Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гавайсько Імператорський хребет головним чином підводний гірський хребет у Тихому океані що височіє над рівнем моря на Г

Гавайсько-Імператорський хребет

Гавайсько-Імператорський хребет

Гавайсько-Імператорський хребет — головним чином підводний гірський хребет у Тихому океані, що височіє над рівнем моря, на Гаваях. Складається з Гавайського хребта і Імператорського хребта: разом вони утворюють величезну підводну гірську область островів та підводних гір, атолів, мілин, банок й рифів що прямує з північного заходу на південний схід під північною частиною Тихого океану. Пасмо підводних гір, що містить понад 80 виявлених підводних вулканів, тягнеться більш ніж на 5800 кілометрів від Алеутської западини на крайньому північному заході Тихого океану до гори Лоїхі, наймолодшого вулкана в ланцюзі, що знаходиться приблизно за 35 км на південний схід від острову Гаваї.

Гавайсько-Імператорський хребет
image
Названо на честь Гаваї і імператор Японії
Країна image США
Адміністративна одиниця Гаваї
Найвища точка Мауна-Кеа
Висота над рівнем моря 4207 м
Довжина або відстань 5800 км
image
image Гавайсько-Імператорський хребет у Вікісховищі

Координати: 19°49′14″ пн. ш. 155°28′04″ зх. д. / 19.82060000002777755° пн. ш. 155.468000000027757324° зх. д. / 19.82060000002777755; -155.468000000027757324

image
Гавайсько-Імператорський хребет на тлі Півночі Тихого океану

Поділ

Пасмо може бути розділено на три частини. По-перше, Гавайський архіпелаг (Навітряні острови), складається з островів, що входять до складу американського штату Гаваї. Ця частина найближча до гарячої точки, це вулканічноактивний регіон і наймолодша частина пасма, з віком, починаючи від 400 000 років до 5,1 мільйонів роківострів Гаваї складається з п'яти вулканів, три з яких (Кілауеа, Мауна-Лоа, і Гуалалаї) діючі. Підводна гора Лоїхі продовжує зростати в море, і є єдиним відомим вулканом в ланцюзі підводним дощитовим вулканом

Друга частина пасма, (Підвітряні острови), що мають вік між 7,2 і 27,7 млн років Ерозія давно зруйнувала надводну частину цих островів, і більшість з них є атоли, атольні острови і колишні острови. Це найпівнічніші атоли в світі; Один з них, Курі, є найпівнічнішим атолом в світі

Найстарішою і найеродованішою частиною пасма є Імператорський хребет, що має вік від 39 до 85 мільйонів роківІмператорське і Гавайське пасмо утворюють кут близько 120 °. Цей вигин довго відносили до відносно раптової зміни 60 ° в напрямку руху плит, але дослідження, проведене в 2003 році показує, що це був рух самої гарячої точки, що викликало вигин питання як і раніше наразі обговорюється. Всі вулкани в цій частині пасма вже давно знаходяться нижче рівня моря, ставши підводними горам і гайотами. Пасмо підводних гір простягається до західної частини Тихого океану, і закінчується в Курило-Камчатському жолобі, в зоні субдукції.

Утворення

Докладніше:

Найдавніша точка Імператорського хребта — підводна гора Детройт має вік 76 мільйонів років. Але, ймовірно, , розташований на північ від підводної гори Детройт, має більший вік.

У 1963 році геолог висунув гіпотезу про походження Гавайсько-Імператорського хребта, пояснюючи, що його було створено гарячою точкою, яка була по суті стаціонарною, і Тихоокеанською тектонічною плитою що дрейфувала в північно-західному напрямку, залишаючи за собою вулканічні острови і підводні гори.

Під час руху океанічної кори над Гавайською гарячою точкою, плюм вивергав гарячу породу з мантії Землі. Тоді як океанічна кора рухається далі від джерела магми, виверження вулканів ставали менш частими і менш потужними, поки вони врешті не припиняли вивергатися. З цього часу ерозія вулкана і осідання морського дна викликали руйнацію вулканів, спочатку до атольних островів, потім атолів, ще пізніше до підводних гір і/або гайотів

Див. також

Примітки

  1. Michael O. Garcia, Jackie Caplan-Auerbanch, Eric H. De Carlo, M.D. Kurz, N. Becker (20 вересня 2005). Geology, geochemistry and earthquake history of Lōʻihi Seamount, Hawaiʻi (PDF). This is the pre-press version of a paper that was published on 2006-05-16 as «Geochemistry, and Earthquake History of Lōʻihi Seamount, Hawaiʻi's youngest volcano», in Chemie der Erde — Geochemistry (66) 2:81-108. University of Hawaii — . Bibcode:2006ChEG…66…81G. doi:10.1016/j.chemer.2005.09.002. Процитовано 20 березня 2009. {{}}: Перевірте значення |bibcode= () Pre-press version [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  2. Rubin, Ken. . Hawaii Center for Vulcanology. Архів оригіналу за 9 березня 2008. Процитовано 18 травня 2009.
  3. . (USGS). 8 вересня 1995. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2009.
  4. . Public Broadcasting System – KQED. 22 березня 2006. Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 13 червня 2009.
  5. Sharp, W. D.; Clague, DA (2006). 50-Ma Initiation of Hawaiian-Emperor Bend Records Major Change in Pacific Plate Motion. Science. 313 (5791): 1281—84. Bibcode:2006Sci...313.1281S. doi:10.1126/science.1128489. PMID 16946069.
  6. Regelous, M.; Hofmann, A.W.; Abouchami, W.; Galer, S.J.G. (2003). (PDF). Journal of Petrology. 44 (1): 113—140. doi:10.1093/petrology/44.1.113. Архів оригіналу (PDF) за липень 19, 2011. Процитовано 23 липня 2010.
  7. John Roach (14 серпня 2003). . . Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 9 березня 2009.
  8. Sharp et al., 2006, Initiation of the bend near Kimmei seamount about 50 million years ago (MA) was coincident with realignment of Pacific spreading centers and early magmatism in western Pacific arcs, consistent with formation of the bend by changed Pacific plate motion.
  9. G. R. Foulger; Don L. Anderson. The Emperor and Hawaiian Volcanic Chains: How well do they fit the plume hypothesis?. MantlePlumes.org. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 1 квітня 2009.

Література

  • Tarduno, John A. та ін. (2003). The Emperor Seamounts: Southward Motion of the Hawaiian Hotspot Plume in Earth's Mantle. Science. 301 (5636): 1064—1069. Bibcode:2003Sci...301.1064T. doi:10.1126/science.1086442. PMID 12881572. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author2= ()
  • Tarduno, John A. та ін. (2009). The Bent Hawaiian-Emperor Hotspot Track: Inheriting the Mantle Wind. Science. 324: 50—53. Bibcode:2009Sci...324...50T. doi:10.1126/science.1161256. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |author2= ()
  • Sharp, Warren D.; Clague, David A. (2006). 50-Ma initiation of Hawaiian-Emperor bend records major change in Pacific Plate motion. Science. 313 (5791): 1281—1284. Bibcode:2006Sci...313.1281S. doi:10.1126/science.1128489. PMID 16946069.
  • Wilson, J. Tuzo (1963). (PDF). Canadian Journal of Physics. 41: 863—870. Bibcode:1963CaJPh..41..863W. doi:10.1139/p63-094. Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
  • Ken Rubin, «The Formation of the Hawaiian Islands» [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.]
  • USGS, «The long trail of the Hawaiian hotspot» [ 9 лютого 2006 у Wayback Machine.]
  • National Geographic News: John Roach, «Hot Spot That Spawned Hawaii Was on the Move, Study Finds» [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.]: August 14, 2003
  • from the USGS.
  • The Formation of the Hawaiian Islands [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.] with tables and diagrams illustrating the progressive age of the volcanoes.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gavajsko Imperatorskij hrebet golovnim chinom pidvodnij girskij hrebet u Tihomu okeani sho visochiye nad rivnem morya na Gavayah Skladayetsya z Gavajskogo hrebta i Imperatorskogo hrebta razom voni utvoryuyut velicheznu pidvodnu girsku oblast ostroviv ta pidvodnih gir atoliv milin banok j rifiv sho pryamuye z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid pid pivnichnoyu chastinoyu Tihogo okeanu Pasmo pidvodnih gir sho mistit ponad 80 viyavlenih pidvodnih vulkaniv tyagnetsya bilsh nizh na 5800 kilometriv vid Aleutskoyi zapadini na krajnomu pivnichnomu zahodi Tihogo okeanu do gori Loyihi najmolodshogo vulkana v lancyuzi sho znahoditsya priblizno za 35 km na pivdennij shid vid ostrovu Gavayi Gavajsko Imperatorskij hrebet Nazvano na chestGavayi i imperator Yaponiyi Krayina SShA Administrativna odinicyaGavayi Najvisha tochkaMauna Kea Visota nad rivnem morya4207 m Dovzhina abo vidstan5800 km Gavajsko Imperatorskij hrebet u Vikishovishi Koordinati 19 49 14 pn sh 155 28 04 zh d 19 82060000002777755 pn sh 155 468000000027757324 zh d 19 82060000002777755 155 468000000027757324Gavajsko Imperatorskij hrebet na tli Pivnochi Tihogo okeanuPodilPasmo mozhe buti rozdileno na tri chastini Po pershe Gavajskij arhipelag Navitryani ostrovi skladayetsya z ostroviv sho vhodyat do skladu amerikanskogo shtatu Gavayi Cya chastina najblizhcha do garyachoyi tochki ce vulkanichnoaktivnij region i najmolodsha chastina pasma z vikom pochinayuchi vid 400 000 rokiv do 5 1 miljoniv rokivostriv Gavayi skladayetsya z p yati vulkaniv tri z yakih Kilauea Mauna Loa i Gualalayi diyuchi Pidvodna gora Loyihi prodovzhuye zrostati v more i ye yedinim vidomim vulkanom v lancyuzi pidvodnim doshitovim vulkanom Druga chastina pasma Pidvitryani ostrovi sho mayut vik mizh 7 2 i 27 7 mln rokiv Eroziya davno zrujnuvala nadvodnu chastinu cih ostroviv i bilshist z nih ye atoli atolni ostrovi i kolishni ostrovi Ce najpivnichnishi atoli v sviti Odin z nih Kuri ye najpivnichnishim atolom v sviti Najstarishoyu i najerodovanishoyu chastinoyu pasma ye Imperatorskij hrebet sho maye vik vid 39 do 85 miljoniv rokivImperatorske i Gavajske pasmo utvoryuyut kut blizko 120 Cej vigin dovgo vidnosili do vidnosno raptovoyi zmini 60 v napryamku ruhu plit ale doslidzhennya provedene v 2003 roci pokazuye sho ce buv ruh samoyi garyachoyi tochki sho viklikalo vigin pitannya yak i ranishe narazi obgovoryuyetsya Vsi vulkani v cij chastini pasma vzhe davno znahodyatsya nizhche rivnya morya stavshi pidvodnimi goram i gajotami Pasmo pidvodnih gir prostyagayetsya do zahidnoyi chastini Tihogo okeanu i zakinchuyetsya v Kurilo Kamchatskomu zholobi v zoni subdukciyi UtvorennyaDokladnishe Najdavnisha tochka Imperatorskogo hrebta pidvodna gora Detrojt maye vik 76 miljoniv rokiv Ale jmovirno roztashovanij na pivnich vid pidvodnoyi gori Detrojt maye bilshij vik U 1963 roci geolog visunuv gipotezu pro pohodzhennya Gavajsko Imperatorskogo hrebta poyasnyuyuchi sho jogo bulo stvoreno garyachoyu tochkoyu yaka bula po suti stacionarnoyu i Tihookeanskoyu tektonichnoyu plitoyu sho drejfuvala v pivnichno zahidnomu napryamku zalishayuchi za soboyu vulkanichni ostrovi i pidvodni gori Pid chas ruhu okeanichnoyi kori nad Gavajskoyu garyachoyu tochkoyu plyum vivergav garyachu porodu z mantiyi Zemli Todi yak okeanichna kora ruhayetsya dali vid dzherela magmi viverzhennya vulkaniv stavali mensh chastimi i mensh potuzhnimi poki voni vreshti ne pripinyali vivergatisya Z cogo chasu eroziya vulkana i osidannya morskogo dna viklikali rujnaciyu vulkaniv spochatku do atolnih ostroviv potim atoliv she piznishe do pidvodnih gir i abo gajotivDiv takozhPidvodna gora DetrojtPrimitkiMichael O Garcia Jackie Caplan Auerbanch Eric H De Carlo M D Kurz N Becker 20 veresnya 2005 Geology geochemistry and earthquake history of Lōʻ ihi Seamount Hawaiʻ i PDF This is the pre press version of a paper that was published on 2006 05 16 as Geochemistry and Earthquake History of Lōʻ ihi Seamount Hawaiʻ i s youngest volcano in Chemie der Erde Geochemistry 66 2 81 108 University of Hawaii Bibcode 2006ChEG 66 81G doi 10 1016 j chemer 2005 09 002 Procitovano 20 bereznya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya bibcode dovidka Pre press version 5 listopada 2013 u Wayback Machine Rubin Ken Hawaii Center for Vulcanology Arhiv originalu za 9 bereznya 2008 Procitovano 18 travnya 2009 USGS 8 veresnya 1995 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 7 bereznya 2009 Public Broadcasting System KQED 22 bereznya 2006 Arhiv originalu za 10 lipnya 2009 Procitovano 13 chervnya 2009 Sharp W D Clague DA 2006 50 Ma Initiation of Hawaiian Emperor Bend Records Major Change in Pacific Plate Motion Science 313 5791 1281 84 Bibcode 2006Sci 313 1281S doi 10 1126 science 1128489 PMID 16946069 Regelous M Hofmann A W Abouchami W Galer S J G 2003 PDF Journal of Petrology 44 1 113 140 doi 10 1093 petrology 44 1 113 Arhiv originalu PDF za lipen 19 2011 Procitovano 23 lipnya 2010 John Roach 14 serpnya 2003 Arhiv originalu za 5 bereznya 2014 Procitovano 9 bereznya 2009 Sharp et al 2006 Initiation of the bend near Kimmei seamount about 50 million years ago MA was coincident with realignment of Pacific spreading centers and early magmatism in western Pacific arcs consistent with formation of the bend by changed Pacific plate motion G R Foulger Don L Anderson The Emperor and Hawaiian Volcanic Chains How well do they fit the plume hypothesis MantlePlumes org Arhiv originalu za 16 lyutogo 2012 Procitovano 1 kvitnya 2009 LiteraturaTarduno John A ta in 2003 The Emperor Seamounts Southward Motion of the Hawaiian Hotspot Plume in Earth s Mantle Science 301 5636 1064 1069 Bibcode 2003Sci 301 1064T doi 10 1126 science 1086442 PMID 12881572 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author2 dovidka Tarduno John A ta in 2009 The Bent Hawaiian Emperor Hotspot Track Inheriting the Mantle Wind Science 324 50 53 Bibcode 2009Sci 324 50T doi 10 1126 science 1161256 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author2 dovidka Sharp Warren D Clague David A 2006 50 Ma initiation of Hawaiian Emperor bend records major change in Pacific Plate motion Science 313 5791 1281 1284 Bibcode 2006Sci 313 1281S doi 10 1126 science 1128489 PMID 16946069 Wilson J Tuzo 1963 PDF Canadian Journal of Physics 41 863 870 Bibcode 1963CaJPh 41 863W doi 10 1139 p63 094 Arhiv originalu PDF za 4 sichnya 2014 Procitovano 25 grudnya 2014 Ken Rubin The Formation of the Hawaiian Islands 9 bereznya 2008 u Wayback Machine USGS The long trail of the Hawaiian hotspot 9 lyutogo 2006 u Wayback Machine National Geographic News John Roach Hot Spot That Spawned Hawaii Was on the Move Study Finds 5 bereznya 2014 u Wayback Machine August 14 2003 from the USGS The Formation of the Hawaiian Islands 9 bereznya 2008 u Wayback Machine with tables and diagrams illustrating the progressive age of the volcanoes

Дата публікації:
Топ