Сало́ніки, також Фессалоні́ки, Тессалонíки (грец. Θεσσαλονίκη), або Солу́нь (мак. і болг. Солун) — друге за розміром, після Афін, місто Греції і столиця грецької області Македонія, порт в затоці Термаїкос Егейського моря, в гирлі річки Вардар. Населення (разом із приміськими територіями) становить 800 764 осіб (дані 2001 року). За 10 км південніше Салонік розташований Міжнародний аеропорт «Македонія», а із невеличкого селища Літохорон поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп.
Салоніки Θεσσαλονίκη | |||
---|---|---|---|
| |||
Салоніки | |||
Координати: 40°38′ пн. ш. 22°57′ сх. д. / 40.633° пн. ш. 22.950° сх. д. | |||
Країна | Греція | ||
Децентр. адміністрація | Адміністрація Македонії і Фракії | ||
Периферія | Центральна Македонія | ||
Периф. одиниця | Салоніки | ||
Колишні адмін. одиниці | |||
- Регіон | Македонія | ||
- Ном | Салоніки | ||
Розташування на мапі ному | |||
Засноване | 315 до н. е. | ||
Уряд | |||
- мер | |||
Площа | |||
- Місто | 17,832 км² | ||
- Усього | 96,640 км² | ||
- Агломерація | 1 089,608 км² | ||
Найбільша висота | 20 м | ||
Найменша висота | 0 м | ||
Населення (2001) | |||
- Місто | 363 987 | ||
- Міський район | 773 180 | ||
- Густота вел. міста | 8 001/км² | ||
- Густота агломерації | 914/км² | ||
Часовий пояс | EET/EEST (/) | ||
Поштовий код | 53x xx, 54x xx, 55x xx, 56x xx | ||
Телефонний код(и) | +30231x | ||
Вебсайт: www.thessalonikicity.gr |
Етимологія назви
Згідно з переказом, місто заснував македонський цар Кассандр і назвав на честь своєї дружини Фессалоніки, зведеної сестри Александра Великого і дочки македонського царя Філіпа II, фессалійської принцеси. Вона ж у свою чергу була названа Фессалонікою від злиття двох слів Фессалія та Нікі (грец. Θεσσαλοί + Νίκη, тобто Фессалія + перемога), оскільки народилась у день битви на Крокусовому полі, в результаті якої македонці та фессалійці здобули перемогу над Фокідою, завдяки якій фактично виграли Третю Священну війну в цілому.
У різні часи назва міста змінювала свої форми, із незначною зміною орфографії та певними фонетичними змінами. Завдяки Страбонові в добу еллінізму місто отримало назву Фессалонікея (грец. Θεσσαλονίκεια) на честь принцеси Фессалоніки. Узагалі в елліністичний період було традицією створювати географічні назви похідними від імен монархів: наприклад, Філіппи — від Філіппа II Македонського, Селевкія — від Селевка І Нікатора, Александрія — від Александра Великого, Кассандра — від Кассандра Македонського тощо. Поряд із Фессалонікеєю в елліністичну добу вживалась і назва Фетталонікі (грец. Θετταλονίκη), а під час римського періоду, про що свідчать написи й монети того часу, з'явилася форма Фессалонікеон (грец. Θεσσαλονικέων) на позначення полісу. У середні віки візантійські історики, географи, мандрівники та політики використовували одночасно дві форми назви міста: Селанік від тур. Selanik і слов'янізована турецька форма Солунь.
Історія
Місто засноване 315 до н. е. македонським діадохом Кассандром шляхом об'єднання 26 поселень уздовж затоки Термаїкос. Він дав місту назву на честь своєї дружини — Фессалоніки, сестри Александра Великого.
З 148 до н. е. Фессалоніки перебували під владою римлян. При цьому геополітичне положення міста залишалось надзвичайно сприятливим: воно опинилось на перехресті шляхів із Константинополя до Риму та з Афін до Причорномор'я.
За візантійської доби Фессалоніки — друге за значенням місто імперії після Константинополя. Саме із Солуня (болгарська назва Салонік) походили просвітителі слов'ян рівноапостольні Кирило і Мефодій. У 1185 Салоніки захопили та жорсткоко пограбували південноіталійські нормани. З 1204 місто стає столицею латинського Фессалонікського королівства. У 1224 — центром Фессалонікської імперії. З 1246 у складі Нікейської, а з 1261 — Візантійської імперії.
У 1387-му Фессалоніки захопили османи, які називали місто на свій лад — Селянік (тур. Selanik). 1402 року місто знову повернулося до складу Візантійської імперії, проте з 1430-го знову підкорене Османською імперією.
У 1881 у Салоніках народився Мустафа Кемаль. Місто було одним з центрів Молодотурецької революції. Після Балканських воєн 1912—13 років Салоніки стають територією Греції. Честі першим підняти над звільненим містом грецький прапор був удостоєний Іон Драгуміс. У 1941—1944 роках місто перебувало під німецькою окупацією, під час якої знищено єврейську громаду міста, яка становило близько 50 тисяч осіб.
На сучасному етапі Салоніки — це сучасне європейське місто із багатою візантійською спадщиною. У грудні 2008 року салонікійці підхопили хвилю спалахнулих масових заворушень в Афінах, які швидко охопили всю Грецію та сколихнули всю Європу. Масові акції протесту нерідко переростали у погроми та безлад. 2010 року Салоніки стали одним з основних осередків масових акцій громадянської непокори та загальнонаціональних страйків як протесту проти антикризових заходів уряду.
Клімат
Клімат в Салоніках середземноморський, що межує із областями континентального та семіваридного клімату. У цілому характеризується великою кількістю сонячних днів у році. Найвища температура була зареєстрована 25 липня 2007 року на метеорологічній станції аеропорту «Македонія» і склала 44 °C. Найнижча температура зафіксована тією ж станцією 26 січня 1963 року, тоді температура опустилась до −14,0 °C. Сніг може випадати в період від початку грудня до середини березня, хоча висота покриву невисока і він тане впродовж декількох годин.
Клімат Салонік | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20 | 22 | 25 | 31 | 36 | 39 | 42 | 39 | 36 | 32 | 27 | 26 | 42 |
Середній максимум, °C | 9,3 | 10,9 | 14,2 | 19,0 | 24,5 | 29,2 | 31,5 | 31,1 | 27,2 | 21,2 | 15,4 | 11,0 | 20,4 |
Середня температура, °C | 5 | 6 | 9 | 13 | 17 | 22 | 25 | 24 | 21 | 16 | 10 | 6 | 15 |
Середній мінімум, °C | 1,3 | 2,2 | 4,5 | 7,5 | 12,1 | 16,3 | 18,6 | 18,3 | 14,9 | 10,8 | 6,8 | 3,0 | 9,7 |
Абсолютний мінімум, °C | −8 | −10 | −7 | −1 | 3 | 7 | 10 | 12 | 2 | −1 | −5 | −8 | −10 |
Температура води, °C | 16 | 16 | 16 | 16 | 19 | 22 | 24 | 25 | 25 | 23 | 21 | 18 | 20 |
Норма опадів, мм | 37 | 38 | 41 | 38 | 44 | 30 | 24 | 20 | 27 | 41 | 54 | 55 | 449 |
Джерело: . Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 24 листопада 2010. |
Економіка
Салоніки — друге за чисельністю та економічним значенням місто Греції, це значний промисловий і торговий центр. На території Великих Салонік сконцентровані підприємства нафтохімії, металургії, металообробки і машинобудування, у тому числі електротехнічна, суднобудівна промисловість і судноремонтна. Салоніки — головний центр текстильної промисловості країни, також тут працюють численні підприємства фармацевтичної, тютюнової та харчової промисловості. Зокрема 1890 року в Салоніках родиною Цанталіс засновані виноробні підприємства , 1968 року заснована броварня Mythos. Щороку, починаючи з вересня, проходять Міжнародні виставки в Салоніках.
Порт Салонік другий за вантажообігом в Греції, поступаючись тільки Пірейському порту, відіграє важливу роль у житті міста. Користуючись порто-франко, через Салонікський порт крім грецьких вантажів йдуть вантажі інших держав Балканського півострова та всієї південно-східної Європи. На початку 2000-х років тут відкрито новий пасажирський термінал, що дозволило ще більше збільшити його пропускну здатність.
Значна частка робочої сили міста зайнята в малих і середніх підприємствах, а також у сфері послуг і державному секторах. В останні роки місто почало процес деіндустріалізації і перехід до економіки, заснованої переважно на сфері послуг.
Транспорт
За 10 км південніше Салонік розташований міжнародний аеропорт «Македонія» (грец. Κρατικός Αερολιμένας Θεσσαλονίκης «Μακεδονία»). Крім міжнародних і місцевих авіаліній аеропорт обслуговує чартерні рейси, які перевозять туристів відпочивати на курортах півострова Халкідіки. Із Салонікського порту містяни і туристи дістаються островів Лімнос, Іос, Лесбос, Скіатос, Самос, Міконос, Парос, Наксос, Сірос, Тінос, Родос, Кос і острову Крит.
Салоніки — значний залізничний вузол Греції. Салоніки пов'язані пасажирським залізничним сполученням з Афінами (потяг Інтерсіті Грецької організації залізниць), Белградом, Стамбулом, Бухарестом, Софією та Скоп'є. Приміські поїзди сполучають Салоніки із грецькими містами Едеса та Лариса.
Автобусними рейсами компанії сполученням місто пов'язане з усіма містами Північної і Центральної Греції, зокрема з Афінами. Від 1994 року експлуатується автострада Егнатія-Одос, прокладена за тим самим маршрутом, що й давньоримська дорога Віа Егнатія — від Іонічного моря до Босфору, проходить трохи північніше Салонік і перетинається тут з вертикальною автошляховою віссю Афіни-Белград.
Від 1986 року будується Салонікський метрополітен із значними перервами через відкриття раніше невідомих археологічних зон, а також затоплення Університету Аристотеля, спричинене будівельними роботами. 2006 року роботи поновились, а введення в експлуатацію метрополітену заплановане на 2027 рік. Мережа велосипедних треків загальною протяжністю 12 км розвинена переважно у прибережній частині міста.
Культура
1960 року вперше відбувся щорічний Міжнародний кінофестиваль у Салоніках, серед його лауреатів дві українські стрічки «Тіні забутих предків» та «Кисневий голод». 1999 року в рамках кінофестивалю відкритий Міжнародний кінофестиваль документальних стрічок. Наприкінці листопада на базі виставкового центру відкривається «Різдвяне місто», яке діє до початку січня наступного року.
У місті діють Національний театр Північної Греції, Салонікська концертна зала, відкрита напередодні 1997 року, коли Салоніки були обрані Культурною столицею Європи.
Національна телевізійна мережа регіону Македонії базується також в Салоніках — Makedonia TV. ET3 — культурно-освітній телеканал Грецької корпорації телерадіомовлення — здійснює телевізійне мовлення із Салонік і являє собою грецький телеканал із найбільшою регіональною мережею. Ліцензію на мовлення в Салонікському регіоні має й приватний телеканал ANT1.
2011 року Салоніки розпочали боротьбу за здобуття статусу «Молодіжної столиці ЄС 2014».
Визначні місця
Головний архітектурний символ міста — Біла Вежа, побудована на березі затоки в XVI столітті на фундаменті давніших споруд. Флагштоком для грецького прапора над вежею служить щогла османського броненосця «Фетхі-Булет», який був потоплений на початку Першої Балканської війни 1912 року, що зумів прорватися до порту Салоніки, грецьким торпедним катером N11. Бюст командира торпедного катера , що став згодом адміралом, встановлений перед Білою Вежею.
Фортеця і башти, що височіють над історичною частиною міста, належать до XIV століття.
1. Біла вежа 4. Римська агора 5. Акрополь |
Салоніки багаті пам'ятниками ранньохристиянської і візантійської архітектури, які занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО:
- Базиліка Святого Дімітрія, побудована між 313–323 роками і перебудована після пожежі в 629–634 роках. Головна реліквія храму — рака з мощами великомученика Димитрія Солунського, святого заступника міста, і шість збережених після страшної пожежі 1917 року мозаїк VII століття, які пережили період іконоборства.
- Тріумфальна арка імператора Галерія і пізньоримського церква святого Георгія — Ротонда Святого Георгія), створена в гробниці цього імператора (Арка і гробниця Галерія). Одні з найдавніших споруд у місті — частини палацу або поховального комплексу імператора Галерія. У ротонді збереглися мозаїки кінця IV століття.
- Базиліка Святої Софії — найбільш збережений у світі храмовий комплекс іконоборницької доби, побудована в період між 690 і 730 роками.
- Церква Святих апостолів (1312-15) — яскрава пам'ятка архітектури епохи Палеологів.
- Церква Ахіропіїтос — одна з найдавніших збережених до нашого часу ранньохристиянських базилік середини V століття.
- Церква Святого Пантелеймона — хрестоподібна однонавна церква, що відносяться до початку епохи Палеологів.
- Монастир Латомос зі збереженою церквою Святого Давида, побудовані наприкінці V — на початку VI століття.
- Храм Святого Ніколая Орфаноса — соборний храм початку XIV століття єдиного діючого донині із 20 монастирів, що у візантійську добу були засновані в місті. До того ж монастир користується ставропігією.
- Церква Панагія Халкеон — хрестокупольному церква, присвячена Богородиці першої половини XI століття.
- Церква святої Катерини (Салоніки)
Див також
Музеї
У Салоніках діють десятки державних та приватних музеїв і галерей. Більшість з них заснована та відкрита напередодні 1997 року, коли Салоніки були обрані Культурною столицею Європи. Найбільші та найпопулярніші серед них:
- Археологічний музей
- Музей в крипті базиліки Святого Дімітрія
- Біла вежа
- Музей боротьби за Македонію
- Музичний музей Македонії
- Салонікський музей дизайну
- Науковий центр і музей технології
- Музей візантійської культури (Фессалоніки)
- Музей єврейської присутності в Салоніках
- Культурний фонд греків діаспори
- Салонікський музей кінематографу
- Салонікський музей фотографії
- Салонікський музей води
- Музей давньогрецьких, візантійських та пост-візантійських музичних інструментів
Спорт
Салоніки мають багату на події та успішні моменти спортивну історію, салонікські клуби ставали переможцями першого в історії загальногрецького турніру з футболу а також баскетболу і водного поло.
Серед найбільших футбольних стадіонів Салонік Тумба, Клеантіс Вікелідіс та національний стадіон Кафтанзогліо, які слугують домашніми стадіонами футбольних клубів ПАОК, Аріс та Іракліс відповідно. Усі вони члени-засновники Грецької Суперліги, у якій виступають і в поточному сезоні. Серед клубів Великих Салонік вирізняються футбольні клуби Аполлон, який базується у Каламарії, і Евосмоса.
Найбільші баскетбольні арени Салонік — , домашній майданчик баскетбольного клубу Аріс, , на якій тренуються гравці клубу ПАОК, та Арена Іванофіо — домашня крита зала баскетбольного клубу Іракліс. Усі ці команди грають у вищій баскетбольній лізі Греції А1 Етнікі та беруть участь у розіграші Кубка Греції з баскетболу, а Іракліс став першим переможцем Чемпіонату Греції. Крім того діє арена YMCA.
Серед легкоатлетичних спортивних подій, які відбуваються в Салоніках, найбільш значимий щорічний Марафон «Александр Великий», в якому зокрема 2010 року здобула перемогу українська спортсменка Світлана Станко. Марафон завершується в історичному центрі міста на знак визнання його давньомакедонської спадкоємності.
Персоналії
Мери Салонік
На місцевих виборах 2010 року чинний мер Васіліс Папагеоргопулос, член партії «Нова Демократія» поступився Яннісу Бутарісу, кандидату від ПАСОК. Новий мер пристув до своїх повноважень 1 січня 2011 року. На виборах 2019 року переміг Константінос Зервас.
|
|
Міста-побратими
Галерея
- Церква святого Теодора
- Базиліка святого Димитрія Солунського
- Пам'ятник митрополиту Фесалонік
- Інтер'єр Базиліки святого Димитрія Солунського.jpg
- Інтер'єр Базиліки святого Димитрія Солунського
- Церква святого Григорія Палами
- Інтер'єр храму святого Григорія Палами
- Купол храму св. Григорія Палами
- всередині храму св. Григорія Палами
- всередині храму св. Григорія Палами
- Ікона св. Григорія Палами
- Ікона св. Григорія Палами
Кінотеатр «Олімпіон» приймає кінофестиваль у Салоніках | Кафедральна Базиліка Святого Дімітрія | ||
Бібліотека університету Аристотеля | Стадіон «Тумба» | Давня агора Салонік |
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- Український правопис. 2019. с. 125 § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження.
- Γεώργιος Μπακαλάκης. «Η Βασίλισσα Θεσσαλονίκη», Πρακτικά της Ακαδημίας Αθηνών, 1986, т. 61, глава 1, с. 53-61
- Страбон. Географія. Книга VII, глава 21
- , X 2, 1 Thessalonica Et Vicinia. с. — 19
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 19 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 19 січня 2009.
- [[https://web.archive.org/web/20110810180447/http://news.in.gr/greece/article/?aid=967669 Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] Συνεχίστηκαν την Κυριακή οι εκδηλώσεις διαμαρτυρίας για τη δολοφονία του Αλέξη 14 Δεκ. 2008 — in.gr]
- . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 10 грудня 2010.
- Офіційний сайт Міжнародної виставки у Салоніках [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- List of free ports in the European union[недоступне посилання з червня 2019](англ.)
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 10 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 10 грудня 2010.
- Κοινά Ταμεία Εισπράξεων Λεωφορείων
- . Архів оригіналу за 2 червня 2010. Процитовано 14 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2010. Процитовано 14 грудня 2010.
- Офіційна сторінка Міжнародного кінофестивалю документальних стрічок. Архів оригіналу за 16 квітня 2011. Процитовано 10 грудня 2010.
- Офіційна сторінка Thessaloniki Christmas Magic City [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.](гр.)(англ.)
- Європейська комісія: Past European Capitals of Culture [ 19 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 27-09-2011. Процитовано 29-04-2011.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 26 січня 2010.
- Roman Agora Museum opens in Thessaloniki
- Galanis Sports Data. Galanissportsdata.com. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 5 січня 2009.
- Galanis Sports Data. Galanissportsdata.com. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 5 січня 2009.
- Κόκκινος Ποσειδώνας: Πρωταθλητής Ελλάδας στο πόλο ο Ολυμπιακός για 21η φορά στην ιστορία του! – Pathfinder Sports. Sports.pathfinder.gr. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 5 січня 2009.
- Марафон в Салониках выиграли украинка Станко и эфиоп Бараки, 18.04.2010 [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](Перевірено 2010-12-21)
- . Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 21 грудня 2010.
- Socialists Win 8 Regions; Conservatives 5 in Greece's Regional Elections[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2010. Процитовано 10 грудня 2010.
- Thessaloniki twinned with historic Busan
Посилання
- Салоніки // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салоніки |
- Муніципалітет Салоніки [ 18 січня 2008 у Wayback Machine.](гр.)
- Організація туристичного сприяння в Салоніках [ 11 грудня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Офіційна сторінка Салонікського порту [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.](англ.)(гр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salo niki takozh Fessaloni ki Tessaloniki grec 8essalonikh abo Solu n mak i bolg Solun druge za rozmirom pislya Afin misto Greciyi i stolicya greckoyi oblasti Makedoniya port v zatoci Termayikos Egejskogo morya v girli richki Vardar Naselennya razom iz primiskimi teritoriyami stanovit 800 764 osib dani 2001 roku Za 10 km pivdennishe Salonik roztashovanij Mizhnarodnij aeroport Makedoniya a iz nevelichkogo selisha Litohoron poblizu Salonik pochinayetsya shodzhennya na goru Olimp Saloniki 8essalonikh Prapor Saloniki Koordinati 40 38 pn sh 22 57 sh d 40 633 pn sh 22 950 sh d 40 633 22 950 KrayinaGreciya Decentr administraciyaAdministraciya Makedoniyi i FrakiyiPeriferiyaCentralna MakedoniyaPerif odinicyaSaloniki Kolishni admin odinici RegionMakedoniya NomSalonikiRoztashuvannya na mapi nomu Zasnovane 315 do n e Uryad mer Plosha Misto 17 832 km Usogo 96 640 km Aglomeraciya 1 089 608 km Najbilsha visota 20 m Najmensha visota 0 m Naselennya 2001 Misto 363 987 Miskij rajon 773 180 Gustota vel mista8 001 km Gustota aglomeraciyi 914 km Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 53x xx 54x xx 55x xx 56x xx Telefonnij kod i 30231x Vebsajt www thessalonikicity gr Div takozh SolunEtimologiya nazviNapis na bazi skulpturnoyi kompoziciyi 2 st do n e 8ESSALONIKHN FILIPPOY BASILISSAN Salonikska agora Zgidno z perekazom misto zasnuvav makedonskij car Kassandr i nazvav na chest svoyeyi druzhini Fessaloniki zvedenoyi sestri Aleksandra Velikogo i dochki makedonskogo carya Filipa II fessalijskoyi princesi Vona zh u svoyu chergu bula nazvana Fessalonikoyu vid zlittya dvoh sliv Fessaliya ta Niki grec 8essaloi Nikh tobto Fessaliya peremoga oskilki narodilas u den bitvi na Krokusovomu poli v rezultati yakoyi makedonci ta fessalijci zdobuli peremogu nad Fokidoyu zavdyaki yakij faktichno vigrali Tretyu Svyashennu vijnu v cilomu U rizni chasi nazva mista zminyuvala svoyi formi iz neznachnoyu zminoyu orfografiyi ta pevnimi fonetichnimi zminami Zavdyaki Strabonovi v dobu ellinizmu misto otrimalo nazvu Fessalonikeya grec 8essalonikeia na chest princesi Fessaloniki Uzagali v ellinistichnij period bulo tradiciyeyu stvoryuvati geografichni nazvi pohidnimi vid imen monarhiv napriklad Filippi vid Filippa II Makedonskogo Selevkiya vid Selevka I Nikatora Aleksandriya vid Aleksandra Velikogo Kassandra vid Kassandra Makedonskogo tosho Poryad iz Fessalonikeyeyu v ellinistichnu dobu vzhivalas i nazva Fettaloniki grec 8ettalonikh a pid chas rimskogo periodu pro sho svidchat napisi j moneti togo chasu z yavilasya forma Fessalonikeon grec 8essalonikewn na poznachennya polisu U seredni viki vizantijski istoriki geografi mandrivniki ta politiki vikoristovuvali odnochasno dvi formi nazvi mista Selanik vid tur Selanik i slov yanizovana turecka forma Solun IstoriyaDokladnishe Istoriya Salonik Misto zasnovane 315 do n e makedonskim diadohom Kassandrom shlyahom ob yednannya 26 poselen uzdovzh zatoki Termayikos Vin dav mistu nazvu na chest svoyeyi druzhini Fessaloniki sestri Aleksandra Velikogo Z 148 do n e Fessaloniki perebuvali pid vladoyu rimlyan Pri comu geopolitichne polozhennya mista zalishalos nadzvichajno spriyatlivim vono opinilos na perehresti shlyahiv iz Konstantinopolya do Rimu ta z Afin do Prichornomor ya Za vizantijskoyi dobi Fessaloniki druge za znachennyam misto imperiyi pislya Konstantinopolya Same iz Solunya bolgarska nazva Salonik pohodili prosvititeli slov yan rivnoapostolni Kirilo i Mefodij U 1185 Saloniki zahopili ta zhorstkoko pograbuvali pivdennoitalijski normani Z 1204 misto staye stoliceyu latinskogo Fessalonikskogo korolivstva U 1224 centrom Fessalonikskoyi imperiyi Z 1246 u skladi Nikejskoyi a z 1261 Vizantijskoyi imperiyi U 1387 mu Fessaloniki zahopili osmani yaki nazivali misto na svij lad Selyanik tur Selanik 1402 roku misto znovu povernulosya do skladu Vizantijskoyi imperiyi prote z 1430 go znovu pidkorene Osmanskoyu imperiyeyu U 1881 u Salonikah narodivsya Mustafa Kemal Misto bulo odnim z centriv Molodotureckoyi revolyuciyi Pislya Balkanskih voyen 1912 13 rokiv Saloniki stayut teritoriyeyu Greciyi Chesti pershim pidnyati nad zvilnenim mistom greckij prapor buv udostoyenij Ion Dragumis U 1941 1944 rokah misto perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu pid chas yakoyi znisheno yevrejsku gromadu mista yaka stanovilo blizko 50 tisyach osib Na suchasnomu etapi Saloniki ce suchasne yevropejske misto iz bagatoyu vizantijskoyu spadshinoyu U grudni 2008 roku salonikijci pidhopili hvilyu spalahnulih masovih zavorushen v Afinah yaki shvidko ohopili vsyu Greciyu ta skolihnuli vsyu Yevropu Masovi akciyi protestu neridko pererostali u pogromi ta bezlad 2010 roku Saloniki stali odnim z osnovnih oseredkiv masovih akcij gromadyanskoyi nepokori ta zagalnonacionalnih strajkiv yak protestu proti antikrizovih zahodiv uryadu KlimatKlimat v Salonikah seredzemnomorskij sho mezhuye iz oblastyami kontinentalnogo ta semivaridnogo klimatu U cilomu harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu sonyachnih dniv u roci Najvisha temperatura bula zareyestrovana 25 lipnya 2007 roku na meteorologichnij stanciyi aeroportu Makedoniya i sklala 44 C Najnizhcha temperatura zafiksovana tiyeyu zh stanciyeyu 26 sichnya 1963 roku todi temperatura opustilas do 14 0 C Snig mozhe vipadati v period vid pochatku grudnya do seredini bereznya hocha visota pokrivu nevisoka i vin tane vprodovzh dekilkoh godin Klimat Salonik Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 20 22 25 31 36 39 42 39 36 32 27 26 42 Serednij maksimum C 9 3 10 9 14 2 19 0 24 5 29 2 31 5 31 1 27 2 21 2 15 4 11 0 20 4 Serednya temperatura C 5 6 9 13 17 22 25 24 21 16 10 6 15 Serednij minimum C 1 3 2 2 4 5 7 5 12 1 16 3 18 6 18 3 14 9 10 8 6 8 3 0 9 7 Absolyutnij minimum C 8 10 7 1 3 7 10 12 2 1 5 8 10 Temperatura vodi C 16 16 16 16 19 22 24 25 25 23 21 18 20 Norma opadiv mm 37 38 41 38 44 30 24 20 27 41 54 55 449 Dzherelo Arhiv originalu za 7 veresnya 2011 Procitovano 24 listopada 2010 EkonomikaSalonikskij port pasazhirskij terminal Saloniki druge za chiselnistyu ta ekonomichnim znachennyam misto Greciyi ce znachnij promislovij i torgovij centr Na teritoriyi Velikih Salonik skoncentrovani pidpriyemstva naftohimiyi metalurgiyi metaloobrobki i mashinobuduvannya u tomu chisli elektrotehnichna sudnobudivna promislovist i sudnoremontna Saloniki golovnij centr tekstilnoyi promislovosti krayini takozh tut pracyuyut chislenni pidpriyemstva farmacevtichnoyi tyutyunovoyi ta harchovoyi promislovosti Zokrema 1890 roku v Salonikah rodinoyu Cantalis zasnovani vinorobni pidpriyemstva 1968 roku zasnovana brovarnya Mythos Shoroku pochinayuchi z veresnya prohodyat Mizhnarodni vistavki v Salonikah Port Salonik drugij za vantazhoobigom v Greciyi postupayuchis tilki Pirejskomu portu vidigraye vazhlivu rol u zhitti mista Koristuyuchis porto franko cherez Salonikskij port krim greckih vantazhiv jdut vantazhi inshih derzhav Balkanskogo pivostrova ta vsiyeyi pivdenno shidnoyi Yevropi Na pochatku 2000 h rokiv tut vidkrito novij pasazhirskij terminal sho dozvolilo she bilshe zbilshiti jogo propusknu zdatnist Znachna chastka robochoyi sili mista zajnyata v malih i serednih pidpriyemstvah a takozh u sferi poslug i derzhavnomu sektorah V ostanni roki misto pochalo proces deindustrializaciyi i perehid do ekonomiki zasnovanoyi perevazhno na sferi poslug Transport Za 10 km pivdennishe Salonik roztashovanij mizhnarodnij aeroport Makedoniya grec Kratikos Aerolimenas 8essalonikhs Makedonia Krim mizhnarodnih i miscevih avialinij aeroport obslugovuye charterni rejsi yaki perevozyat turistiv vidpochivati na kurortah pivostrova Halkidiki Iz Salonikskogo portu mistyani i turisti distayutsya ostroviv Limnos Ios Lesbos Skiatos Samos Mikonos Paros Naksos Siros Tinos Rodos Kos i ostrovu Krit Saloniki znachnij zaliznichnij vuzol Greciyi Saloniki pov yazani pasazhirskim zaliznichnim spoluchennyam z Afinami potyag Intersiti Greckoyi organizaciyi zaliznic Belgradom Stambulom Buharestom Sofiyeyu ta Skop ye Primiski poyizdi spoluchayut Saloniki iz greckimi mistami Edesa ta Larisa Miskij avtobus v Salonikah Avtobusnimi rejsami kompaniyi spoluchennyam misto pov yazane z usima mistami Pivnichnoyi i Centralnoyi Greciyi zokrema z Afinami Vid 1994 roku ekspluatuyetsya avtostrada Egnatiya Odos prokladena za tim samim marshrutom sho j davnorimska doroga Via Egnatiya vid Ionichnogo morya do Bosforu prohodit trohi pivnichnishe Salonik i peretinayetsya tut z vertikalnoyu avtoshlyahovoyu vissyu Afini Belgrad Vid 1986 roku buduyetsya Salonikskij metropoliten iz znachnimi perervami cherez vidkrittya ranishe nevidomih arheologichnih zon a takozh zatoplennya Universitetu Aristotelya sprichinene budivelnimi robotami 2006 roku roboti ponovilis a vvedennya v ekspluataciyu metropolitenu zaplanovane na 2027 rik Merezha velosipednih trekiv zagalnoyu protyazhnistyu 12 km rozvinena perevazhno u priberezhnij chastini mista Kultura1960 roku vpershe vidbuvsya shorichnij Mizhnarodnij kinofestival u Salonikah sered jogo laureativ dvi ukrayinski strichki Tini zabutih predkiv ta Kisnevij golod 1999 roku v ramkah kinofestivalyu vidkritij Mizhnarodnij kinofestival dokumentalnih strichok Naprikinci listopada na bazi vistavkovogo centru vidkrivayetsya Rizdvyane misto yake diye do pochatku sichnya nastupnogo roku U misti diyut Nacionalnij teatr Pivnichnoyi Greciyi Salonikska koncertna zala vidkrita naperedodni 1997 roku koli Saloniki buli obrani Kulturnoyu stoliceyu Yevropi Nacionalna televizijna merezha regionu Makedoniyi bazuyetsya takozh v Salonikah Makedonia TV ET3 kulturno osvitnij telekanal Greckoyi korporaciyi teleradiomovlennya zdijsnyuye televizijne movlennya iz Salonik i yavlyaye soboyu greckij telekanal iz najbilshoyu regionalnoyu merezheyu Licenziyu na movlennya v Salonikskomu regioni maye j privatnij telekanal ANT1 2011 roku Saloniki rozpochali borotbu za zdobuttya statusu Molodizhnoyi stolici YeS 2014 Viznachni miscya Golovnij arhitekturnij simvol mista Bila Vezha pobudovana na berezi zatoki v XVI stolitti na fundamenti davnishih sporud Flagshtokom dlya greckogo prapora nad vezheyu sluzhit shogla osmanskogo bronenoscya Fethi Bulet yakij buv potoplenij na pochatku Pershoyi Balkanskoyi vijni 1912 roku sho zumiv prorvatisya do portu Saloniki greckim torpednim katerom N11 Byust komandira torpednogo katera sho stav zgodom admiralom vstanovlenij pered Biloyu Vezheyu Fortecya i bashti sho visochiyut nad istorichnoyu chastinoyu mista nalezhat do XIV stolittya Aerofotoznimok centru mista Saloniki z osnovnimi viznachnimi miscyami 1 Bila vezha 2 Plosha Aristotelya 3 Salonikskij port 4 Rimska agora 5 Akropol 6 Rotonda sv Georgiya 7 Universitet Aristotelya 8 Vistavkovij centr 9 Stadion Kaftanzoglio 10 Arheologichnij muzej Saloniki bagati pam yatnikami rannohristiyanskoyi i vizantijskoyi arhitekturi yaki zaneseni do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Bazilika Svyatogo Dimitriya pobudovana mizh 313 323 rokami i perebudovana pislya pozhezhi v 629 634 rokah Golovna relikviya hramu raka z moshami velikomuchenika Dimitriya Solunskogo svyatogo zastupnika mista i shist zberezhenih pislya strashnoyi pozhezhi 1917 roku mozayik VII stolittya yaki perezhili period ikonoborstva Triumfalna arka imperatora Galeriya i piznorimskogo cerkva svyatogo Georgiya Rotonda Svyatogo Georgiya stvorena v grobnici cogo imperatora Arka i grobnicya Galeriya Odni z najdavnishih sporud u misti chastini palacu abo pohovalnogo kompleksu imperatora Galeriya U rotondi zbereglisya mozayiki kincya IV stolittya Bazilika Svyatoyi Sofiyi najbilsh zberezhenij u sviti hramovij kompleks ikonobornickoyi dobi pobudovana v period mizh 690 i 730 rokami Cerkva Svyatih apostoliv 1312 15 yaskrava pam yatka arhitekturi epohi Paleologiv Hram Svyatogo Nikolaya Orfanosa Cerkva Ahiropiyitos odna z najdavnishih zberezhenih do nashogo chasu rannohristiyanskih bazilik seredini V stolittya Cerkva Svyatogo Pantelejmona hrestopodibna odnonavna cerkva sho vidnosyatsya do pochatku epohi Paleologiv Monastir Latomos zi zberezhenoyu cerkvoyu Svyatogo Davida pobudovani naprikinci V na pochatku VI stolittya Hram Svyatogo Nikolaya Orfanosa sobornij hram pochatku XIV stolittya yedinogo diyuchogo donini iz 20 monastiriv sho u vizantijsku dobu buli zasnovani v misti Do togo zh monastir koristuyetsya stavropigiyeyu Cerkva Panagiya Halkeon hrestokupolnomu cerkva prisvyachena Bogorodici pershoyi polovini XI stolittya Cerkva svyatoyi Katerini Saloniki Div takozh Stini Salonikiv Geptapirgion Muzeyi U Salonikah diyut desyatki derzhavnih ta privatnih muzeyiv i galerej Bilshist z nih zasnovana ta vidkrita naperedodni 1997 roku koli Saloniki buli obrani Kulturnoyu stoliceyu Yevropi Najbilshi ta najpopulyarnishi sered nih Yevrejskij muzej v Salonikah Arheologichnij muzej Muzej v kripti baziliki Svyatogo Dimitriya Bila vezha Muzej borotbi za Makedoniyu Muzichnij muzej Makedoniyi Salonikskij muzej dizajnu Naukovij centr i muzej tehnologiyi Muzej vizantijskoyi kulturi Fessaloniki Muzej yevrejskoyi prisutnosti v Salonikah Kulturnij fond grekiv diaspori Salonikskij muzej kinematografu Salonikskij muzej fotografiyi Salonikskij muzej vodi Muzej davnogreckih vizantijskih ta post vizantijskih muzichnih instrumentivSportMatch Aris Saragosa na stadioni Kleantis Vikelidis Saloniki mayut bagatu na podiyi ta uspishni momenti sportivnu istoriyu salonikski klubi stavali peremozhcyami pershogo v istoriyi zagalnogreckogo turniru z futbolu a takozh basketbolu i vodnogo polo Sered najbilshih futbolnih stadioniv Salonik Tumba Kleantis Vikelidis ta nacionalnij stadion Kaftanzoglio yaki sluguyut domashnimi stadionami futbolnih klubiv PAOK Aris ta Iraklis vidpovidno Usi voni chleni zasnovniki Greckoyi Superligi u yakij vistupayut i v potochnomu sezoni Sered klubiv Velikih Salonik viriznyayutsya futbolni klubi Apollon yakij bazuyetsya u Kalamariyi i Evosmosa Najbilshi basketbolni areni Salonik domashnij majdanchik basketbolnogo klubu Aris na yakij trenuyutsya gravci klubu PAOK ta Arena Ivanofio domashnya krita zala basketbolnogo klubu Iraklis Usi ci komandi grayut u vishij basketbolnij lizi Greciyi A1 Etniki ta berut uchast u rozigrashi Kubka Greciyi z basketbolu a Iraklis stav pershim peremozhcem Chempionatu Greciyi Krim togo diye arena YMCA Sered legkoatletichnih sportivnih podij yaki vidbuvayutsya v Salonikah najbilsh znachimij shorichnij Marafon Aleksandr Velikij v yakomu zokrema 2010 roku zdobula peremogu ukrayinska sportsmenka Svitlana Stanko Marafon zavershuyetsya v istorichnomu centri mista na znak viznannya jogo davnomakedonskoyi spadkoyemnosti PersonaliyiDokladnishe Personaliyi pov yazani z Salonikami Meri Salonik Na miscevih viborah 2010 roku chinnij mer Vasilis Papageorgopulos chlen partiyi Nova Demokratiya postupivsya Yannisu Butarisu kandidatu vid PASOK Novij mer pristuv do svoyih povnovazhen 1 sichnya 2011 roku Na viborah 2019 roku peremig Konstantinos Zervas Konstantinos Angelakis 1916 1920 Petros Sindikas 1922 1926 Nikolaos Manos 1929 1930 1934 1936 Harisios Vamvakas 1931 1933 Konstantinos Merkuriu 1937 1943 Jorgos Seremetis 1943 1944 Petros Levis 1945 1946 Hristos Konstantinu 1946 1950 Ioannis Manesis 1950 1951 Pentelis Petrakakis 1951 1955 Minas Patrikios 1956 1959 Ioannis Papailiakis 1959 1964 Konstantinos Ciros 1964 1967 Mihalis Papadopulos 1967 1981 Tanasis Yannusis 1982 1983 Teoharis Manavis 1983 1987 Sotiris Kuvelas 1987 1990 Konstantinos Kosmopulos 1990 1999 Vasilis Papageorgopulos 1999 2010 Yannis Butaris 2011 2019 Konstantinos Zervas 2019 Mista pobratimiAleksandriya Yegipet Bolonya Italiya Bratislava Slovachchina Keln Nimechchina Konstanca Rumuniya Gartford SShA Kolkata Indiya Lejpcig NimechchinaLimasol Kipr Mariupol Ukrayina Dnipro Ukrayina Melburn Avstraliya Nicca Franciya Plovdiv Bolgariya San Francisko SShA Tel Aviv Izrayil Tyanczin Kitaj Pusan Pivdenna KoreyaGalereyaCerkva svyatogo Teodora Bazilika svyatogo Dimitriya Solunskogo Pam yatnik mitropolitu Fesalonik Inter yer Baziliki svyatogo Dimitriya Solunskogo jpg Inter yer Baziliki svyatogo Dimitriya Solunskogo Cerkva svyatogo Grigoriya Palami Inter yer hramu svyatogo Grigoriya Palami Kupol hramu sv Grigoriya Palami vseredini hramu sv Grigoriya Palami vseredini hramu sv Grigoriya Palami Ikona sv Grigoriya Palami Ikona sv Grigoriya Palami Kinoteatr Olimpion prijmaye kinofestival u Salonikah Mizhnarodnij aeroport Makedoniya Kafedralna Bazilika Svyatogo Dimitriya Ministerstvo u spravah Makedoniyi ta Frakiyi Bazilika Svyatoyi Sofiyi Biblioteka universitetu Aristotelya Stadion Tumba Davnya agora SalonikPrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Ukrayinskij pravopis 2019 s 125 123 Bukvospoluchennya th u slovah greckogo pohodzhennya Gewrgios Mpakalakhs H Basilissa 8essalonikh Praktika ths Akadhmias A8hnwn 1986 t 61 glava 1 s 53 61 Strabon Geografiya Kniga VII glava 21 X 2 1 Thessalonica Et Vicinia s 19 Arhiv originalu za 24 grudnya 2008 Procitovano 19 sichnya 2009 Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 19 sichnya 2009 https web archive org web 20110810180447 http news in gr greece article aid 967669 Arhivovano10 serpnya 2011 u Wayback Machine Synexisthkan thn Kyriakh oi ekdhlwseis diamartyrias gia th dolofonia toy Ale3h 14 Dek 2008 in gr Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 10 grudnya 2010 Oficijnij sajt Mizhnarodnoyi vistavki u Salonikah 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl List of free ports in the European union nedostupne posilannya z chervnya 2019 angl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2012 Procitovano 10 grudnya 2010 Arhiv originalu za 27 bereznya 2010 Procitovano 10 grudnya 2010 Koina Tameia Eispra3ewn Lewforeiwn Arhiv originalu za 2 chervnya 2010 Procitovano 14 grudnya 2010 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2010 Procitovano 14 grudnya 2010 Oficijna storinka Mizhnarodnogo kinofestivalyu dokumentalnih strichok Arhiv originalu za 16 kvitnya 2011 Procitovano 10 grudnya 2010 Oficijna storinka Thessaloniki Christmas Magic City 1 sichnya 2011 u Wayback Machine gr angl Yevropejska komisiya Past European Capitals of Culture 19 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 27 09 2011 Procitovano 29 04 2011 Arhiv originalu za 19 serpnya 2010 Procitovano 17 grudnya 2010 Arhiv originalu za 23 listopada 2010 Procitovano 17 grudnya 2010 Arhiv originalu za 5 bereznya 2010 Procitovano 26 sichnya 2010 Roman Agora Museum opens in Thessaloniki Galanis Sports Data Galanissportsdata com Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2009 Galanis Sports Data Galanissportsdata com Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2009 Kokkinos Poseidwnas Prwta8lhths Elladas sto polo o Olympiakos gia 21h fora sthn istoria toy Pathfinder Sports Sports pathfinder gr Arhiv originalu za 23 chervnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2009 Marafon v Salonikah vyigrali ukrainka Stanko i efiop Baraki 18 04 2010 31 lipnya 2014 u Wayback Machine Perevireno 2010 12 21 Arhiv originalu za 2 lipnya 2015 Procitovano 21 grudnya 2010 Socialists Win 8 Regions Conservatives 5 in Greece s Regional Elections nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2010 Procitovano 10 grudnya 2010 Thessaloniki twinned with historic BusanPosilannyaSaloniki Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saloniki Municipalitet Saloniki 18 sichnya 2008 u Wayback Machine gr Organizaciya turistichnogo spriyannya v Salonikah 11 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Oficijna storinka Salonikskogo portu 5 lipnya 2014 u Wayback Machine angl gr