У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Таупо Вулканічна область Таупо вулканічна область на Північному ост

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Таупо.

Вулканічна область Таупо — вулканічна область на Північному острові Нової Зеландії, проявляла активність протягом останніх двох мільйонів років і є діючею. Зона включає вулкан Руапеху і область на північний схід від нього — райони Таупо і Роторуа, а також узбережжя затоки (інші мови). Зона Таупо є частиною більшого Центрального вулканічного регіону, активного вже 4 мільйони років, який простягається на захід через затоку Пленті аж до східної частини півострова Коромандел. Вулканічна зона Таупо розширюється зі сходу на захід зі швидкістю близько 8 мм на рік. Свою назву вона отримала від озера Таупо, що є затопленою кальдерою найбільшого вулкана зони — Таупо.

Активність

У цій вулканічній зоні є велика кількість геотермальних полів і вулканічних жерл. Найактивніші вулкани зони — Руапеху, Нгаурухое, Вайт-Айленд. Найбільшим виверження у зоні Таупо з часу прибуття європейців до Нової Зеландії є виверження вулкана Таравера в 1886 році, в результаті якого загинуло понад 100 осіб. Раннє населення маорі також могло постраждати від попереднього виверження Таравера близько 1300 року.

Останнє велике виверження вулкана Таупо, виверження Хатепе, відбулося приблизно в 230 році н.е. Раніше і потужніше виверження Оруануї, що відбулося 26 500-27 100 років до н. е., є останнім гігантським виверженням, що досягло максимальних 8 балів за шкалою VEI. У результаті виверження було викинути 1170 км³ вулканічної речовини.

Основна вулканічна діяльність іншої кальдери — Роторуа — має вік близько 220 тис. років, остання активність — виверженні трьох вулканічних куполів —, має вік менше 25 тис. років.

Ще однією великою кальдерою в зоні Таупо є кальдера (інші мови), утворена близько 230 000 років тому. Розміри Мароа досягають 16×25 км, вона має не менше 70 простих і складних вулканічних куполів.

Примітки

Cole, J.W.; Darby, D.J.; Stern, T.A. (1995). Taupo Volcanic Zone and Central Volcanic Region: Backarc Structures of North Island, New Zealand. У Taylor, Brian (ред.). Backarc Basins: Tectonics and Magmatism. New York: Plenum. с. 3. ISBN .
David, Lowe. (PDF). У Lowe, D.J. (ред.). Guidebook for 'Land and Lakes' field trip, New Zealand Society of Soil Science Biennial Conference, Rotorua, held in 27–30 November 2006. Lincoln: New Zealand Society of Soil Science. с. 50—55. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2019.
(англ.). bgs.ac.uk. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 12 жовтня 2017.
Кальдера Роторуа. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 12 жовтня 2017. (англ.)
Кальдера Мароа. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 14 жовтня 2017. (англ.)

[1] Cole, J.W.; Darby, D.J.; Stern, T.A. (1995). Taupo Volcanic Zone and Central Volcanic Region: Backarc Structures of North Island, New Zealand. У Taylor, Brian (ред.). Backarc Basins: Tectonics and Magmatism. New York: Plenum. с. 3. ISBN .

[2] David, Lowe. (PDF). У Lowe, D.J. (ред.). Guidebook for 'Land and Lakes' field trip, New Zealand Society of Soil Science Biennial Conference, Rotorua, held in 27–30 November 2006. Lincoln: New Zealand Society of Soil Science. с. 50—55. Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2019.

[bgs-3] (англ.). bgs.ac.uk. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 12 жовтня 2017.

[4] Кальдера Роторуа. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 12 жовтня 2017. (англ.)

[5] Кальдера Мароа. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 14 жовтня 2017. (англ.)