнімбрити, північне Чилі (близько 18° Пд.ш.); 19 млн. років тому; 3 000 kм3 (720 cu mi) тефри.
  • [en] вивергався приблизно 21-22 млн. років тому..

Вулканізм до неогену

image
Розподіл вибраних гарячих точок. Цифри на малюнку позначені найвідоміші Гарячі точки

Нотатки

  1. (Кілорік) (ka, англ. kiloannum) — одиниця часу, що дорівнює тисячі років, мається на увазі «тисяч років тому». (Мегарік) (Ma, англ. Megaannum) — одиниця часу, що дорівнює одному мільйону років, мається на увазі «мільйонів років тому».
  • [en] містить найбільшу та найкраще збережену континентальну базальтову місцевість на Землі. Рій (нагромадження) даєк [en] у Великій магматичній провінції Маккензі також є найбільшим нагромадженням даєк на Землі, який охоплює площу 2 700 000 км2 (1 000 000 кв. миль).
  • Кальдери Бачелор (27,4 млн років), Сан-Луїс (27–26,8 млн років) і Крід (26 млн років) частково перекривають одна одну і розташовані у великій кальдері Ла-Гаріта (27,6 млн років), утворюючи центральний кластер кальдери Вулканічне поле Сан-Хуан, геологічну зону Вілер, дику природу [en]. Місто Крид, штат Колорадо та пік [en] (континентальний вододіл Америки) знаходяться неподалік. Кальдера Північний перевал знаходиться на північному сході гір [en], [en]. Вулканічний комплекс Платоро розташований на південний схід від центрального кластера кальдери. Центр західного скупчення кальдери Сан-Хуан розташований на захід від міста Лейк-Сіті, Колорадо.
  • [en] включає вулканічне поле Сан-Хуан, кальдеру [en], [en] та магматичну систему Сокорро-Магдалена. Магматичне тіло Сокорро піднімає земну поверхню приблизно на 2 мм/рік.
  • Південно-західне вулканічне поле Невади або вулканічне поле [en] включає: комплекс кальдери Стоунволл-Маунтін, кальдеру Блек-Маунтін, кальдеру Сайлент-Каньйон, Тімбер-Маунтін — кальдерний комплекс Оазис-Веллі, групу Кратер-Флет і гору Юкка. Міста поблизу: [en], Меркюрі, Голдфілд. Воно вирівняно як вулканічне поле Кратер-Флет, хребет [en], вулканічне поле [en], зона (CFLC). Вулканічне поле [en] на південному заході штату Юта також знаходиться неподалік.
  • Вулканічне поле Макдермітт або рифтове вулканічне поле Оревада, штат Невада/Орегон, поблизу: поселення Макдермітт, гори [en], гори [en], гора [en], гора Джордан-Медоу (2078 м), Лонг-Рідж, Траут-Крік і Вайтхорс-Крік.
  • Стратовулкан озера Еммонс (розмір кальдери: 11 x 18 км), Алеутський хребет, утворився в результаті шести вивержень. [en], гора Гаага та подвійний кратер є посткальдерними конусами.
  • Рельєф басейну [en] є результатом розширення земної кори в цій частині Північноамериканської плити (рифтинг Північноамериканського кратону або Лаврентії із західної частини Північної Америки; наприклад, Каліфорнійська затока, рифт Ріо-Гранде, грабен Орегон-Айдахо). Земна кора тут розтягнута на 100 % від початкової ширини. Фактично, земна кора під басейном Провінції долин та хребтів, а особливо під Великим басейном (включаючи Неваду), є однією з найтонших у світі.
  • Топографічно видимі кальдери: південна частина (Вулканічного поля Макдермітт) (чотири, що перекриваються та вкладені одна в одну кальдери), на захід від Макдермітт; Кальдера парку Кочетопа, на захід від [en]; Кальдера Генрі Форк; Півострів Бенкс, Нова Зеландія (фото) і [en]. Вулканічне поле Макдермітт (південь) у представлене вигляді п'яти кальдер, що перекриваються одна з одною. Кальдера Гоппін-Пікс також в нього включена.
  • Періоди спокою (неактивності): супервулкан Тоба (останніх 0,38 млн років), кальдера Валлес (0,35 млн років), кальдера Єллоустоун (0,7 млн років).

Індекс вулканічної вибуховості (VEI)

Докладніше: Індекс вулканічної експлозивності
image
Кореляція VEI та об'єму викиду
VEI Обсяг тефри
(кубічних кілометрів) 		Приклади
0 Ефузивний [en], Нікарагуа, 1570 рік
1 >0,00001 [en], Коста-Ріка, 1991 рік
2 >0,001 Вулкан Руапеху, Нова Зеландія, 1971 рік
3 >0,01 Невадо-дель-Руїс, Колумбія, 1985 рік
4 >0,1 Ейяф'ятлайокутль, Ісландія, 2010
5 >1 Вулкан Сент-Геленс, США, 1980 рік
6 >10 Вулкан Пінатубо, Філіппіни, 1991 рік
7 >100 Вулкан Тамбора, Індонезія, 1815 рік
8 >1000 Єллоустоунська кальдера, США, плейстоцен

Вулканічне затемнення

Докладніше: Глобальне затемнення

Глобальне затемнення через вулканізм (аерозоль попелу та діоксид сірки) є цілком незалежним від величини вулканічної експлозивності при виверженні (VEI). Коли діоксид сірки (точка кипіння в стандартному стані: -10 °C) вступає в реакцію з водяною парою, утворюючи сульфат-іони (попередники сірчаної кислоти), які добре відбивають випромінювання; зольний аерозоль, навпаки, поглинає ультрафіолетові промені. Глобальне охолодження через вулканізм є сумою впливу глобального затемнення та впливу високого альбедо (фізична величина, що описує здатність поверхні відбивати та розсіювати випромінення (світло) шару попелу, що осідає. Нижня межа снігу та його вищий альбедо можуть подовжити цей період охолодження.. Біполярне порівняння показало шість сульфатних подій виверження: Тамбора (1815), Косігуїна (1835), Кракатау (1883), Агунг (1963) і Ель-Чичон (1982), а також . А атмосферна передача даних прямого сонячного випромінювання з обсерваторії [en] (MLO; працює з 28 червня 1956), Гаваї (19°32'N) виявили лише п'ять вивержень, які в тій чи іншій мірі вплинули на клімат:

  • 11 червня 2009 року, Вулкан Саричева (?), Курильські острови, 400 тонн тефри, VEI 4;
    • 48°05′30″ пн. ш. 153°12′00″ сх. д. / 48.09167° пн. ш. 153.20000° сх. д. / 48.09167; 153.20000 (Sarychev Peak)
  • 12–15 червня 1991 року (кульмінаційний момент виверження), вулкан Пінатубо, Філіппіни, 11 000 ±0,5 тонн тефри, VEI 6
    • Глобальне похолодання: на 0,5 °C 15°08′00″ пн. ш. 120°21′00″ сх. д. / 15.13333° пн. ш. 120.35000° сх. д. / 15.13333; 120.35000 (Mount Pinatubo),
  • 28 березня 1982 року, вулкан Ель-Чичон, Мексика, 2300 тонн тефри, VEI 5
    • 17°21′36″ пн. ш. 93°13′40″ зх. д. / 17.36000° пн. ш. 93.22778° зх. д. / 17.36000; -93.22778 (El Chichón)
  • 10 жовтня 1974 року, вулкан Фуего, Гватемала, 400 тонн тефри, VEI 4
    • 14°28′22″ пн. ш. 90°52′49″ зх. д. / 14.47278° пн. ш. 90.88028° зх. д. / 14.47278; -90.88028 (Fuego)
  • 18 лютого 1963 року, вулкан Агунг , Малі Зондські острови, 100 тонн лави, понад 1000 тонн тефри, VEI 5
    • Охолодження північної півкулі: на 0,3 °C, 8°20′30″ пд. ш. 115°30′30″ сх. д. / 8.34167° пд. ш. 115.50833° сх. д. / -8.34167; 115.50833 (Agung)

Але дуже великі викиди діоксиду сірки перевищують окиснювальну здатність атмосфери. Концентрація окису вуглецю та метану зростає (парникові гази), зростає глобальна температура, температура океану підвищується, а розчинність вуглекислого газу в океані знижується.

Картографічна галерея

Див. також

Примітки

  1. (2 квітня 2009). Sulfur Dioxide Initiates Global Climate Change in Four Ways. . 517 (11): 3188—3203. Bibcode:2009TSF...517.3188W. doi:10.1016/j.tsf.2009.01.005.
  2. Robock, A.; C.M. Ammann; L. Oman; D. Shindell; S. Levis; G. Stenchikov (2009). Did the Toba volcanic eruption of ~74k BP produce widespread glaciation?. Journal of Geophysical Research. 114 (D10): D10107. Bibcode:2009JGRD..11410107R. doi:10.1029/2008JD011652.
  3. Holocene Kamchatka volcanoes. Institute of Volcanology and Seismology, Far Eastern Branch of the Російська академія наук. Процитовано 15 листопада 2023.
  4. (PDF). Teton Tectonics. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
  5. (PDF). Міжнародна комісія зі стратиграфії. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2009. Процитовано 15 листопада 2023.
  6. . Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 15 листопада 2023.
  7. Brantley, Steven R. (4 січня 1999). Volcanoes of the United States. Online Version 1.1. Геологічна служба США. с. 30. ISBN . OCLC 156941033. Процитовано 15 листопада 2023.
  8. ; ; James W. Hendley II; Peter H. Stauffer (1998). Can Another Great Volcanic Eruption Happen in Alaska? - U.S. Geological Survey Fact Sheet 075-98. Version 1.0. Геологічна служба США. Процитовано 15 листопада 2023.
  9. ; (11 грудня 2004). The plinian eruptions of 1912 at Novarupta, Katmai National Park, Alaska. . Springer. 54 (8): 646—684. Bibcode:1992BVol...54..646F. doi:10.1007/BF00430778.
  10. Santa Maria. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 15 листопада 2023. (англ.)
  11. Hopkinson, Deborah (January 2004). The Volcano That Shook the world: Krakatoa 1883. . Т. 11, № 4. New York. с. 8 — через Scholastic.com.
  12. http://www.kscnet.ru/ivs/bibl/vulk/kuozero/Pon-KurileLake.pdf
  13. . www.earlham.edu. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
  14. University of Bristol (19 вересня 2014). (Пресреліз). Архів оригіналу за 10 грудня 2014.
  15. Undocumented volcano contributed to extremely cold decade from 1810–1819.
  16. Guevara-Murua, A.; Williams, C. A.; Hendy, E. J.; Rust, A. C.; (2014). Observations of a stratospheric aerosol veil from a tropical volcanic eruption in December 1808: is this the "Unknown" ~1809 eruption? (PDF). Climate of the Past Discussions. 10 (2): 1901—1932. Bibcode:2014CliPa..10.1707G. doi:10.5194/cpd-10-1901-2014. ISSN 1814-9359.
  17. BBC Two - Timewatch. BBC.
  18. Програма глобального вулканізму | Grímsvötn (Ґрімсвотн).
  19. Huaynaputina. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 15 листопада 2023. (англ.)
  20. The massive volcano that scientists can't find.
  21. Bauch, Martin (2017). The day the sun turned blue. A volcanic eruption in the early 1460s and its putative climatic impact – a globally perceived volcanic disaster in the Late Middle Ages?. Transcultural Research – Heidelberg Studies on Asia and Europe in a Global Context: 107. doi:10.1007/978-3-319-49163-9_6.
  22. Nemeth, Karoly; Shane J. Cronin; James D.L. White (2007). Kuwae caldera and climate confusion. The Open Geology Journal. 1 (5): 7—11. Bibcode:2007OGJ.....1....7N. doi:10.2174/1874262900701010007.
  23. Gao, Chaochao; A. Robock; S. Self; J. B. Witter; J. P. Steffenson; H. B. Clausen; M.-L. Siggaard-Andersen; S. Johnsen; P. A. Mayewski (27 червня 2006). . Journal of Geophysical Research. 111 (D12): D12107. Bibcode:2006JGRD..11112107G. doi:10.1029/2005JD006710. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 15 листопада 2023.
  24. Witter, J.B.; Self S. (January 2007). The Kuwae (Vanuatu) eruption of AD 1452: potential magnitude and volatile release. . 69 (3): 301—318. Bibcode:2007BVol...69..301W. doi:10.1007/s00445-006-0075-4.
  25. Lavigne, Franck (4 вересня 2013). Source of the great A.D. 1257 mystery eruption unveiled, Samalas volcano, Rinjani Volcanic Complex, Indonesia. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 110 (42): 16742—7. Bibcode:2013PNAS..11016742L. doi:10.1073/pnas.1307520110. PMC 3801080. PMID 24082132.
  26. Mystery 13th Century eruption traced to Lombok, Indonesia. BBC News. 30 вересня 2013. Процитовано 15 листопада 2023.
  27. Miller et al. 2012. «Abrupt onset of the Little Ice Age triggered by volcanism and sustained by sea-ice/ocean feedbacks» Geophysical Research Letters 39, January 31
  28. Lavigne, Franck та ін. (2013). Source of the great A.D. 1257 mystery eruption unveiled, Samalas volcano, Rinjani Volcanic Complex, Indonesia. PNAS. 110 (42): 16742—16747. Bibcode:2013PNAS..11016742L. doi:10.1073/pnas.1307520110. PMC 3801080. PMID 24082132.
  29. Was the Little Ice Age Triggered by Massive Volcanic Eruptions? ScienceDaily, 30 January 2012 (accessed 21 May 2012)
  30. Jiandong Xu et al. 2013. «Climatic impact of the Millennium eruption of Changbaishan volcano in China: New insights from high-precision radiocarbon wiggle-match dating» Geophysical Research Letters 40 http://academiccommons.columbia.edu/download/fedora_content/download/ac:162055/CONTENT/XU_et_al_2013_GRL.pdf
  31. van den Bogaard, P (1995). 40Ar/(39Ar) ages of sanidine phenocrysts from Laacher See Tephra (12,900 yr BP): Chronostratigraphic and petrological significance
  32. De Klerk, Pim; Janke, Wolfgang; Kühn, Peter; Theuerkauf, Martin (2008). Environmental impact of the Laacher See eruption at a large distance from the volcano: Integrated palaeoecological studies from Vorpommern (NE Germany). Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology. 270 (1–2): 196—214. Bibcode:2008PPP...270..196D. doi:10.1016/j.palaeo.2008.09.013.
  33. Baales, Michael; Jöris, Olaf; Street, Martin; Bittmann, Felix; Weninger, Bernhard; Wiethold, Julian (November 2002). Impact of the Late Glacial Eruption of the Laacher See Volcano, Central Rhineland, Germany. Quaternary Research. 58 (3): 273—288. Bibcode:2002QuRes..58..273B. doi:10.1006/qres.2002.2379. S2CID 53973827.
  34. Forscher warnen vor Vulkan-Gefahr in der Eifel. Spiegel Online, 13. February 2007. Процитовано 15 листопада 2023.
  35. Carey, Steven N.; Sigurdsson, Haraldur (1980). The Roseau Ash: Deep-sea Tephra Deposits from a Major Eruption on Dominica, Lesser Antilles Arc. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 7 (1–2): 67—86. Bibcode:1980JVGR....7...67C. doi:10.1016/0377-0273(80)90020-7.
  36. Alloway, Brent V.; Agung Pribadi; John A. Westgate; Michael Bird; L. Keith Fifield; Alan Hogg; Ian Smith (30 жовтня 2004). Correspondence between glass-FT and 14C ages of silicic pyroclastic flow deposits sourced from Maninjau caldera, west-central Sumatra. Earth and Planetary Science Letters. Elsevier. 227 (1–2): 121—133. Bibcode:2004E&PSL.227..121A. doi:10.1016/j.epsl.2004.08.014.
  37. Twickler and K. Taylor, G. A.; Mayewski, P. A.; Meeker, L. D.; Whitlow, S.; Twickler, M. S.; Taylor, K. (1996). Potential Atmospheric impact of the Toba mega-eruption ~71'000 years ago. Geophysical Research Letters. American Geophysical Union. 23 (8): 837—840. Bibcode:1996GeoRL..23..837Z. doi:10.1029/96GL00706.
  38. Jones, S.C. (2007) The Toba supervolcanic eruption: Tephra-fall deposits in India and Paleoanthropological implications; in The evolution and history of human populations in South Asia (eds.) M D Petraglia and B Allchin (New York: Springer Press) pp. 173–200
  39. Chesner, C.A.; Westgate, J.A.; Rose, W.I.; Drake, R.; Deino, A. (March 1991). Eruptive History of Earth's Largest Quaternary caldera (Toba, Indonesia) Clarified (PDF). Geology. 19 (3): 200—203. Bibcode:1991Geo....19..200C. doi:10.1130/0091-7613(1991)019<0200:EHOESL>2.3.CO;2. Процитовано 15 листопада 2023.
  40. Ninkovich, D.; N.J. Shackleton; A.A. Abdel-Monem; J.D. Obradovich; G. Izett (7 грудня 1978). K−Ar age of the late Pleistocene eruption of Toba, north Sumatra. Nature. Nature Publishing Group. 276 (5688): 574—577. Bibcode:1978Natur.276..574N. doi:10.1038/276574a0. S2CID 4364788.
  41. Guatemala Volcanoes and Volcanics. USGS - CVO. Процитовано 15 листопада 2023.
  42. Cities on Volcanoes 5. www.eri.u-tokyo.ac.jp.
  43. Sierra la Primavera. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 15 листопада 2023. (англ.)
  44. . gsa.confex.com. Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 15 листопада 2023.
  45. Uzon. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 18 грудня 2023. (англ.)
  46. Sruoga, Patricia; Eduardo J. Llambías; Luis Fauqué; David Schonwandt; David G. Repol (September 2005). Volcanological and geochemical evolution of the Diamante Caldera–Maipo volcano complex in the southern Andes of Argentina (34°10′S). Journal of South American Earth Sciences. 19 (4): 399—414. Bibcode:2005JSAES..19..399S. doi:10.1016/j.jsames.2005.06.003. {{}}: |hdl-access= вимагає |hdl= ()
  47. Karlstrom, K.; Crow, R.; Peters, L.; McIntosh, W.; Raucci, J.; Crossey, L.; Umhoefer, P. (2007). 40Ar/39Ar and field studies of Quaternary basalts in Grand Canyon and model for carving Grand Canyon: Quantifying the interaction of river incision and normal faulting across the western edge of the Colorado Plateau. GSA Bulletin. 119 (11/12): 1283—1312. Bibcode:2007GSAB..119.1283K. doi:10.1130/0016-7606(2007)119[1283:AAFSOQ]2.0.CO;2.
  48. Hildreth, W. (1979), Sarna-Wojcicki et al. (2000).
  49. Izett, Glen A. (1981).
  50. Heiken et al. (1990).
  51. Wolff, J. A.; Ramos, F. C. (18 грудня 2013). Processes in Caldera-Forming High-Silica Rhyolite Magma: Rb-Sr and Pb Isotope Systematics of the Otowi Member of the Bandelier Tuff, Valles Caldera, New Mexico, США. Journal of Petrology. 55 (2): 345—375. doi:10.1093/petrology/egt070. ISSN 0022-3530.
  52. Ben G. Mason; David M. Pyle; Clive Oppenheimer (2004). The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth. Bulletin of Volcanology. 66 (8): 735—748. Bibcode:2004BVol...66..735M. doi:10.1007/s00445-004-0355-9.
  53. Wood, Charles A.; Jűrgen Kienle (1990). Volcanoes of North America. Cambridge University Press. с. 170–172.
  54. Geological origins [ 2008-09-07 у Wayback Machine.], Norfolk Island Tourism. Accessed 2007-04-13.
  55. Ort, M. H.; de Silva, S.; Jiminez, N.; Salisbury, M.; Jicha, B. R. and Singer, B. S. (2009). Two new supereruptions in the Altiplano-Puna Volcanic Complex of the Central Andes [ 2009-10-20 у Wayback Machine.].
  56. Lindsay, Jan M.; Tim J. Worthington; Ian E. M. Smith; Philippa M. Black (June 1999). (PDF). New Zealand Journal of Geology and Geophysics. 42 (2): 155—168. doi:10.1080/00288306.1999.9514837. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2004. Процитовано 15 листопада 2023.
  57. Philippe Nonnotte. Étude volcano-tectonique de la zone de divergence Nord-Tanzanienne (terminaison sud du rift kenyan) – Caractérisation pétrologique et géochimique du volcanisme récent (8 Ma – Actuel) et du manteau source – Contraintes de mise en place thèse de doctorat de l'université de Bretagne occidentale, spécialité : géosciences marines (PDF).
  58. Lindsay J. M.; de Silva S.; Trumbull R.; Emmermann R.; Wemmer K. (2001). La Pacana caldera, N. Chile: a re-evaluation of the stratigraphy and volcanology of one of the world's largest resurgent calderas. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 106 (1–2): 145—173. Bibcode:2001JVGR..106..145L. doi:10.1016/S0377-0273(00)00270-5.
  59. Frailes Plateau.[недоступне посилання з 01.07.2018]
  60. Morgan, Lisa A. Morgan; William C. McIntosh (March 2005). (PDF). GSA Bulletin. 117 (3–4): 288—306. Bibcode:2005GSAB..117..288M. doi:10.1130/B25519.1. Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2011. Процитовано 15 листопада 2023.
  61. Salisbury, M. J.; Jicha, B. R.; de Silva, S. L.; Singer, B. S.; Jimenez, N. C.; Ort, M. H. (21 грудня 2010). 40Ar/39Ar chronostratigraphy of Altiplano-Puna volcanic complex ignimbrites reveals the development of a major magmatic province. Geological Society of America Bulletin. 123 (5–6): 821—840. Bibcode:2011GSAB..123..821S. doi:10.1130/B30280.1.
  62. Geography and Geology [ 2014-09-12 у Wayback Machine.], Lord Howe Island Tourism Association. Процитовано 15 листопада 2023.
  63. . Volcano World. Архів оригіналу за 4 жовтня 2023. Процитовано 15 листопада 2023.
  64. Te Ara — the Encyclopedia of New Zealand
  65. Mark Anders: Yellowstone hotspot track. Columbia University, Lamont–Doherty Earth Observatory (LDEO). Процитовано 15 листопада 2023.
  66. Knott, Thomas; Branney, M.; Reichow, Marc; Finn, David; Tapster, Simon; Coe, Robert (June 2020). Discovery of two new super-eruptions from the Yellowstone hotspot track (USA): Is the Yellowstone hotspot waning?. Geology. 48 (9): 934—938. Bibcode:2020Geo....48..934K. doi:10.1130/G47384.1. Процитовано 15 листопада 2023.
  67. Coombs, D. S., Dunedin Volcano, Misc. Publ. 37B, pp. 2–28, Geol. Soc. of N. Z., Dunedin, 1987.
  68. Coombs, D. S., R. A. Cas, Y. Kawachi, C. A. Landis, W. F. Mc-Donough, and A. Reay, Cenozoic volcanism in north, east and central Otago, Bull. R. Soc. N. Z., 23, 278—312, 1986.
  69. Bishop, D.G., and Turnbull, I.M. (compilers) (1996). Geology of the Dunedin Area. Lower Hutt, NZ: Institute of Geological & Nuclear Sciences. .
  70. Sawyer, David A.; R. J. Fleck; M. A. Lanphere; R. G. Warren; D. E. Broxton; Mark R. Hudson (October 1994). Episodic caldera volcanism in the Miocene southwestern Nevada volcanic field: Revised stratigraphic framework, 40Ar/39Ar geochronology, and implications for magmatism and extension. Geological Society of America Bulletin. 106 (10): 1304—1318. Bibcode:1994GSAB..106.1304S. doi:10.1130/0016-7606(1994)106<1304:ECVITM>2.3.CO;2.
  71. http://www-odp.tamu.edu/Publications/157_SR/VOLUME/CHAP_14.PDF
  72. The Geology of the Canary Islands - 1st Edition. www.elsevier.com. Процитовано 15 листопада 2023.
  73. Lipman, P.W. (30 вересня 1984). The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America: Windows Into the Tops of Granitic Batholiths. Journal of Geophysical Research. 89 (B10): 8801—8841. Bibcode:1984JGR....89.8801L. doi:10.1029/JB089iB10p08801.
  74. Rytuba, James J.; John, David A.; McKee, Edwin H. . Rocky Mountain (56th Annual) and Cordilleran (100th Annual) Joint Meeting (May 3–5, 2004). Paper No. 44-2. Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
  75. Steve Ludington; Dennis P. Cox; Kenneth W. Leonard & Barry C. Moring (1996). Chapter 5, Cenozoic Volcanic Geology in Nevada. У Donald A. Singer (ред.). (PDF). Nevada Bureau of Mines and Geology, University of Nevada. Архів оригіналу (PDF) за 4 лютого 2006.
  76. Rytuba, J.J.; McKee, E.H. (1984). . Journal of Geophysical Research. 89 (B10): 8616—8628. Bibcode:1984JGR....89.8616R. doi:10.1029/JB089iB10p08616. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 15 листопада 2023.
  77. Matthew A. Coble & Gail A. Mahood (2008). New geologic evidence for additional 16.5–15.5 Ma silicic calderas in northwest Nevada related to initial impingement of the Yellowstone hot spot. Earth and Environmental Science. Т. 3, № 1. Collapse Calderas Workshop, IOP Conf. Series. с. 012002. Bibcode:2008E&ES....3a2002C. doi:10.1088/1755-1307/3/1/012002.
  78. Carson, Robert J.; Pogue, Kevin R. (1996). Flood Basalts and Glacier Floods:Roadside Geology of Parts of Walla Walla, Franklin, and Columbia Counties, Washington. Washington State Department of Natural Resources (Washington Division of Geology and Earth Resources Information Circular 90).
  79. Reidel, Stephen P. (2005). A Lava Flow without a Source: The Cohasset Flow and Its Compositional Members. [en]. 113 (1): 1—21. Bibcode:2005JG….113….1R. doi:10.1086/425966. S2CID 12587046. {{}}: Перевірте значення |bibcode= ()
  80. Brueseke, M.E.; Heizler, M.T.; Hart, W.K.; S.A. Mertzman (15 березня 2007). Distribution and geochronology of Oregon Plateau (U.S.A.) flood basalt volcanism: The Steens Basalt revisited. Journal of Volcanology and Geothermal Research. 161 (3): 187—214. Bibcode:2007JVGR..161..187B. doi:10.1016/j.jvolgeores.2006.12.004.
  81. SummitPost.org, Southeast Oregon Basin and Range
  82. USGS, Andesitic and basaltic rocks on Steens Mountain
  83. GeoScienceWorld, Genesis of flood basalts and Basin and Range volcanic rocks from Steens Mountain to the Malheur River Gorge, Oregon
  84. . Oregon Department of Geology and Mineral Industries. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 15 листопада 2023.
  85. Madsen, J.K.; Thorkelson, D.J.; Friedman, R.M.; Marshall, D.D. (6 травня 2018). Cenozoic to Recent plate configurations in the Pacific Basin: Ridge subduction and slab window magmatism in western North America. Geosphere. 2 (1): 11. Bibcode:2006Geosp...2...11M. doi:10.1130/ges00020.1.
  86. Largest explosive eruptions: New results for the 27.8 Ma Fish Canyon Tuff and the La Garita caldera, San Juan volcanic field, Colorado [ 2011-05-19 у Wayback Machine.]
  87. Olivier Bachmann; Michael A. Dungan; Peter W. Lipman (2002). The Fish Canyon Magma Body, San Juan Volcanic Field, Colorado: Rejuvenation and Eruption of an Upper-Crustal Batholith. Journal of Petrology. 43 (8): 1469—1503. Bibcode:2002JPet...43.1469B. doi:10.1093/petrology/43.8.1469. Процитовано 16 березня 2010.
  88. Ingrid Ukstins Peate; Joel A. Baker; Mohamed Al-Kadasi; Abdulkarim Al-Subbary; Kim B. Knight; Peter Riisager; Matthew F. Thirlwall; David W. Peate; Paul R. Renne (2005). Volcanic stratigraphy of large-volume silicic pyroclastic eruptions during Oligocene Afro-Arabian flood volcanism in Yemen. Bulletin of Volcanology. 68 (2): 135—156. Bibcode:2005BVol...68..135P. doi:10.1007/s00445-005-0428-4..
  89. George A. Morris & Robert A. Creaser (2003). Crustal recycling during subduction at the Eocene Cordilleran margin of North America: a petrogenetic study from the southwestern Yukon. Canadian Journal of Earth Sciences. 40 (12): 1805—1821. Bibcode:2003CaJES..40.1805M. doi:10.1139/e03-063.
  90. Sur l'âge des trapps basaltiques (On the ages of flood basalt events); Vincent E. Courtillot & Paul R. Renneb; Comptes Rendus Geoscience; Vol: 335 Issue: 1, January, 2003; pp: 113—140
  91. Stratigraphic Chart 2022 (PDF). International Stratigraphic Commission. February 2022. Процитовано 15 листопада 2023.
  92. ASH FALL: Newsletter of the Volcanology and Igneous Petrology Division Geological Association of Canada Процитовано 15 листопада 2023.
  93. . Архів оригіналу за 8 квітня 2009.
  94. . Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 5 лютого 2024.
  95. Westward Migrating Ignimbrite Calderas and a Large Radiating Mafic Dike Swarm of Oligocene Age, Central Rio Grande Rift, New Mexico: Surface Expression of an Upper Mantle Diapir? (PDF). New Mexico Tech. Процитовано 15 листопада 2023.
  96. Fialko, Y., and M. Simons, Evidence for on-going inflation of the Socorro magma body, New Mexico, from interferometric synthetic aperture radar imaging Geop. Res. Lett., 28, 3549–3552, 2001.
  97. . New Mexico Tech. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
  98. . Los Alamos National Laboratory. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 15 листопада 2023.
  99. Smith, E.I. & D.L. Keenan (30 серпня 2005). Yucca Mountain Could Face Greater Volcanic Threat (PDF). . 86 (35): 317. Bibcode:2005EOSTr..86..317S. doi:10.1029/2005eo350001. Процитовано 15 листопада 2023.
  100. Geologic Provinces of the United States: Basin and Range Province on USGS.gov website [ 2009-01-25 у Wayback Machine.] Процитовано 15 листопада 2023.
  101. Doell, R.R., Dalrymple, G.B., Smith, R.L., and Bailey, R.A., 1986, Paleomagnetism, potassium-argon ages, and geology of rhyolite and associated rocks of the Valles Caldera, New Mexico: Geological Society of America Memoir 116, p. 211—248.
  102. Izett, G.A., Obradovich, J.D., Naeser, C.W., and Cebula, G.T., 1981, Potassium-argon and fission-track ages of Cerro Toledo rhyolite tephra in the Jemez Mountains, New Mexico, in Shorter contributions to isotope research in the western United States: U.S. Geological Survey Professional Paper 1199-D, p. 37-43.
  103. Christiansen, R.L., and Blank, H.R., 1972, Volcanic stratigraphy of the Quaternary rhyolite plateau in Yellowstone National Park: U.S. Geological Survey Professional Paper 729-B, p. 18.
  104. Salzer, Matthew W.; Malcolm K. Hughes (2007). Bristlecone pine tree rings and volcanic eruptions over the last 5000 yr (PDF). Quaternary Research. 67 (1): 57—68. Bibcode:2007QuRes..67...57S. doi:10.1016/j.yqres.2006.07.004. Процитовано 15 листопада 2023.
  105. VEI glossary entry. USGS. Процитовано 15 листопада 2023.
  106. . U.S. Geological Survey. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2023.
  107. NASA.gov Earth Observatory — Sarychev Eruption
  108. Jones, M.T., Sparks, R.S.J., and Valdes, P.J. (2007). The climatic impact of supervolcanis ash blankets. [en]. 29 (6): 553—564. Bibcode:2007ClDy…29..553J. doi:10.1007/s00382-007-0248-7. {{}}: Перевірте значення |bibcode= ()
  109. Jones, G.S., Gregory, J.M., Scott, P.A., Tett, S.F.B., Thorpe, R.B., 2005. An AOGCM model of the climate response to a volcanic super-eruption. Climate Dynamics 25, 725—738
  110. Dai, Jihong; Ellen Mosley-Thompson; Lonnie G. Thompson (1991). . Journal of Geophysical Research: Atmospheres. 96 (D9): 17, 361—17, 366. Bibcode:1991JGR....9617361D. doi:10.1029/91jd01634. Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 15 листопада 2023.
  111. http://www.esrl.noaa.gov/gmd/grad/mloapt.html Atmospheric transmission of direct solar radiation (Preliminary) at Mauna Loa, Hawaii
  112. Mt. Pinatubo's cloud shades global climate. Science News. Процитовано 7 березня 2010.
  113. Jones, P.D., Wigley, T.M.I, and Kelly, P.M. (1982), Variations in surface air temperatures: Part I. Northern Hemisphere, 1881–1980: Monthly Weather Review, v.110, p. 59-70.
  114. Спектрометр картування загального озону (англ. Total Ozone Mapping Spectrometer (TOMS) супутниковий інструмент НАСА, а саме спектрометр для вимірювання озонового шару.

Література

  • Ammann, Caspar M.; Philippe Naveau (6 березня 2003). (PDF). . 30 (5): 1210. Bibcode:2003GeoRL..30.1210A. doi:10.1029/2002GL016388. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 15 листопада 2023.
  • Froggatt, P.C.; Lowe, D.J. (1990). A review of late Quaternary silicic and some other tephra formations from New Zealand: their stratigraphy, nomenclature, distribution, volume, and age. New Zealand Journal of Geology and Geophysics. 33: 89—109. doi:10.1080/00288306.1990.10427576.
  • Lipman, P.W. (30 вересня 1984). The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America: Windows Into the Tops of Granitic Batholiths. Journal of Geophysical Research. 89 (B10): 8801—8841. Bibcode:1984JGR....89.8801L. doi:10.1029/JB089iB10p08801.
  • Mason, Ben G.; Pyle, David M.; Oppenheimer, Clive (2004). The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth. Bulletin of Volcanology. 66 (8): 735—748. Bibcode:2004BVol...66..735M. doi:10.1007/s00445-004-0355-9.
  • Newhall, Christopher G., Dzurisin, Daniel (1988); Historical unrest at large calderas of the world, USGS Bulletin 1855, p. 1108 [1] Archived 2009-05-12 at the Wayback Machine
  • Siebert L., and Simkin T. (2002–). Volcanoes of the World: an Illustrated Catalog of Holocene Volcanoes and their Eruptions. Смітсонівський інститут, Програма глобального вулканізму, Digital Information Series, GVP-3, (http://www.volcano.si.edu/ Archived 2012-10-24 at the Wayback Machine).
  • Simkin T. & Siebert L. (1994). Volcanoes of the World. Geoscience Press, Tucson, 2nd edition. с. 349. ISBN .
  • Simkin T. & Siebert L. (2000). Earth's volcanoes and eruptions: an overview. У Sigurdsson, H. (ред.). Encyclopedia of Volcanoes. San Diego: Academic Press. с. 249—261.
  • Simkin, T.; Siebert L.; McClelland L.; Bridge D.; Newhall C.; Latter J.H. (1981). Volcanoes of the World: A Regional Directory, Gazetteer, and Chronology of Volcanism During the Last 10,000 Years. Hutchinson-Ross, Stroudsburg, Pennsylvania. с. 232. ISBN .
  • Stern, Charles R. (December 2004). Active Andean volcanism: its geologic and tectonic setting. Revista Geológica de Chile. 31 (2): 161—206. doi:10.4067/S0716-02082004000200001.
  • Геологічна служба США; Cascades Volcano Observatory, Vancouver, Washington; Index to CVO online volcanoes
    • Map: Tom Simkin, Robert I. Tilling, Peter R. Vogt, Stephen H. Kirby, Paul Kimberly, and David B. Stewart, Third Edition (Published 2006) interactive world map of Volcanoes, Earthquakes, Impact Craters, and Plate Tectonics
  • (2 квітня 2009). (PDF). Thin Solid Films. 517 (11): 3188—3203. Bibcode:2009TSF...517.3188W. doi:10.1016/j.tsf.2009.01.005. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
    • Supplementary Table I: (PDF). Teton Tectonics. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.
    • Supplementary Table II: (PDF). Teton Tectonics. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2010. Процитовано 15 листопада 2023.

Посилання

  • Інформація про вулканічний світ
  • Вулкан наживо, Джон Січ
  • Голоценові вулкани на Камчатці
  • Довідкова база даних Міжнародної асоціації вулканології (файл XLS)
  • Довідкова база даних хімії надр Землі (файл XLS)
  • Запис вулканічного сульфату в ядрі GISP2 (протокол ftp)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hronologiya vulkanizmu na Zemli nabir danih spisok velikih vulkanichnih viverzhen priblizno prinajmni 6 yi i vishe velichini indeksu za shkaloyu vulkanichnoyi aktivnosti eksplozivnosti VEI abo ekvivalentnogo vikidu dioksidu sirki SO2 protyagom chetvertinnogo periodu vid 2 58 mln rokiv tomu do teperishnogo chasu Takozh tut pererahovani j inshi znachni viverzhennya vulkaniv Klikabelna mapa zobrazhen vidomih vulkanichnih viverzhen Vidimij ob yem kozhnoyi bulbashki linijno proporcijnij ob yemu vikinutoyi tefri poznachenoyi kolorom za chasom viverzhennya div legendu vnizu zobrazhennya mapi Rozhevi liniyi poznachayut konvergentni mezhi liniyi zitknennya litosfernih plit sini liniyi poznachayut divergentni mezhi liniyi rozhodzhennya litosfernih plit a zhovti plyami poznachayut garyachi tochki Deyaki viverzhennya prizvodili do oholodzhennya globalnogo klimatu Zemli sprichinyayuchi vulkanichnu zimu zalezhno vid kilkosti vikinutogo dioksidu sirki ta masshtabu viverzhennya Do suchasnoyi epohi golocenu ocinki viverzhen buli mensh tochnimi cherez obmezhenu dostupnist danih chastkovo cherez te sho piznishi viverzhennya znishili dokazi poperednih Pererahovano lishe deyaki viverzhennya do neogenovogo periodu vid 23 do 2 58 mln rokiv tomu Takozh navedeno dani pro vidomi veliki viverzhennya pislya periodu paleogenu vid 66 do 23 mln rokiv tomu osoblivo ti sho stosuyutsya garyachoyi tochki Yelloustoun kalderi Santorini ta vulkanichnoyi zoni Taupo Aktivni vulkani taki yak Stromboli Etna ta Kilauea ne vidobrazhayutsya v comu spisku ale deyaki vulkani v zadugovij zapadini yaki stvorili kalderi v statti zgaduyetsya Deyaki nebezpechni vulkani v naselenih rajonah navedeni bagato raziv Santorini garyacha tochka Yelloustoun Takozh chasto navedena vulkanichna duga Bismarka o Nova Britaniya Papua Nova Gvineya i vulkanichna zona Taupo Nova Zelandiya Na dodatok do podij pererahovanih nizhche ye bagato prikladiv viverzhen u goloceni na pivostrovi Kamchatka yaki opisani v dodatkovij tablici en Veliki chetvertinni viverzhennyaEpoha golocenu pochinayetsya 11 700 rokiv do nashoyi eri 10 000 14 C rokiv tomu 1000 2000 roki nashoyi eri Pinatubo ostriv Luson Filippini 1991 15 chervnya VEI 6 6 16 km3 1 4 3 8 cu mi tefri v atmosferu bulo vikinuto priblizno 20 000 000 tonn SO2 en pivostriv Alyaska 1912 6 chervnya VEI 6 13 15 km3 3 1 3 6 cu mi lavi Santa Mariya Gvatemala 1902 24 zhovtnya VEI 6 20 km3 7 1 1011 cu ft tefri Krakatau Indoneziya 1883 26 27 serpnya VEI 6 21 km3 7 4 1011 cu ft tefri Vulkan Tambora Mali Zondski ostrovi Indoneziya 1815 10 kvitnya VEI 7 160 213 km3 5 7 1012 7 5 1012 cu ft tefri v atmosferu bulo vikinuto priblizno 200 000 000 t 220 000 000 short tons SO2 sho obumovilo viniknennya podij vidomih yak Rik bez lita en VEI 6 7 zbilshennya sulfativ viyavleni v kernah lodu u 1980 h rokah Vulkan Grimsvotn pivnichno shidna Islandiya 1783 1785 rr Laki 1783 1784 rr VEI 2 14 km3 3 4 cu mi lavi v atmosferu bulo vikinuto priblizno 120 000 000 t 130 000 000 short tons SO2 sho viklikalo Vulkanichnu zimu 1783 roku u Pivnichnij pivkuli en na pivnichnij shid vid Novoyi Gvineyi 1660 20 VEI 6 30 km3 7 2 cu mi tefri Vajnaputina Peru 1600 19 lyutogo VEI 6 30 km3 1 1 1012 cu ft tefri Billi Mitchell ostriv Bugenvil Papua Nova Gvineya 1580 20 VEI 6 14 km3 4 9 1011 cu ft tefri Bardarbunga pivnichno shidna Islandiya 1477 VEI 6 10 km3 3 5 1011 cu ft tefri en misce cogo viverzhennya ne bulo viznachene oskilki vono bulo identifikovano tilki za viddalenimi zapisami kerniv lodu ta atmosfernimi podiyami priblizno pid chas vesillya korolya Neapolya Alfonso II vvazhayetsya sho ce bulo viverzhennya indeksom VEI 7 i a mozhlivo navit bilshe nizh Vulkan Tambora v 1815 roci en na Novih Gebridah Vanuatu misce znahodzhennya cogo viverzhennya v pivdennij chastini Tihogo okeanu nevidome oskilki jogo bulo identifikovano za dalekimi zapisami kerniv lodu yedini piroklastichni potoki viyavleni v pidvodnij kalderi Kuvae mizh ostrovami Epi i Tongoa 36 96 km3 8 6 23 0 cu mi tefri 175 000 000 700 000 000 t 193 000 000 772 000 000 short tons sirchanoyi kisloti 1280 u Kilotoa Ekvador VEI 6 21 km3 7 4 1011 cu ft tefri Viverzhennya Samalasa 1257 roku vulkanichnij kompleks Rindzhani ostriv Lombok Indoneziya 40 km3 ekvivalent shilnih porid tefri arktichnih i antarktichnih kerniv lodu nadayut perekonlivi dokazi zv yazku sulfatnogo splesku lodu v 1258 1259 rokah nashoyi eri z viverzhennyam cogo vulkanu Oglyad nashoyi eri Ce pidvedenij pidsumok 27 velikih viverzhen za ostanni 2000 rokiv z VEI 6 sho oznachaye v serednomu blizko 1 3 viverzhen na stolittya Pidrahunok ne vklyuchaye pomitni VEI 5 viverzhennya vulkaniv Sent Gelens i Vezuvij Viverzhennya z neviznachenimi datami obsyagami tefri ta posilannyami takozh ne vklyucheni Kaldera Nazva viverzhennya Vulkanichna duga poyas subregion abo garyacha tochka VEI Data Vidomi jmovirni naslidki 1 Pinatubo Luson vulkanichna duga 6 1991 15 chervnya Globalna temperatura vpala na 0 4 C 2 en Aleutskij hrebet 6 1912 6 chervnya 3 Santa Mariya Vulkanichna duga Centralnoyi Ameriki 6 1902 24 zhovtnya 4 Krakatau Zondska duga 6 1883 26 27 serp Shonajmenshe 30 tisyach zagiblih 5 Tambora Mali Zondski ostrovi 7 1815 10 kvitnya Rik bez lita 1816 6 Pivdenno zahidna chastina Tihogo okeanu 6 1808 gruden Zbilshennya sulfativ v kernah lodu 7 Vulkanichna duga Bismarka 6 1660 8 Vajnaputina Andi And vulkanichnij poyas 6 1600 Feb 19 Golod u Moskovskomu Carstvi 1601 1603 9 Billi Mitchell Bugenvil amp Solomonovi Ostrovi 6 1580 10 Bardarbunga Islandiya 6 1477 11 nevidomo 6 7 1458 Mozhlivo bilshij za vpliv Tambora 12 nevidomo 6 7 1452 53 2 j impuls Malogo lodovikovogo periodu 13 Kilotoa Andi Andijskij vulkanichnij poyas 6 1280 14 Segara Anak Rindzhani Lombok Mali Zondski ostrovi 7 1257 1257 viverzhennya Samalas 1 j impuls Malogo lodovikovogo periodu bl 1250 15 Pektu Viverzhennya Tyanchi KNR Pivnichna Koreya kordon 7 946 947 listopad Obmezhenij regionalnij klimatichnij vpliv 16 en Transmeksikanskij vulkanichnij poyas 6 930 17 en Vulkanichna duga Bismarka 6 800 18 Pago Vulkanichna duga Bismarka 6 710 19 en Sh Alyaska SShA 6 700 20 Kaldera Rabaul Vulkanichna duga Bismarka 6 683 pribl 21 Vulkanichna zima 536 roku Krakatau 6 7 535 22 en Vulkanichna duga Centralnoyi Ameriki 6 450 23 en Kamchatskij pivostriv 6 240 24 Kaldera Taupo Viverzhennya Hatepe Taupo 7 180 abo 230 Yavishe chervonogo neba nad Rimom i Kitayem 25 Sh Alyaska SShA 6 60 26 Ambrim Vulkanichna duga Novi Gebridi 6 50 27 en Vulkanichna duga Centralnoyi Ameriki 6 50 rik do n e 100 Primitka nazvi kalderi mayut tendenciyu zminyuvatisya z chasom Napriklad kaldera Okatajna kaldera Haroharo vulkanichnij kompleks Haroharo ta vulkanichnij kompleks Taravera mali odnakove dzherelo magmi u vulkanichnij zoni Taupo Yelloustounska kaldera kaldera Genris Fork kaldera Ajlend Park vulkanichne pole Hejze dzherelo magmi Ranni chetvertinni viverzhennya 2 588 0 005 mln rokiv do nashoyi eri pochinayetsya chetvertinnij period i epoha plejstocenu en oz Laah vulkan Ajfel Nimechchina 12 9 ka tis rokiv tomu VEI 6 6 km3 1 4 cu mi tefri en rozmiri 11 x 18 km Aleutskij hrebet 17 5 tis rokiv tomu ponad 50 km3 12 cu mi tefri en Aterton Pivnichnij Kvinslend Avstraliya sformuvavsya protyagom 17 tis rokiv tomu en Shidno Afrikanskij rift Keniya 29 tis rokiv tomu Vulkan Dyabloten Spivdruzhnist Dominika VEI 6 30 tis rokiv tomu viverzhennya Grand Savanna ignimbrit Flegrejski polya Italiya VEI 7 40 tis rokiv tomu Megaviverzhennya Flegrejskih poliv Kurilske ozero Kamchatskij p iv Rosiya Goliginske viverzhennya pribl 41 5 tis rokiv tomu VEI 7 en rozmiri 20 x 8 km Zahidna Sumatra Indoneziya VEI 7 blizko 52 tis rokiv tomu 220 250 km3 52 8 60 0 cu mi tefri Ozero Toba rozmiri 100 x 30 km Sumatra Indoneziya VEI 8 73 tis rokiv tomu 4 2 500 3 000 km3 599 8 719 7 cu mi tefri jmovirno bulo vikinuto shist gigatonn dioksidu sirki Najmolodshij tuf Toba Kaldera Atitlan rozmiri 17 x 20 km viverzhennya Los Chokojos kaldera utvorilasya pri viverzhenni 84 tis rokiv tomu VEI 7 300 km3 72 cu mi tefri en rozmiri 24 km shirinoyu ostriv Kyusyu Yaponiya 90 tis rokiv tomu ostannye viverzhennya sklalo ponad 600 km3 144 cu mi tefri en vulkanichnij kompleks rozmiri 11 km shirinoyu Gvadalahara Halisko Meksika 95 tis rokiv tomu 20 km3 5 cu mi tufu rozmiri 24 km shirinoyu ostriv Kyusyu Yaponiya 120 tis rokiv tomu 80 km3 19 cu mi tefri rozmiri 24 km shirinoyu ostriv Kyusyu Yaponiya 140 tis rokiv tomu 80 km3 19 cu mi tefri en Centralnij masiv centralna Franciya ce chastina starodavnogo stratovulkanu yakij buv neaktivnim blizko 220 000 rokiv rozmiri 11 x 18 km Aleutskij hrebet 233 tis rokiv tomu ponad 50 km3 12 cu mi tefri rozmiri 24 km shirinoyu ostriv Kyusyu Yaponiya kaldera sho utvorilasya v rezultati chotiroh velicheznih kaldernih viverzhen 270 tis rokiv tomu 80 km3 19 cu mi tefri en rozmiri 9 x 18 km Kamchatskij pivostriv Rosiya 325 175 tis rokiv tomu 20 km3 4 8 cu mi rodovish ignimbritu Kaldera Diamant vulkanichnij kompleks Majpo rozmiri 20 x 16 km Argentina Chili 450 tis rokiv tomu 450 km3 108 cu mi tefri Garyacha tochka Yelloustoun Kaldera Yelloustoun rozmiri 45 x 85 km 640 tis rokiv tomu VEI 8 ponad 1 000 km3 240 cu mi tefri tufova formaciya Lava Krik Tri Sestri SShA en z viverzhennyami vid 600 700 do 170 tis rokiv tomu en Arizona SShA richka Kolorado bula peregorodzhena potokami lavi kilka raziv z 725 do 100 tis rokiv tomu Kaldera dolini Long okrug Mono Kaliforniya SShA 758 9 tis rokiv tomu 1800 VEI 7 600 km3 144 cu mi en en Nyu Meksiko SShA 1 25 Ma mln rokiv tomu VEI 7 blizko 600 km3 144 cu mi viverzhennya Chirege Verhnij Bandelyerskij tuf en Centralna dolina Kaliforniyi SShA bulo utvoreno ponad 1 5 mln rokiv tomu nini zgaslim vulkanom Nyu Meksiko SShA 1 61 mln rokiv tomu VEI 7 ponad 500 km3 120 cu mi viverzhennya Otovi Nizhnij Bandelyerskij tuf Ebisutoge Fukuda Yaponiya 1 75 mln rokiv tomu 380 490 km3 91 2 117 6 cu mi tefri Yelloustounska garyacha tochka Kaldera Ajlend Park rozmiri 100 x 50 km 2 1 mln rokiv tomu VEI 8 2 450 km3 588 cu mi tufu Gaklberri Ridzh Kaldera Serro Galan rozmiri 32 km shirinoyu provinciya Katamarka pivnichnij zahid Argentini 2 2 mln rokiv tomu VEI 8 1 050 km3 252 cu mi ignimbrit Serro Galan Veliki neogenovi viverzhennyaSanta Roza KalikoDolina VirdzhinMakdermittBlek MauntinSajlent KanjonTimber MauntinStounvollDolina LongMisyachnij kraterNevada Kaliforniya Misceroztashuvannya vulkanizmu KochetopaLa GaritaLejk SitiPlatoroDoceroVulkanizm Kolorado Posilannya La Garita Kochetopa i Nort Pass en Lejk Siti i en SokorroPotriloZuni BanderaKarrizozoVulkanizm Nyu Meksiko Posilannya Sokorro en en ta en Pliocenovi viverzhennya Priblizno 5 332 mln rokiv do nashoyi eri pochinayetsya epoha pliocenu Bilshist viverzhen do chetvertinnogo periodu mayut nevidomij VEI en Boring Oregon SShA zona stala aktivnoyu minimum 2 7 mln rokiv tomu i zgasla priblizno 300 tis rokiv tomu Ostriv Norfolk Avstraliya zalishki bazaltovogo vulkana aktivnogo priblizno 2 3 3 mln rokiv tomu aktivnogo blizko 2 3 3 mln rokiv tomu en rozmiri 40 x 50 km vulkanichnij kompleks Altiplano Puna Boliviya 2 9 mln rokiv tomu VEI 7 bilshe 820 km3 197 cu mi ignimbritiv Pastos Grandes en pivnichno shidne uzberezhzhya Pivnichnogo ostrova Novoyi Zelandiyi vivergavsya vid 1 do 3 mln rokiv tomu Gora Keniya stratovulkan utvorenij priblizno 3 mln rokiv tomu pislya pochatku utvorennya Shidnoafrikanskogo riftu Kaldera Pakana rozmiri 60 h 35 km vulkanichnij kompleks Altiplano Puna pivnichne Chili 4 mln rokiv tomu VEI 8 2 500 km3 600 cu mi ignimbritiv Atana en Boliviya 4 mln rokiv tomu 620 km3 149 cu mi ignimbritiv Frajles Kaldera Serro Galan rozmiri 32 km provinciya Katamarka pivnichnij zahid Argentini 4 2 mln rokiv tomu 510 km3 122 cu mi tefri Real Grande ta Kueva Negra Yelloustounska garyacha tochka vulkanichne pole Gajse Ajdaho Kaldera Kilgor rozmiri 80 h 60 km VEI 8 1 800 km3 432 cu mi kilgorskogo tufu 4 45 mln rokiv tomu 0 05 en plato Frajles Boliviya 5 mln rokiv tomu 470 km3 113 cu mi tefri Miocenovi viverzhennya Ostanni viverzhennya na pivostrovi Benks u Novij Zelandiyi vidbulisya priblizno 9 miljoniv rokiv tomu Velike viverzhennya vulkana Gran Kanariya vidbulosya blizko 14 miljoniv rokiv tomu Priblizno 23 03 mln rokiv do n e pochinayetsya neogenovij period i miocenova epoha en Boliviya 5 6 5 8 mln rokiv tomu ignimbriti Guacha Ostriv Lord Gav Avstraliya girskih masivi Lidgberd ta Guver skladayutsya z bazaltovoyi skeli zalishkiv lavovih potokiv yaki kolis zapovnyuvali veliku vulkanichnu kalderu 6 4 mln rokiv tomu Yelloustounska garyacha tochka vulkanichne pole Gajze Ajdaho 5 51 mln rokiv tomu 0 13 tuf Konant Krik Yelloustounska garyacha tochka vulkanichne pole Gajze Ajdaho 5 6 mln rokiv tomu 500 km3 120 cu mi tufu Blu Krik en rozmiri 18 km shirinoyu en Boliviya 6 1 mln rokiv tomu 652 km3 156 cu mi ignimbritiv Panizosa Yelloustounska garyacha tochka vulkanichne pole Gajze Ajdaho 6 27 mln rokiv tomu 0 04 tuf Volkott Yelloustounska garyacha tochka vulkanichne pole Gajze Ajdaho Kaldera Blekteyil rozmiri 100 x 60 km Ajdaho 6 62 mln rokiv tomu 0 03 1 500 km3 360 cu mi tufu Blekteyil en rozmiri 40 x 50 km Vulkanichnij kompleks Altiplano Puna Boliviya 8 3 mln rokiv tomu 652 km3 156 cu mi ignimbritiv Sifon en Admiraltejski ostrovi pivnichna chastina Papua Novoyi Gvineyi 8 10 mln rokiv tomu Pivostriv Benks Nova Zelandiya viverzhennya Akaroa 9 mln rokiv tomu viverzhennya Littelton 12 mln rokiv tomu Maskarenski ostrovi utvorilisya v rezultati seriyi pidvodnih vulkanichnih viverzhen 8 10 mln rokiv tomu koli Afrikanska plita drejfuvala nad Garyachoyu tochkoyu Reyunjon Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Tvin Folls Ajdaho 8 6 10 mln rokiv tomu Yelloustounska garyacha tochka Superviverzhennya Grej Landing Ajdaho 8 72 mln rokiv tomu 2 800 km3 1 cu mi ignimbritiv Grej Landing Yelloustounska garyacha tochka Superviverzhennya Mak Mullen Ajdaho 8 99 mln rokiv tomu 1 700 km3 0 cu mi vulkanichnogo materialu Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Pikabo Ajdaho 10 21 mln rokiv tomu 0 03 tuf dolini Arbon en Nova Zelandiya ostannya faza viverzhennya zakinchilasya priblizno 10 mln rokiv tomu Centr kalderi znahoditsya bilya portu Chalmers golovnogo portu mista Danidin Bilshu chastinu kalderi zajmaye gavan Otago Yelloustounska garyacha tochka Ajdaho en 10 0 12 5 mln rokiv tomu Viverzhennya Ashfall Fossil Beds en Britanska Kolumbiya Kanada stvorila en za ostanni 13 miljoniv rokiv Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Ovajgi Gumboldta Ajdaho Nevada Oregon blizko 12 8 to 13 9 mln rokiv tomu Kaldera Teheda Ostriv Gran Kanariya Ispaniya 13 9 mln rokiv tomu viverzhennya ob yemom 80 km utvorilo skladnij ignimbrit P1 z riolitu trahitu ta bazaltovih materialiv tovshinoyu 30 metriv na vidstan do 10 km vid centru kalderi Ostriv Gran Kanariya shitove viverzhennya bazaltu Ispaniya 14 5 to 14 mln rokiv tomu 1000 km toleyitovih do luzhnih bazaltiv Kaldera Flegrejski polya Neapol Italiya 14 9 mln rokiv tomu 79 km3 19 cu mi neapolitanskogo zhovtogo tufu Guajlillas ignimbrit Boliviya pivdenne Peru pivnichne Chili 15 mln rokiv tomu 1 1 100 km3 264 cu mi tefri Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivnich Gori Traut Krik kaldera Vajtgors rozmiri 15 km shirinoyu Oregon 15 mln rokiv tomu 40 km3 10 cu mi tufu Vajtgors Krik Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole en 15 0 to 15 5 mln rokiv tomu Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivden kaldera Dzhordan Medov rozmiri 10 15 km shirinoyu Nevada Oregon 15 6 mln rokiv tomu 350 km3 84 cu mi Longridzh tufu 2 3 chastina plastu Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivden rozmiri 33 km shirinoyu Nevada Oregon 15 6 mln rokiv tomu 400 km3 96 cu mi Longridzh tufu 5 chastina plastu Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivden Kaldera Kalavera rozmiri 17 km shirinoyu Nevada Oregon 15 7 mln rokiv tomu 300 km3 72 cu mi Dubl G tufu Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivden Kaldera Goppin Piks 16 mln rokiv tomu Goppin Piks tufu Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivnich Gori Traut Krik kaldera Pueblo rozmiri 20 x 10 km Oregon 15 8 mln rokiv tomu 40 km3 10 cu mi tufu gir Traut Krik Yelloustounska garyacha tochka Vulkanichne pole Makdermitt pivden Kaldera Voshbern rozmiri 30 x 25 km shirinoyu Nevada Oregon 16 548 mln rokiv tomu 250 km3 60 cu mi tufu Oregonskogo kanjonu Yelloustounska garyacha tochka Pivnichno zahidne vulkanichne pole Nevadi NWNV Dolina Virdzhin Gaj Rok Gog Ranch i bezimenni kalderi na zahid vid hrebta en shtat Nevada 15 5 to 16 5 mln rokiv tomu Yelloustounska garyacha tochka en Pueblo Stins ta region ushelini Maler gori en gora en Vashington Oregon i Ajdaho SShA najsilnishi viverzhennya buli z 14 do 17 mln rokiv tomu 180 000 km3 43 184 cu mi lavi en Novij Pivdennij Vels Avstraliya ye chastinoyu zalishkiv zgaslogo vulkana Nandevar yakij pripiniv svoyu diyalnist priblizno cherez 17 miljoniv rokiv pislya 4 miljoniv rokiv diyalnosti Oksaya ignimbriti pivnichne Chili blizko 18 Pd sh 19 mln rokiv tomu 3 000 km3 720 cu mi tefri en vivergavsya priblizno 21 22 mln rokiv tomu Vulkanizm do neogenuRozpodil vibranih garyachih tochok Cifri na malyunku poznacheni najvidomishi Garyachi tochki Paleogen zakinchuyetsya 23 miljoni rokiv tomu Utvorennya bazaltiv en vidbuvayetsya 10 6 miljoniv rokiv tomu Formuvannya bazaltovoyi grupi richki Kolumbiya vidbuvayetsya mizh 17 i 6 miljonami rokiv tomu Kaldera La Garita vivergayetsya v geologichnij zoni Viler en shtat Kolorado SShA viverzhennya kilkoh podij VEI 8 mozhlivo do VEI 9 5 000 km3 1 200 cu mi tufu Fish Kanjon bulo vikinuto pid chas odnogo velikogo viverzhennya priblizno 27 8 miljoniv rokiv tomu Nevidome dzherelo v Efiopiyi vivergayetsya 29 miljoniv rokiv tomu ob yemom shonajmenshe 3 000 km3 720 cu mi tufu Grin i SAM SAM ignimbrit u Yemeni utvorivsya 29 5 miljoniv rokiv tomu shonajmenshe 5 550 km3 1 332 cu mi distalnih tufiv asocijovanih z ignimbritami Dzhabal Kuraa ignimbrit u Yemeni utvorivsya 29 6 miljoniv rokiv tomu shonajmenshe 3 700 km3 888 cu mi distalnih tufiv asocijovanih z ignimbritami Zatoplennya bazaltom Efiopskogo nagir ya pochinayetsya 30 miljoniv rokiv tomu Blizko 33 9 mln rokiv tomu pochinayetsya oligocenova epoha paleogenovogo periodu Spalah ignimbritu v serednomu tretinnomu periodi pochinayetsya 40 miljoniv rokiv tomu i trivaye do 25 miljoniv rokiv tomu en u Britanskij Kolumbiyi ta Yukoni v Kanadi vivergayetsya 50 miljoniv rokiv tomu z VEI 7 850 km3 204 cu mi tefri Vvazhayetsya sho en na Kanarskih ostrovah vpershe z yavilasya priblizno 60 miljoniv rokiv tomu Formuvannya en pochinayetsya 61 miljon rokiv tomu Garyacha tochka Reyunjonu ta Dekanski trapi Indiya utvorilisya mizh 60 i 68 miljonami rokiv tomu i vvazhayetsya sho voni zigrala svoyu rol u krejdyano paleogenovomu vimiranni Garyacha tochka en porodila pidvodnij en vona ye aktivnoyu shonajmenshe 80 miljoniv rokiv Mozhlivo vona vinikla na plato Ontong Yava blizko 120 miljoniv rokiv tomu Garyacha tochka Gavayiv pidvodna gora en ye najdavnishoyu isnuyuchoyu pidvodnoyu goroyu v lancyuzi Gavajskih imperatorskih pidvodnih gir vik yakoyi ocinyuyetsya v 82 miljoni rokiv Plato Kergelen pochalo formuvatisya 110 miljoniv rokiv tomu en formuyutsya vid 117 do 116 miljoniv rokiv tomu Yavanske plato Ontong utvorilosya 125 120 miljoniv rokiv tomu Trapi Parana ta Etendeka Braziliya Namibiya ta Angola utvoryuyutsya 128 138 miljoniv rokiv tomu 132 miljoni rokiv tomu vidbulosya mozhlive viverzhennya supervulkana yake vikinulo 8 600 km3 2 063 cu mi Formuvannya bazaltiv poveni en pochalosya 183 miljoni rokiv tomu Vvazhayetsya sho potopni bazalti en spriyali vimirannyu triasovo yurskogo periodu priblizno 199 miljoniv rokiv tomu Vvazhayetsya sho Sibirski trapi zigrali znachnu rol u masovomu permsko triasovomu vimiranni 252 miljoni rokiv tomu Formuvannya Emejshanskih trapiv pochalosya 260 miljoniv rokiv tomu Piznye devonske vimirannya vidbulosya priblizno 374 miljoni rokiv tomu Ordoviksko silurijske vimirannya vidbulosya mizh 450 i 440 miljonami rokiv tomu en Shotlandiya VEI 8 420 miljoniv rokiv tomu Masiv en Ozernij kraj Angliya VEI 8 ordovik 488 3 443 7 mln rokiv tomu en VEI 8 Nyu Bransvik Kanada supervulkanichne viverzhennya vidbulosya 466 miljoniv rokiv tomu koli vono vibuhnulo v odnomu z najbilshih vibuhovih vulkanichnih viverzhen vidomih v istoriyi Zemli z ob yemom vikidu blizko 2 000 12 000 km3 0 3 cu mi Fanerozojskij eon pochinayetsya 539 miljoniv rokiv tomu Serednokontinentalna riftova sistema Pivnichnoyi Ameriki pochinaye formuvatisya 1000 miljoniv rokiv tomu en Pivnichno Zahidni teritoriyi Kanada utvorilasya 1270 miljoniv rokiv tomu en ta en Kanada utvorilisya 2500 miljoniv rokiv tomu en Kanada utvorivsya 2704 2707 miljoniv rokiv tomu Priblizno 2500 miljoniv rokiv tomu pochinayetsya proterozojskij eon dokembrijskogo periodu Blizko 3800 miljoniv rokiv tomu pochinayetsya arhejskij eon dokembrijskogo periodu NotatkiKilorik ka angl kiloannum odinicya chasu sho dorivnyuye tisyachi rokiv mayetsya na uvazi tisyach rokiv tomu Megarik Ma angl Megaannum odinicya chasu sho dorivnyuye odnomu miljonu rokiv mayetsya na uvazi miljoniv rokiv tomu en mistit najbilshu ta najkrashe zberezhenu kontinentalnu bazaltovu miscevist na Zemli Rij nagromadzhennya dayek en u Velikij magmatichnij provinciyi Makkenzi takozh ye najbilshim nagromadzhennyam dayek na Zemli yakij ohoplyuye ploshu 2 700 000 km2 1 000 000 kv mil Kalderi Bachelor 27 4 mln rokiv San Luyis 27 26 8 mln rokiv i Krid 26 mln rokiv chastkovo perekrivayut odna odnu i roztashovani u velikij kalderi La Garita 27 6 mln rokiv utvoryuyuchi centralnij klaster kalderi Vulkanichne pole San Huan geologichnu zonu Viler diku prirodu en Misto Krid shtat Kolorado ta pik en kontinentalnij vododil Ameriki znahodyatsya nepodalik Kaldera Pivnichnij pereval znahoditsya na pivnichnomu shodi gir en en Vulkanichnij kompleks Platoro roztashovanij na pivdennij shid vid centralnogo klastera kalderi Centr zahidnogo skupchennya kalderi San Huan roztashovanij na zahid vid mista Lejk Siti Kolorado en vklyuchaye vulkanichne pole San Huan kalderu en en ta magmatichnu sistemu Sokorro Magdalena Magmatichne tilo Sokorro pidnimaye zemnu poverhnyu priblizno na 2 mm rik Pivdenno zahidne vulkanichne pole Nevadi abo vulkanichne pole en vklyuchaye kompleks kalderi Stounvoll Mauntin kalderu Blek Mauntin kalderu Sajlent Kanjon Timber Mauntin kaldernij kompleks Oazis Velli grupu Krater Flet i goru Yukka Mista poblizu en Merkyuri Goldfild Vono virivnyano yak vulkanichne pole Krater Flet hrebet en vulkanichne pole en zona CFLC Vulkanichne pole en na pivdennomu zahodi shtatu Yuta takozh znahoditsya nepodalik Vulkanichne pole Makdermitt abo riftove vulkanichne pole Orevada shtat Nevada Oregon poblizu poselennya Makdermitt gori en gori en gora en gora Dzhordan Medou 2078 m Long Ridzh Traut Krik i Vajthors Krik Stratovulkan ozera Emmons rozmir kalderi 11 x 18 km Aleutskij hrebet utvorivsya v rezultati shesti viverzhen en gora Gaaga ta podvijnij krater ye postkaldernimi konusami Relyef basejnu en ye rezultatom rozshirennya zemnoyi kori v cij chastini Pivnichnoamerikanskoyi pliti rifting Pivnichnoamerikanskogo kratonu abo Lavrentiyi iz zahidnoyi chastini Pivnichnoyi Ameriki napriklad Kalifornijska zatoka rift Rio Grande graben Oregon Ajdaho Zemna kora tut roztyagnuta na 100 vid pochatkovoyi shirini Faktichno zemna kora pid basejnom Provinciyi dolin ta hrebtiv a osoblivo pid Velikim basejnom vklyuchayuchi Nevadu ye odniyeyu z najtonshih u sviti Topografichno vidimi kalderi pivdenna chastina Vulkanichnogo polya Makdermitt chotiri sho perekrivayutsya ta vkladeni odna v odnu kalderi na zahid vid Makdermitt Kaldera parku Kochetopa na zahid vid en Kaldera Genri Fork Pivostriv Benks Nova Zelandiya foto i en Vulkanichne pole Makdermitt pivden u predstavlene viglyadi p yati kalder sho perekrivayutsya odna z odnoyu Kaldera Goppin Piks takozh v nogo vklyuchena Periodi spokoyu neaktivnosti supervulkan Toba ostannih 0 38 mln rokiv kaldera Valles 0 35 mln rokiv kaldera Yelloustoun 0 7 mln rokiv Indeks vulkanichnoyi vibuhovosti VEI Dokladnishe Indeks vulkanichnoyi eksplozivnosti Korelyaciya VEI ta ob yemu vikidu VEI Obsyag tefri kubichnih kilometriv Prikladi 0 Efuzivnij en Nikaragua 1570 rik 1 gt 0 00001 en Kosta Rika 1991 rik 2 gt 0 001 Vulkan Ruapehu Nova Zelandiya 1971 rik 3 gt 0 01 Nevado del Ruyis Kolumbiya 1985 rik 4 gt 0 1 Ejyaf yatlajokutl Islandiya 2010 5 gt 1 Vulkan Sent Gelens SShA 1980 rik 6 gt 10 Vulkan Pinatubo Filippini 1991 rik 7 gt 100 Vulkan Tambora Indoneziya 1815 rik 8 gt 1000 Yelloustounska kaldera SShA plejstocen Vulkanichne zatemnennya Dokladnishe Globalne zatemnennya Globalne zatemnennya cherez vulkanizm aerozol popelu ta dioksid sirki ye cilkom nezalezhnim vid velichini vulkanichnoyi eksplozivnosti pri viverzhenni VEI Koli dioksid sirki tochka kipinnya v standartnomu stani 10 C vstupaye v reakciyu z vodyanoyu paroyu utvoryuyuchi sulfat ioni poperedniki sirchanoyi kisloti yaki dobre vidbivayut viprominyuvannya zolnij aerozol navpaki poglinaye ultrafioletovi promeni Globalne oholodzhennya cherez vulkanizm ye sumoyu vplivu globalnogo zatemnennya ta vplivu visokogo albedo fizichna velichina sho opisuye zdatnist poverhni vidbivati ta rozsiyuvati viprominennya svitlo sharu popelu sho osidaye Nizhnya mezha snigu ta jogo vishij albedo mozhut podovzhiti cej period oholodzhennya Bipolyarne porivnyannya pokazalo shist sulfatnih podij viverzhennya Tambora 1815 Kosiguyina 1835 Krakatau 1883 Agung 1963 i El Chichon 1982 a takozh A atmosferna peredacha danih pryamogo sonyachnogo viprominyuvannya z observatoriyi en MLO pracyuye z 28 chervnya 1956 Gavayi 19 32 N viyavili lishe p yat viverzhen yaki v tij chi inshij miri vplinuli na klimat 11 chervnya 2009 roku Vulkan Saricheva Kurilski ostrovi 400 tonn tefri VEI 4 48 05 30 pn sh 153 12 00 sh d 48 09167 pn sh 153 20000 sh d 48 09167 153 20000 Sarychev Peak 12 15 chervnya 1991 roku kulminacijnij moment viverzhennya vulkan Pinatubo Filippini 11 000 0 5 tonn tefri VEI 6 Globalne poholodannya na 0 5 C 15 08 00 pn sh 120 21 00 sh d 15 13333 pn sh 120 35000 sh d 15 13333 120 35000 Mount Pinatubo 28 bereznya 1982 roku vulkan El Chichon Meksika 2300 tonn tefri VEI 5 17 21 36 pn sh 93 13 40 zh d 17 36000 pn sh 93 22778 zh d 17 36000 93 22778 El Chichon 10 zhovtnya 1974 roku vulkan Fuego Gvatemala 400 tonn tefri VEI 4 14 28 22 pn sh 90 52 49 zh d 14 47278 pn sh 90 88028 zh d 14 47278 90 88028 Fuego 18 lyutogo 1963 roku vulkan Agung Mali Zondski ostrovi 100 tonn lavi ponad 1000 tonn tefri VEI 5 Oholodzhennya pivnichnoyi pivkuli na 0 3 C 8 20 30 pd sh 115 30 30 sh d 8 34167 pd sh 115 50833 sh d 8 34167 115 50833 Agung Ale duzhe veliki vikidi dioksidu sirki perevishuyut okisnyuvalnu zdatnist atmosferi Koncentraciya okisu vuglecyu ta metanu zrostaye parnikovi gazi zrostaye globalna temperatura temperatura okeanu pidvishuyetsya a rozchinnist vuglekislogo gazu v okeani znizhuyetsya Mapa roztashuvannya Pinatubo na yakij pokazano teritoriyu na yaku vivpav popil vid viverzhennya 1991 roku Suputnikovi vimiryuvannya vikidiv popelu ta aerozoliv z vulkanu Pinatubo Koeficiyent propuskannya zmenshennya sonyachnogo viprominyuvannya cherez viverzhennya vulkaniv Dani NASA globalne zatemnennya pri viverzhenni El Chichon VEI 5 ta Pinatubo VEI 6 Vikidi dioksidu sirki vulkanami Vulkan Pinatubo 1991 rik vikid 20 miljoniv tonn dioksidu sirki Kontrol vplivu dioksidu sirki vid viverzhennya vulkana Pinatubo 15 chervnya 1991 roku na ozonovij shar en Vulkan Saricheva hmara dioksidu sirki utvorena viverzhennyam 12 chervnya 2009 roku v odinicyah Dobsona Kartografichna galereya Yelloustoun roztashovanij na vershini chotiroh kalder sho perekrivayut odna odnu US NPS Shema kalder Ajlend Parku ta Genris Fork en gora en richki en ta richka en Gora Stins vulkanichne pole Makdermitt i kordon shtativ Oregon Nevada Roztashuvannya garyachoyi tochki Yelloustoun Cifri vkazuyut chas viverzhennya v mln rokiv tomu Dolina Snejk river znimok iz suputnika en NASA 2008 Roztashuvannya en angl Yucca Mountain na pivdni Nevadi na zahodi Nevadskogo viprobuvalnogo poligonu Rajon rejndzheriv Dzhemez i gori en en Div takozhDekadni vulkani spisok iz shistnadcyati vulkaniv vidomih svoyeyu istoriyeyu velikih rujnivnih viverzhen ta blizkistyu do gustonaselenih rajoniv Poholodannya 535 536 rokiv period poholodannya v Pivnichnij pivkuli jmovirno viklikanij viverzhennyami vulkaniv Garyacha tochka geologiya vulkanichni regioni yaki yak vvazhayut zhivlyatsya pidstilnoyu mantiyeyu yaka ye anomalno garyachoyu porivnyano z navkolishnoyu mantiyeyu Spisok najbilshih vulkanichnih viverzhen Vulkani Islandiyi Vulkani Meksiki Vulkani Papua Novoyi Gvineyi Tihookeanske vognyane kolo poyas aktivnoyi vulkanichnoyi diyalnosti ta zemletrusiv na uzberezhzhi Tihogo okeanu Supervulkan vulkan yakij vikinuv 1000 kubichnih kilometriv lavi za odne viverzhennya Transmeksikanskij vulkanichnij poyas aktivnij vulkanichnij poyas sho ohoplyuye centralnu ta pivdennu Meksiku Vulkanichna duga lancyug vulkaniv yakij utvorivsya nad plitoyu sho zanuryuyetsya pid susidnyu plitu Indeks vulkanichnoyi eksplozivnosti shkala sili eksploziyi vibuhovogo viverzhennya vulkanichnih viverzhen Vulkanichna zima temperaturna anomaliya v bagatoh regionah zemnoyi kuli viklikana viverzhennyam vulkana Rik bez lita vulkanichna zimova klimatichna podiya 1816 roku viklikana viverzhennyam vulkana Tambora Primitki 2 kvitnya 2009 Sulfur Dioxide Initiates Global Climate Change in Four Ways 517 11 3188 3203 Bibcode 2009TSF 517 3188W doi 10 1016 j tsf 2009 01 005 Robock A C M Ammann L Oman D Shindell S Levis G Stenchikov 2009 Did the Toba volcanic eruption of 74k BP produce widespread glaciation Journal of Geophysical Research 114 D10 D10107 Bibcode 2009JGRD 11410107R doi 10 1029 2008JD011652 Holocene Kamchatka volcanoes Institute of Volcanology and Seismology Far Eastern Branch of the Rosijska akademiya nauk Procitovano 15 listopada 2023 PDF Teton Tectonics Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 PDF Mizhnarodna komisiya zi stratigrafiyi Arhiv originalu PDF za 29 grudnya 2009 Procitovano 15 listopada 2023 Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Procitovano 15 listopada 2023 Brantley Steven R 4 sichnya 1999 Volcanoes of the United States Online Version 1 1 Geologichna sluzhba SShA s 30 ISBN 978 0 16 045054 9 OCLC 156941033 Procitovano 15 listopada 2023 James W Hendley II Peter H Stauffer 1998 Can Another Great Volcanic Eruption Happen in Alaska U S Geological Survey Fact Sheet 075 98 Version 1 0 Geologichna sluzhba SShA Procitovano 15 listopada 2023 11 grudnya 2004 The plinian eruptions of 1912 at Novarupta Katmai National Park Alaska Springer 54 8 646 684 Bibcode 1992BVol 54 646F doi 10 1007 BF00430778 Santa Maria Global Volcanism Program Smitsonivskij institut Procitovano 15 listopada 2023 angl Hopkinson Deborah January 2004 The Volcano That Shook the world Krakatoa 1883 T 11 4 New York s 8 cherez Scholastic com http www kscnet ru ivs bibl vulk kuozero Pon KurileLake pdf www earlham edu Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 University of Bristol 19 veresnya 2014 Presreliz Arhiv originalu za 10 grudnya 2014 Undocumented volcano contributed to extremely cold decade from 1810 1819 Guevara Murua A Williams C A Hendy E J Rust A C 2014 Observations of a stratospheric aerosol veil from a tropical volcanic eruption in December 1808 is this the Unknown 1809 eruption PDF Climate of the Past Discussions 10 2 1901 1932 Bibcode 2014CliPa 10 1707G doi 10 5194 cpd 10 1901 2014 ISSN 1814 9359 BBC Two Timewatch BBC Programa globalnogo vulkanizmu Grimsvotn Grimsvotn Huaynaputina Global Volcanism Program Smitsonivskij institut Procitovano 15 listopada 2023 angl The massive volcano that scientists can t find Bauch Martin 2017 The day the sun turned blue A volcanic eruption in the early 1460s and its putative climatic impact a globally perceived volcanic disaster in the Late Middle Ages Transcultural Research Heidelberg Studies on Asia and Europe in a Global Context 107 doi 10 1007 978 3 319 49163 9 6 Nemeth Karoly Shane J Cronin James D L White 2007 Kuwae caldera and climate confusion The Open Geology Journal 1 5 7 11 Bibcode 2007OGJ 1 7N doi 10 2174 1874262900701010007 Gao Chaochao A Robock S Self J B Witter J P Steffenson H B Clausen M L Siggaard Andersen S Johnsen P A Mayewski 27 chervnya 2006 Journal of Geophysical Research 111 D12 D12107 Bibcode 2006JGRD 11112107G doi 10 1029 2005JD006710 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 15 listopada 2023 Witter J B Self S January 2007 The Kuwae Vanuatu eruption of AD 1452 potential magnitude and volatile release 69 3 301 318 Bibcode 2007BVol 69 301W doi 10 1007 s00445 006 0075 4 Lavigne Franck 4 veresnya 2013 Source of the great A D 1257 mystery eruption unveiled Samalas volcano Rinjani Volcanic Complex Indonesia Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 110 42 16742 7 Bibcode 2013PNAS 11016742L doi 10 1073 pnas 1307520110 PMC 3801080 PMID 24082132 Mystery 13th Century eruption traced to Lombok Indonesia BBC News 30 veresnya 2013 Procitovano 15 listopada 2023 Miller et al 2012 Abrupt onset of the Little Ice Age triggered by volcanism and sustained by sea ice ocean feedbacks Geophysical Research Letters 39 January 31 Lavigne Franck ta in 2013 Source of the great A D 1257 mystery eruption unveiled Samalas volcano Rinjani Volcanic Complex Indonesia PNAS 110 42 16742 16747 Bibcode 2013PNAS 11016742L doi 10 1073 pnas 1307520110 PMC 3801080 PMID 24082132 Was the Little Ice Age Triggered by Massive Volcanic Eruptions ScienceDaily 30 January 2012 accessed 21 May 2012 Jiandong Xu et al 2013 Climatic impact of the Millennium eruption of Changbaishan volcano in China New insights from high precision radiocarbon wiggle match dating Geophysical Research Letters 40 http academiccommons columbia edu download fedora content download ac 162055 CONTENT XU et al 2013 GRL pdf van den Bogaard P 1995 40Ar 39Ar ages of sanidine phenocrysts from Laacher See Tephra 12 900 yr BP Chronostratigraphic and petrological significance De Klerk Pim Janke Wolfgang Kuhn Peter Theuerkauf Martin 2008 Environmental impact of the Laacher See eruption at a large distance from the volcano Integrated palaeoecological studies from Vorpommern NE Germany Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology 270 1 2 196 214 Bibcode 2008PPP 270 196D doi 10 1016 j palaeo 2008 09 013 Baales Michael Joris Olaf Street Martin Bittmann Felix Weninger Bernhard Wiethold Julian November 2002 Impact of the Late Glacial Eruption of the Laacher See Volcano Central Rhineland Germany Quaternary Research 58 3 273 288 Bibcode 2002QuRes 58 273B doi 10 1006 qres 2002 2379 S2CID 53973827 Forscher warnen vor Vulkan Gefahr in der Eifel Spiegel Online 13 February 2007 Procitovano 15 listopada 2023 Carey Steven N Sigurdsson Haraldur 1980 The Roseau Ash Deep sea Tephra Deposits from a Major Eruption on Dominica Lesser Antilles Arc Journal of Volcanology and Geothermal Research 7 1 2 67 86 Bibcode 1980JVGR 7 67C doi 10 1016 0377 0273 80 90020 7 Alloway Brent V Agung Pribadi John A Westgate Michael Bird L Keith Fifield Alan Hogg Ian Smith 30 zhovtnya 2004 Correspondence between glass FT and 14C ages of silicic pyroclastic flow deposits sourced from Maninjau caldera west central Sumatra Earth and Planetary Science Letters Elsevier 227 1 2 121 133 Bibcode 2004E amp PSL 227 121A doi 10 1016 j epsl 2004 08 014 Twickler and K Taylor G A Mayewski P A Meeker L D Whitlow S Twickler M S Taylor K 1996 Potential Atmospheric impact of the Toba mega eruption 71 000 years ago Geophysical Research Letters American Geophysical Union 23 8 837 840 Bibcode 1996GeoRL 23 837Z doi 10 1029 96GL00706 Jones S C 2007 The Toba supervolcanic eruption Tephra fall deposits in India and Paleoanthropological implications in The evolution and history of human populations in South Asia eds M D Petraglia and B Allchin New York Springer Press pp 173 200 Chesner C A Westgate J A Rose W I Drake R Deino A March 1991 Eruptive History of Earth s Largest Quaternary caldera Toba Indonesia Clarified PDF Geology 19 3 200 203 Bibcode 1991Geo 19 200C doi 10 1130 0091 7613 1991 019 lt 0200 EHOESL gt 2 3 CO 2 Procitovano 15 listopada 2023 Ninkovich D N J Shackleton A A Abdel Monem J D Obradovich G Izett 7 grudnya 1978 K Ar age of the late Pleistocene eruption of Toba north Sumatra Nature Nature Publishing Group 276 5688 574 577 Bibcode 1978Natur 276 574N doi 10 1038 276574a0 S2CID 4364788 Guatemala Volcanoes and Volcanics USGS CVO Procitovano 15 listopada 2023 Cities on Volcanoes 5 www eri u tokyo ac jp Sierra la Primavera Global Volcanism Program Smitsonivskij institut Procitovano 15 listopada 2023 angl gsa confex com Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 15 listopada 2023 Uzon Global Volcanism Program Smitsonivskij institut Procitovano 18 grudnya 2023 angl Sruoga Patricia Eduardo J Llambias Luis Fauque David Schonwandt David G Repol September 2005 Volcanological and geochemical evolution of the Diamante Caldera Maipo volcano complex in the southern Andes of Argentina 34 10 S Journal of South American Earth Sciences 19 4 399 414 Bibcode 2005JSAES 19 399S doi 10 1016 j jsames 2005 06 003 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a hdl access vimagaye hdl dovidka Karlstrom K Crow R Peters L McIntosh W Raucci J Crossey L Umhoefer P 2007 40Ar 39Ar and field studies of Quaternary basalts in Grand Canyon and model for carving Grand Canyon Quantifying the interaction of river incision and normal faulting across the western edge of the Colorado Plateau GSA Bulletin 119 11 12 1283 1312 Bibcode 2007GSAB 119 1283K doi 10 1130 0016 7606 2007 119 1283 AAFSOQ 2 0 CO 2 Hildreth W 1979 Sarna Wojcicki et al 2000 Izett Glen A 1981 Heiken et al 1990 Wolff J A Ramos F C 18 grudnya 2013 Processes in Caldera Forming High Silica Rhyolite Magma Rb Sr and Pb Isotope Systematics of the Otowi Member of the Bandelier Tuff Valles Caldera New Mexico SShA Journal of Petrology 55 2 345 375 doi 10 1093 petrology egt070 ISSN 0022 3530 Ben G Mason David M Pyle Clive Oppenheimer 2004 The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth Bulletin of Volcanology 66 8 735 748 Bibcode 2004BVol 66 735M doi 10 1007 s00445 004 0355 9 Wood Charles A Jurgen Kienle 1990 Volcanoes of North America Cambridge University Press s 170 172 Geological origins 2008 09 07 u Wayback Machine Norfolk Island Tourism Accessed 2007 04 13 Ort M H de Silva S Jiminez N Salisbury M Jicha B R and Singer B S 2009 Two new supereruptions in the Altiplano Puna Volcanic Complex of the Central Andes 2009 10 20 u Wayback Machine Lindsay Jan M Tim J Worthington Ian E M Smith Philippa M Black June 1999 PDF New Zealand Journal of Geology and Geophysics 42 2 155 168 doi 10 1080 00288306 1999 9514837 Arhiv originalu PDF za 1 listopada 2004 Procitovano 15 listopada 2023 Philippe Nonnotte Etude volcano tectonique de la zone de divergence Nord Tanzanienne terminaison sud du rift kenyan Caracterisation petrologique et geochimique du volcanisme recent 8 Ma Actuel et du manteau source Contraintes de mise en place these de doctorat de l universite de Bretagne occidentale specialite geosciences marines PDF Lindsay J M de Silva S Trumbull R Emmermann R Wemmer K 2001 La Pacana caldera N Chile a re evaluation of the stratigraphy and volcanology of one of the world s largest resurgent calderas Journal of Volcanology and Geothermal Research 106 1 2 145 173 Bibcode 2001JVGR 106 145L doi 10 1016 S0377 0273 00 00270 5 Frailes Plateau nedostupne posilannya z 01 07 2018 Morgan Lisa A Morgan William C McIntosh March 2005 PDF GSA Bulletin 117 3 4 288 306 Bibcode 2005GSAB 117 288M doi 10 1130 B25519 1 Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 15 listopada 2023 Salisbury M J Jicha B R de Silva S L Singer B S Jimenez N C Ort M H 21 grudnya 2010 40Ar 39Ar chronostratigraphy of Altiplano Puna volcanic complex ignimbrites reveals the development of a major magmatic province Geological Society of America Bulletin 123 5 6 821 840 Bibcode 2011GSAB 123 821S doi 10 1130 B30280 1 Geography and Geology 2014 09 12 u Wayback Machine Lord Howe Island Tourism Association Procitovano 15 listopada 2023 Volcano World Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2023 Procitovano 15 listopada 2023 Te Ara the Encyclopedia of New Zealand Mark Anders Yellowstone hotspot track Columbia University Lamont Doherty Earth Observatory LDEO Procitovano 15 listopada 2023 Knott Thomas Branney M Reichow Marc Finn David Tapster Simon Coe Robert June 2020 Discovery of two new super eruptions from the Yellowstone hotspot track USA Is the Yellowstone hotspot waning Geology 48 9 934 938 Bibcode 2020Geo 48 934K doi 10 1130 G47384 1 Procitovano 15 listopada 2023 Coombs D S Dunedin Volcano Misc Publ 37B pp 2 28 Geol Soc of N Z Dunedin 1987 Coombs D S R A Cas Y Kawachi C A Landis W F Mc Donough and A Reay Cenozoic volcanism in north east and central Otago Bull R Soc N Z 23 278 312 1986 Bishop D G and Turnbull I M compilers 1996 Geology of the Dunedin Area Lower Hutt NZ Institute of Geological amp Nuclear Sciences ISBN 0 478 09521 X Sawyer David A R J Fleck M A Lanphere R G Warren D E Broxton Mark R Hudson October 1994 Episodic caldera volcanism in the Miocene southwestern Nevada volcanic field Revised stratigraphic framework 40Ar 39Ar geochronology and implications for magmatism and extension Geological Society of America Bulletin 106 10 1304 1318 Bibcode 1994GSAB 106 1304S doi 10 1130 0016 7606 1994 106 lt 1304 ECVITM gt 2 3 CO 2 http www odp tamu edu Publications 157 SR VOLUME CHAP 14 PDF The Geology of the Canary Islands 1st Edition www elsevier com Procitovano 15 listopada 2023 Lipman P W 30 veresnya 1984 The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America Windows Into the Tops of Granitic Batholiths Journal of Geophysical Research 89 B10 8801 8841 Bibcode 1984JGR 89 8801L doi 10 1029 JB089iB10p08801 Rytuba James J John David A McKee Edwin H Rocky Mountain 56th Annual and Cordilleran 100th Annual Joint Meeting May 3 5 2004 Paper No 44 2 Arhiv originalu za 23 grudnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 Steve Ludington Dennis P Cox Kenneth W Leonard amp Barry C Moring 1996 Chapter 5 Cenozoic Volcanic Geology in Nevada U Donald A Singer red PDF Nevada Bureau of Mines and Geology University of Nevada Arhiv originalu PDF za 4 lyutogo 2006 Rytuba J J McKee E H 1984 Journal of Geophysical Research 89 B10 8616 8628 Bibcode 1984JGR 89 8616R doi 10 1029 JB089iB10p08616 Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 15 listopada 2023 Matthew A Coble amp Gail A Mahood 2008 New geologic evidence for additional 16 5 15 5 Ma silicic calderas in northwest Nevada related to initial impingement of the Yellowstone hot spot Earth and Environmental Science T 3 1 Collapse Calderas Workshop IOP Conf Series s 012002 Bibcode 2008E amp ES 3a2002C doi 10 1088 1755 1307 3 1 012002 Carson Robert J Pogue Kevin R 1996 Flood Basalts and Glacier Floods Roadside Geology of Parts of Walla Walla Franklin and Columbia Counties Washington Washington State Department of Natural Resources Washington Division of Geology and Earth Resources Information Circular 90 Reidel Stephen P 2005 A Lava Flow without a Source The Cohasset Flow and Its Compositional Members en 113 1 1 21 Bibcode 2005JG 113 1R doi 10 1086 425966 S2CID 12587046 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya bibcode dovidka Brueseke M E Heizler M T Hart W K S A Mertzman 15 bereznya 2007 Distribution and geochronology of Oregon Plateau U S A flood basalt volcanism The Steens Basalt revisited Journal of Volcanology and Geothermal Research 161 3 187 214 Bibcode 2007JVGR 161 187B doi 10 1016 j jvolgeores 2006 12 004 SummitPost org Southeast Oregon Basin and Range USGS Andesitic and basaltic rocks on Steens Mountain GeoScienceWorld Genesis of flood basalts and Basin and Range volcanic rocks from Steens Mountain to the Malheur River Gorge Oregon Oregon Department of Geology and Mineral Industries Arhiv originalu za 5 bereznya 2012 Procitovano 15 listopada 2023 Madsen J K Thorkelson D J Friedman R M Marshall D D 6 travnya 2018 Cenozoic to Recent plate configurations in the Pacific Basin Ridge subduction and slab window magmatism in western North America Geosphere 2 1 11 Bibcode 2006Geosp 2 11M doi 10 1130 ges00020 1 Largest explosive eruptions New results for the 27 8 Ma Fish Canyon Tuff and the La Garita caldera San Juan volcanic field Colorado 2011 05 19 u Wayback Machine Olivier Bachmann Michael A Dungan Peter W Lipman 2002 The Fish Canyon Magma Body San Juan Volcanic Field Colorado Rejuvenation and Eruption of an Upper Crustal Batholith Journal of Petrology 43 8 1469 1503 Bibcode 2002JPet 43 1469B doi 10 1093 petrology 43 8 1469 Procitovano 16 bereznya 2010 Ingrid Ukstins Peate Joel A Baker Mohamed Al Kadasi Abdulkarim Al Subbary Kim B Knight Peter Riisager Matthew F Thirlwall David W Peate Paul R Renne 2005 Volcanic stratigraphy of large volume silicic pyroclastic eruptions during Oligocene Afro Arabian flood volcanism in Yemen Bulletin of Volcanology 68 2 135 156 Bibcode 2005BVol 68 135P doi 10 1007 s00445 005 0428 4 George A Morris amp Robert A Creaser 2003 Crustal recycling during subduction at the Eocene Cordilleran margin of North America a petrogenetic study from the southwestern Yukon Canadian Journal of Earth Sciences 40 12 1805 1821 Bibcode 2003CaJES 40 1805M doi 10 1139 e03 063 Sur l age des trapps basaltiques On the ages of flood basalt events Vincent E Courtillot amp Paul R Renneb Comptes Rendus Geoscience Vol 335 Issue 1 January 2003 pp 113 140 Stratigraphic Chart 2022 PDF International Stratigraphic Commission February 2022 Procitovano 15 listopada 2023 ASH FALL Newsletter of the Volcanology and Igneous Petrology Division Geological Association of Canada Procitovano 15 listopada 2023 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 7 travnya 2019 Procitovano 5 lyutogo 2024 Westward Migrating Ignimbrite Calderas and a Large Radiating Mafic Dike Swarm of Oligocene Age Central Rio Grande Rift New Mexico Surface Expression of an Upper Mantle Diapir PDF New Mexico Tech Procitovano 15 listopada 2023 Fialko Y and M Simons Evidence for on going inflation of the Socorro magma body New Mexico from interferometric synthetic aperture radar imaging Geop Res Lett 28 3549 3552 2001 New Mexico Tech Arhiv originalu za 15 chervnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 Los Alamos National Laboratory Arhiv originalu za 21 lipnya 2011 Procitovano 15 listopada 2023 Smith E I amp D L Keenan 30 serpnya 2005 Yucca Mountain Could Face Greater Volcanic Threat PDF 86 35 317 Bibcode 2005EOSTr 86 317S doi 10 1029 2005eo350001 Procitovano 15 listopada 2023 Geologic Provinces of the United States Basin and Range Province on USGS gov website 2009 01 25 u Wayback Machine Procitovano 15 listopada 2023 Doell R R Dalrymple G B Smith R L and Bailey R A 1986 Paleomagnetism potassium argon ages and geology of rhyolite and associated rocks of the Valles Caldera New Mexico Geological Society of America Memoir 116 p 211 248 Izett G A Obradovich J D Naeser C W and Cebula G T 1981 Potassium argon and fission track ages of Cerro Toledo rhyolite tephra in the Jemez Mountains New Mexico in Shorter contributions to isotope research in the western United States U S Geological Survey Professional Paper 1199 D p 37 43 Christiansen R L and Blank H R 1972 Volcanic stratigraphy of the Quaternary rhyolite plateau in Yellowstone National Park U S Geological Survey Professional Paper 729 B p 18 Salzer Matthew W Malcolm K Hughes 2007 Bristlecone pine tree rings and volcanic eruptions over the last 5000 yr PDF Quaternary Research 67 1 57 68 Bibcode 2007QuRes 67 57S doi 10 1016 j yqres 2006 07 004 Procitovano 15 listopada 2023 VEI glossary entry USGS Procitovano 15 listopada 2023 U S Geological Survey Arhiv originalu za 14 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2023 NASA gov Earth Observatory Sarychev Eruption Jones M T Sparks R S J and Valdes P J 2007 The climatic impact of supervolcanis ash blankets en 29 6 553 564 Bibcode 2007ClDy 29 553J doi 10 1007 s00382 007 0248 7 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya bibcode dovidka Jones G S Gregory J M Scott P A Tett S F B Thorpe R B 2005 An AOGCM model of the climate response to a volcanic super eruption Climate Dynamics 25 725 738 Dai Jihong Ellen Mosley Thompson Lonnie G Thompson 1991 Journal of Geophysical Research Atmospheres 96 D9 17 361 17 366 Bibcode 1991JGR 9617361D doi 10 1029 91jd01634 Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 15 listopada 2023 http www esrl noaa gov gmd grad mloapt html Atmospheric transmission of direct solar radiation Preliminary at Mauna Loa Hawaii Mt Pinatubo s cloud shades global climate Science News Procitovano 7 bereznya 2010 Jones P D Wigley T M I and Kelly P M 1982 Variations in surface air temperatures Part I Northern Hemisphere 1881 1980 Monthly Weather Review v 110 p 59 70 Spektrometr kartuvannya zagalnogo ozonu angl Total Ozone Mapping Spectrometer TOMS suputnikovij instrument NASA a same spektrometr dlya vimiryuvannya ozonovogo sharu LiteraturaAmmann Caspar M Philippe Naveau 6 bereznya 2003 PDF 30 5 1210 Bibcode 2003GeoRL 30 1210A doi 10 1029 2002GL016388 Arhiv originalu PDF za 26 lipnya 2011 Procitovano 15 listopada 2023 Froggatt P C Lowe D J 1990 A review of late Quaternary silicic and some other tephra formations from New Zealand their stratigraphy nomenclature distribution volume and age New Zealand Journal of Geology and Geophysics 33 89 109 doi 10 1080 00288306 1990 10427576 Lipman P W 30 veresnya 1984 The Roots of Ash Flow Calderas in Western North America Windows Into the Tops of Granitic Batholiths Journal of Geophysical Research 89 B10 8801 8841 Bibcode 1984JGR 89 8801L doi 10 1029 JB089iB10p08801 Mason Ben G Pyle David M Oppenheimer Clive 2004 The size and frequency of the largest explosive eruptions on Earth Bulletin of Volcanology 66 8 735 748 Bibcode 2004BVol 66 735M doi 10 1007 s00445 004 0355 9 Newhall Christopher G Dzurisin Daniel 1988 Historical unrest at large calderas of the world USGS Bulletin 1855 p 1108 1 Archived 2009 05 12 at the Wayback Machine Siebert L and Simkin T 2002 Volcanoes of the World an Illustrated Catalog of Holocene Volcanoes and their Eruptions Smitsonivskij institut Programa globalnogo vulkanizmu Digital Information Series GVP 3 http www volcano si edu Archived 2012 10 24 at the Wayback Machine Simkin T amp Siebert L 1994 Volcanoes of the World Geoscience Press Tucson 2nd edition s 349 ISBN 978 0 945005 12 4 Simkin T amp Siebert L 2000 Earth s volcanoes and eruptions an overview U Sigurdsson H red Encyclopedia of Volcanoes San Diego Academic Press s 249 261 Simkin T Siebert L McClelland L Bridge D Newhall C Latter J H 1981 Volcanoes of the World A Regional Directory Gazetteer and Chronology of Volcanism During the Last 10 000 Years Hutchinson Ross Stroudsburg Pennsylvania s 232 ISBN 978 0 87933 408 6 Stern Charles R December 2004 Active Andean volcanism its geologic and tectonic setting Revista Geologica de Chile 31 2 161 206 doi 10 4067 S0716 02082004000200001 Geologichna sluzhba SShA Cascades Volcano Observatory Vancouver Washington Index to CVO online volcanoes Map Tom Simkin Robert I Tilling Peter R Vogt Stephen H Kirby Paul Kimberly and David B Stewart Third Edition Published 2006 interactive world map of Volcanoes Earthquakes Impact Craters and Plate Tectonics 2 kvitnya 2009 PDF Thin Solid Films 517 11 3188 3203 Bibcode 2009TSF 517 3188W doi 10 1016 j tsf 2009 01 005 Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 Supplementary Table I PDF Teton Tectonics Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 Supplementary Table II PDF Teton Tectonics Arhiv originalu PDF za 20 sichnya 2010 Procitovano 15 listopada 2023 PosilannyaInformaciya pro vulkanichnij svit Vulkan nazhivo Dzhon Sich Golocenovi vulkani na Kamchatci Dovidkova baza danih Mizhnarodnoyi asociaciyi vulkanologiyi fajl XLS Dovidkova baza danih himiyi nadr Zemli fajl XLS Zapis vulkanichnogo sulfatu v yadri GISP2 protokol ftp

Дата публікації:
Топ